Аналіз розвитку міжнародних розрахунків (на прикладі АКБ "Укрсоцбанк")

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. 1 навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік.

У сучасному світі чіткіше простежується тенденція до інтеграції в міжнародному економічному просторі. Доказом цього є тісна взаємозалежність виробництва і міжнародної торгівлі. Сьогодні більшість товарів надходить на ринок через зовнішню торгівлю або виготовляється з використанням складників, що завозяться з-за кордону.

Процеси економічної інтеграції неоднозначні. Спостерігається підвищення ефективності виробництва за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється економічна активність у багатьох країнах.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності одержують право на здійснення їх видів після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Зовнішньоекономічні договори або контракти , що є невід'ємною умовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності, складаються відповідно до законів України і міжнародних договорів, при цьому можливо використання рекомендацій міжнародних організацій і відомих міжнародних порядків .

Структура експорту-імпорту в Україні по системі міжнародної торгової класифікації (SІТС) приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Структура експорту-імпорту в Україні в 2004-2006 роках по системі SITC* (у % від загального обсягу)

Роки	По SITC	Експорт	Імпорт
2004	0 - 1	25,38	2,60
	2 - 4	3,83	56,37
	3	52,28	19,76
	5 - 9	18,51	21,27
2005	0 - 1	26,98	2,50
	2 - 4	3,91	57,01
	3	51,02	18,49
	5 - 9	18,08	22,00
2006	0 - 1	27,96	2,38
	2 - 4	4,01	56,00
	3	49,46	19,12
	5 - 9	18,56	22,51

*0-1 - продовольство (продукція сільського господарства), 2-4 - сировина і матеріали, 3 - проміжна продукція, 5-9 - кінцева продукція.

Дані таблиці свідчать, що в 2006 р. домінуючими для нашої економіки були експорт проміжної продукції (49,46 %), продовольства (27,96 %) і імпорт сировини і матеріалів (56 %). Така ситуація, незважаючи на те, що після фінансової кризи удалося досягти позитивного сальдо торгового балансу, очевидно не сприяє економічному росту. Це є значущим обмежуючим фактором на найближчі 5 років.

Експорт товарів забезпечує значну частину надходжень валюти в платіжному балансі України. Збільшенню експорту сприяло б приєднання України до ЄС, але для цього необхідно подбати про створення діючої конкурентноздатної ринкової економіки. Виходячи з цього, необхідно додавати всі зусилля для збільшення експорту, але не за рахунок зниження внутрішнього споживання, а за рахунок стимулювання розширення експортного виробництва. Географія товарного експорту України досить різноманітна (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Географія товарного експорту України в 2006 р. [30]

Країна	Обсяг, млн. діл.	Питома вага
Росія	2905	23,0
Китай	737	5,8
Туреччина	696	5,5
Німеччина	639	5,1
Італія	550	4,4
Бєларусь	548	4,3
США	502	4,0
Польща	313	2,5
Словаччина	245	2,1
Болгарія	205	1,9
Сирія	204	1,6
Пакистан	195	1,6
Тайвань	193	1,5
Єгипет	187	1,5
Молдова	186	1,4
Чехія	171	1,4
Румунія	161	1,3
Інші	425	31,1

На територію України дозволяється імпорт тільки тих товарів, що по своїх технічних, фармакологічних, санітарних, ветеринарних і екологічних характеристиках не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог, що діють на території України. Якщо національні стандарти відсутні, на визначений товар можуть поширюватися міжнародні або іноземні стандарти і вимоги, що діють у ведучих країнах - експортерах цих товарів. Необхідно відзначити, що всі стандарти і вимоги повинні офіційно публікуватися в загальнодоступних засобах інформації України не менш чим за 60 днів до вступу їх у дію.

До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим їхньої сертифікації. Якщо ж здійснюється імпорт товарів, що не мають аналогів в Україні, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює імпорт або іноземний суб'єкт господарської діяльності, що здійснює експорт, повинний пред'явити сертифікат відповідності товару міжнародним стандартам і вимогам.

Структура товарного імпорту досить проста. На Росію приходиться майже половина українського імпорту, хоча і спостерігається тенденція до його зменшення. Це зв'язано з необхідністю закуповувати велику кількість енергоносіїв у РФ, що складає 70 % російського експорту в Україну. Другим партнером України по розміру імпорту виступає Німеччина. Їхня частина в імпорті України зросла з 6.2 % у 1996 році до 8.6 % у 1999 році. Третє місце в імпорті України займають США, питома вага яких за цей же період зріс з 2.7 % до 4.0 %. Далі випливають Польща, Італія, Бєларусь, Франція, Чехія, Великобританія, Австрія, Нідерланди.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний[16]:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банкові здійснити цю оплату.

При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб'єктами:

- заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

- банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;

- бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);

- виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Для відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку-емітента заяву про відкриття документарного акредитива, або за довільною формою із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів.

Заява про відкриття акредитива заповнюється з використанням відповідних технічних засобів та копіювального або самокопіювального паперу або від руки.

Заява подається наказодавцем акредитива до уповноваженого банку-емітента в паперовій формі не менше ніж у трьох примірниках. Перший примірник заяви про відкриття акредитива має містити відбиток печатки та підписи осіб наказодавця акредитива, які заявлені ним у картці із зразками підписів та відбитком печатки, або надаватися в електронному вигляді за допомогою системи “Клієнт-Банк”, підписаний електронними цифровими підписами.

