Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний комітет України з будівництва та архітектури

Український державний науково-дослідний інститут проектування міст

"Діпромісто"

Основні положення генерального плану Харкова

2004

Зміст

Передмова

І. Існуючий стан міста

ІІ. Місце Харківської області в системі розселення України

ІІІ. Економічний розвиток міста

ІV. Демографічний прогноз

V. Житлове будівництво

VІ. Основні напрямки містобудівного розвитку міста

VІІ. Система громадського обслуговування

VІІІ. Природні умови, інженерно-будівельна оцінка та охорона навколишнього середовища

ІХ. Транспорт

Х. Водопостачання та водовідведення

ХІ. Газопостачання та теплопостачання

ХІІ. Електропостачання

ХІІІ. Дощова каналізація

ХІV. Основні техніко-економічні показники

Передмова

Генеральний план міста Харкова виконано інститутом "Діпромісто" (м. Київ) відповідно договору № 507-01-2002 укладеного з Головним управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради.

В розробці генерального плану Харкова приймали участь інститути міста:

Харківське державне інженерно-геологічне відділення Українського державного головного науково-дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань ХДІГВ УкрНДІІНТВ	Збір вихідних даних та створення геоінформаційної частини генерального плану міста
Харківська державна академія міського господарства	Проблемний аналіз стану житлового фонду інженерної інфраструктури м. Харкова з розробкою пропозицій по оптимізації проблем на період дії І черги генерального плану. Обстеження пасажиропотоків на маршрутній системі наземного пасажирського транспорту
Північно-Східний науковий центр НАН України	Науково-технологічні та інноваційні пріоритети м. Харкова і їх вплив на розвиток регіону
ЗАТ "Інститут Харківський Промтранспроект"	Розвиток Харківського залізничного вузла
АТ "УкркомунНДІпроект"	Інженерне обладнання території (Водопостачання, каналізація, схеми міського електротранспорту, схеми газопостачання, заходи щодо пониження ґрунтових вод)
КП "Харківський ПромбудНДІпроект"	Промисловість. Аналіз стану та використання промислових територій міста
ВАТ "Харківський Водоканалпроект"	Річки та водоймища (регулювання рік та водоймищ з кріпленням схилів глибиною вище 3 м в межах міста)

харківський демографічний інженерний будівельний транспорт

В генеральному плані визначені:

заходи по охороні навколишнього середовища;

демографічний розвиток міста;

обсяги та розміщення нового житлового будівництва;

інженерна підготовка та захист території;

інженерне обладнання території;

розвиток транспорту;

магістральна вулична мережа;

архітектурно-планувальна організація території.

Крім того, у генеральному плані був розроблений розділ: "Зона впливу міста".

При розробці генерального плану були ураховані раніше розроблені проектні матеріали:

Коригування зон охорони пам'яток архітектури центральної частини міста Харкова, Східноукраїнський науково-виробничий центр "Укрпроектреставрація", м. Харків, 2003 рік.

Концепція розвитку міста Харкова, Інститут "Харківпроект", м. Харків, 1994 рік.

Генеральний план м. Харкова, інститут "Харківпроект", м. Харків, 1984 рік.

Генеральний план розроблений відповідно діючих Державних будівельних норм України "Містобудування. планування і забудова міських і сільських поселень" (ДБН 360-92**), а також інших нормативних документів.

Основним документом містобудівної документації національного рівня є Генеральна схема планування території України.

У процесі розробки матеріали генерального плану міста були розглянути на засіданнях:

науково-технічної ради;

координаційної ради.

З метою інформування населення щодо питання розробки генерального плану міста та вивчення громадської думки стосовно цього питання, були проведені громадські слухання на тему: "Розробка генерального плану м. Харкова до 2026 р. Висновки існуючого стану економіки міста. Пропозиції основних напрямків розвитку міста".

Протоколи рад та громадських слухань наведені в брошурі "Документи".

Генеральний план м. Харкова розроблений на основі використання геоінформаційних систем і технологій.

Для створення тематичних електронних карт було використано цифрову електронну карту міста масштабу 1:10000, а також окремі електронні карти, надані замовником згідно технічного завдання (див. "Документи").

Для створення ГІС застосовувались ліцензовані програми фірми ESRI: ArcView 3.2/8.2 та ArcINFO 8.2.

Генеральний план міста розроблений на розрахунковий строк - 2026 рік.

Затверджений у чинному порядку генеральний план стане обов'язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста.

I. Існуючий стан міста

Харків - один з найкрупніших адміністративних, економічних, наукових та культурних центрів України, друге за чисельністю населення місто нашої держави. Харків є обласним центром, а також центром міжобласної системи розселення (Харківська, Полтавська та Сумська область).

Місто засноване на початку 50-х років ХУІІ ст. В 1918-34 рр. Харків був столицею Української РСР.

Населення міста на 1 січня 2003 року склало 1466,3 тис. чоловік. За даними Всеукраїнського перепису населення, проведеного у 2001 році населення Харкова становило 1470,9 тис. чоловік. Таким чином, за останні два роки населення міста зменшилося на 3.4 тис. чол. Зменшення населення відбувається починаючи із 1991 року, коли Харків досяг піку зростання чисельності населення - 1622,8 тис. чол.

Територія міста на початок 2003 року складала 30604 га, в тому числі сельбищна забудова - 17042 га. Середня густота населення міста становить 47,9 чол. на га.

Загальна кількість трудових ресурсів міста Харкова 1.01.2002 р. склала 944 тис. чол.

За період з 1995 року по 2002 рік число зареєстрованих безробітних збільшилося з 0,9 до 26, 8 тис. чіл. Відповідно, рівень безробіття зріс з 0,1 у 1995 році до 4,7 у 2002 році (тобто майже в 30 разів).

Середньосписочна чисельність зайнятих у господарському комплексі міста в 1995 році складала 645,4 тис. чіл., а в 2002 році - 724,3 тис. чіл. У галузях матеріального виробництва в 1995 році працювало 68,2 % загальної чисельності зайнятих у галузях економіки, у тому числі в промисловості - 42,2 %, у транспорті та зв'язку - 8,9 %, у будівництві - 8,8 %, у науці та науковому обслуговуванні - 6,4 %, в інших галузях - 1,9%. До 2002 року частка працюючих у матеріальному виробництві знизилася до 52,3 %, у тому числі в промисловості - до 30,9 %, у транспорті та зв'язку - до 8,7%, у будівництві - до 5,1 %, у науці та науковому обслуговуванні - до 5,9 %, в інших галузях - 1,7%. Чисельність працюючих у галузях невиробничої сфери зросла з 31,8 % у 1995 році до 47.7% у 2002 році. З 4,6% до 6,4 % збільшилася в структурі зайнятості населення частка житлово-комунального господарства і невиробничих видів побутового обслуговування, з 0,9% до 1,8 % - фінансово-кредитної і страхової сфери.

