Еволюція національних бібліотечних асоціацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 021:061:25

27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук

ЕВОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ (1876 - 2009)

ПАШКОВА Валентина Степанівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Ківшар Таїсія Іванівна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут біографічних досліджень, старший науковий співробітник

доктор історичних наук, професор Матяш Ірина Борисівна, Державний комітет архівів України, Перший заступник Голови

доктор історичних наук, доцент Палієнко Марина Геннадіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, доцент

Захист відбудеться “28” травня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “26” квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Чекмарьов А. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Бібліотечні асоціації - це добровільні громадські організації, які сприяють розвитку бібліотечної справи і вдосконаленню бібліотечно-інформаційного обслуговування, підвищенню професійного рівня бібліотечно-інформаційних працівників. Це - важливий громадський орган управління, що існував і продовжує існувати паралельно з адміністративними структурами в соціальному інституті бібліотечної справи до сьогодні, коли вони набувають значення центрів розповсюдження, впровадження і освоєння результатів наукових досліджень, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій і прогресивного досвіду, нової професійної свідомості.

Професійні об'єднання бібліотекарів функціонують у різних країнах світу понад сто тридцять років. Наприкінці ХХ століття у світі діяло 76 міжнародних та 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних асоціацій. Їхня діяльність мала важливе значення для формування бібліотечної справи, становлення бібліотечної науки в різних країнах і на міжнародному рівні. Відтворення цілісної наукової картини еволюції національних бібліотечних асоціацій і обґрунтування теоретико-методологічних і практичних засад їхньої діяльності як в історичній ретроспективі, так і в умовах інформаційного суспільства та демократичних перетворень з урахуванням потреб і особливостей України, - актуальна проблема бібліотекознавства. Її вирішення сприятиме вдосконаленню бібліотечної справи в Україні, професіоналізації бібліотечних працівників, покращанню бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства.

Актуальність наукового висвітлення проблем, що складають основний зміст цього дисертаційного дослідження, обумовлена також зростаючим значенням змін у професійній свідомості бібліотечних працівників, що викликані соціально-політичними, економічними та технологічними змінами в країні та в світі. Сучасні тенденції розвитку суспільства - глобалізація, функціонування громадянського суспільства, конвергенція - також зумовлюють актуальність наукового вивчення еволюції професійних бібліотечних асоціацій. Зокрема, глобалізація як соціальне, культурне і політичне явище, вимагає глибокого розуміння й урахування українськими фахівцями тенденцій розвитку бібліотечної справи та бібліотечної професії в світі, важливим фактором розвитку яких стали професійні бібліотечні об'єднання. Розбудова демократичного громадянського суспільства в Україні сприяє впровадженню демократичних принципів у бібліотечну справу через широке залучення бібліотечної громадськості. Тому вивчення та узагальнення досвіду функціонування бібліотечних асоціацій розвинених демократичних країн, країн, що знаходяться в стадії трансформації, а також країн, що розвиваються, - актуальне наукове завдання для історичної науки. Наслідком конвергенції стає тенденція стирання кардинальної різниці між окремими типами і видами бібліотек з огляду на професійні вимоги до їхніх працівників. Це також актуалізує завдання теоретичного аналізу світового досвіду функціонування та еволюції бібліотечних об'єднань.

Актуальність теми в організаційно-практичному плані підсилюється важливістю розбудови діяльності бібліотечних асоціацій в Україні.

Відсутність узагальнюючих історико-порівняльних праць, присвячених проблемам еволюції й сучасному етапу функціонування національних бібліотечних об'єднань та їхньої ролі в розвитку професії й вдосконаленні управління бібліотечною справою, також визначили актуальність і своєчасність цього дослідження.

Стан наукової розробки теми. Відтворення цілісної картини розвитку бібліотечної справи та бібліотечної професії неможливо без вивчення історії діяльності національних бібліотечних об'єднань. Як показало проведене дослідження, у ґрунтовних історико-бібліотекознавчих працях К. І. Абрамова, Д. О. Балики, Л. А. Дубровіної та О. С. Онищенка, В. О. Ільганаєвої , Т. Ф. Каратигіної, Т. І. Ківшар, К. І. Рубинського, М. С. Слободяника та інших національні бібліотечні асоціації згадуються лише побіжно.

Науковий інтерес вітчизняних бібліотекознавців до проблем діяльності бібліотечних асоціацій виник на початку ХХ ст. Тоді про досвід діяльності Американської бібліотечної асоціації писали Л. Хавкіна, С. Сірополко, про Російське бібліотечне товариство - О. Ричков. Пізніше наукові дослідження бібліотечних об'єднань були майже припинені й пожвавилися лише наприкінці століття у зв'язку із демократичними перетвореннями у суспільстві, коли почалося відродження професійних громадських об'єднань. У роботах С. А. Басова «Організація добровільних об'єднань (товариств і асоціацій) у сфері бібліотечної справи» та «Бібліотека і демократія: перший вступ до проблеми» розглянуті проблеми організації добровільних об'єднань у галузі бібліотечної справи, однак історичний аспект становлення професіонального співтовариства розглядається лише побіжно. Т. Д. Рубанова вивчала професійні бібліотечні об'єднання в СРСР, їх формування та розвиток, зарубіжні асоціації залишилися поза її увагою.

Зарубіжні дослідники почали наукове осмислення діяльності бібліотечних асоціацій невдовзі після їх утворення. Ці публікації присвячувалися опису історії виникнення окремих асоціацій або їхніх секцій, наприклад, 1886 р. побачила світ стаття з історії створення видавничої секції Американської бібліотечної асоціації, або 1926 р. - стаття Дж. Хітта з історії Національної асоціації бібліотек штатів. У наступні роки практики й дослідники (Дж. Олле, У. Мамфорд, П. Понд, М. Рамсден, Л. Мортон, Н. Окада, Г. Оттервік, Г. Лейч, Р. Мартін та О. Шифлетт, Д. Девіс, Е. Меленевська, Д. Томісон, В. Зайцев, А. Едвардс та ін.) описували історію певного напряму роботи окремої асоціації чи діяльність окремої асоціації.

У ряді публікацій наводиться інформація про діяльність національних бібліотечних асоціацій в окремих частинах світу. До таких належать, наприклад, стаття індійського дослідника А. Кхуршида про бібліотечні асоціації в Азії та матеріали про бібліотечні асоціації мусульманського світу, вміщені в збірнику, упорядником якого був арабський дослідник М. Сіддік. Фактична інформація про історію окремих національних асоціацій у країнах, що розвиваються (Бразилія, Замбія, Філіппіни), міститься у розвідках журналу з історії бібліотечної справи - «Journal of Library History» за 1972 р. Ці публікації цінні з огляду на вміщений фактичний матеріал, однак у них відсутні наукові узагальнення та порівняння, теоретико-методологічний аналіз внеску бібліотечних об'єднань у розвиток галузі та професії.

Зацікавленість дослідників викликали певні напрями діяльності бібліотечних асоціацій. Проблеми взаємовпливу асоціацій та законодавства розглядали у статтях П. Ховард та В. Зверевич. Є. Голлей присвятив свою статтю ролі професійних асоціацій у справі об'єднання та організації взаємодії учасників бібліотечної діяльності. Зацікавленість дослідників викликали також проблеми вдосконалення бібліотечної освіти як напрям діяльності асоціацій (Ю. Чаван, Й. Деккер та ін.).

Певні аспекти розвитку окремих національних бібліотечних асоціацій, перш за все американських, розглядалися у дисертаційних дослідженнях. Наприклад, дисертаційна робота Г. Краске була присвячена ролі Американської бібліотечної асоціації у розвитку дипломатичних відносин США. В дослідженні Л. Меддокс розглянуті напрями розвитку бібліотечної справи за публікаціями Американської бібліотечної асоціації 1876-1885 рр. Е. Клемент вивчав внесок цього професійного об'єднання у привертання уваги книгозбірень до аудіовізуальних матеріалів у 1924-1974 рр., а Е. Хенсон - його роль у розвитку каталогізації у період 1876-1956 рр. Професійний розвиток бібліотекарів у фахових об'єднаннях України, розглядався в кандидатській дисертації Ю. В. Трач, а внесок професійних асоціацій у розвиток автоматизації бібліотек в Україні - в дисертації О. М. Пашкова.

Окремим аспектам практичної діяльності бібліотечних асоціацій в Україні присвятили публікації українські дослідники В. С. Бабич і Я. Є. Сошинська, Т. В. Добко та В. В. Загуменна, В. К. Скнарь та І. О. Шевченко, О. С. Онищенко, Г. І. Солоіденко, І. В. Шац.

Проте, ці роботи, важливі для розуміння внеску конкретних асоціацій у розвиток окремих складників професії чи галузі, не ставили за мету відтворення загальної картини історичного розвитку діяльності національних бібліотечних асоціацій у всій її багатогранності та їхнього внеску у розвиток професії та управління бібліотечною справою.

Спробу порівняння діяльності двох асоціацій здійснив індійський дослідник Т. Джейн 1971 р. Він розглянув розвиток Американської бібліотечної асоціації та Бібліотечної асоціації Великобританії. Ця робота мала на меті не глибоке наукове дослідження, а ознайомлення індійської бібліотечної громадськості із діяльністю провідних бібліотечних асоціацій світу. Серед праць порівняльного характеру необхідно назвати статті Дж. Г. Олле «Бібліотечна асоціація та Американська бібліотечна асоціація: їхні перші п'ятдесят років» та У. Манфорда «Американська бібліотечна асоціація та Бібліотечна асоціація: ретроспективний огляд, проблеми та перспективи», в яких на основі залучення широкого кола фактичних матеріалів зроблено порівняльний аналіз розвитку двох вищеназваних асоціацій за п'ятдесят і сто років.

Базою дослідження ролі бібліотечних асоціацій у розвитку професії стали праці зарубіжних (А. Карр-Саундерс та П. Уілсон, М. Уінтер, С. Керрол, А. І. Каптерев) і вітчизняних (зокрема, А. С. Чачко та В. О. Ільганаєвої) дослідників проблем професіоналізації. Розвиток бібліотечної професії, починаючи від появи перших бібліотекарів до їх оформлення в окрему соціально-професійну групу, досліджувався широким колом учених. Вагомий внесок у постановку і розробку різних аспектів професіоналізації зроблено А. С. Чачко та А. І. Каптеревим. У роботах цих вчених досліджується бібліотечна професія, бібліотекарі розглядаються як велика соціальна група, якій притаманні необхідні конституційні ознаки. Проте, роль асоціацій розглядалася цими дослідниками лише побіжно. Праці цих та інших вчених і бібліотекарів стали основою для подальших теоретичних узагальнень.

Таким чином, можна стверджувати, що розвиток національних бібліотечних асоціацій світу впродовж усього періоду існування та у комплексному висвітленні проблеми, не був об'єктом спеціального дослідження українських вчених. Історія, теорія та практика діяльності національних бібліотечних асоціацій у комплексі не були предметом окремого вивчення й у зарубіжних країнах. Зазначені праці лише дотичні до проблематики дисертації й в жодній із них не розглядається еволюція національних бібліотечних асоціацій як фактор удосконалення управління бібліотечною справою та розвитку бібліотечної професії як проблемний комплекс. Отже, недостатній рівень розробленості проблеми, актуальність її розв'язання для сучасного бібліотекознавства значною мірою вплинули на вибір теми, визначення її мети, завдань і зміст дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із темою, яка розроблялась у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського «Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю наукової бібліотеки» (номер державної реєстрації 0108U000074).

