Еволюція національних бібліотечних асоціацій

Історичний і порівняльно-бібліотекознавчий аналіз великого обсягу конкретно-історичного матеріалу дозволив відтворити цілісну картину та визначити тенденції розвитку національних бібліотечних об'єднань, виокремити основні напрями їхньої діяльності в історичній перспективі: управління галуззю (участь у розробці бібліотечно-інформаційної політики та законодавча діяльність, підтримка бібліотек і бібліотекарів) і розвиток професії (вдосконалення бібліотечної практики; стимулювання наукових досліджень; бібліотечна деонтологія; безперервна бібліотечно-інформаційна освіта; видавнича діяльність). Цим напрямам присвячені третій і четвертий розділи дисертації.

У третьому розділі розглядається роль національних бібліотечних асоціацій в управлінні бібліотечною справою. Перший параграф має назву «Трансформація бібліотеки як соціального інституту в умовах переходу до інформаційного суспільства та актуалізація діяльності бібліотечних асоціацій». Політичні, економічні, технологічні та соціальні зміни у суспільстві, що впливають на трансформацію бібліотек знаходяться під постійним моніторингом національних бібліотечних асоціацій і визначають напрями їхньої діяльності. Сучасна книгозбірня - це соціальний інститут, що функціонує в умовах інформаційного суспільства, запровадження інформаційних і комунікаційних технологій. На її діяльність впливають ринкові відносини, глобалізація, зміни в сутності праці та відпочинку. Вона знаходиться під впливом демографічних та інших чинників, які зумовлюють перегляд соціальних функцій, напрямів і форм діяльності бібліотеки. Національні бібліотечні об'єднання консолідують фахівців навколо вирішення актуальних проблем трансформації книгозбірень в умовах переходу від документної до інформаційної парадигми та розвитку електронних бібліотек. До загальносвітових чинників, що впливають на розвиток сучасних книгозбірень як соціального інституту, в Україні додалися чинники, пов'язані з трансформацією суспільства від тоталітарного до демократичного, національним відродженням, створенням правової держави, розвитком ринкових відносин. У соціальному, економічному і технологічному середовищі, що постійно змінюється, бібліотечні асоціації допомагають фахівцям не лише відповідати вимогам, пов'язаним із трансформацією бібліотек відповідно до політичних, економічних, технологічних і соціальних змін у суспільстві, але й зрозуміти свою відповідальність за соціальні перетворення.

У другому параграфі розділу розглядається концепція інтелектуальної свободи як основа діяльності бібліотечних асоціацій у демократичному суспільстві, проаналізовано, зокрема, внесок Американської бібліотечної асоціації у розробку теоретико-методологічних засад і впровадження концепції інтелектуальної свободи у практику роботи книгозбірень. Визначені наприкінці 30-х років ХХ ст. принципи інтелектуальної свободи та вільного й рівноправного доступу до інформації Американська бібліотечна асоціація розглядає як основу бібліотечно-інформаційної діяльності. На цих принципах побудовано “Бібліотечний білль про права” і положення “Про свободу читання”, якими керуються фахівці галузі, забезпечуючи вільний доступ та обмін інформацією без будь-яких обмежень і цензури. Підвалини забезпечення прав читачів в умовах застосування новітніх інформаційних технологій визначає документ “Доступ до електронної інформації, служб і мереж: інтерпретація “Бібліотечного білля про права”. Американська бібліотечна асоціація сприяє захисту інтелектуальної свободи зусиллями трьох організаційних структур: Комітету з інтелектуальної свободи, Офісу інтелектуальної свободи та Фундації свободи читання. Досвід Американської бібліотечної асоціації широко використовується іншими країнами, які обирають демократичний шлях розвитку. 1954 р. було прийнято “Маніфест про свободу бібліотек” Японської бібліотечної асоціації. Подібні документи ухвалили національні об'єднання інших країн, зокрема Українська бібліотечна асоціація - «Маніфест про демократизацію бібліотек» у 1995 р.

Бібліотечні об'єднання опікуються проблемами організації доступу до інформації - фізичного та інтелектуального. Відповідно до конкретно-історичних умов в окремих країнах члени асоціацій консолідуються навколо завдань практичної організації вільного і рівноправного доступу до інформації у бібліотеках і вирішення комплексу філософських, соціально-економічних і технологічних проблем, перегляду деяких засад бібліотечно-інформаційної діяльності. Це стосується, зокрема, концепцій бібліографічного доступу до інформації, проблем бібліографічної ідентифікації документів, кооперації та створення бібліотечно-інформаційних систем і мереж, удосконалення організаційних аспектів роботи книгозбірень та упорядкування середовища бібліотечно-інформаційного обслуговування, забезпечення збереження і поповнення бібліотечних фондів, інформування громадськості про завдання і можливості бібліотек, підвищення інформаційної грамотності. Активність асоціацій і глибина вирішення цих проблем залежить від соціально-економічних і політичних умов в окремих країнах, від зрілості національної бібліотечної асоціації та розуміння нею своїх завдань у сучасному соціокультурному середовищі.

