Товарознавча характеристика чаю чорного байхового

Якісна фальсифікація чаю - за допомогою пересортиці, а також повної чи часткової заміни високоякісного чаю популярних найменувань (індійського, цейлонського, китайського) низькоякісними (грузинським, азербайджанським, краснодарським і т.п.) - найбільш розповсюджений її вид.

Асортиментна фальсифікація зустрічається значно рідше і досягається шляхом заміни чаю рослинною сировиною подібного зовнішнього вигляду.

Засоби фальсифікації подані в таблиці 2.

Таблиця 2

Фальсифікація чаю почалася з так званого глазурування - штучного підфарбування чайного листу. Для зміни кольору фабриканти використовували різноманітні барвники: палений гіпс, фіолетовий настій лакмусу, вапно, жовтий корінь куркуми, товчену слюду, хромокислий калій та ін.

Крім підфарбовування також застосовували різні рослинні домішки: молоде сушене листя інших рослин, дуже схожих з чаєм. Це зніт (іван-чай), листя верби, тополі, осики, камелії, каштана, клена, дуба та ін.

В теперішній час з'явилася значна кількість імпортного чаю, що відрізняється красивим маркуванням, але часом невисокою якістю. Основними видами фальсифікації для цих імпортних найменувань чаю є якісна фальсифікація за рахунок підмішування низькоякісних компонентів (волокон, подрібнених черешків), а також продаж старого низькоякісного чаю.

Передусім слід пам'ятати, що чай із справжньої сировини можуть виробляти тільки країни-виробники: Китай, Індія, Індонезія, Шрі-Ланка, Японія, Грузія та ін. Це означає, що чай зі США, Голландії, Німеччини та інших країн або реекспорт азіатських чаїв, або підробка.

Зовсім не слід купувати чай з „іноземним” найменуванням, якщо така назва звучить дивно або взагалі недоречно для чаю.

Поряд з фальсифікацією сухого чаю на підприємствах громадського харчування застосовується ряд способів фальсифікації напою (настою). Найбільш часто в якості імітаторів чайної продукції використовують спитий чай. Масу спитого чаю, висушеного до відповідної вологості, змішують з певною кількістю доброякісного чайного листа. Виявлення такої підробки може бути проведене лише лабораторним шляхом: оцінюється кількість танінів, кофеїну, форма і вигляд розварених чайних листів і т.д.

Для підвищення екстрактивності чаю в воду додають соду, яка пом'якшує її і підвищує виділення танінів з чайного листа. Виявити наявність соди можна за допомогою лакмусового папірця, колір якої зміниться в присутності луги, або шляхом додавання будь-якої кислоти (наприклад, оцтової), при цьому буде відзначене виділення вуглекислоти (шипучість).

На підприємствах громадського харчування нерідко подають чай - розчин печеного цукру. За зовнішнім виглядом він повністю імітує справжній чай, однак, якщо додати в нього лимон, його колір не зміниться, в той час як натуральний час посвітлішає. Це пояснюється тим, що натуральний чай - це колоїдна система танінів, і при додаванні кислоти або луги в ній протікають процеси коагуляції і зміниться дисперсний склад часток. Таким чином, додавання лимону в чай є тестом на його натуральність.

Одним з найрозповсюдженіших способів фальсифікації є продаж чаю з простроченим терміном зберігання. Настій старого чаю стає темно-коричневим, інколи мутним.

Український ринок чаю характеризується масштабними підробками. Головне Київське міське керування по захисту прав споживачів систематично перевіряє якість вищезгаданих продуктів. Перевірки проводяться як в оптової , так і в роздрібній торговельній мережі . От результати останньої.

Так, за даними фахівців Головного Київського міського керування по захисту прав споживачів, з 70 підприємств, що займаються реалізацією чаю та кави, в усіх спостерігалися ті або інші порушення. З 3695,1 кг чаю і 7673,2 кг кави бракованими виявилися 1762,6 кг чаю і 540,7 кг кави. Загальна вартість браку складає 63,4 тис. грн. За результатами перевірок за порушення до адміністративної відповідальності на суму 8,7 тис. грн. були притягнуті 68 фізичних осіб. Економічні санкції на суму 32,2 тис. грн. застосовані до 63 суб'єктів господарської діяльності. [7, 13].

Висновки та пропозиції

Отже, підсумовуючи можна сказати, що чай це не просто гарячий напій, який споживає увесь світ, щоб втамувати спрагу. З огляду його характеристики, можна сказати, що він є дуже корисним, смачним та потрібним людству. Оскільки він запобігає розвитку багатьох хронічних захворювань, а його регулярне вживання безсумнівно відсуває настання старості. Чай багатий на вітаміни, мінеральні речовини та амінокислоти, які дуже потрібні людському організму.

Україна не являється країною, де вирощують чай, але займає досить значне місце на світовому ринку чаю та серед населення країни попит на чай постійно зростає.

