Організація роботи кафе "Корчма"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Характеристика підприємства

Кафе Корчма «Старий Млин» відкрили 1 жовтня 1993 року саме в цей день ми почали працювати. На той час це була старенька хата на 238 км траси Київ-Харків з подвір'ям та один столик під абрикосою для відвідувачів, а замість прилавка забили чотири кілочки на які поклали дверне полотно. Назву дали „ Домашня кухня". Діти хоча були іще зовсім маленькі, але залюбки допомагали нам. Меню складалося з декількох страв в яке входив шашлик, борщ, пельмені, чай, кава, соки, та газовані напої.

Готували страви самі: матуся варила дуже смачний борщ, який ще й зараз загадують відвідувачі.

Напої в літній час зберігалися в старенькому погребі і щоб відвідувачам подати холодний напій самі бігали бігом в погріб за кожною пляшкою, а чай гріли у звичайному чайнику й зберігали в термосі. В ті часи хоча кафе по трасі було не так багато як тепер, але були й такі як „Алеко" (по тим часам з шикарними з мраморними підлогами, дорогими меблями), У серстер, ресторан „Супутник" і такі як ми в вагончиках і стареньких хатках . А багато хто вирушаючи в дорогу брав з собою шматок сала чи ковбаси.

Відвідувачів було не так багато , обслуговували без великих професійних знань, але від щирого серця радіючи кожному відвідувачу, зустрічаючи як самих дорогих гостей, проводжали з вдячністю та побажаннями завітати знову.

Таке ставлення до відвідувачів нікого не залишало байдужим і хто хоч один раз побував у нашому незатійливому кафе обов'язково повертався а розповідь про повагу до кожного гостя, та їх страви передавали із уст в уста своїм рідним, знайомим. Так дуже швидко збільшувалася кількість відвідувачів.

Коли почалася зима обладнали одну кімнату під зал для відвідувачів, в другій був склад, а дві інші кухня .Прилавок продовжував знаходитись на вулиці по черзі обслуговували на вулиці і в кімнаті по бажанню відвідувачів.

Так як багато подивитися в якому порядок підтримували відвідувачів хотіли стані кухня , чистоту і такий, щоб не соромно було показати людям . Опалення було пічне на пічці й готували, й обігрівали приміщення. Працювали з 8 ранку й до останнього відвідувача інколи до 23 годин , а інколи й до часу ночі без вихідних і перерв.

У лютому місяці коли морози стали сягати 15 - 20 градусів і ні один з напоїв не витримував вирішили закритися до березня. Яка ж була радість відвідувачів коли ми знову почали працювати ! Тоді ми й вирішили придбати вагончик , щоб було де сховатися від негоди. Так як постійно збільшувалася кількість бажаючих покуштувати наші страви ми постійно думали , що можна зробити, щоб якомога повніше задовольнити попит наших відвідувачів.

Постійно спілкуючись з ними уважно вислуховували їхні побажання та шукали шляхи удосконалення . Так розширили суттєво меню. Обладнали вагончик . Барну стійку самі оббивали шкірозамінником і поставили 4 столики. Так як коштів було не достатньо , щоб придбати дорогі меблі і обладнання то вивезли все з своїх квартир. Але ми не дбали про зручності для себе , а думали тільки про те , що людям які до нас завітають повинно бути зручно й почувати вони повинні себе як дома. В 1997 році Управлінням Облдержадміністрації нашому кафе було присвоєно другу націночну категорію, що говорило його високий рівень обслуговування та якості страв .

Уже з початку 1998 р. ми стали працювати цілодобово, так як багато відвідувачів спішили, щоб встигнути скуштувати наші страви то на підприємстві, то в кафе .

Інколи бувало так , що ми вже закрилися, як знову під'їжджала машина й відвідувачі говорили : „ Ми так спішили , щоб встигнути поїсти саме у вас", які б втомлені ми не були, але жодного разу не відмовили. Відкривали і знову починали готувати їм їжу. Збільшувалась кількість відвідувачів і ми вже не встигали робити все самі і взяли на допомогу знайомих і друзів .

Рік за роком велося будівництво . Уже в серпні 1998 р. ми зрозуміли що зимувати в холодному вагончику , який опалювався калорифером, нашим відвідувачам буде не зручно і розпочали будівництво приміщення кафе (прибудувавши його до діючого вагончика) в якому зробили одну кімнату банкетним залом на 6-8 чоловік загальний зал на три столики і кухню .

Так як кухня була зовсім невеличка готували основні страви в старій хаті, а в новій кухні була роздача і салатне відділення тут же й мили посуду і все це виконував один кухар.

Прилавок модернізували та поставили перед кафе, а літній табір зробили у вигляді бесідок сплетених з лози . Вчилися плести всі працівники і вийшло гарно. Нове приміщення відкрили вже до зими підчас будівництва не припиняли обслуговувати відвідувачів і не закривалися ні на один день .

Перезимували й побачили , що вже не хватає місця для всіх бажаючих і вирішили добудовувати нове приміщення (1999 рік). Хотілось його зробити гарним та своєрідним ,щоб подобалося всім хто завітає до нас і радувало погляд їдучих по дорозі.

Почали будувати ретельно слідкували за тим як кладеться кожен камінець , часто не подобалося розбирали кладку й знову будували.

Гуляли відкриття весело всім на той час уже не маленьким колективом, а на весні знову усі гуртом будували новий літній табір.

На весні на „палубі" перед самим приміщенням поставили столики які дуже швидко облюбували наші гості. На стіні яка об'єднала в одне ціле вагончик , стару й нову будівлю виліпили та написали грамоту з віршем та герб нашого кафе на якому зображено назву , та обриси кафе, рік створення, дубове листя - символ довголіття та сили , гарбуз - як символ жіночої незалежності (коли ми тільки починали торгувати на городі вродив дуже великий гарбуз , ми його й поклали на стіл перед вагончиком відвідувачі дивувалися його розміром та шуткували , що все зрозуміло тут до дівчат залицятися не можна), квіти як символ нашої квітучої України, хрест символ козацтва і означає, що ми козацького роду, хліб і сіль - гостинність нашої хлібної Полтавщині, яка зустрічає привітно, з великою повагою всіх гостей, піч - символ тепла та любові, яким палають наші серця до шкірного відвідувача . ;

У 1999 році газета „Зеркало недели" (м. Київ описувала наші досягнення )і цього ж долі Харківський журнал „Ділове життя" писав „По трасі як гриби зростають сучасні автозаправні станції ресторани, готелі, СТО. Кафе ж „Корчма" поза сумнівом, є лідером в світі сервісного обслуговування, що оновлюється..."

