Український кінематограф в контексті премії "Оскар"

До 2011 року затвердженням національного претендента на премію «Оскар» займалося Міністерство культури України. Підбором, висуненням і відсиланням фільмокопій і необхідних документів займався Український Оскарівський Комітет і Асоціація сприяння розвитку кінематографу в Україні. Комітет збирався з ініціативи Асоціації продюсерів України. Асоціація продюсерів України (АПУ) - некомерційна організація, що об'єднує продюсерів, дистриб'юторів та інвесторів у галузі кіноіндустрії, створена в грудні 2005 року. Саме в цей період від України були затверджені і спрямовані фільми «Аврора» та «Ілюзія страху». Ситуація з «Авророю» видається особливо специфічною, враховуючи репутацію та імідж установи, що запропонувала її для висування на «Оскар» від України. Свого часу саме Асоціація сприяння розвитку кінематографу в Україні відзначилася з позовом до суду і домоглася скасування урядової постанови, що зобов'язувала кінопрокатників забезпечити право українців дивитися зарубіжні фільми, дубльовані не лише російською, але й українською мовою. Непрозорий конкурсний відбір неодноразово викликав нарікання з приводу вибору того або іншого представника на премію «Оскар» від України.

На постійній основі Український Оскарівський комітет почав здійснювати свою роботу з 2011 року. Комітет діяв при Асоціації продюсерів України. У прес-релізах АПУ йшлося про те, що «в період між висуненнями фільму-номінанта Комітет займатиметься суспільно-просвітницькою діяльністю: проведенням круглих столів, семінарів, конференцій, присвячених участі України у відборі фільмів на «Оскар», аналізові стану і шляхів виходу вітчизняного кінематографу з кризи, показу фільмів-переможців різних років, а також іншими видами діяльності». [16] Проте які-небудь дані про реалізацію цих заходів відсутні. Членами Комітету тоді були народний артист України Богдан Ступка, народна артистка України Ада Роговцева, режисер Олег Фіалко (голова Комітету), Анатолій Кокуш, голова Національної Спілки кінематографістів Сергій Тримбач, кінокритик та ведучий ТВ-програми «Арґумент-кіно» Володимир Войтенко, президент Асоціації продюсерів України Олексій Сєрков, продюсер Дмитро Колесніков, продюсер, сценарист Ігор Савиченко, режисер Сергій Маслобойщиков. [16]

У пресі неодноразово обговорювали заангажований вибір членів Комітету. У статті Влада Азарова, опублікованій на порталі «ВЕСТИ.РЕПОРТЕР», стверджувалося, що існує зв'язок між тим, чому були вибрані саме фільми «Ілюзія страху» і «Поводир». У першому випадку взаємозв'язок простежувався між тим, що Асоціація продюсерів України, створена на базі компанії «Кінотур», яка займається постпродакшном кінопродукції, співзасновником якої є Тамара Беліба, теща Олександра Турчинова (за його романом знятий фільм), а керівником - продюсер «Ілюзії страху» Дмитро Колесніков, що є членом Комітету. У випадку з «Поводирем» автор статті припускав, що вагомою виявилася заява міністра культури Євгена Нищука, зроблена після одеської прем'єри картини Олеся Саніна про те, що «Поводир» - безперечний кандидат на «Оскар». [5] «Думка напрошується, що це політичне рішення, так. Але, наскільки мені відомо, голосування було таємним. Можна припустити з великою часткою ймовірності, що навіть ні в чому не зацікавлені члени комітету щиро сприйняли «Поводиря» як гідний фільм, що прославляє Україну, який і самим приємно подивитися, і іншим показати не соромно. «Плем'я» ж розцінили як чорнуху і соромітництво» [5], - вважає кінокритик, а нині дійсний член Українського Оскарівського комітету Олександр Гусєв.

У 2016 році члени Громадської ради Українського Оскарівського комітету, створеного НСКУ, АПУ, за участю Держкіно з українських кінематографістів-членів Європейської кіноакадемії, режисерів українських фільмів-учасників фестивалів класу «А» та українських кінопрофесіоналів-лауреатів фестивалів класу «А» і членів Міжнародної асоціації кінопреси (FIPRESCI) серед своїх колег відібрали склад нині чинного комітету (він брав участь у відборі фільму претендента за підсумками 2016 року).

До складу оновленого Комітету увійшли: програмний консультант Одеського міжнародного фестивалю Алік Шпилюк (голова), гендиректор кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, теоретик кіно і автор досліджень, програмний директор кінофестивалів Людмила (Міла) Новікова, режисери Мирослав Слабошпицький, Володимир Тихий, Сергій Лозниця, Кіра Муратова, Дмитро Томашпольський, Марина Врода, Андрій Дончик, кінокритики Дмитро Десятерик, Олександр Гусєв, Олексій Першко, Аксенія Куріна, культуролог і громадський діяч Наталія Мусієнко, редактор відділу «Культура» інтернет-порталу «Лівий берег» Дар'я Бадьор. Секретарем Комітету обрано Ольгу Олещенко.

Російський кінокритик Антон Долін зазначив: «Не треба сприймати «оскароносні» фільми як найкращі картини. Вони такі в шкалі цінностей дуже конкретної Академії: для неї важливо виділити художні і суспільно-значимі досягнення в кінематографі за звітний рік. «Оскар» - це певний формат, в який багато що не вписується. Абсолютно необов'язково, що фільми, які виграють, кращі за ті, які програють. Просто вони для суспільства на цьому етапі важливіші. І наше завдання не спростовувати це, а зрозуміти, чому більшість зробила вибір на користь тієї або іншої картини». [8] У свою чергу Олександр Роднянський відзначає: «Тематика картини може підвищити її шанси, але для перемоги фільм все одно має бути видатним. Члени Кіноакадемії виразно усвідомлюють важливість присуджуваної ними премії і бачать в ній не лише нагороду за професіоналізм. Премія «Оскар» - це і світоглядна декларація, що просуває певне бачення світу. Можна сказати, Академія в принципі виходить з постулату, що до номінацій не добираються погані фільми, і це практично завжди правда. Подібні міжнародні конкурси і церемонії існують для просування гуманістичних цінностей, що сприяють об'єднанню людей, а не розділенню на «своїх» і «чужих»». [20] Наведені професійні думки чітко відбивають те, які якості повинні мати не лише оскарівський номінанти, але і претенденти.

Важливий аспект для представлення фільму на «Оскар» - його правильний промоушн і представлення в Кіноакадемії. Стереотип про те, що кіно в Україні практично не знімають, який склався, існує не лише серед зарубіжних глядачів, які вважають Україну (як і багато пострадянських держав) мало не частиною Росії, але і серед національного глядача, який не часто бачив в кінотеатральній мережі українські фільми. Лише останніми роками національне кіно змогло вийти за рамки фестивальних показів або столичних кінотеатрів, що спеціалізуються на авторському кінематографі, і при цьому не бути телевізійною кон'юнктурною продукцією.

Українські фільми, висунуті на премію «Оскар» або які розглядали в національному відборі, здебільшого були незнайомі широкій публіці, здебільшого не мали регалій від кінофестивалів класу «А» і міжнародної медійної підтримки у вигляді рецензій зарубіжних топових кінокритиків. Також проблемою є відсутність належного фінансування міжнародної презентації українських кінокартин з боку держави, що показала компанія з просування «Українських шерифів», коли продюсери фільму вимушені були звернутися в Держкіно за фінансовою підтримкою, проте отримали відмову в зв'язку з тим, що на такі цілі не передбачено виділення бюджетних коштів. В результаті цього інциденту Український оскарівський комітет від імені Асоціації продюсерів України звернувся до Міністерства культури для виділення коштів. Ситуація виглядає парадоксальною у зв'язку з тим, що в разі перемоги нагорода дістається країні, проте для того, щоб гідно представити український фільм і конкурувати з іншими країнами, їх фільмам-представникам потрібні витрати продюсера фільму і його авторського складу. Важливими видами просування фільму на премію «Оскар» є позитивна преса, наявність наочних промо-матеріалів, сайтів, наявність фільму в медійному просторі, включаючи сторінки в соціальних мережах і в професійних кіноспільнотах у мережі Інтернет, не кажучи вже про те, що фільм має бути гідно представлений і в своїй країні в тому ж контексті.