У третьому параграфі третього розділу досліджується вплив асоціацій на бібліотечно-інформаційне законодавство, організацію та управління бібліотечною справою. Сприяння гармонізації інформаційно-бібліотечної політики держави, оптимізація організації та управління бібліотечною справою є одним з основних напрямів діяльності переважної більшості національних бібліотечних об'єднань світу. Вони відіграли велику роль у створені та вдосконаленні бібліотечно-інформаційного законодавства. Завдання національних асоціацій - донести консолідовану думку представників галузі до уряду країни, а обов'язок регіональних і місцевих об'єднань - відстоювати потреби книгозбірень, бібліотечної справи та бібліотекарів перед місцевим урядом. Американська бібліотечна асоціація через своє Вашингтонське бюро відстежує законодавчу діяльність у галузі, трансформує основні цілі своєї діяльності в законодавчі акти, проводить роботу з членами Конгресу, спрямовану на надання федеральної допомоги книгозбірням. Американська бібліотечна асоціація проводить систематичну лобістську діяльність і забезпечує федеральні субсидії, що доповнюють бібліотечні бюджети. Основними прийомами лобізму, що їх застосовує асоціація, є: безпосередні контакти; тиск знизу; роз'яснення, інформування, розповсюдження результатів досліджень, створення фондів для кандидатів тощо. Щорічно в рамках Національного тижня бібліотек Вашингтонське бюро Американської бібліотечної асоціації спільно з іншими асоціаціями організовує Законодавчий день - з'їзд бібліотекарів країни для безпосереднього спілкування із членами Конгресу і лобіювання важливих для розвитку галузі питань. Американська бібліотечна асоціація відіграла консолідуючу роль щодо законодавчого і організаційного забезпечення доступу громадян до урядової інформації, гармонізації закону про копірайт, розробки й запровадження федеральних програм інформатизації. В Німеччині інформаційно-бібліотечна політика на національному рівні розробляється та реалізується державними структурами за підтримки Федеративного об'єднання німецьких бібліотечних союзів. На щорічних зібраннях бібліотечних союзів Німеччини активно обговорюються соціальні аспекти використання інформації: завдання забезпечення вільного доступу до інформації та проблеми скорочення державного фінансування бібліотек, проблеми цензури та прав людини, дотримання законів авторського права в умовах застосування нових інформаційних технологій та ін. Консолідована думка щодо цих питань доводиться до громадськості та урядовців. Норвезька бібліотечна асоціація використовує лобістські методи діяльності, підтримує формальні та неформальні контакти з міністерством, яке готує документи для ухвалення парламентом, співпрацює з іншими громадськими організаціями та державними структурами. Норвезька асоціація залучає до своєї роботи політиків, що сприяє вирішенню важливих для суспільства, галузі та професії проблем. Бібліотечні асоціації Великої Британії та Швеції відіграли виключну роль у розробці та вдосконаленні законів про публічні бібліотеки. Зі спробами гармонізації бібліотечного законодавства виступають бібліотечні асоціації Росії, зокрема, щодо єдиних підходів до правил митної розчистки книжкової продукції для бібліотек, зниження вартості поштових послуг з пересилки літератури. На думку представників бібліотечних асоціацій Росії необхідно поділити відповідальність між державними органами та асоціаціями, перш за все на регіональному рівні, місцевій владі слід активніше використовувати асоціації для професійної експертизи при прийнятті рішень. З розвитком громадянського суспільства, розбудовою громадських бібліотечних об'єднань, у процесі трансформації професійної свідомості бібліотечних працівників посилюється тенденція залучення бібліотечної громадськості до формування і реалізації інформаційно-бібліотечної політики в Україні. Зокрема, керівники Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України брали участь у слуханнях у Верховній Раді України з питань змін і доповнень до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

У четвертому параграфі розглядається внесок національних бібліотечних асоціацій у формування іміджу книгозбірень, підвищення престижу професії та захист інтересів бібліотечних працівників. Престиж професії визначають економічні фактори та авторитетність і знання, якими володіють представники професії. В будь-якому суспільстві бібліотекарі не володіють економічною владою, їхня сила полягає в авторитетності та знаннях (Ф. Спаулдінг). Національні бібліотечні асоціації доводять до відома громадськості, якими спеціальними знаннями та навичками володіють бібліотечно-інформаційні професіонали для забезпечення високоякісного бібліотечного обслуговування громадян. Асоціації також пояснюють бібліотекарям, що престиж професії залежить від їхньої кваліфікації та якості виконання професійних функцій, відповідності потребам суспільства, що постійно змінюється. В другій половині 1980-х років Асоціація спеціальних бібліотек США здійснила широкомасштабне дослідження уявлень про бібліотекаря та вимог до нього, результати якого враховувала для маркетингу професії, а також при підготовці документу “Компетенції працівників спеціальних бібліотек ХХІ століття” (1997 р.), що визначає перспективи розвитку професії. Аналогічний документ розробили на зламі століть і німецькі бібліотечні асоціації.

Бібліотечні асоціації активно застосовують рекламну діяльність, яка сприяє затвердженню іміджу, формує суспільну думку через реалізацію системи заходів, що встановлюють комунікативний зв'язок із населенням, органами управління тощо. У США, Великій Британії, Норвегії рекламна діяльність здійснюється асоціаціями на національному і місцевому рівнях, а також на рівні окремої бібліотеки. Найбільший ефект мають бібліотечні об'єднання, які утворили певні організаційні структури для інформування громадськості, проводять чітко сплановані PR-акції, зокрема, національні кампанії підтримки книгозбірень і читання, систематично працюють із медіа, урядом, громадськими організаціями, бізнесом та іншими партнерами. Ефективним засобом привертання уваги суспільства стали Національні тижні бібліотек і щорічні конференції бібліотечних асоціацій. Національні тижні бібліотек започаткували у США 1957 р., пізніше їх почали проводити в інших країнах, зокрема, у Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Вірменії. У Данії та Нідерландах популяризацією бібліотек у суспільстві займаються створені з ініціативи асоціацій державні й комерційні установи. Однак, не в усіх країнах бібліотекарі приділяють увагу іміджу бібліотек і професії. Зокрема, в країнах Азії, де у 1990-ті роки бібліотечна справа розвивалася досить швидкими темпами, ці питання не були першочерговими, і деякі фахівці висловили думку, що вболівання за статус професії та її імідж виступають на передній план у період стагнації, а не розвитку.

