Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ”

УДК [575.17+616-007] : 314.144

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДИНАМІКА ГЕНЕТИКО-ДЕМОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЛУГАНСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ТА ОБТЯЖЕНІСТЬ ВРОДЖЕНОЮ ТА СПАДКОВОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Анцупова Віта Вячеславівна

03.00.15 - генетика

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі генетики і цитології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор Атраментова Любов Олексіївна,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

професор кафедри генетики і цитології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Гречаніна Олена Яківна,Центр клінічної генетики та пренатальної діагностики, директор Центру; Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри медичної генетики

кандидат медичних наук Горіна Ольга Вікторівна, Київський обласний центр охорони здоров'я матері та дитини, відділення медичної генетики та планування сім'ї, лікар-ендокринолог

Провідна установа: ДУ “Інститут спадкової патології АМН України” (м. Львів)

Захист відбудеться “ 2 ” жовтня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України”

Автореферат розісланий “ 31 ” серпня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Омельченко Е.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

демографічний генетичний новонароджений патологія

Актуальність теми. Захист генофонду населення, вирішення теоретичних питань і виконання практичних завдань у медичній та клінічній генетиці посідає одне з найважливіших місць серед актуальних наукових і практичних проблем охорони здоров'я. Формування генофонду відбувається під впливом різноманітних факторів, спектр яких в останні десятиліття поповнився складною гамою негативних чинників зовнішнього середовища (М.П. Бочков, 2004; Е.К. Гинтер, 2003; Н.Г. Гойда, 2002; О.В. Горіна, 2004; Г.І. Лазюк, 2002; О.І. Тимченко й ін., 2005). За даними ВООЗ вже при народженні у 2,5-3,5% немовлят можна спостерігати різні порушення. Народження дітей зі спадковими хворобами, викликаними хромосомними й генними мутаціями, а також з важкими вадами розвитку, що не коригуються, являють собою глобальну проблему людства. (Э.К. Айламазян, В.С. Баранов, 2002; Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003). В Україні відсоток вроджених вад розвитку (ВВР) і спадкової патології постійно зростає. Відомо, що поширеність спадкових захворювань у значній мірі залежить від структури популяції, яка впливає не тільки на характер розподілу спадкової патології, але й на фізичний розвиток, витривалість, стійкість до стресів, працездатність її членів. Зараз у популяціях людини відбуваються інтенсивні генетичні процеси, що змінюють історично сформовану популяційну структуру (Ю.П. Алтухов, 2003; Н.П. Бочков и др., 2001; Е.К. Гинтер, 2003; О.Л. Курбатова и др., 1998; Ф.Хедрик, 2003). Різка зміна популяційної структури може призвести до непередбачених наслідків. Тому необхідно знати стан генетико-демографічних процесів у конкретних популяціях, що дозволить прогнозувати їхню спрямованість і вживати своєчасних заходів для попередження можливих негативних наслідків. До теперішнього часу, з погляду популяційної генетики, більша частина населення України залишається невивченою. Основні генетико-демографічні показники населення України досліджені на прикладах харківської, полтавської, донецької, київської, хмельницької популяцій (Л.А. Атраментова, О.В. Филипцова, 1991, 1998, 2005; Е.М Омельченко, О.І. Тимченко, 1999, 2000). Залучення до аналізу інших популяцій зробить більш повною генетико-демографічну картину населення країни, що дозволить виявляти найбільш проблемні регіони з точки зору генетики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі генетики і цитології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках теми “Структура й генетичні процеси, поширеність спадкової патології в популяціях різного ступеня урбанізації” № держреєстрації 0103U005742.

Мета й завдання дослідження. Оцінити вплив генетико-демографічних процесів на поширеність вродженої і спадкової патології в сучасних урбанізованих популяціях, зокрема у м. Луганську, для подальшого формування груп підвищеного ризику і мінімізації частоти цих хвороб серед населення.

Для досягнення цієї мети доцільно було вирішити наступні завдання.

1. Вивчити генетико-демографічну структуру населення Луганська.

2. Визначити спрямованість генетико-демографічних процесів в луганській популяції.

3. Проаналізувати спектр вроджених аномалій у новонароджених Луганська. Порівняти антропометричні показники немовлят з вродженими вадами розвитку і спадковою патологією (основна група) і здорових дітей (контрольна група).

4. Провести порівняння генетично значущих демографічних показників у батьків новонароджених основної і контрольної груп.

5. Розрахувати відносний ризик (RR) виникнення вродженої і спадкової патології у нащадків залежно від генетично значущих демографічних характеристик батьків.

Об'єкт дослідження - генетично значущі демографічні показники мешканців м. Луганська які уклали шлюб у 1960, 1985, 1990, 2000 рр. (документація архіву ЗАГС). Спадкова і вроджена патологія у новонароджених м. Луганська за період 2001-2003 рр., генетично значущі демографічні показники їх батьків.

Предмет дослідження - демографічна структура урбанізованої популяції, вплив генетико-демографічних характеристик, вплив шлюбно-міграційних процесів на частоту вродженої і спадкової патології.

Методи дослідження - клініко-генеалогічний, генетико-демографічний, цитогенетичний, біохімічний, статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено дослідження генетико-демографічної структури і охарактеризована спрямованість генетико-демографічних процесів в м. Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А`) і поліхорічний показник шлюбного зв'язку (K). Показано, що луганська популяція є генетично підрозділеною за національністю, місцем народження і професією. Використана модель ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу, дана оцінка генетичних параметрів міграції. Встановлено, що протягом 1960-1990 рр. ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. цей показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції.

Проведено порівняння генетико-демографічних показників батьків в групі новонароджених з вродженими вадами розвитку і спадковою патологією і в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої і спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Встановлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, приналежність батька до не слов'янської національності, низький рівень освіти батьків.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації використовуються в курсі лекцій з таких дисциплін: “Медична генетика”, “Медична біологія” в Луганському державному медичному університеті, “Генетика людини”, “Популяційна генетика” в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Інформація про вплив генетично значущих ознак батьків на вроджену і спадкову патологію дозволяє визначати групи підвищеного ризику з даних захворювань, що може бути використано в практиці сімейного лікаря, при медико-генетичному консультуванні і проведенні санітарно-просвітницької роботи серед населення. Одержані дані про структуру і спрямованість генетико-демографічних процесів в луганській популяції доповнюють демографічну картину населення України.

Особистий внесок здобувача. Дисертант обґрунтувала актуальність, необхідність і доцільність вибраної теми, провела аналіз вітчизняної і іноземної наукової літератури, зібрала і проаналізувала первинну медичну документацію і архівні записи ЗАГС, виконала лабораторні дослідження (хромосомний аналіз, визначення концентрації хлоридів поту), сформувала електронну базу даних, провела розрахунки, узагальнила отримані результати, підготувала до друку наукові роботи. Висновки і практичні рекомендації сформульовані разом з науковим керівником. У публікаціях з іншими дослідниками автору належить частина, яка відноситься до теми дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були представлені на науково-практичній конференції (Львів, 2002), на І Українському конгресі з клінічної генетики з міжнародною участю “Метаболічні спадкові захворювання” (Харків, 2003), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні лабораторні методи дослідження спадкової патології” (Київ, 2004), на обласній науково-практичній конференції “Клінічна генетика в практичній діяльності лікаря” (Луганськ, 2004), на ІІІ з'їзді генетиків і селекціонерів Росії (Москва, 2004), на ІІ міжвузівської конференції студентів і молодих учених (Вінниця, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з яких 4 наукові праці у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України спеціальними, 2 у вигляді тез у матеріалах конференцій, 1 монографія.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках друкованого тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу, що присвячений матеріалам та методам дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 298 найменувань, з них кирилицею - 203, латиницею - 95. Робота містить 41 таблицю й 4 малюнка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. На базі медико-генетичного центру Луганської обласної дитячої клінічної лікарні була вивчена первинна медична документація за період 2001-2003 рр.: медико-генетичні карти, карти реєстрації дитини з уродженою аномалією (1278), карти реєстрації здорової доношеної дитини (1250). Була відібрана інформація про немовлят, чиї батьки на момент народження дитини жили у Луганську: 168 пробандів з уродженими аномаліями та спадковими хворобами (основна група) і 154 здорові дитини (контрольна група). При аналізі враховувалися маса й довжина тіла малюків, а також вік, національність, місце народження, освіта й професія батьків. У центральному архіві відділення ЗАГС м. Луганська отримана інформація про 16620 шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985, 1990, 2000 рр. Ураховувалися вік, національність, місце народження, освіта й професії потенційних батьків. Вікові показники були розраховані для всього масиву, інші показники лише для репродуктивної його частини, у яку увійшли чоловіки до 55 років і жінки до 45 років включно, усього 15124 пари. Визначено відстань “батьки-нащадки”, шлюбна відстань, дальність міграції. Розраховано індекс ендогамії й коефіцієнт шлюбної міграції m, показники шлюбної сполученості К і шлюбної асортативності А' (О.Л. Курбатова, Е.Ю. Победоносцева, 1996). Визначено показники ізоляції відстанню за допомогою моделі Малеко (N.E. Morton, 1967). Проаналізовано результати, масового біохімічного скринингу на фенілкетонурію, молекулярно-генетичного, цитогенетичного й біохімічного обстежень. Лабораторні дослідження було проведено за стандартними методиками: цитогенетичний аналіз - методом культивування лімфоцитів крові з застосуванням диференціального фарбування G- і C-методами (С.Г. Ворсанова, 1999); визначення хлоридів поту - титрометричним методом Моро (К.Д. Рибакова, Н.А. Кузьмичева, 1981). Статистичний аналіз проведено з використанням критеріїв t, F, ч2 .

Результаті та обговорення. При медико-генетичному консультуванні необхідно враховувати особливості популяції. Популяції людини можна характеризувати з демографічної і з генетичної точки зору. До демографічних характеристик відносяться розмір популяції, народжуваність і смертність, вікова структура, рід занять, економічний стан, географічні і кліматичні умови життя і т.д. Генетична структура популяції людини визначається системою браків і чинниками, що змінюють частоти генів. До чинників, які викликають зміни генетичної структури популяції, відносяться імміграція, мутаційний процес, інбридинг, дрейф генів, еміграція, відбір (Ю.П. Алтухов, 2003, Н.П. Бочков, 2002). У даній роботі розглядаються такі генетико-демографічні характеристики луганської популяції, як чисельність населення, міграція, вік вступу до шлюбу, етнічна приналежність, освітній рівень, професійний склад.

До початку 90-х років ХХ століття (за винятком періодів, що припадають на війни) чисельність населення Луганська зростала. З 1993 р. населення міста стало зменшуватися, що відбивало початок депопуляції в Україні в цілому. Знижувалася народжуваність, зростала смертність, підсилювалася еміграція. У порівнянні з 1990 р. народжуваність в 2000 р. зменшилася майже в 2 рази. Починаючи з 2001 р. спад народжуваності припинився, а з 2002 р. число немовлят стало збільшуватися. Відомо, що шлюб певною мірою зв'язаний з народжуваністю. За десять років (1993-2003 рр.) в Луганську кількість шлюбів зменшилася з 8,3‰ до 7,3‰. У 2000 р. був зафіксований найменший показник - 5,0‰. Теоретично ця тривожна демографічна тенденція повинна зменшити частку відтвореного генофонду. Але, показник шлюбності, розрахований за даними про реєстраційні записи, не може служити надійним прогностичним критерієм повноти відтворення генофонду, тому що у зв'язку зі зміною шлюбної поведінки за статистичним даними більше 20% дітей народжується в незареєстрованних шлюбах. В 2003 р. у Луганській області діти, народжені поза шлюбом, склали 24,5%, що в 3,7 рази більше, ніж в 1990 р. (6,6%). Найбільша кількість таких дітей народжується у жінок, чий вік виходить за межі репродуктивного оптимуму, що вносить відомий вантаж у прояв мультифакторіальної та спадкової патології. Такі діти піддаються не тільки генетичному, але й соціальному ризику, тому що мають підвищену ймовірність зіштовхнутися з більш жорсткими умовами життя (Ю.П. Вдовиченко, А.П. Ситник, 2004). Це може призвести до погіршення фенофонду населення.

Адекватним демографічним показником, який можна відслідковувати, прогнозуючи можливі наслідки, є вік укладення шлюбу, тому що він позитивно корелює з віком народження дітей. За вивчені сорок років відзначено підвищення середнього віку наречених, які уклали шлюб, і що особливо важливо, відзначене підвищення дисперсії цього показника (табл. 1). Якщо така тенденція в Луганську буде зберігатися, то цей показник буде фактором підвищення генетичного вантажу в популяції.

Таблиця 1

Статистичні характеристики віку укладення шлюбу потенційних батьків, (подружжя репродуктивного віку)

Примітка. r - коефіцієнт кореляції

При прогнозуванні здоров'я потомства вік майбутніх батьків оцінюють як репродуктивно сприятливий і несприятливий. Для жінок оптимальним віком для народження дітей вважається 20-35 років, для чоловіків 20-45 років. Вихід віку батьків за рамки оптимуму збільшує ризик для потомства. Вік основної маси наречених м. Луганська припадає на репродуктивний оптимум. Проте, як у чоловіків, так і у жінок спостерігалося зниження відсотка наречених, що відносяться до цієї когорти. Частка наречених чоловіків молодше 20 років в 1960 р. складала 5,8%. У 1990 р. в порівнянні з 1985 р. відсоток юнаків збільшився майже в 1,8 рази (9,4%). У 2000 р. кількість наречених чоловіків молодше 20 років знизилася до 3,2%.

Частка наречених жінок молодше 20 років в 1960 р. складала 16,3%. У 1985 і 1990 рр. юні жінки-наречені це 1/4 і 1/3 від всіх жінок, що одружилися, а на 2000 р. кількість наречених жінок молодше 20 років знизилася до 13,5%.

Оскільки різні етнічні групи характеризуються різним генофондом, а отже неоднаковою частотою спадкових захворювань, необхідність вивчення шлюбної структури населення за національністю не викликає сумніву. За розглянутий період населення Луганська було переважно слов'янським (табл. 2).