Здійснимо оцінку фінансової стійкості ПП "Мрія" (табл. 2.19)

Таблиця 2.19 Показники фінансової стійкості ПП "Мрія"

Коефіцієнт автономії показує питому вагу власних коштів в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Тобто, власні кошти ПП "Мрія" займають в загальній сумі майже 50%, підприємство отримує 25 балів.

Коефіцієнт незалежності характеризує співвідношення залучених і власних коштів ПП "Мрія" - залучені кошти перевищують власні в 1,18 рази, тобто, коефіцієнт більше 1,0 але менше 1,5; підприємство отримує 25 балів.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує здатність підприємства здійснювати поточну діяльність виключно за рахунок власних коштів. Цей показник має від'ємне значення, підприємство отримує 0 балів.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує ступінь їх мобільності. На ПП "Мрія" вартість необоротних активів перевищує суму власного капіталу, тому коефіцієнт має від'ємне значення і підприємство отримує 0 балів.

Проаналізуємо показники фінансово-економічної діяльності ПП "Мрія" за перший квартал 2004 року. Розрахунки наведемо у таблиці 2.20. Розрахунки здійснені на підставі Балансу та Звіту про фінансові результати. Середні залишки розраховувалися як середньоарифметичні відповідних показників на початок та кінець періоду.

Таблиця 2.22 Кредитна історія ПП "Мрія"

Як видно з таблиці, кредитна історія підприємства оцінена максимальною кількістю балів.

Об'єктивні фактори діяльності підприємства оцінюються наступним чином (дивись табл. 2.23):

Таблиця 2.24 Додаткові фактори діяльності ПП "Мрія"

Підрахуємо загальну суму балів, що отримало ПП "Мрія" (дивись табл.. 2.25).

Всього загальна сума балів за методикою оцінки фінансового стану складає 870 балів, тобто позичальник надійний, відноситься до класу А. Таким чином, надання кредиту приватному підприємству "Мрія" являється доцільним.

Таблиця 2.25 Узагальнююча оцінка фінансового стану ПП "Мрія"

Висновки до другого розділу

В другому розділі надано характеристику АТ "ІНДЕКС-БАНК" та інформацію про результати його діяльності за 2003 - 2004 роки. Проведено аналіз кредитного портфеля банку, а саме проведено аналіз кредитних відносин, аналіз якості кредитного портфеля та інше. Детально розкрита структура кредитного портфеля за групами ризику, за галузевою ознакою, за строками використання, за видами позичальника та за видами забезпечення.

На підставі проведеного аналізу основних показників діяльності банку можна дійти висновків, що у 2004 році кредитування розвивалося високими темпами. Кредитний портфель Банку за вирахуванням сформованих резервів (22 664 тис. грн.) зріс на 28,2% і досяг обсягу в 677 951 тис. грн., з якого сума кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зросла на 32,9% (по банківській системі - на 25,4%), а фізичним особам - на 14,7% (по банківській системі - на 64,5%) завдяки надійності та стабільності банку, створенню вигідних для вкладників умов розміщення коштів. Збільшились обсяги довгострокових ресурсів. АТ "ІНДЕКС-БАНК" продовжує активну роботу щодо розширення спектру банківських послуг, збільшення обсягів банківських операцій з українськими та іноземними контрагентами, розвитку співробітництва з іноземними фінансово-кредитними установами. Рішення про доцільність надання кредитів приймається банком на підставі проведеного аналізу фінансового стану позичальників. Для оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб, приватних підприємців без створення юридичної особи АТ "ІНДЕКС-БАНК" розробив відповідні Положення. Мета методик: мінімізація кредитних ризиків; забезпечення ліквідності банку; покращення ефективності кредитних вкладень. Розглянуто механізм контролю за якістю кредитного портфеля банку, тобто кредитний моніторинг, який є найважливішим етапом усього процесу кредитування. Метою кредитного моніторингу є проведення незалежної експертизи, періодичне аналізування кредитного досьє позичальників банку.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ

3.1 Вдосконалення механізмів формування резервів за кредитними операціями

Враховуючи один із принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності - принцип обережності, з липня 1995р. НБУ запровадив обов'язкове формування комерційними банками резервів за активними операціями. Вимоги щодо нього неодноразово змінювалися, вдосконалювалися і сьогодні регламентуються постановою НБУ від 06.07.2000р. № 279 (зі змінами та доповненнями). Проте швидкоплинний розвиток економічних відносин спонукає до певних змін і в принципах формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними банківськими операціями.

Нині в банку обслуговується значна частина підприємств, що працюють збитково. Згідно з діючими вимогами позики навіть тих збиткових підприємств, погашення заборгованості якими вважається добрим, належать до класу безнадійних. На наш погляд, їх слід було б відносити до категорії сумнівних.

При визначенні класу позичальника пріоритетним має бути такий показник, як розмір середньомісячних оборотів за поточними рахунками підприємства, адже саме від нього значною мірою залежать можливості підприємства погашати кредит.

Клас позичальника доцільно визначати за значенням співвідношення обороту за його рахунками та обсягу кредиту (у відсотках). Вплив критеріїв оцінки фінансового стану слід було б обмежити лише зменшенням (за умови погіршення показників фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності) початкової норми відношення обороту до обсягу кредиту - для позичальників класів "Б"-"Г" на 20, класу "Г" - на 25%. У разі бездоганної характеристики фінансового стану (значний обсяг прибутків, показники ліквідності, платоспроможності та інші кращі, ніж передбачено відповідною постановою НБУ) початкову норму відношення обороту за поточними рахунками до обсягу кредиту для позичальників класів "А"-"Г" варто було б збільшувати на 10%, щодо класу " Г"- не враховувати.

Крім того, треба було б більшого значення банку надавати наявності та якості забезпечення позичок. Наприклад, для бланкових кредитів різницю між оборотом за поточними рахунками позичальника і його фінансовим станом (у відсотках) слід зменшувати - для класів "А"-"Б" на 20, для класу "Д" - на 25%. Пропонуємо такий підхід до визначення категорії кредиту (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Визначення категорій кредиту.

Фактичне значення - це відношення обсягу середньомісячного обороту за останні три місяці перед датою класифікації кредиту до його обсягу, %.

Отже, поєднання критеріїв обсягу обороту за рахунками позичальника, його фінансового стану та наявності забезпечення дала б змогу реальніше визначити ризик неповернення кредиту.

Якщо позичальник має заборгованість за кількома кредитами водночас, то оцінка обслуговування ним боргу ґрунтується на кредитній заборгованості, віднесеній до нижчої групи (пункт 5.2 Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків"). Зазначена вимога в основному вмотивована, однак в окремих випадках є невиправданою. Так, на практиці трапляється, що позичальник має малий гривневий кредит і (порівняно з ним) - значний валютний. Якщо офіційний курс іноземної валюти зростає, позичальник з метою зменшення курсових втрат (значно більших, ніж штрафні санкції за своєчасно непогашену гривневу позику) спрямовуватиме ресурси на погашення саме валютної заборгованості. Можливо, робитиме це навіть достроково. Погашена раніше обумовленого терміну валютна заборгованість може перекрити несплачену в строк гривневу в десятки разів. За таких обставин погіршення умов обслуговування боргу цим позичальником можна вважати необґрунтованим. Проте, за діючим нині порядком, не сплачена вчасно гривнева заборгованість оцінюватиметься нижчим класом, ніж валютна, а відтак банк буде змушений занизити і клас валютного кредиту. Пропонуємо розмежовувати оцінку обслуговування позичальником боргу в національній та вільно конвертованій валютах.

Потребують удосконалення і механізми формування резервів за активними операціями банків за іншими категоріями активів.

На наш погляд, банк міг би застосувати такі підходи до формування механізмів класифікації кредитної та дебіторської заборгованості банків, а саме:

- при класифікації кредитів надавати пріоритетне значення такому показнику, як розмір середньомісячних надходжень на поточні рахунки підприємства;

- запровадити механізм класифікації пролонгованої дебіторської заборгованості, використавши зарубіжний досвіт.

Банк надає відповідну кредитну підтримку всім галузям господарства, але наявність в Україні платіжної кризи, викликаної значним спадом виробництва, дефіцитом бюджету, знижує кредитоспроможність суб'єктів господарської діяльності і не дозволяє скористатися кредитною підтримкою банківської системи. Щоб створити сприятливі умови для кредитування вітчизняних товаровиробників, необхідно забезпечити економічну стабільність, знизити темпи інфляції, що дозволить збільшити залучення коштів як юридичних, так і фізичних осіб. Постійна підтримка відповідної частини активів в ліквідній формі є самим простою, і як правило, застосовується в умовах слаборозвинутої банківської системи. Однак, застосовуючи цей метод, потрібно виявити уважність, оскільки він може негативно впливати на прибутковість. Банк повинен визначати обсяг необхідних ліквідних коштів, керуючись при цьому двома чинниками[18]:

- яким чином банк повинен виконувати свої зобов'язання по залучених коштах в найближчому майбутньому і далекому майбутньому. Це, як правило, пов'язано зі строками внесків і інших пасивів і передбачає проведення аналізу обсягів депозитів, які, ймовірно, залишаються в банку (основні депозити), з тими депозитами і пасивами, які будуть зняті з рахунку або терміново оплачені.

- яким чином банк буде вимушений виконувати свої майбутні зобов'язання, пов'язані з видачею кредитів. Наприклад, якщо банк зобов'язався в майбутньому видати кредит своєму клієнту, він повинен врахувати це зобов'язання в управлінні своєю ліквідністю.

Внаслідок розвитку і розширення фінансового ринку у банків з'являються більш широкі можливості для управління рівнем своєї ліквідності, для підтримки значної частини активів в ліквідній формі. Це можливо досягнути таким чином:

- шляхом залучення позикових коштів інших банків, (як правило на короткий термін), часто в формі короткострокових кредитів;

- шляхом здійснення швидкого продажу активів банку (як правило, в формі державних цінних паперів), або здійснення реалізації на повторному ринку відповідних типів активів;

- шляхом висновку договорів про відкриття кредитних ліній на відповідні суми;

- шляхом залучення коштів в центральному банку з метою задоволення потреб в ліквідності на короткий термін або на довгостроковій основі.

Протягом останніх років фінансисти не раз дискутували на різні фінансово-банківські теми, риторично запитуючи один в одного: чи слід стимулювати реорганізацію банків і створення об'єднань, чи не зашкодить це конкуренції на фінансовому ринку; чи треба ініціювати створення спеціалізованих банків або ж потреби вітчизняних клієнтів повністю задовольняють універсальні банківські установи; якими мають бути засади банківського нагляду тощо. Банк сьогодні не має можливості працювати з лізингом, іпотекою, є проблеми із стягненням застави. Усе це треба звести в комплексну програму. Хоча банк сьогодні стабільно розвивається, проте має певні вади:

- недостатній рівень капіталізації;

- відсутність ефективних механізмів та інструментів управління ризиками.

Щоб підвищити довіру та стійкість до фінансових криз треба:

- поступово створити умови для відкриття філій іноземних банків. голова НБУ відкликав з Верховної Ради проект змін до Закону "Про банки і банківську діяльність", згідно з якими іноземним банкам дозволяється відкривати філії в Україні. Справа в тому, що проблеми гарантування внесків, згідно із законопроектом, регулюються законодавством тих країн, де зареєстровані "банки-варяги". Таким чином, проект не створює рівних умов для українських і закордонних банків, і його необхідно доопрацювати;

- законодавчо забезпечити захист прав кредиторів, вкладників і позичальників;

- поетапно підвищувати рівень капіталізації банку. Але поки що банки можуть не метушитися і готуватися до майбутніх норм капіталізації хіба що морально.

- створити Український банк реконструкції і розвитку як банк "другого ярусу" для розширення довго- і середньострокового рефінансування інвест-проектів;

- забезпечити прозорість функціонування банківської системи. Йдеться про впровадження міжнародних стандартів діяльності банків, зокрема про адаптацію українського банківського законодавства до законів ЄС і виконання рекомендацій Базельського комітету з питань банківського нагляду.

3.2 Оптимізація кредитної ставки

Важливим аспектом кредитної політики банку є визначення ним кредитних ставок. Відомо, що кредитна ставка - це ціна грошей, точніше, ціна кредиту. Загальний рівень кредитних ставок складається на кредитному ринку відповідно до співвідношення між попитом на кредити і їх пропозицією та під впливом регулюючих заходів держави в особі державного банку. Разом з тим, кожний комерційний банк самостійно встановлює кредитні ставки відповідно до своєї кредитної політики в межах, визначених вищезазначеними факторами. Але в будь якому разі кредитна ставка є індикатором кредитних ризиків: чим вищі ризики, тим вищою має бути кредитна ставка.

Макроекономічні кредитні ризики, які не пов'язані з конкретним позичальником, враховуються певною мірою загальним рівнем кредитних ставок, що складається на ринку. Ризики, зумовлені кредитуванням конкретного позичальника, мають враховуватися комерційним банком в індивідуальному порядку.

Суттєвим чинником зниження кредитних ризиків є забезпечення кредиту ліквідною заставою або іншими надійними гарантіями. Але не всі ризики можуть належним чином компенсуватися в такий спосіб, і тому їх слід враховувати, визначаючи кредитну ставку.

До ризиків, які необхідно враховувати, визначаючи кредитну ставку, слід віднести [6, с.7]:

Ш нестабільність національної валюти;

Ш ризики, обумовлені фінансовим станом позичальника;

Ш ризики, пов'язані з реалізацією бізнес-планів;

Ш невизначеність майбутнього.

Нестабільність гривні зумовлює доцільність одночасного застосування фіксованої кредитної ставки для кредитів у ВКВ та "плаваючої" - для кредитів у національній валюті.

Математична залежність між такими ставками відображається формулою [6, с.8]:

,(3.1)

де КСгрн - гривнева кредитна ставка, відсотків за період;

КСВКВ - гривнева кредитна ставка для кредитів у ВКВ, відсотків за період;

ізк - індекс зміни обмінного курсу за період;

Рзк - рівень зміни обмінного курсу за період, %.

У свою чергу, індекс зміни обмінного курсу дорівнює:

(3.2)

Рівень зміни обмінного курсу за період дорівнює:

(3.3)

Визначені таким чином гривневі кредитні ставки дають змогу повністю компенсувати втрати кредитора, зумовлені девальвацією.

Визначимо вплив зміни обмінного курсу на кредитні ставки для кредиту, який було надано ПП "Мрія" в сумі 320000 грн. строком на 1 рік під 18% річних, спрогнозувавши обмінний курс валюти на весь період кредитування (дивись табл. 3.2). Наприклад, проведемо розрахунки для даних кредитування 2004 року.

Обмінний курс долару на гривні взято з даних 2004-2005 років. Індекс зміни та рівень зміни обмінного курсу обчислено відповідно за формулами (3.2) та (3.3).

Кредитна ставка в доларах розрахована як: .

Кредитна ставка в гривнях розрахована за формулою (3.1).

Стовпчик "основний борг" заповнюється відповідно до того, що погашення кредиту відбувається в кінці кожного четвертого місяця частинами 106000 грн., 107000 грн. і 107000 грн..

Як видно з розрахунків, за умов врахування впливу зміни обмінного курсу банк отримує додатково 46528 - 38460 = 8068 грн.

Якщо суму нарахованих процентів перевести в долари по курсу на кінець кожного місяця, додаткова сума складе 8681 - 7178 = 1503 доларів США.

Таблиця 3.2 Вплив зміни обмінного курсу на кредитні ставки по кредиту, наданому ПП "Мрія"

Істотний вплив на кредитну ставку мають такі фактори, як група ризику, до якої належить позичальник, та якість поданого ним бізнес-проекту (дивись табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Залежність кредитної ставки від факторів ризику

Необхідна кредитна ставка не тільки враховує фактори ризику, але й дає змогу кредитній установі покрити витрати, пов'язані з кредитуванням і сформувати необхідний прибуток. Рівень необхідної кредитної ставки визначається за формулами [17, с.11]:

кредитна ставка для ВКВ:

(3.4)

де ВКП_вкв - вартість кредитного портфеля у ВКВ, %;

ММ_вкв - мінімальна маржа (тобто маржа, яка покриває витрати банку), % від розміру кредитного портфеля у ВКВ;

Н_р - норма обов'язкового резервування, %;

П_вкв - необхідний прибуток банку, % від розміру кредитного портфеля у ВКВ;

К_п - коефіцієнт повернення кредиту;

гривнева кредитна ставка:

(3.5)

Визначимо кредитну ставку за таких умов:

- вартість кредитного портфелю становить 6% за період,

- мінімальний маржинальний дохід - 3% від розміру портфеля,

- прибуток - 1% від розміру портфеля,

- норма обов'язкового резервування - 12%,

- підприємство-позичальник входить до групи з помірним ризиком, має бізнес-проект високої якості, тобто очікуваний коефіцієнт повернення кредиту дорівнює 1,250.

- курс валюти змінився з 5,32 до 5,37 гривні за долар.

Тоді:

Ті, чи інші кредитні операції є доцільними для банку, якщо ринкова кредитна ставка вища або принаймні не нижча порівняно з необхідною.

В умовах зростання конкуренції значно скоротилася маржа банківського прибутку, отриманого від депозитних і кредитних операцій. Тож спекулятивні доходи українських банків поступово зменшуються, а конкуренція, зокрема на ринку банківських кредитів суб'єктам господарювання, посилюється. Це спонукає кожен банк підтримувати процентну ставку на рівні, який можна зіставити з рівнем процентних ставок конкурентів на даному сегменті ринку. За таких умов можна застосувати запропоновану в зарубіжній банківській практиці моделі цінового лідерства, ключовою складовою якої є "прайм-рейт" - базова уніфікована процентна ставка, що встановлюється для найкредитоспроможніших позичальників, котрі беруть короткострокові позики з метою поповнення обігового капіталу. У разі застосування цієї моделі кредитна ставка визначається за формулою [10, с.53]:

ПСК = БУС + Надбавка = БУС + (ПРНЗ_пп + ПСР_спдк),(3.6)

де ПСК - процентна ставка за кредитом;

БУС - базова уніфікована ставка (прайм-рейт);

ПРНЗ_пп - премія за ризик невиконання зобов'язань, яка сплачується першокласними позичальниками;

ПСР_спдк - премія за строковий ризик, яка сплачується позичальниками, яким надається довгостроковий кредит.

Сума премії за ризик у даному випадку є надбавкою, за допомогою зменшення або збільшення якої банки можуть відповідно збільшувати чи зменшувати обсяги своїх кредитних портфелів. Ця премія може встановлюватися залежно від рівня відрахувань до резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями [2].

Загострення конкурентної боротьби на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні спонукає банки не лише знижувати ставки чи тарифи на кредитні ресурси, а й удосконалювати свою роботу, максимально враховуючи запити клієнтів. У зв'язку з цим заслуговує на увагу сформований за рубежем підхід до встановлення ціни кредиту, основою якого є аналіз дохідності клієнта. В рамках цього підходу практикується метод встановлення процентної ставки за принципом "вартість - вигідність", який передбачає [10, с.54]:

1) оцінку в умовах зміни рівнів процентних ставок сукупних доходів, у тому числі нарахованих процентів, комісійних за зобов'язання надати позику, за управління готівковими коштами, обробку цифрової інформації, та витрат банку, зокрема заробітної плати працівників, процентів за депозитами тощо;

2) оцінку чистої суми кредитних ресурсів, тобто різниці між обсягом кредиту, наданого клієнтові, та середнього обсягу депозитів, зменшеної на суму обов'язкових відрахувань у резерви, яким фактично може користуватися позичальник;

3) оцінку чистої ставки прибутку до оподаткування, одержаного у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом, яка обчислюється за формулою:

ЧСП_орвк = (Д_кп - В_кп) / Ч_ркпод,(3.7)

де ЧСП_орвк - чиста ставка прибутку (до оподаткування), одержаного у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом;

Д_кп - дохід, отриманий від кредитів та інших послуг, що надаються клієнту;

В_кп - витрати, пов'язані з наданням кредитів та інших послуг клієнту;

Ч_ркпод - чисті ресурси, надані в кредит понад обсяг депозитів клієнта.

Розрахуємо можливу ставку для кредиту, наданого банком приватному підприємству "Мрія", за умовою підтримання 20% залишку на депозитному рахунку в банку (дивись табл. 3.4):

Таблиця 3.4 Аналіз дохідності ПП "Мрія" з метою визначення можливої ставки

З наведених даних випливає, що чиста ставка прибутку, який прогнозується одержати в результаті всіх взаємовідносин з ПП "Мрія" є позитивною:

ЧСП_орвк = (45790 - 29710) / 262400 = 0,06 чи 6%

Тобто даному позичальнику можна надавати кредит. Крім того, прогнозований рівень прибутковості ймовірної кредитної операції доволі високий, що дає підставу для певного зниження ставки.

Якщо ж розрахункова чиста ставка прибутку від усіх взаємовідносин банку з клієнтом виявиться від'ємною, банку слід підвищити кредитну ставку. Інакше кажучи, клієнти, з якими пов'язаний вищий ризик, мають забезпечувати банку й вищу розрахункову ставку прибутку.

Впровадження розглянутої моделі ціноутворення у практику діяльності банку потребує розробки докладної бухгалтерської звітності за джерелами доходів і витрат, пов'язаних із обслуговуванням кожного крупного клієнта. Вона має містити консолідовані дані (про позичальника, його дочірні підприємства, головних акціонерів, вище керівництво тощо), на основі чого можна з певною достовірністю передбачити, якою мірою збитки, пов'язані з обслуговуванням одних рахунків, можуть компенсуватися прибутком з інших.

Розрахуємо кредитні ставки в залежності від коефіцієнтів ризику підприємств. Нехай в банк звернулись три підприємства, перше заказує кредит на 320000 грн., друге на 360000 грн., третє на 540000 грн.. Якщо не враховувати ступінь ризику, то всі підприємства отримають однаковий 18% кредит. Розглянемо, які будуть кредитні ставки при врахуванні ступеня ризику. Нехай при оцінці групи ризику позичальника та якості бізнес-плану виявилось, що перше підприємство має коефіцієнт повернення кредиту 1,199, друге 1,372, третє 1,667.

Проведемо розрахунки кредитних ставок, які необхідно надати з урахуванням змінного курсу долару і ступеня ризику. Тобто використаємо (3.5):

Візьмемо вартість кредитного портфелю ВКПвкв 6% за період, мінімальний маржинальний дохід ММвкв - 3% від розміру портфеля, прибуток Пвкв - 2% від розміру портфеля, норма обов'язкового резервування - 12%. Тоді:

(дані на квітень 2006)

Порівняємо, які проценти отримає банк у випадку, коли всі підприємства отримають однаковий 18% кредит і у випадку, коли перше підприємство отримає 16% кредит, друге - 18%, третє - 22%. Розрахунки наведені в таблицях 3.5 - 3.7.

Для першого клієнта щомісячний процент складає , для другого клієнта - , для третього клієнта - .

Таблиця 3.5 18% і 16% кредитні ставки для першого підприємства.

• Таблиця 3.6 18% кредитна ставка для другого підприємства.

місяць	Залишок боргу	% за кредит (18%)	Погашення основного боргу	Всього виплачено банку
1.	360000	5400		5400
2.	360000	5400		5400
3.	360000	5400		5400
4.	360000	5400	120000	125400
5.	240000	3600		3600
6.	240000	3600		3600
7.	240000	3600		3600
8.	240000	3600	120000	123600
9.	120000	1800		1800
10.	120000	1800		1800
11.	120000	1800		1800
12.	120000	1800	120000	121800
всього		43200	360000	403200

Таблиця 3.7 18% і 22% кредитні ставки для третього підприємства.

місяць	Залишок боргу	% за кредит (18%)	Погашен основного боргу	Всього виплачено банку	Залишок боргу	% за кредит (22%)	Погашення основного боргу	Всього виплач банку
1.	540000	8100		8100	540000	9900		9900
2.	540000	8100		8100	540000	9900		9900
3.	540000	8100		8100	540000	9900		9900
4.	540000	8100	180000	188100	540000	9900	180000	189900
5.	360000	5400		5400	360000	6600		6600
6.	360000	5400		5400	360000	6600		6600
7.	360000	5400		5400	360000	6600		6600
8.	360000	5400	180000	185400	360000	6600	180000	186600
9.	180000	2700		2700	180000	3300		3300
10.	180000	2700		2700	180000	3300		3300
11.	180000	2700		2700	180000	3300		3300
12.	180000	2700	180000	182700	180000	3300	180000	183300
всього		64800	540000	604800		79200	540000	619200

Сумарні проценти при використанні однакових процентів: 38460+43200+64800=146460 грн.. Сумарні проценти при використанні кредитних ставок з урахуванням змінного курсу долару і ступеня ризику підприємства: 34188+43200+79200=156588 грн..

Прибуток: 10128 грн.

Висновки до третього розділу

В третьому розділі запропоновано покращення стану кредитного портфеля шляхом вдосконалення механізмів формування резервів за кредитними операціями.

До таких підходів відносяться: надання пріоритетного значення розміру середньомісячних надходжень на поточні рахунки підприємства та запровадження механізму класифікації пролонгованої дебіторської заборгованості, використовуючи досвід зарубіжних країн.

Щоб створити сприятливі умови для кредитування вітчизняних товаровиробників, необхідно забезпечити економічну стабільність, знизити темпи інфляції, що дозволить збільшити залучення коштів як юридичних, так і фізичних осіб.

Для оптимізації кредитної ставки було запропоноване наступне:

1. Застосування "плаваючої" кредитної ставки, яка залежить від індексу зміни валютного курсу гривні. Визначені таким чином гривневі кредитні ставки дають змогу повністю компенсувати втрати кредитора, зумовлені девальвацією;

2. Застосування базової уніфікованої процентної ставки, що встановлюється для найкредитоспроможніших позичальників, котрі беруть короткострокові позики з метою поповнення обігового капіталу. Сума премії за ризик у даному випадку є надбавкою, за допомогою зменшення або збільшення якої банки можуть відповідно збільшувати чи зменшувати обсяги своїх кредитних портфелів;

3. Застосування методу встановлення процентної ставки за принципом "вартість - вигідність", який передбачає оцінку в умовах зміни рівнів процентних ставок сукупних доходів; оцінку чистої суми кредитних ресурсів та оцінку чистої ставки прибутку до оподаткування, одержаного у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом;

4. Запропоновані заходи дадуть змогу залучити нових клієнтів з числа суб'єктів малого бізнесу, знизити питому вагу проблемних кредитів АТ "ІНДЕКС-БАНК", підвищити маржу банківського прибутку, отриманого від кредитних операцій.

ВИСНОВКИ

В першому розділі розкрито поняття кредиту та кредитної політики банку, яка виступає основним інструментом досягнення стратегічної мети комерційного банку і є основою процесу управління кредитом. Розглянуто економічний зміст кредитного портфеля та його структури. Розкрито питання щодо формування резерву на покриття кредитних ризиків, метою якої є підвищення надійності банківської системи та захисту інтересів кредиторів і вкладників банків. Надана класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану. Відповідно до цього розкрито види кредитних операцій за ступенем ризику.

В структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції. Це пов'язано з об'єктивною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Саме аналіз кредитних операцій з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів, що в свою чергу є важливим напрямком рейтингової оцінки діяльності банку. Позикові операції являють собою один із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку.

Кредитні вкладення - це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Банк може надавати кредити безпосередньо укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитом через укладання договору з позичальником. Кредитний портфель банку включає балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього входять: відсотки нараховані, але не сплачені, зобов'язання на видачу кредиту, кредитні лінії, які ще не використані, гарантії, акредитиви, оперативний лізинг.

Кредит дозволяє підприємству не розосереджувати свої фінансові ресурси на придбання запасів сировини й матеріалів, та позитивно впливає на кругообіг коштів підприємства, що в свою чергу дозволяє йому працювати ритмічно й мати прибуток від своєї діяльності.

В другому розділі надано характеристику АТ "ІНДЕКС-БАНК" та інформацію про результати його діяльності за 2003 - 2004 роки. Проведено аналіз кредитного портфеля банку, а саме проведено аналіз кредитних відносин, аналіз якості кредитного портфеля та інше. Детально розкрита структура кредитного портфеля за групами ризику, за галузевою ознакою, за строками використання, за видами позичальника та за видами забезпечення.

На підставі проведеного аналізу основних показників діяльності банку можна дійти висновків, що у 2004 році кредитування розвивалося високими темпами. Кредитний портфель Банку за вирахуванням сформованих резервів (22 664 тис. грн.) зріс на 28,2% і досяг обсягу в 677 951 тис. грн., з якого сума кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зросла на 32,9% (по банківській системі - на 25,4%), а фізичним особам - на 14,7% (по банківській системі - на 64,5%) завдяки надійності та стабільності банку, створенню вигідних для вкладників умов розміщення коштів. Збільшились обсяги довгострокових ресурсів. АТ "ІНДЕКС-БАНК" продовжує активну роботу щодо розширення спектру банківських послуг, збільшення обсягів банківських операцій з українськими та іноземними контрагентами, розвитку співробітництва з іноземними фінансово-кредитними установами. Рішення про доцільність надання кредитів приймається банком на підставі проведеного аналізу фінансового стану позичальників. Для оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб, приватних підприємців без створення юридичної особи АТ "ІНДЕКС-БАНК" розробив відповідні Положення. Мета методик: мінімізація кредитних ризиків; забезпечення ліквідності банку; покращення ефективності кредитних вкладень. Розглянуто механізм контролю за якістю кредитного портфеля банку, тобто кредитний моніторинг, який є найважливішим етапом усього процесу кредитування. Метою кредитного моніторингу є проведення незалежної експертизи, періодичне аналізування кредитного досьє позичальників банку. В третьому розділі запропоновано покращення стану кредитного портфеля шляхом вдосконалення механізмів формування резервів за кредитними операціями. До таких підходів відносяться: надання пріоритетного значення розміру середньомісячних надходжень на поточні рахунки підприємства та запровадження механізму класифікації пролонгованої дебіторської заборгованості, використовуючи досвід зарубіжних країн. Щоб створити сприятливі умови для кредитування вітчизняних товаровиробників, необхідно забезпечити економічну стабільність, знизити темпи інфляції, що дозволить збільшити залучення коштів як юридичних, так і фізичних осіб.

Для оптимізації кредитної ставки було запропоноване наступне:

1. Застосування "плаваючої" кредитної ставки, яка залежить від індексу зміни валютного курсу гривні. Визначені таким чином гривневі кредитні ставки дають змогу повністю компенсувати втрати кредитора, зумовлені девальвацією;

2. Застосування базової уніфікованої процентної ставки, що встановлюється для найкредитоспроможніших позичальників, котрі беруть короткострокові позики з метою поповнення обігового капіталу. Сума премії за ризик у даному випадку є надбавкою, за допомогою зменшення або збільшення якої банки можуть відповідно збільшувати чи зменшувати обсяги своїх кредитних портфелів;

3. Застосування методу встановлення процентної ставки за принципом "вартість - вигідність", який передбачає оцінку в умовах зміни рівнів процентних ставок сукупних доходів; оцінку чистої суми кредитних ресурсів та оцінку чистої ставки прибутку до оподаткування, одержаного у результаті всіх взаємовідносин із клієнтом;

4. Запропоновані заходи дадуть змогу залучити нових клієнтів з числа суб'єктів малого бізнесу, знизити питому вагу проблемних кредитів АТ "ІНДЕКС-БАНК", підвищити маржу банківського прибутку, отриманого від кредитних операцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України Про банки та банківську діяльність. Постанови ВР № 325/ 2000 - ВР від 07.10.2000р.;

Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями комерційних банків затвердженого постановою Правління НБУ від 6 липня 2000 р. №279;

Правила бухгалтерського обліку процентних та комерційних доходів та витрат банків. Постанова Правління НБУ №316 від 25.09.1997р.;

Банківські операції : Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та інш. - К.: КНЕУ, 2002.-476 с.;

Бондаренко Л. Поняття кредитного портфелю комерційного банку і критерії його конкурентоспроможності / Вісник НБУ, 2003, №3, с. 31-33;

Бурдюгов А. Порядок розрахунку коефіцієнта ризику та норми резервування банку при кредитуванні інвестиційних проектів / Вісник НБУ, 2005, №1, с. 4 - 7;

Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М. Аналіз діяльності комерційного банку : Навчальний посібник. -К.: ПП "Рута", 2001.-384с.;

Владичин І.В. Роль кредитування в економічному зростанні України / Фінанси України, 2004, №1, с.96-102;

Жезлов А.И. Кредитная политика коммерческого банка. - М., 1998;

Жидко К. Теоретичні основи побудови системи трансфертного ціноутворення у банку Вісник НБУ, 2005, №1, с. 53-63;

Кігель В. Про визначення оптимального кредитного портфеля банку в умовах ризику неповернення коштів позичальникам / Вісник НБУ, 2003, №1, с. 15-17;

Князевский Б.А. Охрана труда/ Москва "Высшая школа", 2001 г;

Коришкова Т. Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності банків / Вісник НБУ, 2003,№1, с. 24-25;

Коцовська Р.Д., Ричаківська В.А."Операції комерційних банків" Львів, НБУ 2003;

Кочетков В.М., Омельченко О.В. Основи аналізу діяльності комерційного банку.-К.: В-во "Європейський університет", 2002 - 96с.;

Кредитний ризик комерційного банку: Навч. Посібник / В.В. Вітлинський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко. - К.: Знання, 2000. - 251с.;

Кручок С. Кредитна ставка як індикатор кредитних ризиків / Банківська справа, 2002, №1, с.6-10;

Мороз А.М. Банківські операції/ -К.:КНЕУ, 2000;

Основні показники діяльності банків України на 1 квітня 2005 року / Вісник НБУ, 2005, №5, с.45;

Павлюк С.М. Кредитні ризики та управління ними / Фінанси України, 2003, №11, с. 105-111;

Прасолова С. Визначення ціни кредиту - основна складова кредитної ситуації банку в умовах ризику./ Вісник НБУ, 2003,№3, с. 52-55;

Примостка Л.О. Банківський менеджмент у банку. - К.:КНЕУ,1999;

Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків. - К.:КНЕУ,1998;

Романенко О. Управління процентним ризиком грошових потоків банку / Вісник НБУ, 2002, №3, с. 21 - 25;

Роуз Питер С. Банківський менеджмент / Пер. С анг. -М.:Дело, 1997;

Савлук К.Б.Вступ до банківської справи/ -К.: Лібра,1998;

Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках. - М., 1994;

Сугуняко О.Л. "Капіталізація банків, нова тенденція" Віснмк НБУ, жовтень 2003;

Тичина В., Задніпровська О. Впровадження системи управління ризиками в банку / Вісник НБУ, 2004, №8, с. 18-22;

Туник Г.М. Регулювання кредитної діяльності банку / Фінанси України, 2002, №4, с. 119-125;

Фролов С.М. "Банківська справа" Суми, "УК" 2003;

Чайковський Я. Удосконалення методики комплексної оцінки кредитоспроможності позичальників / Вісник НБУ, 2003, №11, с. 30-34;

Чуб П. Теорія нетрадиційного управління кредитним портфелем комерційного банку / Вісник НБУ, 2002, №1, с. 20-23;

Шлапак О.Д., Пушкарьов В.Б. "Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків" Вісник НБУ, березень 2003;

Річний звіт за 2003-2004 рр. АТ "ІНДЕКС-БАНК".

Размещено на Allbest.ru