Фактор «несучасності» є найбільш очевидною проблемою і частіше інших сьогодні характеризує пропоновані на ринку АБС. Він є наслідком наполегливого продовження розвитку інформаційних систем, що давно застаріли морально: як у змісті обраної платформи й архітектури, так і в змісті використовуваних прикладних технологій. Проблеми такого роду звичайно легко діагностуються. Наприклад, якщо як принципово нові можливості якої-небудь інформаційної системи підносять тільки «мультивалютний операційний день», «реальний масштаб часу» чи щось у цьому роді, то можна зробити однозначний висновок про те, що дана система, як мінімум, застаріла вже до моменту її виходу на ринок.

Отже, вимоги до фінансових систем за останні рік-два істотно зросли. За потребами часу необхідно мати масштабні системи, які здатні функціонувати не з однією, а з цілим рядом популярних СУБД і під управлінням цілого ряду мережних операційних систем. Також актуальною сьогодні є можливість доступу через глобальну мережу Інтернет, а також можливість створення графічної звітності, наявності елементів бізнес-графіки, і взагалі можливість роботи з графічною інформацією, наприклад, збереження фотографій фізичних осіб, зразків їхніх підписів і т.д.

Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП) експлуатується з 1993 року і в цілому відповідає висунутим до неї вимогам та потребам банківської системи України на поточний момент.

Однак існуюча система з ряду об'єктивних причин розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, які не відповідають сучасним світовим стандартам для систем подібного класу та не здатні забезпечити у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації. Пропускна спроможність СЕП має запас не більше, ніж у три рази.

Однією з основних розрахункових послуг, що надаються клієнтам банків в Україні, є виконання міжбанківських розрахунків через СЕП. Обмін платіжними документами між банківською установою та розрахунковою палатою СЕП спроектований та реалізований таким чином, щоб забезпечити повний та прозорий контроль за проходженням документів, уникнути вик-ривлення та підроблення платіжних документів, тобто, забезпечити високий рівень надійності розрахунків. Це висуває певні вимоги до технології обробки електронних платежів усередині банківської системи та в питаннях її взаємодії з СЕП. Природно, що технологія проведення електронних платежів усередині банку повинна узгоджуватися з принципами функціонування СЕП та технологією обробки платежів у ній.

У цілому система автоматизації діяльності банку повинна містити такі основні компоненти:

- операційну банківську систему;

- кредитно-фінансову систему;

- систему керування;

- допоміжні системи;

- систему забезпечення життєздатності комплексу

Природно, що вище згадано лише основні компоненти системи. Конкретний перелік компонентів і завдань кожної банківської системи залежить від функцій та конкретних завдань, які виконує банківська установа - користувач цієї системи. Але, безумовно, повноцінне надання банком конкретних послуг неможливе без відповідного рівня їх автоматизації [60, 86].

Розрахункові та касові операції належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

Проблема інтеграції програмних продуктів одного розроблювача завжди стояла гостро, і дотепер вона остаточно не вирішена. Основними методами рішення цієї проблеми були взаємодія систем на рівні експорту й імпорту даних. Усі ці методи не забезпечують достатнього рівня надійності, а саме головне - безпеки.

Усі перераховані задачі дуже важко, а найчастіше і неможливо вирішувати на тім поколінні інструментальних засобів, якими користаються сьогодні більшість фірм - розроблювачів. Ці інструментальні засоби реалізовані для платформи МS-DOS і вже значно застаріли. Тому сучасні програмні засоби повинні відповідати перерахованим вище вимогам [89].

3.3 Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозицій в банку

У дипломній роботі запропоновано автоматизацію обробки інформацію відділу логістики. Величина економічної ефективності визначається шляхом зіставлення трудових і вартісних витрат по існуючому і запропонованому варіанту обробки інформації при рішенні задач.

В даний час така задача зважується вручну щомісяця, тобто 12 разів у рік. Щомісяця її рішенням зайнято три працівника відділу логістики у середньому 528 годин, що і є трудовими витратами при одноразовому рішенні задачі:

тобто То = 528 чол./годин, а за рік це складає Тгод = 528*12 = 6336 чол./годин.

Вартість витрат визначається за формулою (3.1)

Зо = То*t2*(1*k1*k2), (3.1)

де t2-середнього динна ставка працівників відділу логістики, що виконують обробку інформації по задачі;

k1-коефіцієнт, що визначає розмір нарахувань по заробітній платі (k1 = 0,10);

k2- коефіцієнт, що визначає розмір накладних витрат (k2 = 0,20).

При одноразовому рішенні задачі вартісні витрати склали:

Зо = 528 * 3 * (1+0,1+0,2) = 2059,2 грн.

Витрати за рік:

Зрік = 528 * 12 = 24710,4 грн.

Сукупні витрати часу на обробку інформації при рішенні задачі за пропонованим варіантои (Т1) визначаються підсумовуванням витрат часу на виконання ручних (Тр) і автоматичних операцій (Тавт), тобто:

Т1 = Тр+Та(3.2)

До ручних операцій відносяться:

1) підготовка інформації для обробки на ЕОМ;

2) оформлення операції, одержуваної в результаті обробки;

3) контроль і випуск машинограми (друку результатів.)

Укрупнено Тр можна приймати в розмірі 12% від загальної трудо-місткості рішення задач на ЕОМ. Час, необхідний для автоматичної обробки розв'язуваної задачі, можна розрахувати за формулою (3.3):

Тавт = Твв+Тобр+Твивод-Тавт, (3.3)

де Твв - кількість машинного часу для введення первинної інформації;

Тобр - час на логічну й арифметичну обробку інформації;

Тавт - час роботи в автоматичному режимі (1000 сек.);

Твивод - машинний час для виводу інформації.

Кількість машинного часу для введення первинної інформації розраховується за формулою (3.4):

Твв = mi=1*aвві / Вві, (3.4)

де авві - швидкість введення інформації для і - го пристрою:

Вві - обсяг інформації, що вводиться через і - тий пристрій уведення;

m - контроль різних пристроїв уведення.

Кількість машинного часу для введення первинної інформації становить:

Твв = (20000*1024)/(1,6*10*10) = 20480000/160 = 128000 (маш./с).

Час на логічну й арифметичну обробку інформації розраховується так:

Тобр = Qпр*tпр+р*Qобі+tобі,(3.5)

де Qпр - кількість коротких операцій;

tпр - середній час виконання однієї короткої операції в процесорі;

Qобі - кількість звертань до і - того зовнішнього запом'ятовувачого пристрою;

tобі - середній час звертання до і - того зовнішнього запом'ятовувачого пристрою;

р - кількість зовнішніх запом'ятовуючих пристроїв.

Тобр = 12*10*4,6*10+87*10 = 55,2+8700 = 8755 (маш./с).

Машинний час для виводу інформації визначається за формулою (3.6):

Твив = 1* Vвивj/Qвивj, (3.6)

де Qвивj - обсяг виведеної через j-ті пристрої виводу інформації;

Vвивj - швидкодія j -того пристрою виводу інформації;

1 - кількість різних пристроїв виводу інформації.

Твив = (1000*1024)/(5*10*10)+(1000*1024)/(2,6*10*10) = 5986,46 (маш./с).

Тавт = 141741,46/3600 = 39,37 (маш./годин).

Тавт = 128000+8755+5986,46-1000 = 141741,46 (маш./с).

Час, необхідний для виконання ручних операцій становить:

Тр = 0,12*5801840 = 696220,8 (с), чи 69620,8/3600 = 193,40 (чол./годин).

Трудові витрати при одноразовому рішенні задачі становитимуть (формула 3.7).

Т1 = 193,40+39,37 = 232,77 (маш./годин).

За рік:

Т рік = 12*232,77 = 2793,24 (маш./годин).

Зниження трудових витрат при обробці інформації при рішенні задачі в залежності від особливості обробки можна визначити в такий спосіб:

Тэ = Т1-То,(3.7)

де Тэ - зміна трудових витрат;

Т1 - витрати часу на обробку інформації;

То - одноразові трудові витрати.

За рік:

Тэ рік = Т1 рік-То рік(3.8)

Тэ рік = 2793,24-6336 = -3542,76 (годин).

Вартісні витрати рішення задачі на ЕОМ обчислимо за формулою (3.9):

З1 = Тр*tпр*(1+k1+k2)+Тавт*См/год, (3.9)

де tпр - середнього динна ставка оператора при виконанні ручних операцій;

См/год - вартість машино-години роботи ЕОМ = 3 грн.

З1 = 193,40*3*(1+0,3+0,2)+39,37*3 = 988,41 грн.

За рік:

З1 рік = 988,41*12 = 11860,92 грн.

Визначимо зниження вартості обробки інформації, тобто показник прямої економічної ефективності шляхом порівняння отриманних значень вартісних витрат при різних варіантах обробки інформації за формулою:

Эпр = Зо-З1 рік,(3.10)

де Зо - річні вартісні витрати при рішенні задачі ручним способом;

З1 рік - річні вартісні витрати при рішенні задачі автоматизованим способом;

Отже, порівнюючи існуючий і пропонований варіант обробки інформації, одержимо:

Эпр = 24710,4-11860,92 = 12849,48 грн.

На підставі цих розрахунків можна зробити висновок, що економічна ефективність, одержувана при впровадженні пропонованого варіанта склала 12849,48 грн.

РОЗДІЛ 4. РПАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В АКБ „ПРАВЕКС-БАНК”

4.1 Аналіз санітарно-гігієничних умов праці

Банк орендує 4-х поверхову будівлю за адресою вул. Пушкінська 68, загальною площею 2132 кв.м. Висота приміщень банку 3,50 м, кількість працівників становить 270 чоловік, площа і об'єм на 1-го працюючого - 8 кв.м. та 28 куб.м.

В 2001-2002 р.р. в кабінетах та коридорах банку проведено ремонт. Стіни приміщення забарвлені в бежевий колір, який не подразнює зір; стеля із підвісного пластику білого кольору; підлога частково покрита коричневого кольору лінолеумом, а в більшості -паркетом [38].

Приміщення обладнані сучасними офісними меблями.

Метеорологічні умови праці відповідають вимогам БНіП 2.04.05-91. В більшості виробничих приміщень установлені сучасні кондиціонери, типу “Panasonic”, “Mitsubishi”, “Toshiba”.

Мікроклімат визначають такі параметри:

температура повітря в помешканні;

відносна вологість повітря;

рухливість повітря;

теплове випромінювання.

Ці параметри окремо і в комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття.

В кожному виробничому приміщенні надходження повітря забезпечується шляхом відкривання вікон, що сприяє провітрюванню службових кабінетів [37].

Система опалення в банку централізована, що відповідає вимогам БНіП 2.04.05-91 „Опалення, вентиляція та кондиціювання” [43].

В денний час освітлення виробничих приміщень банку в більшості природне. Штучне освітлення забезпечується шляхом використання люмінесцентних ламп потужністю 18 Вт та 40 Вт, які симетрично розташовані на стелях кабінетів банку, коридорах та в технічних приміщеннях.

У приміщеннях відсутні токсичні речовини та матеріали.

Робочі місця працівників розташовані функціонально і є зручними для використання їх працівниками установи.

Джерелами шуму в приміщенні є системні блоки комп`ятерів, кондиціонери, телефонні розмови. В приміщеннях банку рівні шуму та електромагнітних випромінювань відповідають вимогам нормативних документів СН3223-85, ДСанПіН 3.3.2.007-98 [39].

Санітарно-побутові приміщення просторі (умивальники та туалети), розташовані на кожному поверсі та відповідають нормам БНіП 2.09.04-87 і БНіП 2.0.02-89. Туалетні кімнати забезпечені повним набором гігієнічних засобів: салфетки, мило, сушка, підігрівач води.

Розміщення меблів у банку відповідає санітарно - гігієнічним нормам, прохід між столами дорівнює 1 м, відстань від стіни до задньої стінки комп'ютеру - 1,2 м.

Основні параметри санітарно-гігієнічних умов, які впливають на організм людини, представлені в таблиці (4.1)

Таблиця 4.1

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в операційній залі

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням нормативу
1.	Температура повітря в перехідний період, оС	22	18-25	Відповідає
2.	Відносна вологість, %	46	40-60%	Відповідає
3.	Швидкість руху повітря, м/с	0.1	0.1-0.2	Відповідає
4.	Запиленість, мг/м3	0.1	0.1-2.0	Відповідає
5.	Освітленість, лк	350	300-400	Відповідає
6.	Рівень шуму, дБл	55	50-60	Відповідає

Два рази на день у всіх приміщеннях банку проводиться вологе прибирання. Один раз на рік санітарні служби проводять обробку примішень для запобігання появи в них гризунів та комах. Кожен відділ має аптечку першої допомоги.

Для запобігання захворюваннь від інфекцій в холодну пору працівникам, які безпосередньо працюють з клієнтами видаються засоби захисту: марлеві пов'язки, мазі, вітаміни [37].

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

АКБ „Правекс-банк” має у своєму розпорядженні будівлю, яка відноситься до категорії будівель без підвищеної та особливої небезпеки ураження електричним струмом.

Лінія електромережі для живлення ПЕОМ та периферійних пристроїв виконана як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Приміщення банку незапилені, параметри температури і вологості повітря в межах норми, отже за класом електробезпечності - це помешкання “без підвищеної небезпеки”. Все устаткування працює під напругою 220В.

Електронні машини, електропроводи і кабелі за виконанням і ступенем захисту відповідають класу зони, мають апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Електрошафи, розташовані в коридорі і фойє, закриті. Устрій, прокладка мереж аварійного та евакуаційного освітлення виконане відповідно до ви- мог будівельних норм і ПВЕ.

Також застосовуються інші заходи захисту від ураження людей електрострумом:

- забезпечення неприступності струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, від випадкового дотику;

- усунення небезпеки ураження, при появі напруги на корпусах та інших частинах устаткування, що досягається захисним заземленням;

- застосування подвійної ізоляції, кожухів, огороджень для захисту від випадкового дотику до струмоведучих частин;

- контроль і профілактика ушкодженої ізоляції;

- переносних приладів і захисних електроустановок;

Електропроводка розташована в спеціальних жолобах і трубах, захищених від ушкоджень, у місцях найбільше пожежонебезпечних, цілком ізольована від випадкового дотику людей до струмоведучих частин.

Електричні розетки розміщенні в приміщеннях біля кожного робочого місця, кількість їх приблизно 800 штук. Вид захисту від ураження струмом банку - заземлення. Комп'ютерна мережа має самостійний контур заземлення [53].

Розміщення устаткування (комп'ютери, факс, модем, принтери) відповідає нормам:

- робочі місця з відеодисплейними терміналами знаходяться на відстані 1 м від стін з вікнами;

- монітори обладнані заземленими захисними екранами, що дозволяє знизити вплив на очі до безпечного рівня.

В приміщенні використовуються:

- комп'ютерна техніка: Acer - 3 шт., Solaris - 3 шт;

- матричні принтери: EPSON FX-1170-5 шт;

- організаційна техніка: Canon - 1шт.

Безпосередньо керує організацією охорони праці в установі інспектор з охорони праці та керівник банку.

Відповідно до встановлених вимог в банку проводяться інструктажі з охорони праці: вступний, первинний, повторний, з обов`язковою розпискою у журналі осіб, яка інструктує і яку інструктують.

Щорічна угода - це важлива правова форма планування і проведення заходів щодо охорони праці та техніки безпеки.

З метою охорони праці на адміністрацію закладу покладають відповідальність за проведення інструктажів робітників та службовців з охорони праці із метою попередження нещасних випадків, попередження захворювань на робочих місцях; також адміністрація здійснює постійний контроль за дотриманням службовцями усіх вимог інструкцій з охорони праці.

Повторний інструктаж проводиться 1 раз у 6 місяців усіх працюючих, незалежно від стажу та кваліфікації по данній професії з метою перевірки та підвищення рівня знань з охорони праці.

Випадків виробничого травматизму і профзахворювань з 1998 по 2006 роки не було.

Приміщення АКБ „Правекс-банк” за вибухопожежною та пожежною небезпекою можна віднести до категорії В (пожежонебезпечна), так як тут мають місце тверді горючі та важкогорючі матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти, за відсутністю матеріалів, що здатні вибухати. Будинок банку має ступінь вогнестійкості - III.

Згідно з діючим законодавством, відповідальність за утримання приміщення АКБ „Правекс-банк” в належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника.

Основними причинами пожежі є наступні:

- необережне поводження з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

- порушення режимів технологічних процесів;

- несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Будівля АКБ “Правекс-банк” забезпечена вогнегасниками типу ВВ-3 у кількості 18 штук, що розміщені на висоті 1,5 м від підлоги. Маса вогнегасників 2,5 кг.

У банку розроблений план евакуації людей та матеріальних цінностей на випадок пожежі. Приміщення має 2 евакуаційних виходи, які відповідають Правилам пожежної безпеки в Україні [34].

Виробничі приміщення обладнані протипожежною автоматичною сигналізацією, яка виведена на чергове приміщення співробітників право-охоронних органів. На кожному поверсі 2 виходи, їх ширина 1,10 м також у відповідних місцях знаходяться показчики та схеми евакуації співробітників.

В АКБ „Правекс-банк” діє добровільна пожежна дружина, яка затверджена наказом Голови Правління № 24 від 27.02.2003р.

З метою посилення пожежної безпеки та внутрішньобанківського режиму в банку на період додаткових вихідних днів наказом Голови Прав- ління призначається комісія по прийманню приміщень банку.

Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки [34, 36].

4.3 Розрахунок загально обмінної вентиляції для видалення надлишкової теплоти із приміщення

Для ефективної роботи працівників банку необхідно визначити обсяг повітря, необхідного для ліквідації надмірної теплоти, що утворюється в комп'ютерній залі.

Операційний зал банку знаходиться на першому поверсі. Категорія виробництва В.

Для визначення загальної кількості тепла, що надходить у приміщення комп'ютерного залу наведемо формулу (4.1):

Тепло, що привноситься:

а) устаткуванням

Qнад1 = n•Qоб = 6•200 Вт = 1200 Вт,(4.1)

Де n - кількість комп'ютерів, Qоб - надлишкове тепло, що генеруєтьсякомп'ютером;

б) освітлювальними приладами, сонячною радіацією і через непрозорі огородження конструкції будинку (4.2)

Qнад2 = Qнад1 (0,12+0,06+0,01) = 190 Вт(4.2)

в) обслуговуючим персоналом (категорія робіт легка 1б) (4.3)

Qнад3 = Qоп•n1 = 174•6 = 1044 Вт,(4.3)

де Qоп - енерговитрати оператора для даної категорії робіт, n1 - кількість операторів, що знаходяться постійно в приміщенні комп'ютерного залу.

Розрахуємо суму всього тепла, що надходить у приміщення комп'ютерного залу за формулою (4.4):

Qнад = Qнад1+Qнад2+Qнад3,(4.4)

Qнад = 1200 Вт+190 Вт+1044 Вт = 2434 Вт.

Визначимо кількість повітря, необхідного для вентиляції приміщення комп'ютерного залу, за формулою (4.5):

L = , (4.5)

де Qнад=2434 Вт - надлишкове тепло, с - 1010 Дж/кг*град - питома теплоємність повітря, p=1,29 кг/м3, tв=20? С - температура витяжного повітря, tв=22? С - температура витяжного повітря, tп - температура припливного повітря береться на 5 - 10? С нижче температури витяжного повітря.

L =м3/час

Підрахуємо кількість кондиціонерів, необхідних для вентиляції приміщення комп'ютерного залу за формулою (4.6)

K=,(4.6)

де G - продуктивність кондиціонера БК2500, рівна 600 м3/год.

Таким чином, для видалення надлишкового тепла з приміщення комп'ютерного залу одного кондиціонера типу БК2500 недостатньо. Для створення нормальних умов праці операторів необхідно встановити ще один кондиціонер типу БК2500.

На підставі проведенного аналізу можна зробити висновок, що в цілому охорона праці банку здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону праці», рекомендацій Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Міністерства охорони здоров'я. Потрібно відзначити, що порушень і недоглядів у питанні охорони праці і навколишнього середовища немає. Необхідно також відзначити, що у банку діє колективний договір, укладений між колективом і керівництвом АКБ „Правекс-банк” [4,6]. Санітарно-гігієнічні умови праці у банку відповідають нормативним вимогам:

техніка безпеки у робочих приміщеннях у задовільному стані;

протипожежна безпека знаходиться на досить професійному рівні та контролюється відділом безпеки;

- санітарно-гігієнічні норми виконуються [37].

Керівництву банку доцільно розвивати напрямок договірних відносин з лікувально-профілактичними закладами щодо лікування, профілактики та медичних оглядів персоналу, відпочинку під час відпусток працівників із дітьми на пільгових умовах [61, 64].

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки, що проведення операцій на українському валютному ринку установами банків знаходиться під суворим наглядом Національного банку України і має значні обмеження. Але, не зважаючи на це, валютні операції є доволі прибутковими і привабливими для банків.

Аналізуючи діяльність установ банків за минулі роки, можливо зробити висновок, що питома вага валютних операцій в загальній кількості операцій установ банків збільшилась досить помітно. В попередні роки основною статтею доходу було кредитування, але згодом банки збільшили обсяги операцій на валютному ринку і зараз ці операції приносять основний дохід установам банків. Це відбулося завдяки тому, що кредитні операції є більш ризикові.

Збільшення обсягів валютних операцій призвело до їх розширення і покрашення. Тенденції розвитку валютного ринку в останні роки характеризувалися такими чинниками:

збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою;

розширенням переліку валют, за якими проводились валютні операції;

відсутністю різких коливань валютних курсів;

збільшенням кількості операцій з нерезидентами;

- впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків тощо.

Операції на валютному ринку ще досі залишаються на шляху розвитку і покрашення. Цей процес відбувається з-за того, що банки з деякими видами операцій працюють нещодавно, а з деякими операціями тільки починають працювати.

Також у банків є бажання вдосконалювати та поліпшувати і досить розвинуті валютні операції. До цього установу банків спонукає конкурентна боротьба. Банки намагаються залучити до себе нових клієнтів і втримати вже наявних. Чим більше у банка клієнтів (бажано великих) тим він стабільніше. Тому банки намагаються розширити обсяг послуг, особливо на валютному ринку, бо це досить перспективно і прибуткове.

Експортно-імпортні операції на валютному ринку достатньо розвинуті і знайомі українським банкам у достатньому обсязі. Це сталося завдяки тому, що з експортно-імпортними операціями банки (деякі) працюють ще за часів СРСР і мають досить великий досвід у цій сфері (в основному це Державний експортно-імпортний банк України). Кількість експортно-імпортних операцій останнім часом має тенденцію до зростання. Збільшення обсягів операцій відбувається з-за налагодження партнерських відносин резидентів з нерезидентами, збільшення кількості укладаємих контрактів, зростання розрахунків за постачання товарів та наданню різноманітних послуг.

Неторгівельні операції на валютному ринку України також займають своє, досить велике місце. Неторгові операції набули свого розвитку тільки з часів створення самостійної України і до цього часу знаходяться у стані розвитку. Цей розвиток їде досить помітно.

Купівля та продаж готівкової валюти у фізичних осіб - це найбільш розвинутий вид неторгівельних операцій, обмінні пункти банків розповсюджені досить широко і ця послуга користується попитом й знаходить свого споживача.

Купівля та продаж дорожніх чеків починає доволі широко застосовуватися громадянами України, які виїзджают за кордон на відпочинок або у справах. Але тут існують деякі обмеження - вивезти валюту за кордон у дорожніх чеках можливо тільки номіналом у 5000 доларів.

Операції з міжнародними пластиковими картками також досить розвинуті. По цим операціям до банків приходять отримувати готівку як громадяни України, так і іноземні громадяни. Також готівку по пластиковим карткам міжнародних платіжних систем VISA International та Evropay/Mastercard можуть отримувати представники юридичних осіб - як резидентів, так і нерезидентів. Розповсюдження цього виду послуг відбувається завдяки тому, що пластикова картка - це досить зручно і привабливо. На пластикові картки не існує обмежень -кількість ввезеної і вивезеної валюти може бути будь-яка і не треба мати з собою велику кількість готівкової іноземної валюти.

Розвитку українського валютного ринку може сприяти також і зміцнення власної грошової одиниці - гривні. Деякі тенденції до цього вже існують. Маємо надію, що ці тенденції будуть розвиватися у позитивному напрямку.

Зміцнення і розширення валютного ринку в подальшому дуже потрібно Україні, особливо її фінансовому сектору. Зі стабілізацією ситуації на ринку стабілізується і робота фінансових інститутів України. Національний банк України і Кабінет Міністрів оберуть правильні шляхи розвитку українського валютного ринку.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2.5 "Правил здійснення операцій на між-банківському валютному ринку України", затверджених постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 року №127, підставою для купівлі на МВРУ іноземної валюти резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються, зокрема, виконавчі документи, видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження".

До рішень, передбачених цією статтею, належать також рішення іноземних судів та арбітражів.

Водночас необхідно зазначити, що передумовою добровільного виконання рішення іноземного суду на території України, а також застосування засобів щодо його примусового виконання є визнання цього рішення, тобто поширення його законної сили на територію України.

Відповідно до пункту 9.2 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, рішення іноземних судів та арбітражів визнаються і виконуються на підставі відповідних міжнародних договорів та чинного законодавства України.

Клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду розглядається компетентним судом. Після винесення ухвали про визнання та виконання рішення іноземного суду на території України виписується виконавчий лист, який і є підставою для провадження виконавчих дій.

Основою для виконання рішення іноземного арбітражу є наказ арбітражного суду та ухвала компетентного українського суду про визнання та виконання рішення іноземного арбітражу на території України.

З огляду на зазначене вище вважаємо, що придбання резидентом іноземної валюти на МВРУ з метою виконання рішення, винесеного Міжнародним арбітражним судом, який є у кожній державі, буде правомірним лише в разі визнання цього рішення компетентним судовим органом України.

Згідно з пунктом 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (надалі -- Декрет) на уповноважені банки покладено функції здійснення контролю за валютними операціями, що провадяться резидентами та нерезидентами через ці банки.

Згідно з пунктом 1.2 Положення "Про валютний контроль", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49, функції агента валютного контролю визначено як обов'язки уповноважених банків здійснювати контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, зокрема, запобігати проведенню незаконних валютних операцій.

Необхідно зазначити, що підпунктом "а" пункту 4 статті 5 Декрету встановлено загальне правило, відповідно до якого вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Цей же підпункт (абзаци 2--6) містить перелік винятків із загального правила, тобто операцій, проведення яких не потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Одним із таких винятків є, зокрема, платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, крім оплати валютних цінностей (абзац 4 підпункту "а" пункту 4).

Зауважимо, що підстави виникнення зобов'язань визначено у частині 2 статті 151 Цивільного кодексу України шляхом посилання на статтю 4 даного кодексу. Причому на перше місце серед таких підстав поставлено договір. Отже, при розрахунках за експортно-імпортними операціями здебільшого саме договір свідчить про наявність зобов'язання резидента щодо здійснення платежу нерезиденту.

Якщо платіж здійснюється за відсутності такого договору, він не входить до числа винятків, зазначених в абзаці 4 підпункту "а" пункту 4 статті 5 Декрету, а отже, для його проведення необхідно мати індивідуальну ліцензію Національного банку України.

У разі проведення такого платежу без індивідуальної ліцензії НБУ на резидента, який його здійснив, органами державної податкової служби накладається штраф у сумі незаконно переказаної іноземної валюти в перерахунку на валюту України за обмінним курсом Національного банку на день здійснення зазначеної операції (стаття 16 Декрету).

Банк, який обслуговував платника та допустив проведення платежу без наявності у клієнта індивідуальної ліцензії НБУ, притягується до відповідальності за невиконання функцій агента валютного контролю.

Отже, банк має право переказувати кошти за межі України лише після того, як клієнт надасть документи, що свідчать про законність платежу (копії договорів, контрактів, актів та інших документів, які підтверджують здійснення імпорту продукції, отримання послуг тощо).

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (надалі -- Декрет) Національний банк України надає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, на які згідно із цим Декретом поширюється режим ліцензування.

Індивідуальні ліцензії на проведення разової валютної операції надають резидентам і нерезидентам на термін, необхідний для її здійснення.

Підпунктами "а" -- "е" пункту 4 статті 5 Декрету визначено перелік операцій, які потребують індивідуальної ліцензії. Зокрема, згідно з пунктом 4а статті 5 Декрету такої ліцензії потребує переказування резидентами валютних цінностей за межі України для придбання банківських металів.

Слід зазначити, що операція з переказування іноземної валюти в оплату банківських металів кількома траншами до моменту вичерпання вказаної в індивідуальній ліцензії суми або часу дії ліцензії складається з ряду тотожних дій (переказування певних сум), які повторюються. Але особа, яка отримала ліцензію, хоч і здійснює низку переказувань коштів в оплату банківських металів, не може зрештою переказати більші суми, ніж передбачено ліцензією.

Отож операцію з переказування іноземної валюти в оплату банківських металів кількома траншами до моменту вичерпання вказаної в індивідуальній ліцензії суми та часу її дії, на нашу думку, слід розглядати як разову продовжувану валютну операцію, котра складається з ряду тотожних дій, які щодо терміну та суми переказаних коштів не перевищують зазначених в індивідуальній ліцензії.

Вважаємо, що поступове (кількома траншами) переказування іноземної валюти не слід вважати порушенням норм Декрету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. - К: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121 - III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”), 2001. - № 1. - С. 3 - 46.

3. Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999. - № б79 - XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Раціонального банку України”), 1999. - № 7. - С. 3 - 23.

4. Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992. - Хе 2695-ХІІ // Відомості Верховної Ради, 1991. - № 49. - 668 с.

5. Закон України “ Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 04.02.1998. - № 36 // http: // www. rada..kiev.ua.

6. Кодекс законів про працю України, від 10.12.1994 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради, 1994. - № 50. - 375 с.

7. Указ Президента України “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14 07.2000 р. № 891/2000 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (додаток до журналу "Вісник Національного банку України”) , 2000. - № 9. - С. 7 - 8.

8. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. № 15-93 // Урядовий кур'єр. - № 9. - С.3 - 9.

9. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Положень “Про порядок створення і реєстрації комерційних банків” і “Про порядок ліцензування банків в Україні” // http: // www. rada. kiev.ua.

10. Постанова Правління НБУ “Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” // http: // www. rada.. kiev.ua.

11. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Тимчасового положення про здійснення обміну національних валют - країн Європейського валютного союзу на євро” - зареєстроване в МЮУ від 12.12.2001. - № 509 // http: // www. rada.kiev.ua.

12. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій із використанням платіжних карток у банках України” від 17.12.2001 р. № 524 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності, (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”), 2002. - № 1. - С.24 - 32.

13. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на території України” - затверджена від 01.10.2001. - № 416 та зареєстрована в МЮУ 26.10.2001. - за № 908/6099 // http: // www. rada. kiev.ua.

14. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти та про внесення змін до нормативно-правових актів НБУ” від 17.01.2001. - № 18, зареєстрована в МЮУ 02.02.2001р. за № 99/5290 // http: // www. rada. kiev.ua.

15. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Змін до Правил використання готівкової іноземної валюти на території України” від 12.11.2003р. - № 496 // http: // www. rada. kiev.ua.

16. Постанова Правління НБУ “Порядок встановлення та використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют” від 30.03.1998. - № 119 // http: // www. rada. kiev.ua.

17. Положення “Про міжбанківські розрахунки в Україні”, затверджене Постановою Правління НБУ від 03.11.2002 р. № 414 // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 1998. - № 11. - С.36 - 92.

18. Положення “Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України” - затверджене Постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р. № 520 та зареєстроване в МЮУ 21.02.2001 р. за № 152/5343 // http: // www. rada. kiev.ua.

19. Положення “Про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях”, затверджене Постановою Правління НБУ від 26.03.1998. - № 118 // http: // www. rada. kiev.ua.

20. Положення “Про реорганізацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”, затверджене Постановою Правління НБУ від 06.08.2003. - № 325 // http: // www. rada. kiev.ua.

21. Положення “Про порядок емісії пластикових карток і здійснення операцій з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління НБУ від 27.08.2001. - № 367 // http: // www. rada. kiev.ua.

22. Положення “Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки”, затверджене постановою Правління НБУ від 24.02.1997. - № 37 // http: // www. rada. kiev.ua.

23. Положення “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України”, затверджене постановою Правління НБУ від 20.03.1998. - № 114 // http: // www. rada. kiev.ua.

24. Зміни до Положення “Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки”, затверджене постановою Правління НБУ від 02.03.1998. - № 79 // http: // www. rada. kiev.ua.

25. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановами Правління НБУ від 18.03.1999 - № 127, від 21.09.1998. - № 382 // http: // www. rada. kiev.ua.

26. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 22.04.2003р. - № 172 // http: // www. rada. kiev.ua.

27. Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затверджені постановою Правління НБУ від 20.11.2001. - № 73 // http: // www. rada. kiev.ua.

28. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 17.12.2001 р. № 524 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності, (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”), 2002. - № 1. - С. 58 - 82.

29. Інструкція № 1 від 14.08.2003р. - “Про кассові операції в банках України” // http: // www. rada. kiev.ua.

30. Інструкція “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків в Україні”, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001. - № 368 // http: // www. rada. kiev.ua.

31. Правила здійснення фізичними особами переказів іноземної валюти в межах України. постанова НБУ від 12.03.2003. №103

32. Положення про порядок видачі резидентами індивідуальних ліцензій на переказання іноземної валюти за межі України. Постанова НБУ від 29.01.2003р. №35

33. Лист Національного банку України „Щодо Порядку підготовки документів, необхідних для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ, а також оплати платіжних доручень у вільно конвертованій валюті (1 група Класифікатора іноземних валют) на виконання зобов'язань перед нерезидентами як за рахунок власних коштів, так і куплених на біржах”: лист НБУ від 24.09.1998. - № 13-211/2314 // http: // www. rada. kiev.ua.

34. Правила протипожежної безпеки в Україні. - Київ: Лібра, 1995.-58 с

35. ГОСТ 12.0.002-80. ССБТ. Основные понятия, термины и определения. - М: Издательство стандартов, 1980. - 250 с.

36. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - М.: Издательство стандартов, 1991. - 110 с.

37. ГОСТ 02.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - М.: Издательство стандартов, 1988. - 93 с.

38. ГОСТ 12.1.013-79. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. - М.: Издательство стандартов, 1979. - 87 с.

39. ГОСТ 12.1.036-81. ССБТ. Шум. Допустимые уровни шума в жилых й общественных зданиях. - М: Издательство стандартов, 1981. - 65 с.

40. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие ергономические требования. - М.: Издательство стандартов, 1978. - 152 с.

41. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. - М: Издательство стандартов, 1976. - 45 с.

42. СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1985. - 68 с.

43. СНІП 2.04.05-86. Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря.- К.: Т-во “Знання”, КОО, 1986. - 32 с.

44. Банковское дело: Учебник / Колесникова В.И, - Москва: Финансы и статистика, 1998.- 443 с.

45. Банковское дело: Учебник / Колесникова В.И.- Москва: Фист, 1995. - 480 с.

46 Балабанов О.О. Банківська система Федеративної Республік Німеччини // Банківська справа . - 1995. - № 2. - С. 6-13.

47. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховніна та ін.;3а ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза-К: КНЕУ, 2000. - 384 с.

48. Бабичева Н.Ю. Банковское дело: Учебник / - Москва: ЕКОС, 1994. -397с.

49. Береславська О. Курс - стабільний, зростання триватиме // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 2. - С. 37 - 40.

50 Блащук Ю. Валютний контроль: міжнародний досвід і національні тенденції // Вісник Національного банку України - 2001. - № 4 - С 28-29

51. Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные й опционные рынки: Учебник. - Москва: Економика, 1995. - 426 с.

52. Бураковський І. Банківська система Японії: загальна характеристика // Банківська справа. - 1995. - № 4.- С.31-34.

53. Васюренко О. В. Механізм здійснення банківських операцій з іноземною валютою. - Харків: Гриф, 1997. - 176 с.

54. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.:Т-во "Звання", КОО, 2000. - 243 с. - (Вища освіта XXI століття).

55. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. - 225 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

56. Валютне регулювання: роз'яснення спеціалістів НБУ // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 12. - С.53 - 54.

57. Вахненко Т. Регулювання потоків іноземного капіталу: уроки світової практики // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 2. - С.49 - 54.

58. Герасимович А.М. Облік та аудит у комерційних банках: Навчальний посібник. - Львів: “Фенікс”, 1999. - 487 с.

59. Дяченко Б., Савченко А. Національна система масових електронних платежів // Вісник Національного банку України. - 1999. - № 8. - С. 3. - 9.

60. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. - К.: 2001. - 161 с.

61. Заброцька О. Пластикова картка як інструмент платіжної системи // Вісник Національного банку України. - 1999. - № 5. - С. 31 - 40.

62. Івасів Б.С. Операції комерційних банків: Навчальний посібник. - К.: НМК ВО, 1992. - 116 с.

63. Колесникова В.И. Банковское дело: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 213 с.

64. Кобевник В.Ф. Охрана труда. - Киев: Вища школа, 1990. - 287 с.

65. Коряк С.Ф. Комп`ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації: Навчальний посібник - Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. - 143 с.

66. Красавина Л.Н. Международные валютные и кредитные отношенния капиталистических стран. - М.: Финансы и статистика, 1986.-320с.

67. Кулицький С.Світова ієрархія валют і перспективи її трансформації // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 10. - С.49 - 53.

68. Кротюк В., Андрущенко П., Карчева Г. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України 2001р. // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 9. - С. 9 - 11.

69. Лаврушина О.И. Банковские операции: Учебное пособие - Часть - І. - М.: ИНФРА - М, 1995. - 96 с. Лаврушина О.И. Банковские операции: Учебное пособие - Часть - ІІ . - М: ИНФРА - М, 1996. - 110 с.

70. Мусієць Т. Діяльність зарубіжних банків в Україні: досвід і проблеми // Банківська справа. - 1997. - № 1. - С. 31 - 37.

71. Международные валютно-расчетные и кредитные отношения: Учебник - помощник. / Дорошенко А.Г., Литкевич Л.П., Дорошенко А.А. - Харков: Фолио, 1997р. - 144с.

72. Михайличенко С. Проблеми та перспективи розвитку валютно-курсової полiтики в Українi // Вiсник Національного банку України. - 1999.- № 2. - С.12 - 17.

73. Мільйонна картка VISA в Україні // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 3. - С.56 - 60.

74. Митрофанов В.Ф. Банк как действительный фактор стабилизации зкономики: опыт Германии // Финансы. - 1996. - № 1. - С.53 - 56.

75. Найкращий спосіб розрахунків - VISA // Вісник Національного банку України. - 2000. - № 5. - С. 61 - 70.

76. Настольная книга валютного дилера: Справочное издание: Перевод с англ. - М.: ТОО “Верба”, 1992. - 218 с.

77. Науменкова С.В. Нові методи позабалансового фінансування в банківській справі // Банківська справа. - 1997. - № 2. - С. 19 - 22.

78. Нестерова Т.Н. Банковские операции. - Часть 4. Банковское обслуживание внешнеэкономической деятельности: - М.: ИНФРА - М, 1996. - 89 с.

79. Новак І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінових переказів - новий етап розвитку електронних міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 9. - С. 44 - 49.

80. Операції комерційних банків: / Коцовська Р., Ричаківська В., ТабачукГ., Воднюк М. - Львів: Центр Європи, 1997. - 263 с.

81. Основы валютних отношений: Учебное пособие. - Бункин М.К., Семенов А.М. - М.: Юрайт, 1998. - 192 с.

82. Петрашко Л.П. Валютні операцїї: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 204 с.

83. Пискулов Д.Ю. Теория й практика валютного дилинга (Fогеіgn Ехсhаngе аnd Магкеt Орегаtіоns): Прикладное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1995. - 208с.

84. Платонова Й.Н. Валютний ринок и валютное регулирование: Учебное пособие. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 475 с.

85. Порозєв О.К. Прогнозування надходжень готівкових грошей до установи комерційного банку // Банківська справа. - 2001. - № 1. - С.17 - 20.

86. Інформаційні системи у фінансово - кредитних установах: Навчальний посібник / І.Ф. Рогач, М.А. Сендзюк, В.А. Антонюк, К.,:2001. - 183 с.

87. Сала І.В. Кредитна система України і банківські технології: Навчальний посібник. - Львів, 2002. - 140 с.

88. Стельмах В. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 9. - С.3 - 6.

89. Економічна інформатика: Підручник / В.С. Стельмах, А.О. Єпіфанов. - Суми: Т-во: “Слобожанщина”, 2000. - 184 с.

90. Тиркала Р.І. Банківська справа: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.

91. Усоскин В.М. Современньїй коммерческий банк: управление и операции. - М.: ИПЦ “Вазар-Ферро”, 1994. - 320 с.

92. Шарова Т. Управління валютними ризиками. - К.: КНЕУ, 1994. -

198 с.

93. Шульга Н. Кокурентна позиція банку на ринку платіжних карток // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 3. -С. 50 - 52.

94. Ющенко В.А. Платіжні системи. - К.: “Либідь”, 1998. - 402 с.

95. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навчальний посібник. - К.: Тов-во “Знання”, КОО, 1998. - 444 с.

96. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навчальний посібник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 359 с.

Додаток А

Класифікація валютних позицій комерційних банків

Додаток Б

Організаційна структура касового відділу комерційного банку

Передаються Передаються

інкасаторські інкасаторські

сумки сумки

Додаток В

Основні риси та характеристики пластикових карток

Додаток Д

Схема купівлі товару з використанням банківської кредитної картки

Додаток Е

Схема операції з дебетовою карткою у режимі оn-lіnе

Додаток Ж

Кругообіг готівки між банками і клієнтами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru