Вдосконалення системи просування банківських послуг у вигляді нової програми "День Приватбанку на підприємстві"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.12.Прирост банківських послуг при зостосуванні програми.

3.8 Банківські ризики й міри реагування

У міжнародній банківській практиці процес керування ризиками раглядаэться як ключовий напрямок банківського менеджменту.Значна увага приділяється вивченню ризикованих сфер і основних видів ризиків ,пошуку эффективних методів контролю,оцінювання й моніторингу ризиків,а так само створення відповідних систем керування.Ризик виміряється імовірністю того,що очікувана подія може не відбутися і це приведе до небажаним наслідком.

У цілому банківська сфера характерезуется вищою ризикованістю порівняно з іншими видами діяльності.Ця особливість обумовлена специфікою тих функцій,які виконує кожний коммерчесий банк.Діяльність банків дуже різноманітна й включає операції залучення засобів,випуску й куплю цінних паперів,видачу кредитів,лізинг,факторинг,забезпечення клієнтів готівкою та іньше.У моїй программі можно виділити такі ризики(Табл.3.7)

Таблиця 3.7

Ризики при застосуванні програми

Назва ризику	Причина утворення	Мере реагування
Кридитний ризик	Невиконання позичальником своїх зобов'язань.	Моніторинг бази даних,відбір проблемних кредитів,робота відповідних служб.Співробітництво з бухгалтерією підприємств(внутрішніх клієнтів)
Стратегический риск	Пов'язаний з помилками в стратегічному аналізі та плануванні	Маркетингові дослідження,ретельний підбор персоналу.Правильне формулювання цілей і завдань.Контроль роботи менеджерів
Ризик неплатоспроможності	Імовірність того,що банк не зможе виконати свої зобов'язання навіть при швидкій реалізації(продажу)активів	Банк входить у Фонд Гарантування Внесків населення.
Документальний ризик	Складається в можливості возниконовения ненавмисної помилки в документації,що може привести до негативних наслідків	Звірення даних,контроль правельности заповнення документів

3.9 Охорона праці та безпека життєдіяльності

Охорона праці. Керування, нагляд і суспільний контроль за охороною праці, а також навчання і професійна підготовка по охороні праці.

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Правові заходи і засоби:

- розробка наказів, положень, норм, правил, інструкцій і інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах банку;
- забезпечення гарантій прав працівників банку на охорону праці відповідно до законодавства;

- керування і нагляд за станом охорони праці в банку державними органами, експертиза (перевірка, аудит) стану охорони праці в банку незалежними спеціалізованими організаціями за договором, службою охорони праці.

Соціально-економічні заходи і засоби:

- обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасливих випадків і професійних захворювань;

- відшкодування збитку працівникам у випадку ушкодження їхнього здоров'я в процесі трудової діяльності в банку відповідно до законодавства;

- пільгове оподатковування засобів, що направляються на заходи щодо охорони праці;

- застосування штрафних санкцій державними органами до організацій, установам, посадовим особам і працівникам, що порушують і не виконують вимоги законодавчих і нормативних актів про охорону праці.

Організаційно-технічні заходи і засоби:

- створення і забезпечення діяльності системи керування охороною праці, служби охорони праці банку, призначення посадових осіб, що забезпечують рішення конкретних питань охорони праці;

- організація і проведення професійного добору, навчання, інструктажу і перевірки знань (атестації) працівників банку з питань охорони праці і пожежної безпеки;

- організація виконання і контролю за виконанням вимог нормативних актів про охорону праці;

- забезпечення дотримання вимог по охороні праці при проектуванні, будівництві, реконструкції і введенні в експлуатацію об'єктів банку;

- забезпечення безпечної експлуатації і пожежної безпеки будинків, приміщень і встановлених у них засобів праці й устаткування;

- - забезпечення працюючих спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту, медичними аптечками відповідно до вимог і норм по охороні праці;

- організація і проведення оцінки умов праці на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і термін, установлений законодавством, і прийняття по їхніх підсумках комплексних заходів для усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я працюючих виробничих факторів для досягнення встановлених нормативів по охороні праці й усунення причин, що приводять до нещасливих випадків;

- впровадження оптимального режиму праці і відпочинку працівників з урахуванням вимог законодавчих і нормативних актів і особливостей робіт у банку;

- інформування працівників банку про стан охорони праці, причинах нещасливих випадків, прийнятих по них мірах;

- складання достовірних статистичних звітів по охороні праці державним органам.

Санітарно-гігієнічні заходи і засоби:

- створення умов праці на робочих місцях відповідно до вимог стандартів і санітарно-гігієнічних норм по освітленості, шуму, мікроклімату, вентиляції повітря, випромінюванню застосовуваного устаткування й ін.;

- створення і забезпечення функціонування з урахуванням вимог санітарії, гігієни праці санітарно-побутових приміщень загального користування (умивальників, туалетів, душових, холів, місць відпочинку під час регламентованих перерв, місць збереження верхнього і спеціального одягу, засобів захисту й ін.), приміщень (місць) для прийому їжі і збереження продуктів;

- забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного стану всіх приміщень банку з проведенням (по необхідності) періодичних робіт з дератизації, дезінфекції, дезинсекції, дезактивації й ін.;

- забезпечення працівників банку питною водою, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, оздоровчими напоями

- Лікувально-профілактичні заходи і засоби:

- організація і проведення медичних оглядів працівників банку відповідно до нормативних актів про охорону праці, протиепідемічних заходів (щеплень і ін.), додаткового обстеження і лікувально-профілактичних заходів щодо результатів медоглядів;

- відшкодування потерпіл від нещасливого випадку працівнику витрат на лікування, по відходу за ним і інші види медичної допомоги, якщо нещасливий випадок зв'язаний з виконанням трудових обов'язків.

У ст.1 Закону "Про охорону праці" дане також визначення термінів "роботодавця" і "працівника".

Роботодавець - власник підприємства, установи, чи організації уповноважений їм орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, що використовує наймана праця.

Працівник - особа, що працює на підприємстві, в організації, установі і виконує обов'язки чи функції відповідно до трудового договору (контракту).

Державне керування охороною праці.

Державне керування охороною праці в Україні здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці (Госнадзорохрантруда);

3. Міністерства й інші органи виконавчої влади;

4. Місцева державна адміністрація й органи місцевого самоврядування, що приймають державні нормативно-правові акти по охороні праці (загальні, міжгалузеві, галузеві) у межах своєї компетенції, обов'язкові для виконання всіма підприємствами й організаціями незалежно від форми власності і видів діяльності (правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції, переліки і т.п.).

Державний нагляд за охороною праці.

Державний нагляд за дотриманням законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці (Госнадзорохрантруда);

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Госпожнадзор);

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці(органи й установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.

Відповідно до законодавства про охорону праці посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства і здійснювати в присутності чи роботодавця його представника перевірку дотримання законодавства про охорону праці;

- одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали й інформацію з відповідного питанням, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причинах порушень законодавства і вжитих заходів по їх усуненню;

- видавати у встановленому порядку роботодавцю, керівникам і іншим посадовим особам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків в області охорони праці, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, ділянок, робочих місць, будинків, споруджень, приміщень, випуск і експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних і інших засобів праці, виконання визначених робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також чи скасовувати припиняти дія виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

- направляти роботодавцям уявлення про невідповідність окремих посадових осіб займаної посади, передавати матеріали органам прокуратури для залучення їх до відповідальності відповідно до законів.

Суспільний контроль за охороною праці.

Відповідно до Закону "Про охорону праці" суспільний контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють професійні союзи, їхні об'єднання в особі своїх виборчих органів і представників (у банку профспілка відсутня відповідно до Статуту банку).

У випадку відсутності профспілки на підприємстві суспільний контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими робітниками особа.

Діяльність уповноважених регулюється Законом "Про охорону праці" і Типовим положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці (затверджено наказом Госнадзорохрантруда від 28.12.93 № 135).

Відповідно до Закону "Про охорону праці" і зазначеним вище Типовим положенням уповноважені обираються на загальні збори трудових колективів підприємства, установи, чи організації їхніх структурних підрозділів відкритим голосуванням.

Уповноваженим не може бути обраний працівник, що відповідно до посадових обов'язків відповідає за організацію безпечних і нешкідливих умов праці.

Уповноважені мають право безперешкодно перевіряти виконання вимог по охороні праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції по усуненню виявлених порушень нормативно-правових актів по безпеці і гігієні праці.

Навчання по охороні праці і професійна підготовка по охороні праці

1. Усі працівники організації, у тому числі її керівник, зобов'язані проходити навчання по охороні праці і перевірку знань вимог охорони праці в порядку, визначеному Урядом України.

Навчання працівників безпечним методам і прийомам роботи здійснюється роботодавцем за рахунок власних коштів.

2. Для всіх осіб, що поступають на роботу, а також для осіб, переведених на іншу роботу, роботодавець (чи уповноваженна ним особа) зобов'язаний провести інструктаж по охороні праці, організовувати навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт і надання першої допомоги потерпілим.

По характеру і часу проведення іинструктажу працівників поділяеться на:

- вступний;

Вступний інструктаж проводиться з усіма прийнятими на роботу незалежно від їхньої освіти, стажу роботи в даній професії чи посаді.

- первинний;

Первинний інструктаж на робочому місці проводять із усіма працівниками прийнятими в організацію. Інструктаж проводиться з кожним працівником індивідуально.

- повторний;

Повторний інструктаж має на меті підвищення рівня знань правил чи інструкцій охорони праці і проводиться індивідуально з групою працівників однієї професії по програмі інструктажу на робочому місці. Такий інструктаж проходять усі працюючі не рідше 1-го разу в 6 місяців (1-го разу в 3 місяці - для робіт підвищеної небезпеки).

- позаплановий;

Позаплановий інструктаж проводиться при зміні правил охорони праці, заміні устаткування і за інших обставин, що впливають на безпеку праці.

- цільовий.

Цільовий інструктаж виробляється у випадках:

- виконання разових робіт, не зв'язаних із прямими обов'язками за фахом (навантаження, вивантаження, збирання території і т.п.);

- ліквідації аварій, наслідків стихійних лих і катастроф;

- провадження робіт, на які оформляється допуск, дозвіл і інші документи.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт.

Інструктаж на робочому місці завершується перевіркою знань шляхом чи опитування з використанням технічних засобів навчання. Знання перевіряє працівник, що проводив інструктаж.

3. Працівники, що показали незадовільні знання, до самостійної роботи чи практичним заняттям не допускаються.

На підприємствах, де маються служби по охороні праці, організація інструктажу працівників проводиться службами охорони праці.

Сприяння роботодавцю в організації на підприємстві навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, проведенні своєчасного і якісного інструктажу працівників по безпеці праці роблять також спільні комітети (комісії) по охороні праці.

4. Для осіб, що приходять на роботу зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, на якій відповідно до законодавства про охорону праці потрібно професійний добір, роботодавець забезпечує навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт зі стажуванням на робочому місці і здачею іспитів, а в процесі трудової діяльності - проведення періодичного навчання по охороні праці і перевірки знань та вимог охорони праці.

Допуск до роботи осіб, що не пройшли у встановленому порядку навчання, інструктаж і перевірку знань правил, норм і інструкцій охорони праці, забороняється.

5. Керівники, що надійшли в організацію, і фахівці проходять вступний інструктаж, що проводить інженер по охороні праці або особа, на яку наказом керівника організації покладені ці обов'язки. При цьому вони повинні бути ознайомлені зі станом умов і охорони праці, із законодавчими й іншими актами по охороні праці, зі своїми посадовими обов'язками по забезпеченню охорони праці й ін.

Перевірка знань по охороні праці керівників, що надійшли на роботу, і фахівців проводиться не пізніше одного місяця після призначення на посаду, а потім - періодично, не рідше одного разу в три роки.

Для проведення перевірки знань по охороні праці керівників і фахівців в організаціях наказом (розпорядженням) їхніх керівників створюються комісії з перевірки знань.

Перші керівники підприємств (директор, головний інженер) і члени комісії з перевірки знань по охороні праці повинні проходити навчання і перевірку знань по охороні праці на одному з наступних курсів:

- у навчальних центрах, чи комбінатах інститутах, що мають дозвіл органів виконавчої влади по праці суб'єктів України на навчання і перевірку знань по охороні праці, чи в комісіях цих органів;

- на курсах, організованих підрозділом по охороні праці органа виконавчої влади по праці суб'єкта України;

- на курсах, організованих вищестоящою господарською організацією, якщо підприємство, де вони працюють, знаходиться в її чи підпорядкуванні має відповідний галузевий напрямок.

Контроль за проведенням перевірки знань по охороні праці керівників і фахівців здійснюється державними інспекторами праці.

Державні інспектори по охороні праці вправі відстороняти від роботи Осіб, що не пройшли у встановленому порядку навчання, інструктаж з охорони праці, стажування на робочих місцях і перевірку вимог охорони праці (подп. 7 п. 10 Положення про федеральну інспекцію праці).

6. Порядок підготовки й атестації і перевірка знань в області промислової безпеки працівників організацій, що експлуатують небезпечні виробничі об'єкти, визначені Госгортехнадзором України

Електробезпечність і пожежна безпека

Приміщення відділу кредитування ПриватБанку відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, оскільки відсутні висока вологість і температура, немає хімічно-активного середовища. Однак небезпека поразки електричним струмом існує усюди, де використовують електроустановки, тому приміщення без підвищеної небезпеки не можна назвати безпечними. У приміщенні відділу встановлено 4 компютери і один принтер. Наявне електроустаткування працює під напругою 220 В і частотою 50 Гц. Пристрій електропроводки в приміщенні відповідає всім необхідним вимогам. Проводка має подвійну струмоізоляцію. Схована під штукатуркою і проведена на висоті 2,4 м, при цьому навантаження на існуючи розетки мінімальна. Все устаткування проходить профілактичний огляд відповідно до встановленого графіка. До роботи допускаються співробітники пройшовши інструктаж з техніки безпеки і первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці.

Пожежна профілактика передбачає у виробничих приміщеннях, офісах та інших приміщеннях в процесі їхньої експлуатації наявність ефективних заходів, що попереджують загоряння чи, у разі пожежі, забезпечують її швидке гасіння.

Споруда, в якій знаходиться відділ кредитування, відноситься до категорії Д пожежної безпеки. Можливі причини пожежі в приміщенні це коротке замикання, непередбачені пожежні ситуації. Профілактичні заходи розташування приміщень з урахуванням вимог пожежної безпеки; обладнання протипожежних перепон у спорудах, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях; встановлення протидимового захисту; забезпечення безпечної евакуації людей; застосування засобів пожежної сигналізації, повідомлення та пожежетушіння; організація заходів, що забезпечують успішне протікання тактичних дій тушіння пожежі. У самому приміщенні відділу протипожежного інвентарю немає, але у коридорі є два повітряно-пінних вогнегасників типу ОВП-10, також в коридорі проходить пожежна сигналізація, горючі речовини в даному приміщенні не зберігаються. Шляхи евакуації людей та матеріальних цінностей із приміщення відображені на схемах евакуації, а також зазначені стрілками. Із даного приміщення є два пожежних виходи, ширина проходу0,5м. Приміщення обладнано датчиками, які фіксують початок виникнення пожежі.

На підставі виконаного в даній роботі аналізу санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні, аналізу електробезпечності і профілактики пожеж можна зробити висновок, що приміщення відділу знаходиться в задовільному стані. Висока працездатність персоналу і їхнє здоровя забезпечуються строгим дотриманням стандартів санітарно-гігієнічних умов праці. Для поліпшення умов праці необхідно встановити два кондиціонерів типу Samsung для витяжки та циркуляції повітря. Необхідно також влаштувати кімнату для паління. Данні пропозиції необхідно внести до колективного договору на наступний рік.

Аналіз санітарно - гігієнічних умов праці в приміщенні відділу кредитування ПриватБанку.

І. Приміщення відділу кредитування знаходиться на першому поверсі двохповерхового будинку.

Кімната відділу має площу 40 м2,, А=8 м., В=5 м., висота кімнати Н=3,5 м. Число працюючих складає 4 чоловіки, таким чином на кожного припадає 10 м2 площі та 35 м3 обєму, що цілком відповідає СНіП ІІ-90-81 та ТсанПіН 3.3.2.007-98 (S=5 м2 і обєм 15 м3).

Кімната відділу являє собою сухе і світле приміщення, стіни обклеєні світлими шпалерами, стелі білі, підлога покрита світлим лінолеумом, двері зроблені з дерева.

В процесі праці на людину впливають різні фактори: температура, вологість, швидкість повітря у робочому приміщенні, освітленість, рівень виробничого шуму та інші.

Результати вимірювання метеорологічних параметрів у приміщенні показали, що температура повітря складає 20 С у холодний період, відносна вологість повітря складає 60%, швидкість руху повітря 0,12 м/с, що цілком відповідає сучасним нормам.

Основним джерелом шуму в приміщенні є увімкнені персональні комп'ютери та принтери. Рівень шуму складає 65 дБА, що відповідає санітарним нормам.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови у відділу кредитування, наведені в табл..(3.7)

Таблиця 3.7

Параметри санітарно-гігієнічного стана праці в приміщенні відділу кредитування ПриватБанку

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.00588 і іншим державним нормативам	Відповідність фактичного значення державному нормативу
Запорошеність, мг/м3	0,1	0,2-2	Відповідає
Рівень шуму, дБА	60-65	50-65	Відповідає
Освітлення, лк	384	300	Відповідає
Температура повітря у перехідний період, С	20-22	22-24	Відповідає
Відносна вологість, %	40-60	40-60	Відповідає
Швидкість повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає

У приміщенні відділу використовують природне та штучне освітлення. Джерелом природного освітлення є три вікна розміром 2х2,5 м, фактична площа вікон дорівнює 15 м2.

Визначимо достатність природного освітлення приміщення. Достатність природного освітлення розраховується по формулі:

, (3.3)

де площа вікон, м2;

площа підлоги приміщення, м2.

Для даного приміщення =15 м2, = 40 м2, тоді маємо

Отже, на підставі даного розрахунку, можна зробити висновок, що природне освітлення відповідає санітарним нормам [ ].

Розрахуємо вентиляцію по надлишкам тепла у відділі. Відомо, що кількість працюючих у приміщенні 4 чоловіки. У приміщенні встановлено 4 компютера типу Samsung і один принтер того ж типу. У приміщенні встановлено кондиціонер типу LG. Вентиляція здійснюється механічним та природним шляхом. Кожний компютер генерує 200 Вт, а принтер відповідно 50 Вт надлишкового тепла. Надходження тепла від сонячної радіації складає 69 Вт, а приток тепла через непрозорі огородження конструкцій будівлі складає 11,5 Вт. В приміщенні постійно знаходиться 4 службовця, кожен з яких виділяє 174 Вт тепла.

Розрахунок вентиляції по надлишкам тепла можна зробити по наступній формулі:

, (3.4)

де надлишок тепла, ккал/год;

температура повітря, яке вилучається з приміщення та припливного повітря, С;

густина повітря, 1,293 кг/м3;

с теплоємкість повітря 1010 Дж/кгград.

Температура повітря, яке вилучається з приміщення розрахуємо за формулою:

(3.5)

Надлишок тепла складається з:

, (3.6)

де тепло, яке виділяє устаткування (компютери та принтери);

тепло, яке виділяють працівники;

тепло, яке виділяють освітлювальні прилади, тепло від сонячної радіації та тепло, яке надходить крізь огородження будівлі.

Тепло, яке виділяється обладнанням визначається за формулою:

(3.7)

де кількість компютерів, од.;

кількість принтерів, од.;

надлишкове тепло, яке генерують компютери, Вт;

надлишкове тепло, яке генерують принтери, Вт;

Вт.

Тепло, яке виділяють службовці, визначимо за формулою:

, (3.8)

де кількість службовців, які постійно знаходяться в приміщенні;

енерговитрати для даної категорії робіт.

Вт.

Тепло від освітлювальних приладів, сонячної радіації та тепло, яке надходить крізь непрозорі огородження конструкції будівлі:

Вт.

Таким чином, загальна кількість надлишкового тепла в приміщенні складає:

Вт.

Визначимо необхідну кількість повітря для вентиляції приміщення (L) за формулою:

м3/год.

З розрахунку бачимо, що для підтримки встановлених параметрів мікроклімату у відділі достатньо одного кондиціонеру типу Samsung продуктивністю 600 м3/год.

ІІ. Приміщення відділу кредитування знаходиться на першому поверсі двохповерхового будинку.

У приміщенні кредитного відділу банку з розмірами А=8 м., В=5 м., і висотою Н=3,5 м. Установлені 7 світильники типу “Бета” з лампами розжарювання типу БК потужністю 100 Вт. У кожному світильнику встановлено 4 лампи. Коефіцієнти відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги рівні Рст=70%, Рс=50%, Рп=10 %. Затінення робочих місць немає. Визначити достатність освітленості робочих місць, якщо відомо, що при роботі з комп`ютером і документами нормативна величина освітленості Ен=400 лк.

Розв`язання: При перевірці відповідності фактичного рівня освітленості в приміщенні нормативному, фактичну освітленість у приміщенні визначаємо за формулою:

Еф = N x Fл x n x / S x z x k3 (3.9)

де N = 7 число світильників,

Fл = 1630 лм - світловий потік лампи,

n = 4 - число ламп у світильнику,

S = 40 м2 - площа освітлюваного приміщення,

Z = 1,15 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання,

K3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення K3 приймаємо рівним 1,3

- коефіцієнт використання освітлюваної установки.

Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Так як тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, то для визначення необхідно розрахувати значення індексу приміщення і.

Індекс приміщення і визначається рівнянням

i = A x B / hn x (A + B) (3.10)

де А і В - відповідно довжина і ширина приміщення в м,

hn - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, що визначається висотою приміщення (Н, м), відстанню від світильника до стелі (hc, м) і висотою умовної робочої поверхні (hp=0.8 м) за формулою:

hn=H- hc- hp=3,5-0,7-0,8=2 м.

Підставляємо отримані значення hn у формулу для визначення індексу приміщення і знаходимо:

i = 8 x 5 / 2 x (8+5) = 1,5

Визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 56 %, або 0,56. Підставляємо всі знайдені величини у формулу для Еф:

Еф = 1630 x 7 x 4 x 0,56 / 40 x 1,15 x 1,3 = 427,34

Оскільки отримана величина ЕфЕн рівень нормативної освітленості в кредитному відділі (приміщенні Еф) відповідає нормативному значенню.

Висновки

Раніше стратегії банків базувалися на розвитку відносин з окремими клієнтами з метою своєї прибутковості й прибутковості, або ж працювали з окремими сегменами ринку(студенти,пенсіонери) то сьогодні ціль - це освоєння ринку масового споживача банківських продуктів і послуг. У розділі цьому пропонується нова програма,ориєнтована на довгострокове співробітництво Банку із сегментом клієнтів-тримачів зарплатних платіжних карт (зовнішніх клієнтів) за рахунок їхнього залучення на комплексне банківське обслуговування.Показана зміна основних стандартів у процесі обслуговування клієнтів і продуктового ряду. Показано , наскільки ефективно буде ця програма для банку(збільшення активів банку,збільшення кредитного й дипозитного портфелів банку , нарощування банківської клиенуры,і сообветственно й прибутку по экварингу.) Хоча точно расчитать економічний еффект важко ,опираючись на опты закордонних банків,можна припустити ,що прибутковість банку від реалізації цієї програми складе близько 20%

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі була розглянута загальна банківська структура в Україні й зокрема АЗО комерційний банк Приватбанк Були розглянуті існуючі підходи з просування банківських послуг і разарботке.Була проаналізована робота Приватбанку ,його структура правління,види діяльності,розглянуті існуючі програми по просуванню банківських послуг,а так само запропонована нова програма-"День Приватбанку на підприємстві".Сутність програми полягае у збільшенні рівня продажів банківських послуг індивідуальним клієнтам (отримувачам зарплатних платіжних карт / зовнішнім клієнтам) за рахунок комплексної пропозиції їм банківських продуктів,перейти від підписання клієнтом документів на оформлення банківських послуг у відділенні до завершення продажу безпосередньо на підприємстві,поліпшити якість портфеля притягнутих послуг (збільшення частки активних продуктів) шляхом проведення консультацій співробітників підприємств,залучити на банківське обслуговування нових клієнтів - співробітників підприємств, що не мають зарплатного проекту із Приватбанком,закріпити за банком на перспективу клієнтів-тримачів зарплатних карт шляхом залучення їх на комплексне банківське обслуговування,сформувати в клієнтів-тримачів зарплатних карт культуру банківського обслуговування (зарплатна платіжна карта дозволяє не тільки щомісяця одержувати зарплату в найближчому банкомату - це ще й маса інших чудових можливостей),підвищити рівень лояльності клієнтів до Приватбанку за рахунок індивідуальної роботи із клієнтом на підприємстві.

Розроблено алгоритми роботи як із зовнішніми ,так і із внутрениими клієнтами банку.Показано еффективность програми. Наприкінці розділу наведена оцінка ризиків і описана безпека життєдіяльності на підприємстві.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. 2001г.

2. Колтынюк Б.А. Инвестиционные проекты. Учебник СПб.: Издательство Михайлова ВА., 2000 г.

3. Основы менеджмента М.Х.Мескон, М.Альберт, 1992 г

4. Казимагомедова А.А. Банківське обслуговування населення.-М, 1999.

5. Міллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Сучасні гроші і банківська справа: Підручник. -М.:ИНФРА-М, 2000.

6. Фетисов Г.Г. Стійкість комерційного банку і рейтингові системи в оцінки. - М. :Фінанси і статистика , 1999.

7. Закон України “Про охорону праці” // Правда України.-1992.-1 грудня

8. Банківський менеджмент: Навч. посібник. // За ред. О.А. Кириченко.-К.: Знання-Прес, 2002.-438с. Корбовник А.М. Перспективи розвитку банківських послуг // Фінанси України.-2002.- №7.- с.110-114.

9. Банківський менеджмент: Навч. посібник. // За ред. О.А. Кириченко.-К.: Знання-Прес, 2002.-438с

10. Сайт ПриватБанка: www.privatbank.ua

Додаток 1

Анкета посещения организации

___________________________________________________________

Название предприятия/ учреждения

1. место расположения предприятия/ учреждения

- в пределах центра города

- за пределами центра города

- «на отшибе»

2. Тип здания:

- комплекс офисных зданий;

- производственный комплекс;

- территория бывшего НИИ, завода, базы и т.п.;

- часть жилого здания, переведенного в нежилой фонд;

- другая: __________________________

4. Наличие вывески:

- да;

- нет.

5. Организация охранно-пропускной системы:

- пропускная система;

- охранник на входе в здание (на территорию);

- электронная система доступа (домофон);

- охрана отсутствует.

Комментарии: _________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

6.При наличии охраны: реакция охраны на название необходимой фирмы:

- фирма известна (помнит, что она есть в здании и где находится);

- нашел в списке фирм, расположенных в здании (комплексе);

- о такой не слышал.

7.Отношение руководства к банку.

- готовность сотрудничать ;

- думает о сотрудничестве;

- негативно относится к Банку,не готов сотрудничать.

10.Эффективность презинтации

- коллектив насторен позитивно(его заинтересовали услуги банка,готовность работать с Банком);

- коллектив настроен скептически,но есть перспектива работы с организацией;

- коллектив настроен негативно.

11.Примерная численность персонала компании:

...... человек.

Рекомендации:

- Организацию заинтересовали продукты банка,считаю необходимым дальнейшее сотрудничество;

- Организация перспективная,но необходима дальнейшая работа для привлечение на банковские продукты;

- Организация не желает сотрудничать ,считаю дальнейшую работу не перспективной.

Размещено на Allbest.ru