Кредитний процес у комерційних банках України
Необхідність оптимізації кредитного процесу в комерційних банках, його теоретико-методологічні засади та пропозиції щодо вдосконалення в Україні. Місце кредитної політики в організації кредитного процесу в комерційних банках, забезпечення його безпеки.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2015 |
| Размер файла | 83,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м. Київ)
Автореферат
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Кредитний процес у комерційних банках України
Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
Сидоренко Віктор Анатолійович
Київ - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ).
Науковий керівник
доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Барановський Олександр Іванович, Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), проректор з науково-дослідної та інноваційної роботи
Офіційні опоненти
доктор економічних наук, професор, Гуцал Ігор Степанович, Тернопільський національний економічний університет, декан факультету фінансів
кандидат економічних наук, доцент Прокопенко Валерія Юріївна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри фінансів і кредиту
Захист відбудеться "15" березня 2011 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.883.01 в Університеті банківської справи Національного банку України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ауд. 207.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету банківської справи Національного банку України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 17.
Автореферат розісланий "12 " лютого 2011 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор О.О. Лапко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Значущість повного і своєчасного забезпечення потреб різних клієнтів і контрагентів в кредитних ресурсах, підвищення ефективності функціонування банківських установ зумовлює необхідність оптимізації кредитного процесу в комерційних банках.
Дослідженнями проблематики кредиту, формування й реалізації кредитних відносин займалися багато зарубіжних і вітчизняних вчених. Серед них, зокрема, можна виділити М. Бунге, О. Василика, В. Геращенка, Б. Івасіва, О. Канаєва, Т. Караченцеву, Дж. Кейнса, Т. Ковальчука, О. Лаврушина, В. Лагутіна, В. Лексіса, Дж. Ло, К. Маркса, М. Мордвинова, М. Крупку, А. Мороза, Д. Рікардо, М. Савлука, А. Сміта, Й. Трахтенберга, М. Фрідмена, А. Чухна, Й. Шумпетера та ін. Однак, визначення сутнісних характеристик кредиту та кредитних відносин і досі залишається логічно незавершеним, що певною мірою негативно позначається на оптимізації кредитного процесу, а часом спричиняє й кризові явища.
На вивченні кредитної політики зосереджували свою увагу Б. Адамик, І. Гуцал, Р. Кашпір, О. Ковальов, Т. Ковальчук, О. Малахова, Т. Павленко, Г. Панова, Ю. Потійко, Д. Ситников, Т. Стубайло, А. Тептя, М. Фастовець та ін. Проте, в працях зазначених дослідників відсутнє усталене трактування сутності кредитної політики, її функцій, різновидів і принципів організації, впливу на конкурентоспроможність окремих суб'єктів господарювання і національної економіки в цілому.
З'ясуванням окремих проблем організації кредитного процесу в комерційних банках займалися М. Божко, А. Данилов-Данільян, Л. Євтух, Г. Карпенко, М. Крупка, С. Купор, В. Прокопенко, В. Рослов, О. Скаско, Т. Стубайло, О. Устаєв, Р. Шаріпов та ін. Однак, в роботах цих авторів відсутній комплексний підхід до визначення "больових точок" організації кредитного процесу в комерційних банках, що унеможливлює його реальну оптимізацію.
Проблематика безпеки кредитного процесу перебувала в полі зору І. Аванесова, С. Архіреєва, О. Барановського, К. Блумфільда, А. Бриштелева, П. Каллаур, О. Ковальова, П. Ковальова, О. Попадинця, О. Смирнова, Д. Фоміна та ін. Проте, в їх публікаціях пов'язані з цим питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу до розв'язання існуючих проблем і недоліків.
Значущість і логічна незавершеність досліджень зазначеної проблематики зумовила актуальність теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ). Результати дослідження використано при виконанні теми "Підвищення ефективності взаємодії банківського і реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації" (номер державної реєстрації 0105U008982), в рамках якої здобувачем на основі систематизації наукових поглядів уточнено теоретико-методологічні засади кредитного процесу в комерційних банках, а також визначений ступінь впливу їх кредитної активності на економіку на макро-, мезо- і мікрорівнях.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є уточнення теоретико-методологічних засад кредитного процесу в комерційних банках та розробка пропозицій щодо його вдосконалення в Україні. Досягненню зазначеної мети сприяли постановка і розв'язання таких завдань:
· на підставі узагальнення наукових поглядів уточнити сутність і різновиди кредиту, його функціональне призначення та принципи кредитування;
· з'ясувати наріжні засади і особливості кредитного процесу в комерційних банках та чинники, що впливають на його організацію;
· виявити місце і роль кредитної політики в організації кредитного процесу в комерційних банках;
· охарактеризувати особливості кредитного процесу в українських комерційних банках і управління кредитним ризиком у них;
· проаналізувати результуючі показники кредитного процесу в комерційних банках України;
· удосконалити методичні підходи до організації кредитного процесу в комерційних банках України;
· розробити методичні підходи до оцінки ефективності кредитного процесу в комерційних банках;
· обґрунтувати підходи до забезпечення безпеки кредитного процесу.
Об'єктом дослідження є кредитний процес у комерційних банках України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практика організації кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках.
Методи дослідження. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження є основні положення теорії кредиту, концепцій і наукових шкіл в обґрунтуванні кредитних відносин і засад кредитного процесу. В роботі застосовувались такі методи: діалектичного пізнання, аналізу, синтезу, індукції й дедукції, наукової абстракції - при визначенні сутності кредиту, з'ясуванні природи кредитного процесу у комерційних банках і виявленні місця й ролі кредитної політики в організації кредитного процесу; класифікації і групувань - при розробці класифікацій різновидів кредитів, кредитних процесів і кредитної політики; компаративного аналізу, експертних оцінок - при з'ясуванні проблем організації кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках; економіко-статистичний, аналогій і компаративного аналізу - при аналізі результуючих показників кредитного процесу в вітчизняних комерційних банках.
