Моніторинг в системі управління кредитною діяльністю банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 336.774.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МОНІТОРИНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ

Островська Н.Л.

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Остапишин Тетяна Петрівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри банківської справи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Міщенко Володимир Іванович,

Центр наукових досліджень Національного банку України (м.Київ), директор кандидат економічних наук, доцент

Сидоренко Віктор Анатолійович,

Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри банківської справиЗахист відбудеться «06» лютого 2014 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. № 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 49г, ауд.601.

Автореферат розісланий «02» січня 2014 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор А.М.Поддєрьогін

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Банківська діяльність є важливою складовою економічного розвитку кожної країни. У загальній сукупності банківських операцій кредитування займає одне з пріоритетних місць, оскільки доходи від нього складають основну частку доходів банків. Кредитні операції є ризиковими, але рівень їхнього розвитку є важливим чинником становлення ринкових відносин у державі та функціонування стабільної економіки. Актуальність дослідження проблем організації системи управління кредитною діяльністю банків також обумовлена необхідністю вдосконалення кредитного моніторингу та оцінкою його зворотнього впливу на банківську діяльність. Ефективність кредитної діяльності банку значною мірою залежить від удосконалення управління цією діяльністю. Особливо актуальною є розробка нових підходів до регулювання банківської діяльності загалом та управління ризиками зокрема. Важливу роль у системі ризик-менеджменту банків відіграють оцінка та моніторинг ризиків саме їх кредитної діяльності.

Проблема організації системи ризик-менеджменту загалом і кредитного моніторингу зокрема, є особливо актуальною для українських банків.

Високо оцінюючи внесок вітчизняних і зарубіжних учених у вивчення теоретичних засад і практичних аспектів управління кредитною діяльністю, необхідно зазначити, що практично відсутні праці, присвячені комплексному дослідженню сутності та місця моніторингу в системі кредитної діяльності банку. У той же час на необхідність проведення моніторингових досліджень акцептують увагу багато вчених - економістів. Більшість сучасних досліджень присвячені окремим напрямам кредитної діяльності: оцінці та управлінню кредитними ризиками, управлінню кредитним процесом, аналізу кредитного портфеля і лише частково стосуються питань моніторингу окремих стадій кредитного процесу.

У працях А.Р.Алавердова, В.В.Зянько, В.І.Міщенко, А.М.Мороза, В.М.Усоскіна багато уваги приділяється питанням ефективності управління кредитною діяльністю банку. Управлінню кредитною діяльністю, управлінню кредитним процесом, розробці та реалізації кредитної стратегії та кредитної політики присвячені праці Р.Т.Балакіної, В.С.Галанова, Ж.В.Гарбар, Ю.В.Луньової, Д.Ю.Пендюхова, А.М.Сидоренко. Питання кредитного моніторингу в банках досліджені в працях А.С.Арсанукаєвої, Л.Г.Батраковой, О.Б.Герасимової, В.А.Гордеєва, Л.Я.Маршавиної, Ю.С.Масленченкова, О.В.Монакової, А.І.Ольшаного, В.В.Платонова, Н.М. Шулькової і інших. В наукових роботах М.К.Бєляєва, К.О.Бібікової, Л.А.Бондаренко, В.П.Буянова, В.М.Жованікова, Г.Г.Коробової, О.І. Лаврушина, О.А.Лобанова, К.А.Нестеренко, Г.С.Панової, Л.О.Примостки, П.С.Роуза, при цьому досліджуються окремі напрями кредитного моніторингу (моніторинг кредитного ризику, кредитного портфеля, кредитної політики), які розглядаються лише на загальнотеоретичному рівні.

В останні роки в умовах виникнення фінансової кризи та боротьби з її наслідками зросла кількість досліджень кредитного моніторингу. Проте очевидною є відсутність єдиного системного дослідження теорії та практики кредитного моніторингу, практичного досвіду його впровадження українськими банками.

Наявність невирішених проблем у кредитній діяльності банків України, недостатність наукових досліджень питань щодо місця та ролі моніторингу саме в управлінні кредитною діяльністю обумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили об'єкт і предмет дослідження, визначили його мету й завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за науково-дослідними темами: «Грошово-кредитний механізм соціально-економічного зростання» (державний реєстраційний номер 0107U001335); “Роль грошей та кредиту у підвищенні ефективності економіки України» (державний реєстраційний номер 0112U002958). Особистий внесок автора полягає в дослідженні теоретичних і практичних проблем організації кредитної діяльності та місця кредитного моніторингу в системі управління кредитною діяльністю банку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад моніторингу та побудова комплексної моделі кредитного моніторингу на основі системного підходу, розробка методологічного забезпечення організації окремих етапів кредитного процесу з використанням результатів кредитного моніторингу. Відповідно до визначеної мети в роботі передбачено розв'язання таких завдань:

дослідити теоретичні засади управління кредитною діяльністю, поглибити визначення суті, мети та принципів її організації;

проаналізувати переваги та недоліки наявних методів та інструментів забезпечення ефективності управління кредитною діяльністю;

дослідити сутність, структуру та необхідність проведення кредитного моніторингу як засобу підвищення ефективності управління кредитною діяльністю банку;

визначити місце, роль і напрями кредитного моніторингу в структурі банківського моніторингу;

здійснити аналіз практики організації й проведення кредитного моніторингу та оцінити його рівень в банках України;

дослідити сучасну практику організації управління кредитним ризиком та обґрунтувати необхідність включення моніторингу кредитного ризику в загальну систему кредитного моніторингу банку;

проаналізувати практику вітчизняних банків щодо функціонування моніторингу кредитного портфеля в системі кредитного моніторингу;

дослідити сучасну практику розробки та реалізації кредитної політики банками України та довести необхідність включення моніторингу кредитної політики в загальну систему кредитного моніторингу банку;

на основі проведеного аналізу кредитного портфеля, кредитної політики та управління кредитними ризиками визначити можливі шляхи вдосконалення їх моніторингу;

запропонувати оптимальну організаційну структуру кредитного моніторингу сучасного банку й механізм її впровадження;

проаналізувати сучасний рівень використання інформаційних технологій в системі кредитного моніторингу та запропонувати шляхи його вдосконалення.

Об'єктом дослідження є моніторинг як складова управління кредитною діяльністю банку.

Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають в процесі управління кредитною діяльністю банку із запровадженням кредитного моніторингу.

Методи дослідження. Досягнення мети дисертаційної роботи базувалося на використанні: загальнонаукових методів (історико - логічний, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія) - при дослідженні теоретичних аспектів кредитної діяльності, управління кредитною діяльністю, кредитного моніторингу; системного підходу - при дослідженні банківського моніторингу на етапі методологічного розв'язання проблеми; економіко-статистичних прийомів (середніх і відносних величин, вибіркового спостереження, групування, динамічних рядів, коефіцієнтний) - при оцінці ефективності методик аналізу кредитоспроможності позичальників, формування та аналізу кредитних історій, оцінки якості, структури та обсягів кредитних портфелів банків; методу моделювання - при дослідженні кредитної діяльності, кредитного ризику, кредитного портфеля, кредитної політики та кредитного моніторингу банків.

Теоретико-методологічною основою проведення досліджень є концептуальні положення сучасних теорій ринкової економіки, праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем економічного і системного аналізу, ризикології, організації банківської діяльності, кредитного менеджменту, а також розробки міжнародних фінансово-кредитних організацій та внутрішньобанківські положення окремих банків України.

Інформаційною базою для проведення аналітичних досліджень були закони України, постанови НБУ, статистичні та аналітичні дані Національного банку України та вітчизняних банків, інформаційні матеріали Базельського комітету з банківського регулювання та нагляду.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів, які визначають наукову новизну виконаного дослідження відносяться такі:

уперше:

- дано визначення поняття «кредитна стратегія банку», що базується на її позиціонуванні як внутрішньо-функціональної складової глобальної концепції розвитку банку. Кредитна стратегія розглядається як програма дій, спрямованих на формування і утримання довгострокових конкурентних переваг на ринку кредитних послуг, та відображає цілі розвитку банку, внутрішні зміни, які забезпечать підвищення його конкурентоспроможності;

удосконалено:

трактування економічного змісту понять:

- «кредитна діяльність банку», яка розглядається як комплекс дій, спрямованих на «досягнення високої ефективності кредитних вкладень, задоволення попиту на кредитні послуги, мінімізацію кредитного ризику та формування стійких конкурентних переваг у кредитній сфері»;

- «управління кредитною діяльністю» розглядається як скоординована сукупність дій у сфері розробки та реалізації кредитної політики, організації кредитного процесу шляхом безпосереднього впливу на кредитний портфель для досягнення мети банку згідно його кредитної стратегії , а не лише як організація кредитного процесу з чітким функціональним розмежуванням обов'язків кредитного персоналу;

- «кредитний процес», під яким розуміємо сукупність послідовних дій, спрямованих на всі стадії кредитування з метою досягнення стратегічних цілей банку в процесі реалізації його кредитної політики, а не лише низку технічних процедур від видачі до повернення кредиту. На відміну від існуючих підходів обґрунтовано економічний зміст цих понять з позиції забезпечення реалізації стратегічних цілей банку.

організаційну структуру кредитного моніторингу в банках України. Запропоновано створення окремого самостійного підрозділу, з подальшим поділом на три окремі сектори за такими напрямами діяльності: моніторинг кредитного ризику, моніторинг кредитного портфеля та моніторинг кредитної політики, що дасть можливість менеджменту банку підвищити ефективність управління кредитною діяльністю.

набули подальшого розвитку:

- визначення структури кредитної діяльності, яка включає: розробку та реалізацію кредитної стратегії, кредитної політики; формування кредитного портфеля; організацію кредитного процесу та вплив кожного з них на кредитну діяльність банку загалом. Це сприятиме удосконаленню системи управління кредитною діяльністю.

- трактування економічного змісту поняття «кредитний ризик», під яким розуміємо негативну зміну вартості активів (кредитного портфеля), що є результатом нездатності або небажання контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов'язання щодо виплати процентів і основної суми боргу відповідно до умов договору під впливом екзогенних та ендогенних факторів. Зокрема зроблено акцент на суб'єктивну складову виникнення загрози невиконання кредитних зобов'язань як одного із важливих ризикоутворюючих факторів.

- трактування економічного змісту поняття «кредитний моніторинг», сутність якого розкрито стосовно кредитної діяльності банку загалом на відміну від поширеного більш вузького підходу, а саме: як контролю лише за погашенням кредиту та сплатою процентів за користування ним. За визначенням автора «кредитний моніторинг - це система безперервного спостереження, оцінки й попередження негативних наслідків кредитної діяльності банків службами внутрішнього контролю банку та зовнішніми наглядовими органами (НБУ).

- класифікація непроблемних кредитів за трьома видами: зі статусом «поточна заборгованість», «підвищений ризик», «особлива увага». Розроблено критерії віднесення кредитної заборгованості до кожного з цих видів і блок-схему процедури зміни статусу заборгованості за кредитом. Такій підхід дозволить своєчасно виявляти та реагувати на виникнення проблемної ситуації та запобігати зниженню ефективності кредитної діяльності банків.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування для вдосконалення організаційної структури кредитного моніторингу та підвищення його якості, а також ефективності управління кредитною діяльністю задля досягнення стратегічних цілей банку.

Рекомендації щодо необхідності розширення переліку методик та процедур, які мають визначатися внутрішньо банківськими положеннями щодо здійснення активних банківських операцій в частині обов'язкової розробки порядку урахування кредитної історії під час визначення показника ризику боржника, у тому числі щодо організації процесу накопичення і належного документування та систематичного оновлення інформації про поточний стан обслуговування боргу в банку, порядку формування та ведення кредитної документації та посилення вимог до кредитної документації (справи боржника) були використані Національним банком України при розробленні нормативно-правових документів щодо регулювання банківської діяльності (довідка №94-147/303 від 27.09.2012р.). Вдосконалені автором методики оцінки фінансових і нефінансових показників кредитоспроможності позичальників; запропонована удосконалена організаційна структура підрозділів кредитного моніторингу в банку (створення незалежного самостійного підрозділу моніторингу кредитного ризику в банку у постійній взаємодії з НБУ); розроблені автором інструкції щодо діяльності підрозділу моніторингу кредитного портфеля; сформовані схеми розподілу завдань між різними підрозділами банку і підрозділами кредитного моніторингу; розроблені технологічні карти проведення моніторингу непроблемних кредитів (зі статусом «поточна заборгованість», «підвищений ризик» та «особлива увага»), а також проведення моніторингу кредитного ризику прийняті до впровадження: у ПАТ «КБ «Глобус» (довідка від 19.10.2012р., № 1530); ПАТ «Фортуна-банк» (довідка від 28.09.2012р., № 1255); ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» (довідка від 05.10.2012 р., № 138-П). Одержані автором результати дослідження використовуються для розроблення методичного забезпечення при викладанні навчальних дисциплін «Кредитний менеджмент», «Операції банків та небанківських кредитних установ» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет»(довідка від 04.01.2013р.)

Використання запропонованих розробок в організації моніторингу в банку виявило їх доцільність і дієвість для підвищення ефективності управлінських рішень.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, положення й розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методологічні положення дисертації доповідалися й отримали позитивну оцінку на таких наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень» (м. Київ, квітень 2011р. ); Всеукраїнській науково - практичній конференції «Сучасна економічна система та тенденції її розвитку на початку третього тисячоліття» ( смт. Богородчани, Івано-Франківська область, квітень 2011р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу в Україні» (м. Київ, листопад 2011р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» (м. Макіївка, Донецька область, лютий 2013р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції «Сучасна наука: теорія і практика» (м. Київ, червень 2013р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано у 10-ти наукових працях, загальним обсягом 3,3 д.а., серед яких: 4 - у наукових фахових виданнях, 1 - у виданнях іноземних держав, 5 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 192 сторінки. Дисертація вміщує 8 таблиць на 4 сторінках, 20 рисунків на 8 сторінках, 22 додатки на 88 сторінках. Список використаних джерел налічує 158 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні основи моніторингу кредитної діяльності» досліджено сутність та зміст кредитної діяльності банку, управління кредитною діяльністю та кредитного моніторингу як засобу підвищення ефективності кредитної діяльності. Визначено сучасні методи та інструменти забезпечення ефективності управління кредитною діяльністю.

У дисертації здійснено критичний аналіз трактувань «кредитна діяльність банку», «управління кредитною діяльністю» та «кредитний процес».

За результатами узагальнення та систематизації поглядів стосовно визначення поняття «кредитна діяльність» банку автором запропоновано її визначення як комплексу дій, спрямованих окрім безпосередньої організації кредитного процесу на «досягнення високої ефективності кредитних вкладень, задоволення попиту на кредитні послуги, мінімізацію кредитного ризику та формування стійких конкурентних переваг у кредитній сфері». Дисертантом запропоновано включити в кредитну діяльність: розробку та реалізацію кредитної стратегії та кредитної політики, формування кредитного портфеля, організацію кредитного процесу.

Аналіз існуючих визначень поняття «управління кредитною діяльністю» засвідчив неоднозначність трактувань, ототожнення з поняттям «кредитний менеджмент» та дав можливість внести деякі уточнення. Таким чином, управління кредитною діяльністю на рівні банку можна охарактеризувати не лише як організацію кредитного процесу з чітким функціональним розмежуванням обов'язків кредитного персоналу, а як скоординовану сукупність дій у сфері розробки та реалізації кредитної політики, організації кредитного процесу на основі безпосереднього впливу на кредитний портфель для досягнення мети банку відповідно до його кредитної стратегії.

Розуміння поняття «кредитний процес» лише як низки технічних процедур від видачі до повернення кредиту автором доповнено та сформульовано як сукупність послідовних дій, спрямованих на всі стадії кредитування з метою досягнення стратегічних цілей банку в процесі реалізації його кредитної політики.

На відміну від наявних в економічній літературі у цих трьох трактуваннях в авторському визначенні підкреслюється зв'язок зі стратегічними цілями банку.

Основним орієнтиром у процесі прийняття управлінських рішень у сфері кредитування є кредитна стратегія. Вибір стратегії кредитної діяльності банку знаходиться в нерозривному зв'язку із загально-банківською стратегією, а тому характер кредитної стратегії тісно пов'язаний з обраним напрямом розвитку банку в цілому. Уперше в дисертації запропоновано трактування поняття «кредитна стратегія», що базується на її позиціонуванні як внутрішньо-функціональної складової глобальної концепції розвитку банку. Кредитна стратегія розглядається як програма дій, спрямованих на формування і утримання довгострокових конкурентних переваг на ринку кредитних послуг, та відображає цілі розвитку банку, внутрішні зміни, які повинні бути здійснені для підвищення його конкурентоспроможності.

Мета кредитної політики, на погляд автора, полягає в зростанні конкурентних переваг, що виражається в зростанні прибутку і мінімізації ризиків у процесі формування ресурсної бази та ефективного розміщення мобілізованих ресурсів. Розроблена автором матриця ідентифікації кредитної політики дозволить оцінити практичну її реалізацію на певний момент залежно від рівня дохідності та ризиковості кредитної діяльності. З'ясовано, що оптимальною є кредитна політика найбільш адекватна конкретному етапу розвитку банку в рамках розробленої кредитної стратегії.

Автором доведено, що оцінка кредитної діяльності банку за станом та якістю кредитного портфеля, дозволяє розпізнати негативні сторони в розміщенні кредитів, обрати більш раціональну лінію поведінки на ринку або змінити напрям кредитної політики, тобто слугувати індикатором для вибору подальших напрямів вкладень.

Дослідження шляхів оптимізації кредитної діяльності в банках виявило необхідність розробки концептуальних основ її комплексної системи управління. Ключовою метою управління кредитною діяльністю банку є підвищення її ефективності та надійності і одержання на цій основі більшої суми прибутку. До основних критеріїв системи управління кредитною діяльністю банку автором віднесено цілісність, стійкість, цілеспрямованість, гнучкість, оперативність, надійність, оптимальність і економічність.

Одним із важливих засобів підвищення ефективності управління кредитною діяльністю банку є кредитний моніторинг. Проведений аналіз існуючих у вітчизняній та зарубіжній літературі підходів щодо визначення поняття «кредитний моніторинг» засвідчив, що у фахівців не склалося єдиної думки щодо розуміння сутності цього поняття. Спільним недоліком у визначенні вищенаведених понять є те, що вони розглядають кредитний моніторинг як процес нагляду за поверненням кредиту, тобто лише як один з етапів кредитного процесу. В той же час, кредитний моніторинг, як складова банківського моніторингу, стосується усієї кредитної діяльності. За результатами проведеного дослідження встановлено, що кредитний моніторинг - це система безперервного спостереження, оцінки і попередження негативних наслідків кредитної діяльності банків службами внутрішнього контролю банку,а також зовнішніми наглядовими органами (НБУ). Головною метою кредитного моніторингу в банках є створення системи управління якістю кредитної діяльності, яка зменшує можливість виникнення кредитного ризику. Виходячи з цього, вважаємо, що система управління якістю кредитної діяльності банків, яка базується на кредитному моніторингу, має розглядатися на двох рівнях: рівень банку та рівень НБУ. При цьому, реалізація моніторингу має включати: моніторинг кредитного ризику, кредитного портфеля та кредитної політики банку.

Вивчення видів банківського моніторингу в розрізі об'єктів дозволило встановити, що існує тісний взаємозв'язок кредитного моніторингу з іншими видами банківського моніторингу. Дослідивши визначення сутності та місця кредитного моніторингу в системі банківського моніторингу, враховуючи специфіку кредитної діяльності банків, автор розширює цей процес за рамки лише одного із етапів кредитного процесу (контролю за погашенням кредиту з процентами). При цьому розглядає його у взаємозв'язку з іншими напрямами банківського моніторингу: моніторингу розрахункових, касових й інших банківських операцій; ліквідності, обліку та звітності; валютного та фінансового моніторингу.

У розділі 2 «Особливості функціонування кредитного моніторингу в сучасних умовах» досліджено чинну систему кредитного моніторингу в банках України. Особливу увагу при цьому приділено моніторингу кредитного ризику, кредитного портфеля та визначенню основних напрямів здійснення моніторингу кредитної політики.

Доведено, що організація кредитного моніторингу в банку включає шість основних елементів: інформаційну базу; структуру підрозділів; порядок обробки та аналізу поточної інформації про позичальників стосовно достатності забезпечення та дотримання умов кредитного договору; макро- та мікроаналіз економічного середовища; аналіз прогнозних показників фінансового стану позичальників; визначення впливу банку на кредитний портфель за результатами кредитного моніторингу. Автором систематизовано джерела формування інформаційної бази для проведення кредитного моніторингу в банках. Діюче інформаційне забезпечення (дані отримані: від потенційних позичальників (заява, анкета, юридичні та фінансові документи, інформація про об'єкт кредитування і про забезпечення кредиту); від інших банків (банківський інформаційний обмін); від аналізу мікроекономічної ситуації; від третіх осіб (ЗМІ та кредитні бюро)) запропоновано доповнити даними, які банк отримує безпосередньо за місцем знаходження позичальника.

На основі дослідження чинної системи кредитного моніторингу на матеріалах вітчизняних банків виявлено, що склад підрозділів, які здійснюють кредитний моніторинг у банках України, однаковий: Кредитний комітет, Правління банку та допоміжні підрозділи (кредитний; безпеки; юридичний; валютний; аналізу, планування та звітності тощо). Несуттєві відмінності в досліджуваних банках спостерігаються лише за кількістю допоміжних підрозділів, що здійснюють моніторинг кредитного ризику. Однак, у них відсутній окремий підрозділ, що безпосередньо займався б виключно кредитним моніторингом, розробкою напрямів його вдосконалення, а також координацією цієї роботи в банку. В умовах підвищеного ризику кредитної діяльності автором доведено доцільність створення такого підрозділу в банках України.

В дисертації доведено важливість процесу обробки й аналізу інформації про позичальників, завдяки якому з'ясовується реальний стан справ і труднощі, що виникають при кредитуванні. Метою аналізу інформації є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на основі якої банк приймає рішення щодо подальшого кредитування або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Проведене автором дослідження дозволяє стверджувати, що в центрі уваги сучасної системи кредитного моніторингу знаходиться кредитний ризик, під яким автор розуміє негативну зміну вартості активів (кредитного портфеля), що є результатом нездатності або небажання контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов'язання щодо виплати процентів і основної суми боргу відповідно до умов договору під впливом екзогенних та ендогенних факторів. Автором запропоновано виділити наступні елементи системи моніторингу кредитного ризику в банку. 1) Банківське планування кредитних операцій, яке визначає цілі діяльності банку та способи їх досягнення. Доведено, що оцінка загального рівня управління кредитним ризиком неможлива без оцінки змісту кредитної політики. 2) Організація здійснення кредитних операцій, яка визначає конкретні етапи кредитного процесу і забезпечує його здійснення відповідно до вимог кредитної політики. 3) Виявлення і вимірювання рівня всіх можливих видів ризиків, які банк готовий прийняти. Відсутність єдиної методики оцінки певних ризиків і науково-методичного інструментарію для їх вибору призводить до того, що практично виявлення і оцінка кредитного ризику в банках України ґрунтується лише на кваліфікації банківських фахівців, які повинні не тільки володіти основами сучасного кількісного фінансового аналізу, а й мати високу професійну інтуїцію. 4) Контроль за кредитним ризиком, основними складовими якого є система управління кредитним портфелем; управління в системі «банк-клієнт» та система управлінського контролю. За результатами контролю за кредитним ризиком банк вирішує продовжувати, змінювати чи припиняти кредитні відносини з конкретним клієнтом. 5) Координація діяльності банку, основне завдання якої - досягнення узгодженості в роботі всіх ланок банку шляхом встановлення раціональних зв'язків. Координацію діяльності банку з моніторингу кредитного ризику, на погляд автора, має здійснювати окремий підрозділ в складі кредитного моніторингу. Ефективність управління кредитним ризиком виграє від того, якщо кредитний моніторинг буде дворівневим: на рівні окремого банку та НБУ. 6) Оцінка впливу результатів кредитного моніторингу на прибутковість кредитного портфеля із використанням системи фінансових показників: чиста процентна маржа, коефіцієнт втрат за кредитами, темпи росту кредитних вкладень, коефіцієнт втраченої вигоди за кредитами.

Дисертантом доведено, що моніторинг кредитного портфеля банку як напрям кредитного моніторингу має на меті виявлення проблем у фактичному стані якості кредитного портфеля, яка останнім часом суттєво знизилась під впливом фінансової кризи.

За результатами дослідження якості кредитного портфеля банків України відмічено суттєве зростання проблемної заборгованості (табл.1). Період найбільш активного зростання простроченої заборгованості припадає на 2010 рік, коли її обсяг збільшився у 4,7 рази порівняно з 2008 роком. Це було пов'язано з ростом абсолютної суми простроченої заборгованості на 66,8 млрд.грн., а також із збільшенням її частки в загальному кредитному портфелі банків України - до 11,24 % порівняно з 2,27 % на кінець 2008 року. Це мало місце в умовах зменшення обсягу кредитного портфеля внаслідок практично повного призупинення видачі нових кредитів під впливом макроекономічних чинників та внаслідок відсутності в докризовий період ефективних систем ризик-менеджменту. Обсяг наданих кредитів за 2012 рік порівняно з 2011 роком зменшився на 9,993 млрд.грн. або 9,88 %, що вплинуло на скорочення його частки в загальних активах банків на 5,95 %.

Аналіз обсягу кредитів, наданих банками України впродовж 2008-2013 років свідчить про переважання довгострокової заборгованості, частка якої в кредитних портфелях займала: 64,09 % - у 2008 р., 59,11 % - у 2009 р., 55,64 % - у 2010 р., 51,67 % - у 2011 р., 48,35 % - у 2012 р, 54,66 % - 2013 р. (за оцінкою автора).

Таблиця 1 Показники якості кредитного портфеля банків України у 2008-2013 рр., млрд.грн.*

*Джерело:розроблено автором на основі даних НБУ,**оцінка автора

З погляду захисту від можливих втрат, обсяги сформованих резервів скоротились на 1,8 % у 2012 році порівняно з 2011 роком, що свідчить про погіршення забезпечення, а отже й якості кредитного портфеля банків.

Дослідженням, проведеним дисертантом, встановлено, що однією із причин погіршення якості кредитного портфеля в частині збільшення простроченої заборгованості є нездатність позичальників своєчасно погасити зобов'язання перед банком. Для поглибленого аналізу причин невиконання умов кредитного договору позичальниками, автором запропоновано використання в банках матричних моделей, які дозволяють: провести фінансовий аналіз причин неповернення боргу та визначити тенденції відносно того чи іншого позичальника; з'ясувати кількість проблемних і списаних кредитів. Перевага застосування матричних моделей полягає в простоті й чіткості числового відображення у вигляді класів комплексних показників, можливості надавати релевантні дані у зрозумілому для працівника банку форматі, що дозволить забезпечити високу інформативність і об'єктивність.

Проведене дисертантом дослідження свідчить, що українські банки здійснюють моніторинг кредитного портфеля на двох рівнях: на рівні окремого кредиту та портфеля загалом. З метою уніфікації підходу до його здійснення автором виокремлено етапи моніторингу кредитного портфеля на обох рівнях (табл.2).

Таблиця 2 Етапи моніторингу кредитного портфеля банку*

На рівні окремо взятого кредиту	На рівні кредитного портфеля загалом
визначення критеріїв оцінки якості кредиту та їх вагомості	визначення структури кредитного портфеля в розрізі класифікованих кредитів
визначення рівня ризику та категорії кредитної операції	оцінка якості кредитного портфеля
розрахунок суми резерву	аналіз факторів, що впливають на зміну структури кредитного портфеля в динаміці
порівняння показників якості кредиту в динаміці	визначення суми резерву, адекватного сукупному ризику кредитного портфеля
виявлення причин негативної зміни якості кредиту	розробка та впровадження заходів для поліпшення якості кредитного портфеля
застосування заходів щодо поліпшення показників якості кредиту	прогнозування зміни якості кредитного портфеля

*Джерело: розроблено автором

Впровадження систематизованої структури моніторингу кредитного портфеля в банку сприятиме ранньому виявленню причин виникнення кредитного ризику, визначенню ефективності тієї або іншої кредитної операції, своєчасному застосуванню превентивних заходів та формуванню якісного кредитного портфеля завдяки використанню механізму зворотного зв'язку. В дисертації неодноразово зроблено наголос на зворотність впливу результатів кредитного моніторингу на кредитний портфель. В його основі лежить застосування адекватних заходів підвищення ефективності кредитної діяльності на основі перегляду та внесення змін Правлінням банку в кредитну політику банку з метою удосконалення організації кредитного процесу та, як наслідок, підвищення якості кредитного портфеля.

Проведений в дисертації аналіз дав підстави стверджувати про недостатню увагу з боку банків до формування кредитної політики та подальшого її моніторингу. За результатами проведених досліджень обґрунтовано доцільність запровадження в банках України моніторингу кредитної політики на постійній основі та визначено напрями його проведення (рис.1).

Рис.1. Напрями моніторингу кредитної політики банку*

Суттєвим, на наш погляд, недоліком організаційної структури кредитних підрозділів вітчизняних банків є відсутність підрозділу моніторингу кредитної політики, створення якого та одночасне запровадження контролю за його діяльністю може істотно підвищити ефективність кредитної діяльності банків.

У розділі 3 «Основні напрями вдосконалення кредитного моніторингу в банках» - запропоновано оптимізовану організаційну структуру кредитного моніторингу; визначено шляхи вдосконалення механізму моніторингу кредитних ризиків; обґрунтовано роль застосування інноваційних банківських технологій у підвищенні ефективності кредитного моніторингу.

За результатами дослідження встановлено, що недостатня увага до методів виявлення та попередження труднощів із поверненням виданих кредитів разом із не об'єктивною оцінкою кредитоспроможності позичальників призводить до погіршення якості кредитного портфеля та подальшого зниження ефективності кредитної діяльності банків. Пошук шляхів вирішення проблем у сфері кредитної діяльності вітчизняних банків дозволив автору розробити більш досконалу систему кредитного моніторингу, яка має включати здійснення конструктивних змін за такими напрямами: удосконалення організаційної структури банку із виокремленням самостійного підрозділу, який би займався виключно кредитним моніторингом; розробка нормативних документів, які б чітко регулювали повноваження та дії працівників цього підрозділу; розробка та впровадження удосконаленої системи управління кредитними ризиками.

Дисертантом запропоновано сформувати в банках підрозділ кредитного моніторингу, який би включав в себе три напрями діяльності: моніторинг кредитних ризиків, моніторинг кредитного портфеля та моніторинг кредитної політики (рис.2). кредитний моніторинг банківський ризик

В дисертації доведено доцільність визначення функцій кредитного моніторингу за трьома напрямами, що обумовлено широким спектром процедур і обов'язків, які відчутно відрізняються залежно від напряму. На основі аналізу світового досвіду організації моніторингу кредитів у провідних банках та з метою впровадження цього досвіду в вітчизняних банках на загальнобанківському рівні пропонується підпорядкувати підрозділ моніторингу керівнику з кредитної діяльності, а в організаційній структурі філії - виділити в абсолютно окремий підрозділ, залишивши його на одному рівні з кредитним відділом. Відповідно до такої організаційної структури дисертантом запропонована система лінійно-функціональних зв'язків та схема взаємодії між підрозділами в процесі здійснення моніторингу.

Рис. 2. Організаційна структура кредитного підрозділу на рівні головного банку, що включає підрозділ кредитного моніторингу

*Джерело:розроблено автором

В дисертації доведено необхідність розмежування обов'язків кредитних працівників щодо роботи з проблемними та непроблемними кредитами. При цьому наголошено, що підрозділ кредитного моніторингу повинен працювати тільки з непроблемными кредитами та кредитами, які з ряду запропонованих дисертантом ознак можуть стати проблемними. Запропонована класифікація непроблемних кредитів у розрізі трьох статусів: «поточна заборгованість», «підвищений ризик» і «особлива увага» з чітким визначенням властивих їм критеріїв та порядку зміни статусу.

Здійснення моніторингу кредитів вимагає постійного виявлення та оцінки кредитних ризиків. В дисертації було визначено, що основним недоліком моніторингу кредитного ризику, що застосовується українськими банками, є відсутність системного підходу в його організації. Вирішенню цієї проблеми, на погляд автора, допоможе створення окремого сектору у складі підрозділу кредитного моніторингу (рис.2). Дисертантом розроблено систему заходів реагування, адекватних виявленим факторам ризику при кредитуванні юридичних та фізичних осіб.

Зважаючи на розвиток інформаційно-комунікативної сфери, в дисертації обґрунтовано необхідність нагальної та неперервної адаптації моніторингових механізмів до інноваційних банківських технологій. В ході дослідження було зроблено висновок щодо необхідності процесу реорганізації системи кредитного моніторингу шляхом створення єдиної банківської інформаційної системи на загальнодержавному рівні; забезпечення доступності інформації окремих кредитних бюро й загальнодержавних баз даних для уповноважених співробітників банку;

упровадження юридично вагомого електронного документообігу;

використання новітніх інформаційних технологій для виявлення та мінімізації ризиків, автоматизації процесу кредитування та кредитного моніторингу зокрема. Автоматизація процедур кредитного моніторингу сприятиме зростанню його ефективності, скороченню витрат часу на виявлення та оцінку кредитних ризиків, зниженню його трудомісткості, а отже й вартості, зокрема за рахунок скорочення витрат на навчання персоналу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні теоретичних засад побудови комплексної моделі кредитного моніторингу на основі системного підходу, а також створення методологічного забезпечення окремих етапів кредитного процесу з використанням результатів кредитного моніторингу. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки і пропозиції, які дозволяють розв'язати завдання дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

На основі дослідження термінологічного апарату окремих аспектів банківського кредитування автор конкретизував наукове трактування сутності поняття “ кредитна діяльність банку ”. У дисертації обґрунтовано, що кредитна діяльність банку - це комплекс дій останнього, спрямований на здійснення процесу кредитування, досягнення високої ефективності кредитних вкладень, задоволення попиту на кредитні послуги, мінімізацію кредитного ризику та формування стійких конкурентних переваг в кредитній сфері. Кредитна діяльність банку складається з кількох ієрархічно впорядкованих елементів: розробки та реалізації кредитної стратегії, розробки та реалізації кредитної політики, формування та управління кредитним портфелем та організації і управління кредитним процесом. Отже, управління кредитною діяльністю банку можна охарактеризувати як скоординовану сукупність його дій у сфері розробки та реалізації кредитної політики, організації кредитного процесу шляхом безпосереднього впливу на кредитний портфель для досягнення мети банку згідно його кредитної стратегії. Система управління кредитною діяльністю банку повинна бути цілісною, стійкою, цілеспрямованою, гнучкою, оперативною, надійною, оптимальною і економічною.

Доведено, що кредитна стратегія є внутрішньо-функціональною складовою глобальної концепції розвитку банку та головним орієнтиром у процесі прийняття управлінських рішень у сфері кредитування. Вибір кредитної стратегії нерозривно ув'язаний із загально-банківською стратегією, а тому кредитну стратегію банку визначено як програму дій, спрямованих на формування та утримання довгострокових конкурентних переваг на ринку кредитних послуг, що відображає кількісні цілі розвитку банку і ті внутрішні зміни, які повинні відбутися для підвищення його конкурентоспроможності. Уперше запропоновано визначення поняття «кредитна стратегія» як програму дій, спрямованих на формування й утримання довгострокових конкурентних переваг на ринку кредитних послуг, та відображає цілі розвитку банку, внутрішні зміни, які повинні бути здійснені для підвищення його конкурентоспроможності.

На підставі аналізу та оцінювання складових управління кредитною діяльністю банку визначено місце кредитного моніторингу як важливого інструмента підвищення ефективності управління кредитною діяльністю. Запропоновано трактування поняття «кредитний моніторинг» як системи безперервного спостереження, оцінки й попередження негативних наслідків кредитної діяльності банків, як з боку служб внутрішнього контролю банку, так і з боку зовнішніх наглядових органів (НБУ). Система кредитного моніторингу в банку складається з шести основних елементів: інформаційної бази; структурних підрозділів; порядку обробки та аналізу поточної інформації про позичальників, достатності забезпечення та дотримання умов кредитного договору; макро- та мікроаналізу економічного середовища; аналізу прогнозних показників фінансового стану позичальників; механізму впливу банку на кредитний портфель за результатами кредитного моніторингу. Кредитний моніторинг у банках має здійснюватися у сукупності за такими напрямами: моніторинг кредитного ризику, моніторинг кредитного портфеля, моніторинг кредитної політики.

Уточнено визначення поняття «кредитного ризику» як негативної зміни вартості активів (кредитного портфеля), що є результатом нездатності або небажання контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов'язання щодо виплати процентів і основної суми боргу відповідно до умов договору під впливом екзогенних та ендогенних факторів потребує постійних моніторингових спостережень. Визначено складові кредитного ризику. Запропоновано та апробовано використання карти кредитних ризиків та документарної ідентифікації настання ризикової ситуації в банку з метою своєчасного виявлення потенційної проблемної заборгованості. Визначено та детально проаналізовано елементи системи моніторингу кредитного ризику: банківське планування кредитних операцій; організація здійснення кредитних операцій; виявлення і вимірювання ризику; контроль за кредитним ризиком; координація діяльності підрозділів банку; оцінка впливу кредитного ризику на прибутковість кредитного портфеля.

За результатами аналізу діючої системи моніторингу кредитного портфеля в банках визнано, що її істотним недоліком є відсутність систематизації цього процесу. В дисертації систематизовано етапи моніторингу кредитного портфеля на двох рівнях: на рівні окремо взятого кредиту та кредитного портфеля в цілому. На рівні окремо взятого кредиту моніторинг має включати визначення критеріїв оцінки його якості: рівня ризику та відповідної категорії; розрахунок суми необхідного резерву; порівняння показників в динаміці; виявлення причин негативної зміни якості; застосування заходів щодо поліпшення показників якості кредиту. На загальному рівні моніторинг кредитного портфеля має включати визначення структури кредитного портфеля; оцінку його якості кредитного портфеля; аналіз факторів, що впливають на зміну структури портфеля в динаміці; визначення необхідного резерву; розробку та впровадження заходів для поліпшення якості та прогнозування зміни якості кредитного портфеля. Впровадження запропонованої структури та алгоритму моніторингу кредитного портфеля сприятиме ранньому виявленню причин виникнення кредитного ризику, визначенню ефективності тієї або іншої кредитної операції і формуванню якісного кредитного портфеля.

В дисертації проаналізовано основні тенденції зміни якості кредитних портфелів банків України, виділено його негативні тенденції. З метою своєчасного виявлення причин негативних змін якості кредитного портфеля запропоновано використання матричних моделей, що дозволяють проводити аналіз причин невиконання зобов'язань за кредитними договорами і прогнозувати тенденції зміни фінансового стану в розрізі позичальників. Запропонована й апробована форма ведення кредитної історії позичальника в банку, як інструменту забезпечення ефективності кредитного моніторингу.

За результатами дослідження було встановлено, що банки України не приділяють достатньої уваги моніторингу кредитної політики. Обґрунтовано доцільність проведення моніторингових досліджень кредитної політики за такими напрямами: контроль за реалізацією стратегічних цілей банку в кредитній сфері; визначення зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на реалізацію кредитної політики; контроль за дотриманням стандартів кредитування; оцінка достатності та якості нормативного інструментарію з організації кредитної діяльності; перегляд повноважень працівників кредитних підрозділів; систематизація отриманих результатів та розробка рекомендацій.

Виокремлено цільові орієнтири, що ставляться перед менеджментом банку в процесі здійснення конструктивних змін діючої системи кредитного моніторингу:

1) створення в організаційній структурі банку окремого підрозділу, функції якого обмежувались би виключно кредитним моніторингом за трьома напрямами: моніторинг кредитних ризиків, кредитного портфеля та кредитної політики; 2) затвердження нормативних документів з чітко прописаними обов'язками та діями працівників підрозділу кредитного моніторингу; 3) розробка та впровадження системи управління кредитними ризиками. Процес реорганізації системи кредитного моніторингу необхідно адаптувати до нових інноваційних банківських технологій. Автоматизація процедур кредитного моніторингу сприятиме підвищенню його ефективності, скороченню витрат часу на виявлення та оцінку кредитних ризиків, зниженню його трудомісткості та вартості.

В дисертаційній роботі запропоновано комплексну модель кредитного моніторингу на основі системного підходу, а також розроблено методичне забезпечення організації окремих етапів кредитного процесу з використанням результатів кредитного моніторингу (розроблено технологічні карти, схеми, процедури, методичні вказівки).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Островська Н.Л. Кредитний моніторинг: врахування фактору кризи / Н.Л. Островська, Т.П. Остапишин // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць КНЕУ. - 2011. - № 17. - С. 156-165 (0,5 д. а.; особисто автору - 0,4 д.а.: автором запропоновано використання матричних моделей для оцінки ризику неповернення кредиту на основі диференціації аналізу кредитної історії позичальника).

2. Островська Н.Л. Інституційні засади організації кредитного моніторингу / Н.Л. Островська // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць КНЕУ. - 2011. - № 18. - С. 152-159 (0,4 д. а.).

3. Островська Н.Л. Шляхи вдосконалення механізму моніторингу кредитних ризиків при інвестиційному кредитуванні / Н.Л. Островська // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць КНЕУ. - 2012. - № 20. - С. 132-141 (0,5 д. а.).

4. Островская Н.Л. Организация кредитного мониторинга предпроблемной задолженности / Н.Л. Островская // Банкаўскі веснік (Банковский весник). - 2013. - № 7(588). - С. 29-32(0,5 д. а.).

5. В інших виданнях:

6. Островська Н.Л. Роль міжнародного руху капіталу у фінансових кризах ХХ-ХХІ сторіччя/ Н.Л. Островська // Сучасна економічна система та тенденції її розвитку на початку третього тисячоліття / Матеріали Всеукраїнської наук.-пр. конф. (22 квітня 2011 р.) Івано-Франківськ, 2011. - С. 29-33 (0,3 д. а.).

7. Островська Н.Л. Особливості кредитного моніторингу інвестиційних проектів у комерційному банку / Н.Л. Островська // Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу / Матеріали ІІ Міжнародної наук.-пр. конф. (3 листопада 2011 р.) Київ, 2011. - С. 382-384 (0,1 д. а.).

8. Островська Н.Л. Застосування інформації бюро кредитних історій в процесі проведення кредитного моніторингу в банках / Н.Л. Островська // Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни / Матеріали ІІІ Міжнародної наук.-пр. конф. ( лютий 2013 р.) Макіївка, 2013. - С. 83-84 (0,1 д. а.).

9. Островська Н.Л. Оцінка якості кредитної діяльності банку з позиції ризикозахищенності / Н.Л. Островська // Сучасна наука: теорія і практика / Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-пр. заоч.конф. ( червень 2013 р.) Київ, 2013. - С. 62-65 (0,2 д. а.).

АНОТАЦІЯ

Островська Н.Л. моніторинг в системі управління кредитною діяльністю банку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.00.08 Гроші, фінанси і кредит. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2014.

У дисертації теоретично обґрунтовано та запропоновано вирішення наукового завдання - розроблення теоретичних засад побудови комплексної моделі кредитного моніторингу на основі системного підходу, а також створення методологічного забезпечення окремих етапів кредитного процесу з використанням результатів кредитного моніторингу.

Визначено сутність та зміст кредитного моніторингу, проведено аналіз його складових, визначено його місце в системі управління кредитною діяльністю банку. Розглянуто ключові проблеми моніторингу кредитного ризику, моніторингу кредитного портфеля та кредитної політики в банку. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення та оптимізації процесів кредитного моніторингу в банку.

Запропоновано системний підхід до вирішення актуальних проблем формалізації кредитної діяльності, зокрема, зроблено значний вклад у вдосконалення методологічної бази управління кредитною діяльністю, створено низку методик для ефективної практичної реалізації кредитного моніторингу в банку.