Застосування лістингу сприяє організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів, з одного боку, і дозволяє формувати біржовий реєстр та біржові бюлетені, які відбивають обіг і котирування цінних паперів на українському фондовому ринку, - з іншого. Водночас лістинг - це підвищення надійності та певні гарантії для масового інвестора в операціях з цінними паперами. Здійснюючи допуск цінних паперів до обігу та котирування, УФБ проводить ретельну економічну експертизу фінансового стану і господарської діяльності емітента і лише після позитивної експертної оцінки приймає рішення про включення його цінних паперів до біржового реєстру та офіційного біржового бюлетеню.

На Українській фондовій біржі введено три рівні ринку цінних паперів, тобто три відділення котирування: два відділення: Кі і Кг - офіційного котирування та відділення Кз - позаофіційного котирування (вільний ринок). Затвердженням Тимчасових правил була забезпечена нормативна база та створені сприятливі умови для котирування цінних паперів на біржі. Завдяки застосуванню правил постійно зростала кількість цінних паперів, допущених до обігу та котирування на біржі. На середину 1993 року їх налічувалось близько десяти, більшість яких становили цінні папери кредитно-фінансових установ, переважно банків. На кінець 1993 року були допущені до обігу та котирування на УФБ цінні папери 14 емітентів, 9 з яких (64,3%) - банки.[28]

У 1994 році УФБ перейшла до роботи за новими "Правилами Української фондової біржі" - основним регламентуючим документом, який замінив "Тимчасові правила УФБ". У розробці Правил брали участь французькі та німецькі фахівці ринку. Після прийняття Правил загальними зборами акціонерів УФБ вони затверджені Міністерством фінансів та зареєстровані Міністерством юстиції України.

На їх основі на початку 1995 року були розроблені "Положення про допуск (лістинг) цінних паперів і вилучення їх з обігу та котирування на Українській фондовій біржі" та "Методика проведення економічної експертизи показників емітента", які були затверджені рішенням Біржової ради у квітні 1995 року. Результатом цього стало те, що на кінець першого півріччя 1995 року у лістингу біржі вже налічувались цінні папери 48 емітентів.

Значним поштовхом у розвитку біржової діяльності, проведенні приватизації стало видання у 1995 році Указів Президента України "Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах" та "Про заходи щодо залучення додаткових коштів для ліквідації аварії на очисних спорудах міста Харкова", згідно з якими відкритому аукціонному продажу за грошової кошти на УФБ, її регіональних філіях підлягали державні пакети акцій відкритих акціонерних товариств, які створені в процесі приватизації.

Правлінням УФБ разом з ФДМУ був розроблений та затверджений пакет нормативного забезпечення аукціонних торгів з визначенням порядку подачі замовлень, безпосереднього проведення торгів та своєчасного перерахування отриманих від продажу акцій коштів до бюджету. Торги державними пакетами акцій на УФБ розпочалися 7 червня 1995 року.

Залучення Української фондової біржі до приватизаційних процесів різко змінило структуру лістингових цінних паперів.

За підсумками 1995 року до обігу та котирування на біржі були допущені цінні папери 122 емітентів. З них 52 емітенти - промислові акціонерні товариства, які створені в процесі приватизації, 18 - інші акціонерні товариства виробничої сфери, 20 - банки, 7 - інвестиційні компанії, 1 - інвестиційний фонд, 22 - інші суб'єкти підприємницької діяльності та фінансові посередники. Особливим рядком стоять облігації внутрішньої державної позики та облігації Київської міської Ради народних депутатів. Питома вага промислових акціонерних товариств склала 57,4%, банків -16,4%, інших фінансових посередників - 24,6 % , державних та муніципальних цінних паперів - 1,6 відсотка.[27]

У 1996 році тенденції, що набули розвитку у попередньому році, знайшли подальше поширення. Причому значно зросла кількість емітентів відкритих акціонерних товариств, що створені в процесі приватизації, цінні папери яких були допущені до обігу та котирування на УФБ. У грудні 1996 року таких компаній було 340, що становило 79,9 % від загальної кількості лістингових акціонерних товариств. Всього акціонерних товариств - промислових підприємств 357 (84,02 %). Збільшилась кількість інвестиційних фондів - 8 (1,94 %). Питома вага банків зменшилась до 4,12 %. Інші фінансові посередники - 39 (9,44 %). При цьому 6 цінних паперів знаходяться в офіційному відділені котирування Кі, решта (417) - у відділенні позаофіційного котирування Кз.

Як видно, з розширенням приватизаційних процесів та розвитком вторинного ринку цінних паперів кількість емітентів на УФБ постійно зростала. При цьому поширення набувають цінні папери, що випускаються у дематеріалізованій формі - у формі комп'ютерних записів на рахунках.

Обіг цінних паперів у дематеріалізованій формі надає можливість емітентам економити значні кошти при випуску цінних паперів, а всім учасникам ринку - можливість здійснення угод на ефективній основі та з низьким ступенем ризику.

Правлінням УФБ проводилась цілеспрямована робота по впровадженню обігу дематеріалізованих цінних паперів. На виконання підписаної у 1992 році українсько-французької міжурядової угоди і розробленого відповідного проекту на УФБ був створений Центральний депозитарій цінних паперів та введена в дію система електронного обігу цінних паперів. Вони працюють на базі електронно-обчислювальної машини суперкласу ІВМ А8-400 /Р-45 і програмного забезпечення, адаптованого до місцевих умов разом з французькими фахівцями. У відповідності до змін у чинному законодавстві Центральний депозитарій був трансформований у Центр електронного обігу цінних паперів УФБ, а пізніше - у департамент електронного забезпечення торгів.

Система електронного обігу може котирувати цінні папери 1500 емітентів і здійснювати щоденно до 15 тисяч операцій. При цьому до центральної машини може бути підключено 730 робочих місць брокерів, обладнаних персональними комп'ютерами, які можуть знаходитися як в операційній залі біржі, так і на будь-якій відстані від центральної ЕОМ.

Перші електронні торги на УФБ відбулися 13 грудня 1993 року. За їх результатами авторитетна комісія у складі провідних фахівців Франції зробила висновок про те, що ефективна робота Української фондової біржі за новітніми світовими технологіями не викликає сумнівів. Подальші торги підтвердили висновки французьких спеціалістів.

Перші п'ять років практичної діяльності Української фондової біржі увійшли в історію як роки становлення й утвердження УФБ на українському ринку цінних паперів, створення її іміджу та зміцнення авторитету на міжнародному рівні.

Кількісні характеристики роботи біржі за перші п'ять років можна зобразити за допомогою таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Підсумкові дані аукціонів УФБ з продажу акцій приватизованих підприємств у 1995 році

цінний папір фондовий біржа

Подальші кроки у становленні та розвитку біржового фондового ринку були зроблені Українською фондовою біржею у 1997 році. Формування українського біржового ринку цінних паперів пов'язано у першу чергу з діяльністю УФБ.

В січні відбулися звітно-виборчі збори акціонерів ЗАТ "Українська фондова біржа", на яких правління УФБ прозвітувало про п'ятирічну діяльність біржі. Збори обрали Біржову раду, ревізійну та арбітражну комісії, схвалили склад Ради старійшин акціонерного товариства. На новий п'ятирічний термін був переобраний Голова правління УФБ. На зборах затверджена Концепція розвитку Української фондової біржі.

Протягом 1997 року продовжена робота з оптимізації інфраструктури фондового ринку. Працюють 26 філій УФБ, протягом року була відкрита нова філія у місті Одесі. Кількість брокерських контор, зареєстрованих на біржі, збільшилась до 192 (у 1995 році їх налічувалось 160, у 1996-186).

Відповідно до Положення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 10 червня 1997 року Українська фондова біржа отримала Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі з правом здійснення діяльності з організації торгівлі цінними паперами на території України. Фахівцями УФБ отримані кваліфікаційні посвідчення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з організації торгівлі цінними паперами.[27]

На кінець 1997 року у лістингу біржі налічувалися цінні папери 980 емітентів (у 1995 році їх було 122, у 1996 році - 439). З них цінні папери шести емітентів - у відділенні офіційного котирування, решта - у відділенні позаофіційного котирування.

Поглиблення участі УФБ в приватизаційних процесах відзначилося зростанням кількості емітентів - відкритих акціонерних товариств, що створені в процесі приватизації, акції яких були допущені до котирування на УФБ. На кінець 1997 року таких емітентів було 713, що становить 72,8% від загальної кількості емітентів, які знаходяться у лістингу біржі.

Основні тенденції року свідчать, що увагу фінансових посередників поступово все більше привертає ринок корпоративних цінних паперів. Відповідно до Державної програми приватизації на 1997 рік на ринку грошової приватизації з'явилися акції підприємств групи Г, які викликали значний інтерес серед фінансових операторів та інвесторів.

Найвища біржова активність на ринку державних пакетів акцій приватизованих підприємств спостерігалась у четвертому кварталі 1997 року, протягом якого було укладено 167 угод з купівлі-продажу 20,2 млн. акцій на суму 5,9 млн. гривень, що склало 49,9% від загального річного обсягу.

Загальна тенденція на ринку цінних паперів України в 1997 році наведена в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Загальний обсяг продажу державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, які створені в процесі приватизації, на організаційно оформлених фондових ринках протягом 1997 року

Серед акцій приватизованих підприємств, які пропонувалися на торгах протягом року; були й акції відкритих акціонерних товариств, що мають загальнонаціональне значення і створені в процесі приватизації підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г. Зокрема, це ДАЕК "Севастопольміськенерго", ДАЕК "Кірово-градобленерго", ВАТ "Полтавський алмазний завод", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", ВАТ "Запоріжтранс-форматор" та інші (на продаж виставлялося до 5% від оголошеної емісії).

Однак за весь 1997 рік для аукціонного продажу на УФБ були виставлені пакети акцій лише 11 підприємств загальнонаціонального значення, хоча Указом Президента України .№ 146 передбачалося ще у 1995 році виставити до продажу акції не менше 100 об'єктів групи Г у межах до ЗО % від їх статутних фондів, а Розпорядженням Президента України від 18.08.97 № 298/97 "Про Невідкладні заходи щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи" встановлений продаж державних пакетів акцій інвестиційне привабливих підприємств на Українській фондовій біржі.

Тобто далеко не всі підприємства, акції яких виставлялись Фондом державного майна до продажу, відносяться до інвестиційне привабливих. Крім того, рівень зацікавленості інвесторів акціями того чи іншого підприємства прямо пропорційно залежить від величини запропонованого пакету. Чим більшу частку від статутного фонду становить пакет, що пропонується, тим більша його інвестиційна привабливість, і, як наслідок, значне підвищення його вартості на аукціонних торгах, що дозволяє залучити до Державного бюджету країни додаткові кошти.[27]

Окрім аукціонних торгів з продажу державних пакетів акцій на УФБ щотижня проводяться торги "з голосу".

Протягом 1997 року на торгах "з голосу" та торгах з продажу муніципальних облігацій було укладено 68 угод з купівлі-продажу 27,9 млн. цінних паперів обсягом понад 11,2 млн. гривень. ( див. Додаток 1)

Українська фондова біржа разом з Українським вексельним центром, відповідно до спільно розробленого та затвердженого Положення про обіг векселів на УФБ, продовжила у 1997 році торги з продажу на УФБ векселів. Але у порівнянні з 1996 роком тенденція обігу векселів все більше зміщується на позабіржовий ринок. Тому питома вага векселів у біржовому обігу 1997 року значно знизилася. З початку року укладено З угоди з купівлі-продажу 6 векселів на загальну суму 51,2 тис. гривень. В основному біржовий аукціонний продаж векселів проводився з тенденціями на зниження стартової ціни та продажу векселів з дисконтом. Найбільшим попитом користувались векселі енергетичних підприємств.

