Організація діяльності Ощадбанку

Ризик відсутності значної кількості клієнтів, що мають відповідати всім встановленим параметрам оцінки

6

Збір проблемної заборгованості

Індивідуальний підхід під час збору проблемної заборгованості, враховуючи кожну окремо взяту справу та оптимізація процесу для прискорення розгляду справ.

Ризик не реалізації заставленого майна позичальника

Отже, перераховані заходи можуть позитивно вплинути на діяльність ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» та дозволять гідно конкурувати на ринку банківських послуг в складних економічних умовах, що позитивно вплине і на банківський сектор, і на стан економіки в цілому.

Банківська діяльність неминуче пов'язана з ризиком, особливо в умовах розвинутих ринкових відносин. Розвиток банківської справи в Україні досяг такого рівня, який призводить до необхідності виявлення, впровадження дієвих заходів, аналізу та управління банківськими ризиками.

6. Порядок оформлення і отримання банківських послуг

Сучасні процеси в економіці світу спрямовані на розвиток системи послуг та якості обслуговування клієнтів, тобто в умовах жорстокої конкуренції споживачі послуг все більше уваги звертають саме на якість сервісу та додаткових послуг.

При прийнятті рішення про надання кредиту найважливішим етапом є оцінка кредитоспроможності, цей етап зазвичай є найскладнішим та тривалим. Тому для підвищення швидкості прийняття рішень, а також економії робочого часу працівників і, таким чином, підвищення ефективності процесу оцінки кредитоспроможності взагалі необхідним є розроблення експрес методики оцінки кредитоспроможності.

Порядок розгляду кредитних заявок від клієнтів в ПАТ ДБ "ОЩАДБАНК" наступний. При необхідності отримання кредиту позичальник звертається до начальника кредитного відділу, який повинен:

- ознайомити клієнта з вимогами банку, які висуваються до позичальника, а саме: необхідність надання повного пакету документів та достовірної інформації про діяльність підприємства, наявність рахунку в ПАТ ДБ "ОЩАДБАНК" забезпеченості кредиту заставним майном, тарифи на розгляд документів відносно можливості кредитування;

- ознайомитися з деталями проекту, який кредитується.

За умови погодження позичальника з вимогами банку начальник кредитного відділу передає за підписом позичальника список документів, які необхідні банку для розгляду заявки на кредит. Цей перелік документів наступний:

1. Заявка на отримання кредиту, в якій вказується необхідна сума кредиту, мета кредиту, строк погашення та вид забезпечення. Заявка підписується керівником та головним бухгалтером підприємства.

2. Копії установчих документів позичальника, завірені нотаріально.

3. Протокол (наказ) про призначення директора і головного бухгалтера підприємства.

4. Протокол зборів акціонерів (учасників) про підтвердження суми та цільового спрямування кредиту, а також повноважень керівництва підписувати усі документи, пов'язані з отриманням кредиту.

5. Довідка з Міністерства доходів і зборів про взяття на облік.

6. Картка зі зразками підписів та відбитка печатки.

7. Копії паспортів директора та головного бухгалтера підприємства.

8. Ліцензії, патенти та дозволи, надані підприємству.

9. Копії договорів оренди приміщень та транспорту, договорів про спільну діяльність.

10. Баланс підприємства, звіт про фінансові результати та декларація про прибутки підприємства за три останні звітні дати.

11. Розшифровка статей балансу станом на останню звітну дату (основні засоби, ТМЦ, дебіторська та кредиторська заборгованість, заборгованість за кредитами банків, поточний та валютний рахунки).

12. Довідка із банків, де відкриті рахунки про наявність заборгованості по кредитам і відсоткам за кредит.

13. Довідки з банків про середньомісячний оборот грошових коштів за останні три місяці, а також про середньоденні залишки грошових коштів на поточному рахунку підприємства.

14. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) або бізнес-план, графік погашення кредиту.

15. Договори та контракти до проекту (операції), який кредитується.

16. Перелік запропонованого забезпечення.

17. Документи, що підтверджують право власності на предмет застави.

18. Документи про експертну оцінку заставного майна.

19. Анкета позичальника (за формою банку).

20. При наявності поручительства третіх осіб також подаються документи по поручителям (заставодавцям) [24].

Начальник кредитного відділу готує матеріали на розгляд кредитним комітетом тільки на підставі повного пакету документів. При наявності неповного пакету документів протягом 2 робочих днів банк надсилає про це повідомлення позичальнику із зазначенням переліку документів, яких не вистачає або які потребують переоформлення.

Строк розгляду кредитної заявки враховується з моменту надання повного пакету документів позичальником і до моменту передачі висновку про можливість надання кредиту на розгляд кредитним комітетом. Аналіз заявки здійснюються кредитним відділом у строки, не менше 3, але й не більше 10 робочих днів.

На основі поданих позичальником документів працівник кредитного відділу складає Висновок про можливість надання позичальнику позичкових коштів. Висновок повинен бути коротким та містити основні питання, пов'язані з кредитним проектом:

- назва позичальника;

- сума кредиту;

- процентна ставка;

- мета кредитування;

- аналіз кредитного проекту;

- аналіз забезпеченості кредиту;

- аналіз фінансового стану позичальника;

- кредитна історія;

- висновок.

Одночасно документи розглядаються юридичною службою банку, яка також складає детальний висновок про відповідність кредитної операції чинному законодавству. Висновок юридичної служби разом з Висновком кредитного відділу (відділу активно-пасивних операцій) подається до служби безпеки банку, яка також складає відповідний висновок по кредитному проекту. Зазначені висновки подаються на розгляд Кредитної комісії філії для прийняття попереднього рішення по кредитному проекту.

3 метою ефективного використання кредитних ресурсів, створення умов для об'єктивного, неупередженого аналізу пропозицій при видачі кредитів філією ПАТ ДБ "ОЩАДБАНК" створюється кредитна комісія, яка складається з 7 осіб.

