Центральні банки в умовах глобалізації: основні напрямки трансформації монетарної політики національного та міжнародного рівня

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

УДК 336.744/339.4

Центральні банки в умовах глобалізації: основні напрямки трансформації монетарної політики національного та міжнародного рівня

08.05.01 -- Світове господарство та міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Козюк Віктор Валерійович

КИЇВ 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя

Науковий консультант доктор економічних наук, професор ГРИНЧУЦЬКИЙ Валерій Іванович, Тернопільський державний економічний університет, зав. кафедрою економіки підприємств і корпорацій

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор, академік НАН України Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

доктор економічних наук, професор Плотніков Олексій Віталійович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

доктор економічних наук, професор Шевчук Віктор Олексійович, Львівська комерційна академія, професор кафедри міжнародних економічних відносин

Провідна установа Київський національний економічний університет, кафедра міжнародних фінансів

Захист відбудеться 14 березня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України, за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича 5.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича 5.

Автореферат розісланий 10 лютого 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. А.М. Хахлюк

банк монетарний валютний

АНОТАЦІЯ

Козюк В.В. Центральні банки в умовах глобалізації: основні напрямки трансформації монетарної політики національного та міжнародного рівня. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство та міжнародні економічні відносини. - Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, Тернопіль, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад дослідження трансформації центральних банків та монетарної політики національного і міжнародного рівня в умовах глобалізації. Розроблено теоретичні підходи до дослідження еволюції центробанків, на основі чого виявлено їх п'ять історичних типів. Розроблено теоретичні засади обґрунтування формування валютних союзів як ефективних засобів подолання викликів глобалізації у монетарній сфері. Виявлено основні монетарні проблеми функціонування сучасної глобальної фінансової архітектури. Доведено неможливість запровадження цілісної системи глобального регулювання, яка не враховує тривалу еволюцію центробанків та сучасну практику реалізації монетарної політики. Розроблено підходи до дослідження впливу глобалізації на монетарну політику впродовж ринкової трансформації. Обґрунтовано необхідність інтеграції із зоною євро постсоціалістичних країн Європи в контексті глобалізації. Розроблено принципи побудови стратегії монетарної інтеграції України із зоною євро.

Ключові слова: центральні банки, глобалізація, монетарна політика, валютні союзи, глобальна фінансова архітектура, євроінтеграція.

АННОТАЦИЯ

Kozyuk V.V. The central banks under globalization: the main ways of national and international level of monetary policy transformation. - Manuscript.

The thesis for defending of the doctor of economic sciences academic degree. The speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. - The Ternopil State Technical University named by Ivan Puluy, Ternopil, 2006.

The thesis is devoted to develop theoretical and methodological foundations of investigation of central banks, national and international monetary policy transformations under globalization. There developed theoretical base of central banks evolution investigation under which the five historical types of central banks are discovered. The theoretical background of currency union creation as effective answer on globalization challenges to monetary authority is build. There found the main monetary features of global financial architecture. We highlight impossibility of global governance system building which doesn't touches upon long-time central banks evolution and modern central banks practices. The theoretical foundations of globalization influence on monetary policy during market transition process are made. We stress that globalization is a main factor of necessary of joining euro area by Central-Eastern Europe states. The principles of developing of Ukrainian monetary integration with euro area strategy are build.

Key words: central banks, globalization, monetary policy, currency unions, global financial architecture, euro integration.

ANNOTATION

Козюк В.В. Центральные банки в условиях глобализации: основные направления трансформации монетарной политики национального и международного уровня. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Тернопольский государственный технический университет имени Ивана Пулюя, Тернополь, 2006.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретико-методологических положений, на основе которых выявляются основные закономерности трансформации центральных банков и монетарной политики национального и международного уровня. В работе определена природа и характер проявления монетарных детерминант развития процессов глобализации. Разработан теоретический фундамент анализа эволюции центральных банков, на основе которого выявляются их пять исторических типов.

На основе системного анализа трансформационных процессов в макроэкономической сфере монетарной политики выявляются основные качественные изменения в целевых установках центральных банков и характере реализации монетарных приоритетов. Определено, что глобализация является непосредственным фактором повышения уровня нейтральности монетарной политики, что проявляется в стагфляционной зависимости между инфляцией и безработицей в развитых странах. Эмпирический анализ воздействия открытости на монетарную политику показал, что глобализационная тенденция улучшения ситуации в сфере инфляции сопряжена с благоприятным воздействием повышения доли торговли и движения капиталов в ВВП на динамику производства, в следствии чего инфляционное давление на центральные банки становится мене выгодным. Институциональные трансформации в сфере функционирования центральных банков демонстрируют общемировую тенденцию повышения уровня их независимости, что можно считать качественной модификацией роли государства в экономике, обусловленной глобализацией.

Противоречивое воздействие повышения волатильности потоков капитала и имперфекции глобальных рынков изменяют применимость валютного курса в качестве инструмента монетарной политики. Для развитых стран он утрачивает такую роль, а для развивающихся продолжает оставаться значимым, что приводит к возникновению конфликта целей монетарной политики, как основы валютных кризисов. Вариантами решения проблемы можно считать полную долларизацию, а также формирование валютных союзов. В диссертации разрабатываются теоретические положения обоснования создания валютных курсов в условиях глобализации, которые отличаются от традиционного концепта оптимальных валютных зон, на основе чего выявляются глобализационные детерминанты формирования и функционирования современных валютных союзов.

