Остеологія свійських тварин (осьовий скелет)

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин

Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О.

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ОСТЕОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН (ОСЬОВИЙ СКЕЛЕТ)

(для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації)

Дніпропетровськ - 2007

УДК 591.4:619(075.8)

Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (осьовий скелет) (для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації). - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. - 52 с.

Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В., к. в. н., доцент Шулешко О.О..

Представлені методичні підходи до викладання особливостей анатомії кісток осьового скелета свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності зі спеціальності „Ветеринарна медицина”. Подано схеми, які відображають особливості будови кісток різних відділів осьового скелета, а також їх видові ознаки, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення остеології.

Рецензенти:

? завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології НАУ, докт. вет. наук, професор В.Т. Хомич;

? професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос

Посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ

Протокол №14 від «25» червня 2007 р.

Посібник розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ

Протокол №7 від «26» червня 2007 р.

ЗАНЯТТЯ №1

Тема. Площини та напрями на тілі тварин. Скелет, розподіл на відділи. Хребетний стовп. Хребець, загальний принцип будови.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної анатомічної термінології - термінів, що вказують на розташування та напрями частин тіла тварин (площини, поверхні і напрями), загальних закономірностей розподілу скелета ссавців на відділи. Вивчити загальний принцип будови хребця.

Матеріальне забезпечення. Скелети різних видів тварин, хребці різних відділів осьового скелета та різних видів тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

тварина хребетний скелет ребро

На початку заняття акцентувати увагу, що термінологія в анатомії має істотне значення для адекватного розуміння нормальної будови та патологічних змін будови будь-якого органа під час навчання та практичної діяльності лікаря ветеринарної медицини. Згадати, що загальними рисами будови тварин філогенетичного ряду ссавців є біполярність, метамерія та білатеральна симетрія тіла, тому для визначення характеру локалізації та взаємного розташування органів і їх частин усе тіло умовно розсікають трьома взаємно перпендикулярними площинами (рис.1).



Рис. 1. Площини, поверхні і напрями на тілі тварин:

площини: І - середня сагітальна (серединна, медіанна); ІІ - поперечна (сегментальна); ІІІ - дорсальна (фронтальна);

напрями: 1 - назальний (носовий); 2 - ростральний (оральний); 3 - аборальний (каудальний); 4 - каудальний; 5 - латеральний; 6 - плантарний; 7 - дорсальний; 8 - медіальний; 9 - краніальний; 10 - вентральний; 11 - пальмарний; 12 - проксимальний; 13 - дистальний; 14 - аксіальний; 15 - абаксіальний

Площина, що йде вздовж тіла від голови до кінчика хвоста вертикально і поділяє його на дві половини визначається як сагітальна. Звернути увагу, що розрізняють середню сагітальну (серединну, медіанну) площину - йде вздовж тіла, розділяючи його на праву та ліву симетричні (дзеркальні) половини, причому таку площину можна провести лише одну та бічні сагітальні (парасагітальні, парамедіанні, медіальні) площини - йдуть паралельно серединній сагітальній площині, їх можна провести безліч.

Площини, що проходять вертикально впоперек тіла тварини, перпендикулярно до його осі, поділяючи тіло на відрізки (сегменти) визначають як сегментальні (поперечні).

Площини, що проходять горизонтально, паралельно осі тіла та перпендикулярно до сагітальних і сегментальних площин визначаються як фронтальні (дорсальні).

Далі слід підкреслити, що відносно площин на тілі тварин виділяють наступні поверхні та напрями (рис. 1):

- медіальна поверхня - звернена до медіанної площини (медіально - всередину), протилежна їй - латеральна поверхня (латерально - назовні);

- краніальний напрям (краніально) - напрям від сегментальної площини в бік голови (від лат. cranium - череп), каудальний напрям (каудально) - в бік хвоста (від лат. cauda - хвіст);

- дорсальний напрям (дорсально) - від фронтальної площини в бік спини (від лат. dorsum - спина), вентральний напрям (вентрально) - в бік живота (від лат. venter - живіт).

Необхідно відмітити, що залежно від розміщення органів можлива різна комбінація цих термінів: дорсокаудально, краніовентрально, латерокраніально, медіокаудально тощо.

Звернути увагу, що для голови та кінцівок прийнято вживати особливі терміни.

На черепі термін «краніальний напрям» не застосовується, замість нього вживають: оральний (ротовий) - в бік рота, назальний (носовий) - в бік носа, ростральний - в бік рила (в свині), протилежний вищевказаним напрям у ділянці голови позначають як каудальний або аборальний. Значення таких напрямів як дорсально і вентрально також зберігається і для скелета голови.

На кінцівках прийнято вживати напрями: проксимально - вверх, ближче до тулуба (осьової частини тіла), дистально - вниз, віддалений від осьової частини тіла. На проксимальних відділах кінцівок (плече, стегно, передпліччя, гомілка) розрізняють наступні поверхні: краніальну - передню, каудальну - задню, латеральну - зовнішню і медіальну - внутрішню. В ділянках кисті і стопи передню поверхню називають спинковою або дорсальною, які є продовженням краніальних поверхонь передпліччя та гомілки, а задню - на кисті - долонною або пальмарною, на стопі - підошовною або плантарною, що є продовженням каудальних поверхонь передпліччя та гомілки. Терміни «латеральний» і « медіальний» зберігаються. Крім того, на пальцях кисті і стопи жуйних, свиней і м'ясоїдних виділяють осьову (аксіальну) та неосьову (абаксіальну) поверхні.

