Аналіз господарської роботи банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Перехід до ринкової економіки вимагає від українських комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться аналізу банківської діяльності. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів. Тим часом, успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах також багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Таким чином, аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Відомо, що, коли в банку будуть «здорові» клієнти, то й банк у такому разі буде процвітати, і навпаки. Але у той же час, якщо банк переживатиме скрутне фінансове становище і не зможе вчасно і повністю виконувати свої зобов'язання, то клієнти такого банку так само можуть істотно постраждати, бо вони зберігають свої кошти на різних банківських рахунках. Варто також окремо виділити населення країни, чиї заощадження є одним із самих зручних видів банківських ресурсів (тому що це ресурси довгострокового характеру і порівняно недорогі, що сприяє одержанню банком порівняно високого прибутку). Тому держава, будучи за Конституцією України гарантом стабільності в країні (зокрема й у грошово-кредитній сфері), піклується про міць банківської системи. На це спрямовано діяльність такого державного органу як Національний Банк України (НБУ), однією з функцій якого і є забезпечення стабільності банківської системи країни.

Відомо, що банки, як комерційні підприємства, працюють заради одержання прибутку. Аналіз прибутковості банків (як складової частини аналізу банківської діяльності) дозволяє судити як про становище самих банків, так і про загальну економічну ситуацію в країні. Прибутковість банків має значення не тільки для самих банків, а й для всієї країни в цілому, і, навпаки, банкрутство банків спричиняє збитки його клієнтів (депонентів): підприємств і населення. Крім випадків кримінальних фінансових операцій, банкрутство банків звичайно є результатом банкрутства промислових і торгових підприємств (клієнтів банку), що у свою чергу викликає руйнування інших промислових і торгових підприємств, оскільки Їхні кошти зберігаються на поточних та інших рахунках у банках. Наявність подібних випадків (банкрутств банків) негативно позначається на господарській діяльності всіх економічних суб'єктів, що врешті-решт відбивається і на добробуті суспільства (тому що це супроводжується падінням багатьох макроекономічних показників, таких як валовий внутрішній продукт, життєвий рівень населення країни тощо). Таким чином, стабільність економіки країни багато в чому залежить від стабільності банківських установ. Про становище банків можна судити із комплексного і всебічного аналізу банківської діяльності.

Слід також відзначити важливість аналізу банківської діяльності для акціонерів банку, тому що вони, по суті, вкладаючи свої кошти в статутний фонд банку переслідують єдину мету - одержання максимального прибутку (у вигляді дивідендів на акції).

Отже, можна зробити висновок, наскільки велике значення має аналіз банківської діяльності як для комерційного банку, так і для підприємств, населення і держави в цілому.



1. Загальна характеристика акціонерного банку «Український комунальний банк»

АБ «Укркомунбанк» є універсальним та багатофункціональним банком, що зареєстровано Національним банком України 10.08.1993 року за номером 187. У місті Луганську почав свою діяльність з 09.08.1996 року, здійснюючи її в даний час через філіальну мережу, що складається з 55 відділень в обласних центрах України і районах Луганська та Луганської області, а також 2-х філій - у містах Києві і Сєверодонецьку.

Головний офіс банку:

Україна, 91055 м. Луганськ,

вул. В.В. Шевченка, 18а

Банк є юридичною особою і створений в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

Банк є універсальною фінансовою установою, яка надає повний комплекс банківських послуг.

Відповідно до ліцензії НБУ №149 від 03.01.2002 і дозволу №149-3 від 13.02.2003, Банк має право на здійснення банківських операцій у національній та іноземних валютах, а також згідно ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2004 №113327 має право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; діяльності по випуску та обігу цінних паперів; депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; діяльності по веденню реєстрів власників іменних цінних паперів.

Управління Банком здійснюють:

- Загальні збори акціонерів, які є вищим органом управління Банку та визначають основні напрямки діяльності, вносять зміни та доповнення до Статуту Банку, розміру статутного капіталу, призначають та звільнюють голів та членів Ради Банку, Ревізійної комісії;

- Спостережна Рада Банку обирається загальними зборами акціонерів, призначає і звільняє Голову та членів Правління Банку, здійснює контроль за діяльністю Правління та представляє інтереси акціонерів Банку. Керує діяльністю Ради Банку Голова Ради Банку, який обирається загальними зборами Банку;

- Правління Банку є виконавчим органом Банку, здійснює управління поточною діяльністю Банку. Голова Правління Банку призначається Радою Банку, представляє Банк без доручень та виконує рішення Зборів акціонерів та Ради Банку.

Органом контролю Банку є Ревізійна комісія та внутрішній аудит Банку, які здійснюють контроль за фінансово - господарською діяльністю Банку та доповідають про результати ревізій та перевірок Загальним зборам акціонерів чи Раді Банку.

У Банку постійно діють комітети, які забезпечують управління ризиками:

- Кредитний комітет;

- Комітет з питань управління активами та пасивами;

- Тарифний комітет.

Банк є членом:

- Першої фондової торгової системи;

- Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв;

- Української фондової біржі;

- Київського банківського союзу.

Банк є учасником кредитної програми Міністерства міжнародного розвитку Великобританії з кредитування середнього та малого бізнесу.

1.1 Клієнтська політика

В основу політики розвитку клієнтської бази в 2007-2009 роках було покладено забезпечення пріоритетності просування послуг Банку через регіональні точки продажів, зміщення зони обслуговування клієнтів із Головного офісу Банку в мережу відділень, створення умов для залучення сегменту корпоративних клієнтів, діяльність яких є стратегічно важливою для Луганського регіону.

Основними принципами організації взаємин Банку зі своїми клієнтами є партнерство, індивідуальний підхід, пошук нових можливостей обслуговування клієнтури.

Дотримання розроблених принципів і зосередженість на пріоритетних напрямках виправдалися фактичним приростом клієнтської бази юридичних осіб.

Якісно це виразилося зростанням середньомісячних залишків на поточних рахунках. Послідовність у реалізації клієнтської політики та постійне оновлення пропозицій щодо послуг Банку сприяли зростанню кількості клієнтів, серед яких відомі у всій Україні та важливі у Луганській області марки і бренди, такі як «Служба автодоріг», ПП «Атлант - Холод», ТОВ «Атлант - Опт.», ДКП «Центржилком», ТОВ «Агрофірма ЛББ», ЛГБФ «Наш город Луганск», ТОВ «Маг - транс», ТОВ «Литвиновская МТС», АТ «Соціально - економічні стратегії та партнерство».

1.2 Технологія продажів

У рамках вдосконалення інформаційних технологій та поліпшення якості програмних продуктів, у 2007-2009 роках було здійснено заміну застарілої версії дистанційного обслуговування за системою «Клієнт - Банк» на нову, це дозволило збільшити кількість клієнтів - користувачів системою «Клієнт - Банк» на 25% і склало 1017 клієнтів.

Важливим фактором збільшення доходів Банку за РКО стало структурування тарифних пакетів Банку, розроблених з урахуванням типу бізнесу та обсягу платежів клієнтів.



1.3 Роздрібний бізнес

платіжний картка стратегічний банк

Аналіз та прогнозування тенденцій розвитку фінансових ринків країн Східної Європи та динамічних зрушень у фінансовому секторі України визначили необхідність широкомасштабного перегляду стратегії Банку на сегменті роздрібного бізнесу.

АБ «Укркомунбанк» змінив свій підхід до роздрібного бізнесу і зараз розглядає його як одну з головних передумов зростання.

Пріоритетами для Банку у роздрібному бізнесі у 2007-2009 роках були обрані розробка послуг, спрямованих на задоволення потреб фізичних осіб в житлі, транспортних засобах, придбанні товарів тривалого користування, оплати комунальних послуг, та впровадження комплексу заходів зі стимулювання депозитних вкладень населення.

Банк приймає участь у Кредитній програмі з підтримки мікрофінансування розвитку малого бізнесу в Україні за Британською програмою.

За цією лінією Банк профінансував у 2007 році 896 тис. доларів США.

У 2007-2009 роках зусилля Банку були сконцентровані на розробці доступних та зрозумілих кредитних продуктів, зокрема таких, як споживчі кредити, автокредитування. У звітному році відбулося значне розширення мережі партнерів з роздрібного кредитування в усіх регіонах присутності АБ «Укркомунбанк».

Обсяги роздрібного кредитування за останні роки збільшилося на 24,7 млн. грн (45%).

У 2007-2009 роках пріоритетним було залучення довгострокових ресурсів.

АБ «Укркомунбанк» пропонує приватним клієнтам збалансовану депозитну програму з широкими можливостями щодо вибору валюти інвестування, терміну депозиту та умов його поповнення, методів нарахування та виплати відсотків.

АБ «Укркомунбанк» уповноважений Пенсійним Фондом України і Міністерством праці і соціальної політики виплачувати пенсії та грошові допомоги через поточні і карткові рахунки фізичних осіб.

1.4 Платіжні картки

Активний розвиток банком карткових послуг почався з моменту вступу в ПС «Укркарт» у листопаді 2002 року.

На 01.01.2009 емісія банку склала близько 30 000 карт, що принесли банку дохід у сумі 400 тис. грн. Встановлено 12 банкоматів. Практично у всіх відділеннях банку, а також у Київській філії встановлені РОS-термінали. Банкомати і РОS-термінали обслуговують як картки ПС «Укркарт», так і МПС Visa, Master Card.

Значним позитивним кроком для розвитку карткового бізнесу стало впровадження можливості безкоштовного зняття готівки у всіх пунктах видачі готівки банків-членів ПС «Укркарт». В цілому по Україні картоутримувачам АБ «Укркомунбанк» доступні близько 500 банкоматів і 700 банківських кас, що порівняно з інфраструктурою великого системного банку України.

1.5 Неторговельні операції

Неторговельні операції з іноземною валютою протягом 2007-2009 років виконувалися через операційні каси головного офісу, філій, відділень та мережу пунктів обміну іноземної валюти, діяльність яких була економічно обґрунтованою. АБ «Укркомунбанк» здійснює обслуговування переказів приватних осіб, у тому числі з використанням міжнародних систем грошових переказів «АНЕЛІК» та «WESTERN UNION». За звітні роки обсяги міжнародних переказів фізичних осіб скали 6.9 млн. доларів США, отримано доходів від здійснення переказів фізичних осіб на суму 379.4 тис. грн. Обсяг готівкового обігу за валютно-обмінними операціями склав більш 99.1 млн. грн., доход від цих операцій за звітний період склав 763.2 тис. грн.

1.6 Інвестиційний бізнес

АБ «Укркомунбанк» є членом двох саморегулятивних організацій, як торговець цінними паперами - Асоціації «Перша Фондова Торгівельна Система» (ПФТС) та «Української фондової біржі» (УФБ), а також є учасником «Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв» (ПАРД).

У 2007 році АБ «Укркомубанк» здійснив розміщення акцій власної емісії на загальну суму 14 млн. грн. В зв'язку з цим розмір статутного капіталу Банку виріс до 49,7 млн. грн.

Протягом 2007-2009 років Банк надавав послуги з придбання та продажу цінних паперів на ринку як юридичним, так і фізичним особам.

З 1997 року Банк здійснює реєстраторську діяльність як професійний учасник фондового ринку.