Кредитна комісія філії (регіонального управління) є дорадчим органом, який приймає попереднє рішення про можливість видачі кредиту позичальнику перед наданням повного пакету документів до головного банку.

Найчастіше банками України для оцінки кредитоспроможності позичальника використовуються бально-рейтингові системи. Розглянемо використання бально-рейтингових методик на прикладі банку ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК».

Розрахуємо показники за методикою розрахунку ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» (Додаток А), оформимо розрахунки у вигляді таблиці (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Основні показники оцінки фінансового стану позичальника ПАТ «Хладопром»

Показник	Розраховане значення	Кількість балів
1. Показники платоспроможності
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,20051	15
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,66422	5
Коефіцієнт загальної ліквідності	4,05249	15
2. Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,28567	10
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	0,36375	15
Коефіцієнт співвідношення зобов'язань перед фінансовими установами до власного капіталу	0	15
3. Показники ділової активності
Темп приросту виручки від реалізації	10,359 %	4
Темп приросту оборотності дебіторської заборгованості	45,549 %	4
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	0,7	6
Темп приросту оборотності кредиторської заборгованості	- 48,853%	0
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,6	6
Коефіцієнт оборотності активів	0,05732	6
Коефіцієнт оборотності необоротних активів	0,10908	6
Коефіцієнт оборотності основних засобів	0,11300	6
Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних цінностей	0,17241	6
4. Показники оборотів за рахунками
Коефіцієнт достатності оборотів	1,5	20
Наявність рахунків в банках	В «ПБ» та ін.	5
5. Рентабельність
Рентабельність активів	0,06174	6
Коефіцієнт динаміки рентабельності активів	-0,01157	0
Рентабельність продажу	0,06556	3
Коефіцієнт динаміки рентабельності продажу	-0,20179	0
Коефіцієнт рентабельності капіталу	0,07029	6
Собівартість реалізованої продукції	-0,04965	4
6. Коефіцієнт кредитоспроможності	0	15
7. Темп приросту прибутків та збитків	-0,34327	- 10
8. Кредитна історія позичальника
Наявність погашених кредитів;	В строк	15
Наявність діючих кредитів;	немає	5
Наявність діючих пролонгованих кредитів.	немає	0
Сума балів за кількісними показниками діяльності підприємства		188

Розрахунок коефіцієнту достатності оборотів неможливий без наявної кредитної угоди, тому приймемо за запитувану суму кредиту умовну суму в 100 тис. грн. Строк кредитування приймемо за 12 міс. Як видно з розрахунків «вузькими місцями» при оцінці фінансового стану ПАТ «Хладопром» стали зниження коефіцієнтів рентабельності та приросту прибутків.

Оцінимо якісні (суб'єктивні) показники діяльності ПАТ «Хладопром». Результати оцінки представимо в табл 4.2.

Таблиця 4.2

Суб'єктивні показники оцінки фінансового стану ПАТ «Хладопром»

Показник	Значення	Бали
Ділова репутація вищого керівництва	Не є клієнтами банку, негативної інформації немає	4
Строк функціонування підприємства	15 років	8
Специфіка діяльності позичальника	Наявність власної нерухомості, постійних контрагентів, сезонність діяльності	10
Диверсифікація	ні	0
Види економічної діяльності підприємства	Харчова промисловість	6
Місце розташування підприємства за регіональною ознакою	м. Харків	5
Аналіз власного капіталу	Статутний фонд сформований, діяльність прибуткова	11
Наявність забезпечення та оцінка його якості
а) Наявність забезпечення (застава)	нерухомість	8
б) Оцінка вартості забезпечення	Більше 200%	6
Ефективність кредитної угоди
а) Об'єкт кредитування	Короткострокове кредитування	6
б) Строк кредитування	12 місяців	5
Сума балів за якісними показниками діяльності підприємства		69

Таким чином, за аналізом кредитоспроможності згідно методики ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» ПАТ «Хладопром» отримав загальну суму балів 257, що відповідає класу Б. Фінансова діяльність підприємства може бути оцінена як добра, але вірогідність підтримки її на високому рівні мала, тому діяльність підприємства потребує постійного контролю, адже потенційні недоліки, що має підприємство та негативні тенденції в діяльності можуть призвести по подальшого погіршення фінансового стану і можливості дефолту за кредитом.

Одним із дуже важливих моментів при кредитному обслуговуванні, а також конкурентною перевагою будь-якого банку є швидкість прийняття рішень щодо надання кредиту. Саме тому банки все ширше використовують в своїй діяльності комп'ютерну техніку та постійно розробляють нові програмні продукти для підвищення швидкості прийняття рішень.

7. Організація міжбанківських розрахунків через систему кореспондентських рахунків НБУ

Результати аналізу операцій реєструються шляхом запису на рахунках плану рахунків. План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації банківських операцій.

Він узгоджений із загальноприйнятими у міжнародній практиці принципами та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і є обов'язковим для використання всіма банками. Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, до якого внесені зміни та доповнення, але це не змінило принципів побудови плану рахунків.

План рахунків забезпечує детальний та повний облік усіх банківських операцій, своєчасну обробку і накопичення детальної інформації, відображення правдивої та змістовної інформації для всіх користувачів. План рахунків є мультивалютним і передбачає наявність управлінського обліку. Логічно план рахунків можна поділити на три частини - балансові рахунки, рахунки доходів та витрат і позабалансові рахунки. Всі рахунки в плані рахунків згруповані в дев'ять класів, балансові рахунки розміщені в 1 - 5-му класах, рахунки доходів і витрат - в 6-му та 7-му, позабалансові - в 9-му класі.

Структуру Плану рахунків відображає рис. 7.1. Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку. На підставі балансових рахунків складається балансовий звіт комерційного банку, на підставі рахунків доходів і витрат - звіт про прибутки та збитки, на підставі позабалансових рахунків - звітність за позабалансовими рахунками.

8-й клас містить рахунки для ведення управлінського обліку. Вони використовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також дають змогу накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку.

Рис. 7.1 Структуру Плану рахунків ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» [24]

План рахунків бухгалтерського обліку включає рахунки I, ІІ, III, IV порядку. Усі вони належать до синтетичних і відрізняються ступенем деталізації інформації:

- рахунки І порядку однозначні - класи;

- рахунки II порядку двозначні - розділи;

- рахунки III порядку тризначні - групи;

- рахунки IV порядку чотиризначні - рахунки.

Нумерація рахунків здійснюється додаванням одного знака (від 0 до 9) з правого боку відповідно до рахунків І, II, III порядку.

У 1-му класі обліковуються казначейські інструменти та міжбанківські операції комерційних банків.

До казначейських інструментів належать: готівкові кошти; монетарні дорогоцінні метали; цінні папери, що рефінансуються НБУ; кошти комерційних банків у НБУ; кошти НБУ в комерційному банку.

До міжбанківських операцій належать операції між комерційними банками: розрахунки, депозити та кредити.

У 2-му класі відображаються операції з усіма категоріями клієнтів, крім банків. Зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами.

У 3-му класі відображаються два різні типи операцій. До першого типу належать операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ). Операції з цінними паперами поділяються на три види: торгові операції з цінними паперами; інвестиційні операції з цінними паперами; операції з цінними паперами власної емісії.

До другого типу належать операції за іншими розрахунками. До їх складу відносять господарські операції комерційних банків: операції із запасами матеріальних цінностей; операції з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. До операцій за іншими розрахунками також належать: клірингові розрахунки, міжфілійні розрахунки між підрозділами одного банку, розрахунки з урегулювання валютної позиції банку.

Окремою позицією в цьому розділі обліковується субординований борг банку.

У 4-му класі зосереджені групи рахунків, які відображають інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, в основні засоби і нематеріальні активи та їх зношення.

У 5-му класі обліковується капітал банку. Він включає статутний капітал, загальні резерви банку, результати минулих років та звітного періодів і результат переоцінки.

У 6-му і 7-му класах відображені операції, пов'язані з формуванням доходів і витрат, що виникають під час діяльності комерційного банку. Усі доходи і витрати поділяються на процентні, комісійні та інші доходи або витрати. В окрему групу рахунків 7-го класу згруповані витрати з відрахування в резерви.

Рахунки 8-го класу призначені для відображення операцій управлінського обліку.

9-й клас призначений для відображення позабалансових операцій. Усі рахунки цього класу поділяються на групи: рахунки для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку (зобов'язання та вимоги за всіма видами гарантій; рахунки для обліку документів, цінностей та розрахунків з приватизації; контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.

Картки для інтернет-розрахунків ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК»

Картка «E-Pay»

Картка створена для розрахунків за товари і послуги у мережі інтернет з метою забезпечення максимальної безпеки ваших грошей на картковому рахунку.

Переваги:

- економія часу;

- безпека розрахунків;

- найкращі ціни;

- вибір товарів і послуг у мережі інтернет незалежно від країни.

Відкривається окремий картковий рахунок (в гривнях, доларах США, євро), на який клієнт перераховує суму, що планує витратити в інтернеті. У разі можливої компрометації даних платіжної картки клієнт ризикуватиме лише коштами, що знаходяться на картковому рахунку E-Pay.

Рекомендується контролювати залишок на такому рахунку у межах мінімально необхідних для розрахунків обсягів. Інші операції, включаючи отримання готівки та розрахунки у торговельно-сервісній мережі, за даною карткою неможливі.

Якщо валюта операції та валюта карткового рахунку відрізняються, тоді відбувається автоматична конвертація валюти. Тарифи ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» по обслуговуванню держателів електронних платіжних засобів карткового продукту «E - pay», представлено у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Тарифи ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» по обслуговуванню держателів електронних платіжних засобів карткового продукту «E - pay» [16]

Назва операції та послуги	Розмір тарифів і комісій
	Visa Electron E-PAY (5 років)
1. Відкриття рахунку з видачею основної платіжної картки E-PAY та проведення розрахунків протягом першого строку дії картки - рахунки, відкриті в гривні - рахунки, відкриті в доларах США, відкриті в євро	15,00 грн. еквівалент 15,00 грн.
2. Поновлення розрахунків з видачею картки E-PAY по закінченні строку дії основної картки за рахунком, відкритим: - рахунки, відкриті в гривні - рахунки, відкриті в доларах США, відкриті в євро	15,00 грн. еквівалент 15,00 грн.
3. Поновлення розрахунків з видачею картки E-PAY в період дії картки за ініціативою КЛІЄНТа у разі втрати, пошкодження, викрадення картки, тощо	15,00 грн.
4. Додаткова плата за термінове відкриття рахунку з видачею основної платіжної картки (Клієнтам установ м. Києва протягом 6 годин, Клієнтам інших регіонів України протягом 36 годин)	100,00 грн.
5.1. Плата за безпідставне оскарження або відмову від операції. (Вноситься готівкою або списується з рахунку після проведення розслідування претензії клієнта) 5.2. Плата за проведення процедур повторного опротестування, преарбітражу та арбітражу за оскаржуваними операціями, у ході яких банк зазнав втрат. (Списується з рахунку відповідно до заяви клієнта на підставі рахунку від МПС ).	50,00 грн. Фактична сума витрат банку на проведення процедури оскарження згідно повідомлення платіжної системи
6. Безготівковий переказ коштів з одного рахунку на інший рахунок, які відкриті у гривнях у ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» за допомогою банкоматів ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» (за операцію)	0,5% мінімум 1,00 грн. максимум 5,00 грн.
7. 1. Надання інформації про операції списання з рахунку та стан рахунку із застосуванням «SMS-Інформування» 7.2. Надання інформації про рух коштів за рахунком та стан рахунку із застосуванням «SMS-Інформування» 7.3. Надання інформації про рух коштів за рахунком та стан рахунку із застосуванням «SMS-Інформування»	Входить в комісію за проведення розрахунків протягом терміну дії картки 25,00 грн. (щорічно) 3,00 грн. (щомісячно)

Віртуальна картка

Міжнародна платіжна картка Visa, що використовується виключно для оплати товарів та послуг у мережі інтернет.

Для оформлення необхідно:

- мати будь-який картковий рахунок у банку «ОЩАДБАНК»;

- бути підключеним до системи «ОЩАДБАНК-Оnline»;

- мати на картковому рахунку в 5 грн для сплати комісії за випуск картки.

Віртуальна картка не має фізичного носія, тобто звичної пластикової картки, а являє собою набір реквізитів, достатній для здійснення платежів (номер картки, строк дії та код CVV2).

Переваги:

- випуск у системі «ОЩАДБАНК-Оnline» в режимі реального часу (без відвідування відділення банку);

- підвищена безпека здійснення операцій в мережі інтернет;

- здійснення розрахунків безкоштовно.

8. Аналіз фінансового стану комерційного банк

Базою аналізу організації здійснення безготівкових розрахунків являється філія банку відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК». м. Вінниця, вул. Першотравнева, 80

В сучасному комерційному банку фінансовий аналіз являє собою не стільки елемент фінансового управління, а складає основу, оскільки фінансова діяльність, як відомо, є провідною в банку. Управління нею неможливе без аналізу - будь то традиційне здійснення кредитних операцій, зберігання грошей, безготівкові операції нові види діяльності, чи проведення платежів і розрахунків.

Зміст, місце і роль фінансового аналізу безготівкового обслуговування банку залежить від специфіки діяльності банку в галузі посередництва між економічними суб'єктами, високою мірою залежності від клієнтської бази.

Важливість аналізу виявляється в тому, що високоякісне безготівкове обслуговування - це розширення клієнтської бази і отримання дешевих грошових ресурсів на поточних рахунках.

Для того, щоб виявити значення безготівкового обслуговування клієнтів для банку, необхідно розглянути питому вагу доходів і витрат від розрахункового обслуговування в загальній їх сумі. Структура доходів Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» за 2013 та 2014 роки представлена в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Аналіз доходів Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК»

Показник	2013рік	2014 рік	Темп росту суми
	Сума, грн.	Питома вага, %	Сума, грн.	Питома вага, %
Процентні доходи	98287,62	11,70	614346,30	29,81	6,25
Комісійні доходи від розрахункового обслуговування	741117,15	88,10	1421573,20	69,12	1,92
Прибуток від торгівельних операцій	1500,85	0,14	761,33	0,04	0,51
Інші банківські операційні доходи	483,80	0,06	21154,41	1,03	43,73
Доходи по балансу	841389,42	100	2056585,30	100	2,44

З табл. 8.1 видно, що загальний темп приросту доходів у 2014 році становить 2,44%, що є позитивною тенденцією. Доходи від розрахункового обслуговування займали вагоме місце в структурі доходів в 2013 році - 88,10%, а у 2014 - 69,12%, що дорівнює 1421,57 тис. грн. проти минулорічних 741,12 тис. грн. Зменшення питомої ваги комісійних доходів в зальній структурі доходів відбулося за рахунок збільшення питомої ваги процентних доходів.

Але в той же час абсолютний приріст комісійних доходів від розрахункового обслуговування склав 680,45 тис. грн., а темп росту цього показника у 2014 р. становить 1,92 разів, тобто відбулося його збільшення майже в два рази. Структура витрат банку представлена в табл. 7.2.

За даними табл. 7.2 можна зробити висновок, що витрати по розрахунковому обслуговуванню займають незначну питому вагу в витратах банку - 0,56% та 5,23% в 2013 та 2014 роках відповідно. Приріст витрат по розрахунковому обслуговуванню на 65,08 тис. грн. пояснюється значним розширенням обсягу безготівкових розрахунків. Порівнюючи названі показники з відсотками доходу від розрахункових операцій помітне позитивне співвідношення. В 2013р. доходи перевищили витрати на 16,56%, а в 2014 - на 35,86%. Темп росту доходів перевищує темп росту витрат за 2013 та 2014 роки.

Таким чином проаналізувавши структуру доходів і витрат Європейського відділення ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» за 2013 та 2014 роки можна сказати, що обслуговування безготівкового платіжного обороту клієнтів банку є ефективною і прибутковою операцією, що робить її найважливішою для даного банку. Це пояснюється специфікою роботи банку, в основі якої обслуговування розрахунків сільськогосподарського сектору економіки та багатьох середніх підприємств регіону.

Таблиця 8.2

Аналіз витрат Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК»

Показник	2013 рік	2014 рік	Темп росту суми
	Сума, грн.	Питома вага, %	Сума, грн.	Питома вага, %
Процентні витрати	36419,93	5,19	114443,37	8,68	3,14
Комісійні витрати від розрахункового обслуговування	3900,60	0,56	68977,16	5,23	17,68
Інші банківські операційні витрати	38772,23	5,52	30160,70	2,29	0,78
Інші небанківські операційні витрати	508379,54	72,41	753417,25	57,11	1,48
Податок на прибуток	114550,50	16,32	352083,21	26,69	3,07
Витрати по балансу	702022,80	100	1319081,70	100	1,88

Шляхом збільшення доходів від обслуговування безготівкових розрахунків є зменшення витрат на здійснення цих операцій. Для цього необхідно проаналізувати структуру вартості розрахункових операцій Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК», що дасть можливість виявити резерви для економії коштів (табл. 2.3). З цієї таблиці видно, що витрати на утримання персоналу складають 27,04% у 2014 році та 44,67% у 2014 році в собівартості розрахункових операцій. Це є найвагомішою статтею витрат в загальній структурі витрат банку. Серед можливих шляхів економії витрат на здійснення розрахункових операцій є зменшення витрат на утримання основних засобів та нематеріальних активів, велике значення яких (у 2013 році - 42,23% в загальній структурі видатків, у 2014 році - 39,46%) пояснюється тим що банк проводив капітальний ремонт в серпні 2012 року, що зумовило значні видатки на придбання обладнання, ремонт приміщення тощо.

Таблиця 8.3

Вартість розрахункових операцій Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК»

Стаття витрат	2013 р.	2014 р.	Темп росту суми
	Сума, грн.	Питома вага, до загальних витрат, %	Сума, грн.	Питома вага, до загальних витрат, %
1	2	3	4	5	6
Витрати на утрим. персоналу	137456,33	27,04	336556,76	44,67	2,45
Сплата податків (крім податку на прибуток)	10182,40	2,00	6036,52	0,80	0,59
Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів	214692,16	42,23	297257,97	39,46	1,38
Інші експлуатаційні витрати	118309,47	23,27	72871,69	9,67	0,62
Витрати на телекомунікації	15518,51	3,05	30502,87	4,05	1,97
Супутні небанківські операційні витрати	12211,23	2,41	10187,61	1,35	0,83
Інші небанківські операційні витрати	9,44	-	3,89	-	0,41
Витрати	508379,54	100	753417,70	100	1,49

Також треба відмітити надзвичайний ріст комісійних витрат, в 17,68 разів (табл. 8.4). Це свідчить про необхідність детальнішого розгляду всіх статей витрат банку, для розширення можливостей їх зменшення. Майже в 2 рази зросли витрати на телекомунікації. Виходячи з цього в наступному розділі наведений розрахунок зниження витрат на обслуговування банку в системі електронних платежів.

Таблиця 8.4

Комісійні витрати та доходи Відділення №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК»

Показник	Значення показників по роках	Темп росту (%)
	2013р.	2014р.
Комісійні доходи, грн.	741117,15	1421573,20	1,92
Комісійні витрати, грн.	3900,60	68977,16	17,68

В відділенні №10001/0192 ПАТ «ДБ «ОЩАДБАНК» використовуються такі форми безготівкових розрахунків:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога;

- платіжна вимога - доручення;

- акредитив.

Вихідні дані для аналізу інструментів безготівкових розрахунків за 2014 рік групуємо у таблиці 7.5 по місяцях 2014 року.

Таблиця 8.5

Вихідні дані для аналізу інструментів безготівкових розрахунків за 2014 рік

№ з/п	Місяць	платіжне доручення	платіжна вимога - доручення	платіжна вимога	Відхилення (платіжне доручення)
					Абс.	Темпи росту (%)
1	Січень (база)	39275	420	1150	-	-
2	Лютий	41170	375	1125	1895	4,8
3	Березень	42000	405	1215	2725	6,9
4	Квітень	42825	615	1200	3550	9
5	Травень	44900	675	1225	5625	14,3
6	Червень	45255	650	1280	5980	15,2
7	Липень	45030	620	1265	5755	14,6
8	Серпень	46175	680	1300	6900	17,6
9	Вересень	47250	575	1400	7975	20
10	Жовтень	48000	450	1425	8725	22
11	Листопад	49350	550	1550	10075	25,6
12	Грудень	50775	475	1620	11500	29,3
Всього	542005	6490	15755

З даних таблиці 8.5 видно, що кількість платіжних інструментів безготівкового обігу розподіляється нерівномірно по місяцях. Починаючи з березня місяця їх кількість поступово збільшується і на прикінці року стає максимальною. Це в першу чергу пов'язане з активністю сільгоспвиробників, які складають значну кількість клієнтської база банку. Цей висновок підтверджує також графік темпів росту інструментів безготівкового обігу (рис.8.1). За базу взято січень 2014 року.

Рис. 8.1 Темпи росту платіжних доручень на протязі 2014 року

У відсотковому відношенні структура безготівкових розрахунків буде наступною:

- платіжне доручення - 96%;

- платіжна вимога-доручення - 1,15%;

- платіжна вимога - 2,85%.

Висновки

Основними суб'єктами системи управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» є департамент депозитних операцій і департамент маркетингу. Механізм управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел передбачає його планування, аналіз та контроль. Стратегічним планом банку є депозитна політика, яку визначає спостережна рада банку. У процесі розробки механізму депозитної політики банку беруть участь різні структурні підрозділи, зокрема відділ маркетингу, менеджменту, обліково-операційний відділ, депозитний відділ.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що ефективність діяльності банку поступово покращується, про що свідчить отримання прибутку банком у 2014 році.

У структурі зобов'язань банку найбільшу частку складають кошти банків та кошти фізичних осіб розміщені на строкових та поточних рахунках. Ресурсна база банку є диверсифікованою.

Депозитна політика ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» є оптимальною щодо структури депозитних ресурсів. Серед коштів клієнтів переважають строкові вклади, що здійснює позитивний вплив на ресурсну базу банку, оскільки вони є найбільш стабільною частиною ресурсного потенціалу банку.

Кредитний портфель банку є недостатньо диверсифікованим, кредити надані юридичним особам займають найбільшу частку у структурі наданих кредитів банком.

Для досягнення необхідної структури, рівня та обсягів витрат за депозитними ресурсами ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК» використовує цінові і нецінові методи управління залученням коштів.

При використанні нецінових методів банк віддає перевагу медіа-рекламі, до якої відноситься реклама в ЗМІ (пресі, телебаченні, радіо тощо), а також реклама в транспорті та на вулицях.

Під час проходження практики вдалося вивчити питання, які допомагають закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі навчання, тобто закріпити отримані теоретичні знання на практиці. Крім того було отримано практичні навички роботи з документами, досліджено специфіку та методологію діяльності відділу по роботі з заставним майном Управління ризиками ПАТ ДБ «ОЩАДБАНК». Під час цього дослідження вдалося виявити ряд розбіжностей між теоретичними положеннями щодо управління ризиками, зокрема кредитними, та практичний втіленням цих положень.

Для поглиблення набутих знань та розуміння специфіки діяльності даної установи було вивчено організацію виробництва та досвіду роботи установи-бази практики, отримано навички організаційної та виховної роботи в колективі, Вдалося отримати цінну інформацію, необхідну для написання магістерської роботи (як статистичного, так і теоретичного характеру).

Проходження практики сприяло також розвитку навичок самостійної діяльності при проведенні науково-теоретичного та економіко-практичного аналізу діяльності окремих ланок установи банку, виявленню протиріч, що виникають в процесі реалізації управління кредитними ризиками комерційного банку. Крім того, отримано навички розробки наукових продуктів, звітів, виконання економічних розрахунків.

Індивідуальне завдання

Механізм банківського кредитування

1. Науково-методичні механізм банківського кредитування

Становлення конкурентоздатної економіки України в сучасних умовах неможливо без забезпечення високого рівня стійкості банківської системи, яке сприяє прискоренню руху кредитних ресурсів, стимулюванню інноваційно-інвестиційної діяльності, задоволенню фінансових потреб населення. У той же час, в умовах негативного впливу фінансово - економічної кризи на діяльність вітчизняних банків, привертає увагу тенденція погіршення якості кредитного портфелю, що призводить до збитковості банківських установ.

Ватро зауважити, що один із найважливіших принципів банківського кредитування полягає у тому, що наданий кредит має бути повернений у чітко обумовлені в кредитному договорі строки. Дотримання цього принципу є запорукою успішного функціонування комерційного банку. Цілком очевидно, що при наданні будь - якої позики перед банком стає проблема невизначеності того, чи буде її повернуто вчасно, і більше того, чи буде її повернуто взагалі. Звідси випливає, що основним завданням банку при наданні позики є перетворення невизначеності в ризик і його детальний аналіз.

Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, - коливання потреби у коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб.

Коли у одних з них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв'язується за допомогою кредиту, який необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб.

Кредит - категорія, яка є виразом відносин між суб'єктами господарювання щодо надання й отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості й платності. Кредит - рух вартості в інтересах реалізації певних потреб [6, с.152].

Саме тому, даючи визначення кредиту треба враховувати:

1) що це економічні відносини, тобто відносини, які базуються на економічних законах та носять обов'язково договірний характер;

2) відносини виникають між суб'єктами господарювання, при цьому один бік - це кредитор, другий - позичальник і кількість представників одного і другого не обмежена;

3) відносини виникають з приводу перерозподілу вартості, тобто в якій би формі вони не виникали, кредит має грошову природу, а його основною функцією є перерозподіл вартості;

4) перерозподіл відбувається не всіх створених у суспільстві вартостей, а тільки тимчасово вільних, що в свою чергу обумовлює необхідність їх повернення у визначений строк;

5) так як перерозподіл відбувається в тому числі і в часі, то для збереження вартості (як одна із цілей), виникає необхідність в платності даних відносин, що забезпечується процентом.

Кредит - це економічні відносини між кредитором і позичальником з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і з виплатою процента[19, с.126].

Проявом сутності є функції. При визначенні функцій кредиту треба враховувати той факт, що при зміні економічної суті кредиту в процесі історичного розвитку змінюються і його функції.

Виділяють наступні функції кредиту:

- перерозподільна;

- заміна готівкових коштів кредитними засобами обігу.

Сутність функції перерозподільної:

за допомогою кредиту за рахунок тимчасово вільних ресурсів одних задовольняються тимчасові потреби в коштах інших.

Особливостями кредитного перерозподілу у порівнянні з фінансовим є:

- обхват тільки тимчасово вільних ресурсів, що обумовлює:

- ширші масштаби перерозподілу коштів через кредитну систему (обсяг кредитних ресурсів значно перевищує, наприклад, обсяг ресурсів, що перерозподіляються бюджетною сферою;

- більшу доступність ресурсів (протягом одного і того ж періоду кредитними ресурсами можна користуватися декілька раз);

- терміновість надання коштів (перерозподіл бюджетних ресурсів визначається на весь календарний період при бюджетному плануванні, кредитні ресурси - надаються по мірі необхідності);

- задоволення тільки тимчасової потреби в додаткових ресурсах;

- перерозподіляються не тільки грошові, а й товарні ресурси.

Функція заміни готівкових коштів кредитними засобами обігу забезпечує економію витрат обігу, а також можливість концентрації та централізації капіталу.

В результаті відсутності єдиних методів дослідження функцій, можна розглядати ще такі:

- емісійна (грошова, антиципаційна);

- контрольна (стимулююча) [16, с.37].

Щодо емісійної функції, то її виконує тільки банківський кредит. Саме за допомогою методів кредитної експансії (розширення кредитних ресурсів) та кредитної рестрикції (звуження кредитних ресурсів) регулюється кількість грошей в обігу. Між функцією перерозподільчою та антиципаційною є тісний зв'язок, так як перерозподіляти можна тільки ті ресурси, які знаходяться в обігу.

Контрольна функція знову ж таки виконує не тільки кредит, проте кожна із категорій має власні інструменти для здійснення контролю. Тому дану функцію можна розглядати, як функцію кредиту.

З економічного погляду діяльність комерційних банків, виступаючих посередниками серед тих, хто володіє грошима і тих, хто її потребує, у тому, щоб раціонально залучати ці гроші і давати в позичку або інвестувати за вищими ставками задля забезпечення загальної дохідності, зокрема одержання прибутку.

Банківський кредит є однією з найглибше досліджених економічних категорій. Аналізу сутності, форм, видів, процесів генезису банківського кредиту та його функцій присвячено багато праць закордонних і українських фахівців. Проте найменш дослідженою виявилась роль банківського кредиту в системі грошового обігу країни. На наш погляд, на стику двох основних функцій кредиту - перерозподільної та емісійної доцільно виділити функцію регулювання грошових потоків.

Перерозподільна функція має різні тлумачення від вузького як перерозподіл вартості на засадах повернення до широкого - міжгалузевого і між територіального перерозподілу національного багатства. Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайно велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінювалась. Ще у період первіснообщинного ладу з появою сім'ї та майнового розшарування суспільства кредит сприяв розпаду цього ладу і зародженню рабовласницького. Адже той, хто не зміг повернути борг за отриманою позичкою, ставав рабом свого кредитора. Кредит розоряв рабовласника і феодала, які отримували кредит на непродуктивні цілі - ведення війн, придбання предметів розкоші тощо, а потім не могли його повернути. Кредит сприяв становленню капіталістичного ладу, допомагаючи створювати нові виробництва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Значною мірою кредит сприяв зміні "обличчя" самого капіталі стичного ладу, допомагаючи поліпшити життя широким верствам населення, розбудові суспільства соціальної справедливості [12, с.15].

У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризується високою мобільністю, активно впливає на всі процеси суспільного відтворення. Насамперед кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків - готівкових і безготівкових. Він також допомагає суб'єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Особливо значна роль кредиту в задоволенні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції.

Кредит сприяє розширенню виробництва та реструктуризації економіки, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу і розвиток виробництва товарів народного споживання, гострий дефіцит яких постійно відчувався в Радянському Союзі. В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випускається, та поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках. За рахунок кредиту організовується виробництво нової продукції, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку товарами, у тому числі імпортними.

Кредит сприяє розвитку реформованого сільського господарства України, сприяючи цим не тільки забезпеченню її населення високоякісними продуктами харчування, а промисловості сировиною, а й перетворенню нашої країни з її багатющими чорноземами і сприятливим для ведення сільського господарства кліматом у крупного експортера сільськогосподарської продукції. При цьому значне місце відводиться іпотечному кредиту.

Дедалі більшого значення набуває кредит у забезпеченні населення якісним житлом, побутовою технікою, створенні можливостей для отримання освіти та задоволення інших соціальних потреб. Але поки він тут використовується вкрай недостатньо.

Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його допомогою вдається скорочувати витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грошових знаків, бо значна їх частина взагалі не потрібна. З допомогою кредиту також прискорюється обіг засобів обігу, особливо при застосуванні сучасних інформаційних технологій. Економія витрат обігу досягається й за рахунок того, що при розвинутих кредитних відносинах зменшується потреба створювати резервні фонди на рівні господарюючих суб'єктів і держави.

Крім традиційних форм кредитування в банківській практиці отримали широке поширення кредитні операції, що із правової точки зору по загальній ознаці не є договорами кредиту. Серед них можна виділити облік векселів, лізинг, факторинг, форфейтинг.

В остаточному підсумку, вибір тієї чи іншої форми кредитування кожний банк здійснює в залежності від своїх фінансових можливостей, здійснюваної ним кредитної політики і контингенту клієнтів, що обслуговуються [12, с.44].

Отже, кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності та визначає конкретні способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.

Але сама по собі кредитна політика, якою б якісною вона не була, ще не гарантує забезпечення виконання встановлених параметрів діяльності байку та запланованого рівня ефективності кредитних операцій. Вирішальне значення має організація роботи з добору та управління кадрами, а також оптимальна функціональна побудова організаційної структури кредитного підрозділу комерційного банку.

До роботи на визначальних напрямах у відповідних підрозділах залучають висококваліфікованих фахівців, які мають значний досвід фінансово-аналітичної діяльності, добре обізнані з існуючим механізмом правового регулювання кредитних відносин, мають необхідні знання у сфері ринкової кон'юнктури, спроможні прогнозувати та відстежувати тенденції розвитку відповідних галузей господарювання, мають практичні навички управління ризиками кредитної діяльності комерційних банків.

Отже, кредитна політика банку визначається, по-перше, пріоритетами у виборі клієнтів і кредитних інструментів(сегментація ринку); по-друге, -- нормами та правилами, що регламентують практичну діяльність банківського персоналу, який реалізує ці пріоритети на практиці. Вона допомагає банку сформувати такий кредитний портфель, який дає змогу забезпечувати прибутковість, налагоджувати контроль за рівнем ризику та відповідністю діяльності нормативним вимогам, що висуваються перед банківською установою регулюючими органами.

2. Практика дослідження механізму банківського кредитування.

Для діяльності банків, як і для будь-яких підприємницьких структур, властива ризиковість здійснення багатьох активних операцій, що значною мірою впливає не лише на прибутковість, а й на ліквідність самих банків.

Одним із головних видів активних операцій, що приносять найбільший прибуток, є кредитні операції, яким притаманна велика кількість ризиків. При здійсненні кредитних операцій банки намагаються мати справи з надійними клієнтами, проводити менш ризикові кредитні операцій, по яких, зрозуміло і менший прибуток, ніж по операціях з підвищеним рівнем ризику. Тому метою банку є забезпечення при проведенні кредитних операцій рівноваги між обережністю і ризиковістю, раціонального розподілу ризиків і недопущення їх надмірної концентрацій на якомусь одному виді.

Підвищений рівень ризиковості кредитних операцій може бути причиною не тільки погіршення ліквідності банку і зменшення прибутковості, а й невиконання своїх зобов'язань перед клієнтами, наслідком чого буде банкрутство, втрата коштів вкладників, порушення системи організації безготівкових розрахунків в народному господарстві. Тому вирішення проблеми зменшення ризиковості кредитних операцій, їх мінімізації є завдання не тільки працівників того чи іншого банку, а і держави в особі Національного банку України.

Ефективна робота створеного комерційного банку, його прибутковість, досягнення основних цілей, які ставлять перед собою засновники, значною мірою залежать від рівня керування й організаційної структури. Організаційну структуру банку можна визначити як логічні взаємозв'язки рівнів керування й функціональних підрозділів, вона побудована в такій формі, що дозволяє більш ефективно реалізувати цілі банку.

Організаційна структура комерційного банку визначається характером здійснюваних їм операцій, у зв'язку із чим комерційні банки розділяють на універсальні й спеціалізовані [3, с.62].

Оскільки в житті переважаюча більшість - універсальних комерційних банків, які виконують практично всі види кредитних, розрахункових, фінансових операцій для своїх клієнтів, то розгляд організаційної структури комерційного банку доцільно починати саме зі структури універсального банку.

При цьому варто мати на увазі, що як немає двох однакових людей, так і немає двох однакових банків, кожний з них має свою, властиву лише йому структуру, що регламентується його статутом. Хоча серед багатьох різних організаційних структур є те, що буде характерним, властивим всім банкам, те, що становить типову структуру універсального банку, що можна побачити з рис. 1.1.



Рис 1.1 Типова структура комерційного банку [5, с. 158]

Ризик є невід'ємною ситуативною характеристикою будь-якої діяльності кожного суб'єкта бізнесу. У розрізі банківських кредитних операцій можна розглядати кредитний ризик, тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) і відсотків, які необхідно сплатити банку за користування кредитом у визначені в кредитному договорі терміни.

Несплата процентів за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку від кредитної діяльності, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збитків та можливу втрату банківського капіталу. Обидва види неплатежів за кредитною угодою є вкрай небажаними для банку, оскільки це може призвести у майбутньому до скорочення ресурсної бази та підриву фінансової стабільності, авторитету самого банку. Тому видається логічним те, що банк, прагнучи запобігти ймовірним втратам, у першу чергу надає кредити найбільш надійним, перевіреним клієнтам. Але разом з тим слід пам'ятати, що кредитні операції, пов'язані з дещо вищим ризиком повернення позик, є більш дохідними за рахунок вищої оплати позичальником такої операції, тобто вищого процента за кредит. З огляду на це кредитний ризик активної діяльності комерційного банку можна розглядати і як ймовірність появи втрат (втраченої вигоди) через ненадання кредиту потенційному позичальнику, здатному своєчасно виконати свої фінансові зобов'язання.

З метою захисту своїх інтересів, зменшення рівнів кредитних ризиків у процесі активної діяльності комерційний банк керується як нормативними положеннями, показниками ризику, встановленими інструктивними документами, так і власними критеріями оцінки ймовірних ризиків, методами та заходами щодо їх зниження, які відображаються у кредитній політиці банків.

Найпростішим методом захисту від ризику неповернення кредитів є елементарне нівелювання ризику, якого може дотримуватись банк, надаючи позики надійним та перевіреним позичальникам. Але повністю уникнути ризику у кредитній справі, виключити ймовірну появу втрат практично неможливо і головною метою постає мінімізація ризику. Банк не повинен ігнорувати ринок кредитних вкладень з відносно високим ступенем ризику, раціонально та виважено оперуючи капіталом у даному секторі активної діяльності. Це дозволить банку не звужувати сферу своєї діяльності та бути гідним конкурентом у системі фінансових посередників.

Розгляд методів зниження ризику при кредитуванні, тобто заходів, спрямованих на зменшення ймовірності та обсягу втрат і збитків для кожної кредитної операції внаслідок неповернення позичальником заборгованості, почнемо з лімітування кредитів - нормативне визначених показників максимального ризику.

Лімітування кредитів - це спосіб встановлення сум граничної заборгованості за позиками конкретному позичальнику. Воно здійснюється шляхом визначення лімітів надання позик, які уособлюють граничну суму кредиту, котру позичальник має право отримати в банку. Акціонерні комерційні банки використовують одну з таких форм лімітування кредитів відкриття кредитної лінії, котра є юридичне оформленим зобов'язанням банку перед позичальником надавати йому протягом обумовленого терміну кредити в межах встановленого ліміту. При цьому банк, надаючи позику, повинен контролювати дотримання обов'язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків [2, с.64].

Зі свого боку, банки у процесі кредитування та контролю погашання кредитів формують страховий резерв на відшкодування можливих втрат за наданими позиками ґрунтуючись проведеною попередньою та поточною класифікацією за групами ризиковості кредитів. Даний резерв формується тільки на покриття безнадійної (збиткової) кредитної заборгованості за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма наданими позиками, в тому числі за врахованими векселями та міжбанківськими позиками, операціями фінансового лізингу. Розмір резерву визначається загальною сумою всіх позик, класифікованих за ступенем ризику та зважених коефіцієнт ризику, на відповідний кожній групі кредитів.

Але найголовнішим методом захисту від кредитних ризиків, визначення необхідного обсягу позики та можливих шляхів повернення заборгованості банку є аналіз та оцінка кредитоспроможності клієнта, його фінансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту.

З метою управління ризиками кредитування, проведення оптимальної кредитної політики комерційний банк може закріпити наведені вище засади у синтетичному документі, котрий носитиме назву "Посібник з кредитної політики". Цей посібник дозволить об'єднати сукупність документів, необхідних для досягнення поставленої мети. "Посібник з кредитної політики" може містити три основні документи:

"Кредитна політика".

"Норми кредитування".

"Інструкція з кредитування".

Вищевказані положення і документи слід вважати функціональними формами кредитної політики комерційного банку, в яких відображається стратегія і тактика банку в галузі організації кредитного процесу та мінімізації ризиків кредитної діяльності.

Документ "Кредитна політика" розробляється із врахуванням маркетингової стратегії банку, його політики у галузі ризик-менеджменту. У ньому визначаються:

а) об'єктивні стандарти та параметри, якими повинні керуватися працівники, котрі відповідають за оформлення та ведення кредитних угод;

б) підґрунтя дій керівництва банку та осіб, які приймають стратегічно важливі рішення з питань кредитування;

в) можливість зовнішніх та внутрішніх аудиторів оцінити ступінь ризику та якість управління кредитами в банку [16, с.61].

Даний документ передбачатиме наступні дії банку щодо ризик-менеджменту:

- припускати лише такий характер ризику, котрий дозволяє створювати кредитний портфель високої якості та забезпечувати постійний цільовий рівень доходів від надання позик;

- створювати високопрофесійний колектив кредитних працівників, які забезпечуватимуть високу якість кредитного портфеля;

- надавати позики на фінансування економічно перспективних, рентабельних проектів, що відповідають стратегічній меті діяльності банку;

- сприяти розвитку тривалих довгострокових, таких, що дають дохід, кредитних відносин з клієнтами банку;