Аналіз ефективності діяльності комерційного банку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

на тему: АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

з дисципліни: АНАЛІЗ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИКОНАВ:

студент гр. ЗФКВ

ПЕРЕВІРИВ:

доцент Жарій Я. В.

Чернігів, ЧДТУ, 2009

ЗМІСТ

Вступ

1 Вихідні дані

2 Теоретичний розділ

2.1 Загальна характеристика і форми аналітичної роботи в комерційних банках

2.2 Основні методи аналізу банківської діяльності та окремих елементів фінансового менеджменту комерційного банку

2.3 Загальна характеристика рейтингової системи CAMEL

3 Розрахунково-аналітичний розділ

3.1 Загальна фінансово-економічна характеристика комерційного банку

3.2 Аналіз адекватності капіталу

3.3 Аналіз якості активів

3.4 Аналіз прибутковості банку

3.5 Аналіз ліквідності

4 Проектний розділ

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

В умовах ринкової економіки успішний розвиток і надійність банківської системи багато в чому залежать від постановки в банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення проблем, що виникають. Кваліфіковано зроблений фінансово-економічний аналіз банківської діяльності е джерелом цінної інформації та відправним пунктом ефективного управління як окремим комерційним банком, так і банківською системою в цілому. Аналіз діяльності банку - це система спеціальних знань, методів та прийомів пов'язаних із: комплексним дослідженням банківської діяльності і тенденцій її розвитку; визначенням ступеня впливу на банківську діяльність різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів; науковим обґрунтуванням планово-прогнозних завдань та управлінських рішень, що забезпечують досягнення вагомих результатів; вимірюванням та оцінкою результатів роботи банку та пошуком резервів подальшого підвищення її ефективності.

Розрахунково-графічна робота передбачає проведення всебічного аналізу ефективності діяльності комерційного банку з використанням стандартизованої рейтингової системи САМЕL.

Виконання даної роботи має на меті:

- закріплення знань теоретичного курсу «Аналіз банківської діяльності»;

- поглиблене вивчення методів і прийомів аналізу діяльності комерційного банку та форм організації аналітичної роботи в банку;

- придбання практичних навиків щодо підготовки та обґрунтування рекомендацій, спрямованих на більш якісне управління активами і пасивами банку та підвищення ефективності його діяльності;

- відпрацювання навичок оформлення виконаної роботи у відповідності до вимог стандартів.

1 ВИХІДНІ ДАНІ

Розрахунково-графічна робота містить наступні вихідні дані: баланс комерційного банку (таблиця 1.1), фінансові результати діяльності комерційного банку (таблиця 1.2), інформацію про дотримання банками економічних нормативів (таблиця 1.3) та нормативи капіталу і ліквідності (середні по банківській системі) (таблиця 1.4).

Таблиця 1.1 - Баланс комерційного банку

№ ст.	Статті балансу	Сума, грн.
	АКТИВИ
1	Каса	16142713
2	Коррахунок в НБУ	20500000
3	Кошти, розміщені в інших банках	9999175
4	Кредити, надані банкам	27477200
5	Вкладення в цінні папери, у тому числі:	29959211
6	- участь у діяльності інших юридичних осіб	779429
7	- вкладення в акції підприємств	788856
8	- вкладення в державні цінні папери	23485657
9	Кредити, надані банком, у тому числі:	269579544
10	- пролонговані	1924640
11	- прострочені	2838853
12	- сумнівні до повернення	166114
13	- «великі» кредити	29557149
14	Факторинг	7043
15	Нематеріальні активи	29759
16	Матеріальні активи	3910505
17	Дебітори	5707275
18	Інші активи	128838003
19	Сукупні активи	547611258
	Зобов'язання
20	Кошти інших банків	13259999
21	Міжбанківські кредити, отримані банком	90031030
22	Поточні рахунки клієнтів	130245360
23	Строкові депозити клієнтів	39964381
24	Кошти за трастовими операціями	871851
25	Цінні папери власного боргу	6550
26	Інші зобов'язання	234976105
27	Сукупні зобов'язання	509355275
	Капітал
28	Статутний капітал, у тому числі:	9699103
29	- зареєстрований	9000000
30	Прибутки і загальні резерви	2633979
31	Фонди банку	19558825
32	Прибуток / збиток поточного року	6364076
33	Сукупний капітал	38255983
34	Сукупні зобов'язання і капітал	547611258

Таблиця 1.2 - Фінансові результати діяльності комерційного банку

№ ст.	Назва статті	Сума, грн.
1	ДОХОДИ, у тому числі:	17969743
2	- операційні і різні	14769448
3	- штрафи, пені одержані	507
4	- доходи майбутніх періодів	796075
5	ВИТРАТИ у тому числі:	11605667
6	- операційні та на утримання персоналу	4925015
7	- витрати майбутніх періодів	1542861
8	- відвернені кошти за рахунок прибутку	5004034
9	- збитки	133758
10	Прибуток	6364076
11	Чистий прибуток	4391213

Таблиця 1.3 - Інформація про дотримання банком економічних нормативів (протягом півріччя)

Економічні нормативи

Н3

Н4

Н5

Н6

Н7

Н8

Н9

Н10

Н11

Н12

Н13

+ / -

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

«+» - показник додержано, «-» - не додержано

Таблиця 1.4 - Нормативи капіталу і ліквідності (середньостатистичні)

Норматив	Група банків*
	малі	середні	великі
1. Середнє значення капіталу (станом на 1.07.2000 р.), млн. євро	3,8	6,7	25,3
2. Оптимальне значення:
- нормативу миттєвої ліквідності,%	35	30	25
- нормативу загальної ліквідності,%	130	120	110
- норматив співвідношення високоліквідних активів до робочих активів,%	28	25	23

* - за розміром капіталу К, млн.. євро: 3 =< К <5 - малий банк;

5 =< К <= 10 - середній банк;

К > 10 - великий банк.

2 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Загальна характеристика і форми аналітичної роботи в комерційних банках

Головною метою аналізу діяльності комерційного банку є забезпечення оптимальної структури активних і пасивних операцій задля отримання в кінцевому підсумку максимального прибутку, а першочерговим завданням - визначення показників фінансової стабільності і надійності банку та прогноз майбутніх результатів і перспектив його подальшої діяльності.

Щоб дати оцінку фінансового стану комерційного банку і визначити перспективи його розвитку, необхідно проаналізувати не тільки баланс і інші звітні матеріали самого банку, але і дати характеристику економічного стану клієнтів банку (кредиторів і позичальників ), оцінити конкурентів, провести маркетингове дослідження кон'юнктури ринку і т.д. В нашій країні далеко не вся така інформація використовується для оцінки фінансового стану банку. У більшості випадків аналіз фінансового стану банку будується на звітних (часто балансових) даних банку.

У світовій практиці форми фінансової звітності комерційних банків представлені такими основними документами: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух джерел фінансування, рух і зміни в акціонерному капіталі, пояснення до фінансової звітності і аудиторський висновок.

Основними інформаційними джерелами для проведення аналізу діяльності банку є фінансова звітність:

- балансовий звіт;

- звіт про прибутки та збитки комерційного банку;

- звіт про дотримання економічних нормативів;

- звіт про кредитний портфель;

- звіт про залишки за депозитами.

Аналізуючи фінансову звітність, підраховують середні показники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та визначають стан надходжень (за прибутком на середні активи та капітал), коефіцієнти приросту ключових показників (валюти балансу, позик, депозитів, капіталу), рівень комісійних надходжень, середні процентні ставки за ресурсами (залученими та розміщеними), продуктивність роботи персоналу і ін. Ці показники порівнюють із даними інших банків та між собою за різними періодами часу.

Для аналізу звітності застосовуються різноманітні методи, найбільш поширеними з яких є:

1) Метод порівняння. Він дає змогу визначити рівень динамічних змін показників за статтями балансу та їх вплив на ліквідність банку і прибутковість його операцій, а також визначити резерви підвищення дохідності останніх. Крім цього порівняння може здійснюватися з аналогічними показниками інших банків (своєї групи) або із статистичними даними у середньому по банківській системи.

2) Метод групування, застосування якого дозволяє систематизувати дані балансу за групами активів, пасивів, функціональною спрямованістю, строками і рівнем дохідності, проаналізувати їх з точки зору джерел формування і напрямків розміщення банківських ресурсів та виявити найбільш ефективні сфери діяльності для банку.

3) Метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу. Використовується у поєднанні з попередніми методами при розрахунку різних коефіцієнтів і показників діяльності банку (ліквідність, платоспроможність, прибутковість, рівень ризику і ін.).

4) Графічний метод, який дає змогу візуально та комплексно оцінити динаміку окремих показників і структурні зміни у діяльності банку.

За бажанням банку фінансовий аналіз може здійснюватися за різними критеріями: за періодичністю, переліком питань, об'єктом і характером досліджень. За технологією аналіз може проводитися в кілька етапів (попередній, розрахунково-аналітичний, заключний), виконуватися як внутрішніми підрозділами банку (фінансово-аналітичним, планово-економічним, службою внутрішнього аудиту), так і зовнішніми аудиторськими фірмами.

Завдяки розвитку новітніх банківських технологій в банках створені власні автоматизовані методики фінансового аналізу, що поєднують відомі (класичні) підходи до його проведення з елементами статистичних методів прогнозування (факторний, регресійно-кореляційний аналіз).

2.2 Основні методи аналізу банківської діяльності та окремих елементів фінансового менеджменту комерційного банку

Основними складовими класичної методики банківського аналізу в Україні, що рекомендована НБУ , є наступні:

- аналіз балансового звіту, який базується переважно на методах групування і коефіцієнтному, та передбачає виконання аналізу активних і пасивних операцій та ліквідності банку. У цьому розділі аналізу досліджуються динамічні зміни у структурі активів і пасивів як по вертикалі, так і по горизонталі (за різними періодами). Головними критеріями цього розділу аналізу є якість активів за рівнем ліквідності і за ступенем ризику вкладень та співвідношення власного капіталу банку і його зобов'язань;

- аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку, що включає у свою чергу кілька підрозділів аналізу: оцінку факторів прибутковості та джерел прибутку; аналіз доходів і витрат банку (у тому числі і структурний); оцінку основних показників ефективності діяльності банку (абсолютні і відносні показники дохідності і прибутковості, чистий спред і процентну маржу, дохідність комісійних операцій і інші), ефективність діяльності працівників банку; порівняльний аналіз фінансових результатів (за різні періоди часу або з іншими банками);

- аналіз банківських ризиків передбачає ретельне вивчення як зовнішніх ризиків (особливо їх впливу на діяльність конкретного банку), так і внутрішніх, які залежать від видів операцій, що проводить банк, є різноманітними (кредитний, валютний, процентний, інвестиційний, операційний, ринковий, розрахунковий, касовий, технологічний, стратегічний, адміністративний і інші) та мають, як правило, імовірнісний і важко прогнозований характер;

- розрахунок економічних нормативів діяльності банку згідно до вимог Інструкції НБУ і у залежності від переліку операцій, що виконує комерційний банк, передбачає періодичну (щоденну та щомісячну) оцінку фактичних значень економічних показників діяльності банку Н1-Н19, порівняння з відповідними нормативними коефіцієнтами та контроль за їх дотриманням як самим банком, так і з боку НБУ;

- визначення рейтингу комерційного банку, яке базується на узагальню вальній оцінці фінансового стану банку та проведенні всебічного аналізу найважливіших компонентів його діяльності: капіталу, якості активів, ліквідності, прибутковості, якості менеджменту. Такий аналіз дає можливість центральному банку, розглянувши всі банки під одним кутом, оцінити стій кість окремих банків і стабільність банківської системи в цілому, а самому банку - визначити надійність свого становища на фінансовому ринку.

Далі розглянемо окремі положення фінансового менеджменту банку.

Управління капіталом комерційного банку. Процес управління банківським капіталом полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри кредитів, величину відкритої валютної позиції та ряд Інших важливих показників, які істотно впливають на діяльність банку. У банківській практиці використовуються два методи управління капіталом:

- метод внутрішніх джерел поповнення капіталу (головним джерелом зростання капіталу є нерозподілений прибуток банку);

- метод зовнішніх джерел поповнення капіталу (емісія акцій, емісія капітальних боргових зобов'язань (субординований борг), продаж активів).

З метою поповнення капіталу та одержання значних грошових коштів банки вдаються до проведення таких фінансових операцій як продаж активів, зокрема будівель, споруд, офісів, котрі належать банку, з одночасною довгостроковою їх орендою у нових власників. Такі операції стають успішними в умовах, коли через інфляцію ринкова вартість майна значно зростає, а законодавством дозволена прискорена амортизація нерухомості.

Управління якістю активів банку. Виходячи з того, що активи комерційних банків складені в основному за рахунок кредитних та інвестиційних операцій, управління їх якістю розглядається саме з позицій підвищення ефективності управління насамперед кредитним ризиком та ризиками, пов'язаними з вкладеннями в цінні папери.

Управління кредитним ризиком, відповідно до причин його виникнення, здійснюється банком на двох рівнях - на рівні кредитного портфеля в цілому та на рівні кожної окремої позики.

До методів управління ризиком кредитного портфеля банку належать:

- диверсифікація портфеля (чим більшій кількості позичальників надається кредит, тим меншим буде ризик неповернення кредитів за інших рівних умов, оскільки вірогідність банкрутства багатьох позичальників значно менша, ніж кількох);

- лімітування кредитів (встановлення максимально допустимих розмірів наданих позик);

- створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями (акумуляція частини коштів на спеціальному рахунку для компенсації неповернених кредитів).

Щодо структури інвестиційного портфеля, то вона має бути оптимізована таким чином, щоб максимально знизити ризик імовірних втрат коштів, вкладених в цінні папери. Основними методами управління цим ризиком є здебільшого аналогічні наведеним вище методам: диверсифікація (критеріями якої можуть бути категорії емітентів, їх територіальний і галузевий розподіл, типи цінних паперів за якістю і строками погашення і ін.), лімітування вкладень в цінні папери та створення резервів на відшкодування втрат за інвестиційними операціями.

Для управління ризиком банку на рівні окремої позики використовуються такі заходи, як аналіз кредитоспроможності позичальника, забезпеченість позики, структурування кредиту, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом та станом застави.

Універсальної методики оцінки кредитоспроможності позичальника не існує. Банки у процесі аналізу розробляють і застосовують власні системи показників, вибір яких залежить від галузевої специфіки і категорії позичальника, виду і строку кредитування, стратегії і політики банку, рівня кваліфікації кредитних працівників, організації та технічного забезпечення аналітичної роботи в банку тощо.

Управління прибутковістю банку. Основна мета банківського менеджменту полягає в максимізації вартості акціонерного капіталу банку, яка залежить від чистого прибутку та рівня ризику. Вартість акцій банку зростатиме якщо очікується підвищення дивідендних виплат або знижується рівень ризику, що його приймає на себе банк.

На практиці для оцінювання ефективності діяльності банку використовують кілька показників прибутковості, як в абсолютному значенні (прибуток до оподаткування і чистий прибуток, процентна і непроцентна маржа), так і відносні (чиста процентна і непроцентна маржа, чистий спред, чиста маржа операційного прибутку, чистий прибуток у розрахунку на акцію і інші).

Найважливішими показниками діяльності банку є прибутковість активів і прибутковість капіталу. Показник прибутку на активи ROA визначається відношенням чистого прибутку (після оподаткування) до середньої вартості загальних активів і може застосовуватися як показник ефективності роботи керівництва банку.

Показник прибутку на капітал ROE визначається відношенням чистого прибутку до вартості акціонерного капіталу банку. Він показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і може слугувати орієнтиром при виборі найпривабливішого напрямку інвестування (при цьому не слід забувати, що високий рівень дохідності пов'язується з високим ризиком).

Показники прибутковості відіграють важливу роль у діяльності банку, оскільки досягнення задовільного рівня прибутку дозволяє поповнювати капітал, формує основу життєдіяльності та зростання банку, а також забезпечує прийнятний рівень дивідендних виплат акціонерам. Завдання максимізації банківських прибутків розглядається як ключовий напрямок роботи керівництва банку. Проте сфера управління прибутковістю не є автономною, а тому рішення щодо максимізації прибутків мають прийматися у взаємозв'язку з допустимими рівнями ризиків.

Узагальнюючи підходи до вирішення проблеми ризик - прибуток, можна виокремити дві основні моделі управління банком, які формалізують обрану ним політику поведінки на ринку. Перша модель управління максимізує прибуток за умови обмеження рівня ризику встановленням максимально допустимого його значення.

У другій моделі управління цільова функція мінімізує ризик, а обмеженням є вимога утримання показників прибутковості на певному рівні, не нижчому за заданий. Така модель використовується, коли рівень чистого прибутку, що його отримує банк, влаштовує керівництво і основною метою є стабілізація результатів. Це досягається за допомогою збалансованих методів управління активами і зобов'язаннями.

Управління ліквідністю банку. Під ліквідністю банку розуміють його здатність швидко і в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах. Найбільший попит на ліквідні засоби виникає у банків з двох основних причин: через зняття клієнтами коштів зі своїх рахунків та у зв'язку з надходженням кредитних заявок, які банк вирішує задовольнити. Потреба у грошових коштах підвищується також у разі настання строків погашення заборгованості за позиками банку, термінів платежів до бюджету або виплати дивідендів акціонерам.

Ліквідність тісно пов'язана, а іноді і змішується, з поняттям платоспроможності, яке тлумачиться як здатність банку своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобов'язаннями. Ліквідність банку значною мірою визначає його платоспроможність, яка залежить і від ряду інших чинників, таких як розмір капіталу, спеціалізація та диверсифікація банківських послуг, загальний рівень ризиків у діяльності, співвідношення власних і залучених коштів.

З огляду на винятково важливу роль ліквідності в життєдіяльності банку та підтримці рівноваги банківської системи в цілому в багатьох країнах органами банківського нагляду та законодавством передбачено встановлення норм ліквідності. Банки зобов'язані підтримувати показники ліквідності не нижчими від певного рівня (норми), що визначається з урахуванням нагромадженого досвіду та конкретних економічних умов у країні. Централізований підхід до регулювання банківської ліквідності використовується і НБУ через встановлення обов'язкових нормативів.