Промисловість. Загальна кількість промислових підприємств Харкова станом на початок 2003 року становила 353 одиниці.

Найбільшими підприємствами міста за чисельністю працюючих та обсягами виробництва є: ДП "Завод ім. Малишева", ВАТ "Харківський тракторний завод", ВАТ "Завод тракторних двигунів", "Харківське державне авіаційне підприємство", ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", ВАТ "Серп і молот", НВП "Хартрон-енерго", НВП "Рубін", ВАТ "Турбоатом", ДП "Електротяжмаш".

У товарній структурі експорту промислових підприємств переважають машини й устаткування .

Будівництво. Загальна кількість зайнятих у 255 будівельних організаціях міста становить 37 тис. чол. Підприємства здійснюють житлове, громадське, промислове та інженерне будівництво не тільки у місті Харкові, але й на території області.

У 2001 році в порівнянні з 1990 роком обсяг інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) по місту, у порівнянних цінах, скоротився у 3,1 рази, а порівняно з 2000 роком - збільшився на 23%. Підприємствами, організаціями та населенням міста по всіх формах власності за рахунок усіх джерел фінансування введено в дію основних фондів по фактичній вартості на 1569,0 млн. грн., вкладено інвестицій на 1954,8 млн. грн.

Транспорт. Харків є потужним транспортним вузлом, який об'єднує залізничний, автомобільний та авіаційний транспорт.

Харківський залізничний вузол є складовою частиною міжнародного транспортного коридору Чорноморського економічного співробітництва: Рені-Ізмаїл-Одеса-Колосівка-Помічна-Знамґянка-Дніпропетровськ-Ясинувата-Квашине, Харків-Синельникове-Джанкой (Керч, Феодосія)-Сімферополь-Севастополь, Колосівка-Миколаїв-Херсон-Чаплине-Бердянськ, Донецьк-Маріуполь. Основними пасажирськими станціями вузла є Харків-Пасажирський (позакласна), Харків-Левада (пасажирська ІІІ класу), Лосєво (проміжна ІУ класу), Харків-Балашовський (грузова, ІІ класу).

Місто зв'язане з загальною мережею автомобільних доріг України автодорогами державного значення: М-03: Київ-Харків-Довжанський, М26: Харків-Сімферополь-Севастополь, М27: Харків-Щербаківка, регіональною дорогою Чугуїв-Мілове та дорогами місцевого і районного значення.

У південній частині Харкова розташований регіональний міжнародний аеропорт.

Міжміські і приміські автобусні перевезення обслуговують автовокзал і 6 автостанцій.

Внутріміські пасажирські перевезення здійснюються метрополітеном, трамвайним, тролейбусним, автобусним і мікроавтобусним видами транспорту. Загальна довжина трьох ліній метрополітену Харкова становить 33 км, кількість станцій - 26. У місті організовано 18 трамвайних, 29 тролейбусних і 48 автобусних маршрутів.

Збереження рухомого складу внутріміського транспорту здійснюється в 2 метрополітенських, 4 трамвайних, 3 тролейбусних депо і 4 автопарках.

Парк легкового автотранспорту по місту нараховує 196,8 тисяч автомашин. Рівень автомобілізації складає 133,8 автомобілів на 1000 жителів.

Довжина магістральної мережі міста (вулиці загальноміського, районного значення, автодорожні магістралі) складає 391,2 км.

Всіма видами транспорту міста за 2001 рік перевезено 35,4 млн.тонн вантажів, 712,1 млн. пасажирів.

Вперше за останні роки призупинено падіння обсягів перевезень залізничним і автомобільним транспортом. Порівняно з 2000 роком вантажні перевезення зросли на 9,2%, пасажирські - на 12%, але вони усе ще значно нижче рівня 1990 року.

Малі і середні підприємства. Мале підприємництво як самостійний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову в економіці України і міста Харкова, здійснює визначений внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції, сприяє організації нових робочих місць і формуванню середнього класу суспільства.

Загальновизнані переваги малого бізнесу -- це мобільність, гнучкість, раціональна організація структури підприємства, здатність швидкого пристосування до зміни споживчого попиту, освоєння випуску нової продукції малими партіями.

Наука і наукове обслуговування. Харків є одним з найбільших наукових центрів України. В 2002 році виконували наукові, науково-дослідні і проектно-конструкторські дослідження і розробки 277 організацій. Серед цих організацій у - 10 академічних установ і 21 вищий навчальний заклад, інші галузеві науково-дослідні інститути і проектно-конструкторські підрозділи.

Навчальні заклади. Харків є значним освітнім центром, що готує висококваліфікованих фахівців не тільки для свого регіону, а і для всієї України, а також і для інших держав. У місті функціонують унікальні навчальні заклади, серед яких Юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Харківський університет, університет радіоелектроніки, Академія міського господарства тощо.

Вища освіта у місті представлена навчальними закладами від І до ІУ рівнів акредитації. У 2002/2003 навчальному році підготовка фахівців здійснювалося 37 навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації (навчалося 198 тис. студентів, чи 88 % від їхньої загальної кількості) і 39 навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації (навчалося 26,8 тис. студентів, чи 12 %). Кількість студентів за період 1995-2002 років збільшилося більш ніж у 1,5 рази.

Житловий фонд

Загальна площа житлового фонду міста на початок 2003 року становила 29,5 млн. м2. Розподілявся цей фонд по адміністративних районах таким чином (табл.І.2):

Таблиця І.2 Структура житлового фонду Харкова станом на 1.01.2003 року

Адміністративні райони	Житловий фонд (тис. м2)
	Всього	в тому числі
		багатоквартирний	садибний
Дзержинський	4358,7	4043,4	315,3
Жовтневий	2416,7	1593,1	823,6
Київській	4228,9	3521,8	707,1
Комінтернівський	2607,0	2414,9	192,1
Ленінський	2199,3	1577,8	621,5
Московський	5687,2	5378,9	308,3
Орджонікідзевський	3091,0	2801,0	290,0
Фрунзенський	2908,5	2387,0	521,5
Червонозаводський	1991,9	1400,8	591,1
Всього по місту	29489,2	25118,7	4370,5
%	100,0	85,2	14,8

З наведеної таблиці видно, що питома вага житлового фонду, яка припадає на багатоквартирну забудову складає 85,2%. Середня житлова забезпеченість по місту складає - 20,0 м2/чол.; у багатоквартирній забудові - 19,5 м2/чол.; в садибній забудові - 24 м2/чол.

