Міжнародні розрахунки та валютні операції (на матеріалах комерційних банків АППБ „Аваль”, АКБ "Фінанси та кредит" та АКБ „Український банк торгового співробітництва”)

покритий акредитив - акредитив, при відкритті якого банк-емітент попередньо надає у розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитива на строк дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для виплат за акредитивом;

підтверджений акредитив - безвідзивний акредитив, оплата за яким гарантована, крім банку-емітента, іншим (підтверджуючим) банком. Ним може бути й авізуючий банк;

рамбурсуючий банк - банк, який надає відшкодування за платежами за акредитивами;

рамбурсні інструкції - інструкції або повноваження, які надаються банком-емітентом рамбурсуючому банку надати відповідне відшкодування банку, який пред'являє вимогу;

рамбурсна вимога - запит виконуючого банка рамбурсуючому банку про відшкодування;

трансферабельний акредитив (переказний) - акредитив, який передбачає можливість його використання повністю або частково одним або декількома бенефіціарами;

Розрізняють наступні види акредитивів [21].

1.За способом використання: документарні (товарні) і грошові (цирку-лярні).

Документарні (товарні) акредитиви - використовуються для розрахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів.

Грошові (циркулярні) акредитиви - це такі акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документів.

2. За формою: документарні акредитиви й акредитивні комерційні листи.

Особливість акредитивних комерційних листів полягає у тому, що вони направляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. Розрахунки у формі акредитивних комерційних листів повинні бути узгоджені сторонами у контракті купівлі-продажу. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених в акредитивному листі документів може або передати їх у банк, вибраний на власний розсуд, або направляти для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

3. За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь: 1) прямо авізовані акредитиви; 2) акредитиви, авізовані через авізуючий банк; 3) попередньо авізовані акредитиви.

Прямо авізовані акредитиви банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціару без втручання іншого банку.

Авізовані через авізуючий банк - це акредитиви, за якими банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання з боку авізуючого банку.

Попередньо авізовані акредитиви - це акредитиви, за якими банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо сповістити бенефіціара про можливість відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання як із боку авізуючого, так із боку банку-емітента.

4. Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господ-дарювання документарні акредитиви бувають в розрахунках за імпортовані товари і отримані послуги (акредитиви на імпорт) та за експортовані товари і надані послуги (акредитиви на експорт) .

Акредитиви на імпорт використовуються для розрахунків за імпортовані товари та надані послуги і відкриваються українськими банками за дорученням організацій, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, наказодавців акредитивів.

Одним із видів акредитивів на імпорт є транзитні акредитиви. Вони мо-жуть авізуватися, підтверджуватися та виконуватись банками за дорученням іноземних банків-кореспондентів, які відкривають ці акредитиви в інших країнах. Підтвердження і виконання транзитних акредитивів слід здійснювати тільки в особливих випадках, наприклад, за умови надання з боку банку-емітента попереднього валютного покриття. Транзитні акредитиви відкриваються з ряду причин. Банк-емітент може не мати можливості зв'язатися напряму з банком в країні бенефіціара з політичних причин або не мати з ним кореспондентських відносин.

Акредитиви на експорт використовуються для розрахунків за експортовані товари та надані послуги та відкриваються іноземними банками за дорученням іноземних фірм.

5. За ступенем гарантованої оплати сум, що мають бути сплачені експортерові: відкличні і безвідкличні.

Відкличний акредитив може бути в любий час змінений або анульований банком-емітентом, у більшості випадків за вказівкою наказодавця акредитива без попереднього сповіщення бенефіціара. Відкличний акредитив не надає бенефіціару відповідних гарантій і забезпечення отримання платежу за відвантажений товар, тому у зовнішньоторговельних розрахунках він використовується дуже рідко.

Безвідкличний акредитив надає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, якщо він виконає умови акредитива. Для зміни або анулювання умов акредитива при безвідкличному акредитиві потребує згоди як бенефіціара, так і відповідальних банків.

6. За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого чи іншого банку: підтверджені і непідтверджені.

Підтверджений акредитив - це акредитив, за яким банк-емітент звертається з проханням до іншого банку (досить часто до авізуючого банку) взяти безпосередню участь в операції шляхом надання свого власного зобов'язання перед бенефіціаром своєчасно здійснити обумовлені акредитивом платежі. Підтверджуючий банк зв'язаний із банком-емітентом. Останній повинен надати відшкодування банку, який робить підтвердження, якщо той здійснив платіж.

