Кредитні операції

Негативним фактором є практично відсутність врахування операційних витрат на здійснення кредитних операцій. Як уже зазначалося вище в Сумській філії «Брокбізнесбанк» ціна кредиту визначається за принципом - вартість залучення ресурсів + маржа 3-5%. Таким чином, надаючи кредити із маржею у 3% неможливо компенсувати навіть мінімальні витрати на здійснення кредитних операцій, оскільки лише операційні витрати без врахування відрахувань у резерви та прибутку складають 2,53%. Крім того необхідно також враховувати комісію банку на здійснення кредитних операцій, яка може бути або фіксованою, або диференційованою та навіть досягати 3% від суми кредиту та нарахованих відсотків за ними. В цьому випадку необхідно застосовувати індивідуальний підхід до кожного клієнта і закладати більший маржу до ціни кредиту.

Крім цього негативним явищем для філії є те, що активні операції представлені в основному кредитуванням, хоча певний дохід приносять також і відділ платіжних карток та касових операцій. Але це все одно не дає можливість покривати витрати всіх відділів філії (в тому числі і недоходних: господарського, безпеки, витрат на заробітну плату).

Так, у структурі ціни операційним витратам належить в абсолютному значенні 2,53%. В операційних витратах більша частина належить заробітній платі 1,62% у ціні. Частка загальних операційних витрат в ціні кредиту складає близько 17%, в той час як у банківській системі взагалі - близько 30%.

Негативним фактором є те, що в ціні кредиту закладається дуже малий прибуток. Так у 2005 році бажана маржа прибутку по головному банку складала близько 0,4% (процентний дохід - процентні витрати)/ кредитний портфель = (293525-278421)/3791946). Що стосується Сумської філії, то у 2005 році бажана маржа прибутку, яка закладалася у ціну кредиту склала (686257,03-679996,15)/4669900 = 0,13%. При плануванні доходів та витрат на майбутній 2006р. прибуток вже закладається більший - 0,38%, що майже дорівнює маржі прибутку головного банку. В процентному співвідношенні до загальної ціни кредиту частка прибутку складає 2,2%, що значно нижче загально банківського показника (10%). Заниження прибутку у ціні кредиту не дає можливості покривати збитковий характер діяльності філії.

Позитивним явищем є те, що в кредитному портфелі філії є лише стандартні кредити, що говорить проте, що банк орієнтується на якість кредитного портфелю, а не на кількість виданих кредитів. Це в свою чергу дає можливість зменшити відсоток відрахування до резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями банків до 1%, або в окремих випадках до 1,2%, порівняно із банківською системою - 10-12%. Частка проценту відрахування у резерви у ціні кредиту складає 5,5%.

Негативним явищем в ціноутворенні банківських кредитів у Сумській філії Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» є висока частка процентних витрат у ціні окремого кредиту - 81%, в той час як у ціні загальної банківської системи України вони досягають лише 40%. В ціні кредиту процентні витрати 14,56%.

Найбільша частина витрат іде на залучення міжфілійних ресурсів, які залучаються під 9,93% , а розміщуються під менший відсоток, зокрема у грн.. під 8%. Оскільки портфель процентних пасивів перевищує портфель процентних пасивів на 2040800 грн. то часткове зменшення залучення міжфілійних ресурсів є правомірним.

Оскільки на ринку банківських послуг склалася така ситуація, що неможливо зменшити ціну кредиту, бо не будуть покриватися всі витрати та підвищити, оскільки філія втратить своїх клієнтів можна запропонувати зробити перерозподіл структурних частин у ціні кредиту.

В першу чергу необхідно зменшити процентні витрати в ціні окремого кредиту, що в свою чергу призведе до збільшення чистого процентного доходу.

Розглянемо вплив зменшення процентних витрат на 0,56% та 1,56% на загальний фінансовий результат діяльності філії. Зменшення процентних витрат на такі величини можливе, оскільки процентні витрати на залучення депозитів складають 10,13% (679996,15/6710700*100).

