Спорові рослини лісу

Наведемо деякі приклади субстратньої та екотопної приуроченості виявлених на Сумщині видів мохів. На каменях і мурах зустрічаються тортула сельська, стінна, грімія подушковидна, брісеритрофіл косодзьобий, схістидій скрито плідний, мній довгодзьобий, брій дернистий, брій сріблястий, на стінах будівель- брій дернистий, потія проміжна, брій сріблястий, тортула стінна, на дахах- Брій сріблястий, тортула стінна тощо, на солом'яних стріхах- тортула сільська, по краях доріг- версія дрібно уста, фаск загострений, потія усічена тощо, на обвалах і відслоненнях - тортула сільська, версія дрібно уста, фунарія вологомірна, фаск загострений, потія усічена, потія проміжна, брій сріблястий та ін., На корі дерев і пнях- мній довгодзьобий, лескея багатоплідна, мній гострокінцевий та ін., на полях- фаск загострений, брахітецій білуватий і польовий та ін., на луках- плевр оцій Шредера, брахітецій білуватий, польовий, Мільде, колімацій дерево видний та ін., у лісах- дик ран зморшкуватий, плевр оцій Шредера (свіжі бори), політрих ялівцевий(сухі бори), політрих звичайний (вологі, сирі та мокрі бори березняки), мній довгодзьобий, морщинистий, брахітецій Мільде, колімацій деревовидний тощо.

Плауноподібні на Сумщині.

Із плауноподібних на території області зустрічаються плаун булавовидний, плаун річний, діфазіаструм сплюснутий. Всі вони поширені у хвойних (соснових) та мішаних лісах полісся і дуже рідко трапляються в умовах лісостепу. Дані види мають декоративне та лікарське значення. Невеликі ресурси, господарське використання та дуже тривалий період розвитку від спори до дорослого стану (понад 15 років) визначають необхідність охорони наших плауноподібних, а плаун річний і діфазіструм занесені до Червоної книги України.

Хвощеподібні на Сумщині.

На Сумщині зустрічається 6 видів роду хвощ. На полях, луках, перелогах дуже розповсюджений хвощ польовий. До боліт і берегів водойм приурочені зарості хвоща болотного та хвоща річкового. У вологих лісах, серед чагарників і на вологих луках зустрічаються хвощ зимуючий, хвощ лісовий, хвощ болотний. За господарським значенням заслуговує на увагу хвощ польовий. Це кореневищний бур'ян і цінна лікарська рослина.

Папоротеподібні на Сумщині.

На території області поширені представники класу папоротевидні, порядків вужачка ( родина вужачкові), багатоніжки ( родини оноклеєві, без щитникові, щитникові, теліптерисові, невиразно лускові), сальвінії ( сальвінієві). На луках, серед чагарників дуже рідко трапляється вужачка звичайна. Є вказівки на знахідки в області гронянки пів місяцевої, що занесена до Червоної книги України. У тінистих лісах на вологих місцях ( заплава р. Псел та ін.) трапляються зарості реліктової рослини із родини оноклеєвих страусового пера звичайного. У тінистих лісах зрідка трапляється пухирник ламкий ( родина безщитникових). У листяних та мішаних лісах значно поширений щитник чоловічий, на заболочених місцях зрідка трапляється щитник гребінчастий ( родина щитникових). На болотах, у вільшняках широко розповсюджений теліптерис болотний. У суборах, складних суборах, а також у похідних від них чистих сосняках та дубових лісах домінуючу роль у ярусі трав'янистих рослин часто виконує орляк звичайний із родини невиразнолусковатих. У водоймах із повільною течією, в озерах і старицях заплави Десни, Сейму, Сули трапляються зарості водяної рослини - сальвінії плаваючої, що занесена до Червоної книги України. Отже на території області зустрічаються папоротеподібні як широко розповсюджені, так і рідкісні та зникаючі, що потребують охорони. Серед них є рослини ( орляк звичайний, щитник чоловічий), декоративні ( щитник чоловічий, страусове перо звичайне та ін.), харчові ( молоді листки орляка).

У повсякденному житті нам здається, що світ навколо нас в цілому досить стабільний, знаходиться у рівновазі. Звичайний добре знайомий нам ліс: він той самий, що і в минулі роки. Звичайний шпак поряд з будинком у селі, і відомі дати прилітання ластівок... Але насправді в природі весь час ідуть якісь зміни. Березовий ліс протягом лише сторіччя змінюється ялинником. Таким чином, ми бачимо, що природа - не бездонне джерело достатку, а людина - не „ підкорювач” її; природа вразлива і має „ межі міцності” зв'язків живих систем з усіма природними факторами. Сьогодні стає все більш зрозумілим, що одного розвитку технології і організаційних шляхів поліпшення природокористування недостатньо для вирішення завдань соціально-економічного прогресу. Необхідною умовою є оптимізація відношень суспільства до природи на підставі врахування законів розвитку природних систем.

Список використаних джерел

1. Б.В. Заверуха У світі рослин. - К.: Урожай, 1991 - 192с.

2. В.Г. Хаджановський, С.Ф. Пономаренко Ботаніка. - К.: Вища школа, 1985 - 585с.

3. В.О. Мотузяного Біологія. - К.: Вища школа, 1995 - 583с.

4. Н.О. Букет, Л С. Родман, С.О. Пузанова Ботаніка з основами фізіології рослин. - К.: Вища школа, 1977 - 404с.

5 О.Л. Липа, І.А. Добровольський Ботаніка. Систиматика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища школа, 1975 - 286с.

6. П.М. Жуковський Ботаника. - М.: Колос, 1982 - 592с.

7. Світ навколо нас Рослини. - вктф.: Кобза, 2003 - 144с.

8. Сумська Обласна організація українського товариства охорони природи Сумський державний ін-т. ім.. Макаренка Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині.

Размещено на Allbest.ru