7. За характером платежу у зв'язку з можливістю чи неможливістю здійс-нювати часткові поставки продукції: подільні і неподільні.

Подільним акредитивом передбачається виплата експортеру відповідно до контракту сум після кожної часткової поставки.

Неподільним акредитивом - передбачається, що уся сума, яка належить експортеру, буде сплачена після завершення поставок або після останньої часткової поставки.

8. За валютою платежу: 1) в національній валюті бенефіціара (експортера), 2) в національній валюті імпортера, 3) у валюті третьої країни;

9. За місцем та суб'єктом виконання: 1) акредитиви, що виконуються бан-ком-емітентом у країні імпортера; 2) акредитиви, що виконуються авізуючим або підтверджуючим банком, який міститься у країні бенефіціара (експортера); 3) акредитиви, що виконуються за участю третього банку.

10. За способом виконання: 1) акредитиви, що виконуються шляхом платежу за пред'явленням; 2) шляхом акцепту; 3) шляхом платежу з відстрочкою; 4) шляхом негоціації;

При виконанні акредитива шляхом платежу за пред'явленням, розрахунки з бенефіціаром здійснюються безпосередньо після надання відповідних документів до виконуючого банку, якщо дотримані всі умови акредитива.

У разі виконання акредитива шляхом акцепту, експортер виписує трату на банк-емітент або на банк, який підтверджує платіж, або на покупця, або на третій банк. По пред'явленню документів відбувається не платіж, а акцептування трати. Зобов'язання банку, що акцептує трату, полягає не тільки в акцепті, але і в оплаті виписаного на нього переказного векселя. Платіж здійснюється у зазначений строк. Акредитив із тратою дозволяє імпортеру до настання строку платежу реалізувати товар і за рахунок виручки оплатити акцепт.

Акредитиви, які виконуються шляхом платежу з відстрочкою, передбачають отримання платежу бенефіціаром не при наданні документів, а в більш пізніший строк, який передбачено в акредитиві. При наданні документів у відповідності з акредитивом, бенефіціар отримує письмове погодження банку-емітента або підтверджуючого банку здійснити платіж в день настання відповідного строку оплати. Виконання акредитива шляхом платежу з відстрочкою, як і шляхом акцепту, дозволяє імпортеру вступати у володіння документами значно раніше, чим буде здійснено платіж.

При виконанні акредитиву шляхом негоціації, банк-емітент надає повно-важення бенефіціару виставити вексель на нього, іншого трасата, зазначеного в акредитиві, або на наказодавця акредитива. Під негоціацією розуміється виплата коштів банком, уповноваженим до негоціації, проти надання бенефіціаром трат та/або документів. Акредитиви з негоціацією можуть оплачуватися як негайно, так і при настанні терміну платежу.

Акредитиви можуть бути з вільною або обмеженою негоціацією. Якщо акредитив з вільною негоціацією, то любий банк може виступати у якості негоцііруючого.

11. Залежно від наявності інших бенефіціарів: переказні (трансферабельні) і непереказні.

Трансферабельний акредитив (переказний) - акредитив, що надає бене-фіціарові право давати розпорядження банкові, який здійснює оплату, акцепт або купівлю трат (документів), передати акредитив повністю або частинами одному чи кільком третім особам (іншим бенефіціарам). Останні права подальшого переказу такого акредитива не мають. Трансферабельний акредитив використовується, коли перший бенефіціар не поставляє товар сам, а є посередником і бажає передати частину або всі свої права і обов'язки дійсному постачальнику (другому бенефіціару). Перший експортер доручає авізуючому (виконуючому) банку авізувати другого експортера (постачальника) про суму, яка підлягає переводу і про умови акредитива. Умови, які авізуються по перевідній частині, повинні бути то-тожними умовам початкового акредитива, але:

1) найменування і адреса наказодавця акредитива можуть бути замінені на назву і адресу першого бенефіціара;

2) сума акредитива ( і ціна за одиницю товару) може бути змінена в переведеній частині акредитива, що дозволить першому бенефіціару отримати прибуток у вигляді різниці;

3) термін дії акредитива і період для відвантаження можуть бути скорочені, що дозволить першому бенефіціару часу для надання документів за акредитивом після того, як їх надасть другий бенефіціар.

12. Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку: покриті і непокриті.

Покриті акредитиви - акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає у розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) у сумі акредитива на строк дії зобов'язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для виплат за акредитивом. Валютне покриття може надаватися шляхом: 1) кредитування кореспондентського рахунку виконуючого банку у банку-емітенті або в іншому банку, в якому банк-емітент і виконуючий банк мають коррахунки; 2) надання виконуючому банку права дебетувати відкритий у нього кореспондентський рахунок банку-емітента; 3) відкриття банком-емітентом в виконуючому банку рахунку страхового депозиту.

13. Спеціальні форми акредитивів: компенсаційні, зустрічні, резервні (“стенд-бай”), відновлювальні (револьверні) та з червоною смугою .

Револьверний акредитив - акредитив, за яким банк-емітент зобов'язаний після використання цього акредитива відновити його вартість до початкової су-ми. Кількість використань і період чинності обумовлюють в акредитиві. Револьверний акредитив використовується в тому разі, коли покупець потребує отримання замовлених товарів частинами, що відправляються через певні інтервали часу. Револьверний акредитив може бути кумулятивним або некумулятивним.

Кумулятивний акредитив передбачає перенесення залишку з одного періоду на наступний, у разі некумулятивного акредитиву невикористаний залишок повертається.

Компенсаційний акредитив - на відміну від переказного (трансферабель-ного) акредитива, коли виставляють лише один акредитив, що його потім перший бенефіціар (посередник) переказує другому бенефіціарові, у розрахунках за допомогою компенсаційних акредитивів використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є справжнім постачальником товарів. Другий акредитив за дорученням посередника виставляється банком посередника, де справжній постачальник товарів виступає у ролі бенефіціара. Через те, що перший акредитив служить банкові бенефіціара-посередника своєрідним забезпеченням для виставлення другого, бажано, щоб основний акредитив був підтвердженим безвідкличним. Документи по першому акредитиву не можуть використовуватись для одержання платежу по другому.

Зустрічний акредитив - форма акредитива, аналогічна компенсаційному акредитиву, за винятком того, що у разі використання зустрічного акредитива для виставлення другого акредитива банк бенефіціара-посередника не приймає першого (основного) акредитива як забезпечення. Натомість банк дебетує рахунок бенефіціара-посередника за всіма платежами, здійснюваними за другим акредитивом. Перший (основний) акредитив використовують тільки як потенційне джерело надходження коштів на рахунок бенефіціара-посередника.

Резервний акредитив (“стенд-бай”) - зобов'язання банку-емітента перед отримувачем-бенефіціаром (організацією-експортером) здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві сумі у разі невиконання наказодавцем (імпортером) своїх зобов'язань за основним контрактом. Оскільки зобов'язанням імпортера за контрактом є його оплата, резервний акредитив є надійною гарантією повної і своєчасної сплати заборгованості за контрактом.

Акредитив з червоною смугою - акредитив, згідно з яким авізуючий або підтверджуючий банк авансує бенефіціара (експортера) до відправки ним товарів. Іншими словами, він використовується як метод фінансування до відвантаження. Цю спеціальну умову зазначають а акредитиві за вимогою заявника акредитива (покупця-імпортера). Назва акредитива походить від того, що первісно таку спеціальну умову (застереження) вписували червоним чорнилом. Виплата авансу хоч і здійснюється із коштів банка-кореспондента, але під відповідність банка-емітента.Якщо продавець не надасть в строк документи або не погасить аванс, банк-кореспондент має право дебетувати рахунок банку-емітента на суму авансу. Банк-емітент відшкодовує цю суму з наказодавця акредитива.

Здійснення уповноваженим банком операцій за імпортним акредитивом [14]:

1. Для відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку (далі - уповноважений банк-емітент) заяву про відкриття документарного акредитива (далі - заява про відкриття акредитива), зразок якої наведено в додатку до цього Положення, або за довільною формою із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів згідно з пунктом 3 .

2. Заява про відкриття акредитива заповнюється з використанням відповідних технічних засобів та копіювального або самокопіювального паперу або від руки.

Заява про відкриття акредитива подається наказодавцем акредитива до уповноваженого банку-емітента в паперовій формі не менше ніж у трьох примірниках. Перший примірник заяви про відкриття акредитива (незалежно від способу його заповнення) має містити відбиток печатки та підписи осіб наказодавця акредитива, які заявлені ним у картці із зразками підписів та відбитком печатки, або надаватися в електронному вигляді за допомогою системи "Клієнт-Банк", підписаний електронними цифровими підписами (у цьому разі уповноважений банк-емітент самостійно роздруковує три примірники заяви про відкриття акредитива).

3. Заява про відкриття акредитива обов'язково має містити такі реквізити:

- код заяви про відкриття акредитива відповідно до Державного класифіка-тора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "Заява про відкриття документарного акредитива";

- вид акредитива - відкличний, безвідкличний (зазначається конкретний вид акредитива). Якщо не зазначено, що акредитив відкличний, то він уважатиметься безвідкличним;

- підтвердження акредитива - зазначається в разі потреби;

- дату заяви про відкриття акредитива (число - цифрами, місяць - цифрами або словом, рік - цифрами). Цю дату може проставляти уповноважений банк-емітент;

- дату та місце закінчення строку дії акредитива, а саме останню дату приймання документів для оплати акредитива і місце його закінчення (та/або назву країни, та/або назву міста, та/або найменування банку);

- назву наказодавця акредитива, що зазначається згідно з реквізитами зов-нішньоекономічного договору (контракту) (далі - договір), що не суперечить назві, заявленій у картці зі зразками підписів та відбитком печатки, а також його місцезнаходження (та/або назву країни та/або міста);

- назву бенефіціара - його назву, місцезнаходження та номер рахунку (зазначається за потреби). Ці реквізити мають відповідати реквізитам договору;

- назву банку бенефіціара, авізуючого банку та виконуючого банку - його назву та адресу, у тому числі S.W.I.F.T.[22] - код (BIC kod) або номер телексу, які також мають відповідати реквізитам договору.

Такі реквізити, як наказодавець акредитива, бенефіціар, банк бенефіціара, авізуючий банк, виконуючий банк заповнюються латинськими літерами або кирилицею (російською мовою) за умови, що акредитив відкрито на користь бенефіціара з країн СНД та Балтії;

- суму та назву іноземної валюти - сума заповнюється цифрами (ціла час-тина числа відокремлюється комою). Назва іноземної валюти зазначається літерним кодом іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378] (далі - Класифікатор);

- опис товару, його кількість, а також найменування згідно з договором. Маса, число одиниць товару (можлива різниця за ними), кількість, ціна за одини-цю товару зазначаються в разі потреби;

- умови поставки - мають відповідати умовам, визначеним чинною редак-цією Офіційних правил тлумачення торгових термінів, розроблених Міжнарод-ною торговельною палатою (ІНКОТЕРМС), та договору;

- перелік документів - назву документів, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, і кількість їх оригіналів та/або копій;

- спосіб виконання акредитива - має зазначатися таке: "платити за пред'явленням документів" або "платити з розстрочкою", або "акцептувати переказні векселі (тратти) бенефіціара", або "негоціювати", або інше;

- комісійні винагороди та відшкодування витрат - зазначається, за чий ра-хунок буде оплачено комісійні винагороди та відшкодування витрат банків;

- підписи відповідальних осіб та відбиток печатки проставляють відповідно до пункту 1.2 .

Крім цього, у заяві про відкриття акредитива наказодавець акредитива може зазначати те, що:

- він доручає уповноваженому банку-емітенту утримати комісійну винагороду та відшкодування витрат, що належать банку-емітенту та іншим банкам, які братимуть участь в обслуговуванні акредитива, з його рахунку;

- він доручає уповноваженому банку-емітенту списати кошти в іноземній або національній валюті з поточного рахунку (зазначається номер рахунку) для резервування грошового забезпечення за акредитивом;

- він доручає уповноваженому банку-емітенту, у якому відкрито рахунок, відкрити акредитив за рахунок банківського кредиту відповідно до укладеної угоди між уповноваженим банком-емітентом та наказодавцем акредитива про надання кредиту під акредитив або відкритих йому кредитних ліній;

- акредитив підпорядковується УПДА або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

Заява про відкриття акредитива може містити такі допоміжні реквізити:

- назву та адресу підтверджуючого банку (зазначається в разі потреби);

-часткові відвантаження та перевантаження - зазначаються відповідною позначкою щодо можливості/неможливості використання акредитива частинами або припустимості/неприпустимості його оплати за документами, які свідчать про часткове відвантаження або про те, що під час перевезення товар підлягає перевантаженню з одного виду транспорту на інший;

- місце відвантаження - назва компанії та/або міста або іншого населеного пункту, залізничної станції, морського або річкового порту, аеропорту тощо (зазначається потрібне) та/або назва країни, з якої відправляється товар;

- останню дату відвантаження - зазначається за умови її визначення в умовах договору;

- місце доставки (транспортування) - місце кінцевого призначення: назва компанії та/або міста або іншого населеного пункту, залізничної станції, морського або річкового порту, аеропорту та/або назва країни, у якій має розвантажуватися товар, або в якому зобов'язання продавця щодо поставки товару вважатимуться виконаними;

- період подання документів - має зазначатися максимальний строк подання документів за акредитивом до виконуючого банку після дати відвантаження для їх перевірки і схвалення. Якщо в акредитиві не зазначено період подання документів, то документи мають прийматися виконуючим банком не пізніше 21 дня від дати відвантаження, але в межах строку дії акредитива;

- додаткові умови - зазначається будь-яка потрібна додаткова інформація. У разі потреби додаткові реквізити заяви про відкриття акредитива може самостійно визначати уповноважений банк-емітент.

Разом із заявою про відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку-емітента оригінал та копію договору (з підписами відповідальних осіб, засвідченими відбитком печатки) або інший документ, який згідно із законодавством України має юридичну силу договору, оформлений відповідно до вимог законодавства України.

На оригіналі та копії договору робиться позначка уповноваженого банку-емітента про прийняття заяви про відкриття акредитива. Копії мають засвідчуватися підписом відповідального працівника та відбитком штампа уповноваженого банку-емітента. Копія договору залишається у справі за акредитивом, що формується уповноваженим банком-емітентом (далі - Справа), а оригінал повертається наказодавцю акредитива.

4. Уповноважений банк-емітент відкриває акредитив за умови, що він за-безпечений грошовими коштами наказодавця акредитива (покритий акредитив), або на підставі відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емі-тентом кредитних ліній, або на підставі отриманих у кредит коштів, або на під-ставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента тощо (непокритий акредитив).

5. Уповноважений банк-емітент після перевірки правильності заповнення заяви про відкриття акредитива, а також наявності коштів для грошового забез-печення акредитива або достатності відкритих наказодавцю акредитива кредит-них ліній, або наявності гарантій, наданих третіми сторонами на користь упов-новаженого банку-емітента, протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитива).

Акредитив уважається відкритим з дня відправлення повідомлення про це до іноземного банку та відображення цієї операції в бухгалтерському обліку. Дата відображення операції в бухгалтерському обліку та дата повідомлення мають збігатися.

6. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом іноземному (авізуючому, виконуючому, підтверджуючому, рамбур-суючому) банку відповідно до умов акредитива та інструкцій, отриманих від іноземного банку.

7. Якщо уповноважений банк-емітент має коррахунок в іноземному банку (виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому), то він уповноважує інозем-ний банк на списання коштів з цього коррахунку, що зазначається в тексті ак-редитива або надсилається в окремому повідомленні.

8. Якщо умовами акредитива передбачено право іноземного (підтверджу-ючого, виконуючого) банку виставляти рамбурсну вимогу на рамбурсуючий банк, то уповноважений банк-емітент має забезпечити відповідне покриття на своєму коррахунку в рамбурсуючому банку на час здійснення платежу. Якщо уповноважений банк-емітент не має коррахунку в рамбурсуючому банку, то уповноважений банк-емітент має діяти відповідно до пункту 5.4 цієї глави.

Якщо уповноважений банк-емітент розмістив кошти за акредитивом на рахунку гарантійного депозиту та грошового покриття в іноземному (виконую-чому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку, то уповноважений банк-емітент уповноважує іноземний (виконуючий, підтверджуючий) банк на списання коштів з цього рахунку, що зазначається в тексті акредитива або надсилається окремим повідомленням.

9. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом шляхом платежу за пред'явленням відповідних документів, то оплата коштів за цим акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом на користь бенефіціара лише після отримання документів та перевірки їх відповідності умовам акредитива. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом у строк, що не перевищує трьох банківських днів з дня прийняття уповноваженим банком відповідного рішення щодо оплати документів за акредитивом. Уповноважений банк здійснює перерахування коштів (міжбанківський платіж) за акредитивом згідно з реквізитами, зазначеними в інструкціях іноземного банку, або бенефіціара, якщо документи отримані від бенефіціара.

10. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом з розстроченням (відстроченням) платежу, то оплата коштів за цим акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом на користь бенефіціара після отримання та перевірки документів на їх відповідність умовам акредитива у строк та в порядку, визначених умовами акредитива. Право володіння документами (проти яких має здійснюватися платіж) наказодавець акредитива отримує до одержання бенефіціаром платежу.

11. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом шляхом акцепту векселів (тратт) (документи за акредитивом надходять разом з траттою), то уповноважений банк-емітент після перевірки документів на відповідність умовам акредитива акцептує вексель (тратту) та обліковує кошти за цим векселем (траттою) на позабалансовому рахунку "Акцепти, що надані банкам". У день настання строку платежу [термін платежу зазначений у векселі (тратті)] уповноважений банк-емітент перераховує кошти за акредитивом на користь бенефіціара відповідно до отриманих інструкцій іноземного банку.

12. Якщо згідно з умовами акредитива оплату комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту, що пов'язані з відкриттям акредитива, має здійснювати наказодавець акредитива, то уповноважений банк-емітент надсилає наказодавцю акредитива листа з вимогою оплати такої комісій-ної винагороди та відшкодування витрат або самостійно списує кошти з рахунку наказодавця акредитива, якщо це передбачено в заяві про відкриття акредитива та/або в договорі на розрахунково-касове обслуговування, укладеному між наказодавцем акредитива та уповноваженим банком-емітентом.

Здійснення уповноваженим банком операцій за експортним акредитивом [14]:

1. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара, отримавши від іноземного банку-емітента або іншого банку повідомлення (текст акредитива) про відкриття акредитива на користь бенефіціара, має переконатися в достовірності цього повідомлення (перевірити ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.).

У разі потреби уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара надсилає запит до іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, для уточнення справжності повідомлення. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара приймає текст акредитива і передає для подальшого авізування бенефіціару лише після отримання відповідних уточнень, що підтверджують його достовірність.

До отримання від іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, інформації, що підтверджує справжність тексту акредитива, уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара може проінформувати бенефіціара в письмовій або усній формі про отримання такого повідомлення.

2. Якщо умови акредитива відповідають вимогам УПДА або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою, яким був підпорядкований акредитив, та не суперечать одна одній, а також законо-давству України, то акредитив приймається уповноваженим (авізуючим та/або виконуючим) банком і передається для подальшого авізування бенефіціару.

Якщо уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара за будь-яких причин відмовляється авізувати акредитив, то він негайно має повідомити про це іноземний банк-емітент або інший банк, від якого акредитив був отриманий.

3. Відповідальний працівник уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара:

а) реєструє акредитив в журналі реєстрації отриманих (експортних) акредитивів (далі в цьому розділі - Журнал), який може вестися як у паперовій, так і в електронній формі.

У журналі обов'язково мають зазначатися:

номер реєстрації (порядковий номер) акредитива;

назва бенефіціара;

назва іноземного банку-емітента;

дата відкриття акредитива;

строк дії акредитива;

сума та назва або код іноземної валюти (цифровий або літерний) відповідно до Класифікатора.

За потреби в Журналі може передбачатися фіксування іншої інформації;

б) готує супровідний лист, що надсилається бенефіціару, у якому зазначаються рекомендації уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара щодо виконання бенефіціаром умов акредитива, або повідомлення, що надсилається на адресу іншого банку бенефіціара, про отримання акредитива.

4. Облік суми акредитива в уповноваженому (авізуючому та/або викону-ючому) банку бенефіціара здійснюється за позабалансовим рахунком "Акреди-тиви до сплати" за максимальною сумою акредитива.

5. Уповноважений банк бенефіціара отримує від бенефіціара документи за акредитивом разом із супровідним листом, у якому зазначаються номер акредитива (визначений уповноваженим банком бенефіціара), сума за документами (сума комерційного рахунку або сума, що має бути сплачена за цими документами згідно з умовами акредитива), перелік наданих документів із зазначенням кількості оригіналів та копій кожного документа, а також інструкції уповноваженому банку бенефіціара щодо оплати документів. Уповноважений банк бенефіціара перевіряє наявність та кількість документів на відповідність даним, зазначеним у супровідному листі бенефіціара.

Супровідний лист подається бенефіціаром у двох примірниках і засвідчу-ється відбитком печатки та підписами тих осіб, які заявлені ним у картці зі зраз-ками підписів та відбитком печатки. Перший примірник супровідного листа зберігається у Справі, другий, засвідчений підписом відповідального працівника та відбитком штампа уповноваженого банку бенефіціара, надається бенефіціару як підтвердження того, що документи прийняті.

6. Якщо уповноважений банк бенефіціара виконує виключно функції аві-зуючого банку, то документи, отримані від бенефіціара, після перевірки їх наяв-ності та кількості разом із супровідним листом уповноваженого банку бенефіці-ара, який містить реквізити, потрібні для перерахування коштів за акредитивом, надсилаються до виконуючого банку. У цьому разі уповноважений банк бенефіціара не зобов'язаний здійснювати перевірку поданих документів, але може перевірити документи, якщо уповноважений банк бенефіціара отримав відповідні інструкції бенефіціара та згоду оплатити комісійну винагороду уповноваженому банку бенефіціара за перевірку поданих документів.

7. Якщо уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара отримав від виконуючого банку повідомлення про те, що в документах, поданих бенефіціаром, розбіжностей не виявлено і згідно з цим оплата за акредитивом здійснюється виконуючим банком відповідно до умов акредитива та інструкцій, наданих уповноваженим (авізуючим) банком бенефіціара, то уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара здійснює перевірку надходження коштів за акредитивом.

Після отримання оплати за акредитивом уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара:

- зараховує кошти на рахунок бенефіціара "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності" (якщо в уповноваженому банку бенефіціару відкрито рахунок)

- або перераховує кошти за реквізитами, отриманими від банку бенефіціара або самим бенефіціаром (якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому уповноваженому банку).

1.2 Використання шифроповідомлень телекомунікаційної системи SWIFTдля виконання міжнародних акредитивних операцій

Один з основних напрямків діяльності суспільства SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) полягає в розробці уніфікованих засобів обміну фінансовою інформацією. З цією метою створена і продовжує удосконалюватися структурована система фінансових повідомлень, за допомогою якої можна здійснювати практично весь спектр банківських і інших фінансових операцій, включаючи операції, виконувані на валютних і фондових біржах [22].

Формати стандартизованих машинних повідомлень розроблені таким чином, щоб зробити їх найбільш незалежними від національних особливостей банківської сфери в кожній конкретній країні. У той же час уніфіковані форма-ти повідомлень, використовувані для передачі інформації в мережі SWIFT, поряд із привласнюваними суспільством банківськими иденти-фікаційними кодами (восьмизначный код, що є унікальною адресою банківських і інших фінансових інститутів) рекомендовані ISO як міжнародні стандарти. Стандарти SWIFT стали стандартами де факто для фінансових повідомлень, роблячи усе більший вплив на банківську справа різних країн.

Уніфікація машинних форматів значно полегшує контроль коректності повідомлень, що відправляються, що, з одного боку, забезпечує захист від випадкових помилок, і, з іншого боку, підвищує пропускну здатність системи для правильно сформульованих повідомлень. Процеси підготовки й обробки повідомлень цілком піддаються автоматизації, що значно підвищує ефективність і рентабельність банківської діяльності.

В даний час використовується 11 категорій, що охоплюють більш 130 типів повідомлень (Message Transaction - MT), побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконання фінансових операцій з великою точністю .

Повідомлення, як правило, передаються від одного користувача до іншо-го, але існує категорія системних повідомлень, що дають можливість користу-вачу взаємодіяти з мережею (категорія 0). Системні повідомлення використову-ються для запиту визначених дій і одержання спеціальних звітів, пошуку пові-домлень у базі даних, для навчальних і тренувальних цілей. Користувач може одержувати від мережі запити, чи вона може информувати його про свій поточний стан, відновлення, нові послуги і т.д.

Існують три основних системних повідомлення:

LOG-IN/OUT - системне повідомлення для входу/виходу в систему;

RETRIEVAL - по цьому запиті система надсилає копію збереженого повідомлення;

REPORTS - дає можливість одержання різного виду рахунків.

Системні повідомлення користаються найвищим пріоритетом, оскільки містять інформацію, що стосується функціонування мережі.

Банківські повідомлення поділяють на термінові і звичайні, причому за відправлення термінових повідомлень стягується спеціальний тариф.

Всім іншим типам повідомлень, що відноситься до категорій 1-9 і n, привласнені тризначні цифрові коди, причому перша цифра відповідає категории операції.

Категорія n - повідомлення загальної групи. Кожне повідомлення з загальної групи може використовуватися в кожній з категорій 1-9, Коди повідомлень загальної групи виглядають як n9М, де n заміняється номером тієї категорії, що щонайкраще відповідає мети повідомлення, 9 указує на особливий характер повідомлення в кожній з категорій, М визначає конкретний тип повідомлення (наприклад, 0 - повідомлення, 2 - вимоги про анулювання, 5 і 6 - відповідно запити і відповіді).

Формати текстових полів для банківських переказів[8] :

1. Тип повідомлення MT 100 - Клієнтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенефіціар - клієнт банку;

2. Тип повідомлення MT 200 - Банківський переказ на власний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенефіціар - той самий банк;

3. Тип повідомлення MT 202 - Загальний банківський переказ (General financial institution transfer): платник і бенефіціар - банки.

II. Формати текстових полів для підтверджень операцій за кореспондентським рахунком

1. Тип повідомлення MT 900 - Підтвердження дебету (Confirmation of Debit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження дебету рахунку.

2. Тип повідомлення MT 910 - Підтвердження кредиту (Confirmation of Credit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження кредиту рахунку.

III. Формати текстових полів для виписки за кореспондентським рахунком

Тип повідомлення MT 950 - Виписка за рахунком (Statement Message)

далі можуть повторюватись такі рядки:

Умовні позначення:

'О' - обов'язкове поле;

'Н' - необов'язкове поле (для міжнародних платіжних систем);

'-' - поле не використовується.

Подобные документы

• Міжнародні розрахунки та валютні операції (на матеріалах комерційного банку КБ "Фінанси та кредит"

  Порядок купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ. Характеристика банківського переказу, документарного інкасо та акредитива. Продаж та купівля валюти на умовах "Спот", "Форвард" та "Своп". Заявка по продаж та покупку валюти КБ "Фінанси та кредит".
  
  контрольная работа [1,6 M], добавлен 13.07.2010
  

• Міжнародні розрахунки та валютні операції

  Практика здійснення експортерами та імпортерами міжнародних розрахунків у вітчизняній та іноземній валютах. Сутність банківських переказів, Документарного інкасо та акредитиву. Практика валютних операцій. Порядок купівлі-продажу іноземної валюти.
  
  отчет по практике [88,6 K], добавлен 15.07.2010
  

• Розвиток операцій банківської системи на сучасному етапі економічних відносин в Україні (на прикладі АППБ "Аваль")

  Структура банківської системи України та її динаміка. Національний банк України та його операції. Облік та аудит в банківській системі на сучасному етапі. Шляхи та напрямки розвитку операцій "електронних технологій" в банківській системі України.
  
  курсовая работа [80,6 K], добавлен 10.07.2010
  

• Акредитивна форма розрахунків

  Розрахунки за екпортно-імпортними операціями. Міжнародні розрахунки без помилок і затримок. Види акредитивів, які використовуються у міжнародній торгівлі. Застосування акредитиву в міжнародних формах розрахунків на прикладі банку "Україна".
  
  курсовая работа [33,3 K], добавлен 19.02.2003
  

• Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків України

  Теоретико-методологічні основи формування інвестиційного потенціалу банківської системи України. Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності банків на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк". Забезпечення нормальних умов функціонування комерційних банків.
  
  статья [309,4 K], добавлен 07.02.2014
  

• Банки та їх функції

  Особливості організації банківської справи та основних функцій комерційних банків. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків. Походження та розвиток комерційних банків. Функції комерційних банків. Операції комерційних банків.
  
  курсовая работа [40,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Операції комерційних банків на ринку цінних паперів

  Ринок цінних паперів в системі ринкових відносин комерційних банків. Операції комерційних банків по емісії власних цінних паперів. Оцінка інвестиційної якості портфелю цінних паперів, формування резервів для покриття можливих збитків від операцій з ним.
  
  курсовая работа [212,1 K], добавлен 12.04.2010
  

• Особливості функціонування проблемних банків в Україні

  Зовнішні та внутрішні причини виникнення неплатоспроможності комерційних банків в Україні. Особливості функціонування проблемних банків. Визначення загальних цілей ефективної роботи з проблемними банками та напрями розвитку банківського сектору України.
  
  статья [68,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Оцінка фінансової стійкості комерційних банків України на сучасному етапі розвиткуОцінка фінансової стійкості комерційних банків України на сучасному етапі розвитку

  Аналіз економічних нормативів банківської системи України. Особливості управління фінансовою стійкістю комерційних банків, методи її оцінювання. Заходи мінімізації ризиків і підтримка стійкості банківських установ для їх функціонування в сучасних умовах.
  
  статья [29,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Аналіз розрахунково-касових операцій СОД АППБ "Аваль"

  Різновиди банківських рахунків та особливості їх обслуговування. Форми та види безготівкових розрахунків, ознаки, можливості застосування. Механізм здійснення міжбанківських розрахунків. Порядок функціонування системи готівково-грошового обігу в банках.
  
  курсовая работа [67,5 K], добавлен 12.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам