Формування системи банківського нагляду в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування системи банківського нагляду в Україні

Кришталь Галина Олександрівна

Київ-2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі економіки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Міністерства інфраструктури України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Новикова Іннола Вікторівна,

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, (м. Київ),доцент кафедри економіки

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, доцент

Д'яконова Ірина Іванівна,

Державний вищий навчальний заклад

Українська академія банківської справи Національного банку України (м. Суми),

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук

Проскура Катерина Петрівна,

Київський економічний інститут менеджменту (м. Київ),

доцент кафедри фінансів та кредиту

Захист відбудеться 19 квітня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.063.01 у ПВНЗ «Європейський університет» за адресою: 03115, м. Київ, бул. Академіка Вернадського,

16-В, аудиторія № 218.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ПВНЗ «Європейський університет» за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 15/17.

Автореферат розісланий 18 березня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцентО.П. Луцій

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Напрямок розвитку банківської системи України вказує на те, що банківський бізнес щонайдалі стає більш складнішим. За обставин економічної нестабільності комерційні банки працюють у сфері підвищеного ризику і невизначених змін факторів, які впливають на їх діяльність, про що свідчать зокрема найбільш поширені причини банкрутства: невдалі пошуки учасників капіталу, надання „невигідних” кредитів, невдала торгівля заставними цінними паперами, некваліфіковане керівництво, неякісний аналіз інформації про ситуацію на фінансовому ринку і клієнтів банку тощо. Стабільність банківської системи досягається шляхом регулювання банківської діяльності та нагляду за нею.

Актуальність теми полягає у тому, що формування системи банківського нагляду дозволить забезпечити стабільність банківської системи, підвищити ефективність оцінки роботи банків через розрахунок нормативів та аналіз інформації, що надається як банками, так й зовнішніми джерелами. Формування системи банківського нагляду є важливим та необхідним для банківських установ саме тому, що в умовах ринку відбувається жорстока конкурентна боротьба між банками та небанківськими установами, внаслідок чого збільшується ризикованість банківських операцій.

Велике значення банківського нагляду та його впливу на ефективність діяльності комерційних банків зумовило постійну увагу наукових кіл до різних її аспектів. Сьогодні є чимало робіт зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячених проблемам банківського регулювання та нагляду. Зокрема це роботи зарубіжних вчених Р. Бернда, Ед. Доллана, Б. Едвардса, Ж. Матука, П.Роуза, К. Редхарда, Дж. Синки, Дж. Селбі, Е. Хелферта та ін., українських вчених Б.П.Адамика, Л.І. Воротіної, І.І. Д'яконової, О. І. Кірєєва, В. Л. Кротюка, М. Р. Лучко, В.М. Мельника, А. М. Мороза, С. В. Мочерного, Р.Г. Ольхової, А. А. Пересади, Л. О. Примостки, Н.С. Прокопенко, К.П. Проскури, М. І. Савлука, Л. М. Стрельбицької, З.Г. Ширінської, А. П. Яценюка.

При всій значущості розробок вітчизняних та зарубіжних науковців, на сьогоднішній день недостатньо розкритими залишаються питання формування системи банківського нагляду. До того ж існують недоліки, які не дозволяють активно використовувати концепцію банківського нагляду у практиці вітчизняних банків.

Все вищезазначене зумовлює необхідність розвитку методичних засад банківського нагляду в банківській системі України. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною, має важливе теоретичне та практичне значення і потребує подальшої розробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи ПВНЗ «Європейський університет»: «Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої галузі» (номер державної реєстрації 0107U002009). До звіту за цією темою внесено пропозиції автора щодо розвитку банківського нагляду в Україні, вдосконалення фінансового моніторингу в банках.

Результати дослідження були використані при розробці деяких законодавчих і нормативних актів держави.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному теоретико-методичному та практичному обґрунтуванні сутності, функцій, методів та механізмів формування системи банківського нагляду, розробці авторських пропозицій щодо підвищення впливу банківського нагляду на діяльність банків України.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних задач:

визначити сутність та обґрунтувати економічний зміст поняття „банківський нагляд” на основі порівняльного аналізу концепцій, еволюції поглядів;

дослідити місце і роль банківського нагляду в банківській системі в цілому;

з'ясувати економічну природу формування системи банківського нагляду;

уточнити систематизацію і класифікацію організаційних форм банківського нагляду;

дослідити та узагальнити міжнародний досвід у сфері формування системи банківського регулювання та нагляду і перспектив розвитку в Україні; банківський нагляд контроль

проаналізувати методологічні підходи та існуючі методики для здійснення ефективного банківського нагляду;

визначити критерії оцінки та розробити методику оцінки щодо визначення та підвищення ефективності банківського нагляду на мікрорівні в Україні;

обґрунтувати практичні рекомендації щодо формування системи банківського нагляду та впливу на ефективність діяльності комерційних банків;

провести комплексний аналіз діяльності банків України за допомогою економіко-математичних методів та форм контролю, що використовує у власній діяльності Національний банк України.

Об'єктом дослідження є процес формування системи банківського нагляду та регулювання в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні, соціально-економічні відносини, що виникають у процесі формування системи банківського нагляду.

Методи дослідження. У процесі вирішення поставлених задач у роботі використовувалися методи індукції та дедукції, аналізу та синтезу - при уточненні понятійного апарата, факторів банківського нагляду банків, визначенні принципів діяльності та критеріїв фінансово стабільних банків, напрямів державного регулювання та нагляду за банками. Метод аналітичного групування, коефіцієнтний, факторний, інтегральний та порівняльний аналіз були використані при аналізі діяльності банків; на основі використання порівняльного, нормативно-розрахункового та балансового методів досліджено процес організації банківського регулювання та нагляду в Україні. На основі математичної статистики розроблено систему показників для проведення оцінки чутливості до ризиків.

Інформаційною базою дослідження є закони, прийняті Верховною Радою України, постанови і декрети Кабінету Міністрів, укази Президента, які регламентують діяльність банківської системи, нормативні документи і статистичні матеріали Національного банку України, методичні матеріали міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо удосконалення теоретичних та методичних засад формування банківського регулювання та нагляду в Україні.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано та обґрунтовано нові організаційні складові системи формування банківського нагляду в Україні на основі створення спеціалізованих відокремлених координаційних центрів, що дають можливість оптимізувати повноваження щодо застосування санкцій, забезпечити ефективне виконання регулюючих функцій;

удосконалено:

науково-методичні підходи до проведення фінансового моніторингу діяльності банків на основі розробки окремих положень проведення діагностики та внутрішнього контролю, що, на відміну від існуючих, дозволять більш детально контролювати фінансовий стан банків як з боку Національного банку України, так і з боку незалежних аудиторських компаній;

визначення економічного змісту категорії «банківський нагляд», який, на відміну від змісту існуючих трактувань, базується на різнобічному контролі, та пропонується його структура з державного, міжнародного, міжбанківського, внутрішньобанківського, внутрішньофілійного нагляду у вигляді попереднього, вступного та поточного контролю від моменту створення до моменту ліквідації банку або його підрозділів;

набуло подальшого розвитку:

класифікація функцій банківського нагляду, яка базується на обґрунтуванні різних видів функцій, зокрема профілактичної (яка дає можливість врахувати виявлення умов, що породжують некомпетентність працівників банків, та сприяння їх ліквідації), інформаційної (яка призначена для контролю одержаної інформації і проведення коригуючих дій для нормального функціонування банку, що перевіряється), мобілізуючої (яка дозволить позитивні сторони діяльності банку утримувати на належному рівні);

концепція банківського нагляду, яка спрямована на використання логіки системного аналізу банківського нагляду має особливістю впровадження системного підходу в процес банківського нагляду, та повинна складатися із системи діагностики та моніторингу фінансового стану аудиторськими компаніями, системи управління банківського нагляду у розрізі окремого банку, системи формування стратегій управління банківського нагляду, системи управління змінами в банку та системи якості аналізу фінансового стану банків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в напрацьованих та розроблених пропозиціях щодо формування системи банківського нагляду в Україні.

Окремі положення та рекомендації використано при розробці Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» (довідка Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності №0610/67 від 14.09.2006). Пропозиції щодо питань фінансового моніторингу в банках знайшли застосування в практичній діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль» (акт впровадження АТ «Райффайзен Банк Аваль» №08-9-1/181 від 25.07.2006). Ряд практичних результатів дослідження знайшли застосування в Проблемній науково-дослідній лабораторії техніко-економічного моніторингу (довідка Проблемної науково-дослідної лабораторії техніко-економічного моніторингу №4/05 від 28.09.2005). Основні науково-теоретичні розробки впроваджені у навчальний процес ННІГТ Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (довідка про впровадження б/н від 10.10.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, одержані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у визначенні нових організаційних форм формування системи банківського нагляду, зокрема автором конкретизовано можливість оптимізації повноваження щодо застосування санкцій та забезпечення ефективного виконання регулюючих функцій шляхом створення координаційних центрів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднені автором на конференціях і семінарах. Серед них: I Міжнародна науково-практична конференція «Науковий потенціал світу 2004» (Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); VIII Міжнародна науково - практична конференція «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Дні науки 2005» (Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.); Підсумкова міжнародна науково-практична конференція «Наука: теорія та практика» (Дніпропетровськ, 20.07-05.08.2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Наука та інновації - 2005» (Дніпропетровськ, 17-31 жовтня 2005 р.); VII Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми» (Донецьк, 15-17 листопада 2005 р.); ІІ Міжнародна наукова конференція «Образование и наука без границ - 2005» (Дніпропетровськ, 19-27 грудня 2005 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст..» (Тернопіль, 23-24 грудня 2006 р.); ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Наука та освіта - 2006» (Дніпропетровськ, 23-31 січня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України «Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі» (Київ, 2-3 березня 2006 р.); І Всеукраїнська науково-практична конференція «Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології» (м.Дніпропетровськ, 9-10 квітня 2009 р.); ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (10-11 квітня 2009 р.).

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 26 наукових праць, з яких 24 - є одноосібними науковими працями, загальним обсягом 3,42 друк. арк., з яких 11 - наукові статті у фахових виданнях (2,4 друк. арк.), 15 - тези доповідей у збірниках конференцій (1,79 друк. арк.).

Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки та включає 17 таблиць і 25 ілюстрацій. Список використаних джерел налічує 238 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі роботи „Банківський нагляд та його роль в економічній системі” розглянуто сутність, роль та стандарти банківського регулювання та нагляду, визначено основні підходи до управління банківською діяльністю з метою розробки системи ефективного банківського нагляду та регулювання, досліджено методологічні засади організації банківського нагляду в системі Національного банку України.

Система банківського нагляду включає в себе складові об'єкти та суб'єкти нагляду, органи та ресурси, цілі та завдання, структуру, форми та методи, напрямки безпеки (рис.1.).

Рис.1. Система банківського нагляду

Для більш точного розуміння поняття «банківський нагляд» в рамках дисертаційної роботи нами розглянути такі поняття, як контроль та регулювання і прийшли до висновку, що «нагляд і контроль за діяльністю банків» передбачає безперервне спостереження за здійсненням банками своєї діяльності відповідно до законодавства та інструкцій (відстеження того, щоб банки не виходили за встановлені для них норми). Саме нагляд, безпосередньо спрямований на функціонування банків, і саме органи нагляду здійснюють загальний контроль за їх діяльністю. Тому головну увагу в дисертації приділено дослідженню цієї складової частини системи регулювання банківської діяльності.

У роботі обґрунтовано, що банківське регулювання, банківський нагляд і банківський контроль -- це різні види діяльності, спрямовані на забезпечення надійного та стабільного функціонування банків, які доповнюють один одного. Отже, банківське регулювання є складною, багатоаспектною категорією. З одного боку, це функція державного управління, по відношенню до якої воно виступає засобом реалізації політики держави, з іншого боку, банківське регулювання можна розглядати як управлінську діяльність, що має свої методи та форми реалізації.

Узагальнено підходи до визначення поняття «банківський нагляд» як системи різнобічного контролю, яка складається з державного, міжнародного, міжбанківського, внутрішньо-банківського, внутрішньофілійного нагляду в виді попереднього, вступного та поточного контролю від моменту створення до моменту ліквідації банку або його підрозділів. В рамках проведення теоретичного дослідження доведено, що функції нагляду - це необхідна діяльність, результати якої є сукупністю рішень, цілеспрямованих дій або процесів, спрямованих на вирішення завдань та досягнення поставлених цілей щодо вдосконалення процедури банківського нагляду окремого банку (рис.2.).

На нашу думку в сучасній економічній літературі розглянуті не всі функції банківського нагляду. Слід приділити увагу й таким функціям, як профілактична, інформаційна й мобілізуюча. Профілактична функція покликана виявляти умови, які породжують некомпетентність працівників банку і сприяти їх ліквідації. Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коригуючи дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування банку, що перевіряється. У процесі контролю виявляються не тільки недоліки, а й позитивні сторони діяльності. Останні, як передовий досвід, можуть стати надбанням інших банків, завдяки чому реалізується мобілізуюча функція банківського нагляду. Банківський нагляд у широкому розумінні включає в себе власне нагляд за банками, що називається дистанційним або документарним, та інспектування (інспекційні перевірки на місцях).

Рис.2. Функції банківського нагляду

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що для максимальної ефективності та виконування основних функцій, які покладені на систему банківського нагляду, вона повинна включати в себе різні види, форми, типи та методи контролю. Банківський нагляд буває різних видів, від послідовності проведення яких у значній мірі залежить його ефективність. Нагляд самостійно окреслює специфіку аудиторських звітів та видає ліцензії на проведення контролю аудиторськими фірмами.

Система банківського нагляду - це комплекс взаємопов'язаних складових виконуючих функції банківського регулювання, контролю та нагляду, які взаємодіють між собою та виступають як єдине ціле. Система банківського нагляду включає в себе наступні підрозділи: відділ банківського нагляду регіонального управління, комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при регіональному управлінні, начальник регіонального управління, відповідні департаменти банківського нагляду НБУ, заступник Голови Правління НБУ, комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків НБУ.

У другому розділі дисертації «Аналіз діючої системи нагляду в банківських установах Національним банком України» визначено етапи створення системи банківського нагляду. Згідно із Законом України «Про банківську діяльність», а також законом України «Про Національний банк України», функцію банківського регулювання і нагляду покладено на Національний банк України. Досліджено систему формування банківського нагляду, проведено аналіз виконання банками нормативів, що в майбутньому дасть можливість оцінити ефективність банківського нагляду під кутом рейтингування банків та через призму нормативів.

У дисертаційній роботі з'ясовано, що НБУ при поступовому переході до регулювання діяльності банків на основі вимог «Основні принципи ефективного банківського нагляду», що розроблені Базельським комітетом (Базель ІІ) на сучасному етапі необхідно: включити до системи оцінки ризиків положення Базеля ІІ щодо корпоративного управління і концепцій управління ризиками, а також розпочати процес розмежування ризиків відповідно до п'яти категорій класифікації активів (сильний, хороший, задовільний, слабкий, дефолт); змінити план рахунків відповідно до вимог Базеля ІІ, а також формат фінансового звіту банку; розпочати розробку змін відповідно до нормативів розрахунку капіталу стосовно ринкових ризиків; надавати більше інформації громадськості щодо діяльності банків на періодичній основі, публікувати більш детальну фінансову звітність банків тощо.

На наш погляд, НБУ може запровадити більшість вимог Базеля ІІ до банківських установ не раніше, ніж через 8-10 років. Такий термін, в першу чергу, пояснюється тим, що в Україні банки тільки починають запроваджувати систему ризик-менеджменту, без якої неможливо належним чином оцінювати внутрішні показники адекватності капіталу і стратегії банку. Окрім того, для оцінки капіталу, що здійснюється на основі внутрішніх рейтингів, потрібні дані не менш, ніж 5 років про класифікацію активів та їх витрати. Тому кроки щодо регулювання діяльності банків на основі вимог Базеля ІІ, НБУ повинен здійснювати вже сьогодні, зважаючи на євро інтеграційну стратегію розвитку України.

У процесі дослідження обґрунтовано, що одним із можливих методів оцінки ефективності банківського нагляду є фінансовий моніторинг, оскільки в Україні немає попереднього моніторингу, негайної реакції банківського нагляду на зміни в банківській системі, а також попередньої оцінки банків. Однією з найболючіших проблем сьогодення для банківської системи України є питання відносно структури другого рівня банківської системи, а саме: чи потрібні середні та малі банки. Це питання особливо актуальне, оскільки в банківській системі України не має негайної реакції на зміни в банківській структурі.

Банківським наглядом не проводиться попередня оцінка показників діяльності банків. Тому для більш детальної оцінки ефективності банківського нагляду, в другому розділі нами було проведено кластерний аналіз діяльності банків України (табл.1). Методом дослідження є система оціночних коефіцієнтів, яка дозволяє визначити ступінь урегульованості та фінансовий стан кожного банку.

Таблиця 1

Розподіл банківських установ України

Станом на 01.01.2010р.
Кластер	I	II	III	IV	Всього
Центр кластеру	3,98	2,17	9,66	8,12
Кредити надані банками в економіку (кількість банків)	15	31	46	80	172
%	8,72	18,02	26,74	46,52	100
Депозити надані юридичним особам (кількість банків)	15	24	34	97	173
%	8,67	13,87	19,65	57,81	100
Чистий прибуток банків (кількість банків)	14	26	39	94	173
%	8,09	15,03	22,54	54,34	100
Депозити фізичних осіб (кількість банків)	19	22	38	94	173
%	10,98	12,72	21,97	54,33	100
Капітал банків (кількість банків)	20	26	40	87	173
%	11,56	15,03	23,12	50,29	100

У дисертаційній роботі на основі кластерного аналізу фінансового стану діяльності банків ми запропонували модель рейтингу банківських установ та розрахували за всіма групами банків економічні показники, за якими задається динамічний ряд за певний проміжок часу. Як вже зазначалося, загальний фінансовий стан банківської системи - це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

У зв'язку з цим необхідно проводити оцінку фінансової стійкості як системи в цілому, так і кожного комерційного банку окремо, а запропонований кластерний аналіз дає можливість оцінки ефективності регулювання, та виконання коефіцієнта ліквідності при зміні нормативів економічних показників. Під кластером ми розуміємо об'єднання схожих, пов'язаних між собою банківських установ.

Запропонований кластерний аналіз дає можливість оцінити ефективність регулювання при зміні нормативів економічних показників. Крім постійного аналізу, який сприяє підвищенню стабільності банківської діяльності й реформуванню регулювання, важливим елементом підвищення ділової активності та стабілізації банківського сектору є інтеграція банківської системи у світове господарство.

У роботі з'ясовано, що зважаючи на кризову ситуацію в країні є сенс вводити нові методи оцінки ефективності банківського нагляду. Одним з основних показників результатів діяльності банків є прибуток, який залежить від діяльності банків, але для проведення банківського нагляду необхідно оцінити ступінь ризику для визначення напрямів банківського нагляду.

На підставі економіко-математичного моделювання ми можемо оцінити ефективність банківського нагляду. На нашу думку, доцільність приділення особливої уваги таким фінансовим показникам банків, як чистий процентний дохід (ЧПД), чистий комісійний дохід (ЧКД), торговельний дохід (ТД), витрати на персонал (ЗНП), прибуток після оподатковування (ППН).

У процесі моделювання була встановлена тимчасова залежність. На її підставі зроблений прогноз зміни прибутку після оподатковування банків при подальшому збільшенні або зменшенні витрат на персонал, та встановлені кількісні показники тісноти зв'язку між характеристиками. Це дає можливість встановити зв'язок, співвідношення між досліджуваними явищами.

У зв'язку з тим, що протягом 2008-2009 рр. в банківській системі відбулися значні зміни, ми вважаємо, що для моделювання й аналізу слід використати дані обліку банків України за 8 періодів - що квартально за 2008-2009 рр. Це дозволить застосовувати для аналізу й моделювання необхідний мінімум фактичних даних для побудови тимчасових рядів показників. Використовуємо показники обліку про величини ЧПД, ЧКД, ТД, ЗНП і ППН для кожного із кварталів року, звівши ці дані в таблицю 2.

У дисертаційній роботі здійснено математичне моделювання, виконано прогнозування показників діяльності банківських установ, представлені тимчасові залежності досліджуваних показників. За результатами моделювання можна оцінити, наскільки суттєвий вплив кожного фактору окремо, тобто, як може позначатися зростання того або іншого показника на зміні прибутку після оподатковування.

Коефіцієнти кореляції не всіх досліджуваних величин перебувають у межах від 0,8 до 1, що говорить про те, що між даними величинами зв'язок несильний. За допомогою аналітичних тимчасових моделей отримані прогнозні значення аналізованих показників на 2011-2012 рр.

Запропонована економіко-математична модель дає можливість банківському нагляду звернути увагу на такі особливо важливі показники банківської діяльності, як чистий відсотковий дохід, чистий комісійний дохід, торговельний дохід, витрати на персонал та прибуток після оподаткування.

Таблиця 2

Вихідні дані для прогнозування зміни показників діяльності

банків України, тис. грн.

Показник	01.08.	04.08.	07.08.	10.08.	01.09.	04.09.	07.09.	10.09.
Чистий процентний дохід	22228	7339	15977	25719	35552	14500	25516	41192
Чистий комісійний дохід	11056	3241	7022	11229	17685	3288	6213	9972
Торговельний дохід	2896	845	2095	3483	11523	1284	1199	1071
Витрати на персонал	11597	3859	8340	13102	17839	8737	17608	27456
Прибуток після оподатковування	6542	2078	4275	6667	7301	7013	14315	20921

У дисертаційній роботі розглянуто українську систему фінансового моніторингу, яка містить також ряд недоліків. З огляду на її ефективність у протидії відмиванню грошей можна виділити наступне:

- по-перше, вимога про обов'язкове звітування про операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, не відповідає принциповій меті -- створення ефективного засобу сприяння розслідуванням відмивання грошей через створення чіткого сліду зафіксованих трансакцій. Ця невідповідність випливає з того, що обов'язковому звітуванню підлягають не всі операції, сума яких перевищує встановлену межу, а лише ті з них, що визначені законом. Той аргумент, що таке звуження пов'язане з прагненням уникнути покладення надмірного тягаря на суб'єкти первинного моніторингу, не є переконливим у цьому випадку, оскільки для цієї мети більш доцільним є негативне визначення, тобто встановлення виключень із вимоги про звітування для тих операцій, які не несуть або несуть низький ризик їхнього використання для цілей відмивання грошей. Крім того, зважаючи на постійне удосконалення схем відмивання грошей, запровадження саме позитивного переліку операцій, які підлягають звітуванню, на рівні закону є недоцільним через потребу постійного оновлення такого переліку.

- по-друге, система фінансового моніторингу не є ефективною з точки зору інформації, яка безпосередньо надходить до Уповноваженого органу. Під Уповноваженим органом ми розуміємо відповідну структуру, яка займається аналізом, контролем та розробкою пропозицій для банківських установ на основі отриманою від них інформації. Безумовно, що постійним питанням для органу влади, який отримує звіти про трансакції, є пошук можливості оброблення дедалі зростаючої кількості звітів визначеним колом аналітичного та слідчого персоналу. Одним із таких способів є встановлення такого механізму звітування, в процесі якого виокремлювалась би інформація, яка з найбільшою ймовірністю свідчить про можливе відмивання грошей. Встановлення такої системи можливе також у рамках парадигми «ідеальної» моделі звітування про трансакції, яка спрямована на виокремлення за допомогою досвіду осіб, які здійснюють звітування, найбільш важливої та корисної інформації. Відповідно до ідеальної моделі, суб'єкти звітування мають надавати інформацію про всі трансакції, які відповідають формальним умовам, та звертати додаткову увагу на підозрілі трансакції.

У третьому розділі «Основні напрями формування ефективної системи банківського нагляду в Україні» обґрунтовано необхідність застосування концептуальної схеми банківського нагляду, обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу до системи оцінки ефективності банківського нагляду, досліджено ефективність використання нормативів в економіко-математичній моделі рейтингування банківських установ та виявлення основних напрямів банківського нагляду.

У ході проведеного дослідження виявлено, що важливу роль в концептуальній схемі відіграють, на нашу думку, підрозділи банку, які залучені до процесу проведення банківського нагляду (рис. 3). Головною метою банківського нагляду в Україні є забезпечення надійності та стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. За останні роки в Україні здійснено значний крок щодо вдосконалення системи банківського нагляду і регулювання та наближення її до міжнародних стандартів і практики. Разом з тим, у сфері банківського нагляду існує ряд недоліків: недосконалість контролю за наявністю у банках адекватних систем управління ризиками; низький рівень практичної реалізації пруденційних вимог, зокрема, в частині здійснення операцій з інсайдерами та дотримання нормативів великих кредитних ризиків; відсутність процедур нагляду на консолідованій основі; відсутність належного контролю за наявністю у банків положень, практики та процедур щодо протидії відмиванню доходів, набутих злочинним шляхом; відсутність правового захисту працівників банківського нагляду; недостатність правового врегулювання питань реорганізації і ліквідації банків. Тому доцільним є створення концепції банківського нагляду, в якій всі складові будуть тісно взаємодіяти та співпрацювати між собою.

Банківський нагляд, на наш погляд, повинен бути відповідальним за такі питання, як визначення рівня толерантності організації банківського нагляду; розмежування функцій та відповідальності контролюючих органів в процесі проведення банківського нагляду; встановлення єдиної методики оцінки виконання встановлених вимог банківського нагляду; налагодження ефективної системи банківського нагляду; ефективна взаємодія підрозділів банку на всіх рівнях у процесі організації та проведення банківського нагляду; забезпечення життєздатності банку у кризових обставинах; виконання вимог НБУ; оптимізація очікуваних прибутків та збитків банку з метою виконання нормативів НБУ; покращення фінансових показників та іміджу банку.

У дисертаційному дослідженні пропонується під системним підходом банківського нагляду розглядати систему банківського нагляду, яка є складовою управлінського процесу і має на меті підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у комерційному банку.

Це дає підстави під час формування методології банківського нагляду спиратися на системний підхід як на загальнонаукову методологічну концепцію та на системний аналіз як на конкретно-наукову методологію у сфері управління. Отже, вивчаючи діяльність банківського нагляду з метою підвищення ефективності процесу управління доречно казати саме про системний аналіз, зосередивши увагу, насамперед, на такому підході, як логіка системного аналізу банківського нагляду (котра значною мірою збігається із системним підходом). Структуризація проблеми та побудова логічно-структурної моделі аналізу банківського нагляду дають змогу створити базу для застосування математичних методів системного аналізу з метою оптимізації діяльності банку.

Рис. 3. Концептуальна схема банківського нагляду

На основі проведених економічних оцінок було визначено основні складові комплексної системи банківського нагляду. З 10-12 компонентів за допомогою вагомості експертних оцінок ми виділили основні 5 елементів, а саме: систему діагностики та моніторингу аудиторськими компаніями, систему управління банківського нагляду у розрізі окремого банку, систему формування стратегій управління банківського нагляду, систему управління змінами в банку та систему якості аналізу фінансового стану банків.

Для комплексної системи банківського нагляду елементами можуть бути або структурні підрозділи: філії, управління, департаменти, відділення, відділи, або центри прибутковості і центри витрат, або система діагностики та моніторингу фінансового стану аудиторськими компаніями, система управління банківського нагляду в розрізі окремого банку, система якості аналізу фінансового стану банків, система формування стратегії управління банківського нагляду банку, система управління змінами в банку.

Система управління банківським наглядом у розрізі окремого банку повинна включати в себе не тільки інспекційні, попередні перевірки, внутрішній банківський нагляд, а й не планові перевірки з боку Національного Банку України. У зв'язку з цим в банку необхідно створити департамент управління змінами, який виконував би функцію негайного реагування та запровадження запобіжних заходів в разі зниження фінансових показників банку.

Зважаючи на досить складну ситуацію в країні і в банківській системі, актуальність проблеми проведення рейтингування банків та визначення слабких та проблемних банків останнім часом відчувається все гостріше. Визначення рейтингу банків не завжди проводиться на досить високому рівні і, як наслідок, потребує розробки економіко-математичного механізму. Ми пропонуємо використовувати метод зведених показників на прикладі аналізу динаміки 11 нормативів надійності, встановлених Національним банком України для комерційних банків, який буде виконувати роль попереднього контролю за діяльністю банку, вважаємо, що для аналізу ефективності банківського нагляду було б доцільним використовувати тільки нормативні показники Н2-Н12, тому, що показник Н1 не повною мірою відображає реальне фінансове становище банків, а показники Н13-Н18 взагалі не мають, на наш погляд, безпосереднього відношення до ефективності банківського нагляду. Об'єктами вивчення були комерційні банки України. На основі даної моделі є можливість визначення «слабких» місць у діяльності банку та розробці необхідності додаткових контрольних заходів та графіку проведення додаткових перевірок з боку органів банківського нагляду.

У рамках дисертаційного дослідження доведено, що відношення фінансової установи до певного рівня або розряду значно простішим стає за допомогою проведення рейтингу і тому, висновком проведення рейтингування банку може слугувати рангова таблиця, за допомогою якої фінансові установи поділені на групи за певними ознаками. До цих ознак можна віднести окремі фінансові показники, динаміку змін показників, загальне погіршення або поліпшення стану кожної банківської установи по відношенню до ринку взагалі. Рангова таблиця не класифікує фінансову стійкість, а тільки розподіляє показники банківської діяльності за певними ознаками. Таким чином, місце, яке займає фінансова установа в ранговій таблиці може бути свідченням того, яке це положення по відношенню до інших банків, а не показником фінансової стабільності банку. Саме тому ми вважаємо, що проведення рейтингування на попередньому етапі банківського нагляду тільки допоможе виокремити напрями, які є для банку більш проблемними та повинні бути дослідженні більш досконало.

Необхідність рейтингу банків зумовлена бажанням учасників фінансового ринку орієнтуватися, знати і мати інтегральну оцінку фінансової позиції інших учасників, що виступають як партнери, конкуренти чи нейтральні особи, бачити особисту позицію стосовно них (табл. 3).

Аналіз таблиці 3 свідчить, що переведення зведеного показника надійності Qj(l)(t) до рейтингової оцінки R(j; l; t), на наш погляд, дозволяє виявити загальні стійкі тенденції діяльності окремих банківських установ в динаміці. При рейтингуванні банків щодо зменшення загального зведеного показника надійності Qj(i)(t) (j,l -- фіксовані), то отримаємо рейтингувальну функцію R(j;l; t), що надає кожній банківській установі її рейтинг. Рейтинг R(j;l;t) - ця функція, яка розрахована на основі зведеного показника Qj(l)(t). Для розробки економіко-математичної моделі ми використовували синтезуючу функцію, що належить до виду так званих узагальнених середніх, причому найбільшого поширення набули зважені статистичні середні виду

Q (z, w) = [ i wi]1/, (1)

де параметр визначає конкретний вид інтегруючої функції.

Таблиця 3

Отримані загальні результати рейтингування (ранжування) банківських установ на основі зведеного показника R

		01.01.05.		01.01.06.		01.01.07.		01.01.08.		01.01.09.		01.01.10.
N		R(0)(t1)		R(0) (t2)		R(0)(t3)		R(0)(t4)		R(0)(t5)		R(0)(t6)
1	0,65	8	0,155	6	0,516	8	0,28	5	0,13	4	0,12	4
2	0,84	6	0,077	4	0,572	9	0,17	4	0,12	3	0,07	2
3	1,01	9	0,056	3	2,107	10	0,53	7	0,82	8	4,87	9
4	0,247	3	1,824	10	1,22	5	2,14	10	1,77	11	3,16	8
5	0,84	7	0,325	7	1,322	7	0,59	8	1,06	9	0,31	6
6	0,579	5	0,346	8	0,212	4	0,04	2	0,53	6	0,23	5
7	13,75	10	3,549	11	17,86	11	1,40	9	1,60	10	7,45	10
8	0,120	2	0,084	5	0,070	2	0,035	1	0,09	2	0,13	3
9	0,31	4	0,042	2	0,162	3	0,12	3	0,15	5	0,16	4
10	0,063	1	0,028	1	0,007	1	0,03	1	0,02	1	0,04	1
11	0,94	8	0,494	9	0,318	6	0,51	6	0,61	7	0,62	7

Запропонований метод рейтингування банківських установ має у порівнянні з традиційними загальноприйнятими методами, наступні переваги: облік індивідуальних особливостей зниження рівня зобов'язань для кожного окремого банку; прогноз найгіршої ліквідності банку-контрпартнера на певний момент у майбутньому, а не оцінка його ліквідності на поточний момент часу; облік впливу наданих міжбанківських кредитів на фінансовий стан банку-контрпартнера; контроль доцільності та правдивості оцінки фінансової інформації банку шляхом перевірки розрахункових і фактичних показників ліквідності; облік окремо для кожного банку властивого йому тимчасового профілю кредитних ризиків, тобто індивідуальне розмежування для кожного окремого банку лімітів по термінах надання; облік «розміру» банку; оцінка стану ліквідності банку простими і прозорими поняттями - ймовірністю втрати банком ліквідності, можливим обсягом дефіциту коштів і його тривалістю.

Таким чином, представлений підхід до складання рейтингів банків особливо важливий в сучасних умовах невизначеності фінансового стану галузі. Такий підхід дозволяє визначити ймовірність виконання (або невиконання) банком своїх зобов'язань, що є суворою мірою надійності банку. Використовуючи ймовірність виконання банком своїх зобов'язань, можна розрахувати резерви для компенсації можливих збитків від кредитної діяльності, економічний капітал банку, необхідний для компенсації неподання бачених збитків; ціни на міжбанківські кредити банку. Пропонований рейтинг може служити і для порівняльної оцінки різних банків за принципом «краще - гірше». На наш погляд, використання вищенаведеного підходу до складання кредитних рейтингів банків може сприяти: підвищенню якості менеджменту в банківській системі та стандартизації технологій визначення кредитних рейтингів банків.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення формування системи банківського нагляду в Україні. Основні висновки та результати роботи полягають в наступному:

1. На основі дослідження поняття банківський нагляд нами запропоновано нове визначення, а саме „банківський нагляд” - це система моніторингу, яка складається з державного, міжнародного, міжбанківського, внутрішньо-банківського, внутрішньофілійного нагляду в виді попереднього, вступного та поточного контролю від моменту створення до моменту ліквідації банку або його підрозділів.

2. За допомогою узагальнення теоретичних підходів банківського нагляду виокремлено такі функції нагляду, як профілактична, інформаційна й мобілізуюча. Завданням профілактичної функції є виявлення умов, які породжують некомпетентність працівників банку і сприяння її ліквідації; інформаційна функція призначена для контролю над одержаною інформацією і проведення коригуючих дій для нормального функціонування банку, що перевіряються; мобілізуюча функція дозволяє позитивні сторони діяльності банку утримувати на належному рівні).

3. З метою вирішення задачі контролю фінансового стану банків як з боку Національного банку України, так і з боку незалежних аудиторських компаній запропоновано проведення діагностики банків. Система внутрішнього контролю також потребує постійного моніторингу і оцінки ззовні з метою виявлення та усунення наявних недоліків і підвищення ефективності діяльності. Оцінювання здійснюється, наприклад, службою внутрішнього аудиту або зовнішнім аудитором. При цьому оцінювання не входить до системи внутрішнього контролю, оскільки це призводило б до конфлікту інтересів оцінюючого суб'єкта.

4. Удосконалено підходи до фінансового моніторингу на основі розробки окремих положень проведення діагностики банків. Нами запропоновано теоретичні підходи до фінансового моніторингу на основі розробки окремих положень проведення діагностики банків та внутрішнього контролю, що, на відміну від існуючих, дозволяє більш детально контролювати фінансовий стан банків як з боку Національного банку України, так і з боку незалежних аудиторських компаній.

5. Розроблено економіко-математичну модель, яка дасть можливість банківському нагляду звернути увагу на такі особливо важливі показники банківської діяльності, як чистий відсотковий дохід, чистий комісійний дохід, торговельний дохід, витрати на персонал та прибуток після оподаткування. У результаті усунено недоліки в системі фінансового моніторингу. Саме в Україні необхідно, принаймні, поміняти місцями вимоги щодо внутрішнього та обов'язкового моніторингу.

6. Проведено детальний аналіз нормативів банків, що підвів до висновку, що доцільним було б впровадження економіко-математичного моделювання для складання рейтингів банків, що в майбутньому дасть можливість оцінити ефективність окремих заходів банківського нагляду під кутом встановлення рейтингів банків та через призму нормативів.

7. Побудовано концептуальну схему, яка складається з елементів банківського нагляду, політики управління банківського нагляду, програми ефективності банківського нагляду, принципів банківського нагляду та підрозділів банку, які залучені до процесу проведення банківського нагляду. Для ефективності банківського нагляду необхідно, щоб всі ці елементи активно взаємодіяли та доповнювали один одного. Концепція банківського нагляду, на нашу думку, спрямована на використання логіки системного аналізу банківського нагляду та має особливістю впровадження системного підходу в процес банківського нагляду.

8. У ході дослідження обґрунтовано нові організаційні форми впровадження системи банківського нагляду, які, на нашу думку, повинні базуватися на основі створення спеціалізованих відокремлених координаційних центрів, які в свою чергу дають можливість оптимізувати повноваження щодо застосування санкцій, забезпечити ефективне виконання регулюючих функцій банківського нагляду.

9. Доведено необхідність застосування комплексної системи банківського нагляду, яка має складатися із системи діагностики та моніторингу аудиторськими компаніями, системи управління банківського нагляду у розрізі окремого банку, системи формування стратегій управління банківського нагляду, системи управління змінами в банку та системи якості аналізу фінансового стану банків. Усі зазначені системи повинні тісно взаємодіяти між собою, задля досягнення відмінних результатів у роботі банків та банківського нагляду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

Криклій А.С., Кришталь Г.О. Фінансовий моніторинг у банку: питання теорії та практики / А.С. Криклій, Г.О. Кришталь // Економіка та держава - 2005. - №10. - С. 7-10. Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності системи фінансового моніторингу в банку.

Кришталь Г.О. Система банківського нагляду в зарубіжних країнах / Г.О. Кришталь // Фінанси України - 2005. - №12. - С. 122-127.

Кришталь Г.О. Удосконалення процесу реєстрації банків та ліцензування банківської діяльності / Г.О. Кришталь // Наукові записки національного університету „Острозька академія” - 2005. - №7. - С. 335-341.

Кришталь Г.О. Обґрунтування моделі раннього реагування з боку Національного банку України за проблемними банками / Г.О. Кришталь // Економіка: проблеми теорії та практики - 2005. - Випуск 206. - С. 897-902.

Кришталь Г.О. Підвищення ефективності механізму регулювання діяльності комерційних банків за допомогою економіко - математичних моделей / Г.О. Кришталь // Економіка: проблеми теорії та практики - 2005. - Випуск 207. - С. 1307-1313.

Криклій А.С., Кришталь Г.О. Шляхи удосконалення банківського нагляду з питань ліквідації банку / А.С. Криклій, Г.О. Кришталь // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка - 2005. - №80. - С. 8-10. Особистий внесок: визначення передумов ефективного здійснення банківського нагляду та етапів проведення процедури ліквідації банку.

Кришталь Г.О. Проблемні аспекти та перспективи формування системи страхування депозитів в Україні / Г.О. Кришталь // Світ фінансів. - 2005. - Випуск 3-4(4-5). - С. 45-52.

Кришталь Г.О. Методи оцінки процентного ризику та його значення для банківського нагляду / Г.О. Кришталь // Економіка і управління - 2005. - №4. - С. 77-81.

Кришталь Г.О. Економіко-математична модель побудови рейтингу банківських установ та виявлення основних напрямів банківського нагляду / Г.О. Кришталь // Економіка Криму - 2010. - №1 (30). - С. 240 - 246.

Кришталь Г.О. Банківський нагляд та вимоги МВФ / Г.О. Кришталь // Економіка Криму - 2010. - № 3 (32). - С. 240-244.

Кришталь Г.О. Комплексна система оцінки ефективності банківського нагляду / Г.О.Кришталь // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2010. - №1. - С. 145-155.

Публікації в інших виданнях

Кришталь Г.О. Значення кредиту для фінансового моніторингу кредитних ризиків у розвитку економіки / Г.О.Кришталь // I Міжнародна науково - практична конференція „Науковий потенціал світу 2004” (1-15 листопада 2004р.) - Т.8. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 40-42.

Кришталь Г.О. Зарубіжний досвід організація системи банківського регулювання та нагляду / Г.О.Кришталь // VIII Міжнародна науково - практична конференція „Наука і освіта 2005” (7-21 лютого 2005р.) - Т. 71. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 53-55.

Кришталь Г.О. Інспектування банків та застосування заходів впливу за порушенням вимог чинного банківського законодавства / Г.О.Кришталь //Міжнародна науково - практична конференція „Дні науки 2005” (15-27 квітня 2005р.) - Т. 10. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 63-65.

Кришталь Г.О. Обґрунтування заходів з боку НБУ на банк, який демонструє вірогідність банкрутства / Г.О.Кришталь // Підсумкова міжнародна науково - практична конференція „Наука: теорія та практика” (20.07-05.08.05р.) - Т.6 - Дніпропетровськ, 2005. - С.65-67.

Кришталь Г.О. Організація ревізійної роботи в НБУ / Г.О.Кришталь // Міжнародна науково - практична конференція „Наука та інновації - 2005” (17-31 жовтня 2005р.) - Т.8. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 93-95.

Кришталь Г.О. Значення фінансового механізму нагляду з боку держави за банківськими установами / Г.О.Кришталь // VII Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених „Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (15-17 листопада 2005р.) - Донецьк, 2005. - С. 156-157.

Кришталь Г.О. Важливість методу оцінки валютного ризику для банківського нагляду в Україні / Г.О.Кришталь // ІІ Міжнародна наукова конференція „Образование и наука без границ - 2005” (19-27 грудня 2005р.) - Т.3.- Дніпропетровськ, 2005. - С. 45-46.

Кришталь Г.О. Банківський нагляд на сучасному етапі розвитку банківської системи України / Г.О.Кришталь // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст..” (23-24 грудня 2006р.) - Ч.2.- Тернопіль, 2006. - С.152-155.

Кришталь Г.О. Роль банківського нагляду в оцінці та управлінні кредитним ризиком / Г.О.Кришталь // ІХ Міжнародна науково-практична конференція „Наука та освіта - 2006” (23-31 січня 2006р.) - Т.7. - Дніпропетровськ, 2006. - С.68-70.

Кришталь Г.О. Проблемні аспекти та перспективи організації банківського нагляду на попередньому етапі контролю за діяльністю банків України / Г.О.Кришталь // Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України „Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі” (2-3 березня 2006р.) - Випуск 4. - Ч.2. - Київ, 2006. - С. 271-273.

Кришталь Г.О. Іпотечна криза: вітчизняний та міжнародний досвід / Г.О.Кришталь // І Всеукраїнська науково-практична конференція “Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології” (9-10 квітня 2009р.) - Т.1. - Дніпропетровськ, 2009. -С. 57-59.

Кришталь Г.О. Оцінка ефективного регулювання за допомогою кластерного аналізу / Г.О.Кришталь // ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Фінанси України” (10-11 квітня 2009р.) - Т.5 - Дніперопетровськ, 2009. - С. 44-46.

Кришталь Г.О. Концепції банківського нагляду / Г.О.Кришталь // Матеріали V Міжнародної науково - практичної конференції “Альянс наук: вчений вченому” (18-19 лютого 2010р.) - Т.5. - Дніпропетровськ, 2010. - С.41-43.

Кришталь Г.О. Контроль за рухом капіталу в Україні / Г.О.Кришталь // V Міжнародна науково - практична конференція “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (27-28 травня 2010р.) - Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. - С. 94-95.

Кришталь Г.О. Базель ІІІ: перспективи та проблеми впровадження в Україні / Г.О.Кришталь //збірник тез доповідей науково-практичної конференції “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології” (04- 08 жовтня 2010) - АР Крим, Ялта-Лівадія, 2010. - С. 271-272.