Мета дослідження - на основі вивчення і відтворення цілісної картини виникнення й розвитку національних бібліотечних асоціацій у різних країнах світу визначити і теоретично осмислити історичний досвід їхньої діяльності, роль як важливого фактору розвитку галузі й бібліотечної професії, а також обґрунтувати напрями діяльності, важливі для вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення суспільства.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі необхідно було вирішити такі завдання:

- Проаналізувати стан наукового вивчення проблеми та джерельної бази дослідження.

- Охарактеризувати національні бібліотечні асоціації як соціальне явище.

- Визначити історичну специфіку виникнення, основні етапи й закономірності розвитку національних бібліотечних об'єднань у різних країнах світу.

- Виокремити чинники, що визначили еволюцію національних бібліотечних асоціацій.

- На основі історичного та порівняльного аналізу розвитку національних бібліотечних асоціацій світу визначити мету, основні функції та напрями діяльності національних бібліотечних асоціацій.

- Встановити внесок національних бібліотечних об'єднань у розвиток управління бібліотечною справою.

- Розкрити роль і функції національних бібліотечних асоціацій як чинника еволюції бібліотечної професії з огляду на їхній внесок у бібліотекознавство, практичну роботу книгозбірень, деонтологію, освіту та видавничу діяльність.

- Проаналізувати досягнення національних бібліотечних асоціацій України за перші півтора десятиріччя їхнього функціонування.

- На підставі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду обґрунтувати теоретичні та практичні засади вдосконалення діяльності бібліотечних об'єднань України.

Об'єкт дисертаційного дослідження - національні бібліотечні асоціації як професійні об'єднання, що виникли в останній чверті ХІХ ст. і плідно працюють понад сто тридцять років у багатьох країнах різних частин світу в різних історичних, соціально-політичних, економічних і культурних умовах.

Предмет дослідження - виникнення, становлення та сучасні напрями діяльності національних бібліотечних асоціацій як демократичного інституту розвитку професії та управління галуззю.

Поняттєво-термінологічну основу дослідження становлять міжнародно визнані поняття і терміни, в тому числі й ті, що характеризують об'єкт даного дослідження, -- “бібліотечна асоціація”, “бібліотечне товариство”, “бібліотечне об'єднання” та ін. При цьому термін “бібліотечна асоціація” застосовується для визначення ширшого поняття -- асоціацій, які об'єднують представників інформаційної сфери, перш за все, бібліотекарів, бібліографів, спеціалістів з наукової інформації, інформаційних технологій. У такому ж, більш широкому, розумінні використано й термін “бібліотечна школа” -- для визначення факультетів і відділень, які забезпечують підготовку бібліотечно-інформаційних фахівців в університетах зарубіжних країн і які з середини 1980-х рр. стали переважно називатися “школами бібліотечно-інформаційної науки”. У дисертації розглядаються національні бібліотечні асоціації, тобто такі, які поширюють свою діяльність на всю територію певної країни, залучають до своїх лав членів з усіх реґіонів країни. Міжнародні та реґіональні (місцеві) об'єднання розглядаються у випадках, що дозволяють більш повно висвітлити діяльність національних асоціацій.

Методологія та методи дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження - принципи історизму, об'єктивності та системності. Під час роботи над різними аспектами теми (історичним, теоретичним і прикладним) для досягнення мети дослідження та реалізації його завдань була застосована система методів. Серед загальнонаукових -- емпіричні (спостереження, опис) і теоретичні (аналіз, синтез, абстраґування, пояснення тощо) методи. Застосовувалися також загальноісторичні та історико-соціологічні методи, зокрема, історико-порівняльний, історико-ретроспективний, історико-типологічний, статистичний.

Серед спеціальних методів дослідження особливе значення мали методи порівняльного бібліотекознавства. Порівняльне дослідження розвитку і функціонування національних бібліотечних асоціацій здійснювалося за такими етапами:

- систематичне збирання та опис даних;

- наукова інтерпретація -- аналіз і пояснення даних з урахуванням їхніх зв'язків і соціальних відносин; розгляд отриманих даних у різних історичних, соціальних і культурних умовах, що визначаються особливостями історичного, політичного, культурного, географічного розвитку країн, для створення бази для їх порівняння;

- порівняльний аналіз і визначення тенденцій і закономірностей розвитку національних бібліотечних асоціацій, а також їхнього впливу на розвиток професії та бібліотечної справи;

- визначення позитивного і перспективного досвіду, що заслуговує на запровадження у вітчизняну бібліотечну практику, в діяльність національних бібліотечних асоціацій України.

Хронологічні межі дослідження. Рік створення першої в світі національної бібліотечної асоціації -- 1876 р. -- обрано як нижню хронологічну межу дослідження. Верхньою межею дослідження став 2009 р.

Джерельна база. Для вирішення завдань, що були поставлені в дослідженні, автор послуговувався широким колом джерел - опублікованих і неопублікованих. Серед опублікованих джерел вирізнимо вітчизняні та зарубіжні довідкові видання, монографічні праці, статті із журналів і збірників з бібліотекознавства та історії бібліотечної справи, міжнародного та порівняльного бібліотекознавства, соціології, загальної історії.

Важливим джерелом вивчення діяльності національних бібліотечних асоціацій були енциклопедичні видання, довідники та путівники з бібліотечної справи та інформаційної діяльності. Серед них особливе значення мали путівники по бібліотечних асоціаціях 1972, 1976, 1980 та 1990 років видання. Вони містять інформацію довідкового характеру, використану автором цієї дисертації як основу для подальшого дослідження, збирання, уточнення даних і порівняльного аналізу. В ході дослідження довелося доповнювати та уточнювати багато відомостей, використовуючи інші джерела. Цінну інформацію щодо предмету цього дослідження вміщено в «ALA World Encyclopedia of Library and Information Services» за редакцією Р. Вейджворта (1986 р.), в «Encyclopedia of Library and Information Science» (Нью-Йорк, 1968 р.), у щорічниках Баукера та ін.

