Основи природознавства

74

Лисогор

Размещено на http://www.Allbest.ru/

74

ДВНЗ «КНУ»

Криворізький педагогічний інститут

Ботаніка

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

Основи природознавства

Л. Лисогор

Кривий Ріг - 2013

УДК 581.03

ББК 28.5я73

Лисогор Л. Ботаніка. Лабораторні роботи: [навчальний посібник]/ Людмила Лисогор. - Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2013. - 74с.

Розробники:

Л.П. Лисогор, асистент кафедри змісту і методики початкового навчання (Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «КНУ»).

Рецензенти:

Багрікова Н.А. - старший науковий співробітник лабораторії флори та рослинності Нікицького ботанічного саду НААНУ, д.б.н.

Павлик О.А. - доцент кафедри змісту і методики початкового навчання, к.пед.н.

Лабораторний практикум з ботаніки підготовлений у відповідності з робочою програмою з дисципліни «Основи природознавства. Ботаніка». Описані основні методики проведення занять. Викладені короткі відомості теоретичного характеру, які сприяють кращому засвоєнню основних положень курсу ботаніки. Призначений для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Початкова освіта».

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри змісту і методики початкового навчання (протокол №1 від 28 серпня 2013 року).

ЗМІСТ

Передмова

Правила оформлення лабораторних робіт

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Будова рослинної клітини

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Рослинні тканини

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Вегетативні органи рослин (корінь, стебло, листок)

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Будова і різноманітність квіток. Суцвіття. Будова і різноманітність плодів

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Будова та різноманітність водоростей

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Вищі спорові рослини. Будова і різноманітність мохів, плаунів, папоротей та хвощів

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Гриби та лишайники. Будова і різноманітність грибів та лишайників

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Різноманітність і будова Голонасінних рослин

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

Різноманітність і будова Покритонасінних рослин. Характеристика родин класів Однодольні та Дводольні

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕДМОВА

Запропонований навчальний посібник побудований з урахуванням завдань програми навчального курсу «Основи природознавства. Ботаніка», передбачених для студентів вищої педагогічної школи.

Завдання курсу полягає в тому, щоб ознайомити студентів з різноманітністю рослинних форм, розкрити взаємозв'язки між рослинами і навколишнім середовищем, вивчити процеси, які проходять в органах рослин, показати господарське значення та необхідність раціонального використання і охорони рослинних ресурсів.

Загальною метою курсу «Ботаніка» є розкриття закономірностей внутрішньої та зовнішньої будови рослинного організму. Довести, що рослина є цілісним організмом, що сформувався поступово під час онтогенезу та філогенезу. Розкрити родинні зв'язки рослин. Розглянути принципи та основні положення міжнародного кодексу ботанічної номенклатури.

На основі ботанічніх знань студенти вчаться спостерігати за рослинами різних місцезростань, аналізувати свої спостереження і робити правильні логічні висновки.

Саме ботанічні знання виховують у людей повагу до рідної природи, бережливого ставлення до рослин та раціонального використання рослинних ресурсів.

Правила оформлення лабораторних робіт

Для виконання лабораторних робіт Вам знадобляться:

1) альбом формату А4;

2) зошит 24 аркуша;

3) прості олівці;

4) кольорові олівці;

Кожна лабораторна робота виконується у відповідності з завданнями, а її результати оформлюються письмово і в кінці заняття даються на перевірку викладачу.

Вимоги до оформлення:

1) в альбомі виконуються малюнки до лабораторних робіт;

2) у зошиті записується в заголовку номер лабораторної роботи, дата її виконання, мета, обладнання, хід роботи та висновки;

3) малюнки повинні бути великого розміру, естетично виконаними, відображати основні особливості об'єкта, що розглядається;

4) підписи до малюнку повинні бути розбірливими та акуратними;

5) кожен малюнок повинен мати назву.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Будова рослинної клітини

Мета: ознайомитись із будовою клітини рослини, навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, закріпити навички користування світловим мікроскопом.

Обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, предметне та накривне скельця, розчин йоду, піпетка, фільтрувальний папір, вода, луска цибулини цибулі (соковита), листки елодеї, бульби картоплі, спирт, таблиці «Будова рослинної клітини».

План заняття

1. Вивчити будову світлового мікроскопу та правила роботи з ним.

2. Ознайомитися з послідовністю приготування тимчасового мікропрепарату зі шкірки цибулі.

3. Ознайомитися з послідовністю приготування тимчасового мікропрепарату з листка елодеї, плодів шипшини (горобини), бульби картоплі з метою вивчення різноманітності пластид.

4. Вивчити функції органел рослинної клітини.

Загальна інформація

Клітини різноманітні за формою, розміром, забарвленням, проте внутрішня будова в них більш-менш подібна.

Завдання лабораторної роботи

Мікроскоп ? збільшувальний прилад, який дає змогу бачити предмет збільшеним у декілька сотень і тисяч разів. Світлові мікроскопи збільшують зображення до 3 600 разів, а електронні ? у десятки й сотні тисяч разів. Головними частинами світлового мікроскопа є збільшувальні двоопуклі лінзи, розміщені в особливій трубці ? тубусі. На верхівці тубуса знаходиться окуляр, а з нижнього боку ? об'єктив. Трубка-тубус прикріплюється до штатива, з яким з'єднаний предметний столик. Тубус рухається за допомогою гвинтів.

Всі органи рослин складаються з клітин. Клітина є елементарною структурною і функціональною одиницею живих організмів, що являє собою певним чином диференційовану ділянку цитоплазми, оточену клітинною мембраною.

1. Ознайомитися з будовою мікроскопа. Уважно розгляньте виданий вам мікроскоп. Знайдіть об'єктив, окуляр, тубус, предметний столик, гвинт. Визначте збільшення мікроскопу

Правила роботи з мікроскопом:

1. Мікроскоп поставити штативом до себе, на відстані 5?8 см від краю стола. Світло спрямовувати дзеркалом в отвір предметного столика.

2. Виготовити препарат, помістити його на предметний столик і закріпити там предметне скло двома затискачами.

3. Користуючись гвинтом, плавно опустити тубус так, щоб нижній край об'єктива був на відстані 1?2 мм від препарату.

4. Дивлячись в окуляр, повільно піднімати тубус, поки не з'явиться чітке зображення предмета.

Рис. 1. Будова світлового мікроскопу: 1 - окуляр; 2 - об'єктив; 3 - штатив; 4 - гвинт; 5 - предметний столик; 6 - дзеркало

2. Виготовити тимчасовий мікропрепарат препарат зі шкірочки цибулини. Ознайомитися з будовою клітини рослини

1. Розгляньте на рис. 2 послідовність дій під час приготування препарату зі шкірки цибулі.

Рис. 2. Виготовлення мікропрепарату із шкірки цибулі

2. Протріть предметне скло серветкою. Піпеткою нанесіть на нього 1-2 краплі розчину йодиду калію (він забарвлює цитоплазму у світло-жовтий колір). Зайвий розчин видаліть фільтрувальним папером.

Рис. 3. Будова рослинної клітини

3. Скальпелем або лезом безпечної бритви від соковитої луски цибулини відріжте смужку завдовжки 3-4 мм, переламайте її навпіл та зніміть пінцетом тонку верхню шкірку. Шматочок шкірки покладіть у краплину йодиду калію на предметному склі та розправте препарувальною голкою.

4. Сухе накривне скельце вертикально поставте поруч із краплиною йодиду калію та обережно опустіть його на краплину.

5. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і розгляньте його, використовуючи об'єктив малого збільшення (х 8).

6. Дивлячись в окуляр лівим оком, знайдіть у полі зору мікропрепарат і за допомогою гвинтів установіть його найчіткіше зображення.

7. Роздивіться контури клітинних стінок, в яких помітні пори. Виберіть у полі зору 3-4 клітини, в яких добре помітно сірувате ядро, велику вакуолю (вона може займати майже весь об'єм клітини) та зернисту цитоплазму золотистого кольору у вигляді тяжів у центрі клітини або суцільного шару поблизу її стінок.

8. Не зміщуючи препарат на предметному столику, замініть об'єктив (застосуйте об'єктив більшого збільшення).

9. Регулюючи мікрогвинтом чіткість зображення, розгляньте окремі складові клітини.

Рис. 4. Будова клітини шкірочки цибулі

10. Замалюйте кілька клітин шкірки цибулини. Позначте складові частини клітини, які ви побачили, і підпишіть їх.

11. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

3. Розгляньте хлоропласти у клітинах елодеї і простежте за рухом цитоплазми

1. Витримайте елодею в теплій воді (20-25°С) протягом 30-40 хвилин за яскравого освітлення.

2. Виготовте тимчасовий мікропрепарат: відокремте листок елодеї, помістіть його на предметне скло у краплину води та накрийте накривним скельцем.

3. Розгляньте препарат за малого збільшення мікроскопа. Зверніть увагу на колір і форму хлоропластів у клітинах.

4. Перемістіть препарат так, щоб у поле зору потрапили видовжені клітини середньої частини листка.

5. Придивіться до окремого хлоропласта та прослідкуйте за його переміщенням у цитоплазмі. Зверніть увагу на характер руху хлоропластів (рівномірний чи нерівномірний, перевертаються чи ні, переміщуються в одному чи різних напрямках тощо).

6. Замалюйте одну клітину листка елодеї з хлоропластами, в якій стрілками позначте напрямок руху цитоплазми. Підпишіть на малюнку клітинні утвори, які ви помітили.

7. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

4. Розгляньте хромопласти в клітинах стиглих плодів шипшини, горобини, перцю чи коренеплоду моркви

1. Протріть предметне і накривне скельця сухою серветкою. Піпеткою нанесіть на предметне скло краплину води.

2. Препарувальною голкою надірвіть шкірку оплодня шипшини (горобини), наберіть на її кінчик трохи забарвленого м'якуша та внесіть його у воду на предметному склі. Голкою злегка розітріть м'якуш і накрийте накривним скельцем.

3. За малого збільшення мікроскопа знайдіть місце, де клітини найменш скупчені, і роздивіться у них хромопласти. Зверніть увагу на форму, колір та кількість цих пластид.

4. За великого збільшення уважніше розгляньте окремий хромопласт, при цьому зверніть увагу на форму клітин. Ядро і цитоплазма у них можуть бути непомітними, а клітинна стінка - тонка, без потовщень.

5. Замалюйте у зошиті 2-3 клітини з хромопластами. Розфарбуйте малюнок відповідно до того, що ви побачили на препараті. Підпишіть зображення хромопластів та інших частин клітини.

6. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

5. Розгляньте безбарвні пластиди в клітинах шкірки листка традесканції

1. Візьміть окремий листок традесканції та обгорніть його на вказівному пальці лівої руки так, щоб нижній рожевий бік листка був зверху.

2. Препарувальною голкою поруште шар рожевих клітин, зніміть пінцетом покривну тканину і перенесіть її у воду на предметному склі, додайте ще 1-2 краплини води, накрийте накривним скельцем.

3. Роздивіться препарат спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. Знайдіть навколо ядра, а також у цитоплазматичних тяжах (нитках) дрібні кулясті блискучі тільця - лейкопласти.

4. Замалюйте 3-4 клітини шкірки листка з лейкопластами.

5. На підставі виконаних досліджень зробіть висновки.

Запитання для контролю

1. Вкажіть найхарактерніші риси будови рослинної клітини.

2. З чого складається оболонка рослинних клітин?

3. Назвіть функції складових частин рослинної клітини.

4. Чим можна пояснити те, що плоди помідорів під час дозрівання із зелених перетворюються на жовті або червоні?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Рослинні тканини

Мета: ознайомитись із особливостями будови різних типів тканин рослинних організмів, навчитись виготовляти тимчасові мікропрепарати, закріпити навички користування світловим мікроскопом.

Обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, предметне та накривне скельця, розчин йоду, піпетка, фільтрувальний папір, вода, луска цибулини цибулі (зовнішня), пагін елодеї, зріз стебла бузини, листки пеларгонії, недостигла груша, яблуко, слива, бульби картоплі, зріз стебла кукурудзи, спирт, таблиці «Будова рослинних тканин».

План заняття

1. Вивчити загальні особливості будови меристематичної тканини.

2. Ознайомитися з будовою покривних тканин.

3. Ознайомитися з будовою клітин , які входять до складу основних та механічних тканин.

4. Ознайомитися з елементами, які входять до складу провідної тканини.

Загальна інформація

Тканина - це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму та виконують одну і ту ж саму функцію. Із тканин формуються органи, а з органів організми вищих рослин.

Типи рослинних тканин:

Твірна (меристема) - забезпечує вставний ріст, надає ріст кореню і стеблу в товщину, органів - у довжину.

Покривна - захищає органи від несприятливого впливу навколишнього середовища.

Провідна - забезпечує проведення води, мінеральних та органічних речовин.

Механічна - зміцнення органів рослин завдяки утворенню каркасу.

Основна - забезпечує фотосинтез, газообмін та відкладання про запас білків, жирів, вуглеводів.

Твірні тканини характеризуються здатністю постійно ділитися і утворювати спеціалізовані тканини. Завдяки їх діяльності відбувається постійний ріст рослин. За своїм походженням вони бувають первинними і вторинними. Первинні формуються у зародку насінини і зумовлюють ріст рослини. До них належить конус наростання стебла і кореня.

Покривні тканини захищають рослину від надмірних випаровувань води, механічних пошкоджень, температурних коливань, різних шкідників і хвороб. За походженням розрізняють типи покривних тканин:

а) первинні - епідерміс;

б) вторинні - корок.

Епідерміс - це жива покривна тканина. Він складається з одного, рідко двох - багатьох шарів клітин паренхімного типу, які містять цитоплазму. велику вакуолю і зосереджені навколо ядра лейкопласти.

Епідерміс є лише у молодих органів і функціонує лише один вегетаційний період. Восени на багаторічних стеблах замість тоненького епідермісу утворюється міцна покривна тканина - корок.

Корок - це товстий шар мертвих клітин з потовщеними оболонками, просякне ний суберином.

Механічні тканини надають міцності рослині, завдяки чому вона витримує значну масу. Характерною особливістю будови цих тканин є значне потовщення оболонок їх клітин. Виділяють три типи механічних тканин: коленхіму, склеренхіму, склереїди.

Коленхіма - це первинна за походженням тканина, яка складається з живих клітин паренхімного типу з нерівномірно потовщеними оболонками. коленхіма розташована в черешках листків, плодоніжках, квітконіжках.

Склеренхіма - найбільш жива і найбільш поширена в усіх органах рослин механічна тканина. Клітини склеренхіми мертві з помірно потовщеними стінками.

Склереїди - мертві паренхімні клітини з досить товстими здерев'янілими оболонками, які містять сполуки кальцію та кремнію. Оболонки клітин пронизані поровими каналами. Склереїди можуть виконувати опорну функцію.

Провідні тканини мають специфічну будову і різноманітні пристосування для пересування води і розчинених в ній мінеральних речовин. У рослин відбувається живлення на обох полюсах - в наземній частині рослин у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, а корінь з ґрунту воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. У зв'язку з цим у рослин є дві течії руху речовин: висхідна і нисхідна, які здійснюють провідні тканини.

Висхідна течія - вода з розчиненими мінеральними речовинами іде знизу вгору по стеблу, а нисхідна течія - органічні речовини вниз по стеблу до кореня.

Завдання лабораторної роботи

1. Ознайомитися з мікроскопічною будовою верхівки наростання стебла елодеї

1. Обережно звільни верхівку пагону елодеї від листків, виділяючи конус наростання пагону та перенести його обережно голкою на предметне скло в краплину води.

2. Роздивитися при збільшенні клітини верхівкової меристеми (відмітити гладеньку округлу форму конуса, однакові розміри клітин, великі ядра в клітинах, тонкі оболонки).



Рис. 1. Будова клітин твірної тканини

3. Замалювати конус наростання елодеї, показати на малюнку форму будови клітин меристеми.

2. Вивчити особливості будови покривних тканин - епідерми та перидерми

1. Обережно, за допомогою голки та пінцета зняти шкірочку листа пеларгонії (цибулини), розправити її на предметному склі у краплині води.

2. Розглянути та замалювати при малому та великому збільшеннях клітини епідерми, звернути увагу на розміри та форму епідермальних клітин. Замалювати будову продихів, відмітити наявність хлоропластів.

Рис. 2. Будова клітин покривної тканини

Рис. 3. Продихи у клітинах листків

3. Розглянути пі мікроскопом перидерму стебла бузини (поперечний зріз). Відмітити радіальне розташування клітин, з яких складається перидерма, товщину клітинних оболонок.

3. Вивчити особливості будови основної та механічної тканин

1. Зробити зріз м'якоті плоду недозрілої груші і покласти у краплину води на предметне скло. Зібрати зайву воду за допомогою фільтрувального паперу.

2. Розглянути підготований мікропрепарат під мікроскопом, знайти кам'янисті клітини (замалюйте декілька кам'янистих клітин).

3. Приготувати мікропрепарат зрізу бульби картоплини та ознайомитися з будовою загасаючої паренхіми. Замалювати ділянку основної тканини.

Рис. 4. Будова клітин основної тканини

Рис. 5. Будова клітин механічної тканини

4. Вивчити особливості будови провідних тканин

1. Зробити тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи.

2. Розглянути під мікроскопом розміри та форми клітин провідної тканини. Замалювати ділянку провідної тканини.

3. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.



Рис. 6. Будова клітин провідної тканини

Запитання для контролю

1. Що таке тканина, які види тканин ви знаєте?

2. Які клітини мають зірчасту будову?

3. Дайте визначення поняттю «тканина».

4. Які тканини рослин ви знаєте?

5. Які тканини називаються основними, яка їх роль?

6. Яку будову мають покривні тканини і які функції вони виконують?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: Вегетативні органи рослин (корінь, стебло, листок)

Мета: ознайомитись із особливостями морфологічної та анатомічної будови кореня, стебла, листка; навчитися розрізняти типи кореневих систем, листків; ознайомитися із різноманітністю та видозмінами кореневих систем, листків та пагонів.

Обладнання: мікроскоп, лупа, предметне та накривне скельця, розчин йоду, піпетка, кореневі системи різних типів з гербарного матеріалу; корені редиски, пшениці, проростків інших рослин; пагони горобини, клена, бузини; гербарні зразки і живі рослини з простими і складними листками, різними типами листкорозташування і жилкування, алое.

План заняття

1. Вивчити загальні особливості будови кореня та його структурами у зв'язку з функціями, що вони виконують; ознайомитися зі стрижневою і мичкуватою кореневими системами, видозмінами коренів (розробити моделі кореневих систем за їх видозмінами та типами).

2. Ознайомитися з будовою пагона, його видозмінами; з видами тканин, що належать до складу стебла, пов'язати будову стебла і функції, які воно виконує.

3. Навчитись розпізнавати прості і складні листки; визначати тип листкорозташування та жилкування листків (виготовити моделі листків, зробити гербарні зразки простих та складних листків з різним типом жилкування).

Загальна інформація

Корінь - вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Рис. 1. Типи коренів: 1 - корені; 2 - стебло; 3 - додаткові; 4 - головний; 5 - бічні

Видозміни коренів - пристосування виконувати додаткові функції:

1. Коренеплоди - відкладання поживних речовин (буряк, морква).

2. Кореневі бульби - відкладання поживних речовин в бічних коренях (жоржина).

3. Повітряні - вбирають воду з повітря (орхідеї).

4. Дихальні - забезпечують дихання у болотних рослин (мангрові).

5. Ходульні - утримують рослину (кукурудза, баньян).

6. Корені присоски - у паразитичних рослин (повитиця).

7. Корені причіпки - закріплюють рослину (плющ).

Типи кореневих систем

Сукупність усіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату. 8. Симбіотичні - з грибами - мікориза; з бактеріями - бактеріориза.

Рис. 2. Видозміни коренів: а - повітряні (орхідея); б - корені бульби (батат)

Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіальне. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.

Рис. 3. Типи коренів: а - стрижнева; б - мичкувата

Анатомічна будова кореня

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня.

На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову і в них можна виділити такі зони: зона росту з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Рис. 4. Зони кореня: 1 - кореневий чохлик; б - зона ділення; 3 - зона росту; 4 - всисна зона; 5 - провідна зона

Пагін складається із стебла, листків і бруньок. Перший пагін розвивається з зародкової бруньки.

Основними функціями пагона є фотосинтез і транспортування речовин. В пагоні можуть накопичуватися поживні речовини, вода. Його частини служать для вегетативного розмноження тощо.

На пагоні виділяють вузли і міжвузля. Вузол - місце з'єднання листків із стеблом. Міжвузля - це частина пагона між сусідніми вузлами. Міжвузля можуть бути довгими і короткими, а відповідно і пагони бувають видовженими або вкороченими. Деякі плодові дерева і кущі мають пагони обох видів - вкорочені, на яких формуються квітки, а потім плоди, і видовжені, звичайно безплідні (рис. 5).

Рис. 5. Пагони: 1 - видовжений; 2 - вкорочений

Кут між листком і стеблом називається листковою пазухою. У пазухах листків розташовуються бруньки, які називаються пазушними. На вершині пагона є верхівкова брунька (рис. 6). Крім верхівкових і бічних є додаткові бруньки, які виникають на міжвузлях, листках тощо.

Зовні брунька вкрита щільними покривними лусками, які захищають її від несприятливих умов зовнішнього середовища (рис. 7). Брунька - це зачатковий пагін. Усередині одних бруньок розташовані тільки зачатки стебел листки - це вегетативні бруньки, всередині інших, які називаються генеративними, розташовані зачатки квіток і суцвіть.



Рис. 6. Види бруньок: 1 - верхівкова; 2 - бічна

Рис. 7. Типи бруньок та їх будова: а - вегетативна; б - генеративна; в - бруньки у розрізі: 1 - покривні луски; 2 - конус наростання; 3 - листки; 4 - суцвіття

Внаслідок пристосування рослин до життя за різних умов їх пагони нерідко видозмінюються (рис. 8).

Листок - бічна частина пагона. Листок - це орган, у якому відбуваються найголовніші процеси рослин: газообмін, транспірація, фотосинтез, крім того, це орган вегетативного розмноження і місце запасання поживних речовин.

Рис. 8. Видозміни пагона: а, б - бульба (картопля); в - кореневище (пирій, півник); г - бульбоцибулина (шафран); д - вусик (виноград); е - вуса (суниці); є - цибулина (цибуля)

У процесі пристосування рослин до умов оточуючого середовища нерідко листки видозмінювалися, перетворювалися на запасаючі органи, в яких нагромаджувалися поживні речовини (цибуля), вода (алое), на вусики, за допомогою яких підтримуються у вертикальному положенні слабкі стебла, ловчі апарати, якими рослини ловлять і перетравлюють комах тощо (рис. 9).

Рис. 9. Видозміни листків: а - колючки кактуса; б - колючки барбарису; в - вусики гороху

Листок складається з листкової пластинки, черешка і основи, яка з'єднує листок із стеблом (рис. 10).

Якщо листок має одну листкову пластинку, він називається простим, коли ж листкових пластинок декілька - складним.

Рис. 10. Види листків: а - простий черешковий: 1 - листкова пластинка; 2 - черешок; 3 - основа; б - простий сидячий; в - складний

Прості листки бувають черешкові і сидячі. Береза, липа, дуб мають прості черешкові листки. У очерету, кукурудзи, проса - прості сидячі листки.

Листки розрізняються за краєм листкової пластинки, за типом її жилкування і т.д (рис. 11).



Рис. 11. Типи жилкування листків: а - сітчасте; б - паралельне; в - дугове

Часто загальна площа листкової поверхні у десятки разів більша від площі, яку займає рослина. Бо чим більша листкова поверхня, тим більше сонячного проміння може засвоїти рослина, тим більше речовини може утворитися під час фотосинтезу.

На пагоні кожної рослини листки розташовані певним чином, що також допомагає краще вловлювати сонячне світло. Розрізняють такі типи листкорозташування: супротивне, спіральне (чергове) і кільчасте (мутовчасте) рис. 12). Спіральне (чергове) листкорозташування мають яблуня, береза; супротивне - бузок, клен; кільчасте - вороняче око, хвощ.

Рис. 12. Типи листкорозташування: 1 - супротивне; б - чергове; в - кільчасте

Завдання лабораторної роботи

1. Розгляньте корені запропонованих вам рослин. Знайдіть головний корінь, бічні і придаткові корені. Які корені позначені цифрами 1-3? Замалюйте схеми стрижневої і мичкуватої кореневих систем.



2. Розгляньте кореневі системи запропонованих вам рослин. Розподіліть їх у дві групи. Розгляньте малюнок. Як називаються кореневі системи пшениці і гороху? Якими коренями вони утворені?

Горох Пшениця

3. Розгляньте видозміни коренів. Підпишіть назви видозмін біля цифр, якими їх позначено. З'ясуйте, з яких коренів вони утворилися. Виберіть рослини з бульбо коренями. Запишіть їх назви.

4. Зробіть поперечні розрізи коренеплодів і порівняйте їх між собою. Знайдіть відмінності у їхній будові. Замалюйте зовнішній вигляд та поперечний розріз коренеплодів моркви і буряка.

5. Розгляньте неозброєним оком проростки досліджуваної рослини. Знайдіть корені. Відокремте корінь і розгляньте його за допомогою лупи. Знайдіть кореневий чохлик та вирости у вигляді пушку - кореневі волоски.

6. Замалюйте схему будови верхівки (кінчика) кореня і позначте його зони.

7. Використовуючи дані, отримані у результаті виконання завдань, заповніть таблицю.

Зона кореня	Особливості зовнішньої та внутрішньої будови	Функції
Кореневий чохлик
Зона поділу
Зона розтягування
Всисна зона
Провідна зона

8. Розгляньте гербарні зразки пагонів дерев'янистих та трав'янистих рослин, знайдіть на них вузли і міжвузля, бруньки. Схематично намалюйте будову пагона. На малюнку позначте вісь пагона, вузли, міжвузля, листки, бруньки.

9. Розгляньте запропоновані вам рослини. З'ясуйте, які з них мають дерев'янисті, а які трав'янисті стебла. Знайдіть рослини з видовженими й укороченими пагонами. Знайдіть рослини з прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими або чіпкими стеблами. Назвіть їх та охарактеризуйте стебло.

10. Розгляньте гербарні зразки суниць, винограду, глоду та живі кактуси. Встановіть у кожному конкретному випадку: видозмінився увесь пагін чи тільки окрема його частина. Запишіть результати дослідження.

11. Розгляньте фрагмент гілки з бруньками. Визначте розташування бруньок на стеблі. Виділіть окремо вегетативну та генеративну бруньку, зробіть їх повздовжні розрізи та за допомогою лупи розгляньте їх будову. Замалюйте бруньки у розрізі.

12. Приготуйте поперечний та повздовжній зрізи гілки (за 2-4 дні поставте гілку у зафарбовану воду). За допомогою лупи розгляньте на зрізах шари стебла. Визначте назву кожного шару. Зверніть увагу, який шар набув кольору забарвленої води.

13. Порівняйте ваші зразки з малюнком і впишіть назви шарів на поздовжньому та поперечному зрізах.



Поздовжній зріз стебла Поперечний зріз стебла

14. Голкою відокремте кору. Спробуйте її зігнути, зламати, роз тягнути. Спробуйте на міцність кожний шар. Замалюйте внутрішню будову стебла. У висновку дайте відповідь на такі запитання:

Чи витримала кора ваші механічні дії на неї і чому?

Який шар набув забарвлення і чому?

Який шар стебла виявився найменш міцним?

15. Використовуючи дані, отримані у результаті виконання завдань, заповніть таблицю

Шар стебла	Особливості будови	Функції
Кора
Камбій
Деревина
Серцевина

16. Розгляньте листки запропонованих вам рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, основу.

а) Визначте назву кожного листка відповідно до наявності черешка.

б) Порівняйте натуральні об'єкти з малюнком. Запишіть, якими цифрами позначено листкову пластинку, черешок, основу. Під малюнком впишіть назву листка в залежності від наявності черешка.

в) Відберіть рослини та гербарні зразки з простими листками, укажіть тип жилкування.

г) Відберіть рослини та гербарні зразки зі складними листками, укажіть тип жилкування.

д) Результат ваших досліджень занесіть до таблиці.

Назва рослини	Листки прості чи складні

У висновку дайте відповідь на такі запитання:

1) З яких частин складається листок?

2) За якою ознакою листки поділяють на черешкові і сидячі?

3) За якою ознакою листки поділяють на прості та складні?

17. Розгляньте листок з обох сторін неозброєним оком та за допомогою лупи. З'ясуйте, де у нього верх, а де низ. Намалюйте, як виглядає листок зісподу, звернувши увагу на жилки та їхнє галуження.

а) Виготовте мікропрепарат із покривної тканини (епідерми), що міститься зі споду листка.

б) Розгляньте мікропрепарат за допомогою мікроскопа. Знайдіть продих і намалюйте його разом із декількома клітинами епідерми, що прилягають до продиху.

в) Результат ваших досліджень занесіть до таблиці.

Структура листка	Особливості будови	Функції
Верхня та нижня шкірка
Стовпчаста тканина
Губчаста тканина

У висновку дайте відповідь на такі запитання:

1) Яка особливість будови покривної тканини листка?

2) Клітини яких тканин мають хлоропласти?

3) Яку функцію забезпечує губчаста тканина?

Запитання для контролю

1. Які функції виконує корінь?

2. Що таке коренева система? Які типи кореневих систем ви знаєте, наведіть приклади?

3. Які зони можна виділити, роздивляючись зовнішню одного кореня?

4. Яка роль кореневого чохлика?

5. Яке значення мають кореневі волоски?

6. Що таке листок?

7. Назвіть основні типи листкорозміщення, наведіть приклади.

8. Наведіть приклади видозмін листка.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Будова і різноманітність квіток. Суцвіття. Будова і різноманітність плодів

Мета: вивчити будову квіток та плодів, навчитися визначати частини квітки; ознайомитися із різноманітністю квіток та плодів; навчитися визначати типи плодів за будовою оплодня.

Обладнання: колекції або зразки рослин із різними типами квіток, колекції плодів, муляжі, лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

План заняття

1. Навчитися розбирати квітки, визначати її головні частини.

2. Ознайомитися із різноманітністю суцвіть, за таблицями та малюнками навчитися визначати типи суцвіть.

3. Вивчити основні способи запилення і поширення плодів і насіння.

4. Ознайомитися із будовою плоду на прикладі кістянки або ягоди; навчитися визначати типи плодів залежно від будови оплодня, кількості насінин.

Загальна інформація

Квітка -- видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту.

В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки та маточка (або маточки).

Оцвітину називають простою, якщо всі її листочки однотипні. Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка.

Рис. 1. Схема будови квітки: 1 - пелюстка; 2 - тичинка; 3 - маточка; 4 - чашолистик; 5 - квітконіжка

Одностатеві квітки несуть або тільки маточки, або тільки тичинки, як, наприклад, у дуба, тиса, тополі. У двостатевих (гермафродитних) чоловічі і жіночі статеві органи розвиваються в одній квітці (проліски, горох). Відповідно є одно - та дводомні рослини. В однодомних рослин чоловічі й жіночі квітки ростуть окремо на одній рослині (дуб, ліщина, бук). У дводомних -- чоловічі і жіночі квітки знаходяться на різних рослинах, тобто кожна конкретна рослина є або жіночою, або чоловічою (тис, тополя, гостролист, обліпиха).

Суцвіття - це система видозмінених пагонів, на яких розташовані квітки покритонасінних рослин.

Рис. 2. Типи суцвіть (схеми): а - китиця; б - зонтик; в-початок; г - складний колос; д - колос; е - головка; є - складний зонтик; ж - кошик; з - щиток

В залежності від ступеня розгалуження суцвіття ділять на прості та складні.

Простими називають суцвіття, в яких на нерозгалуженій осі в пазухах при квітників розміщенні поодинокі квітки.

Складні суцвіття утворюються з кількох простих за рахунок галуження головної осі.

Плід - це орган, утворений з компонентів квітки і призначений для захисту і розповсюдження насіння.

Завдання лабораторної роботи

1. Розглянь запропоновану квітку, визнач її частини: квітконіжку, квітколоже, чашечку, маточку, тичинки та познач їх на малюнку. Зробіть висновок про взаємозв'язок будови квітки з функціями.

2. Розгляньте тичинку і маточку квітки за допомогою лупи. Зверніть увагу на тичинкову нитку (довжина, зросла чи ні) та пиляк. Зауважте, що пиляк складається з двох половинок, з'єднаних між собою. Намалюйте схематично будову тичинки. На малюнку позначте тичинкову нитку і пиляк.

3. Розгляньте за допомогою лупи маточку. Знайдіть зав'язь (визначте верхня вона чи нижня). Намалюйте схематично будову маточки, позначте усі перелічені складові частини.

4. Розглянь запропоновані квітки та малюнки й визнач, які з них мають подвійну оцвітину, а які - просту. У яких квіток віночок вільно-пелюстковий, а в яких - зрослопелюстковий.

Оцвітина Віночок

5. Серед запропонованих квіток і на малюнках визначте, які квітки одностатеві, а які двостатеві.

6. Розгляньте запропоновані соковиті плоди. Розріжте соковитий плід, знайдіть на ньому шкірку, середній та внутрішній шари, насінину, визначте кількість насінин. Порівняй будову плода з будовою на малюнку та позначте складові його будови.

7. Розгляньте запропоновані сухі плоди. Визначте їхню назву і підпишіть складові їхньої будови. Які з них однонасінні, а які багатонасінні? Визначте, які з плодів розкривні, а які нерозкривні. Результати занесіть до таблиці.

Назва рослини	Назва плода	Тип плода	Однонасінний чи багатонасінний	Розкривний чи нерозкривний

Запитання для контролю

1. Яку будову має квітка? Чому тичинки і маточки називають головними частинами квітки?

2. Наведіть приклади однодомних і дводомних рослин.

3. Перерахуйте типи суцвіть та рослини, яким вони властиві. Чим обумовлена різноманітність квіток?

4. Яке значення мають плоди і насіння для людини?

рослинний вегетативний клітина тканина

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №5

Тема: Будова та різноманітність водоростей

Мета: ознайомитися з будовою одноклітинних і багатоклітинних водоростей; навчитися розпізнавати види водоростей за допомогою мікроскопа; з'ясувати відмінності в будові вивчених видів.

Обладнання: живі або постійні мікропрепарати (хламідомонада, хлорела, улотрикс, вольвокс), мікроскоп, препарувальний набір, предметні та накривні скельця, вода, піпетка, фільтрувальний папір, йод, таблиці, підручник.

План заняття

1. Ознайомитися з будовою одноклітинних водоростей різних систематичних груп.

2. Ознайомитися із різноманітністю багатоклітинних водоростей, визначити характерні риси будови.

3. Вивчити особливості процесів розмноження водоростей.

Загальна інформація

Водорості ? велика група найдавніших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються значною різноманітністю. Існують одноклітинні, багатоклітинні і колоніальні форми мікроскопічних розмірів (від тисячних часток міліметра), а також форми з різною будовою слані, що досягають 30?45 м.

У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: синьозелені, пірофітові, золотисті, діатомові, жовтозелені, бурі, червоні, евгленові, зелені, харові.

Розмноження водоростей буває вегетативним, безстатевим (за допомогою спор) і статевим.

За місцем зростання водорості поділяють на дві великі групи: ті, що живуть у водоймах, та ті, що живуть поза водоймами. Серед тих, що живуть у водоймах, виділяють такі екологічні групи: планктон ? дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пандорина, мікроцистіс); бентос ? водорості, що живуть на дні водойм (харові, багато діатомових); перифітон ? водорості, якими обростають підводні предмети або вищі рослини водойм (кладофора, червоні та бурі водорості морів).

Водорості, що живуть поза водоймами, також поділяють на групи: ґрунтові (едафітон) ? живуть у ґрунті або на ґрунті (ботридій, деякі вошерії), у ґрунті живе понад 700 видів водоростей з різних відділів; наземні (аерофітон) ? на корі дерев, на скелях (трентеполія, плеврокок).

Форми талому водоростей:

- одноклітинні (амебоїдні (ризоподіальні), джгутикові, кокоїдні);

- колоніальні;

- нитчасті (лінійні і гетеротрихальні (розгалужені нитки);

- пластинчасті, пальмелоїдні (у стані зиготи оточеної слизом).

Розмноження водоростей буває вегетативним, безстатевим (за допомогою спор) і статевим. У одного й того самого виду залежно від умов і пори року способи розмноження різні.

Нестатеве розмноження може відбуватись: спорами, зооспорами, апланоспорами. Спори утворюються у спорангіях. Якщо в спорангії утворюється 4 спори, то це тетраспорангій.

Деяким водоростям властива кон'югація (спірогіра).

У найбільш високоорганізованих водоростей, як і у вищих рослин, є чітко виражене чергування поколінь: покоління, яке розмножується статевим шляхом (гаметофіт) чергується з поколінням, якому властиве безстатеве розмноження (спорофіт).

При цьому талом гаметофіта може бути подібним до талому спорофіта, або вони можуть відрізнятися. Гаметофіт продукує гамети, які зливаючись, утворюють зиготу, з якої проростає диплоїдний спорофіт, що утворює спори.

Сприятливими умовами для зростання водоростей є наявність світла, джерел вуглецю та мінеральних солей, а основним середовищем життя для них є вода. Значний вплив на життя водоростей мають температура, солоність води тощо.

Завдання лабораторної роботи

1. Розгляньте рисунок, на якому зображені представники водоростей. Які три групи водоростей можна виділити на основі цього рисунку?

2. Підготуйте мікроскоп до роботи. Піпеткою краплю води з водорістю нанесіть на предметне скло, капніть краплю розчину йоду та накрийте накривним склом. Надлишок розчину видаліть фільтрувальним папером. Розгляньте виготовлений мікропрепарат. Знайдіть клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласт, вічко, скоротливі вакуолі, джгутики та позначте їх на малюнку.



Кожна частина одноклітинного тіла хламідомонади виконує певні функції. Визначте які саме? Заповніть таблицю «Функції частин тіла хламідомонади».

3. Дайте відповідь чому зелені водорості є найчисельнішою групою серед Відділу Водорості. Чому вони отримали таку назву? У чому проявляється їх схожість із зеленими рослинами, які належать до інших відділів? А в чому відмінність?

4. Розгляньте рисунок. Що це за водорість? ЇЇ ще називають «космічною мандрівницею», дізнайтеся, чому.

5. Розгляньте рисунок, на якому зображений процес розмноження у хлорели. Які особливості цього процесу? Чим розмноження хлорели відрізняється від розмноження хламідомонади?

6. Доведіть, що клітини хлорели і хламідомонади - це цілісний організм, система.

7. Розгляньте рисунок. Які особливості будови має ця водорість? Чому, незважаючи на те, що вольвокс складається з великої кількості клітин, він належить до колоніальних організмів, а не до багатоклітинних?

Порівняйте особливості будови і процесів життєдіяльності зелених водоростей. Заповніть таблицю «Життєдіяльність зелених водоростей».

Ознаки	Хламідомонади	Хлорела	Вольвокс
Середовище існування
Спосіб пересування
Живлення
Запасна речовина
Спосіб розмноження

8. Розгляньте на рисунку водорість улотрикс. Яку будову має її слань? Що характерно для будови її клітин? Як улотрикс кріпиться до субстрату? Що на рисунку позначено цифрами 1?5?

9. Розгляньте на рисунку багатоклітинну водорість ? хару. Які особливості її будови? Чим вона відрізняється від квіткових рослин? Які особливості будови та середовища існування водоростей дозволяють їм сотні мільйонів років існувати на Землі без коренів, пагона і листків?



10. До відділу Водорості належать незвичайні за будовою та надзвичайно красиві представники -- діатомові водорості. Розгляньте рисунок. Що незвичайного в їх будові? До яких водоростей їх відносять: одно-, багатоклітинних чи колоніальних? Які особливості їхніх процесів життєдіяльності?

11. Велику групу переважно багатоклітинних водних рослин складають морські бурі та червоні водорості, зарості яких тягнуться на десятки кілометрів, утворюючи підводні луки та ліси. У порівнянні із зеленими водоростями вони мають більш складну будову і зовні нагадують квіткові рослини. Розгляньте на рисунках представників бурих та червоних водоростей і заповніть таблицю «Характерні особливості бурих та червоних водоростей».



Ознаки для порівняння	Бурі водорості	Червоні водорості
Поширення
Особливості будови слані
Колір пігментів
Живлення
Запасна речовина
Розмноження
Представники

Запитання для контролю

1. Схарактеризуйте особливості будови і життєдіяльності одноклітинної водорості хладомідомонади.

2. Порівняйте одноклітинні та багатоклітинні водорості

3. Чому у водоростей не формуються тканини і органи?

4. Які особливості будови тіла водоростей?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №6

Тема: Вищі спорові рослини. Будова і різноманітність мохів, плаунів, папоротей та хвощів

Мета: ознайомитися із будовою зозулиного льону, хвоща польового, плауна булаво видного та щитника чоловічого; виявити ознаки пристосованості вищих спорових рослин до життя на суходолі.

Обладнання: гербарні і живі зразки моху зозулин льон, хвоща польового, плауна булаво видного, папороті, мікроскоп.

План заняття

1. Ознайомитися з характерними особливостями будови зелених мохів, на прикладі зозулиного льону.

2. Вивчити характерні особливості будови плаунів на прикладі плауна булавовидного.

3. Ознайомитися з особливостями будови і розмноження Відділу Хвощеподібних на прикладі хвоща польового.

4. Вивчити характерні особливості будови Відділу Папоротеподібні на прикладі чоловічої папороті.

Загальна інформація

На відміну від нижчих рослин вегетативне тіло вищих рослин представлене окремими органами (коренем, стеблом, листками), а клітини диференційовані на тканини. Органи розмноження вищих рослин (гаметангії і спорангії) багатоклітинні. До вищих рослин крім мохоподібних належать папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні рослини.

У сучасній флорі світу налічується 35 тис. видів мохів, поширених на всій земній кулі, проте найбільша видова різноманітність їх зосереджена в місцевостях з холодним і помірним кліматом. Ростуть мохи в лісах, на болотах, на поверхні ґрунту, стовбурах дерев, дахах.

У циклі розвитку вищих спорових рослин відбувається закономірна зміна двох поколінь ? безстатевого (спорофіту) і статевого (гаметофіту).

Відділ Мохоподібні поділяється на 3 класи: Антоцеротові, Печіночні і Листяні мохи.

Зелені мохи представляє зозулин льон. Стебло його (гаметофіт) вертикальне, не гіллясте, досягає 30?40 см заввишки, густо вкрите шилоподібними листочками (мал.1.). У нижній частині воно має бурий колір, кількість листочків зменшується, і від стебла відходять ризоїди. На листках добре видно жилку. На верхівках одних рослин утворюються жіночі, інших ? чоловічі статеві органи.

Спорофіт Гаметофіт

Мал. 1. Зовнішній вигляд зозулиного льону

Запліднення відбувається в плівці води, яка виникає після дощу або після конденсації туману чи роси. Із зиготи на жіночій особині формується спорофіт у вигляді коричневої коробочки на ніжці. Коробочка на час дозрівання спор закрита кришечкою, яка захищає їх від можливого проникнення води. Ніжка занурена в тканини верхівкової частини стебла. Всередині зрілої коробочки є пристосувальний механізм для висипання зрілих спор -- ряд зубчиків, які закривають вхід до коробочки. За сприятливих умов вони відгинаються і спори розносяться вітром.

Мохи і печіночники можуть розмножуватися вегетативним способом. За сприятливих умов із стебла, листка або ризоїда здатна розвинутися нова рослина.

Мал. 2. Цикл розмноження зозулиного льону

Плауни ? багаторічні, трав'янисті, вічнозелені спорові рослини, з повзучими дуже розгалуженими стеблами, вкритими вузькими лускуватими або голкуватими листками.

Сучасні плауноподібні представлені близь 1300 видами, поширеними в лісах і гірських районах земної кулі. На Україні поширено 6 видів (плаун булавовидний, п. річний, п. сплющений, п. баранець, п. баранець звичайний). Спори плаунів використовують у метал. промисловості при фасованому литті й формуванні металу, в медицині як дитячу присипку, при пролежнях, для обсипання пілюль та ін.

Відділ Хвощеподібні включає сучасні трав'янисті і викопні деревні рослини. У сучасних умовах хвощі зовсім вимерла група рослин, представлена 35 видами, поширених на всіх континентах, крім Австралії. Ростуть хвощі на луках, у лісах, на полях, болотах, по берегах водойм.



Характерною особливістю хвощів є розгалужене стебло, почленоване на вузли і меживузля; на вузлах кільцями розташовані також почленовані бокові гілочки. Листки хвощів редуковані, дрібні, шилоподібні, розташовані кільцями. Підземна частина рослини представлена кореневищем з додатковими коренями. Спори розвиваються на стробілах, розташованих на верхівках рослини ? спорофіті. У одних видів хвощів спорофіт представлений одним пагоном (у хвоща болотного, х. зимуючого), у інших ? двома: трофофільними (стерильними) і спороносними (у хвоща польового, х. лісового).

Характерним представником класу хвощеподібних є хвощ польовий, який часто засмічує поля. Спорофіт його представлений вегетативним і спороносним пагонами, що розвиваються на спільному кореневищі. Рано навесні з'являються нерозгалужені руді, майже безхлорофільні спороносні пагони, які на верхівці мають стробіли. Вони живляться готовими органічними речовинами, нагромадженими в бульбочках на кореневищі. Стробіл має вісь, на якій кільчасто розташовані щиткоподібні споролистки. Кожний споролисток складається з щитка з ніжкою в центрі, якою прикріплюється до осі стробіла і з 5?10 мішкоподібних спорангіїв. Потрапивши на землю, спори проростають у заросток. Заросток хвоща має вигляд зеленої добре розсіченої пластинки. Одні спори хвоща проростають у жіночі заростки з архогоніями, інші ? в чоловічі з антеридіями (гаметофіт дводомний). Після злиття гамет чоловічий гаметофіт гине, а на жіночому із зиготи утворюється зародок, який розвивається в дорослу рослину ? спорофіт. Після розсіювання спор спороносний пагін гине, а замість нього розвивається вегетативний, який виконує функцію фотосинтезу.

Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустинь і закінчуючи болотами, рисовими полями і солонуватими водоймами. Найбільш різноманітні ? у тропічних вологих лісах. Там вони представлені як деревовидними формами (до 25 м у висоту), так і трав'янистими. На нижній поверхні листка звичайно знаходяться коричневі горбики ? соруси з розташованими в них спорангіями. Зверху соруси вкриті покривальцем. У спорангіях у результаті мейозу утворюються гаплоїдні спори, за допомогою яких і відбувається розмноження папороті.

На вологому ґрунті спори проростають, розвивається гаплоїдний заросток ? гаметофіт ? маленька зелена серцеподібна пластинка величиною до 1 см у діаметрі. Заросток росте у затінених, вологих місцях і прикріплюється до ґрунту за допомогою ризоїдів. На нижній стороні гаметофіту розвиваються антеридії і архегонії. Запліднення відбувається лише за наявності достатньої кількості волога. По плівці води, що виникає між заростком і ґрунтом, сперматозоїди рухаються до архегонію, який виділяє поні хімічні стимулятори типу яблучної кислоти, відбувається запліднення і утворюється диплоїдна зигота. Із зигот розвивається спорофіт. Спочатку він росте як паразит на гаметофіті, але скоро у нього формуються власні корені стебло і листки ? він стає самостійною рослиною. На цьому завершується цикл розвитку папороті.

Мал. 3 Цикл розмноження папороті

Завдання лабораторної роботи

1. Розгляньте рисунки і скажіть, чому зображені на ньому рослини називаються вищими?

2. Розгляньте шматочки дернини зозулиного льону. Знайдіть у нього ризоїди, стебло і листя. Запишіть, якими цифрами позначено на малюнку ризоїди і стебло з листками.

На верхівці листка моху знайдіть спорогон, що складається з довгої, тонкої ніжки й коробочки. Запишіть, якими цифрами позначено на малюнку ніжку і коробочку. Укажіть, яке пристосування є для захисту спор.

3. На схемі цифрами позначені складові частини життєвого циклу зозулиного льону. Використовуючи підручник, перелічіть їх на схемі. В описі життєвого циклу допишіть пропущені поняття та пояснення.

4. Розгляньте і замалюйте зовнішню будову пагону (літнього і весняного) хвоща польового. Відмітьте на малюнку корені, стебло із зародковими листками, спороносні колоски.

5. За гербарієм, таблицями, малюнками ознайомитися із зовнішньою будовою плауна булавовидного. На малюнку відмітьте розташування стебла, кореня, листків, спороносних колосків.

Порівняйте особливості зовнішньої будови плауна булавовидного та хвоща польового. Назвіть їх спільні та відмінні риси.

Особливості будови для порівняння	Хвощ польовий	Плаун булавовидний
Корінь, пагін
Стебло, листки
Типи пагонів
Галуження стебла

6. Розгляньте живі або гербарні зразки папороті. Знайдіть кореневище з додатковими коренями, бруньками, молодими та дорослими листками. Зверніть увагу на скупчення спорангіїв на нижньому боці листка. Позначте на малюнку складові будови папороті.