Додержання нормативів є необхідною, але не достатньою умовою ефективності процесу управління ліквідністю. Ефективна система управління має постійно забезпечувати достатній рівень ліквідності при мінімальних витратах, тому важливе значення мають методи управління ліквідністю, методи оцінювання потреби в ліквідних коштах та доступність джерел їх поповнення для кожного банку.

У діяльності з питань управління ліквідністю, менеджмент банку має керуватися такими принципами:

- пріоритетність ліквідності, у тому числі й при виборі напрямків розміщення коштів;

- постійність аналізу потреб банку в ліквідних засобах з метою уникнути як їх надлишку, так і дефіциту;

- планування та прогнозування дій банку вразі виникнення незбалансованої ліквідності та кризових ситуацій;

- взаємозв'язок ризику ліквідності з іншими сферами діяльності, такими як залучення та розміщення коштів, а також управління ризиком відсоткових ставок.

Першим етапом процесу управління ліквідністю має бути постійний аналіз ресурсної бази з погляду стабільності та ймовірності зняття клієнтами коштів зі своїх рахунків (чутливі до строків пасиви).

З метою оцінювання ліквідних коштів банку активи групуються за ступенем їх ліквідності, тобто швидкості перетворення у грошову форму.

1) Абсолютно ліквідні активи - готівкові кошти в касі та залишки на коррахунках в інших банках (міжнародна практика). Для вітчизняних банків до розрахунку приймають лише касу та залишки на коррахунку в НБУ. Це первинні резерви ліквідних засобів, які не приносять доходів.

2) Високоліквідні активи - це такі активи, які можна швидко реалізувати на ринку і які мають високий рівень оборотності. У загальному випадку до їх складу включаються державні цінні папери, банківські акцепти, векселі та цінні папери першокласних емітентів. Це вторинні резерви ліквідних засобів, які приносять банку певний дохід.

3) Ліквідні активи - це такі, які можуть бути перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу . До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, в тому числі і міжбанківські, строкові депозити банку тощо. До складу ліквідних активів включають також інші цінні папери (крім високоліквідних), які обертаються на ринку.

На рівень банківської ліквідності значний вплив справляє якість активів і, зокрема, кредитного портфеля банку. Надійність позичальників певною мірою визначає потреби в ліквідних коштах. Кредити, які вчасно не повертаються і вимагають реструктуризації, погіршують ліквідну позицію банку. Якщо питома вага прострочених, пролонгованих і безнадійних кредитів досить значна, то при визначенні потреб ліквідності необхідно брати до уваги не лише строки повернення коштів, але й імовірність таких надходжень.

Ефективність процесу управління банківською ліквідністю оцінюється за двома основними характеристиками: швидкістю перетворення активів у грошову форму і задоволення потреби в готівкових коштах (часовий компонент) та вартістю підтримки певного рівня ліквідності (вартісний компонент). Адже найбільш стабільні джерела коштів потребують найвищих витрат, а найбільш ліквідні активи - непрацюючі та низько дохідні. Перед менеджментом банку постає завдання пошуку оптимального співвідношення між активами і зобов'язаннями як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їх дохідності та вартості.

У практичній діяльності банківські менеджери застосовують кілька методів оцінювання потреби в ліквідних засобах та управління ліквідністю:

- метод фондового пулу, що полягає у аналізі для обраного періоду грошових потоків банку (фактичних і очікуваних надходжень та платежів), прогнозуванні обсягів кредитів і депозитів, оцінці нетто-ліквідної позиції банку протягом цього періоду та складенні плану дій у разі виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів;

- метод структурування фондів, який передбачає розподіл всіх ресурсів у залежності від оборотності за рахунками та встановлення вимог до збереження у ліквідній формі фіксованої частини кожного з цих видів ресурсів. Недоліком цього методу є те, що конкретні обсяги резервування ліквідних коштів визначаються суб'єктивно, здебільшого на основі припущень та досвіду менеджерів кожного банку;

- метод GАР-менеджменту (GАР - розрив, дисбаланс), який зводиться до щоденного моніторингу співвідношення активів і зобов'язань банку за термінами їх дії, розрахунку різниць (GАР) між величиною чутливих активів і зобов'язань по строкам їх виконання, прогнозуванні динамічних змін у стані ліквідності та плануванні заходів щодо управління нею;

- метод показників ліквідності полягає в розрахунку певних коефіцієнтів (миттєвої ліквідності, ваги високоліквідних активів, загальної ліквідності, співвідношення позик і депозитів, ліквідних цінних паперів, структурного співвідношення видів депозитів і інші) та порівнянні їх значень з нормативними або середньо галузевими показниками. Цей метод є найпростішим підходом до управління ліквідністю, адже його застосування обмежується в основному здійсненням контролю за станом ліквідності.

Із розвитком і розширенням фінансового ринку банки матимуть більше можливостей для управління своєю ліквідністю.

2.3 Загальна характеристика рейтингової системи САМЕL

Рейтинг банку - це метод порівняльної оцінки діяльності банків. В основі рейтингу лежить узагальнена характеристика за певною ознакою (критерієм), що може відображати окремі сторони діяльності банків (прибутковість, ліквідність, платоспроможність) або діяльність банку в цілому (фінансова стійкість, надійність, імідж тощо).

Характер формування і призначення рейтингів різноманітні. Рейтинг надійності банків, який визначається відомством банківського нагляду, ґрунтується на глибокому аналізі даних синтетичного обліку та супроводжується перевірками на місцях. Дані такого рейтингу використовуються наглядовими органами для запобігання банкрутств банків і забезпечення стабільності всієї банківської системи.

Рейтинги незалежних рейтингових агентств ґрунтуються на вивченні офіційної звітності банків, як правило, балансів. Такі рейтинги публікуються у відкритій пресі і дають можливість громадськості орієнтуватися при прийнятті рішень на грошовому ринку. Користуючись цією інформацією, вкладники і кредитори мають змогу свідомо розміщувати свої тимчасово вільні кошти, інвестори - раціонально вибирати об'єкти застосування капіталу та оцінювати, наскільки ефективно він працює.

