Остеологія свійських тварин (осьовий скелет)

Порівняйте типові шийні хребці тварин групи Б - свиня і велика рогата худоба. Знайдіть спочатку спільну рису - двогілкові поперечнореберні відростки, що лежать у різних площинах (поперечні відростки у фронтальній, а реберні - в парасагітальній, вентрально від поперечних), а потім відзначте добру виразність у великої рогатої худоби голівки і ямки, і, навпаки, їх плоскість у свиней. Крім того, в цього виду тварин в основі поперечнореберних відростків знайдіть дорсовентральний отвір, що є для них додатковою специфічною ознакою. Знайдіть шості шийні хребці тварин групи Б - велика рогата худоба і свиня за спільною рисою - реберні відростки у вигляді прямокутної пластинки (сережкоподібні), потім за доброю виразністю голівки і ямки виділіть хребець великої рогатої худоби та відзначте, що в свині ці структури плоскі і в основі поперечнореберних відростків є дорсовентральний отвір.

Під час визначення видових особливостей сьомого шийного хребця свійських тварин умовно розділіть на дві групи: А - кінь і велика рогата худоба, Б - собака і свиня. При цьому, відзначте, що в групі А хребці розрізняють за формою та ступенем виразності остистого відростка і вентрального гребеня, а групі Б - лише за формою та ступенем виразності остистого відростка. Потім знайдіть і порівняйте сьомий шийний хребець тварин групи А - кінь і велика рогата худоба. При цьому відзначте, що в коня сьомий шийний хребець має невисокий остистий відросток та добре виражений вентральний гребінь, а у великої рогатої худоби, навпаки, добре виражений остистий відросток та майже відсутній вентральний гребінь. Під час порівняння сьомого шийного хребця тварин групи Б - собака і свиня зверніть увагу, що в собак остистий відросток шпилеподібний, поставлений косо до дуги хребця, крім того голівка і ямка хребця плоскі, відносно тіла поставлені косо, реберні ямки можуть бути відсутні, в свині остистий відросток високий, пластинчастий, поставлений вертикально, в основі поперечних відростків є дорсовентральний отвір, а міжхребцеві отвори подвійні.

Під час визначення видових особливостей типових грудних хребців звертайте увагу на наявність міжхребцевих вирізок або отворів та форму остистого відростка, причому свійських тварин знову розділіть на групи: А - собака і кінь, Б - велика рогата худоба і свиня. Спочатку за характерними спільними ознаками відокремте хребці тварин цих груп (А - глибокі каудальні міжхребцеві вирізки, Б - латеральні хребцеві отвори). Потім серед хребців тварин групи А виділіть хребець за відповідною формою остистого відростка: собака - С-подібний, нахилений краніально та кінь - дуже потовщений на дорсальному кінці (булавоподібний), з каудальними тупими краями. Розпізнайте грудні хребці великої рогатої худоби, що мають додатково сідлоподібні реберні ямки на поперечних відростках та свині - з дорсовентральними отворами.

Згадайте, що специфічними ознаками, за якими розрізняють поперекові хребці, є форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках і специфічність будови поперечнореберних відростків. Розділіть тварин на дві групи: А - собака і кінь, Б - велика рогата худоба і свиня. Порівняйте поперекові хребці тварин групи А - собака і кінь. Знайдіть спочатку їх спільну рису - плоска форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках, а потім відзначте, що в собаки остисті відростки сильно нахилені краніовентрально, а в коня - поставлені горизонтально. Крім того, в собаки біля каудальних суглобових відростків знайдіть додаткові відростки, що спрямовані каудально та добре розвинуті, високі соскоподібні відростки, а в коня - на 2-3 останніх поперечнореберних відростках суглобові поверхні для з'єднання один з одним і з крилами крижової кістки. Потім знайдіть і порівняйте поперекові хребці тварин групи Б - велика рогата худоба і свиня. Для великої рогатої худоби і свині спільною рисою, яка об'єднує їх в цю групу, є жолобоподібні суглобові поверхні на краніальних та циліндричні каудальних суглобових відростках. Однак, у великої рогатої худоби остисті відростки поставлені горизонтально, краї їх гострі і нерівні, а в свині - вони дугоподібні, в їх основі є дорсовентральний отвір або вирізка.

Далі розгляньте видові особливості крижової кістки. Знайдіть крижову кістку собаки, звертаючи увагу на остисті відростки, що зростаються лише в основі, вершини їх відокремлені. Крижова кістка коня відрізняється тим, що кінці остистих відростків відокремлені один від одного, потовщені, часто роздвоєні, а у великої рогатої худоби - зростаються в гребінь з потовщеним вільним краєм. Крім того, в коня крила крижової кістки мають вигляд тригранних пірамід, спрямовані латерально і горизонтально, краніальними суглобовими поверхнями з'єднується з поперечнореберними відростками останнього поперекового хребця, вушкоподібними - з крилами клубової кістки, у великої рогатої худоби краніальні суглобові відростки мають жолобоподібні суглобові поверхні, а на вгнутій вентральній поверхні крижової кістки проходить серединний судинний жолоб. Крижова кістка свині виділяється з-поміж інших видів тварин відсутністю остистих відростків, а також широкими міждуговими отворами.

На хвостових хребцях великої рогатої худоби і собаки, в першу чергу, на вентральній поверхні тіл знайдіть гемальні дуги. Далі в собаки зверніть увагу на шилоподібні остисті відростки, спрямовані каудально, великі, довгі поперечнореберні відростки з потовщеними кінцями, спрямовані вентрокаудально, добре розвинуті краніальні суглобові відростки, а на них - соскоподібні. У великої рогатої худоби тіла хвостових хребців витягнуті в довжину, краніальні суглобові відростки збереглися, а каудальні мають вигляд широких пластин. Відмітьте, що в коня хребці масивні, циліндричні, майже квадратні, поперечнореберні відростки масивні, короткі, остисті - нерозвинуті, в свині - тіла хребців сплющені дорсо-вентрально, поперечні відростки пластинчасті, широкі.

Насамкінець, користуючись схемою 14, вивчіть кількість хребців різних відділів хребетного стовпа в різних видів свійських тварин.

Питання для самоконтролю

1. Які структурні ознаки мають вирішальне значення під час визначення видової приналежності атланта?

2. За якими структурними ознаками відрізняють атлант свині і собаки?

3. За якими ознаками будови відрізняють атлант великої рогатої худоби і коня?

4. За якими специфічними ознаками будови визначають видові особливості епістрофея?

5. Як відрізнити епістрофей собаки і свині?

6. За якими структурними ознаками відрізняють епістрофей великої рогатої худоби і коня?

7. На які характерні ознаки будови треба звертати увагу під час визначення видової приналежності типових та шостого шийних хребців?

8. На які групи умовно поділяють свійських тварин для визначення видових особливостей будови типових та шостого шийних хребців?

9. За якими структурними ознаками відрізняють типові шийні хребці собаки і коня?

10. Як відрізнити типові шийні хребці великої рогатої худоби і свині?

11. За якими ознаками будови відрізняють шостий шийний хребець собаки і коня, великої рогатої худоби і свині?

12. Які структурні ознаки мають вирішальне значення під час визначення видової приналежності сьомого шийного хребця?

13. На які групи умовно поділяють свійських тварин під час визначення видових особливостей будови сьомого шийного хребця?

14. Як відрізнити сьомий шийний хребець коня і великої рогатої худоби, собаки і свині?

15. На які групи умовно поділяють свійських тварин для визначення видових особливостей будови грудного та поперекового хребців?

16. Які структурні ознаки мають вирішальне значення під час визначення видової приналежності грудного хребця?

17. За якими ознаками будови відрізняють грудний хребець собаки і коня, великої рогатої худоби і свині?

18. Чим відрізняється поперековий хребець собаки і коня, великої рогатої худоби і свині?

19. На які характерні ознаки будови треба звертати увагу під час визначення видової приналежності крижової кістки?

20. Які видові особливості будови має крижова кістка в різних видів свійських тварин?

21. Яка характерна ознака будови відрізняє хвостові хребці великої рогатої худоби і собаки від інших видів тварин?

22. Скільки шийних хребців у різних видів тварин?

23. Яка кількість грудних хребців у собаки, свині, великої рогатої худоби і коня?

24. Скільки поперекових хребців у різних видів свійських тварин?

25. Яка кількість крижових хребців зростається в собаки, свині, великої рогатої худоби і коня в крижову кістку?

26. Як коливається кількість хвостових хребців у собаки і свині?

27. Як коливається кількість хвостових хребці у великої рогатої худоби і коня?

ЗАНЯТТЯ №5

Тема. Будова ребер і груднини. Поняття про повний та неповний кістковий сегмент. Види ребер, реберна дуга. Грудна клітка, кістки, що її формують. Видові та вікові особливості будови ребер і груднини.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальних закономірностей, видових і вікових особливостей будови ребер і груднини собаки, свині, великої рогатої худоби та коня. Вивчити класифікацію ребер залежно від місця розташування їх у грудній клітці, засвоїти поняття повний та неповний кістковий сегмент, реберна дуга.

Матеріальне забезпечення. Ребра, груднини та скелети різних видів тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Під час викладення матеріалу, насамперед, необхідно акцентувати увагу, що осьовий скелет складається із окремих частин або сегментів, послідовно розміщених один за одним. Розрізняють повні та неповні кісткові сегменти. Повний кістковий сегмент є лише в грудному відділі та складається з трьох частин - хребця, пари ребер і сегмента груднини. Редукція повного кісткового сегмента починається вже в грудному відділі, так як каудально розміщені ребра зменшуються в розмірах і не досягають груднини. В шийному, поперековому і крижовому відділах ребра закладаються в ембріональному періоді, а їх зародки зростаються з поперечними відростками хребців, утворюючи різноманітної форми поперечнореберні відростки. Отже, неповний кістковий сегмент складається або лише з хребця (шийний, поперековий та крижовий відділи), або із хребця та пари ребер (грудний відділ).

Підкреслити, що ребро складається з довгого зігнутого кісткового ребра і реберного хряща.

Наголосити, що розрізняють три види ребер:

1. справжні (груднинні, стернальні) - costa verae (sternales) - перші сім-вісім пар ребер, які з'єднуються з грудниною реберними хрящами і утворюють з нею тугі, малорухливі суглоби;

2. несправжні (астернальні) - costa spuriae (asternales) - ребра, які безпосередньо з грудниною не з'єднуються;

3. висячі - costa fluctuans - дорсально прикріплюються до першого поперекового хребця, а вентрально, вільним кінцем, розміщуються в м'язах черевної стінки, не мають реберних хрящів.

Необхідно підкреслити, що хрящі астернальних ребер вентрально звужуються, послідовно прикріплюються до попередніх ребер зв'язками і разом з останнім кістковим ребром утворюють реберну дугу.

Користуючись схемою 15, більш детально зупинитися на видових особливостях будови ребер, звертаючи увагу, перш за все, на наступні характерні ознаки: форму тіла ребра та вигляд суглобової поверхні на горбку.

Схема 15.

Видові особливості ребер

Вид тварин	Характерні ознаки
	Форма тіла ребра	Вигляд суглобової поверхні на горбку
Собака	дуже увігнуті - обручеподібні, тіло майже кругле	опукла
Свиня	тіло спіралеподібно скривлене, овальне, вентрально звужується	плоска
Велика рогата худоба	нерівномірна ширина тіла: хребцевий відділ ребра вужче груднинного, тобто тіло вентрально сильно розширюється	сідлоподібна
Кінь	ширина рівномірна по всій довжині незалежно від форми, яка змінюється від пластинчастої до циліндричної	плоска або дещо ввігнута

Акцентувати увагу, що кількість пар ребер відповідає кількості грудних хребців, тобто в собаки їх 13, свині - 14 (15), великої рогатої худоби - 13, коня - 18 (19).

Груднина утворює вентральну стінку грудної клітки, з'єднуючись з вентральними кінцями справжніх ребер. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності груднини свійських тварин доцільно поділити на дві групи за спільною ознакою: А - тіло кістки розташоване в середній сагітальній (медіанній) площині - собака і кінь, Б - тіло кістки розташоване у фронтальній (дорсальній) площині - велика рогата худоба і свиня. При цьому, необхідно звертати увагу на форму груднини та ручки, з'єднання її з тілом (схема 16).

Схема 16.

Видові особливості груднини

Група	Вид тварин	Характерні ознаки
		Форма груднини	Форма ручки, з'єднання її з тілом
А	Собака	довга, призматична, дещо стиснена з боків	ручка масивна, стиснена з боків, виступає клином, з тілом з'єднується суглобом
	Кінь	клиноподібна - сплющена з боків, а в каудальній частині - дорсовентрально	ручка і тіло зростаються, на вентральній поверхні доповнені хрящовим вентральним гребенем, мечоподібний відросток відсутній
Б	Велика рогата худоба	сплющена дорсовентрально, розширена каудально	ручка циліндрична, спрямована краніодорсально, з тілом з'єднується суглобом, до неї прикріплена перша пара ребер
	Свиня	сплющена дорсовентрально, розширена каудально	ручка сильно сплющена з боків, виступає клином краніально від першої пари ребер, з'єднується з тілом суглобом

Наприкінці відмітити, що ребра, груднина та грудні хребці утворюють грудну клітку, що нагадує конус із зрізаною вершиною (вхід) і косо зрізаною основою (вихід). Вхід у грудну клітку - знаходиться на вершині конуса і обмежений першим грудним хребцем, першою парою ребер та ручкою груднини. Вихід із грудної клітки - основа конуса, обмежений останнім грудним хребцем, реберною дугою та мечоподібним відростком груднини. Дорсальну стінку грудної клітки утворюють грудні хребці, вентральну - груднина, бічні - ребра.

Звернути увагу на особливості будови грудної клітки в різних видів тварин. Відмітити, що у великої рогатої худоби вона дуже об'ємна, передня частина стиснута з боків, за лопатками сильно розширюється каудально, має трикутний вихід. У свині довга, стиснута з боків, висота і ширина в різних порід коливається. В коня має вигляд конуса, довга, дещо стиснута з боків, особливо в ділянці прикріплення плечових поясів. У собаки конусоподібної форми з крутими боками, вхідний отвір округлий, міжреберні простори великі, широкі.

В передньому відділі грудної клітки остисті відростки дуже великі і разом з хребцями, ребрами та лопаткою формують остов холки. В коня остов холки утворюють перші 10 грудних хребців, дорсальна третина перших десяти пар ребер та хрящ і дорсальна третина лопатки, у великої рогатої худоби - перші 8 грудних хребців, дорсальна третина перших восьми пар ребер та хрящ і дорсальна третина лопатки.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Перед тим як приступити до вивчення будови та видових особливостей ребер та груднини згадайте, що розрізняють повний і неповний кісткові сегменти. Повторіть, що повний кістковий сегмент є лише в грудному відділі та складається з трьох частин - хребця, пари ребер і сегмента груднини, а неповний кістковий сегмент складається або лише з хребця (шийний, поперековий та крижовий відділи), або із хребця та пари ребер (грудний відділ).

Далі приступіть до вивчення будови ребра. Знайдіть її складові частини - довге зігнуте кісткове ребро та реберний хрящ. На кістковому ребрі відмітьте, що його медіальна поверхня і краніальний край є ввігнутими, а латеральна поверхня і каудальний край - опуклими. На дорсальному (хребцевому) кінці ребра знайдіть голівку та горбик, що з'єднані шийкою. На голівці виділіть дві опуклі суглобові поверхні, розділені борозною, які служать для з'єднання з тілами двох сусідніх хребців. Зауважте, що горбок сполучається з поперечним відростком хребця, суглобова поверхня його повернута медіально, а голівка і шийка розміщені краніально від горбка. Якщо тримати ребро латеральною поверхнею до себе, напрям його голівки, розташованої краніально відносно горбка, вкаже, з якого боку грудної клітки це ребро - правої чи лівої. На тілі ребра позаду горбка знайдіть кут з горбистістю для закріплення м'язів, вздовж його опуклого каудального краю з медіальної поверхні - судинну борозну, а вздовж краніального краю з латеральної поверхні - м'язову борозну. Зверніть увагу, що вентральний (груднинний) кінець кісткового ребра шорсткий, з'єднується з реберним хрящем.

На скелетах різних видів тварин відмітьте, що довжина й ширина ребер неоднакова в різних сегментах і збільшується в каудальному напрямі до 7-8-го ребра, а потім зменшується. Кривина ребер зростає, починаючи від першого до останнього. Перше ребро найбільш пряме і коротке, з добре розвинутими голівкою та горбком і короткою шийкою, сильно потовщеним вентральним кінцем. У типових ребер добре виражена кривина, голівка, горбик і шийка. В останніх ребер краще виражена кривина, шийка майже відсутня.

Знайдіть на скелетах різних видів тварин види ребер - справжні, несправжні і висячі, відзначте їх розміщення в грудному відділі тулуба.

Використовуючи скелети різних видів тварин розгляньте будову реберних хрящів. Відмітьте, що реберні хрящі справжніх ребер суглобовими поверхнями на вентральних кінцях з'єднуються з грудниною. Довжина цих хрящів збільшується в каудальному напрямі. Хрящі несправжніх ребер вентрально звужуються, послідовно прикріплюються до попередніх ребер зв'язками і разом з останнім кістковим ребром утворюють реберну дугу.

Далі розгляньте видові особливості ребер і навчіться розрізняти їх між собою. Знайдіть ребра тварин групи А - собака і свиня, причому зверніть увагу, що в собаки вони дуже увігнуті - обручеподібні, тіло майже кругле, суглобова поверхня на горбку ребра опукла, тоді як у свині тіло ребра спіралеподібно скривлене, овальне, вентрально звужується, а суглобова поверхня на горбку ребра плоска. Крім того, на скелеті собаки відзначте, що всього нараховується 13 пар ребер, судинні та м'язові жолоби є на всіх ребрах, крім останніх. Довжина їх збільшується до 7-го, кривина - до 8-го, ширина - до 3-4-го, справжніх ребер - 9 пар. На скелеті свині відзначте, що нараховується 14-15 пар ребер, добре виступають кути кісток, довжина їх збільшується до 7-го, ширина - до 3-4-го ребра. Від 2-го до 7-го ребра на вентральних кінцях є суглобові поверхні для з'єднання з реберними хрящами. Зауважте, що на тілі першого ребра виділяються м'язові гребені (горбки) для закріплення драбинчастого м'яза. Справжніх ребер 7 (6, 8) пар.

Розгляньте ребра тварин групи Б - велика рогата худоба і кінь. Ребро великої рогатої худоби знайдіть за характерними ознаками - нерівномірна ширина тіла (вентрально розширюється) та сідлоподібна суглобова поверхня на горбку. Відшукайте ребро коня і, порівнюючи з ребром великої рогатої худоби, відзначте, що його ширина рівномірна по всій довжині незалежно від форми, яка змінюється від пластинчастої до циліндричної, а суглобова поверхня на горбку плоска або дещо ввігнута. Крім того, зверніть увагу, що на скелеті великої рогатої худоби нараховується 13 пар ребер, інколи зустрічаються висячі ребра (14-а пара). Краніальний край ребер товстий, каудальний - гострий, часто обидва краї нерівні, гострі. Ширина ребер збільшується до 6-го (7-го), довжина - до 7-го (9-го), кривина їх невелика. Кути ребер виражені досить добре. Груднинні кінці від 2-го до 10-го ребер мають на вентральному кінці суглобові поверхні для з'єднання з реберними хрящами. Перше ребро пряме, циліндричне. Реберні хрящі з 2-го до 10-го (11-го) мають суглобові поверхні на двох кінцях. Справжніх ребер - 8 пар. На скелеті коня відзначте, що всього нараховується 18 пар ребер. Довжина й кривина їх збільшуються від 1-го до 10-го (11-го), а далі знову зменшуються, останнє - за довжиною близьке до 3-го. Ширина ребер збільшується від 1-го до 6-го (7-го), тому перші 6-7 ребер пластинчасті, причому передні ввігнуті краї їх більш гострі, а задні опуклі - більш тупі, товсті. Вздовж каудального краю ребер чітко виражені судинні жолоба. Груднинний кінець 1-го ребра дуже розширений, на передньому краї його знаходиться горбок для драбинчастого м'яза. Справжніх ребер - 8 пар.

Зверніть увагу, що груднина в грудному відділі скелета тулуба розміщена вентрально, утворюючи нижню стінку грудної клітки. На передньому кінці кістки знайдіть ручку, яка лежить попереду прикріплення другої пари ребер, а на задньому - мечоподібний відросток, розміщений після останньої пари справжніх ребер, каудально звужується і закінчується мечоподібним хрящем. Між ручкою і мечоподібним відростком виділіть тіло груднини, яке складається із 5-7 парних частин, з'єднаних між собою хрящем або кістковою тканиною (залежно від віку тварин). На тілі знайдіть 5-7 пар реберних вирізок для з'єднання з реберними хрящами.

Користуючись схемою 16 порівняйте груднини тварин груп А і Б. Зверніть увагу, що у великої рогатої худоби і свині тіло кістки розташоване в середній сагітальній (медіанній) площині, груднини подібні за формою - сплющена дорсовентрально, розширена каудально, проте відрізняються формою ручки, яка у великої рогатої худоби циліндрична, спрямована краніо-дорсально, з тілом з'єднується суглобом, до неї прикріплена перша пара ребер, а в свині - сильно сплющена з боків, виступає клином краніально від першої пари ребер, з'єднується з тілом суглобом. Крім того, у великої рогатої худоби мечоподібний відросток довгий, з широким хрящем на кінці, а в свині - видовжено-овальної форми. В собаки і коня тіло кістки розташоване у фронтальній (дорсальній) площині, проте груднини відрізняються як формою в цілому, так і формою ручки. Відмітьте, що в собаки груднина довга, призматична, дещо стиснена з боків, ручка масивна, стиснена з боків, виступає клином, з тілом з'єднується суглобом, а мечоподібний відросток має вигляд круглої пластинки, тоді як в коня груднина клиноподібна - сплющена з боків, а в каудальній частині - дорсовентрально, ручка і тіло зростаються, на вентральній поверхні доповнені хрящовим вентральним гребенем, мечоподібний відросток відсутній, тіло продовжується в мечоподібний хрящ.

Згадайте, що найбільш розвинутий грудний відділ тулуба, так як він складається із грудних хребців, реберних кісток і груднини, котрі в сукупності формують грудну клітку, що нагадує конус із зрізаною вершиною (вхід) і косо зрізаною основою (вихід). На скелетах розгляньте, чим утворені вхід і вихід з грудної клітки, її дорсальна, вентральна та бічні стінки, а також видові особливості в різних видів тварин.

Насамкінець, знайдіть ділянку холки та відзначте, якими кістками вона утворена в коня та великої рогатої худоби.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття «повний та неповний кістковий сегмент».

2. Які загальні закономірності будови має реберна кістка?

3. Які види реберних кісток розрізняють у свійських тварин? Охарактеризуйте їх.

4. Що таке реберна дуга?

5. Які характерні ознаки будови мають вирішальне значення під час визначення видових особливостей реберних кісток?

6. Чим відрізняються реберні кістки собаки та свині?

7. Як відрізнити реберні кістки великої рогатої худоби та коня?

8. Яка кількість пар реберних кісток у різних видів свійських тварин?

9. Які характерні ознаки будови мають вирішальне значення під час визначення видових особливостей груднини?

10. На які групи умовно поділяють свійських тварин для визначення видових особливостей груднини?

11. Чим відрізняється груднина собаки та коня?

12. Як відрізнити груднину великої рогатої худоби та свині?

13. Які кістки формують дорсальну, вентральну та бічні стінки грудної клітки? Чим обмежений вхід і вихід з грудної клітки?

14. Які видові особливості будови грудної клітки?

ЗАНЯТТЯ №6

Тема. Будова черепа. Кістки мозкового відділу черепа: потилична та клиноподібна.

Мета заняття. Засвоїти загальні закономірності розподілу скелета голови на відділи, вивчити особливості будови потиличної та клиноподібної кісток у різних видів свійських тварин.

Матеріальне забезпечення. Цілі черепа, сагітальні та фронтальні розпили черепів, скелети різних видів свійських тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

На початку викладення матеріалу необхідно згадати, що на черепі термін «краніальний напрям» не застосовується, замість нього вживають: оральний (ротовий) - в бік рота, назальний (носовий) - в бік носа, ростральний - в бік рила (в свині), протилежний вищевказаним напрям у ділянці голови позначають як каудальний або аборальний. Значення таких напрямів як дорсально і вентрально також зберігається і для скелета голови.

Далі акцентувати увагу, що скелет голови представляє собою злиття кісток різної будови, функції та походження. Складність будови скелета голови зумовлена різноманіттям його функцій. У черепі розміщені головний мозок, органи нюху, зору, присінково-завитковий орган. Значною частиною скелета голови є щелеповий апарат із зубами та м'язами, а також з органами, що функціонально пов'язані з цим апаратом. На черепі розміщений початковий відділ дихального апарату, а інколи й сильні захисні утвори - роги, ікла. Скелет голови є також місцем фіксації м'язів голови, шиї й тулуба.

Наголосити, що в скелеті голови ссавців розрізняють два відділи - мозковий (нейрокраній) і лицевий (спланхнокраній). Межа між ними орієнтовно проходить по сегментальній площині, проведеній через передні краї очних ямок. В утворенні цих відділів у вищих хребетних беруть участь кістки різного походження. Майже всі вони міцно і нерухомо з'єднуються одна з одною швами, а в дорослих тварин - зростаються за допомогою кісткової тканини (синостоз). Рухливість зберігається лише у висково-нижньощелепному суглобі та між члениками під'язикової кістки. Обидва відділи в хребетних виникають і спочатку розвиваються як утвори різного призначення. Нейрокраній з'являється з розвитком переднього кінця нервової трубки, яка перетворюється на головний мозок, а спланхнокраній розвивається в передньому відділі кишкової трубки в результаті формування органів дихання і травлення. Спланхнокраній виникає значно раніше і незалежно від нейрокранія.

В цілому череп нагадує чотиригранну піраміду з дорсальною, вентральною та двома бічними поверхнями. Зрізана вершина піраміди звернена в бік носа, або назально, а основа піраміди - в бік шиї, або каудально.

Мозковий відділ черепа утворений чотирма непарними (потилична, клиноподібна, міжтім'яна та решітчаста) та трьома парними (вискова, тім'яна, лобова) кістками, які формують черепну коробку для розміщення головного мозку, тому їх внутрішня (мозкова) поверхня дуже характерна: вона гладенька, як би відшліфована, і одночасно має відбитки всіх нерівностей мозку - мозкових закруток у вигляді пальцевих втиснень, борозен між закрутками у вигляді мозкових гребінців, а також окремих ділянок мозку у вигляді ямок, відбитків судин і нервів у вигляді судинних та нервових жолобів, каналів і отворів. На кістках мозкового відділу черепа для прикріплення м'язів - жувальних та тих, що йдуть з тулуба - є ямки, гребені та відростки.

Необхідно акцентувати увагу, що потилична та клиноподібна кістки мозкового відділу черепа зберігають ознаки будови, подібні до хребців: мають тіла, дуги (крила), відростки та ряд отворів. Далі чітко визначити межі цих кісток і, користуючись схемами 17 та 18, вказати їх основні складові частини.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

На початку згадайте, на які відділи поділяється осьовий скелет і відзначте, що його складовою частиною є скелет голови або череп. Далі повторіть напрями на черепі.

На черепах різних видів тварин визначте межі потиличної та клиноподібної кісток, а потім вивчіть їх будову.

Користуючись черепами різних видів свійських тварин відзначте, що потилична кістка спереду і зверху межує з міжтім'яною й тім'яною, збоку - з висковими, а знизу - з клиноподібною кістками. Відмітьте, що основними складовими кістки є тіло, луска і дві бічні частини, які обмежують великий потиличний отвір, що з'єднує черепну порожнину з хребетним каналом.

Вентрально від великого потиличного отвору знайдіть тіло або основну частину потиличної кістки, яке назально зростається із тілом клиноподібної кістки. На місці їх зрощення з вентральної поверхні виділіть парний м'язовий горбок, що є межею між тілами обох кісток. На черепі із розітнутою черепною коробкою на дорсальній (мозковій) поверхні тіла знайдіть плоску ямку для довгастого мозку, а попереду від неї - поперекову ямку для моста мозку. Відзначте, що тіло потиличної кістки утворює медіальні краї рваних отворів.

Далі знайдіть бічні частини, котрі несуть потиличні вирости та яремні відростки. По обидва боки від великого потиличного отвору виділіть потиличні вирости, які призначені для з'єднання з атлантом, а латерально від них - яремні відростки для прикріплення м'язів, що йдуть із шиї. Латерально від основи виростка з вентральної поверхні на дні виросткової ямки знайдіть отвір каналу під'язикового нерва, а каудально від нього - один або кілька отворів виросткового каналу.

Дорсально від великого потиличного отвору та бічних частин знайдіть луску потиличної кістки. На дорсальному краї луски виділіть потиличний або поперечний карковий гребінь (кінь, собака, свиня), що з боків переходить у вискові гребені луски вискової кістки. Відзначте, що луска має дві поверхні - зовнішню і внутрішню. На зовнішній, або карковій поверхні луски біля потиличного гребеня знайдіть зовнішнє потиличне підвищення для прикріплення каркової зв'язки, а на внутрішній (мозковій) - виділіть відбитки черв'ячка і півкуль мозочка.

