Облік кредитів в комерційному банку (на матеріалах АКБ "Правекс-банк")
Сутність кредиту як економічної категорії. Особливості процесу кредитування в комерційному банку. Характеристика обліку короткострокових та довгострокових кредитів банків юридичним особам. Аналіз кредитного портфелю АКБ "Правекс-банк" у 2001–2002 роках.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.07.2010 |
| Размер файла | 105,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
60
КУРСОВА РОБОТА
«Облік кредитів в комерційному банку”
(на матеріалах АКБ «Правексбанк»)
ЗМІСТ
ВСТУП
1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ КРЕДИТІВ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ
1.1 Сутність кредиту як економічної категорії
1.2 Процес кредитування в комерційному банку
2. ОБЛІК КОРОТКОСТРОКОВИХ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ БАНКІВ ПІДПРИЄМСТВАМ - ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ
2.1 Первинний облік кредитів
2.2 Аналітичний бухгалтерський облік операцій життєвого циклу кредитування
2.3 Синтетичний облік кредитів
3. РОЗРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КРЕДИТИ БАНКІВ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ
3.1 Статистична звітність банків про кредитні операції
3.2 Аналіз кредитного портфелю АКБ „ПРАВЕКСБАНК” у 2001 - 2002 роках
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Кредитні операції це відносини між кредитором і позичальником (дебітором) по наданню першим останньому визначеної суми коштів на умовах платності, терміновості, зворотності. Банківські кредитні операції підрозділяються на дві великі групи:
активні, коли банк виступає в особі кредитора, видаючи позики;
пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника (дебітора), залучаючи гроші від клієнтів і інших банків у банк на умовах платності, терміновості, зворотності
Виходячи з зазначених характеристик можна умовно підкреслити розходження між кредитними і ссудними операціями, кредитом і ссудою. Кредит більш широке поняття, що припускає наявність різних форм організації кредитних відносин, як формуючі джерела коштів банку, так і представляючі одну з форм їхнього вкладення. Ссуда ж є лише однієї з форм організації кредитних відносин, виникнення яких супроводжується відкриттям позикового рахунка. Крім того, кредитні відносини можуть бути організовані не тільки в рамках банківського кредиту, але і як комерційне кредитування, коли в особі і позичальника, і кредитора виступають підприємства, а кредитні відносини між ними оформляються векселем. Надалі комерційний кредит може трансформуватися в банківський за допомогою надання позики під заставу векселя чи його обліку.
Об'єктом досліджень курсової роботи є законодавчонормативна документація по бухгалтерському обліку банківського кредитування .
Метою досліджень курсової роботи є класифікація банківських кредитів, аналіз обліку процесів кредитування в комерційних банках.
Нормативно - методологічним забезпеченням виконання курсової роботи були Закони України, Постанови, інструкції та методики Правління НБУ, монографії та підручники з банківської справи, статистичні дані по кредитному портфелю АКБ «Правексбанк».
1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ КРЕДИТІВ В КОМЕРЦІЙНОМУБАНКУ
1.1 Сутність кредиту як економічної категорії
Кредит (від лат. Creditum - позичка, борг) є однією з найскладніших економічних категорій Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина - Москва, «Финансы и статистика», 1998 . Передумовою його виникнення послужило майнове розмежування суспільства в період розкладання первіснообщинного ладу. Одначе виникнення умов, що додали кредиту характер об'єктивної необхідності, обумовлено становленням і розвитком товарногрошових відносин.
Як економічна категорія кредит являє собою сукупність визначених економічних відносин. Їхнє відокремлення в окремий вид відбувається на основі особливостей суб'єктів і об'єктів цих відносин. З цих позицій кредит можна характеризувати як відносини між кредитором і позичальником із приводу зворотного руху вартості .
Кредитор - це суб'єкт кредитних відносин, що надає вартість у тимчасове користування. Джерелом засобів для видачі позички можуть бути як власні засоби кредитора, так і позикові.
Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, що одержує позичку. Позичальниками можуть бути юридичні і фізичні особи, що мають недолік власних засобів, держпідприємства, акціонерні товариства, приватні фірми, банки, держава, громадяни і т.д.
Банківський кредит дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, від ринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані) [10].
Відповідно виділяється пряме банківське кредитування, коли кредитні відносини підприємства споконвічно виникають як відносини з банком, і непряме банківське кредитування, коли первісно виникають кредитні відносини між підприємствами, що згодом звертаються в банк у пошуках способу дострокового одержання коштів комерційного кредиту (за векселем).
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах раціонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість .
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будьяке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.
Форми кредиту класифікуються за принципами [11]:
1. За джерелами кредитів :
- зовнішнє кредитування;
- внутрішнє кредитування;
2. За строками кредити поділяються на :
- надстрокові - добові, тижневі, до трьох місяців;
- середньострокові - між 15 роками;
- довгострокові - понад 57 років;
3. За валютою позики :
- у валюті країнипозичальника;
- у валюті країникредитора;
- у валюті третьої країни;
- у міжнародній розрахунковій грошовій одиниці (СДР);
4. За забезпеченістю :
- забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);
- бланкові - під зобов ' язання боржника;
5. За суб'єктами кредитних відносин :
- державний;
- приватний;
- кредит міжнародних фінансових організацій;
7. За видом ставки кредита :
- фіксована;
- плаваюча;
- комбінація ставок;
8. За способом погашення кредита:
- з рівномірним погашенням;
- з нерівномірним погашенням;
- з одночасним погашенням;
- з ануїтентним погашенням ( відсотки погашаються разом з основним боргом);
9. За технологією реалізації кредиту :
кредитна лінія ;
револьверний кредит ;
консорціумний кредит ;
кредит «овернайт»;
кредит «овердрафт»;
1.2 Процес кредитування в комерційному банку
Процес кредитування складається з ряду етапів, кожний з який окремо забезпечує рішення конкретних задач, а в сукупності вони спрямовані на досягнення мети банківського кредитування - одержання банківського прибутку [13].
На першому етапі банківського кредитування аналізуються і відбираються заявки клієнтів на одержання кредиту. У заявці визначаються цільове призначення кредиту, його сума, термін використання, дата погашення, характеристика і економічний ефект проекту від кредитування, форми забезпечення кредиту.
Після ознайомлення з документами службовець розмовляє з майбутнім позичальником, що має велике значення для наступного рішення питання про надання кредиту. На цьому етапі банк повинний приділити увагу вірогідності документів і інформації, на підставі яких зважується питання про надання кредиту.
Другий етап процесу кредитування припускає вивчення кредитоспроможності клієнта, тобто наявність передумов для одержання кредитів, здатності їхнього одержання. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отримані кредити, його поточне фінансовий стан і перспективи змін, здатність при необхідності мобілізувати кошти з різних джерел. Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає попереднє розрахункове рішення про надання або відмову у наданні кредиту.
Позичкова операція - це акт комерційного продажу коштів на визначений термін. Тому в умовах ринкових відносин плата за кредит(процент) стає об'єктивним супутником кредиту, складовою частиною позичкової операції [17].
Вартість кредиту складається з процентної ставки, комісії за видачу й оформлення кредиту та інших елементів.
Основним видом плати за користування банківським кредитом є процент. Поряд з процентом банки можуть установлювати комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлює, як правило, у тих випадках, коли в процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов'язану з оформленням позички і контролем, або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо, або додаватися до процента.
Рівень процентної ставки залежить від таких факторів [16]:
- облікова ставка центрального банку;
- рівень інфляції;
- строк позички;
- ціна сформованих ресурсів;
- ризик;
- розмір позички;
- попит на банківські позички;
- якість застави;
- зміст заходів, що кредитуються;
- витрати на оформлення позички і контроль;
- ставка банкуконкурента;
- характер відносин між банком і клієнтом;
- норма прибутку від інших активних операцій.
Вплив цих факторів на рівень процентної плати за користування банківськими позичками є взаємозв'язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [5] (далі резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.
Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.
Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах [5].
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".
2. ОБЛІК КОРОТКОСТРОКОВИХ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ БАНКІВ ПІДПРИЄМСТВАМ - ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ
2.1 Первинний облік кредитів
Первинний облік кредитів банку формується у вигляді робочих документів „кредитної справи” за кожним позичальником (контрагентом), яка в обов'язковому порядку має містити [5]:
назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання);
номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків;
письмове клопотання (заявка) про надання кредиту та технікоекономічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі;
кредитну угоду та зміни до неї;
угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;
дату видачі та погашення кредиту (за угодою);
початкову суму кредиту в гривнях або гривневому еквіваленті та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);
відсоткову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;
фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається до банкукредитора;
інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника (контрагента), встановлені Положенням [5] та внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої, простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її безнадійною);
документи, що свідчать про перенесення суми боргу за кредитною операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків, дати, суми);
дату прийнятого рішення про визнання заборгованості безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми відсотків, відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету банку;
інформацію про стан погашення заборгованості із зазначенням дат і сум;
залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на звітну дату;
вид та суму забезпечення за угодою;
документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною угодою;
суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;
клас позичальника на кожну звітну дату та документи, що його підтверджують;
категорію ризику ("стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією;
розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;
інформацію про вжиті банком заходи для погашення заборгованості (документи або їх копії, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу).
Робочі документи заповнюються після подання потенційним позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та є обов'язковими для розгляду кредитним комітетом для прийняття рішення про здійснення кредитної операції. Надалі, якщо відбуваються зміни щодо фінансового стану позичальника чи забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові бланки робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у кредитних справах позичальників (контрагентів).
Порядок заповнення форми 2 "Кредитна історія позичальника" :
1. Назва позичальника та його відносини з банком (клієнт, інсайдер тощо).
2. Адреса підприємства (юридична та фактична).
3. Підприємства або особи, не пов'язані з позичальником безпосередньо, але які мають з ним непрямі відносини, що можуть впливати на погашення кредиту позичальником, назва, сума кредитів (депозитів) тощо.
4. Тип підприємства (вид господарського товариства, галузь промисловості, статутна діяльність).
5. Прізвище, ім'я та по батькові фахівця кредитного відділу, який безпосередньо відповідає за кредит.
6. Прізвища, імена та по батькові керівників підприємствапозичальника.
7. Дата підписання кредитної угоди та дата фактичної видачі кредиту.
8. Дата погашення кредиту.
9. Первісна сума виданого кредиту.
10. Непогашений залишок кредитної заборгованості.
11. Зазначаються: процентна ставка на час видачі кредиту, поточна процентна ставка та при потребі ставка пені.
12. Зазначаються: вид та сума забезпечення кредиту (застава, гарантія або поручительство).
13. Зазначається, чи кредит є строковим, пролонгованим, простроченим, реструктуризованим, чи припинене нарахування за ним відсотків (підкреслити олівцем відповідне скорочення).
14. Зазначається мета кредиту.
15. Зазначаються умови погашення кредиту (яким чином та коли сплачується основна сума заборгованості та відсотки за нею).
16. Зазначається основне та додаткове джерело погашення кредитної заборгованості.
17. Зазначається категорія позичальника.
18. Зазначається класифікація кредиту.
19. Зазначається сума резерву на покриття можливого збитку щодо цього кредиту. Кредитний контролер/внутрішній аудитор при перевірці повинен зазначити, чи відповідає ця сума категорії кредитного ризику.
20. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити, на яку дату сума кредитної заборгованості була найбільшою за останні 12 місяців.
21. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити найбільшу суму непогашеної кредитної заборгованості за останні 12 місяців.
22. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити, на яку дату сума кредитної заборгованості була найменшою за останні 12 місяців.
23. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити найменшу суму непогашеної кредитної заборгованості за останні 12 місяців.
24. Зазначаються: дата внесення останніх змін і дата перевірки кредитним контролером/внутрішнім аудитором.
25. Проаналізувати дані про попередні відносини між банком і позичальником у зв'язку з наданими кредитами, та зазначити: скільки разів кредити цьому позичальникові зараховувалися до категорії прострочених, кількість пролонгацій кредитів цьому позичальникові та про переоформлення заборгованості новою кредитною угодою.
26. Оцінюється фінансовий стан.
27. Дата останнього фінансового звіту позичальника, що поданий банку.
28. Аналізуються надходження позичальника, зазначаються інформація про зростання обсягу реалізації його продукції, прибутковість його бізнесу, інші показники.
29. Зазначаються дані щодо достатності обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника для сплати його боргів, особливо для термінових кредитів (якщо сума кредиту та відсотки за його використання погашаються поступово протягом строку дії кредитної угоди, а не одноразово, тобто повна сума в строк погашення).
30. Зазначаються визначені показники платоспроможності позичальника.
31. Зазначаються визначені показники фінансової стійкості.
32. На підставі оцінки фінансового стану позичальника та стану обслуговування ним боргу визначається класифікація кредиту (з обґрунтуванням висновків).
33. Зазначається перелік виявлених порушень, у тому числі відсутність фінансових звітів, порушення внутрішніх положень банку та нормативноправових актів тощо (заповнюється кредитним контролером і внутрішнім аудитором).
2.2 Аналітичний бухгалтерський облік операцій життєвого циклу кредитування
Аналітичний облік операцій кредитування в комерційному банку здійснюється згідно Інструкції [4], яка визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку інформації про надання (отримання) кредитів, гарантій, авалів, поручительств, здійснення факторингових операцій, операцій репо, врахування векселів та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.
Згідно Інструкції в бухгалтерському аналітичному обліку кредитна заборгованість розрізняється як:
довгострокові кредити надані або отримані кредити на строк більше ніж один рік;
зобов'язання з кредитування зобов'язання банку надати клієнту кредит на певних умовах;
короткостроковий кредит наданий або отриманий кредит на строк, що не перевищує один рік;
прострочена заборгованість заборгованість, яка не погашена в термін (строк), установлений договором;
сумнівна заборгованість заборгованість, за якою в банку є сумнів щодо її погашення.
Кредитні операції відображаються за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 [3 ] (далі План рахунків), залежно від категорії контрагентів, виду кредиту та строків їх використання.
Облік кредитних, вкладних (депозитних) операцій та нарахованих доходів і витрат за такими операціями в іноземній валюті та банківських металах здійснюється аналогічно до порядку обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій у національній валюті. Курсові різниці від переоцінки суми кредиту , а також нарахованих за ними процентів в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку із зміною офіційного валютного курсу відображаються за рахунком 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".
Надані (отримані) кредити первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (в сумі фактично наданих (отриманих) коштів, уключаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов'язані з цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання і не підлягають взаємозаліку.
На дату балансу кредити оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час здійснення амортизації дисконту (премії) та нарахування процентів.
Якщо балансова вартість активів (наданих кредитів ) перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, то визнається зменшення їх корисності. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат банку.
У бухгалтерському обліку операції з продовження строку дії (пролонгації) кредитних договорів відображаються за відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.
За кредитними операціями (наприклад, факторинговими, гарантійними, з урахування векселів), за якими кошти надаються одній особі, а погашення заборгованості здійснюється іншою, аналітичний облік ведеться щодо тієї особи, яка має здійснювати погашення кредитної заборгованості.
Бухгалтерський облік нарахованих, отриманих (сплачених), наперед отриманих (сплачених) доходів за кредитними операціями здійснюється згідно з порядком, визначеним Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 255 [6].
Структура аналітичного кредитного рахунку складається з можливої комбінації цифрових полів до 14 знаків, де обов”язковими є [3]:
ХХХХ КННННННННН
ХХХХ - синтетичний балансовий рахунок
К - ключ рахунку
Значення полів 9 символів ННННННННН самостійно вибираються банком у обліковій політиці і предназначені для ідентифікації філіалу банку та номеру клієнта в ньому. Інші кодові поля аналітичного рахунку, звичайно, не входять до номеру рахунку, а виносяться в додаткові параметри рахунку в „Операційному дні банку”. Додаткові параметри аналітичного рахунку використовуються автоматизованою системою банку для формування статистичної звітності.
а) Відображення в бухгалтерському обліку кредитних операцій на дату укладення кредитного договору (дата операції)
1. На дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) банк відображає суму зобов'язання на відповідних позабалансових рахунках.
Надані зобов'язання з кредитування банк відображає в обліку такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку наданих зобов'язань з кредитування;
Кредит Контррахунок на суму зобов'язань за цим договором.
Отримані зобов'язання з кредитування банк відображає такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунок для обліку отриманих зобов'язань з кредитування на суму зобов'язань за цим договором.
2. Якщо на дату операції (у день виникнення в банку зобов'язання з кредитування) кредит надається в повній сумі, то зобов'язання з кредитування за позабалансовими рахунками не відображається.
3. Зобов'язання з кредитування банк визнає за позабалансовими рахунками до часу його погашення або закінчення строку виконання.
4. Надані кредити відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:
Дебет Рахунки для обліку наданих кредитів;
Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів.
5. У разі надання кредиту з одночасним утриманням комісії та/або процентів авансом здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет Рахунки для обліку наданих кредитів на суму кредиту;
Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів на суму кредиту за вирахуванням комісії та/або процентів, утриманих авансом;
Кредит Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами на суму комісії та/або процентів, утриманих авансом.
6. Сума неамортизованого дисконту за наданими кредитами амортизується не рідше одного разу на місяць. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами.
7. На суму наданого кредиту зменшуються зобов'язання з кредитування, що обліковуються за позабалансовими рахунками. Бухгалтерські проводки здійснюються відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
б) Бухгалтерський облік забезпечення кредитних операцій
1. Бухгалтерський облік забезпечення кредитних операцій (гарантій, поручительств, застави тощо) здійснюється за позабалансовими рахунками протягом дії відповідного договору про забезпечення виконання зобов'язань.
2. Гарантії, поручительства, отримані як забезпечення кредитної операції, первісно враховуються за позабалансовими рахунками в зазначеній у договорі сумі, що підлягає отриманню в разі їх виконання. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунки для обліку отриманих гарантій.
У разі отримання банком гарантій або поручительств від кількох гарантів (поручителів), кожен з яких надає поручительство на всю суму кредитної операції, усі отримані банком гарантії (поручительства) обліковуються за рахунком 9010 "Прості гарантії, що отримані від банків" або 9031 "Прості гарантії, що отримані від клієнтів, крім Уряду України".
3. Застава, що отримана як забезпечення кредиту [майно, у тому числі майнові права на грошові кошти, які розміщені на вклад (депозит)], відображається в бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунками такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку отриманої застави;
Кредит Контррахунок.
4. У разі виконання зобов'язання боржником або іншою зобов'язаною особою, а також у разі припинення дії відповідного договору про забезпечення, вартість забезпечення списується з позабалансових рахунків і здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунки для обліку отриманої застави
або
Дебет Рахунки для обліку отриманих гарантій;
Кредит Контррахунок.
5. У разі задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів, рахунки для обліку коштів у розрахунках, рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів), рахунки для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів, рахунки з обліку активів банку;
Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, рахунок з обліку сплачених штрафів та пені.
Одночасно списується вартість заставленого майна, що обліковувалося за позабалансовими рахунками, і здійснюється проводка відповідно до пункту 3.4 цієї глави.
6. Бухгалтерський облік заставленого майна, що переходить у власність заставодержателя за результатами звернення стягнення (визнання в балансі активів у вигляді цінних паперів, основних засобів тощо), здійснюється відповідно до нормативноправових актів Національного банку.
7. Кошти, отримані від гаранта, зараховуються як погашення заборгованості за кредитом і відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів;
Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами.
Одночасно списується сума отриманої гарантії, що обліковувалася за позабалансовими рахунками, і здійснюється проводка відповідно до пункту 3.4 цієї глави.
в) Погашення заборгованості за наданими кредитами
1. Погашення заборгованості за наданими кредитами (основного боргу) відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
Дебет Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів;
Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
2. Якщо умовами договору передбачено сплату процентів періодично або на дату погашення кредиту, то в бухгалтерському обліку здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів;
Кредит Рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, рахунки для обліку комісійних доходів за кредитними операціями.
3. Якщо проценти були утримані авансом, то на дату погашення здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами.
г) Бухгалтерський облік простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості за наданими кредитами
1. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня відображається такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів.
2. У разі прийняття банком рішення про визнання заборгованості за кредитною операцією сумнівною здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами.
3. Погашення простроченої заборгованості за кредитною операцією відображається такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів;
Кредит Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами.
4. Погашення сумнівної заборгованості за кредитною операцією відображається такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів;
Кредит Рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
5. У разі визнання заборгованості за кредитними операціями безнадійною така заборгованість списується за рахунок спеціальних резервів.
д) Бухгалтерський облік кредитів овердрафт (кредитування рахунку)
1. На дату укладення договору, відповідно до якого передбачається кредитування рахунку клієнта, банк відображає в обліку зобов'язання з кредитування відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
2. Суми наданих кредитів овердрафт відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків клієнтів (юридичних та фізичних осіб), у результаті чого виникає дебетовий залишок на цих рахунках і здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки клієнтів;
Кредит Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів.
3. Сума зобов'язань з кредитування, що обліковується за позабалансовим рахунком, зменшується на суму наданого кредиту овердрафт. Бухгалтерські проводки здійснюються відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
4. Не сплачена позичальником у визначений договором строк заборгованість за нарахованими процентними доходами за кредитом овердрафт наступного робочого дня відображається за відповідними рахунками для обліку прострочених нарахованих доходів. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів;
Кредит Рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами.
5. Якщо суму кредиту овердрафт не погашено у визначений договором строк, то дебетовий залишок за рахунком клієнта переноситься на рахунок з обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами і виконується така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки клієнтів.
6. У разі визнання заборгованості за кредитом овердрафт сумнівною дебетовий залишок за рахунком клієнта відображається за відповідними рахунками з обліку сумнівної заборгованості за кредитами і здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку сумнівної заборгованості за наданими кредитами;
Кредит Рахунки клієнтів.
7. Відображення в бухгалтерському обліку кредитів овердрафт за кореспондентським рахунком банку здійснюється аналогічно до відображення кредитів овердрафт за поточним рахунком клієнта.
8. Кредити овердрафт за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, розглядаються як отримані кредити овердрафт; кредити овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків розглядаються як надані кредити овердрафт.
9. Бухгалтерський облік простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості за кредитами овердрафт здійснюється аналогічно до розділу III цієї Інструкції.
е) Бухгалтерський облік операцій репо
1. Операція репо відображається в бухгалтерському обліку як наданий (отриманий) кредит під заставу цінних паперів.
2. Зобов'язання з надання (отримання) коштів за операцією репо відображається банком за позабалансовими рахунками відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
3. Перерахування коштів за операціями репо (надання кредиту) відображається такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку кредитів, які надані за операціями репо;
Кредит Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів.
Одночасно списується сума зобов'язань з позабалансових рахунків і відображається в бухгалтерському обліку відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
Цінні папери, що придбані за операцією репо, обліковуються покупцем (кредитором) як отримана застава за позабалансовими рахунками. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунки для обліку отриманої застави;
Кредит Контррахунок.
4. Кредитор у день зворотного викупу продавцем (позичальником) цінних паперів списує їх вартість з позабалансових рахунків із виконанням таких бухгалтерських проводок:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів;
Кредит Рахунки для обліку кредитів, які надані за операціями репо;
Кредит Рахунок для обліку нарахованих доходів за операціями репо, рахунки для обліку процентних доходів за операціями репо.
Одночасно за позабалансовими рахунками:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунки для обліку отриманої застави.
5. У разі неповернення позичальником коштів за операцією репо кредитор списує вартість цінних паперів, отриманих у заставу, з позабалансових рахунків і одночасно визнає їх за відповідними балансовими рахунками з обліку придбаних цінних паперів за справедливою вартістю. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет Рахунки для обліку цінних паперів;
Кредит Рахунки для обліку кредитів, які надані за операціями репо;
Кредит Рахунок для обліку нарахованих доходів за операціями репо, рахунки для обліку процентних доходів за операціями репо.
6. Отримання коштів за операцією репо (отримання кредиту) відображається в балансі продавця (позичальника) такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів;
Кредит Рахунки для обліку коштів, які отримані за операціями репо.
Одночасно списується з позабалансових рахунків сума отриманих зобов'язань з кредитування і здійснюється бухгалтерська проводка відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
7. Цінні папери, які продані за операцією репо із зобов'язанням зворотного викупу, продавець (позичальник) обліковує за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків з обліку цінних паперів. Одночасно балансова вартість цінних паперів відображається за позабалансовими рахунками як надана застава такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунок для обліку наданої застави.
8. Повернення коштів за операцією репо відображається в балансі продавця (позичальника) такими бухгалтерськими проводками:
Дебет Рахунки для обліку коштів, які отримані за операціями репо;
Дебет Рахунки для обліку процентних витрат за операціями репо, рахунки для обліку нарахованих витрат за отриманими кредитами;
Кредит Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів.
9. У разі неповернення продавцем (позичальником) коштів за операцією репо вартість цінних паперів списується з його балансу і відображається такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку коштів, які отримані за операціями репо;
Кредит Рахунки для обліку цінних паперів.
Одночасно вартість цінних паперів, наданих у заставу, списується з позабалансових рахунків і виконується така бухгалтерська проводка:
Дебет Рахунок для обліку наданої застави;
Кредит Контррахунок.
ж) Бухгалтерський облік факторингових операцій
1. На дату укладення договору факторингу сума, яку фактор (банк) зобов'язується сплатити клієнту, відображається за позабалансовими рахунками відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
2. Отримані відповідно до умов договору факторингу розрахункові документи клієнта обліковуються за номінальною вартістю за позабалансовими рахунками із виконанням такої бухгалтерської проводки:
Дебет Рахунок для обліку документів за факторинговими операціями;
Кредит Контррахунок.
3. Сума коштів, сплачених клієнту, відображається фактором (банком) у бухгалтерському обліку такими бухгалтерськими проводками:
Дебет Рахунок для обліку коштів, які надані за факторинговими операціями;
Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів;
Кредит Рахунок для обліку неамортизованого дисконту за вимогами, що придбані за операціями факторингу, у разі утримання авансом процентних або комісійних доходів.
За позабалансовими рахунками відображається зменшення зобов'язань банку на суму, сплачену клієнту, відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
4. Отримані від боржника кошти фактор (банк) спрямовує на погашення заборгованості за кредитом та процентами. У разі перевищення надходжень над сумою заборгованості за кредитом та процентами фактор (банк) повертає різницю клієнту, якщо інше не встановлено договором факторингу. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів на суму, що надійшла від боржника;
Кредит Рахунок для обліку коштів, наданих за факторинговими операціями, на суму кредиту;
Кредит Рахунок для обліку нарахованих доходів за факторинговими операціями на суму нарахованих доходів за цією операцією;
Кредит Рахунок для обліку процентних доходів за факторинговими операціями, рахунки для обліку комісійних доходів за кредитними операціями на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані;
Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів на суму перевищення надходжень над сумою заборгованості банку за кредитом та процентами.
Одночасно фактор (банк) здійснює списання з позабалансових рахунків оплачених боржником документів за факторинговими операціями. У цьому разі виконується така бухгалтерська проводка:
Дебет Контррахунок;
Кредит Рахунок для обліку документів за факторинговими операціями на суму оплачених боржником розрахункових документів.
У разі часткового погашення боржником заборгованості на відповідному платіжному документі робиться відмітка про дату та суму частково погашених зобов'язань.
5. Якщо за умовами договору сплата коштів за боргом здійснюється безпосередньо боржником на рахунок клієнта, то після отримання платежу клієнт здійснює розрахунок з фактором (банком). У цьому разі в обліку фактора (банку) виконуються такі бухгалтерські проводки:
Дебет Рахунки клієнтів;
Кредит Рахунок для обліку коштів, наданих за факторинговими операціями;
Кредит Рахунок для обліку нарахованих доходів за факторинговими операціями на суму нарахованих доходів;
Кредит Рахунок для обліку процентних доходів за факторинговими операціями, рахунки для обліку комісійних доходів за кредитними операціями на суму, яка не відображалася в бухгалтерському обліку за рахунками нарахованих доходів.
6. Якщо договором факторингу передбачено право регресу фактора (банку) до клієнта за непогашеною боржником заборгованістю, то фактор (банк) після пред'явлення регресу відображає заборгованість за рахунками з обліку кредитів або за рахунком 2093 "Сумнівна заборгованість за операціями факторингу суб'єктів господарювання" залежно від фінансового стану клієнта або боржника.
7. Бухгалтерський облік простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості за факторинговими операціями здійснюється аналогічно до розділу III цієї Інструкції.
за виплаченими гарантіями.
з). Бухгалтерський облік операцій з урахування векселів
1. Операція з урахування векселів передбачає їх утримання до строку погашення. У бухгалтерському обліку така операція відображається за рахунками з обліку кредитів.
Якщо банк купує вексель з метою подальшого продажу або дострокового пред'явлення до погашення, то в бухгалтерському обліку така операція відображається за рахунками з обліку цінних паперів у портфелі банку на продаж.
2. На дату укладення договору про врахування векселя на суму зобов'язань з кредитування банк здійснює бухгалтерську проводку відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
3. Урахування векселів у бухгалтерському обліку відображається такими проводками:
Дебет Рахунки для обліку кредитів, які надані за врахованими векселями, на номінальну суму векселя;
Кредит Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за врахованими векселями на суму дисконту;
Кредит Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів на суму наданих коштів.
Одночасно зменшується зобов'язання з кредитування на суму балансової вартості врахованих векселів.
Враховані векселі обліковуються за позабалансовим рахунком 9819 "Інші цінності і документи" за номінальною вартістю.
4. Амортизація суми дисконту за векселем за період від дати придбання до дати погашення векселя здійснюється не рідше одного разу на місяць і відображається в обліку такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за врахованими векселями;
Кредит Рахунки для обліку процентних доходів за врахованими векселями на суму амортизації дисконту.
5. Погашення врахованого векселя в установлений строк відображається в обліку такою бухгалтерською проводкою:
Дебет Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів на суму, отриману від платника за векселем;
Кредит Рахунки для обліку кредитів, які надані за врахованими векселями, на номінальну суму векселя.
6. Бухгалтерський облік простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості за операціями з урахування векселів здійснюється аналогічно до розділу III цієї Інструкції.
2.3 Синтетичний облік кредитів
План рахунків бухгалтерського обліку банків України [3] це систематизований перелік синтетичних рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.
Аналітичний облік є складовою системи бухгалтерського обліку, що надає детальну інформацію про кожного контрагента та кожну операцію. Ведення аналітичного обліку забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття аналітичних рахунків передбачає наявність обов'язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, що необхідна для складання звітності та управління банком, забезпечується за допомогою додаткових параметрів, які визначаються банком самостійно, зокрема щодо реквізитів клієнтів та договорів.
Вимоги до нумерації рахунків аналітичного обліку, класифікації загальних та спеціальних параметрів цих рахунків викладені в окремих нормативноправових актах Національного банку України.
У Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних рахунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність і рух активів, зобов'язань, капіталу та результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків.
План рахунків складається з дев'яти класів:
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
Клас 2. Операції з клієнтами.
Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання.
Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.
Клас 5. Капітал банку.
Клас 6. Доходи.
Клас 7. Витрати.
Клас 8. Управлінський облік.
Клас 9. Позабалансові рахунки.
Кожний клас розподілений на:
рахунки II порядку (двозначні розділ);
рахунки III порядку (тризначні група);
рахунки IV порядку (чотиризначні балансовий рахунок).
У класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) суб'єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами.
За рахунками суб'єктів господарювання обліковуються кошти юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
У класі 9 обліковуються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.
Для відображення операцій за системою подвійного запису використовуються рахунки розділу 99. Рахунки можуть кореспондувати між собою без використання контррахунків.
Синтетичний облік кредитів та зобов'язань з кредитуванняведеться за об'єднанням аналітичних рахунків в балансові та позабалансові групи згідно Плану рахунків [3] (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Балансові рахунки синтетичного обліку кредитних операцій банку
|
Клас 2. Операції з клієнтами |
|||
|
20 |
Кредити, що надані суб'єктам господарювання |
||
|
201 |
Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
||
|
2010 |
А |
Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
|
|
2018 |
А |
Нараховані доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
|
|
202 |
Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
||
|
2020 |
А |
Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
|
|
2026 |
КА |
Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб'єктів господарювання |
|
|
2027 |
А |
Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
|
|
2028 |
А |
Нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
|
|
2029 |
А |
Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
|
|
203 |
Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
||
|
2030 |
А |
Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
|
|
2036 |
КА |
Неамортизований дисконт за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
|
|
2037 |
А |
Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
|
|
2038 |
А |
Нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
|
|
2039 |
А |
Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
|
|
206 |
Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
||
|
2062 |
А |
Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
|
|
2063 |
А |
Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
Подобные документы
Сутність кредиту як економічної категорії. Облік кредитів банків підприємствам. Правила організації статистичної звітності. Аналіз організації кредитування юридичних осіб в комерційному банку АППБ "Аваль", тенденції його розвитку на протязі 2005 року.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 10.07.2010Загальна характеристика організації кредитування в комерційному банку. Організація кредитування в комерційному банку. Удосконалення організації банківського кредитування. Способи захисту від кредитного ризику.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 18.09.2007Сутність та структура вкладних (депозитних) коштів комерційного банку. Депозитні послуги залучення вкладів населення в АКБ "Правекс-Банк". Аналіз управління банківськими операціями та шляхи його вдосконалення в АКБ "Правекс-Банк", нормативне регулювання.
курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.07.2010Особливості підвищення економічної ефективності кредитної діяльності банку. Класифікація кредитів, принципи і умови кредитування. Аналіз кредитного ризику та порядок формування резерву під його покриття. Ціна банківського кредиту та фактори впливу на неї.
дипломная работа [288,4 K], добавлен 10.07.2012Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013Нормативно правова база регулююча роботу банківської системи та кредитних відносин. Форми кредиту. Організація банківського кредитування. Формування кредитних ресурсів. Кредитний процес в комерційному банку. Технологія банківського кредитування.
курсовая работа [104,1 K], добавлен 06.12.2008Дослідження банківських операцій з кредитування населення в комерційному банку. Ризики банківського кредитування населення та засоби їх зменшення. Структура кредитних операцій АППБ "Аваль" з приватними особами. Основні форми кредитування приватних осіб.
магистерская работа [2,7 M], добавлен 07.07.2010Створення аналітичної системи формування кредитної політики комерційного банку АКБ "Правекс-Банк". Форми і функцій кредиту. Форми забезпечення зворотності кредитів, нарахування і стягнення відсотків по кредитах. Оцінка кредитоспроможності позичальника.
презентация [100,0 K], добавлен 14.08.2013Сутність, види і нормативне забезпечення міжбанківських кредитів, їх роль у формуванні ресурсів банку. Організація обліково-операційної діяльності міжбанківського кредитування в Україні. Оцінка економічної ефективності роботи ПАТ "Ідея банк" на ринку МБК.
курсовая работа [923,6 K], добавлен 10.12.2015Економічна сутність кредитів, їх значення, роль і місце в діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану ТОВ "Астор ЛТД", динаміка активу балансу. Аналітичний і синтетичний облік кредитів банків. Характеристика звітності і порядок її складання.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 05.05.2011
