Аналіз фінансових результатів банку (на прикладі ПАТ "Альфа-Банк")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

фінансовий результат альфа банк

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи аналізу фінансових результатів банків України

1.1 Сутність та завдання аналізу фінансових результатів комерційних банків

1.2 Основні методики аналізу ефективності результатів банківської діяльності

Висновки до Розділу І

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансових результатів Альфа-банку

2.1 Оцінка доходів та витрат ПАТ ''Альфа - Банк'': факторний та коефіцієнтний аналізи

2.2. Аналіз результатів роботи ПАТ ''Альфа - Банк'' за період 01. 01. 2010-01. 07. 2012 рр

2.3 Світовий досвід оцінки ефективності результатів роботи комерційних банків

Висновки до Розділу ІІ

РОЗДІЛ 3. Основні напрями вдосконалення методики аналізу фінансових результатів Альфа-банку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Сьогодні в конкурентному середовищі, що склалося на ринку банківських послуг, зростає зацікавленість клієнтів та власників банку щодо якості фінансового стану банківської установи. Тому, стабільність діяльності банку стає першочерговим питанням. Фінансовий результат є важливою категорією, що характеризує стійкість та надійність комерційного банку. Він необхідний для створення резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються.

В умовах підвищення внутрішніх вимог до ефективності діяльності банківської системи України суттєво зростає значення і роль аналізу фінансових результатів. Дослідження теоретичних матеріалів, розробка нових та удосконалення існуючих методик аналізу доходів, витрат і прибутку дозволить підвищити ефективність функціонування як окремих фінансових установ, так і банківської системи України в цілому. Зарубіжні методики аналізу фінансових результатів банку в вітчизняних умовах недостатньо ефективні. Тому для українських банків дуже актуальним є питання розробки і застосування ефективних методів аналізу фінансових результатів відповідно до сучасних умов.

Основи аналізу результатів діяльності банків широко представлені в іноземній та вітчизняній економічній літературі в працях І. Ансоффа, І.А. Бланка, А.Г. Грязнова, Л.М. Красавіна, Л.П. Кролевецької, О.І. Лаврушина, П. Роуза, І. Шумпетера, М. Ерхардта, А.М. Герасимовича, І.М. Парасій-Вергуненка, В. М. Кочеткова та багатьох інших. Але невисвітленими залишаються питання щодо удосконалення методичних підходів до аналізу фінансових результатів діяльності банків, що дасть можливість пошуку резервів підвищення ефективності діяльності банку.

Об`єктом курсової роботи є дослідження аспектів формування фінансових результатів діяльності комерційного банку.

Предметом дослідження є фінансові результати діяльності ПАТ ”Альфа - Банк” та їх ефективність.

Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: метод групування для виділення груп банківських доходів та витрат; метод порівняння; графічний і табличний метод для наочного представлення результатів аналізу фінансового стану банку, статистичний аналіз при визначенні тенденцій в показниках прибутковості ПАТ ”Альфа - Банк”.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних і практичних аспектів аналізу фінансових результатів банку та вдосконалення методик аналізу.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) з'ясувати сутність прибутку як економічної категорії;

2) визначити сутність аналізу доходів та витрат комерційного банку;

3) розглянути основні методики оцінки ефективності діяльності банку;

4) здійснити аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ ”Альфа - Банк”;

5) здійснити факторний та коефіцієнтний аналіз доходів і витрат;

6) проаналізувати світовий досвід аналізу фінансових результатів;

7) запропонувати шляхи вдосконалення існуючих методик аналізу на прикладі ПАТ ”Альфа - Банк”.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, монографічні роботи і статті вітчизняних економістів у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій та семінарів з питань аналізу фінансових результатів банку, фінансова та статистична звітність ПАТ ”Альфа - Банк”.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу фінансових результатів банків україни

1.1 Сутність та завдання аналізу фінансових результатів комерційних банків

Фінансовий стан комерційних банків характеризується такими показниками, як доходи, витрати, прибуток (збиток) - різниця між доходами і витратами та чистий прибуток - після сплати податку.

Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку є одним з найважливіших напрямків в його роботі. Оцінка доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства[20, c. 63]. Зміст аналізу фінансових результатів діяльності банку полягає в тому, що його результати дозволяють керівництву банку розробляти відповідну політику надання послуг, виявити недоліки в поточній діяльності, розробити рекомендації щодо їх усунення. Однак необхідність цього аналізу зумовлюється значенням прибутку не тільки для банку, а й для всіх учасників економічного процесу. Акціонери зацікавлені в прибутку як в доході на капітал, що ними інвестований. Прибуток приносить вигоди вкладникам, бо, завдяки збільшенню резервів і підвищенню якості послуг, формується більш стабільна, надійна і ефективна банківська система[11, c. 216]. Позичальники опосередковано зацікавлені в достатньому прибутку банків, оскільки спроможність банку надавати кредити залежить від розміру і структури його капіталу.

Метою аналізу фінансових результатів діяльності банку є визначення можливостей збільшення абсолютної величини прибутку, виявлення невикористаних резервів підвищення його рентабельності на основі ефективного управління доходами і витратами. В результаті проведеного аналізу формуються рекомендації керівництву банку щодо проведення відповідної політики в області пасивних і активних операцій.

Аналіз результативності банківської діяльності починається з аналізу доходів і витрат, а закінчується дослідженням прибутку. Завданнями такого аналізу є:

- визначення постатейної структури доходів і витрат та їх динаміки;

- оцінка виконання фінансового плану або бізнес-плану за показниками доходів і витрат;

- виявлення факторів та визначення ступеня їх впливу на зміну доходів і витрат;

- коефіцієнтний аналіз доходів і витрат;

- аналіз і оцінка рівня дохідності банку та розроблення заходів щодо

- використання резервів підвищення прибутковості банківської діяльності[3, c. 87].

Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних і витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.

В різних джерелах ми можемо зустріти різні визначення доходів комерційного банку. Відповідно до Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18. 06. 2003 N 255, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів) [2].

За визначенням, яке надає Герасимович А. М., доходи комерційного банку - це зростання економічних вигод протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань [4, с. 328].

Парасій-Вергуненко І.М. дає наступне визначення: доходи банку - це збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які ведуть до:

1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобов'язань;

2) зменшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного зменшення суми її активів [16, c. 217].

Важливим питанням у аналізі доходів банківської установи є їх класифікація.

Вони можуть бути диверсифікованими за різноманітними ознаками:

- за порядком отримання (процентні, непроцентні тощо) ;

- за джерелами отримання (підприємницькі структури, населення, біржі) ;

- за частотою отримання (стандартні, невизначені) ;

- за гарантією отримання (готівка, рахунки, цінні папери, матеріальні

об'єкти).

Процентні доходи - операційні доходи, отримані банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банкові, суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активів. Вони складаються з доходів від коштів, розміщених в інших банках, плати за кредит, наданий суб'єктам господарської діяльності і фізичним особам, за інші види кредиту та з доходу від інвестиційних цінних паперів[10, c. 273].

Комісійні доходи - операційні доходи за наданими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання і не є фіксованою. Вони охоплюють доходи від розрахунково-касового обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи від кредитного обслуговування, комісійні доходи за операціями з цінними паперами, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів, від довірчого обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи за позабалансовими операціями, комісійні доходи за операціями з філіями.

Результат від торговельних операцій є спекулятивним видом доходу, який банк отримує від торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банку і не є виконанням доручень клієнтів[10, c. 277].

Повернення списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком як безнадійна до повернення.

Інші операційні доходи - доходи, які не пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю. До них належить дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями, доходи від консультаційних послуг фінансового характеру.

При аналізі доходів банку, спочатку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі. Важливим при аналізі доходів є поділ його за цілями[7, c. 113].

Рис. 1.1 Класифікація аналізу доходів банку відповідно до цілей його проведення

Щоб провести якісний аналіз доходів банку необхідно аналізувати всі фактори, які на нього впливають. Умовно їх можна поділити на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносяться фактори, які залежать від діяльності банку і характеризують різні сторони його роботи. Серед них можна виділити такі:

1. Якість управління персоналом - підвищення класифікації персоналу, поліпшення умов праці тощо.

2. Якість маркетингової політики банку - організаційно-технічний рівень управління виробництвом і збутом банківських продуктів, конкурентоспроможність банківських продуктів, ефективність цінової політики банку, удосконалення банківських технологій.

3. Якість ризик-менеджменту в банку, у тому числі ефективність систем оцінки та мінімізація ризиків банку, зниження банківської діяльності шляхом збільшення обсягу і набору без ризикових комісійних операцій [21, c. 203].

До зовнішніх факторів відносяться фактори, які не залежать від діяльності самого банку, хоча деякі з них можуть суттєво впливати на темпи зростання прибутку і рентабельності. Серед них можна виділити наступні чинники: рівень інфляції; економічна ситуація в країні; попит та пропозиція на кредитні ресурси; конкуренція між банками; політика НБУ, тощо

Аналіз витрат здійснюється по тій ж схемі, що й аналіз його доходів. Витрати - це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість[10, c. 282]. При здійсненні аналізу витрат необхідно:

- вивчити динаміку і структуру витрат;

- проаналізувати тенденції зростання чи зниження витрат у майбутньому;

- визначення впливу факторів на величину витрат з метою виявлення резервів їх оптимізації.

Аналогічно загальному аналізу доходів банку здійснюється аналіз рівня витрат за окремими операціями за період, що аналізується. У звітності банків групування витрат за окремими напрямами збігається з розглянутим вище групуванням доходів, тобто містить такі види [9, c. 248]:

1. Процентні витрати:

- за залученими коштами клієнтів;

- за коштами інших банків, що містять позики і депозити;

- за емітованими борговими цінними паперами.

2. Комісійні витрати за послугами клієнтам та іншим банкам.

3. Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані зі забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо) ; амортизація необлікових активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування) ; інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо) ; сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток, та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком[14].

4. Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає у тому, що це - негрошові витрати, а суми сформованих резервів, які відображають оцінку якості активів.

5. Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів[2].

У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не тільки проаналізувати в динаміці абсолютні і відносні розміри витрат (у цілому і по групах витрат), але і виділити основні причини, що вплинули на їхній рівень із тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків і інших депозитних рахунків клієнтів і скороченню частки дорогих депозитних інструментів (наприклад, міжбанківських кредитів), і оптимальному скороченню непроцентних витрат.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг[11, c. 241].

Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісний і якісний аналіз прибутковості здійснюється з метою з'ясування фінансової стійкості банку й оцінки ефективності його роботи за визначений період часу.

Аналіз прибутковості - це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій. Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами[4, с. 397]. Відповідно до мети визначають такі завдання аналізу прибутку та рентабельності:

- оцінка виконання плану прибутку;

- аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом і структурою;

- факторний аналіз прибутку;

- аналіз формування та розподілу прибутку;

- визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період;

- аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку[5].

Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних факторів. Це доходи і витрати банку, вплив яких на прибуток та його складові є очевидним і обчислюється за методом прямого рахунку на основі адитивної факторної моделі[7, c. 114]. Таким чином, маємо прямий вплив на прибуток доходів банку (тобто збільшення доходів на відповідну суму веде до збільшення прибутку на ту саму суму; зменшення доходів супроводжується зменшенням прибутку) та зворотний вплив витрат (тобто збільшення витрат призводить до зменшення прибутку і, навпаки, зменшення витрат збільшує прибуток банку). Фактори, під впливом яких формується прибуток, не обмежуються доходами і витратами.

1.2 Основні методики аналізу ефективності результатів банківської діяльності

Аналіз ефективності банківської діяльності залишається й досі складною проблемою як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. Зокрема, прибутковість, яку традиційно заведено сприймати як свідчення ефективної діяльності, є лише одним з аспектів оцінювання діяльності банку, і тому вона не може вважатися остаточним показником ефективності. Для банків як установ, діяльність котрих значною мірою залежить від довіри клієнтів і котрі розпоряджаються суттєвою частиною суспільного капіталу, важливе значення мають характеристики надійності та стабільності[12, c. 182]. У процесі комплексного аналізу банківської діяльності необхідно використовувати таку методику, яка найбільшою мірою сприятиме його ефективності. Під методикою проведення будь-якого аналізу слід розуміти сукупність способів, правил і заходів щодо найбільш доцільного виконання певної роботи. В аналізі банківської діяльності методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил вивчення діяльності банку, спрямованих ми дослідження різних об'єктів аналізу. Вони допомагають одержати найбільш повну оцінку фінансової стійкості та прибутковості банку, яка враховується його керівництвом у процесі прийняття управлінських рішень щодо вироблення подальшої стратегії розвитку банку.

Відправною точкою для вирішення стратегічних завдань підвищення прибутку банку є побудова факторної моделі, яка описує залежність результативного показника від обраних факторів. Чим більше факторів включено у факторну модель, тим глибший аналіз можна зробити. При цьому фактори мають перебувати в прямій функціональній залежності з результативним показником, тобто описуватись конкретною формулою[13, c. 6]. Чинники, що перебувають у стохастичній залежності з результативним показником, вивчаються за допомогою кореляційно-регресійного аналізу[12, c. 180]. Залежність прибутку від перелічених вище факторів можна описати такою формулою:

(1. 1)

де P - абсолютний розмір прибутку банку; і_а - відносна дохідність активних операцій банку; Q - обсяг залучених ресурсів банку; H - норма обов'язкового резервування; K - капітал банку; R - сума іммобілізації (вкладення в недохідні активи) ; і_п - відносна витратність залучених ресурсів (пасивів) ; В_у - умовно постійні витрати (управлінські).

При цьому відносна дохідність активних операцій може бути виражена у вигляді відсотка і розраховуватись за формулою:

, (1. 2)

де D - доходи банку (у вигляді як процентів, так і комісійних та інших доходів) ; A_d - дохідні активи.

Відносна витратність залучених ресурсів банку (пасивів) буде визначатись аналогічно за формулою:

, (1. 3)

де B - витрати на залучення ресурсів; Q - обсяг залучених ресурсів.

Як видно з наведеної моделі, основними факторами, що впливають на прибуток банку, є відносний рівень дохідності активних операцій банку, відносний рівень витратності за пасивними операціями, обсяг залучених ресурсів, рівень умовно-постійних витрат банку. Більшість з цих факторів залежить від зусиль банку лише частково, тобто більшою мірою вони обумовлені зовнішніми чинниками, що діють на ринку капіталів.

В економічній літературі пропонуються різноманітні підходи до аналізу ефективності банківської діяльності, але найпопулярнішою є методика декомпозиційного аналізу прибутковості власного капіталу (return on equity decomposition analysis), або модель Дюпона[14]. Методика декомпозиційного аналізу досліджує залежність між показниками прибутковості і ризику банку та виявляє вплив окремих чинників на результати його діяльності[16, c. 274].

Важливо, що цей аналіз можуть проводити не лише внутрішні, а й зовнішні користувачі, адже розрахунок показників здійснюється за даними фінансової звітності. Крім того, керівництво банку може використати цей підхід для визначення цільових рівнів прибутковості банку в процесі планування фінансової діяльності.

Зазначимо, що методика декомпозиційного аналізу прибутковості власного капіталу в тій чи іншій формі застосовується в більшості наукових досліджень банківської діяльності, хоч автори і користуються різними назвами для її позначення. Так, П. Роуз трактує цей підхід як «аналіз структури показників прибутковості банку»[17, c. 513]. Дж. Сінкі вживає назву «модель ПНК (прибуток на капітал) «[19, c. 623]. У публікаціях на пострадянському просторі користуються такими визначеннями, як «факторний аналіз норми прибутку на капітал», «оцінка впливу узагальнюючих показників діяльності банку на величину отриманого за звітний період прибутку», «дюпонівська система фінансового аналізу».

У процесі оцінки прибутковості важливе значення мають відносні показники (коефіцієнти), які забезпечують проведення порівняльного аналізу результатів діяльності різних банків, незалежно від абсолютної величини їхніх активів та прибутків[8, c. 57]. Коефіцієнтний аналіз, який передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу проводиться у статиці та динаміці. Кількість коефіцієнтів, які можуть бути використані при аналізі фінансового стану, обмежена лише кількістю статей балансу та звіту про фінансові результати. Аналітики, законодавці, керівники банку та інвестори - всі мають свої цілі щодо висвітлення специфічних аспектів фінансового стану банку, що й обумовлює кількість коефіцієнтів для його аналізу. Для аналізу ефективності банківської діяльності найважливішими є показники прибутковості активів (return of assets - ROA) і прибутковості капіталу (return on capital / equity - ROE). Вони істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому в процесі аналітичних досліджень їм приділяють особливу увагу. Дж. Сінкі навіть стверджує, що «прибуток на активи є вичерпним показником ефективності роботи банку з погляду бухгалтерського обліку»[19, c. 639]. У літературі трапляються й інші назви цих показників - рентабельність або дохідність активів (капіталу).