Далі на черепі великої рогатої худоби відмітьте, що тіло потиличної кістки циліндричне, яремні відростки короткі та загнуті медіально, під'язиковий отвір часто подвійний, потиличний гребінь відсутній, а зовнішнє потиличне підвищення на лусці слабо виражено. В коня тіло потиличної кістки на місці переходу мозкової поверхні в зовнішню має дещо загострені краї, які обмежують значний рваний отвір. Зовнішня поверхня луски поділяється на каркову й невелику тім'яну частини, які розділені поперечним карковим гребенем. На карковій поверхні знайдіть добре виражене потиличне підвищення, а вентрально від нього - каркову ямку, що є місцем фіксації каркової зв'язки. По серединній лінії тім'яної частини луски виділіть слабко виражений зовнішній стріловий (сагітальний) гребінь. На черепі собаки відзначте, що основна частина плоска і своїми бічними краями щільно підходить до кам'янистої кістки, внаслідок чого рваний отвір невеликий. Луска потиличної кістки трикутної форми і на тім'яних поверхнях має стріловий гребінь, ступінь розвитку якого залежить від породи собаки. Карковий гребінь добре виражений, бічні частини мають короткі й широкі яремні відростки. В свині тіло потиличної кістки приплюснуте, бічні частини разом з лускою обмежують трикутної форми великий потиличний отвір. Яремні відростки довгі, прямі, спрямовані донизу. Луска потиличної кістки висока, розширена догори, зовні гладенька, тобто без потиличного підвищення.

Користуючись черепами різних видів свійських тварин відзначте, що клиноподібна кістка розміщена в основі черепа, назально від тіла потиличної кістки, рострально межує з лемешем, решітчастою, піднебінними, крилоподібними кістками, а каудально - з потиличною й висковою кістками. Зауважте, що основними частинами кістки є тіло, дві пари крил (вискові та очноямкові) і парний крилоподібний відросток.

Спочатку знайдіть тіло клиноподібної кістки, яке в молодих тварин складається з двох частин - розміщеної назально передклиноподібної (пресфеноїд) і каудально основної клиноподібної (базисфеноїд) кісток, що зростаються в одну кістку.

Далі знайдіть дві пари крил, які відходять у дорсо-латеральному напрямку від пресфеноїда - очноямкові та від базисфеноїда - вискові. Крім того, відзначте, що очноямкові крила беруть участь у формуванні крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки та частково орбіти. Назо-вентрально від вискових крил і базисфеноїда знайдіть парні крилоподібні відростки, котрі з'єднуються латерально з піднебінними і медіально з крилоподібними кістками. На орбітальному або назальному краї крилоподібного відростка виділіть крилоподібний гребінь, який каудально обрамляє клинопіднебінну ямку та дно орбіти, а дорсально переходить в очноямково-клиноподібний (очноямково-висковий) гребінь.

Спереду крилоподібного гребеня, в клинопіднебінній ямці, знайдіть ряд отворів, через які в названу ямку проходять судини та нерви: решітчастий - між крилом клиноподібної та лобовою кісткою, веде в носову порожнину, зоровий - верхній, веде в черепну коробку, нижче від нього - очноямкова щілина, а поряд із нею, ще більш вентрально - круглий. Останні два отвори можуть зливатися в один - очноямковокруглий (велика рогата худоба, свиня). Далі знайдіть отвори, через які судини та нерви, навпаки, виходять із клинопіднебінної ямки: клинопіднебінний - веде в носову порожнину, верхньощелепний - в підочноямковий канал, каудальний піднебінний - у піднебінний канал.

Використовуючи черепа із розітнутою черепною коробкою на мозковій поверхні базисфеноїда знайдіть ямку гіпофіза (турецьке сідло), позаду неї у вигляді поперекової пластинки - спинку турецького сідла. На мозковій поверхні пресфеноїда, який дорсально піднятий відносно базисфеноїда, знайдіть борозну зорового перехрестя, яка справа і зліва через зоровий отвір веде у відповідну орбіту.

Запам'ятайте, що пресфеноїд та очноямкові крила формують назальну черепну ямку, а базисфеноїд та вискові крила - каудальну черепну ямку - для розміщення головного мозку.

Наприкінці розгляньте особливості будови клиноподібної кістки в різних видів свійських тварин. На черепі великої рогатої худоби, крім того, в основі вискового крила знайдіть овальний отвір, а також відзначте, що очноямковокруглий отвір великий. Відзначте, що в коня тіло клиноподібної кістки товсте, спинка турецького сідла слабо виражена, гіпофізарна ямка невелика. Окрім зорового отвору, очноямкової щілини та круглого отвору, в основі крилоподібного відростка, який має значні розміри і відходить двома пластинками - однією від тіла клиноподібної кістки, другою - від вискового крила, знайдіть криловий канал. Каудально він починається більшим (каудальним) криловим отвором, а назально відкривається в круглий отвір. Дорсально криловий канал закінчується меншим криловим отвором. На ростральному кінці вискового крила знайдіть три вирізки: медіальну - сонну, середню - остисту і латеральну - овальну. В собаки тіло клиноподібної кістки має вигляд пластинки, вискові крила розвинуті сильніше, ніж очноямкові. Спинка турецького сідла сильно розвинута, має бічні відростки. Жолоб між зоровими отворами відсутній. У клинопіднебінну ямку ведуть очноямкова щілина та круглий отвір. Позаду останнього в основі вискового крила знайдіть каудальний криловий отвір, позаду нього - овальний отвір, а між висковими крилами і барабанною частиною кам'янистої кістки - сонний отвір, який веде в сонний канал вискової кістки. В свині крила кістки невеликі, проте значно виражені крилоподібні відростки, на їх широких каудальних поверхнях знаходяться крилові (човноподібні) ямки. Очноямковокруглий отвір обширний.

Питання для самоконтролю

1. Які специфічні напрями розрізняють на скелеті голови?

2. Чим зумовлена складність будови скелета голови?

3. На які відділи поділяється скелет голови?

4. Якими кістками утворений мозковий відділ черепа?

5. Які характерні ознаки будови має внутрішня поверхня кісток мозкового відділу черепа?

6. За якими ознаками будови потилична та клиноподібна кістки подібні до хребців?

7. Розкрийте особливості будови потиличної кістки.

8. Розкрийте будову основних складових частин клиноподібної кістки.

9. Через які отвори нерви та судини входять та виходять із клинопіднебінної (крилопіднебінно) ямки?

ЗАНЯТТЯ №7

Тема. Будова черепа. Кістки мозкового відділу черепа: вискова, лобова, тім'яна, міжтім'яна, решітчаста.

Мета заняття. Засвоїти загальні закономірності, видові і вікові особливості будови кісток мозкового відділу черепа - вискової, лобової, тім'яної, міжтім'яної та решітчастої різних видів свійських тварин, а також особливості будови черепної коробки.

Матеріальне забезпечення. Цілі черепа, сагітальні розпили черепів, черепа з розітнутою черепною коробкою, виділені кам'янисті кістки (коня, великої рогатої худоби) та скелети різних видів свійських тварин, схеми, таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Наголосити, що кістки мозкового відділу черепа формують черепну коробку (порожнину), в якій розміщений головний мозок. Користуючись схемою 19, розглянути, які кістки мозкового відділу черепа утворюють стінки черепної коробки.

Схема 19.

Кістки мозкового відділу черепа, які утворюють черепну коробку

Стінка черепної коробки	Кістки, що формують стінку черепної коробки
Дах	- тім'яна кістка - міжтім'яна кістка - лобова кістка (в жуйних - лише лобова)
Бічні стінки	- вискова кістка (в жуйних - ще й тім'яна)
Основа (дно)	- клиноподібна кістка - тіло потиличної кістки
Задня стінка	- потилична кістка (в жуйних - ще й тім'яна та міжтім'яна)
Передня стінка	- продірявлена пластинка решітчастої кістки - лобова кістка

Розкрити зміст таких понять як клинопіднебінна (крилопіднебінна) ямка та вискова ямка.

Крилопіднебінна (клиноподібна) ямка утворена очноямковими крилами клиноподібної та вертикальною пластинкою піднебінної кістки, каудально обрамляє її крилоподібний гребінь.

Вискова ямка утворена тім'яною кісткою та лускою вискової кістки, заповнена висковим м'язом.

Відмітити, що деякі кістки мозкового відділу черепа утворюють остов для органів чуття: решітчаста кістка - для нюхового, а кам'яниста - для присінково-завиткового.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Спочатку розгляньте будову кісток мозкового відділу черепа: тім'яної, міжтім'яної, вискової, лобової та решітчастої.

Визначте межі парної тім'яної кістки, яка межує рострально з лобовою, каудально - з міжтім'яною і потиличною, латерально - з висковими кістками. Відзначте, що зовнішня поверхня її в різних видів тварин неоднакова, проте у всіх бере участь у формуванні вискової ямки. На внутрішній поверхні тім'яної кістки знайдіть пальцеві втиснення, мозкові гребені та судинні жолоба. Відзначте, що у великої рогатої худоби тім'яні кістки сильно розвинутими лобовими кістками зміщуються латерально і у вигляді вузької смужки розміщуються з боків мозкового відділу черепа, також заходять в потиличну ділянку, відтісняючи донизу луску потиличної кістки. Лише в плода тім'яні кістки є дахом черепної порожнини. В подальшому з ростом лобових кісток середня частина тім'яних кісток розміщується в потиличній ділянці, а бічні частини беруть участь в утворенні правої і лівої вискових ямок. В коня на межі тім'яної й вискової ділянок знайдіть зовнішній стріловий гребінь, який рострально розділяється на два гребені, обмежуючи вискову ямку. На мозковій поверхні кісток виділіть внутрішній стріловий гребінь. В собаки тім'яні кістки відокремлені одна від одної зовнішнім стріловим гребенем. У свині тім'яна кістка товста, на зовнішній її поверхні знайдіть тім'яні та вискові частини, які відокремлені висковими гребенями. Відзначте, що в дорослих тварин кістка вміщує порожнину, що сполучається із лобовою й потиличною пазухами.

Далі на черепах молодих тварин виділіть непарну міжтім'яну кістку, так як у дорослих вона без помітних меж зростається з потиличною та тім'яними кістками, між якими й лежить. У великої рогатої худоби кістка має трикутну форму, зростається в перші місяці життя. В коня кістка зовні чотирикутна, в собаки - серцеподібна, на її мозковій поверхні в них знайдіть кістковий мозочковий намет (кістковий шатровий відросток). У свині кістка відсутня, так як її зачаток ще до народження зростається із сусідніми кістками.

Далі розгляньте будову парної вискової кістки, яка розміщується у висковій ділянці. Знайдіть дві її основні частини - лускату (луску) та кам'янисту (кам'янисту кістку).

Відзначте, що луската частина утворює разом із тім'яною кісткою вискову ямку - для прикріплення вискового м'яза. Латерально на лускатій частині знайдіть масивний виличний відросток, який спочатку прямує латерально, потім стрімко повертає назально, з'єднується з виличною кісткою і, разом з нею, утворює виличну дугу. Біля основи виличного відростка вентрально виділіть суглобовий горбок - для зчленування із суглобовим (виростковим) відростком нижньощелепної кістки. Позаду суглобового відростка і попереду від зовнішнього слухового проходу знайдіть отвір, від якого починається висковий канал. На дорсальному краї виличної дуги виділіть висковий гребінь, який каудально продовжується в потиличний гребінь, що обмежує латерально вискову ямку.

Будову кам'янистої частини краще вивчати, використовуючи кістку коня, так як лише в цих тварин вона зустрічається як самостійна, а в решти - зростається із лускою вискової кістки. Крім того, кам'яниста кістка є вмістилищем для середнього і внутрішнього вуха, тому будова її надзвичайно складна, вона включає три частини: соскоподібну, барабанну та скелясту, межі яких потрібно чітко визначити. Соскоподібна частина, яка межує із потиличною кісткою, назально від основи яремного відростка випинається у вигляді соскоподібного відростка, до якого прикріплюються м'язи, що йдуть із тулуба. Між соскоподібним відростком і барабанною частиною знайдіть зовнішній отвір лицевого каналу (шилососкоподібний отвір), через який виходить лицевий нерв. Крім того, відзначте, що соскоподібна частина утворює латеральний край рваного отвору. Далі знайдіть складові барабанної частини - зовнішній слуховий хід та барабанний міхур з барабанною порожниною, які розміщуються назально від соскоподібної частини. Зовнішній слуховий хід, який вентрально продовжується в барабанний міхур, знайдіть позаду суглобового горбка. Відзначте, що вхід у слуховий хід починається вентрально від вискового гребеня. Попереду яремного відростка і латерально від тіла потиличної кістки знайдіть звернений вентрально барабанний міхур, а назо-вентрально від нього м'язовий відросток - для прикріплення м'язів м'якого піднебіння. Медіально від м'язового відростка знайдіть кісткову слухову трубу (м'язово-трубний канал), через яку барабанна порожнина сполучається з порожниною глотки. В барабанній порожнині знаходяться органи середнього вуха: слухові кісточки з їх зв'язками та м'язами. В назо-медіальній частині кам'янистої кістки знайдіть скелясту частину, яка своїм кам'янистим гребенем вдається в черепну порожнину і ділить її на два відділи, де містяться більший та ромбоподібний мозок. У скелястій частині знаходиться лабіринт внутрішнього вуха, тому на її поверхні знайдіть три отвори, які ведуть у лабіринт: найбільший - внутрішній слуховий хід, дорсо-каудально від нього - зовнішній отвір водопроводу присінка, а каудальніше між обома отворами - зовнішній отвір канальця завитки (водопроводу завитки). Крім того, відзначте, що в коня кам'яниста кістка зростається з лускатою частиною лише в старих тварин. Як самостійна кістка вона має пірамідальну форму, вершина її, що належить соскоподібній частині, звернена дорсо-каудально, а основа - назо-вентрально, в ній знаходиться барабанна частина. Зовнішній слуховий хід порівняно короткий, каудально від нього починається добре розвинутий соскоподібний відросток, від якого відходить масивний під'язиковий відросток. Дорсально від слухового ходу знаходиться жолоб, який разом із лускатою частиною утворює висковий хід. Знайдіть три його отвори, один з яких відкривається у вискову ямку, другий - попереду зовнішнього слухового ходу, третій - позаду соскоподібного відростка. Біля основи гребеня кам'янистої кістки знайдіть вирізку для трійчастого нерва. Рваний отвір обширний. У великої рогатої худоби виділіть масивний, слабо опуклий суглобовий горбок. Відзначте, що зовнішній слуховий хід довгий, спрямований латерально, барабанний міхур великий, сплюснутий латеро-медіально, на ньому знайдіть під'язиковий відросток, оточений кістковою піхвою. Слухова труба проходить латерально від овального отвору, рваний отвір щілиноподібний. У собаки відзначте, що зовнішній слуховий хід дуже короткий, барабанний міхур округлий, обширний. Соскоподібний відросток лежить дорсо-каудально від зовнішнього слухового хода. Суглобовий горбок жолобуватий, задній край його сильно виступає вентрально. Отвір слухової труби знаходиться між овальним і сонним отворами. Рваний отвір помітний лише позаду барабанного міхура. В свині зовнішній слуховий хід довгий, спрямований латеро-дорсально і відкривається біля дорсального виступу вискового гребеня. Барабанний міхур витягнутий назо-вентрально. Соскоподібний відросток невеликий, знаходиться латерально від барабанного міхура попереду яремного відростка. Суглобовий горбок сідлоподібний, вузький. Висковий канал відсутній.

Визначте межі парної лобової кістки, яка каудально з'єднується з тім'яною кісткою, медіально - з однойменною іншого боку, назально - з носовою і слізною, латеро-вентрально - з піднебінною, клиноподібною і висковою кістками, медіо-вентрально - з решітчастою кісткою. Знайдіть висково-лобову та очноямково-носову частини, які відокремлюються поперечною пластинкою на внутрішній поверхні кістки. Відзначте, що висково-лобова частина бере участь в утворенні стінки черепної порожнини, а очноямково-носова - формує дорсальну та бічні стінки носової порожнини. Знайдіть зовнішній лобовий гребінь, який відокремлює лобову та вискову поверхні кістки, надочноямковий край - відокремлює носову поверхню від вискової, а також очноямково-висковий гребінь - відокремлює очноямкову поверхню від вискової. На межі між очною ямкою та висковою ямкою знайдіть виличний відросток, який відходить у латеральному напрямі. На очноямковій поверхні лобової кістки на межі між черепною і носовою порожнинами в сегментальній площині виличного відростка виділіть решітчастий отвір, а на лобово-носовій поверхні - надочноямковий отвір. Відзначте, що у великої рогатої худоби лобові кістки розвинуті надзвичайно сильно, вони є склепінням черепної порожнини, заднім краєм досягають потилично-тім'яної ділянки, де і формують у вигляді товстого валика задній лобовий або міжроговий гребінь. Він з'єднується із висковими гребенями і лише за своїм розміщенням відповідає потиличному гребеню інших тварин, проте не гомологічний йому. Знайдіть рогоподібні відростки, що відходять з боків від заднього лобового гребеня. На основі відростка виділіть шийку, а над нею - корону. Зовнішня поверхня рогоподібного відростка горбиста, пронизана судинними отворами та борозенками. Виличний відросток лобової кістки в них короткий, з'єднується з лобовим відростком виличної кістки, тому очна ямка замикається латеро-каудально. Надочноямковий отвір знаходиться в площині основи виличного відростка, назально і каудально від нього знайдіть надочноямкову борозну, а в напрямі до очної ямки - канал. У коня виличний відросток лобової кістки з'єднується із виличним відростком вискової кістки, в основі відростка видно надочноямковий отвір, а на очноямковій поверхні його знайдіть блокову ямку. В собаки виличний відросток розвинутий слабо, з'єднується із виличною дугою лише орбітальною зв'язкою. Надочноямковий отвір відсутній. Відзначте, що в свині надочноямковий отвір відкривається на рівні переднього краю очної ямки, від нього на носову кістку прямує надочноямкова борозна, а в орбіту - надочноямковий канал. Виличний відросток короткий і з виличною дугою з'єднується лише орбітальною зв'язкою. Решітчастий отвір знаходиться в сегментальній площині середини очної ямки.