Аналіз сайту-агрегатора топової англомовної кінокритики Rotten Tomatoes [46] (саме на його основі найчастіше будують більшість рекламних кампаній успішних фільмів у США, в тому числі і під час проведення «нагородних кампаній») показав, що серед українських оскарівських претендентів і фільмів національного відбору всього-на-всього три мають критичні відгуки: «Плем'я» (115 критичних статей), «Приятель небіжчика» (12 статей, проте вони датовані датами набагато пізнішими, ніж фільм був надісланий на «Оскар») і «Будинок з вежкою» (1 рецензія, до того ж негативна). Також поширена практика, коли фільм має свою персональну сторінку в соціальній мережі Facebook, як національну, так і міжнародну версію англійською та іншими мовами. Повноцінні сторінки не лише з описом фільму реінтегрованим з Вікіпедії, але і з фотоматеріалами, трейлерами, посиланнями на офіційні сайти і таке інше, мають «Плем'я» (є інтернаціональна версія), «Трубач», «Українські шерифи» і «Гніздо горлиці». Кінопортал Internet Movie Database (IMDb) [37] - найбільша у світі база даних і веб-сайт про кінематограф, використовуваний кінопрофесіоналами і глядачами, - показує, що в більшості українських фільмів відсутні постери і промо-матеріали. Особливість IMDb полягає в тому, що крім перегляду кількості користувачів, котрі оцінили фільм, можна розглянути деталізацію оцінок і градацію користувачів по статі, віку, а також тих, хто оцінив той або інший фільм в США (алгоритм сайту розподіляє користувачів по IP- адресі, відділяючи користувачів на території США від інших). Максимальна кількість оцінок користувачів IMDb мають: «Плем'я» - 7588 з них зі США 903; «Водій для Віри» - 1468, зі США 111; «Поводир» - 1915, з них 42 зі США. У частині залишених відгуків глядачів (враховуючи, що сайт англомовний, відгуки залишають англійською мовою і вони проходять премодерацію) їх мають такі кінострічки: «Приятель небіжчика» - 12; «Водій для Віри» - 7; «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» - 7; «Хайтарма» - 5; «Поводир» - 7; «Плем'я» - 28. Цей аналіз показує слабкий інтерес до більшості українських фільмів, які не мали прокату в США і не брали участі у фестивальній сітці великих кінооглядів.

Якщо звернутися до популярних українських кіносайтів KINOafisha [39] і Кіно - Театр[2], де є можливість ознайомлення з синопсисом, трейлером і фотоматеріалами, проставлянням оцінок, написання рецензій і відгуків не лише професійної критики, а також і глядачів, то аналіз показує малий інтерес користувачів українського сегменту мережі Інтернет до фільмів, у тому або іншому ступені тих, що проходили національний оскарівський відбір. Лише декілька кінострічок викликали інтерес публіки, отримавши значну кількість оцінок і рецензій, зокрема з відгуками.

Найпопулярніший аналог IMDb в російськомовному сегменті Інтернету - сайт КиноПоиск [13], займає 356-е місце у світі, з відвідуваністю 103 млн. користувачів на місяць, при цьому серед сайтів, присвячених фільмам, він займає за цим показником 2-е місце у світі - дані SimilarWeb, за станом на 23 січня 2017. [47] Якщо звернутися до його статистики, то фільми, що розглядаються у даному контексті, не завжди популярні серед його користувачів, проте мають велику їх частку порівняно з англомовними і українськими сайтами. Статистичні дослідження вказаних медіа-ресурсів оформлені у вигляді таблиці Додатком А.

Також цікавою видається статистика кінотеатрального прокату наведених вище фільмів на основі даних, отриманих в кінотеатрі «Жовтень» м. Київ, який один з небагатьох демонструє національне кіно і є учасником Міжнародної асоціації кінотеатрів Europa Cinemas. Найбільша кількість глядачів подивилася фільми: «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» - 5278; «Плем'я» - 2384; «Гніздо горлиці» - 2028. [Додаток Б]

Проте якщо брати представлення українського кінематографу, відібраного для премії «Оскар», в національному медіа-просторі, існує проблема його малої освітленості. Недостатність інформації нерідко породжує її спотворення. Наочним прикладом може служити така публікація: «Мамай» - перший в історії вітчизняного кінематографу фільм, який номінуватиметься на «Оскара»».[22] Відсутня доступна національна кінокритика багатьох фільмів, за винятком декількох кіносайтів і столичних друкованих видань. Український Оскарівський комітет тривалий час не має свого власного веб-сайту (планований його запуск - травень 2017 року), майданчиком для його новин виступає сторінка в соціальній мережі Facebook, або сайт АПУ, або короткі відомості на сайтах Держкіно і НСКУ.

Висновки

Провівши кінознавче дослідження на тему «Український кінематограф в контексті премії «Оскар»», можна зробити низку висновків.

З моменту свого створення Академія кінематографічних мистецтв і наук декларувала однією з цілей пропаганду кіно як виду мистецтва, а в якості заохочення найвидатніших його проявів створила премію «Оскар». Ім'я премії стало прозивним, а також синонімом успіху, високого професіоналізму роботи кінематографістів, авторського колективу і самого фільму, що ставали не лише лауреатами, але й номінантами цієї премії. І та обставина, що, скажімо, видатні фільми не завжди отримували «Оскар», не означає, що вони були гірші. Найважливіша функція премій Академії, як і будь-якої іншої нагороди в царині кінематографу, - відображати лінію розвитку кінопроцесу, бути орієнтиром і барометром настроїв в індустрії.