Показник прибутковості активів застосовується для оцінки ефективності роботи керівництва банку і визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості загальних активів[15, c. 16-17]:

(1. 4)

де NР - чистий прибуток (після оподаткування) ; А - середня вартість активів.

Показник прибутковості капіталу визначається як відношення чистого прибутку до капіталу банку:

(1. 5)

де К - власний капітал банку.

Прибутковість капіталу показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напряму інвестування. Сьогодні важливу роль відіграє і аналіз таких показників ефективності як чиста процентна маржа і чистий спред. Ефективність операційної діяльності комерційного банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду, який розраховується за такою формулою[16, c. 142-143]:

, (1. 6)

де - чистий серед; ПД - процентні доходи (проценти отримані) ; ПВ - процентні витрати (проценти сплачені) ; - активи, що приносять процентний дохід; - платні пасиви.

За допомогою показника чистої процентної маржі можна проаналізувати здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці, як процент до загальних активів:

, (1. 7)

де ЧПМ - чиста процентна маржа; ПД - процентні доходи (проценти отримані) ; ПВ - процентні витрати (проценти сплачені) ; - середні загальні активи.

Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку[4, c. 286]. Така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентної маржі і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Аналіз ефективності роботи банку в цілому і зокрема зростання його прибутку не вичерпується наведеними методиками аналізу. Визначення кількісного впливу окремо діючих факторів на рівень прибутку банку є першим кроком у стратегічному аналізі[12, c. 183].

Висновки до Розділу І

Аналіз ефективності банківської діяльності залишається й досі складною проблемою як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. Оцінка доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства. Аналіз фінансових результатів діяльності банку сприяє тому, що його результати дозволяють керівництву банку розробляти відповідну політику надання послуг, виявити недоліки в поточній діяльності, розробити рекомендації щодо їх усунення. Проте даний аналіз необхідний не лише для банку, а й для його клієнтів та партнерів.

Аналіз результативності банківської діяльності починається з аналізу доходів і витрат, а закінчується дослідженням прибутку. Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу. Витрати - це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість. Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісний і якісний аналіз прибутковості здійснюється з метою з'ясування фінансової стійкості банку й оцінки ефективності його роботи за визначений період часу. Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

В економічній літературі пропонуються різноманітні підходи до аналізу ефективності банківської діяльності, але найпопулярнішою є методика декомпозиційного аналізу прибутковості.

У процесі оцінки прибутковості важливе значення мають відносні показники (коефіцієнти), які забезпечують проведення порівняльного аналізу результатів діяльності різних банків, незалежно від абсолютної величини їхніх активів та прибутків. Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.

Таким чином, провести аналіз фінансових результатів банку можна застосовуючи різноманітні методики та прийоми, а їх результати стануть інформаційною базою для прийняття управлінських рішень.

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансових результатів ПАТ ”Альфа - Банк”

ПАТ «Альфа-Банк» (Україна) - універсальний комерційний банк, який є частиною міжнародного консорціуму «Альфа-Груп». Банк займає провідні позиції у всіх сегментах банківського ринку України. ПАТ «Альфа-Банк» зареєстровано в січні 2001 року.

В Україні банк представлений у всіх ключових секторах банківської сфери, включаючи обслуговування приватних і корпоративних клієнтів, послуги зберігача, послуги з організації та андеррайтингу випусків корпоративних облігацій, а також консультаційні послуги.

ПАТ «Альфа-Банк» активно розвиває регіональну мережу, яка на сьогодні включає 94 відділення у Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Одесі, Кривому Розі, Чернігові та Миколаєві, Вінниці, Ужгороді, Полтаві та інших областях України.

Серед найбільших корпоративних клієнтів банку - провідні компанії України, що представляють металургійний, транспортний, нафтогазовий, залізничний, машинобудівний та інші сектори економіки. Починаючи з 2005 року, ПАТ «Альфа-Банк» активно розвиває свій роздрібний бізнес. Банк обслуговує понад 1, 480 корпоративних і понад 150, 000 роздрібних клієнтів

Згідно з рейтингом Національного Банку України, Банк входить до десятки найбільших банків країни за розміром активів (25588815 тис. грн. станом на 01. 01. 2013 р.) та займає 10 місце серед банків України за об'ємом коштів юридичних осіб, темпам зростання роздрібного депозитного та кредитного портфелів в 2011 році.

ПАТ «Альфа-Банк» увійшов в ТОП-10 провідних банків України, згідно з рейтингом «50 провідних банків України 2012» видання «Комерсантъ-Украина». Банк посів перші сходинки в номінаціях «Обслуговування фізичних осіб у відділенні» та «Private Banking» і друге місце в номінації «Прогресивні технології та IT-рішення». А також посів лідируючі позиції в номінаціях: «Кредитування великого бізнесу», «Обслуговування юросіб», «Ощадний вклад», «Класичний депозит», «Автокредит», «Кредит готівкою», «Зарплатні проекти», березень 2012 року.

ПАТ «Альфа-Банк» є провідним банком України, тому дослідження результатів його діяльності та їх аналіз дозволить оцінити можливості цього банку. Це також допоможе клієнтам банку, зокрема потенційним, обрати його як надійний банк з позитивними результатами діяльності чи навпаки, звернутись до іншої фінансової установи.

2.1 Оцінка доходів та витрат ПАТ ”Альфа - Банк”: факторний та коефіцієнтний аналізи

Аналіз доходів і витрат є одним з найголовніших напрямків аналітичної роботи, оскільки дозволяє на підставі проведеного аналізу здійснювати контроль за рентабельністю банків, рівнем витрат банківських установ тощо.

Методологія аналізу доходів та витрат комерційного банку побудована за такими напрямками [20, c. 63]:

- статистично-динамічний індексний аналіз рядів абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів - “ горизонтальний аналіз”, ґрунтується на теорії базових індексів;

- статистично-динамічний індексний аналіз структури агрегованих абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів - “ вертикальний аналіз”, грунтується на теорії ланцюгових індексів;

- коефіцієнтний статистично-динамічний аналіз відносних показників доходності, витратності та прибутковості банку;

- факторний аналіз впливу зміни основних агрегатів банківського балансу на зміну коефіцієнтних показників ефективності роботи банку. Проаналізуємо доходи та витрати ПАТ ”Альфа - Банк” за названими вище напрямками.

Таблиця 2.1

Склад, структура та динаміка доходів ПАТ ''Альфа-Банк” в 2010- І півр. 2012 рр.

Складові доходів	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012	01. 04. 2012	01. 07. 2012
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн.	%	Тис. грн	%	тис. грн	%	в т. ч. ІІ кв.	%
Процентні доходи	5500747	81, 60	4 160 323	92, 45	3 560 862	90, 46	910 059	89, 13	1 812 323	88, 69	902 264	88, 24
Комісійні доходи	440300	6, 53	187 422	4, 17	203 349	5, 17	62 891	6, 16	144 397	7, 07	81 506	7, 97
Результат від торговельних операцій	651303	9, 66	65 540	1, 46	21 364	0, 54	17 779	1, 74	17 761	0, 87	-18	0, 00
Інші операційні доходи	148426	2, 20	86 539	1, 92	150 719	3, 83	30 282	2, 97	69 057	3, 38	38 775	3, 79
Інші доходи	0	0, 00	67	0, 00	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00
Повернення списаних активів	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00	0	0, 00
Усього доходів	6740776	100, 00	4 499 891	100, 00	3 936 294	100, 00	1 021 011	100, 00	2 043 538	100, 00	1 022 527	100, 00

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

За результатами проведених досліджень встановлено, що загальний розмір доходів ПАТ «Альфа-Банк» протягом досліджуваного періоду має тенденцію до зниження. Так, на початок 2010 р. їх розмір складає 5 млрд. 500млн. 747 тис. грн, а станом на 1. 01. 2012р. цей показник становить 3 млрд. 936млн. 294 тис. грн. Проте у 2012 році ситуація покращується: спостерігається тенденція до зростання доходів банку. Так за 1 квартал 2012 року загальний розмір доходів склав 1 млрд. 21млн. 11тис. грн, а відповідне значення станом за 2 квартал уже складає 1 млрд. 22млн. 527тис. грн.

Оцінюючи структуру доходів ПАТ «Альфа-Банк», можна відзначити, що протягом досліджуваного періоду найбільшу питому вагу в їх складі займають процентні доходи, проте їх частка поступово знижується. Так, на 01. 01. 2010 р. їх частка складає 81, 60%, а станом на 01. 01. 2011 року -досягає свого максимального значення і становить 92, 45%. Це зростання може бути обумовлене не лише поступовим відновленням обсягів кредитування після кризи, а й пов'язане зі зростанням частки боргових цінних паперів в портфелі на продаж (які приносять процентний дохід банку).

Протягом досліджуваного періоду зростає частка комісійних доходів (з 6, 53% станом на 01. 01. 2010 р. до 7, 97% станом на 01. 07. 2012р.). Збільшення частки комісійних доходів може свідчити або про зростання кількості клієнтів, що обслуговуються в банку, або про подорожчання банківських послуг

Частка доходів від торговельних операцій має тенденцію до зниження - за період частка в структурі доходів банку знизилась з 9, 66% до 0, 87%. Зменшення доходу від торговельних операцій з цінними паперами та іноземною валютою є наслідком діяльності банку на фондовому ринку та ринку валютних ресурсів[10, c. 279]. Оскільки, брокерська діяльність не є вирішальною для комерційного банку, деяке зменшення питомої ваги доходів від її здійснення не може кардинально змінити загалом динаміку доходів. Інші операційні доходи зростають: з 2, 20% на початок періоду до 3, 79% на його кінець.

Діяльність ПАТ «Альфа-Банк» пов'язана з високими кредитними ризиками, тому що питома вага процентних доходів в структурі доходів значно перевищує рекомендоване значення 60-70%. Проте банк прагне диверсифікувати джерела доходів, внаслідок чого зменшиться ризик та скоротиться залежність від процентних доходів. Фінансовий результат комерційного банку формується шляхом різниці між доходами та витратами, тому не менш важливим є дослідження витрат банку. Проаналізуємо їх склад, структуру та динаміку.

Таблиця 2.2

Склад, структура та динаміка витрат ПАТ''Альфа-банку'' в 2010-І півр. 2012 рр.

Складові витрат	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012	01. 04. 2012	01. 07. 2012
	Тис. грн	%	тис. грн.	%	тис. грн..	%	тис. грн	%	тис. грн	%	В т. ч ІІ кв.
Процентні витрати	3081567	43, 61	2 343 718	51, 59	1 941 338	48, 55	491 890	38, 94	945333	46, 75	453 643
Комісійні витрати	129762	1, 84	24 630	0, 54	34 889	0, 87	11 928	0, 94	21204	1, 05	9 275
Інші операційні та загальні адміністративні витрати	1560348	22, 08	828 456	18, 24	1 118 489	27, 97	751 416	59, 49	1038790	51, 36	287 374
Відрахування в резерви	2265782	32, 07	1 345 786	29, 62	872 149	21, 81	7821	0, 62	16708	0, 83	8 887
Податок на прибуток	28054	0, 40	169	0, 00	31 918	0, 80	142	0, 01	281	0, 01	140
Усього витрати	7065513	100, 00	4 542 759	100, 00	3 998 783	100, 00	1 263 198	100, 00	2 022 516	100, 00	759 319
Чистий ФР	-348405	х	1 012	х	17 454	Х	15 088	х	25 508	Х	10 420

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

За період, що аналізується, спостерігається тенденція до скорочення витрат ПАТ''Альфа-банку'' з 7065 млн. грн на 01. 01. 2010 аж до 1263 млн грн.. на 1. 04 2012 року. Це зумовлено дією ряду факторів, а саме: скороченням основних операційних витрат; скороченням відрахувань в резерви. Але також варто відзначити, що деякі складові витрат не мають стабільної динаміки. Так до них можна віднести інші операційні витрати та загальні адміністративні витрати ПАТ «Альфа-Банк».

В структурі витрат банку відбулися значні зрушення. Так 01. 01. 2010 найбільшу питому вагу в витратах складали процентні витрати 43, 61%. Зниження питомої ваги банківських операційних витрат свідчить про погіршення управління пасивами або про ускладнення ситуації на кредитному ринку країни. Але в 2012 році позицію лідера в структурі витрат займають інші операційні витрати та загальні адміністративні витрати - 51, 38%. Варто приділити особливу увагу аналізу управлінських витрат з метою визначення рівня реалізації кадрової політики ПАТ''Альфа-банк'', впливу діючої системи оплати праці на досягнення прибутковості діяльності, забезпеченню поєднання матеріального стимулювання працівників та стратегічних завдань роботи банку тощо. Найменша питома вага у структурі витрат припадає на податок на прибуток -це пов'язана з невисокими прибутками банку та їх відновленням після економічної кризи. Незначна частка і відрахувань в резерви - 32, 07% станом на 01. 01. 2010 р. та 0, 83% в другому кварталі 2012 році. Така позитивна тенденція може бути обумовлена скороченням кредитування чи покращенням якості наданих позик.

Використання відносних показників дохідності дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності діяльності різних банків та їхніх структурних підрозділів[16, c. 162-165]:

, (2. 1)

де - дохідність активів; - доходи банку; - середні активи.

, (2. 2)

де - дохідність дохідних активів; - доходи банку; - середні дохідні активи.

, (2. 3)

де - маржа процентного доходу; Дп - доходи процентні; - доходи банку.

4. , (2. 4)

де К П. Д - коефіцієнт процентного доходу; Дп - доходи процентні; - середні активи.

Ці коефіцієнти показують дохідність традиційної банківської діяльності. Збільшення їх значення - ознака успішного управління активами, тоді як низьке значення або зниження цих коефіцієнтів має насторожити керівництво банку. Розрахуємо їх безпосередньо для ПАТ''Альфа-Банк''.

Таблиця 2.3

Динаміка окремих показників дохідності ПАТ''Альфа-Банк'' в 2010- І півріччі 2012 рр. (у% річних)

Показники дохідності	Період
	2010	2011	Зміна, п. п	1 квартал 2012	2 квартал 2012	Зміна, п. п
Доходність активів, %	16, 28	14, 43	-1, 85	4, 06	4, 49	0, 43
В т. ч. у річному перерахуванні	16, 28	14, 43	-1, 85	16, 24	17, 97	1, 73
Середня процентна ставка розміщення, %	16, 40	13, 69	-2, 71	4, 84	4, 71	-0, 13
В т. ч. у річному перерахуванні	16, 40	13, 69	-2, 71	19, 34	18, 84	-0, 5
Середня процентна ставка розміщення з урахуванням ризику, %	22, 74	17, 88	-4, 86	6, 70	6, 25	-0, 45
В т. ч. у річному перерахуванні	22, 74	17, 88	-4, 86	26, 82	25, 01	-1, 81
Маржа процентного доходу, %	92, 45	90, 46	-1, 99	89, 13	88, 24	-0, 89
Коефіцієнт процентного доходу	0, 15	0, 13	-0, 02	0, 04	0, 04	0
В т. ч. у річному перерахуванні	0, 15	0, 13	-0, 02	0, 14	0, 16	0, 02

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

З 2010 року до 2 кварталу 2012 динаміка показника доходності активів (що характеризує ефективність розміщення активів ПАТ''Альфа-банку'') є позитивною: так за період, що досліджується, він зріс з 16, 28% до майже 18% у 2 кварталі 2012 року. Лише в 2011 році він скоротився на 1, 85 п. п. і склав 14, 43%. Відповідно до світових стандартів оптимальне значення цього показника-12%. Отже, ПАТ''Альфа-банку'' ефективно розміщує свої активи.

Зростання доходності активів відбувається в основному за рахунок зростання ставки розміщення ресурсів. Так за результатами досліджень вона зросла з 16, 40% у 2010 році до 18, 84% в другому кварталі 2012 року відповідно. Проте зростання середньої ставки розміщення свідчить і про зростання кредитного ризику, що є негативним явищем у діяльності ПАТ''Альфа-банку''.

Щоб оцінити ступінь ризику активних операцій, розрахуємо середню процентну ставку розміщення з урахуванням ризику. Так, чим більшою є ставка скорегована на ризик за ставку розміщення, тим більшим є кредитний ризик банку. За аналізований період їх різниця в середньому досягла 6-7%.

Показник процентної маржі дозволяє оцінити питому вагу процентних доходів у всього доходах. За результатами дослідження з'ясовано, що частка процентних доходів скорочується з 92, 45% до 88, 24% - на початок і на кінець періоду відповідно.

Коефіцієнт процентного доходу має нестабільну динаміку: так, його зниження змінюється його зростанням. Значення останніх двох факторів свідчать про незначне зростання диверсифікованості доходів. Проте, дана тенденція не є постійною в 2012 році.

Оскільки процентні доходи є основним джерелом банківських доходів, то необхідно провести більш детальний їх аналіз. Існує багато розроблених методик аналізу процентних доходів, почесне місце серед яких займає факторний аналіз[16, c. 301]. На розмір процентних операційних доходів банку впливають такі чинники:

- зміна середньої процентної ставки розміщення;

-зміна величини процентних активів банку.

Розрахунок впливу названих чинників здійснюється за допомогою способу ланцюгових підстановок[16, c. 301-302]. :

Пд = Ад х Ср, (2.5)

де Пд - процентні доходи; Ад - активи дохідні; Ср- середня процентна ставка розміщення

ДПд = Пд1-Пд0 =3 560 862-4 160 323 = -599 461 тис. грн.

ДПд (ДАд) = (Ад1-Ад0) х Ср0 = (26003888-25361966) * 16, 40% = 109448 тис. грн.

ДПд (ДСр) = (Ср1-Ср0) х Ад1 = (0, 1369-0, 1640) * 26003888 = -704761 тис. грн.

Таблиця 2.4

Розрахунок впливу факторів на величину процентних доходів ПАТ''Альфа-Банк'' в 2011 році

Показники	Процентні доходи	Процентні активи (Ад)	Середня процентна ставка розміщення (Ср)
Станом на 01. 01. 2011, тис. грн	4 160 323	25361966	16, 40
Станом на 01. 01. 2012, тис. грн	3 560 862	26003888	13, 69
Зміни за рік всього, тис. грн. чи п. п	-599 461	641922	-2, 71
У т. ч. за рахунок факторів:
Збільшення процентних активів	109448	Х	х
Зменшення середньої ставки розміщення	-704761	Х	х

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

В 2011 році процентні доходи ПАТ''Альфа-банку'' скоротились на 599461 тис. грн.. Це відбулось внаслідок скорочення середньої ставки розміщення активів на 2, 71 п. п, що призвело до зменшення процентних доходів на 704761 тис. грн. відповідно. Проте цей негативний вплив був частково перекритий позитивною дією фактора - процентні активи, що зросли, в свою чергу, на 641922 тис. грн. В результаті зростання процентних активів, процентні доходи ПАТ''Альфа-банк'' збільшились на 109448 тис. грн.

В сучасних умовах основним джерелом зростання процентних активів є подальше нарощення обсягів активних операцій. Якщо рівень середньої процентної ставки розміщення банку є нижчим, ніж середньоринкова ставка розміщення, то це теж є одним з джерел зростання процентних доходів[16, c. 329]. Проте, дане явище не є характерним для Альфа-Банку, так як ставки розміщення в даному банку вище чи майже дорівнюють середньоринковим.

Про вплив витрат банку на результати його діяльності не можна судити за їх абсолютними сумами. Якщо збільшуються активи банку, закономірно, що зростає і абсолютна величина витрат. Тому для виявлення закономірностей зміни окремих видів витрат використовуються різні відносні показники[18, c. 13].

Проведемо коефіцієнтний аналіз витрат ПАТ ''Альфа-Банк'':

1. Витратність активів:

, (2. 6)

де ВА - витрати на 1 грн активів; - витрати банку; - середні активи.

2. Витратність працюючих активів:

, (2.7)

де - витратність працюючих активів - витрати банку; - середні працюючі активи.

3. , (2. 8)

де - коефіцієнт дієздатності; - витрати банку; - доходи банку.

4. , (2. 9)

- коефіцієнт режиму економії коштів; - темпи росту доходів; - темпи росту витрат

Таблиця 2.5

Динаміка окремих показників витратності ПАТ''Альфа-Банк'' в 2010-І півріч. 2012 рр

Показники	2010	2011	Зміна (+; -)	І кв. 2012	ІІ кв. 2012	Зміна (+; -)
Витратність активів	0, 1643	0, 1466	-0, 0177	0, 0457	0, 0724	0, 0267
Відрахування в резерви	0, 0487	0, 0320	-0, 0167	0, 0003	0, 0006	0, 0003
Витратність працюючих активів	0, 1667	0, 1487	-0, 018	0, 0461	0, 0738	0, 0277
Вартість залучених ресурсів	0, 1015	0, 0844	-0, 0171	0, 0217	0, 0432	0, 0215
Коефіцієнт дієздатності	1, 0095	1, 0159	0, 0064	1, 2372	0, 7426	-0, 4946
Коефіцієнт режиму економії коштів	1, 0418	0, 9938	-0, 048	0, 8211	1, 2501	0, 429

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

У результаті проведеного аналізу зазначимо, що в 01. 01. 2010 - 01. 04. 2012 роках показник витратності активів мав позитивну динаміку. Це підтверджує їх постійне зменшення. Так, в 2011р він зменшився на 10, 77% і склав 0, 15. У першому кварталі 2012 р. на 1 коп. середніх активів ПАТ''Альфа-банк'' приходилось 4, 57 коп. витрат. Проте ситуація змінюється в другому кварталі: показник зростає в 0, 03 раза чи на 58, 42% і вже на кожну копійку середніх активів приходиться 7, 24 коп. витрат банку.

Подібна ситуація спостерігається із динамікою показника «відрахування в резерви». Його стабільне падіння свідчить про покращення якості наданих позичок. Це підтверджує той факт, що на початку 2012р. на 1 коп. середніх витрат ПАТ''Альфа-банк'' приходилось лише 0, 03 коп. витрат. Проте станом на ІІ кв. 2012р його певне зростання, а саме на 20%.

Позитивну динаміку показує і показник «витратність працюючих активів», так як в 2010р. на кожну коп. доходних активів банку припадало 16, 67 коп. витрат, а в І кв. 2012р. - вже 4, 68 коп. Проте в ІІ кв. він зріс і склав 0, 043. Показник «вартості залучених ресурсів» впродовж аналізованого періоду є меншим за одиницю і має тенденцію до зменшення. Це є, безперечно, позитивним явищем. В ІІ кварталі 2012р показник склав 4, 32 коп. витрат на 1 коп. платних пасивів.

Аналізуючи коефіцієнт дієздатності зазначимо, що оптимальне значення цього показника не повинно перевищувати 0, 95, тобто сума витрат банку має становити менше 95% від його доходів. В аналізованому нами банку, як свідчать результати розрахунків, лише в 2 кварталі 2012 р. він був менше одиниці, тобто лише в цей період сукупні доходи Альфа-банку перевищували його витрати на 25, 74%. Це свідчить про погіршення дієздатності банку, проте в 2012 році ситуація покращується (зокрема в ІІ кварталі), банк стає більш прибутковим.

Динаміка коефіцієнту режиму економії коштів, зазначимо, темп росту витрат банку перевищував темп росту доходів витрат банку. Це підтверджує падіння даного показника до початку 2012 р. Якщо рівень цього показника буде меншим одиниці, це свідчить про те, що банк дотримується режиму економії витрат, в іншому випадку - не дотримується. За результатами розрахунків ПАТ''Альфа-банк'' не дотримується режиму економії. Проте в другому кварталі ситуація покращується, так як показник зростає на 52, 25%.

Для більш детального дослідження процентних витрат ПАТ''Альфа-банк'' проведемо їх факторний аналіз. Методика аналізу аналогічна аналізу процентних активів комерційних банків[16, c. 302].

Таблиця 2.6

Показники	Процентні витрати	Платні пасиви	Середня процентна ставка залучення (Сз)
Сума станом на 01. 01. 2011, тис. грн.	2343718	22344720	10, 49%
Сума станом на 01. 01. 2012, тис. грн.	1941338	23646033	8, 21%
Зміни за рік всього, тис. грн чи п. п.	-402380	+1301313	-2, 28 п. п.
У т. ч. за рахунок факторів:
Зростання платних пасивів	136493, 57	Х	Х
Зменшення середньої ставки залучення	-538873, 57	Х	Х

Розрахунок впливу факторів на величину процентних витрат ПАТ''Альфа-банку'' в 2011 році

Джерело: Дані фінансової звітності банків України (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. bank. gov. ua)

Протягом 2011 року динаміку процентних витрат можна охарактеризувати позитивно: оскільки процентні витрати скоротилися на 402380 тис. грн. Ця позитивна тенденція обумовлена дією таких факторів:

- середня ставка розміщення - її зменшення на 2, 38 п. п дозволило скоротити процентні витрати на 538873, 57 тис. грн..

- обсягів платних пасивів негативно вплинув на динаміку процентних витрат. Так внаслідок зростання платних пасивів на 1301313 тис. грн. процентні витрати банку зросли на 136493, 57 тис. грн.

2.2 Аналіз результатів роботи ПАТ''Альфа-Банк'' за період 01. 01. 2010 - 01. 07. 2012рр.

Прибуток - це об'єктивний показник, що характеризує стан банку кожному етапі її розвитку[14]. Одержання прибутку є основною метою підприємницької діяльності. Аналіз прибутку можна проводити у таких напрямах:

- динаміка прибутку за аналізований період;

- аналіз складу і структури прибутку у період;

- коефіцієнтний аналіз прибутку.

Таблиця 2. 2.1

Складові прибутку ПАТ''Альфа-Банк''в 2010-І півр. 2012 р., тис. грн.

Складові прибутку	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012	І кв. 2012	ІІ кв. 2012
Чистий процентний дохід	3157029	1 816 605	1 619 524	418 169	866 790
Чистий комісійний дохід	415670	162 792	168 450	50 963	123 193
Результат від торговельних операцій	651303	65 540	21 364	17 779	17 761
Інший операційний результат	-1411922	-697970	-887817	-463 860	-965 247
Відрахування в резерви	-2265782	-1 345 786	-872 149	-7 821	-16 708
Податок на прибуток	-28054	-169	-31 918	-142	-281
Чистий ФР	-348405	1 012	17 454	15 088	25 508

Джерело: Дані річної та квартальної звітності ПАТ''Альфа-Банк'' (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. alfabank. com. ua)

В результаті проведеного аналізу зазначимо, що основним джерелом формування прибутку ПАТ''Альфа-банку'' є чистий процентний дохід. Його постійне зростання може бути пов'язано з розширенням діяльності банку. Динаміку до постійного зростання демонструє також показник чистого комісійного доходу, який також займає чинне місце у процесах формування прибутку. Особливо ріст показника проявляється в ІІ кв. 2012р, коли він зріс в 2, 4 рази і склав 123193 тис. грн. Це також може бути підтвердженням розширення діяльності Альфа-банку.