У цьому ж році нас нагороджено почесною грамотою райдержадміністрації.

Тепер в кафе складалося з круглої банкетки, Іншого і першого залу на 4 столики кожної великої банкетки, та двох банкеток першої та другої які мали дзеркальне відображення

Вагончик , обклали цеглою та зробили новий бар , а такий вигляд мала бенкетка в старій будівлі. Реконструкцію старого приміщення продовжили й замість кімнати яка була кухнею обладнали „хатку" яка повертала спомини на декілька десятків років назад прикрасили стіну в середині килимом, який виготовили працівники по розповідям та при допомозі матусі. Саме таке придане їй дали в ті 50-ти десяті роки.

Зробили маленьку кімнатку «сіни» на один столик і столик „біля фонтану".

Трохи згодом в колишньому вагончику обладнали „піонерську кімнату" прикрасами цієї кімнати стали прапори , вимпели, значки, піонерський галстук, шкільні форми, бюст Леніна, книжки Брежнєва, Сталіна, Леніна, газети , комсомольські квитки та нагороди 70-х років. Старовинний патифон із задоволенням вмикають відвідувачі і сидячи на диванчиках які в ті часи стояли майже в кожній оселі, а сьогодні є реліквією й нагадують про ті часи.

На початку планували на другому поверсі зробити кабінет і 4 номери готелю, побудували перегородки і навіть почали обладнувати. Але потім вирішили, що краще буде зробити ще один великий зал. По-перше не хватало місць для всіх бажаючих, а по-друге не було зала де б можна було розмістити 30-40 чоловік .

В 2000 році зробили реконструкцію другого поверху розкидали частину перегородок і зробили зал . Такий зал дав змогу приймати замовлення на проведення різних ділових зустрічей, а також святкувати Дні народження , весілля і може вмістити 30-40 відвідувачів.

Засідання яке проводили Київські та Полтавські представники на тему „ Розвиток зеленого туризму в Україні".В червні 2001 року журнал „ Терези" в рубриці „ Де можна гарно поїсти"

Наше підприємство було визнане лауреатом в цій номінації.

В січні 2002 року нас запросили на ІУ конгрес ділових, наукових та творчих сил України. На цьому конгресі нас нагородили Почесною нагородою „Золотий Ягуар" і медаллю лауреата „Золотий Ягуар. Вручення проходило під недуже гучні оплески присутніх, але коли об'явили, що нагороджується кафе „Корчма" зал радісно загув і жваво аплодував . Після закінчення церемонії багато хто з присутніх особисто вітав нас і висловлював свій захват та вдячність( як виявилося багато хто з них постійні наші відвідувачі).

У 2002 році Одеський журнал „ПИР" теж написавши велику статтю під назвою „В гості до Корчми", з фотографіями інтер'єру, працівників та страв нашого кафе .

А працівники київської газети „Столичні новини" які на протязі багатьох років відвідують кафе, писали :

„...Якщо хтось хоч раз в житті проїхався по трасі Київ - Харків, той не ризикне сперечатися, що побував в самій кращій в Україні, як прийнято говорити на офіційній мові, «крапці суспільного питання»- ресторані української кухні «Корчма». В усякому разі, смачніших вареників або борщу не знайдеш на сотні кілометрів навколо! Що і говорити, всю красу української кухні, всі «заманки» рецептів бабусь, всі вишукування чаклунства з овочами, фруктами, рибою й м'ясом постигаєш саме тут...».

Писала про наше кафе й газета «Село Полтавське» 2003 році.

А дуже популярна газета „Бизнес" у 2004 році в рубриці „компанії Іришки „ майстер - клас помістила статтю - інтерв'ю під назвою «Наш заклад розрахований на тих хто пам'ятає смак маминого борща».І це не повний перелік видань які пишуть про нас. Ми вдячні їм за таку високу оцінку нашої праці.

Наше підприємство підтримує тісний зв'язок з Міжрегіональним Центром звільнених в запас військовослужбовців (СПТУ). Так учні цього закладу проходять в нас практичні заняття на яких наші працівники практично навчають учнів готувати підбур, а викладачі проводять теоретичні заняття з працівниками нашого кафе. Кращі з практикантів були відмічені на 8-у річницю кафе грамотами, а учнівський концерт дуже сподобався нашим працівникам наставникам.

Отже ті старання й вклад кожного були визнані і високо оцінені як „простими" відвідувачами нашого кафе так і високих колах.

Але зупинятися на досягнутому не можна. Тому всі працівники (включаючи керівництво) навчаються та підвищують свій професійний рівень.

1.1 Розміщення підприємства

Приватне підприємство кафе ЅКорчма Старий МлинЅ розташоване на 238км траси Київ-Харків. Підприємство забезпечує жителів села і подорожуючих доброякісним харчуванням та надає послуги по виготовленню продукції.

Ділянка забудови повинна відповідати певним вимогам. Розміри ділянки повинні забезпечувати хороше розташування будівлі, його орієнтацію по відношенню до сторін світла, достатню площу для озеленення, впорядкування, розміщення підсобних споруд. Ділянка повинна мати спокійний рельєф, міцні ґрунти, глибоке залягання ґрунтових вод, по можливості близьке розташування транспортних магістралей і основних комунікацій (водопроводу, каналізації, електрики). Вимоги до ділянки включають також його незатоплюваність, відповідність санітарно-гігієнічним і протипожежним умовам і т.д.

Форма ділянки забудови по можливості повинна бути прямокутною із співвідношенням сторін 1 : 2; 1 : 1,5, 1:1. Площа забудови складає приблизно 20--* 30 % площі ділянки. У табл. 9 приведена норма площі земельної ділянки на 1 місце в залі для будівель підприємств громадського харчування, що окремо стоять.

Для базових підприємств заготівок, головних, кулінарних комбінатів розміри ділянки забудови визначають виходячи з потужності підприємства, кількості забезпечуваних їм доготівельних підприємств. Зазвичай ділянку забудови складає від 0,3 до 0,5 га. У кооперованих будівлях при розміщенні підприємств громадського харчування у складі торгових центрів площу ділянки забудови складає 0,15--0,3 га з урахуванням одного господарського двору для всього комплексу.

