Дiяльнiсть кредитних спiлок в Українi

Як правило, попит на позики не є постійним і часто коливається у досить значних межах. Зниження попиту на позички призводить до того, що частина грошей, прийнятих від членів спілки у вигляді вкладів під певний відсоток, в окремі періоди знаходяться в касі і не приносить доходу. Це може спричинити ситуацію, коли кредитна спілка не отримує достатньої для виконання зобов'язань по виплаті відсотків на вклади суми доходу, що може поставити її на межу банкрутства [10, 4].

У зв'язку з тим, що коливання попиту на позички спричиняє ситуацію, коли в кредитних спілках періодично з'являються тимчасово вільні кошти, які необхідно вкласти, щоб забезпечити виконання взятих зобов'язань, законодавство дозволяє кредитним спілкам робити інвестиції. Інвестиції кредитної спілки залежать від структури залучених коштів, попиту на позички та інших факторів і можуть досягти значних розмірів.

Розмір інвестицій кредитних спілок України в 0,8 рази перевищив розмір виданих позичок, але доходи від них перевищили доходи від позичок лиш в 0,1 рази. Це свідчить про те, що для кредитних спілок позичкова діяльність більш вигідна, ніж інвестиційна, а інвестиції - лише вимушений засіб для утримання вільних коштів в обігу.

Що стосується кредитної спілки «Калина», то в 2003 році загальна сума фінансових інвестицій склала 3600 грн., у тому числі: грошові кошти на депозитних рахунках у банках - 2000 грн., внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці - 2000 грн., та внески до капіталу об'єднаної кредитної спілки - 600 грн.

Аналізуючи інвестиційну діяльність кредитних спілок можна виділити те, що в законодавство України необхідно закласти можливість різних форм інвестування тимчасово вільних коштів спілками. Крім традиційних банківських депозитів, цінних паперів та позичок іншим кредитним спілкам, доцільно дозволити кредитним спілкам України вкладати кошти в придбання різноманітних товарів для своїх членів. Будівництво для них житла, надання інших послуг і водночас щоб це не трактувалося податковими інспекціями, як підприємницька діяльність, в результаті чого кредитна спілка прирівнюється до інших суб'єктів підприємництва з усіма наслідками, які з цього витікають.

При цьому потрібно враховувати той факт. Що інвестування коштів не є основним видом діяльності кредитної спілки, що це вимушений крок, засіб для збереження вільних коштів від інфляції та додаткова можливість виконання взятих перед членами зобов'язань.

Так, необхідно відмітити, що на сьогодні пріоритетними напрямами кредитування є споживчі кредити - понад 40%; кредити на підтримку малого бізнесу - майже 20%; кредити на підтримку сільгосптоваровиробників - близько 40% [7, 144]

Таким чином, кредитні спілки є ефективними і максимально сприяють задоволенню потреб своїх членів у різних послугах, тобто за допомогою кредитних грошей орендуються, будуються, сплачуються, та купуються різного роду продукція, що і водночас поповнює обігові кошти країни.

2.4 Оподаткування кредитних спілок

Характеристика функціонування та розвитку кредитних спілок на Україні буде неповною, якщо обминути питання оподаткування їх діяльності.

Будь - яка підприємницька діяльність має на меті отримання максимального прибутку та його розподіл між власниками вкладеного капіталу. Іншими словами, метою підприємницької діяльності є отримання винагороди за вкладений в організацію бізнесу капітал.

Зробимо наголос на принципово важливому методологічному аспекті - прибуток отримується із клієнтів, а розподіляється між власниками. Оскільки він є похідною від доходу, а дохід отримується не від власників, а із зовнішнього середовища, то цілком обґрунтованим і логічним є оподаткування результатів підприємницької діяльності як форми привласнення коштів одних суб'єктів іншими.

Зовсім інша справа - неприбуткова господарська діяльність, яка проводиться не для отримання прибутку, а, як правило, для одержання принципово іншого соціального ефекту (скорочення витрат, самозабезпечення послугами, здійснення соціальних програм). Тому, кожна підприємницька діяльність є господарською, але не кожна господарська діяльність є підприємницькою [16, 25]

Оподаткування кредитної спілки - це фактично введення нового податку: податку на взаємодопомогу. Адже кредитна спілка має неприбуткову кооперативну природу. Всі кошти кредитна спілка отримує від своїх членів, які є її власниками.

Чи можна вважати прибутком спілки кошти, отримані від власників? Думається - ні. Ці кошти отримуються спілкою від надання послуг своїм членам - власникам, тому їх можна розглядати як внесок цих членів на забезпечення діяльності спілки (оплата залучених коштів, компенсація витрат, формування резервів та колективних фондів та ін.). у зв'язку з цим в кредитній спілці немає одержання та розподілу прибутку, а є лише перерозподіл коштів членів спілки, які скористались її послугами, між всіма членами кредитної спілки за спільною згодою.

Якщо члени спілки хочуть направити частину коштів на колективні потреби (потреби спілки), вони мають на це право, тому що є власниками коштів, що надходять до спілки.

Згідно статті 7.11.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» кредитна спілка - неприбуткова організація і доходи, які звільняються від оподаткування податком на прибуток, є кошти, які надходять у вигляді внесків, та пасивні доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань та роялті.

Якщо дохід отримано з інших джерел, то організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з інших джерел зменшення на суму витрат, пов'язаних з отриманням доходів, але не вище суми таких доходів. А отже, такому оподаткуванню підлягають операції, що не включені до основної діяльності спілки, а продаж товарів (робіт, послуг) особами, які не є членами спілки. Наприклад, кредитна спілка за звітній період отримала такі доходи: членські внески, банківські проценти, плата за навчальні семінари.

Не підлягають оподаткуванню членські внески, а банківські відсотки, оскільки вони є пасивними доходами. Здійснення неосновної діяльності, а саме: проведення навчальних семінарів підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Якщо доходи кредитної спілки від основної діяльності на кінець першого кварталу перевищують 25% від загальних валових доходів, отриманих протягом звітного періоду, то вона має сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30% до суми такого перевищення [3]

Доходи кредитної спілки, які залишаються після покриття її витрат та сплати передбачених чинним законодавством податків та інших платежів до бюджету, розподіляються виключно між членами спілки.

На жаль, сучасне податкове законодавство України не враховує неприбуткової кооперативної природи кредитних спілок і до них застосовуються традиційні підходи як і до суб'єктів підприємницької діяльності щодо оподаткування. При цьому в Україні не враховується досвід більшості країн світу, які зважають на неприбуткову природу та соціальну значимість кредитних спілок.

3. Шляхи вдосконалення діяльності кредитних спілок в Україні

3.1 Активізація посередницької діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг

Уже впродовж століть ідея кредитної корпорації продовжує залишатись важливим атрибутом ринкових систем більшості країн світу. Світова практика неодноразово доводить, що кредитна корпорація, виконуючи специфічну соціально-економічну місію (забезпечення своїх членів необхідними послугами на не прибуткових засадах) нівелює окремі негативні аспекти ринкових відносин, послаблюючи фінансову напругу, підвищуючи соціальну спрямованість ринкової економіки.

На жаль в Україні актуальність розвитку кредитної кооперації загалом і кредитних спілок зокрема, недооцінюється; не усвідомлюється їх специфічна роль. Усе це є результатом дискримінації ідеї кредитної кооперації у недалекому минулому. Разом з тим, процеси ринкових та демократичних трансформацій, які переживає Україна дедалі більше актуалізують та зумовлюють необхідність ґрунтовних багато векторних досліджень зазначеної проблеми.

За десять років розвитку кредитних спілок в Україні не тільки був накопичений певний досвід, а й виявились проблеми, які негативно впливають на їх розвиток, стримують його та заважають розбудові в Україні міцної та повноцінної системи кредитних спілок. Ці проблеми умовно можна поділити на дві великі групи - глобальні та оперативні. Глобальні проблеми стосуються відродження руху кредитних проблем діяльності кредитних спілок в різних областях та регіонах [28, 21]

Прийняття Закону України «Про кредитні спілки» став своєрідним підсумком цілого етапу, пов'язаного з відновленням діяльності і становленням кредитних спілок в Україні в умовах відсутності законодавчої бази. На цьому етапі кредитні спілки функціонували на підставі Указу Президента і відповідного Положення. Але, на щастя, ідея кредитних спілок знайшла підтримку в особі ініціаторів цього руху, виникли проекти і програми, які фінансувалися, зокрема, урядовими організаціями США та Канади.

Досить значний час була проблема у кредитних спілках саме з відсутністю необхідної законодавчо-нормативної бази їх діяльності. Тому справжнім подарунком для кредитних спілок України стало прийняття Верховною Радою закону.

