Власний капітал у системі фінансових ресурсів банку
Структурний аналіз формування власного капіталу комерційних банків України. Обґрунтування необхідності регулювання власного капіталу банку з боку держави. Формування власного капіталу банку та підвищення рівня капіталізації банківського сектору України.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2014 |
| Размер файла | 175,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 336.71
Власний капітал у системі фінансових ресурсів банку
Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Коваль Світлана Любомирівна
Тернопіль 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Юрій Сергій Ілліч, Тернопільський національний економічний університет, ректор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент, Васильченко Зоя Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту
кандидат економічних наук, доцент, Грудзевич Ярослав Васильович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, професор кафедри банківської справи
Захист відбудеться “ 21 ” грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська 11а, ауд. 211.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46000, м. Тернопіль,
вул. Львівська 11.
Автореферат розісланий “ 20 ” листопада 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Прискорений економічний розвиток країни як необхідна умова інтеграції у світове співтовариство ставить перед державою певні вимоги. Успішність реформування економіки України, спрямованого на створення високоефективного ринкового господарства, значною мірою залежить від розвитку банківської системи, оскільки саме банки опосередковують рух капіталів, забезпечуючи перелив коштів між секторами економіки. Водночас здатність вітчизняних банків повною мірою вирішувати стратегічні завдання економічного зростання України залежить від рівня їхньої капіталізації.
Необхідна умова успішної банківської діяльності - достатній за обсягом й адекватний здійснюваним активним операціям власний капітал, який відповідає вимогам НБУ і забезпечує захист інтересів кредиторів банку та зміцнення довіри до банківських установ.
Активізація процесів нарощування власного капіталу банків як невід'ємна умова економічного зростання України і підвищення її конкурентоспроможності на світових ринках потребують розроблення питань як теоретичного, так і практичного характеру щодо формування власного капіталу як складової фінансових ресурсів банку.
Основні засади забезпечення банків власним капіталом і його роль у формуванні фінансових ресурсів досліджували такі зарубіжні вчені: Е. Гіл, Р. Коттер, Т. Кох, П. Роуз, Е. Рід, Дж. Сінкі, Д. Полфреман, Ю. Бабичева, А. Казак, В. Кисельов, В. Колесников, І. Лаврушин та ін.
Серед вітчизняних науковців, які займаються дослідженням проблем, пов'язаних з формуванням власного капіталу банків і підвищенням рівня капіталізації банківської системи, на особливу увагу заслуговують праці Г. Азаренкової, М. Алексеєнко, З. Васильченко, О. Васюренко, А. Вожжова, І. Гуцала, Я. Грудзевича, О. Дзюблюка, О. Заруби, Л. Костирко, А. Мороза, М. Савлука, С. Юрія та ін.
Хоча наукові напрацювання є доволі значними, зміна економічної ситуації породжує нові проблеми недостатнього рівня капіталізації банків України. З огляду на це комплексне дослідження питань, пов'язаних з формуванням та нарощуванням власного капіталу банку, набуває особливої актуальності, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету, що виконував колектив кафедри фінансів за темою “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (державний реєстраційний номер 0101U002355) та планової комплексної теми, яку виконує кафедра фінансів “Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України” (номер державної реєстрації 0105U000861). Внесок автора у виконання зазначених тем полягає в обґрунтуванні низки пропозицій щодо шляхів нарощування власного капіталу банків України та наближення вітчизняної банківської системи до міжнародних стандартів.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад власного капіталу банку та визначення його ролі у фінансових ресурсах, а також комплексне оцінювання забезпечення діяльності банківських установ власними коштами і розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо нарощування власного капіталу.
Реалізація цієї мети зумовила необхідність визначення та вирішення таких завдань:
- узагальнити і критично проаналізувати теоретичні підходи до визначення суті фінансових ресурсів банку;
- уточнити економічний зміст поняття “власний капітал банку”;
- дослідити механізм формування власного капіталу, розкрити функціональне призначення його складових;
- здійснити структурний аналіз формування власного капіталу банків України;
- обґрунтувати необхідність регулювання власного капіталу банку з боку держави, запропонувати підходи до його вдосконалення;
- здійснити діагностування власного капіталу як складової фінансових ресурсів банку;
- окреслити основні напрямки підвищення рівня капіталізації вітчизняного банківського сектору.
Об'єктом дослідження є власний капітал як складовий елемент фінансових ресурсів банку в контексті його формування та підвищення рівня капіталізації банківського сектору України.
Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі формування власного капіталу банку та забезпечення його достатнього рівня. банк капітал капіталізація банківський
Методи дослідження, використані у процесі виконання дисертаційної роботи, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході. Крім цього, у процесі роботи застосовувались такі загальні методи досліджень, як історичний підхід (при дослідженні засад формування фінансових ресурсів банків та еволюції категорії “капітал”), вибірки, узагальнення, порівняння, групування (при дослідженні забезпеченості банків власними коштами), методи графічного зображення даних (при оцінюванні показників діяльності банків), методи економіко-математичного моделювання (при здійсненні діагностування власного капіталу).
Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки, праці провідних фахівців у сфері банківської діяльності. Інформаційною базою дослідження є законодавчо-нормативні акти, які регулюють діяльність банків, зокрема банківське законодавство, інструкції, положення та статистичні дані НБУ.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, належать:
вперше одержано:
* на основі системного підходу визначено суть, функції та складові механізму формування власного капіталу банку, який пропонується розуміти як цілісну систему фінансових методів та важелів, а також організаційну структуру банківської установи, які, спираючись на нормативно-правову та інформаційну базу, забезпечують формування власного капіталу на достатньому рівні. На відміну від поширеного загального поняття фінансового механізму, механізм формування власного капіталу банку має більш прикладний характер і пов'язаний із забезпеченням банківських установ власними коштами;
* розроблено модель діагностування власного капіталу як складового елемента фінансових ресурсів банку з метою системного дослідження взаємозв'язку та взаємозалежності фінансового результату від обсягу власного капіталу, що дало змогу визначити оптимальне співвідношення власного капіталу і зобов'язань банківської установи;
удосконалено:
* трактування фінансових ресурсів банку як сукупності акумульованих з різних джерел коштів, які формуються у процесі розподільчих та перерозподільчих відносин і використовуються у банківській діяльності з метою отримання прибутку. На відміну від наявних тлумачень, це визначення враховує такі основні аспекти, як джерела формування, матеріальний вияв фінансових відносин, право користування і мету використання;
* визначення термінів “ресурсний потенціал банку”, “банківські ресурси” та “банківський капітал”. У цьому контексті здійснено чітке розмежування, що дало змогу конкретизувати названі поняття: ресурсний потенціал - це кошти банку, задіяні у діяльність у певний момент часу, а також ті ресурси, які потенційно можуть бути залучені банком; банківські ресурси - це власні, залучені та запозичені кошти, які використовуються банківською установою; банківський капітал - це та частина банківських ресурсів, які мають здатність приносити дохід;
* теоретичні підходи до тлумачення власного капіталу банку, який слід розуміти як власні і прирівняні до них кошти, котрими володіє, користується та розпоряджається банк для забезпечення ефективної банківської діяльності. Такий підхід, на противагу іншим, дає змогу зосередити увагу не лише на джерелах формування та призначенні власного капіталу банку, а й враховує його юридичну суть;
дістало подальший розвиток:
* визначення функцій власного капіталу банку, а саме виділено і обґрунтовано оціночну функцію, яка відображає здатність власного капіталу виступати одним з найважливіших показників діяльності банку;
* розробка комплексу заходів, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності та міжнародному визнанню вітчизняної банківської системи, зокрема створення внутрішньої системи оцінювання ризиків з використанням теорії ймовірностей і математичної статистики, всебічне розкриття банками інформації.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення, розроблені у дисертаційному дослідженні, ґрунтуються на сучасних теоретичних підходах до визначення ролі власного капіталу в системі фінансових ресурсів банку. Комплексний аналіз забезпечення банків власними коштами проведено на основі статистичної бази НБУ, що дало змогу виявити наявні проблеми та сформулювати практичні рекомендації щодо підвищення рівня капіталізації вітчизняного банківського сектору, які полягають у таких положеннях:
1) обґрунтування доцільності розроблення програми управління репутацією банку та впровадження у практику комплексу заходів, що забезпечать формування позитивного іміджу установи і сприятимуть трансформації коштів населення в акціонерний капітал; 2) складення пропозицій щодо необхідності впровадження внутрішньобанківської системи управління ризиками, яка відповідає стратегії розвитку банку; 3) обґрунтування впливу інформаційної відкритості на формування довіри до банку; 4) складення пропозицій щодо оптимального співвідношення власного капіталу та зобов'язань банку, які спираються на результати економіко-математичного моделювання.
Окремі положення і рекомендації, сформульовані у дисертаційному дослідженні, використовуються у практичній діяльності ВАТ “Електрон Банк” (довідка № 01/576 від 9 лютого 2007 р.) та ЗАТ АКБ “Львів” (довідка № 231/1-1 від 8 лютого 2007 р.).
Наукові результати, вміщені в дисертації, використовуються у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету на кафедрі фінансів при викладанні дисциплін “Фінанси”, “Фінансове адміністрування установ і організацій”, “Фінансовий менеджмент”, “Фінансовий ринок” (довідка № 126-06/208-02 від 12 лютого 2007 р.), на кафедрі банківської справи при викладанні дисциплін “Банківські операції”, “Гроші та кредит” (довідка № 126-06/208-01 від 12 лютого 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у роботі наукові результати, що виносяться на захист, висновки, рекомендації та пропозиції одержані дисертантом самостійно та є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною роботою, в якій науково обґрунтовано та викладено авторський підхід до з'ясування суті власного капіталу банку, прагматизм його формування українськими банками та визначено напрямки капіталізації вітчизняного банківського сектору.
Апробація результатів дисертації. Основні науково-практичні положення та результати дослідження обговорювалися на наукових семінарах кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету, а також пройшли апробацію на 6 наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, Харківська філія Української академії банківської справи, 28 листопада 2001 р.); Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 20 лютого 2003 р.); науково-практична конференція “Розвиток фінансово-кредитних відносин” (м. Київ, Київський інститут банківської справи, 27 лютого 2004 р.); XI Міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 3-5 червня 2005 р.); наукова конференція професорсько-викладацького складу “Проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, ТДЕУ, 13 квітня 2006 р.); наукова конференція професорсько-викладацького складу “Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, ТНЕУ, 8 квітня 2007 р.).
Наукові публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,6 д. а. У тому числі 6 публікацій (2,4 д. а.) у наукових фахових виданнях, 6 (0,9 д. а.) - у збірниках праць за матеріалами наукових конференцій і 1 (0,3 д. а.) - в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 191 сторінці, що містять 31 таблицю, 27 рисунків, 19 додатків на 40 сторінках. Список використаних джерел налічує 230 найменувань на 18 сторінках.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні завдання дисертаційного дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.
У першому розділі “Власний капітал як елемент фінансових ресурсів банку: теоретико-методологічні основи” узагальнено підходи до з'ясування суті фінансових ресурсів банків, розглянуто місце та роль власного капіталу як складової фінансових ресурсів банку, визначено його суть та функції, здійснено комплексне дослідження механізму формування власного капіталу банку.
Особливості трактування фінансових ресурсів банківських установ пов'язані зі специфікою діяльності, у процесі якої домінує рух фінансового капіталу, оскільки основною функцією банку є забезпечення активної участі у ринковій економіці всіх учасників ринку, тоді як для сфери матеріального виробництва рух фінансових ресурсів виконує лише допоміжну функцію.
Проведені у роботі дослідження підтвердили відсутність в економічній літературі єдиної думки щодо трактування фінансових ресурсів банку. На основі узагальнень різних підходів до визначення цього поняття запропоновано власне бачення, за основу якого взято джерела формування, матеріальний вияв фінансових відносин, право користування та мету використання.
Послідовне застосування системного підходу до тлумачення понять “ресурсний потенціал банку”, “банківські ресурси” і “банківський капітал” дало змогу чітко розмежувати їх. Поняття “ресурсний потенціал банку” розглядається з позиції можливості банку формувати свої фінансові ресурси. Запропоновано розглядати банківські ресурси з точки зору джерел їхнього формування та права користування, а банківський капітал - як ту частину банківських ресурсів, які приносять дохід. Отже, досліджувані дефініції не взаємозаперечують одна одну, а характеризують внутрішню суть банківських ресурсів у різних аспектах і вказують на те, що їх не можна застосовувати як синоніми.
У дисертаційному дослідженні крізь еволюційну призму простежено зміну поглядів щодо розуміння категорії “капітал”. Дослідження концептуальних підходів до трактування власного капіталу банку дає змогу стверджувати, що розглянуті визначення не мають комплексного характеру та єдиного підходу, бо це пов'язано зі складністю і багатогранністю досліджуваного поняття. Враховуючи основні сутнісні характеристики власного капіталу банку, автором сформульовано визначення, що базується на ознаках, які у сукупності конкретизують зміст означуваного поняття, і враховує джерела формування, право власності та призначення власного капіталу банку. На основі критичного аналізу поглядів науковців щодо функцій власного капіталу банку зроблено висновок, що наявні підходи до їхнього визначення не заперечують, а навпаки, доповнюють один одного, характеризуючи власний капітал банку в різних аспектах. Вчені, які вважають, що капітал виконує три функції (оперативну, захисну та регулюючу), узагальнюють їх, на відміну від тих економістів, котрі деталізують завдання, які виконує власний капітал банку. Таким чином, наявні розбіжності щодо кількості та змісту функцій власного капіталу банку доводять багатогранність досліджуваного поняття. На думку автора, досліджуючи призначення власного капіталу банку, необхідно додатково виділити оціночну функцію, яка виявляється в тому, що саме обсяг власного капіталу дає змогу попередньо оцінити ринкову вартість, фінансову стійкість і надійність банківської установи, а це визначається роллю власного капіталу як одного з найважливіших показників діяльності банку.
Проблему підвищення рівня капіталізації банківської системи України неможливо вирішити без належного теоретичного обґрунтування механізму формування власного капіталу банку, що викликає об'єктивну потребу в його визначенні як окремого поняття. На відміну від фінансового механізму діяльності банку, механізм формування власного капіталу банку має більш прикладний характер і пов'язаний з певними заходами, спрямованими на забезпечення банків достатнім обсягом власних коштів для здійснення ефективної діяльності та забезпечення конкурентоспроможності банківських установ. На основі системної оцінки запропоновано власне бачення механізму формування власного капіталу, яке базується на кібернетичному та управлінському підходах. Кібернетичний підхід полягає у дослідженні механізму формування власного капіталу як кібернетичної системи, що представляє собою замкнуте мікросередовище банку, яке об'єднує сукупність елементів певного функціонального призначення, взаємопов'язаних між собою та об'єднаних постійною взаємодією. На вході знаходяться грошові потоки, джерелом яких є фінансові ресурси засновників, акціонерів і потенційних інвесторів, кошти, які утворюються у процесі банківської діяльності та у мікросередовищі банку в результаті цілеспрямованого впливу механізму формують на виході готовий продукт - власний капітал банку.
Управлінський підхід передбачає, що механізм формування власного капіталу банку, характеризуючи сферу об'єктивно існуючих розподільчих відносин, властивих банківській діяльності, є складовим елементом фінансового механізму. З огляду на це для нього характерні такі основні риси, як фінансові методи, важелі та відповідне забезпечення (рис. 1).
Рис. 1 Механізм формування власного капіталу банку
Механізм формування власного капіталу банку, з одного боку, зумовлений наявністю об'єктивно існуючих відносин, властивих банківській діяльності, а з іншого - він активно впливає на них і може успішно працювати лише за умови оптимального використання всіх його складових. З огляду на це у дисертації сформульовано дефініцію механізму формування власного капіталу банку.
У другому розділі “Практичні засади забезпечення діяльності банків власними коштами” проаналізовано забезпечення банків України власним капіталом як складовою фінансових ресурсів; здійснено оцінку джерел формування власного капіталу вітчизняних банків, а також досліджено практику регулювання НБУ власного капіталу та вивчено можливості запровадження рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання у вітчизняну практику.
На основі аналізу динаміки і структури фінансових ресурсів банківської системи України за 2000-2006 рр. встановлено, що власний капітал становить незначну питому вагу, причому впродовж аналізованого періоду спостерігається тенденція до зменшення частки власного капіталу банків з одночасним стійким зростанням зобов'язань банку, що вказує на зростання обсягів операцій із залучення та запозичення коштів (табл. 1).
Таблиця 1
Подобные документы
Капітал банку та його економічна сутність. Аналіз структури та динаміки власного капіталу банку. Характеристика рахунків призначених для обліку власного капіталу банківської установи. Законодавчі основи вирішення проблеми капіталізації українських банків.
курсовая работа [640,5 K], добавлен 20.04.2013Проблема формування власного капіталу банків, її дослідження як вітчизняними так і зарубіжними авторами. Власний капітал банку як один із найважливіших показників, які характеризують фінансову стійкість банку. Статутний капітал банку та його значення.
реферат [22,9 K], добавлен 14.12.2008Склад і структура ресурсів комерційного банку. Поняття власного капіталу. Формування депозитних ресурсів банку. Капітальні вкладення у нематеріальні активи. Порядок формування статутного та додаткового капіталу банку. Елементи резервного капіталу.
контрольная работа [85,8 K], добавлен 19.10.2012Цілі бухгалтерського обліку у комерційному банку та облікова інформація. Облік власного капіталу банку. Аналіз достатності капіталу за системою "CAMEL". Рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 15.01.2004Ресурси комерційних банків: зміст, значення, класифікація. Функції та класифікація власного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку. Порядок формування статутного фонду. Залучені і запозичені кошти комерційних банків.
реферат [42,6 K], добавлен 18.03.2014Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок - і прибутковості банку, що є одним із основних, джерел поповнення власного капіталу банку. Види та форми кредиту. Діяльність комерційних банків.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 25.03.2008Організація управління власним капіталом КБ. Загальна методика аналізу власного капіталу. Оцінювання достатності банківського капіталу. Аналіз банківського капіталу на прикладі Полтавської філії ЗАТ "Приватбанк". Інформаційне забезпечення аналізу.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 22.01.2008Сутність та структура капіталу комерційного банку по Закону України "Про банки та банківську діяльність". Облікова структура бухгалтерського обліку статей капіталу комерційного банку. Аналіз адекватності та рентабельності капіталу в АКБ "Приватбанк".
курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.07.2010Структура дворівневої банківської системи. Методика аналіза банківського капіталу. Аналіз банківського сектору економіки. Операції комерційних банків. Відсоткові витрати комерційного банку по депозитній операції. Норматив адекватності капіталу банку.
контрольная работа [969,3 K], добавлен 06.08.2011Формування та розвиток капіталу на прикладі ПАТ "РайффайзенБанк Аваль". Джерела і порядок формування капіталу банку. Коротка характеристик бухгалтерської звітності. Характеристика господарської діяльності банку. Ліквідність банківського капіталу.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 05.11.2011
