Організація діяльності Ощадбанку

- уникати застосування висококонкурентних, але невиправданих методів кредитування, а також тимчасових, неперспективних у банківській практиці засобів.

"Кредитна політика" повинна бути "живим" документом, який щорічно переглядається Кредитним комітетом (або Комісією з кредитної політики) банку, в якому відображатимуться як внутрішні зміни у даному банку, так і зміни у банківській системі в цілому. Тому зміст кредитної політики, відповідних інструкцій та нормативів коригуватиметься з урахуванням змін кон'юнктури. Документ може містити кредитні нормативи, порядок і навіть окремі правила кредитування, наприклад, внутрішньобанківський ліміт на одного позичальника, або можуть бути обумовлені правилами, за якими надаються позики різним суб'єктам. Тут же можна вказати, що позики спекулятивного характеру (ризикові короткострокові операції, виконувані банком з метою отримання максимального прибутку) надаються у виняткових випадках.

"Норми кредитування" американських банків містять, зазвичай, п'ять розділів: загальні положення, категорії позик, різні питання кредитної політики, контроль за якістю кредитного портфеля та про комітети банку. Вони встановлюють оптимальні, на погляд банків, параметри організації кредитного процесу, припустимий рівень ризику, відповідальність та інше.

"Інструкція з кредитування" визначатиме конкретні етапи кредитного процесу, тут слід детально викласти порядок оформлення позики та відповідної супровідної документації, методи контролю за загальним станом позик і методи оформлення звітів про стан проблемних позик [11, с.34].

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити ряд практичних висновків щодо питання управління кредитним ризиком. В основі реалізації методів управління кредитним ризиком банку повинна лежати теоретично обґрунтована модель оптимальної кредитної політики. Комерційному банку за основу своєї діяльності слід взяти власну стратегію управління кредитним ризиком та викласти її у "Посібнику з кредитної політики".

Особлива увага та контроль у процесі кредитної діяльності комерційного банку повинні бути спрямовані на роботу з проблемними позиками. Працівники банку зобов'язані, перш за все, засвоїти матеріали щодо сигналізації раннього виявлення можливих втрат у майбутньому та приймати виважені рішення з обслуговування проблемних позик в межах розробленої кредитної політики. У випадках, коли проблеми стають очевидними та їх вирішення визріло, кредитні працівники повинні намітити шляхи виходу з кризи шляхом реабілітації або ліквідації конкретної позики.

Проблема кредитних ризиків та шляхів зниження їх рівнів у процесі активної діяльності комерційних банків, раціонального та безпечного управління кредитним портфелем є найголовнішою для банків, особливо на сучасному етапі економічного реформування в Україні. Успішне її вирішення сприятиме надійному функціонуванню, фінансовій стійкості не тільки самого комерційного банку, але й тієї сфери, в котрій він провадить свою діяльність.

3. Удосконалення механізму банківського кредитування

На наш погляд було б доцільно запропонувати для ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» створити комітет з кредитної політики, який би її переглядав та коректував по мірі необхідності та згідно змін в політичній, економічній ситуації та змінами законодавства України, а також в разі зміни стратегічного напрямку основної діяльності банку але не рідше одного разу на рік. До складу цього комітету окрім вищого керівництва банку доцільно включити працівників кредитного управління, управлінь депозитних операцій, економічного аналізу, маркетингу, безпеки, а також спеціально залучених до роботи в комітеті фахівців банку, найбільш компетентних у питаннях організації кредитних операцій. Загальний розподіл функціональних обов'язків при роботі комітету із складання проекту кредитної політики можна умовно представити таким чином, щоб визначення стратегічних напрямів кредитної діяльності банку належало б до сфери компетенції вищого керівництва, а безпосередній зміст кредитної політики із деталізацією усіх необхідних процедур покладався на працівників управлінь та залучених у комітет експертів.

Основою для складання проекту кредитної політики повинна стати глибока аналітична робота, що має забезпечити всебічне вивчення стану ринку кредитних послуг в Україні, асортименту відповідної продукції, що пропонується іншими банками, їх цінової політики, а також перспектив розвитку того сектору економіки, на кредитному обслуговуванні якого має намір зосередитись банк. Іншими словами йдеться про увесь комплекс маркетингових досліджень, що мають бути проведені для визначення власних позицій банку з точки зору його можливостей ефективно обслуговувати (особливо в порівнянні з банками-конкурентами) той чи інший сектор господарства та займати стійкі позиції у відповідному сегменті ринку кредитних послуг.

Взагалі маркетингові дослідження в умовах становлення банківської конкуренції набувають дедалі більшого значення, тому що за їх допомогою можливо попередити або скоротити збитки від кредитної діяльності. Виходячи з цього ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» можна порекомендувати залучити як партнерів хоча б одну маркетингову фірму.

Важливим напрямком вдосконалення кредитної політики є постійне поліпшення роботи банку зі своїми клієнтами, які формують кредитні ресурси банку. Для ефективної співпраці зі своїми партнерами фахівцям ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» необхідно знати і постійно аналізувати їхню фінансово-господарську поточну діяльність, визначати прогнозні тенденції та зміни. Для цього в ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» доцільно створити інформаційну систему і мати співробітників, які б використовували її дані. Для такої діяльності було б доцільно залучати працівників служби безпеки банку, яка майже не виконує ніяких функцій крім суто охоронних.

Саме незнання характеру і результатів роботи своїх клієнтів, невміння працювати з ними в умовах загострення ситуації на кредитному ринку не забезпечує ефективної взаємодії з клієнтами інших банків, яку можливо налагодити шляхом пропозиції сприятливих кредитних проектів.

Проводячи кредитну політику ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» повинен постійно покращувати і розвивати нові типи банківських продуктів для задоволення потреб клієнтів. Банк повинен обчислювати рентабельність специфічних банківських продуктів та приймати міри у відношенні до продуктів з низькою рентабельністю.

Для задоволення потреб клієнтів в довгостроковому кредитуванні ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» слід порекомендувати кредитувати не з власних ресурсів, а шляхом залучення іноземних кредитних ліній, таких як кредитна лінія Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

Використання іноземних кредитних ліній та розвиток нових кредитних продуктів повинно проводитись з позиції комплексної банківської діяльності, тобто ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» слід переконувати клієнтів використовувати не один, а декілька кредитних продуктів, які він може запропонувати. Наприклад, відносно низька маржа прибутку та довготривалі строки за кредитами по лінії ЄБРР можуть залучити нових клієнтів, які потім будуть використовувати інші, більш прибуткові кредитні продукти ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК».

ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» слід повністю припинити практику надання бланкових кредитів за виключенням першокласних клієнтів з відмінним фінансовим станом та кредитною історією.

Зменшення ризику від кредитної діяльності істотно залежить від професійного аналізу банківськими спеціалістами техніко-економічного обґрунтування проектів, що кредитуються та від контролю за цільовим використанням позички. Томі для здійснення контролю ризиків в рамках кредитної політики ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» можна порекомендувати:

- забезпечити відповідність всіх кредитних рішень обраній кредитній політиці;

- затверджувати кредитні рішення, що тягнуть за собою більш високий ризик менеджерами більш високого рівня;

- використовувати процедуру узгодження рішень для того, щоб у підсумку кредитні рішення приймались “колективно” - групою компетентних та досвідчених робітників;

- використовувати персональну звітність таким чином, щоб кожен, хто бере участь у прийнятті рішення ніс повну відповідальність за наслідки кредитного рішення.

Також з метою зменшення ризику при кредитуванні ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» повинен визначати пріоритетні бізнес-проекти для фінансування таких підприємств, які стануть його клієнтами-позичальниками. Так, перевага повинна віддаватись підприємствам з добрими експортними показниками, а також підприємствам торгівлі та харчопереробної промисловості. Державні підприємства, підприємства з погано визначеними правами власності, підприємства, що відчувають фінансові труднощі або сильно залежні від одного ринку повинні уникатись.

Для більш якісного управління процесом моніторингу кредитів ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» можна порекомендувати розробити та упровадити систему класифікації ризиків для ранжування кредитів за їх якістю як мінімум раз на місяць. Така система ранжування допоможе визначити проблемні області, а також спланувати, узгодити та реалізувати інші процедури, що направлені на захист інтересів ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» у випадку погіршення кредитоспроможності позичальника.

Основною метою ранжування кредитів є покращення якості кредитного портфеля за рахунок:

- використання сигналів раннього попередження про можливу неплатоспроможність позичальників;

- оперативного структурування управлінської інформації;

- визначення стандартів для встановлення меж відповідальності.

При умові, що моніторинг кредитів є життєво необхідним, а час кредитного спеціаліста в основному зайнятий виконанням інших задач для ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» важливо створити таку систему моніторига, котра потребувала б не дуже великого обсягу часу на кожен кредит. Така система моніторингу дозволяє кредитному спеціалісту зосередитись на тих рахунках котрі потребують найбільшої уваги, а саме на тих клієнтах, що представляють найбільший ризик для банку. Більш того в процесі постійного спостереження за рахунками кредитний спеціаліст повинен концентруватись лише н тих факторах, які найбільш впливають на здатність клієнта повернути кредит. Рекомендується також щоб в ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» один із управлінців вищої ланки був персонально відповідальний за кредитний моніторинг.

Як ми визначилися в попередньому розділі перед ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» стоїть нагальна потреба вирішення ситуації щодо проблемної заборгованості. Стосовно проблемних позик ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» слід порекомендувати виносити з балансу кредити, які класифіковані як безнадійні та погашати їх за рахунок власного капіталу. Адже велика кількість прострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладників та акціонерів та погіршує репутацію банку. Ситуація погіршується тим, що банк повинен нести додаткові витрати, пов'язані з вимогами щодо повернення кредиту. Такі витрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки від непогашеної позички. Але слід зауважити, що це стосується лише невеликих за розміром позик, списання з балансу яких істотно не відобразиться на фінансовому стані банку.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що кредитна політика є тим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в нашій країні дозволяє ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» ефективно здійснювати свою діяльність. Але кредитна політика ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, які б дозволили ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» здійснювати свою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківських послуг. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політики дозволить ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» в найближчі строки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.

Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Тому необхідно правильно організувати кредитну політику в банку.

В свою чергу кредитна політика комерційного банку -- це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку позичальників на основі принципів поворотності; терміновості; диференційованості; забезпеченості; платності.

Кожен банк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю множину ризиків (внутрішніх і зовнішніх), якими він обтяжений, які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику.

Необхідно наголосити, що кредитна політика є основою стратегії ризику в діяльності банку. Вона може бути агресивною й традиційною (класичною). Кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму - з другого.

Загалом кредитна політика, в розрізі стратегії, включає пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики _ фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним комерційним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.

Оскільки головною метою комерційного банку є отримання прибутку, і кредитні операції займають досить вагоме місце в діяльності банка взагалі, то необхідно створити всі умови для максимального і повного залучення всіх верст населення, всіх суб'єктів господарювання до кредитного процесу. Проте кредитування є досить ризикованою діяльністю, оскільки наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики.

Провівши детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» можна виділити ряд недоліків, а саме:

- недостатня диверсифікація кредитних вкладень;

- збільшення суми зважених класифікованих позик;

- занадто ризикова кредитна політика;

- недостатня увага при оцінюванні платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів;

- послаблена увага по цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками;

- недостатнє забезпечення позик;

- послаблення захищеності позик власним капіталом.

Таким чином, спираючись на викладену інформацію, можемо виділити ряд шляхів, які дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування фізичних та юридичних осіб ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК», а саме:

- запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування;

- запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;

- створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);

- стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;

- розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі нівелювати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями, що складаються у процесі індивідуального відтворення;

- індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

- вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

- розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

- акцентування уваги та роз'яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;

- постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;

- створення позитивного образу банка для клієнтів.

Зважаючи на існуючі тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України, слід обов'язково усвідомлювати притаманні ризики, перед впровадженням будь-яких нововведень, тому в табл. 1.1 відобразимо шляхи покращення процесу кредитування з урахуванням можливих ризиків.

Таблиця 1.1

Шляхи удосконалення процесу кредитування юридичних та фізичних осіб ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК»

Отже, перераховані заходи можуть позитивно вплинути на діяльність ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» та дозволять гідно конкурувати на ринку банківських послуг в складних економічних умовах, що позитивно вплине і на банківський сектор, і на стан економіки в цілому.

Банківська діяльність неминуче пов'язана з ризиком, особливо в умовах розвинутих ринкових відносин. Розвиток банківської справи в Україні досяг такого рівня, який призводить до необхідності виявлення, впровадження дієвих заходів, аналізу та управління банківськими ризиками.

Зростання проблемної заборгованості за кредитами у ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» і переоцінка ним кредитних портфелів у бік збільшення їх ризикованості робить актуальними не тільки короткотермінові заходи щодо посилення методів управління ризиком, але й заходи щодо вирішення довготермінових завдань трансформації стандартів управління ризиком.

До основних напрямків удосконалення процесів саморегулювання кредитної діяльності з метою збереження прибутку, слід віднести:

- впровадження системного підходу до управління кредитним ризиком, врахування взаємозв'язків між кредитним, валютним, процентним, операційним і ринковим ризиком; використання такого комплексного підходу підвищуватиме роль ризик-менеджменту в прийнятті фінансових управлінських рішень та сприятиме активізації розвитку процесів саморегулювання;

- використання засад портфельної теорії при організації процесів управління кредитною діяльністю банків, оскільки циклічний розвиток кредитного ринку виявляє необхідність використання зазначеного методу: «кожний наступний економічний спад виявляє нові помилки в управлінні кредитними портфелями недостатню диверсифікацію, безсистемний маркетинг, невідповідність кредитної ставки рівню ризику» [21, с. 65].

Для формування механізму саморегулювання необхідно врахувати такі підходи до управління кредитним портфелем банку:

- по-перше, необхідно розробити логічну, незмінну та ефективну систему оцінки ризиків, яка дає змогу визначити реальний рейтинг позичальника і наступне коригування його при змінні якості позички;

- по-друге, необхідно розробити методику, що дасть змогу прогнозувати рівень збитків, притаманний будь-якій сукупності позичок із одним і тим самим рівнем ризику;

- по-третє, потрібний низький рівень лімітів концентрації ризику, що створить умови для зменшення впливу на прогнозований рівень збитків, при зміні якості невеликої кількості кредитів неможливо [11, с. 32].

Одним із перспективних шляхів вдосконалення процесу формування та використання резервів за кредитними ризиками є зовнішнє страхування відповідальності за неповернення кредиту в страхових компаніях. Найбільш привабливе таке страхування для споживчих кредитів, оскільки вони є невеликими за сумою та масовими за кількістю, тобто мають класичні страхові можливості виплат по окремим страховим випадкам за рахунок масових страхових премій великої кількості позичальників [7, с. 15].

При цьому, ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» отримає наступні вигоди:

- можливість реструктуризації (пролонгації) прострочених споживчих кредитів за рахунок отримання страхової гарантії повернення споживчого кредиту у наступних періодах;

- полегшення умов для позичальника, коли поточними виплатами банку на період дії реструктуризованого кредиту залишаються тільки відсотки за користування кредитом, а повернення загальної суми боргу без часткових виплат переноситься на кінець періоду кредитування, що значно підвищує прибутковість банку;

- наявність гарантії повернення кредиту з боку страхової компанії дозволяє при реструктуризації (пролонгації) кредитів перекваліфікувати прострочені споживчі кредити в категорії меншого ризику, тобто зменшити необхідну суму створення внутрішніх резервів на кредитні ризики, тобто підвищити прибутковість банку.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. (із змінами і доповненнями від 18.09.2013 р.). Електронний режим доступу.

2. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 №2664-ІІІ.

3. Братчиков В. Класифікація помилок у банківському обліку: точка зору аудитора // Вісник Національного банку України. 2012. № 5. С. 61 - 62.

4. Васюренко О. В. Банківські операції. К.: Знання, 2004. 435 с.

5. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: навчальний посібник / О.В. Васюренко. К.: Академія, 2001. 320 c.

6. Вовчак О.Д. Банківська справа : навч. посіб. Мін-во освіти і науки України. Львів: Новий світ-2000, 2010. С. 239 - 246.

7. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: підручник Міністерство освіти і науки України, КНЕУ. К.: КНЕУ, 2005. 599 с.

8. Гриценко ЛЛ. Банківська система України: сучасний стан і напрями розвитку // Гроші, фінанси і кредит. 2013. № 10. С. 111-116.

9. Карчева Г. Системний аналіз ефективності діяльності банків України // Вісник Національного банку України. 2014. № 11. C.12-17.

10. Ковальов О. П. Класифікація банківських ризиків. Фактори, що впливають на кредитні ризики, і підходи до їх класифікації // Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 2. C. 63-70.

11. Ковальов О. П. Методологія управління кредитними ризиками / // Формування ринкових відносин в Україні. 2009. № 3. C. 31-36.

12. Ковальов О. П. Стратегічне управління кредитними ризиками // Актуальні проблеми економіки. 2012. № 5. C. 1-31.

13. Козюк В. В. Сучасні центральні банки: середовище функціонування та монетарні рішення: монографія. Тернопіль: Астон, 2001. 300 с.

14. Козьменко C.M. Стратегічний менеджмент банку: навчальний посібник. Стратегічний менеджмент банку: навчальний посібник. Суми: ВТД „Університетська книга", 2003. 752 с.

15. Колісник М.Б. Банківська система України як учасник глобалізаційних процесів// Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. 2012. №21.2. С. 226-230.

16. Міщенко В.І. Банківські операції: підручник; Мін-во освіти і науки України. К.: Знання, 2006. 317 с.

17. Петик Л. О. Банківська система України в умовах кризи // Вісник Львівської державної фінансової академії. 2014. №18. С. 7-10.

18. Примостка Л. О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Фінанси України. 2014. № 8. C. 118-126.

19. Слобода Л. Я. Дослідження факторів кредитних ризиків банків // Регіональна економіка. 2009. № 1. C. 125-135.

20. Холодна Ю.Є. Управління кредитним ризиком у банку: оперативне, тактичне та стратегічне // Вісник Харківського національного економічного університету. 2013. № 2. С. 24-29.

21. Хенеке Дж., Трюк С. Кореляція активів та потреби в капіталі для МСП в межах переглянутої "Базель - ІІ" // Банки та банківські системи. 2007. № 1. C. 75-89.

22. Шаповалова С М. Банківська та фінансова системи: спільність та відмінності // Часопис економічних реформ. 2012. №1. С. 66-71.

23.Рейтинг Українських банків [Електронний ресурс] - Режим доступу: real-economy.com.ua/publication/ratings/7501.html.

24. Офіційний веб-сайт ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.oschadbank.ua/ua/about/.

25. Офіційний веб-сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

Додаток А

Показники оцінки кредитоспроможності за методикою ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК»

Размещено на Allbest.ru