Підприємства заготівок і базових громадського харчування розміщують ближче до основних джерел постачання з урахуванням під'їзних шляхів. Кулінарні комбінати, що розміщуються в райцентрах і крупних селищах, повинні мати зручний взаємозв'язок з доготівельними і роздаточними підприємствами. Доготівельні підприємства громадського харчування розташовують, як правило, усередині житлової забудови на центральних садибах колгоспів і радгоспів, на жвавих магістралях районного центру, транспортних магістралях районного центру, міжміських транспортних магістралях, безпосередньо на території заготовчо-переробних промислових підприємств, учбових закладів. Підприємства громадського харчування бажано розміщувати в будівлях, що окремо стоять, в перших поверхах житлових і адміністративних будівель, у вигляді блоків обслуговування.

При об'ємно-планувальному рішенні будівлі в цілому необхідно враховувати наступні вимоги: форма, конфігурація будівлі повинні відповідати прийнятій схемі технологічного процесу, враховувати потужність і тип підприємства; розміри і об'єм будівлі повинні враховувати можливість застосування однієї сітки колон для всієї будівлі, достатню глибину Будівлі і застосування по можливості збірних елементів, що виготовляються індустріальним способом; будівля повинна відповідати санітарним і протипожежним вимогам, володіти певною вогнестійкістю; архітектурне рішення будівлі повинне відповідати особливостям клімату, специфіці роботи підприємства, сучасним естетичним вимогам.

1.2 Характеристика засобів реклами

Нині реклама є найдійовішим, отже, і найширше використовуваним засобом впливу на споживачів у процесах маркетингових комунікацій. Водночас дуже не просто знайти визначення, яке б розкривало суть того, що в теорії і практиці називають рекламою. Як і щодо маркетингу в цілому, так і щодо реклами існує велика кількість різноманітних визначень. А тому, спираючись на характерні риси самої реклами, зазначимо, що реклама -- це довільна платна форма неперсональної презентації та просування ідей, товарів, послуг через засоби масової інформації.

Основними завданнями реклами є:

-- створення і підтримання високого рівня популярності ідей, товарів, послуг тощо;

-- підвищення іміджу підприємства та його продукції;

-- підтримання належної уваги та зацікавленості споживачів, їхнього бажання діяти з метою придбання продукції.

Залежно від об'єктів рекламування розрізняють рекламу продуктів (ідей, товарів, послуг) та рекламу підприємств (організацій, партій, окремих видатних осіб). Залежно від цілей -- рекламу інформативну (особливо важлива на етапі виведення товару на ринок, формування первинного попиту), перекопувальну (особливо важлива на етапі зростання попиту на продукцію, розширення її випуску і комерційної реалізації), нагадувальну (дуже важлива на етапах зрілості товарів), підкріплювальну (використовується для зменшення пізнавальних дисонансів, тобто сумнівів споживача щодо слушності вибору товару), а також рекламу типу «лице фірми» (своєю солідністю, якістю, високою вартістю виготовлення підкреслює статус фірми, її надійність, прогресивність, стабільність). Класифікацію реклами залежно від її цілей та виконувані нею функції наведено в таблиці.

Основою розробки і реалізації програми рекламування є маркетингова стратегія підприємства. Це пояснюється тим, що, з одного боку, реклама є важливою складовою цієї стратегії як елемент маркетингового комплексу, а з другого -- вона є фактором його успішної реалізації, досягнення підприємством своїх цілей.

Вихідним моментом процесу прийняття рішень з реклами є ідентифікація цільового ринку, тобто групи людей, до яких буде звернено рекламу. Ідеться насамперед про вивчення мотивів купівлі, критеріїв вибору товарів, цінностей, частоти здійснення купівель, місця проживання покупців, їхніх інтересів, способу життя і под. Розуміння цільового ринку є досить важливим, оскільки саме від цього залежатиме спрямованість тексту звернення, слушність вибору носіїв реклами, доцільність витрачання коштів.

Виходячи із особливостей цільового ринку, його основних характеристик, на наступному етапі визначають цілі рекламування. Такими цілями можуть бути:

-- інформування споживачів про наявність підприємства чи його продукції, про події, які відбуваються на даному ринку, придатність продукції для ефективного розв'язання певних проблем споживачів;

-- стимулювання пробних закупівель продукції, формування первинного попиту на неї;

-- позиціювання товару, формування належного його іміджу;

-- створення системи уявлень споживача про даний товар чи підприємство;

-- збереження інформації про товар, його якісні характеристики, особливості та вигоди у пам'яті .споживачів;

-- збільшення та стабілізація обсягів збуту продукції кінцевим споживачам;

-- посилення інтересу сфери торгівлі до даного товару, збільшення нею обсягів його закупівель.

Є кілька вимог, яких слід дотримуватись, визначаючи цілі рекламування:

-- по-перше, цілі реклами мають визначатися стосовно конкретного ринку, тобто конкретної групи споживачів;

-- по-друге, такі цілі мають бути досяжними І придатними до вимірювання (скажімо, плануючи інформаційне рекламування, беруть за мету поширення відомостей про товар, наприклад, поміж сімдесятьма процентами споживачів цільового ринку);

-- по-третє, цілі рекламування треба визначати тільки на конкретний період (місяць, квартал, рік).

Головна проблема опрацювання рекламного звернення -- перетворення його головної ідеї на слова, символи чи ілюстрації, привабливі і значущі для цільової аудиторії. Недаремно відомий англійський письменник Олдос Хакслі колись сказав, що легше створити десять пристойних сонетів, ніж добре рекламне оголошення, і що реклама -- найцікавіша і заразом найтяжча сучасна літературна форма.

Розробляючи текст рекламного звернення необхідно дотримуватись певних правил. Передовсім важливо знайти належну його стильову форму. Її варіантами можуть бути:

-- зарисовки з натури (персонажі використовують товар у звичній для них обстановці);

-- спеціальне наголошування на відповідному способі життя (пояснення того, як товар гармоніює з тим чи іншим способом життя);

— створення фантазійної обстановки (ореолу романтизму, таємниці навколо товару);

— створення настрою чи образу (краси, безтурботності, зосередженості, мужності тощо);

— використання сучасної форми мюзиклу;

— використання символічного персонажу, що уособлює товар;

— наголошування на технічному та професійному досвіді споживача;

-- використання джерел, які заслуговують на довіру й свідчитимуть на користь товару;

-- використання даних наукового характеру, які підкреслюють переваги товару.

Таблиця Переваги та недоліки основних носіїв реклами

Носії	Переваги	Недоліки
Газети	Гнучкість, своєчасність, широке охоплення місцевого ринку, широке визнання і довіра читача, достатність часу на ознайомлення, місткість інформації	Короткочасність Існування, низька поліграфічна якість, незначна аудиторія «вторинних» читачів, конкуренція різних реклам в одній газеті
Телебачення	Поєднання зображення, звуку, руху, кольорів та дикторського тексту, високий рівень впливу та привертання уваги, широке охоплення цільового ринку, здатність продемонструвати товар в дії, можливість формування іміджу товарної марки, гнучкість, оптимальна тривалість і періодичність	Висока вартість, мала селективність аудиторії, швидкоплинність рекламного контакту, перевантаженість окремих телевізійних каналів рекламою, що створює небажану конкуренцію рекламних звернень
Презентаційні засоби (каталоги, проспекти, брошури)	Достатня селективність, гнучкість, брак реклами конкурентів, персональний характер, повнота інформації, висока художність	Відносно висока вартість, необхідність використання різнопланових спеціалістів (художників, фотографів, графіків тощо)
Радіо	Масовість, низька вартість, селективність	Швидкоплинність рекламного контакту, використовується тільки звук, що іноді сприймається як специфічне тло і не більше
Журнали	Висока селективність, довіра читача, престижність, висока якість відтворення, тривале існування, наявність багатьох «вторинних» читачів	Тривалий інтервал між замовленням і друкуванням реклами, наявність зайвого (оплаченого) тиражу, брак гарантій розміщення рекламного оголошення в найпривабливішому місці, низька частота видання, конкуренція з іншою рекламою, висока вартість
Вулична реклама (рекламні щити, плакати)	Гнучкість, висока частота повторних контактів, низька вартість, низька конкуренція	Низька селективність аудиторії, наявність обмежень творчого й адміністративного характеру, низька місткість інформації
Рекламні листи і телефонні дзвінки	Прямий зв'язок зі споживачами, селективність аудиторії, низька вартість	Другорядний (підтримувальний) характер
Магнітофонні записи	Ефективний засіб формування уявлення про товар	Короткочасність, необхідність участі експертів, використовується тільки звук
Слайди і відео-зображення	Дає досить повне уявлення про товари, не потребує складних професійних навичок для підготовки, простота і низька вартість виготовлення	Використовується тільки зображення , що не дає повної інформації про якість та способи використання товарів

Рекламне звернення, як правило, складається з двох частин -- інформувальної та перекопувальної і має закликати покупця до дії. Такий заклик забезпечують апелюванням до відповідних почуттів людини: страху, сексуальних почуттів, гумору, гідності, патріотизму та ін. Так, звертаючись до почуття страху, споживача переконують, що куплений товар може запобігти певним негативним явищам. У такий спосіб рекламують, наприклад, послуги страхових агентств, ліки, деякі предмети побуту. Рекламуючи парфумерію, як правило, апелюють до сексуальних почуттів, переконуючи споживача, що товар підвищить його привабливість в очах іншої статі. Апелюючи до почуття гумору, доводять, що товар є «смішнішим», а тому привабливішим, ніж товари-конкуренти.

Наступний етап прийняття рішень щодо реклами -- складання графіка рекламування. Його розробляють, виходячи із факторів обертання, регулярності, темпів забування, сезонності й очікуваних кон'юнктурних змін.

Обертання -- частота появи на ринку нових покупців, які хотіли б придбати продукт. Що скорішим є обертання, то інтенсивнішим має бути графік рекламування.

Регулярність -- частота купівлі продукту. Що частіше купують продукт, то менша потреба його рекламувати.

Темпи забування -- час, протягом якого споживач забуває продукт, якщо не бачить або не чує його реклами.

Сезонність -- регулярність купівлі та споживання продукту протягом року. Для сезонних товарів розробляють спеціальні сезонні графіки рекламування.

Відомі два основні види графіків рекламування. Один з них -- стабільний (рівномірний). Він використовується тоді, коли динаміка попиту і сезонні коливання не мають суттєвого значення. Відповідно до цього реклама здійснюється через однакові проміжки часу протягом заздалегідь визначеного періоду. Інший вид графіка рекламування -- пульсуючий. Згідно з ним найбільша інтенсивність рекламування має місце на початку сезону, у дальшому поступово зменшуючись.

Перед початком масового рекламування рекламу необхідно протестувати. Відомі такі методи тестування реклами.

Тестування за допомогою «портфеля» («папки»). Воно використовується для перевірки текстової частини рекламного звернення, а також сили емоційного впливу на споживачів. Для цього рекламне звернення вміщують разом з іншими зверненнями в папку і пропонують цю папку для ознайомлення споживачам. Свої враження від запропонованих рекламних звернень споживачі оцінюють у балах за відповідною шкалою.

Тестування за допомогою журі. Воно використовується для оцінки чіткості, лаконічності і зрозумілості рекламного звернення. У цьому разі таке рекламне звернення розглядає і оцінює група споживачів, не порівнюючи його з іншими.

Тестування за допомогою кіно (телебачення). Це один із найсучасніших методів тестування реклами. Споживачам пропонується перегляд кіно чи телеролика. Реакцію глядачів записують за допомогою спеціального електронного пристрою або вивчають опитуванням.

Відомі також і суто фізіологічні методи тестування реклами (вивчення руху зіниць, біотоків мозку, зміни голосових тональностей тощо).

Тестування реклами дає змогу внести відповідні корективи і перейти до безпосереднього рекламування. Його підприємство може здійснювати самостійно або силами спеціальних рекламних агентів.

Кінцевий етап процесу прийняття рішень з реклами -- оцінка програми рекламування та внесення відповідних корективів.

Тут передовсім необхідно з'ясувати, чи досягнуті поставлені цілі, визначені слабкі місця, які дають привід до ревізії процесу рекламування. Для цього можуть бути використані такі методи опитування споживачів.

Відгук за допомогою підказки. Респондентів просять відповісти на питання, про що саме вони дізнались стосовно товару чи підприємства, побачивши чи почувши серію відповідних повідомлень за якийсь період часу.

Відгук без підказки. Респондентів запитують, які рекламні оголошення вони пам'ятають чи яку рекламу вони бачили вчора по телевізору або чули по радіо.

Визначення ставлення. Опитуванням виявляють зміну ставлення споживачів до продукту після закінчення кампаній його рекламування.

Визначення зацікавленості. Читачам чи глядачам рекламних повідомлень пропонується додаткова інформація щодо товару чи підприємства. Найбільш ефективним вважають рекламування, яке викликає велику кількість запитань споживачів.