Окрім традиційної "голосової" торгівлі цінними паперами 1997 рік відзначився подальшими кроками у розвитку електронного обігу цінних паперів на Української фондової біржі. За 1997 рік у системі електронного обігу цінних паперів продовжився продаж акцій АСК "Укррічфлот" на вторинному ринку.

Загальний біржовий обіг Української фондової біржі у 1997 році склав 63,9 млн. цінних паперів на суму 23,1 млн. гривень. ( див. Таблицю 2.3)

Таблиця 2.3

Підсумкові дані з купівлі-продажу цінних паперів на УФБ та її філіях протягом 1997 року

Стан ринку цінних паперів України у 1998 році характеризувався значними коливаннями - від підйому у першому кварталі до майже повної стагнації на протязі останніх чотирьох місяців року. Світова фінансова криза призвела до падіння курсу гривні, відтоку іноземного капіталу з українського ринку, зниження активності вітчизняних фінансових посередників, портфельних і стратегічних інвесторів.[28]

Погіршення ситуації на фондовому ринку суттєво вплинуло на активність учасників біржової торгівлі. Деякі з них припинили свою діяльність на організованому ринку цінних паперів та переорієнтувалися на розробку конкретних інвестиційних проектів. ( див. Додаток 2 ). Про це свідчить і зменшення брокерських контор, зареєстрованих на біржі. В 1997 році їх налічувалося 192, у 1998 році їх залишилося 135: 83 брокерські контори працюють в столиці та 52 - в регіонах. Існуюча інфраструктура УФБ спроможна повністю задовольняти потреби сучасного стану національного ринку.

Головне завдання УФБ в 1998 році полягало у реалізації Указу Президента України № 146/95 "Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах" та участь у виконанні Державної програми приватизації на 1998 рік, зокрема пункту 43 програми, яким передбачене надходження коштів до Харківського обласного фонду ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах.

Завдяки збільшенню у 1998 році пропозицій Фонду державного майна України з продажу державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, які створені в процесі приватизації, кількість емітентів, цінні папери яких допущені до котирування на УФБ, зросла більш ніж вдвічі. На кінець 1998 року у лістингу біржі налічувалися цінні папери 2048 емітентів (у 1997 році їх було 980). З них цінні папери семи емітентів знаходяться у відділенні офіційного котирування, решта - у відділенні позаофіційного котирування. В 1998 році офіційний лістинг УФБ поповнився ще одним емітентом - 4 листопада правлінням біржі до обігу у відділенні офіційного котирування допущені акції ДАЕК "Західенерго".

Найбільша питома вага в біржовому обігу 1998 року припадає на торги з продажу Фондом державного майна України державних пакетів акцій приватизованих підприємств. Саме цей сектор біржової торгівлі склав 89,5% від річного обігу УФБ.

Протягом року на УФБ та її філіях здійснювався продаж державних пакетів акцій приватизованих підприємств на виконання Указу Президента України №146 та Державної програми приватизації на 1998 рік. ( див. таблицю 2.4 ). Найвища біржова активність на ринку грошової приватизації спостерігалася у першому кварталі 1998 року, протягом якого було укладено 102 угоди з купівлі-продажу 22 млн. цінних паперів, що складає 36,5% від загальнорічного обігу. ( див. Додаток 2 ) Пакети акцій найпривабливіших підприємств були запропоновані до продажу 3 березня: ДАЕК "Лугансь-кобленерго", ДАЕК "Одесаобленерго" та ДАЕК "Крименерго". За результатами лише цих одних торгів до Державного бюджету залучено 15,7 млн. гривень.

Таблиця 2.4

Підсумки продажу у 1998 році державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, які створені в процесі приватизації,

на УФБ та її філіях

В 1998 році підвищилася роль філій УФБ у процесі грошової приватизації. Саме на них було реалізовано близько 93 млн. акцій обсягом 20,4 млн. гривень. У порівнянні з попереднім роком ці показники зросли в 6 та 3,4 рази відповідно. Найбільший біржовий обіг зафіксовано на Східноукраїнській філії у місті Харкові (43,4% від загального обсягу продажу по філіях), Івано-Франківській, Миколаївській, Південно-Українській (м. Одеса), Дніпропетровській, Волинській та Одеській міській філіях.

Відповідно до Указу Президента України №146 та Державної програми приватизації на 1998 рік на УФБ та її філіях відбулося 369 торгових сесій, на яких укладено 705 угод з продажу 156 млн. акцій на суму 44,9 млн. гривень. У 1997 році було укладено 418 угод з продажу 36 млн. акцій на суму близько 12 млн. гривень.[12]

Збільшення обсягів біржового обігу в першу чергу пояснюється присутністю у біржовому реєстрі УФБ цінних паперів підприємств, віднесених Державною програмою приватизації на 1998 рік до групи Г. Якщо станом на кінець 1997 року у лістингу УФБ знаходилися акції лише 24 підприємств, що належать до цієї групи, то протягом 1998 року ФДМУ запропонував до продажу пакети акцій 72 підприємств групи Г.

Загалом у 1998 році на всіх організаторах торгівлі цінними паперами, які залучені до грошової приватизації, реалізовано державних пакетів акцій на суму 161,2 млн. гривень. Найбільша питома вага з них припадає на торги УФБ (УФБ-27,7 %, УМВБ -26,7%, ПФТС - 18,6 %, ДФБ - 14,3 %, КМФБ - 12,7 % від загальної суми). Кількість угод, укладених в процесі грошової приватизації, по яких було перевищення ціни продажу над номінальною вартістю акцій, склала 333 (УФБ - 134 угоди, УМВБ - 83, КМФБ - 55, ДФБ - 50, ПФТС - 11). Тобто більше 40% таких угод припадає на торги УФБ.

За результатами грошової приватизації через УФБ та її філії за 1998 рік до Державного бюджету залучено біля 38,2 млн. грн. (з них 28 млн. грн. - за рахунок пакетів акцій підприємств групи Г), до Харківського обласного фонду ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах м. Харкова - 6,5 млн. гривень.

А всього з початку грошової приватизації через УФБ з червня 1995 року держава одержала 70,4 млн. грн., що по курсу Нацбанку України у відповідні періоди еквівалентно близько 35 млн. доларам США.