Чисельність населення, що проживає в багатоквартирному фонді становить 1288,8 тис. чол., в садибному - 182,1 тис. чол.

На 1 січня 2002 року в черзі для одержання житла перебувають 67,1 тисячі сімей та одинаків.

Соціальна інфраструктура

Дитячі дошкільні та загальноосвітні заклади. У Харкові діють 181 дошкільний заклад загальною місткістю 34351 місце. Рівень забезпеченості дошкільними закладами станом на 2002 рік склав 23 місця на 1000 жителів (74% від нормативного показника). За період 1995-2002рр. кількість місць у дитячих дошкільних закладах зменшилася майже удвічі.

В цілому, в зв'язку із тенденцією зменшення кількості дітей дошкільного віку, а також завдяки відносного зменшення кількості дітей даної категорії, які реально відвідують дитячі дошкільні заклади, ситуація із цим елементом соціальної інфраструктури виглядає задовільною. Певний дефіцит у дитячих дошкільних закладах спостерігається лише у нових житлових масивах багатоквартирної забудови (Північна Салтівка, Рогань, Південні П'ятихатки).

Шкільна мережа нараховує 201 загальноосвітню школу, 5 вечірніх шкіл, 95 навчально-виховних об'єднань, 1 колегіум, 5 гімназій та 17 ліцеїв загальною місткістю 173873 місця. Рівень забезпеченості населення загальноосвітніми закладами станом на 2002 рік склав 118 місць на 1000 жителів (87% від нормативного показника). За період 1995-2002рр. кількість місць у загальноосвітніх закладах скоротилася на 1299 одиниць.

Найбільший дефіцит по загальноосвітнім шкільним закладам спостерігається у Київському, Жовтневому та Орджонікідзевському районах.

Охорона здоров'я. Медичну допомогу населенню міста Харкова здійснюють 248 лікувально-профілактичних установ, з них: 69 лікарень, 8 дитячих лікарень, 153 поліклініки та диспансери, 8 дитячих поліклінік, 10 станцій швидкої медичної допомоги.

Ліжковий фонд у 2002 році зменшився на 5077 одиниці, у порівнянні з 1995 роком і склав 18768 одиниць (13 ліжок на 1000 жителів). Ємність поліклінік на одного жителя зменшилася в 2002 році на 817 відвідань у зміну, у порівнянні з 1995 роком і склала 39437 відвідань у зміну (27 відвідань на 1000 жителів). Ці показники в цілому відповідають вимогам ДБН 360-92** (по лікарням - 93% до норми, по поліклінікам - 113% до норми).

Недостатня забезпеченість у місті станціями швидкої медичної допомоги (54% від нормативу).

В територіальному розрізі найвищий рівень забезпеченості закладами охорони здоров'я спостерігається у Дзержинському, Київському та Московському районах, найнижчий - у Червонозаводському районі.

Пріоритетним напрямком охорони здоров'я у місті є першочерговий розвиток служб ранньої діагностики, первинної медичної допомоги, профілактики захворювань.

Торгівля, громадське харчування. побутове та комунальне обслуговування. Загальна торгова площа магазинів продовольчих та непродовольчих товарів складає на початок 2003 року 358,66 тис. м2 (245 м2 на 1000 жителів, або 106% від нормативу). Місткість закладів громадського харчування міста становить 52,85 тис. місць (36 місць на 1000 жителів, або 90% від нормативу). У Харкові функціонує 60 ринків загальною торговою площею 61 тис. м2.

Мережа закладів побутового обслуговування представлена 8034 місцями ( у середньому 5,5 місць на 1000 жителів, або 61% від нормативу). У загальному обсязі реалізації платних послуг населенню домінуючу частину складають матеріальні послуги До них відносяться різні види ремонту (одягу, взуття, товарів тривалого користування, квартир тощо); послуги, зв'язані з підтримкою властивостей окремих споживчих товарів (в основному це послуги пралень, хімчистки, фарбування); по створенню нових споживчих товарів (пошиття одягу, взуття, виготовлення меблів, будівництво квартир); прокату, а також транспортні послуги, зв'язані з доставкою куплених речей.

До нематеріальних побутових послуг відносять послуги перукарень, лазень, душових, що надають послуги особистого характеру і загального користування.

У місті відчувається дефіцит готелів (37% від нормативу) та пожежних депо (54% від нормативу).

Культура. У Харкові, першій столиці України, знаному центру культури та мистецтва, створена широка мережа установ та закладів культури різного профілю.

На території міста розташовані 6 театрів, органний зал, обласна філармонія, цирк, 20 кінотеатрів та кіноконцертних залів місткістю 10680 місць, 84 палаци культури і клуби з 30350 посадковими місцями, значна кількість музеїв, більше 400 бібліотек загальною місткістю 5800 тис. томів книг, планетарій.

Для всебічного розвитку дітей діють центри дитячої та юнацької творчості на 5100 місць, 22 музичних та художніх шкіл на 4703 місця.

Забезпеченість окремими закладами культури на 1000 жителів складає: по кінотеатрам та кіноконцертним залам - місць (78%), по клубам та будинкам культури - 29,3 місць (145%), по бібліотекам - 8,6 тис. томів (215%).

Фізична культура і спорт. Харків -- одне з провідних спортивних міст України. До послуг жителів міста надані 11 стадіонів , 26 спортивних комплексів, 11 плавальних басейнів, гребний, велосипедний та лижний комплекси, манеж, яхт-клуб загальною площею 162 га. загальна забезпеченість населення спортивними спорудами складає всього 18,3%.

Спортивні резерви готуються в 62 дитячо-юнацьких спортивних школах місткістю 4925 місць.

ІІ. Місце харківської області в системі розселення України

Головна мета удосконалення розселення населення України полягає у створенні містобудівних умов для забезпечення рівної доступності кожного громадянина (незалежно від місця його проживання) до всіх видів культурних послуг та інших ресурсів, необхідних для повноцінного розвитку людини.

Системи розселення - це територіально зосереджені сукупності міських та сільських поселень, які об'єднуються розвиненими територіально-виробничими, трудовими та соціально-культурними зв'язками і внутрішньосистемною інженерно-транспортною інфраструктурою, взаємодоповненістю економічної бази та оздоровчо-рекреаційного господарства, спільністю проблем використання території і тяжіння до міста - системоформуючого центру.

Виходячи з цього, а також із завдань сталого розвитку населених пунктів, і з урахуванням адміністративно-територіального поділу України, економічного і соціального районування, Генеральною схемою планування території України, затвердженої 7 лютого 2002 року Законом України "Про Генеральну схему планування території України" , намічено формування і розвиток систем розселення різного рівня: загальнодержавної, надобласних, обласних, надрайонних, районних і внутрішньорайонних.

Відповідно до Генеральної схеми Харківська область входить до складу Харківської надобласної системи розселення. Харкові приділяється роль центру надобласної системи розселення (НСР). Загальна площа Харківської НСР складає 84 тис. км2, чисельність населення за станом на початок 2003 року - 5777,2 тис. чол., у т.ч. міського - 68,8%. Питома вага Харківської області у Харківській НСР та в Україні показана у таблиці.

Питома вага Харківської області у Харківській НСР та в Україні (в %)

	У території	У населенні
	Харківської НСР	України	Харківської НСР	України
Харківська область	37,4	5,2	50,0	6,0

Основною проблемою подальшого розвитку Харківської НСР є ексцентричне розташування Харкова по відношенню до інших обласних центрів: Полтави (130 км) та Сум (175 км). Це ускладнює виконання Харковом надрайонних системоформуючих функцій, в звґязку із чим головним напрямком удосконалення планувальної структури НСР є розвиток транспортно-комунікаційної мережі між цими містами.

Враховуючи ексцентричне територіальне розташування обласного центру, для забезпечення 1,5-годиної доступності населення до комплексу установ епізодичного, стандартного і, частково, спеціалізованого обслуговування, передбачене формування мережі надрайонних систем розселення. Крім обласних центрів, центрами надрайонних систем розселення Генеральною схемою визначені, як правило, міста республіканського чи обласного підпорядкування з мінімальною чисельністю населення 50 тис. чол., із зоною впливу - 150-200 тис. чоловік.

Відповідно до Генеральної схеми в межах Харківської області формується 4 надрайонних системи розселення:

Харківська;

Купґянська;

Лозовська;

Ізюмська.

Структура надрайонних систем розселення за чисельністю населення та територією дається у таблиці.

Структура системи розселення Харківської області

Надрайонні системи розселення	Територія	Населення
	тис.км2	% від області	тис. чол.	% від області
Харківська	17	54,1	2438,9	84,5
Ізюмська	5,8	18,5	128,9	4,5
Купґянська	4,6	14,6	163	5,6
Лозовська	4	12,8	157,1	5,4
Харківська область	31,4	100	2887,9	100

Всі міжрайонні системи розселення за період 1989-2003 рр. зазнали втрати чисельності жителів у діапазонах, що межують з середніми втратами населення по Україні. Найбільших відносних втрат населення (7,9%) зазнала Куп'янська система, далі йдуть Ізюмська (5,2%), Лозовська (4,7%) та Харківська (2,1%) системи.

ІІІ. Економічний розвиток міста

Теперішній стан господарського комплексу м. Харкова відображає загальні негативні тенденції розвитку економіки України. В наслідок чого склалися наступні диспропорції:

в зв'язку з загальними демографічними тенденціями скоротилось загальне населення Харкова, а також населення в працездатному віці;

співвідношення зайнятих в містоформуючій і містообслуговуючій сферах складає 2:1, в той час, як в розвитих європейських країнах це співвідношення 1:2;

за останні роки зросла питома вага населення, не зайнятого в суспільному виробництві.

Прогноз перспективної чисельності населення міста і структури зайнятості в окремих галузях господарського комплексу міста спирався на розрахунки Науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки, а також на аналіз європейських і світових тенденцій щодо розвитку економіки міст. Авторським колективом була проаналізована структура зайнятості більше ніж 50 міст Європи і США, в результаті були обрані 10 міст, близьких за демографічними, географічними та економічними параметрами до міста Харкова (Тулуза, Валенсія, Мюнхен, Дюссельдорф, Бірмингем і т.ін.). Узагальнені дані про структуру зайнятості в цих містах і були покладені в основу соціально-економічного прогнозу.

Структура зайнятих в галузях господарчого комплексу м. Харкова, %

	1989 р.	2001 р.	2026 р.
Загальна чисельність населення, тис. чол.	1610	1470,9	1405
Трудові ресурси	59,0	64,2	59,5
Галузі господарського комплексу	100,0	100,0	100,0
в т.ч.
промисловість	41,5	30,9	25,0
транспорт і звґязок	8,6	8,7	9,0
будівництво	11,4	5,1	8,0
фінанси, кредит, страхування	0,4	1,8	4,0
торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення і збут	7,4	12,5	13,0
житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування	5,1	6,4	6,0
охорона здоровґя, спорт, соціальне забезпечення	6,2	9,3	10,0
освіта	8,2	12,0	10,0
культура і мистецтво	1,5	1,5	2,0
органи управління	0,8	4,1	5,0
наука і наукове обслуговування	7,0	6,0	7,0
інші	1,9	1,7	1,0
Зайнято на підприємствах малого бізнесу *)	-	7,7	40,0
Зайнято в нових територіально-виробничих формуваннях		0,4	6,3
в т.ч.
СРІД		0,4	1,5
Технополіс "Харків"		-	2,7
СЕЗ (виробничого типу)		-	2.1

Примітка: *) від всієї чисельності зайнятих

ІV. Демографічний прогноз

Аналіз існуючої демографічної ситуації в місті Харкові розроблявся на базі міжпереписного періоду 1989-2001 років.

При цьому були зараховані закономірності демографічного розвитку в Харківській області і в цілому по Україні.

Як показує аналіз динаміки зміни чисельності населення міста, спочатку вона збільшилась і на початок 1991 р. досягла найбільшої для міста величини - 1622.8 тис. чоловік. В подальшому цей показник систематично зменшувався і на початок 2002 року складав 1484,3 тис. чол., тобто за 11 останніх років населення міста скоротилось на 138,5 тис. чол., або на 12,6 тис. чол. щорічно.

Головною причиною скорочення чисельності населення м. Харкова було зменшення рівня народжуваності при високому рівні смертності, що призвело до негативного природного приросту населення. В значній мірі цьому також сприяло переваження відтоку населення над прибуттям.

В генеральному плані розроблені два варіанти прогнозу чисельності населення.

Перший варіант - оптимістичний, якій відображає позитивні напрямки процесів народжуваності.

Другий варіант - песимістичний, відображає продовження негативних тенденцій, що відбувалися за останній період.

Для розрахунків економічних показників при розробці генерального плану прийнято оптимістичний варіант з прогнозованою чисельністю населення міста на 2026 рік - 1400 тис. чоловік.

V. Житлове будівництво

Державна містобудівна політика орієнтована на забезпечення житлом населення України і нарощування, в зв'язку з цим, випуску будівельних матеріалів. Все це сформульовано в Постанові Кабінету міністрів України від 27.08.2000 г. № 1347 "Про забезпечення прогнозу розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки".