Крім опитувань, аналізують також результати продажу товарів.

Наприклад, якщо для одного товару використовувалось рекламування через газету, а для другого -- через радіо, порівняння досягнутих результатів збуту дозволяє визначити більш дієву форму рекламування.

Вивчення результатів рекламування дає можливість внести відповідні корективи, які полягають у заміні рекламних звернень, носіїв, графіків чи масштабів рекламної кампанії тощо.

Розробляючи текст рекламного звернення, необхідно враховувати й таке. Друковані рекламні звернення мають легко читатись. Для цього в них не може бути задовгих речень, зайвих слів, забагато знаків пунктуації і абзаців. У таких звернень має бути заголовок, який щось обіцяє, повідомляє, пропонує, визначає чи підтверджує. У тексті обов'язково вміщується конкурентний, підтверджений фактами заклик, важливий для даної цільової аудиторії. Друковані рекламні звернення треба спрямовувати до певного типу особистості, уникати штампів («кліше»), прислів'їв чи ідіом, оскільки вони можуть бути незрозумілими (особливо іноземцям). Треба спиратись не на емоції, а на факти, передбачати можливість зворотного зв'язку (зазначати номери контактних телефонів, адресу підприємства).

Часто рекламні звернення друкуються в супроводі зображень. У цьому разі фотографія ліпша, ніж малюнок. Зображення має супроводжуватись коротким текстом під ним. Великий текст потрібен лише тоді, коли продукція технічно складна і потребує детального опису.

Телевізійне рекламне звернення також має бути лаконічним (тривалість рекламного ролика -- не більше ЗО сек.) і зрозумілим, одразу привертати увагу глядача, постійно повторювати назву товарної марки чи підприємства. З огляду на короткочасність рекламного контакту у зверненні треба вмішувати тільки головний аргумент на користь того, що рекламується.

Для рекламного звернення по радіо, крім лаконічності і чіткості, треба передбачити музичний супровід, що привертає увагу і запам'ятовується, а разом з ним запам'ятовується торгова марка товару чи назва підприємства.

Вибір носіїв реклами здійснюється з урахуванням їхніх переваг і недоліків. Вибираючи носіїв реклами, треба погодити два протилежні завдання: максимізувати досягнення нею потрібних цілей і мінімізувати відповідні витрати.

Вибираючи носіїв реклами, орієнтуються на такі критерії:

-- охоплення -- кількість людей, на яку справляє вплив той чи інший носій;

-- частка -- процент сімей, що ввімкнули своєчасно телевізори чи приймачі, настроївши їх на конкретну передачу;

-- частота -- середня кількість випадків, коли споживач зазнає рекламного впливу;

-- точка великого рейтингу -- охоплення, помножене на частоту;

-- вартість на тисячу -- вартість реклами, поділена на кількість тисяч окремих осіб чи сімей, які зазнали рекламного впливу.

Дотримання цих вимог дає змогу не тільки виміряти фактично досягнутий результат, проконтролювати виконання програми рекламування, а й досягти високого рівня його ефективності.

Цілі рекламування є базисом розрахунку його бюджету. Для такого розрахунку використовуються ті самі методи, що й для формування бюджету маркетингових комунікацій у цілому. Але тут бюджетування є більш цілеспрямованим і конкретним. Так, бюджет рекламування насамперед орієнтується на його цілі. Якщо використовувана при ньому інформація є широкою і обґрунтованою, тоді бюджетування здійснюється на основі функції впливу реклами. Така функція описує зв'язок між вхідними (наприклад, кошторис на рекламу) і вихідними (наприклад, рівень популярності товару чи підприємства) факторами.

Асигнування на рекламу можна розрахувати за формулою Відома --Вольфа:



де А -- обсяг рекламних витрат;

R-- реакція збуту на рекламу (відношення обсягу продажу до витрат на рекламу);

L -- зменшення обсягів збуту за одиницю часу за нульових затрат на рекламу;

S -- обсяг продажу;

М-- рівень насичення ринку даним товаром;

Т-- час.

Формула уможливлює обрахунок обсягу рекламних витрат (А), який необхідний для того, щоб збільшити за час Г обсяги продажу на величину Д5 за реального обсягу продажу 5' і на рівні насичення ринку даним товаром М

Наступним за бюджетуванням рішенням щодо реклами є опрацювання текстової частини рекламного звернення. Тут передусім необхідно сформулювати головну його ідею, яка має бути значущою для цільової аудиторії, підкреслювати конкретні переваги того, що рекламується.

Опрацьовуючи рекламне звернення, слід ураховувати й те, яким воно має бути, -- Інформувальним чи трансформу вальним. Інформувальне рекламне звернення сповіщає про товар чи підприємство, висвітлюючи ті чи інші функціональні їх особливості.

Таблиця Класифікація реклами залежно від її цілей

Вид реклами	Виконувані функції
1. Інформативна	* доводить до відома споживачів інформацію про товари, їх види, призначення, показники якості, особливості, принципи дії, рівень цін тощо; * повідомляє про місцезнаходження підприємства чи торговельного закладу, номери телефонів
2. Переконувальна	* заохочує споживача віддати перевагу тому чи іншому товару; * змінює сприйняття споживачем властивостей товару; * переконує в необхідності придбання товару
3. Нагадувальна	* нагадує про наявність товару, місце і умови його продажу та використання
4. Підкріплювальна	* підтримує споживача в його роздумах щодо слушного вибору товару чи послуги вже після придбання
5. «Лице фірми»	* формує образ, імідж підприємства

Реклама потребує значних витрат, може мати цілком несподівані і небажані наслідки, а тому її треба ретельно спланувати.

Кафе «Корчма» із вище наведених засобів реклами використовує наступні: газети, журнали, презентаційні засоби (брошури, каталоги), вулична реклама (плакати, рекламні щити).

гарячий закуска товарообіг сировина

1.3 Тип підприємства та його форма власності

Тип даного підприємства - кафе.

Кафе - це підприємство , яке реалізує широкий асортимент гарячих та холодних напоїв холодних та гарячих напоїв , кисломолочних хлібобулочних та кондитерських виробів. Асортимент перших та других страв , включаючи замовні та фірмові страви , закуски, в поєднанні з організацією відпочинку та розваг споживачів. Обов'язковим напоєм є кава .

