Управління кредитними операціями банку

VBA застосовує технологію візуального програмування, тобто конструювання робочої поверхні додатка та елементів його керування безпосередньо на екрані, а також запис всієї програми або її частин за допомогою MacroRecorder.

За допомогою VBA можна просто та швидко створювати додатки для користувачів, використовуючи єдину для всіх офісних програм середу та мову. Навчившись розробляти додатки для однієї офісної програми , наприклад Excel, можна створювати додатки й для інших офісних програм, наприклад Access [13].

Створення елементів управління на робочому листі або в формі як правило відбувається на початковому етапі конструювання додатків. Інколи використовується програмне їх створення в процесі роботи додатка. Але цей підхід застосовується менше. Більшість елементів управління можна розташовувати як на робочому листі так і в формі. Але є такі елементи управління, як RefEdit, Набір сторінок (MultiPage ) та Набір вкладок (TabStrip), які можна розташовувати тільки в формі.

Для створення діалогових вікон додатків, які розробляються в VBA, використовуються форми. Редактор форм є одним з основних інструментів візуального програмування.

У результаті був створений програмний продукт, який веде розрахунок погашення кредиту.

При запуску програмного продукту на екрані з'являється форма,за допомогою якої перейдемо до розділу розрахунку кредиту.

Рис.3.2.Головне меню

Рис.3.3.Розрахунок погашення кредиту

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці

У даному дипломному проекті «Інформаційна система управління кредитними операціями банку» розробляється інформаційна система, що передбачає роботу з персональної ЕОМ, устаткуванням введення даних і пристроями відображення інформації. Тому в даній главі розглянемо заходи, необхідні для створення безпечних умов праці при роботі з ЕОМ.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують нормальну працездатність людини.

У процесі експлуатації обладнання можуть мати місце небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

До небезпечних виробничих факторів належать:

- електричний струм, вплив якого може привести до електротравм і опіків;

- термічні травми, отримані внаслідок виникнення пожежі.

До шкідливих факторів належать:

- виділення шкідливих речовин у випадку пожежі через можливе коротке замикання електричної мережі;

- виділення надлишкового тепла;

- нестача світла, що приводить до захворювання органів зору;

- електромагнітне випромінювання, що може стати причиною професійного захворювання;

- у процесі роботи можливе нагромадження статичної електрики, що може бути причиною поразки людини або підвищеної пожежонебезпеки;

- порушення параметрів метеоумов може бути причиною дискомфорту праці, погіршень умов роботи й профзахворювань;

- високий рівень звукового тиску може викликати стомлення слуху.

Виділені шкідливі й небезпечні фактори вимагають проведення технічних, організаційних, протипожежних заходів щодо охорони праці.

4.2 Техніка безпеки

Для системи автоматизації розробимо конкретні засоби та організаційні заходи, що попереджують вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.

Система автоматизації, що проектується в даному дипломному проекті, підвищує безпеку праці і прискорює механізм розрахунків під час роботи. З точки зору безпеки система, що проектується, необхідна у відділі, адже вона значно прискорює роботу відділу, а, отже, дозволяє працівникові, що зайнятий у роботі з системою, зменшити витрати свого робочого часу на виконання роботи, а також дана система дозволяє уникнути механічних («людських») помилок, а це запобігає виправленню цих самих помилок.

1) Електробезпека. Електричне установлення, з якими доводиться мати справи практично всім працюючим на виробництві, становлять для людини більшу потенційну небезпеку. Персональна ЕОМ, що є основою комплексу, живиться від мережі змінного струму напругою 220В, частотою 50 Гц із ізольованою нейтраллю. Споживана потужність становить приблизно 0,4 квт. Протікає через ЕОМ струм дорівнює приблизно 2 А. Вплив електричного струму з такими характеристиками на людину є смертельним, тому, використовуючи персональну ЕОМ, необхідно дотримувати правил техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням під напругою до 1000В. Приміщення, де повинна використатися ЕОМ, має наступні характеристики: сухе, безпильне, нормальні параметри метеоумов, ізольовані дерев'яні підлоги. Виходячи із всіх вимог ППЕ й ГОСТ 12.1.013-78, це приміщення належить до класу приміщень без підвищеної електричної небезпеки. Персональні ЕОМ належать до I класу електротехнічних виробів: виріб має робочу ізоляцію й елемент для заземлення. Дріт для приєднання до джерела живлення має заземлюючу жилу й вилку із заземлюючим контактом. Існує небезпека переходу напруги на конструктивні частини устаткування у випадку пробою ізоляції й замикання фази на корпус.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.01.030-81, існують різні способи захисту людини від вражаючої дії електричного струму: захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів, захист струмоведучих частин. ЕОМ обладнана захисним занулення: її неструмоведуча металева поверхня з'єднана з нульовим захисним провідником. Так само технічними засобами й засобами захисту від пораження електричним струмом на обчислювальному центрі, використовуваними окремо або в сполученні один з одним, є: мала напруга; електричний розподіл мереж; захисне відключення; компенсація струмів замикання на землю; попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки; ізолюючі захисні й запобіжні пристрої.

