Діяльність банків на валютному ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

31

Контрольна робота

Діяльність банків на валютному ринку

1. Схема обчислення відкритої валютної позиції банку

Задача 1

За наведеними даними з балансу банку розрахуйте довгу, коротку та загальну відкриту валютну позицію банку щодо перерахованих нижче валют. Обґрунтуйте, чи відповідають одержані показники нормативним вимогам НБУ? Яку суму штрафу сплатить банк у разі порушення регулятивних вимог?

Іноземна валюта	Активи банку за кожною іноземною валютою	Пасиви банку за кожною іноземною валютою
EUR	397415	215712
XDR	90092	27650
CHF	4034918	1221861
HUF	93796130	192037899
SKK	8497377	28135000

Офіційні обмінні курси валют на звітну дату:

100 EUR/UAH = 978.0259

100 XDR/ UAH = 869.1562

100 CHF/UAH = 720.4826

100 HUF/UAH = 19.4400

100 SKK/UAH = 11.1329

Регулятивний капітал банку дорівнює 98765304 грн.

Прибуток від валютних операцій - 78 520 грн.

Відповідь на задачу №1:

1. Задача за застарілим комплексом вихідних даних не може бути повністю вирішена, оскільки з 2009 року вступила в силу нова редакція „Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” N 369 [15], згідно якій нормативи валютної позиції в Інструкції [10] - відмінені, а при порушенні показників лімітів Л13, Л.13-1, Л.13-2, визначених Положенням НБУ [16], застосовуються заходи впливу, які в частині штрафних санкцій не пов'язані з прибутком від валютних операцій та не мають чіткого алгоритму розрахунку від розміру порушення лімітів відкритої валютної позиції.

2. Розрахунки валютної позиції комерційного банку виконуються згідно алгоритму „Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні” (Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 [14]) за даними щоденного балансу (i - індекс поточної дати) по кожній валюті (j - індекс валюти) окремо за наступними формулами:

де ВП(i,j) - поточна валютна позиція по j-й валюті.

Валютна позиція є відкритою довгою, коли вимоги банку перевищують його зобов'язання в певній іноземній валюті. Коли ж зобов'язання в певній іноземній валюті перевищують вимоги банку у цій валюті, відкрита валютна позиція є короткою. При розрахунку за формулою (1.1) відкрита довга валютна позиція має знак «плюс» ВП(i,j)_(+), а коротка ВП(i,j)_(-) має знак «мінус» [14].

Впа_грн.екв(і,j) - сумарні балансові та позабалансові активи в розраховуємій j-й валюті (гривневі еквіваленти по поточному курсу НБУ) згідно формули (1.2) [14], де балансові рахунки відповідають „Плану рахунків” [7];

Впз_грн.екв(і,j) - сумарні балансові та позабалансові зобов'язання в розраховуємій j - й валюті (гривневі еквіваленти по поточному курсу НБУ) згідно формули (1.3) [14], де балансові та позабалансові рахунки відповідають «Плану рахунків” [7];

РК(i) - поточний рівень регулятивного капіталу банку в гривневому еквіваленті, розраховуємий за „Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні” [10];

ВПа (балансові та позабалансові активи) = 1001 + 1002 + 1003 + 1004 + 1005 + 1007 + 1011 + 1012 + 1013 + 1017 + 1101 + 1102 + 1107 + 1200 + 1203 + 1207 + 1208 + 1211 + 1212 + 1215 - 1216КА + 1218 + 1400 + 1401 + 1402 + 1403 + 1404 ± 1405АП - 1406КА + 1407 + 1408 + 1410 + 1411 + 1412 + 1413 + 1414 ± 1415АП - 1416КА + 1417 + 1418 + 1419 + 1420 + 1421 + 1422 + 1423 + 1424 - 1426КА + 1427 + 1428 + 1429 + 1430 ± 1435АП - 1436КА + 1437 + 1438 + 1440 - 1446КА + 1447 + 1448 - 1490КА - 1491КА - 1492КА - 1493КА + 1500А + 1502 + 1508 + 1509 + 1510 + 1512 + 1513 + 1514 + 1515 - 1516КА + 1517 + 1518 + 1519 + 1520 + 1521 + 1522 + 1523 + 1524 + 1525 - 1526КА + 1527 + 1528 + 1529 - 1590КА - 1592КА + 1600А + 1607А + 1811 + 1819 - 1890КА + 2010 - 2016КА + 2018 + 2020А - 2026КА + 2027 + 2028 + 2029 + 2030 - 2036КА + 2037 + 2038 + 2039 + 2062 + 2063 - 2066КА + 2065 + 2067 + 2068 + 2069 + 2071 + 2072 + 2073 + 2074 - 2076КА + 2075 + 2077 + 2078 + 2079 + 2082 + 2083 - 2086КА + 2085 + 2087 + 2088 + 2089 + 2102 + 2103 - 2106КА + 2105 + 2107 + 2108 + 2109 + 2112 + 2113 - 2116КА + 2115 + 2117 + 2118 + 2119 + 2122 + 2123 - 2126КА + 2125 + 2127 + 2128 + 2129 + 2132 + 2133 - 2136КА + 2135 + 2137 + 2138 + 2139 + 2202 + 2203 - 2206КА + 2205 + 2207 + 2208 + 2209 + 2211 - 2216КА + 2215 + 2217 + 2218 + 2219 + 2220 - 2226КА + 2227 + 2228 + 2229 + 2232 + 2233 - 2236КА + 2235 + 2237 + 2238 + 2239 - 2400КА - 2401КА + 2600А + 2605А + 2607 + 2620А + 2625А + 2627 + 2650А + 2655А + 2657 + 2800 + 2801 + 2805 + 2806 + 2809 - 2890КА + 2920А + 2924А + (3002 + 3003 + 3005) ± 3007АП + 3008 + 3010 + 3011 + 3012 + 3013 + 3014 ± 3015АП - 3016КА + 3017 + 3018 + 3040 + 3041+ 3042 + 3102 + 3103 + 3105 ± 3107АП + 3108 + 3110 + 3111 + 3112 + 3113 + 3114 ± 3115АП - 3116КА + 3117 + 3118 + 3119 + 3122 + 3123 + 3125 + 3128 + 3132 + 3133 + 3135 + 3138 + 3140 + 3141 + 3142 - 3190КА - 3191КА + 3210 + 3211 + 3212 + 3213 + 3214 - 3216КА + 3217 + 3218 + 3219 - 3290КА - 3291КА + 3400 + 3402 + 3403 + 3407 + 3408 + 3409 + 3500 + 3510 + 3519 + 3520 + 3521 + 3522 + 3540 + 3541 + 3548 + 3550 + 3551 + 3552 + 3559 + 3570 + 3578 + 3579 - 3590КА - 3599КА + 3705А + 3710 + 3739А + 3811А + 3900А + 3901А + 3902 + 3904 + 3906 + 3928 + 4102 + 4103 + 4105 + 4202 + 4203 + 4205 + 4208 + 4321 + 9201 + 9202 + 9203 + 9204 + 9206 + 9207 + 9300 + 9350 + 9351 + 9352 + 9353 + 9354 + 9356 + 9357;

(ВПз (балансові та позабалансові зобов'язання) = 1300 + 1308 + 1310 + 1311 + 1312 + 1313 + 1315 - 1316КП + 1317 + 1318 + 1322 + 1323 + 1324 + 1325 - 1326КП + 1327 + 1328 + 1332 + 1334 + 1335 - 1336КП + 1338 + 1500П + 1507 + 1600П + 1602 + 1608 + 1610 + 1612 + 1613 + 1615 - 1616КП + 1617 + 1618 + 1621 + 1622 + 1623 + 1624 + 1625 - 1626КП + 1627 + 1628 + 1911 + 1919 + 2512 + 2513 + 2518 + 2520 + 2523 + 2525 + 2526 + 2528 + 2530 + 2531 + 2538 + 2541 + 2542 + 2544 + 2545 + 2546 + 2548 + 2552 + 2553 + 2554 + 2555 + 2558 + 2560 + 2561 + 2562 + 2565 + 2568 + 2570 + 2571 + 2572 + 2600П + 2601 + 2602 + 2603 + 2604 + 2605П + 2606 + 2608 + 2610 + 2611 + 2615 - 2616КП + 2617 + 2618 + 2620П + 2622 + 2625П + 2628 + 2630 + 2635 - 2636КП + 2637 + 2638 + 2640 + 2641 + 2642 + 2643 + 2650П + 2651 + 2652 + 2653 + 2655П - 2656КП + 2658 + 2700 + 2701 - 2706КП + 2707 + 2708 + 2900 + 2901 + 2902 + 2903 + 2905 + 2906 + 2907 + 2908 + 2909 + 2920П + 2924П + 3300 + 3301 + 3305 - 3306КП + 3307 + 3308 + 3310 + 3311 + 3315 - 3316КП + 3317 + 3318 + 3320 - 3326КП + 3327 + 3328 + 3330 - 3336КП + 3337 + 3338 + 3340 - 3346КП + 3347 + 3348 + 3350 + 3351 + 3352 + 3360 + 3361 + 3362 + 3600 + 3610 + 3615 + 3619 + 3620 + 3621 + 3622 + 3623 + 3630 + 3631 + 3640 + 3641 + 3648 + 3650 + 3651 + 3652 + 3653 + 3654 + 3658 + 3659 + 3660 + 3661 - 3666КП + 3667 + 3668 + 3670 + 3678 + 3690 + 3699 + 3705П + 3720 + 3739П + 3811П + 3900П + 3901П + 3903 + 3905 + 3907 + 3929 + 9210 + 9211 + 9212 + 9213 + 9214 + 9216 + 9217 + 9310 + 9360 + 9361 + 9362 + 9363 + 9364 + 9366 + 9367.

Загальна довга відкрита валютна позиція банку (порівнюється з лімітом Л13-1) розраховується як сума модулів окремих довгих відкритих позицій по окремим j-тим валютам (j = 1,…,k) за формулою:

Загальна коротка відкрита валютна позиція банку(порівнюється з лімітом Л13-2) розраховується як сума модулів окремих коротких відкритих позицій по окремим j-тим валютам(j=1,...,k) за формулою:

Загальна відкрита валютна позиція банку (порівнюється з лімітом Л13) розрахується як сума загальної довгої відкритої позиції та загальної короткої відкритої позиції за формулою:

Згідно „Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками” [14]:

1). Банк здійснює розрахунок загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції на підставі щоденного балансу банку. За кожною іноземною валютою та кожним банківським металом визначається підсумок за всіма балансовими та позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями.

2). Ліміти відкритої валютної позиції (далі - ліміти) - це встановлене Національним банком України кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/короткої) в іноземних валютах і банківських металах та окремо за групами відповідних іноземних валют та банківськими металами, а також за відповідною валютою чи банківським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку.

3). Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

4). Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов'язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

5). Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов'язань за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

6). Банк, виходячи з встановлених Національним банком лімітів, складає в довільній формі внутрішній документ із щоденними розрахунками виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій на поточну дату, а також за станом на 1 число кожного місяця із розрахунками середньоарифметичних величин (за попередній місяць) виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій за звітний місяць.

Розрахунок середньоарифметичної величини вираженої у відсотках відкритої валютної позиції за звітний місяць здійснюється за такими формулами:



де n - кількість робочих днів у звітному місяці, у які відкривалася

довга/коротка валютна позиція.

Середньоарифметичні величини виражених у відсотках відповідних відкритих валютних позицій за звітний місяць є звітними даними, що використовуються Національним банком для контролю за дотриманням банком установлених лімітів.

Національний банк має право прийняти окреме рішення щодо введення щоденного контролю за дотриманням банком лімітів на визначений строк у разі порушення ним значень лімітів два та більше звітних періоди протягом календарного року.

Нормативне значення ліміту загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) має бути не більше ніж 30 відсотків [14].

У цьому разі встановлюється обмеження ризику окремо для довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної позиції банку:

- загальна довга відкрита валютна позиція (Л13-1) має бути не більше ніж 20 відсотків;

- загальна коротка відкрита валютна позиція (Л13-2) має бути не більше ніж 10 відсотків.

3. В табл. 1 наведені результати повалютного розрахунку «довгої» та «короткої» відкритих валютних позицій згідно вихідних даних.

Таблиця 1. - Результати розрахунку ВВП в «електронних» таблицях Excel 2007

Іноземна валюта	Активи банку за кожною іноземною валютою	Пасиви банку за кожною іноземною валютою	Курс іноземної валюти (американська система котирування)	Значення курсу	Валютна позиція по валюті (активи - пасиви)	Характеристика відкритої валютної позиції	Гривневий еквівалент по ВВП по валюті (активи - пасиви), грн.	Показник ВВП відносно регулятивного капіталу в%
EUR	397 415	215 712	100 EUR/UAH	978,0259	181 703	Довга	1 777 102,40	1,799%
XDR	90 092	27 650	100 XDR/ UAH	869,1562	62 442	Довга	542 718,51	0,550%
CHF	4 034 918	1 221 861	100 CHF/UAH	720,4826	2 813 057	Довга	20 267 586,21	20,521%
HUF	93 796 130	192 037 899	100 HUF/UAH	19,4400	-98 241 769	Коротка	-19 098 199,89	-19,337%
SKK	8 497 377	28 135 000	100 SKK/UAH	11,1329	-19 637 623	Коротка	-2 186 236,93	-2,214%

Загальна «довга» ВВП становить = +22,87%, що не відповідає вимогам до ліміту довгої ВВП Л13-1 (не більше 20% [16]).

Загальна «коротка» ВВП становить = -21,557%, що не відповідає вимогам до ліміту короткої ВВП Л13-2 (не більше 10% [16]).

Загальна ВВП становить = 44,42%, що не відповідає вимогам до ліміту загальної ВВП Л13 (не більше 30% [16]).

Задача 2

Іноземна валюта	Вид ВВП	Розмір ВВП	Гривневий еквівалент
SWF	Коротка	123000	394193,6
EUR	Довга	810000	4498586,9
USD	Довга	370000	1969810,1
SDR	Коротка	294000	1967319,2

Сума прибутку за валютними операціями = 650000 грн.

Регулятивний капітал банку = 27 млн. грн.

Завдання: Розрахувати показники ВВП, встановити їх відповідність вимогам НБУ та визначити суму штрафних санкцій, якщо виявлено порушення.

Відповідь на задачу №2:

1. Задача за застарілим комплексом вихідних даних не може бути повністю вирішена, оскільки з 2009 року вступила в силу нова редакція „Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” N 369 [15], згідно якій нормативи валютної позиції в Інструкції [10] - відмінені, а при порушенні показників лімітів Л13, Л.13-1, Л.13-2, визначених Положенням НБУ [16], застосовуються заходи впливу, які в частині штрафних санкцій не пов'язані з прибутком від валютних операцій та не мають чіткого алгоритму розрахунку від розміру порушення лімітів відкритої валютної позиції.

2. Розрахунки валютної позиції комерційного банку виконуються згідно алгоритму „Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні” (Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 [14]) за даними щоденного балансу (див. задачу №1).

Нормативне значення ліміту загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) має бути не більше ніж 30 відсотків [14] (Рис. 1).

Рис. 1. - Визначення валютних позицій банку [14]

У цьому разі встановлюється обмеження ризику окремо для довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної позиції банку:

- загальна довга відкрита валютна позиція (Л13-1) має бути не більше ніж 20 відсотків;

- загальна коротка відкрита валютна позиція (Л13-2) має бути не більше ніж 10 відсотків.

