Основи взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення

Для підприємств громадських організацій інвалідів, де інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих, і фонд оплати праці інвалідів - не менше 25% витрат на оплату праці та для фізичних осіб, у яких працюють інваліди та зарплата яких перевищує 25% від загального фонду оплати праці - нарахування 50% страхового тарифу.

Добровільно застраховані особи (фізичні особи - СПД та само зайняті особи - за себе) сплачують внески в розмірі 100 % мінімальної зарплати, добровільно застраховані особи-інваліди сплачують внески в розмірі 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку за календарний рік та у розмірі, діючому на день сплати страхового внеску).

Для забезпечення громадян на випадок безробіття підприємство сплачує внески до фонду соціального страхування на випадок безробіття (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 Ставки внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття

№ з/п	Платники внесків	Об'єкт оподаткування	Ставка внесків
Нарахування
1	Підприємства, установи, організації або уповноважений ними орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, іноземні підприємства; фізичні особи, які виконують працю найманих працівників (за найманих працівників)	Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників( у т. ч. у натуральній формі), які обкладають податком з доходів фізичних осіб	1,9%
2	Підприємства громадських організацій інвалідів, де інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих, і фонд оплати праці інвалідів - не менше 25% витрат на оплату праці;		Не нараховують - за працівників-інвалідів; 1,9%- за інших працівників
3	Підприємства УТОГ і УТОС.		Не нараховують
Утримання
4	Наймані працівники	Зарплата найманих працівників, яку обкладають податком з доходів фізичних осіб	0,5%
5	Працюючі пенсіонери, працюючі інваліди, які мають право на пенсію, тимчасово працюючі іноземні громадяни		Не сплачують
Добровільно застраховані особи
6	Добровільно застраховані (фізособи - СПД та само зайняті особи - за себе)	Оподатковува-ний доход (прибуток)	2,4%

Розрахуємо заробітну плату та відрахуємо соціальні внески до фондів соціального страхування і соціального забезпечення по деяких працівниках управління охорони здоров'я Сумської облдержадміністрації за жовтень 2004 року в розрахунково-платіжній відомості (додаток Т).

З даної відомості видно, що на підприємстві застосовують такі ставки виплат до фондів соціального страхування та соціального забезпечення:

1. До пенсійного фонду:

- нарахування - 32%,

- утримання :- до 150грн.-1%;

- від 151 до 250грн-2%

- від 250 до 350грн-3%

- від 350 до 500грн-4%

- від 500грн. - 5% ,

так як працівники працюють на державній службі і мають статус державного службовця.

2. До фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

- нарахування - 2,9%,

- утримання - 05%- до 365 грн. (прожитковий мінімум у 2004 році) та 1% - більше прожиткового мінімуму.

3. До фонду загально - обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття:

- нарахування - 1,9%,

- утримання - 0,5%.

4. До податкової інспекції - прибутковий податок - 13%.

5. До фонду соціального страхування від нещасних випадків - 0,2%.Також із заробітної плати утримують внески в розмірі 1% до профспілки ці внески не є обов'язковими і сплачуються за бажанням працюючих.

В управлінні охорони здоров'я є члени громадської організації “Міська лікарняна каса”. Ця організація займається акумулюванням грошових коштів (місячний - 10 грн.), які в подальшому використовуються для закупівлі медикаментів під час хвороби членів “Міської лікарняної каси” та їхніх дітей віком до 18 років. Цей платіж не являється обов'язковим і сплачується за бажанням працюючого.

Тепер проаналізуємо утримання та нарахування внесків до фондів соціального страхування та соціального забезпечення на прикладі двох останніх років по нашій організації (табл. 2.7)

Таблиця 2.7 Нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування та соціального забезпечення.

Види внесків	Внески, %	2002 рік	2003 рік	2004 рік
		Нараху-вання	Утриман-ня	Нараху-вання	Утриман-ня	Нараху-вання	Утриман-ня
Фонд оплати праці		62468,28	62468,28	70493,22	70493,00	120824,69	120824,69
Пенсійний фонд	1%-5%	-	1538,33	-	1967,51	-	3824,49
	32%	19989,85	-	22557,83	-	38663,9	-
Фонд зайнятості	0,5%	-	213,69	-	374,16	-	626,39
	1,9%	1123,74	-	1518,86	-	2325,38	-
Фонд з непрацездатності	0,5-1%	-	205,21	-	368,10	-	620,24
	2,9%	2063,50	-	3146,28	-	2837,74	-
Фонд від нещасних випадків	0,2%	124,94	-	140,97	-	164,13	-

Всі нараховані та утримані внески перераховувались до відповідних фондів в строки виплати авансу та заробітної плати.

З приведених даних видно, що підприємство сплатило у 2004 році до пенсійного фонду: 1-5% на 1856,98грн більше ніж у 2003 році та на 2286,16грн більше ніж в 2002 році;більше ніжу 2003 році та на 18674,05грн ніж у 2002 році. До фонду соціального страхування на випадок безробіття сплачено: 0,5% - на 252,23 грн., а 1,9% - на 806,52грн. більше ніж у 2003 році та відповідно на 412,70грн. та 1201,64грн. більше ніж у 2002 році. До фонду СС з ТВП утримання на 252,14грн. в 2004році більші ніж в 2003 році та на 415,03грн - ніж в 2002 році. До фонду від нещасних випадків на виробництві на 23,16грн. більше в 2004 році ніж в 2003 році та в 2002 році - менші ніж в 2004 році на 39,19грн. Збільшення внесків до фондів зумовлено тим, що фонд оплати праці кожного році збільшувався збільшився, тобто було підвищення заробітної плати.

Внески до фонду соціального страхування з втрати працездатності навпаки були меншими на 308,54грн.- це пов'язано з тим, що у 2004році було більше ніж у 2003 році нарахувань по листках непрацездатності.

2.3 Соціальне забезпечення за рахунок Фондів соціального страхування

Соціальне забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - виплата працівникам допомоги по листку непрацездатності, допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на поховання.

Страхування на випадок тимчасової непрацездатності.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у страхових випадках, які спричинили тимчасову непрацездатність, коли вони настали в період роботи. При чому Фонд соціального страхування з ТВП фінансує ці виплати, лише якщо непрацездатність пов'язана з нещасними випадками на виробництві чи профзахворюваннями. Підставою для призначення даної допомоги є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Страхова випадки перелічено в ст.35 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням” від 18.01.01р. № 2240-ІІІ.

Відсоток оплати листка непрацездатності визначають за ст. 37 вищевказаного Закону. Він залежить від страхового стажу особи і становить:

- 60% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем менше 5 років.

- 80% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем від 5 до 8 років.

- 100% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем більше ніж 10 років.

Крім того, без врахування стажу (на пільгових умовах) 100% нарахованої суми допомоги одержують:

- застраховані особи, віднесені до 1-4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- один із батьків (особа, що замінює їх) який доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалу від Чорнобильської катастрофи;

- ветерани війни й особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує страхові внески до фонду страхування від непрацездатності у порядку, встановленому законодавством. Сюди зараховують і час :

- хвороби;

- перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

- перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- отримання виплати з окремих видів соціального страхування, крім пенсій усіх видів.[18]

Для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності потрібно визначити середньоденну заробітну плату застрахованої особи.

Розраховують її виходячи із заробітку за останні 6 календарних місяців з 1-го до 1-го числа, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Однак є два винятки з цього правила, коли розрахунковий період може бути й іншим:

1. Якщо захворілий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці;

2. Якщо захворів працівник, який пропрацював менше календарного місяця, розрахунок роблять за фактично відпрацьований період.[37]

Розглянемо розрахунок суми допомоги по тимчасовій непрацездатності на прикладі лікарняного листа працівника управління охорони здоров'я Сумської облдержадміністрації - начальник планово-економічного відділу Заяц Л.А.

Заяц Л.А. подала листок непрацездатності за період хвороби з 20.10.2004р. до 29.10.04р. Її загальний трудовий стаж на той період становить 19р. 5 місяців, отже, згідно з ст.37 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням” від 18.01.01р. № 2240-ІІІ, відсоток оплати становить 100%. Для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати беремо заробітну плату за останні 6 місяців.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат (таблиця 2.8)

Таблиця 2.8 Дані для розрахунку страхових виплат

Розрахунковий період	К-ть календарних днів (годин)	Заробітна плата з якої сплачено страх. внески	Середньоденна (годинна) плата
Квітень	103,5	312,91
Травень	23,5	165,47
Червень	160,0	576,83
Липень	176,0	631,13
Серпень	56,5	213,52
Вересень	152,5	989,37
Всього	672,0	2889,23	4,299

Розраховуємо період коли працівник знаходився на лікарняному: з 20.10.2004р. по 29.10.2004р. - 10 днів. Так як робочий день 8 годин, вихідні 23-24.10.2004р.,то кількість голин непрацездатності - 63,5.

Отже 63,5 х 4,299 = 272,98грн. - виплата 100%.[11]

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Перше, що слід з'ясувати, говорячи про право тієї чи іншої особи на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, - чи застрахована вона у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідь на це впливає на те, хто саме та в якому розмірі виплачують необхідні кошти.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням” має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично доглядає за дитиною.

Це право виникає з дня надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для найманих працівників), а для добровільно застрахованих осіб - з дня закінчення строку листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.

Підставою для призначення допомоги, про яку йдеться, є наказ власника або уповноваженого ним органу про надання найманому працівнику відпустки для догляду за дитиною. Для добровільно застрахованих осіб підстава інша - розпорядження про призначення допомоги, яка видається виконавчою дирекцією відділення Фонду страхування від непрацездатності, в якому вони зареєстровані як страхувальники.

Застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, допомогу надають за її заявою на підставі довідки з місця роботи про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною та виплату їй допомоги припинено.

Правління Фонду страхування від непрацездатності, виходячи зі своїх фінансових можливостей встановив з 1 лютого 2005 року допомогу у розмірі 104,19 грн. на кожну дитину віком до трьох років.

Існують випадки коли дитина має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, то особа, яка фактично за нею доглядає одержуватиме допомогу у подвійному розмірі від встановленого законодавством, тобто 208,38грн. на кожну дитину віком до трьох років.

Виплачують допомогу застрахованій особі щомісяця. Ця допомога надається застрахованій особі як часткова компенсація втраченої заробітної плати (доходу) у період відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років. Тому, якщо дитині три роки виповнюється в середині місяця, цю допомогу виплачують у розмірі, пропорційному до кількості відпрацьованих робочих днів.

Три роки дитині буде 15 березня 2005 року. Тоді призначену працівнику допомогу за березень доведеться обчислювати пропорційно до законодавчо встановленої норми робочого часу на березень, а саме:

104,19 / 22 = 4,74грн.

4,74 х 10 = 47,40грн.

У випадку із добровільно застрахованими особами дотримуються іншого підходу. Справа в тому, що праця таких осіб не підлягає нормуванню. Тому суму допомоги обчислюють пропорційно календарним дням місяця, а саме:

104,19 / 31 = 3,36 грн.

3,36 х 15 = 50,40 грн.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не включається до складу сукупного оподаткованого доходу її одержувача на підставі пп. ”а” п. 1 ст.5 Декрету про прибутковий податок.Отже, ця виплата не входить до бази для нарахування та утримання соціальних внесків. Вона також не відноситься до валових витрат страхувальника (роботодавця), через те, що надається за рахунок коштів Фонду страхування від непрацездатності.

Особам, застрахованим у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виплату допомоги у разі народження дитини гарантовано ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням”. Цю виплату одержує один із застрахованих батьків дитини, усиновитель чи опікун за рахунок коштів згаданого фонду.

Згідно ст.50 цього ж Закону застрахованим особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), допомогу при народженні дитини виплачують за основним місцем роботи.

Незастрахованим особам одноразову допомогу при народженні дитини призначають і виплачують органи праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомогу може бути призначено за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання такої виплати в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Застрахованим особам розмір допомоги при народженні дитини встановлює Правління Фонду страхування з непрацездатності, але не менше прожиткового мінімуму, законодавчо встановленого для дітей віком до 6 років. Так Правління Фонду встановило, що допомога при народженні дитини з січня 2005 року виплачується в розмірі 1150 грн.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомогу виплачують на кожну дитину. Розмір її встановлюється на дату народження дитини, а не на дату звернення за призначенням.

Одноразова допомога при народженні дитини не включається до складу сукупного оподаткованого доходу її одержувача на підставі пп. “а” п.1. ст.5 Декрету про прибутковий податок. Отже, ця виплата не входить до бази для нарахування та утримання соціальних внесків (зборів).

Допомогу на поховання можуть виплачувати :

- підприємства, установи та організації;

- сам Фонд страхування від непрацездатності.

Підприємство робить це у разі смерті застрахованої особи - свого працівника або когось із членів сім'ї, котрі знаходились на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років, а студентів та учнів профтехучилищ і вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда або баби за прямою лінією спорідненості.

Допомогу отримує застрахована особа (працівник), член її сім'ї або інші юридичні або фізичні особи, які здійснили поховання.

Розмір допомоги встановлений Правлінням Фонду страхування від непрацездатності не може бути меншим ніж прожитковий мінімум, визначений законом. При цьому Правління Фонду постійно збільшує розмір цієї допомоги, і починаючи з січня 2005року її виплачують у розмірі 1000грн. Звернутися за допомогою, що виплачується з бюджету Фонду, можна коли завгодно, оскільки строків давності немає. Суму допомоги визначають на дату смерті.

Підставою для виплати допомоги на поховання застрахованої особи є надане сім'єю померлого або особою, яка здійснила поховання, свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану. Якщо допомогу призначають застрахованій особі на поховання члена її сім'ї, то, крім свідоцтва про смерть, необхідно надати довідку з місця проживання про те, що померлий знаходився на утриманні застрахованої особи.[41]

Виплачують цю допомогу не пізніше дня, наступного за днем звернення. При цьому виплату здійснюють:

- у разі смерті застрахованої особи - за останнім місцем її основної роботи перед смертю;

- у разі смерті члена сім'ї, який знаходився на утриманні застрахованої особи, - за місцем основної роботи застрахованої особи.

Матеріальне забезпечення на випадок безробіття:

1. Допомога по безробіттю виплачується:

а) застрахованим особам, які визнані безробітними в установленому порядку, які працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів протягом 12 місяців, що передували безробіттю, та сплачували при цьому страхові внески;

б) особам, у яких була перерва трудового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяці після закінчення цієї перерви зареєструвалася у службі зайнятості як безробітна.

Ця допомога залежить від страхового стажу (у відсотках середньої заробітної плати):

- до 2 років - 50%;

- від 2 до 6 років - 55%;

- від 6 до 10 років - 60%

- понад 10 років - 70% і виплачується: протягом перших 90 календарних днів виплачують - 100% розрахованої суми допомоги, протягом наступних 90 календарних днів - 80%, а надалі - 70% (починаючи з 1 лютого 2003 року цю допомогу виплачують у розмірі не менше 90 грн. і не більше середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області). Допомогу виплачують починаючи з 8-го дня після реєстрації у державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2-х років.

2. Допомогу по безробіттю без урахування трудового стажу отримують:

а) особи, визнані безробітними в установленому порядку, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

б) особи, які бажають відновити трудову діяльність після перерви, що тривала більше 6 місяців;

в) застраховані особи, які були звільнені з останнього місця роботи на підставах, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40,статтями 41 та 45 КЗпП.

Виплачується - не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн.х 21% = 76,65грн.). Згідно з постановою № 154 починаючи з 1 лютого 2003 року дану допомогу виплачують у розмірі 80грн.

3. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, визнані в установленому порядку безробітними. Постановою № 154 передбачено, що з 1 лютого 2003 року допомогу по цій категорії застрахованих осіб виплачують у розмірі, не меншому за 80 гривень і не більшому за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області. Надають, починаючи з 91-го календарного дня з відповідним понижуючим відсотком.

4. Матеріальна допомога у період професійного навчання. Отримують застраховані особи в період відповідної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості. Якщо безробітний навчається не за постійним місцем проживання, то крім виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, йому компенсують фактичні витрати на проїзд до місця навчання та назад транспортом загального користування (крім таксі). Виплачують із 1-го дня навчання. Тривалість виплати зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

5. Матеріальна допомога по безробіттю. Безробітні, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, якщо сукупний доход на члена їх сім'ї не перевищує 80 грн. З 1 лютого 2003 р. згадану допомогу виплачують у розмірі не менше 90 грн. і не більшому за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області. А також не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн. х 21% = 76,65грн.). З 01.02.2003р. - 80 грн.

6. Безробітні, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги по безробіттю або непрацездатні особи, які знаходяться на їх утримання, якщо сукупний доход на члена їх сім'ї не перевищує 80 грн. отримують одноразову матеріальну допомогу не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн. х 21% = 76,65грн.) З 01.02.2003р. - 80грн.

7. Особи, які шукають роботу вперше, та інші незастраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними отримують не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи.

8. Допомога на поховання виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи. Допомогу отримують особи:

а) особа, яка здійснює поховання безробітного;

б)безробітний, який поховав особу, яка перебувала на його утриманні

9. Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності (штату), або за станом здоров'я без права на пенсію, за умови їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті отримують допомогу по безробіттю.

10. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності виплачується за бажанням безробітних, яким виповнилося 18 років, за умови, що вони не можуть бути працевлаштовані, оскільки на ринку праці немає потрібної роботи. Якщо безробітний уже одержав частину допомоги по безробіттю, то виплачують її залишок. Безробітний подає до центру зайнятості заяву про виплату допомоги та бізнес-план.

До центру зайнятості управління охорони здоров'я надає довідку про доходи для нарахування допомоги по безробіттю в разі, коли працівник звільняється. Довідку Нелін Олени Михайлівни, яка звільнилася у 2004 році видно в додатку (додаток У).

Коли працівник досяг пенсійного віку управління надає довідку до пенсійного фонду про його доходи (додаток Ф). З 1998 р. для розрахунку пенсій в подальшому підприємства здають до пенсійного фонду звіт по персоніфікованому обліку, де вказуються доходи працівника за звітний рік.

2.4 Надання фінансової звітності підприємством до фондів соціального страхування та соціального забезпечення

Звіти до фондів соціального страхування та соціального забезпечення управління охорони здоров'я подає зведені по всіх організаціях, які обслуговує централізована бухгалтерія при управлінні охорони здоров'я тому розглянути звіти окремо по управлінню охорони здоров'я не маємо можливості. Розглянемо структуру звітів до фондів соціального страхування на прикладі зведених звітів. Лише до фонду з тимчасової втрати працездатності з жовтня місяця 2004 року звіти здаються по кожному підприємству окремо.[27]

1. Звітність до ФСС з ТВП.

У звіті за формою 4-ФСС ТВП зазначаються суми нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також суми, на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду. Середньо облікова чисельність працюючих зазначається в еквіваленті повної зайнятості.

У звіті зазначається сума всієї заробітної плати на час подання звіту і окремим рядком - за поточний рік. У першому розділі звіту вказується середньо облікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості і в т.ч. жінок. Другий розділ включає в себе сума оплати праці найманих працівників, з якої утримуються страхові внески (відповідно до розмірів внесків).

Причому ІІ і ІІІ розділах у рядку “на початок звітного кварталу” вказується сума витрат на оплату праці за попередні квартали, а за звітний квартал сума зарплати розписується по місяцях. Страхувальники, які звільнені від нарахування 2,9%, заповнюють тільки ІІІ розділ.

Також і звіті є розділ ІІІ.А, де вказано розрахунки внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (нарахована і утримано внесків). Третій розділ - це основна частина звіту в якій відображаються розрахунки внесків. Також у звіті розшифровуються витрати по страхових коштах - четвертий розділ звіту.

У п'ятому та шостому розділах розраховується заборгованість за страхувальником та заборгованість за Фондом. (додаток Х).

2. Звітність до ФСС на випадок безробіття.

У розрахунковій відомості зазначаються суми нарахованих та перерахованих внесків на випадок безробіття. Цей звіт заповнюється аналогічно звіту з тимчасової непрацездатності.

В першому розділі зазначаються фактичні витрати на оплату праці, на які нараховуються (для роботодавців - 1,9%) та з яких утримуються страхові внески (для застрахованих осіб - 0,5%). Ці суми розписуються поквартально в розрізі місяців та підсумовуються за рік.

Другий розділ складається з двох половин: ліва - всі зобов'язання (суми нарахованих та утриманих внесків, штрафів, пені), права - всі перераховані (в т.ч. за актами перевірки).

Сума заборгованості з виплати заробітної плати за поточний рік розписується наростаючим підсумком та вказана в третьому розділі.

В останньому розділі зазначається загальна сума несплачених страхових внесків, вона розписується наростаючим підсумком у розрізі нарахованих та утриманих внесків.(додаток Ц)

3. Звітність до ФСС від нещасного випадку.

Спочатку у звіті зазначається загальна сума виплат, на які нараховуються страхові внески. Згідно зі ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 р. № 1105 такими виплатами є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян, а для добровільно застрахованих осіб - сума мінімальної заробітної плати.

В другому розділі ставиться сальдо на початок року, також сума внесків, нарахованих за попередні квартали наростаючим підсумком та за звітний квартал по місяцях, сума нарахованих внесків інспекторами фонду при прийнятті звітності, суми донарахованих внесків та не прийнятих до заліку витрат, встановлені під час перевірки та відображені в актах, а також суми нарахованих у зв'язку з цим штрафів і пені, всього та відповідно за кожним видом донарахувань, сума коштів, отриманих від Фонду на розрахунковий рахунок підприємства. Така необхідність може виникнути при витрат страхувальника над зобов'язаннями. Коли належна сума страхових нарахувань не покриває витрат, відшкодування страхувальнику перевитрат може проводитись і до одержання розрахункової відомості на підставі довідки-розрахунку, підписаної керівником і головним бухгалтером страхувальника, суми заборгованості по страхових внесках та пені, які списані за звітний період за окремими рішеннями судів, розпорядженню органів Фонду і зазначається заборгованість за Фондом на кінець звітного періоду (дебетове сальдо по рахунку 656) та ін.

У звіті зазначається середньо облікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості всього та щоквартально у розрізі місяців, вказується фонд оплати праці щоквартально та за весь рік.

Далі в звітізазначається сума заборгованості з виплати заробітної плати за поточний рік. Розписується наростаючим підсумком. Також наростаючим підсумком зазначається сума заборгованості страхувальника перед Фондом поквартально та на кінець року .

В останньому розділі вказуються витрати по коштах Фонду за весь рік, зокрема допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, витрати на поховання потерпілого та інші витрати.(додаток Ш)

4. Звітність до Пенсійного Фонду.

У цьому звіті відображаються дані за звітний місяць (розрахунок заповнюється в гривнях). В першому розділі звіту вказується сума фактичних витрат на оплату праці та інших виплат пов'язаних з відносинами трудового найму нарахування на заробітну плату у відсотках (32%, 4%, 42%), утримання із заробітної плати - 1-5%.[7]

У другому розділі звіту до фонду державного пенсійного страхування показують одержаний фонд оплати праці за звітний місяць і фонд, який підлягає сплаті внесків - 32%, 4%, 42%, 1-5%.

У розділі ІІІ вказуються суми, нараховані у звітному базовому періоді за минулі та майбутні місяці, на які нараховуються страхові внески (додаток Щ).

Також з 1998 р. до пенсійний фонду підприємства подають відомості про застраховану особу, що використовуються в системі державного пенсійного страхування (персоніфікований облік).

Персонiфiкований облiк полягає в збираннi, обробленнi, систематизацiї та зберiганнi передбачених законодавством про пенсiйне забезпечення вiдомостей про фiзичних осiб, що пов'язанi з визначенням права на виплати з Пенсiйного фонду та їх розмiр за загальнообов'язковим державним пенсiйним страхуванням.

Основнi завдання персонiфiкованого облiку:

- створення єдиного державного автоматизованого банку вiдомостей про фiзичних осiб;

- сприяння розвитку заiнтересованостi фiзичних осiб у внесеннi платежiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування та створення умов для їхнього контролю за сплатою цих платежiв;

- сприяння створенню умов для бiльш повного надходження платежiв на пенсiйне страхування;

- створення iнформацiйних передумов для визначення розмiру виплат за пенсiйним страхуванням залежно вiд тривалостi страхового стажу та особистого внеску фiзичної особи у формування коштiв цього страхування;

- забезпечення вiдповiдно до законодавства захисту вiдомостей про фiзичних осiб;

- iнформацiйне забезпечення завдань прогнозування та планування у системi пенсiйного страхування.

В основi персонiфiкованого облiку лежить обов'язковiсть i своєчаснiсть подання вiдомостей про фiзичних осiб, обов'язковiсть використання iндивiдуального iдентифiкацiйного номера даних Державного реєстру фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв.

Персонiфiкований облiк здiйснює Пенсiйний фонд та його органи на мiсцях .

Уповноважений орган з додержанням вимог статтi 23 Закону України "Про iнформацiю" має право:

- своєчасно одержувати в установленому порядку вiд фiзичних осiб та роботодавцiв вiдомостi, передбаченi п.1 Положення про персоніфікований облік;

- проводити у роботодавцiв перевiрку достовiрностi поданих вiдомостей про фiзичних осiб, зокрема перевiрку фiнансових та iнших документiв, що пiдтверджують зазначенi вiдомостi;

- у встановленому порядку притягати до вiдповiдальностi осiб, винних у порушеннi строкiв подання вiдомостей, а також подання неправдивих вiдомостей про фiзичних осiб;

- видавати у межах своєї компетенцiї нормативнi акти та здiйснювати роз'яснення з питань органiзацiї персонiфiкованого облiку, а також iншi права, що випливають iз завдань персонiфiкованого облiку.

Уповноважений орган створює i забезпечує функцiонування єдиного державного автоматизованого банку вiдомостей про фiзичних осiб та з цiєю метою органiзовує збирання, оброблення, систематизацiю i зберiгання вiдомостей про фiзичних осiб, забезпечує автоматизоване використання вiдомостей про фiзичних осiб для визначення права на виплати за пенсiйним страхуванням та розмiру цих виплат, надає фiзичним особам вiдомостi про них, що мiстяться в системi персонiфiкованого облiку, а у разi їх змiни, несвоєчасного надходження страхового збору (внескiв), перегляду розмiру виплачуваної пенсiї, її iндексацiї, змiни умов надання соцiальних послуг чи перегляду питання про можливостi їх надання - iнформує письмово у встановленi строки застраховану особу, надає роботодавцям допомогу в органiзацiї пiдготовки вiдомостей про фiзичних осiб.

Роботодавцi мають право доповнювати та уточнювати поданi до уповноваженого органу вiдомостi про фiзичну особу вiдповiдно до законодавства.

Роботодавцi зобов'язанi: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовiрнi вiдомостi про фiзичних осiб, якi працюють у них, а також надавати на вимогу фiзичної особи копiї документiв з вiдомостями про неї стосовно персонiфiкованого облiку (додаток Ю).

Вiдомостi про фiзичних осiб збираються i зберiгаються у документальнiй та електроннiй формi уповноваженим органом у встановленому порядку протягом життя фiзичної особи та зберiгаються також впродовж 75 рокiв пiсля її смертi.

Забороняється розголошувати без згоди фiзичної особи вiдомостi про неї стосовно персонiфiкованого облiку, крiм випадкiв, передбачених законом.

На кожну фiзичну особу вiдкривається персональна облiкова картка, в якiй використовується постiйний iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер Державного реєстру фiзичних осiб-платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв.

Персональна облiкова картка фiзичної особи повинна мати таку структуру:

1) частина персональної облiкової картки, де зберiгаються анкетнi данi про фiзичну особу: iдентифiкацiйний номер; прiзвище, iм'я та по батьковi; дата народження; мiсце народження; стать; адреса постiйного мiсця проживання; серiя i номер документа, з якого взято вiдомостi до персональної облiкової картки; громадянство; номер домашнього телефону (за згодою);

2) частина персональної облiкової картки, що вiдображає сплату страхового збору (внескiв) та стаж роботи фiзичної особи:

- iдентифiкацiйний номер роботодавця; рiк, за який внесено вiдомостi; тривалiсть трудової або iншої дiяльностi, яка зараховується до стажу роботи;

- сума заробiтку (доходу), на який нараховується страховий збiр (внески) на пенсiйне страхування (помiсячно);

- розмiр страхового збору (внескiв) на пенсiйне страхування за вiдповiдний мiсяць;

- вiдомостi, якi пiдтверджують наявнiсть особливих умов працi, якi дають право на пенсiю на пiльгових умовах;

3) частина персональної облiкової картки, що вiдображає нарахування, сплату пенсiї фiзичнiй особi та наданi їй соцiальнi послуги:

- дата, з якої призначено пенсiю; мiсяць нарахування (перерахування, iндексацiї) пенсiї; вид трудової або iншої дiяльностi, яка зараховується до стажу;

- заробiток (доход) для обчислення, перерахунку, iндексацiї пенсiї;

- пiльги, якi враховуються пiд час призначення пенсiї; розмiр пенсiї для виплати; запис про членiв сiм'ї, якi перебувають на утриманнi фiзичної особи;

- пiдстави для надання соцiальних послуг (для кожного виду послуг окремо);

- дата, з якої вiдкривається можливiсть надання соцiальної послуги;

- вiдмiтка про надання соцiальної послуги;

4) частина, що вiдображає технологiчну iнформацiю, необхiдну для ведення персонiфiкованого облiку.

У разi змiни законодавства стосовно пенсiйного страхування накопиченi ранiше вiдомостi про фiзичних осiб зберiгаються в персональнiй облiковiй картцi незмiнними, а для облiку нових чи модифiкованих вiдомостей вноситься необхiдний комплекс змiн до функцiонуючої iнформацiйної технологiї персонiфiкованого облiку.

У персональнiй облiковiй картцi одночасно накопичуються вiдомостi про фiзичних осiб вiд кожного роботодавця, де працювала особа, з урахуванням усiх фактiв її трудової мiграцiї та роботи за сумiсництвом.

Порядок надходження вiдомостей про фiзичних осiб вiд роботодавцiв до системи персонiфiкованого облiку визначається Пенсiйним фондом.

Прикладом персоніфікованого обліку по управлінню охорони здоров'я сумської облдержадміністрації є індивідуальні відомості, анкетні дані та інші документи по звіту з персоніфікації відображені в додатку Ю

3. Шляхи вдосконалення взаємодії управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації з органами соціального страхування та соціального забезпечення

3.1 Пропозиції щодо покращення взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення

На сьогоднішній день провідне місце на шляху вдосконалення взаємодії організацій з фондами соціального страхування та соціального забезпечення належить автоматизації робочих місць. Впровадження електронно-обчислювальної техніки підвищує продуктивність праці працівників, покращує якість робіт та скорочує строки їх використання, сприяє вдосконаленню обліку, підвищенню його ефективності, оперативності та об'єктивності. Якісне поліпшення організації праці призводить до зниження вартості обчислювальних робіт та розвитку творчої ініціативи працівників.

Необхідність широкої автоматизації викликана безперервним зростанням обсягу економічної інформації, її роллю в управлінні.

Однією з найбільш важливих і об'ємних ділянок обліку є нарахування заробітної плати та відрахування внесків з неї до різних соціальних фондів.

Для розв'язання поставлених завдань в управлінні в умовах автоматизації робочого місця бухгалтера та економіста можливе використання такої програми, як “Парус-Підприємство”.

Для автоматизації нарахування заробітної плати потрібно працювати в системі автоматизації нарахування заробітної плати. Ця система дозволяє автоматизувати процес нарахування заробітної плати на всіх його етапах, починаючи від введення особових рахунків працівників, до розрахунку заробітної плати, всіх податків, утримань та відрахувань з неї з формуванням та друком необхідних документів.[30]

Основними можливостями системи є :

- ведення особових рахунків співробітників;

- облік норм робочого часу;

- облік виплат по відомостях та розрахунково-касових ордерах;

- розрахунок заробітної плати;

- перерахунок заробітної плати за минулі місяці;

- розрахунок відпускних, допомоги по тимчасовій втраті працездатності та допомоги на дітей;

- розрахунок прибуткового податку, пенсійних внесків, виплат по виконавчих листах та інших утримань;

- розрахунок нарахувань на заробітну плату (податки, внески до фондів соціального страхування і ін.);

- формування та друк зведених відомостей по заробітній платі в різних розрізах;

- друк зведень та списків допомог, пільг, лікарняних, відпускних та інших виплат;

- друк розрахунково-касових ордерів на отримання заробітної плати, розрахунково-платіжних та платіжних відомостей з заробітної плати та інших виплат;

- друк п'ятого меморіального ордера;

- формування та друк списків та платіжних доручень по перерахунках до банку та поштою;

- друк різного виду довідок по заробітній платі.

Також в цій системі можна формувати дані, які включаються до звітів. Програма має бути зв'язана з програмами фондів соціального страхування та соціального забезпечення і цим полегшувати та вдосконалювати методи формування та здачі звітів до цих фондів.

На нашу думку буде доцільно впровадити здачу місячної та квартальної звітності в електронному вигляді. Працівники фонду повинні приймати звіти, як на паперових носіях так і на дискеті. Це полегшить не тільки роботу працівників підприємств та організацій, а й допоможе працівникам фондів, приймати звіти в коротший термін та мінімальною кількістю помилок.

Фонди мають розробити звіти відповідно до їхніх норм та вимог, задати у формі звіту формули розрахунку потрібних даних та роздати в електронному вигляді всим підприємствам, які здають звіти до фондів. Гарним прикладом цьому є формування та здача звітів до податкової інспекції, а також звітів до пенсійного фонду з персоніфікованого обліку.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття з 1 січня 2005 року намагався впровадити здачу звітів у електронному вигляді, але нажаль перевіряють та вносять в комп'юторну програму як і раніше. Ми думаєми, що це тільки початок в практиці даного фонду і надалі все буде здаватися з максимальною правильністю, та мінімальними затратами часу і ручної праці.

Також, щоб вдосконалити взаємодію організацій з фондами потрібно впровадити електронну пошту - це дасть можливість перераховувати суми внесків до фондів соціального страхування та соціального забезпечення в мінімальний термін, що дасть можливість фондам в коротший термін виплачувати соціальні допомоги, та розраховуватися по лікарняних листах.[25]

3.2 Пропозиції щодо покращання соціального статусу працівників

Зараз в соціальній політиці потрібно акцентувати увагу нв пріоритетних напрямках роботи міністерства праці і завданнях, які стоять нині перед новим урядом. Серед основних пріоритетів є стратегія соціального розвитку і евроінтеграційний напрям. Україна змінює курс на Европейську інтеграцію, тому істотно мають змінитися і соціальні стандарти. Ми вважаємо, що треба перейти від політики мінімумів до політики соціальних стандартів, а спме: подбати про середню купівельну спроможність, середні індекси, середню заробітну плату. Треба витягнути наших людей з тієї соціальної “ями”, в яку їх загнали.

Для цього принциповою буде співпраця міністерства проаці з фінансово-економічним блоком уряду, тому, що від стану економіки залежить благополуччя наших громадян. Зокрема треба віднайти великі кошти аби забезпечити пенсйні виплати і при цьому не відійти від норми закону, якою встановлено розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму. Водночас у пенсійному забезпеченні слід розпочати відновлення диференціації пенсій і позбутися зрівнялівки. Пенсія має нараховуватися виходячи із заробітної плати, яку одержувала людина і страхового стажу, а не за рахунок доплати.[7]

Попередній уряд звів нанівець ідею соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні. Пенсійний фонд не зможе сповна профінансувати підвищені у вересні минулого року пенсії. Для цього потрібно вишукувати додаткові кошти з бюджету.

Принципово важливим питанням, яким має займатися міністерство є також виплатидержавної допомоги матерям при народженні дитини. Це вкрай важлива соціальна виплата, яка має не лише фінансову функцію, а й сприятиме поліпшенню демографічної ситуаці в державі. На вирішення цього питання, за даними міністерства праці та соціальної політики України потрібно віднайти 3 млрд. грн. додаткових коштів. За словами міністра праці та соціальної політики В.Кириленко цю суму обов'язково буде знайдено і враховано під час коригування бюджету на поточний рік. Окрім розв'язання названих проблем, нині гостро постало питання мінімальної заробітної плати. Аномальною ситуацією, з економічної точки зору є те, що при нинішній мінімальній заробітній платі 262грн. мінімальна пенсія за чинним законодавством становить 332грн. Зараз триває робота над прогнозами нової величини мінімальної заробітної плати. Точних цифр і дат міністр праці та соціальної політики не називає, але обіцяє, що це буде раніше ніж з першого грудня цього року, що передбачено бюджетом.

Щодо політики заробітної плати, то вона також має змінюватися, хоча це залежить насамперед від макроекономічних показників, чималих інвестицій і виведення заробітної плати з тіні. Потрібно також істотно збільшити частину заробітної плати в собівартості продукції, а також звернутися до питання погодинної опалати праці, особливо в аграрному секторі економіки.[29]

Є багато питань щодо діяльності фондів соціального страхування і структур, які обслуговують інвалідів. Принципова публічність питань, якими займаються фонди має допомогти позбутися тих зловживань, які роками мали місце в цій сфері. Щодо політики уряду, то вона має бути прозорою, і це дасть змогу розібратися в існуючих проблемах.

Ми переконані, що соціальні послуги мають доходити до їхнього кінцевого споживача, а саме: до того, кому дійсно потрібна та чи інша пільга, допомога тощо.

Окрім конкретних потчних питань, які покладено на міністерство праці та соціальної політики є також два основні пріоритетні напрямки роботи. Це стратегія соціального розвитку і євроінтеграційний напрям. Для цього має відповідно посилитися роль депертаменту, що займається цими проблемами.

Для того, щоб у нашій державі поступово запроваджувалися европейські соціальні стандарти треба провести відповідні напрацювання, а такж публічні дискусії з цизх питань. За словами міністра праці В.Кириленка незабаром на ратифікацію до парламенту буде представлено шість із дев'яти обов'язкових статей Європейської Хартії, що стосуються оплати праці, зайнятості, взаємостосунків найманих працівників та роботодавців і деяких стандартів життя. Це, безумовно, продемонструє безповоротність бажання України максимально інтегруватися до Європи і досягти європейських соціальних стандартів. Також, за словами міністра, ведетися робота і над більш складними документами, такими, як Європейський кодекс соціального забезпечення.

Щодо заміни пільг адресною допомогою. Після започаткування експеримента щодо заміни пільг адресною допомогою ветерани почали протестувати і його призупинили. Для подальшого запровадження цього методу потрібна пеблічна дискусія.

До активної співпраці, ми вважаємо, задля “взяття під суспільний моніторинг проблем, з якими стикаються інваліди, безробітні, люди похилого віку, безпритульні, та люди, які потребують підтримки з боку держави” потрібно закликати засоби масової інформації. Можливо це допоможе вирішити проблеми соціально незахищених верств населення.

Початком реальних соціальних перетворень в інтересах людини є зміни до бюджету.

Проблемою щодо змін до бюджету є його незбалансованість. Дисбаланс пов'язано з рішеннями минулого року підвищити пенсії без збільшення заробітних плат, що підірвало основи функціонування Пенсійного фонду.У результаті цього Україна опинилася у вкрай критичній ситуації щодо забезпечення виплат пенсій. На нашу думку ситуацію ускладнило ухвалення додаткових рішень після затвердження проекту бюджету. Дисбаланс бюджету виник настільки гостро, що унеможливив гарантовану виплату пенсії українським пенсіонерам і це є однією з основних речей, яку потрібно вирішити під час формування бюджету.

Окрім цього є надзвичайно багато гострих проблем соціального характеру, які не можна не вирішувати. Вони стосуються недзвичайно важливої програми Президента Укераїни В.Ющенка щодо допомоги при народженні дитини, допомоги дітям-інвалідам, дітям-сиротам, самотнім матерям, грошового забезпечення військовослужбовців, яка залишається на дуже низькому рівні, інших соціальних програм. Обминути ці проблеми, збалансовуючи бюджет, неможливо.[36]

Недопестимо підходити до бюджету як просто до бухгалтерського балансу, бо є конфлікти, які не можна не вирішувати. Ми не маємо права стояти осторонь проблеми Пенсійного фонду. Треба робити кроки, пов'язані з прискореним зростанням заробітної плати. Ці кроки дозволилит б Пенсійному фонду виходити з кризи і виплачувати пенсії пенсіонерам, а також забезпечили б підвищення рівня заробітної плати в багатьох сферах, передовсім, в бюджетній - лякарів, учителів, який нині є вкрай низьким. Тому в підготовлених позиціях щодо заробітної плати пропонуємо підняти її набагато швидшими темпами. Діючим бюджетом передбачено мінімальну заробітну плату 262грн. Пропозиції, що обговорювальсь на засіданні уряду, передбачають введення мінімальної заробітної плати 300грн.

Другим принципово важливим рішенням є підняття пристижу кваліфікованої праці. Певно тому уряд пропонує підняти мінімальну заробітну плату (з урахуванням вже зроблених кроків - 10,5% закладено в бюджет) на 26,5%, а заробітну плату в бюджетній сфері - на 56,8%. Цими двома кроками, по-перше, підтримується Пенсійний фонд, а по-друге, створюються можливості вирівнювання заробітних плат у бюджетній сфері до зарплати загалом в економіці. На нашу думку, нині серйозною проблемою є те, що 83% пенсіонерів одержують однакову пенсію. Тому в параметрах бюджету потрібно закласти відхід від “зрівнялівки” - пенсіямає бути справедливою.Міністр фінансів В.Пензеник наголосив, що в бюджеті закладають позиції, якими передбачено початок диференціації пенсій залежно від стажу і заробітку людей.

Після цього має вдвічі зменшити кількість людей, які одержуватимуть однаковий розмір пенсій.

Для підготовки такого бюджету, який би дозволяв вирішувати соціальні проблеми і був збалансованим, треба готувати непрості і нестандартні рішення. Уряд ці рушення знаходить проводячи серйозні зміни, зокрема в структурі витрат бюджету. За словами В.Пензеника бюджет стає соціальним. Організацію структури витрат потрібно спрямувати на те, щоб бюджет виконував пряме своє призначення - обслуговував запити простих громадян україни - лікарів, учителів, працівників культури, пенсіонерів, людей, які потребують приорітетної оцінки з боку уряду. Частка прямих соціальних витрат (заробітна плата, грошове забезпечення, пенсії) у держбюджеті зростає майже на 6%.

Ресурс, який потрібен для збалансування бюджету, видно, по-перше, в мобілізації доходів котрі раніше осідали в кишенях окремих груп. Йдеться про так звані “твньові” доходи, які мають формувати доходи бюджету. По-друге урядом вже ухвалено частину рішень, які нині доповнюються, аби одержати доходи від державної власності. Держава як власник до цього часу не одержувала доходів від своєї власності. Третя група питань стосується наведення ладу у витрачанні бюджетних коштів. Це закупівлі, які здійснювались за тіньовими, непрозорими схемами так званими “відкатами”, що призводило до розкрадання бюджетних коштів.

Це три принципові групи ресурсів, які дають змогу нам говорити про вихід на збалансований бюджет.[31]

Проаналузуємо основні показники рівня життя населення у цьому році порівняно з цим же періодом минулого року та запропонуємо можливе підвищення даних показників у наступному році (табл. 3.1)

За даними Держкомстату України, за січень 2005 року номінальні доходи населення становили 21,0 млрд. грн., що перевищує рівень доходів за відповідний період 2004 року на 41,9%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на притдбання споживчих товарів та послуг зросли на 42,6%, а реальні наявні доходи, визначені з урахуванням цінового чинника - на 40,1% порівняно з відповідним періодом 2004 року.Наявний дохід у розрахунку на одну особу за січень 2005 року становив 336,10 грн.(січень 2004 року - 233,90 грн.).

Середнмісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності за січень 2005 р. становила 640,86грн., що на 28,3% більше ніж у відповідному періоді торік. Реальна зарплата при цьому зросла на 13,5%.

Що стосується прогнозу на 2006 рік, показники рівня життя населення мають збільшуватися. Так як очікуваний індекс інфляції на 2006 рік - 6,3% індекс споживчих цін буде становити 108,0%. Доходи громадян мають збільшитися з урахуванням індекса інфляції. Збільшення мінімальної заробітної плати має розраховуватись з урахуванням підвищення на 56,8% на 01.09.2005 року. Також відповідно до індексу інфляції та пропорційно до мінімальної заробітної плати потрібно підвищити соціальні виплати та допомоги.