2) Розрахунок захисного заземлення. Відповідно до Держстандарту 12.1.030-81 захисне заземлення повинне забезпечити захист людей від поразки електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Заземленням називається навмисне з'єднання електроустановок із заземлюючим пристроєм.

Заземлювачем називається провідник, що перебуває в зіткненні із землею або її еквівалентом. Заземлюючим провідником називається провідник, що з'єднує заземлені частини із заземлювачем. Сукупність з'єднуючих провідників і заземлювачів називається заземлюючим пристроєм. Для установок потужністю не більше 100 кВт опір заземлюючого пристрою не повинне перевищувати 10 Ом, для установок потужністю більше 100 кВт - 4 Ом.

Здійснімо розрахунок захисного заземлення у наступному порядку.

1. Оберемо тип пристрою заземлення (у нас воно виносне).

2. Визначимо конструктивні елементи пристрою заземлення. В якості вертикальних штучних заземлювачів застосовують сталеві труби діаметром 30 - 50 мм, вуглеву сталь розміром від 40*40 до 60*60 мм, довжиною 2,5 - 3 м. Останнім часом знаходять застосування сталеві прутки діаметром 10 - 14 мм, довжиною 5м і більше. Для зв'язку вертикальних заземлювачів використовують полосову сталь січенням не менш за 4*12 мм або сталь круглого січення діаметром не менш за 6 мм.

В якості заземлюючих провідників застосовують смугову або круглу сталь, прокладку яких здійснюють відкрито по конструкціях будівель на спеціальних опорах. Заземлююче обладнання приєднується до магістралі заземлення паралельно окремим провідникам.

3. Визначимо розрахунковий граничний опір ґрунту &.. Для розрахунків повинні використовуватись значення питомих опорів ґрунтів, отриманих вимірами, з урахуванням коефіцієнту сезонності:

, (4.1)

де - питомий опір ґрунту, , отриманий в результаті вимірів;

- коефіцієнт сезонності.

Вихідні дані для визначення заземлення:

;

;

;

;

;

4. Визначимо опір розтіканню току одиночного заземлення, Ом:

, (4.2)

де - розрахунковий питомий опір ґрунту, ;

l - довжина заземлювача, м;

d - діаметр заземлювача, м;

t - довжина закладення половини заземлювача, м.

(4.3)

де - відстань від поверхні землі до верхнього кінця заземлювача, м.

5. Визначимо кількість заземлювачів, шт.:

, (4.4)

де - найбільший припустимий опір заземлюючого пристрою, Ом;

- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів без урахування впливу з'єднальної смуги.

шт.

6. Визначимо опір розтіканню струму горизонтальної з'єднувальної смуги, Ом:

, (4.5)

де - довжина з'єднувальної смуги, м

, (4.6)

де - відстань між вертикальними заземлювачами, м

- глибина закладання смуги, м;

- ширина смуги.

(Ом)

7. Визначимо опір розтіканню струму заземлюючого пристрою, Ом:

, (4.7)

де - коефіцієнт використання горизонтального смугового заземлювача, що з'єднує вертикальні заземлювачі;

- не повинен перевищувати припустимого опору захисного заземлення ().

(Ом)

Таким чином Ro < R₃ (6,62<10) - розраховано вірно.

Відповідно до вимог Правил пристрою електроустановок (ППЕ) найбільш припустимий опір захисних заземлюючих пристроїв (R₃) в електроустановках напругою до 1000В.

3) Інструктивні вказівки по безпечній експлуатації. Для забезпечення безпечної експлуатації персональної ЕОМ, що входить до складу комплексу, повинне бути організоване навчання працюючих безпеки праці, як це викладено в Держстандарт 12.0.004-79.

Із цією метою на підприємстві проводиться інструктаж з техніки безпеки, що по характері й часу проведення підрозділяється на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний.

На підприємствах й організаціях всіх галузей народного господарства широке поширення одержав адміністративно-суспільний триступінчастий контроль за станом охорони праці. На 1-ій щаблині контроль здійснюється майстром, механіком і суспільним інспектором по охороні праці, які щодня на початку роботи перевіряють справність машин, наявність і справність захисних засобів. Проводиться п'ятихвилинний інструктаж з техніки безпеки. Щотижня начальник цеху разом із представником комісії з охорони праці здійснюють ІІ-у щаблину контролю охорони праці на своїх ділянках. На Ш-ій щаблині контролю інженер по охороні праці, голова комісії охорони праці, головний механік один раз на місяць перевіряють стан техніки безпеки й виробничої санітарії. Остання щаблина контролю закінчується розширеною нарадою й виданням наказу по підприємству (організації).

Основні правила безпеки експлуатації ЕОМ:

1)Перед початком роботи переконайтеся, що ЕОМ надійно заземлено.

2)Переконайтеся, що ЕОМ закрито кожухом і виключається контакт із токовиводячими частинами.

3)У випадку припинення подачі електроенергії необхідно виключити ЕОМ з мережі.

4)При виникненні несправності довести до відома фахівця.

4.3 Виробнича санітарія та гігієна труда

1) Освітленість робочого місця. Поширення персональних комп'ютерів (ПЕОМ) привело до того, що у користувачів виникає цілий ряд скарг на здоров'я.

Найбільше стомлення для очей виникає при роботі в діалоговому режимі. Найменше навантаження виникає при зчитуванні інформації, найбільша - при її введенні.

При організації робочих місць, оснащених ПЕОМ особлива увага приділяється освітленню.

Приміщення для експлуатації ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення, що відповідає вимогам діючої нормативної документації.

Робочі столи варто розміщати таким чином, щоб відеомонітори були орієнтовані бічною стороною до світлових прорізів, щоб природне світло падало переважно ліворуч. Віконні прорізи повинні бути обладнані регульованими пристроями типу зовнішніх козирків, жалюзі й т.д.

Штучне освітлення в приміщеннях для експлуатації ПЕОМ повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих й адміністративно-суспільних приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, варто застосовувати системи комбінованого освітлення ( додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).

Яскравість світильників загального освітлення у зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів з вертикаллю в поздовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/м², захисний кут світильників повинен бути не менш 40 градусів.

Як джерела світла при штучному освітленні варто застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ і компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ).

Для освітлення приміщень із ПЕОМ варто застосовувати світильники із дзеркальними параболічними ґратами, укомплектованими електронними пуско-регулюючими апаратами (ЕПРА).

2) Оздоровлення повітряного середовища. Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачаються гранично допустимі концентрації (ПДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Важливим чинником створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є оздоровлення повітряного середовища засобами вентиляції виробничих приміщень. У приміщенні, де встановлена ЕОМ, системи вентиляції, опалювання і кондиціонування повітря, виконані відповідно до СніП 2.04.05-86.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88, робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1, підрозряд «б» - легка робота. Оптимальні умови, визначувані ГОСТ для такої роботи: від 21С в холодний час років 24С в теплу пору року при вогкості 40-60% і швидкості руху повітря не більш 0,7 м/с. Допустимі умови - від 20С до 28С при вогкості до 75%. Це досягається установкою огрівальних приладів і кондиціонерів. При нормальній роботі персональної ЕОМ в атмосферу не виділяється ніяких шкідливих речовин, а мікроклімат не порушується.

Запорошена повітря не повинна перевищувати вимог, висловлених в пункті 4.13 СН 512-78: загальна кількість колоній в 1м^З повітря в приміщеннях з ЕОМ не повинні перевищувати 1000 колоній; патогенної флори бути не повинно.

Згідно тимчасовим СніП 4559-88, при кубатурі приміщення більше 40м^З на одного працюючого, за наявності вікон і відсутності виділень шкідливих речовин, допускається природна вентиляція приміщення.

Об'єм приміщення, де експлуатуватиметься ЕОМ комплексу, всього 96м^З, максимальне число працюючих одночасне - 2 оператори. Параметри мікроклімату нормальні. Звідси можна зробити висновок, що в даному приміщенні не обов'язкова установка систем кондиціонування або вентилювання повітря.

Система вентиляції складається з: загальнообмінної або приточування-витяжної вентиляції (здійснюється за рахунок кондиціонерів і з урахуванням повітряного потоку); вентиляція ЕОМ місцева вентиляція з метою охолоджування (здійснюється декількома вбудованими вентиляторами).

Система опалювання складається з: генератора теплоти і трубопроводу; нагрівальних елементів.

3) Захист від шуму і вібрації. Виробничий шум виникає внаслідок вібрації працюючого встаткування й механізмів. Шум є несприятливим чинником, що робить шкідливий вплив на організм. Тривалий вплив шуму може привести до розладу й захворювань органів слуху, серцево-судинної й нервової системи. Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму й вібрації наведені в ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.029-80 (СТ СЭВ 1928-79) "ССБТ. Засоби й методи захисту від шуму. Класифікація" і ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.014-78 (СТ СЭВ 1932-79 і СТ СЭВ 2602-80) "ССБТ. Вібрація. Загальні вимоги безпеки" відповідно.

Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 нормованою шумовою характеристикою робочого місця при постійному шумі є рівні звукових тисків у децибелах в октавних смугах. Еквівалентний рівень звуку для приміщень, де перебуває персонал, не повинен перевищувати 50 дб. Реальний рівень звуку в цих приміщеннях не перевищує припустимого значення, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівня шуму. Вібрація впливає на організм людини, викликаючи нейротрофічне й гемодинамічне порушення. Найнебезпечнішими є коливання із частотами 5 - 25 Гц внаслідок резонансних явищ у внутрішніх органах людини. Небезпечними є й коливання із частотами до 250 Гц. Радикальним напрямком боротьби як з вібрацією, так і із шумом є виключення гучних технологічних процесів. Рівень вібрації в приміщенні, де буде експлуатуватися ЕОМ, не перевищує нормованих значень наведених параметрів, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівнів шуму й вібрації.

У діапазоні надвисоких частот (СВЧ) за ДСТ 12.1.006-76 нормується щільність потоку енергії (ЩПЕ) електромагнітного поля. При використанні дисплея ЩПЕ не перевищує 1 Вт/м, але необхідно використати захисний екран для зменшення небезпеки опромінення при тривалій роботі. Екран дисплея повинен перебувати на відстані не менш 1 м від користувача. При цьому ступінь опромінення можна понизити, використовуючи захисні екрани.

Особливо ефективне застосування захисних екранів із заземленням, які підвищують контрастність зображення й разом із цим дозволяють на 30 - 40% знизити інтенсивність опромінення працюючого з дисплеєм.

4.4 Пожежна безпека

Під системою пожежного захисту і вибухозахисту розуміються комплекси організаційних заходів і технічних засобів, направлених на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, а також обмеження матеріального збитку.

Згідно СніП П-90-81, приміщення, де функціонує ЕОМ, відноситься до категорії виробництва Д. Це пожежонебезпечне приміщення, в яких є речовини, що не згорають, і матеріали в холодному стані. Будівельні матеріали, з яких побудовано будівлю - що не згорають.

Проте ЕОМ як електроприлад є джерелом пожежної небезпеки, тому там, де вони встановлені, необхідно передбачити засоби пожежогасінні. У практиці гасіння пожеж найбільше поширення набули наступні способи припинення горіння:

ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню в повітрі до значення, при якому горіння не може відбуватися;

охолоджування вогнища горіння нижче певних температур;

інтенсивне гальмування (інгибірування) швидкості хімічних реакцій в полум'ї;

механічно зрив полум'я в результаті дії на нього сильного струменя інертного газу або води;

створення умов вогнепереперешкоди, тобто таких умов, при яких полум'я розповсюджуватися не може.

Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, необхідно передбачити вогнегасники углекислотного (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) або порошкового (ОП-1, ОП-10А, ОП-250) типа, виконані по ГОСТ 12.4.009-75. Для локалізації пожежі дверей приміщення повинні бути оббиті сталевими листами із зовнішньої і внутрішньої сторони.

4.5 Висновки

У процесі розробки дипломного проекту було розраховане заземлення, покликане забезпечити захист людей від поразки електричним струмом при дотику до металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.

Вжиті заходи гарантований забезпечать нормальні умови роботи людей при й роботі з комп'ютерною системою й захистять їх від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

ВИСНОВКИ

Представлена робота на тему «Інформаційна система управління кредитними операціями банку» на отримання кваліфікації “Спеціаліст з економічної кібернетики” відкрита і досягла поставленої перед нею мети.

Метою даної роботи є дослідження суті та етапів кредитування, а також створення інформаційної системи управління кредитними операціями банку”.

Об'єктом дослідження даної роботи виступає комерційний банк.

Для вирішення задач, які були поставлені, було розглянуто суть кретитування, проаналізовано методі оцінки кредитоспроможності, створений програмний продукт для розрахунку кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності. Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Отже поставлена мета була досягнута, а задачі розв'язанні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000р. №2121- ІІІ.

2. Закон України «Про Національні банки України»// Урядовий кур'єр - 1999 - №3 - С. 19.

3. Аналіз діяльності комерційного банку: Навчальний посібник/За ред. проф. Ф.Ф Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. - Житомир: ПП „Рута”, 2001.- 384с.

4. Банківська справа: Навчальний посібник/За ред. проф. Р.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314с.

5. Банківські операції: Підручник. За ред. Мороза A.M., Савлука М.І., та ін. -- К.: КНЕУ. - 2000 - 260с.

6. Банковское дело / Под ред. О.Й. Лаврушина. -- М.: Финансы й статистика. -- 1998. - 115с.

7. Батракова Л.Д. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. - М.: Логос - 1998. - 342с.

8. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Посібник.- К.: «Академія»,2001. - 320с.

9. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Славука. - К.: Лібра, 1998. - 344с.

10. Гарнаєв А.Н. Самоучитель VBA. - Санкт-Петербург: “БХВ-Петербург”, 2000. - 504с.

11. Головач А.В., Захожай В.Б., Головач Н.А. Банківська статистика. - К.: УФІМБ - 1998. - 192с.

12. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Знання. - 2000. - 146с.

13. Карлберг К. Бізнес - аналіз за допомогою Excel: пер. с англ. - Київ: Діалектика, 1997. - 448с.

14. Кириченко О. Банківським менеджмент. -- К.: Основи. -- 1999 - 345с.

15. Кірієв О., Шабська І. Система комерційних банків України// Вісник НБУ - 1999. - №3 - с.21-27.

16. Колодізєв О.М. Фінансовий менеджмент у банках. Х.:ВД «ІНЖЕК», 2004.- 408с.

17. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной

аспект: Монография. - К.:МАУП - 1999. - 192с.

18.Кузьменко Л.В. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс. 2003 - 256с.

19. Мороз А.Н. Основы банковского дела. - К.: Либра - 1997. - 330с.

20. Миколайчик Н.С. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс. 2001 - 241с.

21. Операції комерційних банків/ Котовська Р.Р., Ричаківська В.І., Табачук

Г.П., Грудзевич Я.В., Вознюк М.А. - К.: Львівський банківський

інститут НБУ, 2001. - 515с.

22. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. - М.:

Финансы и статистика. - 1997. - 272с.

23. Примостка О.О. Аналіз ефективності комерційних банків // Фінанси

України. - 2003 - №4 - с.97-101.

24. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ. -- 1999. - 420с.

25. Роуз П.С. Банковский менеджмент/Пер. с англ.. - М.: Дело. - 1997. - 127с.

26. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України// Вісник НБУ - 2005. - №6 - с.14-20.

27. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України// Вісник НБУ - 2006. - №3 - с.14-20.

28. Черкасов. В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - 1995. - 327с.

29. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи. - Київ - 2000. - 219 с.

30. Як не помилитись, обираючи банк// Вісник НБУ - 2001. - №4 - с.24-27

ДОДАТОК А

Екранні форми

Рис.А.1.Головне меню

Рис.А.2.Розрахунок