В більшості кафе застосовують систему самообслуговування , але оскільки кафе “Корчма” - підприємство велике і страви тут готуються не в обмеженій кількості , тому тут здійснюється повне обслуговування офіціантами. Тобто всі операції(отримання продукції , доставка її в залу , подавання страв і напоїв в обнос, прибирання посуду , розрахунок .

Така форма забезпечує більш високу культуру обслуговування, значно підвищує ефективність використання матеріально-технічної бази підприємства харчування , ефективність праці його робітників.

Кафе має приватну форму власності.

Приватна власність характеризується тим, що основні чинники виробництва (земля, засоби виробництва, капітал, природні ресурси), а отже, і вироблений продукт належать приватним особам.

Приватна власність може бути трудовою і нетрудовою, що характеризує різні форми приватної власності: дрібнотоварної, рабовласницької, феодальної, приватнокапіталістичної.

В економічній літературі розглядаються два закони власності і два закони присвоєння, які діють у взаємозв'язку. Першим є закон власності на продукт своєї праці. Йому відповідає закон присвоєння -- праця початковий спосіб присвоєння. Вона створює власність та її ціну.

На основі першого закону власності функціонує натуральне і просте товарне виробництво. Присвоєння тут здійснюється подвійно: безпосередньо через працю і через обмін продуктами своєї праці на ринку. Власність на створений продукт виступає при такому присвоєнні як така, що безпосередньо виникає з праці її власника. Це трудова власність. На цьому виді власності засновано так зване трудове право.

Витоки сучасного ринкового господарства пов'язані з найманою працею і капіталом. Перетворення трудової приватної власності на капіталістичну відбувається на основі переходу першого закону власності у другий -- в закон власності на продукт чужої праці. Йому відповідає вже другий закон присвоєння: товарний обмін -- первісний спосіб присвоєння. На цих законах засновано велике суспільне виробництво. Присвоєння тут здійснюється через товарний обіг та розподіл доходів.

У процесі історичного розвитку відбувається модифікація закону власності. Дрібнотоварне виробництво допускає безпосереднє поєднання, зрощування працівника з умовами виробництва. Закон власності тут ґрунтується на єдності праці та власності. Велике виробництво передбачає кооперацію праці.

Кожний тип власності за своїм процесом розвитку історичний. Виникнувши в часи первісного ладу, племінна власність відповідала нерозвиненій стадії виробництва, коли люди займалися мисливством і рибальством. Племінна власність у вигляді індивідуальної або групової складалася із примітивної зброї захисту або нападу, засобів та предметів праці, житла, одягу, домашнього майна. З виникненням скотарства і одомашнюванням тварин виникає власність і на них. Розвиток землеробства приводить до присвоєння людьми, сім'ями, племенами земельних угідь. Володіння землею і засобами праці стало однією з визначальних умов життя, виробництва необхідних засобів існування. Більш продуктивна праця давала змогу не тільки отримувати економічний продукт для задоволення простих на той період потреб, а й нагромаджувати його частину у вигляді власності.

Виникнення майнової нерівності, намагання розширити свої володіння породжували війни за території, майно, багатство. Зростання чисельності населення потребувало все більше землі, худоби, природних ресурсів для розширення виробництва продуктів. Тому набута людьми власність все більше відокремлюється, загарбується, присвоюється, переходить із рук в руки. З виникненням античних держав зароджується державна власність. У рабовласницьких суспільствах крім общинної розвивалась приватна власність. Із збільшенням обсягу приватної власності на землю, чисельності рабів, розвитком засобів виробництва розвивалися відповідні суспільні відносини, відбувалося їх антагоністичне загострення.

У феодальну епоху головною формою власності була, з одного боку, земельна власність феодалів з прикованою до неї працею кріпаків, а з другого -- власна праця майстрів-ремісників, що володіли відповідними на той час засобами виробництва і мали кількох підмайстрів. Структура обох цих видів власності зумовлювалась обмеженими умовами виробництва -- слабкою і примітивною обробкою землі та ремісничим типом промисловості.

Під час промислової революції, становлення капіталістичних відносин приватна власність досягла апогею свого розвитку. В останній третині XIX ст. концентрація і централізація капіталу та виробництва призвели до виникнення та панування великих монополістичних об'єднань. Однак пізніше, у першій половині XX ст., приватна власність видозмінюється. Виникає акціонерна власність, зростає роль державної власності. Поряд з власністю на землю, природні багатства, будинки і споруди, устаткування і майно зростає роль власності на золото та дорогоцінності, грошові ресурси і цінні папери. Виникає проблема інтелектуальної власності на духовний продукт, власність на інформацію.

Слід зазначити, що у розвинених країнах нині, крім приватної та державної форм власності, існують корпоративна (акціонерна, монополістична), а також різні види змішаних форм власності. Наявність різних видів власності дає змогу повніше реалізувати ефект конкуренції, змагання між різними видами господарювання.

У країнах, у яких після 1917 р. відбулися так звані соціалістичні революції, було зроблено спробу ліквідувати приватну власність. Це означало виникнення нового виду власності, коли усі засоби виробництва перейшли у безроздільне володіння держави.

Слід мати на увазі, що утвердження приватної власності та її панування завжди було джерелом антагонізму, експлуатації найманої праці, гострих суперечностей, намагання ліквідувати її, утвердити загальнонародну власність, з якою пов'язували надії на усунення суспільної несправедливості у розподілі доходів, поділу людей на бідних і багатих. Проте звільнення від «ярма» приватної власності на території Російської імперії після жовтневої революції означало, що вся власність і влада зосередилися в руках держави, яка володіла абсолютним правом визначати розмір особистих доходів і матеріальне становище кожної людини.

Історичний досвід свідчить, що держава, яка зосереджує в своїх руках переважну частку засобів виробництва і землю, має необмежену владу і здійснює свою економічну і суспільну політику через апарат насильства.

Закріплення функції володіння і управління власністю за одним суб'єктом неминуче породжує її відчуження від суспільства. В Україні, як і в колишньому СРСР загалом, упродовж багатьох десятиріч відбувався процес гіпертрофованого «одержавлення» усіх сфер і галузей, що негативно вплинуло на економічний розвиток. Переважна частина засобів виробництва (92 %) перебувала в єдиній формі власності -- державній. Якщо до цього додати, що і наймасовіша на той час кооперативна форма власності -- колгоспи -- була поставлена фактично під повний контроль держави, то це означало повне одержавлення засобів виробництва. Все це призвело до деформації та відриву власності від безпосередніх виробників матеріальних благ. Таким чином, і в теорії, і на практиці фактично відбулося ототожнювання так званої «загальнонародної» власності з державною, яка за відсутності демократії перетворилася на державно-монополістичну. А надмірна централізація та бюрократизація вбивають будь-яку господарську ініціативу.

Ось чому, незважаючи на суперечливий характер приватної власності, вона, як свідчить досвід багатьох держав світу, стала гарантією свободи не тільки для власників, а й для тих, у кого власності немає. Оскільки в умовах приватної власності контроль над засобами виробництва поділений між множиною незалежних один від одного людей, ніхто не має над ними абсолютної влади, панує демократичний підхід до вибору своєї діяльності, отримання доходів, володіння і користування своєю власністю.

1.4 Кількість посадкових місць та контингент відвідувачів

В залежності від сезону , кафе має різну кількість посадочних місць , тобто в зимовий період обслуговування споживачів і реалізація продукції здійснюється лише в залах кафе і налічує 88 посадкових місць , а в літній період кількість посадкових місць збільшується завдяки розміщенню столів на подвір'ї, тоді кількість посадкових місць становить 160. Контингентом споживачів даного підприємства здебільшого є подорожуючі які проїжджають по трасі Київ - Харків , але є й такі подорожуючі що проїжджають не одну сотню кілометрів тільки б завітати до цього кафе . Тут бувають відомі артисти , політики , бізнесмени , мандрівники , які зупиняються відпочити, посмакувати полтавським борщем з пампушками, ні з чим незрівняними варениками, млинцями, дерунами, перепічками та салом.

Територіальне розміщення кафе вигідне тим, що воно розміщене вздовж траси. Хоча там знаходиться не одне таке підприємство . Але жодне воно не має такого контингенту відвідувачів , тому конкуренти є , але незначні.

Кафе працює цілодобово, приблизна кількість споживачів за день становить 200-300 відвідувачів.

2. Організація постачання сировини та предметами матеріально-технічного забезпечення (назвати зразки документів)

Безперебійна та циклічна робота підприємства залежить від регулярного забезпечення їх сировиною, напівфабрикатами, предметами матеріально-технічного забезпечення, тобто від раціональної організації постачання підприємству. Для відпрацьованого механізму постачання кафе «Корчма» велике значення мають заходи, що передбачають забезпечення широкого асортименту товарів у достатній кількості з високою якістю, а також матеріалів, інвентарю і обладнання, своєчасність і ритмічність завозу товарів при дотриманні графіків доставки.

Джерелом постачання підприємства кафе «Корчма» в умовах ринкових відносин є підприємства харчової промисловості, наприклад: Лубенський м'ясокомбінат і молокозавод постачають м'ясо і молоко, Хорольська мехпекарня постачає хліб, та ін. Також підприємство веде закупівлю м'яса, птиці, молока, яєць, овочів в колективних сільськогосподарських підприємствах, в підсобних господарствах і пунктах для відгодування худоби на ринку в приватному секторі.

На підприємстві потреби в сировині визначаються в залежності від виробничої програми. На першому етапі планування виробництва складається план-меню, на основі якого визначають план відпуску продукції. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва, реалізації продукції та товарів у достатньому асортименті з урахуванням споживачів в кафе створюються певні товарні запаси.

Товарні запаси не перебільшують рекомендовані нормативи, бо якщо вони будуть перебільшуватися, то кафе буде нести втрати сировини під час зберігання, буде затримка оборотних товарів і ускладнюватиметься облік. Товарні запаси в кафе мінімальні і достатні для ритмічної роботи підприємства.

В кафе «Корчма» за умов організації постачання великих запасів продуктів із тривалим терміном зберігання (цукор, борошно, крупи) не перебільшує 8-10-денної норми реалізації, а продукти, що швидко псуються (м'ясо, риба, тощо) 2-5-денної норми реалізації.

Створюються також сезонні запаси окремих видів сировини і товарів на тривалий період, наприклад: картопля, коренеплоди, тощо.

Для того, щоб забезпечити підприємство сировиною і матеріально-технічними засобами, складаються заявки на сировину і матеріально-технічні засоби для підприємства на запланований рік.

Заявка - документ, який оформляється на друкованому бланку, або пишеться від руки і використовується для замовлення матеріальних цінностей, використання робіт чи послуг.

Для отримання сировини та напівфабрикатів кафе укладає угоди з постачальниками.

Угода - документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома сторонами. Угода є основним документом, що визначає права і обов'язки сторін із постачанням продовольчих товарів. В угодах вказується кількість і якість товарів , що постачаються, їх асортимент, термін і спосіб постачання, порядок приймання та повернення тари, види розрахунків.

Кафе «Корчма» постійно укладає угоди: довготривалі - на 5 років і короткотривалі - на 1 рік та разові. Угода укладається між двома сторонами - постачальником та отримувачем. Протягом терміну дії угоди постачальник зобов'язується виготовити і доставити сировину, а підприємство прийняти і розрахуватися за сировину чи товари.

Організація прийняття продовольчих товарів проводиться за кількістю і якістю. У процесі приймання товарів перевіряють їх кількість, масу, справність тари, маркування, правильність оформлення документів. На підприємстві постійно здійснюється контроль за циклічністю надходження сировини. Мета цього контролю забезпечити процес виробництва всим необхідним.

3. Технологічна частина

3.1 Скласти меню запроваджене на підприємстві

Холодні закуски
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Гриби мариновані білі	90	13
Оселедець з цибулею	70	6
Перекус до соточки (асорті м'ясне)	200	28,50
Холодець «храмовий»	200	17
Язик відварний	100	16
Сало «Панське»	100	10
Сало «домашнє»	100	10
Яйця під майонезом	100	70
Перепічки	40	0,50
Пампушки	80	1,80
Салати
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
з капусти	120	7
капуста квашена	160	9
«Весняний»	150	8
«Город»	250	10
вінегрет	200	7
Вінегрет з грибами	220	7
«Домашній»	200	9
Малосольні огірочки	100	9
«По-грецьки»	250	11,5
Олів'є	200	12,50
«Крабик»	200	10
Перші страви
Бульйони
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
з куркою	400	9,50
з курки з пельменями	400	16,50
Супи
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
з фрикадельками	400	11,50
з куркою і домашньою локшиною	400	11,50
з грибами	400	11,50
харчо	400	11,50
«Кулешик»	400	11,50
Уха
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
із сьомги (сом, форель, пеленгас, судак)	200	14,50
По-царськи	400	36
юшка «Житомиряночка»	400	14,50
Борщ
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
«Український»	400	12,50
«Зелений»	400	12,50
Солянка
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
збірна рибна з грибами	400	38
збірна домашня з грибами	400	18
Окрошка
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
звичайна	400	12
на сироватці	400	12
«Холодник»	400	12
На хлібному квасі	400	12
Другі страви
З риби
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Сьомга відварна або смажена	100	24,50
Сьомга з овочами	280	37,50
Судак запечений під сметанно-майонезним соусом	180	23,50
Шашлик «Градизький»	120	23,50
Шашлик «Рубін»	180	49
З курки
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Відбивна в клярі	130	23,50
Жуль'єн з куркою	180	17
Шашлик під дичину	180	31,50
Котлета «По-київськи»	200	26,50
З телятини або яловичини
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Відбивна «По-полтавськи»	130	18
Ескалоп	130	23
Телятина з овочами	310	36
Ескалоп «Мисливський» (на вуглях)	130	23
З свинини
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Піджарка з цибулею	120	19
Відбивна соковита	100	18
Шашлик «Богатирський»	230	22,30
Свіжина «Хутірська»	220	28
Ковбаса домашня	140	20
Свинина «Степова»	200	27
Деруни
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
звичайні	200	13
з червоною ікрою	220	29
з твердим сиром	270	17
Гарніри
Картопля
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
молода відварна	150	8
фрі	125	8
Смажена основним способом	150	8
картопля «Від Одарки»	190	11
Каша
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Гречана	140	6
Рис відварний	250	10
Овочі
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Овочі смажені	180	13
Капуста цвітна відварна або смажена	160	13
Різотто з овочів	220	13
Овочеве рагу	180	13
Баклажани смажені	200	13
«Родичі гарбузові»	200	13
Десерт
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Морозиво	100	4
Торт «Наполеон»	130	5,50
Кекс з родзинками та горіхами	120	4
Напої
Назва страви		Вага, г Ціна, грн
Морси:
з полуниці, малини, клюкви, смородини.	250	8
Соки «Sandora»	250	3
Квас медово-лимонний	250	5
Квас хлібний	250	4
Гарячі напої
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Чай із свіжопротертих ягід: клюква, полуниця, малина, смородина	200	6,50
Чай	200	2,50
Кава	100	3
Прейскурант
Горілка
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Nemiroff Premium	0,5	25
Хортиця Platinum	0,5	22
Текіла
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Текіла Sauza Homitos	0,7	357
Віскі
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Джоні Вокер	0,375	225
Шампанське
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Кримське	0,75	40
Советське	0,75	17
Мартіні
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
BIANCO	0.5	75
Коньяк
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Хенесі	0,350	248,50
Клінков VSOP	0,5	170
Коктебель Колекційний	0,7	266
Вина
	Місткість пляшки (л)	Ціна (грн)
Кінзмараулі	0,75	180
Сапераві	0,5	90
Страви попереднього замовлення
Назва страви	Термін замовлення	Ціна за100 г (грн)
Порося фаршироване	За 3 доби	10
Індичка фарширована	За 3 доби	7
Качка фарширована яблуками	За 1 добу	5,50
Качка «Хрумка шкірка»	За 3 години	6
Риба фарширована	За 2 доби	4
Буженина запечена в тісті	За 3 години	10
Окіст запечений	За 4 доби	9
Фірмові страви
Назва страви	Вага, г	Ціна, грн
Сало «Панське»	100	10
Паштет «Сільський»	100	11
Перепічка	240	3
Омлет «Від Солохи»	450	28
Свіжа смородина протерта з цукром	100	10,50
Свіжа клюква протерта з цукром	100	10,50
Свіжа малина протерта з цукром	100	10,50
Свіжа полуниця протерта з цукром	100	10,50
Квас медово-лимонний	250	5
Бабусині галушки	200	13,50
Свіжина «Хутірська»	220	28
Млинці з куркою та грибами	150	13,50

3.2 Звіт завідуючого виробництвом

Обов'язки завідуючого виробництвом в кафе «Корчма» виконує шеф-кухар, чиї обов'язки вказані нижче.

1. П'яти хвилинка у директора. Проблеми, на що ставимо наголос.

2. Контролює починаючи з 8-05 роботу старшого кухаря (Дає розпорядження про прийом зміни та організацію роботи основної кухні по підрозділах згідно плану старшого кухаря, та приймає від нього інформацію про готовність до роботи підлеглих йому ділянок виробництва, а також про наявність працівників згідно графіка).

3. Перевіряє готовність до роботи решти ділянок з наявністю працівників згідно графіка виробництва з 8-10 до 8-30:

* Мийна;

* Хлібне відділення: Дегустує аджику, хрін, сало, шкварки, хліб;

* Роздача: перевіряє всі страви, термін реалізації;

* Салати: всі н/ф, компот

4. З 8-30 до 8-50 проводить контроль роботи кухні, гарячих страв:

а) Проводить дегустація н/ф

б) Перевіряє якість м'яса, риби;

в) Перевіряє потребу в сировині на ділянках та підписує накладну-замовлення, (згідно плану виробничих потреб на добу). Перевіряє етикетки н/ф м'ясо виготовлено 12.02.2005р в 12-50 повар: Іванов

5. Контролює наявність сировини на кухні для виготовлення страв, згідно меню. При необхідності приймає міри для позачергового(термінового) забезпечення сировиною. В разі виявлення відсутності товару чи сировини на складі пише доповідну директору в 2 екземплярах, із зазначенням дати і часу. Дає письмову інформацію адміністратору про відсутність страв та термін відсутності із зазначенням причини.

6. Перевіряє графік роботи працівників на слідуючи зміну, пише в зошит працівників прізвище, ім'я, відділ, щоб на всіх відділах були працівники.

7. Вирішує з директором питання, що забезпечують роботу повного технологічного процесу виробництва в 9-00.

8. Доповідає директору інформацію про роботу попередньої зміни, доводить її до працівників на ділянках в робочому порядку, та вирішує на що звернути увагу кухарів. Перевіряє наявність працівників, звіряє з графіком.

9. Забезпечує раціональну організацію праці виробничого персоналу на протязі зміни, згідно попереднього плану завдань та виробничих потреб.

10. Проводиться контроль та забезпечити ефективність використання робочого часу згідно завдань(перестановка робітників).

11. Контролює та забезпечує безперебійну роботу технологічного обладнання та іншого устаткування для виконання виробничих процесів.

1.) Ефективне використання обладнання в період повної загрузки виробництва.