Після визначення основних анатомічних термінів слід перейти до вивчення будови скелета, який представляє собою опорну, тверду частину апарату руху. Він складається із закономірно з'єднаних між собою кісток і хрящів. Відмітити, що скелет свійських тварин включає два відділи: осьовий і кінцівок (периферичний). Далі, посилаючись на схему 1, більш детально зупинитися на будові осьового скелета.

Отже, осьовий скелет складається із скелета голови, шиї, тулуба і хвоста. Скелет тулуба включає грудний, поперековий та крижовий відділи. Відмітити, що найбільш розвинутий грудний відділ тулуба, так як він складається із хребців, ребер і груднини, що утворюють грудну клітку.

Звернути увагу, що основна частина скелета шиї, тулуба і хвоста - хребетний стовп - columna vertebralis. Він утворений хребцями - vertebra (s. spondylus) і ділиться на шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи.

Користуючись схемою 2, акцентувати увагу, що більшість хребців побудовані за єдиним принципом і мають дві основні складові - тіло і дугу.

Відмітити, що тіло - corpus vertebrae - основна і найбільш постійна частина хребця. На вентральній поверхні його випинається вентральний гребінь - crista ventralis. Краніально на тілі знаходиться голівка хребця - caput vertebrae, а каудально - ямка хребця - fossa vertebrae.

Підкреслити, що дуга хребця - arcus vertebrae - знаходиться дорсально від тіла, між ними розміщений хребцевий отвір - foramen vertebrae. Сукупність хребцевих отворів утворює хребетний канал - canalis vertebralis. В основі дуги знаходяться краніальні і каудальні міжхребцеві вирізки - incisura vertebralis cranialis et caudalis. Міжхребцеві вирізки сусідніх хребців утворюють міжхребцеві отвори - foramen intervertebrale. Посилаючись на схему 2, звернути увагу, що на дузі хребця розміщено ряд відростків: остистий, поперечні, суглобові.

Непарний остистий відросток - processus spinosus - відходить від дуги хребця дорсально.

Парний поперечний відросток - processus transversus - є місцем для прикріплення ребер, а там, де ребра відсутні (шийний і поперековий відділи) їх зачатки зростаються з реберними відростками і утворюються добре розвинуті поперечнореберні відростки - processus costotransversus.

Краніальні та каудальні суглобові відростки - processus articularis cranialis et caudalis - парні. Суглобові поверхні краніальних суглобових відростків спрямовані дорсально, а каудальних - вентрально. Суглобові відростки добре розвинені в шийній частині хребетного стовпа, а в грудному відділі, де рухливість менша, в основі остистих відростків замість суглобових відростків є лише суглобові поверхні.

Наприкінці відмітити, що на поперечних відростках грудних хребців або на суглобових відростках шийних та поперекових хребців лежать парні соскоподібні відростки - processus mamillaris.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Насамперед, згадайте і запам'ятайте анатомічну термінологію, яку розглядали під час лабораторного заняття. Користуючись рисунком, проведіть на скелеті три взаємно перпендикулярні площини: сагітальну, сегментальну та фронтальну. Далі відносно площин виділіть поверхні та напрями на тілі тварин: медіальний і латеральний, краніальний та каудальний, дорсальний і вентральний. Використовуючи різні органи потренуйтесь правильно визначати їх розміщення відносно площин, за необхідності вживайте комбіновані терміни (каудодорсально, вентролатерально тощо). Згадайте, які специфічні терміни прийнято вживати для скелета голови та кінцівок.

Далі на скелеті знайдіть складові частини осьового скелета: скелет голови, шиї, тулуба і хвоста. Розгляньте грудний, поперековий та крижовий відділи скелета тулуба. Відмітьте, що найбільш розвинутий грудний відділ тулуба, так як він складається із хребців, ребер і груднини, що утворюють грудну клітку. Зверніть увагу на основну частину скелета шиї, тулуба і хвоста - хребетний стовп та його основну складову - хребець.

Під час вивчення будови хребця, орієнтуючись на скелет, потрібно правильно взяти його в руки, тобто надати хребцеві природне положення, яке притаманне йому під час стояння тварини, тоді буде легко визначити напрями, поверхні і всі деталі. Спочатку знайдіть дві його основні частин - тіло і дугу. На вентральній поверхні тіла виділіть вентральний гребінь, краніально - опуклу голівку, а каудально - ввігнуту ямку.

Дорсально від тіла знайдіть дугу хребця, а між ними - хребцевий отвір. Запам'ятайте, що сукупність хребцевих отворів утворює хребетний канал, в якому міститься спинний мозок. Орієнтуючись на розміщення ямки та голівки в основі дуги виділіть краніальні та каудальні міжхребцеві вирізки. Запам'ятайте, що міжхребцеві вирізки сусідніх хребців утворюють міжхребцеві отвори, через які входять і виходять нерви та кровоносні судини.

Насамкінець, знайдіть відростки, що відходять від дуги хребця. По середній сагітальній площині дорсально виділіть непарний остистий відросток, в основі дуг з боків - парні поперечні (поперечнореберні) відростки, а по краніальному і каудальному краях дуги - парні суглобові відростки.

Питання для самоконтролю

1. Якими взаємно перпендикулярними площинами умовно розсікають тіло тварини?

2. Як проходить сагітальна площина?

3. Які сагітальні площини розрізняють, як вони проходять і скільки їх можна провести?

4. Як проходять сегментальні площини?

5. Як проходять фронтальні площини?

6. Які поверхні та напрями розрізняють на тілі тварин відносно площин?

7. На які відділи поділяється скелет тварин?

8. Які відділи входять до складу осьового скелету?

9. Які відділи включає скелет тулуба?

10. Чому найбільш розвинутий грудний відділ тулуба?

11. Що є основною частиною скелета шиї, тулуба і хвоста?

12. Чим утворений хребетний стовп і на які відділи поділяється?

13. Які дві основні складові має хребець?

14. Які частини хребця знаходяться на тілі вентрально, краніально і каудально?

15. Де знаходиться хребцевий отвір? Що утворює сукупність хребцевих отворів?

16. Чим утворені міжхребцеві отвори?

17. Які відростки відходять від дуги хребця?

ЗАНЯТТЯ №2

Тема. Особливості будови хребців шийного та грудного відділів хребетного стовпа.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальних закономірностей та характерних особливостей будови хребців шийного і грудного відділів хребетного стовпа.

Матеріальне забезпечення. Хребці шийного (атлант, епістрофей, типові, шостий, сьомий) та грудного (перший, типові, останній) відділів хребетного стовпа різних видів тварин, скелети різних видів тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Насамперед звернути увагу, що незалежно від довжини шиї у ссавців сім шийних хребців. Серед них виділяють нетипові (атипові) шийні хребці - перший, другий, шостий і сьомий та типові - третій, четвертий і п'ятий (схема 3).

Перший шийний хребець - атлант - забезпечує значну рухливість голови. До атипових шийних хребців його відносять завдяки двом характерним особливостям, що відрізняють його від класичної будови цих кісток:

1. тіло не виражено, йому відповідають дорсальна і вентральна дуги;

2. поперечні відростки зрослися із суглобовими, утворивши крила атланта.

Другий шийний хребець - епістрофей (осьовий хребець) - має наступні атипові ознаки:

1. голівка видозмінена в зубоподібний відросток (зуб);

2. остистому відростку відповідає гребінь епістрофея;

3. краніальні суглобові відростки масивні, розміщені в сегментальній площині з боків від зуба.

Далі необхідно відмітити, що під час визначення приналежності того чи іншого шийного хребця (за винятком першого та другого) необхідно звертати увагу на ознаки їх будови в зв'язку із функцією:

1. вигляд суглобових відростків;

2. форма поперечнореберних відростків;

3. наявність або відсутність міжпоперечних отворів в основі поперечнореберних відростків;

4. наявність або відсутність каудальних реберних ямок з боків від ямки хребця.

Користуючись схемою 4, визначити характерні особливості будови типових - третього, четвертого, п'ятого та атипових - шостого і сьомого шийних хребців.

Схема 4.

Характерні особливості будови типових, шостого і сьомого шийних хребців

Ознаки хребця	Хребець
	типові	шостий	сьомий
Вигляд суглобових відростків	масивні, широко поставлені краніальні та каудальні суглобові відростки, з'єднані латеральним гребенем	масивні, широко поставлені краніальні та каудальні суглобові відростки, з'єднані латеральним гребенем	широко поставлені краніальні та каудальні суглобові відростки, латеральні гребені не виражені
Форма поперечнореберних відростків	двогілкові	тригілкові	не галузиться
Наявність міжпоперечних отворів	є	є	-
Наявність каудальних реберних ямок	-	-	є

Таким чином, слід підкреслити, що третій, четвертий та п'ятий шийні хребці типові, мають досить схожу будову. Їх краніальні та каудальні суглобові відростки дуже масивні, широко поставлені і з'єднані латеральним (бічним) гребенем, що надає шийним хребцям форми чотиригранним призм, добре розвинуті двогілкові поперечнореберні відростки, в їх основі знаходяться міжпоперечні отвори. Шостий шийний хребець дуже схожий на типові, в нього є масивні, широко поставлені краніальні та каудальні суглобові відростки, з'єднані латеральним гребенем, міжпоперечний отвір, проте поперечнореберні відростки, на відміну від типових, тригілкові. Більше відрізняється від типових шийних хребців сьомий, так як у нього є пара каудальних реберних ямок з боків від ямки хребця, поперечнореберний відросток не галузиться, відсутній міжпоперечний отвір.

Далі акцентувати увагу, що під час визначення приналежності грудних хребців звертають увагу на наступні ознаки їх будови:

1. кількість пар реберних ямок;

2. ступінь вираження суглобових відростків

За цими ознаками між собою грудні хребці поділяються на перший, типові та останній. Посилаючись на схему 5, визначити характерні особливості будови грудних хребців.

Слід підкреслити, що перший грудний хребець має ознаки типових грудних хребців - три пари реберних ямок, до яких прикріплюються ребра, проте він схожий на останній шийний, так як зберігаються характерні для шийних хребців добре виражені суглобові відростки. Типові грудні хребці мають три пари реберних ямок - з боків від голівки та ямки і на поперечних відростках, краніальні та каудальні суглобові відростки в них замінені суглобовими поверхнями на дугах хребців, що притаманно більшості грудних хребців. Останній грудний хребець відрізняється тим, що має лише дві пари реберних ямок - з боків від голівки і на поперечних відростках, до яких прикріплюється останнє ребро, а суглобові відростки стають більш вираженими.

Схема 5.

Характерні особливості будови грудних хребців

Ознаки хребця	Хребець
	перший	типові	останній
Кількість пар реберних ямок	три пари реберних ямок - з боків від голівки та ямки і на поперечних відростках	три пари реберних ямок - з боків від голівки та ямки і на поперечних відростках	дві пари реберних ямок - з боків від голівки та на поперечних відростках
Ступінь вираження суглобових відростків	добре виражені краніальні та каудальні суглобові відростки	краніальні та каудальні суглобові відростки замінені суглобовими поверхнями на дугах хребців	краніальні та каудальні суглобові відростки стають більш вираженими

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Насамперед розгляньте будову першого шийного хребця - атланта. Спочатку знайдіть дорсальну і вентральну дуги хребця. На дорсальній дузі виділіть дорсальний горбок замість остистого відростка, а на вентральній - вентральний горбок. Далі відшукайте ще одну характерну ознаку - крила атланта, що утворилися в результаті злиття поперечних і суглобових відростків. В основі крил із краніального кінця знайдіть суглобові ямки (для з'єднання з виростками потиличної кістки), а з каудального - суглобові поверхні (для з'єднання з осьовим хребцем). На вентральній поверхні крил виділіть крилові ямки. Наприкінці знайдіть ряд отворів: криловий, який пронизує передній кінець крила і відкривається в крилову ямку, хребцевий, який проходить у хребетний канал та поперечний - на каудальному краї крила.

Під час вивчення будови другого шийного хребця - епістрофея спочатку знайдіть його характерні ознаки: зубоподібний відросток, що відповідає голівці хребця, гребінь епістрофея - остистому відростку, а також краніальні суглобові відростки, які розміщені в сегментальній площині з боків від зуба. Далі визначте більш відома деталі хребця: поперечнореберні відростки з поперечними отворами в їх основі, спереду поперечнореберних відростків - хребцеві отвори.

На типових шийних хребцях знайдіть масивні, широко поставлені краніальні та каудальні суглобові відростки, з'єднані латеральним гребенем, що надає шийним хребцям форми чотиригранних призм, відзначте двогілкові поперечнореберні відростки та наявність міжпоперечних отворів в їх основі. Далі зверніть увагу на інші класичні деталі хребця: краніальний напрям остистих відростків, довге тіло, добру виразність голівок і ямок у тварин з довгою шиєю і, навпаки, коротке тіло, плоску голівку і ямку в тварин з короткою шиєю. На шостому шийному хребці відзначте ознаку, котра відрізняє їх від типових - тригілкові поперечнореберні відростки.

Під час вивчення будови сьомого шийного хребця знайдіть і запам'ятайте, що біля ямки хребця знаходиться одна пара каудальних реберних ямок, поперечний відросток не галузиться, відсутній міжпоперечний отвір.

На типових грудних хребцях спочатку знайдіть дві пари реберних ямок на тілі (з боків від голівки і ямки) і одну пару на поперечних, малорозвинутих відростках, всього три пари. Далі на дугах виділіть суглобові поверхні, якими замінені суглобові відростки. На поперечних відростках відшукайте соскоподібні відростки. Далі зверніть увагу на остисті відростки, які на більшості хребців спрямовані каудально, на діафрагмальному - вертикально, а позаду нього - мають краніальний напрям. Відмітьте, що в ділянці холки на перших хребцях остисті відростки довгі, в каудальному напрямі поступово знижуються і стають прямими. Знайдіть перший грудний хребець за характерними ознаками - трьома парами реберних ямок (з боків від голівки та ямки і на поперечних відростках) та добре вираженими краніальними і каудальними суглобовими відростками. Наприкінці, серед грудних хребців виділіть останній, що має лише дві пари реберних ямок - з боків від голівки та на поперечних відростках.

Питання для самоконтролю

1. Як поділяються шийні хребці?

2. Які хребці відносять до типових шийних?

3. Які хребці відносять до атипових шийних?

4. За якими характерними ознаками будови виділяють перший шийний хребець - атлант?

5. Яку будову має атлант?

6. За якими характерними ознаками будови виділяють другий шийний хребець - епістрофей?

7. Яку будову має епістрофей?

8. На які ознаки будови звертають увагу під час визначення типових, шостого та сьомого шийних хребців?

9. Які характерні особливості будови мають типові шийні хребці?

10. Які характерні особливості будови має шостий шийний хребець?

11. Чим відрізняється сьомий шийний хребець від типових та шостого?

12. На які ознаки будови звертають увагу під час визначення грудних хребців?

13. Які характерні особливості будови мають типові грудні хребці?

14. Чим відрізняються перший та останній грудні хребці?

ЗАНЯТТЯ №3

Тема. Особливості будови хребців поперекового, крижового та хвостового відділів хребетного стовпа.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальних закономірностей та характерних особливостей будови хребців поперекового, крижового та хвостового відділів хребетного стовпа.

Матеріальне забезпечення. Поперекові, крижові та хвостові хребці різних видів тварин, скелети різних видів тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Під час викладення матеріалу акцентувати увагу, що поперековий відділ хребетного стовпа передає імпульси руху від тазових кінцівок та крижового відділу тулуба на грудний, а також формує остов дорсальної стінки черевної порожнини. В зв'язку з таким функціональним значенням він повинен бути міцним, обширним і відносно рухливим.

Поперековий відділ хребетного стовпа утворений поперековими хребцями, під час вивчення будови яких необхідно звертати увагу на наступні характерні ознаки:

1. масивні пластинчасті поперечнореберні відростки, які поставлені майже горизонтально (розташовані у фронтальній площині);

2. масивні тіла з плоскими голівкою і ямкою;

3. пластинчасті остисті відростки.

Далі звернути увагу, що крижовий відділ хребетного стовпа передає імпульси руху від тазових кінцівок на тулуб, формує остов дорсальної стінки тазової порожнини, тому він повинен бути особливо міцний. Звідси випливає характерна особливість крижових хребців - вони зростаються між собою, утворюючи єдину крижову кістку.

Хвостовий відділ самий рухомий (в цілому, а не за окремими кістками) відділ хребетного стовпа, представлений хвостовими хребцями. Відмітити, що хвостові хребці в каудальному напрямі підлягають різному ступеню редукції. Характерні деталі будови (тіло, голівка, ямка, дуга, остисті, поперечнореберні і суглобові відростки) є лише на перших хребцях. Поступово в каудальному напрямку дужка зникає, а разом із нею відростки і хребетний канал, від хребців залишаються лише тіла з невеликими горбками замість редукованих частин.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Під час вивчення особливостей будови поперекових хребців, насамперед, зверніть увагу на їх характерні особливості, а саме масивні поперечнореберні відростки, які поставлені у фронтальній площині, масивні тіла з плоскими голівкою і ямкою, а також пластинчасті остисті відростки. Знайдіть соскоподібні відростки, що знаходяться на краніальних суглобових відростках.

Далі приступіть до вивчення особливостей будови крижових хребців, згадайте, що вони зростаються між собою і утворюють крижову кістку. Відзначте, що тіла їх у каудальному напрямі зменшуються і відокремлюються одне від одного поперечними лініями та міжхребцевими крижовими отворами, котрі відкриваються на вентральній поверхні кістки як вентральні крижові отвори (тазові крижові отвори), а на дорсальній - як дорсальні крижові отвори. Далі в ділянці перших сегментів знайдіть крила крижової кістки, що утворилися в результаті зрощення поперечнореберних відростків, а в каудальному напрямі - її бічні частини. На латеральній (дорсо-латеральній) поверхні крил виділіть вушкоподібні суглобові поверхні, що служать для з'єднання з крилами клубової кістки. Знайдіть середній крижовий гребінь, який утворений зрощеними остистими відростками, а з боків від нього - латеральні гребені, що утворені зрощеними суглобовими відростками. Відмітьте, що передній край тіла першого хребця, що випинається краніально називається мис або промонторіум.

Наприкінці розгляньте хвостові хребці та відмітьте різну ступінь їх редукції залежно від положення в хвостовому відділі хребетного стовпа. На перших хребцях знайдіть класичні деталі - тіло, голівку, ямку, дужку, остисті, поперечнореберні і суглобові відростки. Далі відмітьте, що каудальному напрямі дужка зникає, а разом із нею відростки і хребетний канал, від хребців залишаються лише тіла з невеликими горбками замість редукованих частин.

Питання для самоконтролю

1. За якими характерними ознаками будови виділяють поперекові хребці?

2. Які особливості будови має крижовий відділ хребетного стовпа?

3. Яку будову має крижова кістка?

4. Як змінюється будова хвостових хребців у каудальному напрямі?

ЗАНЯТТЯ №4

Тема. Видові та вікові особливості будови хребців різних відділів хребетного стовпа.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння видових особливостей будови хребців шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового відділів хребетного стовпа (коня, великої рогатої худоби, свині, собаки).

Матеріальне забезпечення. Набори хребців різних відділів хребетного стовпа та скелети різних видів свійських тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Під час викладення матеріалу, насамперед, необхідно акцентувати увагу на тих специфічних ознаках хребців, котрі мають вирішальне значення при визначенні їх видової приналежності.

Підкреслити, що під час визначення видових особливостей першого шийного хребця - атланта - вирішальне значення мають кількісна характеристика та специфічність розташування отворів на його крилах.

Далі, користуючись схемою 6, розглянути видові особливості атланта.

Схема 6.

Видові особливості атланта

Вид тварин	Кількість пар отворів
Собака	дві пари отворів: хребцевий і поперечний, замість крилового отвору є крилова вирізка, що розташована на краніальному краю крил
Свиня	дві пари отворів: криловий і хребцевий та міжпоперечний канал (починається каудально в основі крил, закінчується в криловій ямці)
Велика рогата худоба	дві пари отворів: криловий і хребцевий, поперечний отвір відсутній
Кінь	три пари отворів: хребцевий, поперечний і криловий

Специфічними ознаками другого шийного хребця, за якими визначають видові особливості, є форма зубоподібного відростка та гребеня. Посилаючись на схему 7, визначити видові особливості епістрофея.

Схема 7.

Видові особливості епістрофея

Вид тварин	Характерні ознаки
	Форма зубоподібного відростка	Форма гребеня
Собака	циліндричний	гребінь спрямований краніально, нависає над зубом
Свиня	конусоподібний	гребінь крило- або вітрило-подібний, має каудальний напрям
Велика рогата худоба	порожнистий напівциліндр	гребінь у вигляді прямокутної пластинки
Кінь	наповнений напівциліндр	масивний гребінь каудально роздвоюється і зростається з каудальними суглобовими відростками

Далі підкреслити, що типові та шостий шийні хребці, насамперед, розрізняють за особливостями будови поперечнореберних (реберних) відростків та ступенем вираження голівки і ямки, у деяких видів тварин також звертають увагу на інші специфічні для них ознаки. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності типових та шостого шийних хребців свійських тварин умовно розділити на дві групи: А - собака і кінь, Б - свиня і велика рогата худоба.

Користуючись схемами 8 та 9 виділити видові особливості будови типових та шостого шийних хребців.

Схема 8.

Видові особливості типових шийних хребців

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Особливості будови поперечнореберного відростка	Ступінь вираження голівки і ямки	Інші видові специфічні ознаки
А	Собака	розгалужується в одній площині - парамедіанній або парасагітальній; реберний відросток спрямований краніально, поперечний - каудально	голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо	є пластинчасті остисті відростки (крім третього шийного)
	Кінь		голівка і ямка добре виражені	замість остистого відростка горбистість
Б	Велика рогата худоба	розгалужується в різних площинах: поперечний у фронтальній, а реберний - у парасагітальній	голівка і ямка добре виражені
	Свиня		голівка і ямка плоскі	- в основі поперечно-реберного відростка є дорсо-вентральний отвір; - реберні відростки у вигляді прямокутної пластинки, черепице-подібно накладаються один на одного

Таким чином, у групі А - собака і кінь загальною ознакою є наявність двогілкових поперечнореберних відростків, які знаходяться в одній горизонтальній площині (поперечні відростки спрямовані каудально, а реберні - краніально), проте в собак голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, а в коня - вони добре виражені. До інших специфічних ознак, котрі мають значення під час визначення видової приналежності хребців, відносять у собак наявність пластинчастих остистих відростків (окрім третього шийного), а в коня - горбистості замість остистого відростка. Для групи Б - свиня і велика рогата худоба спільною рисою є двогілкові поперечнореберні відростки, що лежать у різних площинах (поперечні відростки у фронтальній площині, а реберні - в парасагітальній, вентрально від поперечних), проте у великої рогатої худоби голівка і ямка виражені добре, а в свині - вони плоскі, крім того в цього виду тварин в основі поперечнореберних відростків є дорсовентральний отвір, що є для них додатковою специфічною ознакою.

Схема 9.

Видові особливості шостого шийного хребця

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Особливості будови реберного відростка	Ступінь вираження голівки і ямки	Інші видові специфічні ознаки
А	Собака	у вигляді прямокутної пластинки (сережкоподібний)	голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо	добре виражені соскоподібні відростки, що розміщені на каудальних суглобових відростках
	Кінь	смугоподібний з потовщеннями на краніальних та каудальних кінцях	голівка і ямка добре виражені	замість остистого відростка горбистість
Б	Велика рогата худоба	у вигляді прямокутної пластинки (сережкоподібний)	голівка і ямка добре виражені
	Свиня	у вигляді прямокутної пластинки (сережкоподібний), як і в типових шийних хребцях	голівка і ямка плоскі	в основі поперечнореберного відростка є дорсовентральний отвір

Отже, із тварин групи А - собака і кінь у собаки голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, реберний відросток має вигляд прямокутної пластинки (сережкоподібний). В коня, на відміну від собаки, голівка і ямка добре виражені, реберний відросток смугоподібний з потовщеннями на кінцях. Подібно до типових для шостого шийного хребця собаки характерні добре виражені соскоподібні відростки, розміщені на каудальних суглобових відростках, а коня - горбистість замість остистого відростка. В тварин групи Б - велика рогата худоба і свиня є спільна риса - реберний відросток у вигляді прямокутної пластинки (сережкоподібний), проте у великої рогатої худоби голівка і ямка хребця добре виражені, а в свині - вони плоскі, в цього виду тварин в основі поперечнореберного відростка є дорсо-вентральний отвір, що є для них додатковою специфічною ознакою. Необхідно відмітити, що в свині 3, 4, 5 та 6-ий шийні хребці дуже схожі між собою, тому всіх їх можна віднести до типових.

Під час визначення видових особливостей сьомого шийного хребця свійських тварин також умовно розділити на дві групи, проте з іншою комбінацією: А - кінь і велика рогата худоба, Б - собака і свиня. При цьому, в групі А звертають увагу на форму та ступінь виразності остистого відростка і вентрального гребеня, а групі Б - лише на форму та ступінь виразності остистого відростка (схема 10).

Схема 10.

Видові особливості сьомого шийного хребця

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Форма і ступінь виразності остистого відростка	Ступінь виразності вентрального гребеня	Інші специфічні ознаки
А	Кінь	невисокий	добре розвинутий
	Велика рогата худоба	добре розвинутий	відсутній (слабо виражений)
Б	Собака	шпилеподібний, поставлений перпендикулярно до дуги хребця		- голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо; - реберні ямки можуть бути відсутні
	Свиня	високий, пластинчастий, поставлений вертикально		- в основі поперечних відростків є дорсовентральний отвір; - міжхребцеві отвори подвійні

Необхідно відмітити, що у тварин групи Б - собака і свиня, сьомий шийний хребець, окрім основних характерних ознак, відрізняють за додатковими специфічними ознаками: собака - голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, каудальні реберні ямки можуть бути відсутні, свиня - дорсо-вентральні отвори та подвійні міжхребцеві отвори.

Підкреслити, що під час визначення видових особливостей типових грудних хребців вирішальне значення має наявність міжхребцевих вирізок або отворів та форма остистого відростка (схема 11), причому свійських тварин умовно розділити на дві групи: А - собака і кінь, Б - велика рогата худоба і свиня.

Схема 11.

Видові особливості типового грудного хребця

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Наявність міжхребцевих вирізок або латеральних отворів	Форма остистого відростка	Інші специфічні ознаки
А	Собака	глибокі каудальні міжхребцеві вирізки	С-подібний (скривлений), нахилений краніально (найбільш характерно для хребців у ділянці холки)	на останніх хребцях виражені додаткові відростки
	Кінь		дуже потовщений на дорсальному кінці - булавоподібний, каудальний край тупий (найбільш характерно для хребців у ділянці холки)	реберні ямки на поперечних відростках плоскі
Б	Велика рогата худоба	латеральні хребцеві отвори	пластинчастий, з гострим каудальним краєм	реберні ямки поперечних відростків сідлоподібні
	Свиня		пластинчастий, широкий	в основі поперечних відростків є дорсовентральні отвори, які з'єднуються з латеральними хребцевими отворами

Підкреслити, що в собаки і коня є спільна риса на грудних хребцях - глибокі каудальні міжхребцеві вирізки, проте форма остистого відростка в них різна: в собаки він С-подібний (скривлений), нахилений краніально (на перших грудних хребцях), а в коня - дуже потовщений на вільних кінцях (булавоподібний), каудальні краї тупі. Грудні хребці великої рогатої худоби і свині відрізняються від групи А наявністю латеральних хребцевих отворів, що є для них спільною ознакою. Проте грудні хребці великої рогатої худоби мають сідлоподібні реберні ямки на поперечних відростках, а свині - дорсо-вентральні отвори, які з'єднуються з латеральними хребцевими отворами.

Специфічними ознаками поперекових хребців, за якими визначають видові особливості, є форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках і специфічність будови поперечнореберних відростків. Посилаючись на схему 12, визначити видові особливості поперекових хребців за двома групами тварин: А - собака і кінь, Б - велика рогата худоба і свиня.

Схема 12.

Видові особливості поперекових хребців

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках	Особливості будови поперечнореберних відростків	Інші специфічні ознаки
А	Собака	плоскі	сильно нахилені краніовентрально	- біля каудальних суглобових відростків знаходяться додаткові від-ростки, спрямовані каудально; - соскоподібні відростки добре розвинуті, високі
	Кінь		поставлені горизонтально	на 2-3 останніх поперечнореберних відростках є суглобові поверхні для з'єднання між собою і з крилами крижової кістки
Б	Велика рогата худоба	краніальні - жолобоподібні, каудальні - циліндричні	поставлені горизонтально, краї гострі і нерівні
	Свиня		дугоподібні, в їх основі є дорсоветральний отвір або вирізка

Звернути увагу, що в групі А спільним є плоска форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках, проте в собаки поперечнореберні відростки сильно нахилені краніовентрально, а в коня - поставлені горизонтально. Крім того, в собаки біля каудальних суглобових відростків знаходяться додаткові відростки, що спрямовані каудально, а соскоподібні відростки добре розвинуті, високі, в коня - на 2-3 останніх поперечнореберних відростках є суглобові поверхні для з'єднання між собою і з крилами крижової кістки. Для великої рогатої худоби і свині спільною рисою, яка об'єднує їх в групу Б, є жолобоподібні суглобові поверхні на краніальних та циліндричні на каудальних суглобових відростках. Однак, у великої рогатої худоби остисті відростки поставлені горизонтально, краї їх гострі і нерівні, а в свині - вони дугоподібні, в їх основі є дорсо-вентральний отвір або вирізка.

Далі акцентувати увагу, що крижову кістку розрізняють за кількістю сегментів та виглядом остистих відростків (гребеня кістки) (схема 13).

Схема 13.

Видові особливості крижової кістки

Вид тварин	Характерні ознаки
	Кількість зрослих сегментів	Вигляд остистих відростків
Собака	3	зростаються лише в основі, вершини їх відокремлені
Свиня	4	відсутні
Велика рогата худоба	5	зростаються в гребінь з потовщеним вільним (дорсальним) краєм
Кінь	5 (6)	кінці відростків відокремлені один від одного, потовщені, часто роздвоєні

Підкреслити, що серед чотирьох видів свійських тварин найбільш виділяються хвостові хребці великої рогатої худоби і собаки завдяки наявності на вентральній поверхні тіл гемальних дуг.

Необхідно відмітити, що абсолютні розміри не мають вирішального значення під час визначення видової приналежності хребців будь-якого відділу хребетного стовпа, так як можуть належати тваринам різного віку, відповідно, з різною масою тіла.

Наприкінці, користуючись схемою 14, потрібно зазначити кількість хребців різних відділів хребетного стовпа в різних видів свійських тварин, що також є видовою ознакою будови того чи іншого відділу хребетного стовпа.

Схема 14.