Крім того, клієнтам Банку надавалися послуги з авалювання та доміціляції векселів, а також довірче зберігання цінних паперів

Банк постійно працює над розширенням та удосконаленням спектру послуг, пов'язаних з проведенням операцій з іноземною валютою. Відповідно до банківської ліцензії АБ «Укркомунбанк» здійснює повний спектр операцій з іноземною валютою. Банком здійснюються операції з усіма основними видами валюти, як вільно конвертованими, так і неконвертованими.

1.7 Кореспондентські відносини і міжнародні розрахунки

Бажання і здатність банку максимально відповідати зростаючим потребам своїх клієнтів та розширення зовнішньоекономічних зв'язків українських суб'єктів підприємницької діяльності вимагає від банку усе більш високої якості та оперативності при здійсненні міжнародних розрахунків.

З 2005 року Банк став членом міжнародної системі обміну платіжними повідомленнями SWIFT. Цей крок та раціонально сформована мережа кореспондентських рахунків надали змогу банку працювати з мінімальними ризиками, ефективно та своєчасно виконувати клієнтські та міжбанківські платежі як по Україні, так і за її межами, з необхідною швидкістю, високим рівнем захищеності та відповідністю з міжнародними стандартами. Банк підтримує ділові стосунки як з багатьма банками різних регіонів України, так і іноземними банками.

Основні банки-кореспонденти:

- Росія:

«Банк РОССИЯ», Росія, Санкт-Петербург

ООО КБ «Центр-Инвест», Росія, Ростов-на-Дону

- Україна:

АКБ «ФОРУМ», Україна, Київ

Банк «Фінанси та Кредит», Україна, Київ

КБ «Приватбанк», Україна, Дніпропетровськ

«Об'єднаний комерційний банк», Україна, Сімферополь

Банк «ГРАНТ», Україна, Харків

АБ «Національні інвестиції», Україна, Київ

АБ «Укркомунбанк» протягом 2007-2009 років продовжував проводити активну діяльність на ринку міжбанківського кредитування та міжбанківському валютному ринку України, завдяки чому обсяги міжбанківських операцій, які виконувалися банком, постійно зростають у порівнянні з минулими роками.



1.8 Аналітична підтримка клієнтів

АБ «Укркомунбанк» прагне пропонувати більш широкий спектр послуг, які надаються банком при обслуговуванні клієнтів, що активно працюють у сфері зовнішньоекономічної діяльності та приватним особам. Клієнтам постійно надається інформація та кваліфікована допомога працівниками банку з питань здійснення та оформлення операцій з іноземною валютою, зовнішньоекономічної діяльності та змін і вимог діючого законодавства України.

1.9 Управління ризиками

У системі банку діє внутрішня нормативна база, основою якої вважається «Політика щодо управління ризиками», якою передбачається виявлення, кількісна оцінка, контроль та моніторинг ризиків ліквідності, процентного, ринкового, валютного, кредитного, операційного, стратегічного та концентраційного. Існують також інші положення та методики щодо управління ризиками несприятливих коливань курсів іноземних валют (Var-методологія) та процентних ставок (внутрішньосистемне управління процентним ризиком). Банк регулярно аналізує обсяг та структуру процентних доходів і витрат для забезпечення необхідного рівня рентабельності, повністю виконує вимоги чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо дотримання встановлених економічних нормативів

В АБ «Укркомунбанк» діє єдина система колегіальних органів управління (комітетів), до компетенції яких належить ведення лімітної та процентної політики, прийняття рішень щодо операцій з підвищеним ступенем ризику, а також удосконалення системи управління ризиками відповідно до змін кон'юнктури фінансового ринку.

В цілому кредитний ризик контролюється Кредитним Комітетом. Ризик ліквідності, відсоткових ставок, валютообмінного курсу контролюється централізовано Комітетом з управління активами та пасивами. Ціновий ризик контролюється і управляється Тарифним Комітетом та КУАП.

В умовах швидкого зростання кредитного портфелю велика робота проводиться в сфері управління кредитним ризиком. Банк має відпрацьовану систему контролю та управління кредитним ризиком, що включає оцінку кредитоспроможності позичальника, політику формування резервів, вимоги до забезпеченості кредитів, контроль за цільовим використанням ресурсів, моніторинг кредитного ризику.

При наданні кредитів банк здійснює контроль за дотриманням розміру ризику на одного позичальника, великих кредитів та кредитів інсайдерам:

- максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7) складає 21,3% (норма не більше 25%), що свідчить про обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.

- сукупний обсяг інсайдерського кредитування банку (Н10) складає 8,81% (норма - не більше, ніж 30%), що свідчить про малу концентрацію ризиків, пов'язаних з кредитуванням інсайдерів та збереженням регулятивного капіталу банку.

Особлива увага приділяється управлінню ризиком ліквідності. Управління ризиком ліквідності здійснюється шляхом дотримання встановлених банком обмежень на активно-пасивні операції в процесі узгодження термінів повернення розміщених активів і залучених пасивів Банку. Для підтримки необхідного рівня ліквідності Комітет з управління активами та пасивами щомісяця планує можливі обсяги руху коштів, встановлює рівень процентних ставок на проведення активно-пасивних операцій, надає рекомендації щодо усунення розбіжностей між строками розміщення та залучення ресурсів. Керуючи рівнем спреду, банк контролює ставку беззбиткової діяльності, на підставі якої розраховується критична ставка робочих доходних активів та ставка розміщення активів для забезпечення рентабельності банку, які є підставою для визначення процентної політики.

На 1 січня 2007 р.

Банк має такі показники ліквідності:

- миттєва ліквідність (Н4) складає 91,36%, що більш нормативу ніж у чотири рази (>20%), та відображає здатність банку своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів;

- поточна ліквідність, яка визначає збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку складає 78,8% (Н5), нормативне значення має бути не менше ніж 40%;

- короткострокова ліквідність складає 45,01% (Н6), нормативне значення має бути не менше ніж 20%, та відображає здатність банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

З метою мінімізації операційних ризиків постійно удосконалюється система документообігу та технологія обслуговування клієнтів, система контролю за проведенням операцій і платежів, ступінь захищеності банківських технологій і систем електронних платежів.

Управління правовим ризиком здійснюється за рахунок:

- юридичної підтримки та консультацій юридичної групи Банку;

- юридичної оцінки можливих загроз та потенційних зобов'язань;

- правової експертизи зобов'язань клієнтів;

- оцінки легітимності операцій Банку та нових банківських продуктів.

Банк є політично нейтральним, що підтверджується різноманітністю клієнтури незалежно від приналежності до промислово-фінансових груп чи партій.



1.10 Розвиток інфраструктури

У 2007-2009 роках Банк продовжував стратегічний розвиток універсальної філіальної мережі в різних регіонах України. Для покращення якості і зручності обслуговування клієнтів Банк здійснює свою діяльність через 2 філії в містах Києві і Сєверодонецьку та мережу відділень у
м. Луганську та Луганській області, а також містах Донецьку, Одесі, Севастополі, Дніпропетровську, яка станом на 1 січня 2009 року налічує 55 відділень. За 2008 рік Банком відкрито 6 відділень.

Таким чином, розвиток мережі структурних підрозділів надає можливість посилити вплив банку як у регіоні, так і на території України.

Серед головних результатів роботи філіальної мережі Банку у 2006-2007 роках є: максимальний спектр банківських послуг і операцій, формування стабільної регіональної клієнтської бази, оптимальна структура активів і пасивів, якісний кредитний портфель. Основною метою перспективного розвитку філіальної мережі залишається нарощування основних показників діяльності і дохідності кожної філії і відділення Банку.

Наявність філіальної мережі надає додаткову конкурентну перевагу Банку - перерозподіл фінансових потоків між регіонами.

У 2008 році відкрито 31 відділення, з них 19 - у Луганській області, а також у містах Харкові, Сумах, Миколаєві, Запоріжжі, Чернігові, Полтаві, Херсоні, Сімферополі.

Висока якість і широкий спектр банківських послуг, гнучка тарифна і ресурсна політика - основні фактори зростання клієнтської бази та поширення впливу Банку в регіоні та Україні.

Стратегічна мета менеджменту - перетворення АБ «Укркомунбанк» на провідний фінансовий інститут з розгалуженою мережею та відстоювання позицій надійного Банку.



1.11 Менеджмент і персонал

Кадровий менеджмент - одна з важливих частин загальної системи менеджменту АБ «Укркомунбанк», спрямована на підвищення ефективності використання людських ресурсів, зміцнення корпоративного духу, формування єдиної команди та створення колективу професіоналів.

Підготовка висококваліфікованих працівників, здатних організувати технологічні процеси та забезпечити високу якість надання послуг клієнтам, - одне із стратегічних завдань банку.

Укркомунбанк пропонує своїм працівникам широкі можливості підвищення кваліфікації шляхом участі у тренінгах, семінарах, що проводяться провідними спеціалістами Банку.

1.12 Основні стратегічні напрямки розвитку АБ «Укркомунбанк» у 2010 році

Бізнес-план Банку та основні стратегічні напрямки розвитку на 2010 рік побудовані з урахуванням прогнозованих макроекономічних показників, таких як облікова ставка Національного банку України, обмінні курси гривні до долара США та Євро, процентні ставки на міжбанківському ринку гривні (KIBOR) та міжнародних ринках (LIBOR та ін.), рівень інфляції.

Згідно з визначеною стратегією розвитку Банку у 2010 році зусилля правління та співробітників будуть спрямовані на:

- подальше нарощування капіталу Банку та визначення шляхів щодо збільшення статутного капіталу Банку згідно з вимогами чинного законодавства України та установчих документів банку;

- досягнення такого значення співвідношення прибутку до капіталу, яке б дало змогу забезпечити акціонерам Банку рівень дохідності, що відповідає ринковим умовам, з одночасним збереженням помірного ризику вкладень;

- зміцнення надійності та прискорення темпів розвитку Банку;

- подальше підвищення якості обслуговування клієнтів Банку;

- збільшення обсягів ресурсної бази Банку шляхом активного залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення;

- покращення якості активів Банку, впровадження нових форм кредитування клієнтів;

- розширення сфери застосування безготівкової форми розрахунків за допомогою використання платіжних карток міжнародних платіжних систем та пластикових карток «Укркарт» та МПС VISA;

- зміцнення позицій Банку на міжрегіональному просторі за рахунок значного розширення мережі відділень;

- підвищення ефективності управління зобов'язаннями Банку, що сприятиме зниженню рівня витрат і зростанню прибутковості діяльності банку;

- впровадження нових банківських технологій;

- укріплення матеріально-технічної бази, удосконалення програмного забезпечення;

- постійне підвищення професійного рівня співробітників Банку.

Стратегічна мета Банку на довгострокову перспективу - мінімізація ризиків, збереження та укріплення фінансової стійкості, розширення спектру банківських послуг, підвищення прибутковості діяльності та зміцнення авторитету Банку в банківській системі України та на міжнародному рівні.



2. Комплексний аналіз діяльності АБ «Український комунальний банк»

2.1 Роль аналізу в управлінні банком

Явища і процеси, які відбуваються в навколишньому середовищі, неможливо осмислити тільки за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба у використанні інших методів, зокрема протилежного методу синтезу, який виявляє зв'язки і залежності між окремими частинами досліджуваного предмета, явища. Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу й синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тільки аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у їх усебічному діалектичному взаємозв'язку.

У зв'язку з суттєвими змінами на фінансовому ринку України зростає роль і значення аналізу банківської діяльності як для самого банку, так і для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів банку і держави в цілому. Регулярне проведення банком аналізу своєї діяльності дає змогу йому ефективно управляти активними й пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного фінансового стану. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ, які виконують різні операції щодо залучення вільних грошових ресурсів підприємств і населення. Такі установи успішно конкурують із банками, здійснюючи суто банківські операції, а також операції, які банки не мають права виконувати відповідно до законодавства (страхування, операції з нерухомістю тощо). У вітчизняній економічній літературі поки що немає єдиного підходу до аналізу діяльності комерційного банку. У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження фінансового стану банку. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямуванні на розроблення цілісного підходу до оптимізації управління банком.

На рис. 2.1 показана система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку, що включає аналіз власного капіталу, зобов'язань банку, аналіз активів (у тому числі аналіз кредитних операцій, інвестиційних та інших операцій банку з цінними паперами, валютних та інших активних операцій, аналіз банківських послуг), аналіз доходів і витрат банку, аналіз прибутку і рентабельності, аналіз ліквідності і платоспроможності, аналіз зростання банку, аналіз додержання економічних нормативів, аналіз фінансового стану банку та аналіз банківських ризиків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Система комплексного аналізу діяльності сучасного банку

До суб'єктів внутрішнього аналізу належать: інсайдери банку, банківські спеціалісти, менеджери різних рівнів управління, аналітики, внутрішні аудитори та контролери, керівництво банку, консультанти, а до суб'єктів зовнішнього аналізу - аутсайдери банку й органи нагляду.

Зміст і завдання аналізу банківської діяльності випливають насамперед із функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. До цих функцій належать такі:

а) наукове обґрунтування поточних і перспективних планів. Без глибокого комплексного аналізу результатів діяльності банку та обґрунтованих прогнозів, без вивчення закономірностей розвитку банку і виявлення недоліків І помилок не можна розробити науково обґрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення;

б) контроль за виконанням планів і управлінських рішень під час проведення активно-пасивних операцій. Деякі економісти принижують або зовсім заперечують цю функцію аналізу, вважаючи, що вона властива лише бухгалтерському обліку й контролю. Безумовно, бухгалтерський облік виконує суттєві контрольні функції в момент реєстрації, узагальнення і систематизації інформації під час здійснення фінансових операцій. Однак це не виключає контролю й у процесі аналізу банківської діяльності, що проводиться з метою не тільки констатації фактів й оцінки досягнутих результатів, а й виявлення недоліків, помилок та оперативного впливу на фінансову діяльність банку (наприклад, щоденний розрахунок і контроль економічних нормативів, установлених НБУ, контроль за дотриманням норми обов'язкового резервування залучених коштів, а також контроль відкритої валютної позиції банку). Саме тому необхідно підвищувати оперативність і дійовість аналізу банківської діяльності;

в) пошук резервів підвищення ефективності функціонування банку на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки та практики як одна з центральних функцій аналізу банківської діяльності;

г) оцінка результатів діяльності комерційного банку і виконання накреслених планів, а також оцінка досягнутого рівня розвитку і використання наявних можливостей. Об'єктивна оцінка діяльності банку сприяє оперативному й ефективному управлінню з метою усунення виявлених відхилень;

д) розроблення заходів щодо використання виявлених резервів у процесі функціонування банку сприяє підготовці рекомендацій, що мають змогу змінити (або коригувати) депозитно-кредитну політику банку з метою максимізації прибутку за умови помірного рівня ризику і прийнятних показників ліквідності і платоспроможності.

Отже, аналіз банківської діяльності є системою спеціальних знань, пов'язаних із дослідженням тенденцій усебічного розвитку, науковим обґрунтуванням планів і управлінських рішень, контролем за іх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, а також пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням резервів підвищення ефективності фінансових показників діяльності банку.

У економічній літературі аналіз класифікується за різними ознаками. Ці ознаки доцільно використовувати і під час класифікації видів аналізу банківської діяльності.

З огляду на періодичність проведення аналіз фінансової стійкості може класифікуватися так: щоденний, щотижневий, місячний, квартальний, річний.

Залежно від спектра досліджуваних питань аналіз банківської діяльності поділяється на два види:

а) повний, коли вивчаються всі аспекти діяльності банку, тобто зовнішні та внутрішні його зв'язки;

б) тематичний, коли розглядається тільки вузьке коло питань, що дає змогу виявити можливості поліпшення окремих напрямів діяльності комерційного банку.

За суб'єктами (користувачами) розрізняють аналіз:

а) внутрішній, тобто для внутрішнього користування (результати аналізу являють собою комерційну і банківську таємницю);

б) зовнішній, що проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами. За охопленням об'єктів, що досліджуються, розрізняють такі види аналізу:

1) суцільний, коли досліджуються всі об'єкти для визначення всебічного фінансового стану банку;

2) вибірковий, коли вибирається один або кілька об'єктів дослідження для їх подальшого глибокого аналізу.

Залежно від мети і характеру аналізу розрізняють такі його види:

а) попередній - проводиться до здійснення якоїсь операції для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів, а також для оцінки стану рахунків з метою виявлення можливості здійснення комерційним банком нових фінансових операцій;

б) оперативний - проводиться відразу після певної операції або у випадку зміни ситуації за короткий проміжок часу (добу, декаду тощо); здійснюється у процесі поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності, норми обов'язкового резервування й інших показників;

в) підсумковий (заключний) - проводиться за певний звітний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність банку вивчається комплексно і всебічно за звітними даними відповідного періоду; цей вид аналізу застосовується для визначення ефективності діяльності комерційного банку за звітний період, оцінки його фінансового стану, а також виявлення резервів підвищення прибутковості;

г) перспективний - застосовується для прогнозування основних фінансових показників (капіталу, валюти балансу, обсягу кредитно-інвестиційного портфеля тощо) і результатів фінансової діяльності.

Залежно від об'єкта дослідження аналіз банківської діяльності поділяється на такі види:

а) функціональний - дає змогу виявити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи, а також оцінити ефективність і доцільність функцій, виконуваних банком. У результаті такого аналізу виявляються можливості підвищення прибутковості і ліквідності банківських операцій завдяки виключенню неефективних (одночасно з'ясовується ступінь надійності і конкурентоспроможності банку);

б) структурний - проводиться за видами банківських операцій і дає змогу визначити склад і питому вагу економічних контрагентів за активними і пасивними операціями, а також структуру доходів, витраті прибутку банку;

в) операційно-вартісний - завдяки цьому аналізу розширюється уявлення про прибутковість банку, вартість і рентабельність (або збитковість) конкретних операцій. Він дає змогу оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку і розробити основні напрями депозитно-кредитної політики за кожним контрагентом з метою максимізації прибутку.

Макроекономічний аналіз банку як одного з учасників фінансового ринку дає змогу визначити масштабність активно-пасивних операцій і банківського прибутку конкретного банку в загальному обсязі банківської системи країни, а також рівень участі комерційного банку або групи банків у формуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Аналіз масштабності активно-пасивних операцій здійснюється через порівняння масштабів конкретних видів операцій із середніми або абсолютними (максимальними і мінімальними) значеннями аналогічних показників по банківській системі в цілому.

2.2 Організація аналітичної роботи в банку

Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), які накладають свій відбиток на це дослідження і яких повинні обов'язково дотримуватися у процесі організації і проведення аналізу банківської діяльності.

Отже, проведення комплексного аналізу банківської діяльності сприяє підвищенню його ефективності і поліпшенню результатів фінансової діяльності[4].

Для одержання об'єктивних результатів, які сприяють підвищенню ефективності функціонування банку, у комплексному аналізі банківської діяльності доцільно виділити такі етапи його проведення:

1) уточнюються об'єкти, мета і завдання аналізу, складається план аналітичної роботи;

2) розробляється система різних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу;

3) збирається і підготовлюється до аналізу необхідна інформація перевіряється її точність, приводиться до порівнянного вигляду та ін.);

4) фактичні результати порівнюються з показниками плану звітного періоду, фактичними даними минулих років (періодів), основними показниками банків-конкурентів тощо;

5) зібрана інформація детально аналізується різними методами економічного аналізу банківської діяльності;

6) виявляються відхилення фактично отриманих результатів від планових або нормативних, а також причини цих відхилень і можливості їх усунення;

7) на підставі результатів аналізу пропонуються рекомендації щодо вдосконалення управління активно-пасивними операціями (зміна структури активів і пасивів із мінімальним рівнем різних банківських ризиків).

Для проведення комплексного аналізу банківської діяльності необхідно мати аналітичні матеріали, що дають змогу одержати достовірну, повну і всебічну інформацію про банк (його фінансовий стан і результати діяльності). До такої інформації відносять насамперед баланс банку і звіт про фінансові результати.

Баланс комерційного банку - це бухгалтерський баланс, у якому відбивається стан власних, залучених і позичених коштів банку, їх розміщення в кредитні й інші активні операції. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням і розміщенням грошових ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій, включаючи операції з цінними паперами.

Баланси комерційних банків є головною частиною їх звітності[6]. Аналіз балансів дає змогу контролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю. Керівництво банку, використовуючи звіти інших банків, знайомиться зі станом їхніх справ під час установлення кореспондентських відносин, надання міжбанківських кредитів та ін. Баланси банків будуються за уніфікованою формою.

Ступінь деталізації операцій обмежена комерційною таємницею, характерною для практики комерційних банків, що функціонують в умовах конкуренції. Звичайно в балансах не виділяються сумнівні та збиткові операції, а також страхові резерви, використовувані для їх покриття. Одночасно мають бути забезпечені достовірність і наочність балансу, щоб не підірвати конкурентоспроможності банків і зберегти довіру до них.

Банківські баланси є комерційною інформацією і відповідають її основним вимогам: оперативності, конкретності, вагомості. Оперативність банківського балансу виявляється в його щоденному впорядкуванні. Банківський баланс є джерелом конкретної інформації про наявність коштів і платоспроможність клієнтів банку, про кредитні ресурси та їх розміщення, надійність і стійкість самого банку. У процесі побудови банківських балансів використовують принципи групування операцій за економічно однорідними ознаками, за ліквідністю статей, що знижується, за активом і ступенем запитання коштів, за пасивом, що зменшується.

Рахунки номенклатури балансу банків поділяються на балансові і позабалансові. Балансові рахунки бувають пасивними й активними. Кошти на пасивних рахунках є ресурсами банку для кредитування і здійснення інших банківських операцій. Заборгованість на активних рахунках показує використання (напрямок) цих ресурсів. У пасивних рахунках відбиваються фонди банку, кошти підприємств, організацій і фізичних осіб, доходи державного бюджету, депозити, кошти в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгованість, інші пасиви і залучені кошти, включаючи суми рефінансування, отримані від інших банків. В активних рахунках ураховуються готівка в касах банку, коротко - і довгострокові кредити, витрати державного бюджету, витрати на капітальні вкладення, дебіторська заборгованість, а також інші активні й відвернені кошти.

На позабалансових рахунках відбивається рух цінностей і документів, що надходять в установи банків на зберігання, інкасо або комісію. Сюди відносять також знаки оплати державного збору, бланки суворої звітності, бланки акцій, акції за дорученням і на зберігання, а також інші документи і цінності.

Відмітними рисами балансів комерційних банків є відносно невелика питома вага власних коштів і переважання в пасиві короткострокових ресурсів[1]. Законодавством і нормативними документами передбачається певне співвідношення власних і залучених ресурсів, тому комерційні банки, як правило, підтримують власні кошти на мінімально допустимому рівні[7]. При цьому основним джерелом покриття активних операцій є короткострокові ресурси.

Під час групування статей балансу, беручи до уваги ступінь ліквідності, виділяють такі активи:

а) касові (готівка, кореспондентський рахунок у НБУ), кошти на рахунках в інших комерційних банках; статті цього розділу відбивають «первинні резерви» з погляду ліквідності;

б) вкладення коштів у цінні папери, комерційні векселі, довгострокові цінні папери урядових організацій, місцевих органів влади тощо; частина цих активів може бути оперативно обернена в грошові кошти з невеликим ризиком втрат і являє собою «вторинні резерви». До таких активів відносять виписані першокласними кредитоспроможними позичальниками короткострокові комерційні векселі, що реалізуються на грошовому ринку, і короткострокові державні цінні папери;

в) кредити, видані підприємствам, організаціям, індивідуальним позичальникам (орендарям, селянським господарствам та ін.), іншим комерційним банкам; ці активи балансу належать до малоліквідних вкладень, оскільки для банків існує ризик можливого несвоєчасного погашення і неперетворення в першокласні ліквідні засоби;

г) капіталовкладення - інвестування коштів у рухоме і нерухоме майно, створення філій, спільних підприємств тощо.

З погляду економічної суті банківських операцій статті балансу групуються в такий спосіб:

а) операції з клієнтурою, зокрема усі види операцій з надання позичок і залучення ресурсів;

б) міжбанківські операції, які в активі й пасиві охоплюють усі операції з банками, у тому числі коротко - і довгострокові. В активі серед них переважають ліквідні статті;

в) інші банківські операції, куди входять в основному вкладення коштів у цінні папери, у тому числі в короткострокові ліквідні папери.

Баланси комерційних банків використовують для аналізу й управління їхньою діяльністю, визначення показників їх ліквідності, управління банківськими ресурсами, аналізу банківського прибутку. У ринкових умовах баланс комерційного банку є засобом не тільки бухгалтерської звітності, а й комерційної інформації банківського менеджменту, а також своєрідною рекламою для потенційних клієнтів, що прагнуть на професійному рівні розібратися в діяльності банку.

Результати діяльності комерційних банків, усі здійснені витрати й отримані доходи в минулому звітному періоді враховуються у звіті про фінансові результати, що відбиває різні види доходів і витрат за операціями банку. У дохідній частині звіту виділяються:

а) відсотки, отримані за кредитами, наданими юридичним і фізичним особам, урядовим інституціям; за міжбанківськими кредитами; за дисконтними і заставними операціями із векселями;

б) доходи і комісія від послуг, наданих клієнтам і банкам на основі кореспондентських відносин;

в) доходи від операцій із цінними паперами, зокрема: від реалізації цінних паперів; за паями й акціями банку;

г) доходи від позареалізаційних операцій (у тому числі від операцій на міжбанківському валютному ринку);

д) інші.

Серед інших доходів, що мають невелику питому вагу в загальній сумі доходів банку, відзначимо відшкодування клієнтами поштових, телеграфних та інших витрат банку; доходи за Інкасацію грошового виторгу; пені; отримані штрафи.

До витрат входять:

а) проценти, сплачені за поточними й іншими рахунками клієнтів; депозитами підприємств і організацій; внесками фізичних осіб; кредитами, отриманими від НБУ; міжбанківськими кредитами;

б) комісія, сплачена банкам за кореспондентськими відносинами;

в) витрати за операціями з цінними паперами;

г) витрати на утримання апарату управління: виплати основної і додаткової заробітної плати; відрахування в державні фонди;

д) інші.

Серед інших відзначимо витрати на проведення маркетингових досліджень і рекламу, амортизаційні відрахування, витрати на охорону, утримання й обслуговування комп'ютерних центрів і устаткування.

Після статей доходів і витрат показується фінансовий результат діяльності банку - балансовий прибуток, який після певного коригування (наприклад, на суму доходів, що не підлягають оподатковуванню) «перетворюється» в оподатковуваний податками прибуток. Після відрахування податку з прибутку залишається прибуток до розподілу (чистий прибуток), розміри якого показують фінансовий результат роботи банку за звітний період; Саме чистий прибуток підлягає розподілу в різні фонди, який вирішується зборами акціонерів банку.

Для аналізу банківської діяльності важливим джерелом інформації є також дані рахунків аналітичного обліку, кредитних справ, що дають змогу деталізувати (розшифрувати) певні балансові рахунки (наприклад, визначаючи показники ліквідності, детально аналізують кредитний портфель банку з погляду якості виданих позичок).

Для подальшого аналізу діяльності АБ «Український Комунальний Банк» розглянемо консолідований баланс банку за 2007-2009 роки та консолідований звіт про фінансові результати (табл. 2.1 і 2.2)

Таблиця 2.1 Консолідований баланс АБ «Укркомунбанк» за 2007-2009 р. (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Активи
1	Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку	49514	66853	81258
2	Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України	-	-	-
3	Кошти в інших банках	22371	31356	2460
4	Цінні папери в торговому портфелі банку	-	7602	7010
5	Резерви під заборгованість за операціями з банками	-	-	-
6	Кредити та заборгованість клієнтів	166787	171070	270714
7	Резерви під кредитні операції	-	-	-
8	Цінні папери в портфелі до погашення	-	-	-
9	Довгострокові активи, призначені для продажу	14848	55	-
10	Основні засоби та нематеріальні активи	40320	57252	75323
11	Нараховані доходи до отримання	1342	2399	4668
12	Відстрочений податковий актив	527	148	1139
13	Інші активи	3681	3156	3870
14	Усього активів	304574	339891	446442
Зобов'язання
15	Кошти банків	9090	14645	10000
16	Кошти клієнтів	237962	248075	326763
17	Боргові цінні папери власного боргу	-	-	-
18	Нараховані витрати до сплати	4114	4254	6329
19	Відстрочені податкові зобов'язання	185	3117	8014
20	Інші зобов'язання	12067	13612	12490
21	Усього зобов'язань	263418	283703	363596
	Власний капітал
22	Статутний капітал	33700	40700	49700
23	Несплачений зареєстрований статутний капітал	-	-	-
24	Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)	-	-	-
25	Емісійні різниці	-	-	-
26	Резерви переоцінки	2363	10847	27083
27	Резерви та інші фонди	174	224	284
28	Нерозподілений прибуток / збиток минулих років	2266	3218	4357
29	Прибуток / Збиток звітного року	2653	1199	1422
33	Усього власного капіталу	41156	56188	82846
34	Усього пасивів	304574	339891	446442

Таблиця 2.2 Консолідований звіт про фінансові результати АБ «Укркомунбанк» за 2007-2009 роки (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1	Чистий процентний дохід	4932	6148	12963
1.1	Процентний дохід	23803	27537	38671
1.2	Процентні витрати	(18871)	(21383)	(25708)
2	Чистий комісійний дохід	12071	22472	29806
2.1	Комісійний дохід	12805	23601	32148
2.2	Комісійні витрати:	(734)	(1129)	(2342)
3	Торговельний дохід	225	1188	1078
4	Дохід у вигляді дивідендів	-	-	-
5	Дохід від участі в капіталі	55	-	-
6	Інший дохід	410	1256	2169
7	Усього доходів	17693	31064	46016
8	Загальні адміністративні витрати	(7888)	(9874)	(12705)
9	Витрати на персонал	(7642)	(10397)	(22438)
10	Витрати від участі в капіталі	-	-	-
11	Інші витрати	(1873)	(4657)	(4203)
12	Прибуток від операцій	290	6136	6670
13	Чисті витрати на формування резервів	2709	(4296)	(5685)
14	Дохід/збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	-	-	-
15	Прибуток до оподаткування	2999	1840	985
	Всього доходів	108526	214850	388535
16	Витрати на податок на прибуток	(346)	(701)	(437)
17	Прибуток після оподаткування	2653	1139	1422
18	Чистий прибуток / збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	-	60	-
19	Чистий прибуток / збиток банку	2653	1199	1422
20	Чистий прибуток на 1 акцію	0,03	0,03	0,03
21	Скоригований чистий прибуток на 1 акцію	0,03	0,03	0,03

2.3 Аналіз власних коштів

Дослідження діяльності банку передбачає кількісний і якісний аналіз його власних коштів. Кількісний аналіз по-різному впливає на фінансову стійкість і прибутковість банку. Так, збільшення власних коштів сприяє підвищенню надійності банку і поліпшенню його економічних показників (наприклад, достатності капіталу). Крім номінального збільшення банківських ресурсів (та їхніх складових), важливо знати їх реальне збільшення, тобто з урахуванням рівня інфляції і зміни валютного курсу.

Власні кошти, або власний капітал банку - це кошти, що безпосередньо належать банку. Вони мають порівняно невелику питому вагу (близько 10%) у загальному банківському капіталі (пасиви балансу банку), але виконують важливі функції: захисну, регулюючу й оперативну. Захисна, як основна функція власного капіталу банку, передбачає захист інтересів клієнтів і власників, яким у разі банкрутства банку будуть компенсовані втрати. Завдяки наявності власного капіталу підтримується платоспроможність банку, тобто його спроможність вчасно відповідати за своїми зобов'язаннями. Регулююча - полягає у виконанні банками певних вимог щодо розмірів акціонерного і власного капіталу. Оперативна - означає, що власний капітал може бути використаний для придбання будинків, споруд і устаткування, які необхідні для функціонування банку, а також для створення фінансових резервів на випадок непередбачених збитків.

Для оцінювання діяльності сучасного банку необхідно мати аналітичні матеріали, які б дозволяли отримати правдиву і повну інформацію про банк (його фінансовий стан і результати діяльності). До такої інформації відносять передусім баланс банку і звіт про фінансові результати.

Аналіз власних коштів банку починається з якісного аналізу, що дає змогу виділити джерела формування (інвестиції резидентів та нерезидентів, Їх якісна характеристика) і склад власного капіталу банку. Потім проводиться кількісний аналіз структури власного капіталу, фіксуються зміни його структури за певний період і тенденції розвитку. При цьому порівнюють структуру власного капіталу банку з аналогічними показниками інших банків.

Для якісного аналізу власного капіталу важливо знати його структуру (рис. 2.1). При цьому слід розрізняти два види власного капіталу банку:

а) капітал як сума усіх його фондів (п'ятий клас балансу банку);

б) капітал, розрахований за спеціальною методикою НБУ і має назву «регулятивний».

Регулятивний капітал банку складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) і додаткового капіталу (капітал 2-го рівня).

Розраховуючи загальну суму регулятивного капіталу, необхідно врахувати, що сума додаткового капіталу та субординованого капіталу не може перевищувати розмір основного капіталу [7].

Згідно з інструкцією «Про порядок регулювання діяльності банків з Україні», основний капітал складається з таких елементів [7]:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку; дивіденди, що використовуються на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик у процесі проведення банківських операцій; прибуток минулих років; прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму: недосформованих резервів під можливі збитки.