Тоді загальні процентні витрати філії в абсолютному виражені складатимуть 0,14%*4669900 = 653 786 грн., або 0,13%*4669900 = 607087 грн. В свою чергу при зниженні витрат на 0,56% та 1,56%, в абсолютному вираженні це зменшення буде дорівнювати 26210,15 грн. та 72909,15 грн. відповідно.

Зменшуючи процентні витрати на залучення ресурсів у філій на необхідний процент отримаємо, при зменшенні процентних витрат на 0,56% - 480901,81-26210,15 = 454 691,66 грн., при зменшенні на 1,56% - 480901,81-72909,15 = 407992,66 грн.

Зменшення процентних витрат призводить до перерахунку портфелю залучених ресурсів філії. Після перерахунку портфель депозитів зменшиться на 3510932,18 грн. = 2610,15/0,0993/270*360, при зменшенні процентних витрат на 0,56% та на 978 974,82 грн. при зменшенні процентних витрат на 1,56%.

Загальний портфель пасивів у цьому випадку складе 6368767,9 грн. та 5731725,2 грн. відповідно.

Знайшовши різницю між процентними витратами та процентним доходом отримаємо чистий процентний дохід у випадку 14% він складе 32471,03 грн., а у випадку 13% - 79170,03 грн., порівняно із фактичним 6260,88 грн. також збільшиться і маржа прибутку у ціні кредиту до рівня 0,695% при процентних витратах 14% та до рівня 1,695% при процентних витратах 13%. Крім того паралельно збільшується і частина прибутку у загальній ціни кредиту - 3,86% та 9,42% відповідно.

Нехай процентні витрати у ціні кредиту 14% та 13%.

В наглядному вигляді хід даних розрахунків наведений у таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Розрахунок впливу зменшення процентних витрат на результати діяльності СФ «Брокбізнесбанк »

Частка процентних витрат після цих перетворень знизиться до 77,8% та72,2% в ціні кредиту.

Після проведення ланцюжка послідовних дій по зменшенню процентних витрат необхідно прослідкувати як це зменшення відіб'ється на загальному результаті діяльності.

Зокрема, при зменшення процентних витрат у ціні кредиту на 0,56% збитки філії зменшаться на 4,6% і складуть 673 499,57 грн., а у випадку зменшення процентних витрат у ціні кредиту на 1,56% то збитки зменшаться на 11,2% і будуть складати 626 800,57 грн.

Крім реструктуризації ціни кредиту можна запропонувати застосовувати індивідуальний підхід для кожного клієнта, адже це сприяє плідній і взаємовигідній співпраці між клієнтами і банком, зокрема при проведенні аналізу доходності клієнта можна зробити висновок про те, що клієнт приносить досить доходів для банка, щоб він міг знизити кредитну ставку для нього, або підвищити суму кредитування.

У структурі процентних активів та пасивів філії можна спостерігати, що процентні пасиви в півтора рази більше ніж процентні активи, що накладає додатковий тягар на філію, зокрема міжфілійні ресурси залучені майже в три рази перевищують міжфілійні ресурси розміщені, депозити фізичних осіб перевищують кредити аж в 15 разів.

При невисокій довірі до банківської системи взагалі та до заощаджень зокрема знижувати ставки залучення не буде ефективно, тому необхідно звернути увагу на розміщення більшої частини вільних ресурсів серед юридичних осіб, а залучати навпаки через джерела до запитання та через міжфілійні розрахунки у головному банку. Оскільки міжфілійні ресурси, що залучені у головному банку є короткостроковими ресурсами, то не має необхідності їх залучати у великих обсягах заздалегідь і в результаті цього нести великі витрати, адже саме витрати на утримання МФК займають найбільшу частину в процентних витратах філії.

Крім цього в структурі кредитного портфелю філії є дисбаланс, тому можна запропонувати більше зосередитися на кредитуванні юридичних та фізичних осіб, оскільки саме ці клієнти приносять більший дохід, а залучати кошти навпаки через міжбанківський бізнес, оскільки він дешевше від попередніх та менш ризикований.

У результаті, розглянуті моделі утворення ціни на кредит мають власні переваги і недоліки і тому не можуть бути універсальними. В залежності від вибору кредитної стратегії вони можуть бути орієнтовані як на повне покриття витрат банку і збереження беззбитковості його діяльності, так і на забезпечення конкурентоспроможності банку порівняно з іншими кредиторами або на індивідуалізацію роботи банку з клієнтом. При цьому найбільш перспективними моделями, на нашу думку, є останні, які дозволяють знизити тарифи або ставки за кредитами і не призводять до загальних збитків, роблять кредити доступнішими та привабливішими для клієнтів банку. За умов економічного зростання та стабілізації фінансового ринку України, які спостерігаються останнім часом, розробка та реалізація на практиці таких цінових моделей дозволяють мати перспективні орієнтири в ціноутворенні, узгоджені з кредитною стратегією банку, що в підсумку забезпечить ефективність його кредитної діяльності.

Можна запропонувати використовувати індивідуальний підхід до кожного клієнта, бо це дасть можливість при наданні кредиту врахувати всі витрати банку, пов'язані із кредитуванням конкретного позичальника, оцінити ,яку частину доходів приносить позичальник, наскільки він є витратним. За допомогою даного підходу можна визначити найбільш бажаних для банку клієнтів, отримувати вигоду від двосторонніх стосунків.

Також в СФ АБ «Брокбізнесбанк» при ціноутворенні банківських кредитів не враховуються операційні витрати, маржа яких в ціні кредиту досягає майже 3% , що негативно впливає на результат діяльності. При врахуванні запропонованих дій ціна кредиту складатиме 14+1+0,695+2,53 = 18,225%, у порівнянні із 14,56+1+2,53+0,38 = 18,47%.

Таким чином використання наведених пропозицій по зменшенню процентних витрат банку, врахуванню операційних витрат та по збільшенню маржі прибутку дасть можливість надавати кредити по трохи меншій ставці ніж 18,5%, але в той же час враховуючи всі витрати банку, пов'язані із кредитною діяльністю, та збільшуючи маржу прибутку в два рази.

ВИСНОВКИ

Вибір адекватної та ефективної моделі ціноутворення кредитів є важливим моментом діяльності кожного банку, адже від правильного вибору багато в чому залежить прибутковість та ефективність діяльності банківської системи вцілому.

В першому розділі даної дипломної роботи проаналізовано різні визначення поняття ціна і його використання в банківській сфері, законодавче та нормативне регулювання ціноутворення банківських кредитів. Доведено, що основні вимоги щодо процентної і тарифної політики, права комерційних банків на встановлення процентних ставок та тарифів, а також щодо створення спеціальних підрозділів для виконання цих робіт у цілому чинним законодавством визначено.

Крім того розглянуто декілька способів визначення собівартості банківських послуг як основи визначення ціни кредиту: визначення собівартості банківських кредитів на основі обчислення всіх витрат на здійснення кредитної діяльності, метод розрахунку індивідуалізованих значень собівартості, метод розподілу накладних витрат ін.

Проаналізувавши всі види визначення собівартості банківських кредитів можна зробити висновок про те, що найбільш оптимальним є вартісний підхід, оскільки він дає можливість оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні напрями цінової політики з метою його максимізації, а також безпосередньо впливати на структуру активів та пасивів.

В роботі також розглянуті існуючі методи ціноутворення банківських кредитів такі як «вартість +», модель «цінового лідерства», «аналіз доходності клієнта» та ін.

Необхідною умовою застосування першого методу ціноутворення за кредитними операціями є наявність у банку ефективної системи обліку витрат за кожним кредитом, а також управлінської інформації.. Проте відокремлений облік витрат за кожним кредитним проектом потребуватиме значних трудових витрат персоналу і, як наслідок, фінансових витрат. Але встановлення ціни кредиту за даною методикою найбільше підходить до сучасної економічної ситуації в країні.

Застосування другої моделі при короткостроковому кредитуванні вітчизняними банками, дало б змогу відчутно знизити середні процентні ставки за позичками значним суб'єктам господарювання (передусім -- акціонерам банку).

Впровадження моделі ціноутворення «аналіз доходності клієнта» у практику діяльності українських банків потребує розробки докладної бухгалтерської звітності за джерелами доходів і витрат, пов'язаних із обслуговуванням кожного великого клієнта.

Отже, всі розглянуті вище моделі утворення ціни на кредит мають і переваги, і недоліки. Залежно від вибору кредитної стратегії вони можуть бути орієнтовані як на повне відшкодування витрат банку й досягнення беззбитковості його діяльності, так і на забезпечення конкурентоспроможності банківської установи, на індивідуалізацію її роботи з клієнтами. Найперспективнішими є останні моделі, які дають змогу зменшувати тарифи або ставки за позичками і не призводять до загальних збитків, роблять кредити доступнішими й привабливішими для клієнтів банку.

Проаналізувавши у другому розділі діяльність банку, його активи, пасиви, доходи та витрати можна говорити загалом про позитивні тенденції у діяльності банку, про що свідчить зростання активів банку на 72% у звітному році, зростання кредитного портфелю на 61%, доходів на 26,7%, витрат на 25,5% та прибутку майже на 60% у 2005 році порівняно із попереднім. Крім того спостерігається зростання статутного капіталу банку на 100 млн. грн.

Загалом можна зробити висновок про збільшення доходності і прибутковості АБ „Брокбізнесбанк”, адже доходи за 2004р. зросли на 50%, порівняно із початком цього року, майже на 27% у 2005 році, крім того спостерігається зростання прибутку банку до 19009 тис. грн.. у звітному році, що в процентному співвідношенні складає 58%. На рівні із підвищенням доходів банку зростають і витрати банку, що пов'язано із збільшенням обсягів діяльності, залученням нових клієнтів, відкриттям нових філій та відділень.

Відбувається також зростання, хоча і не такими стрімкими темпами як у попередніх показниках, коефіцієнтів або показників ефективності діяльності банківської установи, таких як рентабельність активів та інших.

В свою чергу зниження певних коефіцієнтів діяльності банку можна пояснити вкладенням значних коштів банку у розширення діяльності, залученням нових клієнтів, а також низкою соціальних проектів в яких бере участь банк.

Розрахувавши у другому розділі даної дипломної роботи ціну кредиту в СФ АБ “Брокбізнесбанк” за різними методиками, можна зробити висновок про те, що встановлюючи ставку за кредитом за методом “вартість +” філія врахує всі витрати, пов'язані із наданням кредиту, що виключить можливість надання кредиту нижче собівартості чи отримання збитків у результаті недооцінювання затратних чинників. Ціна кредиту у цьому випадку найвища - 18,5%. У випадку використання моделі “цінового лідерства” ціна кредиту для СФ АБ “Брокбізнесбанк” дещо знизиться і складе - 18%, а модель “надбавки” взагалі пропонує найнижчу ціну - 16%.

Розрахувавши умовний приклад за методом аналізу доходності клієнта можна зробити висновок про високий рівень чистої ставки прибутку і в результаті про пропозицію зниження ставки з 19% до 18%.

У третьому розділі даної дипломної роботи розглянуті основні напрямки зниження ціни банківських кредитів і проблеми, які пов'язані із цим зниженням.

Першим і дуже важливим із шляхів зниження вартості кредитів є зниження вартості ресурсів, що залучаються банківською системою. Для цього необхідно вживати заходи щодо покращення іміджу банківської системи та збільшення довіри до неї, у тому числі через підвищення ступеня її міцності та надійності, більш ефективного нагляду за банками, що дозволить вчасно ідентифікувати “слабкі банки”.

Витратний тягар у структурі банківських відсоткових ставок посилюється за рахунок витрат непроцентного характеру, зокрема інших банківських операційних витрат, які витрати прямо не залежать від обсягів банківських операцій та упродовж останніх років дорівнюють процентним витратам. Зниження даного елементу є наступним напрямком зменшення ціни банківських кредитів.

Погіршення якості кредитних портфелів банків є стримуючим фактором можливого зниження відсоткових ставок за кредитами. Непрацюючі кредити, за якими необхідно формувати страхові резерви, та загалом тягар потенційних збитків від неповернення кредитів примушують банки зберігати високу ціну позички для покриття кредитних ризиків. Зниження цієї складової є останнім етапом зниження ціни банківських кредитів. У третьому розділі даної дипломної роботи також були запропоновані шляхи по зниженню частки процентних витрат у ціні кредиту для СФ АБ «Брокбізнесбанк». Оскільки в даних умовах є недоцільним зменшувати ставку залучення ресурсів, запропоновано знизити процентні витрати на міжфілійні розрахунки, а значить і загальний обсяг процентних пасивів банку. Також запропоновано включати у ціну кредиту операційні витрати. Крім того було запропоновано збільшити бажану маржу прибутку у ціні кредиту до 0,695% із 0,13%, оскільки як видно із фінансових результатів філії така маржа прибутку недостатня для беззбиткової діяльності.

Оскільки в СФ АБ «Брокбізнесбанк» в ціну кредиту не враховуються операційні витрати, то в дипломній роботі висунуто пропозицію про врахування цієї складової до ціни кредиту. В протилежному випадку це може призвести до збиткової діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Банківські операції/ За ред. А.М. Мороз. - К.: КНЕУ. - 2000. - С.139-140.

2. Банковское дело/ Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика. - 1998. - С.550.

3. Бізнес: Оксфордський толків словник : Англо-руський: більше 4000 понять. - М.: Видавництво „Прогрес-Академія”. Видавництво РГГУ, 1995.

4. Богрецов А.Б. Вплив параметрів кредиту на розмір процентної ставки КБ//Бан5ківські послуги. - 2003. - №2. - С. 8-14.

5. Буркин М., Васин А., Гузов К. Определение себестоимости и установление тарифов на банковские услуги// Банковские технологии. - 2001. - №5. - С.72-74.

6. Буряк В., Волохов В. Методичны підходи до визначення повних витрат за окремими кредитними проектами при оцінці їх ефективності// Банківська справа. - 2004. - №3. - С. 73-86.

7. Василишен Э. Н. Регулирование деятельности коммерческого банка. - М.: Финстатинформ. - 1995. - С. 56

8. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: Вид. Центр “Академія”, 2001. - С. 174.

9. Волохов В.І. Удосконалення механізму використання банківського процента// Фінанси України. - 2002. - №11, С.111- 117.

10. Гладких Д. Доходи і витрати як складові ціни банківських послуг// Вісник НБУ. - 2006. - №3. - С. 24-29.

11. Гойденко Ю. Рожков Ю. Теоретические основы ценообразования в коммерческих банках // Финансовый бизнес. - 2002. - март-апрель. - С. 52-54.

12. Гойденко Ю.Н. Стратегия ценообразования в коммерческих банках// Банковские услуги. - 2002. - №8, С. 14-17.

13. Голуб В. Методичні аспекти ціноутворення на кредитні послуги банку//Вісник НБУ 2002. - №7. - С. 48-50.

14. Грищенко В.Г. До питання використання зв'язного ціноутворення в діяльності банку// вісник Української академії банківської справи. - 2002. - №2. - С. 63-67.

15. Гуцал І.Р. Процентні ставки за кредитами//Фінанси України. - 2002. - №11. - С. 100-107.

16. Дворянинов С. Расчет кредитной ставки. Анализ эффективности активных операций банка// Банковские технологии. - 2001. - №9. - С.48-51.

17. Жданов В.І. Вплив інституційних чинників на формування процентних ставок// Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - №7. - С.28-31.

18. Жидко К. Теоретичні основи побудови системи трансфертного ціноутворення у банку// Вісник НБУ. - 2005. - №1. - С.52-56.

19. Заруба О. Обчислення собівартості банківських операцій// Банківська справа. - 1998. - №3, С.33

20. Заруба Ю.О. Визначення собівартості банківських послуг// Фінанси України. - 2002. - №8, С.96-97

21. Заруцька О. Коваленко В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту// Вісник НБУ. - 2002. - серпень. - С.36-38.

22. Коваленко В.В. Цінова політика в системі фінансового управління банком// Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7. - С.24-32.

23. Коваленко В.В. Чистий процентний спред як чинник розвитку банківської системи// Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №12. - С.57-65.

24. Котлер Ф та ін. Основи маркетингу: Пер. З англ.. 2-е вид. М.; СПб.; К.: Видавницький дім „Вільямс”, 1999

25. Кривоший Ю.В. Відсоткова ставка за кредитом та фактори її диференціації// проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи україни: Збірник наукових статей: Наукове видання. - Х.: Штрих, - 2005. - 214С.

26. Крючок С. Кредитна ставка як індикатор кредитних ризиків// Банківська справа. - 2002. - №1. - С. 6-11.

27. Майборода А.О. Удосконалення роботи банку з активами// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.12: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005. - С.115.

28. Максутов Ю.Г. Ценообразование на кредитные продукты - составляющая кредитной политики коммерческого банка// Финансы. - 2003. - №3. - С. 24-27.

29. Падалко О.А. Формування ціни банківського кредиту//Фінанси України. - 2003. - №3. - С. 128-132.

30. Палфреман Д.; Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: ИНФА-М. - 1996. - С. 226-227.

31. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка. - М.: ИКЦ «ДИС». - 1997. - С. 310-311.

32. Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, положення затверджене постановою правління НБУ від 06.07.2002р. №279// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - №9. - С. 54-72.

33. Прасолова С. Визначення ціни кредиту - основна складова кредитної стратегії банку в ринкових умовах// Вісник НБУ. - 2003. - №3, С. 53

34. Прасолова С.П. Вдосконалення рахунку ціни кредиту банку для забезпечення його конкурентоспроможності на фінансовому ринку// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.7: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2003. - 320с.

35. Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку//Вісник НБУ, 2001, №2. - С. 39-43.

36. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ,1999. - С. 82.

37. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2156-Ш від 21.12.2000// Урядовий кур'єр, 2001, №8. - С. 5-13.

38. Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Б.Е. Сучасний економічний словник. М.: Інфра - М, 1997

39. Річний звіт АБ “Брокбізнесбанк” за 2003 рік. - 54с.

40. Річний звіт АБ “Брокбізнесбанк” за 2004 рік. - 87с.

41. Російська банківська енциклопедія. Редколегія: О.І. Лаврушин та ін. М.: Енциклопедична творча асоціація. 1995

42. Роуз П.С. Банковский менеджмент/ Пер. с англ. - М.: Дело,1997.

43. Синки Дж., мл. Управление финансами в коммерческих банках/ Пер. с англ. - М.: Cattallaxy, 1994.

44. Слав'янська Н.Г. Карбівничий І. Вплив процентної ставки на формування кредитної політики комерційного банку// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.14: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005. -С .100

45. Тимошенко Ю.М. Методи оцінки вартості активів в сучасному фінансовому менеджменті// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць Т. 14. - Суми, 2005. - С. 203.

46. Ткаченко Ю.О. Врахування рівня банківського ризику при формуванні цінової стратегії комерційного банку// Конкуренція. Вісник антимонопольного комітету України. - 2005. - №4. - С.24-28.

47. Федулова Л.І.Управління якістю банківських послуг - запорука успіху боротьби за клієнта// Вісник НБУ. - 2002. - №3. - С. 32-34.

48. Формування вартості кредитів у країнах з перехідною економікою та вплив на неї облікової ставки: Інформаційно-аналітичні матеріали/ За редакцією к.е.н. О.І. Кірєєва і к.е.н. М.М. Шаповалової - Київ: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. - 84с.

49. Шаркаді Н.В. Цінова стратегія як інструмент реалізації ринкової стратегії банка//Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №2. - С.112-120.

50. www.bankbb.com.ua/img/forall/bulletin/3.doc

51. www.praject.ukrinform.com/bank.Shtml-40k

Размещено на Allbest.ru