Основним джерелом дисертаційного дослідження є опубліковані та неопубліковані документи національних бібліотечних асоціацій -- статути, кодекси професійної етики, положення про секції, рекомендації тощо. Залучалися архівні документи окремих національних бібліотечних асоціацій, в тому числі поточного архіву Української бібліотечної асоціації, що дозволило дослідити перші півтора десятиліття її функціонування.

Опрацьоване широке коло електронних джерел, зокрема веб-сторінки національних бібліотечних асоціацій, блоги, електронні публікації, що явили собою важливе джерело інформації, зокрема про останнє десятиріччя розвитку національних бібліотечних асоціацій. Цінну з наукової точки зору інформацію містить електронний ресурс Архіву Американської бібліотечної асоціації.

В дослідженні використовувалися також дані, отримані в результаті опитування відповідальних представників, у т.ч. президентів, національних бібліотечних асоціацій: Американської, Білоруської, Болгарської, Вірменської, Італійської, Молдавської, Польської, Російської, Румунської, Турецької, Чеської, Хорватської, декількох бібліотечних асоціацій Німеччини, Бібліотечної асоціації Великобританії (тепер Привілейований інститут бібліотечних та інформаційних професіоналів - CILIP), відділення Асоціації спеціальних бібліотек в Арабській затоці та ін. Були опитані також керівні працівники регіональних бібліотечних асоціацій, зокрема штату Іллінойс у США, та українських регіональних бібліотечних асоціацій для з'ясування їхньої взаємодії та співпраці з національними бібліотечними асоціаціями. Ці дані використовувалися як додаткові до основних джерел отримання інформації про національні бібліотечні асоціації.

Важливим джерелом даних для узагальнення була багаторічна практична діяльність дисертанта як одного із засновників і президента протягом трьох термінів (1995-1998 рр.; 1998-2001 рр.; 2006-2009 рр.), а також віце-президента (2001-2006 рр. та 2009 - т.ч.) Української бібліотечної асоціації.

Наукова новизна. В дисертаційній роботі вперше:

здійснено історіографічний аналіз наукового доробку бібліотекознавців у галузі історії та функціонування національних бібліотечних асоціацій, встановлено джерельну базу дисертаційного дослідження, у науковий обіг введено велику кількість нових джерел;

комплексно досліджено історію та сучасні напрями діяльності національних бібліотечних асоціацій світу, відтворено цілісну наукову картину їхньої еволюції, обґрунтовано періодизацію їхнього становлення та розвитку;

доведено, що еволюція національних бібліотечних об'єднань детермінована історичним, соціальним, політичним та економічним розвитком суспільства, що бібліотечні асоціації знаходяться в економічній, соціально-політичній і духовно-інформаційній взаємодії з іншими соціальними системами, їхнє формування відбувалося у кореляції з розвитком національних держав;

- обґрунтовано теоретико-методологічні та практичні засади діяльності національних бібліотечних асоціацій в історичній ретроспективі, а також в умовах інформаційного суспільства та демократичних перетворень з урахуванням потреб і особливостей України;

- виділено й охарактеризовано основні функції національних бібліотечних об'єднань, спрямовані на сприяння розвитку професії та участь в організації й управлінні бібліотечною справою;

- доведено, що реалізація функції розвитку професії передбачає діяльність національних асоціацій у сфері вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, бібліотечної деонтології, безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, видавничої діяльності;

- вмотивовано, що функцію організації та управління галуззю національні бібліотечні асоціації реалізують шляхом участі у розробці бібліотечно-інформаційної політики та законотворчості, сприяння покращанню іміджу бібліотек і бібліотечної професії та захисту інтересів бібліотекарів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в процесі комплексного дослідження національних бібліотечних асоціацій світу розкриваються історичні, теоретичні і практичні аспекти цього соціокультурного явища. Інтегровано вітчизняні і зарубіжні наукові праці з сучасних проблем бібліотекознавства і професіоналізації, подано узагальнену картину поглядів бібліотекознавців на завдання й функції національних бібліотечних асоціацій. Виявлено соціальні фактори, що породжують і сприяють розвитку національних бібліотечних асоціацій та актуалізації їхніх функцій, запропоновано й обґрунтовано періодизацію розвитку національних бібліотечних асоціацій, а також визначено основні функції з урахуванням соціально-політичних, економічних і технологічних трансформацій. Обґрунтована роль концепції інтелектуальної свободи як основи діяльності національних бібліотечних асоціацій у демократичному суспільстві. Наукова реконструкція процесу становлення і розвитку національних бібліотечних асоціацій у різних країнах світу, відтворення цілісної картини еволюції національних бібліотечних асоціацій у 1876_2009 рр. закладає теоретичні підвалини для міждисциплінарних досліджень, сприяє розширенню фундаментальних і прикладних досліджень у галузі бібліотекознавства, історії та теорії культури, соціології.

Розв'язання проблеми еволюції бібліотечних асоціацій є внеском у формування сучасної концепції бібліотекознавства, оскільки досліджено як відбулася їхня трансформація від добровільних громадських об'єднань, що сприяють розвитку бібліотек, до важливих громадських органів управління, що співіснують разом з адміністративними структурами і набувають значення дієвого інструменту впливу на різні аспекти бібліотечної справи та бібліотечно-інформаційної політики в різних державах, перетворюються на центри розповсюдження, впровадження і освоєння результатів наукових досліджень, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій і прогресивного досвіду, впливають на організацію професійної освіти, розвиток етики бібліотекаря та формування документної бази професії.

