Управління проблемними кредитами в банку

Клас «В» - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас «Г» - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас «Д»). До цього класу належить позичальник / контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас «Д» - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником / контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник / контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.

Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас «А» - сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

Клас «Б» - основні характеристики аналогічні або близькі до класу «А», однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас «В» - сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і відсотків/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас «Г» - фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

Клас «Д» - фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за ним є:

добрим - якщо заборгованість за кредитом і відсотки (комісії та інші платежі з обслуговування боргу) за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

слабким - якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до З0 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

незадовільним - якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

Відповідно до перелічених критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції (табл. 1.1).

Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісячно в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Таблиця 1.1. Визначення категорії кредитної операції

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	добре	слабке	незадовільне
А	стандартна	під контролем	субстандартна
Б	під контролем	субстандартна	сумнівна
В	субстандартна	субстандартна	сумнівна
Г	сумнівна	сумнівна	безнадійна
Д	сумнівна	безнадійна	безнадійна

На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Визначення коефіцієнту резервування за кредитними операціями

Категорія кредитної операції	Коефіцієнт резервування, %
Стандартна	1
Під контролем	5
Субстандартна	20
Сумнівна	50
Безнадійна	100

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

Таким чином, формування резервів під кредитні ризики здійснюється з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та регулюється Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

2. Управління проблемними кредитами в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»

«Райффайзен Банк Аваль» входить до банківської холдингової групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ (група володіє 93,5% акцій банку, інші 6,5% належать приватним особам). Він є одним із найбільших банків у нашій країні. «Райффайзен Банк Аваль» посідає перше місце серед усіх банків України за розміром статутного капіталу, а також займає провідні позиції на ринку фінансових послуг.

Головою правління банку є Володимир Лавренчук, який у 2006 році посів 4-те місце у галузевому рейтингу кращих менеджерів фінансового сектору за версією видавництва «Економіка» - «Кращі топ-менеджери України». З початку 2007 року він обраний у склад правління Європейської Бізнес Асоціації, яка є провідною організацією міжнародного бізнесу в Україні та об'єднує 650 європейських, українських та міжнародних компаній.

Послугами Банку користуються більш ніж 3,2 млн. приватних клієнтів та понад 200 тис. корпоративних клієнтів. Серед них такі відомі в Україні та за кордоном підприємства як ВАТ Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», СП «UMC», ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Галактон», НАЕК «Енергоатом», ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ЗАТ «Росинка» тощо.

Банк користується довірою міжнародних організацій. Наприкінці 2006 року міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service, Inc (Moody's) присвоїло Райффайзен Банку Аваль рейтинги Baa1/Prime-2 щодо довгострокових та короткострокових депозитів у національній валюті. Прогноз щодо усіх рейтингів - «стабільний». У той же час, банку також присвоєно рейтинг Aaa.ua за національною шкалою.

Загальнонаціональна мережа «Райффайзен Банку Аваль» включає 1400 структурних підрозділів, розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, містах обласного підпорядкування та окремих селах у всіх регіонах України. Переважна більшість із них є повнофункціональними відділеннями, що надають приватним та корпоративним клієнтам повний перелік стандартних та новітніх банківських послуг на найвищому рівні.

Високоякісне оперативне обслуговування клієнтів по всій Україні забезпечується власними мережами наземного цифрового та супутникового зв'язку, системою електронного обігу, використанням передових банківських та інформаційних технологій у бізнес-процесах банку. На стадії впровадження знаходиться інтегрована система роздрібного бізнесу на основі програмного комплексу Bankmaster RS. Повномасштабне втілення цієї системи дозволить значно прискорити обслуговування клієнтів та забезпечити їм можливість користування банківськими продуктами у будь-якому підрозділі банку, незалежно від того, в якому з них було відкрито рахунок.

З 2006 року Райффайзен Інтернешнл Банк-Холдинг АГ розпочав лізинговий бізнес в Україні. Новостворена компанія Райффайзен Лізинг Аваль, яка є спільною власністю «Райффайзен Банку Аваль» і Райффайзен-Лізинг Інтернешнл Гмбх (RLI), має на меті зайняття лідируючих позицій на місцевому ринку лізингу, Група Райффайзен Інтернешнл інвестувала більш ніж 2 млн. доларів США статутного капіталу в цю нову діяльність.

Банк активно впроваджує кредитні програми для приватних осіб, приорітет наданий іпотечним кредитам та кредитам на купівлю автомобілів. Наприкінці 2006 року іпотечна програма «Райффайзен Банку Аваль» була названа «Іпотечною програмою року» в межах міжнародного фестивалю-конкурсу «Вибір року 2006».

Зростання валюти балансу банку за 2004-2006 роки відбулося у 2,3 рази і на 1.01.2007 р. вона складає 27,7 млрд. грн. Темп приросту за аналізуєхмий період склав 134%. У структурі пасивів частка власного капіталу 11,6%, а залучених коштів відповідно 88,4% (рис. 2.1). За три роки відбулося незначне збільшення частки власного капіталу (з 11,0% до 11,6%), та відповідне зменшення частки залучених коштів (з 89,0% до 88,4%).

В структурі власного капіталу банку переважає статутний капітал (65,4%), резерви переоцінки (19,4%) та прибуток поточного року (10,5%) - рис. 2.2 Якщо оцінювати власний капітал банку в динаміці за три роки, бачимо, що він збільшився майже в 2,5 рази (темп приросту складає 146,4%) в основному за рахунок збільшення статутного капіталу (+1,1 млн.грн), резервів переоцінки (+0,4 млн.грн.) та збільшення нерозподіленого прибутку поточного року (+0,3 млн.грн.). У відносному відношенні найбільшими темпами приросту зростали емісійні різниці, що свідчить про збільшення ринкової вартості акцій банку, а також прибуток поточного року (табл. 2.2).

Рис. 2.2. Структура власного капіталу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 1.01.2007 р.

В структурі основних статей власного капіталу банку також відбулись зміни, а саме - зменшилась частка статутного капіталу (-11,3%) та резервних фондів (-5,8%), натомість збільшились частки таких статей як прибуток поточного року (+9,1%), резерви переоцінки (+4,1%) та емісійні різниці (+1,9%) - табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка та структура власного капіталу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2004-2006 років

Показник	На 1.01.2005 р.	На 1.01.2006 р.	На 1.01.2007 р.	Відхилення 2006 р./2004 р.
	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Абсолютне, тис. грн.	За структу-рою, %
Статутний капітал	1000000	76,7	1499997	85,9	2099935	65,4	1099935	-11,3
Власні акції що викуплені у акціонерів	24273	-	27189	1,6	2013	0,1	-	-
Емісійні різниці	2508	0,2	0	0,0	68164	2,1	65656	1,9
Резерви та інші фонди банку	102054	7,8	48376	2,8	66790	2,1	-35264	-5,8
Резерви переоцінки	198737	15,2	191150	10,9	622965	19,4	424228	4,1
Нерозподіле-ний прибуток минулих років	5938	0,5	13966	0,8	17082	0,5	11144	0,1
Прибуток поточного року	18248	1,4	19244	1,1	337920	10,5	319672	9,1
Усього власного капіталу	1303210	100,0	1745545	100,0	3210843	65,4	1907633	х

Такі зміни в структурі капіталу не можна назвати позитивними, оскільки захисну функцію виконують саме такі статті як статутний капітал та фонди банку, щодо резервів переоцінки основних засобів, то ця стаття не є постійною і не може виконувати функції капіталу в повному обсязі. Зростання частки прибутку говорить про спрямованість діяльності фінансової установи на збільшення прибутковості, що на фоні зменшення резервів банку не можна назвати обережною політикою, оскільки саме резерви виконують функцію захисту від фінансових ризиків, з якими стикається будь-який банк у своєї діяльності.

За величиною зобов'язань «Райффайзен Банк Аваль» на початок 2007 року займає 2-е місце серед банків України, станом на 1.01.2007 р. залучені кошти складають 24,5 млрд.грн. В структурі зобов'язань найбільшу частку займають кошти фізичних осіб (47,2%), кошти банків (27,1%) та кошти юридичних осіб (22,3%), незначну частку мають інші зобов'язання (рис. 2.3).

Протягом 2004-2006 років зобов'язання банку зросли в 1,5 рази. Збільшення відбулося в основному за рахунок коштів банків (+5,3 млрд. грн.) та коштів фізичних осіб (+4,7 млрд.грн.). Щодо коштів юридичних осіб, спостерігається негативна динаміка (-1,4 млрд. грн.).

Рис. 2.3. Структура зобов'язань ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 1.01.2007 р.

У структурі зобов'язань відповідно теж відбулися зміни - значно збільшилась частка коштів банку (+18,6%), дещо збільшилась частка коштів фізичних осіб (+3,7%), натомість частка коштів юридичних осіб зменшилась (-20,6%). По інших статтях зобов'язань значних змін не було (Додаток З).

Найбільші темпи приросту спостерігаються по відстрочених податкових зобов'язаннях (1607,9%), що є непрямим свідченням зростання прибутку банку. Також коштах банків (391,7%) та коштах фізичних осіб (67,1%).

Чисті активи банку станом на 1.01.2007 р. склали 27,7 млрд. грн. Найбільшу частку в активах займають кредити клієнтам (75,2%), кошти на коррахунку та готівкові кошти (8,7%) та кошти в інших банках (6,7%), інші статті активів складають менше 10% (рис. 2.4).

Активи банку протягом 2004-2006 років зросли у 2,3 рази, в основному за рахунок кредитів клієнтам (+12,8 млрд. грн.). Частка кредитної заборгованості Райффайзен Банку Аваль в системі банків становить 8,9%. Темп приросту кредитного портфелю банку протягом трьох років становить 158%.

Рис. 2.4. Структура активів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 1.01.2007 р.

Протягом трьох років відбулися значні зміни також в портфелі цінних паперів банку: значно зросли вкладення в цінні папери що рефінансуються НБУ (+299,9 млн. грн.), порівняно незначно зросли вкладення в цінні портфелі в торговому портфелі банку (+8,9 млн. грн.), натомість банк значно скоротив вкладення в цінні папери на продаж (-192,7 млн. грн.) та цінні папери до погашення (-1,9 млн. грн.).

Відповідно змінилась структура портфелю цінних паперів. Значно скоротилась частка цінних паперів на продаж - з 97,6% у 2004 році до 29,2% у 2006. Натомість збільшилась частка паперів що рефінансуються НБУ - з 0,02% до 67,5%.

Зміни в структурі активів взагалі досить незначні - збільшення частки кредитної заборгованості на 7% та частки цінних паперів що рефінансуються НБУ на 1,1%, відповідно скорочення частки інших активів (-2,9%), цінних паперів на продаж (-2,3%) та основних засобів та нематеріальних активів (-1,7%) - Додаток І.

Вкладення на власні потреби банку займали найбільшу частку в активах у 2004 році, коли відбувався розвиток мережі відділень та впровадження нового програмного комплексу у банку. Відмічається зростання вкладень в основні засоби та нематеріальні активи у 2006 році, що пов'язано з проведенням процесу ребрендінгу та реструктуризації мережі відділень банку.

Не можна назвати позитивним в динаміці активів зростання нарахованих несплачених доходів, які протягом трьох років зросли на 71 млн.грн., і хоча їх частка зросла незначно (+0,2%), та темпи приросту вражають - 368%.

Щодо фінансових результатів діяльності банку, їх динаміку протягом трьох років можна простежити за допомогою табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Динаміка фінансових результатів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2004-2006 років

Показник	Значення станом на, тис. грн	Відхилення 2006 р. від 2004 р.
	1.01.2005	1.01.2006.	1.01.2007	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Всього доходи	1280866	1658522	2367076	1086210	184,8
Адміністративні витрати	(342979)	(363225)	(477363)	(134384)	139,2
Витрати на персонал	(406018)	(533986)	(702424)	(296406)	173,0
Інші витрати	(354556)	(442916)	(261462)	93094	73,7
Прибуток від операцій	177314	318395	925826	748512	522,1
Витрати на формування резервів	(150981)	(259635)	(412856)	(261875)	273,4
Прибуток до оподаткування	26332	58760	512971	486639	1948,1
Податок на прибуток	(8088)	(39516)	(175051)	(166963)	2164,3
Прибуток після оподаткування	18244	19244	337920	319676	1852,2
Непередбачені доходи / витрати	3	0	0	(3)	0,0
Чистий прибуток / збиток банку	18248	19244	337920	319672	1851,8

Станом на 1.01.2007 р. чистий прибуток банку склав 337,9 млн. грн., що у 18,5 разів більше ніж на початок 2005 року. Це пов'язано зі зміною власників та скороченням витрат від участі в капіталі та інших витрат на фоні зростання чистого процентного доходу більш ніж у 2,5 рази, в результаті чого прибуток від операцій зріс у 5 разів (табл. 2.2).

В структурі доходів банку найбільша частка належить процентним доходам (71,5%), комісійним доходам 23,8%, торговому та іншим доходам менше 5%. Протягом 2004-2006 років доходи банку зросли на 1,6 млрд. грн., в основному за рахунок процентного доходу (+1,4 млрд. грн.). В структурі доходів спостерігаються певні зрушення - частка процентного доходу поступово зростає (+11,2%), відповідно частки інших доходів зменшуються: комісійного -9,4%, торгового -1,5%, інших доходів -0,3% (табл. 2.3). Така тенденція свідчить, що банк зорієнтований на активне кредитування клієнтів і в меншому ступені на розвиток інших послуг - комісійних, торговельних і т.д.

Таблиця 2.3. Динаміка та структура доходів «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2004-2006 рр.

Показник	На 1.01.2005 р.	На 1.01.2006 р.	На 1.01.2007 р.	Відхилення 2006 р./2004 р.
	Сума, тис. грн	Частка, %	Сума, тис. грн	Частка, %	Сума, тис. грн	Частка, %	Абсо-лютне, тис. грн	За структу-рою, %
Процентний доход	1222360	60,4	1734320	66,4	2592023	71,5	1369663	11,2
Комісійний доход	671834	33,2	699635	26,8	863388	23,8	191554	-9,4
Торговий доход	116102	5,7	157490	6,0	151955	4,2	35853	-1,5
Інші доходи	14514	0,7	19775	0,8	16422	0,5	1908	-0,3
Всього доходи	2024810	100	2611220	100	3623788	100	1598978	0,0

Щодо витрат, то вони зросли протягом трьох років більш ніж в 1,5 рази і станом на 1.01.2007 р. склали 3,1 млрд. грн.

Протягом 2004-2006 років зменшення відбулося лише по одній статті - інші витрати, всі інші статті витрат зросли. Більше всього збільшились процентні витрати (+481 млн. грн.), витрати на персонал (+296 млн. грн.) та витрати на формування резервів (+262 млн. грн.).

У структурі витрат теж відбулись деякі зміни - зросла частка витрат на формування резервів (+5,7%), частка процентних витрат (+3,1%) та витрат на персонал (+2,3%), натомість значно скоротилася частка інших витрат (-9,3%) та адміністративних витрат (-1,8%). Частка комісійних витрат у загальних витратах банку залишилась майже незмінною (табл. 2.4).

Збільшення частки процентних витрат свідчить про активну політику залучення коштів клієнтів. Безумовно позитивним є скорочення адміністративних витрат в структурі витрат банку.

Таблиця 2.4. Структура витрат ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2004-2006 років

Показник	На 01.01.2005 р.	На 01.01.2006 р.	На 01.01.2007 р.	Відхилення 2006 р./2004 р.
	Сума, тис. грн	Частка, %	Сума, тис. грн	Частка, %	Сума, тис. грн	Частка, %	Абсолютне, тис. грн	За структу-рою, %
Процентні витрати	692320	34,6	883904	34,6	1173490	37,7	481170	3,1
Комісійні витрати	51624	2,6	68794	2,7	83223	2,7	31599	0,1
Адміністративні витрати	342979	17,2	363225	14,2	477363	15,3	134384	-1,8
Витрати на персонал	406018	20,3	533986	20,9	702424	22,6	296406	2,3
Інші витрати	354556	17,7	442916	17,4	261462	8,4	-93094	-9,3
Витрати на формування резервів	150981	7,6	259635	10,2	412856	13,3	261875	5,7
Всього	1998478	100	2552460	100	3110818	100	1112340	-

Зростання витрат на персонал можна вважати позитивним лише тоді коли це супроводжується зростанням прибутку банку. При аналізі фінансових результатів банку було виявлено зростання прибутку банку у 18,5 разів, тоді як витрати на персонал зросли лише в 2,3 рази, тобто такі витрати можна вважати виправданими.



Рис. 2.6. Структура витрат ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 1.01.2007 р.

Станом на 1.01.2007 р. найбільшу частку у витратах банку займають процентні витрати (37,7%), витрати на персонал (22,6%) та адміністративні витрати (15,3%) - рис. 2.6.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновки, що «Райффайзен Банк Аваль» є одним з найбільших банків в Україні, він посідає перше місце серед усіх банків України за розміром статутного капіталу, а також займає провідні позиції на ринку фінансових послуг. Зростання валюти балансу банку за 2004-2006 роки відбулося у 2,3 рази і станом на 1.01.2007 р. вона становила 27,7 млрд. грн. За три роки статутний капітал банку збільшився більше ніж у 2 рази. Не можна назвати позитивними такі зміни в структурі капіталу як зменшення частки статутного капіталу та резервних фондів банку, оскільки саме вони виконують захисну функцію, щодо резервів переоцінки основних засобів, то ця стаття не є постійною і не може виконувати функції капіталу в повному обсязі. Зростання частки прибутку говорить про спрямованість діяльності фінансової установи на збільшення прибутковості, що на фоні зменшення резервів банку не можна назвати обережною політикою. В структурі зобов'язань банку найбільшу частку займають кошти фізичних осіб (47,2%), протягом трьох років відбулося значне зростання частки коштів банків в структурі зобов'язань. Негативною тенденцією можна назвати зменшення коштів юридичних осіб як в абсолютному так і у відносному плані. Такі зміни є свідченнями того, що банк розвиває в першу чергу роздрібний бізнес і менше зорієнтований на роботу з юридичними особами. Активи банку протягом 2004-2006 років зросли у 2,3 рази, в основному за рахунок кредитів клієнтам (+12,8 млрд. грн.). Частка ринку кредитування становить 8,9%. Не можна назвати позитивним в динаміці активів зростання нарахованих несплачених доходів, які протягом трьох років зросли на 71 млн. грн., і хоча їх частка в активах зросла незначно (+0,2%), зате темпи приросту значні - 368%. Прибуток банку у зрівнянні з 2004 роком зріс у 18,5 рази, що пов'язано зі зміною власників та скороченням витрат від участі в капіталі та інших витрат на фоні зростання чистого процентного доходу більш ніж у 2,5 рази. Зростання процентного доходу в структурі доходів свідчить, що банк зорієнтований на активне кредитування клієнтів і в меншому ступені на розвиток інших послуг. Щодо динаміки витрат, спостерігається зростання частки процентних витрат що свідчить про активну політику залучення коштів клієнтів.

2.2 Аналіз кредитного портфелю ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Кредитний портфель - це сукупність усіх позичок, наданих банком для одержання доходів. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних.

Таблиця 2.5. Динаміка кредитування та формування резервів під кредитні ризики по системі банків протягом 2004-2006 років

Показник	На 1.01.2005 р.	На 1.01.2006 р.	На 1.01.2007 р.	Зміни
				Абсолютні, тис. грн	Темп приросту, %
Кредити «Райффайзен Банк Аваль», тис..грн.	8 557 505	12 729 719	21 735 198	13 177 693	154,0
Резерви під кред. заборгованість, тис. грн.	476 084	584 421	853 216	377 132	79,2
Коефіцієнт резервування, %	5,6	4,6	3,9	-2	-29,4
Кредити по банківській системі, тис. грн.	87 519 381	142 276 756	245 522 529	158 003 148	180,5
Резерви під кред. заборгованість, тис. грн.	6 024 335	7 849 542	11 497 802	5 473 467	90,9
Коефіцієнт резервування, %	6,9	5,5	4,7	-2	-32,0
Частка ринку «Райффайзен Банк Аваль»	9,8	8,9	8,9	-1	-9,5

Кредити клієнтам в структурі активів банку займають значну долю, а саме в 2004 р. - 68,1%, в 2005 р. - 63,1%, в 2006 р. - 75,2% (табл. 2.3), що свідчить що саме кредитування є приоритетним завданням банку. Однак не можна не відмітити, що з виходом на ринок кредитування нових гравців банк втрачає свої позиції в цьому сегменті. Так, якщо у 2004 р. частка ринку банку складала 9,8%, то у 2005-2006 рр. лише 8,9% (табл. 2.7).

Темп приросту кредитних операцій банку відстає від темпів кредитування по банківській системі, він складає 154%, тоді як по банківській системі України азагалом складає 180,5%.

Однак щодо резервування за кредитними операціями можна відмітити позитивну динаміку - коефіцієнт резервування протягом трьох років (2004 р. - 5,6%, 2005 р. - 4,6%, 2006 р. - 3,9%) нижчий ніж по системі банків (відповідно 6,9%, 5,5%, 4,7%), хоча темпи приросту дещо вищі ніж по Україні загалом. Темп зниження коефіцієнту резервування за кредитними операціями банку склав 29,4%, тоді як по банківській системі - 32%.

Для формування резерву кредитний портфель банку класифікується за ступенем ризику кредитів на стандартні та нестандартні: кредити під контролем, субстандартні кредити, сумнівні кредити, безнадійні кредити.

Станом на 1.01.2007 р. найбільшу частку в кредитному портфелі банку займають кредити під контролем - 39,8%, стандартні - 38,1%, субстандартні 8,3%, сумнівні - 4,2%, безнадійні - 9,6%. Протягом трьох років можна відмітити позитивну динаміку кредитного портфелю банку: частка стандартних кредитів зросла (+9,0%), а нестандартних відповідно знизилась, причому в основному за рахунок безнадійних кредитів (-7,3%). Як негативним фактом слід відмітити зростання частки сумнівних кредитів (+0,6%) - Додаток Ж.

Показник ризику кредитного портфеля (IR), який розраховується як відношення розрахункового резерву до обсягу кредитного портфеля, складає у 2004 р. = 23,0%, у 2005 - 22,2%, у 2006 - 15,7%. Тобто ризикованість кредитного портфелю знизилась на 7,3% і становить 68% від рівня базового року (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Динаміка кредитного портфеля ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», класифікованого за ступенем ризику протягом 2004-2006 років

Групи	Коефіцієнт ризику, %	На 01.01.2005 р.	На 01.01.2006 р.	На 01.01.2007 р.
		Сума, тис. грн	Розрахун-ковий резерв, тис. грн.	Сума, тис. грн	Розрахун-ковий резерв, тис. грн.	Сума, тис. грн	Розрахун-ковий резерв, тис. грн.
Стандартні	1	2490234	21902	3895294	38953	8281110	82811
Нестандартні, в т.ч.		6067271	1945549	8834425	2789718	13454088	3336353
Під контролем	5	3448675	172434	5104617	255231	8650609	432530
Субстандартні	20	864308	172862	1247512	249502	1804021	360804
Сумнівні	50	308070	154035	394621	197311	912878	456439
Безнадійні	100	1446218	1446218	2087674	208671	2086579	2086579
Всього кредитів	8557505	1970451	12729719	2828671	21735198	3419164
Коефіцієнт ризику, %	23,0	22,2	15,7

Що стосується характеру кредитних операцій, то в портфелі банку переважають кредити в поточну діяльність. Так, в 2005 році їх частка становить 84,4%, в 2006 році - 81,5%. В структурі кредитних операцій в поточну діяльність переважають традиційні кредити - 95,6% в 2005 р. та 93,4% в 2006 р. Кредити в інвестиційну діяльність складають 18,5% у портфелі банку в 2006 р., в їх структурі переважають іпотечні (50,6%) та інші кредити в інвестиційну діяльність (48,7%). Приріст кредитного портфелю протягом року забезпечений в основному за рахунок інших кредитів в поточну діяльність (+6273388 тис. грн.), іпотечних (+1107324 тис. грн.) та інших кредитів в інвестиційну діяльність (+915017 тис. грн.). Особливо швидкими темпами протягом 2006 року розвивався фінансовий лізинг (315,6%), овердрафтне кредитування (293,6%), репо (228,8%) та іпотечне кредитування (319,5%) - табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Динаміка та структура кредитних операцій ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2005-2006 років

Вид кредиту	На 1.01.2006 р.	На 1.01.2007 р.	Відхилення 2006 р. від 2005 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Абсолютне, тис. грн.	За структурою, %	Приріст, %
1. В поточну діяльність	10742925	84.39	17711902	81.49	6968977	-2.90	164.87
овердрафт	316872	2.49	930471	4.28	613599	1.79	293.64
репо	11361	0.09	25998	0.12	14637	0.03	228.83
за врах. векселями	105269	0.83	139971	0.64	34702	-0.18	132.97
за факториновими операціями	37102	0.29	69637	0.32	325356	0.03	187.69
інші	10272322	80.70	16545709	76.12	6273388	-4.57	161.07
2. В інвестиційну діяльність	1986794	15.61	4023296	18.51	2036502	2.90	202.50
фінансовий лізинг	17219	0.14	54338	0.25	37119	0.11	315.56
іпотечні	927013	7.28	2034338	9.36	1107324	2.08	219.45
інші	1042836	8.19	1957853	9.01	915017	0.82	187.74
Всього	12729719	100.0	21735198	100.00	9005479	-	170.74

Щодо динаміки структурних зрушень, протягом 2006 року зросла частка кредитів в інвестиційну діяльність в портфелі банку (+2,9%), що є взагалі тенденцією для банківської системи останніх років. Це безумовно позитивне явище, яке підтверджує стабілізацію економічних процесів в Україні. В структурі інвестиційних кредитів особливо значно зросла частка іпотечних кредитів (+2,08%). Експерти відмічають, що саме розиток іпотечного кредитування сприяв зростанню цін на житло за останні роки. Щодо структури кредитів в поточну діяльність, слід відмітити збільшення частки овердрафтів в кредитному порфелі банку (+1,79%), незначне зростання питомої ваги операцій репо (+0,03%) та факторингових операцій (+0,03%). Натомість частка традиційний видів кредиту зменшилась на 4,57%. Відмічається також незначне зменшення питомої ваги кредитів за врахованими векселями (-0,18%).

За результатами аналізу кредитного портфелю ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна зробити висновки, що кредитні операції є пріоритетними для банку. Обсяг кредитного портфелю зріс за три роки більш ніж у 2,5 рази і станом на 1.01.2007 року становив 21,7 млрд. грн. Кредитний портфель банку сформований на 38,1% за рахунок стандартних кредитів, частка проблемної заборгованості в кредитному портфелі зменшилась протягом останніх трьох років на 6,7% і складає на початок 2007 року 13,8%. Тобто банк дотримується досить зваженої та не ризикованої політики, однак завдяки цьому втрачає свої позиції на ринку кредитування (доля банку на кредитному ринку країни зменшилась протягом 2004-2006 років з 9,8% до 8,9%). При цьому саме кредитні операції приносять найбільший доход. Тому можна рекомендувати банку по-перше розвивати спектр послуг, а по-друге застосовувати сучасні методи щодо управління кредитуванням, щоб зробити процедуру надання кредиту більш ефективною та простою без зростання ризикованості.

Що стосується характеру кредитних операцій, то в портфелі банку переважають кредити в поточну діяльність. Їх частка становить на 1.01.2007 р. 84,4%. В структурі кредитних операцій в поточну діяльність переважають традиційні кредити - 93,4% на 1.01.2007 р. Кредити в інвестиційну діяльність складають 18,5% у портфелі банку на 1.01.2007 р., в їх структурі переважають іпотечні (50,6%) та інші кредити в інвестиційну діяльність (48,7%). Приріст кредитного портфелю протягом року забезпечений в основному за рахунок інших кредитів в поточну діяльність (+6273388 тис. грн.), іпотечних (+1107324 тис. грн.) та інших кредитів в інвестиційну діяльність (+915017 тис. грн.). Особливо швидкими темпами протягом 2006 року розвивався фінансовий лізинг (315,6%), овердрафт не кредитування (293,6%), репо (228,8%) та іпотечне кредитування (319,5%). Протягом 2006 року зросла частка кредитів в інвестиційну діяльність в портфелі банку (+2,9%), що є взагалі тенденцією для банківської системи останніх років. Це безумовно позитивне явище, яке підтверджує стабілізацію економічних процесів в Україні. В структурі інвестиційних кредитів особливо значно зросла частка іпотечних кредитів (+2,08%). Щодо структури кредитів в поточну діяльність, слід відмітити збільшення частки овердрафтів в кредитному порфелі банку (+1,79%), незначне зростання питомої ваги операцій репо (+0,03%) та факторингових операцій (+0,03%). Натомість частка традиційний видів кредиту зменшилась на 4,57%.

2.3 Організація управління проблемними кредитами в банку

Порядок погашення проблемної заборгованості в банку регламентується Положенням «Про управління по роботі з проблемними кредитами», затвердженим Правлінням ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №79 від 19.01.2007 р. [51] Дане положення є внутрішньобанківським нормативним документом, що визначає та регламентує діяльність підрозділів причетних до роботи з проблемними боржниками і поширюється на обласні дирекції і філіали та є обов'язковим для виконання всіма службами банку.

Досудове врегулювання погашення позичальником проблемної заборгованості, претензійно-позовна робота, правове супроводження виконавчого провадження та судових процедур, банкрутства відносно боржників банку, а також підготовка висновків щодо можливості списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, покладається на Управління по роботі з проблемними кредитами, які створюються на базі обласних дирекцій (філій).

Рішення про передачу проблемного кредиту для подальшого стягнення заборгованості Управлінню по роботі з проблемними кредитами приймається Кредитним комітетом банку.

За наявності рішення Кредитного комітету про передачу проблемного кредиту для подальшого стягнення заборгованості Управлінню про проведення претензійно-позовної роботи наступного рішення про початок претензійно-позовної роботи, відкриття виконавчого провадження та порушення справи про банкрутство не вимагається.

У разі настання обставин, які свідчать про невиконання або неналежне виконання юридичними (фізичними) особами будь-яких зобов'язань перед банком і переговори та інші заходи про усунення цих порушень не привели до позитивних наслідків, кредитний підрозділ банку, який обслуговує позичальника, в термін до 3-х робочих днів з моменту винесення заборгованості на рахунок прострочених платежів, виникнення у позичальника однієї або сукупності ознак, подає на розгляд Кредитному комітету відповідну службову записку з обґрунтуванням необхідності та підстав для передачі матеріалів щодо проблемного позичальника підрозділу по роботі з проблемними кредитами для організації подальшої роботи із стягнення заборгованості у досудовому врегулюванні, проведення претензійно-позовної роботи, а також інформаційну довідку про проблемного позичальника.

Основними ознаками проблемної заборгованості за кредитами, іншими активними операціями та дебіторами в банку вважаються:

- виникнення заборгованості за відсотками або траншем за графіком погашення кредиту понад 2 місяці;

- наявність двох та більше пролонгацій;

- віднесення заборгованості на рахунки прострочених кредитів або визнання сумнівною до повернення;

- втрата значної (критичної) частини застави внаслідок форс - мажорних обставин, неправомірних дій боржника чи третіх осіб;

- виявлення факту шахрайства з кредитними ресурсами;

- реорганізація або ліквідація підприємства-позичальника в період дії кредитного договору;

- оскарження умов (визнання недійсним) кредитного договору, угоди про заставу, поруку, тощо, заявлення майнових прав третіх осіб на предмет застави;

- припинення або суттєве зменшення позичальником фінансово - господарської діяльності;

- виникнення напружених стосунків у позичальника з Банком (перехід на обслуговування в інший банк, досудові спори);

- подання позичальником на банк позову до суду;

- виникнення судових спорів позичальника з іншими кредиторами, зокрема з державними установами (ДПІ, пенсійним фондом);

- відкриття виконавчого провадження з ініціативи іншого кредитора;

- порушення справи про банкрутство з ініціативи Банку або іншого кредитора;

- смерть власника підприємства, безвісті пропалий, отримання важкої травми у ДТП, виявлення невиліковної хвороби, переховування від кредиторів, виїзд на постійне місце проживання в іншу країну, порушення кримінальної справи, перебування у розшуку, арешт, засудження до позбавлення волі;

- наявність напружених стосунків та спорів між учасниками позичальника;

- зміна власника внаслідок рейдерського захоплення (поглинання) позичальника;

- наявність будь - яких інших обставин, що несуть загрозу неповернення заборгованості та значно ускладнюють роботу з позичальником.

Щодо кредитів фізичним особам сумнівним вважається кредит, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 90 днів або відсотки за ним прострочені понад 60 днів, проблемним - якщо відповідно до оцінки кредитного ризику заборгованість позичальника класифікується не вище групи «В», безнадійним вважається кредит, за яким на підставі висновку підрозділів по роботі з проблемними кредитами, Кредитного Комітету та Правління, анку прийнято рішення про відшкодування збитків за рахунок резервів, анку та який має наступні ознаки:

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

- заборгованість по зобов'язанням, за якою минув строк позовної давності;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи або його поручителя, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від реалізації на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало не можливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс - мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

На засіданні Кредитного комітету представник кредитного підрозділу доповідає стан роботи з позичальником, проблеми, які виникли при поверненні коштів, вартість наявного забезпечення та можливість звернення стягнення на нього, а також інші пропозиції щодо повернення заборгованості.

Після прийняття рішення Кредитним комітетом про передачу справи проблемного позичальника до підрозділу по роботі з проблемними кредитами подальше поточне супроводження такого кредиту залишається за кредитним підрозділом, і здійснюється в наступному обсязі:

- нарахування відсотків, пені, штрафів, страхових резервів;

- підготовки розрахунків;

- отримання документації, складання довідок та звітів;

- інші операції, передбачені процедурою обслуговування кредиту.

Кредитним та іншим працівникам підрозділів банку категорично забороняється здійснювати будь-які інші дії відносно проблемного позичальника, поручителя без погодження та отримання дозволу на це закріпленого відповідального працівника управління по роботі з проблемними кредитами.

Після винесення Кредитним комітетом рішення про передачу матеріалів за проблемною кредитною заборгованістю управлінню по роботі з проблемною заборгованістю, кредитний підрозділ до підрозділу з погашення проблемної заборгованості подає службову записку разом з належним чином оформленою «Справою проблемного боржника» з посвідченими копіями наступних документів:

- кредитний договір (додаток Г), додаткові угоди, якщо вони укладалися;

- договори застави (додаток Д), поручительства (додаток Е), гарантії;

- претензії та відповідей на них;

- витяги з Державного реєстру застав;

- установчі документи;

- довідки про включення боржника до ЄДРПОУ;

- платіжні документи на підтвердження перерахування та цільове використання кредитних коштів та їх повернення та ін.;

- детальний розрахунок боргу (основний борг, відсотки, пеня) на момент передачі документів. Довідка про стан заборгованості підписується виконавцем, директором департаменту (самостійного управління) та скріплюється печаткою департаменту (самостійного управління) Банку.;

- висновки служб про можливість надання кредиту;

- інші документи, які будуть необхідні для організації стягнення заборгованості;

- копію протоколу засідання Кредитного Комітету з інформаційною довідкою.

У роботі з проблемними споживчими кредитами окрім управління по роботі з проблемними кредитами приймають участь:

1. Начальник відділення - направляє службову записку у підрозділ споживчого кредитування роздрібного бізнесу та копію кредитної справи проблемного позичальника.

2. Підрозділи, що займаються споживчим кредитуванням обліковують кредитні справи що передаються для подальшої роботи до підрозділів по роботі з проблемними кредитами в журналі реєстрації кредитних справ проблемних позичальників, вивчають справу, формують повний комплект документів для подання на кредитний комітет.

При прийнятті рішення про списання заборгованості за рахунок страхового резерву, начальник підрозділу споживчого кредитування готує висновок по кредитній справі, який виносить на розгляд Правління дирекції.

При прийнятті рішення про передачу справи до підрозділу по роботі з проблемними кредитами, начальник підрозділу споживчого кредитування передає актом прийому - передачі матеріали за проблемними споживчими кредитами в підрозділ по роботі з проблемними кредитами.

Після прийняття Правлінням банку рішення щодо визнання заборгованості за кредитами сумнівною та початку процесу погашення заборгованості за рахунок сформованого резерву, начальник підрозділу споживчого кредитування готує перелік кредитних договорів, за якими заборгованість визнана сумнівною, і направляє зазначені матеріали до Управління підтримки роздрібного бізнесу центрального офісу банку із клопотанням щодо визнання такої заборгованості безнадійною та погашення за рахунок сформованого страхового резерву.

3. Кредитний комітет розглядає справу проблемного позичальника та виносить одне з наступних рішень:

- повернення справи до відділення для подальшої роботи з позичальником;

- визнання споживчого кредиту проблемним, сумнівним або безнадійним до повернення та передачі його в провадження підрозділу по роботі з проблемними кредитами.

- визнання заборгованості за кредитами, овердрафтами по платіжним карткам та відсотками проблемною та внесення пропозиції до кредитного комітету Банку щодо визначення такої заборгованості безнадійною та погашення за рахунок сформованого страхового резерву.

Відповідальний працівник управління по роботі з проблемною заборгованістю у найкоротші терміни:

- проводить службове розслідування причин виникнення проблемної заборгованості;

- перевіряє стан та наявність заставного майна і за наявності загрози втрати забезпечує його схоронність силами банку, охоронного підприємства, шляхом вивезення на збереження в інше місце;

- готує висновок за його результатами та, за необхідності, проект наказу про дисциплінарне стягнення, орієнтування, доповідної записки про виявлені факти: значних або оригінальних фактів порушень у кредитуванні,

- приховування проблемної заборгованості; перекредитування; надання кредитів пов`язаним особам; відмивання або розкрадання кредитних коштів; надання хабара; кримінальне шахрайство з фінансовими ресурсами; інші факти, для використання як приклади у підготовці нормативних документів, доповідей, службових записок, оглядів, орієнтувань, методичних рекомендацій тощо.

- у разі виявлення повної або часткової відсутності заставного майна, його некомплектності вживає заходів з визначення суми збитків і вартості на момент огляду;

- складає перелік посадових осіб кредитного підрозділу, які були причетні до надання кредиту, його супроводження з зазначенням посади, ступеню причетності до: надання рекомендації до кредитування; підготовки висновків про можливість кредитування; оцінка ризиків; перевірки складу та наявності заставного майна; оцінювання предметів застави; супроводження кредиту, по кожному працівнику окремо з зазначенням періоду, у тому числі на період відпустки;

- на основі зібраних матеріалів та їх оцінки визначається з варіантом схеми погашення заборгованості;

- розробляє план заходів з погашення проблемної заборгованості за обраною схемою;

- складає кошторис можливих витрат на погашення проблемної заборгованості;

- готує первинну Заявку на Комітет з проблемних кредитів Банку, Дирекції для затвердження способу погашення заборгованості та плану заходів.

- Після отримання копії рішення Комітету з проблемних кредитів щодо обраного способу погашення заборгованості і затвердження плану робіт, Управління приймає його до виконання.

Службове розслідування за проблемним споживчим кредитом проводиться у випадках:

- оформлення в заставу не ліквідного майна (втрата заставного майна);

- відсутності поручителя;

- передача матеріалів до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства;

- за кредитами більш 5 тис. грн., (або еквівалент цієї суми у іноземній валюті), по яким не було здійснено перевірки відділу внутрішньобанківської безпеки під час розгляду питання про надання кредиту, або рішення відділу внутрішньобанківської безпеки при наданні кредиту було негативним;

- виявлення за кредитною справою фактів, порушення цільового використання кредитних коштів банку (кошти були переведені у готівку).

Згідно з кредитною політикою у банку застосовують два основін методи для управління проблемною заборгованістю - це реструктуризація та ліквідація боргу.

Реструктуризація кредитної заборгованості - це зміна умов кредитування, що проводиться у зв'язку з неспроможністю боржника виконувати свої боргові зобов'язання у початкові визначені кредитною угодою строки.

Реструктуризація може бути здійснена шляхом укладення відповідної угоди між Банком, як кредитором, та боржником або між Банком та третьою особою без участі боржника у випадку укладення договорів поруки або уступки права вимоги.

Повернення коштів за угодою реструктуризації може здійснюватись у валюті кредиту, заборгованість за яким переоформлюється, або в іншій валюті у випадку досягнення сторонами такої домовленості та переведенні заборгованості в іншу валюту.

В залежності від механізму погашення проблемної заборгованості за кредитом реструктуризація може проводитися шляхом:

- подовження строку користування кредитом з можливим зниженням відсоткової ставки та встановленням графіку погашення заборгованості;

- надання нового кредиту в погашення заборгованості за діючим кредитним договором (рефінансування);

- відступлення права вимоги;

- переведення боргу;

- заміна проблемної заборгованості за кредитом на вексельні зобов'язання третіх осіб;

- шляхом викупу банком основних засобів, готової продукції або інших активів позичальника для власного використання або з наступною передачею у фінансовий лізинг.

До суми боргу позичальника перед банком, що підлягає реструктуризації, можуть включатись:

а) сума основного боргу;

б) сума заборгованості за відсотками (у тому числі що обліковується на позабалансових рахунках) на дату реструктуризації;

в) пеня за несвоєчасне погашення основного боргу та відсотків, сума штрафу за невиконання умов кредитного договору.

Підставою для проведення реструктуризації боргу є лист - заява позичальника, подана на ім'я керівника установи банку, з техніко-економічним обґрунтуванням можливості повернення заборгованості за умови реструктуризації. За необхідністю до заяви додаються інші документи, необхідні для прийняття рішення щодо доцільності проведення реструктуризації заборгованості.

Відповідні служби установи банку (кредитна, кредитний аналіз, юридична, безпеки) аналізують документи, надані позичальником та третіми особами для проведення реструктуризації заборгованості.

За отриманими матеріалами та результатами перевірки відповідні служби установи банку (кредитна, кредитний аналіз, юридична, безпеки, підрозділу з оцінки забезпечення) готують висновки про доцільність операції з реструктуризації заборгованості на розгляд кредитного комітету банку.

При розгляді матеріалів про реструктуризацію боргу на кредитний комітет банку надаються наступні документи:

· заява боржника;

· обґрунтоване клопотання дирекції (філіалу) - при проведенні реструктуризації кредитів, наданих дирекцією (філіалом) банку;

· експертні висновки служб банку: кредитної, кредитного аналізу, юридичної, безпеки;

У разі необхідності при реструктуризації заборгованості можуть укладатись з позичальником або третіми особами нові договори забезпечення.

Реструктуризація боргу може супроводжуватись, за згодою позичальника, додатковими умовами з боку банку, у тому числі:

- переведення всіх рахунків юридичної особи на обслуговування до установ банку;

- заборона або обмеження на окремі види господарської чи комерційної діяльності;

- скорочення витрат виробництва з метою підвищення його рентабельності.

Контроль виконання умов договору та повний комплекс заходів з супроводження реструктурованого боргу покладається на підрозділ супроводження кредитів.

Загальний контроль за реструктуризацією боргів покладається на службу безпеки банку.

Продовження строку користування кредитом оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. Умови додаткової угоди можуть передбачати, як викладення в новій редакції відповідного пункту кредитного договору, яким встановлено строк користування кредитом, так і визначення факту домовленості сторін про продовження строку користування кредитом до визначеної дати без зміни попередньої редакції кредитного договору.