Ефективність діяльності та надійність - це певний стан банку, який складається під впливом численних та суперечливих чинників і характеризується багатьма показниками, тому для оцінки цього стану потрібно користуватися методами та системами багатостороннього комплексного аналізу банківської діяльності.

До таких систем віднесено американську рейтингову систему САМЕL, яка є стандартизованим методом оцінювання ефективності діяльності комерційних банків. Систему було розроблено в 1978 році у США. САМЕL ґрунтується на оцінках ризиків і аналізі найважливіших компонентів діяльності банку, на підставі узагальнення яких виставляється сумарна оцінка за п'ятибальною шкалою (рейтинг). Найнадійніші банки одержують оцінку - 1, а банки, близькі до банкрутства, - 5. Компоненти рейтингової системи:

С (саріtal аdеquacy) - адекватність капіталу. Оцінюється розмір капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності;

- А (аsset quality) - якість активів. Визначається можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

- М(management) - якість менеджменту. Дається оцінка методів управління банком (з урахуванням ефективності його діяльності за всіма ланками) і методів контролю за дотриманням банком нормативних актів та чинного законодавства. Хоч в абревіатурі системи цей компонент зазначений третім, аналіз менеджменту слід проводити після оцінювання решти показників;

- Е (earnings) - дохідність. Оцінюється прибутковість і рентабельність банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

- L (liquidity) - ліквідність. Визначається рівень ліквідності банку, тобто його здатність виконувати зобов'язання своєчасно і без збитків для себе.

Кожна компонента системи САМЕL оцінюється в балах від 1 до 5. Зведений рейтинг - сукупна оцінка, яка визначається як середньоарифметична всіх компонент, що аналізувалися, відбиває загальний фінансовий стан банку і ефективність його діяльності.

3 РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Загальна фінансово-економічна характеристика комерційного банку

Слід зазначити те, що основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт . Розглянемо баланс комерційного банку(таблиця 3.1.1).

Таблиця 3.1.1 - Аналіз структури сукупних активів банку

Найменування статті	Сума, грн.	Питома вага,%
Каса	16142713	2,95
Кошти на коррахунку в НБУ	20500000	3,74
Кошти на коррахунку в інших банках	9999175	1,83
Кредити, надані банкам	27477200	5,02
Цінні папери, придбані банком	29959211	5,47
Кредити, надані банком	269579544	49,23
Факторинг	7043	0,001
Нематеріальні активи	297591	7,14
Матеріальні активи	39103505	1,04
Дебітори	5707275	1,04
Інші активи	128838003	23,53
Усього активів	547611258	100

Найбільшу питому вагу в сукупних активах займають кредити надані банком. На звітну дату вони становили 269579544 грн., або 49,23% усіх активів. Високе значення цієї статті є свідченням проведення комерційним банком активної кредитної діяльності. Досить вагомою статтею є інші активи - 23,53% (128838003 грн.), це дозволяє припустити наявність певних недоліків в управлінні діяльністю банку. Банк також здійснює операції з цінними паперами(5.47% або 29959211 грн.), кредитує інші банки(5.02% або 27477200 грн.), проводить факторинг - 0,001% .

Проведемо аналіз зобов'язань банку (таблиця 3.1.2).

Таблиця 3.1.2 - Аналіз структури сукупних зобов'язань банку

Найменування статті	Сума, грн.	Питома вага,%
Кошти банків	13259999	2.6
Міжбанківські кредити	90031030	17.68
Поточні рахунки клієнтів	130245360	25.57
Строкові депозити клієнтів	39964381	7.85
Кошти за трастовими операціями	871851	0.17
Цінні папери власного боргу	6550	0.001
Інші зобов'язання	234976105	46.13
Усього зобов'язань	509355275	100,00

В балансі комерційного банку сума сукупних активів більша за суму сукупних зобов'язань, таким чином фінансова установа є прибутковою.

Значну питому вагу становлять кошти (поточні) клієнтів банку 25,57% сукупних зобов'язань, або 130245360 грн. Але банк має залежність від міжбанківських кредитів (17,68%). На депозитах у банку знаходиться 39964381 грн., тобто 7,85% від суми сукупних зобов'язань. Найбільша питома вага у структурі сукупних зобов'язань належить іншим зобов'язанням і складає 46,13% або 234976105 грн.

Проведемо аналіз структури капіталу банку (таблиця 3.1.3).

Таблиця 3.1.3 - Аналіз структури капіталу

Найменування статті	Сума, грн.	Питома вага,%
Статутний капітал, у т. ч.:	9699103	25,35
- зареєстрований сплачений	9000000	23,53
Прибутки і загальні резерви	2633979	6,89
Фонди банку	19558825	51,13
Прибуток/збиток поточного року	6364076	16,63
СУКУПНИЙ КАПІТАЛ	38255983	100

Сукупний капітал банку становив38255983 грн..Фонди банку складають 51,13% сукупного капіталу, що говорить про наявність коштів, необхідних для нормального функціонування. Прибуток поточного року становить 16,63%, тобто 6364076 грн. Банк може спрямувати його для формування фондів, необхідних для надійного функціонування банку, а також для поповнення статутного фонду з метою одержання ліцензій на нові види діяльності і залучення при цьому нових клієнтів, що в свою чергу підвищить доходи банку.

Фінансово-економічний стан банку досить стабільний, середньостатистичні показники відносяться до показників середнього банку.

3.2 Аналіз адекватності капіталу

Аналіз достатності капіталу здійснюється у декілька етапів і результати його зводяться до табличного вигляду.

Розрахунки економічних нормативів виконуються відповідно до вимог Інструкції «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» затверджених Постановою Правління НБУ від 14.04.98 р. № 141.

Розрахунок фактичного розміру капіталу банку Н1 зробимо в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 - Розрахунок капіталу банку

Статті балансу	Сума, грн.
1. Основний капітал (п.1.1+п.1.2+п.1.3-п.1.4-п.1.5)	12028941
1.1 Статутний фонд (п1.1.1- п.1.1.2)	9699103
1.1.1 Зареєстрований сплачений	9000000
1.1.2 Зареєстрований несплачений	699103
1.2 Загальні резерви	2633979
1.3 Нерозподілені прибутки минулих років	-
1.4 Власні цінні папери в портфелі на продаж	6550
1.5 Нематеріальні активи	297591
2. Додатковий капітал (п.2.1+п.2.2)	25922901
2.1 Фонди банку	19558825
2.2 Результати поточного року (П-А)	6364076
3. Сума додаткового капіталу, що приймається до розрахунку (п.2, але не більше за п.1)	12028940
4. Загальний капітал (п.1+п.3)	24057881
5. Відрахування від загального капіталу (п.5.1+5.2)	-
5.1 Вкладення в акції та інші боргові зобов'язання банків	-
5.2 Вкладення в асоційовані компанії	-
6 Капітал банку (п. 4-п.5)	24057881

2) Для розрахунку платоспроможності Н3 банку складається проміжна таблиця 3.2.2, до якої заносяться активи з розподілом за групами ризику (з погляду їх ліквідності) та зважуються з урахуванням цих ризиків.

Таблиця 3.2.2 - Активи, зважені за групами ризику

Активи	Сума за балансом, грн.	% ризику	Сума зважених активів, грн.
Група 1.
Каса і прирівняні до неї кошти;	16142713	0
Кошти на коррахунку в НБУ	20500000
Вкладенняв державні боргові зобов'язання	23485657
Група 2
Кредити, надані центральним органам державного управління	-	10	-
Група 3
Кредити, надані місцевим органам державного управління	-	20	-
Група 4
Кошти, розмішені в інших банках	9999175	50	4999587
Група 5
Операції з корпоративними цінними паперами	-	100	-
Кредити, надані банком	269579544		269579544
Факторингові зобов'язання	7043		7043
Дебітори	5707275		5707275
Основні фонди	39103505		39103505
Гарантії, надані банком	-		-
Інші активи	128838003		128838003
Сума	513362915		448234957

Таблиця 3.2.3 - Розрахунок платоспроможності банку

Назва показника	Значення
1. Платоспроможність банку (фактична),%	4,8
2. Додаткові вимоги до платоспроможності:
2.1 Фактична сума «великих» кредитів, грн.	29557149
2.2 Нормативна сума «великих» кредитів, грн.	170091752
2.3 Відхилення,% ((п 2.1 - п 2.2) / п 2.2)	-84.64
3. Необхідна платоспроможність (нормативна),%	10

Н2 = (Капітал / Активи зважені на ризики - Резерви)*100%.

Н2 =24057881/ (448234957-2633979)*100 = 5,4%

Нормативна сума «великих» кредитів = Капітал*8.

Нормативна сума «великих» кредитів =24057881 *8 = 192463048грн.

Виконані розрахунки показують, що банком дотриманий норматив Н2. Нормативна платоспроможність становить 8%, тому що фактична сума «великих» кредитів не перевищує 8-кратний розмір капіталу.

Розрахуємо достатність капіталу Н3.

Н3 = (Основний капітал / (Активи - Резерви)) * 100%;

Н3 = (12028941/(513362915-2633979)) *100% = 2,4%

Результат розрахунку Н3 занесемо в таблицю 3.2.4.

Таблиця 3.2.4 - Аналіз адекватності капіталу банку (1євро = 5 грн.)

Нормативи капіталу	Нормативне значення	Фактичне значення
Мінімальний розмір капіталу, євро	3000000	4811576
Мінімальний розмір статутного фонду, євро	1000000	1939821
Платоспроможність банку, %	10	5,4
Достатність капіталу, %	4	2,4

Банк є малим, так як його капітал менше 6 млн. євро, отже банк дотримується нормативних вимог НБУ щодо мінімального розміру капіталу. Платоспроможність та достатність капіталу не відповідають нормативним значенням і складають відповідно 5,4% та 2,4%. Це негативне явище, яке говорить про ненадійність комерційного банку.

3.3 Аналіз якості активів

Для проведення аналізу якості активів проводиться класифікація кредитів, інших видів активів і збалансованих статей шляхом віднесення активу до відповідної категорії залежно від притаманного йому ризику неповернення (таблиця 3.3.1). На практиці така класифікація може бути проведена лише при детальному інспектуванні банку, глибокому аналізі складу кредитного та інвестиційного портфелів і оцінці ризикованості кожного виду активу. За браком додаткової інформації класифікація в даній роботі може ґрунтуватися на категоріях активів, що наведені в балансі.

Таблиця 3.3.1 - Категорія активів за ступенем ризику неповернення

Категорія активів	Характеристика активів	Коефіцієнт зважування
Задовільні	Усі не проблемні, тобто стандартні активи, за якими не виникає сумнівів щодо їх повернення	0
Особливо згадані	Активи, які не є задовільними, але не становлять серйозної проблеми, щоб бути віднесеними до субстандартних (за балансом - «великі» кредити)	0,2
Субстандартні	Активи, що мають наявні проблеми і щодо яких немає повної впевненості в їх поверненні (за балансом - пролонговані)	0,5
Сумнівні	Активи, збитки за якими майже безсумнівні, але їх розмір поки що не можна точно встановити (за балансом - прострочені)	0,7
Збиткові	Активи, які не будуть погашені (за балансом - сумнівні до повернення)	1

Дані після проведення класифікації і розрахунку загальної суми активів, зважених на коефіцієнт ризику зведемо до таблиці 3.3.2.

Таблиця 3.3.2 - Класифікація активів банку

Актив	Сума, грн.	Питома вага, %	Коефіцієнт зважування	Зважена сума, грн.
1. Каса та прирівняні до неї кошти	16142713	2,95	-	-
2. Кошти на кореспондентському рахунку в НБУ	20500000	3,74	-	-
3. Кошти на коррахунках в інших банках	9999175	1,83	-	-
4. Кредити, надані банкам	27477200	5,02	-	-
5. Цінні папери, придбані банком	29959211	5,47	-	-
6. Кредити надані банком, у т.ч.:	269579544	49,23	-	-
- задовільні	235092788	42,93	0	0
- субстандартні	1924640	0,35	0,5	962320
- сумнівні	2838853	0,52	0,7	1987197.1
- збиткові	166114	0,03	1,0	166114
- особливо згадані	29557149	5,4	0,2	5911429.8
7. Факторинг	7043	0,001	0	0
8. Нематеріальні активи	297591	7,14	0	0
9. Матеріальні активи	39103505	1,04	0	0
10. Дебітори	5707275	1,04	0	0
11. Інші активи	128838003	23,53	0	0
12. Усього	547611258	100	-	9027060,9
13. Власні кошти (капітал) банку	-	-	-	21261469
14. Співвідношення класифікованих активів до капіталу, % (п.12 /п.13)*100	-	-	-	42,46

Сума задовільних кредитів находиться як різниця між кредитами наданими банком та пролонгованими та кредитами сумнівними до повернення і «великими» кредитами.

Результат розрахунків в таблиці 3.3.2 показує, що ризикові активи даного банку складають 42,46% власного його капіталу.

3.4 Аналіз прибутковості банку

Надходження банку і його рентабельність - важливі показники, що характеризують ефективність діяльності банку та його загальний фінансовий стан. Банк повинен мати достатній розмір прибутків, щоб забезпечити свій розвиток. Це означає, що банк зобов'язаний спрямовувати певну частину прибутку на нарощування свого капіталу, підтримуючи та поліпшуючи у такій спосіб показники. Аналіз прибутковості банку здійснюється у два етапи.

1) Кількісне та структурне оцінювання надходжень.

Проводиться аналіз структури доходів і видатків комерційного банку із зведенням результатів до таблиць 3.4.1і 3.4.2.

2) Аналіз рівня надходжень комерційного банку.

Розраховується коефіцієнт прибутковості банку (як відношення чистого прибутку після оподаткування до середньої вартості усіх активів) і витрати на 1 грн. доходів (таблиця 3.4.3).

Таблиця 3.4.1 - Аналіз структури доходів банку

Статті доходів	Сума, грн.	Питома вага,%
1. Операційні та різні доходи	14769448	82,19
2. Штрафи, пені, неустойки одержані	507	0,003
3. Доходи майбутніх періодів	796075	4,43
4. Інші доходи	2403713	13,38
Усього доходів (п.1+п.2+п.3+п.4)	17969743	100

Виходячи із розрахунків таблиці 3.4.1, можна зробити висновки, що діяльність банку досить розвинута, тому що найбільш питому вагу в структурі доходів займають операційні доходи, а саме 82,19% (14769448 грн.), а найменшу - доходи майбутніх періодів та штрафи, пені, неустойки (відповідно 4,43%та0,003%).

Таблиця 3.4.2 - Аналіз структури витрат банку

Статті витрат	Сума, грн.	Питома вага,%
1. Операційні видатки та витрати на утримання апарату управління	4925015	42.44
2. Витрати майбутніх періодів	1542861	13.29
3. Відвернені кошти за рахунок прибутку	5004034	43.12
4. Збитки	133758	1.15
5. Інші витрати	-	-
Усього витрат (п.1+п.2+п.3+п.4+п.5)	11605667	100,00

В структурі витрат найбільшу питому вагу займають операційні видатки та витрати на утримання апарату управління (42,44% або 4925015 грн.), а також відвернені кошти за рахунок прибутку (43,12% або 5004034 грн.). Проаналізуємо надходження комерційного банку.

Таблиця 3.4.3 - Аналіз рівня надходжень банку

Показник	Значення
1. Доходи банку, грн.	17969743
2. Витрати банку, грн.	11605667
3. Прибуток, грн.	6364076
4. Чистий прибуток, грн.	4391213
5. Вартість усіх активів, грн.	547611258
6. Коефіцієнт прибутковості, %	0,8
7. Витрати на 1 грн. доходів, грн.	0,65

Коефіцієнт прибутковості розраховується як відношення чистого прибутку до вартості всіх активів комерційного банку. Витрати на 1 грн. доходів - як відношення витрат банку до його доходів.

3.5 Аналіз ліквідності

Аналіз ліквідності банку дає можливість виявити, чи спроможний він виконувати свої зобов'язання у визначені строки і без втрат.

Найпростіший метод підтримання ліквідності банку - збереження відповідної частини своїх активів у ліквідній формі, тобто у вигляді готівки, залишків на коррахунках в НБУ, а також в інших банках, у державних цінних паперах (за можливості швидкого їх перетворення на готівку).

Існує відповідний взаємозв'язок між ліквідністю і надходженнями. Він полягає в тому, що ліквідні активи, як правило, дають менший процент, ніж неліквідні (особливо кредити), а банки, що тримають у ліквідній формі значну частину своїх активів, матимуть нижчу рентабельність. Тому банки, котрі проводять агресивну політику одержання максимальних прибутків, намагаються утримувати ліквідні активи на мінімально припустимому рівні, застосовуючи різноманітні методи управління ліквідністю.

Аналіз ліквідності банку полягає у з'ясуванні, чи дотримуються банком встановлені нормативи ліквідності (таблиця 3.5.1)

Таблиця 3.5.1 - Розрахунок нормативів ліквідності банку

Назва нормативу	Нормативне значення	Фактичне значення
1.Миттєва ліквідність, %	?20	28,13
2.Загальна ліквідність, %	?100	100,95
3.Співвідношення високоліквідних активів до робочих активів, %	?20	24,63

Розрахуємо вищезгадані показники.

Миттєва ліквідність розраховується як відношення коштів в касі та на коррахунку до поточних зобов`язань до запитання (у відсотках), де зобов'язання до запитання - це сума коштів на рахунках інших банків та на поточних рахунках клієнтів.

Миттєва ліквідність = (16142713+20500000/130245360)*100=28,13%.

Загальна ліквідність - це відношення загальних активів до загальних зобов`язань (у відсотках). Загальні активи - це скориговані сукупні активи за балансом (міжбанківські кредити, нематеріальні і матеріальні активи враховуються у розмірі 50%);

Загальна ліквідність = (514172110 / 509355275) * 100%=100,95%.

До високоліквідних активів відносяться: каса, коррахунки в НБУ та інших банках, вкладення в державні цінні папери; робочі активи - це сукупні активи за винятком нематеріальних активів, дебіторів, інших активів.

Високоліквідні активи = 101655041 грн.

Робочі активи = 412768389 грн.

Аналізуючи результати розрахунків, проведених в таблиці 3.5.1, можна сказати, що банк володіє достатнім об'ємом ліквідних грошових коштів для виконання своїх зобов'язань.

Миттєва ліквідність комерційного банку становить 28,13% при нормативному значенні 20%, що є позитивним показником.

Загальна ліквідність становить 100,95%, перевищуючи нормативне значення на 0,95%, отже банківські активи покривають поточні зобов'язання.

Співвідношення високоліквідних до робочих активів є позитивним і складає 24,63%.

4 ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ

З урахуванням попередніх результатів аналізу фінансової діяльності комерційного банку і відповідних середньостатистичних показників діяльності банківської системи (таблиця 1.4) визначимо рейтингові оцінки за всіма компонентами діяльності банку.

Рейтингова оцінка адекватності капіталу

Методика, що використовується для визначення рейтингу адекватності капіталу, наведена у таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Методика оцінки адекватності капіталу

Значення рейтингу	Критерії оцінки
1	- нормативи платоспроможності та достатності капіталу набагато перевищують встановлені норми; - найкращі показники капіталу серед банків своєї групи
2	- нормативи платоспроможності та достатності капіталу вищі за встановлені норми; - показники капіталу кращі серед банків своєї групи
3	- нормативи платоспроможності та достатності капіталу відповідають установленим нормам; - показники капіталу не нижчі за середні серед банків своєї групи
4	- хоча б один із нормативів (платоспроможність чи достатність капіталу) відповідає встановленій нормі; - показники капіталу набагато нижчі, ніж середні серед банків своєї групи
5	- нормативи платоспроможності та достатності капіталу не відповідають установленим нормам; - має місце дефіцит капіталу; - показники капіталу найгірші серед банків своєї групи

На основі таблиці 3.2.4. визначимо рейтинг банку по адекватності капіталу. Норматив платоспроможності і достатності капіталу не відповідають встановленим нормам: відповідно 5,4% до 10% і 2,4% до 4%. Капітал банку не відповідає встановленим нормам. Проте за таблицею 3.2.4. за розміром капіталу у 4811576 євро банк можна віднести до малих банків (капітал менший 6 млн. євро), які працюють у межах регіону. Як бачимо, капітал банку, що аналізується, один з нижчих серед показників капіталу банків цієї групи. Саме через це адекватність капіталу даного банку заслуговує на рейтингову оцінку 4 бали згідно таблиці 4.1.

Рейтингова оцінка якості активів. Присвоєння балу за рівень якості активів банку здійснюється у залежності від значення співвідношення класифікованих активів до капіталу банку (таблиця 3.3.2) за шкалою, що наведена у таблиці 4.2 .

Таблиця 4.2 - Шкала рейтингової оцінки якості активів банку

Значення рейтингу	Значення показника, %
1	менш ніж 5
2	від 5 до 15
3	від 16 до 30
4	від 31 до 50

Подобные документы

• Аналіз ефективності діяльності комерційного банку з використанням стандартизованої рейтингової системи CAMEL

  Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку. Окремі положення фінансового менеджменту банку. Стратегія трансформації активів та збалансованого управління ліквідністю. Аналіз адекватності капіталу та якості активів.
  
  курсовая работа [77,9 K], добавлен 27.09.2010
  

• Аналіз банковской діяльності

  Загальна характеристика і форми аналітичної роботи в комерційних банках. Основні методи аналізу банківської діяльності та окремих елементів фінансового менеджменту. Загальна характеристика рейтингової системи CAMEL. Визначення зведеного рейтингу банку.
  
  контрольная работа [57,6 K], добавлен 23.05.2013
  

• Оцінка фінансового стану комерційного банку АКІБ "УкрСиббанк"

  Завдання аналізу та чинники формування доходів, витрат і прибутку банку. Фінансово-економічна характеристика АКІБ "УкрСиббанк". Розрахунок коефіцієнтів доходності, рентабельності та витратності діяльності банку. Аналіз достатності капіталу (ліквідності).
  
  курсовая работа [292,0 K], добавлен 09.10.2010
  

• Фінансово-економічний аналіз діяльності комерційного банку

  Нормативно-правова база функціонування комерційного банку. Система корпоративного управління комерційним банком. Аналіз показників фінансово-економічного становища банку та розробка на його основі пропозицій по вдосконалюванню діяльності банку.
  
  отчет по практике [130,3 K], добавлен 11.02.2023
  

• Аналіз фінансових результатів комерційного банку

  Поняття та сутність доходів, витрат і прибутку комерційного банку. Існуючі методики аналізу основних показників аналізу прибутковості комерційного банку. Оцінка ефективності діяльності Приватбанку і прогнозування його прибутку в найближчому майбутньому.
  
  дипломная работа [304,6 K], добавлен 09.10.2010
  

• Аналіз фінансового стану банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

  Роль і місце фінансового аналізу в діяльності комерційного банку. Методика аналізу фінансового стану банку. Особливості організації аналітичної роботи в банках України. Дослідження фінансового стану комерційного банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".
  
  курсовая работа [526,9 K], добавлен 12.04.2012
  

• Облік та аналіз власного капіталу банку

  Цілі бухгалтерського обліку у комерційному банку та облікова інформація. Облік власного капіталу банку. Аналіз достатності капіталу за системою "CAMEL". Рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи.
  
  курсовая работа [62,8 K], добавлен 15.01.2004
  

• Аналіз формування капіталу комерційного банку АКБ "Приватбанк"

  Сутність та структура капіталу комерційного банку по Закону України "Про банки та банківську діяльність". Облікова структура бухгалтерського обліку статей капіталу комерційного банку. Аналіз адекватності та рентабельності капіталу в АКБ "Приватбанк".
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.07.2010
  

• Аналіз прибутку банку

  Дві основні функції прибутку, як економічної категорії: стимулююча та міра ефективності суспільного виробництва. Етапи аналізу показників прибутковості капіталу банку. Аналіз прибутку банку ПАТ "Укрсоцбанк" та джерел його формування й використання.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 20.10.2014
  

• Ліквідність комерційного банку

  Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.
  
  реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам