Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

Позаурочні форми навчання

Крім уроку - провідної організаційної форми навчання - використовують також позаурочні форми:

- семінари,

- практикуми,

- факультативи,

- екскурсії,

- предметні гуртки,

- домашню навчальну роботу,

- консультації

Семінарські заняття. Їх поділяють на:

підготовчі (просемінарські),

класне семінарські заняття (9-12 клас),

міжпредметні семінари-конференції.

Просемінарське заняття - перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, до вищої форми - власне семінарів.

Розрізняють такі види власне семінарських занять:

· розгорнута бесіда;

· доповідь (повідомлення) - обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач;

· диспут.

Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, учні можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати додаткову літературу, знайомитися з документами.

Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять запитання, беруть участь у дискусії. Важлива вимога до учнівських доповідей і повідомлень - наявність невідомого іншим учням матеріалу, елементів власного дослідження. Учитель спрямовує обговорення доповідей, ставить проблемні запитання, які викликають обмін думками, дискусію.

Семінарське заняття можна організувати й таким чином: всі учні готують усі питання і виступають з повідомленнями за бажанням або за викликом. Учитель також заохочує їх до пошуку додаткових матеріалів з теми, дослідницької роботи.

Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу програми. У підготовці до нього використовують більше джерел інформації: тривалі спостереження, матеріали екскурсії, результати дослідів на пришкільній ділянці, літературу. Доцільно також запрошувати на такі заняття фахівців з обговорюваної проблеми. На завершення вчитель аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить доповнення й виправляє помилки, радить учням, як працювати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила. За доповіді, повідомлення і змістовні доповнення він виставляє учням оцінки.

Семінарське заняття може мати таку структуру (див. таблицю):

Етапи навчальної діяльності школярів	План проведення семінарського заняття	Форми організації навчальної праці
Організаційний. Прийняття навчальних занять та плану дій, запропонованих учителем	Ознайомлення учнів з темою семінару, його метою та планом. Завдання до 5 хв	Фронтальна
Підготовчий Розв'язання поставлених завдань; само- або взаємоконтроль учнів у процесі їх розв'язання	Підготовка учнів до відповідей (використання підручників, зошитів, спілкування між собою). Допомога вчителя тим, хто її потребує (15 хв)	Диференційовано-групова
Контрольний Висновки, їх обґрунтування	Бесіда проблемного характеру. Проблемну ситуацію створюють за запитаннями та завданнями, які учні отримали на початку заняття. Вчитель організовує колективне обговорення різних підходів до розв'язування завдань (до 20 хв)	Фронтальна
Підсумковий Аналіз результатів під керівництвом учителя	Підтвердження вчителем правильності зроблених висновків, узагальнення сказаного; коментар та виставлення оцінок (до 5 хв)	Фронтальна

Практикум. Передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок.

Для зручності учнів поділяють на групи. На практикум відводиться 10-15 год. навчального часу протягом 2-3-х тижнів. Для його проведення складають графік, згідно з яким учні почергово виконують завдання, спостереження, експерименти з фізики, хімії, біології. Завдання можуть бути однаковими й різними для різних груп учнів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу, тому їх проводять переважно наприкінці півріччя або року.

Головна мета практикуму - практичне застосування сформованих раніше вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з фізики, хімії, біології тощо.

Проводять його у такій послідовності:

- повідомлення теми,

- мети і завдання;

- актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів;

- мотивування їх навчальної діяльності; ознайомлення учнів з інструкцією;

- добір необхідного обладнання та матеріалів;

- виконання роботи під керівництвом учителя;

- складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

Факультативні заняття. Ця форма організації навчання - єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7-9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів а методами наукового дослідження (10-12 кл.).

Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів. Кожен може обрати не більше двох факультативів.

За освітніми завданнями існують такі види факультативів:

а) з поглибленого вивчення навчальних предметів;

б) з вивчення додаткових дисциплін;

в) з вивчення додаткової дисципліни із здобуттям спеціальності;

г) міжпредметні

Кожен вид залежно від дидактичної мети може бути теоретичним, практичним, комбінованим. Відповідно до типу факультативу формують групи, добирають форми і методи роботи.

У програмі факультативів обов'язково відображено сучасні досягнення в галузі науки, техніки, культури. Тому вони е вагомим доповненням до змісту загальноосвітньої, політехнічної й трудової підготовки школярів, сприяють формуванню інтересу до теоретичних знань і практичної діяльності. На факультативних заняттях використовують різні методи навчання, але перевагу надають тим, що привчають учнів до роботи з науковою і довідковою літературою (підготовка рефератів з актуальних проблем науки, обговорення доповідей і повідомлень, проведення експериментів тощо).

Предметні гуртки. Їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та ін.). Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерідко дають інтригуючи назви. Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях і місячниках знань, випускають стіннівки та радіогазети, альманахи. Це сприяє поглибленню знань і підвищує інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти певними видами практичної діяльності, набути професійних знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени радіогуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готувати радіопередачі в школі.

Предметні, технічні й спортивні гуртки е позаурочними організаційними формами навчання. Їх завдання - поглиблення набутих на уроках знань, розвиток інтересів і здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання школярів; має дбати про високу організованість і дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність і самостійність учнів під час занять.

Домашня навчальна робота учнів. Її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів - розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язку завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Окрім того, виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці. Проте це не означає, що домашню навчальну роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. Вона доцільна лише тоді, коли її необхідність і корисність випливає з процесу уроку.

Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Домашніми завданнями можуть бути:

- робота з текстом підручника,

- виконання різноманітних вправ,

- письмових робіт,

- графічних робіт,

- розв'язування задач.

Досвідчені педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм; поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання.

Украй важливо привчити школярів виконувати домашнє завдання самостійно. Обов'язок учителів і батьків - створити дитині належні умови (вона повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники) і привчити її виконувати завдання в день його отримання, напередодні термінів виконання, під час самостійної роботи дотримувалися певних педагогічних вимог.

Важлива умова ефективності самостійної роботи учнів - систематична перевірка вчителем виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Цьому сприяє систематична перевірка ведення учнями записів у щоденнику, що допомагає посилити контроль за виконанням домашніх завдань.

Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання. Правильно організована консультація допомагає подолати їх. Консультуючи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізнавальну діяльність учнів так, щоб вони самостійно зрозуміли питання, розв'язали складне завдання, збагнули суть виучуваного матеріалу. Під час консультації з конкретної теми доцільно ставити учням запитання також з уже засвоєного навчального матеріалу. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини в знаннях учнів, порадити, як їх усунути.

8. Тематичне планування

Тема: Хордові тварини. Безчерепні. Риби (7 годин)
№ Уроку	Тема уроку	Тип уроку	Дидактична мета	Обладнання	Самостійна робота	Внутрiшньо - Предметнi зв'язки	Основні поняття	Лабораторні роботи
1. 31)	Тип Хордові. Підтип Безчерепні. Підтип Черепні (Хребетні).	Засвоєння нових знань	Сформувати поняття про Тип Хордові, загальну характеристику класу Хрящові риби особливості будови, життєдіяльності й класифікації хордових	Підручник, зошити, фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови, життєдіяльності й класифікації хордових	Робота з зошитом та підручни ком	З загальною біологією, еволюцією, палеонтологією, історією, географією	Тип Хордові, хорда, внутрішній кістяк	№ 10 «Зовнішня й внутрішня будова ланцетника» (на постійних мікропрепаратах)
2. 32)	Надклас Риби. Особливості будови й життєдіяльності хрящових риб.	Комбіно ваний	Сформувати поняття про особливості хрящових риб, розкрити загальну характеристику класу Хрящові риби	Підручник, зошити, фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови, життєдіяльності хрящових риб Дiафiльм“Акули ”	Робота з зошитом та підручником	З загальною бiологiєю, геологією, палеонтологією, географією	Хрящові риби, парні та непарні плавці, зябра, бічна лінія, луска, бризкальце, живородіння
3. 33)	Різноманіт ність хрящових риб	Комбіно ваний	Поглибити поняття про різноманітність хрящових риб. Розкрити поняття про поведінку хрящових риб,бiологiчне значення в природі й житті людини	Підручник, зошити, фотографії, малюнки, плакати, таблиці “Рiзноманiтнiсть хрящових риб”, муляжі, опудала.	Робота з підручниом опудалами, муляжами, схемами	З географією, зоологією.	Акули, скати, різноманіт ність хрящових риб
4. 34)	Особливості будови й життєдіяль ності кісткових риб.	Комбіно ваний	Формувати поняття про особливості будови, життєдіяльності класу Кісткові риби	Підручник, зошити, фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови, життєдіяльності кісткових риб	Робота з підручникомтаблицями, схемами, опудалами, муляжами.	Географією, курсом “Рідний край”,генетикою физикою, хімією.	Кісткові риби, способи життя кісткових риб.	№ 11 «Вивчення зовнішньої будови та поведінки кісткових риб».
5. 35)	Розмноження кісткових риб	Комбіно ваний	Формувати поняття про розмноження кісткових риб, поведінку та сезонні явища у житті риб.	Підручник, таблиці.	Робота з підручником	Географією, математикою, загальною біологією.	Розмноження риб, ікра, мальок, поведінка риб, турбота про потомство, сезонні явища в житті риб
6. 36)	Різноманіт ність кісткових риб	Комбіно ваний	Поглибити знання учнів про різноманітність представників Класу Кісткові Риби	Підручник, зошит, таблиці Діафільм «Влолдарі вод»	Робота з підручником	Ботанікою, географією, літературою, історією.	Ряди кісткових риб
7. 37)	Значення риб у природі та для людини. Охорона риб	Комбіно ваний	Формувати поняття про роль риб в екосистемах розкрити iх бiологiчне значення у житті людини.	Підручник, зошити, фотографії, малюнки, плакати, таблиці, Червона книга України.	Робота з підручником	Ботанікою, географією, естетикою, народознавством	Екосистеми, охорона риб

9. План - конспекти уроків

Урок на тему: Тип Хордові. Підтип Безчерепні. Підтип Черепні (Хребетні)

Лабораторна робота № 10 «Зовнішня й внутрішня будова ланцетника» (на постійних мікропрепаратах)

Мета уроку:

- Ознайомити учнів основними ознакмиа Типу Хордові

- Пояснити учням систематичний розподіл Хордових

- Сформувати поняття про особливості зовнішньої та внутрішньої будови Безчерепних.

- З'ясувати значення появи внутрішнього скелету.

- Розвивати біологічну мову, увагу, пам'ять, мислення, вміння конкретизувати, узагальнювати

- Розвивати вміння працювати з підручником, живими об'єктами

- Розвивати пізнавальні інтереси до природи

- Розвивати психічні процеси

- Вдосконалення вміння роботи учнів з мікроскопом

- Закріпити навички приготування вологого мікропрепарата

Методи навчання:

1. Інформаційно-рецептивний:

1.1. мовний (бесіда, робота з підручником);

1.2. наочний (демонстрування таблиць, дослідів, транспарантів " Схема будови хордових тварин ", " Внутрішня будова ланцетника ", лабораторної роботи № 10);

1.3. практичний (роботи з таблицями, зошитами та підручником).

Тип уроку за дидактичною метою: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: комбінована.

Основні поняття і терміни:Тип Хордові, хорда, хребет, зяброві щілини, клоака,.

Хід уроку

І етап уроку. Актуалізація опорних знань, отриманих учнями раніше

Повторимо раніше вивчений матеріал

Питання

1. Які основні та допоміжні систематичні категорії застосовують у зоології?

2. Що таке вторинна порожнина та двобічна симетрія тіла?

3. Що таке замкнена і незамкнена кровоносна система, артерії, вени та капіляри?

4. Що таке рецептори?

ІІ етап уроку. Мотивація вивчення нового матеріалу

У воді й на суші, у ґрунті й у повітрі й навіть в органах рослин, тварин і людину, усюди на Землі живуть всілякі тварини. У цей час нараховують близько 2 млн. видів тварин.

Тварини нашої планети різноманітні по величині й формі тіла. Вони різняться по будові відділів тіла, покривів, кінцівок, органів почуттів.

Більшість тварин може пересуватися за допомогою ніг. Крил, ласт, плавців. Багато не мають органів пересування й ведуть прикріплений або сидячий спосіб життя. Тварини різняться не тільки по зовнішньому вигляду, але й по внутрішній будові, поведінці.

ІІІ етап уроку. Пояснення нового матеріалу

Із сьогоднішнього уроку ми з вами приступаємо до вивчення нового типу тварин - це тип хордові. Запишіть план уроку

План

1. Загальна характеристика Типу Хордові

2. Головні ознаки хордових

3. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови Підтипу Безчерепні на прикладі ланцетника.

4. Підтип Черепні (Хребетні)

5. Проведення лабораторної роботи № 10 «Зовнішня й внутрішня будова ланцетника» (на постійних мікропрепаратах)

1. Загальна характеристика Типу Хордові

Розглянте схему «Тип Хордові»(схема на дошці)

Тип хордові
Підтип Безчерепні	Підтип Черепні або Хребетні
Клас Ланцетники	Клас Круглороті	Клас Риби	Клас Земноводні	Клас Плазуни	Класс Птахи	Класс Ссавці

До типу Хордові належить майже 40 тис. видів, з яких у фауні України відомо приблизно 750. Вони поширені у всіх середовищах мешкання: наземно-повітряному, ґрунті, морських і прісних водоймах. До цього типу відносять добре відомих вам тварин: риб, жаб, ящірок, птахів, собак, мавп тощо.

Об'єднують усіх цих різних тварин в один тип завдяки їхньому єдиному плану будови (мал.1).

Мал.1. Схема будови хордових тварин: 1-хорда; 2-нервова трубка; 3-зяброві щілини; 4-кишечник; 5-серце.

2. Головні ознаки хордових

Насамперед усім хордовим притаманний внутрішній осьовий скелет - хорда. Вона має вигляд суцільного тяжа і слугує опорою для внутрішніх органів, а також надає тілу певної пружності. У більшості тварин цього типу хорда у дорослому стані замінюється на хребет (хрящовий або кістковий) і лише у небагатьох форм залишається протягом усього життя (ланцетники, осетрові риби тощо).

Хребет - осьовий скелет, що складається з послідовно розташованих коротеньких хрящів чи кісток - хребців.

У більшості хордових розвинений скелет голови - череп.

Хребет мають не всі хордові тварини. Він властивий рибам, земноводним, плазунам, птахам, ссавцям. Тому всіх їх об'єднано у підтип Хребетні, або Черепні. Не мають ні хребта, ні черепа ланцетники, що належать до іншого підтипу - Безчерепні. До Безчерепних належить єдиний клас Головохордові (різні види ланцетників), а до Хребетних - класи Круглороті, Хрящові риби, Кісткові риби, Земноводні, Плазуни, Птахи та Ссавці.

Ще однією важливою ознакою хордових тварин є будова їхньої нервової системи. У всіх хордових нервова система трубчастого типу. У хребетних вона складається з двох частин. Передня - розширена в головний мозок і захищена черепом, а задня має вигляд видовженої трубки. Її називають спинним мозком. Головний і спинний мозок разом утворюють центральну нервову систему, а нерви, що відходять від неї - периферичну.

У глотці хордових тварин є зяброві щілини. У первинноводних хордових (тобто видів, що виникли у водному середовищі та ніколи його не залишали) вони зберігаються впродовж усього життя (ланцетники, риби). У решти тварин, що перейшли до життя на суходолі або ж знову повернулися до існування у водному середовищі (вторинноводні тварини, як-от: крокодили, тюлені, кити, дельфіни), зяброві щілини закладаються тільки під час зародкового розвитку і ніколи не функціонують як органи дихання. Замість них газообмін забезпечують легені - органи, які дають змогу дихати атмосферним повітрям.

Хордовим тваринам зазвичай притаманна двобічна симетрія тіла. Вони подібно до кільчастих червів і молюсків мають вторинну порожнину тіла.

Хоча хордовим тваринам притаманні рінні способи живлення, у них єдиний план будови травної системи. Так, наскрізний кишечник починається ротовим отвором, а назовні відкривається анальним отвором (ланцетники, кісткові риби, більшість ссавців) або в клоаку (хрящові риби, земноводні, плазуни, птахи).

Клоака - розширення заднього відділу кишечнику, в який відкриваються вивідні протоки видільної та статевої систем.

У більшості хордових тварин є спеціалізовані травні залози - печінка, підшлункова залоза, а у наземних хребетних - ще й слинні.

Органи виділення у представників типу можуть бути різними. У ланцетників, як і в кільчастих червів, - видільні трубочки, у хребетних тварин - нирки.

Різною може бути й будова кровоносної системи. У ланцетників вона незамкнена, позбавлена серця. Натомість у хребетних тварин вона замкнена, є й центральний пульсуючий орган - серце. Кров у хребетних тварин червона, оскільки в особливих клітинах крові - еритроцитах міститься червоний дихальний пігмент - гемоглобін.

Зазвичай хордові - роздільностатеві тварини. Запліднення у них може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Так само і розвиток трапляється як прямий, так і непрямий. Зовнішнє запліднення і непрямий тип розвитку насамперед притаманні постійним мешканцям водойм (ланцетникам, рибам) або тваринам, чиє життя тісно пов'язане з водоймами (земноводним). Натомість внутрішнє запліднення і прямий тип розвитку притаманні мешканцям наземно-повітряного середовища (плазунам, птахам, ссавцям).

3. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови Підтипу Безчерепні на прикладі ланцетника.

У 1774 році відомий російський біолог Петро Симон Паллас знайшов у Чорному морі маленьку видовжену напівпрозору тварину. Сприйнявши її за молюска, назвав «ланцетоподібним слимаком». Тільки через 60 років учені встановили, що цей вид є хордовою твариною.

Особлива роль у вивченні ланцетника належить видатному вченому - Олександру Онуфрійовичу Ковалевському. Цей видатний учений працював професором Київського (тоді - Св. Володимира), Одеського (тоді - Новоросійського) університетів, згодом очолював Севастопольську біологічну станцію (нині - Інститут біології південних морів НАН України). Завдяки його працям стало відомо, що ланцетник дуже нагадує прадавніх хордових, від яких колись виникли хребетні тварини.

Головохордових налічують 45 видів. Вони мешкають у тропічних і помірно теплих морях, поблизу берегів на глибинах до 30 м. У Чорному морі поширений ланцетник європейський.

Тіло ланцетників завдовжки від 3 до 8 см. Задньою частиною тіла вони закопуються у пісок, виставляючи над поверхнею передній кінець тіла з віночком щупалець, які оточують передротову лійку. Лише якщо ланцетників потурбувати, вони можуть перепливати з місця на місце.

Особливості будови ланцетників. Тіло цієї напівпрозорої тварини сплющене з боків і загострене на передньому та задньому кінцях. Покриви на спинному й черевному боках тіла утворюють згортки. На задній частині тіла вони сполучаються і утворюють ланцетоподібний хвостовий плавець. Ланцетом називали давній хірургічний інструмент, загострений з обох боків, звідки й походить назва тварини. За допомогою цих утворів ланцетник здатний певний час плавати, згинаючи тіло в той чи інший бік.

Покриви утворені одношаровим епітелієм, укритим тоненькою кутикулою. Під епітелієм розташований шар сполучної тканини. Частина епітеліальних клітин виділяє слиз, що вкриває тіло тварини.

Скелет ланцетника представлений хордою. Вона проходить під покривами вздовж спинного боку через усе тіло: від його переднього (головного) кінця до заднього (мал.2) (звідси й назва класу - Головохордові). Під час руху хорда вигинається внаслідок скорочення м'язів, а при їх розслабленні - завдяки своїй еластичності розправляє тіло. По боках хорди розташовані два поздовжні тяжі м'язів.

Мал.2. Внутрішня будова ланцетника

Ланцетникам притаманна проста будова травної системи. Їхній кишечник має вигляд трубки. Спеціалізовані травні залози відсутні, лише з черевного боку кишечнику відходить печінковий виріст. За способом живлення ланцетники - фільтратори. Вони живляться різними мікроскопічними організмами, переважно діатомовими водоростями, завислими у воді. Ротовий отвір міститься на дні передротової лійки. За ним починається довга глотка, бічні стінки якої пронизані численними зябровими щілинами. Глотка переходить у кишку, що закінчується анальним отвором біля основи хвостового плавця.

Процес фільтрації тісно пов'язаний з диханням. Зяброві щілини відкриваються в навколозяброву порожнину, утворену бічними складками покривів. Вона відкривається назовні особливим отвором - зябровою порою. На стінках глотки та зябрових щілин розміщені численні війки, биття яких створює тік води через рот до глотки. Коли вода проходить через зяброві щілини, на перегородках між ними відбувається газообмін. Потім вода через зяброву пору виводиться назовні. Газообмін, крім зябрових щілин, здійснюється ще й через покриви тіла.

Органи виділення - численні пари видільних трубок - нефридїів, що загалом нагадують органи виділення кільчастих червів. Одним лійкоподібно розширеним кінцем вони відкриваються в порожнину тіла, іншим - у навколозяброву порожнину.

Кровоносна система ланцетників незамкнена, складається з черевної та спинної поздовжніх судин та їхніх відгалужень. Частину свого шляху в перегородках між зябровими щілинами кров проходить не по судинах, а у проміжках між клітинами. Серця немає, кров рухається завдяки скороченню стінок черевної судини. У печінковому вирості кровоносні судини розгалужуються на капіляри, утворюючи сітку, що очищає кров від непотрібних речовин. Кров ланцетника безбарвна.

Нервова система має вигляд заповненої рідиною трубки, розташованої над хордою. Головний мозок у ланцетників відсутній.

Органи чуттів розвинені досить слабо, що пов'язано з пасивним способом життя. На передньому кінці тіла є заглибина - нюхова ямка. Вона сприймає різні хімічні речовини, розчинені у воді. У нервовій трубці по всій її довжині розташовані світлочутливі рецептори.

Розмноження та розвиток. Ланцетники - роздільностатеві тварини із зовнішнім заплідненням. Розвиток непрямий: з яйця виходить рухома планктонна личинка, здатна активно розселюватись. Від дорослих особин личинки відрізняються відсутністю ротових щупалець, навколозябрової порожнини та статевих залоз. Вона живиться, росте, через деякий час осідає на пісок і перетворюється на дорослу особину. Живуть ланцетники 3-4 роки.

4. Підтип Черепні (Хребетні)

Учитель

Завдання для учнів.

Вивчите текст підручника на стор.133 (підручник Біологія. Тварини. В.Н. Константинов. В. М. Бабенко. В.С.Кучменко) загальні ознаки підтипу Черепні. Виділите основні відмінні риси тварин, що належать до підтипу Черепні. Працюючи в групах, підготуйте одного учня, який буде відповідати (передбачувана відповідь: Опорою тіла служить хребет, який у дорослих тварин заміщає хорду; удосконалюється центральна нервова система, нервова трубка підрозділяється на головний і спинний мозок. Добре розвинені органі почуттів. Розвивається череп. Формуються парні кінцівки. У наземних хребетних - п'ятипалі. З'являється мускулисте серце. Ведуть активний спосіб життя.)

5. Проведення лабораторної роботи № 10

Тема: Зовнішня та внутрішня будова ланцетника (на постійних мікропрепаратах).

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: набори постійних мікропрепаратів ланцетника, мікроскоп.

Хід роботи:

1. На постійних мікропрепаратах поздовжнього зрізу крізь тіло ланцетника розгляньте деталі його будови.

2. При великому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат поперечного зрізу через тіло ланцетника. Знайдіть місцерозташування хорди і нервової трубки.

3. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі дослідження.

IV етап уроку. Узагальнення і систематизація знань

Учні сумісно з учителем висловлюють висновки про особливості будови Типу Хордових, а також основні ознаки Підтипу Безчерепні.Ознаки Хордових:

- Двобічно-симетричні тварини (що значить?)

- Внутрішній кістяк хорда, у деяких тварин зберігається на все життя, а у деяких у зародковій стадії й потім заміняється хребтом.

- Наявність нервової системи у вигляді порожньої трубки розташованої над хордою.

- Травна система у вигляді трубки під хордою.

- Зяброві щілини.

- Кровоносна система замкнена. Серце (або черевна судина, що заміняє його) розташована на черевній стороні під хордою й травною системою.

- Хордові мають вторинний рот. Він утворюється на кінці протилежному його первісному положенню. На місці рота, що заростає, з'являється анальний отвір.

- Вільно живучі тварини.

Завдання для самоперевірки

1. Які ознаки характерні для представників типу Хордові?

2. Що таке хорда? Які її функції?

3. Які органи дихання притаманні хордовим тваринам, що мешкають у водоймах і на суходолі?

4. Які з перелічених тварин є первинноводними, а які - вторинноводними: морські змії, ланцетники, крокодили, морські черепахи, риби, дельфіни?

5. Які пристосування має ланцетник до малорухомого способу життя?

6. Які особливості зовнішньої будови ланцетника?

7. Як відбувається живлення та газообмін у ланцетників?

8. Які особливості будови кровоносної системи та кровообігу у ланцетника?

9. Що вам відомо про розмноження і розвиток ланцетника?

10. Про що свідчить наявність у ланцетника ознак, притаманних як хребетним, так і безхребетним тварин? Відповідь аргументуйте.

Домашнє завдання

§ 31. На основі своїх спостережень і вивчення літератури дайте выдповыды на питання 1 - 3 на с. 134 та виконайте завдання наданы у робочому зошиты на с. 46 - 48.

Урок на тему:

Надклас Риби. Особливості будови й життєдіяльності хрящових риб

Ціль уроку: розвиток пізнавальної активності учнів у процесі вивчення нового матеріалу.

- виявити відмінності між живими організмами підтипу Черепні й

Безчерепні тварини;

- сприяти розумінню зв'язку між зовнішньою будовою риб і середовищем їх існування.

- продовжити розвиток логічного мислення школярів за допомогою

- рішення біологічних завдань;

- розвиток експертних умінь;

- розвиток умінь порівнювати й аналізувати інформацію.

- удосконалювати навички роботи в команді;

Форми роботи на уроці: фронтальна, групова, індивідуальна.

Методи, використовувані на уроці: частково-пошукові, проблемний виклад, вирішення біологічних проблем.

Педагогічні приймання: евристична бесіда, аналіз тексту, порівняння інформації, проведення найпростіших експертних робіт.

Устаткування: таблиці «тип Хордові, клас Риби. Річковий окунь», « Морські риби»,«Будова хрящових риб», ілюстрації із зображенням риб.

Хід уроку

І етап уроку. Актуалізація опорних знань, отриманих учнями раніше.

Питання класу

1. Дати характеристику типу Хордові.

2. Проаналізуйте наявність або відсутність ознак хордових у ланцетника.

3. Незважаючи на примітивність своєї будови, ланцетники продовжують існувати в наш час. Чому вони не витиснуті більш високоорганізованими хордовими? (Відповіді учнів.)

ІІ етап уроку. Мотивація вивчення нового матеріалу

Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з організмами типу Хордові й більш докладно будемо вивчати ознаки Надкласу Риби.

До цього надкласу належить класи Хрящові й Кісткові риби

Наші завдання на сьогоднішній урок:

1) вивчити особливості зовнішньої будови представників надкласу Риби у зв'язку з їхнім проживанням у водному середовищі.

2) Розглянути особливосты будови й життэдыяльносты хрящових риб

План уроку

1) Характеристика Надкласу Риби

2) Особливості будови хрящових риб

3) Життєдіяльність хрящових риб

4) Розв'язок біологічної проблеми за допомогою вепольного аналізу (знайомство з методом).

Питання до класу

Які організми, Безчерепні або Черепні, є більш примітивними й стародавніми?

Відповідь обґрунтуйте (передбачувана відповідь: більш примітивними є Безчерепні тому що в них довічно зберігається хорда, не диференційована нервова трубка, довічно зберігаються зяброві отвори, немає серця, слабко розвинені органі почуттів.)

Учитель

Підтип Черепні (хребетні) ділиться на кілька класів (показ таблиці Систематика типу Хордові). Сьогодні ми будемо говорити про надклас Риби який ділиться на два класи: Хрящові й Кісткові риби. Основний критерій такого розподілу - речовина, з якого складається внутрішній кістяк риб: хрящ або кістка.

Сьогодні на уроці ми повинні з'ясувати особливості зовнішньої будови риб у зв'язку з їхнім проживанням у воді.

ІІІ етап уроку. Пояснення нового матеріалу

Питання до класу (робота в групах)

Згадайте, якими особливостями має це середовище проживання? (Передбачувана відповідь: більша щільність, чим повітря; відсутність різких коливань температур; рухливість; мала прозорість; невеликий зміст кисню в порівнянні з повітрям).

Питання до класу (робота в групах)

А тепер подумайте, якою повинна бути форма тіла у зв'язку із щільністю середовища? (Передбачувана відповідь: обтична, без різких переходів).

Питання до класу (робота в групах)

Подивиться на таблиці, ілюстрації, на рибок в акваріумі. Що ви можете сказати про фарбування риб? (Передбачувана відповідь: частіше фарбування риб сіро-біле, крім риб коралових рифів, тобто фарбування заступницьке).

Питання до класу (робота в групах)

Зверніть увагу на фарбування тіла риб зверху й знизу, чи однакова вона? Відповідь обґрунтуйте.

(Передбачувана відповідь: у риб черево світліше спини, зверху спина до відомого ступеня зливається з темним тлом дна, а знизу світле черево менш помітне на світлім тлі поверхні води).

Учитель

У риб тіло зовні покрите шкірою, а в ній розташовуються луски, черепицеподібне налягаючи один на одного. Припустите, навіщо таке розташування? (захист шкіри від механічних ушкоджень, вільний рух тіла під час плавання).

А яка риба на дотик? (вона слизька, покрита слизом). Як ви думаєте, для чого? (зменшити опір під час руху й захистити від бактерій).

Питання до класу. А як пересуваються риби у воді? (за допомогою плавців).

Завдання класу

Прочитайте на стор.133 другий абзац і підготуйте відповідь на запитання « За допомогою яких плавців, риби пересуваються у воді й охарактеризуйте їхній функції?» (відповіді учнів і спостереження за рибками в акваріумі).

Учитель

А як риби орієнтуються в просторі? Для цього в них є органі почуттів: зір, слух, органі нюху, смаку, орган бічної лінії.

Риби більш короткозорі, чому наземні тварини. Вони бачать на 2-3метра. Це пов'язане із щільністю води. Органів слуху на поверхні голови не видне: усередині черепа перебуває внутрішнє вухо. Звукові хвилі у воді риба сприймає всією поверхнею тіла. Ці коливання викликають подразнення нервових закінчень внутрішнього вуха, а виниклі збудження передаються по слуховым нервам до головного мозку. Поруч із внутрішнім вухом перебуває орган рівноваги, завдяки якому риба відчуває положення свого тіла.

Орган нюху розташовані усередині ніздрів, з його допомогою риба відчуває запахи речовин розчинених у воді.

Орган смаку - чутливі клітини, які знаходяться у ротовій порожнині й на поверхні тіла.

У риб існує ще один орган почуттів, орган бічної лінії, канали, що лежать у шкірі під лускою, на дні якого перебувають чутливі клітини, що сприймають коливання води. Цей орган дозволяє рибам почувати потоки води, що обтікають тіло, розрізняти у воді предмети завдяки хвилям, які від них відходять. Наприклад, риба безпомилково може в темряві визначити відстань до дафнії, яка пропливає повз і зробити безпомилковий кидок. Важлива бічна лінія й для захисту, вчасно сигналізуючи про наближення хижака, а також для міграційних процесів.

А тепер, маючи певні знання про органі почуттів у риб, спробуємо разом проаналізувати біологічну проблему й висловити гіпотези, що дозволяють розв'язати цю проблему.

Проблема. Відомо, що в печерних водоймах живуть сліпі риби. Як орієнтуються сліпі риби в таких умовах?

Для розв'язку складемо схему взаємодії за умовою проблеми

Сліпі риби?-середовище водойми

Складемо докладний опис структурних ресурсів взаємодіючих елементів і оцінимо можливості кожного з них в організації взаємодії (висловлення учнів).

Ресурси риби: луска, слиз, шкіра, м'язи, кістяк, органі почуттів.

Середовище водойми: вода, кам'янисте дно, плини, температура й хімічний склад води, електромагнітні поля.

Розглядаються можливості кожного елемента для орієнтації риб і складаються гіпотези (можливі гіпотези: риби можуть орієнтуватися по різниці температур у шарах води, по особливостях заходу, по сольовому складу середовища, по коливаннях води, по звукових коливаннях).

Характерні ознаки хрящових риб. Ці риби поширені майже виключно в морях: з-понад 630 видів лише кілька - мешканці прісних водойм. До хрящових риб належать акули, скати та деякі інші види.

З боків або знизу голови помітні 5-7 парних зябрових щілин. Грудні та черевні плавці розміщені в горизонтальній площині. Плавального міхура немає. Шкіра цупка та зазвичай вкрита лусками, що нагадують маленькі зубчики. Подібну форму мають і зуби. У хижих акул зуби трикутні та розміщені в кілька рядів, причому зламані луби замінюються новими. Акули нездатні пережовувати їжу; зубами вони її втримують і розривають на шматки, які заковтують цілком. Скелет хрящових риб утворений із хрящової тканини.

Розмноження. Хрящові риби роздільностатеві. У самців потовщені промені черевних плавців перетворені на органи парування та слугують для внутрішнього запліднення. Запліднена яйцеклітина, проходячи через яйцепровід, вкривається додатковими оболонками. Так формується яйце, яке самка відкладає назовні, прикріплюючи до підводних предметів за допомогою виростів оболонки. З яйця виходить молода риба, що загалом нагадує дорослу особину. Отже, у хрящових риб розвиток прямий.

У деяких видів яйце затримується в материнському організмі доти, доки всередині яйця не сформується живе маля (явище яйцеживонародження). А в окремих видів акул і скатів зародок отримує поживні речовини від організму матері через її кровоносну систему. Таким ви дам притаманне справжнє живонародження.

IV Первинне закріплення нового матеріалу.

Отже, ми з вами докладно проаналізували можливості ресурсів взаємодіючих елементів для пошуку гіпотез - варіантів відповідей.

А тепер я прагну довідатися, наскільки добре ви засвоїли новий матеріал?

Для цього прошу виконати найпростішу експертну роботу: виправте помилки в наступних тезах (картки видаються на кожну групу).

1 Опорою тіла в хребетних є хорда протягом усього. життя

2 Усі риби мають кістковий кістяк.

3 Особливістю середовища проживання риб є її щільність, більша чим повітря, гарна видимість.

4 Найчастіше забарвлення риб яскраве, не залежить від умов навколишнього середовища.

5 У всіх риб шкіра гола, покрита слизом.

6 У риб є тільки парні плавці.

7 До органів почуттів у риб відносяться: очі, середнє вухо, органі нюху, бічна лінія.

(Робота йде в групах, визначаються помилки в тексті, потім загальне обговорення).

Перевірочна робота для учнів по темі уроку

1. Виберіть зі списку загальні ознаки підтипу Черепні (Хребетні)

а) опорою тіла є хребет

б) хорда зберігається протягом усього жизни

в) нервова система представлена в дорослих тварин нервовою трубкою

г) нервова трубка підрозділяється на головний і спинний мозок

д) у кровоносній системі з'являється мускулисте серце

е) розвивається череп, що захищає головний мозок

ж) живуть тільки в наземно - повітряному середовищу

2 Закінчите наступні фрази:

а) у більшості риб - форма тіла;

б) шкіра покрита -;

в) шкірні залози виділяють - тіла риб при русі у воді;

г) фарбування -і залежить - навколишнього середовища;

д) до органів почуттів ставляться:

3 До парних плавців ставляться:

а) спинні плавці;

б) підхвостний плавець;

в) грудні плавці;

4 Напрямок плину й силу тиску води риби сприймають

V Підведення підсумків уроку, виставляння оцінок, творче домашнє завдання.Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ми познайомилися з особливими ознаками надкласу Риби вивчили особливості зовнішньої будови риб у зв'язку з їхнім проживанням у воднім середовищі, познайомилися зі способом вирішення біологічних проблем за допомогою вепольного аналізу, закріпили вміння виконувати найпростіші експертні роботи.

Домашнє завдання - вивчивши параграф №32, зробіть висновок про пристосованість риб до життя у воднім середовищі. Прочитати статтю «Міграція риб» у книзі А.С.Моліса «Книга для читання по зоології» М; Освіта, 1985. Сконструюйте проблемне завдання для групової роботи.

Позакласний захід з теми «Кісткові й хрящові риби» КВК по темі захід для 5- 8-х класів

Обладнання: плакати, малюнки, таблиці, газети, підготовлені командами, музичний центр.

Ведучий. Риби - найбільш численний і прадавній клас хребетних тварин, що поєднує понад 20 тис. видів. Ці тварини населяють як морські, так і прісноводні водойми, включаючи гарячі джерела й підземні печерні озера. Умови існування риб, склад їх їжі, конкуренти й вороги всюди різні, із чим пов'язана велика різноманітність у будові, способі життя й поведінці різних видів. Одні риби живуть на поверхні, інші - у товщі води, що знайшло відображення у формі їх тіла: вона буває обтічної або сплощеної. Забарвлення риб також залежить від середовища проживання: вона може бути маскувальної- сріблистою, темною, смугастою, або дуже яскравою.

Риб підрозділяють на дві основні групи - хрящові і кісткові, які зоологами розглядаються як самостійні класи.

Сьогодні ми проводимо КВК, присвячений рибам. У грі беруть участь 2 команди - «Піраньї» і «Форель». Оцінювати конкурси буде журі.

1. Вітання команд

Команди зачитують підготовлені домівки девізи й вітання, представляють свої емблеми й газети.

Девіз команди «Піраньї»: « Без праці не виловиш піранью зі ставка».

Девіз команди «Форель»: «Ми дуже дружна команда й називаємося «Форель». А там, де дружба, усе в порядку, перемога за нами, повір!»

2. Конкурс капітанів

Питання до капітана команди «Піраньї»

- Від чого залежить забарвлення риби, і чи може вона мінятися?

(Відповідь. Забарвлення риб залежить від пігментів - барвників, розташованих у клітинах поверхневого шару шкіри, і може мінятися залежно від концентрації й форми пігментних зерен. Забарвлення міняється залежно від умов зовнішнього середовища, віку й стану риби. У шлюбний період і під час ритуальних танців і двобоїв забарвлення риб найбільш яскраве.)

- чи відчувають риби запахи?

(Відповідь. Відчувають, і дуже добре. Наприклад, в окуня органі нюху мають вигляд двох мішечках - носових порожнин, що відкриваються назовні ніздрями. Носові порожнини риб сприймають подразнення, обумовлені хімічним складом води й присутністю в ній різних речовин. Це має значення для пошуку їжі, виявлення ворогів, для збирання в зграї й під час нересту.)

- У якому віці рибу можна вважати дорослою?

(Відповідь. У тому, у якому риба може давати потомство. Дрібні риби дозрівають рано, у віці декількох місяців або 1-2 років, великі - пізніше. Білуги, наприклад, стають дорослими на 12- 18-й рік життя.)

Питання капітанові команди «Форель»

- Чому риба слизька і її важко втримати в руках?

(Відповідь. Особливі залози в шкірі риб виділяють слиз, який виконує роль змащення й зменшує тертя води об тіло риби).

- чи розрізняють риби колір?

(Відповідь. Розрізняють, і дуже добре. Розрізнення кольорів важливо для маскування риб і для сприйняття сигнальних змін забарвлення при шлюбних залицяннях і двобоях.)

- чи Може риба потонути?

(Відповідь. Тропічні прісноводні рибки із групи лабіринтових часто живуть у дрібних водоймах із затхлою водою, у якій мало кисню. Для додаткового подиху вони використовують атмосферне повітря, яке періодично набирають в особливий орган у зябровому апараті. Якщо цих риб позбавити доступу до повітря, вони навіть у багатій киснем воді через якийсь час задихнуться - «потонуть».)

3. Конкурс ерудитів

Питання команди «Піраньї»

- У яких риб є мигальні перетинки - «віка»?

(Відповідь. Більшість риб позбавлена таких перетинок і не можуть моргати. Але в деяких акул, наприклад в акули-молота, мигальні перетинки є.)

- чи Можна побачити риб на... гілках дерев?

(Відповідь. Мешканці прибережних мангрових заростей - мулисті стрибуни під час відливу залишаються на суші й за допомогою сильного хвоста й особливих грудних плавців, що утворюють присоску, можуть забиратися на гілки мангрових дерев.)

- чи сплять риби взимку?

(Відповідь. Узимку, коли водойми покриваються льодом, вода містить менше кисню й корму. Тому багато риб стають млявими, сонними, малорухомими, збираючись зграями, ідуть у глибину, опускаються в ями, а деякі впадають у заціпеніння.)

- Чому в пійманого морського окуня витрішкуваті очі?

(Відповідь. Риби, що живуть на великих глибинах (як морський окунь) відчувають величезний тиск води. Це, однак, не заподіює їм шкоди, тому що їхнє тіло просочене водою й зовнішній тиск урівноважується внутрішнім. Але якщо рибу із глибини швидко підняти на поверхню, її тіло за рахунок високого внутрішнього тиску роздувається, а очі витріщають.)

- чи може риба добувати собі для корму мух і мурах?

(Відповідь. Індонезійська рибка бризкун, помітивши, що з'явилася на нависаючому над водою листу комаха, висуває з води кінчик морди й збиває жертву струмком води, довжина якої може досягати 4-5 м.)

- У яких риб при швидкому русі температура тіла може на 10 °C перевищувати температуру води?

(Відповідь. У тунців.)

- Яка риба одомашнена людиною?

(Відповідь. Короп.)

- чи бувають «голі» риби?

(Відповідь. Бувають. Наприклад, у європейського вугра й звичайного сома тіло покрите слизом і позбавлене луски.)

Питання команди «Форель»

- Чому пищить в'юн, коли його тримаєш у руках?

(Відповідь. В'юн може захоплювати ротом зовнішнє повітря, заповнюючи їм увесь харчовий канал. Коли ж пальці здавлюють боки рибки, повітря виходить із анального отвору й генерує звук, що нагадує писк.)

- Які риби можуть бути замороженими, залишаючись при цьому живими?

(Відповідь. У торф'яних болотах і річках Чукотки живе чорна риба даллія. Зимуючи, вона заривається в іл і, якщо водойма промерзає до дна, опиняється вмерзлою в ґрунт. У такому стані вона переживає морози до -40°С. Коли водойма відтає, даллія оживає.)

- У яку пору року риби відкладають ікру?

(Відповідь. Квітень-травень - щуки; травень-червень - лящі; грудень - минь; улітку - карась, лин; восени - сиги, сьомга.)

- Які риби сплять «у сорочках»?

(Відповідь. Риби-Папуги перед сном випускають із рота клейку рідину й одягаються нею, як сорочкою, а прокинувшись, поїдають своє одіяння.)

- Яких риб називають «живородними»?

(Відповідь. Тих, у яких запліднена ікра розвивається в тілі самки, а на світло з'являються вже цілком сформовані мальки. Звичайне число нащадків у таких риб невелике. Так, у живородних видів акул народиться від 2-3 до декількох десятків акулят, у скату хвостокола - від 2 до 12.)

- Яких риб в Україні відносять до найголовніших об'єктів промислу?

(Відповідь. Оселедець, тріску, судака, лосося, білугу, ляща, осетра - усього близько 50 видів.)

- Які риби виношують ікру в роті?

(Відповідь. Самка рибки хроміс мече всього 30-35 ікринок, які після запліднення молоками самця забирає в рот, де й тримає близько 2 тижнів, до появи мальків.)

- Які риби прозорі?

(Відповідь. « Риба-Локшина», що зустрічається в далекосхідних узберіжжях Росії, голомянка з озера Байкал.)

4. Конкурс віршів, байок про риб

Кожна команда представляє по 2 твори.

5. Конкурс на кращий малюнок риби

Беруть участь по 1 людині від кожної команди. Тривалість - 10 хвилин.

6. Конкурс прислів'їв і приказок про риб

Беруть участь по 2 людину від кожної команди.

Приклади:

- Реве як білуга.

- Без праці не витягнеш й рибку зі ставка.

- Людина шукає, де краще, а риба - де глибше.

- Була б уда, а риба буде.

- У чужому човні завжди більше риби.

- Йорж окуню не товариш.

- Не до жартів рибці, коли гачком під зябра хватають тощо.

7. Аукціон пісень, що містять згадування про риб

8. Конкурс уболівальників

- Хрящова риба й інструмент коваля мають однакову назву. Яку? Чому риба так називається?

(Відповідь. Молот; акула-молот - її голова за рахунок бічних виростів ширше передньої частини тулуба й нагадує молот на рукоятці.)

- Велика морська риба із загону окунеподібних і холодна зброя мають однакову назву. Яку? Чому риба так називається?

(Відповідь. Меч; риба-меч - її верхня щелепа витягнута в дуже довгий твердий загострений відросток)

- Акваріумна рибка (одна з форм золотої рибки) і оптичний прилад мають однакову назву. Яку? Чому риба так називається?

(Відповідь. Телескоп; золота рибка-телескоп - у цієї породи дуже велик очі, що далеко виступають із орбіт.)

- Південноамериканська рибка й орган рослини мають однакову назву. Яку? Чому риба так називається?

(Відповідь. Лист; риба-лист - форма тіла й забарвлення якої дивно нагадують бурий лист, що потонув. Це спосіб маскування.)

Підведення підсумків, нагородження переможців.

Помітка. На низку перерахованих питань учні можуть дати й інші відповіді, які також будуть правильними. Так, «на деревах» можна побачити не тільки мулистих стрибунів, але й лабіринтову рибку повзуна (анабаса), здатну переповзати з водойми у водойму, перебираючись і через лежачі на землі дерева й суки.

«Голою», тобто позбавленої луски і яких-небудь кісткових щитків або бляшок шкіри, можуть бути всі вугреподібні (у т.ч. мурени), а також деякі риби з інших груп (бельдюгові тощо).

Умерзати в лід, а потім вдало оживати може рибка, ротан (бичок) головешка.

На запитання про живородних риб аматори акваріума в першу чергу назвуть пецілієвих рибок - гуппі, мечоносців, моллінезій, а взагалі живородіння зустрічається в риб самих різних сімейств.

Питання про промислових риб України може зажадати уточнення: чи йде мова про прісноводних риб, про риб, що виловлюються в територіальних водах або про промисел, здійснюваний українськими рибальськими судами в морі? З іншого боку, простий критерій для відповіді на це питання: якщо рибу можна регулярно купувати в замороженому виді в магазинах, значить її десь виловлюють у промислових масштабах. Те ж відноситься й до рибних консервів, виготовлених в Україні.

Виношування ікри в роті властиво цілому ряду видів. Така турбота про потомство широко поширена серед цихлових риб, до яких відноситься й «хроміс» - застаріла збірна назва декількох видів, яких аматори акваріума можуть назвати окремо правильними іменами. Виношувати ікру в роті можуть як самці, так і самки. Ще одним прикладом такої турботи про потомство є морський сомик галеіхтіс.

На запитання про прозорих риб аматори акваріума назвуть «скляного окуня» і «скляного сомика», але «прозорість» також зустрічається в риб з різних груп.

Антарктичні риби із групи білокровних і напівпрозорі, і позбавлені луски («голі»), те ж можна сказати про личинок вугра.

III. Дидактичний матерiал

Для органiзацii i здiйснення навчально - пiзнавальної дiяльностi

Карточка 1

Назви зображених на малюнку риб. До яких класів вони відносяться? Заповни таблицю.