Рослинність заплави Дніпра в межах Лісостепу

Географічний аналіз. Меридіональний аспект. За спектром океанічності синтаксони слабко диференціюються. Переважають субокеаністи, але відмінності між ними і субконтинентальними видами менше 7 % при середніх вмісту у видовому складі 35% і 33% відповідно.

Біоморфологічний аналіз. Основу видового складу рослинності складають гемікриптофіти (45%)., що типово для флор помірного клімату. Найбільша різноманітність життєвих форм у Salicetea purpureae. Терофіти концентруються в псамофітоні Festucetea vaginatae (8-33%). У заплаві здебільшого спостерігається переважання кореневищних форм над стрижнекореневими й каудексовими. Панують довгокореневищні види (80-100%) у Phragmiti-Magnocaricetea, найменше їх (10-20%) у Festucetea vaginatae. Короткокореневищні форми переважають (40-50%) у мезофітних та ксеромезофітних лучних асоціацій. Стрижнекореневі форми (до 30%) становлять основу підземної сфери псамофітону Festucetea vaginatae. Чисельність розеткових та напіврозеткових форм значна в ценозах "земноводної" рослинності (до 33%) та на відкритих пісках (до 14%). Характерна відсутність сапрофітів через невираженість гумусового горизонту на молодих заплавних ґрунтах. Одно- та дворічники разом складають близько п'ятої частини (21%) флори. Багаторічні скелетні форми "дерево" і "кущ" складають разом 9% флори.

Антропічний аналіз. Вміст синантропного елементу. 218 видів флори тяжіють до 6 синантропних класів: Stellarietea mediae, Plantaginetea majoris, Bidentetea tripartiti, Artemisietea vulgaris, Epilobietea angustifolii, Galio-Urticetea. Коефіцієнт синантропізації дослідженої рослинності в середньому 13% і коливається від 0 до 33%. Найбільш синантропізовані ценози лучних асоціацій середнього зволоження - 29-33%. Це відповідає екотопам 6,6 F і 5,0 N, які, найбільше освоєні людиною через свою продуктивність і доступність. В середині екологічного ряду F (5,0-7,0), коефіцієнт синантропізації є найвищим і сягає 19,5%, тобто типовий лучний ценоз містить майже п'яту частину синантропних видів. Болотні ценози найменше синантропізовані та освоєні людиною: в асоціаціях, де F більше 8.0, коефіцієнт синантропізації знижується до 6,5%. На ксерофітних місцезростаннях, де F менше 5,0, коефіцієнт синантропізації близько 13,5%, тобто вдвічі вищий, ніж на гігрофітних. У 34 із 60 досліджених асоціацій пануючий клас у синантропній фракції - Plantaginetea majoris, що пояснюється вологолюбністю його видів та пасовищним режимом використання. Друге місце в Artemisietea vulgaris, котрий домінує в 33% асоціацій. Ценози Isoeto-Nanojuncetea одні з найбільш синантропізованих, до того ж максимум їх вегетації припадає на час дисемінації антропофільних Chenopodiaceae та Asteraceae.

Антропічний аналіз. Гемеробність. Основну частину видового складу асоціацій у заплаві Дніпра становлять мезогемероби та в-еугемероби. Відсутність агемеробів та мала кількість (10%) олігогемеробів свідчить про повну освоєність людиною заплави. Крім того, б-еугемероби та полігемероби у сукупності становлять 168 видів, тобто 35% видового складу рослинності.

Антропічний аналіз. Адвентивна фракція. У складі флори - 45 видів становлять адвентивну фракцію, з них 24 - кенофіти та 21 - археофіт. Основними осередками натуралізації адвентивних видів є класи Isoeto-Nanojuncetea, Querco-Fagetea, Salicetea purpureae, тобто тісно пов'язані з алювіальним процесом. У гідрофітону Phragmiti-Magnocaricetea зростання коефіцієнту синантропізація (17-29%) не корелює зі збільшенням чисельності адвентивних видів, адже серед останніх переважають мезо- та мезоксерофіти. Внаслідок більшої зімкнутості ценотичної структури, ценози Molinio-Arrhenatheretea при коефіцієнті синантропізації в середньому 22,2% мають лише 4,2% адвентів. Такі угруповання мають жорсткіші умови ценотичного відбору, аніж слабкозімкнуті ценози Festucetea vaginatae, де при помірній синантропізації (9,4%) практично половину (4,7%) у однойменній фракції складають адвенти. Подібна тенденція зберігається в Salicetea purpureae, де коефіцієнт синантропізації в середньому 19% та близько третини видів - адвенти. Формування цього класу вздовж водотоків і екотонний характер флори сприятливі для проникнення адвентів.

Раритетна фракція. 12 видів флори мають созологічний статус. Наприклад, Pulsatilla nigricans, Orchis palustris, Orchis coriophora, Stipa borysthenica (Червона книга України), Senecio borysthenicus, Tragopogon ucrainicus (Європейський Червоний список). Созологічно найбільш цінними є угруповання Thymo -Centauretum.

Висновки

1. За еколого-флористичною класифікацією рослинність заплави Дніпра у межах Лісостепу представлена 60 асоціаціями, що належать до 13 союзів, 10 порядків та 6 класів. Найбільшим ценотичним різноманіттям характеризується клас Phragmiti-Magnocaricetea, у складі якого виділено 30 асоціацій, розподіл кількості асоціацій між іншими класами наступний: Molinio-Arrhenatheretea - 14 асоціацій, Festucetea vaginatae та Salicetea purpureae - по 7 асоціацій і класи Querco-Fagetea та Isoeto-Nanojuncetea - по 1 асоціації.

2. Флористичний склад описаних фітоценозів складає 455 видів судинних рослин. У систематичній структурі домінуюче положення займають родини Asteraceae і Poaceae. Серед відмічених видів 70% мають трапляння менше 10%, 26% видів - зафіксовані лише по одному разу; 45 видів становлять адвентивну фракцію, 218 видів зростають у синантропних класах, 12 видів перебувають під охороною.

3. Екологічна диференціація рослинності визначається провідними факторами вологості і багатства ґрунтів на азот, між якими спостерігається пряма кореляція. На протилежних кінцях загального екологічного діапазону розташовуються класи Phragmiti-Magnocaricetea та Festucetea vaginatae. Встановлено середньостатистичні (фонові) умови в заплаві Лісостепового Дніпра: вологість = 6,97, кислотність = 6,41, вміст азоту = 5,03, освітленість = 7,02. Відповідно до фонового рівня основу видового складу рослинності становлять гідромезофіти (25%), базинейтрофіти (57%), гіпермезотрофи (50%).

4. Географічна структура видового складу різних асоціацій подібна, основу її становлять європейський (22-47%), температний (17-25%), субокеанічний (31-39%) елементи. Контрастність екології Phragmiti-Magnocaricetea та Festucetea vaginatae корелює з відхиленнями в їх географічній структурі. У Phragmiti-Magnocaricetea зростає участь циркумполярного (7-33%) і бореального (10-25%) елементів. У Festucetea vaginatae збільшується доля субмеридіонального (23-26%) і субконтинентального (33-37%) геоелементів.

5. Щільність фітоценонів, що визначається за середніми значеннями коефіцієнтів подібності описів виділених асоціацій, становить в середньому 0,46, найбільш щільними виявляються блоки асоціацій класу Festucetea vaginatae, де вона досягає 0,65-0,7, найбільш слабкозв'язаними є фітоценони асоціацій класу Phragmiti-Magnocaricetea (0,3-0,45). Малохарактерний склад у Salicetea purpureae, що виявляє ознаки флористичного екотону вже на рівні класів.

6. Виявлено, що ступінь синантропізації дослідженої рослинності становить в середньому 13%, коефіцієнт синантропізації коливається від 0 до 33%. Найвища синантропізація виявлена в лучних асоціаціях середнього зволоження (29-33%). Максимум синантропних видів трапляється в місцезростаннях, які за зволоженням і вмістом азоту мають 6,6 та 5,0 відповідно. Найчастіше (57%) домінуючий синантропний елемент - Plantaginetea majoris, потім (33%) - Artemisietea vulgaris. Видовий склад угруповань доволі гемеробний: a-еугемероби, метагемероби та полігемероби становлять 35% загального флористичного списку. Основними осередками натуралізації адвентивних видів є класи Isoeto-Nanojuncetea, Querco-Fagetea, Salicetea purpureae.

7. Встановлено, що основу видового складу рослинності складають гемікриптофіти (45%). Найбільша різноманітність і вирівняність спектру життєвих форм виявлена у Salicetea purpureae. Індикаторне значення в біоморфологічній структурі мають фанерофіти й нанофанерофіти, вміст яких у деревно-чагарниковій рослинності становить 3-18%, та терофіти, найбільша кількість яких виявлена в класі Festucetea vaginatae - (8-33%). У структурі підземної сфери у класі Phragmiti-Magnocaricetea панують довгокореневищні форми (80-100%), у класі Molinio-Arrhenatheretea переважають короткокореневищні - (до 50%), у ценозах Festucetea vaginatae - стрижнекореневі (вміст до 30%). Участь розеткових та напіврозеткових форм істотна в ценозах Isoeto-Nanojuncetea (до 33%) та на відкритих пісках (до 14%).

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Соломаха І.В. Лісова рослинність урочища "Жуків хутір" / І.В. Соломаха, О.О. Сенчило, Є.О. Воробйов // Укр. фітоцен. зб. - 1996. - Сер. А, вип.3. - С. 63-78. (Здобувачем виконано геоботанічні описи, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

2. Шевчик В.Л. Рослинність північно-західної частини болота Ірдинь / В.Л. Шевчик, О.О. Сенчило, Є.О. Воробйов, І.М. Кондратюк // Укр. фітоцен. зб. - 1997. - Сер. А, вип. 1(6). - С. 92-100. (Здобувачем виконано частину геоботанічних описів, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

3. Сенчило О.О. Синтаксономія лучного масиву в заплаві Дніпра у верхів'ї Кременчуцького водосховища / О.О. Сенчило, В.Л. Шевчик, В.А. Соломаха // Укр. фітоцен. зб. - 1997. - Сер. А, вип.2 (7). - С. 39-49. (Здобувачем виконано частину геоботанічних описів, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

4. Соломаха І.В. Лісова рослинність Чорнухинщини (Полтавська обл.) / І.В. Соломаха, О.О. Сенчило, О.М. Колот, Б.Ю. Войтюк // Укр. фітоцен. зб. - 1997. - Сер. А, вип.2 (7). - С. 80-88. (Здобувачем виконано геоботанічні описи, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

5. Сенчило О.О. Рослинність острова Собачого Кременчуцького водосховища / О.О. Сенчило, В.Л. Шевчик, І.В. Соломаха // Укр. фітоцен. зб. - 1998. - Сер. А, вип.1(9). - С. 21-29. (Здобувачем виконано частину геоботанічних описів, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

6. Сенчило О.О. Деревно-чагарникова рослинність острова Просеред / О.О. Сенчило, Є.О. Воробйов, В.Л. Шевчик, І.В. Соломаха // Укр. фітоцен. зб. - 1999. - Сер. А, вип. 3 (14). - С. 58-67. (Здобувачем виконано частину геоботанічних описів, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів у характеристиці результатів).

7. Шевчик В.Л. Геоботанічна характеристика основних стадій первинної сукцесії заплавних островів Канівського заповідника / В.Л. Шевчик, О.О. Сенчило, О.Д. Полішко // Заповідна справа в Україні. - 2001. - Т. 7, вип. 2. -С. 15-22. (Здобувачем виконано частину геоботанічних описів, проведено їхню класифікаційну обробку та охарактеризовано результати. Характеристика виділених синтаксонів здійснена здобувачем особисто.)

8. Сенчило О.О. Isoeto-Nanojuncetea меженних оголень Лісостепового Дніпра / О.О. Сенчило, І.В. Гончаренко // Вісник Донецького університету. Сер. А. Природничі науки. - 2008. - №2. - С. 334-344. (Здобувачем виконано геоботанічні описи, проведено синтаксономічний та еколого-фітоценотичний аналіз виділених синтаксонів).

9. Сенчило О.О. Методологія характеристики синтаксонів як багатопараметричних систем / О.О. Сенчило, І.В. Гончаренко // Вісник Донецького університету. Сер. А. Природничі науки. - 2008. - №2. - С. 344-356. (Здобувачем сплановано схеми фітоценотичної характеристики, екологічного та синтаксономічного аналізу та апробовано на прикладі заплавних лук).

10. Сенчило О.О. Синтаксономічна та флористична характеристика рослинного покриву заплави Лісостепового Дніпра / О.О. Сенчило // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: I міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 23-26 лютого 2009 р.: тези доп. - Донецьк, 2009. - Т. 1. - С. 107-108.

11. Сенчило О.О. Антропічний елемент у ценофлорах рослинності лісостепової частини заплави Дніпра / О.О. Сенчило // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали міжнар. конф. молодих учених, Кременець, 11-15 серпня 2009 р. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - С. 135.

12. Сенчило О.О. Екологічний аналіз рослинності лісостепової частини заплави Дніпра / О.О. Сенчило // V ботанічні читання пам'яті Й.К. Пачоського: міжнар. наук. конф., Херсон, 28 вересня - 1 жовтня 2009 р.: зб. тез доп. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 82.

13. Сенчило О.О. Ценотична характеристика оселищ деяких рідкісних видів у лісостеповій частині заплави Дніпра / О.О. Сенчило // Наукові основи збереження біотичної різноманітності : матеріали дев'ятої наукової конференції молодих учених (Львів, 1-2 жовтня 2009 року). - Львів, 2009 - С. 85.

Размещено на Allbest.ru