Ринок чаю сегментований з погляду портфеля присутніх на ньому марок (їх більш 240), але консолідований з погляду розміщення сил компаній-операторів. На такі бренды, як "Ahmad Теа", "Ваtік", "Dіlmah", "Lіpton", "Майській чай", "Принцеса...", за даними компанії "Піраміда", приходиться більш 80% продажів у грошовому вираженні. Інші марки можна умовно розділити на 2 групи:

- потенційні лідери (ТМ "Аскольд" від ГК "Стоїк", "Greenfіeld" від "Орими Трейд"), у просування яких вкладаються значні засоби ;

- марки другого ешелону, що не претендують на значну частку ринку і часто задовольняються статусом регіональних (у силу відсутності в компаний-промоутеров достатніх рекламних бюджетів).

Сильним "демократичним" брендом нижнього цінового сегмента можна вважати "Добрыню". На аналогічний статус претендує і "Домашній чай" від ГК "Стоїк". Усього на ринку працює близько 10 компаній-виробників, що здійснюють фасовку в Україні, і близько 30 прямих імпортерів. Однак одержати об'єктивну структуру продажів з погляду розподілу ринкових часток між гравцями досить складно. АС "Nіlsen" і подібні компанії не проводять аудита роздрібної торгівлі по товарній категорії "чай", а значить - обновлюваних досліджень, що заслуговують довіри, не існує в природі. Можна тільки констатувати, що лідери категорії залишилися колишніми.

На чайному ринку дуже активно йде ротація торговельних марок. При цьому кількість нових перевищує кількість зникаючих з ринку. Не витримавши конкуренції на загальнонаціональному ринку, частина іде в регіони. Близько 10-15% продажів постійно перерозподіляються між "блукаючими форвардами". Паралельно йде процес відновлення продуктового портфеля галузевих лідерів. Наприклад, під ТМ "Lіpton" у 2004 р. вийшла асортиментна лінійка "Чайні скарби світу ", а в асортиментній лінійці ТМ "Бесіда" від "Юниливер Україна" з'явилися нові аромати - меліса, м'ята, смородина й ін. Активно розвивається преміальний сегмент. За останній рік на національному ринку з'явився ряд марок у сегменті "премиум". Ці бренды, що мають переважно англійське позиціювання ("Greenfіeld", "Edwіn", "Lord Вуrоn", "Еdems"), прагнуть зайняти частина ринкової частки марок-лідерів,, однак значного впливу на ринок не роблять і працюють, в основному, на локальному рівні.

Легальних операторів надзвичайно радує зменшення кількості контрафактної продукції. Сьогодні спостерігаються одиничні випадки фальсифікації відомих брендов. (Наприклад, як повідомлялося в пресі, у травні 2004 р. викритий харківський підпільний цех, що займався підробкою сподіваючись ТМ "Lіpton"). Причинами відсутності подібної практики фальсифікації продукції є невелика кількість виробників комплектуючих (упакування, фільтр-папера, ярличка) і активне співробітництво операторів ринку із силовими структурами по виявленню недоброякісної або фальсифікованої продукції.

Дуже важливий контроль з боку представників торговельних марок за роботою системи каналів розподілу. Для пильних співробітників ГК "Стоїк" і їх партнерів-дистрибюторів навіть передбачені спеціальні премії за виявлення контрабанди або фальсифікату.

На думку операторів чайного ринку, їхня продукція має потребу в просуванні як товарна категорія в цілому. Вони сумніваються, що ринок чаю в Україні буде рости, якщо тільки чайні виробники не об'єднають зусилля для просування своєї категорії. Коли в людей з'являється більше грошей, вони починають купувати більше напоїв і інших продуктів харчування. Тому потрібно рекламувати як найбільше даний продукт, адже він цього гідний по всіх параметрах: чай корисний для здоров'я, чай тонізує, чай створює особливу атмосферу, чай зігріває, у ньому - маса корисних речовин, у тому числі й антиоксидантов. Потрібно доносити цю інформацію до споживачів.

Пік сезонного споживання сподіваючись приходиться на холодний час року: узимку обсяг продажів на 30-50% вище, ніж улітку. Традиційно, 1 вересня вважається початком не тільки навчального, але і "чайного" року. З початком 2004/2005 маркетингового року особливу активність виявили три загальновизнаних галузевих лідери. Для ТМ "Lіpton" українська продакшн-студія зняла в Малайзії два ролики. У свою чергу, ГК "Стоїк" провів масштабну корекцію своєї маркетингової стратегії: були змінені архітектура бренда "Вatіk" (позиціювання його конкурентних переваг у свідомості споживачів на емоційному і раціональному рівнях) і упакування ТМ "Домашній чай", а також стартувала концептуально нова рекламна кампанія по просуванню ТМ "Аскольд", що позиціонує в ніші "шляхетної терпкості".

На стан ринку чаю досить вплинуло збільшення ставок мита на імпорт чаю з 0,4 євро за 1 кг до 1,0 євро за 1 кг, а також встановлене мито у розмірі 2,0 євро за 1 кг на чай чорний, ароматизований, неароматизований в одноразових фільтр-пакетах. Через підвищення ставок мита імпортована продукція стала дорожчою, що значно обмежило доступ іноземних виробників чаю (фасованого в одноразових пакетиках) на ринок України.

Регуляторний вплив на підприємництво, обмеження цінової конкуренції на вітчизняному ринку чаю спричиняють зростання попиту на вітчизняну продукцію, стимулюють вітчизняне виробництво та фасування чаю. З іншого боку, підвищення ставок мита негативно вплине на імпортерів чорного чаю.

В даній ситуації можна розглядати декілька варіантів і однозначно оцінити вплив на ситуацію досить важко. Можна припустити, що для того, аби не втратити ринок чаю, потужні виробники та імпортери можуть не змінити своїх обсягів реалізації навіть ціною втрати деякої частини своїх прибутків. У такому випадку ввезення продукції в Україну при підвищених ставках мита збільшить надходження до Державного бюджету України. З іншого боку, для того, щоб витримати цінову конкуренцію і не зазнати втрати прибутків та частини ринку чаю в Україні, іноземні виробники та імпортери чорного чаю можуть погіршити якість реалізованої продукції. Також можна припустити, що підвищене мито потягне зменшення кількості імпорту, що призведе або до зменшення надходжень до бюджету, або не змінить його взагалі.

Одна з головних проблем на ринку - це контрабанда дешевого чаю. Зараз на деяких базарах можна знайти чай по $1 за 1 кг. Природно, навіть дешевий чай легальних операторів не витримує конкуренції з контрабандним. І чесні компанії як і раніше втрачають прибуток, бюджет недоодержує певні суми, а ділки чорного ринку наживаються. Дорученням Київської регіональної митниці №128 від 11.07.02 р. уведені мінімальні індикативні ціни на чай. Ціль блага - перешкоджати контрабанді. Тепер трейдерам прийдеться витрачати багато сил і часу, щоб довести й обґрунтувати ту або іншу ціну сподіваючись. Хоча, на деякі чайні позиції індикативні ціни встановлені правильно. З іншого боку, без посилення митного контролю на границях індикативні ціни навряд чи будуть міцним заслоном для "сірих" і "чорних" постачань сподіваючись.

Як основні тенденції, що будуть визначати розвиток чайного бізнесу протягом 2005 р., оператори ринку називають:

- подальший розвиток місцевих чаєзважувальних виробництв ;

- збільшення місткості ринку в грошовому вираженні (при стабілізації або навіть зниженні - у натуральному );

- збільшення обсягів продажів пакетованого, ексклюзивного, зеленого, а також екзотичного (ройбуш, маті ) чаїв;

- збільшення витрат на просування торговельних марок і, у результаті, подальшу консолідацію ринку навколо брендів-лідеров. [9, 14, 15].

Список рекомендованої літератури

1. Дубініна А.А., Жук Ю.Т., Жук В.А., Жестерева В.А. Товарознавство смакових товарів. - К.: ТОВ „Видавничий дім „Професіонал”, 2004.

2. Дубровин И.И. Чайный мир. - Ростов: «Феникс», 2003.

3. Иванов Ю.Г. Книга о чае. - Смоленск: Русич, 1997.

4. Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров. - М.: Экономика, 1986.

5. Коробкіна З.В., Романенко О.Л. Товарознавство смакових товарів. - КНТЕУ, 2003.

6. Романенко О.Л. Асортимент та якість чаю: Конспект лекцій. - ВЦ КДТЕУ, 2000.

7. Романенко О.Л. Смакові товари: Опорний конспект лекцій. - К.: КНТЕУ, 2002.

8. Цоциашвили И.И., Бокучава М.А. Химия и технология чая. - М.: Агропромиздат, 1989.

9. Волова Л. Чай украинского разлива // Журнал «Мир продуктов». - 2005. - №1.

10. Лагода Т., Чигир С. Чаевники: лига замечательных джентльменов // Газета «Продукты питания». - 2005. - №4.

11. Журнал «Потребитель». - 2004. - №16.

12. Хочу чаю - 2003. Годовой промышленный обзор // Бизнес. - 2003. - №21.

13. Хочу чаю - 2002/2003. Годовой торговый обзор // Бизнес. - 2002. - №50.

14. Хочу чаю - 2001/2002. Годовой обзор рынка чая // Бизнес. - 2002. - №1.

15. Чай с украинской душой // газета «Продукты питания». - 2005. - №6.

16. ЧАЙфун // Бизнес. - 2005. - №5.

17. Аналітичний моніторинг поточного та перспективного законодавства України // Економічний вісник. - 2003.

18. ГОСТ 1936-85 Чай. Правила приемки и методы анализа.

19. ГОСТ 1938-90 Чай черный байховый фасованный. Технические условия.

20. ДСТУ 2208-93 Чайна промисловість. Терміни та визначення.

21. www.ahmadtea.ua

22. www.orimi.com.ua

23. www.maiskyi-chai.ua

24. www.lipton.ru

25. www.hyleys.com.ua

Додаток

Вид чая: черный

Ароматизация: бергамот

Страна произрастания: Шри-Ланка (Цейлон)

Варианты упаковки:

Размещено на Allbest.ru