Пасивні операції комерційних банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичні основи проведення пасивних операцій комерційними банками

2. Організація проведення пасивних операцій в Ощадбанку

2.1 Загальна характеристика діяльності Ощадбанку

2.2 Оцінка проведення пасивних операцій Ощадбанку

3. Шляхи підвищення ефективності проведення пасивних операцій Ощадбанк

4. Охорона праці в банківських установах

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин, що базується на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні руху грошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації й регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом [2].

Банк є особливим фінансовим інститутом і організаційним центром ринку позичкових капіталів, тобто сукупності взаємовідносин, де об'єктом угоди виступає грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього [2].

Передумовою ефективної діяльності комерційного банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються для здійснення операцій комерційним банком [3].

В умовах адміністративно-розподільчої системи господарства пасивам комерційного банку приділялося мало уваги. Утворена внаслідок перебудови дворівнева банківська система певним чином змінює справу. На зміну загальнодержавному позичковому фонду приходить ринок позичкових ресурсів. Банки отримують ресурси на цьому ринку в умовах жорстокої конкурентної боротьби. Засобом залучення ресурсів служать пасивні операції банків. Основну емісію безготівкових грошових знаків випускають комерційні банки, здійснюючи свої кредитні операції. Однак, якщо дозволити банкам безмежно надавати позики та створювати тим самим кошти на депозитних рахунках, то може виникнути інфляція, яка приведе до занепаду грошової системи. Звідси випливає необхідність здійснення пасивних операцій як на макро- так і на мікрорівнях [4].

Розгляд та аналіз процесу управління власними, залученими та запозиченими ресурсами комерційного банку є початковим етапом у розвитку та вдосконалення як банківської системи взагалі, так пасивних операцій, які здійснюються банками. До того ж кошти від проведення операцій з складають суттєву частку у складі пасивів банку. Пасивні операції у більшості невеликих банків є чи не основним джерелом доходів. Саме тому вивчення та розгляд проблем, щодо здійснення пасивних операцій комерційним банком є важливим та актуальним в умовах розвитку банківської системи України. Виходячи з усього вищенаведеного, дана тема є досить актуальною [4].

Зазначена тема досліджувалась в працях вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема Мещерякової А.А., Мочерного С.С., Вовчак О.Д., Кириленко О.П., Лобанова А.А., Алексєєнко М.Д. та інших, але постійна зміна умов функціонування банків України потребує подальших досліджень зазначеної проблематики [4].

Мета даної роботи полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення системи ефективного здійснення пасивних операцій комерційним банком. Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:

· визначення теоретичних аспектів здійснення пасивних операцій в комерційних банках;

· визначити сучасні тенденції в діяльності комерційного банку;

· оцінити ефективність здійснення пасивних операцій комерційного банку на прикладі ПАТ «Ощадбанк»;

· на основі проведеної оцінки показати проблеми і подати шляхи підвищення ефективності в здійсненні пасивних операцій комерційного банку.

Об'єктом дослідження є ПАТ «Ощадбанк». Предметом дослідження - здійснення пасивних операцій комерційним банком.



1. Теоретичні основи проведення пасивних операцій комерційними банками

Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів та надання їх в кредит за більш високими процентними ставками, вони виступають посередниками між тими, хто потребує ці грошові кошти та тими у кого є тимчасово вільні кошти. Метою та рухомим мотивом здійснення такого посередництва є одержання банківського прибутку [22].

Операції банку - це дії банківської установи, направлені на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб'єкта підприємницької діяльності, з іншого, як фінансового посередника, який здійснює притаманні йому функції. Для більш повного розуміння суті банківських операцій їх групують за різними ознаками.

За функціональним призначенням можуть бути:

а) пасивні операції;

б) активні операції.

Активні - це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів: кредитні (короткострокове та довгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвестиційної та наукової діяльності підприємств та організацій; надання споживчих кредитів населенню; лізинг, факторинг); інвестиційні (формування портфелю цінних паперів); засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств); міжбанківські (в частині наданих кредитів іншим банкам) [22].

Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Сутність пасивних операцій заключається у залученні різноманітних вкладів у межах депозитних та ощадних операцій, одержання кредитів від інших банків, емісії різноманітних цінних паперів, а також проведення інших операцій, в наслідок чого збільшуються грошові кошти в пасиві балансу комерційного банку, тобто створюються ресурси, якими володіє банк. Отже, ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій (рис.1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1 Пасивні операції за видом банківських ресурсів [22]

Ресурси кожного комерційного банку мають конкретну структуру, тобто співвідношення між власними, залученими та запозиченими коштами. Ця структура складається насамперед під впливом конкретних умов: універсалізації чи спеціалізації банку, його кредитної тактики і стратегії, позицій на грошово-кредитному ринку, обсягу продуктів і послуг, які пропонуються клієнтам. Під впливом змін у регулюванні банківської діяльності, зрушень у макро- й мікроекономічній динаміці, можливості формування ресурсної бази комерційного банку не залишаються стабільними [14]. комерційний банк пасивний операція

Фінансовою основою банку виступає його власний капітал. Створення банку розпочинається з вирішення найважливішого питання - формування статутного капіталу, який є основною складовою власного банківського капіталу.

Частка власного капіталу комерційного банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництвами відношення власного і позиченого капіталів інші. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку ж достатнім вважається 8%. Це пояснюється специфікою діяльності банків як фінансових посередників, що здійснюють мобілізацію тимчасово вільних коштів на грошовому ринку з подальшим розміщенням їх серед юридичних і фізичних осіб [14].

До власних ресурсів комерційних банків, або до банківського капіталу, належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності, а також прибуток поточного і минулого років.Власний капітал у банківській діяльності має дещо інше призначення, аніж в інших сферах підприємництва. Це чітко простежується через виконувані власним капіталом банку функції (Рис. 1.2).

Рис. 1.2 Функції, які виконує власний капітал банку[14]

Суть захисної функції власного капіталу полягає у тому, що він слугує насамперед для захисту інтересів вкладників і кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності. Ця функція включає гарантування вкладів, яке захищає інтереси вкладників банку у разі його ліквідації чи банкрутства, а також забезпечує функціонування банку у разі виникнення збитків від поточної діяльності. Такі збитки, як правило, покриваються за рахунок поточних прибутків або з резервного капіталу. Використання залученого та позиченого капіталу для покриття поточних збитків з економічного погляду неприпустимо, оскільки вони самі є боргом банку перед кредиторами і вкладниками [4].

Функція забезпечення оперативної діяльності важлива на перших кроках створення та функціонування банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура та розгортається банківська діяльність. Роль цієї функції власного капіталу відчутна за подальшого розширення банку [4].

Сутність регулювальної функції полягає в тому, що через фіксацію розміру власного капіталу (або окремих його складових) регулювальні та наглядові органи впливають на діяльність банку в цілому [4].

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності [4].

При визначенні реального розміру регулятивного капіталу (К_р) враховуються такі його складові:

капітал 1-го рівня - основний капітал (ОК), який не підлягає передаванню, перерозподілу та має повністю покривати поточні збитки;

капітал 2-го рівня - додатковий капітал (ДК), який має менш постійний характер та його розмір піддається змінам, тобто:

К_р = ОК + ДК (1.1)

Основний капітал складається з таких елементів:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності):

дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;

емісійні різниці;

резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій;

прибуток минулих років.

в) загальний розмір основного капіталу зменшується на суму:

недосформованих резервів під можливі збитки: за кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років;

збитків поточного року.

Додатковий капіталскладається з таких елементів:

а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;

б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

в) результат переоцінки основних засобів;

г) прибуток поточного року;

д) субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал).

є) нерозподілений прибуток минулих років;

ж) прибуток звітного року, що очікує затвердження.

При розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу.

Для визначення розміру регулятивного капіталу загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів (відвернені кошти - ВК):

а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж;

б) балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу;

в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

г) суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Є й інші відвернення, які не наводяться з метою спрощення розрахунків в навчальному процесі.Отже, остаточно розмір регулятивного капіталу визначається за формулою:

Кр=ОК + ДК - ВК (1.2)

Якщо розмір додаткового капіталу перевищує розмір основного, то регулятивний капітал банку розраховується за формулою:

Кр = 2 * ОК-ВК (1.3)

Значну питому вагу в сумі регулятивного капіталу комерційного банку займає статутний капітал. Він формується залежно від форми організації комерційного банку. Якщо банк створений як акціонерне товариство, то його статутний капітал утворюється за рахунок коштів акціонерів, що надійшли від реалізації акцій. Банк, утворений як товариство з обмеженою відповідальністю, формує статутний капітал за рахунок пайових внесків учасників [4].

Розмір статутного капіталу, порядок його формування та зміни визначаються статутом банку. Сума статутного капіталу законодавчо не обмежена, але для забезпечення стійкості банків НБУ встановлює мінімальний розмір статутного капіталу, сьогодні він становить 500 мільйонів гривень.

Комерційні банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансовими зобов'язаннями [22].

Розмір відрахувань до резервною фонду має бути не менше 5% від прибутку банку до досягнення ним 25% розміру регулятивного (зваженого на ризики) капіталу банку [22].

Банки зобов'язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів НБУ [22].

Як правило, у перші роки після створення комерційні банки прагнуть відраховувати в резервний фонд значні кошти. Це додає банку стабільності та стійкості. Якщо резервний фонд досяг установленого розміру, то відрахування до нього припиняються [22].

Крім резервного фонду, у комерційних банках створюються спеціальні фонди, призначені для виробничого та соціального розвитку банку, їх формування здійснюється за рахунок прибутку [22].

Прибуток є ресурсом внутрішнього походження. Він створюється у вигляді залишку прибутку після сплати податків та відрахування до фондів банку. За його рахунок сплачуються дивіденди акціонерам. Якщо після сплати дивідендів за ставкою, що встановлена зборами акціонерів, виникне їх залишок, то він може бути використаний на поповнення статутного фонду банку. Ця операція (капіталізація) може бути здійснена і без сплати дивідендів акціонерам, але таке рішення мають ухвалити загальні збори акціонерів [22].

Залучені та позичені ресурси становлять найбільшу питому вагу в структурі пасивів банків. Отже, вони розміщуються в пасиві балансового звіту банку [22].

Залучені кошти банку - це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організацій, різноманітних суспільних фондів, які розміщуються в активі з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку [22].

Залучені кошти переважно формуються за рахунок депозитів. Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції [4].

Депозитними є пасивні операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у формі вкладів (депозитів) шляхом їх зарахування на відповідні рахунки на певних умовах [4].

Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту в банку рахунок, на якому будуть зберігатися його кошти. Депозити бувають до запитання та строкові.

Депозити до запитання використовуються власником для здійснення поточних розрахунків з їх господарськими партнерами. З цих рахунків клієнт може знімати вкладені кошти в будь-який момент часу без жодних штрафних санкцій. До депозитів до запитання також належать кредитові залишки за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом [4].

Найбільш стабільними з точки зору прогнозування рівня залишків та визначення термінів повернення коштів є строкові вклади (депозити). Строкові вклади - це грошові ресурси, які розміщуються їх власниками у банку для зберігання та зараховуються на відповідні депозитні рахунки на визначений термін з виплатою обумовлених процентів. Розвиток та диверсифікація послуг з обслуговування саме цих вкладів є пріоритетним завданням сучасного комерційного банку. Ресурси, залучені у строкові депозити, залишаються у розпорядженні банку в межах чітко обумовленого часового інтервалу, а тому можуть використовуватися для фінансування більш тривалих за терміном, а отже і більш доходних активних операцій. Відповідно і плата за залишками на строкових депозитах є значно більшою порівняно з вкладами до запитання та безпосередньо залежить від розміру та терміну зберігання грошей на цих вкладах.

Комерційні банки в своїй поточній діяльності використовують різні форми строкових вкладів. Однією з найбільш поширених форм виступають сертифікати, які, в свою чергу, поділяються на депозитні та ощадні [4].

Депозитний сертифікат - це документ, що видається тільки юридичній особі у вигляді письмового свідоцтва банку про внесення грошових коштів, яке надає право власнику сертифіката після закінчення встановленого терміну отримувати суму внеску та відповідні проценти. Ощадний сертифікат - це аналогічний документ, але який видається виключно фізичній особі як свідоцтво про внесення нею грошей на банківський рахунок та надає право власнику на отримання відповідної суми і процентів [17].

Депозитні й ощадні сертифікати випускаються банками як на певний строк, так і до запитання. Вони можуть бути іменними і на пред'явника [17].

Згідно з чинним законодавством банківський сертифікат є цінним папером, а відтак він має значні переваги порівняно з іншими видами вкладів (депозитів): він може вільно продаватись і купуватись на фондовому ринку, виступати засобом платежу, застави тощо. У разі виникнення раптової необхідності в наявних коштах власник сертифіката може його продати безпосередньо банку або на вторинному ринку цінних паперів без загрози значної втрати від зниження процентної ставки, але з урахуванням терміну, що залишився до моменту погашення сертифіката [17].

Комерційні банки можуть залучати вільні кошти за допомогою банківського векселя. Він має депозитну природу, видається особі, яка поклала гроші на рахунок відповідного банку. Але на відміну від сертифікату вексель може передаватися його власником третій особі шляхом індосаменту [17].

Недепозитні залучені (позичені) кошти банку - це головним чином позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів центрального банку (НБУ), операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, а також позик на ринку євродоларів. Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому активно використовуються комерційними банками України [17].

Одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують фінансове стійкі комерційні банки, в яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди, банки-кредитори одержують можливість установлення ділових партнерських стосунків.

У принципі банкам вигідно розміщувати кредитні ресурси в інших банках порівняно з кредитуванням суб'єктів господарської діяльності, оскільки перші відрізняються, як правило, більш високою надійністю. Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними - від одного дня до трьох-шести місяців. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов'язана з обліковою ставкою НБУ [3].

НБУ застосовує механізм рефінансування комерційних банків через операції РЕПО та ломбардне кредитування, а також надання кредитів під заставу конверсійних облігацій внутрішньої державної позики (КОВДП) та стабілізаційних кредитів. [3]

Пасив балансу комерційного банку складається з двох частин:

1) зобов'язання;

2) власний капітал.

Аналіз пасивних операцій комерційного банку починається з визначення співвідношення між капіталом банку і його зобов'язаннями. Структура ресурсів банку визначає його тактику у формуванні ресурсів [3].



2. Організація проведення пасивних операцій в ПАТ «Ощадбанк»

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «Ощадбанк»

Публічне акціонерне товариство Ощадний банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України (надалі - «НБУ») 31 грудня 1991 року за №4. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» було утворене відповідно до Розпорядження Президента України № 106 від 20 травня1999 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 876 від 21 травня 1999 року шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України в Державний ощадний банк України у формі відкритого акціонерного товариства. Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» було зареєстровано НБУ26 травня 1999 року за № 4. Зміна назви Банку на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» була зареєстрована 7 червня 2011 року [35].

Банк з 5 жовтня 2011 року, працює на підставі банківської ліцензії, виданої Національним банком України. Банк має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій та ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку(надалі - «НКЦПФР») на здійснення операцій із цінними паперами [35].

Основна діяльність Банку полягає у веденні банківських рахунків та залученні депозитів юридичних та фізичних осіб, наданні кредитів, здійсненні платежів, емісії банківських в платіжних карток, розвитку торгового еквайрингу та альтернативних каналів продаж торгівлі цінними паперами та у здійсненні операцій з іноземними валютами [35].

Стратегічна мета Банку - це впровадження сучасних банківських технологій та продуктів як основи підвищення операційної ефективності та забезпечення зваженого і стійкого зростання у довгостроковій перспективі.

Банк не є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки усі вклади фізичних осіб гарантовано державою [35].

Станом на 31 грудня 2013 року Банк мав 23 обласних управління, Головне управління по м. Києву та Київській області, Головне операційне управління, Кримське республіканське управління; 5 504 територіально відокремлених безбалансових відділень на території України. Кримське республіканське управління, що станом на 31 грудня 2013 року входило у філійну мережу Банку, припинило діяльність відповідно до Постанови Правління Банку від8 травня 2014 року № 286. 27 травня 2014 року воно було виключено з державного реєстру банків (лист НБУ від 30 травня 2014 року №41-114/27302). Станом на 31 грудня 2014 року Банк припинив здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах Луганської та Донецької областей, які не контролюються українською владою. Таким чином, станом на31 грудня 2014 року Банк мав 23 обласних управління, Головне управління по м. Києву та Київській області, Головне управління з обслуговування клієнтів та 4 949 територіально відокремлених безбалансових відділень на території України [35].

Банк здатен продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Керівництво та акціонер мають намір і в подальшому розвивати господарську діяльність Банку. За рік, що закінчився 31 грудня 2014 року, сукупні збитки склали 10 756 325 тисяч гривень, кумулятивний розрив ліквідності до одного року становив 936 831 тисячу гривень, а вибуття грошових коштів від операційної діяльності Банку склало 11 717 258 тисяч гривень [35].

20 березня 2015 року рейтингове агентство Fitch, а 27 березня 2015 року - рейтингове агентство Moody's переглянули довгостроковий рейтинг Банку як емітента цінних паперів в іноземній валюті з CCC до рівня CC і з Сaa3 до рівня Са, відповідно, приводячи даний рейтинг у відповідність до суверенного рейтингу. Дана дія була викликана оголошенням Міністерства фінансів України стосовно початку процесу перепрофілювання зовнішньої заборгованості України, який проводитиметься в рамках нової Програми розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду. Згідно оголошення Міністерства фінансів заборгованість Банку за певними інструментами також може бути включена до загального зовнішнього боргу, який підлягає перепрофілюванню. Проте, рішення щодо цього має прийматися безпосередньо Банком і реалізовуватися в рамках окремого процесу [35].

Пасиви банків -- частина бухгалтерського балансу, що відображає в грошовому вираженні джерела утворення коштів банку. Залежно від характеру джерел коштів усі пасиви банку різняться за термінами залучення і вартістю. Від вартості й термінів залучення коштів залежить спроможність банку забезпечити їх раціональне розміщення і врешті-решт допустимий прибуток акціонерів банку. Основним джерелом коштів банку, як правило, є депозити фізичних і юридичних осіб, а крім того, кошти центральних (національних) банків, кредити, залучені в інших комерційних банках, облігаційні позики, розміщені на ринку [35].

Фінансовий стан банку характеризується розміром і структурою капіталу і зобов'язань та їх розміщення у його активах. Він проявляється у рівні ліквідності, платоспроможності і фінансовій стійкості і визначає діяльність банку у короткостроковій та довгостроковій перспективі [35].

Аналіз динаміки, складу та структури пасивів комерційного банку ПАТ «Ощадбанк» і їх оцінка наведено в таблиці 2.1.



Таблиця 2.1

Оцінка структури та динаміки пасивів ПАТ «Ощадбанк»*

Найменування статті	01.01 2014	01.01.2015	Відхилення, тис.грн.	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Зобов'язання	82 819 281	81,2	105 328 209	84,6	22 508 928	127,2
Власний капітал	19 187 835	18,8	19 213 548	15,4	25 713	100,2
Всього пасивів	102 007 116	100	124 541 757	100	22 534 641	122,1

Фінансовий потенціал комерційного банку характеризується розміром та структурою його необоротних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених та позикових).

Дані таблиці свідчать, що в 2014 році порівняно з 2013 роком пасиви збільшились на 22%. У 2014 році майже 85% всіх пасивів були сформовані за рахунок зобов'язань банку.

Оцінка структури та динаміки активів ПАТ «Ощадбанк» представленні в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Оцінка структури та динаміки активів ПАТ «Ощадбанк»*

Найменування статті	01.01 2014	01.01.2015	Відхилення, тис. грн.	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Грошові кошти та рахунки у Національному банку	4 816 954	4,7	4 532 863	3,6	-2 84091	94,1
Кошти в банках	7 618 215	7,5	7 985 265	6,4	8 17050	104,8
Кредити, надані клієнтам	52 179 567	51,1	70 236 315	56,4	18 056748	134,6
Інвестиції, наявні для продажу	33 569 706	33	26 561 770	21,3	-7 007936	79,1
Інвестиції, утримувані до погашення	_	_	6 890 726	5,5	_	_
Інвестиції в дочірні та асоційовані компанії	24 800	0,02	24 800	0,02	0	100
Основні засоби та нематеріальні активи	3 450 559	3,4	3 374 366	2,7	-76193	97,8
Відстрочені активи з податку на прибуток	50 218	0,05	80 180	0,06	29962	159,6
Інші активи	297 097	0,3	603 293	0,5	306196	203,1
Всього активів	102 007 116	100	124 541 757	100	22 534641	122,1

Дані таблиці свідчать, що обсяг активів банку збільшився на 22%. Це означає, що комерційний банк ПАТ «Ощадбанк» розширює кредитну діяльність. Розмір кредитів, наданих клієнтам зріс на 35%, хоча частка в структурі активів виросла всього на 5 %.

Динаміка і структура активів відповідає основним принципам і напрямкам розвитку банку, але розвиток активів у подальшому вимагає їх корегування в напрямку підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфелю і уповільнення темпів росту основних засобів та інших активів.

Оцінка структури прибутку свідчить про те, що основним джерелом прибутку для банку є чистий процентний дохід, тобто вкладення в активи є ефективними. Структура та динаміка активів ПАТ «Ощадбанк» представленні в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Оцінка структури та динаміки прибутку ПАТ «Ощадбанк» *

Найменування статті	01.01 2014	01.01.2015	Відхилення, Тис.грн	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
ВСЬОГО СУКУПНОГО (ЗБИТКУ)/ПРИБУТКУ ЗА РІК	230 294	100	-10 756 325	100	-10 526 031	-46,7

Динаміка прибутку в основному заслуговує на негативну оцінку. Загальне зменшення прибутку звітного року до оподаткування становило 46,7% порівняно з попереднім роком, і становить -10756325 тис.грн.



2.2 Оцінка проведення пасивних операцій в ПАТ «Ощадбанк»

Протягом досліджуваного періоду частка зобов'язань банку у загальній структурі пасивів залишалася домінуючою. Відповідно, частка власного капіталу зменшилася. Тенденція є негативною, свідчить про недостатню капіталізацію і, відповідно, зменшення фінансової стійкості ПАТ «Ощадбанк» протягом досліджуваного періоду. Однак, такі судження потрібно підтвердити детальнішим аналізом. Для цієї мети проведемо оцінку динаміки та структури пасивів в розрізі зобов'язань та власного капіталу [35].

Таблиця 2.4

Оцінка структури та динаміки пасивів ПАТ «Ощадбанк»*

Найменування статті	01.01 2014	01.01.2015	Відхилення, тис. грн.	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Кошти банків	24 078 347	23,6	22 176 386	17,8	-1 901 961	92,1
Рахунки клієнтів	46 484 263	45,6	56 265 913	45,2	9 781 650	121,0
Кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій	9 796 423	9,6	19 339 635	15,5	9 543 212	197,4
Інші запозичені кошти	1 086 225	1,1	5 451 113	4,4	4 364 888	501,8
Інші зобов'язання	533 617	0,5	238 433	0,2	-295 184	44,7
Субординований борг	840 406	0,8	1 656 729	1,3	816 323	197,1
Акціонерний капітал	17 481 716	17,1	30 153 460	24,2	12 671 744	172,5
Резерв переоцінки будівель	(1 332 844)	1,3	(1 237 084)	0,9	(95 760)	92,8
Резерв переоцінки інвестицій, наявних для продажу	(591 815)	0,6	(1 241 604)	0,9	(649 789)	209,8
(Непокритий збиток) нерозподілений прибуток	965 090	х	-10 935 548	х	-11 900 638	х
Всього пасивів	102 007 116	100	124 541 757	100	22 534 641	122,1

Аналізуючи пасиви банку, бачимо, що найбільшу частку у структурі пасивів займають рахунки клієнтів, що займають 45% та характеризуються темпом приросту 21%. Друге місце займають кошти банків, що у 2013 році становили 24%, в порівнянні з 2014 роком-18% - це свідчить про те, що темп приросту зменшився на 8%. Акціонерний капітал у 2014 році в порівнянні з 2013 роком становить 24%, це свідчить про збільшення капіталу на 7%. Позитивним явищем є збільшення резервів у 2014 році майже в півтора рази.

В таблиці 2.5 представлена оцінка структури та динаміки коштів банків.

Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років кошти банків включали нараховані процентні витрати у сумі 9 454 тисяч гривень та 54 990 тисяч гривень, відповідно.

Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років кошти банків включали кредити, отримані від НБУ (в тому числі за угодами РЕПО), у сумі 19 584 975 тисяч гривень (88%) та 20 637 789 тисяч гривень (86%), відповідно, що становить значну концентрацію [35].

Таблиця 2.5

Оцінка структури та динаміки коштів банків ПАТ «Ощадбанк» *

Кошти банків представлені таким чином:	01.01.2014	01.01.2015	Відхилення, Тис.грн	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Кредити, отримані від Національного банку України	18 581 757	83,8	14 731 757	61,2	-3850000	79,3
Кредити, отримані від банків	2 448 960	11,1	2 961 236	12,3	5 12276	120,9
Кредити, отримані за угодами РЕПО, від Національного банку	1 003 218	4,5	5 906 032	24,5	4 902581	588,7
Кореспондентські рахунки інших банків	142 451	0,6	479 322	2	3 36871	336,5
Всього коштів банків	22 176 386	100	24 078 347	100	24 078 347	108,6

Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років до складу кредитів, отриманих від НБУ (в тому числі за угодами РЕПО), включені кредити, отримані від НБУ, у сумі 19 584 975 тисяч гривень та 20 637 789 тисяч гривень з процентними ставками у межах від 14% до 19.5% річних та від 6.5% до 8.5% річних, з термінами погашення у межах від 26 березня 2014 року до 27 листопада 2014 року та від 9 січня 2015 року до 31 березня 2015 року, відповідно [35].

Станом на 31 грудня 2015 року кредити, отримані від НБУ (в тому числі за угодами РЕПО), у сумі 19 584 975 тисяч гривень були забезпечені борговими цінними паперами, наявними для продажу, які обліковуються на балансі Банку, із справедливою вартістю 12 223 782 тисяч гривень, кредитами, наданими пов'язаному державному підприємству Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», із балансовою вартістю12 309 916 тисяч гривень та кредитами, наданими іншим позичальникам із балансовою вартістю 1 289 815 тисяча гривень та грошовими коштами на рахунку в Національному банку України із балансовою вартістю 425 000 тисяч гривень [35].

Станом на 31 грудня 2014 року кредити, отримані від НБУ (в тому числі за угодами РЕПО), у сумі 20 637 789 тисяч гривень були забезпечені борговими цінними паперами, наявними для продажу, які обліковуються на балансі Банку, із справедливою вартістю 13 998 869 тисяч гривень, кредитами, наданими пов'язаному державному підприємству Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», із балансовою вартістю12 445 616 тисяч гривень та кредитами, наданими іншим позичальникам із балансовою вартістю 897 616 тисяч гривень та грошовими коштами на рахунку в Національному банку України із балансовою вартістю 425 000 тисяч гривень [35].

Після 31 грудня 2015 та 2014 років розрахунки за кредитами, отриманими за угодами РЕПО від Національного банку України, були здійснені відповідно до контрактних строків погашення [35].

Клієнтська база кредитних установ за своїм складом неоднорідна, тому наступним етапом є аналіз її структури з погляду співвідношення мінливих (кошти до запитання) та стабільних (строкові рахунки) зобов'язань. З метою аналізу стабільності клієнтської бази визначається питома вага основних вкладів у загальній сумі зобов'язань. Порівняння складу та структури клієнтської бази окремого банку з аналогічними показниками по банківській системі в цілому чи з середніми значеннями по групі банків дає змогу оцінити вплив структурних зрушень на стан ліквідності та застосувати відповідні методи управління (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Оцінка структури та динаміки рахунків клієнтів ПАТ «Ощадбанк»

Рахунки клієнтів включають:	01.01 2014	01.01.2015	Відхилення, Тис.грн	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Строкові депозити	28 636 485	61,6	34 572 577	61,5	5 936 092	120,7
Рахунки до запитання	17 847 778	38,4	21 693 336	38,5	3 845 558	121,5
Всього рахунків клієнтів	46 484 263	100	56 265 913	100	9 781 650	121,0

Результати оцінки даних (табл. 2.6) свідчать, що в банку клієнтська база стабільніша порівняно з банківською системою в цілому, оскільки питома вага строкових вкладів у структурі клієнтських рахунків у банку на 21 % вища, ніж по системі. Так, рівень строкових вкладів, у 2014 та 2015 роках становив у структурі рахунків клієнтів 61%. Цей показник залишився незмінним,але темп росту збільшився на 20%. Рахунки до запитання становлять всього 38%, а темп росту збільшився на 21%.

Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років рахунки клієнтів включали нараховані процентні витрати у сумі 834 492 тисячі гривень та 880 960 тисяч гривень, відповідно [35].

Станом на 31 грудня 2015 та 2014 років загальний залишок по рахунках десяти найбільших клієнтів складав 8 665 071 тисячу гривень та 5 971 806 тисяч гривень, що становить 15% та 13%, відповідно [35].

Також, варто проаналізувати динаміку кредитів, отриманих від міжнародних організацій.

Таблиця 2.7

Оцінка динаміки кредитів, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій ПАТ «Ощадбанк»*

Дата отримання кредиту	Дата погашення	Річна ставка купона %	Балансова вартість, 31 грудня2014року	Балансова вартість, 31 грудня 2013 року
-	10 березня	-	-	-
Березень та липень 2011 року	2016 року	8.250	11 304 765	5 722 935
-	20 березня	-	-	-
Березень 2013 року	2018 року	8.875	8 034 870	4 073 488
Всього	-	-	19 339 635	9 796 423

У березні 2011 року Банк отримав кредит від SSB NO.1 Plc у сумі 500 мільйонів доларів США за ставкою 8.250% річних з терміном погашення у 2016 році. Надання кредиту було профінансоване SSB NO.1 Plc шляхом випуску єврооблігацій у формі 5-річних облігацій участі в кредиті номінальною вартістю 500 мільйонів доларів США з фіксованою ставкою купону 8.250% річних. У липні 2011 року SSB NO.1 Plc надав Банку кредит у сумі 200 мільйонів доларів США за ставкою 8.250% річних з терміном погашення у 2016 році, для чого додатково були випущені єврооблігації номінальною вартістю 200 мільйонів доларів США, які були об'єднані в єдину серію облігацій участі в кредиті на загальну суму 700 мільйонів доларів США з терміном погашення у 2016 році. Єврооблігації перебувають у лістингу на Ірландській фондовій біржі.

У березні 2013 року Банк отримав кредит від SSB NO.1 Plc у сумі 500 мільйонів доларів США за ставкою 8.875% річних з терміном погашення у 2018 році. Надання кредиту було профінансоване SSB NO.1 Plc шляхом випуску єврооблігацій у формі 5-річних облігацій участі в кредиті номінальною вартістю 500 мільйонів доларів США з фіксованою ставкою купону 8.875% річних. Єврооблігації перебувають у лістингу на Ірландській фондовій біржі.

Банк має дотримуватися зобов'язань, які зазначені у кредитних угодах з SSB NO.1 Plc по відношенню до випущених єврооблігацій. Ці зобов'язання включають: вимогу надавати фінансову звітність відповідно до графіку, вказаного нижче, обмеження оголошувати та сплачувати дивіденди або інші виплати у випадку, якщо може виникнути затримка по виплатам за єврооблігаціями або якщо такі виплати сукупно перевищують 30% від чистого прибутку Групи за результатами відповідного періоду (розрахованого відповідно до законодавства України), певні обмеження на операції з пов'язаними особами, та інші [35].

Станом на 31 грудня 2014 та 2013 років субординований борг включав нараховані процентні витрати у сумі 84 203 тисячі гривень та 44 367 тисяч гривень, відповідно. У 2010 році The Royal Bank of Scotland N.V. став правонаступником банку ABN AMRO N.V [35].

Відповідні зміни до кредитного договору були зареєстровані НБУ 9 лютого 2011 року. Починаючи з 19 січня 2012 року процентна ставка становить LIBOR + 5%. Згідно з умовами кредитної угоди, Банк має право погасити всю суму боргу в будь-яку дату сплати процентів, за умови надання повідомлення кредитору не пізніше ніж за 30 днів до такої дати [35].

Наступна дата сплати процентів - 20 січня 2015 року. На даний час Банк не планує здійснювати дострокового погашення [35].

При банкрутстві чи ліквідації Банку повернення цього боргу відбуватиметься після виплати зобов'язань Банку усім іншим кредиторам [35].

Таблиця 2.8

Оцінка динаміки субординованого боргу ПАТ «Ощадбанк»*

Субординований борг представлений таким чином:	Валюта	Строк погашення основного боргу	Процент-на ставка %	31 грудня 2014 року	Процент-на ставка %	31 грудня 2013 року
The Royal Bank of Scotland N.V	Долар США	19 січня 2017 року	5.57	1 656 729	5.81	840 406
Всього субордино- ваного боргу	-	-	-	1 656 729	-	840 406

Згідно із умовами кредитної угоди, Банк повинен дотримуватися, серед інших, таких договірних зобов'язань та повинен надавати:

· річну фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ, перевірену аудитором, протягом 180 днів від звітної дати;

· проміжну фінансову звітність за шість місяців, які закінчуються 30 червня, підготовлену відповідно до МСФЗ, не перевірену аудитором, протягом 90 днів від звітної дати.

The Royal Bank of Scotland N.V. має право вимагати від Банку дотримуватися цих зобов'язань відповідно до умов договору. У договорі не передбачені ніякі спеціальні санкції у випадку недотримання Банком цих договірних зобов'язань.

Варто зазначити, що станом на 31 грудня 2014 та 2013 років номінальна вартість акцій банку становила 1 160 000 гривень та 1 092 000 гривень за акцію, відповідно [35].

Фінансова звітність банку відображає суму сплаченого акціонерного капіталу за вартістю, яка скоригована на ефект гіперінфляції у сумі 252 140 тисяч гривень, яка мала місце до 31 грудня 2000 року [35].

20 жовтня 2011 року Уряд України прийняв рішення про збільшення акціонерного капіталу Банку на суму 1 041 900 тисяч гривень за рахунок капіталізації нерозподіленого прибутку Банку шляхом збільшення номінальної вартості акцій. Відповідні зміни до Статуту Банку погоджені НБУ 4 травня 2012 року та зареєстровані Державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації 8 травня 2012 року. НКЦПФР зареєструвала це збільшення 9 квітня 2013 року.



Таблиця 2.9

Оцінка динаміки акціонерного капіталу ПАТ «Ощадбанк»*

ААкціонерний капітал представлений таким чином:	Кількість акцій у штуках	Номінальна вартість, тисяч гривень	Скоригована сума,тис. грн.
31 грудня 2012 року	14 496	14 496 000	14 748 140
Всього збільшення номінальної вартості акцій за рахунок капіталізації нерозподі-леного прибутку банку	-	1 333 632	1 333 632
Всього випущених, незареєстрованих та повністю сплачених акцій	1 282	1 399 944	1 399 944
31 грудня 2013 року	15 778	17 229 576	17 481 716
Всього збільшення номінальної вартості акцій за рахунок капіталізації нерозподі- леного прибутку банку	-	1 072904	1 072904
Всього випущених, незареєстрованих та повністю сплачених акцій	9 999	11 598 840	11 598 840
31 грудня 2014 року	25 777	29 901 320	30153 460

12 червня 2013 року Уряд України прийняв рішення про збільшення акціонерного капіталу Банку на суму 291 732 тисячі гривень за рахунок капіталізації нерозподіленого прибутку Банку шляхом збільшення номінальної вартості акцій. Відповідні зміни до Статуту Банку погоджені НБУ 12 липня 2013 року та зареєстровані Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Головного управління юстиції у місті Києві 17 липня 2013 року. НКЦПФР зареєструвала це збільшення 27 вересня 2013 року.

Отже, проаналізувавши проведення пасивних операцій в ПАТ «Ощадбанку», можна зробити висновок про те, що відбулося збільшення статутного капіталу банку, проте частка власного капіталу у структурі пасиву зменшилася за рахунок збільшення частки зобов'язань. Також, варто зазначити, що у 2014 році діяльність банку стала збитковою. Тому важливо працювати над підвищенням ефективності проведення пасивних операцій банку [35].

3. Шляхи підвищення ефективності проведення пасивних операцій ПАТ «Ощадбанк»

Для більш успішного функціонування ПАТ «Ощадбанк», підвищенні його платоспроможності та ліквідності необхідно приділяти увагу доцільному формуванню та регулюванню його пасивів, завдяки яким формуються ресурси банку [25].

Банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного перепливу капіталів, нагромадженню коштів для структурної перебудови економіки, розвитку підприємництва [22].

Перед ПАТ «Ощадбанк» постає завдання ефективного розташування ресурсів, яке б надало банку прибуток, а для досягнення цього комерційний банк повинен підтримувати визначене співвідношення між власними та залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності комерційного банку, а також можливість потрапити під контроль інших комерційних банків та кредиторів, що може дозволити останнім впливати як на поточну діяльність, так і на проведення банком кредитної політики в цілому [25].

Тому потрібно вибирати таку структуру банківського капіталу, яка при найменших затратах на формування банківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільному рівню доходів, а також репутації комерційного банку на рівні, достатньому для залучення ним необхідних грошових ресурсів на вигідних умовах [4].

Основою формування ресурсної бази банків та необхідною умовою її забезпечення є власний капітал, який є одним із найважливіших показників їх діяльності. Зміцнення ресурсної бази, інтеграція вітчизняної банківської системи у світове співтовариство значною мірою залежить від зростання обсягів власного капіталу українських банків. Відтак особливого значення набувають питання ефективного використання та збереження капіталу банку.

Пошук адекватних підходів до розв'язання проблеми нарощування капіталізації банківської системи має перебувати у площині вирішення питання про джерела надходжень коштів та про формування складових капіталу банків, які можуть бути збільшені за цей рахунок [4].

Проблема капіталізації ПАТ «Ощадбанк»- це проблема загальної фінансової стабільності та автономності банківської системи, а отже проблема належного обслуговування банками прийнятих на себе грошових зобов'язань. Проблема капіталізації - це проблема формування фінансового підмурку банківської системи. Від його якості залежить надійність всієї економічної системи та динаміка подальшого розвитку. Незважаючи на поступове зростання показника балансового капіталу, як основи розвитку банківської системи, він залишається досить низьким, і складає лише 5% від ВВП, тоді як у Росії цей показник становив 37,2%, а в країнах Центральної Європи - понад 40%. Має місце неадекватне зростання капіталу банків і обсягу здійснюваних ними активних і пасивних операцій [2].

Взагалі фахівці виділяють такі основні шляхи підвищення капіталізації банків України:

1) збільшення капіталу за рахунок розміщення акцій власної емісії;

2) збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи (консорціумне кредитування, створення банківських об'єднань, злиття банків, реорганізація банків);

3) збільшення капіталу за рахунок субординованого боргу (шляхом випуску депозитних сертифікатів, банківських облігацій та єврооблігацій);

4) збільшення капіталу за рахунок прибутку;

5) зменшення обсягів ризикових активів.

В тих умовах, в яких на сьогодні опинилася банківська система України, найоптимальнішим шляхами зростання рівня капіталізації банків є збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України. Цей напрямок передбачає створення банківських об'єднань та злиття банків. Це дало б можливість підвищити стійкість та стабільність усієї банківської системи. Проте це не можливо здійснити без відповідних заходів НБУ, зокрема підвищити розмір мінімального статутного капіталу, а також проводити більш жорстку політику відносно регулювання значень економічних нормативів діяльності комерційного банку. Звичайно крім об'єктивних причин, що заважають процесу консолідації банків, існують і суб'єктивні причини такі як небажання головних акціонерів зливатися з іншими банками, адже частіше всього банк в основному обслуговує особисту фінансову діяльність певної фінансової групи, яка і є її головним акціонером. Шляхом виходу з цієї ситуації є створення банківських об'єднань на зразок фінансових та банківських холдингових груп, банківських корпорацій. Вони зберігають право володіння та управління, а також пропорційного розподілення прибутку. З іншого боку консолідація банківської системи не вплине на рівень конкуренції, адже процентна політика комерційних банків майже повністю залежить від політики НБУ [3].

Підвищення рівня капіталізації вітчизняних банків підвищить їх конкурентоспроможність на світовому фінансовому ринку і забезпечить фінансову стабільність всієї економіки України на шляху інтеграції у світове господарство [3].

Процесом управління капіталізацією банківської системи повинна стати цілеспрямована діяльність Національного банку, орієнтована на підвищення ефективності функціонування банків , що буде сприяти адекватному покриттю ризиків з поступовим нарощенням капіталу, що у свою чергу забезпечить повноцінність кредитно-інвестиційним потенціалом усі сфери національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності [3].

На сучасному етапі важливим фактором збільшення капіталізації ПАТ «Ощадбанк» є поліпшення якісного рівня корпоративного управління. В Україні досить поширеною є практика, коли права дрібних акціонерів на отримання частки прибутку та участь в управлінні банками порушуються внаслідок наявності додаткових зобов'язань банку перед власниками крупних пакетів акцій.

На мою думку, з боку держави необхідно запровадити обов'язкові додаткові грошові вливання в банківську систему через програму субординованого кредитування. Це повинно проявлятися у першу чергу на державних банках. Як свідчить світовий досвід, слабкість кредитних інститутів і фінансових ринків, що виражається у недостатній ефективності перерозподілу капіталу на інвестиційні цілі в економіках країн, що розвиваються, може компенсуватись державним втручанням у функціонування фінансових ринків через систему державних банків: у середньому у світі 42% капіталу найбільших банків контролюється державою [2].

На теперішній час в Україні державою контролюється 4 банки - Ощадний банк (100% державної власності), Експортно-імпортний банк (100% державної власності), Родовід-банк та Укргазбанк (99,9 % державної власності ). В умовах кризи останні два банки були націоналізовані державою. Частка власного капіталу державних банків у сукупному капіталі банківської системи складає 25%, порівняно з 2008 р. - 7%. Державні банки унаслідок обмеженого розміру капіталу вичерпали можливості подальшого зростання. Ключовою проблемою у діяльності державних банків України є відсутність системного бачення їх ролі в реалізації кредитної складової національної економічної політики [2].

Збільшення статутних капіталів державних банків дозволить відновити динамічний розвиток, розширити їх можливості на банківському ринку, надасть змогу брати участь у масштабних інвестиційних програмах, насамперед, у фінансуванні стратегічно важливих проектах державного значення.

Важливим кроком у підвищенні капіталізації банківської системи повинно стати удосконалення системи ризик-менеджменту у банках. Вважаємо, що ПАТ «Ощадбанк» повинен керуватися такими принципами системи управління ризиками:

· наявність стратегії управління ризиками;

· наявність відповідної організаційної структури;

· принцип колегіальності, розділення конфліктів інтересів.

З метою стабілізації ситуації на депозитному ринку та нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи на фінансову систему НБУ було прийнято постанову «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», в якій відмічено, що комерційні банки можуть виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов'язань [25].