Науково-практична цінність і реалізація одержаних результатів. Дослідження еволюції національних бібліотечних асоціацій світу, визначення тенденцій їхнього розвитку на сучасному етапі дало теоретико-методологічне підґрунтя для розбудови діяльності національних бібліотечних асоціацій в Україні. Наукові висновки дослідження покладені в основу діяльності Української бібліотечної асоціації. Вони використані в ініційованих і розроблених за участю дисертанта й ухвалених документах Української бібліотечної асоціації, що визначають: цінності та відповідальність професії («Кодекс етики бібліотекаря», «Положення про почесні відзнаки та нагороди», «Положення про конкурс «Бібліотека року»), структуру асоціації («Положення про секцію УБА»), її пріоритетні напрями роботи («Стратегія діяльності Української бібліотечної асоціації до 2010 р. «Зробимо бібліотеку символом демократії», «Стратегічний план діяльності Української бібліотечної асоціації, 2010-2014 роки»), а також у рекомендаціях («Доступ до Інтернету як бібліотечна послуга»). Теоретико-методологічні висновки та рекомендації дослідження щодо ролі національних бібліотечних асоціацій у розвитку професії та галузі враховані в діяльності Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти Української бібліотечної асоціації, видавничій діяльності, розвитку міжнародної співпраці асоціації.

Результати дисертаційного дослідження використовуються в практиці роботи бібліотек і бібліотечних об'єднань України, в навчальних закладах, що готують спеціалістів для роботи в бібліотеках і документально-інформаційній сфері. Висновки та узагальнення дисертаційного дослідження мають практичну цінність для ефективного управління процесом професіоналізації бібліотечних працівників, а також для розробки та вдосконалення системи безперервної освіти бібліотечно-інформаційних спеціалістів й управління галуззю. Дисертація може служити основою при підготовці навчальних і методичних посібників для студентів вузів культури та слухачів системи післядипломної освіти.

Науково-методичні розробки і практичні рекомендації дисертації можуть стати методологічними орієнтирами при виробленні державної бібліотечно-інформаційної політики, підготовці відповідних законів і нормативних документів, зокрема стосовно діяльності неурядових громадських організацій та їхньої ролі у розбудові бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному аналізі, інтерпретації та узагальненні наукових поглядів з досліджуваної проблеми та з світового досвіду роботи національних бібліотечних асоціацій, що дозволило відтворити цілісну картину еволюції національних бібліотечних асоціацій, обґрунтувати їхню роль у розвитку професії, управлінні галуззю, підтримці бібліотек і бібліотекарів, визначити функції національних бібліотечних асоціацій в умовах соціально-політичних, економічних і технологічних трансформацій. Викладені результати дослідження належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації викладено в опублікованих наукових і науково-методичних працях, вони обговорювалися на наукових конференціях, семінарах і нарадах. Зокрема, з викладенням змісту окремих розділів і наукових результатів дослідження дисертант виступила на міжнародних конференціях: 16-й щорічній конференції з українських питань «Бібліотечна співпраця між Україною та Північною Америкою» (Шампейн, Іллінойс, США, 20-25 червня 1997 р.); «Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Форос, Ялта, Автономна Республіка Крим, 1-9 червня 1996 р.; Судак, Автономна Республіка Крим, 7-15 червня 1997 р.; 6-14 червня 1998 р.; 5-13 червня 1999 р.; 9-17 червня 2001 р.; 8-16 червня 2002 р.; 7-15 червня 2003 р.; 5-13 червня 2004 р.; 4-12 червня 2005 р.; 10-18 червня 2006 р.; 9-17 червня 2007 р.); «Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток» (К., 12-15 жовтня 1999 р.); «Бібліотечно-інформаційний сервіс» (К., 9-11 жовтня 2001 р.); «Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек» (К., 7-9 жовтня 2003 р.); «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ» (К., 12-14 жовтня, 2004 р.); «Бібліотека і книга в контексті часу» (К., 11-12 травня 2006 р. і 17-18 квітня 2008 р.), «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики» (К., 25-26 травня 2004 р. та 19-21 травня 2009 р.); «Доступ до знань через електронну бібліотеку та центри знань» (К., 28 січня 2009 р.). Результати дослідження оприлюднені також на всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: Другій науковій сесії Інституту бібліотекознавства ЦНБ імені В. І. Вернадського АН України, (К., 17 червня 1993 р.); «Бібліотека. Інформація. Суспільство» (К., 20-22 жовтня 1998 р.); «Публічні бібліотеки України: тенденції та перспективи розвитку в ХХІ сторіччі» (Дніпропетровськ, 5-8 вересня 2006 р.). Окремі положення дисертації викладені у виступах на науково-практичних конференціях КНУКіМ («Соціально-культурна сфера: реалії, проблеми, перспективи», К., 15 квітня 2004 р.), Української бібліотечної асоціації («Бібліотечний громадський рух в Україні: стан, проблеми, перспективи», К., 30 травня 1996 р.; «Бібліотека і бібліотекарі в інформаційному суспільстві», К., 24-25 листопада 2004 р.) та інших конференціях, семінарах і нарадах бібліотечних працівників.

Публікації. Основні результати дослідження викладені в 34 публікаціях, у тому числі в монографії, брошурі та 21 одноосібній статті у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертацією є рукопис обсягом 383 сторінки основного тексту. Логічна послідовність проблем, що поставлені в дисертації, обумовила структуру роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (717 назв).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

бібліотечний асоціація інформаційний історичний

У Вступі визначено актуальність теми, об'єкт і предмет, мету та завдання дисертаційного дослідження, характеризується поняттєво-термінологічний апарат та обґрунтовуються хронологічні межі, методологія та методи дослідження, показано зв'язок роботи з науковою темою, яка розроблялась у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, проаналізовано стан наукової розробки теми та описано джерельну базу роботи. У Вступі також визначено наукову новизну, теоретичне значення та науково-практичну цінність результатів дослідження, описано як були апробовані результати роботи.

