Митна політика України

Даний проект оплачує Агентство США з міжнародного розвитку Реформування митного напряму - важливий виклик для всієї країни. На сьогодні відчутні суттєві результати, а саме:

спрощено процедуру оформлення митних декларацій - 96% оформляються митницями ДФС в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису;

скорочено середній час оформлення митної декларації, а саме оформлення декларації на експорт займає 1 годину, на імпорт - 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв, а попередні декларації - в автоматичному режимі;

в пілотному режимі використовується механізм прийняття попереднього рішення стосовно застосування методу та критеріїв для визначення митної вартості, що відповідає стандартам ЄС;

запуск системи з націлювання по вантажах ВМО, яка дозволяє здійснювати аналіз та оцінку ризиків на основі попередньої інформації до прибуття вантажів у морські порти України в контейнерах, що дозволяє спростити виконання митних формальностей в морських портах;

електронізація сервісів - використанням електронної черги щодо автоматичного розподілу митних інспекторів на митне оформлення.

Також, за пропозицією Міністерства фінансів України 22 листопада 2017 року Уряд України схвалив рішення про запровадження з 1 лютого 2018 року обов'язковості використання підприємствами і державними органами інформаційної системи «єдиного вікна» з метою оптимізації зовнішньоекономічної діяльності та створення сприятливих умов для її розвитку. Серед останніх нововведень слід зазначити впровадження ризикорієнтованого підходу до обрання об'єктів фітосанітарного контролю дерев'яного пакувального матеріалу і палет. Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що митна справа в Україні потребує подальшого розвитку і вдосконалення, однак позитивним є те, що реформування в цій сфері проводиться у напрямку наближення до європейських стандартів. Впродовж наступних років передбачається удосконалення та закупівля нового обладнання для технічних потреб митної служби та покращення облаштування деяких пунктів пропуску через державний кордон. Ці питання є надзвичайно важливими для кожної країни, так як облаштування митних постів своїм зовнішнім виглядом створюють перші враження про країну та водночас демонструють її захищенісь від небажаних гостей та товарів. Головну проблему, яку Україна має подолати на сьогоднішньому етапі розвитку - це домінування фіскальної функції над сервісною у митній справі. Тому у подальшому необхідно 75 продовжувати втілювати стратегію, спрямовану на використання інноваційних технологій, автоматизацію та спрощення митних процедур, що допоможе перетворити Україну на одну з найпривабливіших економік для ведення бізнесу.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності митної політики України

3.1 Шляхи вирішення проблеми незаконного переміщення товарів через митний кордон України

На сьогоднішній день стан національної економіки будь-якої держави значно залежить від здійснення зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу, зовнішньоекономічна діяльність пов'язана з переміщенням через митний кордон країни товарів і транспортних засобів юридичними та фізичними особами. Внаслідок нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні незаконне переміщення товарів через митний кордон набуває розмірів масового негативного явища, що становить реальну загрозу економічним інтересам держави. Саме тому у процесі реалізації митної політики з метою забезпечення економічної безпеки державидана проблема потребує першочергового вирішення.

Відповідно до чинного законодавства України незаконне переміщення товарів через митний кордон держави може відбуватися двома способами:

- переміщення поза митним контролем та переміщення з приховуванням від митного контролю;

- переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем означає переміщення або дії, спрямовані на їх переміщення:

- 69 - поза місцем розташування митниці;

- у межах розташування митниці, але поза зоною митного контролю;

- поза часом здійснення митного оформлення;

- з незаконним звільненням від митного контролю.

Переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення:

Фізичне:

- з використанням тайників;

- з використанням інших засобів або способів що утруднюють виявлення предметів;

- шляхом надання одним предметам вигляду інших через істотну заміну зовнішніх характерних ознак предметів, а також їх тари, упаковки тощо, що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду. Документальне:

- з поданням митному органу, як підстави для переміщення предметів через митний кордон України, підроблених документів;

- з поданням митному органу документів, одержаних незаконним шляхом;

- подання митному органу документів, які є справжніми за формою, але містять неправдиві дані.

Правопорушення, за які суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність можуть класифікуватись митними органами у двох напрямах: як контрабанда та як порушення митних правил. Згідно зКримінальним кодексом України, контрабандою вважається переміщення товарів у великих розмірах і культурних та історичних цінностей, отруйних та сильнодіючих речовин, радіоактивних матеріалів, вибухових речовин, а також зброї та боєприпасів, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. В свою чергу, порушення митних правил - адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, і за які передбачена адміністративна відповідальність. За даними статистики протягом 2017 року митницями ДФС порушено майже 32,3 тис. справ про порушення митних правил на загальну суму понад 1,59 млрд.грн. За словами директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василя Поїзда, кількість порушених справ у 2017 році майже на третину перевищує показник 2016 року. 70 Найчастіше митницями фіксувалися порушення при переміщенні продовольчих товарів. За 2017 рік було встановлено 2,7 тис. таких випадків на загальну суму майже 67,8 млн. грн. Порушення під час переміщення промислових товарів були встановлені у 2,7 тис. випадках на загальну суму понад 545,6 млн. грн. Також за вказаний період встановлено 444 випадки переміщення валюти на суму понад 79,49 млн. грн. За словами Василя Поїзда, митниками особлива увага приділяється виявленню фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, зброї та боєприпасів. Так, протягом 2017 року викрито 1,2 тис. фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Найбільша кількість випадків затримань припадає на поштовий зв'язок - 595, автомобільний вид транспорту - 409, залізничний - 120, пішки - 55, морський - 35, авіаційний - 34 випадків. Випадки незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів були виявлені на кордоні з Російською Федерацією - 295, з Республікою Білорусь - 110, з Молдовою - 93, з Польщею - 74, з Угорщиною - 60, з Румунією - 7, зі Словаччиною - 6. Упродовж 2017 року митницями ДФС виявлено 467 фактів переміщення через митний кордон України зброї та боєприпасів з порушенням митного чинного законодавства. На розгляд до суду митницями ДФС передано майже 7,8 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 1,47 млрд. грн. За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 433,56 млн. грн. Накладено штрафів на суму понад 401,57 млн. грн. Варто зазначити, що незаконне переміщення товарів через митний кордон України має досить негативні наслідки для держави. З економічної точки зору -це недоотримання у повному обсязі надходжень до Державного бюджету, стимулювання ведення недобросовісної конкуренції, оскільки неякісні товари можуть продаватися під виглядом якісних або ж якісні - за цінами нижчими, ніж у конкурентів, деформація ринкової кон'юнктури. Окрім того, держава втрачає монополію на експорт/імпорт певних груп товарів, а українські товаровиробники зазнають значних збитків, адже за рахунок нелегального імпорту товарів, попит на вітчизняну продукцію істотно зменшується. В результаті вітчизняні товаровиробники змушені зменшуватиобсяги своєї діяльності, або ж навіть закривати підприємства, що призводить до скорочення робочих місць та бюджетних соціальних програм, може викликати соціальні протести як у працівників окремої галузі, так і у певних регіонах. Також митні правопорушенняпосилюють кримінальні аспекти розвитку економіки, що проявляється через активізацію діяльності організованих кримінальних угруповань, цілями яких є отримання неправомірної винагороди. 71 Нелегальне переміщення товарів негативно впливає на суспільну безпеку у разі нелегального перевезення наркотичних засобів, зброї і боєприпасів, психотропних речовин, під час перевезення зброї масового ураження, також виникає загроза для інтересів культури під час контрабанди культурних цінностей та надбань країни. Таким чином, нелегальне переміщення товарів завдає шкоди як для економіки країни, так і для суспільства в цілому. На сучасному етапі розвитку розроблено безліч заходів, які можуть бути застосовані для боротьби з незаконним переміщенням товарів через митний кордон. В Україні з усієї сукупності необхідно зосередити увагу на реалізаціїтаких основних організаційноекономічних заходів:

- облаштування державного кордону України сучасним обладнанням, оснащення пунктів спостереження засобами моніторингу, зв'язку, сигналізації тощо;

- покращення технічного оснащення митних постів сучасними засобами оформлення митних документів, фото- та відео- спостереження, обробки та систематизації інформації, сканування вантажів і транспортних засобів тощо; - спрощення процедури митного оформлення товарів шляхом зменшення кількості процедур, скорочення часу на їх проведення на засадах автоматизації, використання спеціалізованих пристроїв, обладнання та програмного забезпечення;

- оптимізація переліку найменувань продукції, товарів, матеріальних цінностей та інших вантажів, на які поширюються ставки митних зборів (з подальшою можливістю їх зниження або ж скасування);

- декриміналізація окремих аспектів контрабанди шляхом легалізації деяких видів діяльності, що мають низький рівень суспільної небезпеки;

- покращення кадрового складу Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби України та правоохоронних органів шляхом перегляду наявних підходів до підбору працівників;

- забезпечити взаємодію органів СБУ, МВС, Державної прикордонної служби України, а також правоохоронних та контролюючих органів суміжних держав та митних органів для обміну інформацією;

- стимулювання процесів соціально-економічного розвитку прикордонних територій України на засадах розбудови фінансової, ринкової, дорожньо-транспортної та інших видів інфраструктури;

- провадження цілеспрямованої послідовної інформаційної політики запобігання розвитку контрабандної діяльності, що має на меті популяризацію легального ведення бізнесу, 72 роз'яснення серед населення антисоціального характеру контрабанди та невідворотності настання відповідальності за її вчинення; - сприяти розвитку кінологічної служби та застосувати пошукові методики виявлення наркотиків, засновані на міжнародному досвіді;

- висвітлювати в засобах масової інформації дії органів державної влади, пов'язані із боротьбою з контрабандою та порушеннями митних правил.

Отже, підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що поступова реалізація встановлених заходів щодо боротьби з незаконним переміщенням товарів через митний кордон України зумовить захист економічних інтересів країни, забезпечить наповнення Державного бюджету та вплине на криміногенну ситуацію в країні, що у комплексі призведе до формування потужних резервів для зміцнення економічної безпеки держави.

3.2 Шляхи подолання проблем в митній політиці України

Питання сучасної митної політики України залишаються актуальним в наш час, тому відповідно до Програм діяльності уряду України поступово проводяться заходи, які спрямовані на розробку нової редакції Єдиного митного тарифу України, в якому передбачається:

Введення деференційованого підходу до рівня митного оподаткування залежно від того, виробляєтьсяв країні на недостатньому, достатньому чи надлишковому рівні;

Застосування односторонніх обмежень імпорту, включаючи підвищення ставок ввізного мита.

Широке застосування спеціфичних (на фізичну одиницю товару) та комбінованих ставок мита на товари так званого некритичного імпорту;

Введення заходів митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва України, в тому числі шляхом застосування сезонних ставок;

Скорочення переліку країн, які користуються пільгами;

Встановлення межі в 30% для імпортних ставок і розробка графіківі поступового зниження рівнів митного оподаткування імпорту з наведенням прогягом 5-7 років до рівнів, обумовлених домовностями в рамках ГАТТ;

Введеня єдиного порядку сплати акцизів та ПДВ для товарів як вітчизняного, так й імпортного виробництва ( з застосуванням податкового векселя);

Зміна механізмів начислення акцизу та ПДВ на імпортні товари;

Всі ці заходи спрямовані на адаптацію законодавства Укарїни в обласні митно-тарифної політики з нормами і правилами, закріпленими системою ГАТТ та поступове входження України в міжнародне торгове співтовариство.

Також необхідно забеспечити максимальне використання нетарифних засобів регулювання ( передовсім антидемпінгових, компенсаційних), що застосовується у країнах-членах ГАТТ/СОТ, але не застосовується в Україні.

Вирішення проблем нетарифного регулювання потребує удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Для усунення недоліків у нормативно-правовій сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно прийняти нормативно-правовий акт, який би містив:

Перелік методів нетарифного регулювання, пов'язаних з дозвільною системою державних органів;

Перелік законодавчих актів, якими регулюється дозвільна система;

Суми витрат на здійснення цих заходів підприємствами.

Цей документ свого роду має стати комплексним документом, що регулюватиме митну дозвільну систему та охоплюватиме основні питання щодо дозвільного нетарифного регулювання.

Було б доцільнішим з боку держави створити більш сприятливі умови підприємствам для використання переваг фінансового лізингу поряд з придбанням основних засобів та надати їм права за угодами фінансового лізингу застосувати порядок документального оформлення обєктів основних засобів відповідно до митного режиму тимчасового ввезення майна одночасно звільнивши їх від справляння мита та ПДВ.

Також, на мою думку, значної уваги потребує система контролю і аудит в митній службі України. Нині питання організації фінансового митного контролю є досить актуальним, але ще мало вивчені й недостатньо висвітлені в спеціальній літературі.

Створення в організаційно-управлінській структурі ДМСУ контрольно-аулиторського підрозділу, який буде підпорядкування безпосередньо Голові митної служби України та здійснюватиме як зовнішній аудит, так і внутрішній контроль є необхідним. Створення такого підрозділу та комплексний підхід щодо організацій його роботи дозволить створити цілісну та ефективну систему зовнішнього та внутрішнього контролю в митних органах та посилить роль митних органів у забеспеченні захистуекономічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх загроз під час здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Висновки

Отже, забезпечення економічної безпеки України є одним з найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги представників державної митної справи. Тому формування та реалізація напрямів сучасної митної політики вимагає врахування усіх аспектів та складових економічної безпеки.

В центрі уваги повинен бути пошук найбільш спрощених варіантів оформлення товарів і вантажів, що переміщуються через митний кордон України. Це певною мірою могло б стати чинником розвитку вітчизняного товаровиробника, бо саме підвищення рівня організації та якості здійснення митного контролю покликане створювати усі необхідні для вітчизняного товаровиробника умови для широкого виходу на зовнішній ринок.

Підсумовуючи, варто констатувати, що окреслені прерогативи та реформи у сфері державної митної справи, щодо поліпшення якості та підвищення ефективності роботи митниці, її інституціональної спроможності та прискорення експорту та імпорту товарів, здебільшого мають формальний та декларативний характер. Наявний стан справ потребує низку виважених управлінських рішень підкріплених політичною волею та економічною доцільністю, і що головне, не тільки в сфері митної політики. Зокрема заявлені Урядом в середньостроковій перспективі заходи з контрольним часом виконання на кінець 2018 року, щодо запровадження найкращих світових стандартів у здійсненні митницями митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, посилення позиції України в рейтингу Doing Business залишилися не реалізованими. Поглибилися дисбаланси міжвідомчого характеру у площині належного планування та прогнозування надходжень до Державного бюджету України з митних платежів, а також протидії правопорушень на митній території України. Відсутня законодавча чіткість щодо центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також процесу визначення порядку та процедур проведення перевірок і звірок органами державної фіскальної служби. З огляду на зазначене вище, першочерговими заходами щодо вирішення кола означених питань мають стати:

- узгодження норм Митного та Податкового кодексів України, а також інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність митної системи у площині визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики, а також спроможний налагодити координацію з іншими державними відомствами у площині захисту митних інтересів держави;

- поступова діджиталізація державного регулювання та адміністрування митної діяльності, що сприятиме зменшенню бюрократичного чинника, раціоналізації бюджетних видатків, доступності та відкритості публічних сервісів;

- розробка програми дій щодо підтримки вітчизняних експортерів у площині виходу на нові товарні ринки, розширення міжнародної спеціалізації та доступу до фінансових ресурсів;

- удосконалення стану забезпечення матеріальнотехнічного оснащення митниць ДФС у розрізі впровадження технологій автоматизації та інформатизації процесів митного контролю та митного оформлення для уникнення корупційних ризиків та підвищення ефективної діяльності митних органів. Такі заходи є першочерговими та необхідними, проте не вичерпними.

Адже для повноцінного вирішення зазначеного спектру питань необхідний комплексний підхід та формування відповідної стратегії, фундаментальною основою якої має бути концепція забезпечення митних інтересів держави. Означене вище окреслює наш подальший вектор дослідження, що полягає у розробці базових основ та принципів концепції забезпечення митних інтересів держави.

Список використаних джерел

1. Митний Кодекс України: 1 січня 2016 року - Українська інвестиційна газета.

2. Закон України „Про митний тариф України”.

3. Баширов И.Х. Введение в таможенное дело - Донецк: Донецкий государственній университет экономики и торговли им. Туган-Барановского, 2014.- 214 с.

4. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. - Львів: ”Новий світ - 2015”, 2016.

5. Данилькевич М.І. Проблеми інтеграції України в світове господарство: полярність української інтеграції - ЄС чи ЄЕП?// Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2015. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2014. - 256 с.

6. Деміденко Л.М. Мито і митна політика в умовах глобалізації.// Фінанси України. - 2014. - № 1. - С. 63-69.

7. Каленьський М.М. Роль митного оподаткування в регулюванні економічних і соціальних процесів у державі // Фінанси України - 2016- № 7, С. 3-12.

8. Криварникова І.Ю., Чабаненко Ж.М. Проблеми та шляхи удосконалення державного регулювання в Україні //Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2015. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2015. - 256 с.

9. Літовчинко Б.В. Сучасний стан та основні проблеми митно-тарифного регулювання України на шляху до євроінтеграції// Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2014. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2014. - 256 с.

10. Макуха С. Регулювання зовнішньої торгівлі України: методи і тенденуії.//Економіка . - 2015. - № 7. - С. 124-126.

11. Полонський О.Ю. До історії митного оподаткування в Україні.//Фінанси України. - 2015. - № 7. - С. 144-146.

12. Петренко М.О. Соціально-економічні наслідки застосування митних пільг в Україні// Фінанси України - 2014 - № 8, С. 84-90.

13. Пісьмаченко Л.М. Напрямки удосконалення системи аудиту в митній службі та її роль у забезпеченні економічної безпеки України. // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2015. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2014. - 256 с.

14. Пилипчук М.М. До Дня митника //Митний брокер. - 2004. - № 1. - С.

15. Про Стратегію сталого розвитку "Україна -- 2020" / Указ Президент України від 12.01.2015 № 5/2015 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10.

16. Cередньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року / розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275-р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/275-2017-%D1%80.

17. Митний кодекс України від 19.06.2018 № 2464- VIII [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України: [сайт]. -- Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/page19.

18. Про результати аудиту ефективності виконання органами Державної фіскальної служби України повноважень у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства / Рішення Рахункової палата від 30 травня 2017 року № 12-3 / [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/ 16751938/R_RP_12-3_2017.pdf?subportal=main.

19. Статистичний щорічник України за 2016 рік / Державна служба статистики України [за редакцією І.Є. Вернера], 2017 [Електронний ресурс]. -- Режим до ступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm.

20. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/.

21. Звіт Державної фіскальної служби України за 2016 рік / Державна фіскальна служба України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/237691.html.

22. Аналітична доповідь до щорічного послання Президента України до Верховної ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році" -- К.: НІСД, 2017. -- 928 с.

23. Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації): монографія. -- Одеса: АТ "ПЛАСКЕ", 2017. -- 628 с.

24. Осадча Н.В. Процес забезпечення митного інтересу / Н.В. Осадча // Управління економікою: теорія та практика, 2015. -- 2015. -- С. 128--150. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ue_2012_2012_10.

25. The Global Enabling Trade Report 2016 / World economic forum // [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://reports.weforum.org/global-enabling-tradereport-2016/economy-profiles/#economy=UKR.

Размещено на Allbest.ru