В генеральному плані м. Харкова передбачено збільшення обсягів житлового будівництва з урахуванням різноманітних джерел фінансування відповідно Постанови Кабінету Міністрів України.

Нова політика формування житлового будівництва орієнтується на залучення коштів населення. Формування ринку житла спрямовано на будівництво квартир або домів "на продаж".

При цьому треба мати на увазі, що частка житла буде безкоштовно надаватися малозабезпеченим громадянам, які потребують соціального захисту з боку держави. Частка даного житлового будівництва може складати 15-20% від загальноміського вводу житла по місту.

При визначенні обсягів і структури житлового будівництва враховувались наступні фактори:

проектна чисельність населення міста;

аналіз обсягів введення житлового будівництва за попередні роки;

наявність територій, придатних для житлового будівництва;

кількість родин, які є в черзі на отримання житла чи присадибної ділянки;

обсяги незавершеного будівництва;

обсяги можливого будівництва на території, що реконструюється.

Аналіз вводу обсягів і структури житлового будівництва за ряд останніх років (з 1995 по 2003 роки) дозволяє виявити:

обсяг багатоквартирного житла має тенденцію до зниження з 292,0 тис.м2 в 1995 році до 89,0 тис. м2 за 2001 і 2002 роки;

обсяг вводу садибного фонду має позитивну динаміку з 23,0 тис. м2 в 1995 році до 32,0 тис. м2 за 2002 і 2002 роки, при цьому питома вага його в загальному обсязі складає 20-25%.

По даним служб міськвиконкому на 1.01.2002 року в м. Харкові на обліку знаходиться 29489,1 тис. м2 загальної площі житлового фонду, з них багатоквартирного 25118,6 тис. м2 і 4370,5 тис. м2 садибного.

Середня житлова забезпеченість по місту складає 20,3 м2 на мешканця.

Генеральним планом передбачається побудувати на розрахунковий період 5500,0 тис. м2 житлового фонду, з них 4120,0 тис. м2 багатоквартирного і 1380,0 тис. м2 садибного.

Розміщення житлового фонду за адміністративними районами міста дається в таблиці.

Крім того, за цей період необхідно закінчити незавершене будівництво в обсязі 200,2 тис. м2. Проектом також передбачається надбудова існуючих будівель в центральній частині міста і ущільнення вибіркової забудови в обсязі 100,0 тис м2 і 180,0 тис. м2, відповідно.

Таким чином, загальний об'єм житлового будівництва до 2026 р. складе 5980,0 - 6000,0 тис. м2, це дає можливість надати мешканцям міста Харкова до 2026 року близько 76000 квартир і 9500 ділянок під індивідуальне будівництво.

Середня житлова забезпеченість по місту прогнозується на рівні 25,0 м2 загальної площі на одного мешканця.

Розподіл об'ємів житлового будівництва по адміністративних районах м. Харкова

№ п/п	Адміністративні райони, номера ділянок	В межах міста	За межами міста	Всього
		На вільних територіях	Реконструкція
		садибний	багато-кварт.	багато-кварт.	садибний	багато-кварт.
1	2	3	4	5	6	7	8
	Дзержинський район						249,0
1	Флоринка	24,0					24,0
2	Сокольники	31,0					31,0
3	Олексіївка			86,0			86,0
4	Павлівка			108,0			108,0
	Київський район						754,6
5	Пґятихатки	29,0					29,0
6	Вул. Даниловка	216,0					216,0
7	523 мікрорайон	36,0	98,0				134,0
8	Журавлівка (Тюринка)			165,6			165,6
9	Мікрорайон "Чорнобилець"				12,0		12,0
10	Східна Салтівка					210,0	210,0
	Московський район						1808,5
11	Проспект 50 лет ВЛКСМ			108,0			108,0
12	Тюринка			180,0			180,0
13	Східна Салтівка				231,0	1295,5	1508,5
	Фрунзенський район						605,0
14	Немишля						180,0
15	Східна Салтівка				180,0	245,0	425,0
	Орджонікідзевський район						970,0
16	Рогань (житловий район)	52,0	231,0				283,0
17	Вул. Мира - пр. Московський		392,0				392,0
18	Південні Пґятихатки (Східний-2)				295,0		295,0
	Комінтерновський район						168,5
19	Мікрорайон вул. Ньютона	96,0					96,0
20	Район вул. Полевої			72,5			72,5
	Червонозаводський район						98,0
21	Жихарь	12,0					12,0
22	Левада			86,0			86,0
	Жовтневий район						428,4
23	Лідноє	90,0					90,0
24	Район заводу Шевченка			108,0			108,0
25	Новоселівка			86,4			86,4
26	Холодна Гора			144,0			144,0
	Ленінський район						202,0
27	Залютино	55,0					55,0
28	Лиса Гора - Гиївка	39,0					39,0
20	Холодна Гора			108,0			108,0
Вибірково в історичній частині міста			216,0			216,0
Всього по місту	680,0	721,0	1648,5	700,0	1750,5	5500,0

VІ. Основні напрямки містобудівного розвитку міста

Головна мета містобудівного розвитку м. Харкова складається з забезпечення комплексного, планомірного, економічно-доцільного розвитку міської інфраструктури, а також зі створення умов поліпшуючих життєдіяльність населення міста і пригорода.

Найважливіша роль у досягненні цих цілей належить генеральному плану - юридичному містобудівному документу.

Затверджений генеральний план Харкова є підставою при складанні, прийнятті і розробці важливих містобудівних програм, рішень і проектів у числі яких:

реалізація державної містобудівної політики в галузі розвитку і територіальної організації міських земель;

правове регулювання стійкого розвитку міських територій і окремих функціональних зон;

установлення чітко контрольованих режимів ведення містобудівної і господарської діяльності в межах основних функціональних зон міста;

експлуатація й освоєння міських земель за принципом ринкової економіки з обліком їхньої містобудівної цінності;

визначення можливих оптимальних параметрів перспективної чисельності населення міста і розробка програм стабілізації демографічної ситуації;

визначення потреб у нових територіях під основні види будівництва і благоустрою на різних етапах освоєння;

удосконалення сформованої транспортної та інженерної інфраструктури, а також упорядкування існуючої планувальної і функціональної організації території міста;

збереження і можливе відновлення історичної спадщини міста;

здійснення екологічного контролю і прогнозування екологічних умов містобудівного розвитку територій з метою створення екологічно безпечного середовища життєдіяльності населення міста і його пригорода.

Нові тенденції соціально-економічного розвитку в Україні, процеси приватизації землі і житлового фонду, що продовжуються, зміна ставлення до виробничого комплексу вимагають перегляду сформованої практики прогнозування соціально-економічних параметрів міста, житлової політики, тенденцій територіального розвитку.

Пріоритетами соціально-економічного розвитку м. Харкова, що передбачаються генеральним планом, є:

підвищення ефективності використання міських територій і територіальних резервів для здійснення містобудівної діяльності;

підвищення комфортності сформованої міської забудови (особливо загальноміського центра) за рахунок її реконструкції, відновлення і модернізації;

вишукування необхідних територіальних ресурсів для розміщення різних варіантів і типів житлового будівництва в комплексі з об'єктами обслуговування, озеленення, транспортного й інженерного забезпечення;

підвищення рівня забезпеченості громадян житлом і широким комплексом послуг соціальної сфери;

розвиток мережі вищих навчальних закладів, науково-дослідних і проектних інститутів, національних академій;

максимально-можливе збереження історико-культурної спадщини і поліпшення сприйняття його естетичних, архітектурних і художніх якостей;

підвищення рівня забезпеченості населення зеленими насадженнями загального користування, установами і спорудженнями відпочинку і спорту;

стабілізація і розвиток сформованого суспільно-виробничого комплексу за рахунок реструктуризації (особливо на великих підприємствах), модернізації і технічного переозброєння діючих виробництв;

формування і розвиток спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності з метою забезпечення сприятливих умов і залучення вітчизняних і іноземних інвестицій для створення і розвитку виробництв, заснованих на нових і високих технологіях;

формування зон для розвитку підприємств малого і середнього бізнесу;

підвищення ефективності використання, а також подальший розвиток, транспортної та інженерної інфраструктури, що склалася;

формування динамічно рівноважного стану навколишнього середовища, що буде сприяти стійкому екологічному розвитку міста і прилеглого району, а також забезпечувати екологічне санітарно-безпечне середовище для життєдіяльності населення.

Існуюче планування і забудова

У сучасних границях територія міста Харкова складає 30,6 тис. га.

Сформовану планувальну структуру м. Харкова можна визначити як радіальну, з елементами кільцевої системи.

Основні промислово-селітебні утворення сформувалися по 7 основних радіальних напрямках:

Західний напрямок - Полтавський Шлях, з районами садибної забудови (Холодна Гора, Залютино, Новоселівка) та історична забудова, що сформувалася, у центральній частині міста з Залютинсько-Баварським промрайоном.

Північно-Західний напрямок - вул. Клочківська, проспект Леніна з житловими районами багатоквартирної забудови Олексіївка, Павлове Поле і садибна забудова Іванівка, Павлівка.

До цього напрямку тяжіє Іванівка-промзона й Іванівський промрайон.

Північний напрямок - вул. Сумська, забудова переважно багатоквартирними будинками історичної забудови і північним промрайоном, що сформувався.

Північно-Східний напрямок - вул. Академіка Павлова, забудовано, переважно, багатоквартирними будинками із селищами садибної забудови Журавлівка, Тюринка, Б.Данилівка. До цього напрямку тяжіють Салтівський і Північно-Салтівський промвузли.

Південно-Східний напрямок - Московський проспект, на цьому промислово-селітебному радіусі зосереджені основні промзони міста - Балашовськая, Орджонікідзевска, а також житлові райони багатоквартирної забудови (Селекційний, Нові будинки, район ХТЗ, Рогань) і садибної забудови (Східний, Ново-Східний, сел. Фрунзе, П'ятихатки).

Південний напрямок - проспект Гагаріна, забудований частково багатоквартирними будинками, і селище Основа. Цей напрямок проходить між Диканівською і Балашовською промзонами.

Південно-Західний напрямок - вул. Жовтневої Революції, забудована садибною забудовою Левада, Москалівка, Новожаново і Диканівською промзоною.

Така планувальна структура має два основних недоліки:

Усі напрямки сходяться практично в одній точці - зоні історичного центру;

Відсутні кільцеві чи напівкільцеві перемички для зв'язку з цими районами (за винятком розв'язки по проспекту 50-річчя СРСР і Московському проспекту).

Існуюча Окружна дорога практично на обслуговування міста не працює.

Характеризуючи садибну забудову в окремих районах міста можна констатувати, що переважає забудова зі зносом житлового фонду понад 60%, це райони Журавлівка, Тюринка, Немышля, Новоселівка, Червоний Промінь, Лиса Гора, Іванівка, частково Олексіївка.

Від 40-50% зносу - це райони Залютино, Хвилинка, Баварія, Лидноє, Філіпівка, Жихарь, Герцена, Ново-Східний, сел. Фрунзе і Шишковка.

З аналізу існуючого планування і сформованої планувальної структури, очевидно, що основним недоліком є радіальність загальноміських магістралей, що сходяться практично в одну точку, історичне ядро центру.

Рішення цієї задачі, шляхом створення розвантажувальних кілець, на різному видаленні від центральної зони, для Харкова на наш погляд, є рішенням не зовсім вірним з трьох основних причин:

Місто не має чіткої радіально-кільцевої схеми, через сильно розвинутий Салтівський житловий район і промислово-селітебний район, що сформований уздовж Московського проспекту.

Неоднорідність міської забудови по функціональному використанню і щільності розселення по трасах кільцевих магістралей (нерівномірність завантаження кільця).

Складність реалізації відносно будівництва (кільце не працює поки воно не побудовано).

У зв'язку з цим в основу територіального упорядкування покладена ідея формування планувального каркасу міста на основі реорганізації міської вуличної мережі відповідно до сучасних вимог і перспективного розвитку міста.

Відповідно до прийнятого проектного рішення, роль такого планувального каркасу будуть грати головні осі функціональної діяльності міста - магістралі безупинного руху, що утворять діаметрально-променеву систему з елементами напівкільцевих зв'язувань.

Проектом пропонується наступне трасування магістралей безупинного руху:

діаметр - Полтавський Шлях, вул. Постишева, далі Нетіченська набережна, Червоношкільна набережна, через р. Харків, на вул. Шевченка з виходом на вул. Академіка Павлова і до Окружної дороги.

Цей діаметр зв'язує західну частину міста, проходить по дотичній до південної частині історичного центра і виходить на Салтівський масив.

діаметр Північ - Південь - починається з Окружної дороги в напрямку на Дергачи, далі проходить по вул. Клочківській, обгинає центр по Червоношкільній набережній і виходить на проспект Гагаріна до Окружної дороги на Зміїв.

Цей діаметр зв'язує житлові райони Олексіївка, Павлове Поле, проходить по дотичній у західній частині центра, і виходить на житлову забудову по проспекту Гагаріна до аеропорту.

діаметр Північ - Південно-Захід - починається з Окружної дороги, далі по вул. Клочківській, обгинає центральну частину міста з північного сходу по вул. Новгородській, далі по вул. Весніна, Матюшенка і виходить на Московський проспект.

