Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування

5

4

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін "Банківські операції" та "облік і аудит у банках"

на тему:

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

Керівники ст. викладач Л.В. Сердюк

ст. викладач І.М. Федосик

Студент групи 1ПС

перепідготовки працівників

банків України Ковальчука О.Л.

Харків -2003

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1Суть і види споживчих кредитів

1.2Основні умови споживчого кредитування

1.3Особливості кредитування фізичних осіб в інвестиційну діяльність

РОЗДІЛ 2 ОБЛІКОВІ ПРОЦЕДУРИ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ В ЗВІТГНОСТІ БАНКУ

2.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій згідно з вимогами МСБО

2.2 Структура рахунків та відображення у звітності банків кредитних операції

2.3 Облік проблемних кредитів та резервів під кредитні ризики

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку споживчого кредитування

3.2 Шляхи зниження кредитних ризиків у комерційних банках

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджена переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов'язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надаються суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо).

По-друге, споживчий кредит позичальники, як правило, беруть, коли їм бракує власних коштів, тоді як юридичні особи часто використовують одержані кредити як джерело доходів.

По-третє, на відміну від усіх інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-четверте, повернення позиченої вартості у разі споживчої позики відбувається не в результаті вивільнення коштів у позичальника, а внаслідок їх накопичення.

По-п'яте, лише за умови споживчого кредитування кредитні відносини громадян будуються за схемою "фізична особа -- фізична особа".

По-шосте, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого -- прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-сьоме, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем -- підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низькими та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надуються на пільгових умовах.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням має нині як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов'язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні величезні.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Суть і види споживчих кредитів

Споживчий кредит - кошти, які надаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.

Класифікація споживчих кредитів здійснюється:

- за об'єктами кредитування;

- за строками кредитування;

- за способом надання;

- за видами забезпечення;

- за методами погашення;

- за методом стягнення процентів;

- за характером кругообігу коштів.

За об'єктами кредитування (напрямами використання) в Україні споживчі кредити поділяються на два види:

- на споживчі цілі та на нагальні потреби;

- на затрати капітального характеру.

За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:

- короткострокові (строком від 1-го дня до 1-го року);

- довгострокові (строком понад 1 рік).

За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).

За забезпеченням розрізняють позики незабезпечені (бланкові) і забезпечені (заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).

За методом погашення розрізняють кредити, які погашаються одночасно, й кредити з розстрочкою платежу.

За методом стягнення процентів кредити класифікують так: кредити зі стягненням процентів у момент його надання; позики зі сплатою процентів у момент погашення кредиту; позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у півріччя, або за спеціально обумовленим графіком).

За характером кругообігу коштів кредити поділяють на разові і відновлювальні (револьверні). В групу револьверних, як правило, включають кредити, які надаються клієнтам за кредитними картками, або кредити за єдиними активно-пасивними рахунками у формі овердрафту.

1.2 Основні умови споживчого кредитування

Установи комерційних банків надають кредити повнолітнім дієздатним громадянам України, які мають постійне джерело доходу.

Основні напрями кредитної та процентної політики визначаються комерційним банком, у межах яких встановлюються:

- об'єкти кредитування;

- максимальні розміри кредитів;

- мінімальні процентні ставки за кредитами;

- строки користування кредитом.

Установи комерційних банків здійснюють видачу кредитів населенню в межах кредитних ресурсів.

Всі кредити громадянам надаються як національній валюті України .

Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою (закладом) майна або цінних паперів та доходів за ними.

Розміри кредитів, що надаються громадянам України, обмежуються:

- граничними розмірами, встановленими комерційним банком для конкретного виду кредитів;

- платоспроможністю позичальника, його здатністю повністю й у встановлений строк повернути отриманий кредит;

- вартістю заставленого майна та цінних паперів, що можуть бути надані позичальником (іншою особою) для забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються вартістю товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими фізичною особою банкові для забезпечення, та суми її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10-ти років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10-ти років із дня його надання.

Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку за місцем проживання, за винятком кредитів на будівництво або купівлю індивідуальних житлових будинків (квартир), які надаються за місцем забудови або знаходження індивідуального житлового будинку (квартири).

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно залежно від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших чинників з таким розрахунком, щоби сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку із залучення коштів, необхідних для надання кредиту, й забезпечувала рентабельну роботу установи банку.

Протягом часу дії кредитного договору банк має право змінювати рівень процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики банку та державних органів, в компетенцію яких входить вирішення цих питань, від попиту та пропозицій на кредитні ресурси з оформленням цих змін додатковою угодою. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в кредитному договорі.

У разі відмови позичальника укласти додаткову угоду про зміну процентної ставки кредитний договір розривається банком в односторонньому порядку, а позичальник зобов'язаний повністю розрахуватись за одержаним кредитом.

Рішення про надання кредиту приймається кредитним комітетом установи банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який повинен враховувати висновки з цього питання служби безпеки, юридичної служби та підрозділу з управління ресурсами.