Кредитна спілка як структура фінансового ринку, вже впродовж багатьох років доводить свою дієздатність. А якщо згадати дуже слабку нормативну базу, неоднозначне трактування діючих нормативних актів, відсутність належної підтримки з боку держави, то можна лише дивуватися: як в таких умовах кредитні спілки взагалі працюють? Але вони розвиваються і все більше людей приходить в кредитні спілки. Так сталося то, що попри всі негаразди, кредитні спілки потрібні людям, вони займають саме ту нішу фінансових послуг, яку не можуть охопити банки.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів організаційно-розпорядчого спрямування.

Зокрема, уточнити, а може, й розширити перелік видів діяльності, які можуть здійснювати кредитні спілки.

На нашу думку, цілком можливим є те, що окремі позиції закону доведеться уточнювати.

Так, наприклад, згідно зі статтею 19 Закону України «Про кредитні спілки» останні мають право володіти, користуватися й розпоряджатися належним їм майном відповідно до згадуваного закону і своїх статутів. Це означає, що кредитна спілка загалом має право на його вільний продаж, передачу в заставу, здачу в оренду тощо. Водночас статтею 21 цього закону щодо переліку видів господарської діяльності кредитних спілок такі операції не передбачені. Крім того, у цій же статті зазначено, що «провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим законом, не допускається». Отже, господарські операції, пов'язані з використанням майна кредитної спілки, які завжди мають місце на практиці і можуть приносити дохід, поки що законодавчо не врегульовані. Вони не були врегульовані й Тимчасовим положенням про кредитні спілки в Україні, й Типовим статутом кредитної спілки [52, 38]

Свої тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розміщувати на депозитних рахунках у банках, а за їхньої нестачі залучати на договірних умовах кредит банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ і організацій тільки для надання кредитів своїм членам. Це, безперечно, розширює фінансові можливості кредитної спілки, проте такі ресурси для позичальника, члена кредитної спілки, будуть надто дорогими.

У тому разі, коли кредитна спілка не має достатніх фінансових можливостей, вона може виступити у ролі посередника між своїм членом та іншою кредитною установою щодо надання йому кредиту, тобто стати гарантом. У світовій практиці такі гарантійні послуги досить поширені. З одного боку, вони здешевлюють кредити, а з другого - підвищують авторитет таких об'єднань громадян, сприяють залученню нових членів. У чинному законодавстві щодо діяльності кредитних спілок нічого не сказано. [27]

Не йдеться також і про те, що може робити кредитна спілка з придбаними нею державними цінними паперами, чи має кредитна спілка право на їх продаж, заставу, тощо. Господарська практика часто потребує саме цього.

Отже, для більше ефективної роботи кредитних спілок було б доцільно розширити перелік операцій з цінними паперами, які вони мають право виконувати. Зокрема, можна було б дозволити кредитній спілці, яка не залучає нових членів і членами якої є виключно її засновники, вкладати кошти у будь-які цінні папери за рішенням правління і за згодою всіх членів спілки. Таким чином, можна було б уникнути проблеми обманутих вкладників і водночас більш вигідно вкладати кошти членів кредитної спілки [37, 20]

Водночас згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитна спілка може здійснювати: фінансовий лізинг; надання гарантій і поручительств; торгівлю цінними паперами.

Отже, щоб не було розбіжностей між зазначеними законами, та відповідно до статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» треба до статті 21 Закону України «Про кредитні спілки» внести відповідні доповнення. Подібні зміни повинні знайти своє відображення і у статутах кредитних спілок.

Всі вище зазначені пропозиції принесли б ефективний результат у фінансово-господарській діяльності кредитних спілок України.

Досить важливим з точки зору подальшого розвитку кредитних спілок здаються організаційні заходи, пов'язані з їхнім входженням до різних об'єднань кооперативів як за галузевою, так і за територіальною ознакою. Адже кредитні спілки є суто фінансовими установами, які можуть надавати своїм членам лише фінансові послуги. Таке законодавче обмеження діяльності підштовхує кредитні спілки до входження в об'єднання кооперативів, що дасть їм змогу комплексно розв'язувати свої соціально-економічні проблеми.

Хотілося б відмітити, що потрібно сформувати фінансово-кредитну політику, яка відповідала б не лише інтересам засновників, а й переважної частини населення, що потенційно готове стати суб'єктом цього сегмента фінансового ринку.

Кредитні спілки можуть стати досить ефективним важелем поліпшення фінансування, через надавання кредитів, малого і середнього бізнесу. Але обов'язково потрібно наголосити, що кредитні спілки в цілому, потребують пропагандистського висвітлення. Не скрізь і не всі люди бачать можливість створення спілок у своєму колективі. Виникає проблема недовіри людей до кредитівок, що пов'язане з гірким досвідом мільйонів громадян України, які втратили свої заощадження, довіривши їх установам Ощадного банку, а пізніше - й приватним трастовим компаніям. У зв'язку з цим значна частина населення України не довіряє своїх грошей фінансовим установам, користуючись принципом: «Краще не отримати додаткового доходу, ніж втратити те, що є». Ці люди вкладають свої мізерні заощадження в найбільш ліквідні «зелені папери - долари США» [6, 9]

Слід відмітити, чи не найважливішим здобутком кредитних спілок за останні роки є підвищення довіри населення до них, шляхом роз'яснення природи кредитної спілки як форми самозахисту населення від фінансових від фінансових посередників, а також демонструючи отримання членами реальних доходів на заощадження, які випереджають темпи інфляції та зростання курсу долара.

Крім законодавчого поля, для успішного функціонування кредитних спілок не менш важливе є створення необхідної інфраструктури, яка сприяла б ефективному функціонуванню системи. Реалізація цього завдання - один з пріоритетів діяльності Національної асоціації кредитних спілок України. Перш за все, мова йде про ефективне та цілеспрямоване навчання і підвищення кваліфікації керівників та провідних спеціалістів кредитних спілок.

Особливо актуальне це питання ще й тому, що до керівництва спілок, як правило, приходять неспеціалісти фінансового сектору. І якщо на перших порах достатньо організаторських здібностей та авторитету, то згодом без необхідних знань проводити кредитівку практично неможливо.

Причому, якщо фінансово само спроможна спілка вже може самостійно фінансувати навчання фахівців, то для тих, хто тільки робить перші кроки, навіть невеликі витрати на навчання дуже проблематичні. Тому потрібно докладати великих зусиль, вишукуючи додаткові фінансові ресурси для того, щоб навчання міг пройти кожний активіст кредитної спілки, особливо на початку їх роботи. Розраховувати потрібно як на державу, так і на організації. І такий досвід ми вже маємо. Вагому допомогу надали уряди США і Канади, українські кредитівки в Північній Америці, ООН, МФСА [19, 8]

Допомога цих організацій дала можливість значно скоріше зробити перші кроки становлення, набути необхідного досвіду. Тільки один, приклад, минулого року розпочато реалізацію спільного проекту з МФСА (Міжнародний фонд соціальної адаптації), 14 кращих кредитівок, які мали на початку року 4,4 млн. грн. загальних активів, отримати від цього Міжнародного фонду на зворотній основі, близько 1 млн. грн. додаткових фінансових ресурсів. І наприкінці року ці кредитні спілки вже мали в своїх активах більше 10 млн. грн. Інакше кажучи, 1 млн. грн. залучених коштів сприяв поповненню активів за рахунок власних заощаджень на 5 млн. Тому проект потрібно не тільки продовжити, а й розширити на цільову підтримку кредитних спілок [28, 20]

Крім організації навчання, розширення інформаційно-консультаційних послуг серед наших пріоритетів - реалізація стабілізаційної програми, організація своєрідного клірингу фінансових ресурсів між кредитними спілками-членами Асоціації. Перша, започаткована торік, найближчим часом має забезпечити запобігання від банкрутства кредитних спілок, а згодом гарантуватиме вклади членів кредитівок.

Друга - дасть можливість ефективніше використовувати кошти у всій системі, взаємовигідно кооперувати їх між кредитівками міста та села, між різними регіонами України. І прийняття Закону України «Про кредитні спілки» стало дуже доречним, тому що він дає нам можливість реалізувати ці механізми, які значно зміцнять рух кредитних спілок та підвищать його ефективність [21, 108]

Хотілося би відмітити, що держава, як ніхто інший зацікавлена у скорішому створені і повноцінному функціонуванні Уповноваженого органу державної влади, покликаного здійснювати державне регулювання та контроль небанківських фінансових організацій. Хочеться вірити, що люди, які прийдуть до керівництва цього державного органу, дбатимуть, перш за все, про розвиток небанківського фінансового сектору, про оптимальне та ефективне регулювання, а не тільки про контроль.

Кредитні спілки, як один з фінансових посередників, активно стримують соціальне розшарування, задовольняють нагальні соціальні потреби, забезпечують матеріальне благополуччя членів фінансового кооперативу і в кінцевому результаті торкаються матеріального інтересу суспільства, забезпечуючи соціальну стабільність держави.

З метою активізації посередницької діяльності кредитних спілок на фінансовому ринку необхідно розробити нормативно-правову базу щодо ліцензування окремих видів діяльності кредитних спілок (скажімо: залучення строкових вкладів, надання кредитів, ведення розрахунково-касового обслуговування), які на сьогоднішній день не ліцензуються важливо скористатися світовим досвідом формування об'єднань кредитних спілок на регіональному та загальнодержавному рівні у площині налагодження системи взаємокредитування між спілками з метою послаблення (кредитування) кредитних ризиків.

Підсумовуючи, хотілося б наголосити на тому, що кредитні спілки - це не альтернатива комерційним банкам або іншим фінансовим установам. Кредитні спілки поступово займають власну, практично, ніким нині не зайняту нішу на фінансовому ринку. Варто наголосити, що кредитні спілки створюються людьми і працюють лише в їхніх інтересах. Ці громадсько-кооперативні утворення аналітичні, вони не переймаються проблемами прибуткового бізнесу.

3.2 Стратегія управління фінансовою стійкістю кредитної спілки

Ефективне управління розвитком кредитних спілок забезпечується плануванням їх діяльності. Планування може бути довготерміновим (стратегічний план на декілька років) чи річним (виникнення різких змін на фінансовому ринку та ін.) розробляються оперативні плани діяльності.

Бюджет - результат великої аналітичної роботи персоналу кредитної спілки. При його розробці враховується багато факторів: зміни на фінансовому ринку, в кількісному складі членства, структурі активів і пасивів тощо. Для кредитних спілок розвинутих країн розробка бюджету - звичайне явище, яке є частиною фінансового менеджменту. В стабільній економіці один раз складений бюджет дозволяє, опираючись на нього та досягнуті показники, планувати діяльність спілки протягом наступних років. У зв'язку з цим багато кредитних спілок в розвинутих країнах здійснюють бюджетне планування на основі аналізу досягнутих показників, закладаючи в новому бюджеті певні темпи росту та порівнюючи отримані цифри з середніми по країні [28, 22]

Стратегічне планування дозволяє розробити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення стабільності, ефективності та поступового зростання кредитної спілки протягом певного періоду часу. Стратегічне планування включає аналіз стану кредитної спілки, розробку стратегічних напрямків її розвитку та фінансового плану (бюджету) забезпечення заходів по реалізації намічених напрямків.

Стратегічний план кредитної спілки може мати наступні складові частини:

Частина І. Аналіз стану кредитної спілки

Частина ІІ. Стратегічні напрямки розвитку кредитної спілки

Частина ІІІ. Фінансовий план

Запропонований підхід щодо стратегічного планування діяльності кредитної спілки розроблено фахівцями Полтавського кооперативного інституту спільно з представниками канадської Програми розвитку кредитних спілок в Україні, з метою управління стабільністю їх діяльності.

Перша частина стратегічного плану розвитку кредитної спілки - «Аналіз стану кредитної спілки» є передумовою для складання реального ефективного стратегічного плану. Будь-яке планування повинне починатись із налізу стану, в якому знаходиться організація. Від глибини та якості проведеного аналізу залежить виявлення проблеми та резервів розвитку.

В першій частині здійснюється аналіз передумов та історії створення спілки, що дозволяє глибше осмислити причини її заснування й зрозуміти, які завдання покладались на неї ініціаторами та членами-засновниками. Це дасть можливість виявити, наскільки діяльність кредитної спілки відповідає її початковим завданням, а звідси, і яка у неї перспектива розвитку.

Слід відмітити, що аналіз зовнішнього середовища та конкурентів дає можливість кредитній спілці зрозуміти її місце в навколишньому середовищі та сприяє правильному плануванню стратегії діяльності спілки за її межами. Врахування потенційних конкурентів та аналіз умов їх роботи дозволять кредитній спілці оптимально спланувати свою діяльність.

У зв'язку з тим, що кредитна спілка надає послуги лише своїм членам, аналіз членства є дуже важливим для стратегічного управління діяльності. Це дозволить виявити резерви для свого зростання, зрозуміти членів та спрямувати свою діяльність на найкраще їх задоволення [27]

Важливою передумовою для перспективного розвитку кредитної спілки є наявність певної матеріальної бази.

Для фінансової стійкості спілки, здійснюється аналіз її стану, бо він відображає економічну ефективність її діяльності як фінансової установи. При його проведенні робиться аналіз доходів та витрат кредитної спілки, структури та динаміки статей балансу, а також визначається відносні показники, які вказують на фінансовий стан спілки.

Друга частина стратегічного плану розвитку кредитної спілки «Стратегічні напрямки розвитку кредитної спілки» розробляється на основі проведеного в першій частині аналізу стану кредитної спілки.

Стратегія управління фінансовою стійкістю кредитної спілки включає в себе вдосконалення управління - це планування роботи, кадрові зміни, розширення обов'язків, матеріальна участь та інше; збільшення чисельності та активізації членства; вдосконалення системи послуг; вироблення фінансової політики; просвітня та громадська робота спілки у зовнішньому середовищі.

Вироблення фінансової політики є одним чи не найважливішим в управлінні майбутньої стабільності кредитної спілки. В залежності від пріоритетів, які закладаються в стратегію розвитку спілки, управління здійснюється у багатьох напрямках, яке для себе вибере доцільним і ефективним спілка.

Запорукою збереження грошей членів є стабільність кредитної спілки, яка забезпечується комплексом заходів, що умовно поділяються на два основних напрямки: морально-психологічний та організаційно-економічний. Морально-психологічний напрямок передбачає:

- по-перше, створення в кредитній спілці атмосфери причетності членів до управління спілкою, щоб вони відчули, що спілка - це їх установа, в якій вони є власниками, що спілка існує для них і найвищим пріоритетом для спілки є інтереси її членів;

- по-друге, створення в спілці атмосфери відповідальності членів за її діяльність. Члени повинні зрозуміти, що якщо вони не будуть вкладати заощаджень у спілку, - буде недостатньо коштів для позичок і, навпаки якщо не будуть брати позички, - не буде з чого нараховувати відсотки на вклади;

- по-третє, створення в кредитній спілці атмосфери демократичності та довір'я до вибраних органів управління.

Організаційно-економічний напрямок передбачає: зниження всіх видів ризику в діяльності спілки; збільшення спілкою власних коштів та зменшення частки залучених коштів членів; забезпечення дотримання членами фінансової та платіжної дисципліни [21, 104]

Фінансова політика спілки має враховувати необхідність підтримання відповідальності між структурою активів та пасивів кредитної спілки, що дозволяє регулювати ліквідність спілки, забезпечення її стабільності при максимальній ефективності діяльності.

Таким чином, для забезпечення стабільності та ефективності роботи кредитної спілки необхідно враховувати наступні правила щодо підтримання структури активів:

a) збільшення видачі позичок збільшує майбутню доходність, але зменшує поточну ліквідність;

б) збільшення коштів у касі збільшує поточну ліквідність, але зменшує поточну та майбутню доходність;

в) вкладення коштів у банк на депозит зменшує суму коштів, які знаходяться в касі та не приносять доходу, і майже не зменшує ліквідності, якщо в депозитній угоді вказана можливість дострокового отримання коштів з депозитного рахунку, та приносить певний дохід.

Для забезпечення стабільності та ефективності роботи кредитна спілка має враховувати наступне щодо ефективного управління своєю стійкістю:

1. необхідно прагнути до досягнення такої структури пасивів, у якій би була найменша доля коштів, по яких беруться зобов'язання як щодо відсотків, так і щодо повернення з першої вимоги. Тому спілка має прагнути мати якомога більше власних коштів;

2. по пайових внесках членів кредитна спілка не бере зобов'язань щодо виплати певного розміру відсотків і це забезпечує їй стабільність навіть при незначному попиті на позички та незначних доходах.

Кредитна спілка повинна прагнути не тільки до оптимізації структури своїх активів та пасивів, а й до того, щоб структура її активів відповідала структурі пасивів.

Третя частина стратегічного плану розвитку кредитної спілки «Фінансовий план (бюджет)» розробляється на основі намічених стратегічних напрямків розвитку спілки і виробленої фінансової політики. Бюджет є механізмом реалізації розробленої політики щодо розвитку спілки на ближчу та подальшу перспективи. Він узгоджує доходи кредитної спілки з тими витратами, які необхідно здійснити для забезпечення розвитку спілки.

При розробці бюджету необхідно забезпечити збалансування доходів та витрат, але при цьому слід стратегічно закладати тенденції до збільшення доходів кредитної спілки при зниженні витрат на її утримання.

Планування витрат можна здійснювати, виходячи з фактичних витрат по заходах, спрямованих на збільшення доходів та реалізацію стратегічних напрямків розвитку кредитної спілки [22, 11]

На підставі розроблених стратегічних напрямків розвитку спілки та бюджету складається прогноз робочого балансу з розбивкою по місяцях, що дозволяє ефективніше управляти стійкістю/стабільністю кредитної спілки.

На мій погляд ефективне управління кредитною спілкою зміцнює її позиції на фінансовому ринку. І тут дуже важливо, щоб люди, які будуть провідниками ідеології кредитних спілок, виявились на висоті вимог часу. Дуже потрібне вдосконалення у надані послуг все вищого класу, а це вимагає і певного рівня кваліфікації, і досвіду.

Тому потрібні вольові зусилля ініціаторів, щоб рух кредитних спілок успішно розвивався і задовольняв потреби людства, що призведе до ефективної та стабільної економіки країни.

Кредитні спілки стали сьогодні новим явищем у економічній системі, соціальному житті та господарському законодавстві України. Ініційоване та підтримуване українською діаспорою США та Канади відродження кредитних спілок в Україні дозволило привернути увагу законодавців, науковців, практиків та шори кого кола зацікавлених осіб до ідеї економічного самозахисту та самодопомоги населення. Це стало першим кроком до відродження в Україні істинних кооперативних організацій - специфічних форм господарювання, що мають на меті не отримання прибутку, а надання різноманітних послуг своїм членам, які є одночасно їх власниками та користувачами (клієнтами).

Незважаючи на стрімкий розвиток кредитних спілок, як і будь-яка інша фінансова установа, вона має проблеми, які пов'язані з їх діяльністю. Перешкоджають розвиткові кредитних спілок в Україні несприятливий загальний макроекономічний клімат, і відсутність довіри до фінансових організацій з боку населення.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів різного спрямування.

Зокрема, створити єдину інформаційну базу на державному рівні, яка здійснювала б нагляд за порядком та дублюванням видачі кредитів різними кредитними спілками по регіонах та міжрегіональному рівні.

В Україні створений Державний департамент за наглядом кредитних спілок (Держфінпослуг), який повинен здійснювати контроль та нагляд за діяльністю кредитних спілок та дотриманням відповідних нормативів, що правда у регіонах (місцях) діяльність департаменту не розвинена, пропонуємо створити розгалужену сітку представницьких департаментів по нагляду за кредитними спілками у регіонах для дотриманням нормативної діяльності кредитних спілок, що дасть можливість «відсікти фінансові нездорові установи» та збільшити довіру до небанківських фінансово-кредитних інститутів.

Рекомендуємо Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг розробити кваліфікаційні вимоги та стандарти освіти для керівників та працівників кредитних спілок, що дасть можливість більш професійно підходити до такої важливої проблеми, як забезпеченість надійності та ліквідності небанківських фінансово-кредитних установ.

Слід відмітити, що доцільним було б зобов'язати на державному рівні керівників та працівників діючих кредитних спілок пройти атестацію або підтвердити свої кваліфікаційні вимоги згідно розроблених стандартів.

Враховуючи можливі негативні соціально-економічні наслідки для кредитних спілок, що призводить до їх банкрутства, доцільним є створити в областях, регіонах Стабілізаційний фонд кредитних спілок, який би ставив за мету запобігати ліквідації кредитних спілок, та спрямовував заходи на відновлення їх платоспроможності.

Недосконале законодавство теж приносить своєрідні мінуси у діяльності кредитівок. Так, як кредитні спілки керуються чинним законодавством щодо ринку фінансових послуг і є небанківськими фінансово-кредитними установами пропонуємо внести зміни до Закону України «Про кредитні спілки» у розділі господарської діяльності, надати кредитним спілкам можливість здійснювати більш широкий спектр фінансових послуг, а саме:

- виконання зобов'язань перед третіми особами в межах вкладів;

- можливість емісії власних боргових цінних паперів;

- введення розрахунково-косового обслуговування фізичних осіб;

- надавати супутні фінансові послуги по фінансовому моніторингу, бізнес-плануванню та інше.

Крім законодавчого поля, для успішного функціонування кредитних спілок не менш важливе є дозволити кредитним спілкам придбавати цінні папери не лише державні, а й здійснювати інвестиції у високоліквідні цінні папери (компанії типу «Блучип» - Укртелеком, банки першої десятки, Пенсійні фонди, страхові компанії з відповідними показниками діяльності, підприємства, які стабільно і надійно панують на ринку).

Дозволити кредитним спілкам, чисельність яких перевищує дві тисячі членів проводити загальні збори у вигляді конференцій уповноважених членів, що дасть можливість більш оперативніше та ефективніше працювати.

Для забезпечення ефективної діяльності кредитних спілок, потрібно створити по областях, регіонах країни Об'єднану кредитну спілку, щоб кредитувати одне одного, тобто там будуть акумулюватися кошти для надання кредитів спілкам, які потребують позики для подальшого розвитку на ринку фінансових послуг.

Для диверсифікації фінансових та кредитних ризиків, варто розширити видачу кредитів під заставу страхування фінансових ризиків, що стосується кредитування під купівлю побутової техніки та дрібного споживчого кредитування.

Також значний плюс у діяльності кредитних спілок принесла б робота з фінансовими деривативами або можливості здійснення виплати приватних переказів.

Зрозуміло, що запропонований перелік не претендує на вичерпаність. Від нього можна відштовхуватись для розроблення та впровадження в практику засобів підтримки розвитку небанківської фінансової установи, як кредитна спілка. Тільки в цьому випадку кредитні спілки зможуть стати повноправними суб'єктами на ринку фінансових послуг, якими вони є в інших країнах.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про кредитні спілки» №1096-IV від 10 липня 2003 р. // Баланс. - 2003. - №7.

2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 червня 2003 р. №485-IV із змінами та доповненнями.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із наступними змінами і доповненнями.

4. Положення «Про реєстрацію кредитних спілок», затверджене розпорядженням Держаної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11.11.2003 р. №115.

5. Статут КС «Калина» зареєстрованого Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради від 5.06.1998 р. №747 із змінами та доповненнями.

6. Альошин П. Нове життя КС // Дт-Кт. - 2003. - №8. - с. 8-9.

7. Андрієнко С.Т. Фінансова погода у кредитних спілках // Фінанси України. - 2003. - №12. - с. 143-145.

8. Андрієнко С.Т. Кредитні спілки: реєстрація, організація й облік діяльності // Дт-Кт. - 2003. - №40. - с. 12-14.

9. Бондаренко Г.О. Про тимчасове положення кредитних спілок в Україні // Галицькі контракти. - 2000. - №45. - с. 100.

10. Винукоров С. Про кредитні спілки // Урядовий кур'єр. - 2002,23 січня, с. 4-5.

11. Версаль Н.І. Кредитні спілки як ефективна форма мікрокредитування // Економіка АПК. - 2002. - №7. - с. 90-91.

12. Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи // Финансовые услуги. - 2002. - №1-2. - с. 13-33.

13. Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика. - К.: «Наукова думка», 1997. - 240 с.

14. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). - К.: Глобус, 1998. - 330 с.

15. Гончаренко В.В. Кредитні спілки в системі суб'єктів фінансового ринку // Банківська справа. - 2000. - №4. - с. 24-28.

16. Гончаренко В.В. Неприбуткова економічна природа КС та кооперативних банків // Вісник НБУ. - 2002. - №4 (28). - с. 24-29.

17. Гончаренко В.В. Напрямки вдосконалення законодавчого регулювання діяльності кредитних спілок України // Регіональні перспективи. - 2001. - №1. - с. 92-94.

18. Горб'як Н. Кредитні спілки, як громадський рух: сенс, минуле, сучасність, перспективи // Політологічні читання. - 1998. - №2. - с. 151 - 162.

19. Габрук О.О. Кредитні спілки // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №92. - с. 4-11.

20. Доценко В.С., Білоус І.О. Кредитні спілки змінюють свій правовий статус // Агро світ. - 2002. - №5. - с. 24-29.

21. Коваленко В.М., Морако М.С. Організаційно-економічні аспекти розвитку кредитних спілок // Фінанси України. - 2002. - №7. - с. 104-110.

22. Козинець П. Кредитні спілки. Простежується випереджувальне зростання капіталу // Україна-business. - 2003. - №45. - с. 11.

23. Козинець П. Кредитні спілки приводять свій стан у відповідність з вимогами ЗУ «Про кредитні спілки» // Україна-business. - 2003. - №58. - с. 8-9.

24. Кот Л.О. Механізм регулювання діяльності кредитних установ // Фінанси України. - 2002. - №12. - с. 114-123.

25. Ковтут Т.С. Ноу-хау для бідних: кредитна спілка // Україна молода. - 2002, 23 січня. - с. 4.

26. Левицька О. Кредитна діяльність КС // Вісник бухгалтерії. - 2002. - №30/1-2. - с. 48-51.

27. Луцишин О.О. Кредитні спілки - суб'єкти ринку фінансових послуг // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 36. - К.: ВПЦ «Київський університет, інститут Міжнародних відносин», 2002.

28. Луценко Ю. Передумови, сучасний стан та перспективи вдосконалення кредитних спілок // Финансовые услуги. - 2003. - №5. - с. 20-22.