Цей діаметр зв'язує північно-західну частину міста, центр і промислово-селітебну зону уздовж Московського проспекту.

Планувальний каркас магістралей безупинного руху доповнюється напівкільцевими магістралями регульованого руху, основними з яких є:

У західній частині - зв'язування між вул. Клочківська, далі вул. Єлізарова, перетинає Полтавський Шлях і до вул. Постишева.

У східній частині - центр вул. Пушкінська, Саперна, Героїв Праці і до Московського проспекту.

У південній частині - від вул. Академіка Павлова, проспект 50-річчя СРСР і до проспекту Гагаріна.

Запропонований планувальний каркас, основою якого служать магістралі безупинного руху, доповнюється водно-зеленими діаметрами, що формуються на р. Харків, Лопань, Немишля, Уди.

Пропонується їх розчищення, укріплення й облаштування берегів, розширення русел і створення каскадів штучних ставків, і озеленення прибережних територій.

До одного з найбільш суттєвих недоліків сформованого планування і забудови можна віднести відсутність чіткого функціонального зонування міста.

Для забезпечення раціонального використання територій міста, проектом пропонується більш чітке функціональне зонування, як основа територіального упорядкування міста:

загальноміського центра і його розвитку;

селітебну;

промислово-складську;

ландшафтно-рекреаційну.

Зона загальноміського центра генеральним планом розглядається як полифункціональна структура і містить у собі зону історичного ядра (площа Конституції, Держпром), зону адміністративних будинків, торгово-комерційних установ, банків, установ культурно-побутового обслуговування, рекреаційну зону.

Проектним рішенням передбачені основні заходи щодо організації і функціонування загальноміського центра:

реконструкція історичного ядра зі збереженням основ структури і характеру сформованої забудови;

диференціація руху транспорту і пішоходів, з виділенням зон вільних від транспорту;

озеленення і санація внутріквартальних територій.

Функціональний розподіл території (зонування): історико-архітектурна з виділенням пам'ятників архітектури, ділові, комерційні зони, культурно-просвітні установи, зона житлової забудови, рекреаційні (бульвари, сквери, парки) - може бути конкретно визначені на наступних стадіях проектування (детальний план території центра і правила забудови).

По своїй містобудівній ємності історично сформована частина центра міста у виді певних обмежень, наявності вільних територій, пропускної здатності вуличної мережі, потенційних можливостей інженерного забезпечення (електропостачання, водопостачання і т.д.) не може задовольнити потреб інвесторів як зона суспільно-ділової активності Харківського регіону.

У зв'язку з цим, поряд з реконструктивними заходами в історичній частині міста, пропонується його розширення по напрямках - радіусам пропонованої планувальної структури, а саме:

у східному напрямку розміщення нового центра ділової і комерційної активності в районі станції метро Київська, вузлі перетинання двох загальноміських магістралей безупинного руху.

Таке шарнірне розміщення чи розвиток центра міста в східному напрямку дозволить планувально об'єднати в єдину урбанізовану тканину Салтівський масив і історичну частину міста.

у південному напрямку пропонується розвивати центр у межах вул. Першої Кінної Армії, станції Харків-Левада і проспекту Гагаріна.

у західному напрямку уздовж вул. Полтавський Шлях, з реконструкцією в районах Гончарівка, Карлівка, Холодна Гора.

Пропоновані заходи повинні виконуватися з урахуванням наявності пам'ятників архітектури, їхніх охоронних зон і обмежень щодо припустимої поверховості нових будівель.

Розвиток селітебної зони передбачається як за рахунок освоєння площадок усередині міської межі і реконструкції, так і за межею міста.

Відповідно до затвердженої Концепції розвитку м. Харкова до 2015 року розроблялося 3 варіанти територіального розвитку міста.

У генеральному плані прийняті концептуальні положення оцінки територіального росту як «збалансований» при рівновеликій чисельності населення і житлозабезпеченості, прийняті співвідношення багатоквартирної забудови 75% до загального обсягу і 25% садибної.

При розміщенні багатоквартирної забудови 30% пропонується розмістити на реконструкції в центральних районах міста з огляду на її інвестиційну привабливість, забезпеченість інженерно-транспортною інфраструктурою. (Докладно див. розділ «Проектний жилий фонд»).

Формування селітебної зони міста супідрядне основній ідеї магістрального діаметрального-променевого каркасу і розвивається по 3 основним напрямкам:

північний промінь - вул. Клочківська, проспект Леніна - передбачається ущільнення і реконструкція районів Олексіївки, Павлівки багатоквартирною забудовою в обсязі 195 тис.м2 і районів садибної забудови Флоринки, Сокольників в обсязі 55,0 тис.м2 ;

північно-східний напрямок - вул. Академіка Павлова і територія Східної Салтівки до Окружної дороги забудовується багатоквартирними житловими будинками в обсязі 1500 тис.м2 і садибною забудовою в обсязі 400,0 тис.м2 ;

південно-східний напрямок - Московський проспект забудовується багатоквартирними будинками в обсязі 392,0 тис.м2 і район «Рогань» - 230,0 тис.м2 , а також визначені райони садибної забудови: Південні Пґятихатки - 295,0 тис.м2 і район вул. Ньютона - 96,0 тис.м2 .

Розміщення житлового будівництва на реконструйованих територіях передбачено в районах зі зносом житлового фонду понад 60% і сконцентровано в центральній зоні міста.

Генеральним планом визначені площадки чи зони комплексної реконструкції (у найбільш інвестиційно привабливих ділянках) спільно зі зносом, під пробивання магістралей безупинного руху, центрів ділової і комерційної активності, а також житлових комплексів з більш високою вартістю одного м2 загальної площі, ніж у периферійних районах.

Так до районів комплексної реконструкції відноситься район центра комерційної і ділової активності ст. метро Київська, з реконструкцією житлової садибної забудови сел. Журавлівка, Тюринка обсягом у 345,0 тис.м2 .

Для завершення забудови магістралі безупинного руху вул. Клочківської намічена реконструкція районів Олексіївка, Павлівка в обсязі 194,0 тис.м2 .

Комплексна реконструкція в районі станції Левада-Харківська передбачає розміщення житлових комплексів ємністю 85-90 тис.м2 .

Уздовж Полтавського Шляху намічена реконструкція районів Новоселівка-Холодна Гора в обсязі 210,0 тис.м2 .

Крім того, генеральним планом передбачається вибіркова реконструкція і надбудова існуючого житлового фонду в історичній частині міста.

Загальний обсяг багатоквартирного будівництва з реконструкції на розрахунковий термін -1648,8 тис.м2 загальної площі.