Кредит надається, переважно, в безготівковій формі, розрахункового чека, в окремих випадках - готівкою.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів із поточного рахунка, вкладного (депозитного) рахунка, переказами через пошту або готівкою.

Новий кредит надається лише при умові повної сплати заборгованості за раніше одержаними кредитами або при наявності додаткового ліквідного майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту й сплати процентів.

Короткострокові кредити громадянам надаються на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1-го року.

Для одержання кредиту позичальник укладає з банком кредитний договір, у якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права, обов'язки і відповідальність кожної зі сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) з позичальником або майновим поручителем - фізичною або юридичною особою.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах. В окремих випадках банк може встановлювати порядок сплати відсотків з регресом платежу (тобто сума відсотків за користування кредитом розподіляється і сплачується рівними частинами протягом дії кредитного договору).

В разі зміни процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни будь-якого пункту кредитного договору або появи/ліквідації пунктів у кредитному договорі укладається додаткова угода, що є невід'ємною частиною кредитного договору. При необхідності укладаються додатки до договору застави (закладу), які є необхідними частинами договору.

Готовність населення до придбання у кредит товарів тривалого використання

Попит населення на придбання у кредит товарів довготривалого користування аналізувався на підставі даних щодо:

- забезпеченість населення основними товарами довготривалого користування;

- потреба у цих товарах та у послузі кредитуванні їхнього придбання;

платоспроможність населення та споживчі настрої.

1.3 Особливості кредитування фізичних осіб в інвестиційну діяльність

Довгострокові кредити громадянам надаються на такі-цілі:

- будівництво індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями;

- будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу, для благоустрою садових ділянок;

- будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;

- будівництво гаражів;

- купівля індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями;

- купівля квартир у житлових будинках;

- купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

- купівля гаражів;

- реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку;

- реконструкція та ремонт квартир;

- реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

- поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Термін користування довгостроковим кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 10-ти років, а за іншими видами кредитів - 5-ти років.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах.

Обов'язковою умовою надання довгострокового кредиту є страхування об'єктів кредитування на користь банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового договору подається банкові позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам здійснюється у безготівковій формі шляхом:

- оплати розрахункових документів на матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи;

- перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення будівництва власними силами) на підставі розрахунку готовності об'єкта кредитування;

- перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаража.

У виняткових випадках установа комерційного банку може видавати кредит готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

РОЗДІЛ 2

ОБЛІКОВІ ПРОЦЕДУРИ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ КРЕДИТ-НИХ ОПЕРАЦІЙ В ЗВІТГНОСТІ БАНКУ

2.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій згідно з вимогами МСБО

Як вже зазначалося у 1 розділі, кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій. Кредитний портфель становить, здебільшого, від третини до половини всіх активів банку.

Беручи участь у процесі кредитування, українські комерційні банки, піддаються внутрішнім і зовнішнім ризикам. Навіть за найвиваженішої кредитної політики виникають втрати за кредитами. Репутація банку може бути серйозно підірвана зростанням питомої ваги проблемних кредитів, що призводить до погіршення позиції банку на ринку кредитних ресурсів.

Для успішного кредитування, підвищення дохідності кредитних операцій банки мають здійснювати зрозумілу та гнучку систему управління власним кредитним портфелем. Успішне вирішення цього питання прямо пов'язане з бухгалтерським обліком, що є інформаційною підсистемою управління.

Бухгалтерський облік кредитних операцій грунтується на принципах, загальноприйнятих у міжнародній практиці, зокрема:

* безперервності діяльності установи банку;

* стабільності правил бухгалтерського обліку;

* обережності;

* поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);

* дати операції;

* переваги змісту над формою;

* оцінки активів та пасивів;

* окремого відображення активів та пасивів.

Кредити за типами поділяються на овердрафт; факторинг; врахування векселів; строкові; субординовані.

До кредитних операцій, враховуючи принцип МСБО -- перевага змісту над формою -- належать також:

* операції фінансового лізингу;

* розміщення міжбанківських депозитів;

* операції купівлі активів з умовою їх зворотного продажу (операції репо).

Фінансовий облік надання або отримання кредитів, визнання доходів (витрат) за кредитними операціями здійснюються за рахунками Плану розрахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

Чітко простежуються такі принципи бухгалтерського обліку кредитів за Планом рахунків.

Кредити поділяються на міжбанківські, які обліковуються за відповідними рахунками класу 1, та кредити суб'єктам господарської діяльності, які обліковуються за рахунками класу 2.

Кредити, видані суб'єктам господарської діяльності, поділяються на дві великі групи:

* кредити в поточну діяльність;

* кредити в інвестиційну діяльність.

При обліковуванні кредиту за рахунком Плану рахунків враховують насамперед цільове спрямування кредиту, що має перевагу над формою кредиту. Так, кредит за експортно-імпортними операціями у формі обліку векселів буде враховано за відповідним рахунком групи 205 «Кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями», а кредит на купівлю обладнання у формі факторингових операцій -- на відповідному рахунку групи 207 «Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності».

У разі зміни початкової дати погашення кредиту основний борг переноситься на рахунок пролонгованої заборгованості за умови підписання відповідної угоди між банком та позичальником.

Наведені принципи бухгалтерського обліку кредитів дають підстави поділу цілісної кредитної операції на два елементи:

1) облік номіналу кредиту та зміни основної суми боргу;

2) облік процентних та комісійних доходів.

Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів:

а) за період;

б) на період.

а) У разі застосування методу «за період», проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, що визначений кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.

При укладенні кредитної угоди за позабалансом здійснюється проведення на суму, зазначену в кредитній угоді:

Д-т 9129 «Інші зобов'язання в кредитування, які надані клієнтам»

К-т 9900 -- контррахунок.

При перерахуванні коштів одержувачу кредиту:

Д-т Кредитний рахунок клієнта

К-т Поточний рахунок клієнта.

Одночасно здійснюється зворотне проведення за позабалансовим обліком:

Д-к 9900 К-т 9129.

Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди можуть списуватись банком з поточного рахунка позичальника окремою операцією, що в обліку відображається проведенням:

Д-т Поточний рахунок позичальника

К-т Комісійні доходи (рахунки класу 6).

Найчастіше банки утримують суму комісійної винагороди відразу із суми кредиту:

Д-т Кредитний рахунок позичальника

К-т Поточний рахунок позичальника

К-т Комісійні доходи.

б) При застосуванні методу «на період» проценти можуть сплачуватись повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом.

Оскільки сума, що перераховується на поточний рахунок позичальника, буде зменшена на суму процентів, сплачених на період, у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачені авансом.

Впродовж дії кредитної угоди сума авансованих процентів повинна бути замортизована.

Впродовж терміну дії кредитної угоди, основна сума номіналу кредиту зменшується на суми, що сплачуються позичальником в погашення заборгованості.

Як правило, передчасне погашення заборгованості позичальники не проводять. Якщо такий факт має місце, то завчасно погашений борг показується за рахунком 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Д-т Поточний рахунок позичальника

К-т 2909.

У міру настання термінів платежів за цією кредитною угодою банк зменшує кредиторську заборгованість і змінює основну суму боргу:

Д-т 2909

К-т Кредитний рахунок клієнта.

Облік нарахованих доходів за кредитними операціями -- це здебільшого процентні доходи -- здійснюється відповідно до затвердженої наказом облікової політики банку. Саме цим документом визначаються критерії щодо застосування при нарахуванні процентів у даному звітному фінансовому році одного з можливих методів: рівних частин, актуарного або методу процентного числа.

Нарахування процентів за кредитами відноситься до функцій кредитного або фінансового підрозділу банку, а до бухгалтерії передається відомість нарахування процентів, на підставі якої здійснюються проведення.

За кожним позичальником щодо суми нарахованих процентів оформляється меморіальний ордер у двох примірниках. Перший залишається в документах банку, що видав кредит, другий передається банку, що обслуговує платника процентів за кредитом.

Для обліку нарахованих процентів використовуються відповідні рахунки «Нарахованих доходів»:

Д-т Нараховані доходи

К-т Процентні доходи.

Використання рахунку «Нараховані доходи» дозволяє банку контролювати правильність та своєчасність отримання своїх доходів. У разі збігу дати нарахування та сплати процентів банк може безпосередньо відносити відповідну суму на рахунки класу 6:

Д-т Каса, кореспондентський рахунок або поточний рахунок клієнта

К-т Процентні доходи.

Облік комісійних доходів за кредитними операціями залежить від природи цих доходів. Розрізняють комісії непроцентного характеру та комісії, що прирівняні до процентів, які розраховуються пропорційно до суми та терміну операції і обліковуються за принципом нарахування.

До таких комісій належать:

комісії за позабалансовими кредитними операціями, що простежують факт прийняття банком кредитних ризиків (різні види гарантій, наданих банком своїм клієнтам);

комісії за взяті зобов'язання з фінансування (комісії за право користування овердрафтом, за підтвердження акредитивів).

До комісій непроцентного характеру, які визнаються в доходах на час та в міру надання послуги (що не завжди збігається з часом фактичної їх сплати) відносять:

комісії за одноразові послуги (наприклад, комісії за посередництво на фінансовому ринку);

комісії за послуги, що надаються протягом певного часу (комісії за надання консультацій, за послуги згідно з річними або безстроковими контрактами).

Доходи за такими послугами обліковуються за принципом нарахування в міру реалізації контракту в частині поточного звітного періоду:

комісії за позабалансовими кредитними операціями, які вважаються комісіями за послуги і визначаються в доходах як послуги щойно надані.

Додержання загальних принципів бухгалтерського обліку кредитних операцій можливе за виконання обов'язкового правила: пролонгована заборгованість, прострочена заборгованість, а також нараховані доходи та прострочені нараховані доходи мають обліковуватись за відповідними рахунками тієї групи Плану рахунків, в якій обліковується номінал кредиту (сума основного боргу за кредитною угодою); сумнівна заборгованість обліковується за окремими групами рахунків, але в розрізі балансових рахунків, що визначають конкретну групу кредитів, щодо яких заборгованість визнається сумнівною.

2.2 Структура рахунків та відображення у звітності банків кредитних операції

Погашення кредиту здійснюється з власних коштів позичальника готівкою, переказами через підприємство зв'язку або перерахуванням сум із заробітної плати, стипендії, пенсії на підставі доручення позичальника.

Готівку для погашення кредиту банки приймають за відповідними касовими документами, в яких сума основного боргу і процентів вказується окремо. Погашення заборгованості шляхом списання суми внеску із рахунку за вкладом здійснюється згідно з разовим дорученням позичальника в установленому порядку.

При несвоєчасній сплаті платежів сума кредиту перераховується на рахунок простроченої заборгованості, процентна ставка при цьому збільшується.

У разі, коли позичальник, не зважаючи на попередження, не погасить заборгованість, кредитний договір, строкове зобов'язання тимчасово передаються в нотаріальну контору для вчинення виконавчого напису, і після цього стягується борг без згоди позичальника. Банк на підставі рішення суду може реалізувати заставлене майно чи відшкодувати грошове зобов'язання з поручителя позичальника.

У Плані рахунків бухгалтерського обліку операції кредитування населення в інвестиційну діяльність обліковуються на рахунках 221-і групи «Кредити в Інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам»:

2210 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі

2211 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі

2213 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі

2214 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі

За дебетом цих рахунків проводяться суми кредитів, що видаються, а за кредитом -- суми, що надходять на погашення заборгованості, та суми непогашеної в строк заборгованості, яка списана на рахунок прострочених кредитів.

Аналітичний облік заборгованості за кредитом ведеться за кожним позичальником окремо на бланках особових рахунків.

Строкові зобов'язання обліковуються на позабалансовому рахунку № 9819 «Інші цінності і документи».

Після оформлення необхідних документів і підписання кредитного договору сума кредиту зараховується в дебет рахунків 221-ї групи «Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам». За кредитом можуть бути різні рахунки, залежно від шляхів одержання коштів позичальником див табл. . 2.1

Таблиця 2.1

Облік споживчих кредитів в інвестиційну діяльність

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
11	2	3	4
	Сума кредиту зараховується на поточний безпроцентний рахунок на основі меморіального ордера:
	а) Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво й освоєння землі № 2213 Поточні рахунки фізичних осіб № 2620	ХХХ	ХХХ
	б) Сума строкового зобов'язання зараховується на позабалансовий рахунок: Інші цінності і документи № 9819 Контррахунок №9910	ХХХ	ХХХ
	в) Для подальших розрахунків позичальник подає відповідні документи (видатковий касовий ордер, доручення на безготівкове перерахування та ін.) і сума списується з поточного рахунку до повного використання кредиту:
1	Поточні рахунки фізичних осіб № 2620 Банкноти і монети в касі банку № 1001 Кошти в розрахунках № 2622 Кредиторська заборгованість за прийняті платежі № 2902	ХХХ	ХХХ ХХХ ХХХ
2	Сума кредиту може видаватися готівкою за видатковим касовим ордером: Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі № 2210 Банкноти і монети в касі банку № 1001	ХХХ	ХХХ
3	Сума кредиту може перераховуватися власникам для оплати боргу позичальника при купівлі житлового будинку, садового будиночка тощо: Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі № 2211 Контррахунок № 1200	ХХХ	ХХХ
	Суми коштів, що надійшли на погашення заборгованості обліковуються за кредитом рахунків 221 групи. Одночасно позичальник сплачує проценти за користування креди том, які обліковуються згідно з принципом нарахування.
	а) Нараховані проценти за звітний період: Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам № 2218 Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність фізичним особам № 6043	ХХХ	ХХХ
	б) На основі прихідного касового ордера сума кредиту погашається готівкою: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі сума боргу № 2211	ХХХ	ХХХ
4	в) Погашається готівкою сума нарахованих процентів: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Нараховані доходи за кредитами № 2218	ХХХ	ХХХ

Прострочена заборгованість обліковується на активному балансовому рахунку № 2217 «.Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам». У дебет цього рахунку зараховується сума простроченого кредиту, яка списується на основі меморіального ордера з рахунків 221-ї групи. Після погашення простроченої заборгованості основна сума основного боргу повертається на відповідний рахунок 221-ї групи, де вона обліковувалася до прострочення платежу.

Пролонгація кредиту, який надано фізичній особі, може бути не більше ніж на 6 місяців. Сума пролонгованого кредиту зараховується на балансовий рахунок № 2216 «Пролонгована заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам».

Для обліку операцій, пов'язаних з кредитуванням населення на поточні потреби, використовуються рахунки 220-ї групи «Кредити на поточні потреби, які потреби надані фізичним особам»:

А Рахунки за овердрафтом фізичних осіб

А Кредити під платіжні картки, які надані фізичним особам

А Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на

поточні потреби

2205 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби

За дебетом рахунків проводяться суми виданих кредитів. За кредитом - суми коштів, що надійшли в погашення заборгованості, та суми непогашеної в строк заборгованості. Аналітичний облік ведеться в картках особових рахунків для кожного позичальника окремо (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Облік споживчих кредитів на поточні потреби

№ п/п	Назви рахунків і зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
І	2	3	4
І.	а) Кредит на поточні потреби видасться готівкою: Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2202 Банкноти і монети в касі банку № 1001 б) Оприбутковане строкове зобов'язання: Інші цінності і документи № 9819 Контррахунок № 9910	XXX XXX	ХХХ XXX
2,	Нараховані проценти в кінці звітного періоду: Нараховані доходи № 2208 Процентні доходи №6042	XXX	ХХХ
	а) Якщо кошти для погашення кредиту надійшли готівкою: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2202 б) Одночасно погашаються нараховані доходи: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Нараховані доходи за кредитом, які надані фізичним особам на поточні погреби № 2208	XXX XXX	ХХХ ХХХ
3.	Кредит який вчасно не погашений , перераховується на активний балансовий рахунок простроченої заборгованості: Прострочена заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2207 Інші короткострокові кредит, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2202	XXX	XXX

2.3 Облік проблемних кредитів та резервів під кредитні ризики

За умови неотримання платежу за кредитом у визначений угодою термін наступного дня кредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості. Такий принцип визнання заборгованості простроченою поширюється не лише на факт погашення номіналу, але і його частини, якщо угодою передбачено поетапну сплату основного боргу.

У разі визначення кредиту безнадійним сума основного боргу починає обліковуватись за відповідним рахунком групи 158 «Сумнівна заборгованість інших банків», групи 209 «Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності», групи 229 «Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам». При визнанні кредиту сумнівним виходять з оцінки фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку. Такий підхід передбачений Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків (Постанова Правління НБУ від 27.03.98 р. за № 122).

Виокремлюють три можливі варіанти визначення боргу за кредитами сумнівним.

1. Допущення прострочки заборгованості за кредитом та відсотків за ним понад 90 днів (ця умова стосується і пролонгованих кредитів) позичальником, фінансова діяльність якого визначається як добра, однак відсутні резерви щодо її підтримки на цьому рівні тривалий час.

2. Наявність прострочки заборгованості за кредитом та процентів за ним не більше 90 днів за позичальником, фінансова діяльність якого задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення.

На пролонговані кредити ця умова поширюється в разі сплати процентів за пролонгованим боргом.

3. Стосується кредитів, наданих позичальникам, фінансова діяльність яких вкрай неефективна та спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу, зважаючи на те, що заборгованість за кредитом та проценти за ним сплачуються в установлені терміни.

Ця умова поширюється на пролонговані один раз кредити на строк, що не перевищує 90 днів.

Нараховані доходи обліковуються за відповідними рахунками групи, в якій обліковується номінал кредиту; наступного дня після їх очікуваного погашення в разі неотримання платежу переносяться на відповідні рахунки простроченої заборгованості.

За правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банку (затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316) банкам дозволяється визнавати доходи за кредитами сумнівними до отримання за однієї з двох обставин:

прострочки позичальником платежу понад 30 днів;

погіршення фінансового стану позичальника настільки, що керівництво згідно з документами, які підтверджують цей факт, має підстави вважати позичальника сумнівним дебітором. Це рішення оформляється протоколом засідання кредитного комітету банку.

Прострочені нараховані доходи, що визнані сумнівними, списуються з відповідного балансового рахунка і переносяться на позабаланс. Подальше нарахування доходів за даною кредитною угодою проводиться позабалансом доти, доки кредитний актив не буде списаний з балансу банку.

В обліку, за умови неотримання платежу, кредит переноситься:

на рахунок пролонгованої заборгованості в разі зміни початкової дати погашення кредиту в результаті підписання угоди або іншої формальної згоди сторін;

на рахунок простроченої заборгованості на наступний день після очікуваного погашення номіналу або його частини в разі несплати;

на рахунок сумнівної заборгованості, коли кредит відноситься до 3, 4, 5 категорій кредитного портфеля згідно з класифікацією банківського нагляду. Також на рахунок сумнівної заборгованості можуть переноситись інші кредити, за оцінкою керівництва банку.

Якщо розглянути План рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку, то кредити, які є проблемними, але ще не віднесені до розряду сумнівних, обліковуються за кожною групою кредитних рахунків.

Для пролонгованої та простроченої заборгованості, а також прострочених нарахованих процентів у кожній групі кредитних рахунків виділяються окремі рахунки четвертого рівня (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Типова схема структури кредитної групи рахунків

	Типова	Наприклад: 220-та група
	Кредити за видами у даній групі		Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам
Ххх0		2200	Рахунки за овердрафтом
Ххх1		2201	Кредити під платіжні картки
Ххх2		2202	Інші короткострокові кредити
Ххх3
Ххх4
Ххх5		2205	Довгострокові кредити
Ххх6	Пролонгована заборгованість	2206	Пролонгована заборгованість за кредитами
Ххх7	Прострочена заборгованість	2207	Прострочена заборгованість за кредитами
Ххх8	Нараховані доходи	2208	Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, які надані фізичним особам
Ххх9	Прострочені нараховані доходи	2209	Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, які надані фізичним особам

Складемо типові проведення з визнання кредитної заборгованості пролонгованою або простроченою на прикладі рахунків 204-і групи «Кредити СГД за внутрішніми торговельними операціями» (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Облік проблемної заборгованості за кредитами

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	3 клієнтом укладено додаткову угоду на пролонгацію кредиту: Пролонгована заборгованість № 2046 Кредитний рахунок клієнта № 2040	XXX	XXX
2.	У день погашення кредиту на рахунку клієнта немає коштів: Прострочена заборгованість № 2047 Кредитний рахунок клієнта № 2040 або № 2046	XXX	XXX
3.	Кредит віднесено до категорії сумнівних: Сумнівна заборгованість № 2094 Кредитний рахунок клієнта № 2040, № 2046, № 2047	XXX	XXX

Далі розглянемо класифікація кредитів за ступенем ризику. Кредитний ризик -- це можливе падіння прибутку банку і навіть втрата частини його акціонерного капіталу в результаті неспроможності позичальника погашати й обслуговувати борг (виплачувати проценти). Кредитні операції є одними з найбільш ризикованих із усіх банківських операцій.

За ступенем ризику кредити класифікуються на п'ять груп:

стандартні кредити;

кредити під контролем;

субстандартні кредити;

сумнівні кредити;

безнадійні кредити.

Комерційні банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів і комісійних) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити і кредити іншим банкам.

Резерв, що використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності, розподіляється на резерв під стандартну і нестандартну заборгованість (кредити під контролем, субстандартні, сумнівні і безнадійні).

Банки для нарахування резерву класифікують надані кредити з урахуванням таких критеріїв:

а) оцінки фінансового стану позичальника (щокварталу);

б) погашення позичальником кредиту і процентів за ним (щомісяця).

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника кредити слід віднести до таких категорій:

клас «А» -- фінансова діяльність дуже добра і є можливість утримувати її на такому рівні надалі;

клас «Б» -- фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає надто великих перспектив;

клас «В» -- фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

клас «Г» -- фінансова діяльність погана;

клас «Д» -- фінансова діяльність збиткова.

Погашення позичальником кредитної заборгованості і процентів за нею:

добрим -- якщо погашення здійснюється у відповідні строки або кредит пролонгований (збільшений термін погашення) не більше ніж на 90 днів;

слабким - спостерігається прострочення не більше ніж 90 днів або допускається пролонгація понад 90 днів при умові сплати процентів;

недостатнім - якщо прострочення спостерігається понад 90 днів або не сплачується заборгованість та проценти за нею.

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником
	Добре	слабке	Недостатне
«А» «Б» «В» «Г» «Д»	стандартний під контролем субстандартний сумнівний безнадійніїй	під контролем субстандартний сумнівний безнадійний безнадійний	субстандартни сумнівний безнадійний безнадійний безнадійний

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Рівень резерву

Групи кредитів	Рівень резерву (ступінь ризику)
стандартні кредити кредити під контролем субстандартні кредити сумнівні кредити безнадійні кредити	2% 5% 20% 50% 100%

Створення та використання резерву на можливі втрати за кредитами комерційних банків здійснюється згідно з відповідним Положенням, затвердженим НБУ.

Формування резерву на можливі втрати від кредитних операцій має наступні особливості:

а) Створюється на стандартні і нестандартні кредити;

б) Формується за рахунок витрат;

в) Обліковується на контрактивних рахунках груп:

159 Резерви під заборгованість інших банків;

240 Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами.

г) Обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку.

Комерційний банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до однієї з категорій ризику. Витрати на створення резерву обліковуються на рахунках групи № 770 «Відрахування в резерви та списання сумнівних активів».

159 Резерв під заборгованість інших банків

1590 КА Резерв під нестандартну заборгованість інших банків

1591 КА Резерв під стандартну заборгованість інших банків

240 Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам

2400 КА Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам

2401 КА Резерви під стандартну заборгованість, які надані клієнтам

За кредитом рахунків проводяться суми сформованих резервів або його збільшення.

За дебетом - списання безнадійної заборгованості або суми зменшення резерву

У фінансовій звітності сформовані резерви банку показуються як контрактивні, тобто зменшують загальну суму активів і обліковуються на контрактивних рахунках (див. табл. 2.6).

Комерційний банк щокварталу уточнює загальний обсяг резерву відповідно до сум кредитної заборгованості станом на останній робочий день звітного кварталу за групами ризику.

Таблиця 2.6

Облік формування резерву

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума (грн.)
		Дт	Кт
1.	Сформовано резерв під кредитні ризики: Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам № 7702 Резерви під нестандартну заборгованість за наданими клієнтам (або банкам) кредитами № 2400 або № 1590	XXX	XXX

Бухгалтерські проведення у зв'язку зі зміною розміру резерву за попередній період комерційний банк зобов'язаний здійснювати до кінця наступного кварталу.

У разі зменшення розрахункового розміру резерву порівняно з попередньою датою комерційний банк надлишкову суму резерву спрямовує на зменшення витрат (див. табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Облік регулювання резерву

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума (грн.)
		Дт	Кт
1.	Зменшено резерв за кредитними операціями з клієнтами (або банками) Резерви під нестандартну заборгованість за наданими клієнтам (або банкам) кредитами № 2400 або № 1590 Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 7702	XXX	XXX

При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником окремо зменшується на вартість:

гарантій (гарантій Кабінету Міністрів України, гарантій банків, зареєстрованих як юридичні особи в країнах, віднесених до категорії «А»);

предмета застави (майна та майнових прав, у тому числі цінних паперів позичальника та майнових поручителів).

У розрахунок розміру резерву за кредитами, класифікованими як стандартні, вартість заставленого майна позичальника (окрім державних цінних паперів) включається у розмірі не більше ніж 50 % вартості, визначеної договором застави. Якщо кредит видано під заставу державних цінних паперів, то в розрахунок розміру резерву за кредитами включається вартість застави, але не більше за реальну ринкову вартість.

За кредитами, класифікованими як «безнадійні», до розрахунку резерву приймається не більше ніж 20% вартості майна та майнових прав, визначеної договором застави.

Облік сумнівних до повернення кредитів ведеться за такими групами рахунків бухгалтерського обліку:

№ 158 Сумнівна заборгованість інших банків;

№ 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності;

№ 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам загального державного управління;

№ 229 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам.

За дебетом рахунків цих груп проводяться суми заборгованості за кредитами, яка класифікована як сумнівна.

За кредитом рахунків цих груп проводяться погашення сумнівної заборгованості, списання безнадійних боргів у встановленому порядку, а також у разі поліпшення перспективи повернення кредитів, віднесення заборгованості у зворотному порядку на відповідні рахунки. Подальший облік списаної заборгованості здійснюється на позабалансових рахунках.

Комерційний банк використовує резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість згідно з чинним законодавством (див. табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Облік списання сумнівної заборгованості за рахунок створених резервів

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума
		Дт	Кт
1.	Списано кредитну заборгованість за рахунок спеціального резерву (наприклад, якщо позичальника визнано банкрутом за рішенням арбітражного суду): Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами (скорочуються резерви) № 2400 Сумнівна заборгованість за кредитами (скорочується сума кредитів) (рахунки груп № 209, 219, 229)	XXX	XXX

Списання кредиту в момент його здійснення не має подальшого впливу на розміри прибутку та капіталу банку. Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами шляхом сторнування доходів.

Списана за рахунок резерву заборгованість за основним боргом обліковується на позабалансових рахунках № 9610, 9611 групи 961 «Борги, списані в збиток», а нараховані, але не отримані доходи за списаною простроченою заборгованістю -- на позабалансових рахунках № 9600, 9601 групи 960 «Не сплачені в строк доходи».

Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу до закінчення строку позовної давності.

Якщо банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансових рахунків № 9610 і 9611, а несплачені проценти -- з рахунків № 9600, 9601 після закінчення строку позовної давності.

Якщо позичальник повністю або частково погашає кредитну заборгованість, попередньо списану за рахунок резервів, то комерційний банк зменшує витрати на відрахування в резерви на суму, яка одержана від позичальника:

Дт Кт

Поточний рахунок позичальника, коррахунок ххх

«Відрахування в резерви» № 770 ххх

Одночасно сума повернутого боргу списується з позабалансових рахунків.

Крім створення резерву, зменшити кредитний ризик можна за допомогою таких заходів:

впроваджувати експериментальні та теоретичні дослідження ситуації в країні, економіці, що впливатимуть на банківську діяльність;

лімітувати і диверсифікувати кредити;

дотримуватися запроваджених Національним банком економічних нормативів;

вивчати психологічний портрет позичальника та оцінювати його кредитоспроможність;

вимагати від клієнтів повного та якісного забезпечення кредиту:

оперативно стягувати борги і проценти за них.

РОЗДІЛ З

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ-ВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку споживчого кредитування

Сьогодні на ринку цільового житлового кредитування в Києві працює не більш десятка банків, кредитування яких полягає у видачі кредиту під заставу квартири, що купується, (будинку).

На ринку первинного житла банки працюють спільно з будівельними організаціями: банк «Аркада» - ХК «Киевгорстрой», «Правэкс-банк» (через КТ «Українська лізингова компанія») - ГХО «Житло-Инвест», «Укрсоцбанк» - ПО «Познякижилстрой».

Що стосується ринку вторинного житла, то, на ньому, як правило, банки працюють самостійно. Серед основних банків можна назвати «Правэкс-банк», банк «Тас-Комерц», «Приватбанк», «Ощадбанк» і «Укрсоцбанк» (при сприянні ГХО «Житло-Инвест»).

Останнім часом з'явилися рекламні оголошення різних агентств нерухомості про надання можливості купити житло в кредит, але це не вплинуло на кількість операторів на ринку кредитування вторинного житла, оскільки агентства направляють бажаючих придбати квартиру в один із зазначених вище банків. Умови кредитування дивися табл 3.1

Таблиця 3.1

Умови кредитування у банках конкурентах

Умови кредитування в розрізі по банкам. В узагальненому виді умови кредитування фізичних осіб під покупку житла наступні:

максимальний термін кредиту, як правило, не перевищує 5 років,

мінімальний первісний внесок - 30-40% від вартості квартири (виключення - лише схема кредитування Ощадбанка, що не передбачає первісного внеску),

процентна ставка по кредиті - не нижче 14% річних у валюті і 10,5-25% річних у гривні.

3.2 Шляхи зниження кредитних ризиків у комерційних банках

У процесі своєї діяльності комерційні банки несуть певні ризики у зв'язку з проведенням активних операцій. Тому з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників вони формують резерви для покриття можливих втрат від проведення активних операцій.

Одним із таких резервів є резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Порядок формування та нормативи відрахувань до нього встановлюються Національним банком України.

Крім формування резерву в усіх банках ведеться контроль за якістю позичок, що знаходяться в портфелі, проводиться незалежна експертиза і виявлення випадків відхилення від прийнятих стандартів і цілей кредитної політики банку.

Кредитний портфель є головним джерелом прибутків банку й одночасно - головним джерелом ризику при розміщенні активів. Від структури і якості портфеля банку в значній мірі залежить стійкість банку, його репутація, його фінансовий успіх. Кредитні працівники і вищі службовці уважно аналізують склад портфеля з метою виявлення надмірної концентрації кредитів у певних галузях або в окремих позичальників, а також проблемних позичок, що потребують утручання з боку банку.

Програми контролю над кредитним портфелем залежать від типу банку, його спеціалізації, прийнятих там методів оцінки кредитоспроможності. Наприклад, банк, що видав позички працівників підприємств у галузях, що переживають спад виробництва, може проводити систематичну перевірку справ своїх позичальників кожен місяць. Часто застосовується диференційований підхід: найбільше надійні кредити піддаються перевірці один разом у квартал, тоді як проблемні позички потребують постійного аналізу і контролю. Ще один варіант: постійний контроль за великими позичками і періодичний - по позичках нижче певного розміру кредиту.

Перевірка позички може полягати в повторному аналізі фінансового стану, відвідуванні підприємства позичальника, перевірці документації, забезпечення і т.д. При контрольній перевірці знову розглядається питання про відповідність даної позички цілям і установкам кредитної політики банку, аналізується кредитоспроможність і фінансовий стан клієнта.

Класифікація кредитів по категоріях («Стандартний», «Субстандартний», «Сумнівний», «Під контролем», «Безнадійний»), дозволяє банку контролювати склад кредитного портфеля. Припустимо, що за результатами останньої перевірки «Сумнівні позички» складають 5 % усього портфеля, тоді як раніше вони складали не більш 1,5%. Необхідно з'ясувати причини погіршення портфеля і вжити заходів до виправлення становища. Якщо зростання критичних позичок пов'язане із позичальниками в певної галузі господарства або з певним видом кредиту, варто скоротити видачу цих позичок.

Якщо банк ідентифікував сумнівні кредити, якими повинні бути його подальші кроки? Банк приймає програму дій, спрямовану на погашення кредитів. У більшості випадків позичальник ще не загубив здатність відповідати за своїми обов'язками. У цій ситуації банк розглядає питання про зміну умов кредитної угоди. Нові умови торкаються графіку погашення кредиту, стосуються організації взаємних і погоджених дій банку і позичальника, мета яких - ліквідація проблемних кредитів. Банк може взяти на себе функції контролера за прямуванням оборотних коштів компанії - позичальника або консультанта в процесі прийняття фірмою управлінських рішень. У випадках, коли позичальник вичерпав усі можливості для погашення позички і укладання нової кредитної угоди неефективно, банк вимушений удатися до передачі справ у суд.

Для того щоб запобігти появі проблемних кредитів, необхідно приділяти велику увагу їхньому прогнозуванню на першій і другій стадіях кредитного процесу, тобто етапах аналізу кредитної заявки і її виконання. Існує цілий ряд ознак, що допомагають у кредитному процесі виявити потенційні проблемні кредити. Крім ретельного аналізу фінансового стану потенційного позичальника, необхідно звертати увагу на такі суб'єктивні факти: