Рід Rosa L. в Україні: історія, напрями досліджень, досягнення та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка

УДК 582.711.712+[57:94](477)

03.00.23 - історія біології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Рід Rosa L. в Україні: історія, напрями досліджень, досягнення та перспективи

Рубцова Олена Леонідівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України.

Науковий консультант - доктор історичних наук, професор Руда Світлана Петрівна, Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну ім. Сальвадора Далі, професор кафедри мистецтвознавства.

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, професор Клименко Світлана Валентинівна, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, головний науковий співробітник відділу акліматизації плодових рослин;

- доктор біологічних наук, професор Пилипчук Олег Ярославович, Державний економіко-технологічний університет транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності на залізничному транспорті;

- доктор біологічних наук, доцент Єна Андрій Васильович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри фітодизайну, ботаніки і фізіології рослин.

Захист відбудеться "11" березня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

Автореферат розісланий "4" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко.

Анотація

Рубцова О.Л. Рід Rosa L. в Україні: історія, напрями досліджень, досягнення та перспективи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.23 - історія біології. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена узагальненню та аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень роду Rosa в Україні, відображенню наукового вкладу вітчизняних вчених у світову та українську біологічну науку, висвітленню набутих досягнень та визначенню шляхів подальших досліджень та можливостей широкого використання видів та культиварів роду Rosa в Україні.

Визначено початок, періодизацію та основні напрями наукових досліджень роду Rosa в Україні. Показано, що в Україні проведено всебічне дослідження біологічних та екологічних особливостей троянд. Окреслено основні теоретичні та практичні надбання у селекції, культурі та ландшафтному використанні представників роду Rosa в Україні.

Висвітлено фундаментальні дослідження та пріоритетні результати вчених України у вивченні троянд. Визначено основні наукові установи, що займались цими розробками.

Ключові слова: рід Rosa L., історія біології, діяльність вчених, напрями, періоди та осередки досліджень.

Аннотация

Рубцова Е.Л. Род Rosa L. в Украине: история, направления исследований, достижения и перспективы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.23 - история биологии. - Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена обобщению и анализу результатов теоретических и практических исследований рода Rosa в Украине, освещению научного вклада отечественных ученых в мировую и украинскую биологическую науку, оценке теоретических и практических достижений и определению дальнейших исследований и возможностей использования видов и культиваров рода Rosa в Украине.

Показано, что начало научных исследований роз приходится на ХІХ ст. и определены основные направления этих исследований: интродукционное, географическое, флористическое, еколого-биологическое, селекционное, агротехническое с биологическими основами культивирования, ландшафтно-декоративное использование роз.

Автором отмечена поэтапность развития исследований представителей рода Rosa и предложена следующая периодизация его истории:

1) Описательный период, т.е. сбор фактов и их систематизация (ХІХ - середина ХХ ст.)

2) Логико-аналитический, который характеризуется качественным анализом объектов исследования, перемещением центра внимания с описательных разделов на экспериментальные, возникновение гипотез и теорий, которые объясняют явления и факты, полученные в эксперименте и в процессе наблюдений за явлениями (вторая половина ХХ ст.).

Построена и обоснована периодизационная схема основных этапов интродукции роз (мировой контекст): три первых этапа (до V ст., XII-XIII ст., XVI-XVII ст.) - с Ближнего Востока, четвертый (XVIII ст.) из Восточной Азии и пятый (XIX ст.) из Северной Америки. Показано, что результаты трех из них (два этапа интродукции в средние века с Ближнего Востока и один в новое время из Восточной Азии) имели важное значение для селекции роз. Виды рода Rosa, интродуцированные на протяжении этих этапов, стали основой современного сортимента роз, насчитывающего около 30 000 культиваров.

Показан вклад ботанических садов, дендропарков и частных садовых заведений в интродукцию роз в Украине. Установлено, что интродукция роз в Украине началась в XIX ст. Определены самые богатые коллекции роз в Украине.

Детально изучен аспект биологических и экологических исследований роз в Украине. Оценена морфологическая, экологическая, физиолого-биохимическая изменчивость рода.

Проведен анализ селекционной работы с декоративными и эфиромасличными розами в Украине. Отмечено, что теоретические и практические разработки украинских селекционеров в области селекции роз дают возможность значительно сократить время и трудоемкость селекционной работы, а также повысить эффективность получения новых ценных сортов роз. Установлено, что украинскими селекционерами за 200-летний период выведено около 350 сортов декоративных и 19 сортов эфиромасличных роз, среди которых два сорта получили международные награды.

Показано, что на первых этапах становления культуры роз, которая насчитывает около 5 тысяч лет, разрабатывались практические приемы, и только с середины ХХ века ведут начало научно обоснованные рекомендации культивирования роз. Установлено, что эфиромасличные розы из-за их важного экономического значения изучены намного лучше, чем декоративные.

Доказано, что розарий как монокультурный сад только в некоторой степени отображал преобладающие архитектурные стили, развиваясь главным образом в зависимости от успехов интродукционной и селекционной работы с розами. Первые в мире сады роз появились в XVIII ст. с появлением ремонтантных роз с цветками высокого качества. С увеличением сортимента роз розарии XIX - первой половины ХХ ст. отличались значительными размерами. Во второй половине ХХ ст. они уменьшились по размеру и количеству сортов, особенно с созданием модульных розариев. Установлено, что одним из первых старинных садов роз в Украине был сад в Бахчисарае (XVIII ст.). В этот период розы начали высаживать в других дворцово-парковых ансамблях Украины. С XIX ст. розы - неотъемлемый элемент городских насаждений. Пример эффективного использования роз в ландшафтном строительстве - современные розарии научных учреждений Украины.

Впервые обосновано, что ключевые результаты в исследованиях рода Rosa были получены в учреждениях НАН Украины: Институте ботаники им. Н.Г. Холодного и Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко, а также УААН: Никитском ботаническом саду - Национальном научном центре и Институте эфиромасличных и лекарственных растений.

Освещены фундаментальные достижения и приоритетные результаты исследований ученых Украины.

Установлено, что основными теоретическими и практическими достижениями в изучении исследуемого рода были: издание многотомной "Флори України", в шестом томе которой описан род Rosa, создание филогенетических систем рода Rosa (авторы В.Г. Бессер, В.Г. Хржановський, О.Н. Дубовик); монографическая обработка рода Rosa (В.Г. Хржановський); изучение культуры витаминоносных шиповников (А.И. Закордонец); разработка двух гипотез конечных этапов биогенеза флавоноидов в цветках, что необходимо для подбора исходных форм при селекции роз методом мутагенеза (К.И. Зиков); разработка комплексной системы селекции садовых роз для условий Юга Украины (З.К. Клименко); создание декоративных сортов украинской селекции, которые получили мировое признание: "Климентина" - Почетный диплом на Международном конкурсе в Риме в 1976 р. (В.Н. Клименко), "Коралловый Сюрприз" - золотая медаль в Германии в 1986 р. (З.К. Клименко); выведение высокопродуктивных эфиромасличных сортов роз, которые широко используются в эфиромасличной промышленности Крыма, Молдовы и Юга России (Л.Г. Назаренко), разработки автора, касающиеся эволюции садов роз.

В результате обобщения и анализа результатов теоретических и практических исследований рода Rosa в Украине определены перспективы дальнейших исследований.

Ключевые слова: род Rosa L., история биологии, деятельность ученых, направления, периоды и центры исследований.

Annotation

Rubtsova O.L. Genus Rosa L. in Ukraine: history, trends of study, achievements and prospects. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the doctor of biological sciences in speciality 03.00.23 - history of biology. - M.M. Gryshko National Botanic Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Thesis is dedicated to generalization and analysis of the results of theoretical and applied studies of genus Rosa in Ukraine, displaying scientific contribution of Ukrainian scholars to the world and Ukrainian science, elucidation of gained achievements and determination of further trends of study and opportunities of broad use of species and cultivators of genus Rosa in Ukraine.

A beginning, periodization and the main trends in scientific study of genus Rosa in Ukraine are defined. It is shown that thorough research of biological and ecological peculiarities of roses was made. The main theoretical and applied attainments in breeding, culture and landscape application of genus Rosa exponents are traced.

Fundamental studies and priority results of Ukrainian scholars in rose research are cleared up. The main scientific institutions engaged in this matter are determined.

Key words: genus Rosa L., history of biology, scholars' activities, trends, periods and centres of study.

1. Загальна характеристика робота

Актуальність теми. Види і сорти роду Rosa здавна приваблюють увагу дослідників завдяки їх значному економічному, соціальному і поліфункціональному значенню та різноманітним напрямкам використання: у декоративному садівництві, промисловому квітникарстві, ефіроолійному виробництві, вітамінній промисловості.

Видовий склад шипшин за різними авторами становить 180-400 видів. Сучасний світовий сортимент декоративних троянд нараховує близько 30000 культиварів. Збереження, збільшення і раціональне використання цього величезного фіторізноманіття, як і всього біорізноманіття в цілому, має важливе наукове та економічне значення.

Види роду Rosa розповсюджені в Європі, Азії, Північній Америці і Північній Африці в межах Голарктичного та Палеотропічного царств.

Троянди відомі в культурі біля 5 тисяч років, в садах України початок культивування троянд датується XIX століттям.

Перші згадки про троянди на території Україні належать до XVIII століття. З XIX століття культура троянд набула значних масштабів в Україні. Було проведено величезну кількість досліджень видів і сортів роду Rosa за різними напрямами. Вклад вітчизняних вчених у становлення та розвиток цих досліджень є вагомим.

Зважаючи на важливе економічне та соціальне значення представників роду Rosa, необхідне ширше висвітлення історії його досліджень в Україні, досі залишається не з'ясованим багато фактів розвитку досліджень, маловідомі біографії багатьох вчених-дослідників широкого кола питань з роду Rosa. Поодинокі нариси окремих напрямків та короткі огляди, присвячені ювілейним датам, не дають загальної картини становлення та розвитку досліджень роду Rosa в Україні.

Літературні джерела з історії досліджень роду Rosa стосуються головним чином світового контексту - історії культури, класифікації, селекції.

Актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю аналізу та узагальнення результатів теоретичних і практичних досліджень роду Rosa в Україні, відображення наукового вкладу вітчизняних вчених у світову та українську біологічну науку, висвітлення досягнень та визначення шляхів подальших досліджень і можливостей широкого використання видів та культиварів роду Rosa в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відділах квітниково-декоративних рослин і ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України та відділі історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Тема дисертації пов'язана з плановими дослідженнями відділів у 1984-1988 рр. - "Мобілізація та вивчення генофонду провідних квітниково-декоративних рослин з метою створення високо декоративних сортів" (№ держреєстрації 01840006958), у 1989-1993 рр. "Інтродукційне сортовивчення і селекція квітниково-декоративних рослин" (№ держреєстрації 01890005662), у 1994-1998 рр. "Розширення генетичної бази квітниково-декоративних рослин шляхом інтродукції та селекції" (№ держреєстрації 0194U000983), у 1999-2001 рр. "Вивчення світового біорізноманіття квітниково-декоративних рослин, їх інтродукція та селекція" (№ держреєстрації 0199U003057), у 2002-2006 рр. "Розробка наукових основ та практичних рекомендацій з оптимізації структури й таксономічного складу колекційно-експозиційних ділянок Національного ботанічного саду НАН України у зв'язку з їх реконструкцією" (№ держреєстрації 0102U000405), у 2007-2010 рр. "Біолого-екологічні основи культивування та практичні заходи з впровадження декоративних рослин у ландшафтному будівництві урбанізованих територій" (№ держреєстрації 01074000934), у 2001-2006 рр. "Розробка методологічних та методичних основ створення "Біографічного словника діячів природознавства і техніки України" (номер держреєстрації 0101U002614), у 2004-2006 рр. "Фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства: історико-культурний і світоглядний контекст" (№ держреєстрації 0107V001830), у 2007-2010 рр. "Історія Національної академії наук України у суспільно-політичному контексті" (№ держреєстрації 0107U001830).

Мета дослідження:

1. Вивчити, проаналізувати, систематизувати та узагальнити дослідження видів і сортів роду Rosa в Україні.

2. Відтворити цілісну історико-наукову картину діяльності українських вчених з дослідження роду Rosa шляхом узагальнення конкретного історичного матеріалу.

Завдання дослідження:

1. Встановити ступінь дослідження проблеми, провести аналіз стану та характеру джерельної бази.

2. Визначити основні напрямки проведення досліджень видів і сортів роду Rosa в Україні.

3. Здійснити аналіз всіх напрямків досліджень роду Rosa, виділити та узагальнити найвагоміші досягнення.

4. На основі аналізу наукових, літературних, архівних джерел показати історію становлення і розвитку досліджень роду Rosa в Україні в ХІХ-ХХ та на початку ХХІ століття.

5. Узагальнити відомі та ввести до наукового обігу нові та маловідомі факти.

6. Висвітлити найважливіші досягнення вчених України, які досліджували рід Rosa у контексті біологічної науки, а також з'ясувати умови і обставини, які сприяли одержанню ними вагомих результатів.

7. Встановити основні осередки дослідження роду Rosa в Україні.

8. Розробити періодизацію досліджень роду Rosa.

9. Окреслити напрями подальшого вивчення та використання видів і сортів роду Rosa.

Об'єкт досліджень - організація наукових досліджень роду Rosa, діяльність вчених, науково-дослідних інститутів у ХІХ-ХХ та на початку ХХІ ст.

Предмет досліджень - історія вивчення роду Rosa в Україні.

Методи досліджень. Для досягнення мети та завдання задіяні принципи історизму та об'єктивності. Історико-хронологічний метод та метод періодизації використані для визначення хронологічних меж дослідження. Історико-науковий метод застосовано при опрацюванні джерельної бази. Проблемно-хронологічний метод забезпечив послідовність викладення матеріалу у всіх розділах дисертації. Метод інтерв'ювання фахівців використано при дослідженні особистого внеску вчених в українську науку. Багатофакторний аналіз дав можливість вивчити об'єктивні та суб'єктивні чинники, що вплинули на діяльність українських вчених. Історико-порівняльний метод показав ефективність науково-дослідної роботи з трояндами в Україні у ХІХ-ХХ століттях. Порівняльний аналіз доробку українських вчених дозволив визначити їх роль і місце як в українській, так і у світовій науці. Хронологічні межі досліджень - XIX-XX та початок ХХІ століття.

Наукова новизна одержаних результатів

1. Наукова новизна одержаних результатів визначається темою, яка досі не була об'єктом спеціального комплексного наукового дослідження. Вперше у новітній вітчизняній історії біології представлено цілісну картину історії становлення і розвитку досліджень роду Rosa в Україні у ХІХ-ХХ та на початку ХХІ ст. на основі численних архівних матеріалів та опублікованих документів, а також результатів власних пошуків та наукових здобутків.

2. Проведено історико-науковий аналіз всіх напрямів досліджень роду Rosa в Україні.

3. Виділено основні етапи інтродукції представників роду Rosa у світовому контексті.

4. Розроблено періодизацію створення садів троянд у світовому контексті.

5. Проаналізовано здобутки українських вчених в дослідженні роду Rosa.

6. Вперше до наукового обігу залучено нові архівні документи, а також нові імена вчених, що відтворюють об'єктивну картину становлення та розвитку досліджень роду Rosa в Україні.

7. Встановлено та обґрунтовано основні етапи розвитку досліджень представників роду Rosa.

8. Показано, що найважливіші дослідження роду Rosa здійснювались в наукових установах НАН України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка (НБС), Національний дендрологічний парк "Софіївка"), а також УААН (Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр та Інститут ефіроолійних та лікарських рослин (ІЕЛР).

Практичне значення одержаних результатів

1. Положення і висновки дисертаційного дослідження, а також введені до наукового обігу документальні матеріали сприятимуть удосконаленню теоретичного арсеналу сучасної вітчизняної історії біології.

2. Примножено фонди музеїв НБС і Нікітського ботанічного саду.

3. Теоретичні висновки, узагальнення та конкретний фактичний матеріал дисертаційного дослідження будуть корисними для розробки питань з історії біології.

4. Висновки і основні положення дисертації можуть бути використані при розробці спецкурсів з історії України, історії науки і техніки, історії окремих природничих наук.

5. Ряд положень дисертації використовується при викладанні курсу "Історія садово-паркового мистецтва" в Мистецькому Інституті художнього моделювання та дизайну ім. Сальвадора Далі.

6. Біографічні дані можуть бути використані для укладання довідкових та біографічних видань.

7. Результати власних досліджень історії культури, внеску ботанічних садів і приватних садових господарств в інтродукцію троянд, досягнення з інтродукції і селекції троянд увійшли до каталогу-довідника "Розы. Интродуцированные и культивируемые на Украине" (Клименко, Рубцова, 1986), дані автора про історію створення садів троянд, як у світовому просторі, так і в Україні увійшли до монографічного видання "Сад роз" (Мешкова, Рубцова, 2007), аналіз результатів теоретичних і практичних досліджень роду Rosa в Україні представлені у монографії "Рід Rosa L. в Україні: генофонд, історія, напрями досліджень, досягнення та перспективи" (Рубцова, 2009).

8. Результати власних досліджень та аналіз одержаних і літературних даних розширюють і поглиблюють відомості про рід Rosa. Матеріали дисертації дозволяють критично оцінити досвід досліджень роду Rosa в Україні і намітити перспективи подальшої роботи.

Особистим внеском здобувача є розробка програми і формулювання завдань досліджень, аналіз літературних і архівних джерел, а також власних експериментальних даних, безпосереднє виконання й обробка матеріалів досліджень, аналіз, теоретичне обґрунтування, інтерпретація й узагальнення одержаних даних, формулювання висновків і практичних рекомендацій, а також написання і опублікування наукових робіт за темою дисертації. Права співавторів колективно опублікованих праць не порушено.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені на міжнародному симпозіумі, присвяченому 200-річчю дендрологічного парку "Софіївка" (Умань, 1996), Першому міжнародному семінарі "Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць" (Львів, 1997), 5-ій Кримській міжнародній науково-практичній конференції "Пилигримы Крыма. Осень 2000. Путешествия по Крыму. Путешественники о Крыме" (Сімферополь, 2000), 4-ій (2004) та 7-ій (2007) Добровських конференціях з наукознавства та історії науки (Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М.М. Гришка (Глухів, 2005), 6-ій (2005) і 8-ій (2007) міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференціях "Сучасні проблеми науки та освіти" (Харків), науковій конференції "Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні" (Сімферополь, 2006), міжнародній наукової конференції, присвяченій 210-річчю "Софіївки" "Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини" (Умань, 2006), міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду "Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми" (Кременець, 2007), міжнародній науковій конференції, присвяченій 120-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова "Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перспективи" (Київ, 2007), 6-ій всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання історії науки і техніки" (Полтава, 2007), конференції з морфології та систематики рослин, присвяченій 300-річчю від дня народження Карла Ліннея (Москва, 2007), міжнародній конференції, присвяченій 140-річчю Ботанічного саду Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова "Роль ботанічних садів і дендропарків у формуванні навколишнього середовища і світогляду людини" (Одеса, 2007), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження М.І. Вавилова "Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі" (Полтава, 2008), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 50-річчю Запорізького міського дитячого ботанічного саду "Рослини в оптимізації довкілля" 12-15 травня 2008 р. (Запоріжжя, 2008), ІІІ Міжнародній науковій конференції, присвяченій 215-річчю Державного дендрологічного парку "Олександрія" НАН України "Старовинні парки і ботанічні сади: Проблеми та перспективи функціонування" (Біла Церква, 2008), 6-ій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання історії науки і техніки" (Полтава, 2008), Міжнародній науковій конференції 21-24 вересня 2009 р. "Учебная и воспитательная роль ботанических садов и дендропарков" (Сімферополь, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 56 наукових праць, з них 1 монографія без співавторів, 1 колективна монографія та 1 каталог-довідник, 32 статті у фахових журналах і збірниках наукових праць, 1 методичні рекомендації, матеріали і тези 19 міжнародних, республіканських і науково-практичних симпозіумів, конференцій і семінарів; одержано 1 авторське свідоцтво на сорт троянди.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 443 сторінках комп'ютерного тексту, з них 337 основного тексту. Вона складається зі вступу, 10 розділів, висновків та списку використаних джерел, що включає 1032 найменування. Дисертація містить 11 таблиць та 76 рисунків.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подаються відомості про апробацію дисертаційної роботи.

Розділ 1 "Історіографія та джерельна база досліджень". Проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми та стан джерельної бази, на основі яких здійснювалося дослідження.

На основі історіографічного аналізу літератури встановлено, що більша її частина стосується історії культури, класифікації, селекції троянд (світовий контекст). Це - монографічні роботи С.Г. Саакова, Д.А. Рієксти; В.М. Билова, М.Л. Михайлова, О.І. Суріної; Л.Г. Назаренко, В.О. Коршунова, Є.С. Кочеткова; О.Ю. Василь'євої; Б.О. Номерова; П. Білса; Г. Крюсмана. Історії та аналізу досліджень троянд в Україні присвячено значно менше робіт. Можна відзначити роботу Л.П. Лемпіцького, який звернув увагу на те, що більше половини колекційного фонду троянд СРСР зосереджено в ботанічних садах УРСР, які є маточними садами для господарств зеленого будівництва. Цікавими є відомості про сад троянд на території Царського саду (роботи О.П. Осипова; О.Л. Липи; О.О. Лаптева, Є.Д. Барановського та деяких інших авторів).

С.Г. Сааков, Д.А. Рієкста називають декілька приватних садових господарств дореволюційної України, дають короткий огляд інтродукційної та селекційної роботи з трояндами в нашій країні.

В монографії В.Г. Хржановського проаналізовано історію опрацювання систем роду Rosa.

В.І. Мельник відмічає внесок В.Г. Бессера у флористичні дослідження Правобережної України та створення Кременецького ботанічного саду.

В монографії О.А. Ткачука, О.О. Ткачук коротко охарактеризовано роботу з інтродукції та селекції троянд в Україні та наведені дані з культури троянд в захищеному ґрунті.

З.К. Клименко в монографії "Розы" підкреслює, що Нікітський ботанічний сад з самого початку існування став науковим центром з вивчення троянд.

А.А. Галіченко провела велику роботу зі збирання архівних матеріалів про внесок другого директора Нікітського ботанічного саду М.А. Гартвіса в інтродукцію і селекцію троянд в Росії та Україні.

Л.Г. Назаренко, В.А. Коршунов, Є.С. Кочетков в монографії "Эфиромасличное розоводство" дають коротку характеристику інтродукції і культури ефіроолійних троянд в Росії та Україні.

Необхідно відзначити праці визначних науковців Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, в яких містяться оцінки таких важливих флористичних робіт, як "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" І.Ф. Шмальгаузена та "Флори УРСР", а також персональних гербарних колекцій І.Ф. Шмальгаузена та П.С. Роговича.

Ми приділили також увагу біографічним довідкам про вчених, що займались досліджуваними питаннями, в довідниках, словниках, некрологах, окремих статтях.

Заслуговує на увагу Бібліографічний покажчик "Розы", укладач - Д.А. Рієкста, який містить 4000 найменувань публікацій (1815-1983) рр.

Джерельна база даної роботи виявилась досить широкою. Вона складається з архівних, музейних документів, наукових праць вітчизняних та іноземних авторів, художньої літератури, путівників, електронної бази даних, іконографічних матеріалів.

Для підготовки 5 розділу "Підсумки інтродукції троянд" використані матеріали архіву та музею НБС, які дали можливість дізнатися про джерела надходження інтродукованого матеріалу троянд до колекції НБС; Центрального Державного історичного архіву України в м. Києві та Державного архіву м. Києва, звідки ми одержали дані про приватні садові господарства К. Мейєра та В. Крістера. Дуже цінні дані про розповсюдження троянд приватними садовими фірмами одержано нами при опрацюванні матеріалів з будинку-музею А.П. Чехова в Ялті.

При написанні 7 розділу "Історія становлення, розвитку та сучасні досягнення селекційної роботи з трояндами" були використані матеріали Державного архіву Житомирської області, що стосуються одеського селекціонера троянд П.П. Гільцендегера.

Для підготовки 8 розділу "Історія формування біологічних основ культури троянд" були використані матеріали Центрального Державного архіву в м. Києві, де ми знайшли дані про сортимент троянд в оранжереях Царського саду, Сокиринського парку, Підлужанської оранжереї біля м. Рівне, способи укриття троянд у ХІХ ст. в м. Києві.

Для підготовки 9 розділу "Використання троянд в ландшафтному будівництві" досліджено матеріали Державного архіву м. Києва про кількість троянд, посаджених в міських насадженнях у 1957-1967 рр., а також матеріали Технічного архіву АТ Інституту "Київпроект" та Архіву НБС стосовно генеральних проектів створення саду троянд НБС.

Цінні матеріали були отримані під час інтерв'ю провідних науковців та їх родичів.

Були також опрацьовані гербарні колекції видів роду Rosa Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW): Гербарій флори Європейської частини СРСР професора І.Ф. Шмальгаузена, гербарій В.Г. Бессера, Гербарій флори Південно-Західної Росії професора П.С. Роговича, а також гербарій Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка (KWHA).

Аналіз наукових праць за темою дисертації та великого масиву історико-наукової, біографічної, науково-популярної літератури свідчить, що тема історії досліджень рода Rosa в Україні вперше стала предметом історико-наукового дослідження.

На відміну від нечисленних, фрагментарних і невеликих за обсягом дописів історіографічного характеру, літературні та архівні джерела, опрацьовані автором, забезпечили кількість матеріалу, цілком достатню для створення загальної картини досліджень роду Rosa в Україні.

Розділ 2 "Економічне та соціальне значення троянд". В цьому розділі показано використання троянд, починаючи з часів Римської імперії. В стародавні часи троянди широко використовувались в побуті та медицині. У зв'язку з інтродукцією троянд до Європи, яка почалась у середні віки, а також селекційною роботою з виведення нових сортів, в подальший період збільшувався сортимент троянд і розширювалась можливість їх використання, головним чином у декоративному садівництві.

Починаючи з XVIII ст., коли були виведені ремонтантні сорти, а також почали виготовляти листкове скло, культура троянд набула значного поширення як в садах і парках, так і для вигонки в зимовий період.

Використання видів роду Rosa як вітаміноносних рослин - один з найважливіших сучасних напрямків досліджень. Крім вітаміну С, м'якоть плодів шипшин містить провітамін А, вітаміни В2, Р і К, а насіння - вітамін Є. Плоди шипшин використовуються в натуральному висушеному вигляді. З плодів та насіння готують різні вітамінні препарати: холосас, каротілін, шипшинову олію.

Трояндову олію (одну з найдорожчих ефірних олій) і трояндову воду, які одержують в результаті переробок квіток ефіроолійних троянд, застосовують в парфумерії, кондитерському та лікеро-горілчаному виробництві, а також з лікарською метою.

Іншим важливим напрямком використання шипшин є вирощування їх як підщепи для розмноження троянд. Від правильного вибору підщепи залежать такі важливі якості сортів троянд, як: рясність цвітіння, забарвлення, форма квіток, тривалість життя симбіонту, посухостійкість, зимостійкість, стійкість проти шкідників і хвороб. У зв'язку з появою великої кількості сортів садових троянд постає питання про підбір не універсальної підщепи, а підщеп для окремих сортів та садових груп, а також окремо - для кущових і штамбових троянд.

Найпоширенішим є використання троянд у декоративному садівництві. З середини XVIII ст. і до теперішнього часу селекціонерами різних країн створено близько 30 тисяч сортів декоративних троянд. Сорти троянд поділяються на старовинні і сучасні, які об'єднані в 56 садових груп. Завдяки рясному і тривалому цвітінню, вишуканій формі квітки, яскравим кольорам, чудовому аромату та різноманітним формам вирощування і використання садові троянди займають провідне місце у квітникарстві та декоративному садівництві. Одним з ефективних способів використання троянд у садах і парках є створення монокультурних садів - розаріїв, які можуть мати різне планування, але головне - створення такого саду повинно бути підпорядковано головній меті: забезпеченню умов для найкращої демонстрації троянд.

Велике економічне значення має промислове вирощування троянд для зрізу. Нідерланди, а також Італія, Франція та Іспанія є головними експортерами зрізаних троянд у Західній Європі. Ізраїль, Марокко, Бразилія, Колумбія, Кенія експортують зрізані троянди на квіткові аукціони у Нідерландах та інших західноєвропейських країнах.

У більшості країн троянди для зрізу вирощують у теплицях, у Колумбії - просто неба.

У третьому розділі "Географічне поширення видів роду Rosa" висвітлено історію формування ареалу роду Rosa за палеоботанічними даними. Найраніші достовірні викопні залишки представників роду Rosa були знайдені у США на території Аляски і датуються еоценом. Це листки R. cetera Hollick та R. confirmata Hollick. Звідси можна зробити висновок, що троянди достовірно існували протягом майже всієї кайнозойської ери, тобто їх вік складає близько 50 млн років. Олігоценові та міоценові відкладення знайдені як в Євразії, так і США. В олігоценових відкладеннях знайдені рештки 8 видів, міоценових - 13, пліоценових - 11, голоценових - 1. Палеоботанічні знахідки троянд представлені залишками стебел, колючок, листків, бутонів з чашолистками, плодів. У багатьох викопних видів пліоцену та міоцену встановлені сучасні види, які до них близькі. На підставі даних палеоботанічних досліджень роду Rosa (Дробов, 1908; Криштофович, 1941; Resser, 1942, Kirchheimer, 1950; Becker, 1962; Tanai, 1963; Borchard, 1966; Ильинская, 1968; Krussmann, 1981; Шварева, 1983; Артюшенко, Паришкура-Турло, Пархоменко та ін., 1984) нами був складений каталог викопних троянд за геологічними періодами. Хоча викопні залишки троянд зустрічаються досить рідко, але вони дають нам певні уявлення про поширення видів роду Rosa, починаючи з еоцену, на півночі та заході США, в Європі та Азії.

Певний вклад в палеоботанічні дослідження роду Rosa зроблений ботаніками України. При вивченні систематичного складу пліоценової флори Закарпаття (район м. Хуст) І.А. Ільїнською (1968) та міоценової флори Передкарпаття Н.Я. Шварьовою (1983) були знайдені викопні рештки трьох видів Rosa. Авторами зроблений висновок, що сучасні види Rosa, які близькі до викопних видів цього роду Закарпаття та Передкарпаття України, зосереджені у Циркумбореальній, Східно-Азійській та Індокитайській областях.

Дослідження О.Т. Артюшенко (1984) спорово-пилкових комплексів відкладень голоцену на території України в степовій зоні був виявлений пилок роду Rosa. Автор вважає, що в період голоцену на цій території був "чагарниковий степ", до складу якого входили види роду Rosa разом з Amygdalis, Spiraea, Crataegus.

Сучасний ареал роду Rosa розташований в Північній півкулі в межах Голарктичного та Палеотропічного царств. Крім загальних меж поширення роду інтерес становить розподіл видів всередині родового ареалу. За походженням більшість шипшин можна умовно поділити на європейські, американські, азіатські та північно-африканські, хоча деякі види мають диз'юнктивні ареали. Ступінь насиченості регіонів видами визначив С.Г. Сааков (1973): азіатські види - 60%, європейські - 21%, північноамериканські - 15%, північно-африканські - 4%. Як бачимо, флора Азії займає перше місце за кількістю видів.

А. Редер (1940) розподіляє рід Rosa на 4 підроди Platyrhodon, Hesperhodon, Hulthemia i Rosa. Підрод Rosa поділяється на 10 секцій. Аналіз ареалів цих секцій показав, що в Азії поширені види більшості (дев'яти з десяти) секцій (причому секції Chinensis, Banksiae, Laevigatae, Bracteatae поширені переважно на території Китаю), в Європі - п'яти секцій, в Північній Америці - чотирьох. Тобто різноманіття азійських видів належить до другого типу осередків видового різноманіття за О.І. Толмачовим (1962), коли велика чисельність роду поєднується із справжнім їхнім різноманіттям, із належністю до різних секцій.

В.Г. Хржановський розподіляє рід Rosa на три підроди, які відрізняються забарвленням пелюсток, а саме: білі (Stylorhodon Dumortier Hult.), червоні (рожеві) (Cynorhodon Dumortier Huit.), та жовті (Chamaerhodon Dumortier Hult). Аналіз поширення видів підродів роду за Хржановським (1958) показав, що найбільше кольорове різноманіття видів роду зосереджено у Передній та Східній Азії.

В Південній Азії зосереджено і найбільше різноманіття життєвих форм (кущі і ліани). Тільки в цьому регіоні ростуть ремонтантні шипшини і види з великою кількістю квіток у суцвітті.

С.Г. Сааков (1973) проаналізував географію видів роду Rosa за каріологічними показниками і дійшов висновку, що високоплоїдні види поширені в північних регіонах обох півкуль, в південних областях ростуть тетраплоїди і диплоїди.

Розділ 4 "Історія дослідження роду Rosa у флорі України". Простежено розгортання робіт з вивчення роду Rosa у флорі України. Початок флористичних досліджень в Україні пов'язаний з академічними експедиціями, що їх організовувала Російська Академія наук в середині XVIII ст. Результати їх роботи пізніше були використані К.Х. Ледебуром у його Flora Rossica (1842-1853) (в цій роботі К.Х. Ледебур описав 17 видів шипшин). Подальшому розвитку флористичних досліджень сприяла діяльність університетів - Харківського (заснований у 1804 р.), Київського (у 1834 р.), Новоросійського (у 1865 р.) та деяких інших учбових закладів (наприклад, Волинської гімназії у Кременці, перейменованої у 1818 р. на ліцей).

З м. Кременцем на Волині (тепер - Тернопільська область) пов'язана 22-річна (1809-1831 рр.) наукова і педагогічна діяльність В.Г. Бессера (1784-1842). Пізніше, протягом трьох років, до виходу у відставку В.Г. Бессер був професором Київського університету Св. Володимира. В цей час він займався вивченням флори лісостепової і степової частини Правобережжя України. В його роботі, присвяченій флорі цих територій, - "Enumeratio plantarum hucusque in Volhynia, Podolia, gub. Kioviensi, Bessarabia cis-Tyraica et circa Odessam collectarum" (1822), наведено близько 1500 видів рослин (шипшин - 40 видів).

У результаті польових обстежень В.Г. Бессером був зібраний величезний гербарій, який складається з 60 тисяч аркушів і зберігається зараз у фондах Гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Наші дослідження роду Rosa за матеріалами гербарію В.Г. Бессера показали, що він містить 845 аркушів, які змонтовані у 14 папок. Було встановлено, що список шипшин цього гербарію складається з 66 видів і 97 форм. Базуючись на морфологічній типіфікації, В.Г. Бессер описав 70 нових для науки видів, серед них - 10 видів шипшин. Три з них: R. junzlilli Bess., R. kluckii Bess., R. caryophyllaceae Bess. є в іменному гербарії В.Г. Бессера.

Дослідження флори та глибоке знання праць сучасників дало можливість В.Г. Бессеру перейти до створення критико-систематичних робіт, якою є його система роду Rosa.

Для розвитку флористичних досліджень в Україні багато зробили також професори Київського університету П.С. Рогович і І.Ф. Шмальгаузен.

П.С. Рогович (1812-1878) протягом 20 років брав участь у флористичних дослідженнях п'яти губерній колишнього Київського учбового округу: Волинської, Подільської, Київської, Чернігівської і Полтавської. В результаті був зібраний величезний гербарій, який складається з 12260 аркушів (Барбарич, 1963).

Нами була досліджена гербарна колекція роду Rosa за матеріалами Гербарію професора П.С. Роговича. В результаті було встановлено, що рід Rosa в цьому гербарії представлений на 119 аркушах і нараховує 10 видів і одну форму.

Гербарні зразки роду Rosa зібрані в чотирьох губерніях: Подільській, Київській, Полтавській і Волинській. Найбільше за все зборів зроблено у Київській губернії. Вивчення видів досліджуваного роду проводилось у Подільській губернії у 1851-1854 рр., 1857-1858 рр., Київській - в 1850-1851 рр., 1854-1855 рр., Полтавській - 1849, 1852, 1854 рр., Волинській - 1855-1860 рр. Період збирання гербарних зразків роду Rosa тривав з 22 травня до 19 серпня.

Узагальнені результати експедицій, в тому числі матеріали гербарію, були використані П.С. Роговичем при написанні ряду робіт, зокрема - "Обозрение сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний: Киевской, Черниговской и Полтавской" (Рогович, 1855), і "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской" (Рогович, 1868). У першій роботі він наводить 6 видів шипшин і дві форми, в другій - 7 видів і 8 форм. П.С. Роговичем складений також "Список растений флоры Киевской Губернии" (Рогович, 1852), який містить 2 види і 3 форми шипшин. Два види шипшин увійшли також в етно-ботанічну роботу П.С. Роговича "Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России, с некоторыми поверьями и рассказами о них" (Рогович, 1874).

І.Ф. Шмальгаузен (1849-1894) переїхав працювати з Петербурга до Києва у 1879 р. Флористичні дослідження він проводив у лісостепових і степових районах України, почасти - на Лівобережному Поліссі.

Після опрацювання роду Rosa за матеріалами "Гербарію флори Європейської частини СРСР проф. І.Ф. Шмальгаузена" в Інституті ботаніки НАН України ми встановили, що датою першого збору шипшини в околицях Києва (R. pomifera Herm.) є 24 червня 1879 р. В наступні роки Іван Федорович збирав шипшини з весни (дата найранішого збору шипшин 16 квітня) до пізньої осені (30 жовтня).

Наші дослідження роду Rosa за матеріалами гербарію І.Ф. Шмальгаузена показали, що він складається з 642 аркушів, які змонтовані у 10 папок (XXIII-XXXII). Нами було встановлено, що з 642 гербарних аркушів роду Rosa І.Ф. Шмальгаузен зібрав сам 423 аркуші. Решту аркушів він одержав за обміном з-за кордону.

Список шипшин гербарію І.Ф. Шмальгаузена складає 122 таксони (видів - 113, форм - 4, видів, які І.Ф. Шмальгаузен вважав гібридними - 3). Найбільше зборів шипшин І.Ф. Шмальгаузеном зроблено в околицях Києва (224 гербарних аркуші), особливо - в 1890 і 1891 рр. На етикетках знаходимо такі пункти: Совки, Голосієво, Кадетський гай, під Царським садом, під Печерськом, біля Кирилівської лікарні, схили Дніпра, пагорби між Солом`янкою і Байковим, біля Видубецького монастиря, біля Аскольдової могили, біля Китаєва, Печерськ, цегляний завод Суботіна. Є також з Фастова, Бучі, Жмеринки.

І.Ф. Шмальгаузен займався зборами шипшин у 1893 р. біля населених пунктів Ровеньки, Ясинувата, Лозова, Александрівка, Новочеркаськ, Лисичанськ, Звєрєво.

На етикетках гербарних аркушів часто відмічені дати цвітіння та плодоношення шипшин.

Основою для написання "Флоры Юго-Западной России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей", яка вийшла друком у 1886 р., І.Ф. Шмальгаузену стали результати власних експедицій, а також матеріали гербаріїв П. Роговича, В. Бессера (останній, як відзначає І.Ф. Шмальгаузен, "складає коштовний скарб університета Св. Володимира" (1886), В. Монтрезора, В. Липського, І. Акинфієва У цій "Флорі" І.Ф. Шмальгаузен описує 17 видів роду Rosa.

Після видання "Флоры Юго-Западной России" професор І.Ф. Шмальгаузен розпочав збір матеріалів та написання нової ґрунтовної праці "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895, 1897). Протягом майже 10 років він вивчав рослинний покрив європейської частини Росії: проводив експедиційні виїзди, розширюючи межі обстежень, збирав власний гербарій і критично опрацьовував гербарні колекції В. Бессера, А. Андржійовського, В. Липського, П. Роговича, Р. Траутфетера та ін., вивчає літературу, аналізує величезний і різноманітний флористичний матеріал. Ця капітальна праця вийшла вже після передчасної смерті Івана Федоровича (1 том у 1895 р., 2 - у 1897 р.). У ній І.Ф. Шмальгаузен дає опис вже 54 видів шипшин, тобто у три рази більше ніж у попередній роботі.

Найбільшим внеском І.Ф. Шмальгаузена в дослідження роду Rosa є його книга "Шиповники окрестностей Киева"(1891). Всебічне дослідження шипшин околиць Києва, викладене у книзі, дало можливість І.Ф. Шмальгаузену:

1. Зробити докладний опис 9 видів та 24 форм шипшин.

2. Скласти ключ для визначення шипшин.

3. Висловити власну думку щодо систематичної спорідненості шипшин околиць Києва.

В околицях Києва з 1901 р. гербаризував О.О. Лоначевський, який зібрав великі колекції. Цей вчений, який був гарним знавцем систематики роду Rosa, склав таблицю для визначення шипшин Європейської частини Росії (1910).

Певний внесок в дослідження шипшин у флорі України зробили видатні ботаніки Харківського університету: Ф.К. Біберштейн, В.М. Черняєв, А.М. Бекетов, А.М. Краснов, В.І. Талієв, а також члени Київського та Одеського товариств дослідників природи Й.К. Пачоський, В. Монтрезор, Е.І. Ліндеман. Однак дослідження ХІХ - початку ХХ ст. були епізодичними, короткочасними і охоплювали незначну територію України.

Після 1917 р. продовжувались дослідження роду Rosa у флорі України. Спеціальні флористичні та критико-систематичні дослідження роду Rosa проводив у Мукачівській гімназії (Закарпаття) професор природознавства Антоній Маргіттай. Результатом стала праця "Шипшини Північно-Східних Карпат" (1936). Для Закарпаття дослідник наводить більше 350 видів та різновидностей роду Rosa (зокрема R. tomentosa Im. var. beregiensis Marg., R. dumetorum Thuill. var. Beskidiana Marg., var. corymbosum (Marg.) та інші) (Комендар, Тодор, Шевера, 1996). В честь цього дослідника названа R. margittaiana Sabr.

В післяреволюційні роки ботанічні дослідження поступово все більше зосереджувались в Академії наук України. У її складі і був заснований у 1921 р. Інститут ботаніки. Серед інших наукових проблем і напрямків значне місце з перших кроків поступу Академії наук України зайняли ботанічні дослідження та створення необхідних умов для їх розвитку. У 20-30 рр. були проведені численні експедиції, під час яких вчені збирали величезні матеріали.

Детальне широкомасштабне вивчення флори нашої країни і публікація одержаних матеріалів з середини 30-х років ХХ ст. зумовлене початком роботи над "Флорой СССР" і "Флорою УРСР". Автори цих праць розгорнули дослідження рослин у природі, а також здійснили обробку архівних гербарних матеріалів.

С.В. Юзепчук узагальнив дані про рід Rosa для "Флоры СССР" (1941). Зокрема, для України він наводить 19 дикорослих видів шипшин, які належать до 4-х секцій: Cinnamomeae DC, Pimpinellifoliae DC, Gallicanae DC і Caninae Crep. Обробка даних досліджень створювала можливість для підготовки "Флори УРСР". В результаті було розгорнуто детальне вивчення флори всієї України, яке послужило основою для написання "Флори УРСР". У складанні цієї праці взяли участь більше 20 авторів. Серед них українських ботаніків - 15, в тому числі видатний український родолог - В.Г. Хржановський, який описав 54 види роду Rosa у 6 томі "Флори УРСР" (1954).

Всього для європейської частини колишнього СРСР і Кавказу В.Г. Хржановський наводить 112 видів і близько 60 форм шипшин, з них - 12 видів культивованих. 38 видів і 30 форм описані як нові для науки, 4 види - вперше для флори європейської частини колишнього СРСР (R. glauca Pourr., R. pendulina L., R. arvensis Huds., R. elliptica Tausch).

В 1958 р. В.Г. Хржановський опублікував монографію "Розы. Филогения и систематика. Спонтанные виды Европейской части СССР, Крыма и Кавказа. Опыт и перспективы использования" (1958), яка є цінним внеском у вітчизняну біологічну науку. Ця робота охоплює досить різнопланові питання родології: систематику, філогенію роду Rosa та перспективи використання шипшин у вітамінній промисловості.

Праця В.Г. Хржановського є фактично єдиною монографічною обробкою роду Rosa в Україні та колишньому СРСР. За майже 50 років свого існування вона не втратила своєї цінності для фахівців.

Флора Криму вивчалась як регіональна. Результат цієї роботи - колективна монографія "Флора Крыма" у трьох томах (1927-1969) (1960).

Певний внесок у дослідження роду Rosa у флорі України зробили вчені Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка. Ними були проведені експедиції у Львівську, Закарпатську, Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку, Київську, Чернігівську, Сумську, Кіровоградську, Харківську, Донецьку, Луганську області та АР Крим. В результаті експедиційних досліджень зібрано 301 гербарний аркуш видів роду Rosa, поповнені колекції ботаніко-географічних ділянок саду.

Вийшли також такі флористичні роботи: С.С. Фодор "Флора Закарпаття" (шипшин - 17 видів) (1974) "Визначник рослин Українських Карпат" (Дубовик, 1977), В.І. Чопик "Високогірна флора Українських Карпат (1976) (2 види шипшин), О.М. Конопля "Флора Луганської області" (30 видів шипшин) (2002), В.В. Новосад "Флора Керченско-Таманского региона" (шипшин - 9 видів) (1992), О.М. Байрак "Конспект флори Лівобережного Придніпров'я" (шипшин - 15 видів) (2007) та інші. Необхідно відзначити недавній номенклатурний чеклист (шипшин - 135 видів) (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

Особливо треба відмітити дослідження О.М. Дубовик, яка описала багато нових видів роду Rosa з Донецького Лісостепу, Приазов'я (1964, 1966, 1989), до чого її заохочував В.Г. Хржановський. У роботі "Флорогенез Крымско-Новороссийской провинции" О.М. Дубовик наводить опис 65 видів шипшин (2005). О.М. Дубовик приділила багато уваги систематичному аналізу флори регіону і описала при цьому 20 нових таксонів - географічних рас, насамперед у роді Rosa Донецького Лісостепу, Кавказу, Приазов'я. Описані О.М. Дубовик таксони входять до всіх флористичних зведень України, а також Східної Європи (Доброчаєва, Крицька, Новосад та ін., 1995).

О.М. Дубовик використала результати вивчення шипшин Донецького Лісостепу і Приазов'я як матеріал для вивчення історії флори (1964), їй вдалося скласти власну систему роду Rosa (Дубовик, Крицька, Лебедева та ін., 1987), вона також зробила порівняльний аналіз гірських Карпатської, Кримської і рівнинної родофлор України (1988), в результаті виділила шість родокомплексів на території України: карпатський, кримський, правобережжя, лісовий і лісостеповий, поліський, південний степовий, лівобережний степовий, степовий. Якщо система роду Rosa В.Г. Хржановського базується на врахуванні морфологічних ознак вегетативних і генеративних органів, то О.М. Дубовик при складанні системи цього роду використала класичний еколого-морфологічний метод із залучанням даних анатомічних та біохімічних досліджень (Дубовик, Крицька, Лебедева, 1987) .