Культурне життя Рівненщини у 50-60 роки ХХ століття: тенденції та особливості розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

26.00.01 - Теорія та історія культури

Культурне життя Рівненщини у 50-60 роки ХХ століття: тенденції та особливості розвитку

Борейко Галина Дмитрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор Виткалов Володимир Григорович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри культурології

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Павко Анатолій Іванович, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри теоретичної та прикладної культурології кандидат історичних наук Процик Леся Лукашівна, Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, директор

Захист відбудеться 23 грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 11.

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. В. Овчарук

1. Загальна характеристика роботи

культурний театральний мистецтво рівненський

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку вітчизняної історичної науки все частіше увага дослідників зосереджується на вивченні культури регіонів України, кожен з яких має свою специфіку. До таких регіонів належить і Рівненщина, на території якої протягом багатьох десятиліть проживали різні національні меншини, і яка входила до складу інших держав (Польща, Росія). Проте, незважаючи на складний культурно-історичний розвиток, Рівненщина зуміла зберегти свою самобутню культуру у різні історичні періоди.

До таких періодів належать 1950-1960-ті роки, протягом яких в культурному житті Радянського Союзу й України зокрема сталися значні зрушення. Саме на цей час припадає політичне послаблення, викликане “хрущовською відлигою” 1954-1964-х років, відбувається процес десталінізації радянського суспільства, разом з тим розпочинається новий наступ на українську культуру. Культурний ренесанс (1954-1964-ті роки) був зумовлений реакцією української інтелігенції на утиски, яких вона зазнавала у попередні роки. Водночас зменшення ідеологічного тиску в сфері культури України активізувало діяльність у музиці, театрі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, стимулювало піднесення творчої й виконавської майстерності, сприяло збереженню і примноженню культурних надбань країни.

У працях О. Бажана, В. Барана, Ю. Данилюка, І. Дзюби, М. Жулинського, Г. Касьянова, В. Литвина, М. Поповича, А. Русначенка, Ю. Шаповала, В. Шинкарука досліджено суспільно-політичну та культурну ситуацію України періоду “хрущовської відлиги”. Вченими висвітлено роль української інтелігенції, її вплив на мистецьку ситуацію 50-60-х років ХХ століття. Окремі аспекти розвитку української культури на певних історичних етапах розглянуто в роботах Ю. Афанасьєва, А Баканурського, В. Єжова, Р. Єсипенка, О. Захарченка, Г. Журавльової, Е. Кучменко, А. Павка, Л. Процик, О. Путро, С. Уланової.

Географічне розташування, природні багатства, традиції і звичаї Рівненщини досліджували В. Бондарчик, І. Браім, Р. Кирчів. Висвітленню суспільно-історичних процесів, що відбувалися в регіоні у другій половині ХХ століття, та їх впливу на культурне життя області присвячено розвідки місцевих дослідників - Й. Пацули, Я. Поліщука, О. Прищепи, Б. Савчука, В. Сніцаревича, В. Тхора. Культурне життя Рівненщини 50-60-х років ХХ століття розглянуто вченими в аспекті розвитку театрального, музичного, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, які у досліджуваний період відіграли важливе значення у культурно-мистецьких процесах області. Вагомий внесок у вивчення професійного та аматорського музичного мистецтва, творчої діяльності місцевих композиторів та хорових колективів Рівненщини здійснили краєзнавці А. Дацков, М. Корейчук, М. Пономаренко, Б. Столярчук.

Неабиякий інтерес у сучасних науковців викликають проблеми історії становлення та розвитку професійного театрального мистецтва як складової культурного життя області окресленого періоду, а також діяльності народних драматичних колективів (В. Виткалов, В. Гайдабура, І. Жилінський, О. Красильникова, С. Мохнюк). Особливості розвитку образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, творчість народних майстрів, а також внесок у відродження маловідомих мистецьких творів Рівненщини, збереження культурно-мистецької спадщини краю досліджено регіональними краєзнавцями В. Баталовим, Я. Бондарчук, В. Кисіленко, Є. Ковальчук, Л. Козловською, Т. Трушем, М. Черенюком, Л. Чикановською.