Природний процес - коли національна кіноіндустрія захищає свій внутрішній сегмент продукції, зрідка пускаючи на свою територію зарубіжне кіно. Тому в контексті нагород Академії фільми неангломовного середовища - нечасті учасники, що, проте, не позбавляє їх можливості вписатися в цей літопис історії кінематографу. Хоч формально рамки конкурсу не забороняють іноземному неангломовному фільму потрапити в номінанти премії Академії, за умови кінопрокату на території США і відповідності регламентним правилам для тієї або іншої номінації, для заохочення помітних досягнень неамериканських фільмів Академія заснувала спеціальну номінацію для іноземних картин, давши можливість на конкурсній основі країнам самим відбирати своїх гідних представників.

У роботі хронологічно описані і проаналізовані претенденти на премію «Оскар» від України в номінації «Найкращий фільм року іноземною мовою», а також етапи національного відбору і їх репрезентація в медійному просторі. Вибираючи той або інший фільм, який у результаті був офіційним представником України, національні відбірники писали своєрідний літопис річних досягнень в галузі кіно. Адже саме престижні кінопремії і кінофестивалі дають інформаційний привід знайти фільмові дорогу для глядача, на чому найчастіше і будується більшість стратегій із просування кінематографічних творів.

Проаналізувавши ситуацію з українським кіно, що відбирається для представлення на премію «Оскар», але не потрапляє ані в проміжні шорт-листи (що, до речі, теж престижно), ані в номінаційні списки, ми бачимо таку ситуацію, що часто фільми мали негативну національну критичну оцінку, було відсутнє повномасштабне висвітлення в зарубіжних ЗМІ і повноцінні рецензії впливової американської кінокритики (фільми були згадані лише в коротких оглядах), невдалі промокампанії (відсутність веб-сайтів, сторінок в соціальних медіа, промоматериалів) і недостатня фінансова підтримка кампанії з висунення фільмів. Також проблемою є те, що розглянуті кінострічки на момент висунення були малознайомі українському глядачеві. Попри те, що ідея присудження премії - це заохочення видатної кінопродукції за підсумками року, часто український фільм-претендент мав формальний обмежений кінопрокат для відповідності регламентним умовам відбору, але був відсутній в сітці широкого прокату. Така стратегія успішно працює в США: більшість фільмів, висунутих на премію «Оскар», спочатку йдуть обмеженим прокатом і випускаються в останні місяці календарного року (при цьому заявку продюсер подає до 15 грудня року, що спливає), але вона не є зразковою моделлю для іноземного кіно, якщо тільки це не успішний фестивальний хіт або кінострічка режисера зі світовим ім'ям.

Аналіз показав, що національний відбір в Україні найчастіше проводили в непрозорий спосіб, іноді сумнівним відбірковим складом комісії, а фільми-висуванці не завжди відповідали високим художнім вимогам («Аврора») або поступалися за цим критерієм іншим конкурсантам («Поводир», «Той, хто пройшов крізь вогонь»). Неможливо докорити в непрофесіоналізмі або некомпетентності членів національного відбіркового комітету, проте мотивування і заяви, зроблені в пресі з приводу представлених на премію «Оскар» фільмів, іноді викликали подив. Недоречним здається і той факт, що в період з 2011 до 2015 року висуненням фільмів займалася тільки Асоціація продюсерів України, не зважаючи на думки таких важливих кінематографічних структур, як Національна спілка кінематографістів України і Державне агентство України з питань кіно. Підписання в 2015 році меморандуму між Держкіно, НСКУ і АПУ об'єднало в національному відбірковому Оскарівському комітеті ці структури. Рішення притягнути в якості експертів-відбірників з числа кінематографістів-членів Європейської кіноакадемії, режисерів українських фільмів-учасників та лауреатів фестивалів класу «А» і членів Міжнародної асоціації кінопреси FIPRESCI є, поза сумнівом, зваженим рішенням. Попри те, що приблизно половина членів Комітету є членами експертних комісій Держкіно і враховує його інтереси у своїх рішеннях, як пропозицію щодо відбору фільму від України необхідно ввести до складу комітету представника з постійного адміністративного складу цієї структури, з покладанням функції юридичного аспекту щодо знаходження премії (у разі перемоги), оскільки нагорода дістається не режисерові, а країні, на котру буде покладено ряд юридичних обов'язків.

Основними недоліками в роботі Українського Оскарівського комітету є:

- Комітет збирається лише для перегляду, відбору і закритого голосування щодо фільму-претендента на премію «Оскар».

- Не ведеться робота з проведення популяризації фільмів-конкурсантів із залученням членів Комітету: прес-конференції, розширені прес-релізи, виступи в ЗМІ (не в якості приватних запрошених осіб з використанням статусу «член Оскарівського комітету»).

- На момент написання роботи відсутній повноцінний інформаційний інтернет-портал Комітету, наповнення сторінки в соціальній мережі Facebook не відображає повною мірою діяльність комітету.

- Не проводиться аналіз, систематизація, вивчення досвіду аналогічних національних оскарівських комітетів інших країн і моніторинг відбору фільмів, які можуть скласти конкуренцію українським у лонг-листі, із залученням усіх членів Комітету.

- Відсутня система вивчення історії, правил і принципів Академії, огляд фільмів лауреатів «Оскара» минулих років.

- Комітет не займається допомогою в промоції, просуванню фільму-конкурсанта.

Ситуація з фінансуванням промо-кампаній фільмів-конкурсантів від України, відібраних Комітетом, також є однією з проблем повноцінної презентації українського кінематографу. Український Оскарівський комітет вже звертався з відкритим листом від імені АПУ на адресу Держкіно і Міністерства культури як розпорядників бюджетних асигнувань, проте практика показала, що на ці цілі бюджет не передбачає коштів. Однією з проблем є те, що з питанням виділення коштів для промо-компанії і презентації фільму в США звертаються продюсери конкретно відібраного національним Комітетом фільму, як показала практика на прикладі «Українських шерифів». Проте закладати кошти під конкретний фільм неможливо з огляду на той факт, що на момент формування бюджету він невідомий. Вирішенням подібної проблеми може бути або створення системи грантів, або краудфандинг, організовані державною установою, безпосередньо самим Оскарівським комітетом або за підтримки того ж таки АПУ чи іншої організації.

Позитивним аспектом є те, що в Україні прийняті і підписані президентом закони «Про державну підтримку кінематографії в Україні» і «Про Український культурний фонд», що може допомогти також українському кіно, яке висувають на премію «Оскар».

У лютому 2017 року створена Українська Кіноакадемія, метою якої є популяризація українського кіно в Україні і за її межами. За умови, що ця організація у своїй діяльності керуватиметься принципами, які наслідують подібні установи інших країн, включаючи Академію кінематографічних мистецтв і наук, Британську Кіноакадемію і Європейську Кіноакадемію, не обмежуючись одним лише нагородженням, - вона цілком буде здатна підтримувати українські кінофільми, кіновиробників і авторські колективи не лише в участі на премії «Оскар», але і на інших знакових і престижних кінооглядах і кінонагородах, і співпрацюватиме з Українськиім Оскарівським комітетом.

Необхідно також відзначити: приклад фільму «Плем'я» показав, що український кінематограф можна розглядати як претендента не лише в категорії «Найкращий фільм року іноземною мовою», але і в інших номінаціях, поряд з англомовними кінострічками, за умови кінопрокату на території США.

Не відбитий в національному порядку денному і той факт, що молоді українські кінематографісти-студенти кіношкіл, зокрема Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, не мають можливості брати участь в «студентському Оскарі», оскільки цей привілей дано лише освітнім установам, визнаним асоціацією CILECT (приміром, в РФ три навчальних заклади у сфері кінематографії є членами цієї асоціації).

Головним же залишається те, що будь-який член Українського Оскарівського комітету повинен розуміти свою відповідальну місію щодо того, що він своїм рішенням, віддаючи голос за той або інший фільм, вибирає не лише найкращий український фільм року, гідний представляти Україну на премії «Оскар», оцінюючи його художні і технічні якості, визначає конкурентоспроможність серед інших, але і пише своєрідну історію українського кіно.

Список використаних джерел

1. Гусєв О. запис в Facebook [Електроний ресурс] / Alexandr Gusev // Facebook. - 2016. - 9 вересня. - Режим доступу: https://www.facebook.com/alexandr.gusev.7/posts/1399223153425109

2. Кіно - Театр [Електроний ресурс] . - Режим доступу: http://kino-teatr.ua

3. Продюсери фільмів «Брати» і «Незламна» вимагають вирішити питання з висуванням фільму від України на «Оскар» [Електроний ресурс] // Телекритика. - 2015. - 1 жовтня. - Режим доступу: http://ru.telekritika.ua/ kontekst/ 2015-10-01/111803

4. Як Україна представляла «Водія для Віри» на «Оскар» [Електроний ресурс] // Кіно-Театр. - 2005. -№3 - Режим доступу: http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=420

5. Азаров В. Поводырь племени [Электронный ресурс] / В. Азаров // Вести.Репортер. - 2014. - 22 сентября. - Режим доступа: http://vesti-ukr.com:88/import/vesti-reporter/70042-povodyr-plemeni

6. Вергелес О. Выстрел «Авроры». По «Оскару» [Электронный ресурс] / Олег Вергелес // Зеркало недели. - 2006. - 27 октября. - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/CULTURE/vystrel_avrory_po_oskaru.html

7. Википедия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/

8. Долин А. Антон Долин дает прогноз на «Оскар» 2017 [Электроний ресурс] / Камилла Джа по материалам лекции Антона Долина на студии «Лендок» // Собака.ru. - 2017. - 23 января. - Режим доступа: http://www.sobaka.ru/city/cinema/53208

9. Дунаевский А.Л. Кино на пьедестале. «Оскар» и другие премии Америки [Tекст] / Алексей Дунаевский. - Винница: ГЛОБУС-ПРЕСС, 2006. - 863с.

10. Дунаевский А.Л. «Оскар»: неофициальная история премии [Tекст] / Алексей Дунаевский. - Спб.: Амфора, 2009. - 527с.

11. Дунаевский А. Л. Премия «Оскар». Претенденты и победители [Tекст] / Дунаевский А.Л., Генералов Д.Г. - Винница: КОНТИНГЕНТ-ПРИМ, 1997. - 406с.

12. Килдэй Г. Американская киноакадемия вводит новые правила [Электронный ресурс] / Грегг Килдэй // The Hollywood Reporter. Российское издание. - 2016. - 26 января. - Режим доступа: http://thr.ru/cinema/amerikanskaa-kinoakademia-vvodit-novye-pravila/

13. КиноПоиск [Электроний ресурс].- Режим доступа: www.kinopoisk.ru

14. Кичин В. "9 рота" атакует "Оскар" [Электронный ресурс] / Валерий Кичин // Российская газета - Столичный выпуск. - 2006. - №4180. - 26 сентября. - Режим доступа: https://rg.ru/2006/09/26/9rota.html

15. Кокуш А. Смокинги для церемонии вручения технических «Оскаров» мы везли в Лос-Анджелес из Украины [Электронный ресурс] / Интервьюер Игорь Осипчук // Факты и комментарии. - 2006. - 25 февраля. - Режим доступа: http://fakty.ua/44114-quot-smokingi-dlya-ceremonii-vrucheniya-tehnicheskih-quot-oskarov-quot-my-vezli-v-los-andzheles-iz-ukrainy-quot

16. Масликов Д. Украинский Оскаровский Комитет начинает отбор фильмов на премию «Оскар» [Электроний ресурс] / Денис Масликов // Сними Фильм. - 2011. - 15 сентября. - Режим доступа: http://snimifilm.com/post/ukrainskii-oskarovskii-komitet-nachinaet-otbor-filmov-na-premiyu-oskar

17. Милиневский Н. Каковы шансы "Украинских шерифов" взять "Оскар" и кто у нас в соперниках [Электроний ресурс] / Николай Милиневский // Вести.Репортер. - 2016. - 12 сентября. - Режим доступа: http://vesti-ukr.com/kultura/165748-kakovy-shansy-ukrainskih-sherifov-na-oskar-i-kto-stanet-glavnymi-konkurentami

18. Оскаровскому комитету быть! Стороны конфликта определились, как работать организации в Украине» [Электронный ресурс] // Медианяня. -2016. - 23 июня. - Режим доступа: https://mediananny.com/novosti/2316620/

19. Первый Оскар для советского кино [Электронный ресурс] // Сегодня. -2004. - №275. - 3 декабря. - Режим доступа: http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256f5e00595b83.html

20. Роднянский А. «Левиафан» и «Оскар» [Электронный ресурс] / Александр Роднянский // Искусство кино. - 2015. - №11. - Режим доступа: http://kinoart.ru/archive/2015/11/aleksandr-rodnyanskij-leviafan-i-oskar

21. Санин О. Олесь Санин: Меня интересует, станет ли «Мамай» концепт-каром украинского кино [Электронный ресурс] / Интервьюеры Роман Кульчинский, Павел Солодько, Сергей Шевченко, Наталья Гомоля, Наталья Дендеина // Контракты.UA. - 2003. - №35. - Режим доступа: http://archive.kontrakty.ua/gc/2003/35/26-chi-e-progres-u-nestle.html

22. Санин О. Олесь Cанин, режиссер фильма «Мамай», первой украинской художественной ленты, выдвинутой на «Оскара»: «На съемках мне приходилось плевать кровью» [Электроний ресурс] / Интервьюер Ярослав Шапочка // Факты и комментарии. - 2003. - 11 июня. - Режим доступа: http://fakty.ua/80334-oles-sanin-rezhisser-filma-quot-mamaj-quot-pervoj-ukrainskoj-hudozhestvennoj-lenty-vydvinutoj-na-quot-oskara-quot-quot-na-semkah-mne-prihodilos-plevat-krovyu-quot

23. Семенов С. Украинский кран дотянулся до Голливуда [Электронный ресурс] / Сергей Семенов // Эксперт. - 2006. - №9. - 4 марта. - Режим доступа: http://www.expert.ua/articles/10/0/1660/

24. Снятый в Чернобыльской зоне фильм претендует на «Оскар» [Электронный ресурс] // Новости и события: Херсон и Украина. - 2017. - 19 января. - Режим доступа: http://dataforum.ks.ua/snyatyj-v-chernobylskoj-zone-film-pretenduet-na-oskar/

25. Таранова Е. Суперзвезда советского кино Татьяна Самойлова [Электронный ресурс] / Екатерина Таранова // KM.RU. - 2015. - 13 октября. - Режим доступа: http://www.km.ru/stil/2013/08/12/istorii-uspekha-i-ikh-uroki/718213-superzvezda-sovetskogo-kino-tatyana-samoilova

26. Тимошенко: Этот психологический триллер приоткрывает душу Турчинова [Электронный ресурс] // Корреспондет. - 2008. - 20 мая. - Режим доступа: http://korrespondent.net/ukraine/events/468044-timoshenko-etot-psihologicheskij-triller-priotkryvaet-dushu-turchinova

27. Трымбач С. Сергей Трымбач: «Оскар» - это самый престижный базар, но к нему надо стремиться [Электронный ресурс] / Интервью взяла Валентина Пащенко // УКРИНФОРМ. - 2013. - 14 января. - Режим доступа: https://www.ukrinform.ru/rubric-lastnews/1443738 sergey_trimbach_oskar___ eto_samiy_prestigniy_bazar_no_k_nemu_nado_stremitsya_1479592.html

28. Трымбач С. Со мною вот что происходит... «Приятель покойника», режиссер Вячеслав Криштофович [Электронный ресурс] / Сергей Трымбач // Искусство кино. - 1997. - №11. - Режим доступа: http://kinoart.ru/archive/1997/11/n11-article9

29. Украина выбрала фильм, с которым поедет на «Оскар» [Электронный ресурс] // Медианяня. - 2012. - 6 сентября. - Режим доступа: https://mediananny.com/novosti/20476/

30. Украинский оскаровский комитет провел заседание в компании «Кинотур» [Электронный ресурс] // Компания «Кинотур». - 2010. - Режим доступа: http://kinotur.ua/ru/news/ukraine-oscar/

31. Фильм "Параджанов" выдвинут на "Оскар" от Украины [Электронный ресурс] // Интрефакс-Украина. - 2013. - 13сентября. - Режим доступа: http://interfax.com.ua/news/general/167187.html

32. Чухрай П. Павел Чухрай. Разговор о кино. [Электронный ресурс] / Интервьюер Мария Бейкер // Ruskino.ru. - 2014. - 17 ноября. - Режим доступа: https://ruskino.ru/item/2004/11/17/pavel-chuhray-razgovor-o-kino

33. Шевчук Ю. Как «Аврора» с «Оскаром» женихались. Почти детективная история об украинском претенденте на награду Американской киноакадемии [Электронный ресурс] / Юрий Шевчук // Зеркало недели. - 2006. - 1 декабря. - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/CULTURE/kak_avrora_s_oskarom_zhenihalis_pochti_detektivnaya_istoriya_ob_ukrainskom_pretendente_na_nagradu_am.html

34. Alvarez A. Meet the Mexican Model Behind the Oscar Statue [Electronic resource] / Alex Alvarez // abcNews. - 2013. - February 22. - Mode of access: http://abcnews.go.com/ABC_Univision/Entertainment/meet-emilio-fernandez-face-oscars/story?id=18550020

35. Epner Technology's Laser Gold is going to the Oscars [Electronic resource] / David Epner // Epner Technology Inc..-2016.- Mode of access: http://www.epner.com/epner-technologys-laser-gold-is-going-to-the-oscars/

36. Horn J., Sperling N., Smith D. From the Archives Unmasking Oscar: Academy voters are overwhelmingly white and male [Electronic resource] / John Horn, Nicole Sperling, Doug Smith // Los Angeles Times. - 2012. - February 19. - Mode of access: http://www.latimes.com/entertainment/la-et-unmasking-oscar-academy-project-20120219-story.html

37. Internet Movie Database [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.imdb.com/

38. Johnson M. Oscars to Add Winning Foreign Language Director's Name on Statuette [Electronic resource] / Mark Johnson // TheWrap. - 2014. - September 18.- Mode of access: http://www.thewrap.com/oscars-to-add-winning-foreign-language-directors-name-on-statuette/

39. KINOafisha [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://kinoafisha.ua/

40. Kreps D. Academy Promises 'Historic' Changes to Diversify Membership [Electronic resource] / Daniel Kreps // Rolling Stone. - 2016. - January 23. - Mode of access: http://www.rollingstone.com/movies/news/academy-promises-historic-changes-to-diversify-membership-20160123

41. Marx A. AMPAS in hard `Place'[Electronic resource] / Andy Marx // Variety. -1993. - February 22. - Mode of access: http://variety.com/1993/film/news/ampas-in-hard-place-104190/

42. Mason W. Inside Oscar: The Unofficial History of the Academy Awards [Text] / Wiley Mason, Damien Bona. - New York: Ballantine Books, 1986 . -- 869 p.

43. Osborne R. 60 Years of the Oscar: Official History of the Academy Awards [Text] / Robert Osborne. - New York: Abbeville Press, 1989 . -- 319 p.

44. Reminder List of Productions Eligible for the 88th Academy Awards [Electronic resource] // Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2015. - Mode of access: https://www.oscars.org/sites/oscars/ files/88th_reminder_list.pdf

45. Reminder List of Productions Eligible for the 89th Academy Awards [Electronic resource] // Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2016. - Mode of access: https://www.oscars.org/sites/oscars/files/89th_reminder_list.pdf

46. Rotten Tomatoes [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.rottentomatoes.com/

47. Similar Web [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.similarweb.com/website/kinopoisk.ru

48. Sapovsky I.Declaring 'I'm Ukrainian, not Russian', Palance walks out of Russian Film Festival in Hollywood [Electronic resource] / Ihor Sapovsky // UKEMNDE.COM. - 2004. - Mode of access: http://www.ukemonde.com/palance/russianfilmfest.html

49. The History and Structure of The Academy of Motion Picture Arts and Science [Electronic resource]: 89th Academy Awards Press Kit / Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2017. - Mode of access: https://www.oscars.org/sites/oscars/files/89aa_academy_history.pdf

50. The Official web site of the Academy of Motion Picture Arts and Sciences [Electronic resource] / Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2017. - Mode of access: https://www.oscars.org/

51. UkrStream.TV работает над созданием документального фильма "Молитва за Украину" [Электронный ресурс] // UkrStream.TV.-2014.-1 июля. - Режим доступа: https://ukrstream.tv/ru/blog/ukrstream_tv_ pratsiuie_ nad_ stvorienniam_dokumiental_nogho_fil_mu_molitva_za_ukrayinu#.WO7E1LgYHkc

52. Weissberg J. Venice Film Review: `Winter on Fire: Ukraine's Fight for Freedom'[Electronic resource] / Jay Weissberg // Variety. - 2015. - September 2. - Mode of access: http://variety.com/2015/film/festivals/winter-on-fire-review-venice-film-festival-1201584587/

53. 10 Live-Action Shorts Advance in 2016 Race [Electronic resource]: 89th Academy Awards Press Kit / Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2017. - November 23. - Mode of access: http://www.oscars.org/news/10-live-action-shorts-advance-2016-oscar-race

54. 15 голливудских звезд с украинскими корнями [Электронный ресурс] // Viasat. - 2016. - Режим доступа: http://www.viasat-channels.tv/blog/15-zvezd-s-ukrainskimi-kornami

55. 89th Oscars Fact Sheet [Electronic resource]: 89th Academy Awards Press Kit / Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2017. - Mode of access: https://www.oscars.org/sites/oscars/files/89aa_fact_sheet.pdf

56. 89th Oscars Rules [Electronic resource] / /Academy of Motion Picture Arts and Sciences. - Los Angeles, 2016. - Mode of access: https://www.oscars.org/sites/oscars/files/89aa_rules.pdf

Додаток А

Репрезентація в медійному просторі фільмів, які брали участь в національному оскарівському відборі від України (станом на 30.03.2017)

Додаток Б

Відповідь ТОВ «КІНОМАН» щодо фільмів, які брали участь в національному оскарівському відборі від України і були демонстровані в кінотеатрі «Жовтень» м. Київ

Размещено на Allbest.ru