Аналіз фінансових результатів банку (на прикладі ПАТ "Альфа-Банк")

На розмір прибутку банку впливає і результат від торгівельних операцій. Проте його величина з кожним роком зменшується і в ІІ кв. 2012 року даний показник складає 17 761 тис. грн. Така ситуація зумовлена недостатнім розвитком фондовому ринку України. Зазначимо, що відрахування в резерви зменшувалися до початку 2012 року. Це пояснює той факт, що надані позички банку стали менш ризиковими. Проте в ІІ кв. ризик збільшується, що зумовлено ростом резервів в 2, 1 рази, порівняно з попереднім періодом.

Одержувані банком доходи повинні покривати його витрати і створювати прибуток. Частина доходів банку іде створення резервів покриття потенційних ризиків. Банк має забезпечити як достатність обсягу доходів покриття своїх витрат, так й ритмічне їх надходження. Проаналізуємо достатність доходів для покриття витрат ПАТ''Альфа-Банк'' за допомогою наступних показників:

1. Кд__ЧПД = , (2. 10)

де Кд__{ЧПД -} коефіцієнт достатності ЧПД для покриття можливих збитків за кредитними операціями; ЧПД - чистий процентний дохід; Ркр - резерви за кредитними операціями.

2. Кдд =, (2. 11)

де Кдд - коефіцієнт достатності основних доходів для покриття витрат на забезпечення діяльності; ЧПД - чистий процентний дохід; ЧКД - чистий комісійний дохід; ЗАВ - загально адміністративні витрати.

3. Кд/в = , (2. 12)

Кд/в - співвідношення темпів росту/зменшення процентних доходів та витрат;

ПД1, ПД0 - процентні доходи в звітному та базисному періодах; ПВ1, ПВ0 - процентні доходи в звітному та базисному періодах.

Таблиця 2.2.2

Аналіз показників достатності доходів для покриття витрат ПАТ''Альфа-Банк''

Показники	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012	І кв. 2012	ІІ кв. 2012
Коефіцієнт достатності ЧПД для покриття можливих збитків за кредитними операціями	0, 563	0, 301	0, 295	0, 080	0, 184
Коефіцієнт достатності основних доходів для покриття витрат на забезпечення діяльності	1, 749	2, 389	1, 599	0, 624	0, 953
Співвідношення темпів росту/зменшення процентних доходів та витрат	1, 040	0, 994	1, 033	1, 030	1, 036

Джерело: Дані річної та квартальної звітності ПАТ''Альфа-Банк'' (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. alfabank. com. ua)

Так, за період, що аналізується коефіцієнт достатності ЧПД для покриття можливих збитків за кредитними операціями не тільки не перевищує одиниці, але й має тенденцію до зниження: так за 2009 рік він становить 0, 563, а на 01. 07. 2012 тільки 0, 184. Це свідчить про збитковість діяльності банку.

Коефіцієнт достатності основних доходів для покриття витрат на забезпечення діяльності за 2010-2011 перевищує нормативне значення (>1, 5). І на 01. 01. 2012 року становить 1, 599. Але вже наступних два квартали цей показник значно скоротився і не досягає оптимального значення цього показника. Отже, за аналізований період Альфа-банком встановлено достатній розмір основних доходів для покриття витрат на зебезпечення діяльності.

Співвідношення темпів росту процентних доходів та витрат за період приблизно відповідають одне одному. За виключенням тільки 2010 року, коли витрати зростають більш швидкими темпами, ніж доходи Альфа-банку.

Аналіз результатів банківської діяльності здійснюється за допомогою коефіцієнтів ефективності діяльності комерційного банку в цілому і його працівників зокрема, які вимірюються в умовних одиницях або у %.

Таблиця 2.2.3

Динаміка основних показників рентабельності ПАТ''Альфа-Банк'' в 2010-І півр. 2012 рр. (у% річних)

Показники	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012	1 кв. 2012	2 кв. 2012
1	2	3	4	5	6
Віддача активів	-1, 14	0, 003	0, 053	0, 196	0, 148
Віддача статутного капіталу	-11, 70	0, 027	0, 376	1, 3	0, 9

Джерело: Дані річної та квартальної звітності ПАТ''Альфа-Банк'' (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. alfabank. com. ua)

За результатами проведених досліджень встановлено, що показник віддачі активів протягом досліджуваного періоду зростає з - 1, 14 до 0, 148. Даний показник характеризує ефективність використання всіх активів банку і показує скільки гривень прибутку припадає на 1 гривню активів, тому станом на 1. 07. 2012р на 1 грн. активів припадає 14, 8 копійок прибутку. Проте недоліком даного показника є те, що банки можуть маніпулювати розміром загальних активів. В цілому показник має значення нижче рекомендованого, проте спостерігається тенденція до його покращення. Цьому сприятиме раціональне управління проблемною заборгованістю та економія витрат[12, c. 182].

Показник віддачі статутного капіталу характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з'ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів. В даному випадку, показник протягом досліджуваного періоду не відповідав рекомендованому значенню, проте протягом 2010 - 1кв. 2012р. спостерігалась тенденція до його покращення.

Показник віддачі власного капіталу розраховують в банківській діяльності з метою уникнення подвійного рахунку фінансового результату банку. Проте, протягом 2010-2011 років даний показник має значення менше рекомендованого, а вже починаючи з 2012 року даний показник в річному перерахуванні набуває позитивного рекомендованого значення, що свідчить про покращення ефективності використання банком своїх коштів.

За допомогою показника чистого спреду можливо проаналізувати ефективність операційної діяльності банку. Протягом досліджуваного періоду показник знаходиться в межах рекомендованого значення. Показник чистої процентної маржі дозволяє оцінити здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці. Цей показник протягом досліджуваного періоду має значення, які вищі рекомендованого.

2.3 Світовий досвід оцінки ефективності результатів роботи комерційних банків

В останньому десятилітті проблеми оцінювання ефективності функціонування фінансових інститутів стали досить актуальними і часто досліджуються у світовій економічній літературі. Тільки протягом 90-х рр. минулого століття було опубліковано понад 130 статей, присвячених аналізу ефективності фінансового сектору в 21 країні [19, с. 618]. Об'єктом усіх цих досліджень є діяльність фінансових інституцій у розвинених країнах. Аналогічні явища в країнах з перехідними економіками, особливо в країнах Східної Європи та СНД, поки що залишаються поза увагою вчених.

Стратегічна мета діяльності банку визначається як зниження ризику за умови збереження певного рівня прибутковості, що забезпечує банкам досягнення адекватної рівноваги за умов швидкозмінного ринкового середовища. З цього випливає, що ефективність визначатиметься мірою реалізації названої мети. Зазначимо, що за обставин, які склалися в нашій країні, орієнтація на стабільність видається найбільш виваженою стратегією. Отже, підсумкова оцінка ефективності діяльності як окремого банку, так і банківської системи в цілому, має ґрунтуватись на аналізі співвідношення прибутків та ризиків.

У цьому зв'язку зарубіжні вчені підкреслюють, що «для аутсайдера (тобто особи, що не володіє конфіденційною інформацією, оцінка банку є складною за браком повної і точної інформації про ризики, на які наражаються банки, а саме: про відсотковий, валютний, кредитний ризик, про діловий ризик (ризик «виснаження» прибутку банку) і ризик позабалансових видів діяльності або обумовлених вимог». У зовнішньому аналізі в основному використовуються дві групи показників ризику: статистичні величини (варіація, дисперсія, коефіцієнт бета) або непрямі показники ризикованості діяльності банку - співвідношення власних і залучених коштів, залежність від міжбанківського кредитування, коефіцієнти ліквідності та платоспроможності банку та ін. Зазначимо, що статистичні прийоми вимірювання ризиків не дуже придатні для використання в Україні, насамперед за браком необхідного масиву історичної інформації (тривалість якого має становити близько 30 років) [19, c. 703-708]. Сформувати та обробити такі інформаційні масиви непросто, тому для більшості користувачів найдоступнішими і найуживанішими залишаються непрямі показники ризику. Для інсайдерів проблеми аналізу ефективності банківської діяльності пов'язані з формуванням механізмів трансфертного ціноутворення та адекватною оцінкою ефективності внутрішньобанківського обороту коштів. Отже, проблема оцінки ефективності діяльності сучасного банку залишається в центрі уваги вчених і її ще й досі остаточно не розв'язано.

Крім розглянутої раніше методики декомпозиційного аналізу, для оцінки ефективності банківської діяльності застосовуються й інші методичні підходи: маржинальний аналіз, оцінювання ефекту масштабу банківських операцій, кореляційно-регресійний аналіз залежності фінансових результатів діяльності від обсягів активів, капіталу або окремих операцій банку. Дослідження ефективності, проведені за допомогою цих підходів різними авторами, підтверджують висновок про те, що концентрація в банківському секторі за економічних умов, що склалися в Україні, може дати небажані наслідки з погляду ефективності[7, c. 115]. Так, О. Мертенс і Дж. Урга для вивчення ефективності банківської системи України застосували методику маржинального аналізу (на прикладі статистичної вибірки з 79 банків за даними 1998 р.). Зміст цього підходу полягає в оцінюванні можливого граничного рівня певного показника (наприклад, витрат чи прибутку) за даного обсягу ресурсів комерційного банку та порівнюванні його з фактично досягнутим значенням. Наприклад, ефективність прибутку визначається як відношення фактично отриманого прибутку до його максимального (граничного) рівня, який можна було б отримати, якщо банк функціонував би якнайефективніше. Міжгруповий порівняльний аналіз ефективності банківської діяльності засвідчив, що в середньому найбільші банки є менш ефективними з погляду рівня витрат (тобто мають вищі витрати в розрахунку на одиницю активів). Разом з тим саме ця група банків є більш прибутковою, ніж малі банки. Це пояснюється монопольним становищем великих банків, що дає можливість отримувати вищі прибутки, маючи й відносно вищий рівень витрат. Однак існують і такі банки, де кореляції між цими факторами практично немає.

У закордонній практиці, на відміну від вітчизняної, набуває поширення збалансований підхід до оцінки результатів діяльності організацій, враховуючи зацікавленість всіх сторін і базуючись на системі як фінансових, так І нефінансових показників для оцінки ступеню досягнення цілей. Це так звана збалансована система показників, розроблена вченими Д. Нортоном та Р. Капланом у 90-х роках XX ст., яка, на наш погляд, потребує додаткового дослідження з точки зору можливості використання для оцінки зовнішньої ефективності діяльності банку.

Ще одним напрямом аналітичних досліджень є оцінювання ефекту масштабу. Результати такого аналізу засвідчили, що ефект масштабу є суттєвим для всіх банків, крім найбільших. Що ж до окремих видів банківських операцій, то найбільший ефект масштабу спостерігається стосовно кредитних операцій; стосовно інвестицій ефект масштабу неоднорідний: для великих і середніх банків він є досить суттєвим, а для малих - незначним; для міжбанківських операцій ефект масштабу практично є невідчутним[19, c. 642]. На думку вчених, це може свідчити, що використовувана нині у вітчизняних банках технологія ведення банківського бізнесу в поєднанні з чинниками навколишнього середовища дає змогу ефективно проводити процес концентрації лише стосовно малих банків. Важливо й те, що аналогічні дослідження на підставі даних про діяльність російських банків не виявили значних відмінностей між малими і великими банками стосовно ефектів масштабу.

Основними коефіцієнтами, що використовуються у світовій практиці як оптимальні, є [19, c. 644]:

Таблиця 2.3.1

Основні коефіцієнти прибутковості (ефективності) діяльності банку

Коефіцієнт	Орієнтовне значення коефіцієнта
Прибуток на активи	1, 00
Прибуток на капітал	15, 00
Чистий спред	1, 25
Чиста процентна маржа	4, 50
Дохід від плати за послуги	1, 00
Чиста операційна маржа	6, 50
Управлінські витрати (% загальних активів)
Витрати на персонал	2, 00
Інші операційні витрати	1, 50
Загальні операційні витрати	3, 50
Витрати на забезпечення під збитки за позиками	0, 50
Чистий дохід до оподаткування	2, 00

Як бачимо, більшість наведених показників використовуються для аналізу діяльності банків України. Це дозволяє нам, порівнювати значення цих коефіцієнтів з їх нормативним та фактичним рівнями в країнах Європи та в США.

Значна частина коефіцієнтів, що використовуються в світовій практиці були застосовані при аналізі фінансових результатів діяльності ПАТ''Альфа-Банк''. Так, було розраховано прибуток на активи (в Україні даний показник має назву «Віддача активів»), прибуток на капітал (віддача на капітал), чистий серед, чиста процентна маржа, та здійснено порівняння з рекомендованими у світі значеннями.

Висновки до Розділу ІІ

За результатами проведеного аналізу фінансових результатів ПАТ''Альфа-Банк'' можна зробити наступні висновки:

- в цілому загальний розмір доходів банку протягом періоду, який аналізується, зменшився. Так на 1. 01. 2010 р. цей показник становить 6, 741 млрд. грн.. а станом на 01. 07. 2012року - 2, 435 млрд. грн. Проте таку ситуацію можна пояснити відновленням обсягів діяльності банку в після кризовий період та недовірою населення до комерційних банків;

- оцінюючи структуру доходів банку, можна помітити, що протягом досліджуваного періоду найбільшу питому вагу в їх складі займають процентні доходи, проте їх частка поступово знижується. Це свідчить про те, що кредитна діяльність ПАТ''Альфа-Банк'' пов'язана з високими ризиками. Проте, як бачимо, банк прагне змінити джерело основних доходів, тим самим зменшивши ризикованість отримання доходів;

- ПАТ''Альфа-банку'' ефективно розміщує свої активи, це підтверджується значенням показника дохідності активів, який перевищує рекомендоване в світі значення (12%) на 2, 5-5, 5 п. п. протягом досліджуваного періоду. Зростання дохідності активів відбувається в основному за рахунок зростання ставки розміщення ресурсів. Проте зростання середньої ставки розміщення свідчить і про зростання кредитного ризику, що є негативним явищем у діяльності ПАТ''Альфа-банку''

- спостерігається тенденція до скорочення витрат з 7065 млн. грн на 01. 01. 2010 р. аж до 1263 млн грн. на 01. 04. 2012 р., що було зумовлено скороченням процентних витрат та відрахувань в резерви. Зменшення такої складової витрат як відрахувань в резерви свідчить, про покращення якості кредитів, що надаються банком. Проте проведений аналіз показав, що в ІІ кв. ризик активних операцій збільшується, що зумовлено ростом резервів в 2, 1 рази, порівняно з попереднім періодом;

- проаналізувавши показники витратності, зазначимо, більшість коефіцієнтів не відповідають нормативним значенням (коефіцієнт режиму економії коштів, коефіцієнт дієздатності банку). Але є позитивні зрушення, так в 2 кварталі 2012 року ситуація покращується, оскільки всі коефіцієнти витратності набувають позитивної динаміки;

- за аналізований період Альфа-банком встановлено достатній розмір основних доходів для покриття витрат на зебезпечення діяльності;

- основним джерелом формування прибутку ПАТ''Альфа-Банк'' є чистий процентний дохід. При цьому помітне місце займає комісійний дохід. Постійне зростання основних операційних доходів може бути пов'язано з розширенням діяльності банку;

- встановлено, що показники віддачі активів, віддачі статутного капіталу протягом досліджуваного періоду мають тенденцію до зростання, хоча їх значення нижче рекомендованого. Про покращення ефективності використання банком своїх коштів свідчить позитивне значення показника віддачі власного капіталу.

Керівникам ПАТ''Альфа-Банк'' рекомендується розробити заходи щодо оптимізації ризику пов'язаного з одержанням високих процентних доходів, нормалізації ставки розміщення ресурсів. Важливо також дослідити причини росту резервів за активними операціями і зосередити увагу на якісному дослідженні ризикованості виданих позичок.

РОЗДІЛ 3. Основні напрями вдосконалення методики аналізу фінансових результатів ПАТ''АЛЬФА- БАНК''

Для повноцінної оцінки фінансових результатів діяльності комерційного банку, в тому числі й ПАТ''Альфа-Банку'', не достатньо лише аналізу динаміки і структури доходів та витрат. Необхідно провести більш детальний аналіз, застосовуючи коефіцієнти, що використовуються в міжнародній практиці.

Так, зокрема, ПАТ''Альфа-Банк'' буде доцільно розробити нормативи роботи окремих відділень банку. У такому разі варто використовувати не лише абсолютні показники, такі як прибуток, оскільки на їх підставі не можна оцінювати та порівнювати ефективність відділень за періодами часу та в розрізі відділень. Найбільш придатний показник на рівні банку - прибуток у розрахунку на діючий капітал, але на рівні відділень такий показник не дає чіткої картини - одні відділення є великими позикодавцями, а інші - невеликими й надають свої ресурси для подальшого їх використання всередині структури банку, тобто в інших відділеннях. Тому поряд із загальними для банку нормативами для оцінки ефективності діяльності окремих відділень доцільно використовувати такі показники в розрахунку на одного працівника: прибуток, безпроцентні витрати, вартість виданих кредитів[4, c. 237].

На нашу думку, крім, аналізу прибутку ПАТ''Альфа-Банк'' в цілому необхідно розрахувати показники прибутковості (ефективності) діяльності працівників комерційного банку. Для цього використовують показник -величина доходу на одного працівника банку. Цей показник розраховується за такою формулою:

, (3. 1)

де - дохідність банку на одного працівника; - доходи банку; - середньооблікова кількість працівників банку, тис/осіб

Таблиця 3.1

Оцінка дохідності на одного працівника ПАТ''Альфа-Банк'' за період 01. 01. 2010-01. 01. 2012 рр.

Показники	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012
Доходи, тис. грн.	6740776	4 499 891	3 936 294
Середньооблікова чисельність робітників, осіб	2 766	2 442	3 895
Дохід банку на 1 працівника, тис/особу	2437, 0	1842, 7	1010, 6

Джерело: Дані річної звітності ПАТ''Альфа-Банк'' (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. alfabank. com. ua)

За результатами розрахунків встановлено, що дохід банку, який припадає на одного працівника має тенденцію до зниження, і станом на 01. 01. 2012 р. становить 1010, 6 тис. грн. Дана ситуація обумовлена перш за все, скороченням сукупних доходів ПАТ''Альфа-Банк''. Одночасно на цей показник впливає і динаміка чисельності працівників.

Показник продуктивності працівників банку аналізується через порівняння його з плановим показником, а також з аналогічним показником відповідного періоду минулого звітного року або з аналогічними показниками інших банків. При цьому необхідно звернути увагу на те, що ці показники суттєво різнитимуться в разі порівняння банків з невеликою кількістю працівників (але з високою заробітною платою) і банків з великою чисельністю низькокваліфікованих працівників (з низькою заробітною платою) істотно різняться[5].

При аналізі дохідності ПАТ''Альфа-Банк'' також необхідно враховувати, що з погляду оцінки якості дохідної бази банків не менш значними, ніж високий рівень доходів, є стабільний та довготерміновий характер їх отримання, що пояснюється специфікою банківської діяльності. Стабільними доходами банку є ті, що залишаються практично постійними протягом досить тривалого терміну і можуть легко прогнозуватися на перспективу. Більша стабільність притаманна доходам від основної діяльності банку. Але потенційно прибутковіші операції банку мають, як правило, підвищений ризик. Тому відсутність стабільності доходів відображає ризикованість банківського бізнесу, зростання нестабільності доходів свідчить про погіршення якості доходів.

Тобто при аналізі фінансових результатів, варто оцінити не лише рівень дохідності, а й якість отриманих доходів. Для цього застосовують такі розрахункові показники:

· середньоквадратичне відхилення дохідності, низьке значення якого вказує на високу якість доходів;

· коефіцієнт варіації, високий рівень якого означає завищений ризик та нестабільну дохідність;

· індекс нестабільності доходів, що відображає варіацію між дійсною та можливою дохідністю банку, зростання значення якого вказує на низьку якість доходів[13, c. 8].

Важливим аспектом удосконалення методики аналізу фінансових результатів банку може стати розрахунок наступного показника - рівень іншого операційного доходу (ІОД) відносно загальних активів (А) характеризує ступінь залежності фінансового стану банку від «нетрадиційних» доходів. Збільшення цього показника може свідчити про здорову диверсифікацію платних послуг або про хибне тяжіння до спекулятивних прибутків для покриття дефіциту основного процентного доходу банку[16, c. 318].

, (3. 2)

де РІОД - рівень іншого операційного доходу; ІОД- інший операційний дохід; А - активи банку.

Таблиця 3.2

Рівень іншого операційного доходу ПАТ''Альфа-Банк'' за період 01. 01. 2010-01. 01. 2012 рр.

Показники	01. 01. 2010	01. 01. 2011	01. 01. 2012
Інший операційний дохід, тис. грн.	6740776	4 499 891	3 936 294
Активи банку, тис. грн.	33098691	32748826	33538715
РІОД, %	20, 37	13, 74	11, 74

Джерело: Дані річної звітності ПАТ''Альфа-Банк'' (Електронний ресурс, режим доступу: http: //www. alfabank. com. ua)

Отже, результати дослідження свідчать про те, що діяльність ПАТ''Альфа-Банк'' мало залежить від нетрадиційних доходів. Рівень іншого операційного доходу постійно знижується протягом періоду, що аналізується: з 20, 37% до 11, 74%. До складу інших операційних доходів ПАТ''Альфа-Банк'' належать агентські винагороди, доходи за продаж бланків векселів, винагороди за організацію інкасації та доходи від факторингових операцій з юридичними особами. Така ситуація є неоднозначною: з одного боку, банк не залежить від інших операційних доходів, проте це також може бути свідченням відсутності диверсифікації джерел доходів та високим ризиком банку.

Варто здійснити і більш поглиблений аналіз витрат банку. Для оцінки рівня витрат важливо дослідити динаміку коефіцієнта, який характеризує співвідношення процентного і непроцентного чистого доходу, що розраховується за формулою[16, c. 259]:

К = (Дн - Вн) : Мп, (3.3)

де Дн - непроцентні доходи; Вн - непроцентні витрати; Мп - процентна маржа банку.

Значення розрахованого коефіцієнта необхідно порівняти зі світовими стандартами (48-67%).

Аналітики ПАТ''Альфа-Банк'' для більш поглибленого аналізу прибутку можуть здійснити його факторний аналіз. Це дозволить з'ясувати, що призвело до зростання (скорочення) прибутку, та спрогнозувати фінансовий результат на декілька наступних періодів.

Як уже зазначалося в Розділі 1 дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування, є:

· обсяг капіталу банку;

· рівень ефективності використання активів банку;

· мультиплікативний ефект капіталу;

· рентабельність доходу.

Обсяг капіталу відображається у пасиві балансу банку.
Рівень ефективності використання активів банку характеризує показник дохідності активів (Да), який розраховується як відношення доходів банку (Д) до сукупних активів (А) [16, c. 162]:

, (3. 4)

де - дохідність активів; - доходи банку; - середні активи.

Мультиплікатор капіталу - це показник максимальної здатності банку залучати депозити і видавати кредити чи розширювати ланку «депозит - позичка» в розрахунку на одну грошову одиницю свого капіталу, тобто мультиплікатор - це важіль управління банком структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого він повинен забезпечити потрібну структуру капіталу (співвідношення власного і залученого капіталу), тобто бажану збалансованість між капітальною базою (власним капіталом) і її можливостями залучення додаткових фінансових ресурсів[13, c. 8]. Мультиплікатор капіталу (Мк) визначається відношенням сукупних активів до балансового капіталу банку (К) :

Мк = А / К (3. 5)

де Мк - мультиплікатор капіталу; А - активи банку; К - капітал банку.

Рентабельність доходу (Rд) обчислюється відношенням прибутку до оподаткування (П) до доходу банку:

Rд = П / Д (3.6)

де Rд - рентабельність доходу; П - прибуток до оподаткування; Д - доходи банку.

Залежність прибутку від названих факторів характеризується чотирифакторною мультиплікативною моделлю:

П = К · Да · Мк · Rд (3.7)

Факторний аналіз прибутку на основі даної моделі здійснюється за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок і складається з таких елементів.

Загальна зміна прибутку до оподаткування у звітному періоді (?П) :

?П = П1- По, (3. 8)

де П1- прибуток звітного року; П0 - прибуток минулого року.

Оцінка кількісного впливу факторів на відхилення за прибутком до оподаткування[13, c. 7]. :

а) вплив зміни капіталу - (3. 9)

де (К - К0) - відхилення по капіталу; Да0 - дохідність активів у минулому році; Мк. 0 - мультиплікатор капіталу у минулому році; Rд0 - рентабельність доходу у минулому році;

б) вплив зміни дохідності активів

(3. 10)

де Да - дохідність активів звітного року;

в) вплив зміни мультиплікатора капіталу -

(3. 11)

де Мк - мультиплікатор капіталу звітного року;

г) вплив зміни рентабельності доходу

(3. 12)

де Rд0 - рентабельність доходу звітного року.

Скориставшись інформацією щодо капіталу, активів та фінансових результатів діяльності банку, працівники банку зможуть оцінити вплив названих факторів на зміну прибутку до оподаткування.

ВИСНОВКИ

Під час даного дослідження було з'ясовано, що аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку є одним з найважливіших напрямків в його роботі. Оцінка доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства. Основною метою аналізу фінансових результатів комерційного банку є виявлення потенційних резервів зростання дохідності банківської діяльності. Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації.

В процесі написання курсової роботи визначено сутність таких понять як доходи, витрати та прибуток банку. Найбільш узагальненими є визначення, які надає Герасимович А. М., доходи комерційного банку - це зростання економічних вигод протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань. Витрати - це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість.

Визначено сутність прибутку як економічної категорії. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг

Аналіз прибутковості - це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій. Метою аналізу прибутку та рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

Охарактеризовані основні методики аналізу ефективності діяльності комерційних банків. Визначено, що в економічній літературі пропонуються різноманітні підходи до аналізу ефективності банківської діяльності, але найпопулярнішою є методика декомпозиційного аналізу прибутковості власного капіталу (return on equity decomposition analysis), або модель Дюпона.

Проведено дослідження світових методик аналізу ефективності банківської діяльності. З'ясовано що, крім популярної в Україні методики декомпозиційного аналізу, для оцінки ефективності банківської діяльності у світі застосовуються й інші методичні підходи: маржинальний аналіз, оцінювання ефекту масштабу банківських операцій, кореляційно-регресійний аналіз залежності фінансових результатів діяльності від обсягів активів, капіталу або окремих операцій банку.

Проаналізувавши фінансові результати ПАТ «Альфа-Банк» встановлено:

- ПАТ «Альфа-Банк» є універсальним комерційним банком, який займає лідируючі позиції у всіх сегментах банківського сектору;

- загальний розмір його доходів суттєво зменшився за період, що аналізується. Це може бути наслідком кризи, зменшенням об'ємів кредитування та недовірою населення до банківської системи;

- основна частина доходів - процентні. Це свідчить про те, що кредитна діяльність ПАТ''Альфа-Банк'' та інвестиційна діяльність (значна частка боргових цінних паперів в торговому портфелі та портфелі на продаж) пов'язана з високими ризиками.

- банк прагне диверсифікувати джерела отримання доходів. Збільшуються обсяги розрахунково-касового обслуговування, оперативного лізингу та число агентських угод укладених банком. Це підтверджує зростання частки комісійних доходів;

- показник дохідності активів перевищує рекомендоване значення, отже, банк ефективно розміщує свої активи;

- банк мінімізує витрати, як наслідок - зростає фінансовий результат ПАТ''Альфа-Банк'';

- розмір основних операційних доходів, які отримує банк, достатній для забезпечення його діяльності та покриття витрат;

- коефіцієнти витратності та рентабельності не відповідають рекомендованим значенням, але мають позитивну тенденцію.

Отже, діяльність ПАТ''Альфа-Банк'' є прибутковою і банк поступово відновлює свої до кризові позиції в банківському секторі та розширює спектр послуг, що надаються.

Для повноцінної оцінки фінансових результатів діяльності ПАТ''Альфа-Банку'', не достатньо лише аналізу динаміки і структури доходів та витрат. Необхідно провести більш детальний аналіз, застосовуючи коефіцієнти, що використовуються в міжнародній практиці. Для цього проаналізовані основні методики аналізу, що застосовуються в розвинутих країнах.

Крім, аналізу прибутку ПАТ''Альфа-Банк'' в цілому необхідно розрахувати показники прибутковості (ефективності) діяльності працівників комерційного банку.

Аналітики ПАТ''Альфа-Банк'' для більш поглибленого аналізу прибутку можуть здійснити його факторний аналіз. Це дозволить з'ясувати, що призвело до зростання (скорочення) прибутку, та спрогнозувати фінансовий результат на декілька наступних періодів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Про банки і банківську діяльність: закон України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgibin/laws/main. cgi? nreg=2121

2. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Постанова Правління НБУ від 18. 06. 2003р. № 255. [Електронний ресурс]: - Режим доступа: http: //www. bank. gov. ua

3. Буєвич С.Ю., Корольов О.Г. Аналіз результатів банківської діяльності: Навчальний посібник. - М. : КНОРУС, 2004. - 160 с.

4. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін. ; За ред. А.М. Герасимовича. - К. : КНЕУ, 2004. - 599 с

5. Квасницька, Г.С. Сущук. Сучасний стан та шляхи підвищення прибутковості комерційних банків [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //intkonf. org/kand-ekon-nauk-kvasnitska-rs-suschuk-gs-suchasniy-stan-tashlyahi- pidvischennya-pributkovosti komertsiynih-bankiv.

6. Кірєєв, О.І. Аналіз банківської діяльності / О.І. Кірєєв, Т.С. Смовженко. - К. : УАБС НБУ, 2007. - 222 с.

7. Клімова, О.О. Аналіз прибутковості комерційних банків України / О. О. Клімова //Фінанси України. - 2005. - N 3. - C. 112-117

8. Коваленко, В.В. Вплив прибутковості та ліквідності комерційного банку на формування ціни банківського продукту / В. В. Коваленко // Вісник Української академії банківської справи. - 2002. - № 1. - С. 55-59.

9. Ковбасюк, М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: навч. посібник. - К. : Скарби, 2001. - 336.

10. Косова, Т.Д. Аналіз банківської діяльності: Навч. пос. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 486 с.

11. Криклій, О.А., Маслак, Н.Г. Управління прибутком банку: Навчальний посібник / О.А. Криклій, І.В. Сало - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 314 с.

12. Лисянська О.О. Методи аналізу та їх використання при плануванні фінансових результатів /ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ. - 2011. -С. 179-177.

13. Литвин, М.И. Прогнозирование прибыли на основе факторной модели / М. И. Литвин // Финансовый менеджмент. - 2002. - № 6. - С. 3-11.

14. Маслак, Н.Г. Методические подходы к оценке эффективности деятельности банка / Н.Г. Маслак, А.В. Буряк // Бизнес Информ. - 2009. - №2.

15. Некрасова, Н. Організація комплексної методики аналізу і прогнозування в системі управління фінансовими результатами діяльності комерційного банку / Н. Некрасова //Економіка. Фінанси. Право. - 2001. -N 8. - C. 13-18

16. Парасій-Вергуненко, І.М. Аналіз банківської діяльності діяльності: навч. -метод. посібник. Для самост. вивч. диск- К. : КНЕУ, 2003. - 347.

17. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2-го изд. - М. : «Дело ЛТД», 1995. - 768 с.

18. Рябчук О.В. Аналіз доходів та витрат (при аудиторській перевірці) / О. В. Рябчук //Банковский аудитор. - 2006. - N 1. - C. 11-14

19. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ. 4-го переработанного изд. / под ред. Р.Я. Левиты, Б.С. Пинкерса. - М.: 1994, Catallaxy. - 820 c.

20. Снігурська, Л. Методичні підходи до аналізу та витрат банку /Л. Снігурська // Економіст. - 2008. - N 12. - C. 61-64

21. Р. І. Тиркало. Банківська справа: навч. посібник. - Тернопіль: «Карт-бланш». - 2001. - 314 с.

Размещено на Allbest.ru