Заява про відкриття акредитива обов'язково має містити такі реквізити:

код заяви про відкриття акредитива відповідно до Державного класифікатора управлінської документації;

назву документа - “Заява про відкриття документарного акредитива”;

вид акредитива - відкличний, безвідкличний. Якщо не зазначено, що акредитив відкличний, то він уважатиметься безвідкличним;

підтвердження акредитива - зазначається в разі потреби;

дату заяви про відкриття акредитива;

строк дії або дату та місце закінчення строку дії акредитива, а саме кількість днів від дати відкриття акредитива або остання дата приймання документів для оплати акредитива та місце його закінчення;

назву наказодавця акредитива, що зазначається згідно з договору, що не суперечить назві, заявленій у картці зі зразками підписів та відбитком печатки, а також його місцезнаходження (та/або назву країни та/або міста);

назву бенефіціара - його назву, місцезнаходження та номер рахунку;

назву банку бенефіціара, авізуючого банку та виконуючого банку - його назву та адресу, у тому числі S.W.I.F.T. - код (BIC code) або номер телексу, які також мають відповідати реквізитам договору за умови їх зазначення в договорі.

Міжнародні розрахунки у формі документарного акредитива, документарного інкасо і банківського переказу, як і інші операції вітчизняних банків приносять доход і впливають на результат діяльності банку.

Здійснення уповноваженим банком операцій за експортним акредитивом передбачає таку послідовність операцій. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара, отримавши від іноземного банку-емітента або іншого банку повідомлення (текст акредитива) про відкриття акредитива на користь бенефіціара, має переконатися в достовірності цього повідомлення (перевірити ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.).

У разі потреби уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара надсилає запит до іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, для уточнення справжності повідомлення.

До отримання від іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, інформації, що підтверджує справжність тексту акредитива, уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара може проінформувати бенефіціара в письмовій або усній формі про отримання повідомлення щодо відкриття йому акредитива.

Після отримання відповідних уточнень, що підтверджують достовірність повідомлення (тексту акредитива), уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара передає текст акредитива для подальшого авізування бенефіціару.

Якщо уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара за будь-яких причин відмовляється авізувати акредитив, то він негайно має повідомити про це іноземний банк-емітент або інший банк, від якого акредитив був отриманий.

Динаміка міжнародних розрахунків по банківській системі України в 2000 - 2006р. показана в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Стан міжнародних розрахунків по банківській системі України (тис. шт.)

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Експорт:
Акредитиви	94	65	60	61	45	25	11
Інкасо	41	50	13	5	1	1	-
Перекази	11254	10960	9815	8428	7880	6400	5900
Імпорт:
Акредитиви	46	16	30	21	12	12	27
Інкасо	13	6	11	22	5	2	2
Перекази	7320	7212	6945	6117	5500	3600	3460

Слід зазначити, що за даними таблиці 2.3. можна зробити висновок про зниження використання в господарській діяльності міжнародних форм розрахунків.

Серед українських підприємств акредитивній формі розрахунків надають перевагу експортери, що поставляють свою продукцію в країни, що розвиваються, в основному Індію, Шрі-Ланку, Пакистан, Іран і ін., законодавство яких обмежує застосування прямого переказу; підприємства, «вимушені" використовувати акредитивну форму по вимозі покупця їх товару для забезпечення умов торгової угоди.

За даними табл. 2.3. спостерігається тенденція до скорочення кількості експортних акредитивів. Кількість імпортних акредитивів за останні роки збільшилося через обмеження Національного банку України на здійснення розрахунків між партнерами у формі банківського переказу.

Інкасова форма розрахунків, як видно з представлених у таблиці 2.2. даних, використовується вкрай рідко, що обумовлено недостатністю гарантій при використанні даної форми розрахунків по обидва боки, і експортери надають перевагу укладанню контрактів, що передбачають передоплату. Тому документарне інкасо рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець довіряють один одному, а також кредитоспроможність покупця не викликає сумніву.

Таким чином, на нашу думку, основними перспективами роботи банків є підвищення якості виконуваних міжнародних операцій, а також активізація роботи з залучення нових клієнтів на обслуговування у відділення для збільшення прибутковості від проведених операцій. [13, c. 64]

Динаміка отриманого доходу від міжнародних розрахунків банків України представлена в таблиці 2.4. [13, c. 34]

Таблиця 2.4 - Динаміка отриманого доходу від міжнародних розрахунків у 2005 - 2006 р. (млрд. грн.)

Види здійснюваних операцій	Доход за 2006 рік	Доход за 2005 рік	Динаміка росту або зниження ( +, -)
Переказні й інкасові операції	598819,13	412865,07	+ 185954,06
Акредитивні операції	39658,69	23321,35	+ 16337,34

Рис. 2.1 - Динаміка отриманого доходу від міжнародних розрахунків у 2005 - 2006 р.

З таблиці 2.4. та рис. 2.1 видно, що спостерігається тенденція збільшення доходів по усіх формах міжнародних розрахунків, проте акредитивні розрахунки використовуються в меншому ступені ніж прості банківські перекази, незважаючи на їх переваги, зокрема те, що коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений товар, надані послуги здійснюється або в банківській установі постачальника за рахунок коштів платника, там задепонованих для цієї мети, або в банку платника - так званий гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунку гарантує платіж постачальнику. Ця форма розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і платником щодо такої форми розрахунків.