Кількість хребців різних відділів хребетного стовпа в різних видів свійських тварин

Вид тварин	Відділ хребетного стовпа
	шийний	грудний	поперековий	крижовий	хвостовий
Велика рогата худоба	7	13	6	5	16-29
Кінь	7	18 (19)	6 (5)	5 (6)	15-21
Собака	7	13	7 (6)	3	20-23
Свиня	7	14-15	7 (6-5)	4	20-23
Вівця	7	13	6	4	3-24
Коза	7	13	5	4	12-16

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Перш ніж приступити до вивчення видових особливостей будови хребців в різних видів свійських тварин, повторіть характерні риси їх будови (шийних, грудних, поперекових, крижових та хвостових).

Поступово розгляньте видові особливості хребців різних відділів хребетного стовпа за їх характерними ознаками, навчіться розрізняти хребці різних видів свійських тварин за цими ознаками на препаратах, а також одночасно, користуючись підручниками та анатомічними атласами, зверніть увагу на інші особливості, які не мають вирішального значення під час визначення видової приналежності хребців, проте доповнюють її загальну картину.

Вивчати тему почніть із шийних хребців, зокрема першого шийного хребця - атланта. Згадайте специфічні ознаки, за якими розрізняють цей хребець у різних видів тварин та потренуйтеся за ними розрізняти його. Крім того, зверніть увагу на інші, неспецифічні особливості атланта. У собаки знайдіть дві пари отворів: хребцевий і поперечний, замість крилового отвору крилову вирізку. Відмітьте, що дорсальна дуга у них широка, без горбка, вентральна - вузька і повністю вкрита суглобовою поверхнею для зуба епістрофея, крила - тонкі, плоскі, горизонтальні, витягнуті латеро-каудально, міжпоперечний отвір досягає дорсальної поверхні крила в криловій ямці. В свині знайдіть три пари отворів: криловий, хребцевий та отвір міжпоперечного каналу, що починається в основі крил позаду і відкривається в плоску крилову ямку. Відмітьте, що в крилах атланта добре виражені передній і задній кути та дугоподібний край, вентральна дуга вужча за дорсальну і має глибоку вирізку для зуба епістрофея. Вентральний горбок великий і повернутий каудально. У великої рогатої худоби знайдіть дві пари отворів: криловий і хребцевий, відзначте відсутність поперечного. Зверніть увагу, що крилова ямка плоска, крила атланта утворюють краніальні й ширші каудальні кути, суглобова поверхня для зуба епістрофея досягає половини вентральної дуги. В коня знайдіть всі три пари отворів: хребцевий, поперечний і криловий, а також відзначте, що крила мають заокруглені краї, загнуті вентрально, що утворює глибокі крилові ямки, суглобова поверхня для зуба епістрофея досягає також половини вентральної дуги.

Далі розгляньте видові особливості другого шийного хребця - епістрофея. Згадайте специфічні ознаки, за якими розрізняють цей хребець у різних видів тварин та потренуйтеся за ними розрізняти його, а також зверніть увагу на інші, менш вирішальні риси будови під час визначення видової приналежності. В собаки зуб тонкий, циліндричний, гребінь нависає краніально над зубом, а каудально зростається із каудальними суглобовими відростками, крім того міжхребцевий отвір замінений вирізкою. В свині зуб конусоподібний, тупий, гребінь крилоподібний, вузький, високий, має каудальний напрям, хребець у цілому масивний, проте короткий. У великої рогатої худоби зуб має вигляд порожнистого напівциліндра, гребінь - прямокутної пластинки, міжпоперечний отвір інколи замінюється вирізкою. В коня зуб має вигляд наповненого напівциліндра (плоска дорсальна поверхня та опукла суглобова (вентральна)), масивний гребінь каудально роздвоюється і зростається з каудальними суглобовими відростками, вентральний гребінь добре розвинутий.

Згадайте, що типові та шостий шийні хребці, насамперед, розрізняють за особливостями будови поперечнореберних (реберних) відростків та ступенем вираження голівки і ямки, у деяких видів тварин зверніть увагу на інші специфічні для них ознаки. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності типових та шостого шийних хребців свійських тварин умовно розділіть на дві групи: А - собака і кінь, Б - свиня і велика рогата худоба. Потім знайдіть і порівняйте типові та шостий шийні хребці тварин групи А - собака і кінь. При цьому відзначте, що в собак типові шийні хребці мають плоскі голівку і ямку, косо поставлені відносно тіла, двогілкові поперечнореберні відростки (поперечні відростки спрямовані каудально, а реберні - краніально), що знаходяться в одній парамедіанній (парасагітальній) площині, крім того є пластинчасті остисті відростки (крім третього шийного), в коня - голівка і ямка добре виражені, двогілкові поперечнореберні відростки знаходяться в одній парамедіанній (парасагітальній) площині (поперечні відростки спрямовані каудально, а реберні - краніально), замість остистого відростка горбистість. Під час порівняння шостих шийних хребців зверніть увагу, що в собак голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, в цілому поперечнореберні відростки тригілкові, реберні мають вигляд прямокутної пластинки (сережкоподібні). В коня, на відміну від собаки, знайдіть добре виражені голівку і ямку, потовщений на кінцях смугоподібний реберний відросток. На шостому шийному хребці собаки відшукайте добре виражені соскоподібні відростки, розміщені на каудальних суглобових відростках, а коня - горбистість замість остистого відростка.