Проте відсутність комплексного дослідження культурного життя Рівненщини у 50-60-ті роки ХХ століття, необхідність висвітлення об'єктивної картини історико-культурних процесів краю в сучасній історичній науці, вивчення тенденцій і особливостей розвитку театрального, музичного, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у період політичних та культурно-мистецьких зрушень, а також висвітлення позитивних і негативних чинників соціокультурного процесу 50-60-х років ХХ століття з метою визначення їх впливу на подальший розвиток культурного життя регіону, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Культурне життя Рівненщини у 50-60 роки ХХ століття: тенденції та особливості розвитку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота підготовлена в контексті досліджень, здійснюваних Інститутом мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, зокрема кафедрою культурології за Програмою науково-дослідної роботи “Дослідження фольклорних та мистецьких традицій Рівненської області”, затвердженою Вченою радою РДГУ (Протокол № 12 від 12.12.1999 року).

Мета дослідження - визначити специфіку культурного життя Рівненщини в історичній ретроспективі та виявити місце регіональної культури в загальнонаціональному культурному процесі.

Досягнення зазначеної мети передбачало вирішення таких завдань:

- виявити стан наукової розробки проблеми, визначити джерельну базу дослідження;

- дослідити історичні передумови становлення та розвитку культурного життя краю;

- виокремити та охарактеризувати етапи соціокультурних процесів Рівненщини у 50-60-ті роки ХХ століття;

- дослідити особливості розгортання професійного та аматорського театрального мистецтва області як одного із визначальних видів мистецтва у культурному житті Рівненщини у 50-60-ті роки ХХ століття;

- проаналізувати провідні тенденції розвитку хорового мистецтва краю;

- розкрити значення фестивального руху як форми функціонування і розвитку музичного мистецтва, виявити творчий доробок місцевих композиторів та визначити їх внесок у подальший розвиток і популяризацію музичного мистецтва області;

- дослідити особливості розвитку образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва на території Рівненської області та їх вплив на культурне життя регіону;

- виокремити регіональні особливості культурного життя Рівненщини у 50-60-ті роки ХХ століття;

- ввести до наукового обігу маловідомі архівні матеріали та документи з метою об'єктивного відтворення історико-культурних процесів краю з позицій сучасного розвитку історичної науки.

Об'єкт дослідження - культурне життя Рівненщини 50-60-х років ХХ століття.

Предмет дослідження - тенденції та особливості розвитку культурного життя Рівненщини у 50-60-х роках ХХ століття.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертації були використані спеціальні методи: структурно-функціональний - для аналізу особливостей культурного життя регіону; аналітико-концептуальний - для ознайомлення з основними дослідженнями, пов'язаними із вказаною проблемою; історичний - для розгляду культурного життя у контексті суспільно-історичних трансформацій; компоративний - для зіставлення однотипних політичних явищ, виявлення позитивних і негативних рис розвитку культурно-мистецьких процесів досліджуваного періоду; статистичні та кількісні - для дослідження динаміки розвитку культурних осередків, зміни чисельного складу учасників гуртків, кількості наявнодіючих культурно-мистецьких колективів; якісного аналізу - для вивчення біографій культурних діячів області та їхніх художніх творів; критичний - для опрацювання джерел та літератури.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1950-1969 років, який можна поділити на чотири періоди: 1) 1950-1953 роки - українська культура розвивається в умовах радянської ідеології. Цей період пов'язаний з посиленням реакційності сталінського режиму у післявоєнний період; 2) 1954-1959 роки - характеризуються піднесенням в культурному житті України, що було реакцією українського народу на ідеологічні зрушення та розширення політичних свобод, зумовлених “хрущовською відлигою”, що сприяло активізації діяльності творчої інтелігенції та масовому залученню широких верств населення до культурних процесів краю; 3) 1960-1964 роки - поступове згасання культурно-мистецької діяльності в області та скасування ідеологічних свобод, що призвело до зменшення кількості фестивалів, оглядів, конкурсів, виставок; 4) 1965-1969 роки - початок процесів ліквідації свободи творчості, наростання тоталітарних тенденцій, спроби розчинити національні культури в структурі нової спільноти “радянський народ”.

Джерельною базою дослідження стали документи та матеріали: Державного архіву Рівненської області: фонд 30 [Ровенське повітове староство]; фонд Р-478 [Рівненське обласне управління культури]; фонд Р-597 [Рівненський обласний Будинок народної творчості]; фонд Р-192 [Рівненський обласний музично-драматичний театр]; фонд Р-1400 [Каганов Михайло Іванович]; фонд Р-204 [Виконавчий комітет Рівненської обласної ради народних депутатів]; фонд Р-600 [Обласне управління профспілок]; Острозького Державного історико-культурного заповідника: [фонд Спаської Лідії Іванівни]; журнали тогочасної доби “Музична Україна”, наукові збірники: “Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся”; періодична преса сучасності: “Вітчизна”, “Сім днів”, “Дубровицький вісник”, “Волинь”, “Володимирецький вісник”, “Замкова гора”, “ОГО”. Переважна більшість інформації вводиться до наукового обігу вперше.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше здійснено комплексне дослідження культурного життя Рівненщини у 50-60-ті роки ХХ століття в історико-культурологічній ретроспективі;

- визначено та охарактеризовано етапи культурного життя регіону в контексті соціокультурних зрушень 50-60-х років ХХ століття;

- досліджено шляхи творчого становлення професійного й аматорських театрів Рівненщини, доведено вплив театрального мистецтва на піднесення духовно-культурного рівня населення, що сприяло формуванню його національної самосвідомості;

- розкрито тенденції розвитку музичного мистецтва як провідного у культурному житті області. Досліджено творчість маловідомих композиторів та керівників хорових колективів, введено до наукового обігу імена митців, які відіграли важливу роль у розвитку духовного життя краю;

- виявлено самобутність розвитку образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Рівненщини, показано його значення у збереженні регіональної культури, виявлено характерні особливості мистецької спадщини області серед інших регіонів України;

- на основі аналізу культурно-мистецьких надбань у сфері образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва визначено особливості культурного життя Рівненщини;

- до наукового обігу введено нові архівні документи та матеріали, що дозволяють об'єктивно відтворити історію культурного життя Рівненщини.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати можуть бути використані в процесі підготовки узагальнюючих праць з історії культури України, історії українського театру, спеціальних навчальних курсів, а також в системі перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців відповідного напряму.

Матеріали другого розділу використані автором у розробці програми курсу “Історія театру України” та спецкурсу “Історія аматорського театру Рівненщини” для студентів напряму “Театральне мистецтво”, а також можуть стати складовою навчального посібника з цього курсу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень було апробовано на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання молоді в Україні у ХХІ столітті” (Луганськ, 18-19 лютого 2010 р.); “Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії” (Рівне, 9-10 грудня 2009 р.); “Освіта і наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь-Судак, 12-14 червня 2009 р.); “Краєзнавство і учитель - 2009” (Харків, 27 лютого 2009 р.). На Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців” (Харків, 16-18 березня 2005 р.); “Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи (Луганськ, 31 березня-02 квітня 2005 р.); “Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства” (Київ, 12-13 травня 2005 р.); “Духовна культура як домінанта українського життєтворення” (Київ, 22-23 грудня 2005 р.); “Культуротворча парадигма українського націєтворення” (Івано-Франківськ, 7-8 квітня 2005 р.); “Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій” (Київ, 21-22 грудня 2006 р.); “Стан і перспективи розвитку духовної культури особистості в умовах розгортання глобалізаційних процесів” (Рівне, 15-16 листопада 2007 р.); “Культурно-мистецьке середовище: технології та сучасність” (Київ, 11-12 листопада 2008 р.); “Культура ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи” (Рівне, 12-13 листопада 2008 р.); “Українська культура в добу глобалізаційних трансформацій” (Рівне, 10-11 грудня 2009); звітних щорічних науково-практичних конференціях РДГУ.

Публікації результатів дослідження. Основні результати дисертації викладено у 24 публікаціях, з них 9 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України за напрямом “історичні науки”, 8 - у фахових наукових виданнях з філософії, мистецтвознавства, культурології (із них 1 - у співавторстві), 7 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (315 найменувань). Загальний обсяг роботи - 227 сторінки, з них 193 сторінки становить основний текст.

2. Основний зміст дисертаційного дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, а також наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів, окреслено перспективи використання результатів роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження, отриманих автором.

У першому розділі “Культурне життя Рівненщини в контексті суспільно-історичних трансформацій 50-60-х років ХХ століття”, який складається із трьох підрозділів, проаналізовано широке коло історичних, культурологічних, краєзнавчих, мистецтвознавчих досліджень, присвячених культурному життю Рівненщини 50-60-х років ХХ століття. Вивчаючи літературні джерела з досліджуваної проблеми, автор умовно поділив їх на три групи: радянські, пострадянські та архівні матеріали.

Безперечний історіографічний інтерес у контексті досліджуваної проблеми має праця В. Бондарчика, І. Браіма, Р. Кирчіва “Полесье. Материальная культура”, що є першим комплексним дослідженням культурного життя населення Волині та Полісся, в якому автори висвітлюють основні аспекти побуту поліщуків, їхні традиційні ремесла і промисли та інші компоненти традиційної побутової культури, а також показано етнокультурні зміни за роки радянської влади.

Заслуговує на увагу й багатотомне видання “Історія міст і сіл Української УРСР. Рівненська область” (за ред. П. Тронька), в якому дещо епізодично досліджуються питання культурного життя Рівненщини у зазначений період, зокрема розкриваються форми і методи розвитку художньої самодіяльності, характеризуються кількісний та якісний склад колективів та окремих виконавців області.

Ряд досліджень присвячено розвитку музичної самодіяльності в Україні, зокрема Рівненщини, проведенню традиційних оглядів, конкурсів, фестивалів, організації самодіяльного музичного мистецтва та розвитку хорового мистецтва області (Л. Носов - “Музична самодіяльність Радянської України (1917-1977)”.

Найбільше у працях дослідників радянської доби проаналізовано дозвілля робітників і службовців міського населення у 1960-ті роки (О. Захарченко), використання вільного часу молоддю, її участь у гуртках художньої самодіяльності (В. Єжов, Г. Журавльова).

Радянська історіографія тією чи іншою мірою торкалася питань щодо особливостей і тенденцій розвитку культурно-мистецьких процесів на поліських землях у 50-60-х роках ХХ століття. Проте у ній часто присутній поверхневий огляд фактичного матеріалу без його наукового аналізу, необ'єктивного висвітлення історичної дійсності, висвітлення лише позитивної сторони, а також перекручення фактів і подій (“Радянська Рівненщина 1939-1959. Документи й матеріали”).

Ознакою радянської історіографії у дослідженні культурного життя населення був однобокий підхід до висвітлення культурно-мистецьких процесів, зумовлений специфікою адміністративно-командної системи. В історіографії діяв принцип “позитивності”, оскільки тогочасні дослідники, в силу партійного контролю та цензури, уникали критичного аналізу реальної ситуації у культурному житті республіки, а тому відбувалося необ'єктивне висвітлення фактів; поверхнево розглядали проблеми культури та ставлення влади до всього українського, приписуючи державному керівництву всі здобутки у культурно-мистецькій та духовній сферах.

Після здобуття Україною незалежності розширилася база досліджень, зникла цензура, історична наука почала звільнятися від штампів та ідеологічних нашарувань. Стан культурного життя 50-60-х років науковці стали висвітлювати більш об'єктивно. Найвагомішими працями вітчизняних науковців стосовно дослідження культурного життя України періоду “хрущовської відлиги”, висвітленню ролі української інтелігенції, її впливу на українську культуру 50-60-х років ХХ століття є розвідки І. Дзюби, Г. Касьянова, Ю. Шаповала, В. Литвина, А. Русначенка, М. Поповича, В. Шинкарука, М. Жулинського та ін. Важливу роль у розвитку суспільного й культурного життя в умовах наростання тоталітарних тенденцій після закінчення “хрущовської відлиги” відіграла регіональна інтелігенція (Т. Марусик).

Вивченням особливостей розвитку культурного життя Рівненщини у

50-60-х роках ХХ століття опікувалися історики, мистецтвознавці, філософи, культурологи. Але особливий інтерес сьогодення дана проблема викликає у краєзнавців, свідченням чого є поява значної кількості літератури щодо обраного нами періоду, репрезентованого розвідками Я. Бондарчук, І. Жилінського, М. Пономаренка.