Рослинність заплави Дніпра в межах Лісостепу
Характеристика поширення, ценотичної структури угруповань рослин заплави Дніпра в межах Лісостепу. Екологічна оцінка і географічний аналіз видового складу синтаксонів. Дослідження ступеня синантропізації флори рослинного покриву вказаного регіону.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 71,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
УДК 504.73:292.485(282.247.32)
03.00.05 - ботаніка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Рослинність заплави Дніпра в межах Лісостепу
Сенчило Олександр Олексійович
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Соломаха Володимир Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри ботаніки.
Офіційні опоненти:
- доктор біологічних наук Балашов Левко Сергійович, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, МОН України, завідувач кафедри екології;
- кандидат біологічних наук, Куземко Анна Аркадіївна, Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, завідувач відділом трав'янистих рослин природної та культурної флори.
Захист відбудеться "20" квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, просп. Акад. Глушкова, 2/12; біологічний факультет, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 20 березня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14, кандидат біологічних наук Молчанець О.В.
Анотація
Сенчило О.О. Рослинність заплави Дніпра у межах Лісостепу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.
Дисертація присвячена дослідженню флористичної та ценотичної різноманітності заплави лісостепового Дніпра. Розроблена вперше для нашого регіону повна синтаксономічна схема класифікації рослинності до рівня асоціацій за системою Браун-Бланке. Виділено 60 асоціацій, що належать до 13 союзів, 10 порядків та 6 класів. Наведено їх повні фітоценотичні (326 геоботанічних описів) та синоптичні таблиці, подано розширену фітоценотичну, екологічну, географічну, біоморфологічну характеристику, здійснено аналіз ступеня синантропізації видового складу угруповань. У фітоценотичній характеристиці розглядаються флористичне багатство, рясність, домінування видів, топологічна приуроченість і трапляння синтаксонів. Подана кількісна оцінка щільності флористичної композиції на рівні асоціацій. Екологічний аналіз здійснено за методикою фітоіндикації з використанням екологічних шкал Г. Еленберга. Для асоціацій проведено аналіз екологічних рядів для маргінальних видів. Географічний аналіз видового складу синтаксонів здійснювався в регіональних, зональних та меридіональних географічних координатах. Розраховано відносний вміст у видовому складі асоціацій різних геоелементів. При біоморфологічній характеристиці синтаксонів визначали кількісне співвідношення різних життєвих форм: за системою К. Раункієра, класифікацією ценобіотипів та за особливостями будови підземної сфери. Аналіз ступеня синантропізації проводився із розрахунком вмісту видів синантропних класів, кількості адвентивних видів та за класифікацією гемеробності. Актуалізований список флори регіону, який нараховує 455 видів судинних рослин. Проведена реєстрація видів Червоної книги України, Європейського Червоного списку у видовому складі виявлених асоціацій.
Ключові слова: заплавна рослинність, Середньодніпровський геоботанічний район, синтаксон, класифікація Ж. Браун-Бланке, фітоіндикація, географічний і біоморфологічний аналіз.
Аннотация
Сенчило А.А. Растительность поймы Днепра в пределах Лесостепи - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2010.
Диссертация посвящена исследованию флористического и ценотического разнообразия в пойме лесостепного Днепра. Разработана впервые для нашего региона полная синтаксономическая схема классификации растительности до уровня ассоциаций по системе Браун-Бланке. Выделено 60 ассоциаций, которые принадлежат 13 союзам, 10 порядкам и 6 классам. Наибольшим синтаксономическим разнообразием характеризуется класс Phragmito-Magnocaricetea, на втором месте - Molinio-Arrhenatheretea, третье делят - Festucetea vaginatae и Salicetea purpureae. Приведены полные фитоценотические (326 геоботанических описаний) и синоптические таблицы, представлена расширенная фитоценотическая, экологическая, географическая, биоморфологическая характеристика, осуществлен анализ степени синатропизации видового состава. При фитоценотической характеристике рассматриваются флористическое багатство, обилие, доминирование видов, топологическая приуроченность и встречаемость синтаксонов. Дана количественная оценка плотности флористической композиции на уровне ассоциаций. Экологический анализ осуществлен по методике фитоиндикации с использованием экологических шкал Г. Елленберга. Экологичекая дифференциация растительности определяется факторами влажности и богатства почвы, между которими наблюдаэтся прямая корреляция. Для ассоциаций осуществлен анализ экологических рядов у маргинальных видов. Географический анализ видового состава проведен в региональных (фитохорических), зональных и меридиональных географических координатах. Рассчитано относительное участие в видовом составе ассоциаций разных геоэлементов. Географическая структура видового состава разных ассоциаций подобная, каркас ее составляют европейский, температный, субокеанический елементы. При биоморфологической характеристике синтаксонов определяли количественное соотношение разных жизненных форм: по системе К. Раункиера, согласно классификации ценобиотипов и по особенностям строения подземной сферы. Установлено, что основу видового состава растительности составляют гемикриптофиты. В структуре подземной сферы в классе Phragmiti-Magnocaricetea превалируют длиннокорневищные формы, Molinio-Arrhenatheretea - короткорневищные, Festucetea vaginatae - стержнекореневые.
Анализ степени синантропизации проводился с расчетом участия видов синантропных классов, количества адвентивных видов и согласно классификации гемеробности.
Виявлено, что степень синантропизации рослинности составляет в среднем 13. Синантропный елемент, чаще всего, является представите лем классов - Plantaginetea majoris и Artemisietea vulgaris. Видовой состав фитоценозов достаточно гемеробный: a-еугемеробы, метагемеробы и полигемеробы составляют 35 % общего флористического списка. Основными местами натурализации адвентивных видов являются классы Isoeto-Nanojuncetea, Querco-Fagetea, Salicetea purpureae.
Актуализирован список флоры региона, который насчитывает 455 видов сосудистых растений. Проведена регистрация видов Красной книги Украины, Европейского Красного списка в видовом составе выявленных ассоциаций.
Ключевые слова: пойменная растительность, Среднеднепровский геоботанический район, синтаксон, классификация Ж. Браун-Бланке, фитоиндикация, географический и биоморфологический анализ.
Summary
Senchylo O.O. Vegetation of the Dniper floodplain within the Forest-Steppe. - Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Biological Sciences with specialization 03.00.05 - Botany. - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2010.
The dissertation is dedicated to study the floristic and coenotic diversity of the floodplain of the forest-steppe Dniper. A complete syntaxonomic scheme for vegetation classification down to the level of association has been developed for the first time for our region based on the Braun-Blanquet system. Sixty associations beloning to 13 unions, 10 orders, and 6 classes have been identified. Their complete phytocoenotic (326 geobotanical descriptions) and synoptic tables have been plotted. An extended phytocoenotic, ecological, geographic, and biomorphologic characteristics have been presented. An analysis of the degree of synanthropization of the coenofloras has been carried out. The phytocoenotic characteristics concern floristic richness, abundance, species domination, topological fidelity and occurrence of syntaxa. A quantitative assessment of the density of floristic composition at the level of associations has been presented. Ecological analysis has been carried out based on the phytoindication method using the ecological scales of G. Ellenberg. For associations, an analysis of ecological series for marginal species has been performed. Geographic analysis of coenofloras was performed in regional (phytochoric), zonal, and meridional geographic coordinates. The relative content of different geoelements in the species composition of associations has been calculated. In biomorphological characteristics of syntaxon coenofloras, proportion of different life forms was estimated following the system of Raunkiaer, coenobiont classification, and the structure of the underground sphere. Analysis of the degree of synanthropization included an assessment of the content of species of different synathropic classes, the proportion of adventive species, and hemerobic classification. The regional floral list including 455 species of vascular plants has been updated. Species in the Red Lists of Ukraine and Europe involved in the associations described have been registered.
Keywords: floodplain vegetation, the Middle-Dniper geobotanical region, coenoflora, Braun-Blanquet classification, phytoindication, geographic and biomorphological analysis.
1. Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Заплавна тераса Лісостепового Дніпра перебуває під постійним потужним впливом зі сторони людини. Різноманітні антропічні фактори призводять до швидкої, і дуже часто, незворотної трансформації рослинності. Геоботанічні дослідження в Лісостеповій частині заплави Дніпра, проведені в середині минулого століття, сьогодні мають лише історичне значення [Афанасьєв, 1964, 1966, 1968]. Рослинність за цей період значною мірою трансформувалася, хоча подекуди ще збереглися її малопорушені фрагменти.
Дослідження рослинності в регіоні виконувалося переважно на основі домінантного підходу, а в межах суміжних природно-заповідних об'єктів, зокрема в Канівському природному заповіднику, використовували також еколого-флористичниий. Досить детально досліджена вища водна рослинність та чорновільхові ліси. Фітоценотична характеристика рослинності в публікаціях має переважно в описово-константуючий характер [Соломаха, 1996; Шевчик та ін., 1996; Moravec, 1995], з різним ступенем деталізації, а ретельного кількісного фітоіндикаційного, географічного, біоморфологічного аналізу флористичного складу синтаксонів не проводилося. Важливим є також дослідження розподілу синантропного елементу флори в окремих синтаксонах природної рослинності.
Отже, нагальною є проблема всебічного вивчення сучасного стану рослинності регіону, розробка її синтаксономічної схеми і аналізу видового складу угруповань. Територія є цілісною та цікавою з ботаніко-географічної точки зору, а дослідження - актуальним.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з науковою тематикою кафедри ботаніки Київського університету імені Тараса Шевченка, зокрема темою "Вивчення екологічних особливостей та біоіндикаторних властивостей різних організмів та їх угруповань в умовах трансформованого середовища для розв'язання проблем біобезпеки України" (номер держреєстрації №0106U005749), з науковою тематикою науково-дослідного сектору Канівського природного заповідника -- темою "Вивчити видове і ценотичне різноманіття деяких груп біоти Середнього Придніпров'я. Виявити типові та унікальні для регіону природні комплекси" (номер держреєстрації №06БП054-01).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідити синтаксономічну різноманітність природної рослинності заплави Лісостепового Дніпра в Середньодніпровському геоботанічному районі та провести її різнобічний аналіз, зокрема, фітоценотичний, біоморфологічний, географічний, екологічний тощо.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
* розробити класифікаційну схему рослинності за методикою Браун-Бланке;
* охарактеризувати місцезростання, поширення, ценотичну структуру угруповань;
* провести синтаксономічний аналіз у порівняльному аспекті;
* провести екологічну оцінку синтаксонів;
* здійснити географічний аналіз видового складу синтаксонів;
* оцінити ступінь синантропізації флори рослинного покриву дослідженого регіону;
* проаналізувати біоморфологічний склад синтаксонів;
* скласти ключ для визначення синтаксонів за флористичними критеріями.
Об'єкт досліджень: природна рослинність заплави р. Дніпра в межах Лісостепу.
Предмет дослідження: ценотична диференціація рослинності з формуванням своєрідної синтаксономічної структури на окремих типах місцезростань.
Методи досліджень: дослідження рослинності в регіоні проводилися в 1997-2005 р. детально-маршрутним методом. Описи фітоценозів виконувалися на стандартних описових ділянках та в їх природних межах. В ході комп'ютерної обробки використосували фітоценотичну программу Ficen2. Інтерпретацію отиманих даних проводили згідно розробок та узагальнень провідних вітчизняних та закордонних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані дані є найбільш повним і сучасним узагальненням щодо заплавної рослинності Лісостепового Дніпра. Для дослідженого регіону вперше розроблена класифікація рослинності на флористичній основі до рівня асоціацій. Вперше апробовані нові підходи кількісного еколого-ценотичного аналізу видового складу синтаксонів на модельному об'єкті. Подано розширену фітоценотичну, екологічну, географічну, біоморфологічну характеристику виділених асоціацій, здійснено аналіз ступеня їх синантропізації. Актуалізований список флори регіону. Характеристика видів, наведена в додатках, поповнена даними щодо 8 екологічних показників, біоморф, екостратегій, відношення до синантропного фактору, хорології. У видовому складі виділених асоціацій виявлено види, включені до Червоної книги України (RBU), Європейського Червоного списку (ERL), списків МСОП (IOCN) і Бернської конвенції (BCP).
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень включені до літопису Канівського природного заповідника, використовуються в навчальному процесі, при проведенні навчальної літньої практики із систематики вищих рослин для студентів-біологів та навчальної практики з курсу біогеографії для студентів-географів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Підготовлено й подано наукове обґрунтування доцільності розширення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Тарасів обрій" (довідка №23 від 14.10.2009 р.), яке було використане національним історико-культурним заповідником "Шевченківський національний заповідник у м. Каневі" при підготовці пакету документів для подачі в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області.
Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача: ним здійснено понад 30 експедиційних виїздів під час польових досліджень у 1997-2005 рр., виконано 740 повних геоботанічних описів, які передані до фітоценотеки кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях кафедри ботаніки (1998-2004 рр.) та на наукових конференціях: "Фундаментальні та прикладні дослідження в біології" (Донецьк, 2009), "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (Кременець, 2009), "V ботанічні читання пам'яті Й.К. Пачоського (міжнародна наукова конференція)" (28 вересня - 1 жовтня 2009 р., м. Херсон), "Наукові основи збереження біотичної різноманітності" (Львів, 1-2 жовтня 2009 року).
Публікації. Основні результати за темою дисертації викладені в 13 публікаціях, серед яких - 9 статей у фахових наукових та 4 тези доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, основної частини (включає матеріали і методи досліджень, результати досліджень і їх обговорення, узагальнення отриманих результатів), висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 217 позицій, із них 44 - закордонних авторів, додатків (займають 210 сторінок).
2. Основний зміст роботи
Розділ 1. Природні умови досліджуваної території
За геоботанічним районуванням України [Геоботанічне районування..., 1977] досліджений регіон належить до Середньодніпровського геоботанічного району Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу.
У геоморфологічному відношенні досліджена заплава Дніпра має такі характеристики: максимальна висота заплави - 5-7 м, ширина - 5-18 км, при цьому ширина прируслової частини становить 0,15-0,20 км, центральної - 5,5-17,5 км, притерасної - 0,2-0,3 км. Клімат дослідженої території помірно-континентальний: середня температура січня - 5-6 єС, липня - +19-21єС, середньорічна кількість опадів 500-550 мм/рік. Переважають інтразональні типи рослинності.
У Лісостеповій заплаві Дніпра лучна рослинність займає 70-75% площі. Справжні луки є найбільш поширеними і зростають на близько 30% площі. Вони концентруються в прирусловій та центральній частинах заплави і перебувають в оптимальних, для лучної рослинності, умовах щодо вологості та алювіальності. Лісова рослинність представлена вербовими, тополевими, чорновільховими лісами, та, дуже рідко - заплавними дібровами.
Розділ 2. Короткий історичний нарис ботанічних досліджень
У дослідженні рослинного покриву заплави р. Дніпра в межах Лісостепу умовно можна виділити декілька напрямків. По перше, це роботи флористичного характеру: оглядові [Рогович, 1868, 1869; Монтрезор, 1886-1891; Яната, 1913], узагальнюючі [Флора УРСР, 1936-1965], флористичні дослідження суміжних регіонів [Байрак, 1997, Бортняк та ін., 1992, Бортняк, 1975, Войтюк та ін., 1986, Чопик та ін., 1986]. По-друге, це класичні геоботанічні дослідження за домінантною класифікацією у заплаві Дніпра та річок водозбору Дніпра [Афанасьєв, 1936, 1937, 1968, 1975, Балашов, 1961, Береговий, 1952, Зарецкий, 1921, Кушниренко, 1930, Литвиненко, 1958, Мулярчук, 1958, Продромус..., 1991, Еленевский та ін., 1927, Клеопов, 1934]. По-третє, це роботи по вивченню флори та рослинності Канівського природного заповідника [Войтюк, 1991, Гловацька, 1950, Зеров, 1947, Кришталь, 1947, Кучерява, 1982, Любченко, 1986, Погребенник, 1976, Страшко, 1937, Шевчик та ін., 1996]. В останні десятиліття проводилися роботи по вивченню рослинності заплави Дніпра та річок водозбору Дніпра за еколого-флористичною класифікацією [Байрак, 1998, Булохов, 1986, 2001, Гальченко, 2006, Гончаренко, 2000, Куземко,1999, 2002, Сипайлова та ін., 1985, 1987, 1996, Соломаха, 1981, Шеляг-Сосонко та ін., 1980, 1981, 1985, 1987]. Незважаючи на значну кількість публікацій, цілісної та детальної характеристики немає, тому рослинний покрив регіону потребує ретельного і комплексного дослідження.
Розділ 3. Матеріали і методи досліджень
Дослідження рослинності в регіоні проводилися в 1997-2005 рр. Описи фітоценозів виконувалися на стандартних описових ділянках та в їх природних межах. Введення до бази даних флористичного складу описів та попередню класифікацію масиву описів за допомогою програми Ficen2 [Косман та ін., 1991]. Аналіз рослинності класу Alnetea glutinosae та синтаксонів вищої водної рослинності нами не проводилися, оскільки вони добре досліджені [Гальченко, 2006, Байрак, 1997, 1998]. Виділені синтаксони аналізувалися як фітоценони (сукупність екологічно та флористично подібних фітоценозів). Номенклатура синтаксономічних назв узгоджена з рекомендаціями Кодексу фітоценотичної номенклатури [Баркман та ін., 1988]. В основу розробки класифікаційної схеми рослинності покладено зведення вітчизняних [Соломаха, 1996, Шевчик та ін., 1996] та закордонних [Миркин и др., 1998, 2001, Korotkov et al., 1991, Matuszkiewicz, 2001, Moravec, 1995] вчених.
Фітоценотична характеристика синтаксонів включала рясність, константність, домінування видів, топологічну приуроченість, аналіз поширення, площ, трапляння фітоценозів. Композиційний аналіз включав розрахунок коефіцієнтів видової подібності за Кульчинським та за Жаккаром. Щільність фітоценонів оцінювали за середнім значенням згаданих коефіцієнтів видової подібності між описами однієї асоціації.
Порівняльна характеристика синтаксонів включала розрахунок частки у видовому складі асоціації діагностичних видів різних синтаксонів одного рангу на рівнях "клас", "порядок", "союз". Значні частки "супровідних" класів чи союзів (далі - трансгресія) з боку екологічно близьких синтаксонів свідчать про екотонний характер асоціації.
Екологічний аналіз синтаксонів проводився за методом фітоіндикації з розрахунком середньозважених значень вологості (далі - F), кислотності (R), вмісту азоту (N) та освітленості (L) за шкалами Г. Еленберга [Ellenberg et al., 1992]. Крім оцінки амплітуд асоціацій проведено "маргінальний" аналіз видового складу для кожного з 4-х екофакторів, наведено по 5 видів-"маргіналів" для кожного з кінців екологічної амплітуди асоціації.
Географічний аналіз проводили за Meusel et al., 1965. Для формування спектру геоелементів флористичних списків асоціацій визначали % видів з певним типом ареалу, а ареал асоціації називаємо за переважаючим геоелементом. рослина лісостеп флора синтаксон
Видовий склад синтаксонів оцінювали за коефіцієнтом синантропізації, кількістю адвентивних видів, наявністю раритетних видів. Розрахунок вмісту видів різного ступеня гемеробності проведений із використанням шкал гемеробності [Frank, Klotz, 1990].
Біоморфологічний аналіз флористичного складу синтаксонів виконано методом розрахунку співвідношення в флористичному списку видів різних життєвих форм за системою Раункієра, ценобіотичних типів (екостратегій) за Раменським-Граймом, біоморф за І.Г. Серебряковим, типом пагоноутворення підземної сфери.
Розділ 4. Рослинність заплави Дніпра в межах Лісостепу
4.1. Синтаксономічна схема рослинності регіону досліджень
Cl. 1. Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novбk 1941
Ord. 1. Phragmitetalia australis W. Koch 1926
All. 1. Phragmition australis W. Koch 1926
Phragmitetum australis Schmale 1939
Glycerietum maximae Hueck 1931 var. Salix acutifolia
Equisetetum fluviatilis Steffen 1931
Typhetum angustifoliae (Allorge 1922) Pignatti 1953
Typhetum latifoliae (Soу 1927) Nowinski 1930
Sparganietum erecti Roll 1938
Scirpetum lacustris Chouard 1924
Acoretum calami Schulz 1941
Zizanietum Akht. 1987
Phalaridetum arundinaceae (Koch 1926 n.n.) Lib. 1931
Schoenoplecto-Phragmitetum W. Koch 1926
Ord. 2. Magnocaricetalia Pignatti 1953
All. 2. Magnocaricion elatae Koch 1926
Caricetum gracilis Almquist 1929
Caricetum vesicariae Chouard 1924
Caricetum vulpinae Soу 1927
Caricetum ripariae Maire 1924
Carici acutae-Glycerietum maximae (Jilek et Valisek 1964)
Shelyag, V.Sl. et Sipaylova 1985
Caricetum acutiformis Eggler 1933
Calamagrostietum canescentis Simon 1960
Caricetum distichae Steffen 1931
Caricetum melanostachyae Balбzs 1943
com. Carex panicea
Ord. 3. Nasturtio-Glycerietalia Pignatti 1953
All. 3. Glycerio-Sparganion Br.-Bl. et Sissingh in Boer 1942
Oenantho aquaticae-Rorippetum amphibiae Lohmeyer 1950
Eleocharitetum palustris Schennikow 1919
Sagittario-Sparganietum emersi R. Tx. 1953
Butometum umbellatae (Konczak 1968) Philippi 1973
Butomo-Alismetum plantaginis-aquaticae (Slavnic 1948) Hejnэ 1978
com. Alisma plantago-aquatica
Calletum palustris (Van der Berghen 1952) Segal et Westhoff in Westhoff et Den Held 1969
Leersietum oryzoidis Eggler 1933
Glycerietum fluitantis Eggler 1933
Cl. 2. Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 em. R. Tx. 1970
Ord. 4. Molinietalia caeruleae W. Koch 1926
All. 4. Filipendulion ulmariae Segal ex Lohmeyer in Oberd. et al. 1967
Lysimachio vulgaris-Filipenduletum ulmariae Balбtovб-Tulackovб 1978
Iridetum sibiricae Philippi 1960
All. 5. Alopecurion pratensis Passarge 1964
Poetum palustris Resmerita et Ratiu 1974
Galio palustre-Agrostietum stoloniferae Sipaylova, V.Sl. et Shelyag 1987
Ranunculo repentis-Deschampsietum cespitosae Scamoni 1956
Alopecuretum pratensis Regel 1925
All. 6. Cnidion dubii Balбtovб-Tulackovб 1966
Gratiolo-Caricetum suzae Balбtovб-Tulackovб 1966
Eleocharito palustris-Elytrigetum repentis Shevchyk et V.Sl. 1996
Allio angulosi-Alopecuretum pratensis Shevchyk et V.Sl. 1996
Ord. 5. Arrhenatheretalia R. Tx. 1931
All. 7. Festucion pratensis Sipaylova, Mirkin, Shelyag et V.Sl. 1985
Festuco pratensis-Deschampsietum cespitosae Shelyag, Sipaylova, V.Sl. et Mirkin in Shelyag et al. 1985
Agrostio giganteae-Festucetum pratensis Sipaylova, V.Sl. et Shelyag 1987
Festucetum pratensis Soу 1938
Ord. 6. Poo-Agrostietalia vinealis Shelyag, V.Sl. et Sipaylova 1985
All. 8. Potentillo argenteae-Poion angustifoliae (Shelyag et V.Sl. 1983) V.Sl. 1996
Festuco valesiacae-Poetum angustifoliae Mirkin in Denisova et al. 1986
Potentillo argenteae-Poetum angustifoliae (V.Sl. 1981) V.Sl. 1996
Cl. 3. Festucetea vaginatae Soу 1968 em Vicherek 1972
Ord. 7. Festucetalia vaginatae Soу 1957
All. 9. Festucion vaginatae Soу 1938
Artemisio dniproicae-Sedetum sexangulari Shevchyk et V.Sl. in Shevchyk et al. 1996
Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri Vicherek 1972
Veronico dillenii-Secalietum sylvestri Shevchyk et V.Sl. 1996
Chamaecytiso ruthenici-Festucetum beckerii Shevchyk et V.Sl. 1996
Thymo pallasiani-Centauretum sumensis Shevchyk et V.Sl. in Shevchyk et al. 1996
Sedo sexangulare-Festucetum beckeri Senchilo et al. 1997
Diantho borbasii-Agrostietum syreistschikovii Vicherek 1972
Cl. 4. Salicetea purpureae Moor 1958
Ord. 8. Salicetalia purpureae Moor 1958
All. 10. Salicion albae Soу 1930
Salicetum triandrae Malcuit ex Noirfalise in Lebrun et al. 1955
Salicetum albae Issler 1926
Salici-Populetum (Tuxen 1931) Meijer-Drees 1936
Aristolochio-Salicetum albae Shevchyk et V.Sl. 1996
All. 11. Artemisio dniproicae-Salicion acutifoliae Shevchyk et V.Sl. in Shevchyk et al. 1996
Artemisio dniproicae-Salicetum acutifoliae Shevchyk et V.Sl. 1996
Galio veri-Aristolochietum clematidis Shevchyk et V.Sl. 1997
Salici acutifoliae-Amorphetum fruticosae Senchilo et al. 1999
Cl. 5. Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937
Ord. 9. Fagetalia sylvaticae Pawlowski in Pawlowski, Sokolowski et Wallisch 1928
All. 12. Alno-Ulmion minoris Br.-Bl. et Tx. 1943
Querco-Ulmetum Issler 1926
Cl. 6. Isoeto-Nanojuncetea Br.-Bl. et R. Tx ex Westhoff et al. 1946
Ord. 10. Nanocyperetalia Klika 1935
All. 13. Elatini-Eleocharition ovatae Pietsch et Mьller-Stoll 1968
Cypero fusci-Limoselletum aquaticae (Oberd. 1957) Korneck 1960
4.2. Характеристика виділених синтаксонів
4.2.1. Клас Phragmiti-Magnocaricetea
Phragmitetum australis. Моно- і олігодомінантні угруповання довгокореневищних видів з переважанням плюризональних видів. На рівні класів виражені блоки Phragmiti-Magnocaricetea (не менше 30% видів) та Alnetea glutinosae (не менше 21%).
Glycerietum maximae. Поєднання на рівні союзів основного Phragmition australis з Magnocaricion elatae (3 види) та Oenanthion aquaticae (5 видів). Основу становить європейський, температний, cубокеанічний геоелемент. Синантропний елемент репрезентований переважно Plantaginetea majoris (9%). Екологічний оптимум для зростання гідрофітів і гіпермезотрофів.
Equisetetum fluviatilis. Синтаксон діагностується щодо Phragmiti-Magnocaricetea чітко (33% видів). Синантропний елемент слабо виражений, представлений видами Plantaginetea majoris. У біоморфологічній структурі основу становлять гідрофіти, багаторічні довгокореневищні трави.
Typhetum angustifoliae. На рівні союзів діагноз чіткий щодо Phragmition australis. Ареал асоціації циркумполярний.
Sparganietum erecti. Види Phragmiti-Magnocaricetea становлять 35% видового складу, діагностується за домінуванням виду. Умови вологіші (на 1,5 F) порівняно з Equisetetum fluviatilis.
Acoretum calami. Видами класу діагностується чітко (35%). Екологічно відрізняється багатшими екотопами (N = 6,5, рис. 1).
Phalaridetum arundinaceae. В екологічному відношенні подібний до Glycerietum maximae, що пояснює наявність поступових переходів між ними.
Schoenoplecto-Phragmitetum. У контакті з Leersietum, Phragmitetum, Glycerietum maximae, що пояснює значний обмін видами між ними. Відсутність галофільних видів, близькі до типових для боліт значення R = 6,7. У зональному спектрі дещо більше тяжіння на південь. Переважають гемікриптофіти, C-ценобіотип, довгокореневищні багаторічники.
Caricetum gracilis. Добре діагностується видами Phragmiti-Magnocaricetea (33%), ІІ місце в спектрі посідає Molinio-Arrhenatheretea (14% видів). Останній диференціює асоціацію. На рівні союзів крім Magnocaricion представлені Glycerio-Sparganion (1 вид); Oenanthion (2 види); Phragmition (3 види). Ареал євразійський, температний. Підвищується частка S-ценобіотипу. F і N менші, ніж середні для класу (рис. 1).
Caricetum vesicariae. В контакті з Glycerietum maximae та Caricetum gracilis, вкрапленнями серед Molinietalia. Вже на рівні класів слабко диференціюється: Phragmiti-Magnocaricetea (27%), Alnetea glutinosae (25% видів). Частка синантропного елементу 17%, в основному це Plantaginetea.
Caricetum vulpinae. Характерна трансгресія Molinio-Arrhenatheretea (22% видів), у Phragmiti-Magnocaricetea відрив незначний - 24%. Значна частка лучної флори пояснюється зменшенням F (рис. 1). Участь синантропного елементу 25%, в основному це види Plantaginetea majoris.
Caricetum ripariae. Часто в контакті з вільшняками, що зумовлює трансгресію Alnetea glutinosae (22%). Блок Phragmiti-Magnocaricetea теж виражений (36% видів). За даними фітоіндикації - високий (в межах порядку) рівень зволоження F = 8,3 (рис. 1).
Carici acutae-Glycerietum maximae. На рівні класів: Phragmiti-Magnocaricetea (30% видів), характерна трансгресія Molinio-Arrhenatheretea (11%). Блок Magnocaricion виражений, сполучається з Phragmition (2 види). Синантропізація - 12% (Plantaginetea majoris+Bidentetea tripartiti).
Caricetum acutiformis. Блоки Phragmiti-Magnocaricetea (28% видів) і Alnetea glutinosae (26%) виражені майже однаково. Частка останнього пояснюється контактом ценозів з вільшняками. Домінує бореально-північнотемператний cубокеанічний елемент. Екотопи, відносно середніх серед союзу, бідніші, грунти кисліші (подібно до Caricetum vulpinae).
Calamagrostietum canescentis. На рівні класів діагностується Phragmiti-Magnocaricetea (33% видів), характерна участь Alnetea glutinosae (22%). Асоціація відмінна екологічно: ґрунти кисліші і бідніші (R = 6,0, N = 3,8). У географічній структурі добре виражені бореально-північнотемператний і субконтинентальний елементи. Видовий склад олігогемеробний.
Caricetum distichae. У блоках класів теж поєднуються Phragmiti-Magnocaricetea та Alnetea glutinosae. Чітко виражений блок Magnocaricion (7 видів). Ареал євразійський, температний, субокеанічний. Участь синантропного елементу, як і в більшості болотних асоціацій, невисока (6%).
Caricetum melanostachyae. Блок Phragmiti-Magnocaricetea виражений (38% видів). На рівні союзів переважає Magnocaricion (6 видів), наявний Oenanthion (2 види). Переважають види з європейським, південнотемператним, субокеанічно-субконтинентальним ареалами.
Oenantho aquaticae-Rorippetum amphibiae. Чітко діагностується щодо Phragmiti-Magnocaricetea, менше 5% видів Salicetea purpureae. На рівні союзів порівну виражені Glycerio-Sparganion (4 види), Oenanthion (4 види). Екотопи диференційовані високим N (6,4). У систематичній структурі панують північні Cyperaceae та Poaceae. "Земноводність" флори проявляється збільшенням вмісту розеткових та напіврозеткових форм (20%); також помітно більша роль короткокореневищних видів (26,7%). Питома вага синантропного елементу не перевищує 5% (табл. 2).
Eleocharitetum palustris. Вміст Phragmiti-Magnocaricetea сягає 28%, на рівні союзів представлені Glycerio-Sparganion (2 види), Magnocaricion (3 види), Oenanthion (3 види). Значно синантропізовані (24%) угруповання, найбільша участь Plantaginetea. Переважає євразійський тип ареалу.
Sagittario-Sparganietum emersi. На рівні класів чітко діагностується щодо Phragmiti-Magnocaricetea (37% видів). На рівні союзів наявні блоки Oenanthion, Glycerio-Sparganion, Phragmition. Характерні високі показники вологості F = 9,6. Високий вміст гідрофітів (60%), "земноводний" характер флори (33% розеткових форм).
Butometum umbellatae. Phragmiti-Magnocaricetea - 31% видів. На рівні союзів рівною мірою представлені Magnocaricion та Oenanthion. Участь синантропного елементу 20%, переважає Plantaginetea majoris.
Butomo-Alismetum plantaginis-aquaticae. На рівні класу і союзу Oenanthion діагностується чітко. Участь синантропного елементу 8%. Значення вологості дещо вищі (F = 8,8).
Leersietum oryzoidis. Відрізняється більшим б-різноманіттям (17 видів/опис). У синантропній фракції переважає Bidentetea tripartiti (не Plantaginetea). Діагноз на рівні класу чіткий, незначна трансгресія Alnetea glutinosaе (12% видів). На рівні союзів діагностується неоднозначно: Glycerio-Sparganion (3 види), Magnocaricion (3 види), Oenanthion (4 види); Phragmition (3 види).
Glycerietum fluitantis. Діагноз чіткий: Phragmiti-Magnocaricetea (35% видів). Екотопи слабко диференційовані, лише дещо відрізняються вищим N (6,1).
4.2.2. Клас Molinio-Arrhenatheretea
Lysimachio vulgaris-Filipenduletum ulmariae. Асоціація є перехідною між луками та болотами. Зближає з болотами: трансгресія Alnetea glutinosae (20% видів), показники F високі (7,3), значна участь С-ценобіотипу, довгокореневищних форм, у систематичній структурі провідна роль північних Cyperaceae та Ranunculaceae, порівняно невисокий ступінь синантропізації (8%). Ґрунти слабкокислі R = 5,8 (найнижче R серед лучних асоціацій). Переважають види з температним, cубокеанічним ареалом.
Iridetum sibiricae. Подібна до попередньої: ґрунти слабкокислі (R = 6,0), у блоках Molinio-Arrhenatheretea (29%) поєднується з Alnetea glutinosae (16% видів); субокеанічний ареал. Діагноз щодо Filipendulion ulmariae чіткий (5 видів). Синантропізація 11%, ценози олігогемеробні.
Poetum palustris. Від перших двох відрізняється трансгресією Phragmiti-Magnocaricetea (27% видів), а не Alnetea glutinosae, Molinio-Arrhenatheretea (13% видів). Екотон простежується й на рівні союзів: Alopecurion pratensis (3 види), Calthion palustris (4 види); Filipendulion ulmariae (3 види). Більшість видів із широким євразійським ареалом. Риси, що зближують з Phragmiti-Magnocaricetea: переважання довгокореневищних видів і С-ценобіотипу, невисокий рівень синантропізації (12%), в основному - Plantaginetea.
Galio palustre-Agrostietum stoloniferae. Подібна до попередньої: у блоках більше Phragmiti-Magnocaricetea (25%). На рівні союзів - екотон Alopecurion pratensis (3 види), Calthion palustris (2 види); Cnidion dubii (4 види); Filipendulion ulmariae (3 види). Участь синантропного елементу 25 %. Екотопи найбагатші серед лучних за N (5,6), тому у синантропній фракції пануєть нітрофільні Plantaginetea та Bidentetea. Основа - види CS-ценобіотипу.
Ranunculo repentis-Deschampsietum cespitosae. Чітко відрізняється відсутністю трансгресії болотних класів. F, R, N середні для союзу. Переважають види з північнотемператним субокеанічним ареалом. Характерна для лук біоморфологічна структура: зростає участь СS-ценобіотипу, розеткових та короткокореневищних форм. У синантропній фракції - види класу Plantaginetea majoris.
Alopecuretum pratensis. Ценози флористично багатші (на 6-9 видів/ценоз). На рівні класів Molinio-Arrhenatheretea діагностується чітко (27% видів), на рівні союзів - екотон Alopecurion pratensis (7 видів), Agrostion vinealis (4 види), Arrhenatherion elatioris (4 види); Calthion palustris (6 видів). Асоціація одна з найбільш синантропізованих (32%), панує Plantaginetea majoris. Вперше суттєво зростає кількість адвентів (табл. 2). У систематичній структурі знижується ранг Cyperaceae, підвищується Asteraceae. Зростає загальна різноманітність біоморф, вирівнюються в спектрі довгокореневищні (35,7%) та короткокореневищні (34,5%) види, зростає участь S-ценобіотипу та доля малорічників.
Gratiolo-Caricetum suzae. Поряд з типово лучними Molinio-Arrhenatheretea (20% видів) наявні мезоксерофіти псамофітону Festucetea vaginatae (19%). Характерний контрастніший режим зволоження, нижчі показники F = 5,2 та вищі R = 6,5 (рис. 1). На рівні союзів: Agrostion vinealis (3 види), Alopecurion pratensis (5 видів), Caricenion praecocis (4 види), Potentillo-Poion (2 види). Зростає частка субконтинентального південнотемператного елементу (табл. 1). Екологічні особливості місцезростань зумовили панування Artemisietea vulgaris.
Eleocharito palustris-Elytrigetum repentis. Поєднуються Agrostion vinealis (3 види), Alopecurion pratensis (4 види), Calthion palustris (3 види), Filipendulion ulmariae (4 види). На рівні класів більша участь Phragmiti-Magnocaricetea (21% видів), а не Festucetea vaginatae як у попередньої асоціації.
Allio angulosi-Alopecuretum pratensis. Режим зволоження стабільніший, на рівні класів домінує Molinio-Arrhenatheretea (25% видів), але на рівні союзів строкатість зберігається: Cnidion dubii (3 види), Alopecurion pratensis (3 види); Arrhenatherion elatioris (4 види); Filipendulion ulmariae (3 види). Синантропна фракція (26 %), представлена малорічниками Stellarietea mediae, значна правостороння складова в спектрі гемеробності (б-егм. - 17%, п-гм. - 3%).
Festuco pratensis-Deschampsietum cespitosae. На рівні класів діагностується чітко Molinio-Arrhenatheretea (25% видів), на рівні порядків - екотон Molinietalia та Arrhenatheretalia, у блоках союзів - крім основного Festucion pratensis також Alopecurion pratensis (5 видів), Cnidion dubii (2 види), Deschampsion cespitosae (4 види), Filipendulion ulmariae (4 види). Риси, що зближають з попереднім Molinietalia: найбільші серед Festucion pratensis значення F та N (6,4 та 5,0); у систематичній структурі високі позиції Cyperaceae; у синантропній фракції панує Plantaginetea majoris.
Agrostio giganteae-Festucetum pratensis. Видова насиченість ценозів найбільша серед лук (28,2 види/опис). Контрастність гідрорежиму пояснює сполучення ксеромезофітних Agrostion vinealis і Trifolion montani та гідромезофітних Alopecurion pratensis і Filipendulion ulmariae видів. У систематичній структурі відмічено типове для лук домінування Asteraceae і Poaceae. Видовий склад синантропізований (28%), в основному це Plantaginetea, що пояснюється пасовищним режимом. Переважає S-ценобіотип.
Festucetum pratensis. І місце належить Molinio-Arrhenatheretea (26%). Festuco-Brometea (8%) займає ІІ місце - на відміну від двох попередніх асоціацій того ж союзу, де ІІ місце належало Phragmiti-Magnocaricetea (7-12%). Риси, що зближують з наступним Poo-Agrostietalia: зменшується F (5,3), у синантропній фракції панує Artemisietea, а не Plantaginetea.
Festuco valesiacae-Poetum angustifoliae. Початок екологічного ряду остепнених лук Poo-Agrostietalia. Цей перехід відбувається приблизно при F = 5,0. Асоціація знаходиться практично в екотоні: Festucetea vaginatae (19%), Molinio-Arrhenatheretea (15%), Festuco-Brometea (14% видів). Порівняно з попередньою: грунти кисліші (на 0,7 R), бідніші на азот (на 0,7 N), більший світловий достаток (на 0,2 L) (рис. 1). Зменшується участь циркумполярного, зростає - азіатського, сибірського, медитератного флористичних елементів. Ступінь синантропізації дещо зменшується (19%), але зростає кількість адвентів (10) та б-еугемеробів (15%) (табл. 2). Змінюється біоморфологічна структура: більше малорічників (15,9%), терофітів (20%), довгокореневищні (23%) поступаються короткокореневищним (36%) і стрижнекореневим (23%) формам.
Potentillo argenteae-Poetum angustifoliae. Подібна до попередньої флористично та за структурою, але більш синантропізована (23%), в основному це Artemisietea vulgaris. Майже екотон класів: Molinio-Arrhenatheretea (18%), Festucetea vaginatae (16%), Festuco-Brometea (14% видів).
4.2.3. Клас Festucetea vaginatae
Artemisio dniproicae-Sedetum sexangulari. Типові риси класу: нестабільна ценоструктура, флористична збідненість (на 7-10 видів менше, ніж у лучному ценозі). У спектрі класів - панування Festucetea vaginatae (32% видів). Помітна участь Sedo-Scleranthetea (12%) особливо на розбитих худобою еолових горбах. Орієнтовно верхня межа F формування угруповань Festucetea vaginatae - 4,0. Грунти ще бідніші на азот і більш кислі, ніж порядку Poo-Agrostietalia. Найбільше диференціює асоціації фактор N, а не F як у лук. Переважає південнотемператний елемент (табл. 1)). Синантропізована (20 %), еугемеробна (-егм. - 23%). Зростає доля терофітів, короткокореневищних і стрижнекореневих форм, видів SR-ценобіотипу.
Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri. Подібна до попередньої, але формується на бідніших ґрунтах (N = 3,0) при високій інсоляції (L = 7,6). Синантропізація зменшується до 8%, але зростає гемеробність (-егм. - 15%, п-гм. - 12%). Флористичне збіднення ценозів компенсується зростанням їх міжвидової подібності усередині асоціацій, тому щільність фітоценону підвищується (0,56).
Veronico dillenii-Secalietum sylvestri. Екотопи найксерофітніші (F = 3,3), інсольовані (L = 7,5), збіднені (N = 3,3). В іншому типові риси союзу: ареал південнотемператний, субконтинентальний; домінування Poaceae, Asteraceae (разом 39%); еугемеробність видового складу (б-гм. - 20%, п-гм. - 5%). Ценози зріджені і відкриті, С-тип (силовики) представлений слабо (20%), панує SR-ценобіотип (екстремальність умов зростання - S-складова + вплив нестабільності псамофітону - R-складова).
Chamaecytiso ruthenici-Festucetum beckerii. Зменшується розрив у спектрі класів між І (Festucetea vaginatae - 28%) та ІІ позицією (Festuco-Brometea - 17% видів), що свідчить на користь зменшення фактору "екстремальності". Значення F, R, N ближчі до середніх. Менша участь терофітів. Ареал південнотемператний, європейський, субокеанічно-субконтинентальний.
Thymo pallasiani-Centauretum sumensis. На північній межі ареалу у Лісостепу, південнотемператний елемент сягає 26% (табл. 1). Частина понтичних видів з Festucetea vaginatae тут заміщується видами Sedo-Scleranthetea. Екотоп геліофітно-ксероморфний, гіпотрофний (найменший N = 2,9). Ґрунти нейтральні до слабколужних (R = 6,4), що зумовлює трансгресію Trifolio-Geranietea (10% видів) та Festuco-Brometea (22%). 22% - найбільше значення "остепненості" в заплаві Лісостепового Дніпра. Менша участь терофітів і рудералів. Основна частина - стрес-толеранти (S-ценобіотипу) та мезогемероби (табл. 3). Локалітет рідкісних видів: Pulsatilla nigricans, Stipa borysthenica, Tragopogon ucrainicus, Pulsatilla latifoliа, флористично найбагатша серед Festucetea vaginatae (20 видів/опис), найнижчий показник синантропізації (2%).
Sedo sexangulare-Festucetum beckeri. Найбільше, серед інших асоціацій класу, виражена трансгресія Sedo-Scleranthetea, що пов'язано з впливом факторів антропічної, алювіальної та еолової природи. Найбільша серед псамофітону синантропізація (18%), висока гемеробність (б-егм. - 16%, п-гм. - 5%), значна участь адвентів (12 видів) і терофітів (18%).
Diantho borbasii-Agrostietum syreistschikovii. Близько стоїть до лучного Poo-Agrostietalia, але в спектрі чітко переважає Festucetea vaginatae (39% видів). В межах класу Festucetea vaginatae відрізняється вищим флористичним багатством (17,2 видів/опис), формуванням на нейтральних ґрунтах (R = 6,4), зменшенням частки терофітів (8%) та збільшенням участі довгокореневищних форм (28,6%).
4.2.4. Клас Salicetea purpureae
Salicetum triandrae. За домінуванням Salix triandra. Характерна трансгресія Phragmiti-Magnocaricetea (27%). Періодичне затоплення і алювіальний процес сприяє синантропізації - 31%, в основному це види Plantaginetea majoris.
Salicetum albae. Як і в попередньої, значна участь Phragmiti-Magnocaricetea (38%), види Salicetea purpureae формують чагарниковий ярус. Екологічні умови близькі до середніх для заплави (F = 7,72 (6,97), R = 6.52 (6.41), N = 5.48 (5.03), L = 6.89 (7,02)), зростає внутрішньоценотична конкуренція. Асоціація має характер екотону, щільність низька (0,34). З ценозами боліт зближує панування довгокореневищних видів (56%) С-ценобіотипу (39%), знову зростає участь циркумполярного геоелементу (16%).
Salici-Populetum. Відрізняється менш вологими (F = 6,0) умовами. Основу синантропної фракції складає Artemisietea vulgaris, а не Plantaginetea majoris, як у асоціацій боліт; більш синантропізована (23%), гемеробна (б-егм. - 10%, п-гм. - 7%).
Aristolochio-Salicetum albae. Формується на багатших ґрунтах (N = 5,5), тому характерна трансгресія евтрофних Querco-Fagetea (12% видів) та Alnetea glutinosae (9%). Ареал євразійський, температний, субокеанічний. Висока участь північноамериканського (8,8%) і адвентивного елементів доводить сприятливість таких біляруслових ценотопів для натуралізації занесених видів.
Artemisio dniproicae-Salicetum acutifoliae. Угруповання флористично багатші (21,8 видів/опис), екотопи менш зволожені (F = 4,1), бідніші на азот (N = 3,9). Формується у контакті Festucetea vaginatae (30%) та Salicetea purpureae. Щільність фітоценону середня (0,5). Істотно синантропізована (18%), гемеробна (б-егм. - 14%, п-гм. - 7%.) (табл. 2).
Galio veri-Aristolochietum clematidis. Подібно до попередньої - в екотоні Salicetea purpureae та Festucetea vaginatae (панують у трав'яному ярусі). Фітоценон нещільний (0,39). Частка синантропних видів - 16%, кількість адвентів - 11 видів. У біоморфологічній структурі переважають види С-ценобіотипу та короткокореневищні форми. Зростає частка малорічників.
Salici acutifoliae-Amorphetum fruticosae. Провідну ценотичну роль відіграє Amorpha fruticosa, що формує власні угруповання у селищах та містах. В іншому подібна до попередньої.
4.2.5. Клас Querco-Fagetea
Querco-Ulmetum. У заплаві флористично багатші за подібні ценози на правобережжі, але ці місцезростання нетипові для класу - у складі з'являється значна частка Salicetea purpureae (17% видів). F, R, N ближчі до таких у лук, ніж у лісових угруповань. Виражений європейський геоелемент, у систематичній структурі панує Rosaceae, частка фанерофітів 18% - все це зближує заплавні ліси з типовими неморальними на корінних берегах Дніпра.
4.2.6. Клас Isoeto-Nanojuncetea
Cypero fusci-Limoselletum aquaticae. Ефемерний тип вегетації, експлерентна стратегія поширення та строкатість видового складу. Формування на обмілинах пояснює значну трансгресію Phragmiti-Magnocaricetea (21%). Ареал європейський, температний. Флористичний склад на чверть синантропний (25%), в основному це Bidentetea tripartiti. Значна частка терофітів (25,6%), рудералів (34,4%), однорічників (22,5%), розеткових (16,3%), мичкокореневих (8,8%) форм, що відрізняє асоціацію від інших навіть фізіономічно.
Розділ 5. Порівняльний аналіз синтаксонів
Флористичне багатство. Найбільше в лучних мезофітних ценозах (28 видів/опис у середньому). 30% фітоценозів середнього багатства - 10-15 видів/опис. Розподіл кількості фітоценозів за флористичним багатством одновершинний: маловидові (до 5) і флористично багаті (понад 30 видів) складають 4-6%.
Флористична композиція. Щільність фітоценонів у середньому 0,46, подібність між описами всередині асоціації зростає в псамофітону (у асоціацій Festucetea vaginatae сягає 0,65-0,7), знижується в гідрофітону (у асоціацій Phragmiti-Magnocariceteа, Salicetea purpureae - 0,3-0,45).
Екологічний аналіз.
Провідними екофакторами на заплаві є вологість і багатство ґрунтів. Загальна протяжність градієнту за цими факторами між Phragmiti-Magnocaricetea та Festucetea vaginatae 6,68 та 3,89 відповідно. Найменші значення R (5,8) відповідають слабкокислим ґрунтам і на них формується Festucetea vaginatae, найбільші значення R відповідають нейтральним ґрунтам (7,0) і спостерігаються у екотопах прибережно-болотної рослинності. Найбідніші за азотом у регіоні ґрунти - це 2,9 N, на них сформовані Festucetea vaginatae, найбагатші (6,5 N) у гідрофітних асоціацій. Субгеліофітними (L 6,2-6,4) на заплаві є деревні та чагарникові угруповання, геліофітними (L 7,5-7,6) - угруповання Festucetea vaginatae. Найбільша кореляція (0,87) виявлена між факторами F та N, істотна (0,62) -між N і R (ефект оксилофітізації). Не виявлена кореляція між F та R.
Географічний аналіз. Регіональний аспект. Географічна структура більшості асоціацій подібна, що пояснюється інтразональністю заплавної рослинності (табл.1). Ядро формують європейський (22-47%), температний (17-25%), субокеанічний (31-39%) елементи. Виявлений зв'язок між екологічною й географічною диференціацією: у гідрофітону Phragmiti-Magnocaricetea зростає участь циркумполярного (7-33%) і бореального (10-25%) елементів, у ксеропсамофітону Festucetea vaginatae - субмеридіонального (23-26%) і субконтинентального (33-37%) елементів, а циркумполярного навпаки знижується до 4-6%. Нечітка диференціація на східноєвропейський (0-6%) і західноєвропейський (0-15%) геоелемент, які за значеннями в спектрі слабо відрізняються. Це можна пояснити тим, що обмеження Дніпровського бар'єру щодо меридіонального поширення видів у заплаві Дніпра не помітні. У складі видових списків синтаксонів сибірський геоелемент поступається європейському в 2-3 рази (1-17%). Медитератний елемент у Лісостепу практично не представлений, окремі види - лише в асоціацій Festucetea vaginatae, де їх частка не перевищує 3-4%. У адвентивній фракції - австралійський, африканський та американський елементи (0,8, 1,0, 4,5%). Найбільше північноамериканських адвентів через подібність клімату північної Євразії та Америки.
Географічний аналіз. Зональний аспект. У спектрі зональності слабкодиференційований північно- та південнотемператний елементи, що відповідає розташуванню регіону в лісостеповій зоні. Їх участь відрізняється на 0-4% і лише в 40% асоціацій. Найбільше південнотемператних видів у Veronico-Secalietum, а північнотемператних - в Calamagrostietum canescentis. Плюризональний (участь 0-5%) та північний (арктичний 4-7% і бореальний 18-22%) елемент зосереджені в ценофлорах водних та болотних угруповань. Вміст субмеридіонального елементу найбільший у південніших за поширенням Thymo-Centauretum, Veronico-Secalietum, Chamaecytiso-Festucetum.
Подобные документы
Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Етапи та головні фактори, що провокують формування евтрофних боліт. Поняття про евтрофну рослинність, її біологічні особливості. Типи евтрофних боліт, їх відмінні ознаки. Особливості угруповань рослин, поширених серед основних типів евтрофних боліт.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 21.09.2010Дослідження та визначення головних аспектів розвитку флори на Землі. Різноманіття існуючих нині і живших раніше на Землі рослин як результат еволюційного процесу. Вивчення механізмів зміни, розмноження та реплікації генетичної інформації рослинного світу.
реферат [1,1 M], добавлен 12.03.2019Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011