Выявляются основные монетарные проявления функционирования глобальной финансовой архитектуры, на основе чего делается вывод о несовместимости глобального регулирования, ставящего в основу радикальное переустройство международной валютной системы, и эволюции центральных банков и современной практики их функционирования. Анализируются противоречивые процессы координации международной макроэкономической политики, а также характер взаимодействия МВФ и монетарной сферы национального уровня.

Определяются глобализационные факторы монетарной политики в трансформационных экономиках. С позиции разработанных теоретических положений обоснования валютной унификации в условиях глобализации анализируются процессы присоединения Восточно-европейских стран к зоне евро, исходя из чего разрабатываются принципы построения стратегии монетарной интеграции Украины с еврозоной.

Ключевые слова: центральные банки, глобализация, монетарная политика, валютные союзы, глобальная финансовая архитектура, евроинтеграция.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Панівною тенденцією кількох останніх десятиліть є розвиток глобалізації. Остання, демонструючи складне переплетення структурної взаємозалежності економік, нарощування відкритості по каналах міжнародної торгівлі та руху капіталу, формування економічної цілісності світу та стирання відмінностей, справляє фундаментальний вплив на трансформаційні процеси світогосподарського та національного рівня. Змінюється функціональний вимір взаємозв'язків між макроекономічними величинами, структурна композиція внутрішньої та зовнішньої рівноваги економіки країни. Змінюється характер взаємозв'язків між національною економікою та міжнародною, внаслідок чого звичні уявлення про економічну політику, адекватні ще десятиліття тому, потребують радикальної редакції й переосмислюються з міркувань пошуку оптимальних шляхів забезпечення економічного зростання та цивілізаційного поступу країни та світу у новому тисячолітті.

Експансія глобального фінансового сектору радикально змінює увесь вимір міжнародної економіки та зв'язків у ній, підпорядковуючи логіці та алогічності глобальних потоків капіталу весь спектр міжнародних економічних відносин та присутності держави в якості регулюючої сили в економіці. При цьому, найбільш гостро фундаментальні трансформації, викликані до життя глобалізацією, зачепили монетарну сферу.

Слід зазначити, що на сьогодні сформувалися достатньо відокремлені вектори аналізу глобалізації й національної монетарної політики. Перша є об'єктом вивчення теорії міжнародної економіки. Розвиток центральних банків та їх функціональних компетенцій є об'єктом вивчення монетарної чи інституціональної теорії. При цьому, в рамках і одного, і другого векторів існують фундаментальні теоретичні та прикладні дослідження, а сама проблематика глобалізації, розвитку міжнародного валютного устрою та монетарної політики вважається досить глибоко вивченою. Так, ґрунтовні дослідження монетарних проблем міжнародної економіки містяться у працях таких авторитетних західних економістів, як М. Бордо, Б. Ейченгрін, Г. Кальво, П. Кругман, П. Мейссон, Е. Мендоза, М. Обстфельд, К. Рейнхарт, К. Рогофф, А. Тейлор. Дослідженню проблематики функціонування глобальної фінансової архітектури та міжнародних монетарних процесів значну увагу приділили такі видатні економісти, як Дж. Вільямсом, Б. МакКаллум, Р. Манделл, Р. МакКіннон, П. Кенен, Дж. Сорос, Дж. Стігліц. Вагомий внесок у розвиток монетарної теорії, яка має фундаментальні наслідки для міжнародної макроекономіки, зробили Р. Барро, Р. Дорнбуш, Р. Лукас, Дж.М. Кейнс, Дж. Тобін, Ст. Фішер, М. Фрідмен, А. Шварц. Глобалізація є об'єктом аналізу провідних вітчизняних науковців-міжнародників та відомих теоретиків, таких як О. Білорус, В. Будкін, А. Гальчинський, З. Луцишин, А. Мокій, В. Новицький, Д. Лук'яненко, Ю. Пахомов, О. Плотніков, В. Рокоча, Є. Савельєв, В. Сіденко, О. Сохацька, О. Шаров, В. Шевчук, А. Філіпенко, А. Чухно. Значний доробок у дослідження теоретичних та прикладних аспектів глобалізації та аналізу монетарних процесів зробили російські економісти: А. Абалкін, С. Афонцев, С. Долгов, С. Моісеєв, Д. Смислов, Ю. Шишков. Проблеми глобалізації та монетарної політики розглядаються й сучасними практиками - керівниками центральних банків, а саме А. Грінспеном, В. Дуйсенбергом, О. Іззінгом, Л. Мейєром, Й. Старком, а також вітчизняними - О. Петриком, В. Стельмахом, В. Ющенком.

Втім, унаслідок широкого охоплення різних аспектів глобалізаційних процесів та поділу на аналіз із позиції монетарної теорії та з позиції теорії міжнародної економіки породжуються інколи відмінні, інколи суперечливі погляди на предметну область, де перетинаються гносеологічні площини глобалізації та прояву монетарних проблем національного та міжнародного рівня чи глобальної фінансової архітектури. За рахунок цього не простежується цілісності та системності в дослідженні складного комплексу взаємозв'язків між: характером вибору щодо пріоритетів монетарної політики і характером розвитку процесів глобалізації; процесами нарощування відкритості та взаємозалежності і експансії глобального фінансового сектора з одного боку та якісними змінами в монетарній політиці та її інституціональному забезпеченні з іншого; еволюцією центральних банків як інституцій, що регулюють монетарні процеси, і можливим вибором щодо регулювання глобальних процесів, адаптації до них, побудови дієвих механізмів реагування на виклики глобалізації, визначення можливих, а не логіко-абстрактних, траєкторій трансформації у сфері міжнародного валютно-фінансового співробітництва тощо.

Відповідно, є надзвичайно актуальним: дослідження взаємопов'язаних процесів трансформації центральних банків та монетарної політики в умовах глобалізації та формування її характерних рис на сучасному етапі під впливом змін у монетарній сфері; розробка відповідних теоретико-методологічних положень; з'ясування глобалізаційної етимології поєднання регіоналізації та монетарної уніфікації; визначення можливих варіантів реагування на виклики глобалізації та їх теоретичне обґрунтування з позиції аналізу зв'язку між еволюцією центральних банків як інституцій та сучасними змінами в міжнародній економіці. Також, дослідження такого характеру є актуальним в світлі того, що вітчизняна економіка дедалі більшою мірою втягується у глобальні процеси, вже зазнала руйнівної сили глобальних фінансових потрясінь упродовж 1998 р., стикається із проблемою теоретичного обґрунтування подальшого процесу ринкових перетворень у контексті визначення інтеграційного вектору та вибору оптимального варіанту адаптації до глобальних трансформацій. І проблема теоретичного обґрунтування подальших процесів ринкової трансформації, і корекція макроекономічної політики відповідно до проголошеного євроінтеграційного вектору на сьогодні не можуть не розглядатися в аспекті впливу глобалізації на монетарну політику та визначення рамкових умов функціонування НБУ, що робить дослідження затребуваним не тільки з теоретичної, але й із практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з науковою темою “Макроекономічні та інституціональні трансформації в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0105U6697) у Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є: розробка теоретико-методологічних положень щодо з'ясування монетарних детермінант глобалізації в контексті проблеми монетарного вибору у відкритій економіці та еволюції центральних банків, виявлення на основі цього закономірностей трансформації монетарної політики національного та міжнародного рівня в умовах глобалізації, наслідків такої трансформації для функціонування міжнародної фінансової архітектури, а також розробка теоретичних засад підвищення ефективності монетарної політики в міжнародному контексті, обґрунтування процесів монетарної уніфікації із зоною євро постсоціалістичних країн Європи та України у світлі глобалізаційних процесів.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

- на основі з'ясування сутнісних рис глобалізації розробити теоретичні положення з обґрунтування її макроекономічних передумов у категоріях проблеми здійснення монетарного вибору у відкритій економіці (проблема “трилеми”);

- розробити теоретико-методологічні підходи до аналізу еволюції центральних банків та виявлення тенденції до конвергенції у сфері їх функціонування;

- виявити закономірності трансформації макроекономічних та інституціональних засад монетарної політики в умовах глобалізації та з'ясувати наслідки таких трансформацій для реалізації монетарної політики національного та міжнародного рівня у світлі еволюції міжнародної валютної системи та формування глобальної фінансової архітектури;

- на основі виявлення суперечливих процесів у валютно-курсовій сфері розкрити трансформаційні процеси у даному аспекті функціонування центробанків та з'ясувати глобалізаційні детермінанти вибору полярних режимів валютних курсів;

- розробити теоретичні положення з обґрунтування необхідності монетарної уніфікації в умовах глобалізації з огляду на неадекватність традиційного інструментарію аналізу валютних союзів, представленого теорією оптимальних валютних зон;

- виявити глобалізаційні детермінанти формування і функціонування сучасних валютних союзів та тенденцій до валютної уніфікації у світі;

- виявити монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової архітектури; на основі аналізу моделей глобального регулювання виявити найбільш дієві варіанти удосконалення монетарної політики міжнародного рівня з огляду на специфіку глобалізаційних процесів та еволюцію центробанків як інституцій;

- виявити глобалізаційні детермінанти трансформації характеру зв'язків між МВФ і монетарною політикою національного рівня та проаналізувати монетарні аспекти варіантів реформування МВФ і делегування йому ролі міжнародного кредитора останньої інстанції;

- виявити вплив факторів глобалізації на монетарну політику постсоціалістичних країн Європи, зокрема України, з'ясувати гносеологічні засади їх монетарної інтеграції із зоною євро та розробити положення з обґрунтування такої інтеграції з позиції виявлення закономірностей трансформації монетарної політики в умовах глобалізації;

- проаналізувати стратегії монетарної інтеграції європейських постсоціалістичних країн із зоною євро в контексті впливу глобалізації на їх монетарну політику, на основі чого розробити принципи побудови стратегії монетарної інтеграції України.

Об'єктом дослідження є монетарні детермінанти формування глобальної економіки та проблеми її функціонування.

Предметом дослідження є трансформація центральних банків та монетарної політики національного та міжнародного рівня в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи є теоретичний інструментарій дослідження міжнародної економіки, монетарних процесів, інституціональних трансформацій, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна, наукова, аналітична література, дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питань глобальної економіки, міжнародних економічних відносин, макроекономічних та інституціональних аспектів функціонування міжнародної економіки та центральних банків. Методичний апарат дослідження становлять: загальнонаукові та спеціальні економічні методи пізнання (логічної абстракції, логіко-дескриптивний метод, дедукція, індукція, аналіз, синтез, метод історизму (всі розділи), метод макроекономічного (другий, третій, четвертий, п'ятий розділи), інституціонального (підрозділи 1.3., 2.3., 3.3., 4.2.) аналізу, статистичні методи (всі розділи), методи регресійно-кореляційного та дисперсійного аналізу (підрозділи 2.1., 2.2., 4.2., 5.1.).

Статистичною та фактологічною базою дослідження є дані Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Національного банку України, Федеральної резервної системи, Європейського центрального банку та інших центробанків.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми:

вперше:

- розроблено теоретичні положення, на основі яких доводиться, що в основі рамкових умов розвитку процесів глобалізації, невід'ємним атрибутом якої є мобільність капіталу, є функціоналізація монетарного вибору центральних банків щодо орієнтації чи на зовнішню чи на внутрішню рівновагу, що відображає те, як глобалізація може розвиватись тільки за тих міжнародних валютних систем, які передбачають здійснення монетарної політики національного та міжнародного рівня у відповідності із принципом мобільності капіталів;

- розроблено теоретичні положення щодо дослідження еволюції центральних банків, на основі чого виявлено п'ять їх історичних типів, формування яких щільно пов'язано із практикою реалізації монетарної політики під впливом тої чи іншої теоретичної парадигми та пов'язаністю такої практики з баченням фундаментальних засад участі держави в економіці, зокрема щодо орієнтації на міжнародні фактори економічного поступу; розроблено методологічні засади дослідження тенденції до конвергенції, яка є сутнісним аспектом процесів глобалізації, у сфері функціонування центробанків;

- виявлено закономірності трансформації монетарної політики під впливом наростаючої відкритості економіки, зокрема, на прикладі розвинутих країн за допомогою емпіричного аналізу зв'язку між інфляцією і безробіттям виявлено стагфляційну залежність між даними параметрами та дана її оцінка з позиції аналізу глобалізаційних процесів; на основі емпіричного аналізу впливу відкритості економіки (фінансової та торговельної) на монетарну політику розвинутих країн доведено, що відкритість відмінно впливає на характерні риси поведінки центробанків у великих і малих економіках;

- обґрунтовано, що макроекономічні (зниження інфляції, тенденція до вирівнювання ділового циклу, підвищення гнучкості економіки, зростання продуктивності виробничих факторів, руйнація оберненого зв'язку між інфляцією та безробіттям по типу кривої Філіпса) та інституціональні (підвищення незалежності органів грошової влади, перехід на мандат забезпечення стабільності цін і, відповідно, зниження державного втручання в економіку, зокрема, за рахунок монетарних макрорегуляторів, тенденція до реалізації макрополітики на основі правил, конвергенція інституціональних засад функціонування таких органів) трансформації у сфері функціонування центробанків у світі пов'язані з процесами глобалізації;

- розроблено теоретичні положення з обґрунтування формування валютних союзів як ефективних варіантів подолання глобальних імперфекцій, які становлять альтернативу теорії оптимальних валютних зон; на основі цього виявлено глобалізаційні фактори формування та функціонування сучасних валютних союзів, виявлено перспективи їх створення у світовій економіці;

- у контексті монетарного аналізу глобальної фінансової архітектури обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку глобальних фінансових ринків існує тенденція до формування широкої оптимальної валютної зони як території, яка окреслюється макроекономічним „гравітаційним полем” одного з трьох провідних геоекономічних центрів (США, зона євро, Японія), унаслідок чого, чим більшою мірою країна належатиме до такого „гравітаційного поля”, тяжіючи до більшої відповідності критеріям оптимальності валютної зони, тим більшою мірою створюватимуться передумови для макростабільності, зокрема за рахунок того, що торговельні та валютно-фінансові фактори платіжного балансу синхронно результуватимуть у його монетарному вимірі на рівні окремої країни;

- виходячи з розроблених теоретичних положень з обґрунтування формування валютних союзів в умовах глобалізації та аналізу гносеологічних засад монетарної уніфікації постсоціалістичних країн Європи із зоною євро доведена необхідність приєднання до ЄВС таких країн з огляду на вразливість їх монетарної політики до впливу глобалізації; на основі зазначеного та враховуючи аналіз стратегій приєднання постсоціалістичних країн Європи до зони євро, розроблено принципи побудови стратегії монетарної інтеграції України із ЄВС, зокрема обґрунтовується необхідність переходу до політики стабільності цін та її інституціонального закріплення заздалегідь перед вступом до ЄС, а не ЄВС.

удосконалено:

- теоретичні підходи до аналізу процесів офіційної доларизації, зокрема розроблено гносеологічні засади аналізу процесів доларизації в умовах глобалізації;

- теоретико-методологічні підходи до аналізу монетарної політики постсоціалістичних країн Європи, зокрема за рахунок поділу її факторів на внутрішньо трансформаційні та глобалізаційні, що дало можливість ідентифікувати характерні риси впливу глобалізації на поведінку центробанків даних країн, зокрема України;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні узагальнення та обґрунтування необхідності підвищення незалежності центробанків в умовах глобалізації;

- виявлення закономірностей щодо змін у функціональному статусі валютних резервів у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються;

- теоретичні підходи до монетарного аналізу функціонування глобальної фінансової архітектури, внаслідок чого виявлено закономірності трансформації монетарної політики міжнародного рівня та обмеження (інституціональні та макроекономічні) на реалізацію монетарних аспектів моделей глобального регулювання з позиції розвитку глобалізаційних процесів та еволюції центральних банків;

