Розгляд правових та організаційних аспектів діджтталізації електронної культури та окреслення основних проблем її досягнення. Обґрунтовання підходів до визначення віртуальних музеїв. Чинники, що перешкоджають цифровізації та охороні культурної спадщини.

Дослідження історичних фактів, естетичних і технологічних засад виникнення, модернізації та розповсюдження електронних інструментів, зокрема баяна. Уточнення історико-фактичних та техніко-органологічних параметрів вказаного виду інструменталізму.

Специфіка та основні етапи розвитку електронного журналу в Україні та світі. Значення та функції електронного журналу в системі інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки. Основні складові технологічного циклу роботи бібліотек з електронними журналами.

Аналіз електронних бібліографічних ресурсів п’ятьох універсальних наукових бібліотек України. Їх спільні риси і відмінності, тенденції їх формування. Рівні інтелектуалізації інформаційно-пошукової системи залежно від досконалості пошукових механізмів.

Характеристика становлення та розвитку електронних бібліотек у країнах Скандинавії. Етапи та напрямки розвитку сервісної інфраструктури обслуговування населення національними та світовими електронними інформаційними ресурсами, оцінка їх ефективності.

Розкриття і пропаганда газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського шляхом видання друкованих каталогів і бібліографічних покажчиків. Забезпечення доступу до цих бібліотечно-інформаційних ресурсів усіх категорій користувачів.

Дослідження основних видів і змістовного наповнення електронних виставок архіву як інформаційного ресурсу і основного інструменту репрезентації історичної спадщини на прикладі комплексного аналізу діяльності Державного архіву Миколаївської області.

Розвиток інформаційних процесів у контексті трансформації інформаційних обмінів у зв’язку із зростаючим значенням науки в перетворювальній діяльності суспільства. Оновлення завдань щодо науково-інформаційного обслуговування дослідницької діяльності.

Характеристика науково-дослідницьких, науково-інформаційних, мемуарних і довідкових біографічних ресурсів, присвячених українським бібліографам. Актуальність генерування інтегрованого електронного біобібліографічного ресурсу "Українські бібліографи".

Варіативність в українському кіно від часів його появи, зокрема у двох версіях "Наталки Полтавки", а також у двох версіях "Лісової пісні". Аналіз реалізації характерів персонажів. Втілення драматургії творів та її відмінності між версіями фільмів.

Прийоми організації театральної діяльності на уроках літературного читання у початковій школі. Роль театрально-ігрової діяльності здобувачів початкової освіти в освітньому процесі початкової школи. Створення придатних умов для зародження відчуття театру.

Концепція світової культури в світлі наукового розуміння феномену культури. Характеристика типів відтворення і типів культури. Передумови появи, витоки і розвиток Європейського Просвітництва. Основні риси культурологічного розвитку епохи Просвітництва.

Межи поняття емпатія. Аналіз можливих засобів взаємодії між різними складовими процесу постановки п'єси на прикладі театральних процесів на базі вистав у Київському академічному драматичному театрі. Опис використання техніки взаємодії акторів з глядачами.

Дослідження взаємодії енергетичних і інформаційних аспектів у розвитку естетики українського і польського авангардного мистецтва. Художні твори, які відображають культурні процеси, де інформаційні потоки впливають на формування естетичних канонів.

Процес друкування найвідоміших енциклопедичних видань ХІХ-ХХ століття. Передумови публікації "Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона". Історичні аспекти створення "Повної енциклопедії російського сільського господарства і дотичних до нього наук".

Огляд концепцій В. Віндельбанда, Г. Ріккерта та інших для встановлення специфіки епістемологічних схем кожної з них. Методом апостеріорного іманентного аналізу окреслено сукупність проблем, породжених історичною констеляцією критичних наук про культуру.

Аналіз принципів взаємозв'язку тексту і гравюр у панегіричному стародруці на прикладі епіцедію "Zalponowiony". Характеристика епіцедію у контексті європейської традиції епідейктичного письменства та її теоретичних настанов, поданих у поетиках XVII ст.

Драматургічні пошуки Пушкіна, Гоголя, Горького, відповідна теоретична рефлексія як втілення принципово важливих ознак епічної драми. Співвіднесення її з творчою практикою Брехта, апеляція не стільки до емоцій, але до інтелектуальної інтуїції аудиторії.

Сучасні підходи до розуміння закономірностей розвитку епічного стилю і його властивостей. Стиль народного твору як продукт певного колективного історичного середовища та його слухової традиції. Арфа як улюблений інструмент бардів з незапам’ятних часів.

Епоха бароко як найбільш цікава епоха в історії світової культури. Безмежність світу бароко. Новий тип світовідчуття в філософії, визнання існування антагонізмів. Типові специфічні риси епохи. Мистецтво Італії, Фландрії, Іспанії, Німеччини та Англії.

Епоха інтелектуального та художнього розквіту, який почався в Італії в XIV столітті, досяг піку в XVI столітті та справив значний вплив на європейську культуру. Образотворче мистецтво епохи Відродження. Наукові відкриття та філософія; представники.

Історія західноєвропейської культури, відомі представники Просвітництва. Розгляд функцій цивільного суспільства. Забезпечення права на захист, власність і волю. Форми політичної рівності громадян. Аналіз концепції Руссо. Роль мистецтва та науки у житті.

Риси періоду Відродження - культурно-філософського руху кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму й орієнтувався на спадщину античності. Мистецтво XV століття в Італії. Представники живопису в період 1490—1520 р.

Визначення періоду народження гуманізму. Особливості формування нової концепції людської особистості і нової моделі освіти. Перелік визначних титанів італійського Відродження. Характеристика північного Відродження. Причини кризи гуманістичних ідеалів.

Визначення Відродження як культурно-філософського руху, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. Витоки й розвиток Ренесансу. Вплив гуманістичного світогляду на мистецтво, скульптуру, літературу і науку в Україні.

Періодизації творчості Е. Шоссона і розробити власну синтезовану задля зняття існуючих розбіжностей. Застосування базового положення вітчизняного музикознавства щодо зміни "інтонаційного образу світу" як критерію розмежування історичних періодів.

Истоки, предмет спора, специфика естественнонаучного и гуманитарного типов культур. Критерии различия "Науки о природе" и "науки о духе" и их единство и взаимосвязь. Наука в духовной культуре общества, а также этика науки как социального института.

Специфика, критерии различия и взаимосвязь естественнонаучного и гуманитарного типов культур. Необходимость их неразрывного единства в современном обществе. Анализ роли "наук о природе" и "наук о духе" в развитии культуры. Условия самоорганизации системы.

Романтичне сприйняття краси, мистецтва, релігії, природи, історії, ролі індивида у культурному, історичному і соціальному процесах. Огляд сучасних наукових робіт по романтизму, включаючи класичні праці видатних вчених (Н. Фрай, М.Х. Абрамс, С. Грінблатт).

Естетичні основи нуару як феномена художньої культури Північної Америки і Західної Європи та естетичного явища зі складною детермінацією. Особливості естетики нуару в різних мистецьких практиках сучасності, зокрема в кінематографі, живопису, літературі.