Тобто підсумки продажу державних пакетів акцій на УФБ свідчать, що Українська фондова біржа була першопроходцем і залишається провідною структурою на біржовому ринку грошової приватизації. Діяльність УФБ на цьому сегменті ринку активно сприяє формуванню первинного ринку цінних паперів, створенню необхідної функціональної інфраструктури, надає змогу в процесі приватизації орієнтуватися не на знецінену кризою чи штучно створену цінову оцінку, а на реальну ринкову вартість акцій українських підприємств.

Усього протягом 1998 року на вторинному ринку на УФБ та її філіях було укладено 18 угод з купівлі-продажу 3,02 млн. цінних паперів обсягом 186,6 тис. гривень.

Незначні обсяги угод з купівлі-продажу цінних паперів на вторинному ринку пояснюються перш за все погіршенням макроекономічної та фінансової ситуації. Слід враховувати і небажання більшості фінансових посередників проводити операції на біржовому ринку із-за його прозорості. Існування позабіржового "чорного" ринку призводить до створення штучного курсу цінних паперів, сприяє розвитку криміногенної ситуації на фондовому ринку і практично є продовженням тіньової економіки.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 100-1 передбачено, що з 1 січня 1999 року акції інвестиційне привабливих підприємств піддягають продажу лише на організаційно оформлених фондових ринках. Та це рішення, як і багато інших, залишилося лише на папері.

У 1998 році був розроблений порядок вторинного обігу на УФБ облігацій внутрішньої державної позики, відпрацьовані технології взаємодії біржі з Національним банком України, проведені пробні торги. Та організувати постійний вторинний обіг ОВДП не вдалося. Тут існують як об'єктивні фактори (відсутність гарантійного фонду, конверсія ОВДП після серпневої кризи, що призвела до зниження активності на цьому сегменті ринку), так і суб'єктивні чинники-

В жовтні після тривалої перерви поновилися торги з купівлі-продажу векселів на Українській фондовій біржі. Перш за все це пояснюється активізацією роботи торговців цінними паперами у цьому секторі. В звітному періоді на УФБ було укладено 19 угод з купівлі-продажу 28 векселів Пенсійного фонду України на суму 5,07 млн. гривень. Обіг векселів дозволяє підприємствам розраховуватися по взаємозаборгованості та заборгованості перед Пенсійним фондом.

Усього за 1998 рік на УФБ та її філіях укладено 743 угоди з купівлі-продажу 159 млн. цінних паперів. Обсяг укладених угод склав 50,2 млн. гривень (у 1997 році - 63,9 млн. цінних паперів на суму 23,1 млн. грн.).

В цілому 1998-й - сьомий рік практичної діяльності Української фондової біржі - став роком подальшого її утвердження як важливої структури держави у проведенні економічних перетворень, приватизаційних процесів, становлення в Україні ринкових відносин.[27]

2.3 Сучасний стан ринку цінних паперів України

Найбільшу питому вагу біржового обігу у 1999 році займає ринок-векселів (67%). Цей сектор в звітному періоді значно розширився за рахунок проведення з серпня торгів з викупу кредиторської заборгованості держави, оформленої переказними векселями, та з продажу казначейських векселів, обсяги продажу яких склали 52% від загального річного обігу. (див. Рис 2.1)

Рис. 2.1 Структура біржового обігу УФБ у 1999 році

( у відсотках від загального обсягу торгівлі)

В жовтні розпочалося проведення на УФБ відкритих торгів з розміщення спеціалізованим державним підприємством Пенсійного фонду України векселів, якими оформлена заборгованість із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесення авансових платежів Всього на ринку векселів за 1999 рік реалізовані 2610 векселів на суму 210,3 млн. гривень.[27]

Крім векселів та конфіскованих акцій, що стали новими фінансовими інструментами на біржовому секторі ринку, УФБ брала активну участь в організації, сприянні та обслуговуванні аукціонної торгівлі іншими фондовими інструментами - нерухомості, природного газу, газового конденсату тощо.

У 1999 році кількість емітентів, цінні папери яких допущені до котирування на Українській фондовій біржі, збільшилася на 531 емітента. На кінець 1999 року в переліку емітентів, цінні папери яких допущені до котирування на біржі, налічувалися цінні папери 2576 емітентів. З них цінні папери 24 емітентів пройшли процедуру лістингу та знаходяться у відділенні офіційного котирування УФБ, решта - у відділенні позаофіційного котирування. На виконання рішення ДКЦПФР від 30 грудня 1998 року № 215 з квітня 1999 року до Біржового реєстру УФБ внесені акції 17 емітентів, з них 9-у відділення офіційного котирування К-1 та 8 у відділення офіційного котирування К-2. Розширення спектру лістингових підприємств на УФБ збільшує можливість брокерських контор здійснювати операції на біржовому вторинному ринку цінних паперів, що сприяє концентрації укладання угод з цінними паперами на організованому ринку.

На вторинний біржовий ринок цінних паперів припадає 3,5% від загального річного обігу УФБ. ( див. рис. 2.1 ). Обсяги продажу на цьому ринку в порівнянні з 1998 роком збільшилися в 59 разів і склали 66,4 млн. цінних паперів на суму 11 млн. гривень. Протягом року на вторинному ринку укладено 19 угод з купівлі продажу цінних паперів, найбільшу питому вагу яких становлять акції банківських установ та ВАТ, які створені в процесі приватизації. Угоди з купівлі продажу акцій АКБ "Укрсопбанк", які знаходяться у відділенні офіційного котирування К-1 УФБ, врегульовані через систему депозитарного обліку ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" відповідно до укладеного між УФБ та МФС договору про кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Найвища біржова активність на ринку грошової приватизації спостерігалася в четвертому кварталі 1999 року, ( див. Додаток 3) протягом якого було укладено 120 угод з купівлі-продажу 105,2 млн. акцій на суму 58,5 млн. грн.., що на 13,6 млн. грн. більше, ніж показник грошової приватизації за весь 1998 рік.[28]

В 1999 році ФДМУ запропонував до продажу на УФБ та її філіях 715 пакетів акцій, 629 з них - вперше. Найбільшу питому вагу в структурі нових надходжень займають підприємства, які віднесені Державною програмою приватизації до об'єктів групи В (72,02%); 12,24% - підприємства групи А; 3,97% - підприємства ірупи Б; 1,27% - підприємства групи Е; 10,5% займають підприємства групи Г, рівень реалізації яких найвищий. З 66 запропонованих пакетів акцій підприємств групи Г реалізовано 23. Обсяг їх продажу з початку року складає 67,6% (62,4 млн. грн.) загального обсягу приватизації на УФБ та її філіях. Всього за 1999 рік на УФБ та її філіях реалізовано 290 пакетів акцій, 32% з яких займають підприємства хлібопереробної промисловості.

На виконання Державної програми приватизації у Києві до продажу пропонувалися пакети акцій 241 підприємства, 236 з них вперше. В ході торгів реалізовано 75 пакетів акцій: 62-повністю та 13-частково. З перевищенням номінальної вартості були придбані 19 пакетів акцій.

За результатами грошової приватизації через УФБ та її філії за 1999 рік до Державного позабюджетного фонду приватизації залучено біля 75,8 млн. грн., до Харківського обласного фонду ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах м. Харкова (згідно з п.56 Державної програми приватизації на 1999 рік) - 16,6 млн. гривень

Загалом за 1999 рік на УФБ та її філіях укладено 2463 угоди з купівлі-продажу 352,5 млн. цінних паперів. Обсяг укладених угод склав 313,8 млн. гривень (у 1998 році - 158,7 млн. цінних паперів на суму 50,2 млн. грн.).

Підвищення біржової активності та поява на ринку нових фінансових інструментів призвели до активізації діяльності брокерських контор, зареєстрованих на УФБ. На кінець 1999 року на УФБ зареєстровано 160 брокерських контор торговців цінними паперами та банківських установ (42 брокерські контори зареєстровані у 1999 році), які є членами саморегулівної організації УФБ. 96 брокерських контор працюють в столиці та 64 - в регіонах, роботі яких сприяє функціонування філій УФБ, що здійснюють організацію торгівлі державними пакетами акцій приватизованих підприємств.[28]

Взагалі у 1999 році роль філій УФБ у процесі грошової приватизації значно підвищилась. Саме на філіях було реалізовано близько 102,2 млн. акцій на суму 37,9 млн. гривень, що в 1,9 разів більше, ніж у попередньому році. Найбільший біржовий обіг зафіксований на філіях: Східноукраїнській (м. Харків) - 25,8 млн. цінних паперів на суму 27 млн. грн. (71,11% від загального обсягу продажу по філіях) та Кримській (м. Сімферополь) - 33,1 млн. цінних паперів на суму 4,5 млн. грн. (11,9%). Протягом 1999 року на всіх організаторах торгівлі цінними паперами, які залучені до грошової приватизації, реалізовано державних пакетів акцій на суму майже 356 млн. гривень. На торги УФБ припадає 27% від загальної суми.

2000 рік, останній рік століття та тисячоліття, в роботі Української фондової біржі став черговим роком підвищення її ролі та авторитету як провідного інституту національного ринку цінних паперів. На протязі року правління УФБ ставило за мету реалізацію основних напрямів діяльності біржі на 2000 рік, визначених загальними зборами акціонерів біржі 14 квітня 2000 року, та завдань, що випливають з Концепції розвитку Української фондової біржі. Це сприяло подальшому розвитку біржової торгівлі та удосконаленню нормативно-правовоі" бази біржі і в цілому ринку цінних паперів країни, зміцненню біржової інфраструктури та забезпеченню саморегулювання діяльності її учасників.

У 2000 році на біржі реалізовано 495,9 млн. цінних паперів, що на 143,4 млн. більше, ніж у попередньому році. Загальний обсяг угод з купівлі-продажу цінних паперів склав 233,3 млн. гривень. (див. Додаток 4) Зменшення обсягів біржових торгів у порівнянні з 1999 роком пояснюється зникненням з ринку згідно з рішенням Уряду казначейських векселів та переказних векселів, якими оформлена кредиторська заборгованість держави.

Структура біржового обіг у 2000 році відчутно змінилась у порівнянні з 1999 роком. ( див. Додаток 5 ).

Якщо у 1999 році 67% біржового обігу займали векселі (210,3 млн. гра.), а акції 33% (103,5 млн. грн.), то у 2000 році найбільша питома вага біржового обігу (86,8%) припадає на акції (202,4 млн. грн.), векселі займають 13,2% біржового обігу (30,9 млн. грн.). ( див. Рисунок 2.2 ).

Рис. 2.2 Структура біржового обігу УФБ у 2000 році

( у відсотках від загального обсягу торгівлі)

Як і у попередні роки, домінуюче становище у структурі біржового обігу 2000 року займає первинний ринок, а саме розміщення пакетів акцій, що належать державі відкритих акціонерних товариств (80,5% річного біржового обігу).

Торговельна діяльність УФБ у 2000 році в значній мірі віддзеркалювала хід виконання ФДМУ завдань щодо залучення грошових коштів від приватизації до Державного бюджету України. Динаміка угод з купівлі-продажу цінних паперів, укладених на УФБ протягом 2000 року, свідчить, що найбільший обсяг торгівлі спостерігався у березні та листопаді (66,1 млн. фн. та 88,0 млн. грн. відповідно), найменший - у січні (3,9 млн, грн.). Збільшення обсягів торгівлі у березні пояснюється надходженням на ринок приватизації акцій інвестиційне привабливих підприємств, зокрема, акцій енергетичних компаній ДАЕК "Крименерго" (1,812% від статутного фонду), ДАЕК "Одесаобленерго" (7,069% від статутного фонду), ДАЕК "Чернігівобленерго" (8,63% від статутного фонду), металургійної галузі - ВАТ "Дніпрспецсталь" (15% від статутного фонду) та нафтопереробної галузі - ВАТ "Одеський нафтопереробний завод" (25% від статутного фонду). Максимальний показник обсягу торгівлі у листопаді обумовлений реалізацією ФДМУ 10-відсоткового пакету акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", який є одним з найбільших підприємств кольорової металургії в Європі, виробляючи щорічно понад мільйона тон глинозему.

Протягом 2000 року на УФБ та її філіях проведено 156 торгових днів, 417 торгівельних сесій, в ході яких реалізовано 495,9 млн. цінних паперів на суму 233,3 млн. грн. (протягом 1999 року - 241 торговий день, 857 торгівельних сесій, в ході яких реалізовано 352,5 млн. цінних паперів на суму 313,8 млн. грн.). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 19,4 мли. грн., за торговий день - 1,3 млн. грн.).[27]

За рік на УФБ та її філіях укладено 1414 угод ( в середньому 9 угод протягом одного торгового дня). Найбільша кількість угод була зафіксована у лю і ому --161.

Обсяги первинного розміщення на УФБ цінних паперів у 2000 році збільшилися на 12% у порівнянні з відповідним показником 1999 року. Протягом 2000 року на первинному ринку УФБ було укладено 1362 угоди на суму 216,5 млн. грн. ( у 1999 році - 1137 угод на суму 192,8 млн. грн.). Майже 87% від обсягу первинного розміщення на УФБ у 2000 році припадає на ринок приватизації.

Прискорення темпів приватизації державного майна в Україні та реалізація Державної програми приватизації на 2000-2002 роки призвели до значного збільшення обсягів продажу на УФБ державних пакетів акцій приватизованих підприємств. Показники ринку приватизації на УФБ у 2000 році удвічі перевищують показники 1999 року у цьому секторі. (Див. Додаток 5).

Протягом 2000 року на торгах УФБ та її філіях в процесі приватизації була укладена 321 угода ( 54 угоди - з перевищенням ціни реалізації акцій над їх номінальною вартістю) з купівлі-продажу 436,3 млн. акцій на суму 187,9 млн. гривень. Відповідні показники 1999 року становлять 286,1 млн. акцій на суму 92,4 млн. гривень.

Торги з продажу пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств відбувалися у Києві, на Миколаївській, Східноукраїнській, Івано-Франківській, Південно-Українській, Кримській та Херсонській філіях. В 2000 році ФДМУ запропонував до продажу на УФБ та її філіях акції 646 підприємств. Найбільшу питому вагу в структурі надходжень займають підприємства, які віднесені Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки до об'єктів групи В - 68,05%; 28,91% - підприємства групи Г; 1,64 - підприємства групи Б; 1,14% - підприємства групи А та 0,26% - підприємства групи Е. Найбільший обсяг реалізації в 2000 році припадає на об'єкти групи Г - 79% (148,7 млн. грн.) від загального обсяг)' приватизації на УФБ та її філіях ( в 1999 році відповідний показник по об'єктах групи Г складав 67,6%, що дорівнює 62, 4 млн. гривень). Тобто ще раз підтверджується висновок про те, що потенціальних інвесторів в першу чергу цікавить інвестиційна привабливість підприємства, акції якого пропонується до продажу.[7]

На виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у Києві до продажу пропонувалося 678,2 млн. акцій 270 акціонерних товариств. Найбільшим попитом у інвесторів користувалися пакети акцій підприємств металургійної галузі - 56,4% від загального обсягу реалізації; енергетичної галузі - 22,6%; нафтопереробної галузі - 9,6%. Акції підприємств харчової, хлібопереробної галузі та автотранспортної сфери в сукупності склали 6,2%. Протягом року на УФБ було укладено 106 угод (42 угоди було укладено з перевищенням ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю) з купівлі-продажу 309,5 млн. акцій на суму 160,6 млн. гривень.

Більше 14% від обсягу продажу у секторі приватизації припадає на філії біржі (215 угод з купівлі-продажу 126,8 млн. акцій на суму 27,2 млн. гривень). Найбільш результативними були торгові сесії на філіях УФБ:

- Південно-Українській (м. Одеса) - 43,4 млн. акцій на суму 8,7 млн. грн. (32,14% від загального обсягу продажу на філіях біржі). Найбільшим попитом користувалися акції підприємств наступних галузей: харчової промисловості - 61,5% від загального продажу; хлібопереробної - 18,9% від загального продажу; автотранспортної сфери - 4,7% від загального продажу на філії;

- Східно-Українській (М.Харків)- 25,6 млн. акцій на суму 7,3 млн. грн. (26,8% від загального обсягу продажу на філіях біржі). Найбільшим попитом користувалися акції підприємств паступїгих галузей: будівельної - 42,2% від загального продажу на філії; хлібопереробної - 30,1% від загального продажу на філії; автотранспортної сфери - 6,1% від загального продажу на філії;

- Кримській (м. Сімферополь) - 27,7 млн. акцій на суму 5,3 млн. грн. (59,5% від загального обсягу продажу на філіях біржі). Найбільшим по питом користувалися акції підприємств: готельної сфери - 36,2% від загального продажу на філії; хлібопереробної - 21,7% від загального продажу; автотранспортної сфери та будівельної в сукупності - 5% від загального продажу на філії.

З метою ліквідації наслідків аварії на очаских спорудах м. Харкова (згідно з п.117 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки) на торгах УФБ та її Східно-Української філії протягом 2000 року реалізовано 21,9 млн. акцій на суму 6,9 млн. гривень. ( див. таблицю 2.5 )

Протягом 2000 року на 7 організаторах торгівлі цінними паперами (6 фондових бірж та ПФТС), які залучені до грошової приватизації, реалізовано державних пакетів акцій на суму майже 751 млн. гривень. На торги УФБ припадає біля 25% від загальної суми. Тобто як і раніше. Українська фондова біржа залишається лідером грошової приватизації.

Таблиця 2.5

Перелік пакетів акцій, що належать державі, ВАТ на Українській фондовій біржі та її філіях у 2000 році

Ринок векселів протягом поточного року був в основному представлений відкритими торгами з розміщення на УФБ векселів, якими оформлена заборгованість із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, він займає 12,3% від загального біржового річного обігу. У 2000 році в цьому секторі відбулися 48 торгових сесій, на яких до продажу було запропоновано 8481 вексель загальною номінальною вартістю 430,4 млн. гривень. В ході торгів зафіксовані угоди з купівлі-продажу 1041 векселя на суму 28,7 млн. гривень. Середній дисконт склав 35,4%.

На вторинний біржовий ринок припадає 7,2% річного біржового обігу. Майже 87% обсягу торгівлі на вторинному ринку займають акції, решта - векселі. Обсяги торгівлі акціями на вторинному ринку УФБ у 2000 році зросли у порівнянні з відповідним показником 1999 року на 30%. Протягом року було укладено 43 угоди з купівлі-продажу 59,6 млн. акцій на суму 14,4 млн, гривень (з них 3 угоди на суму 5,2 млн. грн. - у відділенні офіційного котирування К-1). Лідерами продаж на вторинному ринку у 2000 році стали акції ВАТ "По виробництву цементу та шиферу "Волинь", ВАТ "Балцем", ВАТ "Югцемент", ВАТ "Трипільський біохімічний завод" та АКБ "Укрсоцбанк".

На вторинному ринку векселів було укладено 9 угод з купівлі-продажу 15 векселів підприємств гірничо-збагачувальної та газової галузей промисловості на суму 2,2 млн. гривень.

Однією з причин, що продовжують стримувати подальший розвиток вторинної біржової торгівлі, є домінуюча тенденція укладання угод торговцями цінними паперами на неорганізованому ринку. Тому подальшому розвитку системи організованої торгівлі на фондовому ринку України і, зокрема, на біржовому ринку в значній мірі має сприяти зосередження вторинної торгівлі цінними паперами інвестиційне привабливих підприємств на організаційно оформленому ринку, як це передбачено Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні".[27]

На кінець 2000 року на УФБ зареєстровано 146 брокерських контор як членів біржі; які водночас є членами саморегулівної організації УФБ (93 з них працюють в столиці, решта - в регіонах). Протяго?.і року до складу членів СРО УФБ увійшли 31 торговець цінними паперами. Структура членів СРО УФБ представлена 34 банківськими установами та 112 торговцями цінними паперами. Серед зареєстрованих на біржі брокерських контор 25 отримали дозвіл ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності зберігача цінних паперів (17 з них - банки, 8 - торговці цінними паперами). Зміцненню біржової інфраструктури в певній мірі сприяє діяльність філій УФБ, п'ять з яких протягом 2000 року активно працювали у реалізації приватизаційних завдань.

Кількість емітентів, цінні папери яких допущені до котирування на УФБ, збільшилася у 2000 році па 427 емітентів, що пов'язане з організацією та проведенням на УФБ та її філіях торгів з продажу пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств. З них 24 емітента знаходяться у відділеннях офіційного котирування УФБ, решта - у відділеннях позаофіційного котирування. Офіційний лістинг УФБ представлений акціями 4 банків та 20 ВАТ, які створені в процесі приватизації. Найбільшу питому вагу неофіційного котирування біржі складають акції компаній, які створені в процесі приватизації, та векселі.

Показники біржової діяльності протягом 2001 року характеризуються значним падінням в порівнянні з аналогічними показниками у 2000 році. Насамперед це обсяг біржового обігу, який за 2001 рік склав лише 70,7 млн. грн. (відповідний показник 2000 року становив 233,3 млн. грн.). Таке коливання пояснюється насамперед різким зниженням обсягів торгівлі на первинному ринку у зв'язку з вагомим зниженням пропозицій з боку ФДМУ на продаж пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств, зокрема підприємств енергетичного та металургійного комплексів, а також введенням в дію Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що призвело до значного зниження обсягів пропозицій ринку векселів Пенсійного фонду України, як наслідок - до зниження попиту у цьому секторі біржового ринку.

Рис. 2.3 - Динаміка угод з купівлі - продажу цінних паперів, укладених УФБ протягом 2001 року

У 2001 році зменшилася кількість емітентів, цінні папери яких допущені до котирування на УФБ. На кінець звітного періоду у Біржовому реєстрі налічувалися цінні папери 386 емітентів. Такі зміни пояснюються вилученням цінних паперів емітентів, які були допущені до котирування на УФБ в процесі приватизації за період 1995-2000 роки, в зв'язку з відсутністю їх вторинного біржового обігу. Станом на кінець 2001 року у Біржовому реєстрі у відділенні неофіційного котирування біржі знаходились цінні папери 377 емітентів, що пов'язано з організацією та проведенням на УФБ та її філіях торгів з продажу пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств, а також певною активізацією діяльності на вторинному ринку корпоративних прав. 9 емітентів знаходяться у відділеннях офіційного котирування УФБ. Структура офіційного лістингу біржі представлена акціями 3 банків та 6 ВАТ, які створені в процесі приватизації.

Протягом 2001 року на УФБ та її філіях проведено 123 торгових днів (311 торгівельних сесій), в ході яких реалізовано 108,95 млн. цінних паперів на суму 70,7 млн. гривень. Середньомісячний обсяг торгівлі склав 5,9 млн. грн. (відповідний показник у 2000 році становив 19,4 млн. грн.), за торговий день - 0,6 млн. грн. (в 2000 році - 1,5 млн. грн. відповідно).

За рік на УФБ та її філіях укладено 503 угоди (в середньому 4 угоди протягом одного торгового дня). Найбільша кількість угод була зафіксована у лютому - 77. Кількість угод у порівнянні з 2000 роком скоротилась в 2,8 рази.

Максимальний показник обсягу торгівлі у серпні обумовлений реалізацією на вторинному біржовому ринку векселів суб'єктів підприємницької діяльності, які віднесені до підприємств металургійної галузі: ВАТ «Північний ГЗК» та ТОВ «Метал-Інвест».

Структура біржового обігу у 2001 році характеризується значними змінами у порівнянні з 2000 роком. ( див. рис. 2.4 ) Якщо у 2000 році 86,7% біржового обігу займали акції (202,3 млн. грн.), а векселі - 13,3% (30,9 млн. грн.), то у 2001 році найбільша питома вага біржового обігу (63%) припадає на векселі (44,8 млн. грн.), акції займають 37% біржового обігу (25,9 млн. грн.).

Рис. 2.4 - Структура біржового обігу УФБ за 2000 - 2001 роки

Таким чином, ми проаналізували не тільки сучасний стан ринку цінних паперів України, через призму діяльності фондової біржи, але дослідили як відбувалося його повноцінне становлення.

Нажаль вторинний ринок цінних паперів, як ми могли побачити з проведеного аналізу, не досить розвинутий на Україні. На мій погляд це є дуже вагомою вадою вітчизняного ринку цінних паперів. Але на це є ряд об'єктивних причин:

- відставання існуючої законодавчої та нормативно правової бази функціонування ринку цінних паперів від розвитку реальних процесів на ньому;

- недовіра населення до фондового ринку, відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення, і в тому числі і в цінних паперах;

- практична відсутність на фондовому ринку інституціональних інвесторів - недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інвестиційних банків тощо.

Завдяки цим, а також і іншим негативним факторам, вторинний ринок цінних паперів на Україні залишається не розвинутим.

Якими ж шляхами має проходити подальша розбудова українського ринку цінних паперів, щоб він був прозорим, інвестиційно привабливим та по - справжньому цивілізованим. Відповідь на це запитання ми спробуємо дати в наступному розділі цієї роботи.

3. Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні

Україна ще й досі знаходиться далеко від головних потоків капіталу. Спроби ринкових перетворень окремих сторін господарської діяльності, нажаль, не призводять до бажаного результату. Відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери та сприяє раціональному розміщенню фінансових ресурсів, не дає можливості ефективно управляти господарською діяльністю і конкурентно оцінювати вартість виробничих ресурсів. Недосконала система обліку прав власності на майно у поєднанні із відсутністю загальнонаціональних ринків основних ресурсів виробництва робить українську продукцію неконкурентною а українські підприємства збитковими.

З початку реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи та деяких країнах СНД створення національного фондового ринку відбувалося водночас з розбудовою сучасної моделі його інфраструктури в суворій відповідності до рекомендацій Групи Тридцяти, IOSCO, та вимог міжнародних фінансових організацій.

Як відповідь на глобальні тенденції в Україні було прийнято Закони “Про цінні папери та фондову біржу”, ”Про господарські товариства”. Акцент на біржову торгівлю сприймався як знак ринкових перетворень. При цьому фундаментальні передумови існування біржової торгівлі, які створювались в інших країнах десятиріччями, вважалось виникнуть якось собою. Відсутність систем виконання угод і обліку прав власності обумовили появу низки законодавчих (Укази Президента України №247/94, 160/96 тощо) і нормативних документів. Цей поступовий розвиток привів до появи Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та Указу Президента України від 22 червня 1999 року N 703/99 “Про загальні засади функціонування Національного депозитарію України”.

Необхідно визнати, що до сьогоднішнього дня ринкова інфраструктура в Україні формувалась безсистемно та контролювалась різними державними установами за принципом “у семи няньок дитина без ока”. За допомогою різних міжнародних організацій в Україні намагалися “методом прямого впровадження вживити” ринкові інфраструктури. Кожний з цих інфраструктурних елементів, нажаль, не враховував у повній мірі українське законодавство і національні особливості. Україна, як і інші постсоціалістичні країни, стала “експериментальним полігоном” щодо “схрещення” континентального і англосаксонського права. Вважалося, що імплантація ззовні готової системи буде мати користь для країни - реципієнта. Однак “віз і нині там”. [33]

Поява цілковито нового фактору на світовому ринку - єдиної платіжної та фондової систем Європи може унеможливити нормальні кореспондентські відносини щодо цінних паперів між фінансовими установами Європи і України та знижує надходження закордонних портфельних інвестицій.

На жаль, впровадження сучасної моделі Національних біржової та депозитарної систем в Україні виявилося неможливим з ряду суб'єктивних та об'єктивних факторів. На відміну від інших країн, в яких причиною розвитку депозитарної діяльності було стрімке зростання операцій на ринках цінних паперів, в Україні розвиток Національної депозитарної системи вимагали результати проведення масової приватизації.

Процеси реформування власності в Україні супроводжувались структурною перебудовою економіки і зумовили створення ринку цінних паперів, як складової частини ринкових відносин. Проведення приватизації в Україні, нажаль, здійснювалось майже при повній відсутності законодавства, яке б вирішувало весь комплекс проблем щодо обігу цінних паперів і враховувало бодай частину досвіду інших держав. Держава запропонувала переважній більшості підприємств єдиний шлях до “нового управління” - акціонування. Більшість емітентів в Україні використовували емісію фінансових інструментів не з метою залучення інвестицій, а для перетворення з державної форми власності в приватну зі зміною форми господарювання. Це призвело до обігу великої кількості неліквідних цінних паперів (35 тисяч емісій цінних паперів акціонерних товариств). Шляхом обміну приватизаційних сертифікатів та льготної підписки була сформована велика кількість (30 мільйонів) власників цінних паперів, які за своєю суттю не є власниками і не мають можливості (а інколи бажання) управляти належною їм власністю. В Посланні Президента України до Верховної Ради України щодо стратегії економічної і соціальної політики на 2000 -2004 рр. зазначено: “неефективним та логічно незавершеним виявився процес приватизації. Ії здійснення не забезпечило формування відповідального господаря, якій був би зацікавлений в інвестиційній діяльності, прискореному оновленні виробництва, його реальному оздоровленні. Не досягнуто оптимальної глибини приватизаційного процесу. Як наслідок, у ході реформування економіки не вдалося забезпечити глибокої структуризації відносин власності, запровадити повноцінні правові та організаційні механізми реалізації переваг приватної власності, всебічного зміцнення позицій національного капіталу”.