Щодо АКБ «Укрсоцбанк», то динаміка акредитивних розрахунків по банку характеризується динамікою, наведеною в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Динаміка міжнародних розрахунків акредитивами по АКБ «Укрсоцбанк» 2002-2006 р. (шт)

Акредитиви	2002	2003	2004	2005	2006
Експортні, шт	2	1	0	4	2
Сума, тис. грн	649,79	135,976	0	1931381,85	11876,90
Імпортні, шт.	8	6	2	0	1
Сума, грн.	38349,57	2042,47	4619,45	0	10000

За даними таблиці 2.5. також спостерігається тенденція до скорочення кількості імпортних акредитивів. Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з моменту відкриття.

Крім того, акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.

Відповідальний працівник уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара:

а) реєструє акредитив в журналі реєстрації отриманих (експортних) акредитивів, який може вестися як у паперовій, так і в електронній формі.

У журналі обов'язково мають зазначатися:

номер реєстрації (порядковий номер) акредитива;

назва бенефіціара;

назва іноземного банку-емітента;

дата відкриття акредитива;

строк дії акредитива;

сума та назва або код іноземної валюти (цифровий або літерний) відповідно до Класифікатора.

За потреби в Журналі може передбачатися фіксування іншої інформації;

б) готує супровідний лист, що надсилається бенефіціару, у якому зазначаються рекомендації уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара щодо виконання бенефіціаром умов акредитива.

У разі отримання письмової відмови від прийняття умов акредитива уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара списує з обліку суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку та повідомляє банк, від якого було отримано умови акредитива, про відмову бенефіціара від прийняття умов акредитива.

Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара всі документи, що отримані за експортним акредитивом, формує у Справу за експортним акредитивом, що має містити:

повідомлення (текст акредитива) з умовами акредитива;

листи, повідомлення та інші документи від банків, що беруть участь у супроводженні акредитива, та від бенефіціара;

копії листів, повідомлень та інших документів на адресу банків, що беруть участь в обслуговуванні акредитива, та від бенефіціара;

будь-які інші документи щодо акредитива (за вибором уповноваженого банку бенефіціара).

Якщо бенефіціар, отримавши повідомлення з умовами акредитива, виявив розбіжності з умовами договору, то він має право звернутися до уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара з проханням надіслати повідомлення до іноземного банку-емітента або банку, через який було передано умови акредитива, про надсилання запиту наказодавцю акредитива, що стосується внесення ним відповідних змін та/або доповнень до умов акредитива. Таке звернення подається в паперовій формі (засвідчується підписами тих осіб бенефіціара та відбитком печатки, які зазначені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки) або в електронному вигляді за допомогою системи “Клієнт-Банк”.

У разі отримання уповноваженим (авізуючим та/або виконуючим) банком бенефіціара від іноземного банку-емітента або банку, через який було передано умови акредитива, повідомлення, яке містить зміни та/або доповнення до умов акредитива, внесені наказодавцем акредитива, то уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара пересвідчується в достовірності цього повідомлення (перевіряє ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.) та надсилає супровідний лист разом з копією повідомлення зі змінами та/або доповненнями до умов акредитива на авізування бенефіціару.

Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.

Відповідно, вважаємо, що з активізацією експортної діяльності українських підприємств використання акредитивної форми розрахунків набуде більшого поширення у практиці зовнішньоекономічної діяльності субєктів господарювання, і відповідно, банків.

Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи перешкоджають численні об'єктивні й суб'єктивні чинники. Серед перших - порівняльно низькі доходи переважної більшості населення України, так і не відновлена повною мірою довіра населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування банківських вкладів (гарантується лише 1500 грн.), велика (за світовими мірками) частка наявного грошового обігу (на середину березня 2006-го - понад 26 млрд. грн., або майже 2/5 усієї грошової маси). Динаміка грошової маси подана на рис. 2.2.



Рис. 2.2 - Динаміка грошової маси в Україні протягом 1997-2005 років по грошових агрегатах

На думку багатьох спеціалістів, сучасні економічні умови вимагають удосконалення організації готівкового обігу як складової платіжної системи країни з приведенням його у відповідність до потреб ринкової економіки. Складність проблеми полягає в тому, що необхідність раціоналізації платіжної системи вимагає, з одного боку, відмови від надмірного адміністративного регулювання готівкового обігу і подальшої лібералізації операцій з готівкою, а з іншого - суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків.

Таблиця 2.6 - Основні переваги і недоліки окремих форм розрахунків

Форма розрахунків	Переваги	Недоліки
1. Платіжні доручення	Універсальний характер; відносно простий та швидкий документообіг
2. Вимоги - доручення	Підвищення відповідальності суб'єктів розрахункових відносин; відповідність фінансовим і господарським інтересам постачальників і покупців; прискорення оформлення розрахункових документів	Неможливість гарантії платежу Можливість несвоєчасної оплати рахунків платниками
3. Розрахункові чеки	Відносне прискорення темпів розрахунків і надходження коштів на рахунки постачальника	Недостатня гарантія платежу; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека
4. Акредитиви	Гарантія своєчасної оплати Відносна простота	Невигідність покупцям
5. Векселі	Зменшення потреби в грошах; прискорення обороту товарів; фактор безумовності платежу; серйозні наслідки протесту	Невизначеність і суперечливість вітчизняного законодавства; труднощі у випадку стягнення боргу за векселем

Розглянемо особливості використання чеків у господарських розрахунках в Україні.

Розрахункові чеки можуть використовуватися як юридичними, так і фізичними особами, але форми чеків, які вони використовують, відрізняються між собою як за структурою, так і порядком заповнення їх реквізитів. У нашому уроці спинимося на використанні чеків тільки юридичними особами.

Використання розрахункових чеків передбачає певну послідовність операцій і має деякі складнощі, тому проведення розрахунків з використанням розрахункових чеків розглянемо поетапно, в черговості роботи з документом.

Перший етап - отримання розрахункових чеків; другий етап - оформлення розрахункового чека чекодавцем; третій етап - прийняття розрахункового чека чекодержателем; четвертий етап - пред'явлення розрахункового чека до оплати в банк чекодержателем; п'ятий етап - погашення або подовження терміну використання невикористаних розрахункових чеків, а також можлива втрата чекової книжки, розрахункового чека чекодавцем.

Така форма розрахунків може застосовуватися, наприклад, при стійких довірчих відносинах між партнерами; при можливості повного або часткового контролю партнерами одне одного; при розрахунках за межами підприємства при роз'їзному характері здійснення господарської діяльності (наприклад, якщо за товари розраховуються експедитори) тощо.

Як бачимо, розрахунки за допомогою розрахункових чеків мають свої позитивні сторони, крім того, суми, які виписуються за розрахунковим чеком, не впливають на суму ліміту каси підприємства, а в разі втрати чекової книжки підприємство втрачає тільки бланки розрахункових чеків, а не самі грошові кошти.

Але такі розрахунки мають і слабкі сторони. Це - вилучення коштів з обороту, низький рівень гарантій за платежами і, відповідно, високий ризик неотримання коштів, складнощі з оформленням, порівняно тривалі терміни документообігу, проходження платежів тощо. Через це розрахунки чеками між підприємствами стали досить рідкісним явищем.

Спинимося на деяких негативних сторонах безготівкових розрахунків з використанням розрахункових чекових книжок детальніше. Так, в Інструкції №7 вказано, що обмін розрахункового чека на готівкові грошові кошти й отримання здачі зі суми чека готівкою юридичними особами (чекодавцями) забороняється. Тому розрахунковий чек потрібно виписувати точно на ту суму, на яку купується товар, якщо ж ці суми різні, то в такому випадку необхідно виписати новий розрахунковий чек на нову суму, а попередній анулювати.

Ще одним недоліком розрахунків з використанням розрахункових чеків є те, що на порожній бланк розрахункового чека забороняється ставити печатку підприємства, яке виписує чек. Таке розпорядження Інструкції №7 дещо зменшує привабливість розрахунків за чеками, оскільки для того, щоб виписати розрахунковий чек за межами території підприємства, особі, яка виписує цей чек, необхідно мати при собі печатку підприємства, що на практиці малоймовірно, або повертатися на підприємство, щоб поставити на чеку відбиток печатки підприємства.

Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343 встановлює єдині правила і порядок проведення уповноваженими банками та фінансовими установами операцій з чеками в іноземній валюті.

Відповідно до цього Положення чек, як розрахунковий документ установленої форми, містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) платнику про сплату держателю чека (чекодержателю) зазначеної в ньому суми коштів в іноземній валюті протягом встановленого строку.

Світовий досвід говорить про те, що найбільш поширеними серед всіх видів чеків є іменні. Вони мають найбільший ступінь захисту, як при їх відшкодуванні так і у випадку їх втрати. Згідно з нормами цього Положення іменні чеки, які подаються чекодержателем у банк до сплати, мають містити чітко визначені реквізити, а саме:

назву документа - "чек", що зазначено в тексті документа тією мовою, якою його складено (або без назви, якщо чек виписаний в таких країнах, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Німеччина та інш.);

розпорядження сплатити певну суму чекодержателю;

назву та реквізити емітента та платника;

назву для юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи чекодержателя, на користь якого здійснюється платіж;

зазначення валюти та суми чека;

дату складання та номер чека;

місце видачі чека;

підпис особи, яка видає чек (чекодавець).

У разі відсутності цих реквізитів чек вважається недійсним, повертається чекодержателю та не приймається банком на інкасо. Термін дії іменного чека зазначено на чеку. У разі, якщо такий запис відсутній, термін дії чека становить 6 місяців з дня його видачі.

Банк на території України приймає від чекодержателя іменні чеки в іноземній валюті до сплати лише на інкасо. Чеки в іноземній валюті І групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - І група Класифікатора) та ІІ групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України приймаються банком до сплати на інкасо тільки від їх власників після пред'явлення документів, що посвідчують особу, або за їх нотаріально посвідченою довіреністю.

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які мають поточний рахунок в іноземній валюті в банку, можуть одержати покриття за чеками на свій рахунок, номер якого зазначають у заяві про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті.

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які не мають поточного рахунку в іноземній валюті в банку, одержують кошти за чеком готівкою.

Крім використання чеків в розрахунках між субєктами господарювання, на сучасному етапі розвитку розрахункових операцій банки України пропонують приватним клієнтам використання дорожніх чеків.

Дорожній чек (travelers cheque) - зобов'язання фінансової установи виплатити власнику чека зазначену в ньому суму у зазначеній валюті і є однією з найбільш зручних та безпечних форм перевезення грошових коштів під час подорожей по всьому світу.

Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343 встановлює також обов'язкові реквізити і для дорожніх чеків. Дорожній чек - розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (одержувачу, власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу. Дорожній чек має містити такі реквізити:

назву документа - "дорожній чек" ("travelers cheque");

назву компанії емітента, що випустила чек: American Express, Visa, Thomas Cook, Citi Corp., Bank of America, Swiss Bakers Travelers Cheques тощо;

назву платника та його реквізити;

підписи уповноважених осіб компанії емітента;

номінал та назву іноземної валюти;

серію та номер;

місце для підпису особи, що має намір купити чек;

місце для підпису чекодержателя при сплаті чека.

Термін дії дорожніх чеків не обмежений.

Дата та місце заповнення чека зазначаються в інформаційному повідомленні про продаж дорожнього чека. Дорожні чеки емітуються у певному номіналі.

Дорожні чеки виписуються на одного власника, рідше на двох (підписи власника (двох власників) ставляться в зазначеному місці в день продажу). Чеки на двох власників можуть використовуватися ними. Будь-який з двох підписів є дійсним при одержанні готівкових коштів за чеком.

Операції з купівлі (сплати) та продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті, далі - продаж) здійснюються банком за іноземну валюту І групи Класифікатора або за гривні.

Відшкодування втрачених чекодержателями дорожніх чеків здійснюється банком на підставі укладених угод з емітентом дорожніх чеків.

Банк «Аваль», зокрема, є одним з небагатьох банків України, що безпосередньо працюють з компанією-емітентом - American Express, та пропонує вам дорожні чеки American Express у доларах США в купюрах 50, 100, 500 і 1000, а також дорожні чеки в євро номіналом 50, 100, 200 та 500 євро.

Дорожні чеки обмінюються на готівку:

лише власнику чеку, який має поставити свій повторний підпис;

у розгалуженій мережі представництв American Express та майже всіх банків світу;

за валютним курсом, що є більш вигідним за запропонований пунктами обміну валют.

Отже, організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (переказуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

АКБ «Укрсоцбанк» пропонує такі умови розрахунків дорожніми чеками для своїх клієнтів: іменний чек - розрахунковий документ, виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням фізичної особи - нерезидента, яка виписала чек (чекодавця) платнику, про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному у чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю.

Щоб отримати кошти за іменним чеком АКБ «Укрсоцбанк» необхідно:

- здати чек на інкасо, пред'явивши документ, що засвідчує особу;

- працівник банку зобов'язаний видати відповідну квитанцію;

- сплата за прийнятим чеком здійснюється після одержання АКБ «Укрсоцбанк» валютного покриття від іноземного банку, який видав чек;

- після підтвердження зарубіжним банком чинності чека гроші можуть бути перераховані на рахунок або видані клієнту у будь-якій установі банку .

Iснуе, також , аналогiчний спосiб розрахункiв, який мае назву Visa Travel Money Cash Passport i являе собою гібрид "паперових" дорожніх чеків і банківських платіжних карток. Зовні вiн являе собою неперсоніфіковану пластикову карту. Ідентифікація власника здійснюється за допомогою персонального ідентифікаційного номера (по аналогії з платіжними картками). Дані картки призначені тільки для зняття готівки. Одержати гроші можна відразу або частинами (вартість кожній трансакції - 2 дол. США незалежно від суми).

Основнi компанії, що займаються емісiею дорожнiх чекiв являються: American Express, Visa, Thomas Cook, Citi Corp., Bank of America, Swiss Bakers Travelers Cheques тощо;

підписи уповноважених осіб компанії емітента; номінал та назву іноземної валюти; серію та номер; місце для підпису особи, що має намір купити чек; місце для підпису чекодержателя при сплаті чека.

Термін дії дорожніх чеків не обмежений.

Дата та місце заповнення чека зазначаються в інформаційному повідомленні про продаж дорожнього чека.

Дорожні чеки емітуються в певному номіналі.

Дорожні чеки виписуються на одного власника, рідше на двох (підписи власника (двох власників) ставляться в зазначеному місці в день продажу). Чеки на двох власників можуть використовуватися ними. Будь-який з двох підписів є дійсним при одержанні готівкових коштів за чеком.

2.2 Особливості здійснення окремих міжнародних розрахунків банком

АКБ «Укрсоцбанк» здійснює міжнародні розрахунки за комерційними та неторговими операціями у всіх прийнятих в міжнародній банківській практиці формах, зокрема чеки, перевідні векселі, поштові платіжні доручення, телексні платіжні доручення (термінові, пріоритетні та звичайні) та комплексне супроводження та фінансування зовнішньоторговельних операцій:

1. Кредитування зовнішньоторговельних операцій

До прийняття рішення щодо отримання кредиту в іноземній валюті клієнт може звернутися до фахівців Управління міжнародних розрахунків та документарних операцій та отримати вичерпну інформацію про порядок та форму кредитування, подальше використання валютних коштів.

2. Супроводження платежу до надходження одержувачу

АКБ "Укрсоцбанк" має широку мережу банків-кореспондентів по всьому світі, що дає можливість Банку (за бажанням клієнтів) здійснювати супроводження платежу по всій трасі з отриманням відповідного повідомлення засобами телексного зв'язку, що містить інформація про час та дату отримання платежу в кінцевому пункті, повноту надходження коштів та комісії, що утримують банки-кореспонденти.

3.Контроль розрахунків за експортно-імпортними та лізинговими операціями зі сповіщенням клієнтів про настання граничних строків розрахунків

Сповіщення клієнтів здійснюється засобами телефонного зв'язку або пересиланням банком офіційного повідомлення поштою. Клієнти також сповіщаються про отримання або неотримання реєстрів ВТД (вантажних митних декларацій) з відповідної митнниці. За необхідністю та за бажнням клієнтів подаються запити до митних органів та Національного банку України.

4. Закриття строків розрахунків за однорідними зустрічними вимогами, оформлення взаєморозрахунків та інші нестандартні засоби розрахунків.

Для закриття розрахунків за однорідними зустрічними вимогами необхідна наявність певних умов, а саме:

вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що витікають із різних взаємних зобов'язань між двома партнерами;

вимоги повинні бути однорідними, зазвичай мова йде про взаємні вимоги грошових коштів в тій самій валюті;

настання строків розрахунків за всіма зустрічними вимогами.

5. Допомога банка в поверненні відсутньої валютної виручки

В разі виникнення ситуації, за якої неможливо здійснити розрахунки в законодавчо встановлені строки, необхідно завчасно звернутися до управління міжнародних розрахунків з пакетом документів за цією угодою та повною інформацією за розрахункам з цим нерезидентом.

Після детального розгляду та вивчення всієї документації, клієнту буде рекомендовано схему та відповідний порядок запобігання порушенню законодавчо встановлених строків розрахунків.

Фахівці АКБ «Укрсоцбанк» надають також рекомендації та консультації щодо вибору методу платежу, що використовується в міжнародній торгівлі: авансовий, акредитив (документарний, безвідзивний, відзивний тощо), оплата після відвантаження, інкасо (документарне), торгівля за відкритим рахунком.

Авансовий платіж - найбільш безпечний засіб платежу для експортера - отримання повної оплати авансом перед відвантаженням товару. В цьому випадку експортер не наражається на ризик відмови іноземного покупця від оплати за товари, що вже доставлені або іще тільки будуть відвантажені. Авансовий платіж забезпечує експортеру практично повну безпеку.

Оплата після відвантаження (або платіж проти документів) застосовується у випадку, якщо експортер та іноземний покупець дійшли згоди, за якою покупець сплачує гроші за товари відразу після відвантаження. Експортер посилає телеграму або телекс покупцю, сповіщаючи його про відвантаження, а також передає своєму банку документи (чим підтверджує не лише відвантаження, але й передачу права власності на товар), та розпорядження про передачу вказаних документів до банку покупця, проти його платежу. Цей метод платежу надає певний захист експортерам.

Торгівля за відкритим рахунком передбачає надання експортером імпортеру товаророзпоряджувальних документов, обминаючи банк. Торгівля за відкритим рахунком - це продаж в кредит. Експортер не має жодних гарантій стосовно того, що покупець розрахується з ним на погоджену дату. Особливість розрахунків за відкритим рахунком полягає в тому, що рух товарів випереджає рух грошей.

Інкасо - отримання, передача та пред'явлення до платежу векселя або іншого документа інкасуючим банком для клієнта та наступне спрямування грошових коштів на рахунок цього клієнта. Інкасо - інкасування паперів, але не боргу. При цьому банк не гарантує належної оплати експортеру за поставлений іноземному покупцю товар або надану послугу. Банк відповідає за перевірку факту інкасування фінансових документів.

Акредитив є твердим зобов'язанням банку сплатити продавцю товарів або послуг (бенефіціару) певну грошову суму за умови своєчасного надання відповідних документів, що підтверджують відправку товарів або виконання послуг.

Трансферабельний акредитив (TRANSFERABLE LETTER OF CREDIT)

Трансферабельний (перевідний) акредитив, згідно з "Уніфікованими Правилами та Звичаями для Документарних Акредитивів", редакція 1993 г., являє собою акредитив, за яким бенефіціар може передати право на отримання коштів за акредитивом одному або декільком іншим особам. Наведена схема дозволяє, наприклад, торговельному посереднику проводити операції без відволікання власних коштів та гарантує, з іншого боку, субпідряднику платіж за переведеним акредитивом.

Оскільки розрахунки поміж резидентами України в іноземній валюті заборонено, акредитив може бути трансферований постачальнику або підряднику- резиденту за умови, що перший бенефіціар надасть до банку договір комісії, за яким він зобов'язується від свого імені та за рахунок наказодавця здійснити угоду, розрахунки за якою забезпечує трансфер акредитива.

Компенсаційний акредитив (BACK TO BACK LETTER OF CREDIT)

Компенсаційний акредитив (Back To Back L/C) - це два юридично різних акредитиви, об'єднані однією складною угодою. У випадку Back To Back L/C банк торговельного посредника відкриває акредитив на користь постачальника (допоміжний, subordinate L/C), спираючись на наявність акредитива, відкритого на користь даного посередника (основний акредитив, master L/C). Перевагою компенсаційного акредитива в порівнянні з трансферабельним є те, що допоміжний аккредитив, відкритий банком посередника - безпосереднє зобов'язання даного банка-эмітента бенефіціару з оплати документів, відповідних умовам акредитива.

Револьверний акредитив (REVOLVING LETTER OF CREDIT)

Револьверний акредитив (Revolving L/C) - акредитив, що покриває постачання партіями через визначені проміжки часу, і використовується в рамках обговорених часткових сум, періодично поновлюваних протягом терміну дії акредитива.

У випадку Revolving L/C можливі дві наступні принципові схеми:

a) суми невикористаних у термін, або частково використаних часток можуть бути додані до сум, що залишаються;

б) термін використання сум, на які не надійшли вимоги, минає, і вони не можуть бути додані до наступних.

Необхідно, щоб з тексту акредитива випливало, яким саме чином здійснюється поновлення сум. 

Резервний акредитив (STANDBY LETTER OF CREDIT)

Резервний акредитив фактично являє собою гарантію, оформлену як акредитив. Узагальнено, Standby L/C - зобов'язання банку сплатити на користь бенефіціара за акредитивом гарантійну суму в разі гарантійного випадку (невиконання наказодавцем Standby L/C своїх зобов'язань перед бенефіціаром). Більш докладно резервні акредитиви розглядаються в розділі, присвяченому гарантіям.

Допомога в забезпеченні виконання зобов'язань у міжнародній торгівлі за допомогою банківської гарантії та поруки.

В міжнародній торгівлі у двох ділових партнерів часто виникає спільна проблема: у той час, як продавцю важко оцінити платоспроможність покупця, покупцю нелегко оцінити готовність постачальника виконати зобов'язання, а також його професійні і фінансові можливості. Таким чином, основною потребою сторін є забезпечення виконання зобов'язань, яку можна задовольнити за допомогою використання міжнародних банківських гарантій та порук.

Порука - договір, відповідно до якого одна особа (поручитель) приймає на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником зобов'язань у повному обсязі або частково. Зобов'язання поручителя поширюється тільки на зобов'язання основного боржника. Він платить лише в тому випадку, коли доведено, що основний боржник не виконав договір із кредитором.

Гарантія являє собою зобов'язання здійснити платіж на першу вимогу, і є самостійним, абстрактним зобов'язанням по відношенню до бенефіціара.

Видача банківських гарантій - це "робота на замовлення". Банк складе гарантію таким чином, щоб були забезпечені інтереси його замовника тією мірою, якою вони сумісні з побажаннями бенефіціара, а також приписами його країни.

Таблиця 2.7 - Види та особливості гарантій у міжнародних розрахунках

Гарантія пропозиції (конкурсна чи тендерна гарантія)	Повинна запобігти випадку, коли підприємство, що перемогло в тендері, не приймає або не виконує зроблене йому замовлення, оскільки на цей момент воно вже втратило інтерес до угоди. Таким чинок, Покупець або Замовник (організатор тендера) прагне захистити себе від несерйозних та некваліфікованих пропозицій і уникнути витрат, зв'язаних з організацією нового тендера або затримкою свого проекту.
Гарантія платежу	Застосовується найчастіше в тому випадку, коли Продавець надає Покупцю товарний кредит, іншими словами, відстрочку в оплаті поставленого товару. Гарантія платежу повинна забезпечити оплату постачання товару або виконання послуги в означений термін і відповідно до договору.
Гарантія виконання	Повинна забезпечити здійснення (виконання) постачання послуги вчасно і відповідно до договору. Гарантія виконання істотно зміцнює договірні відносини між Покупцем і Продавцем.
Гарантія повернення авансового платежу	Передбачає застосування авансового платежу в рамках договору, укладеного між Покупцем і Продавцем. Авансовий платіж надає Постачальнику кошти для того, щоб, приміром, закупити матеріали і деталі, доставити машини на місце виробництва, найняти персонал або зробити іншу підготовчу роботу. Оскільки ця гарантія передбачає повернення суми авансового платежу, то у випадку невиконання Продавцем своїх зобов'язань, вона запобігає порушенню договору.
Резервні акредитиви	Резервний (стенд-бай) акредитив має функцію, подібну практично до будь-якого виду гарантії, наприклад: тендерної, гарантії виконання, повернення авансового платежу, і ін. Він підпорядковується "Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів". Текст аналогічний звичайному тексту для документарних акредитивів, за винятком: Використання цього інструменту передбачається тільки у випадку, коли товари або послуги не поставлені або не оплачені відповідно до контракту Деяка декларація одержувача резервного акредитива достатня як доказ невиконання контракту. Цей вид акредитива з властивостями гарантії широко розповсюджений у Сполучених Штатах, де випуск банками гарантій європейського типу не був донедавна дозволений законодавством.

АКБ "Укрсоцбанк" надає наступні основні послуги за банківськими гарантіями:

1. Випуск/зміна гарантії за наказом клієнта

З зобов'язанням іноземного банку

Без зобов'язань іноземного банку

2. Авізування (повідомлення про відкриття/зміну) гарантії іншого банку на користь клієнта

3. Підготовчі операції (розробка проекту тексту гарантії, опрацювання платіжних положень контракту, консультування, перевірка дійсності гарантії іншого банку, отриманої їм безпосередньо та інші операції).

4. Допомога в забезпеченні договірних зобов'язань у комбінації з забезпеченням платежу.

5. Кваліфікована консультація фахівців з оптимізації зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародні розрахунки багато в чому пов'язані з технологією валютного контролю. Обидва ці напрямки передбачають юридично безпомилкове застосування валютного законодавства та аналіз умов міжнародних угод клієнтів. Саме тому в АКБ «Укрсоцбанк» велика увага приділяється проведенню консультацій клієнтів з питань міжнародних розрахунків і валютного контролю. Такий системний підхід дає можливість клієнтам підвищувати ефективність і оперативність проведення міжнародних операцій за рахунок кваліфікованої інформаційної та методичної підтримки з боку банку.

2.3 Роль валютних операцій банків в діяльності вітчизняних підприємств

Банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності і проведення операцій на валютних ринках - це достатньо специфічний і дуже складний вид діяльності банку, пов'язаний зі значними ризиками Здійснювати операції в іноземній валюті можуть лише висококваліфіковані фахівці, що знають міжнародні правила проведення розрахунків, укладення угод на валютних ринках які вміють аналізувати кон'юнктуру валютних ринків, а також які знають чинне валютне законодавство України

Сучасні міжнародні валютні відносини ~ невід'ємна частина світового господарства Регулювання цих відносин здійснюється через ринковий механізм, а також шляхом впливу держави Вона регулює валютні відносини через регламентацію порядку проведення валютних операцій та міжнародних розрахунків Для цього держава використовує прямі (видання нормативних актів) і непрямі методи регулювання (економічний вплив на суб'єктів валютного ринку) Регулювання валютних відносин здійснюється також на міждержавному рівні для координації валютної політики окремих держав

АКБ “Укрсоцбанк” має ліцензії та дозволи, які необхідні для проведенння всіх видів банківських операцій в національній та іноземній валюті, а також операцій з цінними паперами, банківськими металами.

“Укрсоцбанк” є уповноваженим банком уряду України з обслуговування іноземних кредитних ліній, що залучаються під державні гарантії в межах міжнародних угод.

Банк обслуговує кредитні лінії ЄБРР та Німецько-українського фонду з підтримки малого і середнього бізнесу.

АКБ “Укрсоцбанк” є членом платіжних систем Europay International та Visa International.

Банк використовує сучасні телекомунікаційні, інформаційні, платіжні системи (REUTERS-DEALING, TELEX, S.W.I.F.T.)

Таблиця 2.8 - Банки-респонденти АКБ “Укрсоцбанк” у здійснення міжнародних розрахунків

Банк	Валюта	Країна
UNION BANK OF CALIFORNIA INTERNATIONAL SWIFT: BOFCUS 33 N YK	USD	США
DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS SWIFT: BKTR US33	USD	США
CITIBANK, N.A. SWIFT: CITI US33	USD	США
BANQUE BRUXELLES LAMBERT S.A. SWIFT: BBRU BEBB010	EUR	Бельгія
COMMERZBANK AG SWIFT: COBA DEFF	EUR	Німеччина
ALFA-BANK SWIFT: ALFA RUMM	RUR	Росія
SOBINBANK SWIFT: SBBA RU MM	RUR	Росія

Система кореспондентських відносин Банку з провідними банками Європи, США, країн СНД цілком відповідає вимогам клієнтів для проведення розрахунків і операцій, охоплюючи при цьому стратегічно важливі регіони світу.

Валютні операції (англ. Currency transactions) - урегульовані національним законодавством або міжнародними угодами операції з валютними цінностями У більш вузькому розумінні - вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти

Відповідно до п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» під валютними операціями розуміють:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності за винятком операцій, що здійснюються між резидентами v валюті України,

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності,

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за п. межі валютних цінностей.

Виходячи з цих визначень, юридичну сутність валютних операцій можна визначити як вольові правомірні дії фізичних і юридичних осіб безпосередньо направлені на досягнення правового результату, а саме на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків при здійсненні дій з валютою.

При цьому повинні дотримуватися певні умови:

має бути витримана форма валютної операції,

сторони повинні бути дієздатними, усвідомлювати значення своїх дій,

не повинні здійснюватися валютні операції, що завдають шкоди державним інтересам та інтересам суспільства,

валютна операція не повинна бути уявною, тобто здійсненою для вигляду,

валютна операція не повинна бути удаваною, тобто здійснюватися з метою прикриття іншої операції

Здійснення валютних операцій шляхом обману, насильства, погроз, через помилку, через збіг обставин визнається недійсним

В широкому розумінні під валютною операцією прийнято розуміти урегульовані нормами права валютні відносини, учасники яких володіють суб'єктивними правами і несуть юридичну відповідальність

Банківські валютні операції діляться за критеріями, спільними для всіх банківських операцій, на пасивні, активні та інші операції Але існують також особливі класифікаційні ознаки, властиві лише валютним операціям За цими ознаками такі операції діляться на

валютні операції, що проводяться на території України,

валютні операції, пов'язані з перевезенням валютних цінностей через кордон України,

валютні операції, пов'язані з обслуговуванням клієнтів, які, в свою чергу розподіляються на операції по обслуговуванню резидентів та нерезидентів України,

валютні операції, які здійснюються банками від свого імені за свій рахунок і в цілях реалізації власного інтересу (ця група

операцій включає, головним чином, операції з купівлі-продажу іноземної валюти як на зовнішньому ринку України, так і за її межами), а також міжбанківські кредитні операції в іноземній валюті.

Валютні операції можна поділити на такі види:

негайна операція, тобто передача валюти відбудеться у день й продажу. Цей тип операцій також має назву «тод» операція,

скорочувана операція, тобто передача валюти відбудеться наступного дня. Цей тип операції також має назву «том» операція,

короткострокова операція, тобто у дуже короткий строк, що означає загальноприйняту затримку розрахунку, на 2 банківських робочих дні Цей тип операцій також називається спот-операцією,

довгострокова операція означає обумовлену контрактом затримку розрахунку у майбутньому (називається форвардний розрахунок). Ці типи операцій мають назву форвардних операцій, або операцій за строком.

Коли мова йде про форвардні операції, додатково розрізняють операції з точним розрахунком, коли необхідно обов'язково доставити (одержати) гроші, і операції з неточним або умовним розрахунком, наприклад, купівля опціонів, коли є вибір у доставці або отриманні грошей.

Ці розрізнення дуже важливі тому, що вони впливають на те, як буде проводитись керівництво операцією і як вона буде подана у звіті

Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлює, що для здійснення валютних операцій комерційні банки повинні попередньо отримати ліцензію Національного банку України Комерційні банки, які отримали від Національного банку України відповідну ліцензію, виступають як уповноважені банки Вони здійснюють контроль за тим, щоб проведені валютні операції відповідали чинному валютному законодавству

Розглянемо порядок отримання індивідуальних та генеральних валютних ліцензій комерційним банкам

Валютна ліцензія (англ. Currency licence) - дозвіл, виданий Національним банком України на здійснення валютних операцій

Валютні операції підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Положення «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 060598 р № 181

Генеральні ліцензії (англ. General licence) видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у том} числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами