Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

УДК 636.22/.28:612.014.4:57.017.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ВПЛИВ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОБМІН РЕЧОВИН У КОРІВ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ

Шкваря Микола Миколайович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШУ, заслужений працівник народної освіти України Грибан Віталій Григорович Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології

доктор біологічних наук, професор Бусенко Олександр Трохимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри технології виробництва молока та яловичини

Захист відбудеться 30 листопада 2009 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к.28

Автореферат розісланий «22» жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

техногенний обмін корова

Актуальність теми. Екологічна ситуація на території України зумовлена неконтрольованими викидами промислових підприємств, наслідком аварії на Чорнобильській атомній електростанції та іншими техногенними порушеннями, спричинила зростаючу загрозу для тварин та людей. Значна частка у цьому процесі належить антропогенному надходженню у біосферу важких металів, які високотоксичні і здатні накопичуватись в організмі тварин і людей, можуть навіть у низьких концентраціях викликати токсикози. Це дає підстави віднести їх до основних забруднювачів виробничого середовища та довкілля (Корабльова А. І., 2003; Величко В.О., 2007).

Промислові гіганти хімічної і металургійної промисловості - це об'єкти, які здатні поширювати шкідливі викиди в навколишнє середовище на десятки кілометрів. До цієї категорії забруднювачів також належать гірничодобувні комплекси і автомагістралі, які густо зосереджені у Західному Донбасі. Виробничі викиди, які значною мірою можуть призвести до створення штучних локальних геохімічних зон, охоплюють великі території. Особливістю таких зон є підвищений вміст важких металів у воді, ґрунтах та рослинах (Шматков Г. Г., 2001, Грищенко Н. В., 2002).

Безумовно, що такий рівень забруднення викликає напруження і перенапруження механізмів адаптації в процесах життєдіяльності людей і тварин, які є складовою частиною біогеоценозу даного регіону. За дії шкідливих факторів забрудненого навколишнього середовища у тварин погіршується здоров'я та якість отриманої від них продукції, що негативно відбиватиметься на здоров'ї людей (Mc Dowell L. R., 1992; Трахтенберг И. М., 1994; Piscator. M., 1996; Lanphear B., 1998; Білецька Є. М., 1999; Піддубняк Ю. Г., 1999; Євстафьєва І. А., 2003; Буцяк В. І., 2004; Федорук Р. С., 2006; Кравців Р. Й., 2008).

Відомі наукові праці у яких розглядається можливість використання окремих речовин з протекторною дією для зменшення негативного впливу шкідливих факторів техногенного середовища на організм людини і тварин (Дворецький А.И., 2000; Мельникова И.Д., 2003; Ташкер И.Д., 2000). Проте ці роботи є поодинокі і, як правило, вони проводились на лабораторних тваринах. Але, сільськогосподарські тварини і особливо велика рогата худоба мають суттєві відмінності порівняно з лабораторними тваринами за цілого ряду фізіологічних процесів та продуктивності. Саме для вивчення фізіологічного стану у корів під час лактації в умовах техногенного забруднення та його корекцію з використанням біологічно активних речовин (мікроелементів і бджолиного обніжжя) і спрямована наша робота, що визначає її теоретичну і практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексної теми кафедри фізіології та біохімії с.-г. тварин Дніпропетровського ДАУ “Використання біологічно активних речовин і адаптогенів природного походження для нормалізації відтворювальної функції та стимуляції формування біологічної продукції у високопродуктивних тварин”, номер державної реєстрації - 0107U007923, згідно з комплексною програмою фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України “Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптаційної здатності тварин”, шифр 14.02.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчити показники енергетичного і білкового обмінів у корів червоної степової породи в умовах техногенного навантаження, розробити і запропонувати шляхи корекції фізіологічного стану тварин з використанням біологічно активних речовин (мікроелементів і бджолиного обніжжя).

Для досягнення мети нами було поставлено такі завдання:

- дослідити вміст міді, цинку, свинцю і кадмію у кормах, що використовуються для годівлі тварин, та у воді із джерел напування худоби в зоні техногенного забруднення Західного Донбасу;

- вивчити рівень газоенергетичного обміну, морфобіохімічний склад крові та функціональний стан молочної залози у лактуючих корів у зоні техногенного забруднення;

- встановити вплив міді, цинку, кобальту та їх суміші на показники газоенергетичного та білкового обмінів, морфобіохімічний склад крові корів під час лактації в умовах техногенного забруднення;

- дослідити вплив комплексу бджолиного обніжжя і мікроелементів в умовах техногенного забруднення на показники газоенергетичного та білкового обмінів, морфобіохімічний склад крові та функціональний стан молочної залози;

- визначити рівень поглинальних та секреторних процесів у молочній залозі лактуючих корів за важкими металами в умовах техногенного забруднення.

Об'єкт дослідження: обмін речовин у корів червоної степової породи 1-2 лактації.

Предмет дослідження: показники газоенергетично та білкового обмінів, морфологічного складу крові та функціонального стану молочної залози в умовах техногенного забруднення залежно від впливу мікроелементів та бджолиного обніжжя.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, клінічні, хімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено рівень енергетичного та білкового обмінів, функціональний стан молочної залози та якість молока у корів під час лактації, вирощених і функціонуючих в умовах техногенного забруднення Західного Донбасу. Теоретично обґрунтовано та практично доведено доцільність використання у раціонах тварин комплексних сполук мікроелементів міді, цинку та кобальту з бджолиним обніжжям.

Вивчено особливості процесів газоенергетичного та білкового обмінів за впливу окремого застосування мікроелементів міді, цинку і кобальту, їх поєднання та за дії комплексних сполук на основі бджолиного обніжжя.

Встановлено позитивний вплив комплексних сполук бджолиного обніжжя з мікроелементами міді, цинку та кобальту на функціональний стан молочної залози корів, якість молока, отриманого від них, в умовах техногенного забруднення кормів і води свинцем.

Окрім того, отримано патент України на корисну модель: “Кормова мінеральна добавка для жуйних”, № u 2006 07213, що підтверджує наукову новизну роботи.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані експериментальні наукові дані щодо використання мінеральних сполук міді, цинку, кобальту та продукту бджолиного походження - обніжжя для корекції обміну речовин та поліпшення якості молока корів під час лактації в умовах техногенного забруднення важкими металами.

Одержані результати вказують, що сумісне застосування мікроелементів з бджолиним обніжжям, у різних комбінаціях, нормалізує енергетичні і метаболічні процеси в організмі корів під час лактації, сприяє зменшенню негативної дії ВМ на організм, поліпшує якість отриманої від них продукції та підвищує продуктивність.

Результати досліджень можуть використовуватися, в першу чергу, у тих господарствах, які займаються виробництвом молочної продукції у регіонах з підвищеним техногенним забрудненням.

Основні положення, які сформульовані на основі результатів наших досліджень, включені у навчальний процес з курсу фізіології сільськогосподарських тварин у розділах “Обмін речовин і енергії” та “Лактація”, з клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин у розділах “Діагностика порушень обміну речовин” і “Хвороби, спричинені порушенням обміну речовин” у Дніпропетровському ДАУ, Харківській ДЗВА, Подільському ДАТУ, Кримському АТУ, Сумському НАУ, Білоцерківському ДАУ.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів пошук і аналіз літератури, особисто організував досліди, виконав увесь обсяг експериментальних досліджень щодо вивчення показників енергетичного і білкового обмінів у корів. За участі наукового керівника - доктора біологічних наук, професора, академіка АН ВШУ, заслуженого працівника народної освіти України Грибана Віталія Григоровича проведено обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені, обговорені і отримали загальне схвалення на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Дніпропетровського державного аграрного університету (2005-2008 рр.); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної фармакології, токсикології та фармації (Київ, 2006); Всеукраїнській науковій конференції “Сучасні питання фізіології та медицини” (Дніпропетровськ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми загальної ветеринарної профілактики” (Львів, 2007); 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення тварин” (Кам'янець-Подільський, 2007); науково-практичній конференції “Перспективи розвитку ветеринарної медицини України” (Луганськ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з яких 6 статей у виданнях, затверджених ВАК України, з них 1 одноосібна, 2 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи виконання роботи, результати власних досліджень, обговорення результатів досліджень, додатки та список використаних джерел. Робота викладена на 132 сторінках комп'ютерного набору, проілюстрована 50 таблицями та 6 рисунками. Список використаних джерел включає 367 найменувань, у тому числі 100 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Експериментальна частина досліджень виконувалась в період 2004-2007 рр. на молочнотоварній фермі великої рогатої худоби в ТОВ АФ “Нібас” Петропавлівського району Дніпропетровської області. Лабораторні дослідження проводили у лабораторії кафедри фізіології та біохімії с.-г. тварин Дніпропетровського ДАУ.

Першим етапом нашої роботи стало дослідження вмісту міді, цинку, кобальту, свинцю і кадмію у кормах і воді в зоні техногенного впливу підприємств Західного Донбасу. Матеріалами для досліджень були зразки кормів осінньо-зимового раціону та води з р. Самара і артезіанської свердловини (38 м).

На другому етапі дисертаційної роботи за мету було поставлено вивчення у корів показників газоенергетичного та білкового обмінів, морфологічного складу крові в умовах техногенного забруднення. Дослідження проводились на 15 коровах червоної степової породи після 1-2-го отелень у першій половині лактації з молочною продуктивністю 3-3,5 тис. кг і живою масою 380-420 кг.

Для порівняння фізіологічних показників газоенергетичного обміну корів в умовах техногенно забрудненого регіону нами було проведено дослідження аналогічних показників у тварин екологічно чистого регіону.

Третім етапом дослідження було вивчення фізіологічного стану корів за дії мікроелементів міді, цинку і кобальту, їх поєднання, а також бджолиного обніжжя (БО) окремо і у формі комплексних сполук із мікроелементами (МЕ). Для цього було проведено три серії дослідів.

У 1-й серії дослідів вивчався вплив сполук міді, цинку та кобальту на газоенергетичний і білковий обмін, морфологічний склад крові. З цією метою за принципом груп-аналогів з урахуванням породи, віку, фізіологічного стану, терміну отелення, маси тіла та молочної продуктивності було сформовано 5 груп корів, по 10 тварин у кожній.

Тваринам першої дослідної групи задавали міді сульфат; другій -цинку сульфат; третій -кобальту хлорид; четвертій - всі три мікроелементи у тих же кількостях; п'ята група тварин була контрольною. Солі мікроелементів задавалися в раціон у формі водних розчинів, які вводилися у комбікорм із розрахунку на 1 кг маси тіла: 25 мг міді сульфату; 30 мг цинку сульфату і 0,0125 мг кобальту хлориду. Кількість усіх мінеральних добавок задовольняли нестачу в раціонах корів міді, цинку та кобальту відповідно до існуючих норм (Свеженцов А. И., 1998). Водні розчини солей готувалися безпосередньо перед використанням і вводилися в комбікорм, який згодовували під час вранішньої годівлі до повного поїдання. Контрольна група одержувала лише основний раціон (ОР).

Матеріалами для дослідження фізіологічного стану у корів були відібрані до вранішньої годівлі видихуване повітря, кров з яремної вени та сироватка крові.

З літературних джерел відомо, що мікроелементи кормового раціону краще засвоюються організмом у формі комплексних (хелатних) сполук. Аналізуючи вже відомі органічні речовини, здатні до комплексоутворення, ми дійшли до висновку, що для утворення комплексів органічних сполук із мікроелементами потенційно можна використати бджолине обніжжя (Масенко О. В., Чумак М. І., 1997; Билаш Г. Д. и др., 1999).

Тому, в 2-й серії дослідів третього етапу роботи за мету було поставлено провести технологічний дослід щодо визначення можливості утворення комплексних (хелатних) сполук на основі бджолиного обніжжя і солей мікроелементів та вивчення ефективності їх поєднаного застосування для корекції обміну мінеральних речовин у корів в умовах техногенного забруднення.

Наявність утворення органічних комплексів (хелатних сполук) складових частин квіткового пилку з мікроелементами міді і цинку визначали за допомогою ІЧ-пектроскопії. ІЧ-спектри бджолиного обніжжя, міді і цинку сульфатів та сумішей квіткового пилку з останніми реєстрували у діапазоні 4000-400 см^-1 на спектрофотометрі ИКС-29 (Беллами Л., 1957). Обніжжя відповідало ДСТУ 3127-95 “Обніжжя бджолине (пилок квітковий) та його суміші”.

За результатами ІЧ-спектрального аналізу вважаємо, що у процесі взаємодії іонів цинку з радикалами амідів білків і радикалами лужних амінокислот (лізином, аргініном), іонів міді з вільними кислими амінокислотами (аспарагіновою, глутаміновою), нейтральними та сірковмісними (цистеїном, метіоніном), а також з радикалами амідів у складі білків відбувається комплексоутворення (хелатоутворення) з бджолиним обніжжям, про що свідчать характерні зміни коливань спектрів отриманих сумішей порівняно із зразками на початку досліду.

3-ю серію дослідів третього етапу нами було проведено для вивчення впливу бджолиного обніжжя та суміші сполук міді, цинку і кобальту на показники газоенергетичного обміну та морфобіохімічний склад крові. З цією метою сформовано 4 групи корів по 10 тварин у кожній, три з яких були дослідними, а одна - контрольною. Бджолине обніжжя тварини отримували в кількості 62,5 мг/кг маси тіла, а сполуки мікроелементів задовольняли нестачу їх у раціонах у тих дозах, що отримували корови в 1-й серії дослідів. Усі добавки вводились в комбікорм у формі водних розчинів. Контрольна група одержувала тільки основний раціон.

На 4-му етапі нашої роботи ми вивчали функціонування молочної залози у корів, лактопоез та якість молока, отриманого від них, за дії бджолиного обніжжя окремо і у формі комплексних сполук з мікроелементами в умовах техногенного забруднення. З цією метою досліджували фізіолого-біохімічний стан молочної залози методом артеріо-венозної різниці. Проби крові для досліджень відбирали одночасно із аорти (aorta abdominalis) методом аорто-пункції за Магдою-Вороніним (1990) та із молочної вени (v. subcutanea abdominis), до вранішньої годівлі.

У піддослідних тварин досліджували газоенергетичний обмін, показники обміну білків та мінеральних речовин, якість продукції такими методами: газоенергетичний обмін - масковою методикою, описаною А. А. Кудрявцевим (1951) у модифікації В. Г. Грибана (1988). Підрахунок кількості еритроцитів проводили за допомогою лічильної камери Горяєва, вміст гемоглобіну - за методом Драбкіна (2000).

У сироватці як артеріальної, так і венозної крові тварин визначали вміст загального білка - за Кінгслеєм-Вейксельбаумом (1976); вміст альбумінів - за методикою B. Doumas et al. (1971); рівень залишкового азоту - за кольоровою реакцією з реактивом Неслера; концентрацію сечовини - за Маршем (2001); вміст азоту вільних амінокислот - за Г. А. Узбековим у модифікації З. С. Чулкової (1985); рівень креатиніну - за методом Поппера (2000); активність АлАТ і АсАТ - за методикою Райтмана-Френкеля (1957); концентрацію загального кальцію - комплексонометричним методом; неорганічного фосфору - за Фіске-Субарроу в модифікації Івановського (2000). Вміст цинку, міді, свинцю та кадмію - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі S 115 М1 (Хавезов И., Цалев Д.,1984).

З метою перевірки одержаних в експериментальній частині результатів було проведено виробничу апробацію (5-й етап роботи). За період досліду враховували добові надої корів та якісні показники молока: густину, вміст загального білка, казеїну та білків сироватки молока, вміст жиру, сухий знежирений молочний залишок і вміст лактози (Горбатова К. К., 1987; Крусь Г. Н., 2000).

Отримані результати піддавалися статистичній обробці для визначення біометричних показників з використанням програми MS Excel' 98 (Лакін Г.Ф., 1990). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними у відношенні до контрольної групи тварин при Р<0,05-*, Р<0,01-**, Р<0,001-***.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Стан забруднення кормів і води в умовах Західного Донбасу

Згідно з результатами наших досліджень, у кормах, що використовувались для годівлі корів у господарстві ТОВ АФ “Нібас”, наявна висока кількість свинцю, що перевищує або є на рівні верхньої межі максимально допустимого рівня (МДР) для свинцю (0,5 мг/кг). А саме, у соєвій соломі його вміст становив 0,63 ± 0,023 мг/кг, еспарцетовому сіні - 0,55 ± 0,0044 мг/кг, кукурудзяному силосі - 0,45 ± 0,014 мг/кг, у соняшниковій макусі - 0,43 ± 0,013 мг/кг. Вміст елемента у пшеничній соломі, ячмінній дерті і ячмінній соломі не перевищував МДР для свинцю, натомість залишався на підвищеному рівні. Також було виявлено наявність важкого металу - кадмію. Зокрема, найвища його кількість серед усіх досліджуваних кормів знаходилась в еспарцетовому сіні (0,07 ± 0,02 мг/кг) та соняшниковій макусі (0,023 ± 0,0004 мг/кг). Вміст міді і цинку, як потенційно можливих важких металів, у кормах даного господарства не перевищував МДР для них. Напроти, їх кількість була такою, що не забезпечувала потреби у міді та цинку як досліджуваних корів, так і інше поголів'я, а раціони були дефіцитними за вмістом даних мікроелементів. Поряд із вивченням забрудненості важкими металами кормів, ми дослідили і стан забрудненості води у р. Самара на ділянці водонапування корів. Вміст свинцю у зразках води річки був на рівні 0,054 ± 0,001 мг/л та перевищував межу МДР на 10,8 %.

Отже, вміст свинцю в кормах і воді з раціону великої рогатої худоби був вищий за допустимий рівень.

Фізіологічний стан корів в умовах техногенного забруднення кормів та води свинцем

У тварин в екологічно чистому регіоні використання кисню і виділення вуглекислого газу були на 16 % вищими, ніж у досліджуваних нами корів. Такі дані інформують нас про пригнічення газоенергетичних процесів в організмі корів техногенно забрудненого регіону.

Середні значення виділення тепла в умовах техногенного забруднення у корів становили 39,18±0,91 кДж/хв на одну тварину і 6,2±0,13 кДж/год/кг на одиницю маси тіла. Порівняно з аналогічними тваринами, що утримуються у відносно чистій екологічній зоні, теплопродукція була на 12 % меншою.

Дослідженнями еритропоезу встановлено, що кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну у корів у зоні забруднення не відповідає величинам норми і становить відповідно в середньому по групі 3,55±0,2 Т/л та 82,77±4,08 г/л. Разом з тим, відмічені зміни форми еритроцитів та вмісту гемоглобіну в них. Зокрема, середній об'єм 1-го еритроцита був у 1,5 раза більший відносно норми у цих тварин і становив 108,7±6,38 фл, що, ймовірно, вказує на гальмування еритропоезу і старість еритроцитів. Середній вміст гемоглобіну, що знаходилася в 1-му еритроциті, становила 23,63±1,21 пг, перевищуючи норму на 21,95±1,06 %.

За впливу техногенного забруднення Західного Донбасу у корів було виявлено зниження вмісту загального білка (61,1±1,1 г/л), підвищення активності ферментів АсАТ до 174,4±7,07 Од/л, АлАТ до 56,71±0,28 Од/л, що, ймовірно, вказує на порушення роботи печінки.

Крім того, встановлено низький рівень сечовини - 2,88±0,25 ммоль/л, підвищений рівень креатиніну в крові - 184,97±10,44 мкмоль/л, що є вищим від величини норми. Такі результати можуть свідчити про недостатність процесів фільтрації у нирках.

Отже, свинець, який міситься у кормах та воді, негативно впливає на показники гемопоезу, газоенергетичного та білкового обмінів у корів.

Фізіологічний стан корів за дії неорганічних сполук міді, цинку і кобальту

За використання вищезгаданих мікроелементів відбуваються зміни у показниках споживання кисню та виділення вуглекислого газу. А саме, найбільш вагомого впливу на споживання кисню і виділення вуглекислоти завдає застосування кобальту хлориду. Зокрема, кисень споживався тваринами у середньому в кількості 2,03±0,03 л/хв, а вуглекислота виділялася в кількості 1,71±0,02 л/хв, що порівняно із тваринами контрольної групи було вищим на 6,8 % (Р<0,01) і на 7,5 % (Р<0,01) відповідно. Такі зміни, очевидно, пов'язані із безпосередньою залежністю кисневої ємності крові від забезпеченості кобальтом, який стимулює еритропоетичні процеси.

Інтегральним показником метаболізму в організмі є теплопродукція. У дослідних групах тварин, які отримували сполуки мікроелементів міді, цинку, кобальту та їх поєднання, збільшувалися енергетичні витрати. Зокрема, у корів, які отримували кобальт, були зафіксовані найвищі показники теплопродукції, які становили 41,32±0,58 кДж/хв у абсолютних значеннях і 6,49±0,22 кДж/год/кг у відносних, що відповідно на 7,2 % (Р<0,01) і на 5,7 % вище відносно до контролю. Збільшення теплопродукції відбувалося також у тварин, що отримували окремо мідь та цинк, а саме: у першій групі за абсолютним показником на 5 %, у другій - на 3,2 %.

Застосування сполук мікроелементів міді, цинку і кобальту, у сукупності, також призводить до зростання показників утворення тепла організмом корів. Зокрема, порівняо з тваринами контрольної групи абсолютні значення теплопродукції зросли на 4,5 % і становили 40,29±1,04 кДж/хв, що, однак, нижче, ніж у групах тварин, що отримували мідь, кобальт та суміш мікроелементів. Поєднана добавка мікроелементів призводила також до зростання відносного показника теплопродукції порівняно із контрольною групою на 5,2 %, складаючи при цьому 6,46±0,24 кДж/год/кг, що було вищим ніж у тварин, які отримували мідь (1-а група) та цинк (2-а група) і нижчим порівняно з тваринами, які отримували кобальт (3-я група).

Таким чином, за результатами досліджень встановлено, що мікроелементи мідь, цинк та кобальт, які використовувалися як окремо, для ліквідації їх дефіциту у раціонах корів, так і у поєднанні, на тлі техногенного забруднення, позитивно впливають на показники газоенергетичного обміну у корів.

Морфологічні показники крові за впливу мікроелементів

При задоволенні потреб корів у міді, цинку та кобальті отримано результати, які свідчать про неоднаково виражену залежність процесів еритроцитопоезу від забезпеченості окремим мікроелементом. Кількість еритроцитів порівняно з тваринами контрольної групи збільшилась за період використання міді сульфату, цнку сульфату і кобальту хлориду майже однаково (на 45 % - 46 % (Р<0,01)), що пояснюється значною стимуляцією системи еритропоезу за їх дії. Проте цей показник не досяг величини норми (табл.1).

Таблиця 1. Кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові корів за впливу мікроелементів міді, цинку та кобальту (M±m, n=5)

Групи тварин	Показники
	еритроцити, Т/л	гемоглобін, г/л
Контрольна	2,91±0,22	78,72±5,31
1-а дослідна (ОР + CuSO4)	4,22±0,31**	103,75±4,89**
2-а дослідна (ОР + ZnSO4)	4,25±0,28**	97,34±8,08
3-я дослідна (ОР + CoCl2)	4,25±0,17**	101,62±4,67*
4-а дослідна (ОР + суміш МЕ)	3,72±0,24*	90,05±2,42

Примітки: Р<0,05-*; Р<0,01-** відносно до тварин контрольної групи.

Рівень гемоглобіну зріс у корів, які отримували сульфат міді до 103,64±6,51 г/л (Р<0,01), сульфат цинку - до 97,34±8,08 г/л, а у тварин, яким задавали хлорид кобальту - до 101,62±4,67 г/л (Р<0,01) порівняно з контрольною групою корів.

Також виявлено вплив мікроелементів на об'єм і величину еритроцитів. Так, середній об'єм 1-го еритроциту зменшувався для 1-ї дослідної групи на 21,9 % (Р<0,05), для 2-ї - на 31,4 % (Р<0,01) і для 3-ї - на 26,6 % (Р<0,01) порівняно з тваринами контрольної групи. Встановлена тенденція до зростання середньої концентрації гемоглобіну в одному еритроциті у корів дослідних груп при застосуванні окремих мікроелементів. Вона збільшується для 1-ї групи на 16,4 % (Р<0,05), для 2-ї - на 22,7 % (Р<0,01), для 3-ї - на 18,8 % (Р<0,05) порівняно з тваринами контрольної групи.

В той же час, використання солей мікроелементів міді, цинку та кобальту у поєднанні також відзначилось поліпшенням показників еритропоезу у корів, але ця дія була нижчою, ніж за дії окремих мікроелементів. Зокрема, кількість еритроцитів збільшилась на 28 % (Р<0,05) порівняно з тваринами контрольної групи і становила 3,72±0,24 Т/л, зріс вміст гемоглобіну на 14,4 % і становив 90,05±2,42 г/л. Позитивними були зміни еритроцитарних індексів, збільшився гематокрит на 11,9 %, порівняно з контрольною групою корів. Це явище пояснюється, напевне, наявним фізіологічним антагонізмом між іонами міді та цинку у травному каналі, що призводить до зниження всмоктування обох металів.

Отже, за компенсації нестачі окремих мікроелементів міді, цинку та кобальту у раціонах корів покращилися якісні та кількісні показники еритроцитопоезу, що сприяє ефективнішому забезпеченню тканин організму киснем і виведенню вуглекислого газу, транспорту органічних речовин на зовнішніх мембранах еритроцитів, зростанню інтенсивності обміну речовин тощо.

Показники обміну білків за впливу мікроелементів

Проведені нами дослідження показали, що у сироватці крові дослідних груп корів збільшувався рівень загального білка. Зокрема, у дослідних груп корів, які отримували окремо сполуки мікроелементів міді, цинку та кобальту, вміст загального білка зріс приблизно на однаковий рівень відносно до контрольної групи - на 7,6 % (Р<0,05) і становив 69,01-69,91 г/л, але не досяг показників норми.

В той же час, у 4-ї дослідної групи корів, яка отримувала суміш мікроелементів, цей показник становив 71,6±1,57 г/л, що на 10,9 % (Р<0,01) більше порівняно з контрольною групою. Підвищення концентрації білка в сироватці крові відбувалось в основному за рахунок збільшення альбумінової фракції. У тварин 1-ї групи вміст альбумінів підвищився на 16,4 % (Р<0,05), у корів 2-ї групи - на 25,4 % (Р<0,01), 3-ї групи - на 28,7 % (Р<0,01), у корів 4-ї - на 11,4 %.

Рівень глобулінової фракції білка у корів дослідних груп, що отримували окремо сполуки мікроелементів міді, цинку і кобальту на тлі техногенного забруднення свинцем мав незначні відмінності. Проте, у групи корів, яка отримувала суміш мікроелементів, рівень глобулінів збільшувався на 10,6 %.

За впливу мікроелементів, у сироватці крові корів встановлено вірогідне зниження активності АсАТ і АлАТ (табл. 2).

За впливу міді сульфату активність АсАТ зменшилась на 25,4 %, а АлАТ - на 27,6 % (Р<0,01). Цинк сприяв зниженню активності АсАТ у сироватці крові на 50,7 % (Р<0,01), а АлАТ - на 41,6 % (Р<0,001). За впливу кобальту активність даних ферментів вірогідно зменшилась відповідно на 48,7 % (Р<0,001) і на 57,8 % (Р<0,001). В той же час, сумісне використання мікроелементів міді, цинку та кобальту сприяло також нормалізації активності ферментів переамінування, проте, у меншій мірі, ніж за окремого використання того чи іншого досліджуваного мікроелементу.

Таблиця 2. Активність ферментів переамінування у сироватці крові корів за дії мікроелементів в умовах техногенного забруднення Західного Донбасу (M±m, n=5)

Група	Показник
	АсАТ, Од/л	АлАТ, Од/л
Контрольна	161,37±2,9	40,31±2,58
1-а дослідна (ОР+CuSO4)	120,33±17,91	29,19±1,6**
2-а дослідна (ОР+ZnSO4)	79,5±17,22**	23,56±0,94***
3-я дослідна ОР+CoCl2)	82,75±4,39***	17±0,69***
4-а дослідна (ОР+суміш МЕ)	92,51±6,3***	21,7±2,19***

Примітки: Р<0,01-**; Р<0,001-*** відносно до тварин контрольної групи.

Встановлено, що мікроелементи здатні впливати в організмі тварин техногенно забрудненого регіону і на обмін небілкових азотових сполук. Зокрема, за впливу міді сульфату рівень сечовини збільшувався на 24,9 % (Р<0,01), цнку сульфату - на 31,5 % (Р<0,001), а кобальту хлориду - на 51,1 % (Р<0,001). За впливу суміші мікроелементів рівень сечовини у сироватці корів становив 3,8±0,19 ммоль/л, що на 19,9 % (Р<0,05) вище від контролю (табл. 3). Власне тому, збільшення рівня сечовини в сироватці крові дослідних груп тварин є свідченням підвищення детоксикуючої функції печінки.

Таблиця 3. Вміст небілкового азоту у сироватці крові корів за впливу міді, цинку та кобальту в умовах техногенного забруднення Західного Донбасу (M±m, n=5)

Група	Показник
	сечовина, ммоль/л	креатинін, мкмоль/л	залишковий азот, ммоль/л	аміназот, ммоль/л
Контрольна	3,17±0,11	163,83±6,3	14,71±0,9	2,26±0,01
1-а дослідна	3,96±0,2**	159,09±3,69	16,39±0,59	2,18±0,008***
2-а дослідна	4,17±0,11***	121,5±8,64**	17,24±0,58*	1,97±0,02***
3-я дослідна	4,79±0,1***	117,51±6,45***	22,66±0,61***	2,31±0,02*
4-а дослідна	3,8±0,19*	125,83±24,76	16,03±1,1	2,2±0,008**

Примітки: Р<0,05-*; Р<0,01-**; Р<0,001-*** відносно до тварин контрольної групи.

Вплив мікроелементів на організм корів супроводжувався нормалізацією вмісту креатиніну в сироватці крові, а саме його зменшенням та підвищенням рівнів амінного азоту.

Функціональний стан корів за дії комплексних сполук мікроелементів міді, цинку, кобальту та бджолиного обніжжя в умовах техногенного забруднення

Використання мікроелементів у раціонах корів завдає позитивного впливу на енергетичні та обмінні процеси в їх організмі. Оскільки сумісне використання мікроелементів міді, цинку та кобальту не завжди краще впливає на окремі фізіологічні показники у корів, ніж їх окрема дія, то з метою покращення надходження даних мікроелементів ми використовували комплексні сполуки бджолиного обніжжя із цими мінералами.

Показники енергетичного обміну

За впливу комплексних сполук у корів збільшувалося використання кисню на 25,4 % (Р<0,001), за дії суміші мікроелементів - на 24,9 % (Р<0,001), бджолиного обніжжя - на 20,1 % (Р<0,001). Поряд із збільшенням споживання кисню дослідними тваринами збільшувалося і виділення вуглекислого газу, яке також найвищим було в тварин 3-ї дослідної групи - 1,79±0,04 л/хв (Р<0,001) (табл. 4).

Така ж закономірність виявлена і при розрахунку газообміну на 1 кг маси тіла і вказує на значно кращу стимуляцію окисно-відновних процесів в організмі тварин за дії добавок.

Таблиця 4. Вплив суміші мікроелементів, бджолиного обніжжя та їх комплексних сполук на газообмін корів під час лактації (M±m, n = 5)

Група	Показники
	споживання кисню, л/хв.	виділення вуглекислоти, л/хв.	споживання кисню, мл/хв/кг	виділення вуглекислоти, мл/хв/кг
Контрольна	1,69±0,02	1,41±0,02	4,06±0,22	3,4±0,18
1-а дослідна	2,11±0,07***	1,77±0,06***	5,34±0,19**	4,49±0,16**
2-а дослідна	2,03±0,03***	1,71±0,02***	5,11±0,15**	4,29±0,13**
3-я дослідна	2,12±0,05***	1,79±0,04***	5,36±0,15**	4,5±0,13**

Примітки: Р<0,01-**; Р<0,001-*** відносно до тварин контрольної групи.

Продуктом метаболічних процесів у організмі тварин є теплова енергія. Отримані дані свідчать (табл. 5), що застосування мікроелементів і бджолиного обніжжя сприяє підвищенню теплопродукції в організмі тварин. Зокрема, у корів 1-ї дослідної групи, яким згодовували суміш мікроелементів, теплопродукція була вищою ніж у контрольної групи тварин на 25,8 % (Р<0,001). У тварин 2-ї групи - на 21,2 % (Р<0,001), і в 3-ї - на 26,9 % (Р<0,001).

Таблиця 5. Вплив суміші мікроелементів, бджолиного обніжжя та їх комплексних сполук на показники теплопродукції у корів (M±m, n=5)

Група	Показники
	Теплопродукція, кДж/хв.	Теплопродукція, кДж/год/кг
Контрольна	34,02±0,47	4,93±0,26
1-а дослідна, (ОР + суміш МЕ)	42,81±1,46***	6,51±0,23**
2-а дослідна, (ОР + БО)	41,23±0,57***	6,23±0,18**
3-я дослідна, (ОР+БО+МЕ)	43,16±0,95***	6,53±0,19**

Примітки: Р<0,01-**; Р<0,001-*** відносно до тварин контрольної групи.

Отже, використання комплексних сполук мікроелементів міді, цинку, кобальту із бджолиним обніжжям позитивно впливає на газоенергетичний обмін у корів в умовах техногенного забруднення свинцем поміж інших дослідних груп, які отримували окремо суміш мікроелементів та бджолине обніжжя. Використання комплексних сполук мікроелементів дозволяє нормалізувати метаболічні процеси у корів і, таким чином, покращити функціональний стан і адаптаційні можливості тварин в екологічно забрудненій зоні.

Морфологічні показники крові

Стан системи еритропоезу певною мірою залежить від наявності в раціонах мікроелементів та їх здатності до засвоєння організмом. При використанні комплексних сполук мікроелементів із бджолиним обніжжям (табл. 6), кількість еритроцитів у крові корів зростала на 14,9 % (Р<0,001) порівняно з тваринами контрольної групи, складаючи за цих умов 4,93 Т/л. Натомість, використання у раціонах окремо суміші мікроелементів або бджолиного обніжжя призводило до збільшення кількості еритроцитів у крові тварин лише на 13,75 % (Р<0,001) і 5,8 % (Р<0,05) відповідно.

Одночасно зі збільшенням кількості еритроцитів у крові корів дослідних груп підвищувався і рівень гемоглобіну за дії використаних біологічно активних речовин. Зокрема, за дії комплексних сполук вміст гемоглобіну збільшився на 32,6 % (Р<0,01), а за впливу сумішки мікроелементів і обніжжя - відповідно на 21,9 % (Р<0,05) та 9,7 %, порівняно з контрольною групою.

Таблиця 6. Кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові корів за впливу мікроелементів і бджолиного обніжжя (M±m, n=5)

Групи тварин	Показники
	еритроцити, Т/л	гемоглобін, г/л
Контрольна	4,29±0,06	94,87±6,16
1-а дослідна (ОР+ суміш МЕ)	4,88±0,09***	115,65±5,76*
2-а дослідна (ОР + БО)	4,54±0,04*	104,12±4,48
3-я дослідна (ОР+БО+МЕ)	4,93±0,1***	125,84±5,83**

Примітки: Р<0,05-*; Р<0,01-**; Р<0,001-*** відносно до тварин контрольної групи.

Отже, використання комплексних сполук бджолиного обніжжя і мікроелементів у раціонах корів в умовах техногенного забруднення Західного Донбасу інтенсивніше стимулює еритропоез, ніж їх окреме використання.

Показники обміну білків у крові корів за впливу комплексних сполук мають таку ж позитивну тенденцію до нормалізації, як і при використанні неорганічних сполук. Однак із значно кращою перевагою, що дозволяє нам пропонувати їх для використання в умовах техногенного забруднення важкими металами у Західному Донбасі.

Техногенне забруднення свинцем і кадмієм, як показали наші дослідження, завдає негативного впливу на організм тварин і його фізіологічні процеси, функціональний стан печінки, нирок, систему крові. Саме тому, поряд із вивченням негативного впливу важких металів на стан газоенергетичного та білкового обмінів у корів, ми вивчали і його вплив на лактопоетичну функцію молочної залози, а також на її зміни за дії комплексних сполук.

Нашими дослідженнями встановлено, що в корів 3-ї дослідної групи, що отримували комплексні сполуки, використання глюкози молочною залозою збільшилося порівняно з контрольною групою на 43 % (Р<0,05). Напроти, у тварин, які отримували мікроелементи та обніжжя окремо, утилізація глюкози молочною залозою зросла відповідно лише на 2 і 18 %. Під впливом комплексних сполук у корів зросла утилізація загального білка на 22,9 % (Р<0,01) та в 2,1 раза амінного азоту.

На шляху міграції різних токсикантів трофічним ланцюгом (ґрунт-рослина-тварина-людина) із організму корів до організму людей можуть потрапляти важкі метали як через молоко, так і інші молочні продукти. Тому, ми вивчали рівень виведення свинцю з молоком тварин, що утримуються в зоні техногенного забруднення.

Зокрема, у молоці корів контрольної групи було зафіксовано вміст свинцю на рівні 398,3±19,19 мкг/л, тоді як у молоці корів дослідних груп він був значно меншим (рис. 1). А саме: за дії мікроелементів міді, цинку та кобальту у тварин 1-ї дослідної групи вміст вищезгаданого важкого металу зменшувався на 33,5 % (Р<0,01) і становив 264,8±27,45 мкг/л. За дії бджолиного обніжжя рівень свинцю у молоці корів становив 274,7±18,72 мкг/л і був меншим ніж у контролі на 31 % (Р<0,01).

Таким чином, мікроелементи і бджолине обніжжя у тварин 1- та 2-ї дослідної групи позитивно впливають на зменшення вмісту свинцю у молоці дослідних груп корів, сприяючи підвищенню його якості. Поряд із цим, при використанні комплексних сполук бджолиного обніжжя і мікроелементів рівень свинцю у молоці 3-ї групи корів становив 251,8±14,55 мкг/л, що було меншим на 36,8 % (Р<0,01) відносно контролю.

Отже, застосування мікроелементів у формі комплексних сполук завдає найбільш вираженого позитивного впливу на якість молока, зменшуючи рівень свинцю в ньому.

Рис. 1 Рівень свинцю у молоці корів за впливу мікроелементів, бджолиного обніжжя та їх поєднання

Економічне обґрунтування застосування кормової добавки на основі комплексних сполук бджолиного обніжжя та мікроелементів

Проведені розрахунки вказують на різну окупність на 1 грн витрат при окремому застосуванні мінеральних сполук мікроелементі, бджолиного обніжжя і комплексних сполук. Зокрема, за дії мікроелементів економічна ефективність становила 3,34 грн на 1 гривню витрат, бджолиного обніжжя - 1,64 грн і комплексних сполук - 1,82 грн. Нижча економічна ефективність застосування комплексних сполук мікроелементів порівняно з їх неорганічними формами обумовлена відносно високою ціною 1 кг бджолиного обніжжя (20 грн).

Під час проведення виробничого досліду на великому поголів'ї тварин показники економічної ефективності комплексних сполук мікроелементів і бджолиного обніжжя виявилися дещо вищими і становили на гривню витрат 2,34 грн, а на одну корову 83,15 грн за 60 діб проведеного заходу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні особливостей газоенергетичного обміну, морфобіохімічних показників крові та функціонування молочної залози корів червоної степової породи під час лактації задля обґрунтування застосування дефіцитних у раціонах мікроелементів міді, цинку та кобальту як у формі мінеральних, так і комплексних сполук з бджолиним обніжжям за умов техногенного забруднення Західного Донбасу важкими металами.

1. Техногенний вплив підприємств Західного Донбасу призводить до забруднення кормів та води свинцем. При максимально допустимому рівні 0,5 мг/кг його вміст становить: у соєвій соломі - 0,63 ± 0,023 мг/кг, еспарцетовому сіні - 0,55 ± 0,0044 мг/кг, кукурудзяному силосі - 0,45 ± 0,014 мг/кг, соняшниковій макусі - 0,43 ± 0,013 мг/кг, що може викликати відхилення в стані здоров'я тварин та негативно впливати на якість продукції.

2. За впливу техногенного забруднення кормів і води у тварин має місце: пригнічення інтенсивності енергетичних тканинних процесів (споживання кисню зменшується на 16 %, теплопродукція - на 12 %); зрушення в показниках еритропоезу (зниження кількості еритроцитів до 3,55±0,2 Т/л, вмісту гемоглобіну - до 82,77±4,08 г/л); пригнічення функціональної активності печінки (зменшення вмісту альбумінів за величину норми на 15 % та зростання активності АсАТ і АлАТ відповідно на 25 % та 6 %).

3. Найбільш ефективного впливу на енергетичні процеси, гемопоез і обмін білків завдає окреме використання міді, цинку та кобальту, ніж їх сукупна дія, що вказує на антагонізм цих мікроелементів між собою, а саме:

- дія міді підвищує кількість еритроцитів (на 45 %), вміст альбумінів (на 16,4 %), сечовини (на 24,9 %), знижує активність АсАТ і АлАТ (на 25,4 % та 27,6 %);

- вплив цинку підвищує кількість еритроцитів (на 45 %), вміст альбумінів (на 25,4 %), сечовини (на 31,5 %), знижує активність АсАТ і АлАТ (на 50,7 % та 41,6 %);

- дія кобальту підвищує використання кисню (на 6,8 %), теплопродукцію (на 7,2 %), кількість еритроцитів (на 46 %), альбумінів (на 28,7 %), сечовини (на 51,1 %), знижує активність АсАТ і АлАТ (на 48,7 % та 57,8 %);

- вплив суміші мікроелементів підвищує кількість еритроцитів (на 28 %), вміст альбумінів (на 11,4 %), сечовини (на 19,9 %), знижує активність АсАТ і АлАТ (на 42,7 % та 26,2 %).

4. Внаслідок взаємодії компонентів бджолиного обніжжя та неорганічних форм міді, цинку та кобальту утворюються комплексні сполуки, що мають вищу фізіологічну активність порівняно з вихідними сполуками, підвищуючи споживання кисню (на 25,4 %), теплопродукцію (на 26,9 %), вміст гемоглобіну (на 32,6 %), загального білка (на 12,2 %), амінного азоту (на 30,9 %); знижують активності АсАТ (на 30,02 %) і АлАТ (на 56,9 %) та вміст креатиніну (на 20,5 %).

5. Застосування комплексних сполук міді, цинку та кобальту із бджолиним обніжжям нормалізує синтетичну та секреторну активність молочної залози, підвищуючи поглинання глюкози (на 43 %), загального білка (на 22,9 %), амінного азоту (в 2,1 раза),

6. Дефіцит у раціоні корів міді, цинку та кобальту в умовах Західного Донбасу призводить до посиленої екскреції свинцю молочною залозою, тоді як ліквідація дефіциту цих мікроелементів зменшує вміст свинцю в 1,58 раза.

7. Застосована нами “Кормова мінеральна добавка для жуйних тварин” має високу економічну ефективність у виробничих умовах техногенно забрудненого регіону Західного Донбасу: за 60 діб використання 83,15 грн, а на гривню витрат - 2,34 грн на одну корову.

Пропозиції виробництву

1. В умовах техногенного забруднення кормів і води свинцем та іншими важкими металами рекомендуємо використовувати в раціонах для корів під час лактації комплексні сполуки мікроелементів і бджолиного обніжжя з метою корекції фізіологічного стану із розрахунку на 1 кг маси тіла: 25 мг міді сульфату; 30 мг цнку сульфату, 0,0125 мг кобальту хлориду та 62,5 мг бджолиного обніжжя.

2. Одержані результати досліджень використовувати в навчальних програмах для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного та біологічного профілю з курсу “Фізіологія тварин”, “Біохімія”, “Клінічна діагностика”, “Внутрішні хвороби тварин”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грибан В. Г. Екологічний моніторинг Дніпропетровської області / В. Г. Грибан, М. М. Шкваря // Науковий вісник Львівської НАВМ ім. С. З. Ґжицького. - 2006. - Т. 8, № 2 (29), Ч. 4. - С. 35-37. (Здобувач брав участь у дослідженні екологічного стану, аналізував рівні забруднення довкілля у регіоні, написав статтю).

2. Грибан В. Г. Вплив техногенного забруднення на якість молока у корів / В. Г. Грибан, М. М. Шкваря, В. Г. Єфімов // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Сучасні питання фізіології та медицини”, присвяченої 85-річчю заснування кафедри фізіології людини і тварин та 100-річчю з дня народження П.Є. Моцного 26-28 вересня 2007 р. : тези доповідей. - Д.: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2007. - 122 с. (Здобувач брав участь в організації досліду, вивчив хімічний склад молока, написав тези).

3. Еритропоез у корів червоної степової породи за впливу сполук солей міді, цинку, кобальту та їх поєднання в умовах техногенного забруднення / [В. Г. Грибан, М. М. Шкваря, В. Г. Єфімов, Н. Ю. Неверковець] // Науковий вісник Львівської НАВМ. - 2007. - Т. 9, № 1 (32). - С. 50-54. (Здобувач організував господарський дослід, брав участь у проведенні лабораторних досліджень, написав статтю).

4. Грибан В. Г. Особливості легеневого дихання та енергетичних процесів у корів червоної степової породи за впливу хлориду кобальту / В. Г. Грибан, М. М. Шкваря // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - 2007. - №78/101. - C.125-128. (Здобувач брав участь в організації досліду, проведенні досліджень газообміну, провів статистичну обробку цифрових даних, написав статтю).

5. Грибан В. Г. Фізіологічний стан молочної залози у корів за впливу бджолиного обніжжя та мікроелементів на фоні техногенного забруднення / В. Г. Грибан, М. М. Шкваря // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - Випуск 8(19). - С. 27-30. (Здобувач забезпечив організацію досліду, брав участь у проведенні досліджень, провів аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

6. Шкваря М. М. Застосування нових хелатних сполук на основі бджолиного обніжжя для корекції дефіциту міді та цинку в корів / М. М. Шкваря // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - 2007. - №2. - С. 135-137.

7. Пат. 21229 Україна, МПК7 А 23 К 1/16, Кормова мінеральна добавка для жуйних / М. М. Шкваря, В. Г. Грибан, В. І. Шемавньов, В. Г. Єфімов.; заявник і патентовласник Дніпропетровський державний аграрний університет. - № u 2006 07213 ; заявл. 29.06.06 ; опубл. 15.03.07, Бюл. №3. (Здобувач забезпечив проведення досліджень, провів аналіз одержаних результатів, підготував матеріали).

8. Шкваря Н. Н. Пчелиная обножка - перспективная биологически активная добавка в животноводстве / Н. Н. Шкваря // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві”, присвяченої 100-річчю від дня народження проф. Л. А. Христєвої 20-22 лютого 2008 р. : тези доповідей. - Д.: Вид-во Дніпропетровського державного аграрного університету, 2008. - С. 317-318. (Здобувач брав участь в організації досліду і проведенні лабораторних досліджень, написав тези).

АНОТАЦІЯ

Шкваря М.М. Вплив техногенного навантаження на обмін речовин у корів та його корекція. - Рукопис. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану корів червоної степової породи під час лактації за показниками газоенергетичного і білкового обмінів, обгрунтуванню питань застосування комплексних сполук мікроелементів міді, цинку та кобальту з бджолиним обніжжям в умовах техногенного забруднення Західного Донбасу.

З'ясовано, що техногенний вплив підприємств Західного Донбасу призводить до забруднення кормів та води свинцем. За його впливу у корів відбувається пригнічення інтенсивності енергетичних процесів, еритропоезу та функціональної активності печінки та нирок.

Науково доведено, що найбільш ефективного впливу на енергетичні процеси, гемопоез і білковий обмін у корів техногенно забрудненого регіону завдає окреме використання міді, цинку та кобальту, ніж їх поєднана дія, що вказує на антагонізм цих мікроелементів між собою.

Встановлено, що внаслідок взаємодії компонентів бджолиного обніжжя та неорганічних форм міді, цинку та кобальту утворюються комплексні сполуки, що мають вищу і менш антагоністичну фізіологічну активність порівняно з вихідними сполуками. Комплексні сполуки підвищують споживання кисню, теплопродукцію, вміст гемоглобіну, рівень загального білка, амінного азоту; сприяють зниженню активності АсАТ і АлАТ та вмісту креатиніну; нормалізують синтетичну та секреторну активність молочної залози, підвищуючи поглинання глюкози, загального білка, амінного азоту, зменшують у молоці вміст свинцю.

Ключові слова: фізіологія, корова, газоенергетичний та білковий обміни, бджолине обніжжя, мікроелементи, свинець, Західний Донбас.

АННОТАЦИЯ

Шкваря Н.Н. Влияние техногенной нагрузки на обмен веществ у коров и его коррекция. - Рукопись. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссерация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных.

Диссертация посвящена изучению функционального состояния коров красной степной породы во время лактации по показателям газоэнергетического и белкового обменов, обоснованию вопросов применения комплексных соединений микроэлементов меди, цинка и кобальта, на основе пчелиной обножки в условиях техногенного загрязнения Западного Донбасса.