Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією
Спрямованість генетико-демографічних процесів в луганській популяції. Порівняння антропометричних показників здорових немовлят із вродженими вадами розвитку і спадковою патологією, генетично значущих демографічних показників у батьків новонароджених.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.08.2014 |
Размер файла | 80,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ”
УДК [575.17+616-007] : 314.144
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
ДИНАМІКА ГЕНЕТИКО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЛУГАНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ТА ОБТЯЖЕНІСТЬ ВРОДЖЕНОЮ ТА СПАДКОВОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
Анцупова Віта Вячеславівна
03.00.15 - генетика
Київ - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі генетики і цитології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
доктор біологічних наук, професор Атраментова Любов Олексіївна,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
професор кафедри генетики і цитології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України
Гречаніна Олена Яківна,Центр клінічної генетики та пренатальної діагностики, директор Центру; Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри медичної генетики
кандидат медичних наук Горіна Ольга Вікторівна, Київський обласний центр охорони здоров'я матері та дитини, відділення медичної генетики та планування сім'ї, лікар-ендокринолог
Провідна установа: ДУ “Інститут спадкової патології АМН України” (м. Львів)
Захист відбудеться “ 2 ” жовтня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України”
Автореферат розісланий “ 31 ” серпня 2007 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Омельченко Е.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
демографічний генетичний новонароджений патологія
Актуальність теми. Захист генофонду населення, вирішення теоретичних питань і виконання практичних завдань у медичній та клінічній генетиці посідає одне з найважливіших місць серед актуальних наукових і практичних проблем охорони здоров'я. Формування генофонду відбувається під впливом різноманітних факторів, спектр яких в останні десятиліття поповнився складною гамою негативних чинників зовнішнього середовища (М.П. Бочков, 2004; Е.К. Гинтер, 2003; Н.Г. Гойда, 2002; О.В. Горіна, 2004; Г.І. Лазюк, 2002; О.І. Тимченко й ін., 2005). За даними ВООЗ вже при народженні у 2,5-3,5% немовлят можна спостерігати різні порушення. Народження дітей зі спадковими хворобами, викликаними хромосомними й генними мутаціями, а також з важкими вадами розвитку, що не коригуються, являють собою глобальну проблему людства. (Э.К. Айламазян, В.С. Баранов, 2002; Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003). В Україні відсоток вроджених вад розвитку (ВВР) і спадкової патології постійно зростає. Відомо, що поширеність спадкових захворювань у значній мірі залежить від структури популяції, яка впливає не тільки на характер розподілу спадкової патології, але й на фізичний розвиток, витривалість, стійкість до стресів, працездатність її членів. Зараз у популяціях людини відбуваються інтенсивні генетичні процеси, що змінюють історично сформовану популяційну структуру (Ю.П. Алтухов, 2003; Н.П. Бочков и др., 2001; Е.К. Гинтер, 2003; О.Л. Курбатова и др., 1998; Ф.Хедрик, 2003). Різка зміна популяційної структури може призвести до непередбачених наслідків. Тому необхідно знати стан генетико-демографічних процесів у конкретних популяціях, що дозволить прогнозувати їхню спрямованість і вживати своєчасних заходів для попередження можливих негативних наслідків. До теперішнього часу, з погляду популяційної генетики, більша частина населення України залишається невивченою. Основні генетико-демографічні показники населення України досліджені на прикладах харківської, полтавської, донецької, київської, хмельницької популяцій (Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова, 1991, 1998, 2005; Е.М Омельченко, О.І. Тимченко, 1999, 2000). Залучення до аналізу інших популяцій зробить більш повною генетико-демографічну картину населення країни, що дозволить виявляти найбільш проблемні регіони з точки зору генетики.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі генетики і цитології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках теми “Структура й генетичні процеси, поширеність спадкової патології в популяціях різного ступеня урбанізації” № держреєстрації 0103U005742.
Мета й завдання дослідження. Оцінити вплив генетико-демографічних процесів на поширеність вродженої і спадкової патології в сучасних урбанізованих популяціях, зокрема у м. Луганську, для подальшого формування груп підвищеного ризику і мінімізації частоти цих хвороб серед населення.
Для досягнення цієї мети доцільно було вирішити наступні завдання.
1. Вивчити генетико-демографічну структуру населення Луганська.
2. Визначити спрямованість генетико-демографічних процесів в луганській популяції.
3. Проаналізувати спектр вроджених аномалій у новонароджених Луганська. Порівняти антропометричні показники немовлят з вродженими вадами розвитку і спадковою патологією (основна група) і здорових дітей (контрольна група).
4. Провести порівняння генетично значущих демографічних показників у батьків новонароджених основної і контрольної груп.
5. Розрахувати відносний ризик (RR) виникнення вродженої і спадкової патології у нащадків залежно від генетично значущих демографічних характеристик батьків.
Об'єкт дослідження - генетично значущі демографічні показники мешканців м. Луганська які уклали шлюб у 1960, 1985, 1990, 2000 рр. (документація архіву ЗАГС). Спадкова і вроджена патологія у новонароджених м. Луганська за період 2001-2003 рр., генетично значущі демографічні показники їх батьків.
Предмет дослідження - демографічна структура урбанізованої популяції, вплив генетико-демографічних характеристик, вплив шлюбно-міграційних процесів на частоту вродженої і спадкової патології.
Методи дослідження - клініко-генеалогічний, генетико-демографічний, цитогенетичний, біохімічний, статистичний.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено дослідження генетико-демографічної структури і охарактеризована спрямованість генетико-демографічних процесів в м. Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А`) і поліхорічний показник шлюбного зв'язку (K). Показано, що луганська популяція є генетично підрозділеною за національністю, місцем народження і професією. Використана модель ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу, дана оцінка генетичних параметрів міграції. Встановлено, що протягом 1960-1990 рр. ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. цей показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції.
Проведено порівняння генетико-демографічних показників батьків в групі новонароджених з вродженими вадами розвитку і спадковою патологією і в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої і спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Встановлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, приналежність батька до не слов'янської національності, низький рівень освіти батьків.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації використовуються в курсі лекцій з таких дисциплін: “Медична генетика”, “Медична біологія” в Луганському державному медичному університеті, “Генетика людини”, “Популяційна генетика” в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Інформація про вплив генетично значущих ознак батьків на вроджену і спадкову патологію дозволяє визначати групи підвищеного ризику з даних захворювань, що може бути використано в практиці сімейного лікаря, при медико-генетичному консультуванні і проведенні санітарно-просвітницької роботи серед населення. Одержані дані про структуру і спрямованість генетико-демографічних процесів в луганській популяції доповнюють демографічну картину населення України.
Особистий внесок здобувача. Дисертант обґрунтувала актуальність, необхідність і доцільність вибраної теми, провела аналіз вітчизняної і іноземної наукової літератури, зібрала і проаналізувала первинну медичну документацію і архівні записи ЗАГС, виконала лабораторні дослідження (хромосомний аналіз, визначення концентрації хлоридів поту), сформувала електронну базу даних, провела розрахунки, узагальнила отримані результати, підготувала до друку наукові роботи. Висновки і практичні рекомендації сформульовані разом з науковим керівником. У публікаціях з іншими дослідниками автору належить частина, яка відноситься до теми дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи були представлені на науково-практичній конференції (Львів, 2002), на І Українському конгресі з клінічної генетики з міжнародною участю “Метаболічні спадкові захворювання” (Харків, 2003), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні лабораторні методи дослідження спадкової патології” (Київ, 2004), на обласній науково-практичній конференції “Клінічна генетика в практичній діяльності лікаря” (Луганськ, 2004), на ІІІ з'їзді генетиків і селекціонерів Росії (Москва, 2004), на ІІ міжвузівської конференції студентів і молодих учених (Вінниця, 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з яких 4 наукові праці у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України спеціальними, 2 у вигляді тез у матеріалах конференцій, 1 монографія.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках друкованого тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу, що присвячений матеріалам та методам дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 298 найменувань, з них кирилицею - 203, латиницею - 95. Робота містить 41 таблицю й 4 малюнка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. На базі медико-генетичного центру Луганської обласної дитячої клінічної лікарні була вивчена первинна медична документація за період 2001-2003 рр.: медико-генетичні карти, карти реєстрації дитини з уродженою аномалією (1278), карти реєстрації здорової доношеної дитини (1250). Була відібрана інформація про немовлят, чиї батьки на момент народження дитини жили у Луганську: 168 пробандів з уродженими аномаліями та спадковими хворобами (основна група) і 154 здорові дитини (контрольна група). При аналізі враховувалися маса й довжина тіла малюків, а також вік, національність, місце народження, освіта й професія батьків. У центральному архіві відділення ЗАГС м. Луганська отримана інформація про 16620 шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985, 1990, 2000 рр. Ураховувалися вік, національність, місце народження, освіта й професії потенційних батьків. Вікові показники були розраховані для всього масиву, інші показники лише для репродуктивної його частини, у яку увійшли чоловіки до 55 років і жінки до 45 років включно, усього 15124 пари. Визначено відстань “батьки-нащадки”, шлюбна відстань, дальність міграції. Розраховано індекс ендогамії й коефіцієнт шлюбної міграції m, показники шлюбної сполученості К і шлюбної асортативності А' (О.Л. Курбатова, Е.Ю. Победоносцева, 1996). Визначено показники ізоляції відстанню за допомогою моделі Малеко (N.E. Morton, 1967). Проаналізовано результати, масового біохімічного скринингу на фенілкетонурію, молекулярно-генетичного, цитогенетичного й біохімічного обстежень. Лабораторні дослідження було проведено за стандартними методиками: цитогенетичний аналіз - методом культивування лімфоцитів крові з застосуванням диференціального фарбування G- і C-методами (С.Г. Ворсанова, 1999); визначення хлоридів поту - титрометричним методом Моро (К.Д. Рибакова, Н.А. Кузьмичева, 1981). Статистичний аналіз проведено з використанням критеріїв t, F, ч2 .
Результаті та обговорення. При медико-генетичному консультуванні необхідно враховувати особливості популяції. Популяції людини можна характеризувати з демографічної і з генетичної точки зору. До демографічних характеристик відносяться розмір популяції, народжуваність і смертність, вікова структура, рід занять, економічний стан, географічні і кліматичні умови життя і т.д. Генетична структура популяції людини визначається системою браків і чинниками, що змінюють частоти генів. До чинників, які викликають зміни генетичної структури популяції, відносяться імміграція, мутаційний процес, інбридинг, дрейф генів, еміграція, відбір (Ю.П. Алтухов, 2003, Н.П. Бочков, 2002). У даній роботі розглядаються такі генетико-демографічні характеристики луганської популяції, як чисельність населення, міграція, вік вступу до шлюбу, етнічна приналежність, освітній рівень, професійний склад.
До початку 90-х років ХХ століття (за винятком періодів, що припадають на війни) чисельність населення Луганська зростала. З 1993 р. населення міста стало зменшуватися, що відбивало початок депопуляції в Україні в цілому. Знижувалася народжуваність, зростала смертність, підсилювалася еміграція. У порівнянні з 1990 р. народжуваність в 2000 р. зменшилася майже в 2 рази. Починаючи з 2001 р. спад народжуваності припинився, а з 2002 р. число немовлят стало збільшуватися. Відомо, що шлюб певною мірою зв'язаний з народжуваністю. За десять років (1993-2003 рр.) в Луганську кількість шлюбів зменшилася з 8,3‰ до 7,3‰. У 2000 р. був зафіксований найменший показник - 5,0‰. Теоретично ця тривожна демографічна тенденція повинна зменшити частку відтвореного генофонду. Але, показник шлюбності, розрахований за даними про реєстраційні записи, не може служити надійним прогностичним критерієм повноти відтворення генофонду, тому що у зв'язку зі зміною шлюбної поведінки за статистичним даними більше 20% дітей народжується в незареєстрованних шлюбах. В 2003 р. у Луганській області діти, народжені поза шлюбом, склали 24,5%, що в 3,7 рази більше, ніж в 1990 р. (6,6%). Найбільша кількість таких дітей народжується у жінок, чий вік виходить за межі репродуктивного оптимуму, що вносить відомий вантаж у прояв мультифакторіальної та спадкової патології. Такі діти піддаються не тільки генетичному, але й соціальному ризику, тому що мають підвищену ймовірність зіштовхнутися з більш жорсткими умовами життя (Ю.П. Вдовиченко, А.П. Ситник, 2004). Це може призвести до погіршення фенофонду населення.
Адекватним демографічним показником, який можна відслідковувати, прогнозуючи можливі наслідки, є вік укладення шлюбу, тому що він позитивно корелює з віком народження дітей. За вивчені сорок років відзначено підвищення середнього віку наречених, які уклали шлюб, і що особливо важливо, відзначене підвищення дисперсії цього показника (табл. 1). Якщо така тенденція в Луганську буде зберігатися, то цей показник буде фактором підвищення генетичного вантажу в популяції.
Таблиця 1
Статистичні характеристики віку укладення шлюбу потенційних батьків, (подружжя репродуктивного віку)
Показник |
1960 р. |
1985 р. |
1990 р. |
2000 р. |
|||||
± s |
s |
± s |
s |
± s |
s |
± s |
s |
||
Чоловіки |
25,2±0,1 |
5,64 |
25,5±0,1 |
6,48 |
25,5±0,1 |
6,85 |
27,4±0,2 |
6,99 |
|
Жінки |
23,4±0,1 |
5,06 |
23,7±0,1 |
5,95 |
23,3±0,1 |
6,17 |
24,8±0,1 |
5,99 |
|
Статистичні показники |
r=0,74; p<0,001 n=3730 |
r=0,76; p<0,001 n=4498 |
r=0,81; p<0,001 n=4604 |
r=0,80; p<0,001 n=2292 |
Примітка. r - коефіцієнт кореляції
При прогнозуванні здоров'я потомства вік майбутніх батьків оцінюють як репродуктивно сприятливий і несприятливий. Для жінок оптимальним віком для народження дітей вважається 20-35 років, для чоловіків 20-45 років. Вихід віку батьків за рамки оптимуму збільшує ризик для потомства. Вік основної маси наречених м. Луганська припадає на репродуктивний оптимум. Проте, як у чоловіків, так і у жінок спостерігалося зниження відсотка наречених, що відносяться до цієї когорти. Частка наречених чоловіків молодше 20 років в 1960 р. складала 5,8%. У 1990 р. в порівнянні з 1985 р. відсоток юнаків збільшився майже в 1,8 рази (9,4%). У 2000 р. кількість наречених чоловіків молодше 20 років знизилася до 3,2%.
Частка наречених жінок молодше 20 років в 1960 р. складала 16,3%. У 1985 і 1990 рр. юні жінки-наречені це 1/4 і 1/3 від всіх жінок, що одружилися, а на 2000 р. кількість наречених жінок молодше 20 років знизилася до 13,5%.
Оскільки різні етнічні групи характеризуються різним генофондом, а отже неоднаковою частотою спадкових захворювань, необхідність вивчення шлюбної структури населення за національністю не викликає сумніву. За розглянутий період населення Луганська було переважно слов'янським (табл. 2).
Таблиця 2
Національний склад потенційних батьків, %
Рік |
1960 |
1985 |
1990 |
2000 |
|||||||||
Стать |
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
|
n |
3730 |
3730 |
7460 |
4499 |
4499 |
8998 |
4604 |
4604 |
9208 |
238 |
154 |
392 |
|
Українці |
48,4 |
50,4 |
10,2 |
44,7 |
43,3 |
4,8 |
44,3 |
44,9 |
2,8 |
49,6 |
47,4 |
6,0 |
|
Росіяни |
46,6 |
46,1 |
9,7 |
51,2 |
53,1 |
- |
49,7 |
51,7 |
3,2 |
42,8 |
50,0 |
- |
|
Білоруси |
1,4 |
1,1 |
- |
0,7 |
1,0 |
- |
1,3 |
0,8 |
- |
0,4 |
0,0 |
- |
|
Інші слов'яни |
0,2 |
0,3 |
- |
0,4 |
0,2 |
- |
0,2 |
0,2 |
- |
0,0 |
0,0 |
- |
|
Усі слов'яни |
96,6 |
97,9 |
- |
97,0 |
97,6 |
- |
95,5 |
97,6 |
- |
92,8 |
97,4 |
- |
|
Не слов'яни |
3,4 |
2,1 |
25,6 |
3,0 |
2,4 |
12,4 |
4,5 |
2,4 |
19,0 |
7,2 |
2,6 |
6,6 |
|
Статистичні показники |
K=0,16; цІ=0,05; чІ=186,50; p<0,01 |
K=0,07; цІ=0,01; чІ=44,98; p<0,01 |
K=0,10; цІ=0,02; чІ=92,08; p<0,01 |
K=0,24; цІ=0,11; чІ=6,6; p<0,01 |
Примітки:
А` - показник позитивної шлюбної асортативності;
K - поліхоричний показник зв'язку;
цІ - вибірковий відсоток, переведений у радіани
Більша частка наречених були українцями і росіянами, відсоткове співвідношення яких протягом сорока років незначно змінювалося. В 1960 та в 2000 рр. частка наречених української національності була найчисельнішою, а в 1985 та в 1990 рр. більшість наречених були представниками російської національності. В інших вивчених популяціях українська національність частіше належала жінкам (Л.А. Атраментова, 1991; Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова, 1998; О.І. Тимченко, 2000), для луганської популяції такий розподіл не притаманний, можливо у зв'язку з його культурно-історичними особливостями та географічним розташуванням. В порівнянні з 1960 р. до 1990 р. шлюбна спряженість за національністю у луганській популяції зменшувалась (K=0,16 и K=0,10), а к 2000 р. відносно 1960 р. збільшилася у 1,5 рази (K=0,24). Достатньо висока шлюбна асортативність за вивчений час притаманна українцям (А`=10,2-6,0%) та представникам не слов'янської національності (А`=25,6-6,6%). За рахунок корінних етнічних груп Кавказу зменшується відсоток слов'ян (з 97,3% у 1960 р. до 95,1% у 2000 р.) і збільшується питома вага не слов'ян (з 2,7% у 1960 р. до 4,9% у 2000 р.). Зростання питомої ваги вихідців з Кавказу при підвищенні шлюбної асортативності свідчить, що в Луганську формується кавказька діаспора. Через нечисленність і репродуктивну ізольованість ця частина населення піддається дрейфу генів та інбридингу з добре відомими негативними наслідками. Тому даний показник, тобто динаміка національного складу, може бути чинником підвищеного ризику щодо вроджених вад розвитку. Динаміка етнічного складу в луганській популяції, характеризується зростанням національної різноманітності. В порівнянні з 1960 р. у 2000 р. зменшився відсоток внутрішньонаціональних шлюбів (з 51,6 до 40%), але кількість шлюбів між українцями за період 1985-2000 рр. збільшилася з 20 до 25% і склала більше половини від усіх внутрішньонаціональних шлюбів. На 2000 рік також зростає кількість міжнаціональних шлюбів, в основному за рахунок російсько-українських, з'являються міжрасові шлюби.
Іншим важливим демографічним показником є місце народження, що вказує на ступінь генетичного диференціювання популяцій, зв'язаних міграційним потоком. У луганській популяції відсоток корінного населення збільшується, а питома вага мігрантів зменшується (табл. 3). Серед осіб, які уклали шлюб у Луганську у 1960 р., близько 30% були місцевими жителями. У подальшому частка уродженців м. Луганська серед наречених зростала і у 2000 р. була більше майже у два рази (63,6%).
Таблиця 3
Шлюбна структура за місцем народження потенційних батьків, %
Показник |
1960 р. |
1985 р. |
1990 р. |
2000 р. |
|||||||||
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
Ч |
Ж |
А` |
||
Луганськ |
30,8 |
31,0 |
12,2 |
46,6 |
46,1 |
12,7 |
52,3 |
53,4 |
10,1 |
63,6 |
63,6 |
10,5 |
|
Луганська область |
18,1 |
19,2 |
13,4 |
20,2 |
23,0 |
6,6 |
17,1 |
19,8 |
5,7 |
14,7 |
18,6 |
9,4 |
|
Інші регіони |
51,1 |
49,8 |
5,9 |
33,2 |
30,9 |
2,7 |
30,6 |
26,8 |
9,4 |
21,7 |
17,8 |
2,2 |
|
Статистичні показники |
K=0,12; цІ=0,25; чІ=932,5; p<0,001; n=3730 |
K=0,10; цІ=0,18; чІ=809,64; p<0,001; n=4498 |
K=0,11; цІ=0,10; чІ=1289,12; p<0,001; n=4604 |
K=0,13; цІ=0,39; чІ=893,88; p<0,01; n=2292 |
Найбільш значний внесок у генофонд луганської популяції в 1960 р. було зроблено мешканцями Луганської області (18,6%), а також вихідцями із західних областей України (14,4%) і областей, які мають кордон з Росією (13,2%). В 2000 р. генетичний внесок мігрантів з Луганської області залишився на тому ж рівні (16,6%). Приток мігрантів з західних областей України в порівнянні з 1960 р. знизився в 3,5 рази (4,2%), з прикордонних з Росією областей в 7,3 рази (1,8%). За той же час приток мігрантів зріс більше, ніж у два рази, з республік Закавказзя (з 0,5 до 1,1%) та Казахстану (з 0,2 до 0,6%). Відсоток мігрантів з країн Європи та Балтії зріс у 5,2 рази (с 0,2 до 1,1%), з країн Азії у 21,3 рази (с 0,03 до 0,6%). З'явилися також мігранти з Африки та Америки (1,9%).
Шлюбна спряженість за місцем народження за сорок років постійно змінювалася. Значення місця народження при виборі шлюбного партнера у 1960 і у 1985 р. мало тенденцію до зниження (K=0,12, K=0,10), а у 1990 і у 2000 р. значення міста народження при виборі шлюбного партнера стало підвищуватися (K=0,11; K=0,13). Доволі високою є шлюбна асортативність у корінних жителів Луганська: показник А` складав 10-12%. У вихідців з Луганської області з 1960 до 1990 р. шлюбна асортативність за місцем народження зменшилась у 2,4 рази (з 13,4 до 5,7%), а на 2000 р. зросла до 9,4%. Особливо висока шлюбна вибірковість за місцем народження притаманна мігрантам з республік Закавказзя. Показник А` для цієї когорти постійно збільшувався і мав максимальне значення у 1990 та у 2000 р. (А`=24,8; А`=29,6%). У вихідців з інших районів України, Білорусії, Росії шлюбна вибірковість за місцем народження була невисока і з часом слабшала.
Просторово-географічні характеристики міграції потенційних батьків надано у таблиці 4.
Таблиця 4
Просторово-географічні характеристики міграції потенційних батьків, км
Показник |
1960 р. |
1985 р. |
1990 р. |
2000 р. |
|
Дальність міграції нареченого |
631,8 ± 15,8 |
843,5 ± 22,1 |
960,7 ± 25,2 |
1027,6 ± 40,1 |
|
Дальність міграції нареченої |
567,1 ± 14,0 |
714,0 ± 18,8 |
696,3 ± 18,3 |
712,1 ± 27,7 |
|
Середня дальність міграції |
599,4 ± 14,9 |
778,7 ± 20,4 |
828,5 ± 21,7 |
869,8 ± 33,9 |
|
Відстань “батько-нащадок” |
438,1 ± 13,9 |
451,1 ± 17,3 |
459,8 ± 18,8 |
374,8 ± 26,3 |
|
Відстань “мати-нащадок” |
391,6 ± 12,7 |
386,0 ± 14,8 |
323,3 ± 13,5 |
258,5 ± 18,2 |
|
Відстань “батьки-нащадки” |
414,8 ± 13,3 |
418,6 ± 16,1 |
391,6 ± 16,1 |
316,7 ± 22,3 |
|
Шлюбна відстань |
654,1 ± 17,9 |
759,5 ± 21,6 |
717,9 ± 21,7 |
593,5 ± 31,1 |
Відстань “батько-нащадок” завжди була більше в порівнянні з відстанню “мати-нащадок”. Відстань “батьки-нащадки” і шлюбна відстань до 1990 р. мали тенденцію до зростання, а у 2000 р. відмічено зменшення цих показників. Середня дальність переміщення за сорок років зросла майже в півтора рази (з 599 км в 1960 р. до 870 км в 2000 р.). З динаміки показника “дальність міграції” луганська популяція відрізняється від інших східноукраїнських міст. В останніх зростання міграційної відстані припадало тільки на період, коли Україна входила до складу СРСР, а з початку 1990-х років почало зменшуватися (Л.А. Атраментова и др., 1998, 1999, 2000). За цим показником луганська популяція нагадує прикордонну белгородську, в котрій розпад СРСР не змінив тенденцію до збільшення дальності міграції (Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова, 2005). У луганській популяції міграція чоловіків завжди була більш віддаленою в порівнянні з жінками.
Для оцінки генетичних параметрів міграції використана модель ізоляції відстанню Малеко, що дозволяє шлюбну відстань розглядати як відносну міру генетичних розходжень у подружжя, а отже, відносну гетерозиготність нащадків (табл. 5). Показник, що характеризує ізоляцію відстанню (b) у 2000 р. в порівнянні з 1960 р. зменшився в 2,5 рази (з 0,0005 до 0,0002). Частка “близьких” мігрантів в міграційному потоці у Луганську постійно знижувалася і за сорок років зменшилася в 1,5 рази (з 0,77 до 0,51). Частка “далеких” міграцій в період з 1960 р. до 1990 р. збільшилась в 1,6 рази (з 0,013 до 0,021). Ефективність міграції на протязі 1960-1990 рр. зросла в два рази (0,09ч0,18) і в порівнянні з 1990 р. знизилась в 2000 р. у 2,6 рази (0,07).
Таблиця 5
Параметри моделі ізоляції відстанню
Рік |
d |
s |
mi |
s` |
k |
me |
b |
|
1960 |
598,93 |
1087,44 |
0,013 |
896,58 |
0,77 |
0,09 |
0,0005 |
|
1985 |
779,37 |
1580,17 |
0,018 |
1181,51 |
0,60 |
0,12 |
0,0004 |
|
1990 |
830,95 |
1716,25 |
0,021 |
1192,33 |
0,59 |
0,18 |
0,0005 |
|
2000 |
926,35 |
1993,45 |
0,005 |
1681,66 |
0,51 |
0,07 |
0,0002 |
Примітки:
d і s - середнє арифметичне й середнє квадратичне відстані (у км) між місцем народження батьків і дітей;
mi=P(di >4s) - частка “далеких” міграцій;
s` - середня квадратична відстань для “ближніх” міграцій (di<4s); k=P(s`/10<di<4s) - частка “ближніх” міграцій;
me= - ефективна міграція;
b= - ступінь ізоляції відстанню
За сорок років збільшився показник шлюбної сполученості за професією (в 1960 р. K=0,14; в 1990 р. K=0,19), виріс освітній рівень подружжя. Відсоток чоловіків з вищою і незакінченою вищою освітою збільшився у 2,4 рази (з 9,1% у 1960 р на 21,4% у 1990 р.), відсоток жінок - у 3,8 рази (з 5,6% у 1960 р на 21,3% у 1990 р.). Вища і середня спеціальна освіта частіше зустрічалася у жінок, ніж чоловіків (p<0,001). На 1990 р. близько половини чоловіків (49,5%) і жінок (53,9%) мали освіту вище середнього рівня. Зросла також частка потенційних батьків, які мали освіту нижче середнього рівня. Серед чоловіків у 1,8 рази (з 1,6% у 1960 р. на 2,9% у 1990 р.), серед жінок - у 1,2 рази (з 3,2% у 1960 р на 3,9% у 1990 р). Показник шлюбної сполученості за освітою знизився, але був достатньо високий протягом усього вивченого періоду (К=0,35ч0,26). Якщо у 1960 р. найбільша шлюбна асортативність спостерігалася у наречених з початковим та нижче рівнем освіти (А`=66,3%), то у 1990 р. - серед наречених з вищою освітою (А`=37,4%). Динаміку освітнього рівня в луганській популяції слід вважати позитивною, однак відомо, що освітній рівень зв'язаний зворотним зв'язком з віком у якому жінки народжують дітей.
Для оцінки можливого впливу генетико-демографічних процесів на частоту вродженої і спадкової патології проаналізована первинна медична документація за 2001-2003 рр. про здорових новонароджених луганської популяції (154 дитини - контрольна група) і новонароджених з вродженими аномаліями (168 малюків - основна група), враховані основні генетико-демографічні показники їх батьків. Серед всіх новонароджених, чиї батьки були мешканцями Луганська (9 419 люд.) в 2001-2003 рр. зареєстровано 1,8% з природженими аномаліями. Вроджені вади розвитку склали 14,9 на 1 000 новонароджених, множинні вроджені вади розвитку - 3,0 на 1 000 новонароджених (табл. 6).
Таблиця 6
Вроджені вади розвитку серед новонароджених м. Луганська за період 2001-2003 рр.
Вроджені аномалії |
n |
% від всієї патології |
Кількість на 1000 немовлят |
Співвідношення за статтю > : + |
|
Вроджені вади розвитку |
140 |
83,33 |
14,86 |
||
у тому числі: |
|||||
кістково-м'язової системи |
46 |
27,38 |
4,87 |
1,4 : 1 |
|
серцево-судинної системи |
44 |
26,19 |
4,66 |
1,4 : 1 |
|
статевих органів |
6 |
3,57 |
0,64 |
1,0 : 0 |
|
сечової системи |
8 |
4,76 |
0,85 |
2,7 : 1 |
|
щілина губи, м'якого й твердого піднебіння |
6 |
3,57 |
0,64 |
2,0 : 1 |
|
шлунково-кишкового тракту |
14 |
8,33 |
1,48 |
1,8 : 1 |
|
нервової системи |
11 |
6,55 |
1,17 |
2,7 : 1 |
|
ока |
2 |
1,19 |
0,22 |
0,0 : 2 |
|
шкіри |
2 |
1,19 |
0,22 |
1,0 : 1 |
|
органів дихання |
1 |
0,60 |
0,11 |
1,0 : 0 |
|
Множинні вроджені вади розвитку |
28 |
16,67 |
2,97 |
1,0 : 1 |
|
Всього |
168 |
100 |
17,83 |
За вивчений період в луганській популяції серед ізольованих вад I і II місце займають вроджені вади розвитку кістково-м'язової системи і вроджені вади серцево-судинної системи, питома вага яких склала 32,9% і 31,4% від всіх ізольованих ВВР. У дітей з аномаліями кістково-м'язової системи частіше зустрічалися вади, пов'язані з природженою деформацією стегна (23,9% від всіх нозологічних форм в даній групі). У малюків з вадами розвитку системи кровообігу - вроджена вада серця не уточнена (45,5%) і вроджені вади розвитку серцевої перетинки (29,6%). На III і IV місці стоять вроджені вади розвитку шлунково-кишкового тракту і вроджені вади розвитку нервової системи, питома вага яких склала 10,0% і 7,9%. В структурі вад органів травлення найчастіше зустрічалися пороки товстої кишки (42,9%) і стравоходу (28,6%), серед вад нервової системи - гідроцефалія (54,6%) і спинномозкова кила (27,3%). Аномалії розвитку сечової системи знаходяться на V місці і складають 5,7% від всіх ізольованих вроджених вад розвитку. У даному блоці вад частіше зустрічалися такі нозологічні форми як кістозна хвороба нирок (50,0%) і гідронефроз нирок (37,5%). Вроджені вади статевих органів, щілина верхньої губи і/або піднебіння займають VI місце, і складають по 4,3% від всіх ізольованих ввр. Питома вага вроджених вад очей і шкіри склала по 1,4% від всіх ізольованих вад. Ці аномалії розвитку займають VII місце. Вроджені вади органів дихання стоять на останньому VIII місці і складають 0,7% від всіх ізольованих вроджених вад розвитку.
В луганській популяції частота хромосомних захворювань склала 1,7 на 1 000, з яких хвороба Дауна зустрічалася 0,9 на 1 000 новонароджених. Аналіз родин, що народили дітей із хромосомними хворобами, показав, що в більше ніж 50% випадків народження хворої дитини відзначається у молодих батьків. Середній вік батьків склав 30 років, матерів - 28 років. В той же час необхідно відзначити, що вік 40% матерів і 10% батьків, що народили дітей із хромосомною патологією, виходив за верхню межу репродуктивного оптимуму. Молодше 20 років було 10% батьків і 10% матерів. Ця категорія батьків в порівнянні з контрольною становить групу підвищеного ризику й вимагає пильної уваги при пренатальній діагностиці.
Аналіз антропометричних показників немовлят основної і контрольної груп показав наступне (табл. 7). Показники у контрольній групі відповідали табличним даним нормального розвитку малюків (В.А. Еренков, 1984). Новонароджені основної групи відрізняються від контрольної групи меншою масою тіла (2775,6 г в порівнянні з 3347,1 г у групі контролю, p<(0,001) і більш високою дисперсією цього показника (830,7 и 424,6). Зменшення маси тіла спостерігалося у дітей з множинними вродженими вадами розвитку (2711 г), з вадами обличчя (2220 г). Найменша маса тіла зафіксована у малюків з вродженими вадами сечової системи (2153 г) та з вродженими вадами розвитку нервової системи (1804 г), що пояснюється більш частішим народження недоношених дітей у першому випадку і з асиметричною затримкою внутрішньоутробного розвитку дитини у другому. Довжина тіла новонароджених основної і контрольної груп достовірно не відрізнялась, однак дисперсія цього показника в основної групі у два рази вище у порівнянні з контрольною групою (4,3 и 2,2, p<0,001). Довжина тіла нижче прийнятих норм виявлена у дітей з множинними вродженими вадами розвитку (49,0 см), вродженими вадами сечової системи (44,5 см) и у новонароджених з щілиною губи, м'якого і твердого піднебіння (42,3 см).
Таблиця 7
Антропометричні характеристики немовлят
Група |
Маса новонародженого, г |
Довжина тіла, cм |
|||||
n |
± s |
s |
n |
± s |
s |
||
Контрольна |
154 |
3347,1 ± 34,2 |
424,6 |
154 |
51,3 ± 0,2 |
2,2 |
|
Основна |
147 |
2775,6 ± 68,5 |
830,7 |
128 |
49,5 ± 0,4 |
4,3 |
|
у тому числі уроджені вади: |
|||||||
кістково-м'язової системи |
43 |
3158,8 ± 156,6 |
1027,2 |
38 |
50,9 ± 0,8 |
4,7 |
|
серцево-судинної системи |
41 |
3073,9 ± 81,3 |
520,2 |
37 |
49,9 ± 0,5 |
3,1 |
|
множинні вроджені вади |
24 |
2711,3 ± 140,7 |
689,2 |
22 |
49,0 ± 0,9 |
4,1 |
|
статевих органів |
6 |
3116,7 ± 142,2 |
365,0 |
6 |
51,0 ± 1,3 |
3,2 |
|
сечової системи |
6 |
2153,0 ± 466,9 |
1143,9 |
4 |
44,5 ± 3,8 |
7,6 |
|
щілина губи, м'якого й твердого піднебіння |
6 |
2220,0 ± 609,1 |
1492,2 |
6 |
42,3 ± 4,7 |
11,5 |
|
шлунково-кишкового тракту |
9 |
3144,4 ± 218,0 |
654,1 |
9 |
50,4 ± 1,2 |
3,5 |
|
нервової системи |
8 |
1803,8 ± 447,8 |
1262,9 |
2 |
52,5 ± 0,5 |
0,7 |
|
ока |
2 |
2850,0 ± 252,5 |
353,6 |
2 |
50,5 ± 0,5 |
0,7 |
|
шкіри |
1 |
3000 |
- |
1 |
51 |
- |
|
органів дихання |
1 |
3300 |
- |
1 |
52 |
- |
|
Статистичні показники |
- |
t=7,0 p<0,001 |
F=5,0 p<0,001 |
- |
t=1,1 p>0,05 |
F=5,4 p<0,001 |
Примітка. n - число малюків, у яких були вказані маса і довжина тіла
Проведено порівняння генетико-демографічних показників батьків в групі з вродженими вадами розвитку і спадковою патологією та в групі здорових дітей. Виявлено, що батьки основної і контрольної груп розрізняються по деяким демографічним характеристикам. Батьки дітей з природженими аномаліями і батьки здорових новонароджених за віком відрізнялися не значно (табл. 8). Середній вік батьків і матерів в основній групі склав 30,0 і 25,9 років, в контрольній групі - 27,3 і 24,4 роки відповідно. Проте дисперсія даного показника в основній групі (7,28 і 5,83) вище, ніж в контрольній (5,16 і 4,58). Треба відзначити, що у дітей з аномаліями кістково-м'язової системи і вродженими вадами очей вік батьків був старший 45 років. У групі дітей з множинними вродженими вадами розвитку мінімальне і максимальне значення віку батьків виходило за межі репродуктивного оптимуму (19 і 50 років). У дітей з вродженими вадами розвитку органів травлення і вродженими вадами нервової системи мінімальні значення віку матерів були нижче оптимально-репродуктивного (18 і 17 років). У групі дітей з вродженими вадами статевих органів відмічено максимальний вік матерів, який склав 44 роки. Мінімальне і максимальне значення віку матерів виходило за межі репродуктивного оптимуму в групах дітей з порушеннями кістково-м'язової системи (18 і 41 рік), множинними вродженими вадами розвитку (17 і 43 роки) і вродженими вадами обличчя (19 і 43 роки).
Таблиця 8
Статистичні характеристики віку батьків
Групи |
Батько |
Мати |
|||||
n |
± s |
s |
n |
± s |
s |
||
Основна |
134 |
30,0 ± 0,6 |
7,28 |
143 |
25,9 ± 0,5 |
5,83 |
|
Контрольна |
149 |
27,3 ± 0,4 |
5,16 |
154 |
24,4 ± 0,4 |
4,58 |
|
Статистичні показники |
t=1,67; tst=1,96 p>0,05; df=286 F=1,66; Fst =3,64 p>0,05; df1=1, df2=286 |
t=2,34; tst=1,96 p<0,05; df=300 F=1,62; Fst =3,64 p>0,05; df1=1, df2=300 |
Примітка. n - число батьків у яких був вказаний вік
Цю інформацію підтверджують і дані вікових показників батьків відносно найбільш сприятливого репродуктивного періоду (табл. 9). Розподіл віку батьків на юний, оптимальний і немолодий відрізняється в основній групі убік літніх. Слід зазначити, що частка батьків оптимально репродуктивного віку в основній і контрольній групах майже не відрізнялася. Відсоток матерів в аналогічному віковому періоді в основній групі був нижчий в порівнянні з контрольною. Частка літніх батьків в основній групі була в 2,8 разу менше, ніж частка літніх матерів. У контрольній групі - в 4,9 разу відповідно. У основній групі частка юних батьків в 9,3 рази менше, ніж частка юних матерів, в контрольній групі - в 2,9 рази. Відмічено, що як в основній, так і в контрольній групі, батьків оптимального віку було більш ніж матерів.
Таблиця 9
Вікові групи батьків, %
Групи |
Батько |
Мати |
|||||||
n |
<20 років |
20-45 років |
> 45 років |
n |
< 20 років |
20-35 років |
> 35 років |
||
Основна |
134 |
0,75 |
96,26 |
2,99 |
143 |
7,00 |
84,60 |
8,40 |
|
Контрольна |
149 |
2,01 |
97,32 |
0,67 |
154 |
5,84 |
90,91 |
3,25 |
|
Статистичні показники |
чІ=1,68 чІst=5,99 p>0,05 df=2 |
чІ=2,4 чІst=5,99 p>0,05 df=2 |
Аналіз даних таблиці 8 та 9 дозволив виявити, що вік батьків в основній групі частіше, ніж в контрольній, виходить за межі оптимально репродуктивного (більше як юних, так і літніх батьків). Враховуючи динаміку цього показника в луганській популяції, можна припустити, що за умови збереження такої тенденції, роль віку як чинника, що підвищує генетичний тягар, збільшуватиметься.
Відомо, що деякі спадкові захворювання є етноспецифічними, крім того, національна різноманітність відбиває генетичну гетерогенність популяції. Природно, що більшість батьків в обох групах були слов'янами - українцями і росіянами. Встановлено, що батьки дітей основної групи відрізняються від батьків контрольної групи більш високою часткою представників не слов'янської національності (табл. 10).
Таблиця 10
Національний склад батьків, %
Національність |
Основна група |
Контрольна група |
|||||||||||
Батько |
Мати |
Батьки |
Батько |
Мати |
Батьки |
||||||||
n=131 |
n=140 |
n=271 |
n=149 |
n=154 |
n=303 |
||||||||
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||
Українці |
60 |
45,8 |
70 |
50,0 |
130 |
48,0 |
71 |
47,7 |
87 |
56,5 |
158 |
52,2 |
|
Росіяни |
65 |
49,6 |
67 |
47,9 |
132 |
48,7 |
76 |
51,0 |
67 |
43,5 |
143 |
47,2 |
|
Інші |
6 |
4,6 |
3 |
2,1 |
9 |
3,3 |
2 |
1,3 |
0 |
0,0 |
2 |
0,6 |
|
Статистичні показники |
чІ = 6,58 p <0,05 |
Місце народження, вказує на ступінь генетичної диференціації популяцій, пов'язаної з міграційним потоком. Було проведено порівняння частки батьків уродженців Луганська і частки батьків далеких мігрантів (табл. 11).
Таблиця 11
Місце народження батьків, %
Місце народження батьків |
Основна група |
Контрольна група |
|||||||||||
Батько |
Мати |
Батьки |
Батько |
Мати |
Батьки |
||||||||
n=131 |
n=140 |
n=271 |
n=149 |
n=154 |
n=303 |
||||||||
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||
Луганськ |
105 |
80,1 |
120 |
85,7 |
225 |
82,9 |
131 |
87,9 |
129 |
83,7 |
260 |
85,8 |
|
Луганська область |
16 |
12,3 |
14 |
10,0 |
30 |
11,2 |
15 |
10,0 |
21 |
13,5 |
36 |
11,8 |
|
Інші регіони |
10 |
7,6 |
6 |
4,3 |
16 |
5,9 |
3 |
2,1 |
4 |
2,8 |
7 |
2,4 |
|
Статистичні показники |
F = 5,92 p < 0,05 |
Встановлено, що в основній групі відсоток батьків-мігрантів у 2,5 рази більше в порівнянні з контрольною групою (5,9 та 2,4% відповідно). Дальність міграції має генетичне значення, оскільки непрямим чином вказує на ступінь відмінності між популяціями, які обмінюються мігрантами. Можна припустити, що якщо міграція є стресовим чинником для генотипу, то ступінь стресу може бути пропорційний відстані, яку долають чоловіки та жінки, мігруючи з однієї кліматогеографічної зони в іншу. Стрес може виявлятися у вигляді ВВР у нащадків. З метою перевірки цього припущення порівняли просторові характеристики батьків основної і контрольної груп (табл. 12). У батьків основної групи в порівнянні з контрольною групою були вищі такі демографічні характеристики, як дальність міграції (370,0 і 287,6 км), відстань “батько-нащадок” (71,0 і 38,5 км). Шлюбна відстань в основній групі майже в 2 рази перевищувало аналогічний показник батьків контрольної групи (122,0 і 69,8 км).
Таблиця 12
Просторово-географічні характеристики міграції батьків, км
Показник |
Основна група |
Контрольна група |
|||
± s |
s |
± s |
s |
||
Дальність міграції батька |
407,4 ± 88,1 |
448,2 |
304,5 ± 181,2 |
768,1 |
|
Дальність міграції матері |
332,6 ± 86,5 |
397,7 |
270,6 ± 130,9 |
628,5 |
|
Середня дальність міграції батьків |
370,0 ± 61,3 |
423,0 |
287,6 ± 109,1 |
698,3 |
|
Відстань “батько-нащадок” |
97,5 ± 31,8 |
373,2 |
36,5 ± 22,6 |
277,9 |
|
Відстань “мати-нащадок” |
44,4 ± 18,2 |
221,4 |
40,4 ± 20,7 |
257,2 |
|
Відстань “батьки-нащадки” |
71,0 ± 25,0 |
297,0 |
38,5 ± 21,7 |
267,5 |
|
Шлюбна відстань |
122,0 ± 35,8 |
421,2 |
69,8 ± 30,9 |
376,8 |
Важливими соціально-демографічними показниками є освіта й професійна приналежність. Основна група відрізнялася від контрольної нижчим освітнім рівнем батьків (F = 5,92; p < 0,05). Більше половини батьків дітей з вродженими аномаліями мали освіту середню і нижче (50,2%), на відміну від контрольної групи, де більше половини батьків мали середню спеціальну і вищу освіту (61,1%).
Для визначення асоціації вроджених аномалій і спадкової патології з демографічними показниками батьків використовувався тетрахоричний показник зв'язку (табл. 13). Виявлено, що місце народження, національність і рівень освіти впливають на поширеність спадкової патології. Встановлено, що чинниками підвищеного ризику по вродженій спадковій патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта (RR=18,9), приналежність батька до не слов'янської національності (RR=8,6), низький рівень освіти батьків (RR=1,6).
Таблиця 13
Асоціація вроджених вад розвитку та спадкової патології з демографічними показниками батьків
Показник |
n |
r |
RR |
p |
|
Мігрант |
576 |
0,68 |
18,9 |
p<0,001 |
|
Не слов'янська національність |
574 |
0,10 |
8,6 |
p<0,005 |
|
Освіта нижча середньої |
576 |
0,47 |
1,6 |
p<0,001 |
Примітки:
n - кількість батьків основної та контрольної груп;
r - тетрахоричний показник зв'язку;
RR - відносний ризик
Таким чином, деякі генетико-демографічні процеси, що відбуваються в урбанізованих популяціях, створюють умови для підвищення частоти генетичної патології, тому вимагають пильного моніторингу й профілактичних заходів. Слід зазначити, що луганська популяція відрізняється від інших міських популяцій східної й західної частини України. Головна відміна така: генетико-демографічні показники, що визначають аутбредний компонент зокрема у Харкові, Полтаві, Донецьку, Хмельницьку до 90-х років двадцятого сторіччя зростав, а далі у цих популяціях аутбредний компонент почав знижуватися. У луганській популяції створюються умови для подальшого збільшення аутбредного компоненту. Причиною такого становища, як здається, є географічне розташування на кордоні з трьома російськими областями. Складові аутбредного компоненту, як було показано, є факторами підвищеного ризику вродженої й спадкоємної патології (Ю.П. Алтухов, 1999). З іншого боку, аналіз шлюбної структури показав, що луганська популяція є репродуктивно підрозділеною щодо національності, місця народження й професії. У цих відносно нечисленних і частково репродуктивно ізольованих групах створюються умови підвищення інбредного компоненту, з його загальновідомими негативними наслідками. Все викладене свідчить про багатофакторність впливу демографічної структури на частоту вроджених аномалій і необхідності генетико-демографічних досліджень окремих популяцій.
ВИСНОВКИ
1. Луганська популяція є генетично підрозділеною за професією, національністю, місцем народження. За вивчені сорок років збільшувався показник шлюбної сполученості за професією (в 1960 р. K=0,14; в 1990 р. K=0,19), національністю (в 1960 р. K=0,16; в 2000 р. K=0,24), місцем народження (в 1960 р. K=0,12; в 2000 р. K=0,13). У групах, частково ізольованих за цими ознаками, створюються умови, що підсилюють ефекти інбридингу. Посилення позитивної шлюбної асортативності сприяє формуванню ізольованих груп населення, в яких створюються умови для підвищення інбредного компоненту.
2. За вивчений період часу дальність міграції збільшилася в 1,5 рази (з 599,4 до 869,8 км), а відсоток міжнаціональних шлюбів підвищився з 48,4 до 60,0%. Інтенсивна міграція сприяє підвищенню генетичної гетерогенності населення. Зростання питомої ваги міжнаціональних шлюбів сприяє підвищенню гетерозиготності потомства. Перелічені процеси створюють умови для підвищення аутбредного компоненту популяції.
3. Зміна шлюбних норм, що історично склалися, негативно впливає на здоров'я потомства. Діти, народжені поза шлюбом, входять до групи підвищеного ризику щодо природженої та спадкової патології внаслідок того, що вік їх матерів частіше виходить за рамки репродуктивно оптимального. У матерів молодше 20 років діти, народжені поза шлюбом, складають 30% від всіх немовлят в даній віковій групі, у матерів старше 35 років - 40%.
4. Антропометричні показники новонароджених основної групи характеризуються підвищеним розмахом мінливості (для маси s=830,7 г; для довжини тіла s=4,3 см) в порівнянні з контрольною групою (для маси тіла s=424,6 г; для довжини тіла s=2,2 см), що виходить за рамки адаптивної норми.
5. Батьки новонароджених з вродженою і спадковою патологією відрізняються від батьків здорових дітей вищою дисперсією віку (батько: s=7,28 і s=5,16; мати: s=5,83 і s=4,58 відповідно), нижчим рівнем освіти (освіта середня і нижче 50,2 і 38,9% відповідно). Вони частіше є дальніми мігрантами (5,9 і 2,4%) і представниками не слов'янської національності (3,3 і 0,6%), для них характерна більша дальність міграції (370,0 і 287,6 км), вища шлюбна відстань (122,0 і 69,8 км).
6. Чинниками підвищеного ризику по вродженій і спадковій патології новонароджених Луганська є наявність батька-мігранта (відносний ризик 18,9), приналежність до не слов'янської національності (відносний ризик 8,6), низький рівень освіти (відносний ризик 1,6).
7. Зв'язок вродженої і спадкової патології серед немовлят з демографічними характеристиками батьків і різноспрямованість генетичних процесів в підрозділеній популяції свідчать про необхідність генетико-демографічного моніторингу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При проведенні медико-генетичного консультування бажано враховувати освітній, професійний та етнічний статус контингенту.
2. При медико-генетичному консультуванні в населених пунктах з багатонаціональним населенням необхідно враховувати наявність етнічних діаспор, і звертати увагу на підвищений ризик вроджених аномалій і спадкової патології у нащадків від споріднених шлюбів.
3. Сімейним лікарям варто звертати особливу увагу на пари, у яких члени подружжя є далекими мігрантами.
4. У середніх навчальних закладах необхідно пояснювати, що юний вік батьків є чинником підвищеного ризику народження дитини з уродженою й спадковою патологією. У вищих навчальних установах необхідно відзначати, що літній вік батьків є більш високим фактором ризику для потомства, ніж юний вік батьків.
СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Атраментова Л.А., Анцупова В.В. Генетико-демографические характеристики луганской популяции. Возраст вступления в брак // Український медичний альманах, 2003. - Т. 6., № 4. - С. 13-15.
2. Анцупова В.В. Значение образовательного уровня и профессиональной принадлежности в формировании брачной структуры луганской популяции // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ, 2004. - Вип. 11. - С. 272-277.
3. Анцупова В.В., Кузюбєрдіна Т.М., Гукова І.М., Атраментова Л.О. Мінливість хромосоми Y. Клінічний поліморфізм // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Шупіка. - Київ, 2004. - Вип. 13. - Кн. 5. - С. 20-26.
4. Анцупова В.В. Генетико-демографическая структура луганской популяции // Материалы ІІІ съезда генетиков и селекционеров России, Москва: Альматрейд, 2004. - Том 2. - С.141.
5. Германов В.Т., Андрушенко О.М, Анцупова В.В. и др. Генетический мониторинг наследственной и врожденной патологии. Луганск, 2004. - 311 с.
6. Анцупова В.В. Генетико-демографическая структура луганской популяции: некоторые характеристики брачной миграции / Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. Вінниця, 2005. - С. 18-19.
7. Атраментова Л.А., Анцупова В.В. Генетико-демографическая структура луганской популяции: возраст, национальность, образование, профессия // Генетика. - 2005. - Т.41, №10. - С. 1392-1399.
АНОТАЦІЯ
Анцупова В.В. Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України”. - Київ, 2007.
Луганська популяція є генетично підрозділеною за національністю (1960 р. K=0,16; 2000 р. K=0,24), місцем народження (1960 р. K=0,12; 2000 р. K=0,13) і професією (1960 р. K=0,14; 1990 р. K=0,19). Показник ізоляції відстанню (b) в луганській популяції за вивчений період знизився в 2,5 рази (1960, 1990 р. b=0,0005; 2000 р. b=0,0002). У 2001-2003 рр. зареєстровано 1,8% дітей з природженими аномаліями. Вроджені вади розвитку склали 14,9 на 1 000, множинні вроджені вади розвитку - 3,0 на 1 000 новонароджених, частота хромосомних аберацій - 1,7 на 1 000, моногенних захворювань - 1,2 на 1 000 новонароджених. Антропометричні показники немовлят основної групи характеризуються більшим розмахом мінливості у порівнянні з контрольною групою та виходять за рамки адаптивної норми. Дисперсія середнього віку батьків основної групи вище (7,28 и 5,83) в порівнянні з контрольною (5,16 и 4,58). Батьки дітей в основній групі відрізняються від батьків малюків контрольної групи більш високою часткою представників не слов'янської національності (3,3% и 0,6%), більш високим відсотком батьків, які мігрували з віддалених регіонів (5,9% и 2,4%). В основній групі міграційна відстань, відстань “батьки-нащадки”, шлюбна відстань були вище в порівнянні з контрольною. Ризик народження дітей з вадами розвитку і спадковою патологією у родинах де батьки є мігрантами збільшується у 18,9 рази, батьки не слов'янської національності - у 8,6 рази, батьки з низьким рівнем освіти - у 1,6 рази.
Подобные документы
Применение генетико-статистических методов на разных этапах селекционного процесса. Расчет комбинационной способности родительских сортов яровой мягкой пшеницы по коэффициенту хозяйственной эффективности фотосинтеза в системе топкроссных скрещиваний.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.06.2011Популяція як одиниця еволюційного процесу. Панміктичні або менделівські популяції. Частоти генотипів та частоти алелів. Застосування закону Харди-Вайнберга у розрахунках частоти гетерозигот. Вивчення структури популяцій. Елементарна еволюційна подія.
презентация [2,0 M], добавлен 04.10.2013Біотехнологія в рослинництві. Людина та генетично модифіковані організми. Навколишнє середовище та ГМО. Досягнення та недоліки в генетично модифікованому рослинництві. Міжнародні відносини в вирощуванні генетично модифікованих рослин.
реферат [259,1 K], добавлен 26.03.2007Определение психогенетики как науки о наследственности и изменчивости психических свойств, возникшая на стыке психологии и генетики. Концепция близнецового метода и его основные разновидности. Экспериментальные схемы генетико-популяционных исследований.
контрольная работа [121,4 K], добавлен 12.07.2011Три покоління генетично модифікованих рослин. Виникнення ГМО. Польові випробування насінної генетично модифікованої картоплі на Україні. Регуляторна система України. Органи влади, що регулюють питання ГМО в Україні. Основні продукти, що містять ГМО.
реферат [40,9 K], добавлен 10.05.2012Розвиток сучасної біотехнології, використання її методів у медицині. Історія виникнення генетично-модифікованих організмів. Три покоління генетично модифікованих рослин. Основні ризики використання ГМО на сьогодні. Аргументи прихильників на його користь.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 15.01.2015Класифікація мутацій організмів: за ефектом на структуру та функції, за аспектом зміненого фенотипу. Використання мутагенезу як ефективного генетичного інструменту. Швидкість накопичення корисних перетворень та зростання пристосованості в популяції.
реферат [2,2 M], добавлен 30.03.2014Положення в структурному рівні організації екосистем та внутрішня організація об’єкту досліджень. Особливості підкласів Кліщі, Павуки, Косарики, Скорпіони. Екологічна роль класу Павукоподібних в біогеоценотичному ряді. Рівень біогеоценозу та популяції.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 17.09.2014Ареалы распространение палеарктических видов-двойников Drosophila группы virilis, обитающих в природных популяциях. Электрофоретический ключ для типировки взрослых особей. Ферменты, количество локусов, использованные для анализа видов-двойников Drosophila
курсовая работа [4,5 M], добавлен 18.02.2010Схрещування між популяціями і расами, інтеграція фенотипічних ознак, які піддані регіональної мінливості в межах виду. Просторові взаємини між локальними популяціями й між популяційними системами, аллопатрія, симпатрія. Види в унипарентальних організмах.
реферат [27,2 K], добавлен 07.05.2010