Можливості захисту бібліотечних працівників асоціаціями обумовлені соціальною системою та соціально-економічною ситуацією в окремих країнах, а також усвідомленням асоціаціями своїх функцій у порівнянні з профспілками. Спільне та відмінне між асоціацією і профспілкою аналізували М. Хауг і М. Суссман. Вони зазначили, що професіоналізація та тред-юніонізм - це два процеси, завдяки яким члени професії намагаються колективно досягти покращання професійної діяльності й підкреслили, що профспілки та професійні асоціації пропонують різні шляхи для покращання професійного статусу, їх часто вважають антиподами, особливо це стосується їхньої культури, мотивів спільних дій і цінностей. Основна відмінність між професійними асоціаціями та профспілками полягає в орієнтації на професійну інтеграцію та об'єднання - у випадку асоціацій, і вирішення існуючого конфлікту, якщо мова йде про профспілки (Т. Парсонс, Дж. Ван Маанен і С. Барлі, Дж. Галаскієвич). Як правило, профспілки починають діяти, коли існує конфлікт між менеджерами та працівниками, що роз'єднує професію, а дія асоціації спрямовується на інтеграцію всіх представників професії на основі спільних цінностей. Асоціація виводить професію поза межі окремих установ, об'єднує членів професії на основі спільного знання та кваліфікацій, а профспілка визнає різницю між владними повноваженнями та інтересами, котрі визначаються посадою, що її обіймає кожен професіонал в установі. Мотиви вступу до асоціації відрізняються від мотивів приєднання до профспілки. Мета асоціації - загальне благо. Стосовно бібліотечних асоціацій - це покращання доступу до інформації, інтелектуальна свобода, писемність, а також розвиток професійних стандартів і професійного знання. Профспілки переважно зацікавлені в отриманні членами певних економічних благ (Т. Гувекамп). Однак деякі науковці (зокрема, Л. Александер) заперечують виключну спрямованість асоціацій на загальне благо, зазначаючи, що професіонали також зацікавлені у покращанні свого фінансового стану, і пропонують визнати цю зацікавленість.

На прикладі діяльності Американської бібліотечної асоціації в дисертації проаналізований процес поступового поєднання двох напрямів - сприяння професійному розвитку бібліотекаря та покращанню умов його праці, що відбувався у другій половині ХХ ст. Серед завдань Кампанії на підтримку бібліотекарів Америки (2000 р.) була визнана необхідність відстоювати принцип справедливої оплати праці. Захистом економічних інтересів і працевлаштуванням членів опікуються, зокрема, асоціації Франції, Німеччини, Данії, Великої Британії. У деяких країнах, зокрема, в Австралії, Данії, Норвегії, бібліотечним об'єднанням великою мірою притаманні функції профспілкових організацій. Втім, у переважній більшості країн бібліотечні асоціації та профспілки виконують різні функції, мають різне призначення, хоча спостерігається їх певне зближення, зокрема, у тій частині, що стосується лобіювання інтересів професії й працевлаштування.

У четвертому розділі дисертації досліджується внесок національних бібліотечних асоціацій у розвиток професії. Перший параграф присвячений їхньому впливу на вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень. Більшість національних бібліотечних об'єднань серед провідних напрямів своєї діяльності вбачають розробку та сприяння дотриманню професійних стандартів, тобто певних норм, що рекомендовані для всіх представників професії. Від цього залежить якість бібліотечно-інформаційного обслуговування в умовах функціонування глобальних інформаційних мереж. За деякими виключеннями стандарти та норми, що їх розробляють національні бібліотечні асоціації, не є обов'язковими з юридичної точки зору, але їх невиконання передбачає моральну відповідальність. Бібліотечні об'єднання на основі теоретичного вивчення питання та аналізу практики роботи з урахуванням соціокультурних вимог до професії формулюють загальні професійні вимоги до працівників книгозбірень. Асоціації відіграли визначну роль у розробці стандартів опису та класифікації документів, міжбібліотечного абонементу, бібліографічної реєстрації, доступності документів, бібліотечного менеджменту, бібліотечного обладнання, автоматизації. Відповідні комітети та робочі групи асоціацій розробляють, або перекладають і адаптують до національних умов стандарти й рекомендації міжнародних організацій. Зокрема, права на переклад і видання Англо-американських правил каталогізації отримали Бразильська, Шведська, Японська бібліотечні асоціації у 1978 р., Йорданська, Російська, Норвезька бібліотечні асоціації у 1988 р. Саме професійні об'єднання в цих країнах взяли на себе функцію поширення міжнародно визнаних правил і норм. Заслугою Бібліотечної асоціації Великої Британії стала розробка стандартів діяльності й статуту публічних бібліотек, положень про довідкову службу, правил користування бібліотекою. Бібліотечні асоціації США та Малайзії запровадили стандарти обслуговування в шкільних книгозбірнях. Суттєвим доробком національних бібліотечних асоціацій США стало покращання бібліотечного обслуговування громадян із особливими потребами. Вдосконаленню бібліотечної практики послуговує запровадження бібліотечною громадськістю нагород і присвоєння почесних звань за професійні досягнення. Бібліотечні асоціації Великої Британії, Гонконгу надають своїм найкваліфікованішим членам статус привілейованих членів.

Важливий напрям розвитку бібліотечної професії - стимулювання наукових досліджень. Відповідні структури асоціацій (комітети, комісії, секції, круглі столи) стимулюють і організують науково-дослідну діяльність. Вони формулюють ідею або концепцію, яка знаходить відображення в дослідницькому проекті. Бібліотечні об'єднання шукають джерела фінансування проекту, формують дослідницьку групу для його реалізації, здійснюють контроль за ходом дослідження, розповсюджують і сприяють впровадженню його результатів. Діяльність багатьох асоціацій передбачає співробітництво, спрямоване на спільне виконання науково-дослідних проектів, проведення наукових конференцій і семінарів. Розвинуті об'єднання, зокрема, Американська бібліотечна асоціація, займаються науковою розробкою актуальних проблем - правил бібліографічного опису документів, їхньої предметизації та класифікації, збирають і аналізують статистичну інформацію щодо бібліотек, здійснюють моніторинг досліджень у галузі бібліотекознавства.

Другий параграф має назву «Професійна етика: роль бібліотечних асоціацій у визначенні соціальної відповідальності та морально-етичних норм професії». Розробкою та вдосконаленням кодексів етики бібліотекарів, як зафіксованої системи цінностей, моральних норм і правил професійної діяльності, займаються національні бібліотечні асоціації. На початок ХХІ ст. такі кодекси були прийняті 33-ма національними бібліотечними асоціаціями. Проте, у деяких країнах кодекси етики відсутні (наприклад, Уганда, Південна Африка, Аргентина), або члени асоціації проводять дискусії щодо їхньої розробки (Мексика та Норвегія). Професійні кодекси привносять у професію виміри соціальної відповідальності, орієнтують професійну діяльність на загальне благо. Вони допомагають вирішувати етичні питання, які не визначаються формальними законами, а потребують від представників професії вільного вибору. Існує три типи кодексів етики: надихаючий, регулятивний (директивний) та освітній. Найчастіше кодекси етики бібліотечних працівників є водночас надихаючими та освітніми. До кодексів етики включені певні групи питань - ціннісні орієнтири, навколо яких виникають проблемні ситуації. Це такі питання як професійний розвиток, чесність, конфіденційність, вільний і рівноправний доступ до інформації. Найчастіше в кодексах професійної етики бібліотечних асоціацій зустрічаються принципи конфіденційності та вільного і рівноправного доступу до інформації, а інші принципи, такі, зокрема, як ставлення до інтелектуальної власності, демократії, визначення відповідальності по відношенню до суспільства включаються рідше. У демократичному суспільстві концепція інтелектуальної свободи - основний постулат етики бібліотечного працівника. Це чітко сформульовано у кодексах етики, укладених асоціаціями США, Канади, Австралії, України, Японії. Розробка Кодексу етики у 1996 р. стала важливим внеском Української бібліотечної асоціації у розвиток професії.

Дотримання кодексу етики є обов'язковою умовою членства в професійній бібліотечній асоціації. Асоціації утворюють певні структури (комітети з етики, дисциплінарні комітети) для забезпечення дієвості професійних моральних кодексів, розробляють процедури, через які такі структури виконують це завдання.

Третій параграф четвертого розділу присвячений аналізу внеску національних асоціацій у розвиток безперервної бібліотечно-інформаційної освіти. Бібліотечні об'єднання виробили певну систему освітньої діяльності, яку вони здійснюють через: розвиток і затвердження стандартів професійної освіти та запровадження програми акредитації освітніх установ і окремих дисциплін; сертифікацію своїх членів; освітні програми під час конференцій та інших зібрань; навчальні курси; фінансування та проведення наукових досліджень з проблем освіти; видавничу діяльність. Асоціації сприяють виявленню суспільної потреби у підвищенні фахового рівня бібліотечних фахівців і формують потребу особистості у професійному вдосконаленні, сприяють засвоєнню культури професійної діяльності. Провідні асоціації світу визначили своє поле діяльності на всіх етапах професіоналізації бібліотечних працівників. Вони займаються професійною освітою молоді до її приходу на роботу в бібліотеку, в процесі професійної діяльності працівників на їхньому робочому місці, організують підвищення кваліфікації.

Якщо у Франції, Німеччині, Росії, Україні присудження кваліфікації бібліотечним працівникам здійснюється державними установами - університетами, академіями або спеціальними бібліотечними школами, то у Великій Британії, Австралії, Ізраїлі, Новій Зеландії бібліотечні асоціації проводять свої спеціальні екзамени та видають відповідні дипломи, тобто бібліотечні об'єднання присуджують професійні кваліфікації. У США та в деяких інших країнах видають дипломи і присвоюють кваліфікації університети та бібліотечні школи, а національна асоціація контролює стандарти освіти шляхом визнання кваліфікацій. У Великій Британії асоціація присвоює бібліотекарям, які мають ступінь магістра та виконали певні вимоги, кваліфікацію асоційованого члена або дійсного члена, без чого неможливе кар'єрне зростання.

Американським феноменом, який розповсюджується в світі, є акредитація Американською бібліотечною асоціацією навчальних закладів, що готують спеціалістів у галузі бібліотечної справи та інформаційної науки. Акредитація є добровільною та полягає у суспільній оцінці якості підготовки спеціалістів у бібліотечних школах (на відміну від ліцензування, яке є обов'язковим і здійснюється урядом). За допомогою акредитації асоціації визначають та оприлюднюють погоджений із представниками професії рівень професійної освіти. Акредитацію вищих бібліотечних шкіл США і Канади здійснює Комітет з акредитації Американської бібліотечної асоціації. В розробці положення з акредитації беруть також участь представники 18 американських і канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.

Національні бібліотечні об'єднання опікуються також пошуком коштів на професійну підготовку членів, виділенням стипендій, відбором здібної молоді для здобуття бібліотечної освіти, залученням до професії людей із особливими потребами, представників національних меншин тощо. Бібліотечні асоціації зважають на проблему зменшення кількості робочої сили у бібліотечно-інформаційній галузі, старіння фахівців і розробляють шляхи подолання цієї негативної тенденції (зокрема, Американська та Австралійська асоціації). Вони аналізують і класифікують бібліотечну діяльність і бібліотечні посади, ініціюють і запроваджують освітні програми для забезпечення професійної підготовки працівників для цих посад.

Важливими засобами, що сприяють безперервній освіті фахівців стали щорічні конференції національних асоціацій США, Великої Британії, Німеччини, Болгарії, України та ін. країн. З 1990-х років асоціації ініціюють поширення дистанційної освіти.

Організацією освітньої діяльності в асоціаціях займаються секції або круглі столи. Зокрема, у Російській бібліотечній асоціації працює секція бібліотечної професії, кадрів і безперервної освіти, а в Українській бібліотечній асоціації - секція безперервної бібліотечної освіти. З 1999 р. при Українській бібліотечній асоціації та Державній академії керівних кадрів культури та мистецтв працює Центр інформаційно-бібліотечної освіти.

У четвертому параграфі, який має назву «Видавнича діяльність національних бібліотечних асоціацій», досліджуються періодичні та неперіодичні видання, що їх видають бібліотечні об'єднання, та їхня роль у розвитку професії. Аналіз документального потоку і масиву видань бібліотечних товариств показав, що історично склалася певна система видань. Її завдання - документувати діяльність асоціацій, забезпечувати консолідацію та поінформованість членів, а також сприяти розвитку інноваційних напрямів бібліотечної справи. Видання національних бібліотечних асоціацій стали важливим складником системи професійних видань бібліотечно-інформаційної галузі. В деяких країнах видавнича діяльність асоціацій стала важливим джерелом прибутку, який витрачається на інші програми.

Бібліотечні періодичні видання асоціацій ведуть свій початок від 1876 р. від спільного для асоціацій США і Великої Британії журналу - «American Library Journal». Відтоді була створена певна система періодичних видань асоціацій, різних за напрямом і змістом, формою подачі матеріалів. Ця система продовжує розвиватися, відповідаючи на потреби бібліотечної теорії та практики, використовуючи новітні поліграфічні засоби та інформаційні технології. Періодичні видання національних асоціацій представлені журналами, бюлетенями, інформаційними листками. Деякі бібліотечні асоціації (наприклад, Американська та Японська) отримання журналу використовують як позитивну спонуку для членства. Частина періодичних видань асоціацій призначена всім членам, тоді їхній зміст відображає загальні інтереси професії. Великі асоціації поділяються на секції чи групи, які видають свої періодичні органи спеціального характеру, присвячені тому чи іншому напряму бібліотечної діяльності або призначені певній групі працівників (бібліотекарям шкільних, правничих книгозбірень тощо). Високу національну та міжнародну репутацію з огляду на зміст, доступність та впливовість мають журнали Бібліотечної асоціації Великої Британії (тепер CILIP) «Library Association Record» та Американської бібліотечної асоціації «American Libraries».

Неперіодичні видання асоціацій виникали в такій послідовності: рекомендаційні матеріали на допомогу відбору літератури, керівництва з каталогізації, довідково-бібліографічні видання, керівництва та методична література, путівники по бібліотеках та огляди бібліотечних ресурсів, інформаційні матеріали про документи, що потребують особливого зберігання і обробки, публікації, присвячені бібліографічному контролю (Ф. Лудінгтон). Більшість асоціацій, зокрема Великої Британії, Канади, Нової Зеландії, Південної Африки, займалися виданням покажчиків періодики. Видання з класифікації та правил опису документів також були в полі зору асоціацій - американської, британської, австралійської, індійської. Глибокі ретроспективні дослідження галузі, бібліотечної професії, біографічна література з'являється у видавничій продукції національних бібліотечних асоціацій наприкінці 1950-х рр. Наприкінці ХХ ст. бібліотечні об'єднання розвинених країн видавали наукову, виробничу, довідкову, навчальну, науково-популярну літературу - книги, брошури, листівки, плакати. При деяких асоціаціях були створені свої видавництва, наприклад, «Library Association Publishing» у Великій Британії. У більшості країн, що розвиваються, видаються лише матеріали наукових конференцій і семінарів, звіти, путівники по бібліотеках. З 1990-х років активно розвиваються електронні публікації, зокрема в США та в Європі. 1997 р. Е. Валаускас увів поняття «віртуальної асоціації», яка завдяки використанню Інтернет-комунікацій зможе краще забезпечити потреби членів у комунікації та обміні інформацією. Відбувається кількісне зростання і якісний розвиток видавничої продукції Української бібліотечної асоціації. Спостерігається формування системи видань, яка представлена періодичними і неперіодичними публікаціями, паперовими та електронними виданнями. Різні види публікацій та їх жанри - огляд, збірка, розвідка, плакат, стаття, інформація, програма курсу - виконують відповідні функції у системі. Виходить наукова, виробнича, навчальна література. Публікації Української бібліотечної асоціації сприяють залученню фахівців до членства в об'єднанні, їхній професійній консолідації та розвитку професійної свідомості, членів асоціації та професії в цілому інформують про діяльність асоціації, про здобутки та напрями розвитку галузі. 

ВИСНОВКИ

На початок ХХІ століття історіографічний доробок науково-практичних досліджень історії та функціонування бібліотечних асоціацій складається з широкого масиву зарубіжних і вітчизняних публікацій, а також відомостей про діяльність національних бібліотечних асоціацій. Аналіз праць, узагальнення основних тенденцій і різних аспектів вивчення діяльності національних бібліотечних об'єднань дало можливість сформувати узагальнену картину ступеня дослідження проблеми, поглядів вчених і практиків на їхні завдання й функції. Спеціальна увага була приділена порівняльному аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень проблеми, теоретичним бібліотекознавчим працям, що визначали місце бібліотечних асоціації як професійних об'єднань у професійній сфері. Разом з тим, проблема еволюції національних бібліотечних асоціацій, у тому числі визначення основних тенденцій і особливостей їхнього функціонування та ролі у розвитку бібліотечної справи та професії, залишилася нерозв'язаною.

Характеризуючи національні бібліотечні асоціації як соціальне явище слід спиратися на історичні, теоретичні й практичні аспекти цього складного соціального формування, призначеного для виконання певних функцій у соціальному середовищі й реалізації інтересів своїх членів. Асоціація - це соціальна структура, що створена формальним поєднанням окремих осіб і груп. В історичній перспективі досліджена соціальна система національної бібліотечної асоціації, яка включає такі компоненти: люди (інтереси, здібності, цінності та очікування членів асоціації); процес (поведінка, установки та взаємодія, що мають місце в асоціації на індивідуальному, груповому та міжгруповому рівнях); структура (формальні механізми та системи асоціації, що спрямовують її діяльність на реалізацію цілей та інтересів її членів); середовище (зовнішні умови функціонування). Для діяльності професійних бібліотечних асоціацій притаманні предметність, що обумовлена результатами минулої діяльності, накопиченим досвідом і знаннями. Ефективність бібліотечної асоціації залежить від того, в якій мірі її внутрішні процеси та структури забезпечують виконання функцій, для яких вона призначена, а також від ступеня реалізації інтересів і цілей її членів. Керівництво та члени асоціації мають уточнювати та переосмислювати свої відносини із середовищем. Це знаходить своє виявлення в зміні її стратегії, перебудові її структур і процесів. Тому для ефективної асоціації притаманний безперервний процес розвитку, який спрямований на підтримку та підвищення ступеня узгодженості між складниками її соціальної системи. Представницька професійна асоціація - обов'язковий елемент ідеальної моделі повністю сформованої професійної діяльності й, водночас, бібліотечні об'єднання - важливий складник громадянського суспільства.

Національні бібліотечні асоціації переживають певні етапи: зародження і період розвитку, період розквіту та, у випадку відсутності актуалізації їхньої діяльності, або через політичні причини, занепаду і припинення функціонування. Наукова реконструкція та історико-порівняльний аналіз дозволили обґрунтувати періодизацію становлення і розвитку національних бібліотечних асоціацій у різних країнах світу:

- 1876-1925 рр. -- Виникнення національних бібліотечних асоціацій і розбудова їхньої діяльності в умовах утвердження бібліотечної професії.

- 1926-1950 рр. -- Розгортання діяльності національних бібліотечних асоціацій, вплив на розвиток професійної бібліотечної освіти. Утворення нових національних бібліотечних асоціацій, обумовлений кінцем іноземного домінування та утвердженням політичної незалежності в більшості країн Азії.

- 1951-1975 рр. -- Діяльність асоціацій в умовах перегляду соціальної відповідальності професії й активізації національно-визвольного руху в світі.

- 1976-2009 р. -- Період кардинальних змін у бібліотечній професії, пов'язаних із застосуванням новітніх інформаційних технологій, із запровадженням концепції інтелектуальної свободи як основи інформаційно-бібліотечної діяльності в умовах демократизації суспільного життя й національного відродження в ряді країн світу.

4. Еволюція національних бібліотечних асоціацій детермінована історичним, соціальним, політичним та економічним розвитком суспільства. Бібліотечні об`єднання знаходяться в економічній, соціально-політичній і духовно-інформаційній взаємодії з іншими соціальними системами. Формування національних асоціацій відбувалося у кореляції із розвитком національних держав. У роботі з'ясовано, що існують загальносвітові тенденції розвитку національних бібліотечних асоціацій, які мають свою національну специфіку. Спільні проблеми бібліотечної діяльності та розвитку професії визначають спільні риси і напрями діяльності національних бібліотечних асоціацій різних країн.

Водночас, на роль і напрями діяльності асоціації впливають особливості розвитку бібліотечної справи в окремій країні, система інформаційно-бібліотечного забезпечення, що склалася. Великий вплив на розвиток асоціацій як демократичного інституту розвитку професії та управління бібліотечною діяльністю мала політична та економічна система країни. Бібліотечні асоціації найбільшого розвитку досягли і найбільший вплив мають у демократичних країнах, де в основі бібліотечної діяльності та їхнього функціонування лежить концепція інтелектуальної свободи. Країни, де держава здійснює централізований контроль над бібліотечними установами, активність асоціацій, їхній вплив на розвиток професії та управління галуззю перебуває в обернено пропорційній залежності від ступеня централізації. Опосередковано, через потреби бібліотечного обслуговування та через бібліотечну професію, на еволюцію напрямів і зміст діяльності бібліотечних асоціацій впливають соціологічні фактори (расовий, національний, статевий, віковий склад суспільства і професії); економічні; культурно-духовні фактори (мова, релігія, система цінностей); політичні фактори; система освіти.

Виникнення нових бібліотечних асоціацій було обумовлено зовнішніми по відношенню до бібліотечно-інформаційної діяльності та внутрішніми факторами. До зовнішніх факторів належать політичні трансформації: національно-визвольний рух і соціально-політичні зміни. Внутрішні причини створення національних бібліотечних асоціацій шляхом відокремлення від вже існуючих обумовлені змінами в бібліотечній галузі: розвитком бібліотечної науки, освіти, практики; переходом до інформаційних технологій; розповсюдженням нових видів документів; диференціацією книгозбірень і створенням мереж бібліотек різних типів. Саме специфікою діяльності бібліотек різних типів і видів, яка проявилася наприкінці ХХ ст., обумовлена поява спеціальних національних бібліотечних об'єднань - асоціацій публічних, університетських, шкільних, медичних, теологічних, архітектурних, музичних, театральних, правничих бібліотек, працівників державних і приватних книгозбірень тощо.

5. Мета функціонування національних бібліотечних асоціацій - всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи для забезпечення права читачів і споживачів інформації на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування шляхом гарантування їх доступу до всього обсягу накопичених знань та інформації. Основні функції національних бібліотечних асоціацій - сприяння розвитку професії та організації й управлінню бібліотечною справою. Вони є спільними для всіх національних бібліотечних асоціацій. Реалізація функції розвитку професії передбачає діяльність асоціацій у сфері вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, бібліотечної деонтології, безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, видавничої діяльності. Функцію організації та управління галуззю асоціації реалізують шляхом участі у розробці бібліотечно-інформаційної політики та законотворчості, сприяння покращанню іміджу бібліотек і бібліотечної професії та захисту інтересів бібліотекарів.

6. Участь асоціацій в управлінні галуззю базується на узагальненні спільного для фахівців бачення проблем суспільства, врахуванні пріоритетів національного розвитку та специфіки бібліотечної справи в кожній країні. Міра залучення бібліотечних асоціацій у творення інформаційно-бібліотечної політики, у розробку бібліотечного законодавства в різних країнах є різною -- від акцентування уваги уряду та суспільства на потребах розвитку бібліотек до розробки і подання проектів законів про бібліотеки і бібліотечну діяльність. Відповідно до специфіки кожної країни національні асоціації розробили систему важелів, щоби впливати на уряд для прийняття позитивних рішень щодо розвитку бібліотек і доступу до інформації. Провідні асоціації досягли суттєвих результатів у розвиткові бібліотечного законодавства, відстоюванні інтересів книгозбірень тощо.

Для популяризації книгозбірень й бібліотекарів у суспільстві в структурі національних асоціацій створюються відповідні організаційні структури, які проводять PR-акції, зокрема, національні кампанії підтримки книгозбірень і читання, здійснюють систематичну роботу з мас-медіа, урядом, громадськими організаціями, бізнесом.

Професійні бібліотечні асоціації разом із профспілками опікуються підвищенням статусу бібліотекарів. Проте, профспілки та професійні асоціації використовують різні шляхи для покращання професійного статусу, вони мають різну культуру, мотиви спільних дій і цінності. Професійні асоціації орієнтовані на професійну інтеграцію та об'єднання, а профспілки _ на вирішення певного конфлікту. Мета бібліотечних асоціацій - загальне благо: покращання доступу до інформації, інтелектуальна свобода, писемність, а також розвиток професійних стандартів і професійного знання, профспілки ж переважно зацікавлені в отриманні членами певних економічних благ. Проте, в останнє десятиріччя спостерігається підвищення уваги асоціацій до покращання умов праці та економічного стану бібліотекарів.

7. Національні бібліотечні асоціації відіграють провідну роль у розвитку бібліотечної професії. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. вони суттєво вплинули на вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, розвиток бібліотечної деонтології, бібліотечної освіти, документну базу галузі. Професійні асоціації виконують координувальні й регулювальні функції всередині професії, здійснюють експертний супровід нормотворчості та нормативної практики в сфері практичної діяльності, визначають її стандарти. Вони опікуються актуалізацією проблематики й організацією науково-дослідної роботи.

Важливим внеском асоціацій у розвиток бібліотечної професії стала розробка проблем бібліотечної деонтології та ухвалення кодексів етики. В них, з урахуванням особливостей кожної країни й рівня професіоналізації бібліотекарів, зафіксована система цінностей, моральних норм і правил професійної діяльності. У розвинених демократіях розробка кодексів етики здійснювалася асоціаціями шляхом визначення та розвитку поняття соціальної відповідальності й системи цінностей професії, в основу кодексу професійної поведінки бібліотекаря покладено концепцію інтелектуальної свободи. Ці підходи були використані при розробці «Кодексу етики бібліотекаря» Української бібліотечної асоціації у 1996 р.

Національні асоціації відіграли провідну роль у становленні та еволюції професійної бібліотечної освіти. У країнах, де рівень професіоналізації бібліотечної справи був недостатньо високим, утворення асоціації передувало організації спеціальної бібліотечної освіти на університетському рівні. Завдяки діяльності національних асоціацій сформувалося два підходи до визнання професійної кваліфікації бібліотечних працівників - британський та американський. Вони наслідувалися, пристосовані до національних умов, більшістю країн. Британський варіант передбачає визнання кваліфікації бібліотекарів через професійні екзамени, котрі проводила національна асоціація, та організовану нею систему навчання - підготовки до цих екзаменів. Американський варіант включає акредитацію асоціацією закладу, що займається професійною освітою бібліотекарів за певними критеріями, і визнання випускників цих установ професійними бібліотекарями. На початку ХХІ ст. спостерігається тенденція зближення американського та британського варіантів.

Національні бібліотечні асоціації сформували певну систему видань, яка представлена періодичними і неперіодичними публікаціями, паперовими та електронними виданнями. Вони призначені для інформування членів про діяльність об'єднання, обміну інформацією й розвитку галузі. Асоціації видають наукову, виробничу, довідкову, навчальну, науково-популярну літературу. Публікації бібліотечних об'єднань сприяють залученню фахівців до членства, їхній професійній консолідації та розвитку професійної свідомості, є важливими для розвитку документної бази професії.

8. Створені в 1990-х роках ХХ ст. Українська бібліотечна асоціація та Асоціація бібліотек України протягом першого п'ятнадцятиріччя свого функціонування заклали фундамент для подальшого розвитку як потужні національні бібліотечні об'єднання, що покликані впливати на розвиток бібліотечної професії та управління галуззю. Національні бібліотечні асоціації України беруть участь у вирішенні проблем удосконалення бібліотечно-інформаційної політики, в тому числі її правових аспектів, розробці деонтології, розвиткові науки і практики бібліотечної справи, бібліотечно-інформаційної освіти в Україні, формують документну базу бібліотечної справи шляхом розвитку видавничої діяльності. Українська бібліотечна асоціація розвиває міжнародну співпрацю, стала членом ІФЛА, виступає партнером в реалізації міжнародних проектів і програм, що сприяють удосконаленню бібліотечно-інформаційного обслуговування та розвитку бібліотечної професії. Перспективним для подальшого розвитку національних бібліотечних асоціацій України є покращання координації та кооперації їхньої діяльності, розвиток партнерства з урядовими структурами, громадськими організаціями, засобами масової інформації. Вдосконаленню діяльності бібліотечних об'єднань України сприятиме розвиток їхньої організаційної спроможності, цілеспрямована діяльність щодо залучення нових членів і розвитку послуг, актуалізація функцій відповідно до потреб суспільства і галузі.

9. Здобуті результати дають можливість відтворити наукову картину розвитку та функціонування національних бібліотечних асоціацій світу, простежити їхню роль як фактору розвитку професії та удосконалення управління галуззю. Національні бібліотечні об'єднання не підміняють діяльність державних органів та установ, однак, як важливі складники громадянського суспільства, відіграють консолідуючу роль і мають широкі можливості для активного впливу на гармонізацію інформаційно-бібліотечної політики держави та розвиток професії.

Подальший розвиток бібліотечних асоціацій визначається переходом від інформаційного суспільства до суспільства знань. Виникають нові умови та чинники трансформації національних бібліотечних об'єднань, постають нові аспекти бібліотекознавчих досліджень, зокрема подальшого вивчення потребує економічний складник діяльності асоціацій, їх міжнародне співробітництво у процесі переходу до глобальної інформаційної взаємодії, внесок бібліотечних асоціацій у бібліотечну аксіологію, розвиток професійної культури, проблеми ефективного менеджменту національних бібліотечних асоціацій тощо. Бібліотечні об'єднання України повинні зосередитися на гармонізації інформаційно-бібліотечної політики, покращанні іміджу бібліотек у суспільстві й підвищенні престижу бібліотечної професії, захисті прав та інтересів бібліотечних працівників; розробці та актуалізації системи безперервної інформаційно-бібліотечної освіти; посиленні співпраці між існуючими асоціаціями; підвищенні ролі в науково-дослідній діяльності; розвитку видавничої діяльності; роботі з залучення членів. Реалізації цих завдань сприятиме розвиток організаційної спроможності національних бібліотечних об'єднань України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографія

1. Пашкова В. С. Національні бібліотечні асоціації, 1876-2008 : монографія / В. С. Пашкова. - Х. : Акта, 2009. - 336 с.

2. Рец. : Кушнаренко Н., Загуменна В. Вагомий внесок в історію і теорію світового бібліотекознавства / Н. Кушнаренко, В. Загуменна // Бібл. планета. - 2009. - № 4. - С. 35-36.

3. Брошура

4. Пашкова В. С. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: зарубіжний досвід / Укр. бібл. асоціація ; Нац. парламент. б-ка України ; В. С. Пашкова. - Вид. 2-е, доп. - К., 1998. - 71 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Пашкова В. С. Етика бібліотекаря: (за матеріалами американської преси) / В. С. Пашкова // Бібл. вісн. - 1994. -№ 1. - С. 9-12.

6. Пашкова В. С. Бібліотечні асоціації та створення нового іміджу бібліотеки й бібліотечної професії / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 1997. - № 4. - С. 18-21.

7. Пашкова В. С. Роль національних бібліотечних асоціацій в розробці та удосконаленні бібліотечно-інформаційного законодавства: зарубіж. досвід / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 1997. - № 7. - С. 7-9 ; № 8. - С. 9-11.

8. Пашкова В. С. Год становления и развития Украинской библиотечной ассоциации / В. С. Пашкова // Библиотека (Россия). - 1997. - № 2. - С. 71-73.

9. Пашкова В. С. Проблемы профессиональной этики / В. С. Пашкова // Библиотека (Россия). - 1997. - № 9. - С. 99-100.

10. Пашкова В. С. Українська бібліотечна асоціація: досягнення та перспективи розвитку / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 1997. - № 9. - С. 3-7.

11. Пашкова В. С. Теоретико-методологічний аналіз діяльності професійних бібліотечних об'єднань / В. С. Пашкова // Бібл. вісн. - 1998. - № 4. - С. 12-17.

12. Pashkova V. The Current Situation and the National Library Policy in the Ukraine / V. Pashkova // Focus on International & Comparative Librarianship (U.K.). - 1999. - Vol. 30, No. 3. - P. 148-151.

13. Пашкова В. С. Публічні бібліотеки та інформаційне суспільство: європейський контекст / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 11. - С. 8-11.

14. Пашкова В. С. Періодичні видання національних бібліотечних асоціацій / В. С. Пашкова // Бібл. планета. - 2001. - № 2. - С. 29-31.

15. Пашкова В. С. Бібліотечне обслуговування громадян з фізичними та психічними обмеженнями у США / В. С. Пашкова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2002. - Вип. 9. - С. 611-619.

16. Пашкова В. С. Роль бібліотек в організації дистанційного навчання / В. С. Пашкова // Бібл. планета. - 2003. - № 1. - С. 20-21.

17. Pashkova V. Ukrainian Library Association / V. Pashkova // Encyclopedia of Library and Information Science (U.S.A.) - 2nd ed. : in 4 vol. - 2003. - P. 2837-2843.

18. Пашкова В. С. Електронні ресурси, доступні для всіх : проект Посольства США в Україні / В. С. Пашкова // Бібл. планета. - 2003. - № 4 . - С. 20-22.

19. Пашкова В. С. Видавнича діяльність національних бібліотечних асоціацій / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 2. - С. 3-5.

20. Pashkova V. Offentliche Bibliotheken in der Ukraine / V. Pashkova // Buchereiperspektiven / BVO / Fachzeitschrift des Buchereiverbandes Osterreichs. - 2004. - № 3. - S. 42-45.

21. Пашкова В. С. Становлення та розвиток видавничої діяльності Української бібліотечної асоціації / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 4. - С. 15-17.

22. Пашкова В. С. Рівноправний доступ, рівні можливості: еволюція бібліотечного обслуговування громадян із особливими потребами / В. С. Пашкова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2006. - № 3. - С. 26-34.

23. Пашкова В. С. Внесок професійних бібліотечних об'єднань у безперервну освіту / В. С. Пашкова // Бібл. планета. - 2007. - № 3 - С. 10-14.

24. Пашкова В. С. Захист прав та інтересів бібліотечних працівників національними бібліотечними асоціаціями: теорія і практика / В. С. Пашкова // Бібл. планета. - 2007. - № 4. - С. 8-11.

25. Пашкова В. С. Причини вступу до бібліотечних асоціацій: аналіз зарубіжних публікацій і досвід Української бібліотечної асоціації / В. С. Пашкова // Вісн. Кн. палати. - 2009. - № 8. - С. 15-17.

26. Матеріали конференцій та інші публікації

27. Пашкова В. С. Етика бібліотекаря в США / В. С. Пашкова // Удосконалення системи обслуговування читачів наукової бібліотеки : друга наук. сесія Інституту бібліотекознавства. - К. : ЦНБ АН України, 1993. - С. 13-14.

28. Pashkova V. How to reshape continuing education of professionals for a new library concept / V. Pashkova // Proceedings of the International Seminar from Sept. 3rd till 9th 1995 “New Library Strategies”. - [Berlin] : Bibliothekarische Ausladsstelle ; Foreign Relations Office, [1995]. - P. 317-320. Tе саме, нім. мовою, с. 312-316.

29. Пашкова В. С. Интеллектуальная свобода и доступ к информации в библиотеках / В. С. Пашкова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества : материалы конф., 7-15 июня 1997 г. - М. : ГПНТБ России, 1997. - Т. 1. - С. 55-58.