Перший розділ - «Професійні бібліотечні громадські об'єднання як об'єкт наукового дослідження». У першому параграфі «Професійні асоціації як соціальне явище» асоціація розглядається як складне соціальне формування, призначене для виконання певних функцій у соціальному середовищі й реалізації інтересів своїх членів. Асоціація як соціальна структура, що створена формальним поєднанням окремих осіб і груп, і процес у формі типів поведінки та взаємодії осіб і груп, науково осмислюється у працях представників різних наук, зокрема, соціологів, психологів, економістів. Асоціації вивчали також представники політичних наук (М. Олсон, Д. Марч), їх досліджували як складник громадянського суспільства (А. де Токвіль, А. Колодій, С. Кобеа). На початку ХХ ст. дослідники звернулися до вивчення ролі професійних об'єднань у процесі професіоналізації, тобто перетворення заняття на професійну діяльність. Науковці (А. Флекснер, А. М. Карр-Саундерс і П. А. Вілсон) довели, що наявність асоціації практичних працівників є обов'язковою ознакою (поряд із кількома іншими ознаками) повністю сформованої професійної діяльності (на відміну від непрофесійного заняття). Ці положення надалі розвивали Е. Грінвуд, Н. Н. Футе, Г. Волмер, Т. Карлов і Д. Міллз. У працях А. де Токвіля, А. Колодій, С. Кобеа асоціації розглядаються як важливий складник громадянського суспільства. Таким чином, наукові праці з проблем перетворення непрофесійного заняття на професійну діяльність, висвітлення в них ролі асоціацій у процесі професіоналізації, дали підґрунтя для подальшого аналізу бібліотечних асоціацій як чинника розвитку бібліотечної професії. Коло історико-бібліотекознавчих праць із цих питань є обмеженим. Проблеми перетворення бібліотечної діяльності на професійну розглядалися в працях М. Вінтера, Б. Харрисона, І. Білледі. М. Вінтер серед шести обов'язкових елементів ідеальної моделі повністю сформованої професійної діяльності назвав представницьку професійну асоціацію, що займається загальними стандартами та нормами професійної діяльності. Українська (А. С. Чачко) і російська (А. І. Каптерев) школи бібліотекознавства інакше розуміють процес професіоналізації -- як залучення до професії окремих працівників. Водночас, А. С. Чачко вважає, що історичною основою професіоналізації бібліотечних спеціалістів є розвиток соціально-професійної групи бібліотекарів у конкретній країні, та підкреслює, що вагомим складником системи професіоналізації виступають професійні об'єднання.

Другий параграф - «Вітчизняна та зарубіжна історіографія проблеми еволюції професійних бібліотечних асоціацій». В історико-бібліотекознавчому плані дискусійними є визначення мети і завдань бібліотечних асоціацій, їхніх функцій і виокремлення основних напрямів діяльності. Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури засвідчив значну розбіжність у формулюванні мети і завдань бібліотечних асоціацій, визначенні напрямів їхньої діяльності: надання послуг своїм членам (Р. Боуден), вплив на суспільство (А. Таффс), залучення молоді до професії (Д. Г. Хант), вплив на громадську політику та видавничу діяльність (П. Гарвард-Уїльямс). Органами громадського управління бібліотечною справою називають бібліотечні об'єднання М. Вінтер, Т. В. Рубанова, Є. О. Фенелонов, О. Ф. Хорунжий, А. С. Чачко. Увагу до їхньої ролі у професійному розвиткові бібліотекарів привернули А. І. Каптерев, Ю. В. Трач, Р. Хілліард. Серед напрямів діяльності бібліотечних асоціацій називають також: створення соціального середовища, в якому розвивається професія (Р. Хілліард); розвиток книгозбірень і бібліотечного обслуговування та захист інтересів бібліотекарів (А. Чаплін, П. Лапо). Ці та інші автори не ставили собі за мету розробити та обґрунтувати наукову класифікацію функцій, завдань і напрямів діяльності асоціацій, не розглядали функції, мету та напрями діяльності в їхній цілісності й повноті.

У зарубіжному та вітчизняному бібліотекознавстві бракує узагальнювальних праць, які б комплексно висвітлювали причини, що спонукають людей до членства в асоціаціях. Деякі аспекти цієї проблеми розглядали бібліотекознавці А. К. Каттс на прикладі Австралійської бібліотечної асоціації, С. Камм і Р. Андерсен на прикладі американських об'єднань. М. Камерон, Д. Кліфт, Р. Боуден, Б. Фішер, М. А. Лоувe та інші вирізняли окремі позитивні та негативні спонуки для членства в асоціації: умова здобуття кваліфікації чи посади, відчуття причетності до професії, пошук практичної допомоги, вплив на розвиток професії тощо. Ці дослідження мають епізодичний характер, однак їхні висновки важливі для розробки теоретико-методологічної моделі діяльності національних бібліотечних асоціацій.

На підставі застосування підходів порівняльного бібліотекознавства, запропонованих Н. Бліссом, Ч. Дейном, М. С. Карташовим, Б. П. Каневским, І. Ф. Тюліною, С. М. Уайтом, В. О. Фоскеттом та іншими дослідниками, еволюція національних бібліотечних асоціацій вивчалася шляхом поєднання вертикального (історичного) й горизонтального (вивчення розвитку та стану в різних країнах світу) дослідження. Порівняльний метод, що його використано в цьому дослідженні, передбачає вивчення діяльності національних бібліотечних асоціацій у різні історичні періоди, виявлення рис подібності та розбіжності, їх пояснення з огляду на економічні, політичні, соціальні, географічні, історичні, культурні, освітні та інші чинники, вивчення й аналіз причин і сутності відмінностей і спільних рис виникнення та діяльності національних бібліотечних асоціацій у різних соціальних, культурних і політичних умовах, визначення загальних тенденцій їх впливу на розвиток бібліотечної професії та вдосконалення управління галуззю в окремій країні й у світі.

Таким чином, у сучасному бібліотекознавстві відсутнє чітке визначення й наукове обґрунтування мети, завдань і напрямів діяльності професійних бібліотечних асоціацій, їхніх функцій, немає спеціальних комплексних порівняльних досліджень з еволюції діяльності національних бібліотечних асоціацій як чинника вдосконалення управління бібліотечною справою та розвитку бібліотечної професії.

У другому розділі «Виникнення та розвиток національних бібліотечних асоціацій» матеріал подається за хронологією, починаючи від 1876 р. - року створення першого національного об'єднання - Американської бібліотечної асоціації. Розвиток національних бібліотечних асоціацій світу досліджено у чотирьох параграфах роботи відповідно до виділених хронологічних періодів:

- 1876-1925 рр. -- Виникнення національних бібліотечних асоціацій і розбудова їхньої діяльності в умовах утвердження бібліотечної професії.

- 1926-1950 рр. -- Розгортання діяльності національних бібліотечних асоціацій, вплив на розвиток професійної бібліотечної освіти. Утворення нових національних бібліотечних асоціацій, обумовлене кінцем іноземного домінування та утвердженням політичної незалежності в більшості країн Азії.

- 1951-1975 рр. -- Діяльність асоціацій в умовах перегляду соціальної відповідальності професії й активізації національно-визвольного руху в світі.

- 1976-2009 рр. -- Період кардинальних змін у бібліотечній професії, пов'язаних із застосуванням новітніх інформаційних технологій, із запровадженням концепції інтелектуальної свободи як основи інформаційно-бібліотечної діяльності в умовах демократизації суспільного життя й національного відродження в ряді країн світу.

З метою відтворення цілісної картини виникнення й розвитку національних бібліотечних асоціацій світу всередині перших трьох параграфів другого розділу роботи матеріал подається за географічною ознакою. Спочатку аналізується розвиток діяльності найстарішого національного бібліотечного об'єднання світу - Американської бібліотечної асоціації та інших асоціацій Північної Америки. Далі досліджується розвиток бібліотечних об'єднань в Європі: Північній (Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Великобританія, Ірландія), Центральній (Франція, Бельгія, Голландія, Німеччина, Австрія, Швейцарія), Південній (Португалія, Іспанія, Італія, Греція, Туреччина) та Східній (Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Росія, Білорусь, Україна). Розглядається також становлення асоціацій Азії: в Арабських країнах, Ізраїлі, Ірані та Афганістані; Індії, Пакистані, Бангладеш, Шрі-Ланці; Бірмі, Гонконгу, Індонезії, Малайзії, на Філіппінах, у Сінгапурі, Таїланді, В'єтнамі; на островах Тихого океану, в Китаї, Японії, Кореї, Тайвані, а також в Австралії, Новій Зеландії та інших країнах Океанії; в Африці та Латинській Америці. В четвертому параграфі другого розділу розвиток національних бібліотечних асоціацій в останній чверті ХХ та на початку ХХІ ст. досліджується у такій послідовності: 1) асоціації найбільш розвинутих країн; 2) розвинутих країн, що знаходяться в стадії трансформації (посткомуністичні розвинуті країни; нові азійські індустріалізовані країни; ісламські країни Середнього Сходу); 3) країн, що розвиваються. П'ятий параграф «Становлення та розвиток бібліотечних об'єднань в Україні» присвячено аналізу діяльності бібліотечних асоціацій в Україні, які виникли у середині 90-х років ХХ ст. - Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України.

Протягом перших п'ятдесяти років (1876-1925 рр.) після утворення Американської бібліотечної асоціації відбувалося утвердження бібліотечної професії: розвивалися її практика, наука, почали з'являтися навчальні заклади й асоціації практичних працівників у різних країнах, що є неодмінною умовою перетворення непрофесійного заняття на професію. У цей період національні бібліотечні асоціації утворилися в різних країнах Європи, Азії, в Австралії: Великій Британії (1877 р.), Японії (1892 р.), Австралії (1896 р.), Німеччині (1900 р.), Франції (1906 р.), Данії (1905 р.), Росії (1908 р. та 1916 р.), Фінляндії (1910 р.), Норвегії (1913 р.), Голландії (1912 р.), Швеції (1915 р.), Польщі (1917 р.), Україні (1918 р.), Індії (1919 р.), Латвії (1923 р.), Естонії (1923 р.). У деяких країнах, зокрема в Україні, у першій чверті ХХ ст. організація першої національної бібліотечної асоціації була обумовлена національно-культурним відродженням початку ХХ ст. і виробленням засад утворення української держави. Але політичні умови для функціонування національної бібліотечної асоціації в Україні були несприятливими, і вона припинила свою діяльність. Протягом перших п'ятдесяти років асоціації формулюють свої цілі, розбудовують структуру, випробовують різні форми діяльності. Всі національні асоціації кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. опікувалися становленням бібліотечної освіти, розвитком науки і практики роботи бібліотек, удосконаленням взаємодії між книгозбірнями з метою покращання бібліотечного обслуговування, відкриттям книгозбірень, формуванням їх нових видів, розвитком періодичних і неперіодичних видань. Робилися перші спроби лобіювання інтересів бібліотек і законодавчих ініціатив, були проведені перші кампанії на підтримку книгозбірень, порушувалися питання захисту соціальних і матеріальних інтересів бібліотекарів, застосовувався фандрейзинг. Ці напрями набудуть свого подальшого розвитку в наступні роки.

Період 1926-1950-х років характеризувався появою нових тенденцій і напрямів функціонування національних бібліотечних асоціацій США та Великої Британії, де бібліотекарі були вже визнаною професійною групою. Утворення асоціацій в інших країнах було викликане і водночас сприяло професіоналізації працівників книгозбірень. У Скандинавських країнах, в Швейцарії та Франції національні асоціації опікувалися вдосконаленням бібліотечного обслуговування та професійним розвитком членів. Провідними напрямами діяльності асоціацій, що виникли у 1930-ті рр. і стали пріоритетними у ХХ ст., були підтримка інтелектуальної свободи як основи бібліотечної справи та боротьба з цензурою. Американській бібліотечній асоціації належать суттєві напрацювання у теоретичному, методологічному та методичному плані щодо концепції інтелектуальної свободи напередодні Другої світової війни та в повоєнні роки в період маккартизму. В окреслений період були закладені основи діяльності асоціацій як органу громадського управління бібліотечною справою, робилися спроби утворення комітетів або рад із взаємодії асоціацій. Друга чверть ХХ ст. характеризується суттєвим внеском національних асоціацій у розвиток бібліотечної освіти. В 1926-1950-х рр. тривав пошук оптимальної моделі національних бібліотечних асоціацій. У переважній більшості країн за основу була взята ознака території держави. Робилися також спроби утворити національні бібліотечні асоціації на підґрунті мовно-культурної ознаки, зокрема, в Канаді та США. Розвиток національних бібліотечних асоціацій у країнах Азії, Африки, Латинської Америки у другій чверті ХХ ст. став можливим в умовах розпаду колоніальної системи, краху фашизму та японського мілітаризму. Нові асоціації утворилися в багатьох країнах різних континентів, зокрема на Філіппінах (1923 р.), у Китаї (1925 р.), в Україні (1927 р.), Південній Африці (1930 р.), Новій Зеландії (1930 р.), Литві (1931 р.), Індії (1933 р.), Аргентині (1937 р.), Австралії (1937 р.), Канаді (1943 р. та 1946 р.), Чехії (1946 р.), Словаччині (1946 р.). В 1930-х рр. у європейських країнах із тоталітарним урядом, зокрема в Італії, бібліотечні об'єднання були невеликі та слабкі. У післявоєнний період тенденції тиску, обмеження та заборони спостерігалися в країнах, де утверджувалися режими “народної демократії” й тоталітарні диктатури. Асоціації бібліотечних працівників у республіках колишнього СРСР почали утворювати у 1920-х рр. Діяльність цих професійних бібліотечних об'єднань жорстко реґламентувалася державою і невдовзі була заборонена.

Для періоду 1950-1975 років було характерним значне кількісне зростання та розширення географії існування національних бібліотечних асоціацій, обумовлене крахом колоніальної системи після Другої світової війни та розбудовою незалежних національних держав в Азії та Африці. Національні бібліотечні об'єднання в країнах Азії та Африки вплинули на становлення бібліотечної професії в своїх країнах, однак більшість із них були слабкими. В третій чверті ХХ ст. бібліотечні асоціації активно створювалися також у країнах Латинської Америки, зокрема в Аргентині, Мексиці, Бразилії. Вони об'єднували бібліотекарів для захисту своїх прав. На американському континенті потреби національно-культурного розвитку певних національних груп викликали до життя появу спеціальних національних асоціацій, зокрема Українську бібліотечну асоціацію Америки в США, і розвиток діяльності асоціацій франкомовних і англомовних бібліотекарів у Канаді. Для національних бібліотечних асоціацій розвинутих демократичних країн, а також країн, які пішли демократичним шляхом розвитку, зокрема Японії після краху мілітаризму, у період 1951-1975 рр. було характерним визначення професійних цінностей і обстоювання демократичних цінностей, прав громадян. Розбудова освітнього напряму спричинила створення в цей період спеціальних структур, відповідальних за бібліотечну освіту. Національні об'єднання намагалися впливати на уряд для прийняття позитивних рішень щодо розвитку бібліотек, деяким із них удалося досягти суттєвих зрушень у розвитку бібліотечного законодавства, виділенні коштів тощо. Але на новий рівень у цей період змогла піднятися лише законодавча діяльність Американської бібліотечної асоціації. Була створена Національна бібліотечно-інформаційна комісія при Офісі США з питань освіти та започатковано реґулярні Конференції з питань бібліотечно-інформаційного обслуговування у Білому домі.

В останній чверті ХХ та на початку ХХІ ст. національні бібліотечні асоціації відіграли суттєву роль у кардинальних змінах у бібліотечній професії, пов'язаних із розвитком новітніх інформаційних технологій, запровадженням концепції інтелектуальної свободи як основи інформаційно-бібліотечної діяльності в умовах демократизації суспільного життя та національного відродження в ряді країн світу. Спостерігається тенденція розширення бібліотечними асоціаціями кола тих, кого вважають професіоналами бібліотечної справи: до бібліотекарів приєднуються документалісти та інформаційні працівники, асоціації відповідно трансформують свою діяльність. В означений період суттєво збільшується кількість національних бібліотечних асоціацій -- загальнобібліотечних і спеціальних. У країнах, що розвиваються, національні бібліотечні асоціації створювалися паралельно з виокремленням професійної групи бібліотекарів. У цих країнах бібліотечні асоціації є невеликими за кількістю членів, бо обмеженою є загальна кількість бібліотекарів і не розвинута мережа бібліотек; бібліотечні асоціації погано фінансуються. Проте, їхні цілі й завдання кардинально не відрізняються від тих, що стоять перед національними бібліотечними асоціаціями розвинутих країн. У розвинутих країнах створення нових національних асоціацій в останній чверті ХХ ст. було пов'язане з потребами окремих професійних груп, зокрема, бібліотекарів, що обслуговують людей із фізичними обмеженнями, або читачів певних етнічних груп, а також із швидким розвитком інформаційних технологій і доконечною потребою в обміні інформацією та взаємодії між професіоналами з цих питань. У країнах, що переживали соціально-економічні перетворення (посттоталітарних країнах), виникнення чи відновлення діяльності професійних бібліотечних об'єднань було пов'язано із соціально-економічними та політичними перетвореннями, з демократизацією суспільства, змінами в соціокультурній сфері, національним відродженням. Важливим наслідком політичних та соціально-економічних трансформацій і розвитку бібліотечної професії в Україні було утворення національних бібліотечних асоціацій - Асоціації бібліотек України у 1991 р. та Української бібліотечної асоціації у 1995 р.

У цей період урізноманітнюється діяльність національних бібліотечних асоціацій, активізуються міжнародні зв'язки. Вони суттєву увагу приділяють безперервній освіті бібліотекарів, розробляють кодекси професійної етики, проводять кампанії на підтримку книгозбірень і читання, беруть участь у законотворчій діяльності.