Організація обліку платіжного обороту в комерційних банках

o постачальник пред'явив вимогу за незамовлені, не передбачені договором товари та послуги;

o товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця;

o до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, пониженої сортності;

o товари оплачені раніше та інше.

Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме:

o поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені;

o допущена арифметична помилка в рахунку;

o частина товарів виявилася недоброякісною та інше.

У заяві про відмову від акцепту через недоброякісність, некомплектність, понижену сортність товарів зазначаються номер і дата акта прийняття товару за якістю чи комплектністю. Один примірник акта прийняття товару за якістю платник зобов'язаний вислати постачальнику не пізніше дня заявлення відмови від акцепту.

Схема документообороту за допомогою платіжної вимоги-доручення приведена.

Розрахунки чеками

Розрахунковий чек - це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів).

Чеки поділяються на два види:

· чеки для розрахунків між юридичними особами;

· чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.

Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки - 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, - три місяці.

У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволяється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.Ліміт чекової книжки - це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки.

Банк видає чекову книжку клієнту на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку "Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки". Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними. Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином. Покупець, отримавши від постачальника рахунок за товар чи послугу, виписує на відповідну суму чек і вручає його постачальнику. Останній здає чеки разом з їх реєстром до свого банку. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші списуються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку "Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки", і зараховуються на рахунок постачальника.

При надходженні до банку постачальника грошей по оплачених чеках одночасно із зарахуванням їх на рахунок постачальника проводиться списання з рахунку "Реєстри чеків, що очікують оплату".

У випадку надходження грошей протягом 10 календарних днів з моменту інкасації чека робиться запит банку платника, на що той не пізніше наступного дня повинен дати відповідь.

Якщо в чековій книжці після закінчення строку її дії залишились невикористані чеки, то вони повертаються до банку і погашаються ним. За бажанням клієнта можна подовжити термін дії книжки.

Якщо чеки з чекової книжки використані, а ліміт залишився невикористаним, банк може видати нову книжку на цю суму.

Схема документообороту при чековій формі розрахунків.

Розрахунки векселями

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють такі операції:

· інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю).

· доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).

Інкасування векселя - це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород.

Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Схема доміціляції векселів.

Для більш широкого використання векселів у розрахунках необхідні стабільність економічних відносин, довіра суб'єктів один одному та високий рівень розвитку вексельного права, які в Україні ще не створені достатньою мірою.

Загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообороту, що застосовуються в господарському обороті, регламентуються Інструкцією № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженою постановою Правління НБУ від 02.08.96 № 204 (із змінами і доповненнями). Ця Інструкція є обов'язковою для підприємств, організацій і установ усіх форм власності, підприємців без створення юридичної особи і фізичних осіб - підприємців. Безготівкові розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності здійснюються у національній валюті України через установи банків шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача. Здійснюються за допомогою таких форм розрахункових документів: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; платіжними вимогами; інкасовими дорученнями (розпорядженнями).Розрахунки платіжними дорученнями є однією з найбільш поширених форм розрахунків як при іногородніх, так і одногородніх розрахунках. За допомогою платіжних доручень здійснюються розрахунки з постачальниками і підрядчиками у разі передоплати або за домовленістю; з бюджетом по податках та інших платежах; з Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування; з органами Міністерства зв'язку за послуги тощо. Платіжні доручення приймаються банком до виконання протягом 10 календарних днів від дня виписки.

На суму оплачених банком платіжних доручень (на підставі виписок банку) кредитується рахунок ЗІ «Рахунки в банках» і дебетуються відповідно рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо.

У випадку, якщо в одержувача коштів немає рахунка в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів неможливі (пенсії, аліменти, авторські гонорари тощо), підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через установи зв'язку.

Платіжна вимога-доручення - комбінований документ: верхня частина - вимога постачальника сплатити йому вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт), нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на рахунок постачальника.Платіжна вимога-доручення виписується постачальником і надсилається разом з розрахунковими і відвантажувальними документами безпосередньо покупцеві (або в обслуговуючий його банк) з вимогою сплатити вартість відвантажених за договором товарно-матеріальних цінностей і наданих послуг. У разі необхідності телеграфного авізування платежу постачальником на всіх примірниках вимоги-доручення вгорі робиться надпис «Платежі переказати телеграфом».

Платіжна вимога-доручення приймається до виконання банком покупця (платника) тільки за наявності грошових коштів на його рахунку і письмової згоди оплатити повністю або частково вимогу-доручення, що має бути підтверджено підписами осіб, уповноважених розпоряджатисяпоточним рахунком, і печаткою платника.

При акредитивній формі розрахунків підприємство-покупець перераховує кошти в установу банку за місцем знаходження постачальника для наступної оплати товарів, що підлягають відвантаженню на адресу покупця на умовах, визначених в акредитивній заяві. Вказані кошти зберігаються на акредитиві до виконання постачальником своїх зобов'язань перед покупцем. Акредитиви можуть відкриватися як за рахунок власних коштів, так і за рахунок кредитів банку і призначені для розрахунків тільки з одним постачальником. Вони можуть бути відзивні і безвідзивні. Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього узгодження з постачальником (наприклад, у разі недотримання постачальником умов договору). Розпорядження про зміну відзивного акредитива платник може давати постачальнику тільки через банк-емітент (банк покупця), який сповіщає банк постачальника (виконуючий банк), а він, в свою чергу, постачальника. Проте документи, що відповідають умовам акредитива, подані постачальником, виконуючий банк повинен оплатити. Безвідзивний акредитив не може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий. Строк дії і порядок розрахунку по акредитивах встановлюється в договорі між платником і постачальником.

У бухгалтерському обліку на суму акредитива, виставленого у національній валюті, підприємство робить запис:

Д-т рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок власних коштів)

К-т рах. 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок кредиту, наданого банком).

Отже, депонування грошових коштів в обслуговуючій постачальника установі банку гарантує своєчасну оплату рахунків постачальника за відвантажені товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги). Рахунки постачальника з виставленого акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, відвантажувальних та інших передбачених умовами акредитива документів (приймально-здавальних накладних, довідки про надходження товарів у митну зону тощо). Якщо умовами акредитива передбачений акцепт уповноваженого покупця, то банком перевіряється наявність акцептного надпису (надпису уповноваженою покупцем особою із зазначенням дати акцепту), відповідність підписів уповноваженої посадової особи наданому ким зразку. При цьому уповноважені особи повинні пред'явити банку постачальника паспорт або документ, що його заміняє, посвідчення про відрядження і довіреність, видану підприємством, яке відкрилоакредитив.

Реєстри рахунків без зазначення в них дати відвантаження, номерів товарно-транспортних документів, номерів і дати приймально-здавальних документів і виду транспорту, яким відправлений вантаж при прийманні товару представником підприємства (покупця) на місці у постачальника, банком до виконання не приймається. Виплата з акредитива готівкою не дозволяється.При одержанні повідомлення виконуючого банку про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника підприємство-покупець робить запис по дебету рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитив»). Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальника, відображається записом по дебету рахунків 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), 22 «Малоцінні І швидкозношувані предмети», 28 «Товари» та інших рахунків і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Після закінчення строку, передбаченого в акредитивній заяві, акредитив закривається, а невикористаний залишок коштів перераховується на поточний рахунок покупця або спрямовується на погашення банківського кредиту (якщо акредитив було виставлено за рахунок кредиту банку), що оформляються записом по дебету рахунків ЗІ «Рахунки в банках» або 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» і кредиту рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитив»). Закриття акредитива в банку постачальника може здійснюватися також за заявою постачальника про відмову в подальшому використанні акредитива до закінчення строку, а також за заявою покупця про відкликання акредитива.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків в безготівковій формі між юридичними особами, а також юридичними і фізичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за одержані товари, виконані роботи і надані послуги. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітента), який веде його рахунок, сплатити чекодержцю зазначену в чеку суму грошових коштів. Строк дії чекової книжки - один рік. Чек з чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержця не пізніше 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому рахунку в банку. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення на депонування коштів. У бухгалтерському обліку на суму ліміту придбаної чекової книжки робиться запис по дебету рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки» в кореспонденції з кредитом рахунка ЗІ «Рахунки в банках» (при придбанні чекової книжки за рахунок власних коштів) або рахунка 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (при придбанні чекові книжки за рахунок кредиту).

На суму виписаних підприємством і оплачених банком розрахункових чеків, пред'явлених до оплати за товари і послуги, роблять запис по дебету рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 93 «Витрати на збут» тощо і кредиту рахунка 313 (субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки»).

Обмін чека на готівку І одержання здачі з суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі розрахунковим чеком дозволяється одержання чекодавцем здачі з чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Якщо сума здачі більше ніж 20% від суми чека, чекодавець повинен звернутися в установу відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний залишок ліміту чекової книжки зараховується на поточний рахунок підприємства або спрямовується на погашення заборгованості по позичці, що відображається записом по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» або рахунка 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» і кредиту рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Розрахункові чекові книжки І розрахункові чеки»).На підприємстві видані під звіт уповноваженим посадовим особам для розрахунків чекові книжки відображаються записом по дебету рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». При поданні посадовими особами звіту на суму використаних чеків робиться зворотний запис: дебет рахунка 685 і кредит рахунка 372. Підприємство-постачальник на суму одержаних розрахункових чеків у рахунок оплати за реалізовані товари І послуги робить запис по дебету рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». При одержанні виписки банку про зарахування на його рахунок грошових коштів по розрахункових чеках робиться запис по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» І кредиту рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті».

Основні бухгалтерські проводки по обліку розрахунківза допомогою акредитивів і розрахункових чеків

Зміст господарської операції	Дебетрахунка	Кредитрахунка
Виставлення акредитива в установі
банку, що обслуговує постачальника:
-- за рахунок власних коштів	313	311
-- за рахунок короткострокового
кредиту, наданого банком	313	601
Депонування коштів на окремому ра-
хунку 8 банку на суму придбаних
розрахункових чекових книжок	313	311
Видача одержаних в банку чекових
книжок у підзвіт відповідним посадо-
вим особам для здійснення розрахун-
ків з постачальниками, транспортними
та іншими організаціями на суму лі-
міту по кожній книжці	372	685
Суми, списані банком з акредитива в
оплату розрахунково-платіжних доку-
ментів постачальника за відвантажені
підприємству товарно-матеріальні цін-
ності (виконані роботи І послуги)	63	313
Суми, сплачені по рахунках постачаль-
ників за одержане обладнання по за-
мовленнях часткової готовності (про-
міжні розрахунки)	371	313
Оплата розрахунковими чеками заліз-
ничного тарифу, водного фрахту, збо-
рів по відвантаженій продукції:
-- якщо вартість перевезення продук-
ції здійснюється за рахунок під-
приємства-постачальника	93	313
-- якщо транспортні витрати підляга-
ють відшкодуванню покупцем	36	313
Оплата розрахунковими чеками різнихтрансгюртнкх зборів по товарно-мате-
ріальних цінностях, що надійшли»
-- сума зборів, що відноситься до
сировини, матергалгв, купованихнапівфабрикатів і комплектуючихвиробів	201,202	313
-- те саме, до палива	203	313
-- те саме, до будівельних матеріалів іобладнання для встановлення (якщокапітальні вкладення облжовуютьсяна балансі основної діяльності)	205	313
-- те саме, до запасних частин	207	313
-- те саме, до малоцІнких і швидко-зношуваних предметів	22	313
-- те саме, до поверненої покупимзабракованої продукц»	; 24	313
-- те саме, до поверненої покупцем
готової продукції:
-- по обгрунтованих причинах (крімбраку)	93	313
-- по причинах необгрунтованих	36	313
-- суми тарифу (фрахту) І зборів,
що відносяться до відвантажених
товарно-матеріальних цінностей у
порядку повернення постачальни-кам по обгрунтованих причинах	374	313
Повернення невикористаного залишку
акредитива, зарахованого на рахунок,з якого був виставлений акредитив:
-- на поточний рахунок підприємства	311	313
-- в погашення короткострокового
кредиту, одержаного на виставлен-ня акредитива	601	313
Списання суми залишку коштів по
розрахунковій чековій книжці, повер-неній банку	311	313
Списання суми ло використаних, вида-
них постачальникам, транспортним та
Іншим організаціям чеках з розрахун-
кових чекових книжок згідно зі звітами посадових осіб підприємства	685	372
Відображення підприємством-одержувачем (постачальником суми одержаних від покупців (замовників) розра-
хункових чеків за реалізовані товари іпослуги	331	36
Одержання підтвердження банку (постачальника) про зарахування грошових
коштів по розрахункових чеках на по-точний рахунок підприємства	311	331

Облік розрахунків за допомогою векселя

Облік розрахунків за векселями регламентується постановою Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України» від 17.06.92, Указом Президента України «Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.95, листом Міністерства фінансів України «Про бухгалтерський облік вексельного обігу» від 12.08.92 № 18-4116 (з доповненнями і змінами від 26.07.94 № 65, від 23.01.96 ^ 313, від 10.02.97 № ЗО) І листом ДПА України від 17.01.97 № 15-0214 (10-372). Вексель являє собою письмове боргове зобов'язання векселедавця сплатити векселедержцю (власнику векселя) по настанні строку суму, вказану у векселі. Вексель є не тільки зручною формою розрахунків, а й видом комерційного кредиту, оскільки оплата по векселю відбувається не відразу, а через певний час, протягом якого сума по векселю знаходиться в розпорядженні векселедавця. Вексель може бути переданий першим векселедержцем іншій особі, боржником якої він є.

Розрізняють векселі прості і переказні. У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець І векселедержєць. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через певний час. Насправді він є борговою розпискою. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто постачальником (трасантом). Він містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити пред'явнику векселя певну суму у вказаний у векселі строк. Переказний вексель має бути акцептований платником (трасатом), і тільки в цьому разі він набуває юридичну силу.

При одержанні векселів від покупців (замовників) за відвантажені (відпущені) товари (виконані роботи, послуги) в бухгалтерському обліку постачальника роблять запис по дебету рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно роблять запис на списання відвантажених товарів (робіт, послуг) по дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 23 «Виробництво» тощо. Погашення покупцями (замовниками) заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку постачальника відображається записом по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані».

У разі, якщо векселедержцю (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка (дисконтовий вексель). Вексель передається банку по індосаменту (передавальному надпису). Дисконтовий вексель знаходиться в банку, але рахується на обліку підприємства (векселедержця). При цьому векселедержець одержує вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка (дисконту), що складає доход банку від операції, і робить запис по дебету рахунків: 31 «Рахунки в банках» (на вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка), 951 «Відсотки за кредити» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» (на суму кредиту, виданого банком по дисконтових векселях).По закінченні строку оплати по векселю підприємство погашає позику банку, а у разі, якщо векселедавець не заплатив у строк по векселю, пред'являє позов платнику. Витрати, пов'язані з протестом по векселю, відносяться на витрати діяльності підприємства. У разі продажу векселів банку (із сплатою облікового відсотка за встановленою ставкою) роблять запис по дебету рахунків: ЗІ «Рахунки в банках» (на суму, сплачену банком за продані векселі), 951 «Відсотки за кредит» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» (на вексельну суму).

Аналітичний облік розрахунків по одержаних векселях ведеться на підставі одержаних векселів і платіжних доручень, за якими погашається заборгованість по векселю.

Облік ведуть в розрізі покупців-векселедавців за заборгованостями, забезпеченими векселями. При цьому окремо виділяють векселі, дисконтовані в банку, і векселі, по яких не погашена заборгованість в зазначений строк.

Заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами, забезпечена виданими векселями, обліковується на пасивному рахунку 62 «Короткострокові векселі видані». На суму виданих векселів підприємство-покупець (векселедавець) робить запис подебету рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін. і кредиту рахунка 62 «Короткострокові векселі видані».

При погашенні заборгованості по виданих векселях покупець робить запис по дебету рахунка 62 і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках».У разі необхідності покупець і постачальник можуть домовитися про відстрочення платежу (із сплатою договірного відсотка за відстрочення платежу). У цьому разі сума доходу, отримана по векселю продавцем (векселедержцем) за відстрочення платежу, відображається в доходах відопераційної діяльності (кредит рахунка 71 «Інший операційний доход»), а покупцем (векселедавцем) -- у витратах операційної діяльності (дебет рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

Аналітичний облік по рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться по кожному виданому векселю і векселедержцю з виділенням векселів, не погашених в строк. Оперативний контроль за платежами по одержаних і виданих векселях ведеться за допомогою картотеки, організованої за строками погашення заборгованості.

Векселі можуть зберігатися на підприємстві або передаватися на зберігання банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з готівкою відповідно до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається опис, де вказуються найменування платника, сума і строк погашення заборгованості по векселю. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в опису робиться відповідна відмітка з зазначенням дати виписки банку або іншого відповідного документа. Якщо одержані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в регістрах аналітичного обліку робиться помітка про відповідний документ, одержаний від банку. Витрати на оплату банку винагороди за послуги по зберіганню векселів відносяться на витрати операційної діяльності.

Основні бухгалтерські проводки по обліку розрахунків за допомогою векселів

Зміст господарської операції	Дебетрахунка	Кредитрахунка
Одержано вексель в оплату за відван-тажену продукцію (виконані роботи,послуги)	34	36
Одержано короткостроковий вексельза товари, продані в кредит (з відстроченням платежу):
-- на суму основного боргу (вказануу векселі)	34	36
-- на суму відсотків за відстрочення платежу	94	69
Одержано позичку банку під вексель,
строк оплати по якому не настав:
-- на суму позички	31	60
-- на суму відсотка, оплаченогобанку	94	60
Враховано векселі векселедавцем в
банку:
-- на суму, одержану за векселем	31	60
-- на суму облікового відсотка, спла-
ченого банку (дисконту)	94	60
На суму поштових витрат І комісійної
винагороди Іногороднім банкам за
інкасування іногородніх векселів	94	60
На підставі повідомлення банку про
оплату векселів (закрита операція дис-
конту):
-- по позичках виданих	60	34
-- покупців і замовників	60	34
-- одержаних по претензіях	60	37
-- одержаних від інших дебіторів	60	37
Списання на збиток векселів, по яких
прострочені строки позовної давності	94	34
Видано короткостроковий вексель по-
стачальнику за поставлені в кредит
матеріальні цінності (виконані роботи)	63	62
Одержано короткострокову позичку
під виданий вексель	31	60
Списано (у платника) рівними частина-
ми протягом строку позички відсотки,
включені до суми заборгованості по
векселю	95	60
Акцентовано переказний вексель за то-
вари, одержані в кредит з відсотками:
-- на суму основного боргу	63	62
-- на суму відсотків за кредит	95	62
Одержано оплату по векселю	31	34
Оплачено пред'явлений векселедерж-
цем вексель	62	31
Оплачено за рахунок позички акцепто-
ваний банком вексель	62	60
Погашено належні до оплати відсотки
по виданому векселю	68	31
Оплачено послуги банку за зберігання
та інкасацію векселів	94	31

Розділ 4. Касово-емісійна діяльність КБ

4.1 Організація, документальне оформлення, технологія здійснення та облік касових операцій банку

Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № 1 від 07.07.94 р.Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов'язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм розрахункових або поточних рахунках. У той же час підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками, за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. В касі банку зберігається не тільки грошова готівка, але й цінні папери, бланки суворої звітності.

Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити приходно-видаткові каси, приходні каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються таким чином, щоби можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщення-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.

Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність (додаток 17). Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати приходні та видаткові касові документи, а бухгалтери -- зразки підписів касирів.

Порядок здійснення операцій в приходних касах

Приходні касові документи виписуються в одному або в двох примірниках (під копірку). Записи ведуться з великої літери обов'язково з початку рядка, чітко без скорочень, вільне місце прокреслюється. В ордерах, об'явах, квитанціях, повідомленнях ніякі виправлення недопустимі. В інших документах помилки виправляються шляхом закреслення та написання вгорі правильного тексту або цифри. Всі виправлення засвідчуються підписом працівника, що зробив їх, а в необхідних випадках - і працівника, що проконтролював цю операцію.

Приходні каси здійснюють приймання і перерахування готівки протягом операційного дня. Приймання грошей проводиться за такими документами :

а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів - за Об'явами на внесення готівки з видачею квитанції. При внесені громадянами грошей до вкладів також за об'явами на внесення готівки або за приходними ордерами. Після цього робиться запис у вкладній книжці ;

б) внески для зарахування на субрахунок різноманітних фондів - за об'явами на внесення готівки, на якій, крім підпису відповідального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера (його заступника) або начальника операційного відділу установи банку;

в) платежі від населення - за Повідомленням з видачею квитанції;

г) всі інші надходження грошей, в тому числі і від працівників банку - за Приходними касовими ордерами з видачею підписних касиром копій приходних касових ордерів з відбитком печатки касира.

При внесенні грошей за об'явами на внесення готівки для зарахування на рахунки операційні працівники перевіряють і оформляють документи відповідно до вказівок по веденню бухгалтерського обліку. Після цього об'ява з квитанцією і ордером передається до каси.

Касир, що одержав внутрішнім порядком приходні документи, зобов'язаний : перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам; звірити відповідність вказаних в них сум цифрами і літерами; викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти від неї гроші поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, касир приймає гроші за кожним документом окремо. Всі прийняті раніше гроші мають зберігатися в шухлядах столу або в металевих шафах, сейфах, які повинні замикатися. Робоче місце касира повинно бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за прийманням грошей.

На столі касира не може бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи, яка вносить гроші.

Після приймання грошей касир звіряє суму, вказану в приходному документі, з сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе.

Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Книги ведуться до повного їх використання, зберігаються після закінчення після 12 місяців в установі банку.

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає Довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси, і звіряє за довідкою з сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується касиром, а вказані в ній касові обороти звіряються ним з записами касових журналах операційних працівників. Звірення оформлюється підписами касира в касових журналах і операційних працівників на довідці касира.

В довідці касира приходної каси надходження грошей до різноманітних фондів виділяються і показуються касиром окремим рядком. Сума надходжень по відповідному рядку довідки завіряється підписом головного бухгалтера (його заступника) або начальником операційного відділу, а також відповідального виконавця, який веде цей рахунок.

При децентралізованому веденні приходного касового журналу ця довідка складається в розрізі бригад або операційних працівників.

Прийняті протягом операційного дня гроші касир формує у встановленому порядку і разом з приходними документами і довідкою касира приходної каси здає завідуючому касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Завідуючий касою звіряє суму прийнятих грошей і кількість приходних документів з довідкою касира і підписує довідку.

Грошові білети, з яких неможливо сформувати повні пачки і корінці, передаються завідуючим касою для об'єднання одному з касирів під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей.

Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідуючомі косою протягом операційного дня декілька разів під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей.У цих випадках до передачі грошей, касир повинен переконатися в тому, що фактична їх наявність відповідає загальній сумі приходних документів, за якими вони прийняті.

Вся готівка яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприходувана до оборотної (операційної) каси і зарахована на відповідні рахунки за балансом установи банку в той же робочий день.

Порядок здійснення операцій в вечірніх касах

Приймання грошей від підприємств, об'єднань, установ, організацій і населення після закінчення операційного дня здійснюють вечірні каси. Час роботи цих кас оголошується. Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунки не пізніше наступного робочого дня. Провадити будь-які видаткові операції, за винятком операцій за вкладами та з цінними паперами, працівникам вечірніх кас забороняється.

Установи банків, які не мають вечірніх кас, приймають гроші у випадку доставлення їх після операційного дня клієнтами в порядку, встановленому для вечірніх кас.

Приймання грошей і видача вкладів і цінних паперів вечірніми касми здійснюється касиром під контролем бухгалтера- контролера, з яким укладається Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність грошей і інших цінностей і який має право контрольного підпису від імені установи банку, за приходними касовими документами за формами, встановленими для денних кас, а в опломбованих сумках - за Супровідними відомостями до сумки з грошовою виручкою.

Гроші, прийняті до вечірньої каси, повинні бути упаковані у встановленому порядку.

При здавані грошей особа, яка здає готівку, заповнює приходний документ на внесення готівки і передає цей документ бухгалтеру-контролеру, який після перевірки передає його до каси.

Прийнявши гроші, касир підписує приходні документи, проставляє на них штамп “Вечірня каса” і видає квитанцію за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), завірену печаткою вечірньої каси, закріпленою за касиром.

Після закінчення приймання грошей касир і бухгалтер-контролер звіряють суму готівки з даними касового журналу і приходних документів і підписують касовий журнал.

Гроші, що надійшли, приходні видаткові касові документи, касові журнали, касові документи, касовий журнал і печатка після закінчення оперцій вечірньої каси зберігаються в грошовому сховищі (сейфі). Грошове сховище (сейф) замикається на два ключі- касира і бухгалтера-контролера, опечатується їх печатками і здається під охорону у встановленому порядку під розписку в Контрольному журналі на осіб, що допускаються до відкриття, закриття та опечатування грошових сховищ.

Вранці наступного робочого дня працівники вечірньої каси приймають грошове сховище (сейф) від охорони і здають гроші, приходні документи завідуючому касо під розписку в касовому журналі вечірньої каси. Касовий журнал після цього передається бухгалтером-контролером головному бухгалтеру.

Завідуючий касою передає приходні і видаткові документи головному бухгалтеру, який підраховує за документами загальну суму надходжень і звіряє її з загальною сумою приходу по касовому журналу, підписує касовий журнал і передає його для запису в бухгалтерському обліку. Приходні документи головним бухгалтером повертаються завідуючому касою, а ордери передаються операційним працівникам для запису на рахунки клієнтів.

При здійсненні в вечірніх касах операцій без бухгалтера-контролера касир приймає гроші з використанням контрольного касового апарата. Печатка, що знаходиться в касі, вилучається.

Контрольний касовий апарат пломбується завідуючим касою, якщо передбачено конструкцією апарата. Ключ від підсумовуючого лічильника видається касиру, ключ для погашення підсумовуючого лічильника - завідуючому касою.

У вечірній касі вивішується оголошення про те, що квитанції, які видаються клієнтам, повинні мати відбиток штампа контрольного касового апарата з зазначенням суми внеску. В оголошенні повинно бути вказано, що квитанції без підпису касира і відбитку штампа контрольного касового апарата, а також з виправленими або проставленими у відбитку штампа сумами і датами від руки є недійсним. Зразок відбитку вміщується в оголошенні.

Після перевірки поданих клієнтом документів і прийняття грошей касир підписує документи і споряджає квитанцію разом з об'явою на внесення готівки на зворотньому боці відбитком штампа контрольного касового апарата. Квітанцію касир видає вкладнику грошей, а об'яву залишає в себе.

Відбиток штампа контрольного касового апарата з неправильно набраною сумою на приходному документі і на квітанції касир закреслює і за своїм підписом на ньому робить надпис : “Не враховувати”. Приходні документи касир залишає в себе.

Після закінчення приймання грошей касир виймає з контрольного апарата контрольну стрічку, викреслює з неї усі неправильно зараховані підсумовуючим лічильником суми згідно з зіпсованими документами, що в ньому залишилися, підраховує загальну суму і звіряє її з фактичною наявністю грошей і учиняє всі необхідні записи в Книзі обліку показників лічильників контрольного касового апарата та сум готівки, що прийнята вечірньою касою.

Загальну суму прийнятих грошей касир записує цифрами і літерами в контрольній стрічці, проставляє дату і засвідчує своїм підписом усі зроблені в контрольній стрічці записи і виправлення.

Вранці наступного робочого дня касир вечірньої каси звітує перед завідуючим касою , під розписку в контрольній стрічці.

Завідуючий касою до прийняття цінностей і документів зобов'язаний :

попередньо пересвідчитися, чи не проводилося погашення підсумовуючого лічильника контрольного касового апарата. При встановленні факту погашення підсумовуючого лічильника службові особи, відповідальні за збереження цінностей, негайно встановлюють причини, складають і підписують відповідний акт, і керівник установи банку вживає необхідні заходи ;

перевірити відповідність порядкових номерів від першої до останньої операції в контрольній стрічці з приходними документами і провести погашення підсумовуючих лічильників.

Після приймання цінностей і документів завідуючий касою передає документи та контрольну стрічку головному бухгалтеру (його заступнику).

В тих установах, де здійснення операцій на контрольному касовому апараті проводиться завідуючим касою, його обов'язки, передбачені цим пунктом, покладаються на керівника установи банку.

Головний бухгалтер (його заступник) після підрахунку за документами загальної суми надходжень співставляє її з результатом, записаним у контрольній стрічці, перевіряє обгрунтованість внесення виправлень до стрічки, а також відповідність в ній порядкових номерів від першої до останньої операції.

Ця перевірка оформляється підписом головного бухгалтера (його заступника) в контрольній стрічці, яка разом з документами передається працівнику бухгалтерії длф складення касового журналу.

Після перевірки касовий журнал підписується працівником, який його складав, і головним бухгалтером (його заступником). Приходні документи повертаються завідуючому касою, а ордери передаються операційним працівникам. Касовий журнал разом із контрольною стрічкою передається для запису в бухгалтерському обліку.

Контрольні стрічки підшиваються разом з приходними касовими журналами, або на розсуд головного бухгалтера - разом з касовими документами.

Приймання грошей, що надійшли до вечірньої каси, може проводитись службовими особами, відповідальними за схоронність цінностей, без прибуття працівників цієї каси вранці наступного дня до установи банку.

Запасні ключі від грошового сховища (сейфа) закріпляють за керівником і завідуючим касо, які разом з головним бухгалтером приймають від охорони грошове сховище (сейф) вечірньої каси. В разі наявності у грошового сховища (сейфа) одного ключа, запасний ключ закріпляється за завідуючим касою. Запасний ключ від шафи або шухляди столу, де касир вечірньої каси зберігає контрольний журнал на осіб, які допускаються до відкриття, закриття та опечатування грошових сховищ, закріпляється за завідуючим касою.

Приймання грошей проводиться службовими особами, відповідальними за схоронність цінностей, у встановленому порядку під розписку в контрольній стрічці касового апарата або касовому журналі. При виявленні невідповідності суми грошей даним приходних документів і сумі, показаній у стрічці касового апарата, вони складають акт і з'ясовують причини цієї невідповідності.

Після приймання цінностей і перевірки документів контрольний журнал на осіб, які допіскаються до відкриття, закриття та опечатування грошових сховищ, вкладається службовими особами в грошове сховище (сейф), яке замикається керівником установи і завідуючим касою.

Порядок виконання операцій видатковими касами

Видача грошей з кас установ банку проводиться :

а) підприємствам,. Організаціям, установам 0 виключно за грошовими чеками встановленої форми ;

в) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам - за Видатковими касовими ордерами і Видатковими одерами. В такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати установ банків.

У разі якщо видача пенсії або допомоги проводиться на пвдставі доручень органу, який призначив пенсію, касовий видатковий ордер не складається і виплата грошей проводиться на підставі цього доручення.

Для здійснення видаткових операцій завідуючий касою видає під звіт касирам необхідну суму грошей під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Повні і неповні пачки приймаються за позначками на накладках з перевіркою за корінцями, а пачки, які складаються з неповних корінців, - поаркушним перерахуванням. Перерахування може проводитися під наглядом одного з касових процівників, який призначається завідуючим касою. Якщо видача пачки з неповними корінцями проводиться тим касиром, який формував її, то поаркушне перерахування попередньо проводить завідуючий касою.

Монета приймається за надписами на ярликах, ракетах (тюбиках), а укладена на лотках - за кружками.

Після видачі касирам під звіт необхідної суми грошей завідуючий касою зобов'язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в оборотній (операційній ) касі, і переконатися, що залишок їх з урахуванням виданих сум відповідає даним Книги обліку готівки оборотньої (операційної) каси й інших цінностей банку за рахунком № 035 (036) на початок дня.

Касир видаткової каси кожен раз записує в книгу обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) одержані під звіт від завідуючого касою суми,. кількість і суму сплачених документів і залишок підзвітних сум, що він здає назад під розписку завідуючому касою.

Грошові чеки і інші документи на одержання готівки представники підприємств, об'єднань, організацій і установ пред'являють операційним працівникам, які після відповідної їх перевірки видають особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера.

Передача видаткових документів, чека або касового ордера в касу через особу, що отримує гроші, забороняється

Одержавши видатковий документ (грошовий чек, касовий ордер), касир зобов'язаний :

перевірити наявність підписів службових осіб банку, які мають право дозволяти видачу грошей і тотожність цих підписів із зразками, що є ;

порівняти суму, проставлену на документі цифрами, з сумою, зазначеною літерами ;

перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі ;

перевірити наявність даних про пред'явлення паспорта або іншого документа,. Який засвідчує особу одержувача грошей, за винятком здійснення валютно-обмінних операцій ;

викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується ;

звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі і наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера ;

підготувати суму грошей, співставити суму видачі з сумою, вказаною на чеку, та відбити на обчислювальній машині, видати їх одержувачу і підписати видатковий документ.

Якщо клієнт одержує гроші за кількома видатковими документами з різних рахунків, касир видає гроші за кожним документом окремо.

Видачу грошей касир банку проводить повними пачками і корінцями грошових білетів за зазначеними на накладках і бандеролях сумах без поаркушного перерахування, за умови збереження непошкодженої упаковки. Гроші з неповних корінців, а також з пачок з пошкодженою упаковкою видаються касиром методом поаркушного перерахуванням. Монета, розфасована в мішки, пакети і тюбики, видається за написами на пакетах, тюбиках і ярликах.

При розкритті корінців з грошовими білетами для видачі грошей окремими листами касир зобов'язаний їх попередньо перерахувати.

У разі виявлення недостач (фабричного браку) або надлишків в непошкодженій упаковці Банкнотно-монетного двору складається відповідний Акт у трьох примірниках. Перший примірник з додатком пакувального матеріалу, а також бракованих банкнот надсилається Банкнотно-монетному двору, другий - управлінню організації роботи з готівкою Національного банку України.

Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей з оборотньої (операційної) касм і відноситься на рахунок 904 до відшкодування цих сум винними особами, установами банків, Банкнотно-монетним двором. Відшкодування сум недостачі здійснюється після ожержання акта на недостачу.

Сума надлишків грошей оприбутковується по оборотній (операційній) касі і відноситься : встановлена в упаковці установи банку - на рахунок № 960 “Операційні і різні доходи”; в упаковці Банкнотно-монетного бвору - на окремий субрахунок за обліком доходів від позареалізаційних операцій рахунку № 980 “Прибутки і збитки”.

Залишок грошей, сформований у встановленому порядку, і видаткові косові документи за день разом із довідкою касира видаткової каси касир здає під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) завідуючому касою, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.

Окремі корінці грошових білетів, упаковані іншими касирами, що залишились у них в кінці опепаційного дня, повинні бути до передачі завідуючому касою поаркушно перераховані і упаковані у встановленому порядку, а окремі пакети (тюбики) з монетою, сформлвані іншими касирами, без перерахування за кружками - упаковані в збірні мішки з монетою різних номіналів. Монета, укладена на лотках, передається з перерахуванням за кружками.

Після закінчення робочого дня залишок авансу, одержаний для виплати заробітної плати працівникам установи банку, касир вкладає в мішок,. Горловина мішка прошивається разом з ярликом і щільно зав'язується шпагатом без вузлів і надривів. На ярлику зазначається дата пакування, сума вкладення і проставляється підпис і імений штамп касира. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом і пломбуються пломбіром касира. Вказаний мішок здається завідуючому касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей ) на зберігання до ранку наступного робочого дня.

Приймання завідуючим касою вказного мішка проводиться з перевіркою його цілісності, правильності упаковки.

Установи банків можуть проводити зазделегідь підготовку готівки за заявками клієнтів для видачі їх представникам за рахунок готівки, що знаходиться в оборотних (операційних) касах.

Завчасна підготовка і пакування готівки проводиться на підставі одержаних від клієнтів чеків у такому порядку :

а) каси, на якого покладена завчасна підготовка грошей, після зведення каси перевіряє правильність оформлення прийнятих ним видаткових документів. Якщо готівка, яка в нього є, недостатньо, він одержує гроші з оборотної (операційної) каси під розписку в книзі обліку прийняти і виданих грошей ;

б) підготовлена окремо за кожним документом готівка (повні і неповні пачки, мішки з монетою, корінці грошових білетів) вкладається в мішок без зовнішніх швів. Горловина мішка прошивається і щільно зав'язується шпагатом без вузлів і надривів. На ярлику зазначається дата пакування і загальна сума вкладених грошей, а також проставляються підпис і іменний штамп касира. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом і пломбуються. До ярлика прикріпляються видаткові документи.

Підготовлені до видачі мішки можуть бути вкладені в загальний мішок або візок, який замикається на ключ, пломбується касиром,. Споряджається ярликом із зазначенням на ньому загальної суми вкладених грошей. На ярлику проставляються дата, підпис і іменний штамп касира. У цьому разі всі видаткові документи прикріплюються до загального ярлика ;

в) готівка, підготовлена до видачі за рахунок оборотної (операційної) каси, разом з видатковими документами приймається завідуючим касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей.