Система страхування домашнього майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Страхування майна -- це один з найдавніших і найпоширеніших видів страхування, який захищає від можливих фінансових збитків в разі настання непередбачуваних подій з застрахованим майном, і є одним із важливіших умов захисту фінансової стабільності та впевненого і спокійного життя.

Світовий досвід доводить, що сьогодні страхування -- найбільш ефективна форма захисту майна від непередбачуваних подій -- пожеж, стихійних лих, аварійних ситуацій тощо.

Актуальністю даної теми дослідження є те, що страхування домашнього майна дуже поширене і популярне в цивілізованому світі. Однак в нашій країні наразі для запобігання непередбачуваних втрат надається перевага таким заходам, як зміцнення дверей та встановлення сигналізацій. Але ці превентивні засоби не завжди є ефективними та достатніми, оскільки вони не можуть вберегти майно від затоплення або пожежі. Страхування майна - це ефективна форма захисту від непередбачуваних подій, яка допоможе компенсувати наслідки негативних обставин.

Метою дослідження в даній роботі є розкриття сучасного стану надання страхової послуги зі страхування домашнього майна громадян, а також формування пропозицій із можливих шляхів оптимізації її надання на страховому ринку України.

Для досягнення означеної мети були висунуті наступні завдання:

- надати загальну характеристику страхової послуги;

- порівняти умови надання страхової послуги вітчизняними страховиками;

- дослідити особливості реалізації страхової послуги на страховому ринку.

Об'єктом дослідження є система страхування домашнього майна.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми страхування домашнього майна громадян.

Розділ 1 (дослідницьке завдання). Аналіз стану та особливостей надання страхової послуги зі страхування домашнього майна громадян від вогню

1.1 Загальна характеристика страхової послуги зі страхування домашнього майна громадян від вогню

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України «Про страхування». Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи -- власники домашнього майна.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном.[4]

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо.

Страхування не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого проводиться за іншими правилами. Крім того, не вважаються застрахованими предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою чи не належать страхувальникові або членам його сім'ї на правах особистої власності (наприклад, речі, що взяті напрокат, у тимчасове користування або на зберігання від інших осіб).

До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які виникли внаслідок ведення воєнних дій, введення воєнного стану, зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення строку експлуатації домашнього майна, навмисних дій страхувальника або члена його родини.

Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Отже, охоплене страховим захистом домашнє майно підлягає страхуванню лише за зазначеною в договорі страхування адресою.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника, як правило, з можливим оглядом майна, що його здійснює представник страховика у присутності страхувальника, аби впевнитися, що заявлена страхова сума відповідає наявності та вартості майна, яке приймається на страхування. Строк страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути установлені інші строки страхування згідно з конкретними запитами страхувальника, наприклад кілька місяців.[9]

Страховими випадками визнаються: пожежа, удар блискавки, вибух та інші причини, які спричинили загоряння застрахованого майна.

Страхові компанії відшкодовують збитки, які виникли внаслідок безпосередньої дії вогню (пожежі) на застраховане майно, а також дії побічних явищ (дим, тепло,тиск газу чи повітря). Відшкодовуються збитки, які можуть бути нанесені застрахованому майну внаслідок заходів, прийнятих для гасіння пожежі, наприклад, пошкодження майна водою з пожежного рукава, розбирання будови чи його частин при гасінні пожежі для повної ліквідації спалаху.

Однак при страхуванні майна від вогню страховик відшкодовує не кожний збиток, нанесений майну внаслідок дії вогню. Страхові компанії не відшкодовують збитки, які виникли не внаслідок пожежі, а від умисного підпалу. В більшості випадків не відшкодовуються також збитки, які виникли від пожежі внаслідок порушення страхувальником правил протипожежної безпеки.

При виплаті відшкодування страховик також може враховувати активні дії власників, направлені на захист майна від вогню, і відшкодувати збитки, які виникли внаслідок прийнятих страхувальником заходів щодо гасіння пожежі, розчищенню руїн, а також інші витрати, які понесли власники майна при настанні страхового випадку для запобігання чи зменшення збитку від вогню.

Розмір страхової суми визначається договором страхування під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами страхування дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов'язаних з його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів.

Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму встановлюють, виходячи з вартості кожної групи майна або предмета окремо.

Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми і залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов додержання безпеки житла та інших факторів.[3]

У практиці страхування передбачається надання страхувальникам різних пільг, які можна поділити на такі групи: пільги за беззбиткове страхування та пільги різним групам страхувальників.

Пільги за беззбиткове страхування надаються особам, які протягом двох-трьох років страхували домашнє майно, не одержуючи страхового відшкодування. Таким страхувальникам надається знижка, наприклад, від 10 до 40 % страхового платежу.

Пільги, що надаються різним групам страхувальників, також стосуються знижок зі страхових платежів та пільгового терміну для поновлення договору. Знижки зі страхових платежів можуть надаватися окремим страхувальникам:

за комплексність страхування. Умовою отримання такої пільги має бути наявність договорів страхування за іншими видами страхування в одній страховій компанії. Наприклад, окрім договору страхування домашнього майна страхувальник має договір страхування транспортного засобу та договір страхування від нещасних випадків;

за безпеку житла, тобто за використання страхувальниками надійних замків і систем сигналізації житла.[4]

Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику. Це означає, що страхове відшкодування виплачується за знищене або пошкоджене майно в розмірі суми збитку, але не вищої за страхову суму.

Чим ближча страхова сума за договором страхування до дійсної вартості домашнього майна, тим більше гарантій щодо повного відшкодування збитку. Тому власникові майна доцільно страхувати його не в частковій, а в повній вартості.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.[1]

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Страховик виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви страхувальника про страховий випадок, переліку знищених або пошкоджених предметів домашнього майна, акта про знищення (пошкодження) майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини страхового випадку.

Проте в деяких випадках при виплаті страхового відшкодування враховуються певні обставини.

Навмисне внесення страхувальником до переліку знищеного чи пошкодженого майна предметів, які фактично не були знищені або пошкоджені, дає підставу страховикові зменшити розмір страхового відшкодування або взагалі відмовити у виплаті відшкодування.

Страхувальник втрачає право на отримання відшкодування, якщо збиток повністю відшкодовано особою, відповідальною за заподіяний збиток. Якщо збиток не відшкодований винною особою, страховик виплачує страхувальникові відшкодування, а винній особі на суму виплаченого відшкодування подається регресний позов.

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика. [1]

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника. [1]

Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника, спрямовані на настання страхового випадку.

2) вчинення страхувальником - фізичною особою умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.[1]

1.2 Порівняння умов надання страхової послуги зі страхування домашнього майна громадян від вогню

Для порівняння умов надання даної страхової послуги різними страховиками наведемо діапазон тарифних ставок різних страховиків.

Базові тарифи страхової компанії «Універсальна» наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Умови проведення страхування майна фізичних осіб

Вид майна	Строк страхування	Страхові ризики	Франшиза	Страховий тариф (% від страхової суми)
Нерухомість	1 рік	Пожежа, задимлення, що її супроводжує, включно з виділенням сажі, вибух (в тому числі вибух газу, який використовується в побутових цілях), влучення блискавки	1%-3%	0,2-0,5
Оргтехніка, побутова техніка, комп'ютерна техніка, меблі, особисті речі	1 рік	Пожежа, задимлення, що її супроводжує, включно з виділенням сажі, вибух (в тому числі вибух газу, який використовується в побутових цілях), влучення блискавки	1%-5%	0,45-1,8

Базові тарифи страхової компанії «VAB Страхування» наведені в табл. 1.2. [18]

Таблиця 1.2 Річні страхові тарифи за програмою «Житло», %

Страхові ризики	Житлові будівлі	Господарські споруди	Оздоблення	Житлові будівлі	Господарські споруди	Земельні ділянки
	Без оздоблення		З оздобленням
Вогонь	0,06	0,10	0,15	0,12	0,15	0,01

Страхова компанія «Граве Україна» базовий тариф: 0,12-0,9 % від страхової суми.[16]

Базові тарифи страхової компанії «UAIC» представлені у табл.1.3.[19]

Таблиця 1.3 Річний страховий тариф в залежності від виду ризику при страхуванні майна громадян

Найменування майна	Страхові ризики	Тариф у % від страхової суми
Квартири Приватні будинки Садові будинки	Пожежа	0,55
	Удар блискавки	0,03
	Вибух	0,075

Тарифи в залежності від виду предметів страхування наведено у табл. 1.4. [19]

Таблиця 1.4 Річний страховий тариф при страхуванні предметів домашньої обстановки, вжитку та споживання від всіх інших ризиків та в залежності від місцезнаходження майна

Найменування майна	Меблі, килими, тканини, взуття, одяг, речі особистого та господарського вжитку, спортивний та туристичний інвентар, автозапчастини, предмети обладнання житла	Книги, журнали, люстри, скульптури, картини, музичні інструменти, електроприбори та механізми	Радіоапаратура, хутряні та шкіряні вироби, антикваріат, кольорова кіно- та фотоапаратура	Ювелірні вироби, мисливська зброя, ЕОМ, відеотехніка, особливо цінні речі
1	2	3	4	5
Тільки за місцем	0,4	0,6	1	2
постійного проживання (квартира, будинок)
За місцем постійного та тимчасового проживання	0,6	1	2,5	-
За місцем проживання клієнта або разом з клієнтом	1	1,5	2,5	4
У нежилому приміщенні, обладнаному запорами та замками	1,2	2	-	-

При укладанні договору страхування на строк до одного року розмір тарифу розраховується виходячи з розміру річного страхового тарифу з урахуванням коефіцієнтів. При цьому неповний місяць дії договору страхування рахується за повний. Коефіцієнти короткостроковості наведено у табл. 1.5.[19]

Таблиця 1.5 Значення коефіцієнти короткостроковості залежно від строку дії договору страхування

Строк дії договору страхування (місяців)	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Коефіцієнт короткостроковості	0,20	0,30	0,40	0,50	0,60	0,70	0,75	0,80	0,85	0,90	0,95

В залежності від величини франшизи застосовуються корегуючі коефіцієнти. Значення цих коефіцієнтів наведено у табл. 1.6. [19]

Таблиця 1.6 Корегування тарифу за франшизою

Франшиза	Коефіцієнт
0-0,1	1,15
0,1-0,5	1,00
0,5-1,0	0,95
1,0-3,0	0,90
3,0 та більше	0,85

Проаналізувавши дані про тарифні ставки різних страховиків, можна зробити наступний висновок про те, що найбільший страховий тариф при страхуванні домашнього майна громадян має страхова компанія «UAIC». Це може пояснюватися гарною репутацією компанії на страховому ринку, надійністю, стабільністю, високим відсотком страхових виплат тощо. Вона також пропонує поділ страхових тарифів залежно від виду ризику, виду предметів домашньої обстановки та в залежності від місцезнаходження майна, що дозволяє клієнту отримати більш повну та точнішу інформацію при його бажанні застрахувати своє майно. Важливою умовою при укладанні договору страхування є франшиза. Вона передбачена у двох страхових компаній: «Універсальна» та «UAIC». Страхова компанія «UAIC» пропонує також застосовувати корегуючи коефіцієнти для тарифів в залежності від розміру франшизи, що є гарним показником. Таким чином, можна стверджувати, що страхова компанія «UAIC» є найбільш привабливою для потенційного страхувальника.

Характеристику основних положень, що містяться у правилах страхування різних страховиків, наведено у порівняльній таблиці 1.7. [16,17,18,19]

Таблиця 1.7 Порівняння основних положень, що містяться у правилах різних страховиків

Назва страхової компанії	Показник	Основні положення
1	2	3
Універсальна	Об'єкт страхування	Житловий будинок з внутрішнім оформленням, господарські будівлі, домашнє майно, що знаходиться в будинку, квартира, внутрішнє оздоблення, домашнє майно (додаткове обладнання, меблі, електронна та побутова техніка)
VAB Страування		Квартири, дачі, житлові будинки, гаражі, господарські споруди, внутрішнє та зовнішнє оздоблення будівлі, рухоме майно: обладнання, меблі, побутова техніка.
Граве-Україна		Квартири, будинки, дачі, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, меблі та предмети інтер'єру, побутова та електронна техніка, особисті речі (одяг та взуття), засклені поверхні.
UAIC		Будівлі, споруди, житлові будинки, житлові будинки, дачні (садові) будинки та господарські будівлі,; предмети домашньої обстановки, інтер'єру, ужитку та споживання.
Універсальна	Страхові ризики	Пожежа, задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі, вибух (в тому числі вибух газу, який використовується в побутових цілях), влучення блискавки, вплив вогнегасних речовин під час гасіння пожежі.
VAB Страування		Вогневі ризики.
Граве-Україна		Пожежа (крім протиправних дій третіх осіб), вибух, удар блискавки.
UAIC		Вогневі ризики
Універсальна	Страхова сума	Встановлюється в межах дійсної вартості майна (за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору) або вартості, погодженої сторонами на момент укладання договору страхування.
VAB Страування		Встановлюється в межах дійсної вартості майна.
Граве-Україна		По нерухомості - встановлюється в розмірі відновної вартості майна; по інших видах майна - в розмірі дійсної вартості на момент укладення договору страхування. Страхова сума може індексуватись відповідно до інфляції української грошової одиниці.
UAIC		Встановлюється в межах балансової або відновної вартості майна, що страхується, на момент укладання договору страхування.
Універсальна	Страховий платіж	Сплата платежу 100% при укладенні договору. При великих сумах можлива розбивка платежу.
VAB Страування		Сплата платежу при укладанні договору
Граве-Україна		Сплата страхового платежу може здійснюватися готівкою в касу страховика або безготівковим розрахунком. Страхувальник має право на сплату страхового платежу в декілька строків, за згодою сторін, при цьому перший внесок повинен складати не менше 50% загального страхового платежу.
UAIC		Страховий платіж підлягає сплаті страхувальником на розрахунковий рахунок або в касу страховика протягом 5 (п'яти) днів з дня підписання Договору страхування.
Універсальна	Строк дії договору страхування	1 рік
VAB Страування		За бажанням клієнта
Граве-Україна		1 рік
UAIC		Від 1 місяця
Універсальна	Додаткові умови	Можливість вибору варіантів страхування за власними потребами та фінансовими можливостями
VAB Страування		Можливість страхування квартири, житлового будинку та земельної ділянки, навіть якщо вони є предметом іпотеки.
Граве-Україна		Відшкодування необхідних, розумних і доцільних витрат, здійснених з метою запобігання або зменшення розміру збитків, для рятування застрахованого майна; відшкодування витрат на оренду тимчасового житла, у разі непридатності застрахованого приміщення для життя під час проведення ремонту застрахованої нерухомості, внутрішнього оздоблення, спричиненого настанням страхового випадку. Знижки: при страхуванні більше ніж 5 осіб знижка 10%; в залежності від застрахованих ризиків, складу майна, обсягу загальної страхової суми можуть надаватися додаткові знижки, що обумовлюються додатково; при комплексному страхуванні по декількох видах страхування додаткова знижка 5 %.
UAIC		Можливість надання пільг. Страхувальникам, які безперервно страхували своє майно та не зверталися протягом строку дії договору страхування за страховим відшкодуванням, при переукладанні договору страхування на наступний термін надається щорічна знижка з страхової премії у розмірі 10%, але в цілому не більш 50%. Для цього страхувальник повинен переукласти договір і сплатити страхову премію не пізніше, ніж за 7 (сім) днів до закінчення діючого договору.
Універсальна	Форс мажор	Договором страхування може бути передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання своїх зобов'язань за договором страхування, якщо таке невиконання зумовлено обставинами непереборної сили, що виникли в результаті подій надзвичайного характеру або змін чинного законодавства, які сторони не мали змоги ні передбачити, ні запобігти своїми розумними заходами. Настання таких подій має бути підтверджено уповноваженим органом.
VAB Страування		Не передбачено
Граве-Україна		Не передбачено
UAIC		Не передбачено
Універсальна	Обмеження страхування	На страхування не приймаються: готівка, гроші в усіх видах; акції, облігації та інші цінні папери; рукописи, креслення і інші документи, бухгалтерські та ділові книги; фотографії, фотоплівки, предмети релігійного культу; ділова деревина і дрова на лісосіках і під час сплаву; хутро, тварини, рослини і їх насіння; дорогоцінні метали; технічні носії інформації комп'ютерних та аналогічних систем (магнітні плівки, касети, магнітні диски і т.і.); вогненебезпечні, легкозаймисті, вибухонебезпечні, токсичні, отруйні і їдкі речовини і матеріали;
VAB Страування		Страхуванню не підлягають: готівкові гроші в українській та іноземних валютах; акції, облігації та інші цінні папери; рукописи, плани, малюнки та інші документи, бухгалтерські та ділові книги; моделі, макети, зразки, форми і т.п.; інформація на технічних носіях комп'ютерних та аналогічних систем; дорогоцінності, дорогоцінні метали у зливках та виробах, дорогоцінні камені; хутро та вироби із хутра; марки, монети, грошові знаки та бони, малюнки, картини, скульптури, антикварні вироби, інші колекції або витвори мистецтва; вибухові речовини; майно, яке знаходиться в процесі
		ремонту, реконструкції, будівництва, монтажу, тестування або технічного обслуговування;
Граве-Україна		На окремих умовах, встановлених договором страхування, можуть бути застраховані: книги (в тому числі рукописи, бухгалтерські і ділові книги), журнали (в тому числі журнали креслень, схем, планів); музичні інструменти, люстри, меблі, килими; ювелірні вироби; колекції, картини, скульптури, антикваріат; мисливська зброя; особисті речі (одяг, білизна, взуття) за постійним місцем проживання або за місцем тимчасового перебування страхувальника; радіоапаратура, відеотехніка, кіно- та фотоапаратура, електронно-обчислювальні машини та електроприлади. Страхуванню не підлягають: ордена, медалі, іменні знаки та нагороди; коштовні метали в самородках, злитках, дроті або у вигляді хімічного посуду; слайди та фотознімки, аудіо- та відеокасети із записами; предмети релігійного культу (окрім офіційно зареєстрованих колекцій); птахи, тварини; кімнатні рослини, квітково-декоративні культури, посіви та інші насадження, включаючи саджанці та насіння;продукти харчування.
UAIC		На особливих умовах, встановлених в договорі страхування, можуть бути застраховані: готівка; цінні папери; рукописи, плани, схеми, креслення, картотеки, бухгалтерські і ділові книги; носії інформації комп'ютерних і подібних систем; зразки, моделі, виставочні екземпляри; коштовні метали і коштовне каміння; колекції і твори мистецтва; зброя і набої; вибухові речовини, легкозапальні (горючі) рідини і гази; сильнодіючі отрути, отрутні та їдкі речовини; машини, механізми і інструмент на місцях робіт і/або довгострокового зберігання; елементи оздоблення та обладнання квартири (житлових та індивідуальних підсобних приміщень) на випадок їх пошкодження в будинках ЖБК, державного та громадського фонду (ремонт квартири); вироби з коштовних металів, коштовного , напівкоштовного та виробного каміння; носильні речі (одяг, білизна, взуття) за постійним місцем проживання та тимчасовим місцезнаходженням страхувальника; запасні частини, деталі та приладдя до транспортного засобу та інше майно, яке зберігається в індивідуальному гаражі; будівельні матеріали, які знаходяться на земельній ділянці, виділеній страхувальнику для індивідуального житлового будівництва або під колективне садівництво; колекції, картини, унікальні та антикварні речі; імпортна радіо- і телеапаратура, відео- та аудіоапаратура, фото- та кіноапаратура, електронна апаратура та електроприлади, аудіо- та відеокасети.

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок про те, що розглянуті страхові компанії мають схожі положення, що містяться у правилах. Однак існують і розбіжності. В страхових компаніях «Універсальна» і «VAB Страхування» страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна, а в страхових компаніях «Граве-Україна» та «UAIC» - в межах відновної вартості. Для страхових компаній «Універсальна» та «Граве-Україна» відносною перевагою є те, що вони передбачають сплату страхового платежу в декілька строків, що для потенційного страхувальника є важливою умовою. Страхові компанії також різняться за строком дії договору страхування. Тільки в страховій компанії «VAB Страхування» умовами страхування передбачено укладання договору страхування на строк, прийнятний для клієнта. Важливим показником при обранні страхової компанії є можливість надання пільг та знижок. В такому розрізі значніші переваги мають страхові компанії «Граве-Україна» та «UAIC». Договором страхування страхової компанії «Універсальна» може бути передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання своїх зобов'язань за договором страхування, якщо таке невиконання зумовлено обставинами непереборної сили, що виникли в результаті подій надзвичайного характеру або змін чинного законодавства, які сторони не мали змоги ні передбачити, ні запобігти своїми розумними заходами. Це є великою перевагою, особливо в умовах фінансової кризи та політичної нестабільності. В усіх страхових компаніях є обмеження страхування, але компанії «Граве-Україна» та «UAIC» встановлюють додаткові особливі умови, на основі яких можуть бути застраховані предмети розкоші, ювелірні вироби, хутро, цінні папери тощо. Такі особливі умови з великою ймовірністю привернуть увагу потенційних страхувальників, особливо багатих клієнтів.

1.3 Особливості реалізації страхової послуги зі страхування домашнього майна громадян від вогню на страховому ринку України

Оскільки для реалізації страхових послуг страховику завжди треба прикладати досить значних зусиль, то страхові компанії завжди приділяють особливу увагу організації і вдосконаленню системи продажу страхових послуг.

Надання страхових послуг базується на спеціальних принципах:

1) принцип вільного вибору страховика і виду страхування;

2) страховий інтерес і наявність страхового ризику;

3) принцип найвищої довіри;

4) відшкодування в межах реально завданих збитків;

5) франшиза - передбачена договором частина збитків, яка в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком;

6) суброгація - передача страхувальником страховикові прав на стягнення заподіяної шкоди з третіх осіб в межах виплаченої суми;

7) контрибуція - право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами мають відповідальність перед одним страхувальником, з пропозицією відшкодування;

8) співстрахування і перестрахування;

9) диверсифікація - поширення діяльності страховиків за межі основного бізнесу.

Надання страхових послуг може бути здійснене за посередництвом страхових агентів і страхових брокерів.[5]

Страхові послуги здебільшого реалізуються у такий спосіб:

прямий продаж;

продаж за допомогою посередників.

Прямий продаж здійснюється:

в офісі страхової компанії;

спеціально найманими працівниками - аквізиторами;

за адресами у довідниках;

поштовими відправленнями;

по мережі Інтернет.

Продаж за допомогою посередників відбувається:

через агентів;

через брокерів;

через альтернативну мережу посередників - банки, туристичні агенції тощо.

Прямий продаж вважається неефективним, бо він дуже затратний і потребує наявності широкої мережі пунктів продажу. Утримання цих філій потребує значних коштів, бо вони повинні бути оснащені технікою, треба платити заробітну платню. З іншого боку через це не дає змоги страховій компанії розширитись по всій території країни. У тому числі страхові послуги зосереджуються у тому місці, де знаходиться страхова компанія.

Продаж через страхових посередників є більш ефективним з точки зору економії коштів і з точки зору можливості розповсюджувати поліс по всій території.

Продаж через посередників здійснюється на комісійних засадах і цей продаж підвищує оперативність розповсюдження страхових послуг, бо страховий агент або брокер допомагає географічно наблизити страхувальника до страховика. В Україні поки продаж через посередників нерозвинутий, хоча існує декілька брокерських фірм. Діяльність брокерів регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про впровадження діяльності страхових посередників».

У країнах з високим рівнем страхування деякі авторитеті страхові компанії дедалі частіше застосовують таку форму реалізації страхових послуг, як спілкування з клієнтом за телефоном, надсилання йому полісів поштою та безготівкове отримання платежів. Ця форма сприяє розширенню поля пошуку потенційних клієнтів, значно скорочує час ділового спілкування, дає змогу знизити накладні витрати й рівень тарифних ставок. Проте вона значно обмежує можливості аргументації з боку страховика (застосування наочної реклами, залучення інших фахівців тощо) і може бути застосована лише до окремих видів страхування з незначним обсягом відповідальності, де ефект дає масовість реалізації страхових полісів (наприклад, страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів). У вітчизняних умовах нині така форма спілкування дає добрий ефект для поновлення дії на новий термін договорів з обов'язкових видів страхування з клієнтами юридичними особами.[8]

В Україні найбільшого поширення набула реалізація страхових продуктів через головних виконавців аквізиції. Розрізняють такі види аквізиторів:

1. Фахівці, які працюють у центральному офісі страховика або його регіональних філіях і представництвах. Потенційний клієнт прибуває сам - його запрошують на переговори. Ця форма спілкування з клієнтом дає змогу страховикові залучати до переговорів фахівців із інших підрозділів, використовуючи потрібні нормативні та рекламні матеріали, оперативно приймати рішення з кожної розглядуваної справи, коригувати чи розробляти положення страхових угод. При цьому клієнт може знайомитися з рівнем фахової підготовки, організації роботи та сервісу страховика. Така форма спілкування дає можливість за відомих умов досягти бажаного впливу на клієнта, але є незручною для самого клієнта.

2. Працівники підприємства (юридичної особи), які є страховим агентом. Як правило, клієнт прибуває в офіс агента для переговорів з питань, що стосуються безпосередньої виробничої діяльності агента (транспортні агентства, туристичні фірми тощо). При цьому спілкування з клієнтом в інтересах страховика торкається не більше як двох-трьох видів страхування, які добре опрацьовані і особливих ускладнень не викликають.

3. Страхові агенти і страхові брокери. Така форма сьогодні є найбільш поширеною у світовій практиці.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про страхування» страхові агенти - це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат, а також збирають інформацію про відповідні види страхових послуг та страховиків - конкурентів, здійснюють аналіз ринкового середовища. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.[1]

Перед кандидатами, які бажають працювати страховими агентами, страховики висувають певні вимоги. Критерії професійного відбору включають такі показники, як: комунікабельність, зовнішня привабливість, оперативність реагування, рівень страхової культури, як мінімум - середня освіта, а також сумлінність кандидата (відсутність претензій з боку контролюючих органів).

У закордонній практиці поширення страхових послуг здійснюється через страхових агентів, яких залежно від повноважень та професійності поділяють на групи:

1) прямі страхові агенти, які знаходяться в штаті страхової компанії, мають високий рівень професійної підготовки, продають страхові поліси від імені тільки цієї компанії та одержують крім комісійної винагороди, постійну оплату праці. Недолік полягає в тім, що страхова компанія дуже часто несе постійні витрати по оплаті праці - незалежно від її продуктивності. Крім того, число співробітників важко змінювати в залежності від стану ринку;

2) мономандатні страхові агенти, які пов'язані з компанією спеціальним контрактом. Такі страхові агенти у даний час одержали широке поширення у ряді країн. До їхнього числа відносяться страхові агенти, які характеризуються:

прихильністю (ідентифікацією до однієї страхової компанії);

оплатою тільки комісійних;

постійними відносинами із клієнтом;

гнучкістю структури.

Такі страхові агенти займаються чи спеціалізуються на одному чи декількох видах страхування. При цьому вони пропонують своїм клієнтам, як правило, такі договори страхування, за які вони одержать більшу комісійну винагороду. Ось чому «молодим» страховим компаніям, які здійснюють експансію на страховому ринку, дуже вигідно користуватися послугами саме таких страхових агентів;

3) багатомандатні страхові агенти - працюють одночасно на декілька страхових компаній і характерні для канадського страхового ринку;

4) генеральні агенти, до основних функцій яких входить укладання договорів страхування та передання їх до страхової компанії. Генеральний агент не входить до штату страхової компанії. Генеральні агенти - це фізичні особи, що уповноважені одним або кількома страховиками, яких вони представляють у тому чи іншому територіально-адміністративному регіоні. Робота такого агента контролюється інспектором і працівниками страхової компанії, яка його уповноважила. Юридично відносини між генеральним страховим агентом та страховою компанією оформлені договором про призначення на посаду. Таким договором обумовлено вид страхування, в якому агент уповноважений працювати, максимальний ліміт ризику, що його він може прийняти, територіальні обмеження, зобов'язання зі здійснення та управління контрактами, виплата страхових сум та страхових відшкодувань, розмір комісійної винагороди. Кожному генеральному агентству, котре починає свою роботу, страхова компанія відкриває фінансування на організацію справи (оренда приміщення, оплата праці спеціалістів, рекламні заходи).[9]

В європейській практиці завдання генеральних агентів такі:

«завоювання» клієнта;

«управління» клієнтом;

управління ризиками.

За реалізацію свого завдання вони одержують від страховика певну комісійну винагороду. Юридичний статус генеральних агентів визначається угодою між ним та страховиком, яку може бути змінено тільки за згодою обох сторін. Цією угодою регламентуються, як правило:

вид страхування, у якому уповноважений працювати генеральний агент;

максимальний ліміт прийняття страхового ризику;

територіальні обмеження;

зобов'язання щодо укладання, управління договорів страхування та здійснення страхових виплат;

розмір комісійних в залежності від виду страхування;

посадові обов'язки страхового агента.

Генеральний страховий агент наймає на роботу страхових агентів, яким виділяється зона обслуговування - територія (конкретні населені пункти), де вони мають організувати продаж страхових полісів. З часом, коли вже досягнуто відповідного рівня розвитку страхування на визначеній території, страховий агент має право залучати субагентів як помічників, вступати з ними у трудові відносини і передавати частину функцій з укладання нових та обслуговування раніше укладених договорів. Іноді обов'язки субагентів можуть обмежуватися лише репрезентативними функціями. Наприклад, вивчати ринок та орієнтувати агентів з питань конкретного виду страхування, які можуть становити інтерес для працівників того чи іншого підприємства або жителів невеликого населеного пункту. Субагенти залучають також глядачів на концерти чи спортивні змагання, які організовують із рекламною метою страхові компанії. Проте такі працівники не мають прямих відносин зі страховою компанією.

Безперечними перевагами системи генеральних страхових агентів є їх гнучкість та мобільність. Страхові агенти всіх типів реалізують готовий страховий продукт. Отже, вони не мають впливу на його якість і не можуть бути об'єктивними щодо ціни останньої.

Регулювання посередницької діяльності агентів у багатьох країнах здійснюють контрольно-ревізійні служби страхових компаній. Згідно з Положенням про порядок провадження діяльності страховими посередниками, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року за№1523, неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.

Страхові брокери - це юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та отримують винагороду за посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.[6]

Страхова діяльність в Україні може проводитися за участю страхових або перестрахових брокерів як виключний вид діяльності. Вона може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою зі страхувальником або перестрахувальником. Також до неї входять інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Реєстрацію страхових та перестрахових брокерів здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до Положення про особливі умови діяльності страхових брокерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.99 № 747, та Інструкції про порядок сертифікації страхових брокерів та регулювання їх діяльності, затвердженої наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26 жовтня 1999 р. № 78. При цьому посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог статті 30 Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 р.

Слід зазначити, що на противагу вимогам законодавства України щодо мінімального розміру статутного фонду страховика та порядку формування його виключно грошовими коштами, до страхових брокерів аналогічної вимоги не передбачено. Враховуючи відсутність прямих норм, формування статутних фондів страхових брокерів може здійснюватися іншими активами, ніж грошові кошти, в т.ч. майном, інтелектуальною власністю тощо.

У деяких країнах через страхових брокерів здійснюється переважна більшість усіх видів страхування, в інших - тільки страхування невеликих, нових та маловідомих ризиків. Найбільшого розвитку інститут брокерів досяг у Великій Британії.

Страхові брокери, як і страхові агенти, поділяються на кілька типів. Брокерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у вигляді брокерської контори з найманим персоналом.

Діяльність брокера тісно пов'язана з «життєвим циклом» страхового полісу, а саме:

1) знайти клієнта за своєю власною стратегією пошуку клієнта;

2) добре зрозуміти потреби клієнта з метою їх найкращого задоволення. Якщо страховий брокер не знає свого клієнта та його бізнесу, він не може ефективно виконувати свої зобов'язання щодо нього. Послуги, які брокер надає своєму клієнтові, можна об'єднати під назвою «найкраща порада». На цій стадії брокер відіграє роль консультанта з ризик-менеджменту і розробляє спеціальну програму з управління ризиком клієнта. Така програма може включати в себе самострахування, а також заходи щодо «поліпшення» ризику, наприклад, установлення додаткових пристроїв пожежогасіння або систем охорони;

3) пропонування брокером ризику на страховому ринку і початок переговорів про укладання договору страхування згідно з правилом «попиту та пропозиції», які тривають до моменту досягнення умов договору;

4) коли ризик є повністю розміщеним, брокер надсилає формальне повідомлення як своєму клієнтові, так і андеррайтеру;

5) у разі можливості висунення вимоги страхового відшкодування страхувальник повідомляє про страховий випадок не лише страховика, а й брокера. Допомога клієнтові в підготовці необхідних документів для висунення вимоги є дуже важливою послугою брокера, а коли клієнт не обізнаний з тонкощами проведення формальних процедур - конче необхідною. Великі брокери мають вплив на ринку і можуть його використати, наприклад для здійснення задовільного страхового відшкодування.

Коли «життєвий цикл» страхового полісу наближається до кінця, страховий брокер звертається до свого клієнта з пропозицією поновити дію договору на новий термін, і цикл починається спочатку.

Страховий брокер має певну кількість клієнтів, яких він представляє на ринку. Брокер постійно вивчає ситуацію на ринку, де ставки і розміри страхового покриття коливаються, а з розвитком страхової індустрії з'являються нові страхові продукти. Окрім знань ринкової інформації, брокеру потрібні, наприклад, відомості про зміни в законодавстві, що можуть мати вплив на бізнес клієнта. Великі брокери витрачають значні кошти на дослідження та прогнози. Вони не чекають запитань від свого клієнта, а намагаються попередити їх. Персональна увага брокера не залишається непоміченою. Клієнт цілком довіряє йому, а в умовах конкуренції це вельми важливо.

Нещодавно почала використовуватися форма реалізації страхових послуг через мережу Інтернет. Інтернет - це досить потужне новітнє середовище передачі інформації, розвиток якого приводить до суттєвих змін у всіх галузях підприємницької діяльності, в тому числі й страхуванні. Страхові компанії використовують зазначену інформаційну систему як з точки зору удосконалення діяльності страхової компанії, так і розробки самого сайту. Також створюється сайт, орієнтований виключно на клієнтів та партнерів, з метою забезпечення здійснення страхових послуг, надання інформації щодо страхових виплат, статистики і таке інше. Разом з тим в Україні використання Інтернету в страхуванні супроводжується такими проблемами:

мала чисельність та низька купівельна спроможність Інтернет-аудиторії;

відсутність законодавчого регламентування механізму електронного підпису та документування, відсутність правових основ електронних страхових полісів;

не всі страхові послуги можна продавати по мережі Інтернет у зв'язку з тим, що надання деяких підвидів страхових послуг вимагає огляду об'єкта страхування (наприклад, авто-каско на умовах он-лайн тощо).[9]

В страховій діяльності використовують такі сучасні інформаційні технології:

1. Система одержання інформації Reuters terminal (інформаційний термінал «Рейтер»);

2. База даних новин агенства Reuter Business Briefing;

3. Система аналізу інформації Reuters Graphics professional (технічний аналіз «Рейтер»);

4. Система електронного ділінгу Dealing 2000;

5. Спеціалізована телефонна система для ділінгу (WYFTTS).

Інформаційний термінал «Рейтер» дає широкий спектр інформації з усього світу в режимі реального часу. На екрані можуть одночасно висвічуватись кілька сторінок з різною інформацією у вигляді текстів та графіків. Інформація передається через супутник зв'язку.

Всі послуги, що надаються Internet, поділяють на 2 категорії:

обмін інформацією між абонентами мережі;

використання баз даних мережі.

Користуючись цими послугами, спеціаліст страхової справи розширює можливості для отримання, дослідження, представлення, збереження інформації, необхідної для успішного виконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином процес реалізації страхової послуги на страховому ринку значно спрощується в разі використання автоматизованої системи даних. Проте з різних причин такі системи у вітчизняній практиці значного поширення ще не набули. Насамперед -- через недостатній рівень забезпечення інформаційними технологіями та їх значну вартість. Разом з тим системи продажу страхових послуг постійно вдосконалюються, застосовуються нові форми та методи. Міжнародна страхова практика, проаналізована, систематизована, узагальнена в концепційному відношенні, має стати невід'ємною складовою розвитку українського ринку страхових послуг.

Реклама в реалізації страхових послуг також відіграє значну роль. Реклама - платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомлення, що здійснюється через ЗМІ чи будь-яким іншим способом публічного звертання й агітує на користь певного товару, марки, фірми, особливості. Метод реклами в реалізації страхових послуг сприяє укладанню нових і відновленню раніше діючих договорів страхування. Реклама допомагає клієнтам одержувати інформацію про страхові компанії та діючі види страхування, види послуг, їх переваги; стимулює бажання докладніше ознайомитися з даним видом послуг; формує імідж страхової компанії. Реклама ознайомлює споживачів зі страховим продуктом, робить доступною інформацію про страхові послуги, переконує споживачів скористатися цими послугами, після чого споживач забажає мати страховий поліс і придбає його.[4]

Особливе значення у реалізації страхових послуг має якість страхового продукту та рівень обслуговування клієнтів. Якісні показники страхового продукту:

обсяг страхового покриття;

кількість основних та додаткових наданих послуг;

сума страхової премії та перелік обмежень у ризиках;

можливість установлення партнерських взаємовідносин з клієнтом;

простота норм страхового договору та захист інтересів страхувальника;

своєчасне та правильне здійснення заходів із поточного обслуговування за договором;

швидке, якісне та справедливе урегулювання страхових випадків;

своєчасне та регулярне інформування страхувальника про проходження договору, сервіс під час виплат.

Страхуванню притаманні свої показники якості сервісу. Взагалі, досягти високої якості означає зробити процес страхування легким і зрозумілим для клієнта. Тут мають повністю виключатися некомпетентність і бюрократична тяганина, процедура оформлення договору страхування. Кожне питання, що стосується виду страхування, переговорів з клієнтом чи його проблеми, має бути повністю розкрите й прокоментоване фахівцем. Успіх в аквізиції залежить від того, як клієнта зустрінуть в офісі страховика, наскільки діловою буде атмосфера переговорів, ставлення до клієнта і поведінка персоналу (коректність і ввічливість); який теоретичний рівень підготовки, уважність та чуйність до побажань клієнта буде виявлено страховиками, компонування та дизайн документації, якість рекламної продукції). Окремі страхові компанії з цього приводу проводять спеціальні навчання та ділові ігри, розробляють і впроваджують спеціальні набори операційних стандартів щодо спілкування з клієнтами, зразків документації, проведення переговорів.

Усі фахівці страховика, задіяні безпосередньо чи опосередковано в реалізації страхових послуг, повинні усвідомлювати, що на кожному етапі спілкування з представниками страховика у клієнта має формуватися ставлення до страхування за такою схемою: увага - інтерес - знання - привабливість - попит - укладання договору - впевненість і спокій - задоволення розміром і сервісом відшкодування (при його проведенні) - вдячність - бажання подальшого страхування. А такого ставлення можна досягти лише за умови високого професіоналізму фахівців усіх рангів страховика - від вищого керівництва до технічних працівників, який ґрунтується на достатньому рівні знань зі страхування конкретного і суміжних ризиків, а також на взаємодопомозі і довірі в колективі страховика, чіткому знанні і додержанні виконавцем своїх функцій і повноважень. При цьому слід виходити з того, що ставлення фахівців чи представників страховика до так званих «поточних дрібниць» досить точно відбиває та ілюструє клієнтові найбільш ймовірний варіант виконання страховиком своїх зобов'язань у майбутньому.