Аналіз господарської роботи банку

Відповідно до інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» додатковий капітал має такі елементи [7]:

а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;

б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

в) результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні.

г) результат переоцінки основних засобів;

д) прибуток поточного року;

є) субординований борг, що зараховується до капіталу (субординований капітал) [7].

До субординованого капіталу належать кошти, залучені як в національній, так і в іноземній валюті, на умовах субординованого боргу на підставі угоди на строк не менше п'яти років, зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20% їх первинного розміру протягом п'яти останніх років угоди. Якщо ці кошти залучені в іноземній валюті, то вони перераховуються у гривні за курсом НБУ на дату укладення угоди. Розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50% розміру основного капіталу [7].

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів:

а) акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банком;

б) інвестиції в капітал (що не консолідуються) інших банків та фінансових установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;

в) кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу [8].

Важлива складова капіталу банку - статутний фонд. Він формується як за рахунок коштів шляхом емісії акцій, так і за рахунок внесків у вигляді матеріальних і нематеріальних активів, а також цінних паперів третіх осіб (це не характерно для українських банків, тому що законодавче внески акціонерів можливі тільки у вигляді грошових коштів). За нашими оцінками, у більшості зарубіжних банків до 70% статутного капіталу становить частка матеріальних активів. Це негативно позначається на рівні платоспроможності і ліквідності банку, скорочує його ресурсну базу.

У складі основного капіталу, як ми вже зазначали, головну роль відіграє статутний капітал банку, який формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку за рахунок внесків засновників чи випуску і реалізації акцій. Засновники визначають розмір статутного фонду, однак він не може бути меншим від мінімального розміру, встановленого НБУ.

НБУ має право встановлювати для окремих банків мінімальний розмір статутного фонду залежно від їх спеціалізації.

Резервний фонд банку (балансовий рахунок 5021) формується за рахунок прибутку. Резервний фонд як і статутний, є стабільною частиною власних коштів (тобто його можна використовувати тільки на погашення збитків). Формування резервного фонду обумовлюється Законом України «Про банки і банківську діяльність», за яким його розмір повинен бути не менше ніж 25% регулятивного капіталу [1].

Страхові фонди на покриття кредитних ризиків, ризиків від знецінення цінних паперів та інших активів формуються за рахунок витратної частини. Залежать вони від того, до яких категорій ризику відносяться відповідні активи.

Нерозподілений прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні банку (ним розпоряджаються збори акціонерів і керівництво банку).

Розглянемо «Звіт про власний капітал» АБ «Укркомунбанк» за 2007-2009 роки та занесемо його основні параметри в табл. 2.3

Таблиця 2.3 Власний капітал АБ «Укркомунбанк», тис. грн.

Роки	Статутний капітал, що зареєстровані сплачений	Резерви та інші фонди	Резерви переоцінки	Нерозподілений прибуток, (непокритий збиток)	Капітал, резервні та інші фонди, усього
2007	33700	174	4013	3269	41156
2008	40700	224	10846	4418	56188
2009	49700	284	27082	5780	82846

У заходах, спрямованих на зміцнення фінансової стійкості банку, слід враховувати співвідношення активів і акціонерного капіталу, яке визначає показник мультиплікатора акціонерного капіталу (МАК) [4]:

(2.1)

Де: А-активи банку;

Ак - акціонерний капітал;

МАК₂₀₀₇=

Чим більше значення цього показника, тим більший рівень банківських ризиків.

Власний капітал відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості банку і є основою нарощування його активних операцій.

Таблиця 2.4 - Співвідношення власного капіталу та зобов'язань АБ «Укркомунбанк» за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Зобов'язання	263418	283703	363596
Власний капітал	41156	56188	82846
Усього пасивів	304574	339891	446442

Частка зобов'язань у структурі пасивів банку склала:

2007 р. - 86,48%;

2008 р. - 83,47%;

2009 р. - 81,44%;

В той же час частка власного капіталу в загальній структурі пасивів склала:

2007 р. - 13,51%;

2008 р. - 16,53%;

2009 р. - 18,56%;

Зі зростанням обсягу загальних активів банку питома вага власного капіталу банку істотно знижується навіть при умові збільшення його абсолютної величини. Така тенденція є закономірною, адже в розвинених країнах частка власного капіталу в загальних пасивах банків становить близько 8-10%. З позиції ліквідності подібні структурні зрушення свідчать про те, що проблеми ефективного управління ліквідністю з часом стають для банків все актуальнішими.

Аналіз нормативів капіталу

Регулятивний капітал (Н1) банку розраховується за формулою[8]:



(2.2)

Де: РК - регулятивний капітал;

ОК - основний капітал (капітал 1-го рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня);

В - відволікання від основного капіталу.

Для розрахунку регулятивного капіталу скористуємося даними, наведеними в таблиці 2.3. З таблиці видно, що

;

;

Адекватність регулятивного капіталу (Н2) розраховується за формулою:

= (2.3)

Де: РК - регулятивний капітал;

Ар - робочі активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику;

Як бачимо з даних, наведених в таблиці (2.3), регулятивний капітал банку (Н1) постійно збільшується. Це пояснюється тим, що розрахунок всіх встановлених НБУ нормативів діяльності банків проводиться з урахуванням регулятивного капіталу. Якщо банк хоче мати прибуток, а його він отримує в своїй більшості від проведення активних операцій, він повинен постійно капіталізуватись. Як видно з розрахунків, при нормативному значенні Н1 на 1.01.07 р. регулятивного капіталу не менш 4 млн. євро в АБ «Укркомунбанк» він становив 5,5 млн. євро, 1.01.08 -7,5 млн. євро, 1.01.09-8,3 млн.євро. Таке значне перевищення банком нормативного значення пов'язане в першу чергу з тим, що всі основні нормативи, встановлені НБУ, що регулюють діяльність комерційних банків прив'язані саме до цього нормативу - регулятивного капіталу та нормативу Н2 - адекватності регулятивного капіталу. Зведемо нормативи, капіталу, що встановлені НБУ разом з розрахунковими даними до таблиці 2.5.

З розрахунків видно, що нормативи, встановлені для комерційних банків з боку НБУ щодо регулятивного капіталу і його адекватності АБ «Укркомунбанк» сумлінно виконує на протязі 2007-2009 років.

Таблиця 2.5 Виконання АБ «Укркомунбанк» обов'язкових нормативів капіталу, встановлених НБУ для комерційних банків

№	Показники	Норматив	1.01.07 р.	1.01.08 р.	1.01.09 р.
1.	Мінімальний розмір регулятивного капіталу Н1	на 1.01.07р4 млн. євро на 1.01.08р5 млн. євро на 1.01.09р7 млн. євро	5,5	7,5	8,3
2.	Адекватність регулятивного капіталу Н2	>10%	13,51	16,53	18,55

2.4 Аналіз залучених і запозичених коштів

Для проведення активних операцій банк формує банківські ресурси (сукупність залучених і запозичених коштів, які належать постачальнику ресурсів), від кількісної, особливо якісної структури яких залежать якісні показники ефективності його діяльності, фінансова стійкість і надійність банківської установи.

Залучені кошти посідають важливе місце в структурі банківських ресурсів. У світовій банківській практиці всі залучені кошти за способом їх акумуляції ділять на депозити та інші залучені кошти. Основну частину залучених коштів комерційних банків становлять депозити.

Залучені кошти - це тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб, які мобілізовані банком за відповідну плату, на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Запропонована нами структура залучених коштів наведена на рис. 2.2.

Аналіз залучених коштів повинен починатися з порівняльного аналізу даних за клієнтами і за строками. Використовуються дані синтетичного й аналітичного обліку. Через зіставлення структури залучених коштів банків-конкурентів проводиться порівняльний аналіз у динаміці. Потім за допомогою кількісного аналізу структури залучених коштів визначається питома вага кожної підгрупи або кількох підгруп у загальній сумі коштів. У результаті такого аналізу виявляється роль кожного економічного контрагента у формуванні залучених коштів банку (детальний аналіз проводиться на основі даних аналітичного обліку). Для аналізу залучених коштів для банків України рекомендується таке групування коштів клієнтів за строками на рахунках:

1) до запитання;

2) депозитний, до 31 дня;

3) депозитний, від 32 до 92 днів;

4) депозитний, від 93 до 183 днів;

5) депозитний, від 184 до 365 днів;

6) депозитний, понад 366 днів.

Аналіз динаміки та структури зобов'язань АБ «Укркомунбанк»

Аналіз масштабу діяльності банку щодо залучення зовнішніх джерел фінансування починається з визначення частки, яку займають зобов'язання у валюті балансу. Для цього зведемо необхідні дані в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 - Співвідношення зобов'язань АБ «Укркомунбанк» до валюти балансу за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Зобов'язання	263418	283703	363596
Валюта балансу	304574	339891	446442

(2.4)



Де: ВБ-валюта балансу;

Оскільки банк - це установа, яка працює в основному із залученими коштами, то, як правило, їх частка в пасивах банку становить не менше 80%. Значення менше цієї величини означає більш високу фінансову стійкість банку, проте негативно характеризує його ділову активність.

Як бачимо з розрахунків, банк вдало балансує часткою зобов'язань, що характеризує його діяльність як виважену та помірковану.

Таблиця 2.7 Аналіз динаміки та масштабів депозитної діяльності банку

Показники	2007 р.	2008 р.	2008 р.	Відхилення 2008/2007 роки	Відхилення 2009/2008 роки
				абсол.	відн.%	абсол.	відн.
1. Зобов'язання банку, тис. грн.	263418	283703	363596	20285	7,7	79893	28,2
2. Капітал банку, тис. грн.	41156	56188	82846	15032	36,5	26658	47,4
3. Валюта балансу, тис. грн.	304574	339891	446442	35317	11,6	106551	31,4
4. Частка зобов'язань у балансі, %	86,4	83,5	81,4	-2,9	-	2,1	-
5. Співвідношення зобов'язань до капіталу, р.	6,4	5,05	4,4	-1,35	-	-0,65	-

З даних таблиці 2.7 видно, що за аналізований період банк значно розширив масштаби своєї діяльності, про що свідчить збільшення валюти балансу. При цьому збільшення ресурсної бази відбувалось як за рахунок залучених коштів так і за рахунок нарощування власного капіталу. Це, безумовно, позитивно характеризує роботу банку. Питома вага зобов'язань у загальних джерелах формування ресурсів майже не змінилась і залишилась на рівні 81,4-86,4%%, а сума зобов'язань перевищує суму капіталу банку майже в 6 разів (в 2008 році), а в 2009 значно зменшилась і складає 4,4 рази. Наведені показники свідчать про виважену позицію банківських менеджерів: ризики, викликані розширенням залучених коштів, покриваються зростанням суми власного капіталу, який є гарантією банківських зобов'язань.

Збільшення частки депозитів юридичних і фізичних осіб сприяє здешевленню ресурсної бази банку і підвищенню прибутковості банківських операцій. На основі аналізу структури ресурсної бази можна оцінити значущість кожного джерела залучених коштів, а також їх динаміку. Отримана інформація дає змогу зробити висновки щодо політики банку: збільшуючи обсяги своїх операцій, банк проводить агресивну політику або додержується політики помірного зростання.

Вище зазначалося, що залучені кошти можна поділити за способом їх акумулювання на депозити та інші залучені кошти. До інших залучених коштів відносяться ресурси, які банк отримує у вигляді позики або шляхом продажу на грошовому ринку власних боргових зобов'язань, а також кореспондентські рахунки банків, міжбанківські кредити, кошти інвесторів, вкладені в боргові зобов'язання банку. Адже запозичені кошти - це грошові кошти кредиторів та інвесторів, мобілізовані банками на певних умовах на міжбанківському та фондовому ринках. Їх структура наведена на рис. 2.3 На мій погляд, вона є найбільш повною і вбирає в себе складові запозичених коштів сучасного комерційного банку.

Основними видами залучених коштів в Україні є депозити юридичних і фізичних осіб, а також міжбанківські кредити. Така структура залучених коштів ефективна з погляду прибутковості банку, оскільки чим більше «дешевих» ресурсів, тим вищий рівень прибутку. Це також свідчить про ефективність політики комерційних банків щодо формування залучених коштів, що позитивно позначиться на рівні їх фінансової стійкості.

Із показників, наведених в табл. 2.8 випливає, що протягом 2007, 2008 та 2009 років спостерігалася тенденція до зростання обсягів зобов'язань банку. Це збільшення відбулося, головним чином за рахунок зростання термінових депозитів і коштів клієнтів. З наведених даних видно, що в структурі залучених і запозичених коштів в 2007 році переважають кошти клієнтів та їх термінові депозити. Високі темпи зростання обсягів коштів клієнтів свідчать про прогресивні зміни структури зобов'язань банків, що є необхідною умовою забезпечення їх фінансової стійкості.

Таблиця 2.8 Структура зобов'язань АБ «Укркомунбанк» у 2007-2009 роках

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Структурні зміни 2009/2007
	тис. грн	% до зоб.	тис. грн	% до зоб.	тис. грн	% до зоб.	%
Кошти банків	9090	3,45	14645	5,16	10000	2,75	-0,7
Міжбанківські депозити і кредити	-	-	-	-	-	-	-
Кошти клієнтів:	237962	90,33	248075	87,44	326763	89,87	-0,46
в т.ч. термінові депозити клієнтів	91800		154400		202600	110800	-
Цінні папери власного боргу	-	-	-	-	-	-	-
Нараховані витрати до сплати	4114	1,56	4254	1,5	6329	1,74	0,18
Відстрочені податкові зобов'язання	185	0,08	3117	1,1	8014	2,2	2,13
Інші зобов'язання	12067	4,58	13612	4,8	12490	3,44	-1,14
Усього зобов'язань	263418	100,0	283703	100	363596	100	-

2.5 Аналіз активів банку

Аналіз структури активних операцій комерційного банку є аналізом напрямів використання його ресурсів. Актив і пасив банку характеризують одні й ті самі кошти (пасив відображає джерела коштів, а актив - напрями їх використання). Здійснюючи кредитно-інвестиційну політику, банки направляють зусилля на досягнення таких цілей:

а) розвиток підприємництва в Україні;

б) підтримка політичної й економічної стабільності в країні;

в) одержання максимального прибутку;

г) досягнення оптимального рівня управління кредитно-інвестиційним портфелем;

д) підтримка необхідного рівня ліквідності і платоспроможності;

є) створення бази і резервів збільшення прибутку.

Аналіз активів комерційного банку передбачає аналіз структури його активних операцій І оцінку економічної доцільності та ризикованості окремих операцій. Відзначимо, що структура і якість активів банку обумовлюють його ліквідність і платоспроможність. Основні напрями розміщення коштів:

а) каса;

б) кореспондентський рахунок у НБУ;

в) рахунки в банках-кореспондентах;

г) позички клієнтам;

д) міжбанківські кредити;

є) вкладення в цінні папери;

ж) інші вкладення (факторинг, лізинг тощо);

з) вкладення в основні кошти (будівлі, споруди тощо).

Аналізуючи напрями використання коштів, відзначають зміни протягом досліджуваного інтервалу часу, а також порівнюють отриману інформацію з аналогічними даними інших банків. Один з основних етапів аналізу структури активів є - їх кількісний аналіз на підставі даних балансу банку й аналітичного обліку. При цьому визначають питому вагу різних статей активу балансу і їхню значущість для банку. Важливим є поділ активів на такі, що приносять і не приносять доход.

Кредити аналізують за термінами, а позичальників класифікують за галузями й організаційно-правовими формами. При цьому необхідно проаналізувати прострочену заборгованість і причини її появи. Кошти на позичкових рахунках класифікують:

а) до запитання;

б) терміном до 31 дня;

в) терміном від 32 до 92 днів;

г) терміном від 93 до 183 днів;

д) терміном від 184 до 365 днів;

є) терміном понад 366 днів.

За наведеною класифікацією можна оцінити заплановані строки повернення виданих кредитів. Ці дані можуть бути покладені в основу розрахунку відносних показників, що характеризують питому вагу кредитів різної строковості в загальному обсязі наданих кредитів, забезпечених і незабезпечених кредитів у їхньому загальному обсязі, прострочених кредитів у загальному обсязі кредитів різної строковості тощо.

Щоб оцінити кредитну політику банку, необхідно знати частку виданих позичок у всіх залучених банком коштах. Оптимальною вважається їх частка в розмірі 65-75%.

Важливим етапом аналізу активних операцій вважається оцінка їхньої ризикованості. При цьому з'ясовується достатність створених банком резервів, а також оцінюються методи управління активними операціями. З цією метою класифікують активи банку з погляду ступеня ризику. При цьому окремим категоріям і групам активів привласнюються відповідні поправочні коефіцієнти. Основою цієї класифікації є групування активів, передбачене Інструкцією НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [7].

Під кредитним ризиком звичайно розуміють ризик невиконання позичальником умов кредитного договору, тобто неповернення основної суми боргу і відсотків за ним у встановлені договором терміни. На розміри кредитного ризику в нашій країні впливають як макро-, так і мікроекономічні чинники. В останні роки ступінь кредитного ризику для українських комерційних банків різко зріс. Найважливіші мікроекономічні чинники, що вплинули на рівень кредитних й інших ризиків банківської діяльності в Україні, такі: високий рівень економічного ризику як наслідок економічної, політичної і соціальної кризи в країні; значення кредитних операцій як одного з найважливіших видів діяльності українських банків і основного джерела їхнього прибутку; проведення НБУ жорсткої політики фінансової стабілізації, заснованої на монетарних принципах обмеження грошової маси і скорочення державних витрат, що призвело до небувалого спаду виробництва, взаємних неплатежів суб'єктів економіки і, природно, до збільшення неповернення банківських позичок.

Крім аналізу динаміки зростання кредитних вкладень комерційного банку, необхідний також їх якісний аналіз, що передбачає детальний розгляд кожного кредитного договору, об'єкта кредитування, термінів, сум, можливих ризиків, забезпечення кредиту та ін. Аналіз цієї інформації дає змогу зробити висновок про якість кредитного портфеля. Знаючи його структуру за категоріями якості кредиту і визначаючи статистичним шляхом середній відсоток проблемних, прострочених і безнадійних позичок за кожною категорією, банк може вжити заходів, які спрямовані на зниження втрат за кредитними операціями. Це можуть бути заходи з метою зниження кредитного ризику за кожною конкретною позичкою і за позичками на рівні кредитного портфеля банку в цілому. Банки щомісяця дають звіти про кредитний портфель за формою 301. Аналогічно аналізується портфель цінних паперів, коли робиться акцент не тільки на кількісний, а й на якісний аналіз.

Структура і якість активів значною мірою обумовлюють ліквідність і платоспроможність банку, а врешті-решт - і його фінансову стійкість. Використання банківських ресурсів залежить від особливостей конкретного банку і визначається ними. Тому для визначення головних напрямів діяльності комерційного банку необхідно розглядати структуру активної частини його балансу. Для забезпечення банківської діяльності банки повинні систематично й об'єктивно визначати свої сумнівні активи та своєчасно створювати відповідні мінімальні резерви для покриття можливих збитків.

Таблиця 2.9 Структура активів АБ «Укркомунбанк»

Показник	2007 рік.	2008 рік	2009 рік	Структурні зміни за 2008-2006 р.
	тис. грн	% до активів	тис. грн	% до активів	тис. грн	% до активів	%
Високоліквідні активи, в т. ч: кошти в НБУ; кошти в інших банках	71885 49514 22371	23,6	98209 66853 31356	28,89	83718 81258 2460	18,75	-4,85
Кредитний портфель	166787	54,76	171070	50,33	270714	60,64	5,88
Вкладення в цінні папери	-	-	7602	2,24	7010	1,57	1,57
Цінні папери в портфелі банку на продаж	5184	1,7	-	-	-	-	-1,7
Довгострокові активи, призначені для продажу	14848	4,88	55	0,02	-	-	-4,88
Нараховані доходи до отримання	1342	0,44	2399	0,7	4668	1,04	0,6
Відстрочений податковий актив	527	0,18	148	0,05	1139	0,26	-0,08
Основні засоби та нематеріальні активи	40320	13,24	57252	16,84	75323	16,87	3,63
Інші активи	3681	1,2	3156	0,93	3870	0,87	-0,33
Загальні активи, усього	304574	100,0	339891	100,0	446442	100,0	-

З показників, наведених в табл. 2.9, випливає, що протягом 2007-2009 років обсяги загальних активів банку зросли на 141868 тис. грн, або на 46,6%. Загальні активи збільшилися, головним чином, за рахунок зростання кредитного портфеля - на 103927 тис. грн, або на 62,31% та вкладень в високоліквідні активи.

Якщо ж повернутися до розгляду питання щодо відношення наданих кредитів до залучених коштів, то з наведених в таблиці 2.10 видно, що при нормальному співвідношенні 65-75% реально воно складає:

2007 р. - 63,31%;

2008 р. - 60,3%;

2009 р. - 74,45%.

Тобто і в питанні надання кредитів юридичним і фізичним особам банк проводить виважену політику, що характеризує його діяльність на ринку позик досить позитивно.

Таблиця 2.10 - Співвідношення наданих кредитів до зобов'язань АБ «Укркомунбанк» за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Зобов'язання	263418	283703	363596
Кредити надані	166787	171070	270714

Як бачимо з розрахунку, банк здійснив вказані раніше зміни в структурі з метою покращення цього показника і досяг своєї мети (тобто рекомендованого рівня 65-75%).

2.6 Аналіз доходів і витрат банку

Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку передбачає аналіз доходів і витрат банку, прибутковості (рентабельності).

Доходи банку - це загальна сума коштів, отриманих банком від проведення активних операцій.

Валові доходи банку підрозділяються на процентні і непроцентні. До процентних доходів банку відносять:

а) проценти за міжбанківськими кредитами;

б) проценти за кредитами підприємств;

в) проценти за кредитами населення;

г) доходи за залишками на кореспондентських рахунках;

д) доходи за цінними паперами (процентні).

До непроцентних доходів банку належать:

а) доходи від інвестиційної діяльності (участь у спільній діяльності підприємств), дивіденди за цінними паперами;

б) доходи за валютними операціями;

в) доходи від отриманих комісій і штрафів;

г) інші.

Аналіз банківських доходів передбачає визначення питомої ваги окремого виду доходів у їхній загальній сумі або групі доходів. Потім необхідно проаналізувати зміну дохідних статей за певний період, вивчити структуру доходів банку. Для оцінки середнього рівня доходності кредитних операцій застосовуються відносні показники:

а) співвідношення отриманих відсотків і середніх залишків за короткостроковими позичками;

б) співвідношення отриманих відсотків і середніх залишків за довгостроковими позичками;

в) співвідношення валових процентних доходів і середніх залишків за всіма позичковими рахунками;

г) співвідношення отриманих відсотків за окремими групами позичок і середніх залишків за аналізованою групою.

Аналіз наведених показників у динаміці дає змогу визначити, за рахунок яких кредитних операцій зросли процентні доходи.

Ефективність використання банком некредитних джерел одержання прибутків оцінюється за допомогою аналізу непроцентних доходів. До них насамперед відносять доходи від інвестиційної діяльності і валютних операцій. Розмір доходів такого виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій, дохідності різних видів цінних паперів, а також від прибутковості валютних операцій (прибутковість банку від валютних операцій визначається як відношення сумарного доходу за даним видом угод за період до загального обсягу угод). До інших доходів належать комісійні, що можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції, проведеної на рахунку клієнта, або у твердій сумі, що сплачується періодично.

Аналізуючи дохідну частину, необхідно виявити, яка питома вага в ній операційних доходів. Їх частка повинна наближатися до 100%, а темп приросту має бути рівномірним. У разі зменшення приросту цих доходів загальне їх збільшення може бути забезпечене за рахунок інших видів доходів банку.

Зіставлення отриманих даних із даними інших банків дає змогу виявити, чи є існуюча ситуація з доходами особливістю даного банку чи вона характерна для всієї банківської системи країни.

Валові витрати підрозділяються на процентні і непроцентні. Процентні витрати включають відсотки, сплачені за:

а) депозитами підприємств і організацій;

б) депозитами фізичних осіб;

в) міжбанківськими кредитами і депозитами;

г) залишками на поточних рахунках клієнтів.

Непроцентні витрати містять:

а) комісійні (за послугами і кореспондентськими відносинами);

б) за операціями з цінними паперами;

в) за операціями на валютному ринку;

г) заробітну плату й інші виплати (нарахування на фонд оплати праці, премії тощо);

д) інші операційні й адміністративні витрати (на оренду й утримання помешкань, різні податки, витрати на рекламу, охорону тощо).

Аналізуючи витрати комерційного банку, необхідно проаналізувати в динаміці абсолютні й відносні розміри витрат (у цілому і за групами витрат), виділити основні причини зміни їхнього рівня, щоб прийняти необхідні управлінські рішення для зниження витрат банку.



Таблиця 2.11 Доходи і витрати АБ «Укркомунбанк»

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.
	тис. грн	% до витрат/доходів	тис. грн.	% до витрат/доходів	тис. грн.	% до витрат/доходів
Процентні доходи	23803	63,82	27537	51,39	38671	52,21
Комісійні доходи	12805	34,33	23601	44,05	32148	43,4
Результат від торговельних операцій	225	0,6	1188	2,22	1078	1,46
Інші небанківські операційні доходи	410	1,1	1256	2,34	2169	2,93
Дохід від участі в капіталі	55	0,15	-	-	-	-
Доходи, усього	37298	100	53582	100	74066	100
Процентні витрати	18871	51,00	21389	45,08	25708	38,14
Комісійні витрати	734	1,98	1129	2,38	2342	3,47
Інші банківські операційні витрати	15530	41,96	20271	42,72	35143	52,14
Інші небанківські операційні витрати	1873	5,06	4657	9,82	4203	6,25
Витрати, усього	37008	100	47446	100	67396	100
Прибуток від операцій	290		6136		6670
Відрахування в резерви та списання сумнівних активів	2709		(4296)		(5685)
Податок на прибуток	346		701		-437
Прибуток після оподаткування	2653		1139		1422
Чистий прибуток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	-		60		-
Чистий прибуток / збиток банку	2653		1199		1422



З показників, наведених в табл. 2.11 випливає, що протягом 2007-2009 років доходи банку зросли майже на 100%, а витрати на 82,11%, тобто (співвідношення росту витрат і доходів становило 82,11%. Це один з показників, що вказує на незважену політику, що проводилась керівництвом банку в ці роки, бо найяскравіше результат цієї діяльності відображений в зниженні чистого прибутку у 2009 році у порівнянні з 2007 роком на 86%.

В ці роки не спостерігалося якихсь помітних змін у структурі доходів і витрат, окрім збільшення долі процентних і комісійних доходів.

Це є свідченням того, що банк інтенсивно кредитував юридичних і фізичних осіб, не понижаючи комісію за надання кредитів і (вірогідніше за все) збільшивши відсоткові ставки за кредитами. (Розрахунок середньозважених процентних ставок за активними і пасивними операціями буде проведено далі).

Процентні витрати у загальних витратах банку в 2009 році у порівнянні з 2007 роком збільшились, що свідчить про те, що банк збільшив плату за користування залученими коштами (т.к. з наведених раніше розрахунків видно, що обсяг зобов'язань банку в 2009 році по відношенню до 2007 року значно зріс).

2.7 Аналіз прибутковості і рентабельності банку

Основний показник ефективності роботи банку - прибуток. З метою визначення цього показника проводяться кількісний і якісний аналізи прибутковості за певний період. Виділяють такі фактори, які впливають на рівень прибутковості банку: співвідношення темпів зростання (зниження) доходів і витрат банку, середня дохідність окремих активних операцій банку, питома вага працюючих активів (тих, що приносять доход), рух відсоткових ставок за активними і пасивними операціями банку, структура активів, які приносять доход, структура кредитного портфеля, частка ризикованих активних операцій в загальних активах, прибутковість окремих видів активних операцій.

Таблиця 2.12 Коефіцієнтний аналіз діяльності банку

Показник	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника	Оптимальне значення
1. Коефіцієнти прибутковості комерційного банку
Доход на активи	Прибуток після оподаткування	Використовується для оцінки діяльності керівництва банку	не менше 1%
	Середні загальні активи
Доход на капітал	Прибуток після оподаткування	Використовується для оцінки діяльності керівництва банку	не менше 15%
	Середній капітал
2. Коефіцієнти ефективності діяльності банку
Чистий спред		Враховуються тільки процентні активи та процентні пасиви і виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання та невиконаних вимог резервування на отримані чисті процентні доходи, а також вплив процентних ставок на прибуток банку, що дає більш глибоке розуміння джерел прибутку	не менше 1,25%
Чиста процентна маржа		Коефіцієнт визначає здатність банку одержувати прибуток	не менше 4,5%
Інший операційний дохід до загальних активів	Інший операційний дохід	Коефіцієнт показує залежність банку від непроцентних доходів. Його збільшення свідчить про рівень диверсифікації	не менше 1%
	Середні загальні активи

Розрахуємо найважливіші для банку коефіцієнти, які дають можливість зробити висновки щодо доцільності існування банку та його прибутковості для держави.

,

Де: Да - доход на активи;

Де: Дк - доход на капітал;

Де: Чс - чистий спред;

Де: Чпм - чиста процентна маржа;

Де: Мтд - мертва точка доходності банку.

Таким чином можна зробити висновок, що АБ «Укркомунбанк» з аналізуємих років оптимальної прибутковості капіталу і активів досяг саме в 2007 році. Всі аналізовані показники мають найкращий рівень у цьому році і в 2009 році, про що свідчить порівняння розрахованих показників з оптимальним значенням

Відносно «мертвої точки» доходності банку слід підкреслити, що цей коефіцієнт дає змогу визначити мінімальний розрив у відсоткових ставках за активними і пасивними операціями, який покриває загальні витрати банку, але не приносить доходу. Він встановлює мінімальний рівень дохідності, який необхідно витримувати банку під час проведення активних операцій, для покриття його загальних витрат. В даному випадку самим привабливим є коефіцієнт, отриманий в 2007 році - 7,84%. При чистому спреді в 2008 році 6,37% розрив між цими двома показниками свідчить про достатню прибутковість банківських операцій. Практично не змінилися ці показники і в 2009 році, що свідчить про досить зважену «неагресивну» політику банку на ринку фінансових послуг.

Самим непривабливим є для керівництва банку 2009 рік, в якому при зниженні доходності капіталу і активів значно зріс показник «точки беззбитковості», що свідчить про те, що у випадку, коли банк не буде мати змоги кредитувати (а саме це ми зараз спостерігаємо в зв'язку з фінансовою кризою у світі), йому слід буде займатися непроцентними операціями, тобто збільшити інший дохід, щоб бути беззбитковим, а доля інших доходів в структурі банку дуже низька.

2.8 Аналіз зростання банку

Існують й інші показники ефективної діяльності банку, що допомагають деталізувати досліджуваний об'єкт аналізу. При цьому ефективність діяльності банку слід оцінювати не тільки з точки зору її прибутковості, а й з позицій оптимального (стабільного) зростання. Тому планування діяльності банку повинно передбачати проведення аналізу його оптимального зростання, і передусім аналізу зростання активів. Параметри, що впливають на зростання активів, такі:

а) рівень планування діяльності банку;

б) здатність банку нарощувати свій капітал;

в) рівень ризику;

г) направленість дивідендної політики. Виділені параметри оптимального (стабільного) зростання дають змогу здійснити їх формалізацію та запропонувати відповідну модель для визначення й оцінки зростання банку, його активів.

Для оцінки здатності банку нарощувати власний капітал необхідно проводити аналіз показника ROA (прибутковість активів банку):

ROA = М_пр * Д_а, (2.5)

Де: М_пр - маржа прибутку, яка розраховується як відношення чистого прибутку до процентного доходу;

Д_а - доходність активів, яка заховується як відношення процентного доходу до суми активів.

Розрахуємо ROA для 2007-2009 років:

ROA=(2653:23803)*(23803:304574)=0,87%;

ROA(1199:27537)*(27537:339891)=0,35%;

ROA(1422:38671)*(38671:446442)=0,32%.

Даний показник відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його менеджерів, які підтримують оптимальну структуру активів і пасивів з погляду доходів і витрат. Тому в світовій практиці багато спеціалістів вважають даний показник найкращим показником для оцінювання ефективності роботи менеджерів банку. Банк ефективно використовує наявні ресурси в тому випадку, коли значення цього показника не менше 1%.

Як бачимо з розрахунків, знов в 2007 році цей показник вище за інші значення, що підтверджує попередні висновки про найліпшу роботу банку в 2007 році в порівнянні з 2008 та 2009 роками. Той факт, що рівень цього коефіцієнту ще не досяг нормативного значення свідчить скоріше за все про досить короткий час існування банку і про те, що він ще не охопив своїми послугами потенціальних позичальників.

Рівень ризику визначається за допомогою обчислення відповідного показника (L), що планується:



(2.6)

де А - активи банку; К_а - сума акціонерного капіталу;

2006 р.=304574:33700=9,03;

2007 р.=339891:40700=8,35;

2008 р.=446442:49700=8,98.

Оптимальне значення цього показника має бути у межах 12,0-15,0.

Як бачимо, знов тільки у 2007 році цей показник найбільш наблизився до оптимального значення.

2.9 Аналіз ліквідності та платоспроможності АБ «Укркомунбанк»

Термін «ліквідність» у буквальному значенні означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у кошти. Активи банку за ступенем їхньої ліквідності поділяються на три групи:

1) ліквідні кошти, що можна реалізувати негайно, або першокласні ліквідні кошти (каса, кошти на кореспондентському рахунку, першокласні векселі й державні цінні папери);

2) ліквідні активи в розпорядженні банку, що можуть бути перетворені в кошти (кредити й інші платежі банку з термінами виконання 30 днів, умовно реалізовані цінні папери, цінності, включаючи і нематеріальні активи);

3) неліквідні активи (кредити і ненадійні борги, будинки і спорудження, що належать банку).

Баланс вважається ліквідним, якщо його стан за рахунок швидкої реалізації коштів за активом дає змогу покривати термінові зобов'язання за пасивом. Ліквідність балансу банку оцінюється за допомогою розрахунку спеціальних показників - коефіцієнтів ліквідності [7]. Ліквідність - найважливіша якісна характеристика діяльності банку, що свідчить про його фінансову стійкість, надійність і стабільність. Для забезпечення ліквідності банку необхідно сформувати таку структуру балансу, за якої активи зможуть вчасно перетворюватися в кошти, не втрачаючи своєї вартості, у міру платежів за пасивами. У цьому випадку мета аналізу банківської діяльності - дати керівництву комерційного банку інформацію про його поточну ліквідність (а також про сформовану тенденцію) для оперативного втручання у разі погіршення показників ліквідності. Отже, ліквідність - це спроможність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Вона визначається збалансованістю між термінами та сумами погашення активів і термінами і сумами виконання зобов'язань банку.

В Україні широко застосовуються різні методи державного регулювання ліквідності банків, що полягають як у встановленні НБУ різних норм і обмежень, що стосуються діяльності банків, так і в існуючій системі оподатковування їхньої діяльності. У цьому зв'язку можливо виділити ряд принципових моментів, що безпосередньо впливають на ліквідність банку.

1) На банки впливають наслідки рестрикційної політики НБУ, проведеної в межах монетарної політики[9]. Наприклад, установлення високої облікової процентної ставки, збільшення норм обов'язкового резервування і мінімального статутного фонду, введення певних економічних нормативів, які безпосередньо впливають на структуру й ефективність активних і пасивних операцій банків.

2) На ліквідність банків впливає фіскальна політика держави в банківській сфері. Норми ліквідності зазвичай встановлюються у формі відношення різних статей активів балансу до всієї суми або до певної групи пасивів. Найчастіше використовуються коефіцієнти, що дають кількісне співвідношення ряду статей активу і пасиву з однаковою терміновістю погашення:

2.7)

Значення цього показника повинне бути більше 40%, це є вимогою НБУ. Як бачимо АБ «Укркомунбанк» значно перевищує вимоги НБУ, що свідчить про спроможність банку розрахуватися з своєю клієнтурою вчасно і в повному обсязі.

Залежно від цілей аналізу коефіцієнт ліквідності можна деталізувати за термінами. При цьому можна виділити такі показники ліквідності:

а) миттєву (відношення каси і коштів на кореспондентських рахунках в інших банках до рахунків «до запитання»);

б) поточну (відношення вимог з кінцевим строком погашення до 30 днів до зобов'язань з аналогічною терміновістю);

в) короткострокову (відношення каси і коштів на кореспондентських рахунках в інших банках і короткострокових вкладень до зобов'язань з аналогічною терміновістю).

Ліквідність банку лежить в основі його платоспроможності - спроможності вчасно і сповна виконувати свої платіжні зобов'язання. Загальний резерв ліквідності банку залежить від норми обов'язкового резерву залучених коштів, установленої НБУ, і рівня резерву ліквідності, визначеного банком самостійно відповідно до потреб своїх клієнтів і самого банку в коштах. Кожний банк прагне створити мінімальний резерв ліквідних коштів і забезпечити максимальний кредитний потенціал виходячи зі своєї ліквідності, фінансової стійкості і прибутковості.

Показник платоспроможності - це один із важливих індикаторів банківської діяльності банку. Згідно з інструкцією НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», він визначається як відношення капіталу банку до сумарних активів, зважених за ступенем ризику [12]. Вважається, що його значення не повинно бути нижчим 8%. Слід ураховувати, що надмірно високе співвідношення означає нездатність фінансових менеджерів використовувати наявні можливості для розвитку банку і максимізації прибутку (це може призвести до зниження його фінансової стійкості).

Водночас треба зазначити, що чим менше це співвідношення, тим вищим є прибуток на капітал. Тому банки намагаються знижувати значення показника платоспроможності. Але чим нижчий цей показник, тим більша вразливість банку щодо можливих збитків, а це, у свою чергу, відбивається на фінансовій стійкості і надійності банківської установи.



Висновки і пропозиції

АБ «Укркомунбанк» є універсальним та багатофункціональним банком, що зареєстрований Національним банком України 10.08.1993 року за номером 187. У місті Луганську почав свою діяльність з 09.08.1996 року, здійснюючи її в даний час через філіальну мережу, що складається з 55 відділень в обласних центрах України і районах Луганська та Луганської області, а також 2-х філій - у містах Києві і Сєвєродонецьку.

Головний офіс банку:

Україна, 91055 м. Луганськ,

вул. В.В. Шевченка, 18а

Банк є юридичною особою і створений в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

АБ «Укркомунбанк» є універсальною фінансовою установою, яка діє відповідно до ліцензії НБУ №149 від 03.01.2002 і дозволу №149-3 від 13.02.2003 та має право на здійснення таких банківських операцій:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Крім вищезазначених Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, цінними паперами, платіжними картками, лізинг, надання гарантій та поручительств, перевезення та інкасацію коштів, довірче управління та інші, перелік яких визначений додатками до ліцензії та окремими дозволами Національного банку України.

Також банк має право виконувати, згідно з ліцензією Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, наступні види діяльності:

- дилерську діяльність;

- брокерську діяльність;

- діяльність з управління цінними паперами;

- андеррайтинг;

- депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;

- діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Статутний капітал Банку складає 49 700 000 (сорок дев'ять мільйонів сімсот тисяч) грн. та сформований за рахунок власних коштів акціонерів Банку шляхом випуску акцій.

У звітному періоді Банком виконані основні стратегічні завдання, поставлені перед ним Радою Банку та його акціонерами:

- зміцнення позицій банку в регіоні та в Україні шляхом інвестування подальшого розвитку мережі відділень банку;

- значне розширення співробітництва з крупними промисловими підприємствами країни, підприємствами високих технологій, а також із крупними виробниками в агропромисловому секторі;

- реалізація фінансових продуктів та послуг для клієнтів з урахуванням індивідуального підходу до їх потреб;

- поліпшення якості обслуговування клієнтів шляхом розвитку сучасних банківських технологій;

- розвиток та розширення роботи з пластиковими картами платіжних систем «Укркарт» і «VISA»;

- подальший розвиток Інтернет - технологій;

- розширення послуг з фінансового менеджменту підприємств;

- розширення спектру послуг грошових переказів;

- забезпечення високої кваліфікації, мотивування та лояльності персоналу;

- формування в банку корпоративної культури;

- розвиток централізованої системи пошуку та просування персоналу

всередині системи;

- оптимізація витрат на персонал.

Об'єм регулятивного капіталу банку станом на 1 січня 2010 р. збільшився на 17,5 млн. грн. чи на 30% порівняно з 1 січня 2008 і складає 75,58 млн. грн.;

- банк досяг значних темпів розвитку, валюта балансу за рік збільшилась на 106,6 млн. грн. або на 31,4% і складає 446,4 млн. грн.;

- здійснена підтримка економіки регіону шляхом фінансового інвестування промисловості й малого бізнесу, в зв'язку з цим об'єм кредитних операцій станом на 01.01.2010 р. зріс за 2009 рік на 102,8 млн. грн., з 184,4 млн. грн. до 287,2 млн. грн. або 55,7%;

- депозитний портфель фізичних осіб за 2009 рік збільшився на 43,3 млн. грн. або 34,1% і складає 170,3 млн. грн.;

- депозитний портфель юридичних осіб збільшився на 4,9 млн. грн. або на 18% і складає 32,3 млн. грн.;

- кількість клієнтів на 01.01.2010 р. - 91240;

- кількість співробітників за 2009 рік збільшилась на 341 особу і на 01.01.2010 р. складає 1056 осіб;

- за 2009 рік банк отримав балансовий прибуток в розмірі 1422 тис. грн.

Дохід за 2009 рік збільшився на 19.0 млн. грн., порівняно з 2008 роком, або на 34.5%.

Зростання витрат складає 16,1 млн. грн. (без врахування страхового резерву), з яких 3,7 млн. грн. витрачено на розвиток мережі.

Страховий резерв у 2009 році зріс порівняно з 2008 роком на 1,4 млн. грн. або на 32,6% і складає 5,7 млн., грн. при цьому ріст кредитного портфелю склав 55,7%.

В основу політики розвитку клієнтської бази в 2009 році було покладено забезпечення пріоритетності просування послуг Банку через регіональні точки продажу, зміщення зони обслуговування клієнтів із Головного офісу Банку в мережу відділень області та України, створення умов для залучення корпоративних клієнтів, діяльність яких є стратегічно важливою для Луганського регіону.

Основними принципами організації взаємин Банку зі своїми клієнтами є партнерство, індивідуальний підхід, пошук нових можливостей обслуговування клієнтури.

Дотримання розроблених принципів і зосередженість на пріоритетних напрямках виправдалися фактичним приростом клієнтської бази корпоративного бізнесу у 2009 р. на 1,5тисячі клієнтів.

Якісно це виразилося зростанням середньомісячних залишків на поточних рахунках, що у порівнянні з 2008 роком становило 26%, з 74,6 млн. грн. до 94,2 млн. грн.

Основна частка доходу корпоративного бізнесу отримана від кредитування юридичних осіб і складає 72% або 25 млн. грн., за рахунок зростання кредитного портфелю за 2009 рік на 46 млн. грн.

Дохід від розрахунково-касового обслуговування корпоративних клієнтів склав 9,7 млн. грн. за рахунок збільшення клієнтської бази та розробленої Банком гнучкої тарифної системи обслуговування клієнтів, яка дозволяє кожному знайти зручну для себе схему роботи з банком.

Операції на валютному ринку з корпоративними клієнтами принесли за 2009 рік дохід в розмірі 1 млн. грн.

За 2009 рік зобов'язання банку за коштами юридичних осіб, збільшились на 25,9 млн. грн. або на 22,8% і на 01.01.2010 року склали 139,7 млн. грн.

Збільшення депозитного портфеля юридичних осіб на 01.01.2010 року у порівнянні з 01.01.2010 складає 4,9 млн. грн., але протягом року здійснювалась активна діяльність, спрямована на співробітництво з бюджетними організаціями, підсумком якої є 26,5 млн. грн. залучених коштів на короткі терміни.

На 1 січня 2010 р. Банк має такі показники ліквідності:

- коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу Н2 на 01 січня 2010 року складає 19.85%, (норма не менше ніж 10%), та свідчить про прийняття значної частки ризиків на себе власниками банку у разі потенційної несплати кредиту;

- миттєва ліквідність (Н4) складає 63,75%, що більше ніж у три рази нормативу (>20%), та відображає здатність банку своєчасно виконувати свої грошові зобов'язання за рахунок високоліквідних активів;

- поточна ліквідність, яка визначає збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку складає 77,7% (Н5), нормативне значення має бути не менше ніж 40%;

- короткострокова ліквідність складає 31,15% (Н6), нормативне значення має бути не менше ніж 20%, та відображає здатність банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

З метою мінімізації операційних ризиків постійно удосконалюється система документообігу та технологія обслуговування клієнтів, система контролю за проведенням операцій і платежів, ступінь захищеності банківських технологій і систем електронних платежів.

Все вищезазначене свідчить про виважену політику банку на фінансовому ринку України і високий рівень менеджменту.

Самим непривабливим є для керівництва банку 2009 рік, в якому при зниженні доходності капіталу і активів значно зріс показник «точки беззбитковості», що свідчить про те, що у випадку, коли банк не буде мати змоги кредитувати (а саме це ми зараз спостерігаємо в зв'язку з фінансовою кризою у світі), йому слід буде займатися непроцентними операціями, тобто збільшити інший дохід, щоб бути беззбитковим, а доля інших доходів в структурі банку дуже низька.

Тим не менш до банку, незважаючи на фінансову кризу звертаються клієнти - юридичні особи за отриманням довгострокових кредитів для відтворення основних фондів. Банк у межах своїх повноважень і ліміту кредитного портфеля здійснює приймання і розгляд заявок на отримання кредиту і в моїй дипломній роботі було детально викладено порядок здійснення довгострокового (інвестиційного) кредитування, визначення привабливості інвестиційного проекту як для банку так і для клієнта.

В дипломній роботі було детально розглянуто всі етапи оцінки фінансового стану і кредитоспроможності клієнта ТОВ «Компанія «Енергія», яка звернулася до АБ «Укркомунбанк» за отриманням кредиту у сумі 950000 доларів США під 13,9% річних на строк 4 роки.

Розглянувши всі документи, що свідчать про фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та варіанти забезпечення за кредитом, Банк зробив висновок, що підприємство може бути прокредитовано під 13,9% річних, а норма доходності інвестиційного проекту при цьому складе 33,9%, що є досить високорентабельно.

Незважаючи на складнощі, що відчуває на собі банківська система України, АБ «Укркомунбанк» має знайти резерви для кредитування клієнтури, бо кредитні операції приносять Банку найвищий процентний дохід, від якого головним чином залежить прибутковість банківської установи.

Керівництву Банку слід залучати кошти населення на довгостроковій основі, для чого слід розробити корпоративну стратегію, що спрямована на залучення коштів саме населення Луганської області, бо юридична адреса Головного офісу Банку розташована саме в місті Луганську, що є перевагою АБ «Укркомунбанк» над іншими банківськими установами, що діють на території Луганської області, але не є юридичними особами.



Перелік посилань

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від
7 грудня 2000 р. №2121-III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу «Вісник Національного банку України»). - 2001. - №1 - С. 3-46.

2. Міщенко В.І. Банківські операції - К.:Знання, 2006. - 726 с.

3. Попович В.М. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховика. - К.: Правові джерела, 1996.-262 с.

4. Кочетков В.М. Основи аналізу банківської діяльності. - К.:Видавництво Європейського університету, 2005. - 115 с.

5. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності. - К.: КНЕУ, 2006.-599 с.

6. Васюренко О.В. Банківські операції. К.: Знання, 2007.-477 с.

7. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. №368.

8. Постанова Правління Національного банку України «Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» від 28.11.2001 р. №489.

9. Савлук М.І. Гроші та кредит. К.:КНЕУ, 2006.-598 с.