Аналіз існуючого стану територій, зайнятих зеленими насадженнями що не представляють цінності, які знаходяться у занедбаному стані, та неефективно використовуються, показує що при відповідних містобудівних обґрунтуваннях можливо використовувати під житлове та громадське будівництво ділянки площею 362,88 га.

№	Найменування	ПЛОЩА
1	2	3
Дзержинський район.
1)	Територія лісопарку між:
·	по Білгородському шосе в напрямку до Москви	~ 30 га;
·	уздовж вул. Дерев'янка	~ 20,6 га;
·	вул. Дерев'янка - вул. Фронтова	~ 37 га;
·	Білгородське шосе - вул. Комітетська
·	Уздовж вул. Батумської	~ 17,5 га;
2)	Територія Саржиного яру:
·	уздовж вул. Дерев'янка	~ 11,0 га;
·	від просп. Леніна до вул. Клочківській за винятком струмка	~ 24,2 га;
3)	Сквер по вул. Культури	~ 12,8 га;
4)	Парк ім.. Горького - яр	~ 4,2 га;
5)	Клочківскі схили	~ 7,5 га;
6)	Сквер по вул. Сумський - просп. Правди	~ 0,8 га;
·	Сквер ім. Говорова	~ 1,12 га
6а	Частина території саду Шевченка	~ 2,4 га
Київський район.
7)	Частина Журавлівського гідропарку:
·	між вул. Шевченко і р. Харків	~ 10,5 га;
·	між вул. Сидора Ковпака і р. Харків	~ 31,6 га;
·	між вул. Героїв Праці -523 м/р - вул. Квітуча - р. Харків	~ 36,0 га;
·	острів	~ 4,8 га;
8)	Частина лісопарку:
·	дача №55	~ 35 га
·	уздовж Білгородського шосе - вул. Рудика	~ 19,6 га;
·	ріг Білгородського шосе - вул. Чкалова	~ 10,4 га;
9)	Сквер «Березовий гай» по вул. Сумський	~ 2,75 га;
10)	Сквер «Хартрон» по Білгородському шосе	~ 0,7 га;
11)	Журавлівські схили	~ 3,0 га;
12)	Комсомольський парк по вул. Шевченко	~ 3,8 га;
Жовтневий район.
13)	Сквер Чапаєва по набережній р. Лопань	~ 0,45 га;
14)	Сквер Гончаровський	~ 0,4 га;
Московський район.
15)	Сквер Академіка Павлова	~ 1,2 га;
16)	Сквер Кутакова	~ 1,5 га;
17)	Сквер "Пл. Повстання" - Парк ДК ХЕМЗ	~ 12,0 га;
Фрунзенський район.
18)	Парк "Зустріч" по просп. Героїв Сталінграда - вул. Харківських дивізій	~ 12,6 га;
Червонозаводський район.
19)	Сквер "Рибний"	~ 0,1 га;
20)	Сквер "Стрілка"	~ 3,8 га;
21)	Сквер Б. Хмельницького	~ 0,36 га;
22)	Дитячий парк	~ 2,6 га;
23)	Сквер "Червоношкільний"	~ 0,6 га;
ВСЬОГО:	362,88 га

Ландшафтно-рекреаційна зона. Розвиток цієї зони передбачено за рахунок:

реконструкції існуючої внутрішньоміської системи зелених насаджень (міських і районних парків, скверів і бульварів);

озеленення територій, що були зарезервовані під час будівництва нових житлових районів під зелене будівництво;

трансформація зелених насаджень спецпризначення в прибережних захисних смугах уздовж водотоків і водойм.

У цілому по місту Харкову структура рекреаційних територій досить розвита: парки культури і відпочинку - 442,0 га; парки міські, районні, сади житлових районів - 228,0 га; сквери - 448,0 га; набережні і бульвари - 258,5 га; гідропарки і лугопарки - 434,0 га, крім того в місті існують значні території зайняті міськими лісами і лісопарками.

Генеральним планом передбачається подальше розширення рекреаційної зони в районах нового будівництва:

створення в районі Салтівського житлового масиву озелененої й обводненої зони відпочинку уздовж р. Немишлі;

подальший благоустрій Олексіївського парку;

розширення і благоустрій водноспортивного комплексу в північній частині міста на р. Харків;

благоустрій і озеленення р. Уди.

У цілому по місту пропонується створити водно-зелені діаметри по ріках: Харків - Лопань - Немишля - Уди й об'єднати в єдину рекреаційну систему з загальноміськими парками і набережними.

Промислово-складська зона, сформована промисловими, складськими й іншими територіями зайнятими під'їзними коліями, дорогами, установами обслуговування, управління і складає по місту 5390,0 га, крім того в центральній частині за межами промформувань розміщені підприємства загальною площею 164,0 га.

У планувальній структурі міста виділено 5 промислових зон - Іванівська, Балашовська, Диканівська, Орджонікідзевська і Безлюдівська комунально-складські зони; 9 промислових районів - Іванівський, Московський, Балашовський, Диканьківський, Основґянський, Фрунзенський, Орджонікідзевський, Баварський, Північний; 12 груп підприємств і 5 промвузлів.

Докладна характеристика і перелік підприємств представлені в роботі Харківського ПромбудНІІпроекту «Аналіз стану і використання промислових територій міста».

Розвиток промислової зони на перспективу, на період до 2026 року передбачається в існуючих межах промформувань.

У центральній частині міста, поза промисловими утвореннями розміщені промислові підприємства загальною площею 164 га, більша частина з них - бази, склади, автотранспортні підприємства.

Генеральним планом рекомендується їхня передислокація чи зміна функціонального використання земельної ділянки, під відповідну для даної зони функцію (торгівля, банки, офіси чи інші установи). Перелік цих підприємств із розмірами земельних ділянок відображено у роботі «ПромбудНІІпроекту».

Особливо складне питання використання й організації територій визначених під організацію санітарно-захисних зон від промислових підприємств.

Згідно даних «ПромбудНІІпроекту» у санітарно-захисних зонах знаходиться 458,0 га одно-двоповерхової забудови і 318,0 га багатоквартирної (вище 2-х поверхів).

Єдиний закон України, який визначає дії в цій сфері - це закон «Про охорону атмосферного повітря» який диктує відселення проживаючих з цих зон за рахунок коштів міського бюджету чи за рахунок коштів промислових підприємств, які є джерелами забруднень. Природно, що відселення 50-60 тис. чоловік завдання складне й у найближчий доступний для огляду період нереальне. Єдиний реальний шлях - це скорочення розмірів СЗЗ до границь промпідприємств, у крайньому випадку, до мінімальних розмірів - 50 метрів.