3. Відповідно вихідним даним:

а) Коротка відкрита валютна позиція по SWF дорівнює:

КВВП_SWF = (394 193,6 грн. / 27 000 000 грн.)*100% = -1,46%;

б) Коротка відкрита валютна позиція по SDR дорівнює:

КВВП_SDR = (1 967 319,2 грн. / 27 000 000 грн.)*100% = -7,18%;

в) Довга відкрита валютна позиція по EUR дорівнює:

ДКВВП_EUR = (4 498 586,9 грн. / 27 000 000 грн.)*100% = +16,66%;

г) Довга відкрита валютна позиція по USD дорівнює:

ДВВП_USD = (1 969 810,1 грн. / 27 000 000 грн.)*100% = +7,30%;

д) Загальна коротка відкрита валютна позиція банку складає:

КВВП = 1,46% +7,18% = 8,64%,

що відповідає вимогам ліміту короткої відкритої валютної позиції

Л13-2 - не більше 10% [16].

е) Загальна довга відкрита валютна позиція банку складає:

ДВВП = 16,66% +7,30% = 23,96%,

що не відповідає вимогам ліміту довгої відкритої валютної позиції

Л13-1 - не більше 20% [16].

ж) Загальна сумарна відкрита валютна позиція банку складає:

ДВВП = 23,96% +8,64% = 32,60%,

що не відповідає вимогам ліміту відкритої валютної позиції

Л13 - не більше 30% [16].

Задача 3

Регулятивний капітал банку складає 20 млн. грн.

Н13_{довгої ВВП} = 29%.

Н13_{короткої ВВП} = 4%.

Завдання:

Розрахувати розмір довгої та короткої ВВП банку.

2. Знайти значення показника Н13_{загальна ВВП.}

3. Встановити відповідність регулятивним вимогам НБУ.

Відповідь на задачу №3

1. Згідно змін в Інструкції НБУ [10], з 2009 року нормативи відкритої валютної позиції Н13, Н13-1, Н13-2 відмінені, а замість них розраховуються ліміти відкритої валютної позиції Л13, Л13-1, Л13-2 згідно Положенню НБУ [16] та „Методики розрахунку валютної позиції комерційного банку” [14].

2. Під валютною позицією розуміють співвідношення між сумою балансових та позабалансових вимог банку та сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті [14]. Коли вимоги і зобов'язання в певній іноземній валюті збігаються за обсягом, валютну позицію називають закритою. Банк, який має закриту валютну позицію в певній валюті, не наражається на валютний ризик у цій валюті, оскільки незалежно від напряму зміни курсу цієї валюти обсяги вимог і зобов'язань однакові.

Валютна позиція вважається відкритою, коли сума балансових та позабалансових вимог банку не збігається із сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті. Оскільки така ситуація можлива за двох умов, то розрізняють відкриту валютну позицію довгу і коротку.

Валютна позиція є відкритою довгою, коли вимоги банку перевищують його зобов'язання в певній іноземній валюті. Коли ж зобов'язання в певній іноземній валюті перевищують вимоги банку у цій валюті, відкрита валютна позиція є короткою. При розрахунку відкрита довга валютна позиція позначається знаком «плюс», а коротка - знаком «мінус» [14].

Валютним операціям притаманний валютний ризик за умови наявності відкритої валютної позиції. Якщо у банку відкрита довга валютна позиція у певній валюті, то він зазнає збитків у разі падіння курсу цієї валюти щодо національної. Якщо ж наявна коротка відкрита валютна позиція у певній валюті, то банк зазнає втрат у разі підвищення курсу цієї валюти [29].

Ліміти валютної позиції, встановлені НБУ, визначають верхню межу допустимого валютного ризику [16]:

- ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13);

- у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1);

- і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2).

При розрахунку ліміту ризику загальної відкритої валютної позиції банк приймає суму регулятивного капіталу, яка розрахована за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передує дню розрахунку цих лімітів.

Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти та кожного банківського металу.

На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку впливають [14]:

- купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти та банківських металів, поточні й строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах та в банківських металах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

- одержання (сплата) іноземної валюти та банківських металів у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на відповідних рахунках;

- купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

- надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;

- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті та в банківських металах (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат);

- інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, у тому числі національній, що призводять до зміни структури активів при незмінності пасивів і навпаки).

Банк набуває право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати відкликання ліцензії Національним банком та/або припинення дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями.

Департамент валютного регулювання залежно від ситуації на внутрішньому та зовнішньому грошово-кредитних ринках визначає особливості щодо окремих напрямів діяльності уповноважених банків, які пов'язані зі здійсненням операцій на міжбанківському валютному ринку України.

У межах установленого лімітів ризику загальної відкритої (довгої/ короткої) валютної позиції (Л13), у тому числі обмеження ризику загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) та ризику загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) Департамент валютного регулювання та Департамент валютного контролю та ліцензування Національного банку можуть уносити певні обмеження щодо регулювання окремих активних операцій із валютними цінностями уповноважених банків, що пов'язані з питаннями курсоутворення національної валюти та створення чіткішого й прозорішого механізму контролю за валютними операціями окремих банків.

Ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

За кожною іноземною валютою та кожним банківським металом обчислюється підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку та розраховується загальна відкрита валютна позиція банку в гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною валютою та кожним банківським металом (розрахунок проводиться за звітну дату).

Величина загальної відкритої валютної позиції банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами та за всіма банківськими металами.

Для банків, статутний капітал яких сплачено у вільно конвертованій валюті та внаслідок чого виникає порушення нормативу загальної довгої відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті, установлюється, що частина (або вся сума) статутного капіталу банку не враховується до розрахунку нормативу загальної довгої відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщені на окремому депозитному рахунку в НБУ(лише та частина, що призводить до порушення цього ліміту).

4. Відповідно вихідним даним:

Регулятивний капітал банку складає 20 млн. грн.

Н13_{довгої ВВП} = 29%.

Н13_{короткої ВВП} = 4%.

а) Розмір гривневого еквіваленту довгої валютної позиції банку складе:

Л13 - 1 = 20 млн.грн. *29%/100% = 5,8 млн. грн.

б) Розмір гривневого еквіваленту короткої валютної позиції банку складе:

Л13 -1 = 20 млн. грн. *4%/100% = 0,8 млн. грн.

в) Значення сумарної валютної позиції банку становить:

Л13 = Л13-1 + Л13-2 = 29% + 4% = 33%

г) таким чином у банка порушені вимоги до 2-х лімітів валютної позиції:

- показник довгої валютної позиції становить 29% при лімітному значенні Л13-1 не більше 20% [16];

- показник сумарної валютної позиції становить 33% при лімітному значенні Л13 не більше 30% [16].

Задача 4

За перевищення нормативу короткої ВВП банк сплатив штрафну санкцію у розмірі 15000 грн.

Сума прибутку за валютними операціями = 300000 грн.

Розмір довгої ВВП = 500000 грн.

Регулятивний капітал = 2 млн. грн.

Завдання: Розрахувати показник Н13_{загальної ВВП} і встановити відповідність із вимогами НБУ.

Відповідь на задачу №4:

Задача за застарілим комплексом вихідних даних не може бути вирішена, оскільки з 2009 року вступила в силу нова редакція „Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” N 369 [15], згідно якій нормативи валютної позиції в Інструкції [10] - відмінені, а при порушенні показників лімітів Л13, Л.13-1, Л.13-2, визначених Положенням НБУ [16], застосовуються наступні заходи впливу:

Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо:

з) усунення порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2);

Глава 2. Укладення письмової угоди з банком

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два та більше місяців поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два місяці поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Дирекції з банківського регулювання та нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану, а у випадку порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) також із урахуванням пропозицій Департаменту валютного регулювання.

У разі укладення письмової угоди з банком для усунення порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають уключати, зокрема, зобов'язання банку не здійснювати купівлю у Національного банку іноземної валюти під час здійснення валютних інтервенцій Національного банку на міжбанківському валютному ринку України, за виключенням цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання клієнтами банка - фізичними особами зобов'язань за отриманими ними кредитами в іноземній валюті.

Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику

5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:

- порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, два та більше звітних періоди протягом календарного року;

- щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів протягом місяця у разі набрання чинності рішенням Національного банку щодо встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту;

У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацами шостим або сьомим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:

- встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;

- зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями;

- припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій.

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

- порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2).

7.11. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом).

Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента).

Загальна сума штрафів за порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) відкритої валютної позиції (Л13-1, Л13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

д) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо такі порушення відбуваються неодноразово протягом календарного року, а саме:

- ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням значення якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, порушується протягом двох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

- ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

2. Практичні завдання

Ситуація 1

Комерційний МТ банк уклав договір авалю з векселедавцем - гірничо-збагачувальним комбінатом (ГЗК). Угодою передбачається, що аваліст несе відповідальність за платіж за простими і переказними доміцильованими векселями строком не більш як 6 місяців від моменту пред'явлення. Аваліст гарантує в разі невиконання (часткового виконання) векселедавцем зобов'язань за такими векселями:

* простий вексель на 100 тис. дол. США;

* переказний вексель на 85 тис. дол. США;

* переказний вексель на 125 тис. дол. США

оплатити на вимогу векселедержателя суму неоплачених векселів, пеню в розмірі 6% починаючи від дня строку платежу на суму неоплачених векселів, а також витрати, пов'язані з невиконанням вексельних зобов'язань.

Векселедавець, у свою чергу, бере на себе зобов'язання заплатити банку комісійну винагороду за надання аваля у розмірі 1,5% від вексельної суми протягом трьох календарних днів після укладення договору аваля.

Зазначені щойно векселі надійшли до банку 5 квітня. Комісійну винагороду ГЗК перерахував банку у вівторок 12 квітня.

При настанні терміну платежу векселі 100 та 85 тис. дол. США були погашені векселедавцем, а за векселем на 125 тис. дол. США векселедержателем був здійснений протест щодо неплатежу.

Поясніть:

* Як вирішить банк питання про авалювання пред'явлених векселів?

* Як вирішить питання банк з векселем на 125 тис. дол. США?

* Чи є зв'язок між авалем векселів та додержанням банками встановлених їм економічних нормативів?

Відповідь на ситуацію №5.1:

1. Оскільки умови договору авалювання векселів клієнтом порушені в частині запізнення надходження в банк коштів за аваль векселів, банк має право повернути кошти за авалювання клієнту та не виконувати умови авального гарантування.

2. За договором сума комісійних, отриманих за авальне гарантування векселів становить:

Сума авалю = 310 тис.USD * 1,5% / 100% =4,65 тис.USD

Для гарантійної оплати опротестованого векселя на 125 тис. USD цієї суми явно не_вистачає і банк, виконуючи вексельну гарантію, повинен в договорі авалю передбачити утримання з клієнта сплачену суму вексельної гарантії, або відказатися від сплати на основі порушення договору по п.1.

Ситуація 2

валютний банк інкасовий арбітраж

Фірма «Астра» вирішила перепродати одержаний вантаж іншим компаніям, її керівники звернулися до вас як до експерта по ЗЕД із запитанням про можливість застосування інкасової форми розрахунків з їх звичайними контрагентами, з котрими вони працюють уже півроку, використовуючи акредитивну форму розрахунків. При цьому жодних затримок та скарг не було.

Завдання:

- Поясніть вашому клієнтові, чим відрізняється документарне інкасо від чистого інкасо.

- Яку саме форму інкасо ви запропонуєте своєму клієнтові?

Відповідь на ситуацію №2

Інкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своєму банку одержати від імпортера через інший банк визначену суму чи підтвердження (у формі акцепту імпортером тратти (векселя), виписаної експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін [22].

Застосування інкасової форми розрахунків регулюється спеціальним документом - "Міжнародні правила по інкасо", що розроблений Міжнародною Торговельною Палатою (ICC). В теперішній час діє редакція Правил 1995 р [26]:

“Документи” означають фінансові документи та комерційні документи:

- “фінансові документи” - переказні векселі, прості векселі, чеки та інші подібні документи, які використовуються для отримання платежу грошима;

- “комерційні документи” - рахунки, транспортні документи, товаророзпорядчі документи чи інші подібні документи, які не є фінансовими документами.

"Чисте інкасо" - це інкасо фінансових документів, не супроводжуємих комерційними документами.

“Документарне інкасо” означає інкасо :

- фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами;

- комерційних документів, не супроводжуємих фінансовими документами;

Згідно Міжнародним правилам, інкасо означає операцію з документами, здійснювану банком на підставі отриманих інструкцій, з метою:

- одержання акцепту чи платежу;

- видачі документів проти акцепту чи платежу.

Документи, з якими виконуються операції по інкасо розділяються на дві групи: фінансові документи (переказні і прості векселі, чеки й інші документи, використовувані для одержання платежу грошима) і комерційні документи.

Розрахунки за товари у формі інкасо, відповідно до контракту можуть вимагати оформлення наступних комерційних документів:

- рахунок-фактура, що виписується експортером і містить інформацію про товар;

- відвантажувальні документи;

- страхові поліси;

- сертифікати, специфікації, свідчення, що визначають кількість і якість товару.

Таким чином, інкасо комерційних документів, іноді супроводжуваних фінансовими документами, чи інкасо тільки комерційних документів і являє собою документарне інкасо.

Інкасове доручення обов'язково повинно мати наступні реквізити [26]:

а) Дані про банк, від якого отримане інкасове доручення, його повну назву, адресу (поштову та СВІФТ), номера тел.

б) Дані про принципала(бенефіціара), його повну назву, адресу та тел.

в) Дані про платника, його повну назву, адресу та тел.

г) Дані про представляючий банк

д.) Сума валюти, яка належить до інкасування

е) Перелік додатків з документами (поаркушно);

ж) Строки та умови отримання платежу чи акцепту;

з) Умови передачі документів проти :

- платежа чи акцепта;

- інші умови.

Інкасова форма розрахунків деякою мірою вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів чи акцепту тратт (письмової згоди на оплату тратти). Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі документи, у володіння якими він вступає після їхньої оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам розпорядження про видачу документів без оплати.

У міжнародній практиці можливі два варіанти оплати інкасових документів:

- інкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

- інкасо на умовах відстрочки платежу (документи проти акцепту).

У випадку використання інкасо в розрахунках, експортеру необхідно домагатися, де це можливо, застосування інкасо з платежем проти телекса уповноваженого банку, що підтверджує виставляння документів на інкасо.

Імпортеру ж при інкасовій формі розрахунків необхідно настоювати на варіанті оплати документів проти акцепту з максимально можливою відстрочкою платежу. До настання терміну платежу по інкасо імпортер має право ознайомитися в банку з інкасовими документами. Однак, ці документи залишаються в розпорядженні банку до моменту їхньої оплати (акцепту тратт) і у випадку несплати повертаються банку експортера з вказівкою причин несплати (неакцепту). Проте, ця перевага не завжди реалізується на практиці. Так, імпортер може одержати товар (наприклад, по одному з оригіналів коносамента, висланому експортером разом з товаром) до моменту представлення йому документів. Тоді підвищується ризик необґрунтованої затримки платежу покупцем.

Інкасова форма розрахунків особливо вигідна імпортеру, оскільки вона має на увазі оплату дійсно поставленого товару, а витрати по проведенню інкасової операції відносно невеликі.

Розрахунки у формі інкасо дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю здійснення платежів, хоча банки не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення оплати чи акцепту документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість пробігу документів через банки і, відповідно, періоду їхніх оплат, що може займати від декількох тижнів до місяця і більше. Крім того, імпортер вправі відмовитися від оплати представлених документів. У цьому випадку експортер понесе витрати, пов'язані зі збереженням вантажу, продажем його третій особі чи транспортуванням назад у свою країну.

У цьому зв'язку, у розрахунках по інкасо можуть використовуватися різні способи прискорення і забезпечення платежів. У розрахунках, що передбачають відстрочку платежу, інкасо документів часто супроводжується виставлянням на прохання імпортера банківської гарантії платежу на користь експортера, що забезпечує платіж у випадку несплати імпортером документів в обумовлений термін. Експортеру варто прагнути до одержання банківської гарантії платежу від імпортера, у той час як для імпортера звертання в банк за гарантією пов'язано з додатковими витратами.

Ситуація 3 (10 тестів)

Знайдіть правильну відповідь за поставленими питаннями, оформивши відповіді у вигляді таблиці в кінці:

Тест №1

За даними балансу учасник валютного ринку має відкриту валютну позицію. Це означає:

1. Неспівпадіння активів (вимог) і пасивів (зобов'язань) в іноземних валютах.

2. Ризик одержання збитків за активами, вираженими в іноземних валютах.

3. Ризик одержання збитків за пасивами, вираженими в іноземних валютах.

Відповідь на тест №1:

Згідно Положенню [16] - валютна позиція вважається відкритою, коли сума балансових та позабалансових вимог банку не збігається із сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті. Оскільки така ситуація можлива за двох умов, то розрізняють відкриту валютну позицію довгу і коротку.

Валютна позиція є відкритою довгою, коли вимоги банку перевищують його зобов'язання в певній іноземній валюті. Коли ж зобов'язання в певній іноземній валюті перевищують вимоги банку у цій валюті, відкрита валютна позиція є короткою. При розрахунку відкрита довга валютна позиція позначається знаком «плюс», а коротка - знаком «мінус» [16].

Тест №2.

Євровалюта - це:

1. Валюта, в якій формуються валютні резерви більшості країн.

2. Національна грошова одиниця однієї з європейських країн.

3. Національна валюта, що вийшла за межі власної фінансової системи, де була емітована та набула популярності в платіжних розрахунках на європейському валютному ринку.

Відповідь на тест №2:

Євровалюти - це іноземні валюти, в яких банки здійснюють безготівкові операції за межами країн-емітентів цих валют. Порівняно з національними валютними ринками характерними рисами ринку євровалют є [33]:

- великі розміри та відсутність чітких кордонів. Ринок євровалют охоплює приблизно 500 провідних банків, розташованих у фінансових центрах різних континентів;

- інституційна особливість ринку - виділення категорії євробанків і міжнародних банківських консорціумів;

- універсальність ринку. На ньому здійснюються конверсійні депозитні, кредитні та інші валютні операції;

- існування специфічних відсоткових ставок, відносно самостійних щодо національних ставок. Складовими ставок євроринку є постійний елемент - надбавка «спред» (премія за банківські послуги) та змінний елемент - ставки ЛІБОР, ПІБОР, СІБОР та ін.;

- спрощена процедура здійснення угод (вони можуть укладатися по телефону, факсу, електронній пошті з обміном у той же день підтвердженням; не вимагається забезпечення, гарантією є авторитет банку);

- відсутність державного контролю за діяльністю євроринку;

- більша прибутковість операцій у євровалютах, ніж у національних валютах; ставки по євродепозитах вищі, а по єврокредитах - нижчі, оскільки відсутня система обов'язкового резервування коштів для євродепозитів і не стягуються податки на відсотки, отримані банками за наданими єврокредитами.

Тест №3.

Який режим курсоутворення має EUR відносно до національних валют провідних європейських країн, що не ввійшли в зону її обігу?

1. Плаваючий.

2. Керовано-плаваючий.

3. Фіксований.

Відповідь на тест №3:

Режим з підвищеною гнучкістю курсів (more flexibility). Курси валют можуть вільно рухатися, змінюючись під впливом факторів попиту та пропозиції тощо. Такий режим має підкатегорії [33]:

· вільно плаваючий курс (freely fluctuating);

· керовано плаваючий (managed fluctuating);

· курс валют, що періодично коригується.

До групи країн з вільно плаваючим курсом відносять промислово розвинуті країни: США (долар США), Великобританія (фунт стерлінгів), Японія (єна), Швейцарія (швейцарський франк), група країн Єврозони (євро) та ряд інших. Країни

Тест 4.

Що означає “дата валютування” для безготівкових конверсійних операцій?

1. Календарне число, в яке відбулося укладення контракту.

2. Календарне число, в яке відбувається реальний обмін грошовими коштами між покупцем і продавцем валюти.

3. Календарне число, в яке відбулося купівля іноземної валюти на ринку.

Відповідь на тест №4:

Дата валютування й дата закінчення [34].

При здійсненні будь-якої угоди слід розрізняти дві дати: дату укладення угоди (по телефону, телексу, письмово і т.д.) і дату виконання угоди, тобто фізичного переміщення грошових коштів. Дата виконання умов угоди називається датою валютування.

Для безготівкових конверсійних операцій дата валютування означає календарне число, в яке був здійснений реальний обмін грошових засобів у вигляді одержання купленої валюти й поставки проданої валюти за контрактом.

Для депозитних операцій датою валютування є дата відкриття депозиту, тобто дата надходження засобів на рахунок позичальника. Датою закінчення депозиту служить дата повернення основної суми на рахунок кредитора.

Датами валютування і датами закінчення контракту є тільки робочі дні, виключаючи вихідні й святкові дні для даної валюти.

Тест №5.

Що розуміють під валютним арбітражем?

1. Систему розрахунків в іноземній валюті.

2. Купівлю чи продаж валюти з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів.

3. Метод хеджування валютних ризиків.

4. Систему розрахунків в іноземній валюті, що базується на взаємному зарахуванні боргових зобов'язань з наступним переказом сальдо.

5. Метод одержання кредиту в іноземній валюті.

Відповідь на тест №5:

Валютний арбітраж - це валютні операції, які здійснюються банками (арбітражерами) з метою вилучення прибутку з різниці валютних курсів однієї і тієї самої грошової одиниці на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або різниці в динаміці курсу (часовий арбітраж) [34].

Тест №6.

Що означає право конверсії при здійсненні валютного клірингу?

1. Можливість зміни грошового обсягу клірингу.

2. Можливість зміни валюти клірингу.

3. Можливість отримання технічного кредиту.

Відповідь на тест №6:

Валютний кліринг - це кліринг у міжнародній торгівлі, який здійснюється у формі міжурядових угод, що обумовлюють [32]:

а) систему клірингових рахунків,

б) обсяг валютного клірингу

в) клірингову валюту (погоджену валюту розрахунків);

г) обсяг технічного кредиту (гранично припустиме сальдо торговельного балансу);

д) систему вирівнювання платежів по товарообігу (погашення заборгованості за допомогою тільки товарних поставок - валютний кліринг без права конверсії) або із залученням клірингової й вільно конвертованої валюти (валютний кліринг із обмеженою або повною конверсією);

е) схему остаточного погашення сальдо після закінчення строку міжурядової угоди.

Тест №7.

Яка з наведених характеристик відповідає форвардній валютній угоді типу “аутрайт”?

1. Комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування.

2. Купівля валюти на умовах “спот” з одночасним форвардним продажем цієї самої валюти.

3. Одинична конверсійна операція з датою валютування, яка відмінна від дати “спот”.

Відповідь на тест №7:

Операція «аутрайт» означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом [32].

Отже, форвардні операції «аутрайт» характеризуються такими особливостями:

- являють собою позабіржові угоди, що не обертаються;

- валюти поставляються на майбутнє за курсом, установленим у момент укладення угоди;

- обмін валют на спот-дату не відбувається;

- котирування здійснюється у форвардних пунктах;

- форвардні курси розраховуються на основі спот-курсу і форвардних пунктів;

- форвардні пункти визначаються різницею процентних ставок між двома валютами; вони не є пророкуванням майбутнього спот-курсу.

Форвардна угода «аутрайт» - це угода між двома сторонами про обмін двома різними валютами за курсом, погодженим сьогодні, з постачанням у визначену майбутню дату

Тест №8.

Якщо значення форвардної маржі для курсу купівлі менше відповідного значення для курсу продажу, то як котирується базова валюта?

1. з дисконтом;

2. на паритетних умовах;

3. з премією.

Відповідь на тест №8:

Реально форвардні курси не котируються як такі. Валютні дилери працюють лише з форвардними маржами (преміями або дисконтами), причому значення форвардної маржі даються для курсу покупки і курсу продажу. Оскільки курс покупки повинен бути завжди нижче курсу продажу, за значеннями форвардної маржі можна відразу визначити, як котирується валюта - з премією або дисконтом. Якщо значення форвардної маржі для курсу покупки будуть більше її відповідних значень для курсу продажу, валюта котирується з дисконтом, якщо менше - з премією [34]. Форвардний курс буде дорівнювати курсу спот плюс премія або курс спот мінус дисконт.

Тест №9.

На якому із вказаних методів базується валютний кліринг?

1. На переоцінці валютної позиції по середньозваженому курсу.

2. На взаємному заліку боргових зобов'язань з наступним переказом сальдо.

3. На системі вирівнювання платежів.

Відповідь на тест №9:

Характерною рисою валютних клірингів є заміна валютного обороту з-за кордоном розрахунками в національній валюті з кліринговими банками, які здійснюють кінцевий залік взаємних вимог і зобов'язань [33].

Тест №10.

Що відображають значення форвардних пунктів?

1. Різницю у процентних ставках за конкретні періоди між валютами, форвардний курс між якими встановлено.

2. Величину премії по валюті за конкретний період часу.

3. Величину дисконту по валюті за конкретний період часу.

Відповідь на тест №10:

Форвардні пункти - це абсолютні пункти даного валютного курсу (в одиницях валюти котирування), на які коригується курс спот при проведенні форвардних операцій. Відображають різницю у процентних ставках за конкретні проміжки часу між валютами (процентний диференціал). Форвардні пункти також називають своп-пунктами, форвардною різницею або своп-різницею [34].

3. Задачі для самостійного розв'язання

Задача 1

Експортер у Сполучених Штатах повинен продати іноземні валюти, отримані від експорту в Швейцарію, Канаду і Сінгапур. Які валюти необхідно продати в США, а які за кордоном?

Котування банку США	Котування іноземного банку
$58.83 = SWF100	SWF1.70 = $1
$86.85 = Can$100	Can$1.15 = $1
$47.62 = S$100	S$2.10 = $1

Відповідь на задачу №1

Для розрахунку треба перевести котирування в єдиний вид (американська система котировки валют), де базовою валютою є валюта країн, в які здійснений експорт (Швейцарія, Канада і Сінгапур):

Таблиця 2

Валюта	Котування банку США	Котування іноземного банку (порядок котування банку США)
Швейцарський франк	$58.83 = SWF100	$58.82 = SWF100 (SWF1.70 = $1)
Канадський долар	$86.85 = Can$100	$86.96 = Can$100 (Can$1.15 = $1)
Сінгапурський долар	$47.62 = S$100	$47.62 = S$100 (S$2.10 = $1)

Таким чином:

а) швейцарські франки вигідніше продавати в банку США;

б) канадський долар вигідніше продавати в іноземному банку;

в) сінгапурський долар можна продавати і в банку США і в іноземному банку.

Задача 2