Інформаційною основою дослідження є монографічна література, наукові доповіді і періодика з досліджуваної проблематики; чинна нормативно-правова база, що регламентує організацію кредитного процесу; звіти та офіційні статистичні матеріали Держкомстату України і НБУ; матеріали міжнародних фінансових організацій, аудиторських і консалтингових компаній, саморегулівних організацій; фінансові звіти вітчизняних комерційних банків; інформаційні ресурси мережі Інтернет; розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічного обґрунтування сутності кредитного процесу й засад його оптимізації в комерційних банках. В дисертації:
вперше:
введено в науковий обіг поняття "кредитний клімат", під яким слід розуміти соціально-економічні, фінансові, нормативно-правові і правозастосовні, політичні, соціокультурні, морально-психологічні й технологічні умови та стан криміногенності суспільного життя, що визначають якість кредитної інфраструктури, рівень зростання/зниження надходжень вітчизняних і зарубіжних кредитних ресурсів в домашні господарства, підприємницькі структури, галузь, регіон і національну економіку в цілому, стан корпоративного управління в банках, ступінь можливих кредитних ризиків і ефективність кредитування. Це дозволяє визначити реальний ступінь підданості кредитного процесу банків впливу зовнішніх і внутрішніх чинників та детермінанти його вдосконалення;
удосконалено:
класифікацію різновидів кредитів за рахунок виокремлення таких класифікаційних ознак, як потреба; характер розрахунків; сталість умов; обов'язковість; наявність посередників; зв'язок з вексельним обігом; умови надання; форма стягнення заборгованості; обліковування; схема фінансування; життєвий цикл ринку;
класифікацію різновидів кредитного процесу у комерційних банках завдяки виділенню таких класифікаційних ознак, як складність, тривалість, стадія, швидкість перебігу, суб'єкти, ресурсне забезпечення, витрати, управління;
класифікацію різновидів кредитної політики комерційних банків з огляду на застосування таких класифікаційних ознак, як стан, оцінка, сконцентрованість. Класифікації за наведеними ознаками мають велике значення для підвищення рівня обґрунтованості формування й реалізації кредитної політики і вдосконалення організації кредитного процесу в банках;
дістало подальшого розвитку:
тлумачення кредиту як економічної категорії завдяки виокремленню поряд з традиційними елементами серед суб'єктів кредитних відносин - фізичних осіб (домогосподарств), синдикатів, держав (груп держав), економічних союзів, посередників (поручників (гарантів), кредитних брокерів, кредитних агентів); різновидів кредитних відносин - акумулювання тимчасово вільних матеріальних і фінансових ресурсів, використання і коригування умов позик; форм позик - змішаної (грошово-товарної), що уможливлює врахування при організації кредитного процесу всіх можливих учасників і різновидів кредитних відносин, а також форм надання кредитів;
обґрунтування типології функцій кредиту, яка поряд з загальновизнаними, має включати ресурсо - і ціноутворюючу, ресурсозберігаючу, конструктивну, підтримуючу і захисну функції, що дозволяє з'ясувати рівень збалансованості і результативності кредитного процесу;
перелік принципів кредитування з огляду на необхідність врахування, крім загальновідомих, принципів адекватного ресурсозабезпечення, персоніфікації кредитної діяльності; доступності кредитів, ефективності використання кредитних ресурсів, застосування яких зміцнить рівень безпеки кредитного процесу як для кредиторів, так і для позичальників;
трактування кредитного процесу в комерційних банках - як бізнес-процесу, який, поряд з загальновизнаними, включає етапи формування кредитних ресурсів і руху кредитного потоку, що дозволяє визначити достатність ресурсного забезпечення й досконалість його структури для безперебійного руху і ефективного використання кредитних ресурсів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання сформульованих автором положень і пропозицій для оптимізації кредитного процесу в комерційних банках України. Зокрема, розробки автора стосовно передумов, детермінант і складових оптимізації кредитного процесу в комерційних банках використані структурними підрозділами ПАТ "Легбанку" при розробці стратегічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності його кредитної політики та організації в ньому кредитного процесу (довідка №01-1683 від 28.10.2010 р.). Пропозиції і висновки щодо сутності безпеки кредитного процесу, її складових і чинників, які впливають на її рівень, загроз безпеці кредитного процесу і індикаторів, що характеризують ступінь досяжності безпечного рівня останнього, використовуються в ризик-менеджменті ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" для мінімізації ризиків, пов'язаних зі здійсненням кредитного процесу, розробки конкретних заходів з підвищення безпеки різних аспектів кредитної діяльності (довідка №01-6588 від 15.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, отримані автором одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків" (Черкаси, 2008 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених "Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи" (Львів, 2008 р.); XI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України" (Суми, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік" (Ірпінь, 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика" (Суми, 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір" (Львів, 2009 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 6,45 др. арк., у т. ч. колективну монографію і 5 статей у наукових фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 214 сторінок друкованого тексту, в т. ч.28 таблиць, 12 рисунків. Список використаних джерел містить 173 найменування на 17 сторінках, 6 додатків містять 6 таблиць, які подано на 8 сторінках.
Основний зміст роботи
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, встановлено її зв'язок із НДР; визначено мету та завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про публікації й апробацію основних положень роботи.
В першому розділі "Теоретико-методологічні засади кредитного процесу в комерційних банках" на підставі узагальнення поглядів науковців уточнені сутність і різновиди кредиту, його функціональне призначення та принципи кредитування; з'ясовані основоположні засади і особливості кредитного процесу в комерційних банках і чинники, що впливають на його організацію; виявлені місце і роль кредитної політики в організації кредитного процесу в комерційних банках.
Виявлено, що дослідження теоретико-методологічних засад формування і реалізації кредитних відносин обумовлює, насамперед, розгляд кредиту як соціально-економічного явища, певної підсистеми в економічному устрої суспільства, що передбачає з'ясування ґенези, сутності і змісту, структури, функціональної ролі, принципів і методів кредитування, форм кредиту і кредитних відносин, закономірностей руху, інституціонального розвитку кредитної системи. Лише з'ясувавши об'єктивні властивості кредиту, можна ефективно управляти кредитними потоками.
Здійснений аналіз існуючих підходів до визначення сутності кредиту дозволив дисертанту стверджувати, що, під кредитом як економічною категорією слід розуміти сукупність виробничих і позикових правовідносин та відносин власності між кредиторами (юридичними (їх синдикатами) і фізичними особами, державами, економічними союзами), позичальниками (юридичними і фізичними особами (домогосподарствами), державами (групами держав) і посередниками (поручниками (гарантами), кредитними брокерами, кредитними агентами) з приводу акумулювання тимчасово вільних матеріальних і фінансових ресурсів та надання, отримання, використання, коригування умов і повернення позик у товарній, грошовій чи змішаній (грошово-товарній) формах на принципах добровільності, зворотності, строковості, забезпеченості, цільового використання, платності й ефективності для забезпечення життєдіяльності держави, реалізації бізнес-проектів, підвищення добробуту громадян. Поряд з цим, кредит є неодмінною складовою системи чинників-ресурсів соціально-економічного розвитку на мега-, мета-, макро-, мезо- і мікрорівнях.
На підставі аналізу поглядів науковців стосовно функцій кредиту дисертантом уточнено його функціональне призначення. Зокрема, наголошено, що в умовах обмеженості кредитних ресурсів кредит виконує своєрідну конструктивну функцію, оскільки зумовлює необхідність більш ретельного аналізу численних інвестиційних проектів з метою визначення найбільш обґрунтованих з них, які можуть бути вчасно і повною мірою реалізовані, а відтак забезпечити безумовне повернення наданих кредиторами позичальникам коштів і плати за їх користування. Ресурсоутворююча ж функція кредиту полягає у формуванні за його допомогою домогосподарствами, господарюючими суб'єктами, галузями і регіонами, а також державами, поряд з власними фінансовими ресурсами, необхідного фінансового забезпечення, достатнього для задоволення їх поточних і перспективних потреб. Ціноутворююча функція кредиту проявляється у встановленні за його допомогою зв'язку між вартістю і ціною товарів, робіт і послуг з огляду на співвідношення попиту і пропозиції на них і доступності (як за обсягом, так і своєчасністю надання і платою за них) кредитних ресурсів. Ресурсозберігаюча функція кредиту полягає в можливості останнього певною мірою заміщати наявні у позичальників фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на інші потреби або збережені ними на перспективу. Таким чином, на думку дисертанта, можна стверджувати, що, крім загальновизнаних, кредит виконує ресурсо - і ціноутворюючу, ресурсозберігаючу, конструктивну, підтримуючу (як прийнятний метод підтримки стандарту життя) функції, зумовлює виникнення ефекту "податкового щита", що полягає в зменшенні оподатковуваного прибутку внаслідок включення відсотків за кредит з урахуванням ставки рефінансування в витрати.
На сьогодні відкритим залишається дуже важливе для з'ясування сутності кредиту питання щодо класифікації його різновидів. З огляду на це дисертантом запропоновано власну класифікацію різновидів кредитів.
На думку дисертанта, перелік принципів кредитування буде неповним, якщо в організації цього процесу не враховувати необхідність його адекватного ресурсозабезпечення (на відміну від принципу забезпеченості, який означає, що кредити надаються під товарно-матеріальні цінності, під розрахункові документи, заставу майна та інших матеріальних цінностей, а також під фінансові активи підприємства), тобто наявності еквівалентних потребам населення, господарюючих суб'єктів і держави кредитних ресурсів за обсягом, структурою (валютою), строками, відсотковими ставками, що власне і є окремим принципом банківського кредитування. У практиці кредитування має забезпечуватися індивідуальний підхід до позичальника, який повинен матеріалізуватися в дотриманні принципу персоніфікації кредитної діяльності. Персоніфікований підхід, як свідчить світовий досвід, може досягатися завдяки діяльності як банківських установ, так і кредитному брокериджа, коли підбирають кредит, який найкращим чином відповідає потребам клієнтів, пропонують зручні схеми його погашення, впроваджують моделі його рефінансування, субсидують відсоткові ставки. Не менш важливим є й уникнення кредитної дискримінації (створення кредитором менш сприятливих умов одержання, використання, повернення кредиту для одних позичальників порівняно з іншими), дотримання принципу доступності кредитів, що полягає в уможливленні доступу до кредитних ресурсів різних категорій позичальників. Доведено, що сутність кредиту повною мірою проявляється в кредитному процесі, визначення природи і специфічних особливостей якого потребує додаткового поглибленого дослідження. Оптимізація кредитного процесу в комерційних банках неможлива без з'ясування його сутності, складових і чинників, що впливають на його організацію. Однак, кредитний процес з огляду на його багатогранність можна вважати одним з найважливіших і водночас найскладніших об'єктів дослідження. Останнє значною мірою зумовлено неусталеністю визначення його сутності, ознак, специфіки прояву в комерційних банках та етапності. Проведене дослідження дозволило визначити кредитний процес у комерційних банках як бізнес-процес, що включає формування кредитних ресурсів, ініціювання й складання кредитних заявок, ідентифікацію позичальників, кредитне ухвалення, адміністрування кредиту (лімітування, зберігання документації, виплату коштів, звітування про порушення), рух кредитного потоку, управління кредитним ризиком.
Поглибленню уявлення про сутність кредитного процесу в комерційних банках сприяє виявлення його різновидів. Автором запропонована така їх класифікація (табл.1), що уможливлює виявлення різноманітних аспектів організації кредитного процесу у комерційних банках, а відтак - вибір й реалізацію оптимальних управлінських рішень у цій сфері.
Таблиця 1
Різновиди кредитного процесу у комерційних банках*
|
Класифікаційні ознаки |
Різновиди |
|
|
Складність |
одноплановий, багатоплановий, |
|
|
Спрямованість |
іпотечного, авто-, сільськогосподарського, споживчого, інвестиційного кредитування |
|
|
Характер |
за кредитною лінією, взаємний, траншів, синдикований |
|
|
Тривалість |
безперервний, разовий |
|
|
Стадія |
що розвивається; загасаючий; еволюційний |
|
|
Швидкість перебігу |
прискорений, звичайний |
|
|
Суб'єкти |
клієнтоорієнтований, міжбанківський, міждержавний |
|
|
Строк |
rоротко-, середньо-, довгостроковий |
|
|
Сталість |
з незмінними умовами, зі змінними умовами |
|
|
Ресурсне забезпечення |
збалансований, незбалансований |
|
|
Витрати |
низьковитратний, високовитратний |
|
|
Управління |
керований, недостатньо керований, некерований |
*Розроблено автором
На думку дисертанта, кредитний процес започатковується з формування кредитних ресурсів і включає в себе також етапи ініціювання і складання кредитних заявок, ідентифікації позичальників, аналізу кредитної заявки, розробки умов кредитування, ухвалення рішення про надання кредиту, укладання кредитної угоди, виплати коштів, руху кредитного потоку, контролю за виконанням кредитної угоди, обслуговування і погашення кредиту.
Чітке визначення сутності кредитного процесу і його різновидів уможливлює забезпечення належного управління кредитними ресурсами, а відтак - і функціонуванням банківських установ загалом. Безумовно, слід з'ясовувати та оцінювати й чинники, що позитивно чи негативно впливають на організацію кредитного процесу (їх можна згрупувати в три великі блоки: стимулюючі, гальмуючі і регулюючі), а також ідентифікувати проблеми, які існують у цій сфері.
Результативність і ефективність управління кредитним процесом у комерційних банках значною мірою зумовлюється вибором кредитної політики. У роботі наведена класифікація різновидів кредитної політики комерційних банків за такими класифікаційними ознаками, як характер здійснення (зважена (обачлива), активна, жорстка, агресивна), різновид банків (системоутворюючих, регіональних, універсальних і спеціалізованих банків), позичальники (у взаємовідносинах з населенням і юридичними особами), стан (наявна (реалізована), потенційно можлива, необхідна, антикризова), метод кредитування (при кредитуванні за залишком і оборотом), тривалість (коротко-, середньо- і довгострокова), оцінка (статична, динамічна), тип (рестрикційна, лібералізації, експансіоністська), спрямованість (вузькоспрямована, диференційована), географія (на місцевому, регіональному, національному, міжнародному рівні), підхід (єдина, селективна), сконцентрованість (укрупнена, подрібнена), сталість (консервативна, гнучка, особлива).
Серед причин зміни кредитної політики комерційних банків дисертантом виокремлені: макроекономічний стан, рівень інфляції; зміна грошової маси; наявність/дефіцит коштів у банківських установ; незначний/великий обсяг зобов'язань перед зовнішніми кредиторами; зміни ринкової кон'юнктури; зростання/зниження довіри до банків; відхід від підходу, що абсолютизує кредитно-депозитну складову функціонування банківських установ, розширення спектру відносин і диверсифікація напрямів діяльності комерційних банків; послаблення/ загострення конкуренції на кредитному ринку; наявність/відсутність кризових явищ; високий/низький рівень корпоративного управління в банку; ситуація на міжнародних фінансових ринках; зміна режиму валютного курсу.
У другому розділі "Особливості кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках" виявлено закономірності і особливості кредитного процесу у вітчизняних банківських установах та здійснюваної ними кредитної політики; з'ясовано проблеми, притаманні організації кредитного процесу; оцінено стан управління кредитним ризиком; проаналізовано результуючі показники кредитного процесу в комерційних банках України і зумовлені ними тенденції розвитку кредитного ринку.
Проведене дисертантом дослідження кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках свідчить, що його організація має як певні закономірності, так і специфічні особливості. Зокрема, організація кредитного процесу українських банків зумовлюється: їх стратегічними завданнями; приналежністю до міжнародних фінансових груп; урахуванням/неврахуванням національних стандартів з організації кредитного процесу зарубіжних країн; характером здійснюваної ними кредитної політики; ступенем централізації (чітким розподілом кредитних повноважень) прийняття рішень; створенням/відсутністю вертикалей, які покривають всі етапи кредитного циклу; станом адміністрування кредитних операцій; ступенем залучення банками кредитних брокерів і колекторських агентств; інформаційним і кадровим забезпеченням кредитного процесу; рівнем банківського ризик-менеджменту; порядком урегулювання проблемної заборгованості.
Доведено, що вирішальною мірою організація кредитного процесу в конкретному комерційному банку визначається здійснюваною ним кредитною політикою, її пріоритетами, взаємозв'язком і взаємозумовленістю її складових.
З'ясовано, що серед закономірностей кредитної політики, що формується і реалізується вітчизняними комерційними банками, які, за класифікацію НБУ входять до різних груп за обсягами активів (група І - "Приватбанк", "Укрексімбанк", "Ощадбанк", "Райффайзен Банк Аваль", "УкрСиббанк", "Укрсоцбанк", "ВТБ Банк", "Промінвестбанк", "Альфа-Банк", "ОТР Банк", "ПУМБ", банк "Форум", "Родовід Банк", "Кредитпромбанк", група ІІ - "Дельта Банк", "Універсал банк", "Індекс банк", банк "Хрещатик", "ІНГ Банк Україна", "Сбербанк Росії", "VAB Банк", група ІІІ - "Діамантбанк", "БМ Банк", група IV - "Легбанк", "Платинум Банк", банк "Львів"): дотримання вимог диверсифікації кредитного портфеля (за секторальною, галузевою, географічною, особистісною, продуктовою, строковою, валютною ознаками), відмова від найбільш ризикованих напрямів кредитування, превалювання якості позичальника над якістю застави, надання переваги максимально ліквідній формі забезпечення кредиту, врахування регіонального чинника при визначенні вартості забезпечення, підвищення рівня ризик-менеджменту, зменшення рівня проблемної заборгованості.
Водночас, серед особливостей кредитної політики вітчизняних комерційних банків: надання переваги певній категорії позичальників (роздрібному кредитуванню ("Універсал банк") чи великим і середнім корпоративним клієнтам ("Промінвестбанк")), введення переліку цільових, обмежених і заборонених галузей та цільових лімітів у галузевому розрізі ("Промінвестбанк"); використання систем внутрішніх рейтингів клієнтів ("Родовід Банк"), запровадження індивідуальних рівнів концентрації кредитів у портфелі ("Діамантбанк"), перегляд діючих умов кредитування ("Родовід Банк"), використання принципу ідентифікації позичальника "Знай свого клієнта" ("Індекс банк") і обмеженого переліку валют кредитування ("Діамантбанк"), надання банківського продукту "кредит проти депозиту" ("Укрсоцбанк").
Встановлено, що системи ризик-менеджменту вітчизняних комерційних банків зазвичай включають: організаційну структуру управління ризиками; базу внутрішніх нормативних актів для забезпечення суворої регламентації процесів управління ризиками; інформаційну систему, що забезпечує діяльність банку у сфері контролю та моніторингу ризиків; систему регулярної звітності стосовно рівня ризиків.
З'ясовано, що управлінню кредитним ризиком в українських комерційних банках притаманні як спільні риси, так і специфічні особливості. Так, спільними рисами цього підпроцесу кредитного процесу є: наявність внутрішніх нормативних документів, створення спеціальних підрозділів. Особливості ж побудови таких систем у вітчизняних комерційних банках визначаються метою, яку вони переслідують; регламентацією організації ризик-менеджменту; походженням капіталу банку; переліком і специфікою структурних підрозділів банків, задіяних у цьому підпроцесі; вибором методів вимірювання та управління ризиком; інструментами контролю кредитного ризику.
Ефективне управління кредитним ризиком неможливе без організації дієвого контролю, який передбачає використання певного набору інструментів (табл. 2).
Водночас, аналіз специфіки кредитного процесу в більшості середніх і дрібних банків в Україні під час кризи свідчить про вкрай низький рівень кредитного ризик-менеджменту в них, що зумовлено:
неготовністю до роботи в кризових умовах багатьох кредитних аналітиків, які призвичаїлись проводити оцінки за зростаючого ринку, коли їх помилки і прорахунки здебільшого могли спричинити лише недоотримання відсотків чи потребу реалізовувати заставу;
недотриманням золотого правила банківського кредитування: постійно працювати з небезпечними і такими, що не повертаються, позиками, намагаючись запобігти повному неповерненню кредиту й мінімізувати збитки;
слабкістю (внаслідок недостатньої кваліфікації і статусу) служб внутрішнього контролю (аудиту) банків, а відтак і їх ваги в розв'язанні проблемних питань банківської діяльності;
неконструктивністю (як за сутністю, так і можливостями тиску на кредитний комітет) позиції топ-менеджерів і акціонерів банку, яка часто нівелює результати аналізу й оцінки ризиків.
кредитний процес комерційний банк україна
Таблиця 2
Інструменти контролю кредитного ризику в комерційних банках України*
|
Назва банку |
Інструменти контролю ризиків |
|
|
"Універсал банк" |
ліміти кредитного ризику на одного позичальника, групи пов'язаних позичальників, ліміти за географічними і галузевими сегментами |
|
|
"УкрСиббанк" |
ліміти кредитів, які можуть надавати відділення без затвердження головним офісом (щодо суми окремих кредитів і загального обсягу кредитів); ліміти по кожному банку-контрагенту; |
|
|
"Приватбанк" |
регламентовані процедури використання кредитних продуктів; оцінка кредитоспроможності позичальника згідно з Положенням про кредитування та оцінка його фінансового стану за власною методикою; індивідуальний підхід щодо міжбанківських кредитів та овердрафтів в залежності від фінансового стану; перевірка застави, контроль руху коштів по рахунках клієнтів, відстеження оборотів по рахунках в інших банках, перевірки залишків по товарах в обороті тощо |
|
|
"Родовід Банк" |
систематизація та централізація роботи з проблемною та сумнівною заборгованістю, підвищення результативності по її стягненню (створено спеціалізований підрозділ по роботі з проблемними активами корпоративного бізнесу); розробка і застосування схем реструктуризації проблемної та потенційно-проблемної заборгованості позичальників-фізичних та юридичних осіб (конвертація валютних кредитів, продов-ження терміну дії кредитних договорів, зміна графіків погашення за умови достатності джерел погашення, зменшення процентних ставок, анулювання штрафних санкцій за умови погашення простроченої заборгованості); створення спеціалізованого підрозділу з моніторингу кредитних ризиків для організації та впровадження системи моніторингу кредитних ризиків з метою попередження виникнення проблемної заборгованості |
|
|
"Кредитпромбанк" |
ліміти повноважень; ліміти концентрацій; ліміти експозицій; диверсифікація; страхування; ціноутворення з урахуванням ризиків; покриття ризиків забезпеченням |
*Складено автором за річними фінансовими звітами комерційних банків
Недосконалість використовуваних банками власних методичних підходів, спричиняє завищення ними вимог до кредитної застави, а відтак дискримінацію порядних позичальників. Поряд з цим серед істотних проблем й відсутність адекватних організаційно-правових і договірних форм, придатних для використання в схемах розподілу кредитного ризику (гарантійні фонди, "банки поручництв", кредитні деривативи, страхування кредитних пулів тощо). До проблем організації кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках слід віднести: стискання кредитної маси внаслідок масового відпливу депозитів; невідповідність організаційної структури завданням ефективного кредитування; неоптимальну організацію процесів; нераціональний розподіл ресурсів; недосконалість управління кредитним портфелем.
Організація кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках у цілому і стан управління кредитним ризиком у них безпосередньо впливає на результуючі показники кредитної діяльності кожного з них і їх системи загалом й зумовлює проблеми, притаманні окремим різновидам кредитування.
На кредитному процесі в комерційних банках України з середини 2000-х років позначались як періоди відносної стабілізації соціально-економічного розвитку держави, що супроводжувались зростанням ВВП, розвитком реального і банківського секторів економіки, так і глибокої фінансово-економічної кризи. Ось чому тенденції розвитку кредитування в Україні упродовж останніх років істотно змінились. Так, кредитний портфель українських банків за 2004-2008 рр. зростав із року в рік і лише за 2009 р. він зменшився на 1,5% чи на 10,7 млрд грн. порівняно з попереднім роком (для порівняння, обсяг сукупного кредитного портфеля російського банківського сектору за 2009 р. зменшився на 0,2% за зростання на 39,5% в попередньому році). Загалом за цей період кредити, надані депозитними корпораціями, зросли в 8,1 рази, тоді як депозитна маса - в 3,9 рази.
З огляду на вищезазначене останнім часом українські банки вдавались до консервативної кредитної політики, внаслідок чого зменшився обсяг кредитів нефінансовому сектору національної економіки. Причому більшість банків заморозили діяльність у сфері кредитування нових клієнтів, лише з них пропонували кредити населенню (іпотечні та автокредити). Погіршилась якість банківських кредитних портфелів, що було характерним для переважної більшості вітчизняних банків. За даними фінансових звітів, кредитний портфель, наприклад, "Приватбанку" за 2009 р. зменшився на 4,2 млрд грн. (6,4%) і на 1.01.2010 р. становив 61,6 млрд грн., "Райффайзен банк Аваль" - 1,8 млрд дол. (25,4%) до 5,2 млрд дол., "ПУМБ" - 0,3 млрд дол. (16%) до 1,7 млрд дол. Кредитна заборгованість клієнтів "Укрсиббанку" за 2009 р. загалом зменшилась на 11,8 млрд грн. чи 25% (тоді як в 2008 р. вона зросла на 54%, а 2007 р. - 68%), юридичних осіб - відповідно на 3,3 млрд грн. чи 16% (53% і 53%), а фізичних - 3,5 млрд грн. чи 11% (71% і 81%). Частка кредитів фізичних осіб в кредитному портфелі зросла до 78% (в 2008 р. - 65%, 2007 р.59%), оскільки, на відміну від більшості українських банків, "УкрСиббанк" підвищив активність в сегменті споживчого кредитування. В 2009 р. "Укрсоцбанк" внаслідок кризи обмежив пропозицію кредитних продуктів для населення, проте не блокував повністю канали доступу до позичкових коштів, оскільки банк лояльний до клієнтів, які мають позитивну кредитну історію.
Дослідження засвідчило, що тенденціями організації кредитного процесу в комерційних банках України є: перевищення темпів зростання кредитної маси порівняно з обсягом залучених депозитів, а відтак - зростання розриву між наданими і залученими депозитами; зниження частки кредитів у загальних активах банків; превалювання кредитів нефінансовим корпораціям і домашнім господарствам, кредитів на поточну діяльність; відносне зростання частки довгострокових кредитів; мінливість валютної структури наданих кредитів і кредитних залишків; істотне зростання проблемної заборгованості.
У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення кредитного процесу в комерційних банках України" серед останніх виокремлено удосконалення методичних підходів до визначення чинників і складових оптимізації кредитного процесу у них, визначено методичні підходи до оцінки його ефективності і забезпечення безпеки цього процесу у банківських установах.
Сьогоденна організація кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках супроводжується численними недоліками і невирішеними питаннями, далеко не завжди відповідає сучасним вимогам, а відтак потребує істотного вдосконалення. Це в свою чергу передбачає зміщення акцентів з впровадження окремих новацій у даній сфері до комплексної оптимізації кредитного процесу в комерційних банках з урахуванням постійної мінливості зовнішнього і внутрішнього середовища їх функціонування.
Такий методичний підхід, на нашу думку, має реалізовуватися в певній послідовності і включати:
1) з'ясування значущості оптимізації кредитного процесу в комерційних банках (що уможливлює визначення основних її напрямів);
2) визначення сутності оптимізації кредитного процесу комерційних банків;
3) формулювання мети оптимізації кредитного процесу конкретних банківських установ;
4) визначення спрямованості оптимізації кредитного процесу в комерційних банках;
5) виокремлення параметрів кредитного процесу банків, що підлягатимуть оптимізації;
6) з'ясування умов оптимізації кредитного процесу в банківських установах;
7) розробку схеми оптимізації кредитного процесу в комерційних банках і обґрунтування її окремих складових;
8) вибір підходів до оптимізації кредитного процесу в банківських установах.
Визначено, що значущість оптимізації кредитного процесу в комерційних банках зумовлюється необхідністю: підготовки багатоваріантних альтернативних рішень; задоволення потреби у кредитах і забезпечення доступності кредитних ресурсів для різних категорій позичальників; досягнення збалансованості кредитної і ресурсної політики банку; зростання керованості банком; підвищення рівня економічності й ефективності здійснення кредитних операцій; зниження кредитних ризиків; посилення мотивації працівників кредитних підрозділів банку; підвищення якості кредитного менеджменту; забезпечення безпеки кредитного процесу.
Обґрунтовано, що оптимізація кредитного процесу в комерційних банках в широкому розумінні - це збалансування економічних інтересів держави, банків, виробничих підприємств, інтегрованих господарських структур, галузей господарського комплексу, населення у формуванні і використанні кредитних ресурсів. В вузькому ж розумінні оптимізація кредитного процесу в комерційних банках - органічний синтез недопущення відхилень від стратегічних завдань їх функціонування і визначених пріоритетів кредитної політики; підвищення рівня економічності здійснення кредитних операцій; зниження кредитних ризиків; посилення мотивації працівників кредитних підрозділів банку; підвищення якості кредитного менеджменту.
Загалом, на думку дисертанта, оптимізація кредитного процесу в комерційних банках має відбуватися за такою схемою (рис. 1).
Елементом оптимізації кредитного процесу є його раціоналізація, під якою зазвичай розуміють організацію будь-якої діяльності доцільнішими способами, ніж існуючі, поліпшення, вдосконалення чогось. Раціоналізація кредитного процесу спрямована на переосмислення стратегії розвитку і вдосконалювання кредитної діяльності банку, підвищення її ефективності.
Необхідність підвищення ефективності кредитного процесу у вітчизняних комерційних банках зумовлює нагальну потребу в удосконаленні методичних підходів до її оцінки, чіткого визначення її напрямів і послідовності відповідних дій з метою підвищення обґрунтованості прийняття управлінських рішень у цій сфері.
Загальна ефективність кредитного процесу в комерційних банках складається з ефективності як окремих кредитних операцій, так і обслуговування кожного конкретного позичальника.
Ефективність кредитного процесу значною мірою зумовлюється рівнем його розвитку в комерційних банках. Для її оцінки необхідно, насамперед, з'ясувати, що є її критеріями і показниками, які чинники впливають на її рівень.
Рис. 1. Схема оптимізації кредитного процесу в комерційних банках (авторська розробка)
На наш погляд, ефективним кредитним процесом в комерційних банках слід вважати такий стан ініціювання й складання кредитних заявок, ідентифікацію позичальників, кредитне ухвалення, адміністрування кредиту (лімітування, зберігання документації, виплату коштів, звітування про порушення), рух
кредитного потоку, управління кредитним ризиком, який дозволяє досягти максимальної рентабельності кредитної діяльності за збереження ліквідності та фінансової стійкості банківських установ і банківської системи загалом.
При цьому ефективність кредитного процесу банку має дуальну природу, а відтак має розглядатися з точки зору її впливу на ефективність функціонування конкретного банку як господарюючого суб'єкта і ефективність функціонування банківської системи, реального сектору та національної економіки загалом.
Ефективність кредитного процесу - багатовимірне явище. На наш погляд, правомірно вести мову про ефективність: кредитного процесу (його економічну і соціальну, строкову і валютну, цільову складові, ефективність з позицій кредитора і позичальника); кредитної і відсоткової політики; роботи кредитних підрозділів банків; процесу прийняття кредитних рішень; кредитних продуктів; організації кредитних операцій банку; роботи кредитних менеджерів; розрахунків за кредитами; системи управління якістю надаваних банками кредитів; формування резервів під знецінення кредитної заборгованості банку; роботи з проблемною заборгованістю; інфраструктури кредитного процесу; кредитного моніторингу; державного регулювання кредитного процесу; використання кредитних ресурсів.
Встановлено, що критеріями ефективності кредитного процесу в комерційних банках є: міра реалізації банківськими установами функцій з акумулювання тимчасово вільних грошових коштів домогосподарств і господарюючих суб'єктів і їх трансформації в різноманітні кредити; рівень оптимізації ресурсного покриття діяльності банків і їх конкурентоспроможності; ступінь задоволення потреб різних категорій позичальників у кредитних ресурсах, наданих на прийнятних для них умовах; рівень кредитного ризику; стан управління кредитним портфелем; величина знецінення кредитної заборгованості банку; рівень дивідендів акціонерів і заробітної плати та надбавок працівників кредитних підрозділів банку; ступінь захисту інтересів кредиторів і позичальників.
Для кількісного виміру в роботі запропоновано систему показників ефективності кредитного процесу в комерційних банках, ефективності кредитного продукту.
Доведено, що питання формування системи забезпечення безпеки кредитного процесу в комерційних банках потребує особливої уваги й вироблення чіткого методичного підходу до її розбудови, оскільки без цього неможливо ні отримати адекватний прибуток, ні підтримати на належному рівні ліквідність банківської установи.
В свою чергу така система складається з численних підсистем, без взаємозв'язку і взаємоузгодженості яких неможливо досягти її цілісності і результативності. На нашу думку, ця система має складатися з таких підсистем (рис. 2).
Особливого значення при цьому для формування дієвої системи забезпечення безпеки кредитного процесу набуває визначення сутності безпеки кредитного процесу в банківських установах як першооснови (за значущістю, обсягами, доходами) банківської діяльності і чинників, що її зумовлюють, а також наявних і потенційно можливих загроз у даній сфері, виявлення існуючих проблем забезпечення безпеки кредитного процесу в комерційних банках України. Розв'язання цього питання має бути покладено на підсистему наукового забезпечення системи забезпечення безпеки кредитного процесу в комерційних банках.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Система забезпечення безпеки кредитного процесу (авторська розробка)
На нашу думку, безпека кредитного процесу комерційного банку - це захищеність його загалом та всіх складових цього процесу зокрема від зовнішніх і внутрішніх загроз, що зумовлюється прийняттям управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання кредитних ресурсів відповідно до дотримання граничних значень індикаторів такої безпеки, які враховують ризики втрати банком ліквідності і платоспроможності.
Безпека кредитного процесу зумовлюється численними чинниками, які позитивно/негативно впливають на її рівень. Такі чинники, на наш погляд, постійно мають бути в полі зору банківських працівників, які займаються забезпеченням безпеки кредитного процесу в комерційних банках.
Разом з тим, на наше переконання, особливе значення серед підсистем системи забезпечення безпеки кредитного процесу в комерційних банках належить підсистемі організаційно-управлінського забезпечення, яка передбачає реалізацію організаційно-управлінської діяльності комерційних банків і НБУ в цій сфері. Безпека кредитного процесу в комерційних банках має забезпечуватись на всіх його етапах.
Підвищенню безпеки кредитного процесу банківських установ сприятиме побудова оптимальної моделі по роботі з кредитними продуктами, що включає правильний підбір критеріїв для аналізу потенційного позичальника; визначення доцільності кредитування виходячи з прогнозованих фінансових ризиків; дієву протидію шахрайським проявам на стадіях прийняття рішення про видачу кредиту, супроводження виданих грошових коштів; нейтралізацію фінансових ризиків і контроль фінансової безпеки кредитора впродовж строку погашення кредитної заборгованості; підвищення ефективності функціонування кредитних бюро.
Безпека кредитного процесу має забезпечуватися вжиттям конкретних заходів стратегічного і тактичного характеру, серед яких слід виокремити: зміну інвестиційної стратегії і/або стратегії рефінансування; підвищення вимог до забезпечення кредитів; актуалізацію типових форм кредитних договорів (з передбаченням можливості, а при реструктуризації - необхідності перегляду умов кредитування позичальників, а також механізму погашення кредитної заборгованості у разі розбіжності валют зобов'язання та коштів на поточному рахунку позичальника); впровадження інноваційних банківських технологій (автоматизація банківських процесів по продуктах і супутніх послугах у сфері роздрібного і корпоративного кредитування); підвищення кваліфікації банківських працівників, задіяних у кредитному процесі; налагодження моніторингу діяльності "чорних" кредитних брокерів на довгостроковій основі; вдосконалення внутрішнього контролю і аудиту.
Висновки
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та по-новому вирішено важливе наукове завдання щодо вдосконалення кредитного процесу в комерційних банках. Виконане дослідження уможливило формулювання таких висновків і пропозицій.
1. Чітка організація кредитного процесу як бізнес-процесу, що включає формування кредитних ресурсів, ініціювання й складання кредитних заявок, ідентифікацію позичальників, кредитне ухвалення, адміністрування кредиту, рух кредитного потоку й управління кредитним ризиком, забезпечує мінімізацію останнього, комерціалізацію, продуктивність і соціальну спрямованість кредитної діяльності комерційних банків.
2. Організація кредитного процесу в комерційних банках зумовлюється: їх місцем і роллю в господарському комплексі; рівнем регламентації кредитних відносин; дієвістю грошово-кредитної та валютної політик; станом корпоративних фінансів і фінансів домогосподарств; якістю кредитних угод; потребою і наявністю кредитних ресурсів та їх доступністю для різних позичальників; зацікавленістю банківських установ у зростанні кредитного потенціалу; цільовою спрямованістю кредитних вкладень; строковістю надання позик; рівнем ціни позикового капіталу; структурою кредитного портфеля комерційних банків; забезпеченням наданих кредитів; типом авторизації кредитного процесу; переліком застосовуваних кредитних інструментів; ступенем існуючих і потенційних кредитних ризиків кредиторів і позичальників та рівнем управління ними; платоспроможністю та фінансовою стійкістю позичальників; наявністю ефективної системи кредитного страхування; рівнем між - та внутрігалузевої конкуренції на ринку кредитних послуг; станом кадрового, методичного, технологічного та інформаційно-аналітичного забезпечення кредитної діяльності.
Подобные документы
Вдосконалення кредитного процесу в керуванні якістю банківських позичок. Оцінка та прогнозування економічної ефективності кредитної діяльності банку. Встановлення ліміту для фізичних осіб за результатами комплексної методики оцінки їх платоспроможності.
курсовая работа [478,3 K], добавлен 20.10.2011Ризик як економічна категорія. Класифікація, характеристика ризиків властивих банківським операціям. Організація управління ризиками в комерційних банках. Резерви банку як інструмент зниження ризиків. Формування кредитного досьє потенційного позичальника.
курсовая работа [141,3 K], добавлен 01.03.2011Економічна природа кредитного ризику. Особливості кредитної політики Укрсоцбанку, аналіз управління кредитними ризиками та напрямки удосконалення. Побудова математичної моделі формування кредитного портфелю. Інформаційні технології у банківській сфері.
дипломная работа [431,2 K], добавлен 26.01.2010Дослідження розвитку економічної думки щодо розвитку ціни та ціноутворення. Сучасні проблеми ціноутворення в комерційних банках. Встановлення принципів ефективного ціноутворення в банках. Методи поліпшення механізму ціноутворення в банківських установах.
статья [52,5 K], добавлен 13.11.2017Економічна сутність кредитного механізму у банку. Аналіз кредитного портфелю та реалізація механізму кредитування в АКБ "ТАС-Комерцбанк". Оптимальна методика нарахування відсотків за кредит. Контроль якості кредитного портфелю і факторів ризику.
дипломная работа [325,7 K], добавлен 04.06.2010Значення кредиту у функціонуванні сучасного виробництва. Основні умови та етапи процесу кредитування. Визначення тривалості операційного та операційно-фінансового циклів підприємства. Коефіцієнтний аналіз фінансового-господарської діяльності підприємства.
курсовая работа [156,0 K], добавлен 27.01.2011Фінансово-економічна необхідність удосконалення управління кредитними ризиками в комерційних банках. Способи оцінки кредитного ризику комерційного банку, методи управління ними та вимоги Національного Банку України (НБУ) щодо запобігання ризикам.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.11.2010Суть та значення кредитного портфелю комерційних банків. Виявлення ризиків та проблемних зон кредитної діяльності банків в Україні. Аналіз динаміки і структури кредитного портфеля АКІБ "Укрсиббанку". Проблеми перспективи та розвитку кредитних послуг.
курсовая работа [134,8 K], добавлен 13.10.2010Сутність і необхідність внутрішнього аудиту в комерційних банках. Основні функції і завдання служби внутрішнього аудиту комерційного банку. Повноваження і обов'язки служби внутрішнього аудиту. Порядок проведення аудиту і оформлення результатів перевірки.
реферат [26,8 K], добавлен 13.07.2011Особливості надання та погашення довгострокових позик банку, їх правове регулювання. Аналітична оцінка стану довгострокового кредитування комерційними банками України. Проблеми обліку та шляхи вдосконалення довгострокових позик в українських банках.
курсовая работа [577,5 K], добавлен 28.03.2016
