Страхування вантажів та багажу

39

Вступ

Страхування вантажів на сьогоднішній день є найбільш популярним добровільним видом майнового страхування. Причиною цього є динамічні темпи росту зовнішньої торгівлі, внутрішніх перевезень та суттєве зниження тарифів.

· Вантаж - товар, що знаходиться в процесі перевезення. Тому мова йде про укладання торгових контрактів та здійснення поставок. Ці поняття присутні в діяльності будь-якої компанії або підприємства різних форм власності.

· Страховий тариф - розмір страхового тарифу встановлюється для кожного Клієнта індивідуально з урахуванням вартості, характеру вантажу та інших даних.

· Страхові суми - Страхова сума визначається на підставі документів, підтверджуючих вартість вантажу. У страхову суму можуть бути включені витрати, пов'язані із перевезенням і зберіганням вантажу.

1. СТРАХОВА КОМПАНІЯ ІНТЕР - ПОЛІС

Сумське представництво Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Інтер-Поліс

Ліцензія на здійснення страхової діяльності № 940/922

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СТРАХОВУ КОМПАНІЮ

СК “Інтер-Поліс” створено у формі акціонерного товариства закритого типу згідно Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про страхування”.

Дата створення: 24.01.2000 р.

· Види страхування:

o страхування вантажів і багажу

o обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті

o страхування засобів залізничного транспорту

o страхування відповідальності за оплату отриманих медичних послуг під час перебування за кордоном

o особисте страхування від нещасних випадків або на випадок хвороби

o страхування цивільної відповідальності власників автомобільного транспорту

o страхування автомобільного транспорту

o страхування майна юридичних і фізичних осіб

o страхування кредитів

ЗАТ "СК Інтер-Поліс " пропонує програму страхування вантажів та багажу, згідно з якою відшкодовуються збитки від втрати чи пошкодження всього чи частини вантажу під час перевезення.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Органи управління страховою компанією визначаються залежно від того, що страхова компанія має статус акціонерного товариства.

Згідно із Законом України "Про господарські товариства" найвищим органом управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів, їх скликають засновники компанії після фундаментальної підготовчої роботи.

До компетенції загальних зборів акціонерів належать:

* затвердження статуту компанії і всіх змін до нього, включаючи розмір статутного фонду;

* прийняття рішення щодо виду, кількості та вартості акцій, що підлягають продажу або викупу;

* затвердження річного звіту, зокрема розподіл прибутків і порядок покриття збитків компанії;

* обрання наглядової ради, ревізійної комісії, голови та членів правління товариства;

* прийняття при потребі рішення про зміну статусу акціонерного товариства (із закритого на відкрите або навпаки);

* прийняття рішення про ліквідацію товариства.

Наглядова рада обирається з числа акціонерів у кількості від трьох до дев'яти осіб. Цей орган контролює стан справ у компанії в період між загальними зборами акціонерів. За наявності певних повноважень, наданих загальними зборами акціонерів, наглядова рада може приймати рішення про призначення і відкликання голови та членів правління, затверджувати річний звіт, вирішувати ряд інших важливих питань, що не є виключною прерогативою загальних зборів.

У компанії створюється Рада директорів. До її складу входять керівники, обрані загальними зборами акціонерів, що мають повноваження, визначені статутом. До складу Ради залучаються також директори з числа керівників компанії, окремих інфраструктур останньої і зовнішні директори - радники або провідні акціонери (директори без портфеля).

Правління страхової компанії є виконавчим органом, який керує роботою компанії згідно з повноваженнями, визначеними статутом компанії і положенням про правління. Робота правління має будуватися з додержанням принципу колегіальності. Спектр питань, які вирішуються правлінням, дуже широкий. Це планування діяльності, розставляння відповідальних кадрів, у тому числі затвердження генерального директора або головного менеджера компанії (у переважній більшості товариств ця посада окремо не вводиться, а її функції виконує голова правління), а також кошторису, інвестиційної політики компанії.

Голова правління може виконувати водночас функції і голови Ради директорів. Дозволяється також поєднувати в одній особі посади голови правління і головного менеджера. Якщо такого поєднання немає, то функції голови правління здебільшого обмежуються організацією міжнародних контактів і координацією взаємодії компанії з органами влади тощо.

Президент - це посада, що за ієрархією йде після голови правління. Президент є одночасно і головним менеджером.

Оперативне керівництво компанією здійснює головний менеджер. На нього покладаються функції. організація виконання рішень загальних зборів акціонерів, наглядової ради, ради директорів та правління компанії, внесення пропозицій щодо планів діяльності компанії, затвердження функціональних обов'язків посадових осіб.

При керівних органах компанії є секретаріат, на який покладаються важливі функції з контролю за виконанням їхніх рішень. Секретар ради веде облік акціонерів, а також книгу протоколів засідань цього органу. Чергове засідання наглядової ради, Ради директорів або правління розпочинається з інформації про остаточну редакцію попередніх рішень і стан їх виконання. При секретаріаті є група працівників, які встановлюють зв'язки з громадськістю, інформуючи її про діяльність компанії.

Ревізійна комісія - контрольний орган страховика, що відстежує виконання статуту, рішень загальних зборів акціонерів, додержання чинного законодавства. Ревізійні комісії контактують з аудиторами.

4. ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ “ ІНТЕР - ПОЛІС”

4.1. ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ ІНТЕР - ПОЛІС: ЗАГАЛЬНИЙ РОЗМІР. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ

Статутний фонд товариства становить 7 млн. грн.; розмір відповідає чинному законодавству України.

Джерела формування: грошові кошти.

4.2. ФОРМУВАННЯ ТА НАПРЯМКИ РОЗМІЩЕННЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ

Для забезпечення платоспроможності страховика (однією з обов'язкових умов діяльності таких юридичних осіб) необхідні, зокрема:

- наявність оплаченого статутного фонду і гарантійного фонду страховика;

- створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

Страхові резерви створюються з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви поділяються на технічні резерви та резерви життя.

Порядок формування технічних резервів страховиків, крім закону про страхування, регламентується також Положенням про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя, затвердженим наказом Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю.

Страхові резерви формуються за рахунок страхових премій з урахуванням наявності у страховому портфелі страховика видів страхування та терміну дії договору страхування. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування.

Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.

Технічні резерви дають змогу страховику бачити загальний обсяг відповідальності за діючими договорами їх страхування. Обсяг технічних резервів має бути достатній для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування, навіть у випадках припинення надходження премій договорами.

Законодавством України передбачено, що резерв незароблених премій, що включає частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату; резерв збитків - зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників. Технічні резерви формуються окремо за кожним видом страхування. Згідно із Законом України "Про страхування" українські страховики використовують один спрощений метод розрахунку резерву незароблених премій - метод "плаваючих кварталів" , застосовуваний також при визначенні прибутку страховика.

Резерви премій являють собою резерв незароблених премій; додатковий резерв ризиків, що не минули.

Резерв незароблених премій складається з частини страхових премій, які надійшли за договорами страхування, що укладені у звітному періоді, але стосується терміну дії договору страхування, що припадає на наступний звітний період.

Резерв ризиків, які ще не минули, формується як додаток до резерву незароблених премій, щоб компенсувати можливість заниження тарифу.

Резерв катастроф формується з метою забезпечення страхових виплат у разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, у результаті яких буде завдано збитків численним страховим об'єктам і коли постає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, які взято до уваги при розрахунку страхових тарифів. Резерв катастроф формується з урахуванням можливості великомасштабних аварій, від яких одночасно постраждає багато страхових об'єктів, і виявиться брак страхових резервів, сформованих з огляду на рівномірне настання випадків. Резерв катастроф особливо необхідний при страхуванні ризиків стихійних лих, а також при формуванні страхового портфеля на території підвищеної небезпеки. Відрахування до резерву катастроф мають надходити протягом тривалого періоду і формуватися страховиками в разі, якщо діючими договорами страхування передбачена відповідальність при настанні такого роду подій.

Резерв коливань збитковості дозволяє страховикам Компенсувати перевищення своїх витрат, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у випадках, коли фактична збитковість страхової суми за видом страхування на звітний період перевищує очікуваний рівень збитковості, який узято за основу при розрахунку тарифної ставки за цим видом страхування. У роки успішної діяльності страховика цей резерв поповнюється за рахунок отриманих у результаті страхової діяльності надлишків, у збиткові з нього вилучаються кошти для покриття збитків, що пов'язані зі здійсненням страхових операцій.

4.3. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ ТА ВИТРАТИ СТРАХОВИКА

Доходи страховика можна поділити на:

- доходи від основної, тобто страхової діяльності (всі надходження на користь страховика, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування);

- доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов'язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

- інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з'являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності і надзвичайних подій.

Доходи від страхової діяльності є первинними доходами страхової компанії.

Платою за страхування є страхова премія, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування. Тільки після сплати страхувальником страхової премії (або першого платежу страхової премії, коли вона сплачується в кілька строків) договір страхування набирає чинності, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Страхувальники мають право сплачувати страхові премії як готівкою, так і безготівковим шляхом.

Страхова премія визначається залежно від суми, на яку укладається договір страхування (страхової суми), і страхового тарифу (страховий тариф ще називають ставкою страхової премії). Розмір і порядок визначення страхової суми, рівень страхових тарифів - елементи договору страхування і впливають на ціну страхової послуги. Ціна страхової послуги (страхова премія) обчислюється за формулою:

Страхова премія = Страхова сума * Страховий тариф.

Страхова сума, згідно із Законом України "Про страхування", - це грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

У майновому страхуванні страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не передбачене договором страхування або умовами обов'язкового страхування. Дійсна вартість майна обчислюється як вартість придбання майна за вирахуванням зносу. З настанням страхового випадку страховик здійснюватиме виплату пропорційно до розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування. "Надлишково" сплачена премія не повертається.

Страховик має в розпорядженні дві групи коштів:

1. власні кошти у вигляді статутного фонду (капіталу), спеціальних і резервних (за винятком страхових) фондів, вільних резервів, нерозподіленого прибутку;

2. залучені кошти у вигляді страхових резервів.

Інвестування коштів, що належать до першої групи, законодавче не регламентується і здійснюється страховиком на власний розсуд.

Інвестування коштів страхових резервів жорстко регламентується.

Страхова компанія, згідно із законодавством, має право робити за рахунок коштів страхових резервів капітальні і фінансові інвестиції. Можливості капітальних інвестицій обмежуються правом придбання нерухомого майна. Інші види капітальних інвестицій для розміщення коштів страхових резервів законодавством України не передбачаються. Інвестиції (кошти страхових резервів) мають бути портфельними. Страховик не має права вкладати кошти страхових резервів безпосередньо у статутні фонди юридичних осіб в обмін на корпоративні права, емітовані такими юридичними особами. Він має право здійснювати лише портфельні інвестиції, тобто вкладати кошти в придбання цінних паперів.

Доходи страховика від цих операцій інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів:

відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на розрахунковому рахунку;

відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку;

відсотки за облігаціями;

дивіденди за акціями;

участь у прибутку перестраховиків (зважаючи на наявні права вимоги, пов'язані з формуванням технічних резервів);

участь у прибутку юридичних осіб, у складі засновників яких перебуває страхова компанія, тобто доходи від реалізації корпоративних прав;

відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва (законодавство дозволяє використовувати із зазначеною метою кошти резервів зі страхування життя).

Третя група доходів страховика - інші операційні доходи від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Іншими доходами страховика є, доходи від здавання майна в оренду (оперативний або фінансовий лізинг); доходи у вигляді позитивного результату перерахунку іноземної валюти порівняно з її балансовою вартістю на кінець звітного періоду; доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів (послуг); доходи від індексації та передання (продажу, обліку та інших видів відчуження) основних фондів і нематеріальних активів; доходи від врегулювання безнадійної заборгованості; доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток; доходи від надання консультаційних послуг; штрафи, пені, інші доходи.

Витрати страхової компанії: витрати на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхової послуги) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестиційної та фінансової діяльності, а також інших його доходів від звичайної діяльності та надзвичайних операцій).

Понад 90 % загальної суми витрат страхової компанії - "страхові" витрати:

1) виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування й перестрахування;

2) витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;

3) витрати на утримання страхової компанії.

Виплати страхових сум та страхових відшкодувань згідно із Законом України "Про страхування" - це грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування, згідно з чинним законодавством, не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

У разі, коли у майновому страхуванні маємо "недострахування", тобто страхова сума не дорівнює повній вартості застрахованого об'єкта, а становить лише певну частку його вартості, страхове відшкодування виплачується в такій самій частці від визначених за страховою подією збитків. При цьому використовується пропорційна система страхового забезпечення. Якщо умовами страхування передбачене використання іншої системи (наприклад, системи "першого ризику" або системи граничного забезпечення), то відшкодування відбувається за іншою схемою, згідно з угодою сторін.

Виплати страхових відшкодувань і страхових сум - це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються страховими нетто-преміями.

Виплату страховик здійснює згідно з договором страхування або керуючись законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), що складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, яку визначає сам страховик.

У разі потреби страховик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини й обставини страхового випадку.

Згідно із Законом України "Про страхування" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, після настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати. Виплату страховик має здійснити у передбачений договором термін. Він несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Якщо це передбачено договором страхування, то в загальний обсяг виплат включається також відшкодування страхувальникові витрат, які він поніс при настанні страхового випадку, щоб запобігти збиткам або зменшити їх.

Фізичним особам виплати здійснюються як готівкою, так і безготівкової з каси страхової компанії; переказом на банківський рахунок отримувача; переказом за місцем роботи.

Юридичні особи, як правило, отримують страхові виплати в безготівковій формі, переказуванням відповідних сум з банківського рахунка страхової компанії на банківський рахунок страхувальника.

У разі дострокового припинення договору страхування законодавство України забороняє повернення коштів готівкою, якщо страхову премію було внесено в безготівковій формі.

Витрати на обслуговування процесу страхування і перестраховування.

Аквізиційні витрати - це витрати, пов'язані із залученням нових страхувальників, укладанням нових договорів страхування. Вони можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків; комісійну винагороду страховим посередникам (брокерам, агентам) за укладання й обслуговування договорів страхування; відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням їхніх обов'язків; оплату послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики; витрати на виготовлення бланків страхової документації; витрати на рекламу і т. ін.

Інкасаційні витрати - це витрати, пов'язані з обслуговуванням готівкового обігу страхових премій: на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання страхових премій у готівковій формі; витрати на виготовлення бланків квитанцій і відомостей щодо прийому страхових премій; на оплату банківських послуг, пов'язаних з інкасацією страхових премій.

Ліквідаційні витрати - це витрати, пов'язані з урегулюванням збитків. Вони включають оплату послуг спеціалістів зі з'ясування причин і визначення розміру збитків, завданих об'єктам страхування; витрати на нагромадження відповідної інформації; оплату банківських послуг, пов'язаних зі здійсненням виплат страхового відшкодування; витрати на проїзд аварійного комісара та експертів до місця страхової події і назад; судові витрати; поштово-телеграфні витрати з даного страхового випадку; відрахування в резерв збитків тощо.

Витрати на утримання страхової компанії - це адміністративно-управлінські витрати. Вони включають заробітну плату персоналу компанії (основну і додаткову) з нарахуваннями, плату за оренду приміщення, оплату комунальних послуг, послуг зв'язку; витрати на придбання канцелярських і господарських товарів, рекламу, відрядження, утримання й обслуговування автотранспорту, амортизаційні відрахування та інші витрати, які, згідно з чинним законодавством, відносять до складу операційних витрат страховика.

Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період (квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік).

Фінансовий результат - це вартісна оцінка підсумків господарювання страховика.

Він визначається як різниця між доходами і витратами.

Прибуток страховика складається з прибутку від страхової діяльності, прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності, прибутку від іншої звичайної операційної діяльності та надзвичайних операцій.

Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та відповідними витратами страховика, склад яких визначений чинним законодавством України.

5. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Для забезпечення платоспроможності страховика (однією з обов'язкових умов діяльності таких юридичних осіб) необхідні, зокрема:

- наявність оплаченого статутного фонду і гарантійного фонду страховика;

- створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

фактичний запас платоспроможності - різниця між активами (крім нематеріальних) і зобов'язаннями. Власних коштів, вільних від зобов'язань, разом із страховими резервами має бути достатньо для виконання зобов'язань за страховими виплатами.

Розрахунковий нормативний запас платоспроможності має дорівнювати найбільшій із двох сум, одна з яких обчислюється на підставі страхових премій, а друга - на підставі страхових виплат.

У першому випадку розрахунковий запас платоспроможності визначається на підставі надходжень страхових премій за звітний період, а саме:

Р = [(0,18 * SP1)+(0,16 * SP2)] * (Vs/V),

Де Р1 - розрахунковий розмір на підставі страхових премій;

SP1 - сума надходжень страхових премій до 10 млн евро;

SP2 - сума надходжень страхових премій більше, ніж 10 млн евро (загальна сума страхових премії за винятком SP\);

Vs - загальна сума страхових виплат за винятком виплат, сплачених перестраховиками;

V- загальна сума страхових виплат.

Відношення загальної суми страхових виплат (за винятком виплат, що сплачені перестраховиками) до загальної суми страхових виплат виокремлює частку виплат, які сплачені самим страховиком, причому воно повинно бути не меншим від 50 %. У разі, коли фактично цей коефіцієнт менший за 50 %, він береться в розмірі 50 %.

У другому випадку розмір розраховується на підставі страхових виплат:

P2 = [(0,26 * V1) + (0,23*V2)] * (Vs/V),

де P2 - розрахунковий розмір на підставі страхових виплат;

V1 - середньорічна сума виплат до 7 млн. євро;

V2 - середньорічна сума виплат понад 7 млн. євро (загальна сума страхових виплат за винятком V1).

Період розрахунку середньорічної суми виплат встановлено три роки, при страхуванні кредитів - сім років. Використання середньорічної суми виплат на відміну від визначення страхової премії за звітний період пов'язане з випадковістю настання страхової події і коливань розміру збитків.

Поділ загальної середньорічної суми страхових виплат на дві частини зумовлений тими самими причинами, що й поділ загальної суми страхової премії.

Директивами ЄС передбачено наявність гарантійного фонду, тобто вільних від зобов'язань коштів в обсязі 1/3 фактичного запасу платоспроможності. Цей фонд створюється страховиками для контролю за додержанням фактичного запасу платоспроможності.

Забезпечення платоспроможності страховиків України контролюється згідно із Законом України "Про страхування", яким передбачено:

* наявність сплаченого статутного фонду та наявність гарантійного фонду страховика;

* створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

* перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Маржа платоспроможності - перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим, де розрахунковий нормативний запас встановлюється на рівні двох коефіцієнтів: 0,25 та 0,30, відповідно взятих від надходжень страхових премій за звітний період та від страхових відшкодувань за той самий період.

Порівняння фактичного запасу платоспроможності над нормативним запасом відображає частку власних коштів страховика в загальних зобов'язаннях.

Згідно з українським законодавством фактичний запас платоспроможності страховика визначається відніманням від вартості майна страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, зокрема страхових, які беруться в розмірі технічних резервів. Фактичний запас платоспроможності страховика має перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності страховика дорівнює більшій з двох визначених величин. Першої, яка визначається множенням суми надходжень страхових премій протягом звітного періоду на 0,18. При цьому сума надходжень страхових премій зменшується на 50 % страхових премій, сплачених перестраховикам. Другої, яка визначається множенням суми здійснених страхових виплат протягом звітного періоду за договорами страхування на 0,26. При цьому сума здійснених страхових виплат зменшується на 50 % страхових виплат, компенсованих пере-страховикам згідно з укладеними договорами перестрахування.

З урахуванням забезпечення виконання зобов'язань перед страхувальниками Законом України "Про страхування" передбачено обов'язкове укладання договору перестрахування в разі, коли страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів.

6. СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ І БАГАЖУ

6.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

За своєю суттю страхування вантажів передбачає зобов'язання страховика здійснити виплати страхувальнику згідно з умовами договору в разі настання страхової події, що спричиняє йому збитки.

Об'єктом страхування за таким договором виступають майнові інтереси фізичної чи юридичної особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, зникнення безвісти вантажу за будь-якого способу його транспортування.

Страхувальником може бути фізична чи юридична особа, котра є власником вантажу та має в ньому страховий інтерес. Страховиком виступає лише страхова компанія (юридична особа), що має відповідну ліцензію Управління ліцензування страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків при Міністерстві фінансів України на право здійснення даного виду страхування згідно з її установчими документами. При здійсненні зовнішньоторговельних операцій невіддільною частиною міжнародного торговельного контракту є положення про страхування вантажу.

За угодою CIF (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов'язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та застрахувати вантаж від транспортних (морських, автомобільних, авіаційних, залізничних) ризиків на весь час перевезення до моменту передання його покупцеві.

Угода CAF (вартість, фрахт) передбачає, що продавець має власним коштом укласти договір транспортного перевезення вантажу до місця призначення, вказаного у контракті, та забезпечити доставку вантажу на борт судна. Обов'язок страхування вантажу лежить на покупцеві.

За угодою FOB ("вільний на борту") продавець зобов'язується провести завантаження вантажу на борт судна (транспортного засобу), що попередньо був зафрахтований покупцем. Обов'язок страхування вантажу також належить покупцеві.

Угода FAS ("вільний вздовж борту") передбачає, що продавець має організувати доставку вантажу до пункту навантаження, а вся подальша відповідальність за вантаж покладається на покупця.

При перевезенні вантажів наземними видами транспорту також застосовуються умови за угодою "Поставка до кордону". За її умовами обов'язки продавця вважаються виконаними в момент прибуття вантажу на митний кордон країни, зазначеної в договорі купівлі-продажу.

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Переважно різниця між правилами різних страхових компаній полягає у визначенні обсягу відповідальності.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають внаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку.

Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності у пасажира квитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон під наглядом повноваженої особи перевізника.

Вантаж вважається застрахованим в сумі, зазначеній Страхувальником в Заяві-опитувальнику, але не понад вартості вантажу, підтвердженої документально. Страховою сумою для вантажів, що перевозяться в рамках торгівельних контрактів, може бути об'явлена сума контракту. Страхова сума може перевищувати вартість вантажу, підтверджену документально на величину не врахованих в ціні торгівельного контракту митних видатків, плати за перевезення вантажу, якщо ці видатки і витрати сплачені авансом і підтверджені документально.

Страхові тарифи розраховуються Страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Розмір страхового тарифу залежить від характеру вантажу, виду транспортного засобу, яким здійснюється перевезення, відстані перевезення, інших факторів.

Базовий страховий тариф встановлюється в розмірі від 1,2% до 3,0% страхової суми і застосовується у відношенні до разового вантажоперевезення припускаючи, що вантажі перевозяться по території України.

В залежності від характеру вантажу, що перевозиться, типу упаковки, типу транспортного засобу, що перевозить вантаж, маршруту та строку (терміну) перевезення, місця проміжного зберігання, наявності охорони та інших суттєвих чинників, кінцевий розмір брутто-тарифу може корегуватися за допомогою підвищувальних (від 1,0 до 2,0) та понижуючих (від 1,0 до 0,2) корегуючих коефіцієнтів шляхом множення узгодженого із Страхувальником розміру корегувального коефіцієнту на брутто-тариф.

6.2. ОСНОВНІ СТРАХОВІ ПОСЛУГИ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО СТРАХУВАННЯ

Об'єкт страхування - вантаж.

"Мінімальне покриття". За Договором, укладеним на цих умовах, підлягають відшкодуванню збитки від повної загибелі або пошкодження всього чи частини застрахованого вантажу внаслідок чи з причин:

1. пожежі або вибуху;

2. посадки на мілину, викидання на берег, потоплення чи перевертання судна, ліхтера або баржі;

3. перекидання чи сходження з рейок наземних засобів перевезення;

4. зіткнення чи контакту судна, ліхтера чи баржі або будь-якого іншого транспортного засобу з будь-яким зовнішнім об'єктом, крім води;

5. розвантаження вантажу в порту лиха;

6. викидання палубного вантажу за борт з ціллю врятування судна

7. збитки, витрати і внески по загальній аварії.

"3 обмеженою відповідальністю". За Договором, укладеним на цих умовах, підлягають відшкодуванню збитки від повної загибелі або пошкодження всього чи частини застрахованого вантажу внаслідок чи з причин:

1. пожежі або вибуху;

2. посадки на мілину, викидання на берег, потоплення чи перевертання судна, ліхтера або баржі;

3. перекидання чи сходження з рейок наземних засобів перевезення;

4. зіткнення чи контакту судна, ліхтера чи баржі або будь-якого іншого транспортного засобу з будь-яким зовнішнім об'єктом, крім води;

5. розвантаження вантажу в порту лиха;

6. землетрусу, виверження вулкану чи удару блискавки;

7. змиву вантажу хвилею чи викидання палубного вантажу за борт з ціллю врятування судна;

8. проникнення морської, озерної чи річної води в судно, ліхтер чи баржу, інші транспортні засоби, контейнер чи місце зберігання;

9. повна загибель цілого місця вантажу під час розвантаження чи навантаження;

10. збитки, витрати і внески по загальній аварії.

"3 відповідальністю за всі ризики". За Договором, укладеним на цих умовах, підлягають відшкодуванню:

1. збитки від пошкодження і повної загибелі всього чи частини застрахованого вантажу, що відбулися за будь - якої причини;

2. збитки, витрати і внески по загальній аварії.

Клієнт може обрати будь-яку із умов страхування із вищезазначених , доповнити перелік ризиків, або застрахувати вантаж від конкретних ризиків.

При укладенні договору страхування, Страхова компанія може додатково взяти на себе відповідальність за збитки, які відбулися внаслідок:

· військових дій, революції, бунту, повстання або громадянських заворушень, що виникають внаслідок вищенаведених подій, або внаслідок будь-якого ворожого акту воюючої сторони або проти неї;

· захвату, арешту, ув'язнення, затримки із застосуванням сили та їх наслідків або будь-якої спроби загрози;

· взаємодії із мінами, торпедами, бомбами та іншими видами військової зброї, вплив яких на застрахований вантаж носить випадковий характер;

· дій учасників страйків, локаутів або осіб, що беруть участь у трудових безладдях, бунтах і громадянських заворушеннях;

· страйків, локаутів, трудових безладів, бунтів або громадянських заворушень.

6.3. СТРАХОВІ ВИПАДКИ ТА СТРАХОВА ОЦІНКА

Страховими випадками вважаються:

подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю пасажирів;

подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду (втрату, пошкодження, зіпсуття), заподіяну багажу, поклажі, пошті, вантажу.

6.4. СТРАХОВА СУМА. СТРАХОВА ПРЕМІЯ. ФРАНШИЗА

Вантаж приймається на страхування в сумі (страхова сума}, заявленій страхувальником, але не вищій за вартість вантажу (страхову вартість), зазначену в рахунку поставки, включаючи витрати на перевезення, якщо інше не обумовлено. Договір може передбачати страхування вантажів у повній чи частковій їх вартості. У разі, коли страхова сума була заявлена нижчою за дійсну вартість страхового інтересу, згідно зі статтею 251 Кодексу торговельного мореплавства, страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхового інтересу. Якщо зазначена в договорі страхування сума перевищує страхову вартість, то договір вважається недійсним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість вантажу. При цьому сплачена зайва частина страхових премій у даному разі поверненню не підлягає.

На відміну від викладених щойно норм вітчизняного законодавства в деяких країнах застосовуються інші підходи щодо визначення страхової вартості.

Страхові тарифи зі страхування вантажів, як правило, страховики розраховують самостійно, визначаючи розмір страхових премій як відсоток вартості одиниці страхової суми з урахуванням імовірності настання страхової події за даним об'єктом страхування.Розмір ставок страхових премій залежить від інформації, що міститься в заяві страхувальника про укладання договору страхування вантажів, а саме:

* виду та характеру вантажу (точна назва, тип пакування, кількість місць та вага);

* технічних характеристик транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні - назва судна, рік побудови, тоннаж);

* способу відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах);

* маршруту транспортування (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);

* вартості вантажу;

* типу обсягу страхової відповідальності (умов страхування). Зауважимо, українські страхові компанії додержуються такої думки: найбільшою є ймовірність крадіжки вантажу, а найменшою - ймовірність його загибелі під час аварії.

Страхове покриття буде виплачене за умови, що крадіжка була здійснена вночі (з 18.00 до 6.00) з вантажівки, яка перебувала в замкненому гаражі або на спеціально освітленому майданчику при діючій системі сигналізації або вдень при діючій системі сигналізації та вжитих заходах попередження за відсутності водія.

Розмір страхової премії також залежить від строку страхування, розміру франшизи та ліміту відповідальності страховика. Сплата страхових премій може здійснюватись як одноразово, так і за кілька внесків шляхом готівкового, безготівкового розрахунків або поштового переказу на рахунок страховика.

Страхова компанія не відшкодовують збитків від пошкодження вантажу за відсутності зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

Вантажі, що перевозяться під охороною в контейнерах та залізних вагонах, беруть на страхування за умовами "з відповідальністю за всі ризики".

Розмір збитку, що стався внаслідок страхової події, визначається представником страховика за участю страхувальника. Згідно зі світовою практикою представниками страховика (страхових компаній) є аварійні комісари та диспашери. При цьому обов'язок щодо доведення наявності страхового випадку покладається на страхувальника.

Вантаж вважається застрахованим в сумі, заявленій Страхувальником, але не понад вартості вантажу, підтвердженої документально (загальної звичайної ціни вантажу, що перевозиться або аналогічного).

Страховою сумою для вантажів, що перевозяться в рамках торгівельних контрактів, може бути об'явлена сума контракту.

Страхувальник може оголосити страховою сумою суму, меншу вартості вантажу, підтвердженої документально. В цьому випадку страхування проводиться в частці.

Страхова сума може перевищувати вартість вантажу, підтверджену документально на величину не врахованих в ціні торгівельного контракту митних видатків, плати за перевезення вантажу, витрат на страхування, якщо ці видатки і витрати сплачені авансом і підтверджені документально.

Якщо вартість вантажу не може бути встановлена на підставі торгівельного контракту, рахунку -фактури і інших подібних документів, вона визначається:

згідно з укладеним актом експертизи, складеним і підписаним незалежним експертом, що має державну ліцензію на здійснення такого роду діяльності;

по узгодженню між Страховиком і Страхувальником, що проводиться в формі протоколу узгодження вартості вантажу, складеного в довільній формі і підписаного обома Сторонами.

Узгоджена страхова сума зазначається в Страховому Сертифікаті, Страховому Полісі, Генеральному страховому полісі.

ФРАНШИЗА

В Договорі страхування в залежності від виду вантажу, умов перевезення і обсягу відповідальності Страховика може бути обумовлена умовна чи безумовна франшиза, або обидві ці франшизи разом.

Безумовна і умовна франшизи можуть застосовуватися у грошовому виразі чи у вигляді проценту від страхової суми:

а) всього вантажу;

б) окремих місць вантажу;

в) окремого відправлення вантажу.

Примітка: умовна франшиза не може бути рівною або меншою безумовної франшизи, якщо остання встановлена.

Безумовна і/або умовна франшиза зазначається в Страховому Сертифікаті, Страховому Полісі.

Ні при яких обставинах Страховик не відшкодовує збитки в розмірі безумовної франшизи, яка в процентному або грошовому виразі не може бути меншою звичайної для наданого вантажу і засобу транспортування природного збитку, в тому числі: витоку або просочування, природної втрати ваги чи обсягу, звичайної потертості застрахованого вантажу в результаті тертя з переборками, стінками та стійками транспортного засобу або іншими предметами.

Примітка: безумовна франшиза встановлюється на підставі Каталогу франшиз Страховика і/або по узгодженню Страховика і Страхувальника.

Ні при яких обставинах Страховик не відшкодовує збитки, розмір яких менший або дорівнює розміру умовної франшизи по всьому вантажу/окремих місцях вантажу/окремої відправки вантажу (залежно від того, до чого застосовувалася умовна франшиза).

Якщо розмір збитків перевищить суму, що припадає на умовну франшизу по всьому вантажу/окремих місцях вантажу/окремому відправленню вантажу (залежно від отого, до чого застосовувалася умовна франшиза), то при розрахунку суми страхового відшкодування умовна франшиза не буде враховуватися Страховиком.

6.5. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ І ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ

Договір страхування може бути укладений з будь-якою юридичною чи дієздатною фізичною особою, що має майновий інтерес що не суперечить законодавству України в вантажеві, що страхується, або укладає Договір страхування на користь третьої особи згідно з торгівельним контрактом, дорученням (іншим документом, що застосовується в подібних випадках).

Договір страхування не може бути укладений на користь перевізника чи іншої особи, відповідальної за збереження вантажу.

Договір страхування укладається на підставі письмової Заяви - анкети на страхування встановленої Страховиком форми, яку Страхувальник передає Страховику в якості офіційної пропозиції на укладання Договору страхування.

Заповнення і передача Страховику Заяви - анкети не зобов'язує Заявника укладати Договір страхування і сплачувати страхову премію.

Після одержання Заяви - анкети Страховик (його довірена особа) в разі необхідності проводить огляд вантажу і транспортного засобу.

Заява - анкета заповнюється Страхувальником або його представником в двох примірниках: по одному для кожної із Сторін Договору страхування. Відповіді на питання, поставлені в Заяві - анкеті, повинні бути повними і достовірними.

Заява - анкета може бути заповнена представником Страховика чи незалежним брокером зі слів Страхувальника або його представника, але лише в виключних випадках.

Заповнена Заява - анкета повинна бути завірена підписом і печаткою Страхувальника. В разі, якщо Страхувальником є фізична особа - Заява - анкета завіряється підписом Страхувальника.

Заява - анкета не повинна мати ніяких виправлень. В відповіді, дані на питання Заяви - анкети, можуть вноситися виправлення, ідентичні в обох примірниках Заяви - анкети і завірені в порядку, зазначеному п.9.3.5.

Прийняття Заяви - анкети до розгляду Страховиком не зобов'язує останнього приймати ризик під страховий захист.

Договором страхування може бути передбачено, що він набуває чинності з 0 годин дня, наступного за днем підписання Страховиком Страхового Сертифікату, в якому зазначаються умови страхування, розмір страхової премії, що підлягає сплаті, та інші необхідні положення Договору страхування.

Виданням Страхового Сертифікату Страховик підтверджує набуття чинності Договору Страхування, прийняття ризику на страхування на зазначених в Сертифікаті умовах і зобов'язання видати Страховий Поліс після надходження на розрахунковий рахунок Страховика обумовленої в Страховому Сертифікаті страхової премії.

Підписання Страхового Сертифікату Страховиком і набуття чинності Договору Страхування не означає початку дії страхового захисту.

Письмовим підтвердженням початку дії страхового захисту і факту укладання Договору страхування є Страховий Поліс, що є формою Договору страхування.

Страховий Поліс може бути виданий Страхувальнику або його довіреній особі тільки після надходження страхової премії на розрахунковий рахунок Страховика і тільки в обмін на раніше виданий Страховий Сертифікат. Якщо права по Договору страхування були передані Страхувальником іншій особі (наприклад, вантажоодержувачу), то в Страховому Сертифікаті Страхувальником повинен бути зроблений відповідний передавальний напис.

Страховий Поліс завіряється підписами і печатками Страховика та Страхувальника (Полісотримача). В разі, якщо Страхувальник (Полісотримач) - фізична особа. Страховий Поліс завіряється підписом і печаткою Страховика і підписом Страхувальника (Полісотримача).

В разі будь-якої зміни ризику погодження змін в умовах страхування проводиться на підставі заяви Страхувальника (Полісотримача), складеної у довільній формі і переданої на розгляд Страховику.

Узгоджені зміни в умовах страхування, якщо в них є необхідність, відбиваються в доповненні до Страхового Полісу (Адендумі), що виконується в двох примірниках і завіряється в порядку, передбаченому п.9.9 цих Правил.

Адендум набуває чинності 0 годин дня, наступного за днем надходження додаткової страхової премії в повному обсязі на розрахунковий рахунок Страховика, якщо він вимагає її сплати. Дане положення має силу, якщо в Адендумі явно не висловлено інше.

Після вступу в силу Адендум стає невід'ємною частиною Страхового Полісу.

В разі втрати Страхового Сертифікату, Страхового Поліса або Адендума по письмовій заяві Страхувальника (Полісотримача) Страховик видає дублікат втраченого документу. При цьому втрачений страховий документ вважає недійсним.

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою Сторін, а також в разі:

Закінчення терміну дії договору страхування.

Виконання Страховиком обов'язків перед Страхувальником у повному обсязі.

Несплати Страхувальником страхових платежів у встановлений договором термін. При цьому договір вважається достроково закінченим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був оплачений за письмовою вимогою Страховика на протязі 10 робочих днів з дня пред'явлення такої вимога Страхувальнику, якщо інше не обумовлено договором страхування.

Ліквідації Страховика в порядку, встановленому законодавством України.

Ліквідації Страхувальника - юридичної особи, чи смерті Страхувальника - фізичної особи, чи втрати ним дієздатності крім випадків, передбачених пп. 12.3., 12.4. цих Правил.

Прийняття судового рішення про признання договору страхування недійсним.

Інших випадків, передбачених діючим законодавством.

Дія договору страхування може бути достроково припинена за ініціативою будь-якої зі Сторін, якщо це передбачено умовами договору страхування. Про намір достроково припинити дію договору страхування Сторона - ініціатор припинення зобов'язана не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування в письмовій формі повідомити про це іншу Сторону, якщо інше не обумовлено договором страхування.

При достроковому припиненні договору страхування за ініціативою Страхувальника Страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору страхування з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактично проведеного страхового відшкодування, що були проведені за договором страхування. Якщо вимоги Страхувальника обумовлені порушенням Страховиком умов договору страхування, то останній повертає Страхувальнику внесені ним страхові платежі повністю.

При достроковому припиненні дії договору страхування за ініціативою Страховика Страхувальнику повністю повертаються сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога Страховика обумовлена невиконанням Страхувальником умов договору страхування, то Страховик повертає Страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з урахуванням витрат на ведення справи, визначених нормативом страхового тарифу, страхового відшкодування, які були проведені за договором страхування.

Норматив витрат на ведення справи встановлюється Страховиком та затверджується Міністерством фінансів України.

Якщо Страхувальник втратив права юридичної особи внаслідок реорганізації, то права та обов'язки за договором страхування переходять до правонаступника Страхувальника зі згоди Страховика.

В разі смерті Страхувальника - фізичної особи права і обов'язки за договором страхування переходять до спадкоємців Страхувальника зі згоди Страховика.

Договір страхування вважається недійсним із моменту його укладання:

- прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

- якщо об'єктом договору страхування є майно, що підлягає конфіскації на підставі судового рішення;

- інших випадків, передбачених діючим законодавством України. Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Закінчення терміну дії Договору страхування не звільняє Сторони від виконання розрахунків між ними в повному обсязі.

6.6. ПРАВА І ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

Страхувальник має право оголосити страхову суму вантажу відповідно до розділу 7 цих Правил.

Страхувальник (Полісотримач) має право:

оголосити за договором страхування правонаступника, що повинен бути вказаний у Заяві - анкеті, Страховому Сертифікаті, Страховому Полісі;

передати права за Страховим Сертифікатом чи Страховим Полісом іншій особі, що має згідно з торгівельним контрактом майновий інтерес у застрахованому вантажу;

на відновлення дії страхового захисту за згодою Страховика в разі, якщо його дію було припинено після зміни ризику, узгодивши нові умови страхування зі Страховиком і заплативши додаткову страхову премію, якщо її сплати вимагає Страховик;

на абандон зі згоди Страховика у випадку:

а) пропажі транспортного засобу з застрахованим вантажем без вісті;

б) захоплення вантажу чи транспортного засобу з застрахованим вантажем,

в) конструктивної повної загибелі вантажу;

передати/запропонувати Страховику право розпоряджатися пошкодженим вантажем (його частиною) у випадку, якщо Страховик виплатить страхове відшкодування так, нібито цей вантаж (його частина) був повністю втрачений;

знов вступити у володіння абандованим вантажем після повернення Страховику одержаного від нього страхового відшкодування в повному обсязі;

оскаржувати в порядку, встановленому діючим законодавством України, рішення Страховика не проводити виплату страхового відшкодування.

Страховик має право:

вимагати від Страхувальника повного розкриття всіх фактів, що стосуються вантажу, що страхується, його перевезення та зберігання, в тому числі надання доказів відповідності транспортного засобу вимогам;

без пояснення причин відмовити Страхувальнику або його представникові в прийнятті ризику на страхування;