Оцінка кредитоспроможності позичальника комерційного банку

Теоретичне дослідження підходів до визначення кредитоспроможності і вивчення методологічних принципів вітчизняних схем оцінки кредитоспроможності. Оцінка кредитоспроможності позичальника в комерційному банку. Розвиток системи оцінки кредитоспроможності.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2011
Размер файла 361,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. Грошові кошти (cash). Ключовий момент будь-якої кредитної заявки полягає у визначенні можливостей позичальника погасити кредит. В цілому позичальник має тільки три джерела погашення отриманих ним кредитів:

а) потоки готівки;

б) продаж або ліквідація активів;

в) залучення фінансів.

Будь-яке з вказаних джерел може забезпечити залишкову суму коштів для погашення кредиту. Однак банкіри надають перевагу потокам готівки в якості основного джерела погашення кредиту позичальником, оскільки продаж активів може погіршити баланс позичальника, а його додаткові запозичення можуть послабити позиції банка як кредитора. Недостатність потоки готівки є важливим показником погіршення фінансового стану фірми і взаємних відносин з кредиторами.

4. Забезпечення (collateral). При оцінці забезпечення за кредитною заявкою, кредитний інспектор повинен отримати відповідь на питання : чи є у позичальника достатній капітал або якісні активи для надання необхідного забезпечення за кредитом? Кредитний інспектор звертає особливу увагу на такі характеристики, як: строк служби, стан та структура активів позичальника. Якщо активи позичальника - це застаріле обладнання або технологія, то їх цінність в якості кредитного забезпечення є незначною, оскільки подібні активи буде важко перетворити в готівкові кошти у випадку недостатності доходів позичальника для погашення заборгованості за кредитом.

5. Умови (conditions). Кредитний інспектор повинен знати, як ідуть справи у позичальника або становище, яке складається у відповідній галузі, а також те, як зміна економічних та інших умов може вплинути на процес погашення кредиту. По документах кредит може здатися надійним з точки зору забезпечення, але ступінь його надійності може суттєво знизитися в результаті зниження обсягів продаж або доходу в умовах економічного спаду або зростання процентних ставок, викликаного інфляцією. Для оцінки стану галузі та економічних умов більшість банків створюють інформаційні центри з базою даних, збирають різні інформаційні матеріали та підсумкові документи про наукові дослідження по галузях, в яких діють їх основні позичальники.

6. Контроль (control). Останнім фактором кредитоспроможності позичальника, тобто її оцінки, виступає контроль, який зводиться до отримання відповідей на такі питання, як : наскільки зміна законодавства, правової, економічної та політичної ситуації може негативно вплинути на діяльність позичальника і його кредитоспроможність? [5].

Треба також відмітити, що у світовій практиці широко застосовуються наступні системи аналізу кредитоспроможності: PARSER (Person, Amount, Repayment, Security, Expediency, Remuneration), CAMPARI (Character, Amount, Means, Purpose, Ability, Repayment, Insurance), MEMO RISK (Management, Experience, Market, Operations, Repayment, Interest, Security, Control), 4 FC (чотири основи кредитоспроможності : Management quality, Industry dynamics, Security realization, Financial condition), які мають досить багато спільних рис між собою, але відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристик та визначення їх приорітетності.

Системи CAMPARI та PARTS ґрунтуються на послідовному розгляді зафіксованих у кредитній заявці та фінансових документах найсуттєвіших факторів, що характеризують клієнта з метою виявлення потенційного ризику надання конкретної позики [23].

Розглянемо, що є спільного у вище вказаних методиках та чим вони відрізняються. Переклад перших складових кожної з перелічених систем аналізу (person, character, management & experience, management quality) означає: репутація позичальника, якість менеджменту, управлінські навички. Системи MEMO RISK і 4 FC мають однакові значення елементів market та industry dynamics - це загальні обставини для бізнесу позичальника, специфіка галузі, динаміка та operations i financial conditions - фінансове становище позичальника, оцінка бізнесу, адекватності капіталу. Також спільним компонентом з усіх вище перелічених систем є : забезпечення, можливість реалізації застави, спосіб страхування кредитного ризику. PARSER, CAMPARI, MEMO RISK, на відміну від чотирьох основ кредитоспроможності (4 FC) мають спільні елементи:

- визначення можливості погашення кредиту;

- винагорода за кредитний ризик.

Системи PARSER та CAMPARI також вимагають обґрунтування суми кредиту.

Окремо треба відмітити про такі компоненти систем, які не притаманні іншим. Наприклад: система MEMO RISK звертає увагу на досвід позичальника та контроль за його діяльністю, CAMPARI - на експозицію грошових потоків та кредитних потреб, засоби погашення боргу та ціль надання кредиту, PARSER - на доцільність надання позички.

Розглянувши вище наведені системи аналізу кредитоспроможності, треба відмітити, що вони також мають досить багато спільних рис з „правилом шести Сі”, яке було детально розглянуто вище.

Оцінка кредитоспроможності клієнтів французькими комерційними банками включає три блоки:

1) оцінка підприємства і аналіз його балансу та іншої звітності;

2) оцінка кредитоспроможності клієнтів на підставі методик, прийнятих окремими комерційними банками;

3) використання для оцінки кредитоспроможності даних картотеки Банку Франції [51].

При оцінці підприємства банк цікавиться наступними питаннями:

- характер діяльності підприємства і термін його функціонування;

- фактори виробництва: трудові, виробничі, фінансові ресурси, економічне середовище.

Баланс та інші форми звітності використовуються для оцінки співвідношення сальдових показників та для розрахунку коефіцієнтів кредитоспроможності на основі оборотних показників.

В якості одного із варіантів приватної методики оцінки кредитоспроможності клієнта можна навести методику банку Credit Lione. Вона побудована на оборотних даних клієнта. Методика являє собою систему оцінки, побудовану на п'яти коефіцієнтах:

К 1 = Валютний експлуатаційний доход / Додана вартість (1.3.1)

К 2 = Фінансові витрати / Додана вартість (1.3.2)

К 3 = Капіталовкладення за рік / Додана вартість (1.3.3)

К 4 = Довгострокові зобов'язання / Додана вартість (1.3.4)

К 5 = Чисте сальдо готівки / Оборот (1.3.5)

Кожен із показників оцінюється в межах чотирьох балів, визначається загальний підсумок в балах. До цього підсумку додаються літери А, В, С, Д в залежності від достатності капіталу. Сума балів, літер визначає рівень кредитоспроможності клієнта.

Враховуються також і дані картотеки банку Франції, котра має чотири розділи.

В першому підприємства поділяються на 10 груп, в залежності від розміру активу балансу кожній групі надаються літери від А до К.

Другий є розділом кредитного котирування, що визначає довіру до підприємств. Це котирування засноване на вивченні фінансової ситуації та рентабельності, а також на оцінці керівників, власників капіталів та підприємств, з якими клієнт має тісні комерційні стосунки. Кредитне котирування поділяє підприємства на 7 груп, яким привласнюються шифри від 0 до 6.

Третій розділ класифікує підприємства по їх платоспроможності. Банк Франції фіксує усі випадки неплатежів і в залежності від цього поділяє клієнтів комерційних банків на 3 групи, яким привласнюються шифри 7, 8 або 9. Шифр 7 - це пунктуальність в платежах, відсутність реальних труднощів в грошових коштах протягом року. Шифр 8 надається при тимчасових труднощах, пов'язаних з наявністю грошових коштів, які не ставлять під серйозну загрозу платоспроможність підприємства. Шифр 9 означає, що платоспроможність підприємства дуже компрометована.

Четвертий розділ картотеки поділяє підприємства на дві групи: підприємства, цінні папери яких можуть чи не можуть бути перераховані в Банку Франції [51].

Останнім часом в західних банках розробляють методи оцінки якості потенційних позичальників за допомогою різних статистичних моделей. Ціль полягає в тому, щоб виробити стандартні підходи для об'єктивної характеристики позичальників. Прикладом такої «класифікаційної моделі» є «модель зета» розроблена групою американських економістів наприкінці 70-х рр. Модель призначена для оцінки вірогідності банкрутства ділової фірми. Американський економіст Альтман запропонував рівняння для оцінки вірогідності банкрутства підприємства. Він використав п ять змінних:

Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів;

Х 2- відношення нерозподіленого доходу до суми активів;

Х 3 - відношення операційних доходів до суми активів;

Х 4 - відношення ринкової вартості акцій фірми до загальної суми боргу;

Х 5 - відношення суми продаж до суми активів.

Для розрахунку числових параметрів моделі Альтман застосував метод багато чисельного дискримінантного аналізу. Класифікаційне правило, отримане на підставі рівняння, наступне:

- якщо значення Z менше від 2,675, фірму варто віднести до групи потенційних банкрутів;

- якщо значення Z більше 2,675, фірмі в найближчій перспективі банкрутство не загрожує [27].

Досить широко використовується в західних банках метод кредитного скорингу. Модель оцінки комерційної позички, запропонована американським економістом Чессером, включає шість змінних:

Х 1 - відношення касової готівки і ринкових цінних паперів до суми активів;

Х 2 - відношення чистої суми продаж до суми касової готівки і ринкових цінних паперів;

Х 3 - доход до вирахування процентів і податків до суми активів;

Х 4 - загальна заборгованість до суми активів;

Х 5 - основний капітал до акціонерного капіталу;

Х 6 - оборотний капітал до чистої суми продаж.

Чессер використав дані ряду банків по 37 „задовільним ” і 37 „незадовільним ” позичкам, при цьому до розрахунку були взяті дані балансів позичальників за рік до додержання позики. Підставивши розрахункові показники моделі в формулу «вірогідності порушення умов договору» Чессер правильно визначив три із кожних чотирьох досліджуваних ним випадків [27].

В період переходу до ринкової економіки вибір показників кредитоспроможності повинен враховувати структуру оборотних коштів і їх джерел, що склалася, особливості затвердженої в країні звітності, ступінь впровадження в господарське життя різних форм власності. Крім того, система показників на стартовому періоді не повинна бути складною, з тим, щоб на підвищувати складність банківських операцій при досить слабкому оснащенні кредитних установ комп'ютерною технікою.

Наприклад в Угорщині при переході до ринкової економіки для оцінки кредитоспроможності використовувалось три показники, в Польщі вирішальним фактором була наявність попиту на ринку на готову продукцію потенційного позичальника.

Зарубіжний досвід визначення кредитоспроможності позичальника є дуже необхідним вітчизняним банкам для того, щоб навчитися прогнозувати ймовірність його банкрутства (погіршення фінансового стану), набути відповідного досвіду зі складання довідників та баз даних про діяльність позичальників у країні та навчитися правильно реагувати на негативні тенденції, які відбуваються під час дії кредитної угоди. Крім того усім банкам необхідно застосовувати галузевий підхід при роботі з потенційними позичальниками - суб'єктами господарської діяльності.

РОЗДІЛ 2. Оцінка кредитоспроможності позичальника в банківській установі

2.1 Аналіз організаційно - економічних параметрів діяльності АКБ „Надра ” та Сумського РУ „Слобожанщина ”

Акціонерний комерційний банк „Надра ” зареєстрований Національним банком України 26 жовтня 1993 р. (реєстраційний номер 205). За сім років розвитку АКБ „Надра ” пройшов шлях від галузевого банку вугільної промисловості до сучасної універсальної фінансової установи. Банк стабільно входить до десяти найбільших банків України по основних балансових показниках. По результатах п'ятої емісії статутний капітал банку склав 30 449 000 грн.

Клієнтами АКБ „Надра ” на 01.01.2002 року є більш ніж 75 000 юридичних та фізичних осіб, представників найрізноманітніших видів бізнесу.

На сьогоднішній день банк надає широкий спектр послуг для бізнесу будь-якого масштабу і напрямку, а також пропонує повний спектр послуг для фізичних осіб.

Банк має кореспондентські відносини з банками в США, Германії, Франції, Італії, Великобританії, Японії, Австрії, Росії, Казахстані, Естонії, Чехії та ін. АКБ „Надра ” здійснює всі форми міжнародних розрахунків. Банк надає кредити в рамках кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку, обслуговує картки міжнародних платіжних систем VISA, Eurocard/MasterCard, American Express, продає та купує дорожні чеки Thomas Cook, American Express, а також приймає до оплати чеки всіх найбільш відомих емітентів [52].

АКБ „Надра ” є членом Асоціації українських банків, Української міжбанківської валютної біржі, Позабіржової Фондової Торгівельної Системи, Генеральним Членом Українського Клірингового дому, Української спілки промисловців та підприємців.

Працівники банку проводять кваліфіковані консультації та надають послуги з інформаційного супроводження вексельних операцій клієнтам.

З моменту створення і до сьогоднішнього АКБ „Надра ” працює прибутково, постійно збільшуючи обсяги банківських операцій та розширюючи коло своїх клієнтів.

Аналізуючи баланс АКБ „Надра ” на початок та на кінець року, слід відмітити, що його сума збільшилася на 232 742 тис. грн., або на 57,47%. (додаток 3,4).

Розглядаючи структуру та стан активів балансу банку варто звернути увагу на те, що значну роль в їх збільшенні відіграв кредитний портфель, обсяги якого збільшилися на 211689 тис. грн., або на 127,08% в звітному році порівняно з базисним. Виділяються ростом також і обсяги вкладень капіталу (в асоційовані та дочірні компанії), які хоч і не відіграли значну роль в збільшенні активів банку, але в порівнянні з базисним роком збільшилися на 3940%, що є свідченням активної інвестиційної діяльності банку. Також збільшення сумарних активів відбулося за рахунок збільшення коштів в НБУ, які склали на 21987 тис. грн., або на 81,33% більше ніж в попередньому році. Кошти в інших банках збільшилися на 7625 тис. грн., або на 7,52%, на що вплинуло збільшення коштів на коррахунках на 18832 тис. грн., або на 58,77%, та зменшення депозитів та кредитів на 11207 тис. грн., або на 16,16% - це може свідчити про скорочення діяльності банку на ринку міжбанківських депозитів та кредитів. Грошові кошти на 01.010.01 р. склали на 7585 або на 33,94% менше ніж на 01.01.00.

Портфель цінних паперів загалом зменшився на 14982 тис. грн., або на 21,98%, що було обумовлено зменшенням статті балансу „Інші цінні папери ” на 18186 тис. грн., або на 90,28% та збільшенням статей „Короткострокові ОВДП” на 1825 тис. грн., або на 3,8% та „Вкладення капіталу ” на 1379 тис. грн., або на 3940%.

Основні фонди та необоротні активи збільшилися на 4693 тис. грн., або на 44,13%, та відповідно на 9310 тис. грн., або на 135,77%.

Загалом в активній діяльності банку варто приділяти більше уваги роботі з цінними паперами, розширювати свою діяльність на ринку цінних паперів та ефективніше працювати на ринку міжбанківських кредитів та депозитів.

Формування ресурсної бази банку характеризується наступними показниками: наслідком їх збільшення є ріст суми зобов'язань на 204700 тис. грн., або на 60,04 та капіталу на 28042 тис. грн., або на 45,12% в звітному році порівняно з базисним.

Розглядаючи структуру капіталу можна відмітити, що статутний капітал на кінець року збільшився на 14047 тис. грн., або на 38,59%. Резервний фонд в звітному році збільшився, але не на значну суму і склав 2940 тис. грн., що на 829 тис. грн. більше ніж в попередньому році.

Результати поточного та минулих років відіграли позитивну роль в збільшенні капіталу і склали відповідно на 10288 тис. грн., або на 87,58% та відповідно на 4040 тис. грн., або на 39,14% більше ніж на 01.01.00 р. Негативну роль в збільшенні активів відіграв інший капітал, який зменшився на 1223 тис. грн., або на 75,22%.

Аналізуючи зобов'язання банку, а точніше фактори, що вплинули на їх збільшення перш за все слід відмітити значне збільшення статті „Інші зобов'язання ” на 106431 тис. грн., або на 645,54%, що для подальшої діяльності банку потребує детального вивчення та аналізу. Також слід відмітити, що значне збільшення зобов'язань відбулося за рахунок збільшення заборгованості перед клієнтами на 104 664 тис .грн., або на 96,16%, а саме за рахунок заборгованості перед юридичними особами на 27778 тис. грн., або на 35,29% та за рахунок заборгованості перед фізичними особами на 76886 тис. грн., або на 255,52%. Стаття „Заборгованість перед бюджетними установами та НБУ”, збільшилася на 30170 тис. грн., або на 63,40%. Заборгованість перед банками зменшилася на57099 тис. грн., або на 57%,а саме: за рахунок зменшення залишків на коррахунках на 7179 тис. грн., або на 32,47%, та за рахунок кредитів та депозитів які зменшилися на 49920 тис. грн., або на 63,95% в звітному році порівняно з базисним. Цінних паперів власного боргу було емітовано на 20533 тис. грн., або на 30,24% більше ніж в передньому році.

Що ж стосується співвідношення капіталу та зобов'язань, то на початок року воно склало 0,182 це свідчить про те, що банк ефективно працює та приділяє уваги залученим та запозиченим коштам. На кінець року це співвідношення зменшилося на 0,017, що також може свідчити про ефективні діяльність банку з залученими та запозиченими коштами, так як за цей період сумарні зобов'язання збільшилися на 60,04% і також збільшився капітал банку на 45,12% (додаток 5).

При аналізі доходів, витрат та прибутковості банку розглядається „Звіт про прибутки та збитки ” (додаток 6), який дозволяє визначити найбільш вагомі статті доходів та витрат для банку, що є джерелом при прийнятті рішень по більш ефективному розміщенню банківських ресурсів.

За результатами 2000 року банк „Надра ” отримав прибуток у сумі 14362,99 тис. грн., що на 4040,16 тис. грн., або на 39,1% перевищує розмір прибутку попереднього року.

Порівняно з попереднім роком відбулося не лише кількісне збільшення прибутку банку, але й якісні зміни в його структурі, що пов'язані з низкою зовнішніх факторів.

Стабілізація ринку активно-пасивних операцій, його пряма залежність від загальної економічної та політичної ситуації в країні, незначні коливання процентних ставок, залучених та розміщених банком ресурсів спричинили перегляд банком своєї політики в частині перерозподілу доходу в напрямку збільшення питомої ваги процентних доходів та зниження питомої ваги непроцентних доходів.

Значне розширення клієнтської бази, збільшення обсягів кредитних операцій, розширення та збільшення спектра як стандартних (традиційних), так і нових, додаткових (нетрадиційних) банківських продуктів дозволили банку в 2000 році суттєво збільшити питому вагу процентних доходів в загальному обсязі одержаного доходу - з 43,4% в 1999 році до 59,6% в 2000 році. При цьому відсоткові доходи за позичками наданими суб'єктам господарської діяльності досягли 68207,76 тис. грн., що становить 53,3% від загальної суми доходів банку.

Активна діяльність АКБ „Надра ” на фондовому ринку дозволила отримати дохід від операцій з цінними паперами у розмірі 28947,42 тис. грн. (22,6 % від загальної суми доходів), що у 3,2 разу більше ніж за попередній рік.

У структурі витрат банку найбільшу питому вагу також мали відсоткові витрати (32,5%), що було зумовлено зростанням обсягів строкових депозитів клієнтів та коштів на поточних рахунках.

Витрати банку з формування резервів на покриття різних ризиків та втрат склали за 2000 рік 23430,86 тис. грн. проти 5807,08 тис. грн. у попередньому. Таке істотне збільшення резервів відбулося, по-перше, за рахунок розширення обсягу активних операцій (особливо кредитних та інвестиційних), а по-друге, - ефективної діяльності менеджменту банку.

Витрати на управління (загально адміністративні) та інші витрати банку за 2000 рік у сумі становили 36132,73 тис. грн.

Детальний аналіз структури та динаміки доходів і витрат АКБ „Надра ” наведено в додатках (додаток 7).

За результатами роботи за 2000 рік прибутковість активів банку склала 2,25% (при середньо банківському - менше ніж 1,5%), прибутковість капіталу - 16,28%, в тому числі прибутковість акціонерного капіталу - 42,62%.

Професійне управління ризиками, активами і пасивами банку дозволило протягом року підтримувати оптимальний рівень прибутковості, ризику та ліквідності.

У рейтингу банків України АКБ „Надра ” постійно знаходиться у групі лідерів. Згідно положень інструкції „Про порядок регулювання діяльності банків в Україні ”, розраховано ряд економічних нормативів діяльності банку станом на 01.01.2001 р.:

1. Показник адекватності капіталу (платоспроможності) банку Н2 з урахуванням коефіцієнта ризику - 33,4 % (норматив не < 8 %).

2. Показник адекватності основного капіталу банку Н3 - 32, 75 % (норматив не < 4 %);

3. Показник миттєвої ліквідності банку Н4 - 32,15 % (норматив не < 20 %);

4. Показник поточної ліквідності банку Н5 - 45,5 % (норматив не < 30 %);

5. Показник короткострокової ліквідності банку Н6 - 43,7 % (норматив не < 20) [52].Працюючи на фондовому ринку України, АКБ " Надра « здійснює широкий спектр операцій з державними, корпоративними та іншими цінними паперами: випускає власні цінні папери (акції, ощадні сертифікати, фінансові векселя); купує та продає цінні папери інших емітентів; здійснює депозитарну діяльність зберігача цінних паперів.

Найважливіші принципи побудови відносин із клієнтами в АКБ „Надра ” - це взаємна повага інтересів, спрямованість на розвиток довгострокових стабільних взаємовідносин, надання зручного і якісного сервісу, який невпинно розвивається, освоєння і впровадження нових видів банківських послуг, що відповідають реальним потребам клієнтів.

Завдяки проведенню активної клієнтської політики, протягом останніх трьох років банку вдалося істотно наростити клієнтську базу, у тому числі збільшити кількість корпоративних клієнтів. Основними клієнтами та партнерами АКБ „Надра ” є: Сумська обласна державна адміністрація, Національне космічне агентство України (НКАУ), Державна акціонерна компанія „Укрресурси ”, ВАТ „Харківнафтапродукт ”, компанія „Гетьман Ко ”, ТОВ „Європа-2”, „Автогрупа ВІПОС” - офіційний імпортер AUDI AG в Україні, ЗАТ „Фінансово-промислова компанія „Дека ”, СП „Галка ЛТД”, Бізнес-центр „Міленіум ” та інші.

Визначальним для політики банку є створення цілого ряду банківських продуктів для максимального та комплексного задоволення зростаючих потреб клієнтів, впровадження більш гнучкої системи тарифів, орієнтованої на запити споживачів у різних регіонах та розвиток самої організаційної структури банку, яка на сьогоднішній день побудована за «клієнтським» принципом.

АКБ „Надра ” є одним з небагатьох банків на українському ринку, які мають письмовий дозвіл на відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України. Даний вид ліцензії дозволяє прискорити розрахункові операції за кореспондентськими рахунками. Банк постійно здійснює моніторинг фінансового стану банків-контрагентів з метою оптимізації системи кореспондентських рахунків. Банк також активно співпрацює з банками-контрагентами з розповсюдження дорожніх чеків, кредитних і дебетових карток міжнародних платіжних систем, що емітують ся АКБ „Надра ”. Банки-контрагенти здійснюють на агентських засадах видачу готівки за міжнародними картками, залучають підприємства до еквайрінгу.

Протягом 2001 року основний аспект менеджменту, як і раніше, був спрямований на проведення комісійних операцій, запровадження ряду нових послуг, які приносять стабільний прибуток і не пов'язані з підвищеним ризиком. Стратегія здійснення активних операцій будувалася за принципом „консервативної ефективності ”, яка вимагає розподілу ресурсів у найбільш дохідних проектах за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень.

Розширення кореспондентської мережі, розробка та впровадження нових сучасних форм міжнародних розрахунків сьогодні дозволяє банку надавати повний комплекс найякісніших послуг для експортерів та імпортерів, забезпечує клієнтам АКБ „Надра ” можливість здійснювати розрахунки в будь-якій валюті.

Регіональна мережа банку на початок 2001 року складалася з 9 регіональних центрів, які включають 34 підрозділи різного рівня. В цьому році банк планує прискорити розвиток регіональної мережі шляхом створення, принаймні, по одній філії в кожному обласному центрі України та розгалуженої мережі без балансових відділень.

З метою підвищення ефективності бізнесу, а також більш комплексного обслуговування зростаючих потреб клієнтів, банк продовжує цілеспрямовано розширювати сфери діяльності, розвиваючи дочірні компанії. Зокрема, у 2000 році АКБ „Надра ” придбав пакет акцій компанії „Укрдержлізинг ”.

Сьогодні у банку проводиться продумана кадрова політика, спрямована не лише на постійне підвищення професійного рівня працівників, але й на створення умов для їх максимальної соціальної захищеності.

Свідченням визнання авторитету банку, професіоналізму його менеджменту стало підписання угод про стратегічне співробітництво між банком « Надра « та Сумською, Вінницькою та Полтавською обласними адміністраціями.

У 2001 році слоган „традиції партнерства ” став визначальним для діяльності банку. З метою вдосконалення клієнтської та тарифної політики банку, вдосконалення маркетингової стратегії було створено Комітет клієнтської політики АКБ „Надра ”, а також Тарифну комісію Дирекції регіональної мережі. Філіям надано право самостійно визначати тарифну політику.

Завдяки значному досвіду роботи банку „Надра ” на валютному ринку і постійному вдосконаленню послуг для юридичних осіб з купівлі-продажу валют збільшилася кількість „ділингових ” клієнтів, тобто клієнтів, які регулярно працюють зі значними сумами валютних коштів. Маркетингова стратегія, відповідно до якої банк не стягує комісійну винагороду за купівлю-продаж іноземних валют, дозволяє встановлювати розрахунковий курс банку для кожної операції „ділингового” клієнту в режимі реального часу. Клієнти отримали можливість не лише розраховуватися за курсом, наближеним до міжбанківського, але й самостійно приймати рішення про доцільність здійснення операції. Така послуга мала значний успіх та призвела до суттєвого збільшення числа клієнтів протягом 2001 року.

Із-за збільшення кількості банків-контрагентів і встановленню з багатьма з них кореспондентських відносин, процедура виконання клієнтських заявок з купівлі-продажу практично будь-якої (як вільно, так і обмежено конвертованої) валюти, спростилася і прискорилася, а отже - стала для клієнтів більш дешевшою та якіснішою.

Для найкращого задоволення потреб клієнтів-власників пластикових карток у 2000 році банк розпочав роботу над програмою „ГрандМікс ”. Ця програма передбачає надання власникам пластикових карток, емітованих АКБ „Надра”, а також усіх видів карток American Express, спеціального пакету знижок і додаткових пільг при оплаті товарів і послуг пластиковими картками банку у магазинах, фірмах, ресторанах, салонах-партнерах банку. Серед партнерів банку - учасників програми „ГрандМікс ” - 42 найпрестижніші та елітні компанії.

Усім власникам емітованих банком кредитних карток, АКБ „Надра ” встановлює ліміт кредитування, який передбачає можливість використання не лише власних коштів клієнтів, а й користування коштами в кредит. При цьому клієнти банку мають можливість вибору при розміщенні застави під отримання кредиту використовувати: ощадний сертифікат АКБ „Надра ”, рухоме та нерухоме майно, гарантію юридичної особи або грошовий гарантійний депозит та інше.

Гнучка практика комплексних видів забезпечення дозволяє найкращим чином вдовольнити потреби клієнтів банку.

Клієнти, які є позичальниками банку, одержують консультаційну підтримку з питань реалізації кредитного проекту, оптимізації грошових потоків свого підприємства, інформацію про ефективне просування власних товарів і послуг на ринку. При наданні наступних кредитних послуг враховується кредитна історія клієнта.

У структурі банку над стандартизацією і розробкою банківських продуктів ефективно працює Управління банківських продуктів і технологій. Професіонали банку розробляють і впроваджують банківські продукти з використанням технологій дистанційного обслуговування клієнтів. Впроваджено систему „Iнтернет-Клієнт-Банк”, яка забезпечує клієнту повний цикл банківського обслуговування в режимі on-line.

Організаційна структура банку максимально сприяє контролю політики управління ризиками.

Процес управління ризиками контролюють Правління банку, Комітет з управління ризиками, активами і пасивами і Казначейство. Стратегію і політику в процесі управління ризиками визначає Комітет з управління ризиками, активами і пасивами.

Діяльність банку також регулюють Кредитний комітет, Технологічний комітет і Комітет клієнтської політики.

Підрозділом, який безпосередньо здійсню процес управління ризиками є Казначейство. Основні завдання Казначейства:

управління ризиками;

забезпечення ліквідності і платоспроможності банку;

забезпечення прибутковості операцій банку, встановлення котирувань по ресурсах, що залучаються і процентних ставок по активних операціях;

організація комплексної системи управління активами і пасивами банку;

проведення контролю і моніторингу управління активами і пасивами в режимі реального часу;

організація управління ризиками шляхом установлення лімітів на здійснення банківських операцій.

Створена в банку система аналізу і управління ризику відповідає найсучаснішим фінансовим вимогам і постійно вдосконалюється завдяки розвитку технічних засобів опрацювання інформації, наявності висококваліфікованих фахівців.

Розробка концепції розвитку регіональної мережі як частина загальної стратегії банку передбачає розширення клієнтської бази, поліпшення якості обслуговування клієнтів, розширення кількості послуг, які надають підрозділи банку, створення максимально вигідних для клієнтів умов співробітництва. Впроваджуючи концепцію АКБ „Надра ” продовжував активно розвивати власну регіональну мережу.

Сьогодні банк має розгалужену мережу підрозділів у 23 містах України. Станом на 1 січня 2001 року в структурі банку нараховується 9 регіональних центрів, 12 філій та 13 без балансових відділень. Протягом 2000 року були відкриті регіональні управління у Дніпропетровську, Києві, Кіровограді, Сумах почали працювати філії у Львові, Охтирці, Конотопі та без балансові відділення у Макіївці, Луганську, Львові, Дрогобичі, Тернополі та Одесі.

Протягом 2001 року регіональні підрозділи банку суттєво збільшили кількість та якість банківських операцій та їх обсяги. Порівняно з попереднім роком, кількість рахунків, відкритих юридичним та фізичним особам, зросла в 1,6 раза і станом на 1 січня 2002 року становила понад 58 тисяч [52].

Філії банку активно проводили операції з цінними паперами, емітованими банком, векселями, збільшили обсяг операцій з безготівкового ділину. У філіях діє широка мережа пунктів обміну іноземної валюти.

У 2001 році розпочата робота із впровадження системи повноважень кредитних комісій регіональних центрів. Була сформована Кредитна комісія Дирекції регіональної мережі АКБ „Надра ” та створені умови для делегування повноважень кредитним комісіям регіональних центрів щодо самостійного впровадження активних операцій. Робота кредитних комісій ґрунтується на розробленій та впровадженій в банку дворівневій системі лімітів та нормативів. Така система дозволяє обмежувати ризики без значного зниження гнучкості фінансової політики банку. Створена система повноважень кредитних комісій кожного регіонального центру та Дирекції регіональної мережі спрямована, з одного боку, на гнучку та оперативну роботу з клієнтом; з іншого - на кероване виконання норм забезпечення кредитного ризику банку. За час роботи Кредитна комісія Дирекції регіональної мережі в 2001 році розглянула та винесла позитивне рішення про надання кредитів на загальну суму близько 14 млн. в національній валюті та на 811 тис. в іноземній.

Комітет клієнтської політики банку у 2001 році розбив і затвердив принципи та тарифи розрахунків регіональних підрозділів з Головним банком та надав можливість регіональним підрозділам реалізовувати тарифну політику, виходячи з ринкової ситуації в кожному регіоні. Основною метою впровадження принципів та тарифів розрахунків в АКБ „Надра ” є надання розумної самостійності для регіональних підрозділів, що дозволяє оперативно приймати рішення на місцях, а також дає можливість застосувати індивідуальний підхід до кожного клієнта банку.

Одним із регіональних підрозділів банку є філія АКБ „Надра ” Сумського РУ „Слобожанщина ”, яке було створено 23 березня 2000 року рішенням Загальних зборів акціонерів АКБ „Надра ”.

Сумське регіональне управління здійснює від імені АКБ „Надра ” керівництво філіями, без балансовими відділеннями, представництвами банку, що розташовані в м. Суми, Сумській області та за її межами та підпорядковані Сумському РУ. На сьогодні у підпорядкуванні Регіонального управління знаходяться філії, розташовані в містах Охтирка, Ромни та Конотоп.

Регіональне управління входить до структури АКБ „Надра ” як відособлений структурний підрозділ, що не являється юридичною особою, та безпосередньо підпорядковане Головному банку. Управління має самостійний баланс та кореспондентський рахунок, номер МФО, печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням.

Регіональне управління здійснює банківські операції відповідно до Положення про філію АКБ „Надра ” Сумське регіональне управління „Слобожанщина ” та лише за умови наявності і в межах дозволу наданого АКБ „Надра ”. Філія не може надавати гарантії та виступати поручителем.

Основними напрямами діяльності філії є кредитування і розрахунково-касове обслуговування суб'єктів господарської діяльності та громадян.

АКБ „Надра ” має право надавати Сумському регіональному управлінню право на здійснення 17 операцій, основними з яких є наступні:

1) Касове обслуговування клієнтів.

2) Перевезення грошово-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.

3) Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.

4) Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України.

5) Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.

6) Кредитування юридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг.

7) Факторинг.

8) Залучення депозитів юридичних осіб.

9) Залучення депозитів фізичних осіб.

10) Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

11) Неторговельні операції з валютними цінностями.

12) Залучення іноземної валюти на валютному ринку України.

13) Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

14) Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

Загальне керівництво діяльністю регіонального управління здійснює Правління банку „Надра ”. Керівництво поточною діяльністю здійснює директор філії, який призначається на посаду наказом Голови Правління банку. За погодженням з Правлінням банку директор визначає управлінську та організаційну структуру філії (див. рисунок 2.1.1).

Відділ активно-пасивних операцій є структурним підрозділом філії банку. Основними завданнями та функціями відділу є:

1) Кредитування.

При здійсненні кредитування юридичних та фізичних осіб відділ керується чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, Положенням НБУ „Про кредитування ”, внутрішніми положеннями „Про кредитування ”, „Про кредитний комітет ”, „Про кредитну комісію ” та іншими.

Рис.2.1.1. Організаційна структура філії АКБ „Надра” Сумського РУ „Слобожанщина ”

Відділ організовує та здійснює короткострокове та довгострокове кредитування юридичних та фізичних осіб, розглядає пакети документів для отримання кредиту та виносить пропозиції на розгляд Кредитної комісії. Систематично відділ активно-пасивних операцій проводить моніторинг за виданими кредитами, проводить аналіз кредитного портфелю філії з метою оцінки кредитних ризиків та класифікації кредитів відповідно до Положення НБУ „Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків ”. Слідкує за своєчасністю погашення кредитів та відсотків за користування ними. Також здійснює контроль за виконанням умов кредитної угоди, перевіряє цільове використання кредитів, а також наявність та достатність заставленого майна.

2) Продаж та залучення ресурсів в системі АКБ „Надра ”.

3) Здійснення депозитних операцій для юридичних та фізичних осіб.

Відділ укладає депозитні договори з клієнтами відносно залучення філією їхніх вільних коштів на визначених умовах у користування та здійснює контроль за виконанням умов договорів. Також відділ здійснює аналіз потреби у залученні ресурсів.

4) Здійснює постійний контроль за станом заборгованості за наданими кредитами разом зі службою безпеки філії та юридичною службою.

5) Регулярно інформує керівництво про стан кредитного портфелю та про необхідність залучення або продажу кредитних ресурсів.

6) Надає консультаційні та інші послуги клієнтам.

7) Складає звіти та направляє їх у визначені строки до Головного банку.

Відділ цінних паперів філії АКБ „Надра ” Сумського регіонального управління „Слобожанщина ” є самостійним структурним підрозділом та підпорядковується безпосередньо Директору Сумського регіонального управління. Відділ цінних паперів координує операції філії АКБ „Надра ” з цінними паперами в Сумській області, використовуючи нормативні документи Головного банку.

Відділ валютних операцій підпорядковується безпосередньо директору філії АКБ „Надра ”. Відділ координує операції з валютними цінностями філій АКБ „Надра ” в Сумській області.

Відділ очолює начальник, який здійснює безпосереднє керівництво та контролює відповідність здійснення операцій з іноземною валютою чинному законодавству та нормативним документам банку.

Відділ внутрішньобанківського обліку та звітності підпорядкований безпосередньо директорові філії АКБ „Надра ”. Загальне керівництво відділом здійснює головний бухгалтер. Оперативне керівництво та контроль за діяльністю відділу покладені в обов'язки заступника головного бухгалтера.

Основною задачею відділу є забезпечення своєчасності надання правдивої інформації про активи, зобов'язання, фінансовий стан та результати діяльності філії та аналітичної інформації для проведення порівняльного аналізу керівництву банку.

Відділ касових операцій філії АКБ „Надра ” у своїй діяльності керується „Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України №1”.

Загальне керівництво відділу здійснює завідуючий касою (зав касою).

Операційно-розрахунковий відділ є структурним підрозділом, який підчиняється Головному бухгалтеру філії АКБ „Надра ”. У своїй діяльності відділ керується чинним законодавством України, нормативними документами Національного банку України та внутрішніми нормативними документами АКБ „Надра ”.

Операційно-розрахунковий відділ очолює начальник відділу, який також є заступником Головного бухгалтера філії.

Відділ автоматизації є підрозділом філії банку, який забезпечує автоматизовану обробку інформації та впровадження інформаційних банківських технологій. Відділ забезпечує постійну роботу в єдиній інформаційній системі банку „Надра ”.

Відділ автоматизації безпосередньо підпорядкований директору філії АКБ „Надра ”.

Отже, організаційно - управлінська структура Сумської філії АКБ „Надра ” побудована на відповідних принципах зручної та ефективної організації банківського обслуговування клієнтів.

Проведений аналіз фінансового стану банківської установи свідчить про інтенсивний розвиток її як інституту фінансово-кредитного ринку України.

2.2 Аналіз кредитного портфеля філії АКБ „Надра ” Сумського РУ „Слобожанщина ”

На підставі аналізу кредитного портфеля банківської установи ми зможемо виявити її пріоритети в кредитній політиці саме в нашому регіоні, виявити негативні (позитивні) зрушення в динаміці кредитної діяльності банку, надати пропозиції щодо поліпшення його якості.

Розглянемо структуру кредитного портфеля філії АКБ „Надра ” Сумського РУ „Слобожанщина ”, класифікованого за різними ознаками. В першу чергу будемо звертати увагу на класифікацію кредитного портфеля за ступенем ризику (тобто оцінювати якість портфеля кредитів).

В таблиці 1 наведено дані, що засвідчують динаміку кредитних вкладень банку з 01.01.01 р. по 01.01.02 р., класифікованих за ступенем ризику, визначено питому вагу окремих категорій кредитів в загальному обсязі наданих кредитів.

Загальний обсяг кредитного портфеля на 01.01.02 року становив 13391,3 тис. грн., тобто відбулося його зростання в порівнянні з минулим роком на 6474,2 тис. грн. (або на 93,6 %). Такий значний ріст можна пояснити тим, що до банку звернулось декілька великих підприємств з проханням надати ним у кредит досить значні суми коштів.

Рис.2.2.1. Питома вага окремих категорій кредитів в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ „Надра ” станом на 01.01.2002 року

Щоб додатково залучити ресурси, банк виступив на ринок з акцією „Оксамитова осінь ” по залученню коштів по підвищених відсоткових ставках (по гривневих вкладах відсоток досягав значення 27% річних, а по доларових - 12% річних).

Питому вагу окремих категорій кредитів на 1 січня 2002 року, класифікованих за ступенем ризику , можна побачити на рисунку 2.2.1.

Щодо якості кредитного портфеля, то на початок минулого року обсяг стандартних кредитів складала 5832,8 тис. грн., або 84,32% в загальній сумі кредитного портфеля, а нестандартних - 1084,3 тис. грн. та 15,68% відповідно. На початок звітного року стандартні кредити зросли на 21,21% і їх сума становила 7069,9 тис. грн., або 52,79% в загальному обсязі наданих кредитів; нестандартні - зросли на 5073,3 тис. грн.(на 1061,25%) і досягли значення 5551,4 тис. грн., або 47,21% обсягу кредитного портфеля.

Тепер розглянемо структуру нестандартних кредитів. З таблиці 2.2.1 можна бачити, що на 1 січня 2001 року найбільшу питому вагу серед нестандартних кредитів в кредитному портфелі займали кредити під контролем - 478,1 тис. грн. (6,91%) та безнадійні - 451,4 тис. грн. (6,53%).

Таблиця 2.2.1 Динаміка кредитного портфеля філії АКБ „Надра ” Сумського РУ „Слобожанщина ”, класифікованого за ступенем ризику

Група кредитів

01.01.2001

01.01.2002

Відхилення суми

за ступенем

Сума

Питома

Сформований

Сума

Питома

Сформований

кредитів

Ризику

кредитів,

вага,

резерв,

кредитів,

вага,

резерв,

абс.,

в п/п,

 

тис. грн.

%

тис. грн.

тис. грн.

%

тис. грн.

тис. грн.

%

Стандартні

5832,8

84,32

18,1

7069,9

52,79

12,2

1237,1

21,21

Нестандартні

1084,3

15,68

477,4

6321,4

47,21

746,1

5237,1

482,99

з них

Під контролем

478,1

6,91

3,3

5551,4

41,45

3,1

5073,3

1061,25

Субстандартні

139,9

2,02

15,2

0,0

0

0,0

-139,9

-100,00

Сумнівні

14,9

0,22

7,5

34,9

0,26

7,9

20

134,23

Безнадійні

451,4

6,53

451,4

735,1

5,5

735,1

283,7

62,83

Усього

6917,1

100,00

495,5

13391,3

100

758,3

6474,2

93,60

Треба відзначити, що АКБ „Надра” намагається жорстко регламентувати питому вагу безнадійних кредитів в межах 5% від загального обсягу кредитного портфеля, тому перед Сумським РУ банку було поставлено завдання на 2001 рік - знизити питому вагу цієї категорії кредитів в кредитному портфелі до внутрішньобанківського нормативного значення.

На 01.01.02 року питома вага нестандартних кредитів значно зросла, в першу чергу це відбулося за рахунок значного росту кредитів під контролем- на 5073,3 тис. грн., або на 1061,25%; таким чином в загальному обсязі наданих кредитів ця категорія становила 41,45%.

Незважаючи на досить значний ріст безнадійних кредитів - на 283,7 тис. грн.(на 62,83%), їх питома вага зменшилась до 5,5% в обсязі кредитного портфеля. Таким чином Сумське регіональне управління практично в повному обсязі впоралось з завданням Головної установи на 2001 рік.

Субстандартні та сумнівні кредити на дати, що аналізуються займали незначне місце в кредитному портфелі банку. На 1 січня 2001 року їх питома вага становила 2,02% та 0,22% відповідно. На 01.01.2002 року субстандартних кредитів в портфелі банку не було, а питома вага сумнівних становила 0,26%.

Таблиця 2.2.2 Динаміка питомої ваги окремих галузей економіки в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ „Надра ”

Сума кредитів

Питома вага галузі в

Галузі

галузі, тис. грн.

кредитному портфелі,

економіки

 

 

%

 

01.01.01

01.01.02

01.01.01

01.01.02

Промисловість

4380,5

11122,9

64,1

83,5

Торгівля

1554,4

1180,1

22,7

8,9

Сільське

господарство

597,0

562,3

8,7

4,2

Послуги

304,6

458,4

4,5

3,4

Усього

6836,5

13323,7

100,0

100,0

З таблиці 2.2.2 видно, що найбільшу питому вагу в кредитному портфелі банку на 1 січня 2001 року займає промисловість (64,1%) та торгівля (22,7%). Сільське господарство та сфера послуг займали незначну частку в загальному обсязі наданих кредитів: 8,7% та 4,5% відповідно.

Проаналізуємо кредитний портфель банку, згрупований за галузями економіки. У таблиці 2.2.2 наведено динаміку вкладень банку в окремі сектора економіки.

Структуру вкладень банку в галузі економіки на 01.01.2002 року можна розглянути на рисунку 2.2.2. Додаткові дані для аналізу ми можемо отримати з додатків 8 (динаміка кредитного портфеля філії АКБ „Надра ” Сумського РУ „Слобожанщина”, згрупованого за галузями економіки) та 9 (питома вага окремих категорій кредитів у галузях економіки).

На 1 січня 2002 року найбільшу питому вагу в кредитному портфелі продовжують займати підприємства промисловості - 83,5 %, отже сума кредитів цій галузі зросла на 6742,4 тис. грн.(на 153,9%).

Рис.2.2.2. Питома вага окремих галузей економіки в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ „Надра” на 01.01.2002 року

Треба відмітити, що найбільшим чином на це зростання вплинуло збільшення кредитів під контролем з 50 тис. грн. до 5233,9 тис. грн.(на 5183,9 тис. грн., або 10367,9%). Крім того відбулося значне зростання стандартних кредитів - на 1527,5 тис. грн., або на 36,3%. Зміни обсягів інших категорій кредитів мали незначний вплив на суму кредитів, наданих галузі (додаток 8). На початок попереднього періоду питома вага стандартних кредитів промисловості займала найбільшу питому вагу в сумі всіх кредитів, наданих галузі (96,11%). На звітну дату відбулися значні зміни в структурі кредитів за ступенем ризику: стандартні займають 51,58% (5737.5тис. грн.), а нестандартні - 48,42% (5385,5 тис. грн.) (у тому числі під контролем - 47,06%) (додаток 9).

Динаміку стандартних та нестандартних кредитів, згрупованих за галузями економіки, можна спостерігати на рисунку 2.2.3.

Особливу увагу треба приділено кредитам, наданим такому сектору економіки як торгівля, тому що на 1 січня 2002 року вона займала друге місце серед усіх галузей економіки, що обслуговуються в Сумському РУ АКБ „Надра ” (рис.2.2.2).

Рис.2.2.3 Динаміка стандартних і нестандартних кредитів, згрупованих за галузями економіки

Питома вага кредитів, наданих торгівлі зменшилась з 22,7% до 8,9% від загального обсягу кредитного портфеля (таблиця 2.2.2), причому абсолютне зменшення становило 374,3 тис. грн., або 24,1% (додаток 8). Таким чином, загальна сума кредитів торгівлі становила на звітну дату 1180,1 тис. грн. Спробуємо виявити причини такого значного зменшення обсягів кредитування.

Розглядаючи питому вагу окремих категорій кредитів, серед загального обсягу кредитів, наданих галузі, можна побачити, що торгівля є найбільш ризиковим сектором економіки в кредитному портфелі банку (додаток 9). На 01.01.2001 року питома вага нестандартних кредитів торгівлі складала 55,49%, кредити під контролем (найменш ризикові серед нестандартних) займали 27,13%, а безнадійні кредити дорівнювали 19,37% (при оптимальному внутрішньобанківському значенні 5%). На 1 січня 2002 року обсяг стандартних кредитів зменшився на 391,8 тис. грн.(або на 56,6%, тобто більше ніж удвічі), а кредитів під контролем - на 121,7 тис. грн.(на 28,9%). У той же час спостерігався дуже значний ріст безнадійних кредитів. Вони зросли з 301,1 тис. грн. до 560,1 тис. грн., тобто на 259 тис. грн., або 86% (додаток 8). Таким чином питома вага стандартних кредитів торгівлі зменшилась до 25,42%, а нестандартних - зросла до 74,58%, причому кредити під контролем складають лише 25,42%, а безнадійні - 47,46%, тобто практично половину суми кредитів, наданих галузі (додаток 9). Таким чином можна зробити висновок, що таке різке зменшення кредитів, наданих торгівлі, пояснюється тим, що цей сектор економіки є найменш привабливим (найбільш ризиковим) для Сумського РУ АКБ „Надра ”. Банк відволікає від обігу значні суми коштів для формування резервів під безнадійні кредити. Також слід відмітити, що динаміка кредитів торгівлі показує про погіршення показників діяльності цієї галузі на протязі 2001 року.

Окрему увагу треба приділити сільському господарству та сфері послуг. Вони займали незначну питому в кредитному портфелі банку як на 01.01.2001 року : 8,7% та 4,5%, так і на 01.01.2002 року : 4,2% та 3,4% відповідно. У той же час треба відмітити, що ці галузі економіки є найменш ризиковими, а отже і найбільш привабливими для банку (додаток 9).

Питома вага стандартних кредитів сільському господарству на 01.01.2001 року складала 100%. На 01.01.2002 року стандартні кредити займали 97,15%, а нестандартні - лише 2,85% (у тому числі під контролем - 2,85%). Отже треба відмітити, що банк досить обережно ставиться до кредитування сільського господарства, у той час як інші банки (АППБ „Аваль ”, АКБ „ПриватБанк ”) мають пролонговані та прострочені кредити цієї галузі.

Щодо кредитів, наданих сфері послуг, то питома вага стандартних кредитів на 1 січня 2001 року складала 94,62%, а інші 5,38% кредитів відносилися до категорії безнадійних. У подальшому спостерігалося покращення структури кредитів, наданих цій галузі економіки : на 01.01.2002 року стандартні кредити становили 97,75%, а нестандартні - 2,25% (у тому числі безнадійні - 2,25%).

Щодо динаміки кредитів у ці галузі економіки, то кредити сфері послуг зросли на 159,9 тис. грн.(55,5%), а кредити сільському господарству зменшились на 34,7 тис. грн., або на 5,8% (додаток 8).

Проаналізуємо динаміку вкладень банку, класифікованих за видами кредитних операцій . Дані для цього напрямку аналізу ми будемо брати з додатку 10. Аналізуючи якість різних видів кредитних операцій, будемо звертатися до даних, наведених в таблиці 2.2.3.

По-перше, треба відзначити, що питома вага кредитів, наданих юридичним особам, переважає кредити, надані фізичним особам. На 01.01.2001 року їх частка становила 98,83%, а через рік - 99,5%. Таким чином слід відзначити, що пріоритетним напрямком для банку є саме кредитування юридичних осіб. Щодо якості кредитів, наданих юридичним та фізичним особам, треба відмітити, що на 01.01.2001 року 85% усіх кредитів, наданих юридичним особам були стандартними, 15% - нестандартними. На 1 січня 2002 року ці значення відповідно становили : 53% та 47%. Аналогічні показники кредитів, наданих фізичним особам на обидві дати становили : 57% і 43% та 56% і 44% відповідно. Отже треба відзначити погіршення якості кредитного портфеля протягом 2001 року. За рахунок яких операцій це відбулося, пояснимо за допомогою наступного аналізу.


Подобные документы

  • Поняття та критерії кредитоспроможності позичальника. Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки кредитоспроможності. Аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ "Укрсоцбанк". Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності.

    дипломная работа [117,5 K], добавлен 11.10.2010

  • Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.

    курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010

  • Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Доцільність видачі кредиту. Основні методи оцінки кредитоспроможності, їх недоліки та переваги.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 04.04.2012

  • Розвиток кредитної системи країни, перехід на ринковий характер економіки та сучасні проблеми оцінки установами банків кредитоспроможності позичальника. Основні критерії оцінки кредитоспроможності інвестиційного проекту, шляхи вдосконалення кредитування.

    доклад [322,2 K], добавлен 04.05.2012

  • Система показників кредитоспроможності та їх використання в управлінні підприємством задля уникнення ризиків неповернення кредиту. Застосування удосконалених методичних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника на прикладі ВАТ "Донбасенерго".

    курсовая работа [212,5 K], добавлен 11.12.2013

  • Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання. Порівняльна характеристика методик оцінки кредитоспроможності позичальника вітчизняними банками. Моделі комплексного аналізу. Класифікація позичальників за рівнем ризику.

    дипломная работа [252,6 K], добавлен 18.07.2013

  • Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010

  • Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.

    курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009

  • Визначення переваг і недоліків статистичних методів аналізу кредитоспроможності позичальника. Характеристика моделей комплексної оцінки фінансового стану клієнта: правило "6С", PARSER, CAMPARI, PARTS, МEMO RISK, система 4FC, правило "5С" поганих кредитів.

    реферат [27,0 K], добавлен 28.05.2010

  • Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз ризиків процесів банківського кредитування та основних заходів зменшення рівня ризику. Методологія рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 11.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.