- засади аналізу взаємозв'язків між МВФ та національними центральними банками, що дало змогу виявити тенденцію до послаблення монетарних зв'язків між ними та набуття Фондом ролі міжнародного кредитора останньої інстанції, яка, за своєю сутністю та з огляду на специфіку трансформації природи та характеру поширення валютних криз в умовах глобалізації, не має монетарної природи; доведено, що таке послаблення супроводжується змінами засадних принципів роботи МВФ щодо центробанків.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані Національним банком України при методологічному забезпеченні та практичному вдосконаленні монетарної політики в умовах наростаючої відкритості вітчизняної економіки та при реалізації двостороннього співробітництва із центральними банками інших країн чи інтеграційних об'єднань; Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України при розробці стратегічних, методологічних та організаційно-економічних положень щодо формування та реалізації стратегії євроінтеграції та оптимального входження господарства країни у сферу глобальної економіки. Окрім цього, матеріали дослідження можуть бути використанні в навчальному процесі при підготовці навчально-теоретичної та навчально-методичної літератури з питань функціонування та регулювання глобальної економіки, міжнародних економічних відносин, міжнародної макроекономіки, теорії і практики монетарної політики та функціонування центробанків, економічної теорії.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення дисертаційного дослідження та його результати доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трансформація системи державного регулювання економіки на завершенні XX століття” (Тернопіль, 13-14 листопада 2001 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Структурні та інституціональні фактори економічного зростання” (Київ, 20-21 листопада 2001 р.); Сьомій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка - наслідки для Європи та України” (Ялта-Форос, 18-20 вересня 2002 р.); Четвертій міжнародній конференції “Україна-Польща: шлях до Європейської співдружності” (Тернопіль, 15-16 травня 2003 р.); Дев'ятій міжнародній науково-теоретичній конференції “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (Київ, 20 листопада 2003 р.); Восьмій науковій конференції Тернопільського державного технічного університети імені Івана Пулюя (Тернопіль, 11-12 травня 2004 р.); Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (Тернопіль, 26-27 лютого, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 4-5 червня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (Київ, 18-19 листопада 2004 р.); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 24-25 лютого, 2005 р.); Одинадцятій міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 3-5 червня 2005 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (Севастополь, 6-9 вересня 2005 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми и перспективи розвитку економіки України (Алушта, 28-30 вересня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 21-22 жовтня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, які викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 монографій (загальним обсягом 96,89 д.а.), 1 навчальний посібник (особисто автору належить 5,2 д.а.) та 42 публікації загальним обсягом 23,5 д.а.; з них 32 наукових статті у фахових виданнях (21,1 д.а.), 2 у інших виданнях (1,0 д.а.) та 8 тез доповідей (1,4 д.а.).

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, списку використаних джерел із 524 найменувань на 21 сторінці та 12 додатків на 69 сторінках.

Основний текст дисертації викладено на 446 сторінках, що містять 21 аналітичну таблицю та 7 рисунків, які викладені на 17 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету й завдання, сформульовано об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічний фундамент дослідження трансформації центральних банків в умовах глобалізації” - розглянуто гносеологічні підходи до дослідження глобалізаційних процесів, розроблено теоретико-методологічні положення з обґрунтування монетарного фактора макропередумов розвитку глобалізації та дослідження еволюції центральних банків.

Економічний аналіз глобалізації дозволяє виділити наступні принципові сутнісні зрізи: по-перше, глобалізація не може вважатись наступним етапом розвитку інтернаціоналізації світової економіки, а є якісно відмінним феноменом, який відображає новий інтегративний стан функціонування міжнародної та національної економіки; по-друге, до сутнісних ознак глобалізації слід віднести: тенденцію до формування цілісності світу на основі інтеграції ринків, як наслідок, виникнення взаємозалежності між країнами та окремими сегментами глобального ринку, що призводить в підсумку до конвергенції національних макроекономічних та інституціональних систем; по-третє, зовнішнім проявом даного процесу є нарощування відкритості економіки по каналах міжнародної торгівлі та руху капіталу, експансія міжнародного бізнесу на мікрорівні тощо; по-четверте, глобалізація розвивається за хвилеподібним принципом (перша хвиля глобалізації припала на епоху золотого стандарту (1870-1913 рр.), а із середини 1980-х років має місце друга хвиля глобалізації); по-п'яте, розвиток глобалізаційних хвиль кореспондує з технологічними зрушеннями, здешевленням транспортних перевезень та витрат на комунікації, лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, понад усе щодо руху капіталів. Втім, технологічні зрушення створюють мікроекономічні передумови для розвитку глобалізації, оскільки формують відтворювальний потенціал для економічної експансії за межі національних кордонів, а лібералізація уможливлює таку експансію з огляду на те, що знімає бар'єри для мобільності виробничих факторів. При цьому, найбільш важливою є мобільність капіталу, оскільки саме вона визначає потенціал розвитку міжнародної торгівлі, є основою мікроекономічної інтеграції глобального рівня і створює самодостатні передумови для формування цілісності та взаємозалежності світу через інтеграцію фінансових ринків в глобальних масштабах. Отже, глобалізація є продуктом розвитку об'єктивних ринкових сил тільки тоді, коли для цього будуть створені відповідні передумови, які формуються внаслідок реалізації політики держави. Існує фундаментальна тенденція до орієнтації на розвиток економіки та цивілізаційного поступу за рахунок зовнішніх факторів, тобто тих, які випливають з участі країни у міжнародному обміні, русі капіталів та поділі праці.

Оскільки рух капіталу є структурним явищем, що ув'язує стан платіжного балансу країни (зовнішня рівновага) та внутрішні макроекономічні процеси (внутрішня рівновага) через монетарний вимір зв'язку між резервними активами та внутрішньою грошовою пропозицією, то це обумовлює те, що глобалізація може розвиватись тільки тоді, коли існує функціональна ув'язка між характером політики центрального банку та капітальною мобільністю. Така ув'язка випливає з проблеми монетарного вибору у відкритій економіці, або проблеми “трилеми”, коли країна повинна здійснити вибір між характером мобільності капіталів, режимом валютних курсів та орієнтацією монетарної політики чи то на внутрішню, чи то на зовнішню рівновагу. У міжнародній економіці вибір в рамках “трилеми” виконує дві ролі: системоутворюючу та функціональну. Перша має три аспекти: формування системи резервних активів, або формування системи світових грошей як фактора національної макроекономічної політики; утворення міжнародної валютної системи як відображення симетрії вибору в рамках “трилеми” провідних країн; міжнародна валютна система як рамкова умова національної макрополітики. В сукупності дані три аспекти відображають внутрішню єдність фундаментальних детермінант монетарної політики національного та міжнародного рівня та формування характеру монетарної політики у форматі функціонування міжнародної валютної системи. Функціональна роль відображає зв'язок між монетарним вибором у відкритій економіці та загальним вибором політики щодо екстернальних детермінант забезпечення довгострокового економічного зростання, алокаційної ефективності економіки, форми пристосування до нових рівноважних умов у світогосподарському контексті. Функціональна роль вибору щодо мобільності капіталів, валютних курсів та орієнтації монетарної політики проявляється на національному рівні (суміщення базової моделі економічного зростання з типологічними рисами міжнародної економіки) та світогосподарському (формування макроекономічних передумов для переходу від одного типу міжнародної економіки до іншого, наприклад, від типу з пануючою інтернаціоналізацією до типу глобальної економіки). Спираючись на факт функціональної ролі монетарного вибору у відкритій економіці, можна виділити наступні риси етимологічної ув'язки монетарної політики та глобалізації: глобалізація, розвиваючись тільки за умов мобільності капіталу, може кореспондувати виключно з тим типом міжнародної валютної системи, який внутрішньо інтегрує таку мобільність з монетарними пріоритетами центрального банку; принцип мобільності капіталу ставить питання про пріоритет внутрішньої (інфляція, ВВП) чи зовнішньої рівноваги (платіжний баланс, валютний курс) в системі монетарної політики, а оскільки між ними існує функціональний макроекономічний зв'язок, то вибір щодо пріоритету тої чи іншої рівноваги має прямі наслідки і для формування базових детермінант економічного зростання у світогосподарському контексті, і для еволюції міжнародної валютної системи. Така еволюція відбиває зміни на національному рівні щодо пріоритету тої чи іншої рівноваги в системі монетарної політики, через що можна простежити тенденцію до поступової кристалізації примату внутрішньої рівноваги впродовж усієї еволюції міжнародної валютної системи разом з відходом від мобільності капіталів (міжвоєнний та бретонвудський період) та поверненням до неї (постбретонвудський період), що, в підсумку, відображає відхід від глобальної дезінтеграції і повернення до глобальної інтеграції.

На основі інтерпретації центрального банку як складної структури, що складається з системи (яка має стійкий набір елементів) та підсистем (змінний набір елементів), та аналізу теоретичних уявлень про їх еволюцію виявлено п'ять їх історичних типів (тип епохи золотого стандарту, акомодативний (кейнсіанський), монетаристський, етатичний, сучасний). Формування таких типів щільно пов'язано з практикою реалізації монетарної політики під впливом тої чи іншої теоретичної парадигми та пов'язаністю такої практики з баченням фундаментальних засад участі держави в економіці, зокрема щодо орієнтації на міжнародні фактори економічного поступу. Конвергенційна тенденція, атрибутивна глобалізації, у сфері функціонування органів грошової влади повинна пов'язуватись з нелінійною тенденцією переходу до сучасного історичного типу центробанків. В основі цього лежать методологічні принципи спільності ринкового механізму, що пов'язаний з експансією глобалізації, та поширення тих інституціональних форм організації центральних банків та засад імплементації монетарної політики, які довели свою ефективність та можуть достатньо гнучко втілюватись в розрізі країн, відображаючи індивідуальну адаптацію до викликів глобалізації.

У другому розділі - “Глобалізаційні детермінанти системної трансформації центральних банків та монетарної політики” - виявляються закономірності впливу глобалізації на якісні зміни в монетарній політиці та інституціональній організації центральних банків.

В сучасних умовах відбувається якісна трансформація середовища монетарної політики, основними ознаками якої є: підвищення відкритості національних економік та факторної продуктивності, зниження інфляції, підвищення гнучкості економіки та зниження волатильності ділового циклу. Важливою ознакою трансформації середовища монетарної політики є підвищення її нейтральності. На основі емпіричного аналізу зв'язку між інфляцією і безробіттям для країн ОЕСР за 1971-2004 рр. виявлено, що залежність між даними параметрами набуває яскраво вираженого стагфляційного характеру саме за період розвитку глобалізаційних процесів (з позиції аналізу процесів глобалізації це означає, що національна сукупна пропозиція дедалі більше визначається глобальним попитом, отже монетарні стимули не призведуть до підвищення рівноважного доходу).

У великих економіках (країни G-7) стагфляційна залежність даних параметрів є більш яскраво вираженою, ніж у малих (решта ОЕСР) - в останніх гомогенно низька інфляція кореспондує з високою варіацією безробіття (для малих економік усвідомлення ризиків макрофінансової дестабілізації в умовах глобалізації є більш характерним, ніж для великих, внаслідок чого їхня політика є більш послідовною щодо уникнення монетарного стимулювання сукупного попиту, порівняно з великими економіками).

Аналіз впливу торгівельної та фінансової відкритості на монетарну політику дозволяє виявити неоднозначну ситуацію: попри теоретичні припущення не простежується чіткого впливу відкритості на інфляційні процеси для розвинутих країн загалом, але, водночас, відкритість позитивно впливає на зростання ВВП та факторну продуктивність, через що дезінфляційну тенденцію можна інтерпретувати як наслідок уникнення тиску на центробанки щодо створення монетарних стимулів підвищення рівноважного доходу; поділ розвинутих країн на групи (G-7, решта ОЕСР), тобто на великі та малі економіки, забезпечив вищу їх однорідність, порівняно з поділом на групи за критерієм рівня відкритості, внаслідок чого вдалося встановити відмінний вплив відкритості на великі та малі економіки; для великих економік відкритість практично не впливає на рівень інфляції, але вплив на безробіття є більш негативний, порівняно з малими економіками, яким властивий сприятливий вплив на інфляцію, ВВП та зайнятість; відповідно, потенційний вищий рівень реакції центральних банків при встановленні монетарних інструментів на безробіття більш властивий великим економікам, ніж малим, які виграють від спеціалізації, отже, в глобалізаційних умовах стають менш схильні до інфляційного зміщення. Це є результатом здійснення відповідної монетарної політики, яка відображає усвідомлення значних ризиків макродестабілізації за високої мобільності капіталів і значних торговельних потоків.

Важливим проявом глобалізації у монетарній сфері є тенденція до вирівнювання процентних ставок та виникнення глобальної рівноваги. Щодо першого, то тут має місце достатньо суперечлива тенденція. З одного боку, парадокс Філдстайна-Хоріоки, ефект “домашнього зміщення”, посилення орієнтації монетарної політики на внутрішню рівновагу, що проявляється і в підвищенні значення параметра реакції на інфляцію у функції реакції центробанку, і в посиленні кореляції саме за останнє десятиліття між фактичними ставками та теоретичними, обрахованими згідно правила Тейлора, і в переході до імпліцитного чи експліцитного таргетування інфляції, свідчать про те, що процентні ставки визначаються внутрішньокраїнними факторами. З іншого боку, спостерігається тенденція до зниження варіативності ставок у розрізі періодів, на які припадає глобальна мобільність капіталів, зниження відхилень довгострокових ставок в розрізі країн від глобальної середньої, підвищення значення факторів платіжного балансу при визначенні поведінки довгострокових ставок. У дисертації наведений і інший прояв указаної проблеми: в розвинутих країнах простежується щільний зв'язок між коротко- та довгостроковими ставками, що говорить про відсутність повної інтеграції глобальних ринків капіталу, внаслідок чого центральні банки залишаються спроможні впливати на внутрішні макропроцеси; спостерігається більш швидке вирівнювання саме довгострокових ставок у розрізі розвинутих країн, порівняно з короткостроковими, всупереч із тим, що в умовах інтеграції фінансових ринків повинна мати місце протилежна ситуація. Дане явище інтерпретується наступним чином: більш швидке вирівнювання довгострокових ставок відображає реальне посилення глобальної інтеграції, тоді як більш варіативні короткострокові ставки демонструють втручання центробанків у національні ринки грошей та індивідуальне покраїнне пристосування фінансового посередництва до операційних процедур монетарних органів. Дане явище демонструє більш складну проблему: подальша інтеграція глобальних фінансових ринків ускладнюватиме спроможність центробанків впливати на внутрішні макропроцеси через те, що вони дедалі більше визначатимуться глобальними факторами.

Щодо виникнення феномену глобальної рівноваги, то можна стверджувати, що реалізація макроекономічної політики окремої країни потрапляє в залежність від тенденцій глобального рівня, на формування яких має найбільший вплив монетарна та фіскальна політика найбільших економік. За рахунок цього, центробанки країн, що розвиваються, опиняються у менш вигідному становищі.

Із глобалізацією щільно пов'язана тенденція до інституціональної трансформації центральних банків у напрямку підвищення їх незалежності та формалізації мандату на здійснення політики стабільності цін. Дане явище свідчить про глибокі зміни в державному регулюванні економіки, посилення наголосу на створенні сприятливого макроекономічного середовища для ринкових процесів. Це є особливо важливим для затребуваності посилення підвищення автономії центробанків, оскільки з факту глобалізації випливає підвищення втрат від інфляції у вигляді втечі капіталу та погіршення спеціалізації та зовнішньої конкуренції, невизначеності щодо динаміки макропараметрів, на яких будується розробка монетарної політики, ймовірності фіскальної розбалансованості (необхідність нести додаткові витрати на підвищення якості людського капіталу та інфраструктури для створення сприятливих передумов для глобального конкурування, погіршення вікової структури населення, підвищення нейтральності фіскальної політики внаслідок зростання факторної мобільності тощо). Реформи монетарних органів у більшості країн світу, особливо в тих, які найбільш інтегровані з глобальною економікою, на засадах підвищення їх незалежності демонструє тенденцію до конвергенції в рамках становлення сучасного історичного типу центробанків, що є свідченням стереотипної адаптації до викликів глобалізації.

У третьому розділі - “Валютно-курсові проблеми монетарної політики в сучасних умовах” - виявляється суперечливий вплив глобалізації на валютно-курсові пріоритети центральних банків, розробляються теоретико-методологічні положення з обґрунтування варіантів подолання викликів глобалізації у даній сфері.

Фінансова та валютна дерегуляція і перехід до плаваючих курсів створили фундаментальні передумови для розвитку фінансової глобалізації та експансії міжнародних ринків капіталу. Каталітичний вплив на дане явище справили технологічні зрушення у сфері фінансового посередництва та збільшення кількості учасників та інструментів глобального ринку за рахунок інтеграції країн третього світу зі світовим фінансовим середовищем. Це суттєво ускладнило та диверсифікувало глобальну фінансову систему, призводячи до посилення взаємозалежності у світі.

Висока мобільність та волатильність потоків капіталу створюють системне середовище, відповідно до якого ефективна адаптація пов'язується з поляризацією режимів валютних курсів. Ситуація суттєво ускладнюється тим, що в розрізі розвинутих країн та країн, що розвиваються, формується об'єктивна неспроможність реалізувати дану максиму на практиці. У розвинутих країнах на сьогодні валютні курси втратили роль функціонального фактора монетарної політики, оскільки їх коливання відірвалися від фундаментальних макроекономічних процесів, поведінка не відповідає структурним критеріям побудови макромоделей, а надійність прогнозування падає. При цьому спостерігається низька волатильність і процентних ставок, і валютних резервів. Обсяги останніх неспівставно малі, порівняно з масштабами фінансового сектора (нагромаджені активи та пасиви банківської системи, капіталізація ринків акцій та облігацій тощо) та оборотом на глобальних валютних ринках (особливо деривативів). Водночас, для розвинутих країн простежується певна кореляція між торгівельною відкритістю та часткою валютних резервів в структурі активів балансів центробанків, але не існує зв'язку між фінансовою відкритістю та згаданою часткою. Якщо перше може свідчити про еволюційність нагромадження резервів як експортного фактора грошової пропозиції, то друге демонструє апріорну неефективність монетарної реакції на волатильні потоки капіталу, внаслідок чого роль валютних резервів у реалізації монетарної політики в умовах глобалізації різко падає. Для країн, що розвиваються, ситуація є набагато більш неоднорідною. До плавання курсів перейшли здебільшого найбільш розвинуті країни з ринками, що виникають, які найбільшою мірою інтегровані з глобальним фінансовим середовищем, але й у них спостерігається реакція центробанків на курсові коливання. Навіть попри інтеграцію з глобальними ринками і неможливість підтримання суттєвих обмежень на коливання курсів внаслідок мобільності капіталів, плавання суттєво підвищує вразливість таких країн, оскільки має місце тенденція до валютного заміщення пасивів у сфері фінансового посередництва. Повне плавання курсів для багатьох країн третього світу продовжує бути ризиковим з міркувань контролю за інфляцією, тоді як перехід на таргетування інфляції в найбільш розвинутих з них не виключає монетарної реакції на курсові коливання. Трансформація структури зовнішньої торгівлі таких країн (зменшення частки сировинного експорту) та зростання інтересу до регіональної інтеграції підвищують значення обмеження на курсові коливання в системі макропріоритетів. Рівень довіри до центробанків та фактичний рівень їх незалежності, попри інституціональні зміни впродовж 1990-х років, суттєво відрізняється від розвинутих країн, внаслідок чого підвищується ймовірність політично обумовленого конфлікту цілей монетарної політики. Власне, такий конфлікт на сьогодні перетворився на один з наріжних каменів глобальної нестабільності, інспірований поєднанням волатильності міжнародних капіталів та сформованим рівнем фінансової інтеграції у світі. Тяжіння до фіксованого курсу, несумісне з іншими монетарними цілями, породжує фундаментальні ризики для макрофінансової стабільності в глобальній економіці. Відповідно, формується тенденція або до підвищення гнучкості валютного курсу, або до усунення курсу як такого, що відображається у тенденції до офіційної доларизації та формуванні валютних союзів.

Тенденція до доларизації сформувалась з початку 1980-х років і, проявляючись у валютному заміщенні активів, у багатьох країнах, що розвиваються, відображала реакцію на інфляційні процеси. Із глобалізацією ж пов'язана тенденція до валютного заміщення пасивів, яка випливає з того, що міжнародні ринки капіталів дозволяють сформувати більш довгі та дешеві інвалютні пасиви. Гносеологічно обґрунтування офіційної доларизації знаходиться на перетині наступних проблем: низький рівень довіри до центробанків та розгляд макростабілізації у міжчасовому контексті (розгортання ділового циклу від стабілізації до кризи) пов'язані з презумпцією швидкого відпливу капіталів та обвалу валюти; волатильність потоків капіталу багато в чому відображає виникнення імперфекцій глобальних ринків (волатильність зростає не відповідно до фізичного обсягу ринку, а відповідно до зростання кількості інструментів та учасників ринку), внаслідок чого з'являється феномен фінансової інфекції та блукаючих валютних криз; обмеження на коливання валютних курсів стимулюють до доларизації пасивів (моральний ризик) та підвищують ефективність зовнішніх запозичень, порівняно з внутрішніми, оскільки внутрішні фінансові ринки недостатньо розвинуті. В підсумку, чим більше країна нагромаджує зовнішні зобов'язання, тим більш обмежений буде центробанк щодо зміни рівноважного валютного курсу, тим менше буде користуватися довірою така політика, внаслідок чого вразливість країни різко підвищується, оскільки відплив капіталу та обвал валюти можуть не співпадати в часі з розвитком фундаментальних макропроцесів, а відображати суб'єктивні настрої глобальних інвесторів. Офіційна доларизація розв'язує проблему валютного курсу через усунення його взагалі, що підвищує довіру до фінансового сектора доларизованої країни та розширює можливості для глобальної інтеграції. Водночас, вона не вирішує проблему національного суверенітету та може спровокувати дефляційні процеси особливо у випадку, коли економіка є негнучкою, або ж коли дефіцит платіжного балансу структурно обумовлений.